Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що «київський режим» нібито готує теракт у Куп'янську, щоб звинуватити в цьому Росію. За твердженнями пропагандистів, про це свідчить відкриття місцевого ринку. Крім того, у «новинах» зазначають, що українські військові використовуватимуть житлові будинки як укриття, а місцевих жителів — як «живий щит». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, повідомлюють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Мета цього фейку — створити для російських військових інфоалібі перед імовірними хаотичними обстрілами Купʼянська, які вони здійснюють ледве не щодня. Також за словами начальника Куп'янської міської військової адміністрації Андрія Беседіна, на території громади відбуваються заходи з обов'язкової евакуації населення в безпечніші місця, що, зокрема, суперечить словам пропагандистів про «живий щит». 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп підживлює свій наратив про нібито «злочини ЗСУ», вдаючись до однієї з тактик пропаганди під назвою «віддзеркалення». Тобто, пропагандисти прагнуть відвернути увагу від реального стану справ. Раніше ми писали, що Росія намагається зірвати процес евакуації дітей із Харківщини, поширюючи дезінформаційні повідомлення.

Російські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито бійці Третьої окремої штурмової бригади (3 ОШБр) розстріляли в окопі росіян, які намагалися здатися в полон.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП заявили, що цей відеозапис — очевидна постановка. По-перше, на відео можна простежити штучну українську акторів-«бійців». По-друге, «вбитий» зненацька заворушився. Насправді Україна дотримується Женевських конвенцій та гуманно ставиться до полонених. Армія Росії ж неодноразово розстрілювала українських військових, які здавалися в полон.

У такий спосіб пропагандисти заохочують російських військових без роздумів убивати кожного українця, навіть беззбройного, мовляв, «ось, дивіться, вони ж так роблять!». Крім того, в цьому випадку російська пропаганда вдається до тактики віддзеркалення, тобто висуває до України такі ж звинувачення, як і вона до Росії. Тільки українська сторона має реальні підстави для цього, на відміну від Росії, адже, наприклад, упродовж лише 18-20 лютого 2024 року було зафіксовано випадки страт російськими окупантами українських військовополонених під Авдіївкою, Веселим і Роботиним.

• Читайте також: Під час навчання в Німеччині українські військові нібито вихваляються звірствами, які вчиняють з росіянами

Близько 1600 років тому німецькі племена мігрували на Британські острови. Сьогодні ці племена відомі як англосакси. У термінології російської пропаганди це слово вживається щодо англійців, жителів Великої Британії, американців, австралійців, канадців та представників інших націй, які розмовляють англійською мовою. Ба більше, термін «англосакси» позначає англомовних мешканців Заходу саме як «злих», «войовничих» і «морально занепалих». «Наглосакси» — це слово з тим же значенням, що й «англосакси», проте з додатковим акцентом на нібито зарозумілість, грубість і зухвалість громадян західних країн.

У листопаді 2021 року прессекретар президента Росії Пєсков, коментуючи публікації в американській пресі про те, що Росія готує вторгнення в Україну, говорив, що «англосаксонські ЗМІ нагнітають істерику». У січні 2022 року Пєсков знову вдався до схожої риторики: «Англосакси, звичайно, неабияк накачують напруженість на європейському континенті. Тут нам, європейцям, є над чим задуматися». У цих двох випадках можна простежити типову для російської пропаганди тактику віддзеркалення, яку використовують, зокрема, для відвернення уваги від реального стану справ. 

У 2022 році, представляючи поєдинок Чемпіонату світу з футболу між збірними Англії та США, «журналіст» російського телеканалу назвав британських футболістів «наглосаксами», у такий спосіб продемонструвавши свою неповагу до них. При чому зробив він це двічі за пів хвилини. Воно й не дивно насправді, адже кількома місяцями раніше згаданого інциденту цей же «журналіст-телеведучий» назвав «мерзенними тварюками» вже польських футболістів, які відмовилися грати з Росією у відборі на Чемпіонат світу 2022. Показово, що він це говорив з малюнком «Z» на футболці — символом російського вторгнення в Україну.

Використання слів «англосакси» чи «наглосакси» служить для посилення наративів нібито західного імперіалізму та інтервенціонізму, зображуючи ці країни як організаторів подій чи політики, що завдають шкоди Росії та, можливо, навіть її союзникам. Тобто, «англосаксонський світ» в уявленні російського агітпропу намагається підкорювати й домінувати.

Протиставляючи західну спільноту й росіян, пропаганда вдається також і до терміна «вестерни». Як негативний універсальний термін слово «англосакси» пропагандисти також широко застосовують у контексті конспірологічних теорій. У «Детектора медіа» є рубрика з відповідною назвою, матеріали якої можна переглянути тут.

Російські пропагандисти й політики пишуть про те, що вранці 21 січня 2024 року донецький ринок «Меркурій» потрапив під обстріл української армії. Мовляв, це так заведено в ЗСУ — стріляти по ринку, ще й у вихідний день.

Насправді українські військові не причетні до цих обстрілів, про що повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Сили, які перебувають у підпорядкуванні ОСУВ «Таврія» і час від часу знищують росіян у Донецькій області, в цьому випадку бойової роботи засобами ураження не вели. Про це зазначили в об’єднаному пресцентрі Сил оборони Таврійського напрямку й додали: «Донецьк — це Україна! росії доведеться відповідати за відібрані життя українців».

Цим фейком агітпроп прагне підживити наратив про те, що «ЗСУ з 2014 року бомбили Донбас» і нібито продовжують це робити. Тобто, у цьому випадку пропагандисти вдаються до тактики віддзеркалення, намагаючись виправдати звірства російської армії. Раніше ми спростовували інформацію, нібито українська влада визнала, що доведеться віддати окуповані території росіянам.

Згідно з російською версією Вікіпедії, «удар відплати» (або другий удар) — це поняття ядерної стратегії, що означає масований ядерний удар у відповідь по агресору. Проте кремлівська пропаганда радше використовує цей термін, а також словосполучення «операція відплати», не в ядерному контексті. Москва вдається до такої риторики, коли говорить про обстріли території України своєю «високоточною зброєю», які нібито є відповіддю на «неспровоковані» дії ЗСУ. 

Так, Міноборони Росії назвало «операцією відплати» російський масований ракетний удар по пунктах тимчасової дислокації підрозділів ЗСУ в Краматорську в ніч на восьме січня 2023 року. Як результат, їм нібито вдалося ліквідувати понад 600 військовослужбовців ЗСУ. Ця атака Росії буцімто була відповіддю на «підступний удар київського режиму» по будівлі ПТУ в Макіївці в ніч на перше січня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 400 російських військових. 

Втім радник тодішнього міністра оборони України Олексій Копитько сказав, що заява Росії про «удар відплати» — це ІПсО. Вона була спрямована на те, щоб «перебити негатив» від удару по Макіївці. У цьому випадку росіяни вдалися до тактики віддзеркалення. Сама ж інформація про загибель у Краматорську понад 600 воїнів ЗСУ була фейковою — її спростували іноземні медіа, українське військове керівництво та навіть російські «патріотичні канали». 

Атаку ракетами та дронами по Миколаєву та Одесі вже в ніч на 18 липня 2023 року Міноборони Росії назвало «груповим ударом відплати» у відповідь на вибухи на Кримському мосту в попередню ніч. Однак тоді військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що після вибухів на Кримському мосту минуло занадто мало часу (одна доба), аби Росія змогла підготувати таку атаку як «удар відплати». Насправді Кремль видав її як таку. Крилатим ракетам і дронам-камікадзе, які тоді летіли на два українські міста, потрібно було задати координати й цільові об'єкти, збудувати маршрут — на це мало б піти близько 48 годин, додав Коваленко. 

Тобто, після того, як Кремль зазнає будь-якого нищівного удару, він вдається до риторики, мовляв, «у нас все під контролем» — ось «удар відплати». Таким чином, пропагандисти втішають внутрішнє населення Росії, замилюють йому очі й насправді перекривають поразки російської армії на фронті новими так званими «досягненнями».

Російські ЗМІ пишуть про те, що керівник Головного управління розвідки Міноборони України Буданов у жовтні 2023 року дав інтервʼю виданню New Voice (NV), в якому начебто розповів, що Україна бомбить Запорізьку АЕС і хоче влаштувати ядерний Армагеддон для шантажу всього світу. Це – маніпуляція.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У матеріалі NV очільник ГУР МО України та його колеги поділилися подробицями деяких спецоперацій військової розвідки. Наприклад, вони розповіли, як Збройні сили України тричі висаджувалися на лівому березі Дніпра неподалік Енергодара, щоб створити плацдарм для деокупації міста та повернення Запорізької атомної станції. Попри те, що операції були невдалими, українським військовим вдалося як мінімум зірвати плани Росії найближчим часом під'єднати найбільшу атомну електростанцію в Європі до своєї енергосистеми. Якщо окупантам все ж вдасться спрямувати електроенергію до Росії, то через це вже взимку в України можуть виникнути серйозні проблеми із електропостачанням. 

Отже, представники української розвідки не робили жодних «зізнань» про те, що Україна нібито «бомбила» станцію. Намагаючись вибити окупантів, Україна не скоює злочин, а використовує своє законне право на самооборону відповідно до 51 статті Статуту ООН. Росія ж регулярно створює кризові ситуації на ЗАЕС, кожна з яких загрожує масштабній аварії.

У цьому випадку агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, завдяки якій намагається перекласти відповідальність за можливу аварію на ЗАЕС на Україну. Раніше, наприклад, ГУР МО України спростовувало російську дезінформацію про нібито плани України атакувати ЗАЕС дронами.

Російські ЗМІ, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що західні країни користуються війною в Україні, щоб вивезти українські історичні цінності. У Харківському історичному музеї нібито під виглядом оцифрування пам’яток вивозять їх на захід України, де «їхні сліди губляться». Їх буцімто беруть «на тимчасове зберігання», проте насправді повертати їх не збираються. Це — маніпуляція.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова є учасником міжнародного проєкту «Memory Savers», метою якого є оцифрування історичних пам’яток, наукові дослідження музейних колекцій та внесення їх до європейської бази даних. Щодо вивезення цінних експонатів за кордон мова не йде.

Проте саме Росія розкрадає українські музеї та галереї, вивозить культурні цінності з тимчасово окупованих територій.

Агітпроп використовує тактику віддзеркалення: звинувачує Захід у розкраданні українських пам’яток та цінних експонатів, тобто в тому, що насправді робить Росія на тимчасово окупованих територіях, аби відвернути увагу від своїх злочинів. Раніше ми розповідали про меседж, що Росія не нищить українську культурну та історичну спадщину, та спростовували фейк, що Київ домовився з ЮНЕСКО про передачу святих мощей до музеїв Італії, Франції, Німеччини та Ватикану.

У російському сегменті соцмереж «Фейсбук» і «ТікТок», пропагандистських медіа та прокремлівських телеграм-каналах поширюють відео з ворожінням на картах таро на Володимира Зеленського. В якусь мить онлайн-стрим ворожки переривається нібито через те, що прийшла поліція. Як стверджує агітпроп, правоохоронці затримали ворожку через її регулярні негативні таро-розклади на Президента України. Причиною арешту стала критика голови держави. «Відкривши карти, жінка сказала, що голова незалежної стає дедалі агресивнішим і дедалі менше підкоряється своєму розуму, піддаючись емоціям», — писав агітпроп. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У поширеному відео не називається ім'я ворожки, також немає посилання на її Twitch. Агітпроп посилається на «першоджерело», розміщене на ютуб-каналі під ніком «Лера». Його створили 9 червня 2023 року. Фактчекери проаналізували контент і дійшли висновку, що його метою є поширення російської дезінформації.

У коментарі для StopFake представники Національної поліції України повідомили, що Департамент кіберполіції не має інформації щодо подібного затримання. Проте вони встановили, що, ймовірно, першоджерелом, де розмістили це відео, був прокремлівський телеграм-канал «Шейх Тамир».

Російські пропагандисти намагаються дискредитувати Володимира Зеленського та українську владу, нібито за його критику вже почали арештовувати людей. Агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, щоб показати Зеленського диктатором, за огуду якого можна потрапити за ґрати. Тобто пропагандисти звинувачують Україну в тому, що насправді робить Путін. Раніше ми розповідали про меседж, що Володимир Зеленський упроваджує «нацизм» у лавах ЗСУ.

Антиколоніалізм — термін, що використовується для опису різних рухів опору, спрямованих проти колоніалізму та імперіалізму. Це протидія політиці підкорення однієї країни іншою, її території та народів, політичного, економічного та культурного поневолення. Аби стати лідеркою Глобального Півдня та антиколоніалізму, Росія дискредитує Україну, хоча сама по суті є першою серед ізольованих диктатур.

Росія інструменталізує позитивні спогади про Радянський Союз та його підтримку африканських війн за незалежність проти західних колонізаторів. Вона використовує позитивні спогади про минуле, аби посилити свій вплив зараз. 2 грудня 2022 року, у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, на офіційному твітер-акаунті посольства Росії в ПАР виклали текст: «Росія була однією з небагатьох світових держав, які не мали колоній в Африці чи інших місцях і не брала участі в работоргівлі за всю свою історію. Росія всіляко допомагала народам Африканського континенту здобути свободу і суверенітет». Проте інформацію про підкорення народів Азії та Східної Європи вони замовчують, адже це суперечить порядку денному Росії, яка позиціонує себе як борчиню проти колоніалізму. Вже не кажучи про загарбницьку війну в Україні. Ба більше, агітпроп не згадує і про значну присутність на африканському континенті бойовиків ПВК «Вагнер», які представляють інтереси Росії та відстоюють задуми Кремля.

Після того, як Німеччина оголосила про готовність передати танки Leopard Україні, Путін заявив, що Росія змушена «давати відсіч агресії колективного Заходу».  У риториці Путіна цей термін з’явився у 2021 році, проте у публічному просторі — ще на початку 2000-х. Протиставляючи себе заходу, агітпроп давить на болюче минуле африканських країн, яких у свій час поневолювали європейські імперії. Російська пропаганда змогла представити війну Росії в Україні не як загарбницьку, а як оборонну, у відповідь на агресію Заходу. Нібито російський народ має особливе завдання врятувати українців, адже протистоїть йому та веде антиімперську боротьбу проти «західного гніту» — таку саму, як ведуть країни Африки.

Наприкінці січня 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Анголи з робочим візитом. Тоді він зробив заяву для медіа, в якій війну в Україні порівняв із війною в Анголі. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Анголи Тете Антоніо Лавров наголосив, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви, адже до них упереджено ставиться Київ.

3 серпня 2023 року спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін написав у своєму телеграм-каналі, що «США, Велика Британія та Франція мають компенсувати африканським державам завдані збитки» і це питання має розглянути ООН. А ще він звинувачує США та низку західних країн у тому, що «колоніальні інтереси нікуди не зникли. Міняються тільки методи». Російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення, аби висунути такі ж звинувачення Заходу, які висувають самій Росії, та відвернути увагу від предмета обговорення, тобто війни в Україні та окупації Росією українських територій і поневолення українського народу.

Варто згадати й про зерно. Росія не тільки нібито «захищає» Україну, але й знецінює її як партнерку. Для африканських республік агітпроп поширює наративи про те, що українське зерно, яке має врятувати від голоду, не доїжджає до держав, які її потребують, а осідає в Європі як корм для тварин. Такі заяви просувалися зокрема під час Другого саміту Росія — Африка, що відбувся 27-28 липня в Санкт-Петербурзі. У такий спосіб агітпроп дискредитує Україну та Чорноморську зернову угоду й прагне погіршити її відносини з Африкою.

Росія грає роль бідної спадкоємиці колишньої імперії СРСР. Вона ніколи не визнавала, що території, захоплені нею, є колоніями, а свої дії завжди виправдовує «добровільним приєднанням», як-от у випадку з тимчасово окупованими Росією Донецькою, Запорізькою, Луганською та Херсонською областями, або поширенням так званої «прогресивної російської культури», боротьбою з нацизмом тощо. Проте хоч би які слова агітпроп добирав, насправді політика Москви полягає в геноциді українців, знищенні української культури та загарбанні територій.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Збройні сили України нібито застосовують тактику «живого розмінування» власними бійцями, намагаючись подолати російську оборону. Це — фейк.

Кейс дослідили аналітики проєкту  EUvsDisinfo. Вони встановили, що немає доказів, які підтверджували б, що Україна застосовує цю тактику. Насправді все навпаки: згідно з багатьма джерелами, контрнаступ України був сповільнений через заміновані поля саме тому, що українські військові хочуть запобігти масовим втратам.

Агітпроп застосовує тактику віддзеркалення для відвернення уваги від повідомлень, що в Бахмуті російське командування кидає росіян на відчайдушні дії та не шкодує живої сили. Також російські пропагандисти намагаються дискредитувати військове командування України, мовляв, вони не цінують життя своїх військовослужбовців. Раніше «Детектор медіа» розповідав про маніпуляцію, буцімто начальник штабу бригади «Азов» заявив, що український контрнаступ дуже розпіарили, а Росія — непереможна.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що майбутні навчання країн НАТО «Steadfast-Defender-2024» спрямовані нібито проти Росії. А ще вони буцімто готуються до «програшу України» та відпрацьовують «план з окупації» західної частини українських територій. Мовляв, «коли російські війська підійдуть до Дніпра, почнеться (...) миротворча операція. Польща входить у Західну Україну, у неї там два-три райони, плюс Румунія», — заявив російський пропагандист, на якого посилаються російські ЗМІ. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Румунія та Польща неодноразово спростовували заяви російських пропагандистів щодо окупації Заходу України. НАТО регулярно проводить навчання «Steadfast-Defender», у ході яких відпрацьовують оборону європейських країн, а не напад на інші.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати Альянс та посіяти паніку в українському суспільстві, мовляв, Європейські країни прагнуть захопити територію України. Проте жодна з держав не має територіальних амбіцій. Росія є загарбником і, застосовуючи тактику віддзеркалення, намагається звинуватити інші країни в тому, в чому звинувачують Росію. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Польща і Литва затвердили план про анексію західної частини України.

Після чергового російського обстрілу українських територій Міноборони Росії опублікувало допис у своєму офіційному телеграм-каналі із зображенням пуску ракети та написом: «Точно в ціль!». Відбулося це 28 квітня 2023 року – тоді, коли одна з російських ракет влучила в багатоповерхівку в Умані й убила 23 людини, серед яких було 6 дітей. Тобто Москва показала, як насправді працює її «високоточна зброя».

Така риторика вкорінює в головах росіян ідею, що зброя їхньої армії не здатна схибити й застосовується у війні максимально точно. Коли в Міноборони Росії кажуть, що завдали удару по якомусь обʼєкту в Україні, то для возвеличення своїх здобутків вони можуть застосовувати якраз-таки словосполучення «високоточна зброя». Гігантоманія і тут дається взнаки: росіяни вважають Росію еталоном державності, а її оборонно-промисловий комплекс — одним із найпотужніших у світі, бо така зброя є обмеженим ресурсом.

Крім того, у випадку з влучанням російської ракети в багатоповерхівку в Умані й іншими схожими ситуаціями російська пропаганда застосовує тактику віддзеркалення та перекладає провину на Україну. Мовляв, трагедії стаються внаслідок невмілого відпрацювання української системи ППО. Російські ж ракети нібито не можуть влучити у цивільний будинок. Тож росіяни впевнені у правильності своїх дій – вони протистоять «укронацистам».

За версією енциклопедії Міноборони Росії, так звана «високоточна зброя» здатна забезпечити враження обʼєкта з імовірністю 50%. Відповідно, росіяни самі стверджують, що в теорії кожен другий боєприпас не досягає своєї «точної» цілі.

Для збереження довіри з боку цивільного населення Росії та виправдання кривавої агресії проти України агітпроп вдається до всіх можливих способів. Виходить, що «високоточна зброя» – це та, яка вбиває мирних українців, а не та, що летить до запланованих географічних координат. Ба більше, з високою точністю ця зброя здатна переконати пересічного росіянина, що в армії Росії все під контролем у війні проти України.

6 вересня 2023 року російські військові завдали ракетного удару по ринку в місті Костянтинівка Донецької області. Внаслідок атаки росіян загинуло 16 осіб, ще 28 травмовано, проте кількість жертв може змінюватися. Про це повідомив Володимир Зеленський на офіційній сторінці в телеграмі.

Російські пропагандисти та прокремлівські телеграм-канали звинувачують Україну в обстрілі середмістя Костянтинівки. Нібито під час роботи ППО ракета полетіла незапланованою траєкторією або ж збила щось у небі, що впало на ринок. Агітпроп застосовує тактику віддзеркалення та перекладає відповідальність на жертву за злочини росіян. Після удару по будинку в Дніпрі 14 січня 2023 року російські пропагандисти також намагалися відбілити росіян та звинувачували у трагедії українських військових. 

За фактом обстрілу з боку російських військ прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що голова Генасамблеї ООН Чаба Кереші нібито заявив, що ядерній безпеці у світі буцімто загрожує Україна. Агітпроп повідомляє у своїх медіа, що підтвердженням можливого виникнення ядерної катастрофи є те, що Україні передадуть винищувачі F-16, які можуть нести ракети з ядерними боєголовками. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. На засіданні ООН, присвяченому Міжнародному дню дій проти ядерних випробувань, голова Генасамблеї Чаба Кереші зазначив, що з боку Росії регулярно звучать погрози застосування ядерної зброї у війні проти України. Агітпроп не переклав частину слів про Росію, проте від себе додав інформацію про «агресію України».

А заступниця Держсекретаря США з контролю за озброєннями та міжнародною безпекою, пані посол Бонні Деніз Дженкінс повідомила, що вони «стурбовані тривожною ядерною риторикою з боку Російської Федерації протягом останніх півтора року, зокрема заявою президента Путіна в лютому про готовність Росії відновити випробування ядерного вибуху». Жодна з країн не звинуватила Україну в загрозі виникнення ядерної катастрофи, а F-16 не несуть ядерної загрози.

Російські пропагандисти використовують тактику віддзеркалення — приписують свої дії опонентам. Агітпроп звинувачує Україну в ядерній загрозі, хоча вона є без’ядерною державою, а сама Росія систематично використовує ядерний шантаж. Раніше «Детектор медіа» розповідав, що росіяни поширюють інформацію, буцімто Україна створює «брудну ядерну бомбу».

Російські ЗМІ, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Україна готується «здійснити збройні провокації проти паломників-хасидів». Українські військові нібито завдадуть ракетного удару по Умані під час святкування Рош га-Шана, аби шантажувати Ізраїль та отримати їхню систему ППО. Вони посилаються на слова посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У своєму інтерв’ю виданню Liga.net Євген Корнійчук повідомив, що Росія може вдатися до провокацій проти паломників-хасидів, які приїжджають на святкування до України. Саме тому Україна пропонувала Ізраїлю надати системи ППО для захисту громадян. Російські медіа спотворили сказане послом і заявили, що Київ готує провокацію проти хасидів.

Російський агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, аби перекласти відповідальність за злочини Росії на Україну — звинуватити її в обстрілах українських територій. Проте саме Росія обстрілює українські міста. Також пропагандисти намагаються посварити Україну із західними партнерами. Раніше ми розповідали про меседж, що російські військові «знищили» склад боєприпасів в Умані.

Прокремлівські медіа поширюють інформацію про те, що Президент України Володимир Зеленський нібито воєнний злочинець. Російський депутат Шеремет заявив, що про це знає весь світ: «Упевнений, що найближчим часом ми побачимо, сподіваюся, живим Зеленського на лаві підсудних». Президент України буцімто знищує мирну інфраструктуру, щоб виправдати фінансовий ресурс, який був вкладений у «терористичний» режим України. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Жодна інституція не визнавала Президента України злочинцем. Натомість президента Росії Володимира Путіна визнали, а ордер на його арешт видав Міжнародний кримінальний суд. Російські пропагандисти використовують коментарі Володимира Зеленського про удари по Керченському мосту. Проте це воєнна ціль, незаконно зведена окупантами.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати Президента України та перекласти відповідальність за злочини Росії на Україну. Російські пропагандисти застосовують тактику віддзеркалення та висувають Володимиру Зеленському такі самі звинувачення, як міжнародна спільнота до Путіна. Раніше ми спростовували фейк про те, що Зеленський визнав, що США розпочали війну в Україні.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширили інформацію про те, що українські військові нібито пограбували аптеку в Часовому Ярі та підпалили її. Буцімто це типова тактика української армії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Будинок, зображений на фото, яке поширює агітпроп, постраждав унаслідок російського обстрілу. За допомогою зворотного пошуку зображень Google вони визначили, що вперше фото опублікував начальник Донецької ОВА Павло Кириленко.

26 липня від ворожих обстрілів постраждали цивільні об’єкти, зокрема 2 будинки в Часовоярській громаді. Кириленко не називав адреси, проте на фото, яке він опублікував у телеграм-каналі, зображена саме ця аптека, яку поширюють пропагандисти.

Російський агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, аби відвернути увагу всього світу від злочинів Росії та звинуватити в них Україну. Раніше ми спростовували фейк, що українські військові облаштовують катівні для дітей.

Медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що західні ЗМІ нібито працюють під реальним військовим контролем і отримують інструкції від спецслужб. Вони посилаються на слова Дмитра Пєскова, який заявив, що західні медіа «живуть під справжньою військовою цензурою», підкресливши, що отримують вказівки від розвідки». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери EUvsDiSiNFO. Вони повідомляють, що у демократичних країнах ЗМІ не керуються та не цензуруються урядом чи будь-якими його інституціями, включно з військовими. Отже, це твердження неправильне. 

За даними «Репортерів без кордонів», країни з найбільшою свободою преси та свободою слова — це країни, які часто називають «західними», серед яких переважають європейські країни, а також Канада та Сполучені Штати.

Російські пропагандисти застосовують тактику віддзеркалення, аби відвернути увагу від власної цензури, яка діє в Росії. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що Україна утискає іноземних журналістів за «правду» про війну проти України.

Російські ЗМІ, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що українські військовослужбовці нібито облаштовують катівні для дітей, тоді як російська армія їх захищає. Це — фейк.

Кейс дослідив Центр стратегічних комунікацій. Доказів того, що українські військові катують дітей, немає. Проте саме росіяни незаконно вивозять українських дітей з окупованих територій до Росії, що є депортацією, кіднепінгом та воєнним злочином. Саме за це Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марію Львову-Бєлову оголосив у розшук Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Також російські військові облаштували дитячі катівні на Херсонщині та катували й морили дітей голодом.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати українських військовослужбовців. Вони застосовують тактику віддзеркалення: після того, як росіян звинуватили в катуванні українських дітей, вони почали звинувачувати українських військових у таких самих злочинах. Раніше ми спростовували фейк, що українські батальйони вбивають українських дітей, а тоді вивозять їхні органи під експортним кодом зерна.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширили фото Володимира Зеленського з переговорів у Молдові та заявили, що для нього побудували персональне бомбосховище. Також агітпроп стверджує, що сама зустріч проходила під землею. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck. Насправді переговори проходили не під землею, а на виноробні, в одній із кімнат старовинного замку «Мімі». Пропагандисти використовують фото, зроблені під час іншого засідання Європейської політичної спільноти, де взяли участь голови 45 держав та урядів.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати Володимира Зеленського, мовляв, він боїться російських ракет навіть за кордоном. Раніше «Детектор медіа» розповідав про тактику віддзеркалення, яку росіяни застосовують для відвернення уваги.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Збройні сили України нібито обстріляли Херсонську область під час евакуації мирних жителів із підтоплених районів. Мовляв, вони перешкоджали евакуації людей. Це — неправда. 

Над кейсом попрацювали фактчекери StopFake, які пояснили, що пропагандисти просто вигадали таку інформацію.  Насправді існує безліч задокументованих доказів того, що саме росіяни обстрілювали Херсон  під час евакуації мирних жителів.  Також, за словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, саме російська армія обстріляла прибережні території, центральну частину міста, місце евакуації із затоплених районів. 

У такий спосіб пропагандисти використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентові. Так вони намагаються приховати свої злочини й постати жертвою.

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію про те, що «київський режим» нібито «спеціально підвищує рівень води у Каховському водосховищі, щоб «затопити» Запорізьку атомну електростанцію. Влада буцімто вживає заходів, щоб «створити умови для форсування Дніпра, зокрема для захоплення Запорізької АЕС». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Україна не затоплює власні території, а збільшення рівня води в Дніпрі зумовлене лише весняною повінню. Як зазначив у коментарі StopFake гідролог, кандидат географічних наук Костянтин Данько, затоплення Запорізької АЕС неможливе, адже «її інфраструктура за замовчуванням розрахована на максимальні рівні в Каховському водосховищі». За його словами, на Дніпровському каскаді працює 5 із 6 гідроелектростанцій, які контролюють та регулюють рівень води. Шоста не працює через захоплення російськими військами.

Гідролог також спростовує наратив, що через неконтрольований викид води Києвом та через потужний тиск прорве дамбу Каховського водосховища. Він зазначає, що споруда будувалася з розрахунком усіх ризиків як природного, так і антропогенного характеру, і гребля здатна витримати тиск води на високій швидкості. Але прорив може статися через постійні обстріли гідроспоруди росіянами.

Також агітпроп поширює наратив, що Україна спеціально стримувала воду на початку 2023 року, щоб осушити Каховське водосховище та влаштувати потоп навесні. За словами Костянтина Данька, під час відступу з правого берега Дніпра восени 2022 року російські військові підірвали Каховську ГЕС та відкрили шлюзові камери в машинному залі. Через це цілісність греблі була порушена, відтоді на Каховському водосховищі йде постійне безконтрольне скидання води.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються перекласти відповідальність за злочини Росії на українців. Агітпроп використовує тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам. «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Україна буцімто зберігає зброю на території ЗАЕС.

Таку тезу поширюють російські пропагандистські медіа. Мовляв, в Європі немає свободи слова, адже там блокують російські медіа й «не дають суспільству чути альтернативну думку». У повідомленнях також як приклад наводили ситуацію, коли Верховний представник ЄС Жозеп Боррель зреагував на арешт Евана Гершковича в Росії, заявивши, що «журналісти повинні мати свободу роботи й право на захист». Пропагандисти у своїх повідомленнях запитують, чи збирається Боррель закликати до звільнення журналіста Джуліана Ассанжа, якого помістили у британську в'язницю за викриття воєнних злочинів США та НАТО.

Насправді меседж, що в країнах ЄС, як й у США немає свободи слова, не новий. Російський агітпроп просуває його час від часу, щоб усталити думку, що тамтешнім медіа вірити не варто, оскільки всі вони нібито маріонеткові та просувають єдину позицію урядів країн. У таких меседжах агітпроп застосовує тактику віддзеркалення: насправді відсутність свободи слова є якраз в Росії, де більшість медіа поширюють позицію уряду країни і є пропагандистськими.

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Насправді порівняння американського журналіста Евана Гершковича, заарештованого в Росії 29 березня та звинуваченого в шпигунстві, з Джуліаном Ассанжем є типовим прийомом Whataboutism, риторичним прийомом для відвертання уваги. Еван Гершкович — журналіст WSJ, якого незаконно затримали в Росії. ЄС засудив його затримання, а генсек «Репортерів без кордонів» назвав затримання Гершковича «інституційним захопленням заручників». Натомість Джуліан Ассанж є засновником Wikileaks, який оприлюднив численні секретні документи та зараз утримується у Великій Британії.

За даними  «Репортерів без кордонів», найбільше свободи преси та слова мають країни Заходу, серед яких переважають європейські країни, а також Канада та Сполучені Штати. Натомість Росія, де посилюються  авторитарні тенденції, посідає 150 місце зі 180 у рейтингу свободи преси.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у проросійських телеграм-каналах. У повідомленнях ідеться, що нещодавно Україна «навідріз» відмовилася від створення захисної зони навколо захопленої російськими окупантами Запорізької атомної електростанції. Мовляв, Україна «не готова до реалізації ініціативи МАГАТЕ, яка запобігла б атаці з території електростанції». Це — неправда. 

Аналітики проєкту StopFake дослідили це й кейс та встановили, що українська сторона не робила таких заяв щодо Запорізької АЕС. Як пояснюють аналітики, Україна навпаки підтримує всі зусилля міжнародної спільноти щодо роззброєння захопленої Запорізької атомної станції, водночас Росія не припиняє терористичних дій на ЗАЕС, ігноруючи заяви країн Заходу. 

Саме Росія провокує можливість виникнення ядерної загрози через своє вторгнення в Україну, та зокрема через захоплення ядерних об’єктів. Обстріл ядерних наукових установок в українських дослідницьких інститутах, запуск ракет над ядерними об’єктами України —  ці дії російських окупантів порушують усі чинні конвенції про поводження з ядерними об’єктами. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти хочуть переконати, що Україна — агресор і вона здійснює так звані провокації на ЗАЕС. У такий спосіб автори повідомлень використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам. Оскільки залякування та «ядерний шантаж» — один зі способів російського агітпропу досягнути своїх цілей. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Україна буцімто зберігає зброю на території ЗАЕС та проаналізував маніпуляцію, у якій стверджували, що українське керівництво наклало санкції на Запорізьку АЕС.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що у Європі, зокрема в Іспанії, бояться «можливих ядерних загроз від України». Саме тому, за словами авторів, керівництво Іспанії запроваджує кампанію боротьби з поширенням зброї масового ураження, щоб убезпечити себе від «провокацій України».

Аналітики проєкту EU vs Disinfo звернули увагу на цей кейс та встановили, що це чергова конспірологічна теорія російської пропаганди, яка не має жодних доказів. Імовірно, як пояснюють аналітики, підґрунтям цієї конспірологічної тези стала нарада з національної безпеки Іспанії, яка відбулася в лютому. На нараді ухвалювали проєкт національної стратегії боротьби з поширенням зброї масового ураження. Як і зустріч, так і проєкт документа не мали жодного стосунку до України, оскільки обговорювалися лише заходи національної безпеки. Тим більше жодних заяв від високопосадовців Іспанії щодо так званого «захисту від України» не було. 

Поширюючи цей меседж, пропагандисти хочуть переконати, що Україна — агресорка й вона здійснює так звані провокації й тероризує європейців. У такий спосіб автори повідомлень використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам. Оскільки залякування та «ядерний шантаж» — один зі способів російського агітпропу досягнути своїх цілей. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» також спростовував фейк, у якому стверджувалося, що в Україну нібито завезли радіоактивні речовини для підготовки провокацій проти Росії.

У російських та проросійських телеграм-каналах почали поширювати цитати Рамзана Кадирова, що «диявольський режим України» воює проти «беззахисних», тож це можна вважати «війною без правил». Висловлювання Кадирова пов’язані з повідомленнями про нібито «українську ДРГ», яка нібито здійснила атаку на два села у Брянській області, взяла у заручники мирних росіян та обстріляла автомобіль. 

Версії події у Брянській області кілька разів уточнювались і щодо кількості жертв, і щодо місця перебування так званої ДРГ, і щодо мети їхнього перебування на території Росії. Попри те росіяни одразу ж без з’ясування обставин скористалися ситуацією та звинуватили Україну в тероризмі. Мовляв, українські військові вчиняють злочини проти мирних росіян. Українська влада назвала ці заяви провокацією та заперечила причетність України до подій у Брянській області. Зрештою, відповідальність взяли на себе представники «Російського добровольчого корпусу», які назвали події спробою показати, що в Росії теж є вільні люди, готові боротися проти режиму Путіна. 

У такий спосіб Росія використовує тактику віддзеркалення та перекладає на Україну відповідальність за будь-що. Мовляв, Росія не атакує першою, а «завдає ударів у відповідь». Насправді ж Росія — держава-агресор, яка розпочала війну проти України та вчиняє на території України воєнні злочини, зокрема проти дітей.

У проросійських телеграм-каналах та соціальних мережах поширюють інформацію, що в Україні нібито формують «каральні штрафні підрозділи» з людей, яких засудили за дезертирство, зґвалтування та вбивство. Мовляв, МВС України заборонило їм використовувати «бойовий клич» «Слава Україні», оскільки цим вони дискредитують українську армію. Нібито щоб використовувати це вітання спершу слід «спокутувати провину» на полі бою. У дописах також додають, що гвардійці замість «Слава Україні» найчастіше вважають за краще використовувати російську лайку чи гасло «Смерть ворогам!». Це — фейк.

В Україні немає так званих «каральних штрафних підрозділів». Ув’язнені справді беруть участь у бойових діях, однак здебільшого це стосується колишніх військових. Перед тим, як відрядити ув’язненого на фронт, до уваги беруть його бойовий досвід, заслуги перед державою та щире каяття. Однак, це поодинокі випадки, на відміну від масової мобілізації ув’язнених до лав російської армії.

У жовтні 2018 року Верховна Рада затвердила військове вітання «Слава Україні! — Героям Слава!» як офіційне вітання українського війська та Національної поліції України. Однак, немає жодних підтверджень, що МВС України заборонило будь-кому використовувати це вітання, зазначають Фактчекери VoxCheck. Немає підтвердження і того, що гвардійці замість вітання вживають російську лайку чи гасло «Смерть ворогам!». Насправді вираз «Смерть ворогам!» є частиною гасла «Слава нації! — Смерть ворогам!», яке вважають продовженням вітання «Слава Україні! — Героям Слава!».

У такий спосіб пропагандисти підживлюють наратив про нацизм в Україні. Мовляв, українців ділять на гідних та негідних вживати ті чи інші гасла. Також російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення, щоб наголосити, що в українському війську теж служать колишні злочинці.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях ідеться, що Захід провокує Білорусь на війну. Мовляв, у керівників країн Заходу є чіткий секретний план, який розкрила нещодавно російська розвідка. Водночас автори повідомлень додають, що Росія ніколи не залучала Білорусь до війни, адже вони країни-побратими. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo звернули увагу на кейс та визначили, що жодних «секретних» планів у країн Заходу немає, оскільки керівники країн абсолютно не зацікавлені в ескалації війни. Аналітики впевнені, що це вкид та чергова конспірологічна теорія від російської пропаганди. В умовах російської агресивної війни проти України європейські країни змушені зміцнювати свої кордони, нарощувати обороноздатність армій, щоб протистояти будь-якій зовнішній агресії. Відтак, безпека України — означає безпека країн Європи. 

Водночас Росія намагається переконати, що Білорусь не є співучасником війни, хоча це не так. Білорусь слугує плацдармом для російських військ, ракет і авіації як до, так і після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. У американському інституті вивчення війни кажуть, що це Росія намагається «тиснути на Білорусь, аби вона офіційно підтримала Росію у війні». Тобто агресором виступає Росія, проте аж ніяк не країни Заходу. Щобільше, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України.

Пропагандисти систематично дискредитують Захід та інших міжнародних партнерів України й звинувачують їх у розв’язанні й затягуванні війни. Мовляв, ескалації війни хоче Захід, а Росія захищається. У такий спосіб пропагандисти використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам.

Звинувачений у державній зраді колишній народний депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук дав перше після повномасштабного вторгнення інтерв’ю. Точніше, долучився скайпом до шоу на білоруському державному каналі СТВ. Спілкувалася з Медведчуком знайома йому ведуча Надія Сасс — колишня журналістка його ж телеканалів, яка у 2020 році балотувалася до Дніпропетровської облради від «ОПЗЖ». 

У своїй промові Медведчук сказав, що повертається у велику гру, запускає новий політпроєкт «Другая Украина» і намагатиметься «демонополізувати право президента Зеленського представляти Україну на міжнародному рівні». «Детектор медіа» зібрав п’ять ключових тез з виступу Медведчука. Всі вони співзвучні з риторикою російської пропаганди, яка впродовж року великої війни поширює десятки дезінформаційних меседжів на різні аудиторії. 

1. Україна постійно провалювала мирні переговори, намагалася «здихатися» Донбасу.

Тут Медведчук вдається до класичного прийому віддзеркалення — тактика, яка полягає у висуванні Україні та Заходу звинувачень, які ті колись висловили Росії. Типове намагання перевернути все з ніг на голову й зробити жертву агресії винною у нападі. Ця мантра роками лунала в ефірах каналів Медведчука. Зокрема, аудиторію переконували, що Україна «бомбить Донбас», і що вона сама не хоче реінтеграції цієї території, бо, мовляв, без цього регіону Україна голосує так, як потрібно владі. За словами Медведчука, саме його участь потрібна у перемовинах для досягнення миру між двома країнами. Попри це, він знімає із себе відповідальність за нібито провалені Мінські угоди, адже був лише посередником і не впливав на виконання. Насправді ж будь-які мирні домовленості із Росією не працюють не через провину України, а саме через те, що їх порушує Росія.

2. Захід був зацікавлений в дестабілізації ситуації біля кордонів Росії. Захід не тиснув на Київ, щоб той виконував Мінські угоди.

Ця теза має на меті зняти будь-які звинувачення з Росії за розв’язування війни на сході України та перекинути вину на ефемерний «Захід». На думку Медведчука, це не російська армія дестабілізує ситуацію на Сході України, а «Захід» дестабілізує ситуацію біля кордонів Росії, щоб завдати їй шкоди. Це типове для Росії звинувачення в бік України й держав Заходу. У такий спосіб російські пропагандисти намагаються виправдати війну, яку розв'язала саме Росія. Мовляв, мирні домовленості не виконувалися із провини України й країн Заходу, і якби Росія не втрутилася й не розпочала війну, все було б ще гірше. 

3. Україна — failed state, бо втратила суверенітет, незалежність і демократію.

Це один із поширених наративів щодо України, який спродукувала російська пропаганда. Пропагандисти регулярно підживлюють його меседжами, що Україна — не справжня держава, бо не має своєї історії й культури; що Україну створив Ленін; що українська влада не змогла побудувати нормальну систему; що в Україні поширена корупція тощо. Поширюючи такі меседжі, Росія також виправдовує себе й прагне створити видимість, що те, що війна, яка триває на території України, є виправданою. Мовляв, Росія бореться за землі, які завжди їй належали. Проте у держави, що не відбулася, розосереджені базові владні функції та атрофована здатність виконувати колективні рішення. Натомість Україна впродовж останнього року ефективно протистоїть агресору й поступово звільняє окуповані території. До слова, на фоні ескалації, все більше політологів говорять про Росію як failed state.

4. Україна недооцінила Білорусь і не подякувала Лукашенку за сприяння в мирному врегулюванні питання Донбасу.

Мовляв, Україна не оцінила зусилля Лукашенка з надання майданчика для діалогу між Україною і Росією. Насправді Білорусь не підтримує Україну в умовах війни з Росією. Навпаки — самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що Білорусь бере участь у війні на боці Росії й неодноразово тиражував російські пропагандистські меседжі, що саме Україна є агресором. Були тези й, що Україна нібито готувала напад на Білорусь. Так Лукашенко намагається виправдати свою підтримку Росії й те, що Білорусь фактично стала плацдармом для російської армії. Зокрема, частину російських ракет, які влучають в українські міста й села, запускають саме з території Білорусі. Саме тому ставлення до Білорусі й її самопроголошеного лідера в Україні є неоднозначним.

Проте через такі меседжі створюється видимість, що саме Україна не готова йти на перемовини з Росією, адже не оцінила зусилля Лукашенка в організації майданчика для цього. Однак українська влада не один раз наголошувала, що не готова домовлятися з Росією на її умовах, які передбачають анексію окупованих територій й нейтральний статус. 

5. Ексдепутати «ОПЗЖ», які втекли до Росії, запускають політичний проєкт «Другая Украина», щоб не президент Зеленський представляв Україну за кордоном, а Медведчук.

На думку Віктора Медведчука, є мільйони українців, які хочуть дружби з Росією (згідно з результатами соцопитування, зараз лише 3% українців ставляться до росіян позитивно). Саме їхні інтереси він і готовий представляти зі своєю командою. Назва нової політичної сили «Другая Украина» викликає асоціації з політпроєктом російського націонал-більшовика Едуарда Лимонова «Другая Россия». Організація була в опозиції до Путіна, за що і визнана екстремістською. До того ж, у цій назві закладено ідею розколу та поділу України та українців на сорти — втім, «це ж було вже». Наприклад, саме російська пропаганда ділила українців на російськомовних і україномовних, на західняків й східняків тощо. Сам Віктор Медведчук позбавлений українського громадянства й наразі перебуває в Росії. Тобто він не може очолювати жодну політичну організацію в Україні. Тому йдеться, ймовірно, про створення саме російської організації зі словом «Україна» в назві.  

Місяць тому Медведчук уже чинив спроби сигналізувати про свої політичні амбіції — у російському медіа «Известия» опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. Детально ми її розбирали тут.

Віддзеркалення — типова для російської пропаганди тактика, яку використовують зокрема для відвернення уваги. Пропагандисти висувають щодо України/США/ЄС/«колективного Заходу» такі ж звинувачення, як висувають до Росії. Тобто віддзеркалюють вчинки опонента. При цьому російський агітпроп використовує як реальні, так і вигадані приводи для обвинувачення.

Прикладом застосування тактики віддзеркалення є звинувачення української влади в брехні українцям, що в ЗСУ немає втрат. Насправді вираз «потерь в вооруженных силах России нет» від початку великої війни став мемом. Саме Росія довгий час не визнавала своїх втрат, а згодом значно їх применшувала. Натомість українська влада ніколи не заперечувала втрат, ба більше — постійно наголошує на тій ціні, яку щодня платить Україна, хоча й не озвучує чітко кількість загиблих.

До тактики віддзеркалення росіяни вдавалися і для приховування воєнних злочинів російської армії. Після звільнення Київщини стало відомо про звірства російської армії на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, про воєнні злочини росіян у Бучі писали як українські, так і світові медіа. Росія ці звинувачення заперечувала, називала постановкою та провокацією української влади. Далі під час контрнаступу ЗСУ росіяни почали поширювати меседжі, що Україна готується до «Бучі-2» на харківському напрямку та «нової Бучі» на Херсонщині. Після оприлюднення інформації про численні сексуальні злочини російських військових на тимчасово окупованих територіях агітпроп почав звинувачувати військовослужбовців ЗСУ у таких самих злочинах, проте жодних доказів не надав.

Основна мета тактики віддзеркалення — відвернути увагу від предмета обговорення чи змінити напрям дискусії. В англомовних джерелах її називають Whataboutism, як похідне поняття від виразу «what about» — «як щодо».

Російські медіа та  проросійські ресурси поширюють інформацію, що нібито Туреччина постачає Україні касетні бомби часів холодної війни. Першоджерелом повідомлень є стаття в американському виданні Foreign Policy. Її автори посилаються на анонімні джерела нібито серед офіційних осіб США та ЄС. Це — фейк.

Повідомлення спростував посол України в Туреччині Василь Боднар. Він зазначив, що інформацію про постачання касетних бомб поширюють навмисно, щоб підірвати українсько-турецькі відносини та створити негативний імідж України та Туреччини у світі. Як пише StopFake, матеріал Foreign Policy «Туреччина відправляє в Україну касетні бомби часів холодної війни» містить оціночні судження без конкретних доказів, наданих свідками чи учасниками такого постачання.

За даними міжнародної групи боротьби з використанням касетних снарядів Cluster Munition Coalition, у 2022 році російська армія сотні разів використала їх у десяти з 24 регіонів України. При цьому могли постраждати понад 600 мирних мешканців. У такий спосіб російська пропаганда викристовує тактику віддзеркалення та намагається приховати власні злочини. 

Такий меседж поширюють проросійські телеграм-канали. Мовляв, цензура стала основним інструментом влади для замовчування корупції, злочинних наказів чи помилок командування. Нібито ситуація з обстрілами яскраво це продемонструвала — українська влада «радіє» обстрілу Макіївки, а про Дружківку мовчить.

Російська пропаганда намагається у такий спосіб відвернути увагу від втрат російської армії внаслідок удару по Макіївці. Також меседж про «помсту Україні за Макіївку» намагаються підкріпити непідтвердженими повідомленнями про чисельні втрати ЗСУ внаслідок влучання по льодовій арені в Дружківці. За офіційними даними, внаслідок цього удару загинула одна особа та одна поранена.

Агітпроп  звинувачує Україну в приховуванні інформації, застосувавши тактику віддзеркалення, хоча замовчування інформації властиве саме Росії. Раніше аналогічно агітпроп поширював меседж, що українська влада бреше українцям, що в ЗСУ немає втрат.

Такі повідомлення поширюють проросійські телеграм-канали як реакцію на перший закордонний візит президента України від початку великої війни. Меседжі про те, що «Україна шантажує Захід для отримання зброї й іншої допомоги», є частиною російських дезінформаційних наративів. 

Насправді кремлівські медіа систематично розповідають росіянам про можливі удари по Європі, зокрема по столицях Франції, Німеччини, Великої Британії, Польщі. Нещодавно пропагандисти у відеоролику намагались залякати й безпосередньо США ударами «Сарматів». Тож риторика про «удари по союзниках» притаманна саме агітпропу. 

Пропагандисти вирвали з контексту слова з виступу Володимира Зеленського у Конгресі США та додали їм дещо іншого контексту. У такий спосіб агітпроп використовує тактику віддзеркалення для просування своїх меседжів. 

Детальніше про дезінформацію щодо візиту президента України до США.

Про таке пишуть проросійські телеграм-канали. За словами одного з пропагандистів, нібито кількість дезертирів у Збройних силах України зросла після заяви голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про втрати українських військ. Це не відповідає дійсності, повідомили у Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

Поширюючи цей фейк, російська пропаганда застосовує тактику віддзеркалення. За даними британської розвідки, саме Росія створює «загороджувальні загони» для відлову дезертирів серед власних солдатів, які тікають через низький моральний дух і небажання воювати.

Російські пропагандисти регулярно роблять вкидання про кількість загиблих українських військовослужбовців і низький моральний дух української армії. Це один з їхніх способів деморалізувати українців і емоційно тиснути на родини українських воїнів. Нещодавно пропагандисти вкотре запустили меседж, нібито українська влада бреше українцям, що в ЗСУ немає втрат.

Такі меседжі поширюють проросійські телеграм-канали. Мовляв, не лише українська влада, а й західні політики знають правду про «шокові» втрати української армії. Однак, від українців цю правду приховують. Мовляв, Урсула фон дер Ляєн промовилася про втрати, але відео виступу одразу ж скоректували.

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення. Насправді вираз «потерь в вооруженных силах России нет» від початку великої війни став мемом. Саме Росія довгий час не визнавала своїх втрат, а згодом значно їх применшувала. Натомість українська влада ніколи не заперечувала втрат, ба більше — наголошує на тій ціні, яку щодня платить Україна, хоча й не озвучує чітко кількість загиблих.

Російські пропагандисти не вперше намагаються деморалізувати українців, говорячи про кількість загиблих українських військовослужбовців. У такий спосіб вони намагаються також емоційно тиснути на родини українських воїнів.

У програмі російського пропагандиста Армена Гаспаряна колишній депутат Верховної Ради Володимир Олійник розповідав про те, що «губернатор Миколаївщини Віталій Кім» начебто віддав наказ про обхід квартир мешканців області аби перевірити наявність «російських телефонних номерів» для виявлення сепаратистів серед українців. Це, наголосив Олійник – частина заходів «по залякуванні населення», а Україна за останні «8 років перетворилася на концтабір» для незгодних.

Ані Віталій Кім, який є головою обласної державної адміністрації, ані решта представників ОДА не можуть наказати комусь «пошук сепаратистів» - це відповідальність СБУ, яка теж не може влаштувати «поквартирний обхід» жителів Миколаївщини. Окрім того, зараз, під час війни, сепаратистів не існує. Є або зрадники держави, або колабораціоністи, або посібники окупантів. До речі, сам Гаспарян підозрюється Україною в закликах до геноциду та поваленні державного устрою, а Олійник – у державній зраді.

Насправді обхід квартир нещодавно відбувався в окупованих частинах України під час так званих референдумів, коли людей з пластмасовими коробками супроводжували озброєні військові – і дивилися, куди ставили галочку мешканці окупованих міст. Також незаконне вилучення телефоні та інших електронних пристроїв – повсякденна реальність для українців, які опинилися у фільтраційних таборах, що створили росіяни для людей з окупованих міст чи тих, хто з них намагається виїхати в Росію під час бойових дій. Також саме в Росії систематично переслідують людей, які не згодні з владою, і бояться висловлюватися про це публічно. Російська пропаганда регулярно використовує прийом віддзеркалення — обвинувачує інших в тому, в чому насправді винна сама Росія.

Кремлівські медіа поширюють «факти» та «оцінки місцевої влади» щодо «завданих збитків». Так званий «голова адміністрації Запорізької області» Євген Балицький розповів, що нібито ЗСУ орієнтовані на знищення цивільної інфраструктури в області. Також Балицький представив «замахи» на колаборантів як «замахи на представників місцевої влади» і «теракти».

Насправді Росія, а не Україна здійснює обстріл цивільної інфраструктури по всій території України, знищуючи об’єкти, що не мають ніякого стосунку до армії. Російська армія обстрілює автобусні зупинки, церкви, театри, поліклініки та інші об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, вбиваючи сотні мирних українців. За даними Міністерства внутрішніх справ України, на 1 атакований Росією військовий об’єкт припадають 73 атаковані цивільні об’єкти. Водночас ЗСУ завдає точкових ударів по критично важливих об’єктах окупантів. Як пише StopFake, найліпше спростовує «терор» проти мирного населення з боку ЗСУ те, що після деокупації та відходу російських військ на цих територіях відновлюється мирне життя.

Про атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні постійно повідомляють американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) та провідні західні видання — DW, New York Times, The Guardian, Associated Press й інші.

Російська пропаганда постійно застосовує тактику віддзеркалення та звинувачує Україну у тих злочинах, які вчинила російська армія. Раніше росіяни просували меседж про те, що нібито Україна — держава-терорист; нібито українські військові обстріляли американськими ракетами «Хімарс» колонію в Оленівці, де утримуються українські полонені з «Азовсталі»; українська зенітна ракета потрапила у житловий будинок у «Дніпропетровську» (не в Дніпрі); українська влада створює псевдодокази провини Росії в загибелі людей тощо.