Пропагандисти поширюють в анонімних проросійських телеграм-каналах відео з нібито українськими військовими, що розстрілюють африканських найманців за дезертирство. У поганій якості показано двох чоловіків у військовій формі з синіми повʼязками на рукавах та чотирьох чоловіків, що стоять на колінах біля стінки. Втім це відео - фейк.

На нього звернули увагу фахівці StopFake. Вони припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Фактчекери з’ясували, що хоча для достовірності у відео використовується українська мова, у чоловіків у кадрі не виходить приховати, що вони не є її носіями. Замість «не сиділося» чоловік у формі каже «нє сіділося», а перед пострілом кричить: «Закінчуй їх!», що є прямим перекладом російського «Кончай их!» — фрази, непритаманної українській у цьому контексті. До того ж на відео не видно жодного обличчя, а на військових не можна побачити жодного шеврона. Хоч на перший погляд здається, що зйомка відбувається у підвальному приміщенні, кімната насправді має двері та вікна. Складається враження, що їх навмисно завісили тканиною для зйомки. 

Зрештою, після так званого «розстрілу» відео заблюрено, але однаково помітно, що цегляна стіна, перед якою чоловіки стояли на колінах, не зазнала жодних ушкоджень. Цегла досить крихка і після такої кількості пострілів мали б зʼявитися уламки та пил. 

Росіяни не вперше вдаються до whataboutism — тактики пропаганди, що допомагає відвернути увагу від Росії. Фахівці StopFake припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Таким чином російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про свавілля в українській армії, чим відвертають увагу від злочинів росіян. Згідно з українським законодавством, іноземці, що доєдналися до ЗСУ, не є найманцями, а дезертирство в лавах армії карається позбавленням волі.

Російські телеграм-канали та посольство Росії в ПАР поширили відео, на якому кілька російських бійців нібито беруть у полон «громадянина Франції, який воював на боці ЗСУ». 

Однак насправді це відеофейк, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Ролик зрежисований російськими пропагандистами задля просування наративу про буцімто присутність французьких найманців в Україні. Зокрема, про підробку відео свідчить дуже сильний акцент «полоненого», на чому також наголосило Посольство Франції в ПАР під дописом своїх колег із РФ: 

«Ви вже давно поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї досить недипломатичної практики. Однак ця новина особливо безглузда. Пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом на уроках французької мови в “Alliance française”».  

Також у Центрі зауважили, що публікування подібних фейкових відео представниками російських дипломатичних відомств укотре підтверджує, що дипломатія РФ є всього лише інструментом поширення російської пропаганди. Раніше ми аналізували російський відеофейк, згідно з яким тільки-но мобілізовані три українські чоловіки нібито відразу ж загинули на війні.

Російські пропагандисти поширюють у медіа інформацію, згідно з якою українських солдат нібито "зомбують" перед боєм та навчають "відчувати радість від вбивства". Пропагандисти стверджують, що це свідчить про "жорстокі методи навчання" у Збройних силах України. Мовляв, так зване "зомбування" солдатів має місце на навчальних заняттях в Києві, які проводить експерт з бойової психології, підполковник армії США Дейв Гроссман. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Гроссман пояснив свої методики під час навчання в ефірі українського телеканалу, відповідаючи на питання про те, чи здатний кожен солдат вбити ворога на полі бою. Він зазначив, що сучасні методи тренування роблять вбивство практично умовною реакцією, а реакція більшості людей на це є випромінюванням радості. Однак після бою можуть виникати моральні сумніви, які потім раціоналізуються.

Пропаганда намагається негативно вплинути на уявлення про українську армію, розповсюджуючи цей та подібні міфи, намагаючись звинуватити у всьому Захід і зокрема НАТО. У такий спосіб вони хочуть показати умовну "вищу мораль" Росії та виправдати її злочини проти українців.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що в ніч з 28 на 29 травня 2024 року армія РФ запустила ракету «Кинджал» по Яворівському полігону на Львівщині. Як результат ― нібито загинуло багато військовослужбовців ЗСУ, а також іноземних інструкторів. 

Проте це ― фейк, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. У зазначений пропагандистами час російські ракети не залітали на територію Львівщини. Крім того, у ніч з 28 на 29 травня у Львівській області не оголошували повітряну тривогу (виняток – проміжок з 20:17 до 20:31 28 травня, однак пуски не фіксувалися). Також Львівська ОВА, яка під час повітряних тривог повідомляє про влучання, не фіксувала ударів по об’єктах будь-якої інфраструктури в межах області. Не фіксували влучань і в Міжнародному центрі миротворчості та воєнних відомствах країн-партнерок.

Станом на 30 травня 2024 року востаннє ракети залітали в повітряний простір Львівської області в ніч на 26 травня, але згодом вони зникли з радарів. Згодом, вже в ніч з 31 травня на 1 червня шість ракет влучили в три об'єкти критичної інфраструктури на Львівщині. Проте з 27 по 31 травня ракет у повітряному просторі Львівщини не фіксувалося. Раніше ми спростовували інформацію, що 180 іноземців нібито було вбито біля Львова російськими ракетами.

Пропагандисти поширюють у соцмережах цитату, яку нібито сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, коментуючи ситуацію на фронті: «ЗСУ не відступають. Земля кругла, ми таким чином наступаємо у тил ворога», — нібито заявив Сирський. Насправді це чергова вигадка російської пропаганди.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Головнокомандувач Сирський таких заяв не робив. Натомість 23 травня він заявляв щодо ситуації на Харківщині, що після перших незначних успіхів у ході наступальних боїв у регіоні противник "повністю погруз у вуличних боях за Вовчанськ і зазнав дуже великих втрат у особовому складі штурмових підрозділів". Крім того, за його словами зараз ворог з різних напрямків перекидає резерви, намагаючись "підтримати активні штурмові дії, але безуспішно". Наступальні дії ведуться й на інших ділянках фронту, але ніде у своїх заявах Сирський не говорив того, що поширює пропаганда.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати українську армію та її керівництво, а також викривити реальну ситуацію на фронті.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, в якому нібито український військовослужбовець розповідає, що за три дні до зйомки його «побратимів» схопили на вулиці представники ТЦК та відправили на передову, де вони одразу загинули. Підпис до відео такий: «Покажіть це всім, поки ще залишилися чоловіки, щоб і не думали туди йти!!!!! Твари хазарські і тцкашники продажні гниди... Ось вам мобілізація… Ще три-чотири дні були вдома, а тепер… Їх одразу відправляють на вірну смерть!!! Без жодної підготовки, просто як м'ясо». Відео вже переглянули понад 200 тисяч разів у Meta й поширили більш ніж 3,4 тисячі разів.

Насправді цей відеоролик є постановним і, ймовірно, створеним російською пропагандою для дискредитації мобілізаційної кампанії в Україні. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що відео має кілька явних ознак постановки. По-перше, голос за кадром намагається говорити українською, але для носіїв мови зрозуміло, що рідна мова автора відео — російська. Закадровий текст, начитаний спокійним та беземоційним голосом, насичений антиукраїнською пропагандою.

Автор відео стверджує, що показує наслідки мобілізації, демонструючи нібито тіла трьох загиблих «побратимів», яких начебто мобілізували лише кілька днів тому. Проте впізнати «загиблих» за відео дуже складно — тіла лежать на значній відстані від камери, а їхні обличчя приховані. Також автор відео стверджує, що групу військових накрив артилерійський обстріл, але на тілах не видно ні крові, ні осколків. У всіх «загиблих» типові українські прізвища — Морозенко, Гонтаренко, Сидоренко, але позивні не називаються.

Крім того, новобранців не могли відправити на передову через три-чотири дні після отримання повісток, як стверджується у відео. Після мобілізації всі новобранці проходять військову підготовку на полігонах, яка може тривати кілька тижнів. Також у відео не вказано назву військової частини, де служили ці солдати, на них немає шевронів чи інших особливих знаків. Дата й місце зйомки також залишаються незрозумілими. Замість трави, характерної для травня в Україні, видно, що ролик знято ранньою весною, але опубліковано чомусь лише зараз.

На відео є титр російською мовою «Валькирия света», а в центрі кадру видно порожню пляшку з-під горілки, поставлену для дискредитації української армії. Незрозуміло, чому "справжній український військовий", який нібито знімав цей ролик, не прибрав пляшку. Відео було поширене з акаунту, який маскується під український, але регулярно публікує російські наративи про мобілізацію в Україні.

Пропагандисти поширюють подібні фейки для підриву мобілізаційної кампанії та дискредитації Збройних сил України. «Детектор медіа» спростовував і інші фейки на цю тему.

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію, що генсек НАТО Єнс Столтенберг нібито назвав військових ЗСУ «гарматним м’ясом». Втім це — неправда.

Фахівці проєкту VoxCheck з'ясували, що Столтенберг такого не казав. Вони знайшли той виступ, який цитують росіяни. Ці тези генсек озвучив на пресконференції з прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком 23 квітня 2024 року. Його слова вирвали з контексту.

У промові Столтенберг не називав військових ЗСУ «гарматним м’ясом». Натомість він казав, що країни НАТО мають сплатити певну ціну, тобто надати допомогу Україні, щоб жити у безпечнішому світі. Столтенберг наголошував на необхідності підтримки України. На його думку, це є інвестицією у безпеку інших країн, яким загрожує Росія.

Представники НАТО заявляють, що організація створена для оборони, не для участі у війнах. Хоча НАТО не втручається напряму у війну з Росією, країни-члени НАТО засуджують агресію та надають Україні допомогу.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати західних партнерів України та знецінити українську владу. Мовляв, НАТО не відправляє своїх бійців на війну, а «використовує» українців задля своїх забаганок. Мовляв, тому Україні варто йти по дорозі з Росією.

Російські пропагандистські ресурси, а також деякі іноземні медіа поширюють інформацію про нібито офіційне рішення Франції відправити свої війська в Україну. Ба більше, солдати Іноземного легіону Франції буцімто вже прибули у Слов’янськ для допомоги українським військовим.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Першоджерело цього фейку ― стаття у виданні Аsia Times. Її автор ― колишній чиновник Пентагону Стівен Браєн, який раніше вже попадався на «підігруванні» російським наративам, публікував чимало проросійських матеріалів у соцмережі Substack, звідки їх і брало Asia Times. У цій статті Браєн посилається на інформацію з російських пропагандистських ресурсів, які публікували цей фейк. Крім того, інформацію про рішення ввести французькі війська в Україну вже спростували в МЗС Франції. Про це написали на офіційній сторінці відомства в соцмережі Х: «Дезінформаційні кампанії щодо підтримки Францією України як ніколи активні. Франція не надсилала війська в Україну».

Агітпроп справді активізував створення фейків про французькі війська на Донбасі, повідомляють в «Укрінформі». Ця кампанія має на меті посилити антизахідні й мобілізаційні настрої серед росіян. Раніше «Детектор медіа» аналізував фейк російської пропаганди про те, що французькі війська нібито прямують до Румунії, щоб потім прибути до України.

Пропагандисти в соцмережах та медіа поширюють інформацію про те, що один з ресторанів у Луцьку нібито відмовив у проведенні поминального обіду вдові українського військового. Зазначалося, що причиною цієї відмови було те, що військовий був з Харкова. Розповсюджуючи ці новини, агітпроп або посилався на сюжет українського медіа — 12 каналу, або взагалі не вказував першоджерело.

Фахівці StopFake вирішили перевірити, чи це правда. Вони з'ясували, що в сюжеті 12 каналу, на який посилаються пропагандисти, йдеться , що вдова українського військового Іванна Цюх скаржилася на те, що луцький ресторан відмовив їй у проведенні поминального обіду. За її словами, почувши про поминки, представники ресторану запропонували провести його в «бесідці» закладу, а не в основному приміщенні. У сюжеті Цюх висловила думку, що причиною відмови став саме траурний характер обіду, проведення якого, за її словами, суперечило правилам ресторану. Проте в сюжеті українського медіа не згадується, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік був з Харкова.

Фахівці StopFake також знайшли відеозвернення дружини військового Іванни Цюх щодо цього інциденту на її сторінці у фейсбуці. У ньому вона розповідає історію, подібну до тієї, яку повідомила 12 каналу. Проте навіть тут вона жодного разу не згадує, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік мав зв'язок з Харковом. На офіційній сторінці ресторану у фейсбуці також є повідомлення, в якому вони пояснюють свою відмову Цюх тим, що в них немає можливості розділити зал.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб створити враження, ніби українці зневажають свою армію та вважають її злочинною.

Пропагандисти звинуватили українських військових у плагіаті. Вони розпочали розповсюджувати інформацію, що Третя окрема штурмова бригада ЗСУ нібито використала у своїй рекрутинговій рекламі слова самопроголошеного президента Росії Володимира Путіна. Публікуючи цю "новину", агітпроп додає фотографію реклами бригади зі словами "Навіщо нам такий світ, якщо там не буде України?" і інтерв'ю Путіна з майже ідентичними словами.

Після поширення цієї інформації StopFake перевірив, чи дійсно одна з бригад ЗСУ взяла слова Путіна для своєї рекламної кампанії. Вони з'ясували, що пропагандисти самі додали "цитату" на рекламі, звинувачуючи українських військових у плагіаті.

Зворотний пошук за зображенням в TinEye показав, що фотографія, яку поширюють пропагандисти, з'явилася в Інтернеті наприкінці квітня 2024 року на французькому новинному сайті France24. На сайті можна побачити, що її зробила кореспондент Reuters Аліна Смутко 23 квітня 2024 року в київському метро. Її оригінал також є в фотобанку Reuters з повним описом. Оригінальна фотографія відрізняється від тієї, яку використовує агітпроп. Цитата Путіна була додана на зображення в фоторедакторі. На оригінальній фотографії видно зовсім інші слова: "Зажигай в Третій штурмовій (Запалюй у Третій штурмовій)".

StopFake також виключив можливість того, що фото, яке використовували пропагандисти, могло випадково засвідчити рекламу в різних місцях київського метро. Якщо порівняти деталі фейкового фото та фото Reuters, то можна переконатися, що це - одне і те ж зображення. Придивившись до стіни на тлі, можна побачити підфарбовані елементи, які розташовані однаково на обох фотографіях.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати хибну близькість українців та росіян. Мовляв, ми мислимо однаково і діємо однаково. Однак насправді Україна та Росія є зовсім різними.

Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.

Проросійські телеграм-канали поширюють відео, на якому буцімто дружина загиблого воїна ЗСУ показує рахунок за екіпірування на суму 227 115 грн, який вона нібито має сплатити. Відповідний «документ» начебто підписав військовий комісар Канівського об'єднаного міського військового комісаріату В. М. Орел.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Так званий «рахунок за екіпірування» є підробкою російських пропагандистів. Перше, на що слід звернути увагу, це що сьогодні в Україні замість військових комісаріатів діють Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). На цьому часто «ловляться» пропагандисти. Крім того, сам «документ» містить і граматичні помилки, притаманні для росіян під час створення своїх фейків.

Загалом подібні фейки поширюються з метою дискредитації військового керівництва та створення негативного образу українських захисників. Раніше ми спростовували інформацію, що в приватному листуванні дружини військових нібито розповідають про те, як командування ЗСУ приховує великі втрати та не виплачує кошти родинам загиблих.

Інформація про те, що французькі війська вирушають до Румунії для протистояння з російською армією в Україні, активно поширюється в мережі. Зазначається, що вони будуть розташовані в Одесі. Проте ця інформація є фейком.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що подібна інформація спочатку з'явилася на новинному порталі FranceNews24 у мережі Х, але потім була видалена, адже виявилася неправдивою. Варто відзначити, що цей ресурс не є надійним джерелом інформації, оскільки не має контактної інформації та відомостей про власників або редакційну команду. Він також відзначається тим, що публікує виключно матеріали з проросійською спрямованістю.

Чутки про розміщення французьких військ в Одесі ширилися на тлі заяв президента Макрона про можливу військову допомогу Україні. Проте навіть якщо це станеться, військова інтервенція потребує дозволу відповідних органів влади, а в цьому випадку — Верховної Ради України. Також варто зазначити, що Франція вже розмістила свої війська в Румунії в рамках зміцнення східного флангу НАТО.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб залякати місцеве населення та дискредитувати західних партнерів. «Детектор медіа» вже писав про те, як іще на нещодавні заяви Макрона відреагував російський агітпроп.

В інтерв'ю для польського інформаційного телеканалу Polsat News ексначальник Генерального штабу Війська Польського Раймунд Анджейчак, згідно зі словами пропагандистів, висловив думку, що втрати України слід оцінювати мільйонами, а не сотнями тисяч. Проте ця інформація є маніпуляцією.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у своєму виступі Анджейчак згадав про втрати, пов'язані з масштабним потоком біженців та обмеженими ресурсами для мобілізації. Він сказав про певну загрозу, вказавши на нестачу людей в Україні і проблему з мобілізаційним потенціалом, заявляючи про «10 мільйонів біженців».

Однак оцінки Анджейчака щодо втрат не є точними. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, понад 9 млн українців перебувають за кордоном, з них лише частина є біженцями, а інша — трудовими мігрантами або особами, що виїхали з країни раніше. За різними підрахунками, кількість українських біженців становить від 4,9 до 6,5 млн.

Дослідження Центру економічної стратегії також наводить інші цифри, вказуючи на меншу кількість українців за кордоном через війну. Оцінки реальних втрат військових України також варіюються, але не досягають мільйонів. Приблизні цифри загиблих та полонених містяться в матеріалах «Книги пам'яті полеглих за Україну», яка веде облік втрат унаслідок війни з 2014 року.

Пропагандисти часто виривають фрази відомих політиків та військовослужбовців з контексту, щоб драматизувати ситуацію та викликати зневіру українців.

Російські пропагандисти висувають твердження про намір України мобілізувати три мільйони бездітних жінок. «Здається, Україна пішла шляхом самознищення», — коментує агітпроп, маніпулюючи новим матеріалом Texty.org.ua, де журналісти пробують вирахувати мобілізаційний резерв країни. «Війна до останнього українця. Надія лише на те, що Росія переможе швидше, ніж наркоман встигне розірвати усю країну», — стверджують користувачі соцмереж. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді наразі немає жодних планів щодо масштабної мобілізації жінок в Україні. Президент Володимир Зеленський заявив на конференції в грудні 2023 року, що в період воєнного стану мобілізації жінок в країні не буде. Військовий облік жінок наразі поширюється лише на осіб, що здобули освіту з медичних та фармацевтичних спеціальностей, але вони можуть служити лише за власним бажанням. Аналітика журналістів Texty також не є свідченням планів української влади на мобілізацію жінок.

Російська пропаганда систематично використовує тему мобілізації в Україні для поширення дезінформації, переконуючи, що українська влада має намір «воювати до останнього українця» і через великі втрати вже залучає до армії жінок, пенсіонерів та неповнолітніх. «Детектор медіа» неодноразово спростовував подібні фейки.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, що українським військовим дають наркотик кетамін, щоб вони не боялися перед боєм. Вони пишуть, буцімто «журнал Time, посилаючись на нейробіологів зі США, заявив, що командування України вживає кетамін "на нулі", це специфічний галюциногенний препарат». Втім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що пропагандисти перекрутили зміст статті, де насправді розповідали про застосування кетаміну в терапії ветеранів та військовослужбовців в Україні.

У статті Time зазначено, що «психоделічні препарати можуть допомогти військовим подолати травму» в умовах війни і що «деякі військовослужбовці (України) вже отримали легальний кетамін, дисоціативний анестетик з деякими галюциногенними ефектами, у приватних клініках». Це стосується лікування військових, які страждають на посттравматичний стресовий розлад чи мають черепно-мозкову травму. Проте масове використання кетаміну в терапії ще не розглядається в Україні.

Щодо використання наркотиків військовослужбовцями в бойових умовах, Time згадує у своїй статті звіт, у якому стверджується, що російським солдатам в Україні перед боєм дають амфетаміни.

В Україні досі триває дискусія щодо такого методу лікування, як зазначає StopFake. Зокрема, раніше ініціаторка впровадження психоделічно асистованої терапії, лікарка державного Центру психологічного здоров'я і реабілітації ветеранів «Лісова галявина» МОЗ України Ксенія Возницька пояснювала, що ця тема в Україні є дуже стигматизованою і що більшість людей навіть не знає, що психоделічно асистована терапія — це стаціонарний тип лікування під наглядом психотерапевтів.

Пропагандисти час від часу поширюють дезінформацію про те, що українські військові є наркоманами та алкоголіками, бо не можуть витримати жахів фронту. Ці неправдиві повідомлення призначені для дискредитації Збройних сил України, перешкоджання мобілізації в країні та деморалізації українського суспільства загалом. «Детектор медіа» вже спростовував подібний фейк раніше.

Проросійські ресурси поширюють зображення з логотипом українського онлайн-видання «УНІАН», на якому розміщена фотографія начальника Генерального штабу ЗСУ Анатолія Баргилевича й цитата, яка нібито йому належить: «З якою групою інвалідності можна служити в армії? З будь-якою. Якщо людина може прив'язати до себе гранату і стрибнути в бліндаж — значить, він придатний».

У Центрі протидії дезінформації проаналізували цю «новину». Фахівці з Центру верифікували інформацію в «УНІАНу» й повідомили, що матеріалів із подібним змістом немає на офіційних сторінках інформаційної агенції. А сама цитата нібито начальника Генштабу є вигаданою, позаяк Баргилевич не казав нічого подібного про людей з інвалідністю. Крім того, творці фейку також припустилися помилки в цитаті. Слово «людина» — жіночого роду, проте в кінці цитати росіяни вжили займенник «він», який є відповідником до слова не жіночого, а чоловічого роду. 

Метою подібних фейків є дискредитація вищого військового керівництва української держави. Також, поширюючи дезінформацію від імені українських онлайн-видань, росіяни намагаються надати їй більшої правдивості. Раніше ми вже фіксували випадки, коли пропагандисти поширювали фейки від імені інформагентства «УНІАН».

Пропагандисти поширюють фото нібито з обкладинкою німецького сатиричного журналу Titanic, де зображено Валерія Залужного поряд з тілами загиблих військових. Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що на офіційному сайті видання Titanic є архів усіх обкладинок журналу, і там немає згадуваної карикатури. Це підтверджується тим, що жоден з офіційних облікових записів журналу в соціальних мережах не опублікував зазначену обкладинку.

Наприклад, на фейковій обкладинці вказано, що це випуск за лютий 2024 року, проте випуску з такою обкладинкою на сайті журналу немає. Номер за лютий 2024 року зʼявився там 26 січня і має іншу обкладинку.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати враження, ніби західний медіапростір не підтримує Україну. «Детектор медіа» спростовував фейкові обкладинки й раніше.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику, поширюють інформацію про те, що Національна поліція Рівного нібито затримала військового з 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого за збут амфетаміну. Автори цього повідомлення стверджують, що солдат пішов у відпустку, а через два дні його затримали під час передачі наркотичної речовини. У тексті зазначається, що чоловік нібито привіз амфетамін з-під Куп'янська, де у військових ЗСУ, як стверджують автори, налагоджене постачання наркотиків. Крім того, військовий, як стверджують, мав намір продати залишок, який не встиг роздати на передовій. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що в повідомленні Нацполіції в Рівненській області йшлося про затримання чоловіка, який займався продажем наркотиків уже на початку січня 2024 року. Жодної згадки про те, що затриманий був військовим ЗСУ, немає. За даними поліції, зловмисник перебуває в слідчому ізоляторі, йому пред'явлено підозру у скоєнні злочину, за який може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

Також варто відзначити, що інформація про затримання військового не підтверджена в українських медіа або на сайті Національної поліції в Рівненській області. Цю новину поширили лише кілька російських ресурсів, що свідчить про спроби дискредитувати українських військовослужбовців. Російські медіа не надали жодних доказів, що підтверджували б їх твердження. Раніше «Детектор медіа» вже спростовував подібні фейки, спрямовані на дискредитацію Збройних сил України.

Пропагандисти поширюють в англомовному сегменті соціальних мереж інформацію, нібито американська медіакомпанія CNBC опублікувала новину про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм», яка мала відбутися 2024 року. Один із користувачів опублікував ці скриншоти на платформі X (колишній твітер), описавши їх як «шокуючі з багатьох поглядів» і наголосивши, що Дональд Трамп згадується в них як «чинний Президент» США. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фактчекери видання Reuters. Вони з'ясували, що вираз «Шторм» часто використовується прихильниками конспірологічної теорії QAnon. За допомогою нього вони описують моменти, коли очікуються затримання впливових особистостей. Також автори цього фейку хибно стверджують, що Дональд Трамп керував Військовими силами США з 2020 року.

Матеріал було опубліковано на вже неактивному вебсайті cnbcusa.com, що не має стосунку до офіційного вебсайту CNBC. Представник CNBC підтвердив у коментарі Reuters, що ця стаття не була опублікована ними, і наголосив, що cnbcusa.com ніколи не мав стосунку до CNBC. Reuters також не знайшов жодних пов'язаних статей про Трампа як «чинного військового президента» у 2024 році або про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм» на офіційному вебсайті CNBC. Отже, ця інформація є неправдивою.

Пропагандисти поширюють або підтримують подібні матеріали в англомовному просторі, щоб поглибити розкол в американському суспільстві та викликати недовіру до демократичних інституцій. «Детектор медіа» вже писав про те, які методи для цього використовує Росія в контексті майбутніх президентських виборів у США.

У мережі поширюється відеоролик, де кілька жінок у військовій формі стверджують, що їх відправили воювати під Авдіївку через рішення «режиму Зеленського». Мовляв, причиною цього є бажання Зеленського створити «картинку» для Мюнхенського форуму з безпеки. Проте відео, швидше за все, є інсценізацією.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. По-перше, жінки у відео навряд чи є військовослужбовицями — макіяж, довге розпущене волосся та манікюр зазвичай заважають виконанню бойових завдань. Також на них немає екіпірування, необхідного під час бою. Крім того, на їхній формі немає ідентифікаційних знаків.

По-друге, у відео помітно «ламану» українську мову жінки, яка намагається говорити нею. Це може вказувати на те, що вона не є її носієм.

По-третє, відео з'явилося вперше в тікток-профілі, який, імовірно, створено спеціально для поширення цього ролика. Наразі це єдиний допис на цій сторінці, що свідчить про його неорганічну появу. Відео поширюється виключно через проросійські анонімні телеграм-канали та проросійські групи на фейсбуці, але навіть користувачі цих каналів висловлюють сумніви щодо його достовірності.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати український уряд та особисто Зеленського, особливо на тлі активного суспільного обговорення можливих змін до процесу мобілізації. «Детектор медіа» вже писав про інші російські вигадки стосовно мобілізації в Україні.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому нібито український військовий, що служить під Авдіївкою, виявив у пиріжках гострі леза. Мовляв, це гостинець від місцевої бабусі. Відео побачили тисячі людей, його активно поширюють у соцмережах з підписами на кшталт «Бабуся під Авдіївкою пригощає українських солдатів смачними пиріжками» та «Місцеві ненавидять українців». Утім це — інсценізація.

Це з'ясували фахівці проєкту «По той бік новин». Вони пояснюють, що сумнівно, що після цілодобових обстрілів у місті або його околицях залишилася багатоповерхова будівля з електропостачанням та цілими вікнами. Проте саме в такому інтер'єрі проводиться зйомка. На відео ми бачимо двох людей (один тримає камеру), які стоять перед вікном в освітленому приміщенні в нічний час, а це надзвичайно небезпечно. Українські військові навряд чи здійснювали б такі дії. Однострій, який ми бачимо на відео, не має ознак ідентифікації, і обраний ракурс зйомки не дає побачити обличчя «потерпілого» від бабусі. На 6–7 секунді можна помітити, що чоловік ламає вже розламаний пиріжок. Імовірно, пошкодження «театральний реквізит» зазнав перед зйомкою, коли в нього вкладали лезо. Звуковий супровід відео також має особливості. По-перше, на 10-ій секунді чути російську вимову. Крім того, фраза «І тут леза» звучить дивно для позначення однини, більш вірогідно, що український військовий сказав би «І тут лезо». Російська інтонація особливо чується наприкінці відео.

Цей ролик з'явився приблизно 5 лютого на ресурсах, що публікують російську пропаганду. У вітчизняний сегмент відео потрапило через добу-дві. На жаль, його підхопили та поширили на деяких українськомовних сторінках у соцмережах.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати, що місцеві жителі нібито насправді не хочуть, щоб за них боролись українці. Мовляв, тому й годують українських військових пиріжками з лезами.

Пропагандисти поширюють інформацію у псевдоукраїнських спільнотах на фейсбуці, що біля Дніпра нібито виявили мішки з останками українських військових. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони з'ясували, що джерелом цієї інформації є сторінка на фейсбуці, створена 24 лютого 2022 року. Вона імітує українську та поміж патріотичним контентом розміщує ворожі вкиди.

Інформація про речі військових (не тіла військових, а їхні речі), знайдені на території рибгоспу в Дніпропетровській області, є правдивою. Але це сталося у 2018 році. Тоді ж поліція розпочала розслідування цього випадку. Натомість фото, яке ілюструє фейкову новину про знайдення тіл, насправді зроблене в Бучі 8 квітня 2022 року, коли розпочалася ексгумація тіл, похованих у братській могилі під час російської окупації.

Пропагандисти поширюють ці фейки на тлі інших ворожих вкидів з постановними відео нібито про нехтування тілами українських військових. Вони роблять це для того, щоб дискредитувати Україну.

Користувачі соцмереж та видання, що транслюють проросійську риторику, поширюють неправдиву інформацію про те, що матері загиблого в Авдіївці українського військового нібито подарували м'ясорубку. Повідомлення підкріплюють фотографією, на якій буцімто ця ж мати «радісно» тримає електроприлад. «Матері українського військового, що загинув під Авдіївкою, подарували гуманітарну допомогу у вигляді м'ясорубки. Дуже символічно», — додають автори дописів.

Фахівці StopFake вирішили перевірити і виявили, що ця інформація неправдива.

В описі фотографії не вказано, хто саме і де «подарував» таку «гуманітарну допомогу», а також немає посилання на джерело цієї «новини». StopFake намагався знайти джерело фотографії за допомогою пошуку зображень в Google, але виявив лише дописи з російських сайтів та анонімних телеграм-каналів.

Пізніше StopFake виявив, що оригінальна фотографія, на якій мати «радісно» тримає електроприлад, була опублікована благодійною організацією «Фонд Ріната Ахметова». На ній зображено не надання допомоги матері загиблого, а роздачу продуктової гуманітарної допомоги мешканцям міста Новогродівка Донецької області. Пропагандисти просто додали у фоторедакторі «радісну» жінку з м'ясорубкою в руках та вигадали несправжній опис.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Україну та знецінити важливість життів українських військових.