У соціальних мережах і месенджерах активно поширюється фейкова інформація, нібито Алекс Сорос закликав усіх українців вступати до армії. Як «доказ» наводиться скриншот, стилізований під новину «Української правди».

На цей вкид звернули увагу фактчекери проєкту StopFake.

Насправді жодних згадок про такі заяви Сороса немає ані в українських, ані в міжнародних медіа. На сайті «Української правди» подібний матеріал відсутній. Це черговий приклад дезінформації, коли пропагандисти використовують імена відомих медіа для створення фейків. Такі маніпуляції спрямовані на просування російського наративу про «зовнішнє управління» Україною через вигадані цитати.

Фото, використане у фальшивому скриншоті, запозичене з іншої реальної новини – про зустріч у 2023 році керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з Александром Соросом, головою мережі фондів «Відкрите суспільство». Тоді йшлося про відновлення та економічний розвиток України, а питання мобілізації, за даними українських медіа, не обговорювалося.

Такі фейки, як вигадана заява Сороса, просувають наратив про «зовнішнє управління» Україною. Пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що Україна не є суверенною державою, а її рішення диктуються західними елітами, зокрема такими постатями, як Сорос, якого часто використовують у конспірологічних теоріях.

Асоціюючи західних діячів, таких як Сорос, із радикальними чи непопулярними закликами, пропагандисти прагнуть зобразити Захід як силу, що штовхає Україну до війни, а не допомагає їй.

Використання імені Сороса, якого російська пропаганда часто зображує як «ляльковода» світової політики, підсилює конспірологічні теорії, популярні серед певних аудиторій.

Проросійські медіа поширюють чергову дезінформацію, спрямовану на дискредитацію президента України Володимира Зеленського. Цього разу вони опублікували відредаговане фото банера, який був вивішений на будівлі у Вашингтоні перед зустріччю Зеленського з Дональдом Трампом. На фейковому зображенні банер закликає українського лідера вдягти костюм, посилаючись на попередню дискусію між Зеленським, Трампом і журналістом Браяном Гленном щодо зовнішнього вигляду президента України під час візиту до Овального кабінету в лютому 2025 року. Підробку виявили експерти Stopfake.

Проте знімок банера є фотофейком. Будівля з нього справді стоїть у Вашингтоні, але справжній текст на банері зовсім інший: «Видужуй швидше, Біг Боллз. Дякуємо Трампу, любимо DOGE». Цей банер присвячений 19-річному програмісту Едварду Корістайну, відомому як Big Balls, який раніше працював у Департаменті ефективності уряду (DOGE), пов’язаному з Ілоном Маском і Дональдом Трампом. 3 серпня 2025 року Корістайн зазнав поранень під час нападу у Вашингтоні, пов’язаного зі спробою викрадення автомобіля. Дональд Трамп публічно згадав цей інцидент, обґрунтовуючи введення Нацгвардії у місто для боротьби зі злочинністю. Отже, банер у Вашингтоні не має жодного стосунку ні до Зеленського, ні до України, а є жестом підтримки пораненому програмісту.

До того ж спроба проросійських пропагандистів висміяти Зеленського зазнала невдачі: президент України з’явився на зустріч із Трампом 18 серпня 2025 року в костюмі. Журналіст Браян Гленн, який раніше коментував зовнішній вигляд Зеленського, перепросив і відзначив, що український президент виглядає стильно. Трамп підтримав цю думку, а Зеленський пожартував, що сам Гленн одягнений у той самий костюм, що й раніше, що розвеселило присутніх. Видання Axios раніше повідомляло, що Білий дім цікавився в української сторони, чи вдягне Зеленський костюм на цю зустріч, а один із посадовців навіть назвав це «добрим знаком для миру».

Російські державні телеканали присвятили чимало ефірного часу обговоренню зовнішнього вигляду українського президента. Детальніше читайте про це у статті «Нездорова фіксація на костюмі Зеленського і омовки за Фройдом. Як російські канали висвітлювали зустріч у Білому домі».

Російські новинні сайти та анонімні Telegram-канали поширюють фейк, що уряд Фінляндії нібито планує скасувати соціальні виплати для українських біженців і шукачів притулку, посилаючись на заяву міністерки фінансів Ріікки Пурри. Пропагандистські ресурси стверджують, що «Європа більше не має грошей на Україну».

На це звернули увагу розвінчувачі фейків проєкту StopFake.

Насправді інформація є маніпулятивною. 8 серпня в інтерв’ю Yle міністерка фінансів Ріікка Пурра запропонувала припинити фінансування програми інтеграції іммігрантів з державного бюджету, а не скасувати соціальні виплати. Йдеться про компенсації муніципалітетам за інтеграційні послуги, такі як мовні курси та допомога з працевлаштуванням, які часто отримують українські біженці. Експерти, зокрема Мікко Хяркенен з Асоціації місцевої влади, підкреслюють, що муніципалітети зобов’язані продовжувати інтеграцію навіть без державної підтримки, шукаючи альтернативне фінансування. Проєкт бюджету обговорюватиметься восени, а остаточне рішення ухвалить парламент. Таким чином, твердження про скасування виплат є перекрученням, спрямованим на дезінформацію.

Наратив про "брак грошей на Україну" спрямований на провокування невдоволення серед європейських громадян, особливо в країнах, що приймають біженців.

Такі повідомлення мають на меті викликати відчуття ізоляції та покинутості серед українських біженців і громадян в Україні, знижуючи їхній моральний дух і довіру до союзників.

Російські ЗМІ поширили повідомлення про те, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Володимира Путіна на Алясці Трамп нібито «привітав Путіна військовим жестом – віддав йому честь». Фотофейк спростували StopFake.

Пропагандистські ресурси подали зустріч двох лідерів як «історичний саміт», підкреслюючи тривале рукостискання, спільну поїздку в одному автомобілі та червону доріжку. Насправді ж Трамп не салютував Путіну, а лише аплодував йому під час проходу. Міжнародні ЗМІ та офіційна трансляція показали, що президент США вітав російського лідера оплесками, рукостисканням і дружніми жестами, проте лише російські видання повідомили про нібито військовий салют.

Жест Трампа, який пропаганда видала за «віддання честі Путіну», був спрямований американським військовим. У момент, коли обидва лідери йшли червоною доріжкою, над ними пролітали винищувачі F-22 Raptor ВПС США, які дислокуються на Алясці й використовуються для перехоплення російських літаків біля узбережжя. Саме їм Трамп і віддав честь. На фото та відео видно, що він не дивиться у бік Путіна й не встановлює зорового контакту, що є необхідною умовою для цього жесту, якщо він адресований якійсь особі.

Як головнокомандувач збройних сил, президент США може використовувати віддання честі під час військових чи патріотичних подій, відповідаючи на вітання американських військових. Трамп робив це й раніше, протягом свого президентства, що підтверджує: його жест не мав нічого спільного з особистим привітанням російського лідера.

У соцмережах і російських медіа поширюють повідомлення про те, що нібито напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа та президента РФ Володимира Путіна в одному з ресторанів на Алясці з’явилася страва, присвячена Путіну. У публікаціях прикріпили два фото: на одному видно меню із написом «Exclusive – Mr. Putin’s Russian “Poutine” $2.95» та малюнком рукостискання Трампа і Путіна, на іншому — зображення страви під назвою «Poutine». Автори дописів стверджують, що цей заклад нібито розташований у містечку Гірдвуд, яке навіть називали можливою локацією для зустрічі лідерів. Фотофейк спростували Myth Detector.

Насправді «страви Путіна» в меню американського ресторану немає. Знімок з меню виявився відредагованим. У його оригінальній версії, яку знайшли на фото, завантажених відвідувачами «Anchorage Inn» у штаті Міннесота, жодної згадки про Путіна немає — лише стандартні позиції. Тож інформація про заклад на Алясці є вигаданою.

Крім того, друге фото, яке поширюють із підписом «Poutine», взято з відкритих джерел і не має жодного стосунку до російського президента. «Poutine» — це традиційна канадська страва з картоплі фрі, сиру та соусу, яка з’явилася в Квебеку ще в 1950-х роках і давно стала частиною місцевої кухні.

За даними журналістів, перша публікація про «страву Путіна» з’явилася 11 серпня на кремлівському Telegram-каналі, а вже наступного дня цей фейк підхопило державне російське медіа «Радіо Sputnik». Лише за кілька годин вигадка розлетілася сотнями проросійських каналів і сторінок у соцмережах, зібравши сотні тисяч переглядів і публікації англійською та німецькою мовами.

Жарти про співзвучність прізвища президента РФ та канадської страви «Poutine» з’являлися онлайн і раніше, однак цього разу їх використали для створення дезінформації.

У соцмережах поширюють нібито українську упаковку бісквітів «Барні» з написом «Ким я хочу стати, коли виросту?» та зображенням ведмедика у військовій формі з пультом управління дрона. Автори дописів стверджують, що таким чином дітей в Україні нібито готують до військової служби. Фотофейк спростували VoxCheck.

Насправді такої упаковки не існує. Дизайн не відповідає фірмовому стилю бренду, а на офіційних сторінках «Барні» відсутня будь-яка інформація про таку «новинку». На сайтах українських супермаркетів подібний товар також не представлений, а зворотний пошук зображення не дав жодних результатів.

Фактчекери пишуть, що фото, ймовірно, створили російські пропагандисти. Воно має очевидні ознаки підробки: квадратна форма коробки замість видовженої, відсутня назва бренду, ведмедик зображений у пласкому стилі, а не у 3D. Крім того, колір упаковки відрізняється від фірмового, бракує тексту з описом продукту, а сама коробка виглядає як звичайна картонна, тоді як справжні «Барні» завжди мають гладку та тонку обгортку.

Російські пропагандистські медіа, телеграм-канали та анонімні акаунти в соцмережі X активно поширюють зображення, на яких нібито зображено один із ресторанів у місті Анкоридж, штат Аляска, де має відбутися зустріч між Дональдом Трампом та Владіміром Путіним. За твердженнями авторів публікацій, через візит російського президента до США у закладі створили спеціальну страву на його честь. Насправді ця інформація є фейковою.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Ресторан, зображений на оприлюднених фото, не знаходиться в Анкориджі — він розташований у штаті Міннесота, за шість кілометрів на схід від міста Лонгвілл. Заклад має назву «Anchorage», що, ймовірно, стало підставою для маніпуляції. Оригінальна фотографія була зроблена ще у березні 2025 року, і на ній можна побачити меню з назвами страв, жодна з яких не присвячена Путіну.

Крім цього, прокремлівські ЗМІ поширюють відео із закладу російської кухні «Pel’meni», стверджуючи, що через приїзд Путіна на Аляску у ньому виник справжній ажіотаж серед місцевих жителів та журналістів, які захотіли скуштувати російські страви. Утім, це також не відповідає дійсності. На оприлюдненому відео видно, що у закладі зайнято лише три з чотирьох столиків. Черг, великого скупчення людей чи будь-яких інших ознак ажіотажу на ролику не зафіксовано.

Варто також зазначити, що хоча Анкоридж є найбільшим містом штату Аляска, його населення становить менше ніж 300 тисяч осіб. Кількість закладів харчування в місті обмежена, тож навіть звичайне збільшення відвідувачів, спричинене приїздом іноземних медіа, може створювати враження підвищеного попиту.

Таким чином, поширені російськими ресурсами повідомлення є черговим прикладом інформаційної маніпуляції. Мета — створити хибне враження про нібито велику популярність Владіміра Путіна серед американців, зокрема мешканців Аляски. Насправді Путіна зустрічають проукраїнськими мітингами.

Детальніше про перемовини читайте в матеріалі ДМ: «Невідворотний піс діл»: пропаганда та західні медіа про зустріч Трампа і Путіна на Алясці.

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську пропаганду, активно розповсюджується скриншот новини з неправдивою інформацією, повідомляє Центр стратегічних комунікацій. Стверджується, що в Харкові нібито були затримані «військові 13-ї бригади НГУ «Хартія» за зґвалтування 14-річного підлітка. Такі повідомлення поширюються з метою якого є дискредитація Сил оборони України.

Утім це фейк. Російські пропагандисти взяли за основу реальну новину, опубліковану на сайті «УП.Життя» 9 серпня. В оригіналі йшлося про затримання «зловмисників», а не «військових». Зловмисники, яким 15 і 20 років, зґвалтували підлітка, знявши це на відео.

У повідомленні поліції Харківської області, що стосується цієї події, немає жодних згадок про те, що затримані є військовослужбовцями. Поліція ідентифікує підозрюваних як «знайомих» потерпілого.

Важливо завжди перевіряти інформацію з офіційних та надійних джерел і не піддаватися на маніпуляції, що поширюються у неперевірених телеграм-каналах.

Цей фейк є частиною цілеспрямованої кампанії, з метою посіяти недовіру до Сил оборони України, дискредитувати їх в очах суспільства та деморалізувати українських громадян.

Російські пропагандистські ресурси посилили кампанію з поширення фейків, стверджуючи, що українські військові нібито незаконно продають зброю, зокрема автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівку, представникам кримінальних кіл як в Україні, так і за кордоном.

На це звернули увагу аналітики Центру протидії дезінформації.

Метою цих брехливих наративів є створення хибного уявлення про Україну як осередок хаосу та нестабільності, що нібито загрожує безпеці Європи та регіону загалом.

Росія систематично фабрикує подібні фейки, звинувачуючи Україну в «перепродажі західної зброї» злочинним групам. Наприклад, раніше пропагандисти поширювали вигадки про «поставки зброї мексиканському наркокартелю Golfo». Американський блогер Такер Карлсон заявив, що Україна нібито укладає збройні угоди з мексиканськими наркокартелями.

Поширюючи фейки про нібито незаконний продаж зброї українськими військовими, російська пропаганда прагне підірвати довіру до Збройних сил України та держави загалом, створюючи образ корумпованої та неконтрольованої країни.

Звинувачення у «перепродажі західної зброї» спрямовані на те, щоб посіяти сумніви серед західних партнерів щодо доцільності надання Україні військової допомоги, натякаючи, що ця зброя може потрапити до рук злочинців.

Кремлівські телеграм-канали масово поширюють скриншот нібито української новини, в якій стверджується, що в Сумській області затримали військових з 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» за зберігання наркотиків. Насправді це — черговий фейк, створений російською пропагандою.

Про це повідомляє VoxCheck.

Журналісти перевірили поширене зображення та встановили, що його зробили на основі справжньої новини, опублікованої 2 серпня 2025 року на українському сайті Odin Doma Sumy. Проте заголовок було підроблено — в оригінальному матеріалі не йдеться про жодних військових, тим паче про військовослужбовців з 47-ї бригади.

Справжнє джерело новини — повідомлення поліції Сумської області, у якому зазначено: було затримано трьох чоловіків віком 46, 33 і 53 роки за зберігання наркотиків. Жодних згадок про їхню причетність до Збройних сил України у повідомленні немає.

Фальсифікація заголовка — типовий приклад інформаційної маніпуляції, яку регулярно використовує Кремль для дискредитації українських захисників. Такі фейки мають на меті знищити довіру до армії та посіяти сумніви в українському суспільстві.

Кремлівські медіа поширили інформацію про те, що російський спецназ нібито захопив у полон двох високопосадових британських офіцерів —  полковників Едварда Блейка та Річарда Керролла. ТАСС опублікував матеріал під заголовком «Найманці ЗСУ з Британії прибувають до Миколаєва та Херсона», посилаючись на норвезьке видання Steigan. Втім, як дослідили фактчекери The Insider, це фейк. 

Видання Steigan — це блог норвежця Пала Стейгана, який сам визнав, що не провів ретельної перевірки фактів і видалив публікацію про британських офіцерів 4 серпня, в той же день, коли її опублікував. Сам Стейган посилався на публікацію сайту coreinsightsintl.com від 2 серпня. Це сайт британської компанії з кібербезпеки з малою відвідуваністю — лише 750 переглядів за липень. Автор публікації — Гел Тернер, американський блогер з Нью-Джерсі, відомий расистськими поглядами та запереченням Голокосту, який у 2010 році був засуджений за погрози федеральним суддям. Раніше Тернер поширював фейки про застосування хімічної зброї Україною.  

4 серпня російське видання EADaily опублікувало фото цих «полонених офіцерів» з британськими паспортами. Експертиза виявила очевидні ознаки підробки з використанням інструментів генеративного штучного інтелекту:

Інформація про захоплення британських офіцерів не підтверджується жодними достовірними джерелами. Це дезінформація, створена за допомогою штучного інтелекту та поширена через мережу сумнівних блогерів і пропагандистських медіа.

Російські пропагандистські джерела почали поширювати неправдиву інформацію про нібито захоплення російськими військами контрольно-пропускного пункту «Гоптівка» на Харківщині. На це звернули увагу аналітики Центру протидії дезінформації.

Місцева влада спростувала ці заяви, повідомивши, що українські військові успішно відбили спробу штурму. За словами начальника Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслава Задоренка, російські окупанти дійсно намагалися атакувати КПП. Проте бійці 58-ї окремої мотопіхотної бригади дали відсіч, знищивши понад десять загарбників. Решта нападників змушені були відступити на територію Росії.

«Російська пропаганда почала поширювати фейки про те, що армія окупантів нібито захопила КПП «Гоптівка». Оскільки ця новина починає набирати суспільного резонансу, вважаю необхідним повідомити вам про те, що окупанти дійсно здійснили штурм цього контрольно-пропускного пункту. У результаті бійці 58-ї окремої мотопіхотної бригади ліквідували більше десяти загарбників, а десятки інших втекли назад до росії», — зазначив Задоренко.

Поширюючи фейки про «перемоги», Росія намагається приховати власні військові провали, як-от невдалу спробу штурму, про що свідчить відступ окупантів після атаки на КПП.

У проросійських медіа поширюють дезінформацію, нібито президент США Дональд Трамп «втратив інтерес до України», «не зацікавлений у розмовах із Києвом» і дав зрозуміти українській стороні «марність опору».

Цю вигадку поширюють із посиланням на нібито заяви Трампа під час брифінгу зі ще одним лідером — прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Насправді Трамп не говорив нічого подібного, а навпаки — різко розкритикував Путіна і висунув жорсткі умови для завершення війни. Фейк спростували фактчекери StopFake.

Маніпуляція базується на перекрученій фразі Трампа, яку він сказав 28 липня 2025 року в Шотландії. У відповідь на запитання журналіста, чи вважає Трамп, що зустріч із Путіним допоможе припинити війну, президент США сказав: «Мені більше нецікаво розмовляти»  (дивіться відео 00:43:11-00:4).

Ці слова стосувалися саме російського диктатора, а не української сторони. У цьому ж коментарі Трамп наголосив, що Росія продовжує атакувати Україну попри попередні перемовини, і розкритикував Кремль за вбивства мирного населення, зокрема після чергового ракетного удару, який, за його словами, влучив у будинок для літніх людей.

Російські медіа, які поширили фейкову новину, повністю опустили частини висловлювання Трампа, де він заявляє про своє розчарування діями Путіна, називає війну безглуздою і фактично звинувачує Росію у свідомому затягуванні конфлікту.

Насправді, як випливає з офіційних заяв Білого дому та самого Трампа, США лише посилюють тиск на Росію. Ще 14 липня Дональд Трамп оголосив ультиматум: Москва має протягом 50 днів погодитись на мирну угоду щодо України. А вже 28 липня він скоротив цей термін до 10–12 днів, заявивши, що «немає сенсу чекати». Після завершення цього періоду США запровадять 100% мита проти Росії, а також вторинні санкції щодо країн, які купують російську нафту. В адміністрації президента підкреслюють, що такі заходи, зокрема щодо Індії та Китаю, можуть завдати найбільшого удару по російській економіці.

Анонімні пропагандистські телеграм-канали активно поширюють нібито оголошення з одного з українських супермаркетів. У цьому «оголошенні» стверджується, що магазин більше не може надавати картонні коробки «для плакатів на протести" через «розпорядження поліції». Наступним кроком, як пишуть пропагандисти, буде «заборона фломастерів». Фотофейк виявили експерти проєкту VoxCheck.

Насправді це повідомлення є фотофейком. Пропагандисти відредагували оригінальне фото, яке було опубліковане ще у 2019 році. На справжньому оголошенні, як встановили експерти проєкту VoxCheck, були розміщені вакансії в «АТБ-Маркеті».

Хоча кольори оголошення характерні для «АТБ-Маркету», ні на офіційному сайті, ні в соціальних мережах цього магазину не було жодних повідомлень про заборону віддавати картонні коробки. Крім того, у фейковому оголошенні немає уточнень щодо правового статусу такого «розпорядження поліції».

Цей випадок є типовим прикладом використання візуальних маніпуляцій для поширення дезінформації та створення хибного враження про нібито обмеження прав та свобод в Україні.

Раніше ми публікували фейки про те, як Російські пропагандисти вигадали гасло «Краще ZOV, ніж ZVO» під час протестів в Україні, та як іще агітпроп маніпулює гаслами протестувальників проти ліквідації незалежності НАБУ та САП. 

Про інші реакції пропагандистів читайте у статті: «"Боротьба із російськими впливами" чи "перемога антимайдану": реакції активістів, союзників, медіа і російських пропагандистів на втрату незалежності НАБУ і САП».

У соціальних мережах, зокрема фейсбуку, поширюється фейкова інформація про нібито нову законодавчу ініціативу у Верховній Раді України. Згідно з цим фейком, депутатка від вигаданої партії «Добрі люди» Людмила Щур внесла законопроєкт, який передбачає передачу всіх порожніх квартир «єврейським біженцям». Ці квартири, як стверджується, належать власникам, які «покинули країну у важкі часи». Розвінчали дезінформацію грузинські фактчекери проєкту Mythdetector. 

Фейк також включає заяви про позбавлення цих власників пенсій, заборону на отримання іноземного громадянства та вирішення їхньої подальшої долі після повернення. Інформація розповсюджується у вигляді відеоролика з фотографією депутатки й та текстом «законодавчої ініціативи».

На офіційному сайті Верховної Ради України немає жодної інформації про такий законопроєкт. Окрім цього, в українському парламенті немає партії під назвою «Добрі люди». Депутатки на ім'я Людмила Щур також не існує в його складі.

На фотографії, що додається до відео, зображена колишня депутатка Верховної Ради Ірина Кормишкіна від партії «Слуга народу». Її мандат був призупинений 25 лютого 2025 року у зв'язку з підозрою в незаконному збагаченні та подачі завідомо неправдивих відомостей в електронній декларації. Жодного законопроєкту про передачу квартир єврейським біженцям, зареєстрованого Кормишкіною, на сайті Ради також немає.

Поширення подібної дезінформації є частиною систематичної пропагандистської кампанії, спрямованої на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, створення паніки та дискредитацію української влади як «антиукраїнської» або «сіоністської». Такі фейки мають на меті посіяти недовіру та роз'єднати українське суспільство. 

У соціальних мережах поширюється скриншот нібито повідомлення від Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, в якому йдеться про розшук учасників акції протесту проти законопроєкту №12414. На це звернули увагу аналітики проєкту StopFake.

У фейковому дописі стверджується, що люди, зображені на фотографіях, нібито «співпрацювали з ворожою пропагандою». За інформацію про них обіцяють «промокод на піцу» та «інші цінні призи». Це повідомлення є вигаданим і не відповідає дійсності.

22 липня в Дніпрі справді відбувся мирний протест проти законопроєкту №12414, який, на думку критиків, обмежує повноваження НАБУ та САП. За даними «Суспільне.Дніпро», у мітингу взяли участь близько 100 осіб. Акція пройшла без інцидентів, затримань чи втручання поліції. Станом на 23 липня жодних офіційних повідомлень про переслідування учасників протесту не зафіксовано.

На офіційних ресурсах СБУ — сайті та верифікованих сторінках у соціальних мережах — немає жодної згадки про розшук мітингарів. Стиль і лексика фейкового «оголошення» не відповідають офіційній комунікації спецслужб. Використання фраз на кшталт «промокод на піцу» чи «цінні призи за донос» виглядає як пародія і не має нічого спільного з реальними повідомленнями державних структур.

Скриншот містить численні ознаки підробки: орфографічні та стилістичні помилки, вживання терміна «злочинці» без судового рішення, що суперечить принципу презумпції невинуватості. Зображення імітує допис у телеграмі, але журналісти StopFake не знайшли жодних слідів такого повідомлення. В телеграмі існує лише один офіційний канал СБУ, де подібного контенту немає. Найімовірніше, скриншот створено в графічному редакторі.

Жодних фактів силового тиску на учасників протесту не зафіксовано. Органи влади не чинили перешкод проведенню акції, а публічних заяв щодо протестувальників від офіційних осіб не було. Мітинг пройшов мирно, без участі правоохоронців чи місцевої влади.

Після протестів у різних містах України президент Володимир Зеленський запевнив, що антикорупційні органи продовжать свою діяльність. Він також анонсував зустріч із представниками НАБУ, САП, СБУ, Офісу генпрокурора та інших відомств для розробки плану зміцнення довіри до антикорупційної системи та захисту суспільних інтересів. Про те, як відреагували активісти, союзники, медіа і російські пропагандисти на втрату незалежності НАБУ і САП, ми писали в цьому матеріалі.

Такі фейки спрямовані на підрив довіри до державних структур України, зокрема СБУ, шляхом створення враження, що вони займаються абсурдними чи репресивними діями. Звинувачення в «переслідуванні» протестувальників за «промокоди на піцу» має на меті висміяти українські спецслужби, зобразивши їх некомпетентними або корумпованими.

Фейки про переслідування активістів можуть викликати страх і недовіру серед українців до власних інституцій, послаблюючи громадянську єдність. Це особливо актуально для чутливих тем, як-от антикорупційна діяльність, яка має широкий суспільний резонанс.

Низка російських медіа, включно з політичними і таблоїдними виданнями, поширила неправдиву інформацію, що Іванка Трамп нібито у своєму профілі в соціальних мережах вихваляла красу, стиль і «традиційні цінності» росіянок. На це звернули увагу аналітики проєкту StopFake.

За твердженнями пропагандистів, дочка американського президента опублікувала відео з корпоративу компанії «Сімаленд», де люди танцюють під пісню «Я — русский», і зазначила, що росіянки одягаються краще за американок через «економічне піднесення» в Росії.

Насправді відео поширив неофіційний фан-акаунт, який не має жодного стосунку до Іванки Трамп. Цей акаунт публікує провокативні дописи для консервативної аудиторії США, наприклад: «Постав 🇺🇸, якщо підтримуєш Трампа» або «Чи має Барак Обама сісти до в’язниці за шкоду США? ТАК чи НІ». У дописі з відео було лише запитання: «Це Росія. Що ви помічаєте?».

У коментарях користувачі відзначали брак чоловіків на відео, пов’язуючи це з війною, або коментували зовнішність жінок чи відсутність «мігрантів» і «товстих людей». Допис набрав понад 2000 коментарів, але вони не були одностайно позитивними, і жоден не пов’язаний з Іванкою Трамп.

Використання імені Іванки Трамп, пов’язаної з впливовою політичною сім’єю США, має на меті привернути увагу консервативної аудиторії в Америці, яка може бути прихильною до Росії чи скептичною до підтримки України. Для російської аудиторії подібні фейки створюють ілюзію, що відомі західні постаті «підтримують» Росію, що зміцнює патріотичні настрої та виправдовує політику Кремля.

Асоціюючи Росію з позитивними характеристиками (як-от «краса» чи «традиційні цінності»), пропаганда опосередковано намагається применшити підтримку України, протиставляючи її «російським ідеалам».

Російські пропагандистські ресурси поширюють підроблений скриншот новини з українських медіа, де нібито йдеться про військовослужбовця 92-ї окремої штурмової бригади, який убив свого знайомого та розчленував його тіло.

На вкид звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck.

Однак це виявилося фейком. У справжній статті, опублікованій харківським виданням «Думка» з посиланням на Національну поліцію, йдеться про 17-річного підлітка, який після конфлікту вбив свого знайомого, розчленував тіло та сховав його в каналізаційному колекторі. Поліція спочатку розслідувала справу як зникнення, але після виявлення тіла перекваліфікувала її на умисне вбивство. Підозрюваного затримали, йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Жоден військовий до цього злочину не причетний.

Як зазначають аналітики VoxCheck, пропагандисти підробили скриншот, замінивши слово «підліток» на «військовий» за допомогою редагування коду сторінки або фоторедактора, щоб створити хибне враження про причетність українських військових до злочину.

Представлення українських військових як «злочинців» має на меті підірвати довіру до армії як всередині України, так і за кордоном, щоб послабити моральний дух і міжнародну підтримку.

Проросійські медіа активно поширюють фейк про те, що українські дипломати начебто проігнорували церемонію вшанування жертв Волинської трагедії в місті Холм (Польща). Основним «доказом» стала фотографія порожніх стільців з табличками на імена Посла України в Польщі Василя Боднара та Генконсула в Любліні Олега Куця. Однак ці закиди виявилися черговою маніпуляцією.

Про це повідомляє StopFake.

Посольство України в Польщі опублікувало на офіційній сторінці у Facebook фото- та відеозвіт з події, підтверджуючи участь українських дипломатів у заходах. На церемонії також були присутні обраний Президент Польщі Кароль Навроцький та мер Холма Якуб Банешек. Основна частина події відбувалася на відкритому повітрі, а знімки, які поширюють пропагандистські джерела, були зроблені до початку окремих частин програми.

«Україна з повагою ставиться до історії українського та польського народів. Наші країни пройшли складний шлях, але сьогодні маємо стратегічне партнерство, яке є вкрай важливим в умовах російської агресії»? - наголошується у заяві посольства.

Крім того, Василь Боднар також вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії, поклавши вінок до меморіалу у Варшаві. Українська сторона звернулась до польських партнерів із пропозицією відновити роботу Українсько-польського форуму істориків та Форуму партнерства як платформи для відкритого діалогу та порозуміння.

 Також у контексті співпраці двох країн у сфері історичної пам’яті відбувається продовження ексгумаційних робіт. Після розкопок у селі Пужники на Тернопільщині, найближчим часом роботи мають розпочатися й у Польщі — у селі Юречкова.

Більше про те, як у Польщі дезінформатори вдаються до антиукраїнської риторики читайте в матеріалі: «Жах у Варшаві». Як клікбейт та антиукраїнська риторика спровокували дискусію про етику в польських медіа.

Проросійські джерела в мережі поширюють фейкову новину, нібито українці призовного віку втратили доступ до своїх коштів на картках «ПриватБанку», а банкомати вилучають їхні картки з повідомленням: «Ваша картка залишиться в банкоматі. Зверніться до ТЦК та СП».

На це звернули увагу розвінчувачі фейків проєкту StopFake. 

Ця інформація є фальсифікацією. По-перше, на фото, яке використовують пропагандисти, зображено не банкомат, а платіжний термінал «ПриватБанку». Термінали мають плоский екран із чорним тлом, як на знімку, тоді як банкомати оснащені заглибленими дисплеями.

По-друге, оригінал фото, використаного для фейку, було опубліковано ще 27 червня 2017 року миколаївським виданням «Свідок.info». На справжньому знімку екран термінала повідомляє про затримку обробки операції через технічні проблеми, спричинені кібератакою на українські компанії. Жодних згадок про ТЦК немає. На обох зображеннях видно однаковий код помилки — TS200944, а також відображення чоловіка в смугастій футболці, що підтверджує ідентичність фото.

Територіальні центри комплектування (ТЦК) не мають повноважень самостійно блокувати банківські рахунки. Такі дії можливі лише за рішенням суду або в межах виконавчого провадження, наприклад, якщо військовозобов’язаний ухиляється від виконання законних обов’язків. Банки не мають технічних засобів чи повноважень для автоматичного «відловлювання» військовозобов’язаних. Банкомати можуть затримувати картки лише в разі технічних збоїв або при спробі зняття коштів із заблокованого рахунку.

Звинувачення ТЦК в нібито прямому втручанні в банківські рахунки спрямоване на створення негативного іміджу української влади та армії. Фейки про обмеження доступу до фінансів для призовників можуть провокувати конфлікти між громадянами та владою, а також між різними групами населення. Поширення дезінформації про проблеми з банківськими картками може спонукати людей масово знімати кошти, що створює ризик для фінансової системи.

Російські пропагандистські ресурси поширили фейкову новину, нібито американське видання ARTnews повідомило про 23-кратне зростання зношування музейних експонатів з 2022 року через недбалі дії українських біженців, які порушують правила поведінки та «лапають» твори мистецтва. На цей фейк звернули увагу аналітики проєкту «Ґвара Медіа».

За даними фактчекерів, 8 липня 2025 року російські телеграм-канали («Украина.ру», «Медведь», «Республика Одесса») і сайти («Лента новостей Твери», «Другая Украина», «ВКонтакте») поширили фейкову новину, нібито американське видання ARTnews повідомило про 23-кратне зростання зношування музейних експонатів з 2022 року через дії українських біженців.

Пропагандисти стверджують, що Міжнародна рада музеїв (ICOM) зафіксувала порушення правил відвідування музеїв, зокрема «лапання» експонатів. Як доказ наводиться фейковий скриншот статті ARTnews від 23 червня 2025 року, авторкою якої вказана Франческа Атон.

На офіційному сайті ARTnews немає жодних згадок про зношування експонатів через українських біженців. Стаття від 23 червня 2025 року за авторством Франчески Атон справді існує, але вона описує інцидент у галереї Уффіці, де італієць пошкодив портрет Медічі, роблячи селфі. Фейковий скриншот імітує дизайн сайту, але текст є вигаданим.

Оригінальна стаття містить фото дворику Уффіці, але її зміст не пов’язаний з біженцями. На фейковому скриншоті та сама фотографія, але з вигаданим текстом.

На сайті Міжнародної ради музеїв немає звітів про знос експонатів чи причетність українців. Натомість ICOM критикує Росію за знищення української культурної спадщини, про що йдеться у статті ARTnews від 19 травня 2025 року. У відкритому листі в Le Monde Росію звинувачують у «стиранні культурної ідентичності України» та закликають виключити її з організації.

Фейки спрямовані на формування уявлення, що Україна та її громадяни створюють проблеми для інших країн. Поширення негативних стереотипів про українських біженців (наприклад, як «некультурних» чи «руйнівників мистецтва») має на меті погіршити їхній імідж у країнах, які надають їм притулок.

Російські спецслужби вчергове вдались до інформаційної провокації, намагаючись звинуватити Україну у поширенні радіоактивних речовин на території Сирії.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

На сирійських майданчиках з'явилася неправдива інформація про нібито продаж військового обладнання, «придбаного» у Міністерства оборони України. Основою провокації став фальшивий контейнер із «радіоактивними речовинами», маркованими як PU.94244U (плутоній) та U.92 (уран). Вміст капсул не ідентифіковано, їхнє походження — вигадане.

Контейнер виготовлено кустарно, з грубими помилками у написах і невідповідною символікою. Для фіксації логотипа Повітряних сил України використано звичайну синю ізоляційну стрічку. Один з «ізотопів» — PU.94244U — є надзвичайно рідкісним і в природі практично не зустрічається. Його вміст у всій земній корі — декілька грамів.

Усередині контейнера також виявлено наручний механічний годинник, що лише підкреслює абсурдність російської постановки.

Крім контейнера, росіяни демонструють старий радянський прилад хімічної розвідки (ВПХР), який начебто «викуплено» у українських військових, які здійснювали радіаційно-хімічний захист у Сирії. На відео з «торговою пропозицією» стоїть дата арабською — 13 березня 2025 року.

За даними української розвідки, це не перша подібна кампанія: ще у 2023 році в одному з приватних блогів було опубліковано вигадану історію про «український контейнер із плутонієм». Тоді росіяни заявили, що «зірвали змову» США, які нібито хотіли звинуватити Росію у використанні хімічної зброї в Сирії.

Представник ГУР МО України Андрій Юсов наголосив, що російська дезінформаційна кампанія спрямована на підрив репутації України на міжнародній арені, особливо перед новим керівництвом Сирії, партнерами по антиядерній безпеці та МАГАТЕ.

«Це спроба завдати Україні репутаційного удару. Кремль продовжує маніпулювати темою глобальної ядерної безпеки, і вільний світ повинен реагувати на це жорстко», — зазначив Юсов.

Пропагандисти поширюють фейк про те, що в Сумах дітям пропонують за гроші збирати дрони. За даними Центру протидії дезінформації, російські телеграм-канали поширюють зображення оголошення, нібито розміщеного в Сумах, яке пропонує дітям літній підробіток зі складання безпілотників за винагороду.

У Центрі протидії дезінформації (ЦПД) спростували цю інформацію, заявивши: «Це грубий фейк російської пропаганди. У Сумах таких оголошень немає, а вказаний у них номер телефону є недійсним».

За даними ЦПД, мета таких фейків — зобразити Україну як країну, що залучає дітей до військової діяльності. «Це частина пропагандистської кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних сил України та виправдання атак на цивільну інфраструктуру», — зазначили в Центрі.

Тема дітей є надзвичайно чутливою, оскільки викликає сильні емоційні реакції в будь-якому суспільстві. Поширюючи фейки, як-от про нібито залучення дітей у Сумах до збирання дронів, Росія прагне викликати обурення і страх, зображуючи Україну як аморальну державу, яка використовує дітей у військових цілях. Це допомагає формувати негативний образ України як серед російської аудиторії, так і в міжнародному просторі.

Російська пропаганда використовує подібні наративи, щоб виправдати удари по цивільній інфраструктурі України, стверджуючи, що такі об’єкти нібито використовуються для військових цілей, зокрема за участю дітей.

Звинувачуючи Україну в залученні дітей до війни, Росія відвертає увагу від власних дій, зокрема від воєнних злочинів, таких як депортація українських дітей з окупованих територій. За даними Міжнародного кримінального суду, Росія примусово депортувала тисячі українських дітей, що є порушенням міжнародного права.

Зображення та відео вибухів, пожеж, протестів та різноманітних типів озброєння активно поширювалися після початку атаки Ізраїлю на Іран і стали вірусними після удару Сполучених Штатів 21 червня по трьох іранських ядерних об'єктах. Але багато з них не показували того, що насправді відбувалося. Натомість вони були згенеровані штучним інтелектом, вирвані з контексту або записані з відеоігор чи авіасимуляторів. Багато з них були поширені акаунтами X із синіми галочками, які раніше асоціювалися з акаунтами людей або організацій з підтвердженою ідентичністю, але тепер їх можна придбати. Видання PolitiFact перевірило деякі оманливі зображення та відео про атаку США та реакцію на неї.

Згенеровані ШІ зображення часто містять візуальні невідповідності

Акаунт із синьою галочкою на X під назвою "Ukraine Front Line" опублікував 22 червня відео, яке показує блискавку, що вдаряє у стовп диму, після вибуху. Підпис попереджав про ядерну війну: «Будь ласка, зверніть увагу на блискавку! Це найвірніша ознака того, що вибух справді був ядерним». Але відео не показує реальну подію. Воно було завантажене 18 червня на ютуб з підписом «ai video». В описі акаунту зазначено: «Всі відео на цьому каналі створені за допомогою штучного інтелекту».

Деякі генеративні моделі ШІ дозволяють людям писати запити для створення реалістичних відео, і результати стають усе більш досконалими. Але вони не ідеальні, і уважний погляд на відео часто виявить візуальні невідповідності. Одне відео з підписом «Готуємося до (сьогоднішнього) удару» показувало вантажівки з іранськими прапорами, що везуть ракети. Ближчий погляд показав, що лінії на дорозі були нерівними, шина на другій вантажівці, здавалося, мала вирваний шматок, і символи на прапорах також не відповідали справжньому іранському прапору.

Хані Фарід, професор Каліфорнійського університету в Берклі, який спеціалізується на цифровій криміналістиці, написав у LinkedIn, що багато згенерованих ШІ відео часто тривають вісім секунд чи менше або складаються з восьмисекундних кліпів, змонтованих разом. Це тому, що Google Veo 3, модель перетворення тексту на відео, має обмеження у вісім секунд. Деякі відео мають видимі водяні знаки, але користувачі можуть їх обрізати.

Під час цієї війни і проізраїльські, і проіранські акаунти поширювали зображення ШІ. Емманюель Саліба, головний офіцер з розслідувань компанії цифрової криміналістики Get Real Labs, сказала BBC Verify, що це «перший раз, коли ми побачили генеративний ШІ, який використовується в такому масштабі під час збройного конфлікту».

Дезінформатори продовжують поширювати старі зображення та відео поза контекстом

Поряд зі збільшенням використання ШІ не бракувало зображень та відео, які поширювалися з неправильним контекстом.

«Масові протести спалахнули по всій Америці, коли громадяни вийшли на вулиці в обуренні після того, як США завдали удару по Ірану», — таким був підпис до публікації в X від 22 червня. Але відео було завантажено 14 червня, в день протестів «No Kings» по всій країні.

Інше відео в X, поширене вночі після атак США, показувало великий стовп вогню та диму. «Більше кадрів БОМБ, що падають на Іран раніше», — таким був підпис до відео. Але це неправда; відео було взято з новини про атаку українських безпілотників у 2024 році.

Зворотний пошук зображень може розкрити, чи публікувалося відео в інтернеті раніше і який був оригінальний контекст. Інструменти як Google Lens та TinEye можуть показати, де зображення або відео поширювалися на платформах, хто їх публікував і коли була зроблена найраніша публікація. Підписи до зображень, опублікованих новинними виданнями, ймовірно, покажуть, коли і де вони були зроблені.

Кадри з відеоігор використовують сценарії попередніх конфліктів

Зображення, записані з авіасимуляторів та військових відеоігор, також неправильно представляють конфлікт. «Це B2 Spirit Stealth Bomber злітає в Каліфорнії!» — із таким підписом був зроблений пост у X від 21 червня акаунту з синьою галочкою, перед атакою на Іран. За винятком того, що це не був справжній бомбардувальник B2. Перевірка водяного знаку відео веде до акаунту в тіктоку, який опублікував відео 15 травня з хештегом #microsoftflightsimulator, симуляційною грою, доступною на Xbox.

Геймплей з відеогри «Arma» також піддається неправильному використанню під час збройних конфліктів. PolitiFact перевірив твердження, які використовували кадри «Arma» під час війни Росії з Україною та війни Ізраїлю з ХАМАСом. Пошук за ключовими словами на відеоплатформах, таких як ютуб, може показати, чи відповідають відео кадрам з відеоігор, які раніше були завантажені.

Прості способи аналізу акаунтів на предмет надійності

Перевірка профілю та біографії акаунту допоможе розкрити, чи є він надійним. Багато хибних та оманливих тверджень надходили від акаунтів з іранським прапором як фото профілю та іменами, які можна сплутати з тими, що дають легітимні новинні оновлення.

Такі акаунти включають «Iran Updaes Commentary» (з помилкою) та «Iran News Daily Commentary». Інший акаунт — з синьою галочкою — називається «Iran's Reply».

Але вони не пов'язані з іранським урядом або будь-яким надійним джерелом. PolitiFact виявив, що публікації на цих акаунтах отримують сотні тисяч, якщо не мільйони переглядів, але містять низькоякісний контент, такий як згенеровані ШІ зображення.

Авторка публікації на PolitiFact —  Loreben Tuquero

У соціальних мережах масово поширюють вигадані історії про «гуманізм на полі бою» — зокрема, про нібито українського медика, який рятує пораненого російського солдата, та про російського снайпера, що нібито пощадив і врятував українського воїна. І тексти, і зображення в цих публікаціях були створені за допомогою штучного інтелекту. Про поширення фотофейку повідомили фактчекери із болгарського проєкту Factcheck.bg.

Матеріали поширювалися з анонімного сайту dailystandart.com, який регулярно публікує фейковий контент, згенерований штучним інтелектом. У текстах немає конкретних джерел, дат або авторів, а історії викладені в емоційно-наївному стилі, що має викликати співчуття.

Одна з історій стосується російського снайпера, який нібито впізнав у пораненому українському солдаті свого колишнього однокласника і тому «не зміг вистрілити». Інша — про українського медика, який під вогнем вибіг до пораненого росіянина, щоб його врятувати. У тексті описують, що він «відмовився ненавидіти» і передав послання на клапті тканини: «Ти живеш, бо хтось не став ненавидіти».

Перевірка показала, що обидва зображення, які ілюструють ці історії, були згенеровані нейромережею — про це свідчать їхні візуальні особливості (спотворені пальці, неприродні пози, неавтентична форма, надмірна естетизація кадру) і назви файлів, які включають згадки про ChatGPT-image із датою 23 травня 2025 року. Обидва фото також були використані повторно для інших фейкових публікацій на тому ж сайті.

Фактчекери зазначають, що ці історії є елементом кремлівської пропаганди, яка просуває наратив про «братські народи» з метою делегітимізувати суверенітет України та виправдати російську агресію. Таким чином, емоційні пости насправді є інструментами інформаційної війни, а не прикладами справжньої людяності.