Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у твітері. У повідомленнях ідеться, що українці створили «спеціальний сайт» «Словотвір», на якому вигадують нові лексеми до української мови. Автори повідомлень кажуть, що це свідчення того, як українці «вигадують штучну мову». До публікації додають скриншот, де можна побачити «приклади вигаданих лексем».

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що проєкт «Словотвір» добирає власне українські відповідники до слів іншомовного походження, а не «вигадує» їх. На сайті проєкту йдеться: «Словотвір — майданчик для пошуку, обговорення та вибору влучних відповідників до запозичених слів». Він дає людям змогу знайти або запропонувати український відповідник до цих слів. Користувачі можуть проголосувати за той варіант слова, який їм подобається, або прокоментувати ті чи інші відповідники. 

Автори телеграм-каналу обрали слово «лимон». Користувачі справді  дібрали декілька відповідників, які можна використати замість запозиченого. Так, це «кислина», «цитрина», «аломіий», «кидра» або «кидро». Однак пропагандисти вирішили, що це вигадані слова й почали стверджувати про існування «штучної мови».

Сучасна українська мова пройшла довгий процес формування та становлення, а не була штучно вигадана та насаджена українцям. Наприклад, першим твором, який був повністю написаний сучасною українською розмовною мовою, стали перші три частини «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року. Утім, ще до того часу українська мова вже сформувалася. Це дало їй змогу використати для написання повноцінного твору.

Історично в словʼянських мовах склалося так, що пишуть «на Україні» замість «в Україні» з огляду на місцерозташування. Наприклад, подібна версія вважається граматично правильною у польській та словацькій мовах. І якщо Рада польської мови після початку повномасштабної війни вважає правильним і варіант w Ukrainie, у словацькій і надалі правильним варіантом залишається na Ukrajinie, оскільки такий зворот у ній вживається щодо власної країни (na Slovensku). Утім, у Росії спотворили первісну функцію прийменника і почали використовувати його у принизливих цілях. Особливо це посилилося під час повномасштабного вторгнення — російські медіа тепер здебільшого пишуть «на Украине». 

Натомість низка російських словників досі подає версію «в Украине» як єдину граматично правильну. Це лише акцентує те, що часте використання конструкції «на Украине» — це виключно вибір пропаганди. 

У такий спосіб Росія насміхається з України та її народу, вказуючи на його «меншовартість». Пропагандисти за допомогою цього словосполучення підіграють імперським амбіціям росіян, оскільки прийменник «на» у стосунку до території вживають лише або якщо це частина держави, або острів. Фактично, у такий спосіб вони хочуть показати, що Україна є частиною Росії й не має права на самостійне існування. 

У російських медіа поширюють інформацію, що через українців, які виїхали з України через російську агресію, нібито збільшилося використання російської мови у Німеччині. Буцімто про це свідчать нещодавно оприлюднені дані Федерального статистичного управління Destatis. Це — неправда.

Дослідження, на яке посилаються російські медіа, проводили у 2021 році, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ба більше, у документі зазначено, що дослідження не показує ймовірних наслідків змін у населенні Німеччини через російську агресію, оскільки були проаналізовані дані лише за 2021 рік. Агітпроп не надає жодних пояснень як саме українські біженці вплинули на послуговування різними мовами у Німеччині.

Як пояснює StopFake, пропагандисти посилаються на результати опитування, згідно з якими 80% населення Німеччини розмовляють вдома лише німецькою, 15% також використовують одну або кілька додаткових мов, а 5% взагалі не використовують німецьку мову у своїх сім'ях. Дослідження свідчить, що сім’ї, які не є носіями німецької мови, послуговуються у побуті турецькою мовою (15%), російською (13%), арабською (10%), польською (7%) та англійською (6%). Аналогічні дані за 2022 рік поки опрацьовують, їх ніде не публікували.

Російська пропаганда систематично маніпулює мовним питанням як в Україні, так і за кордоном. У такий спосіб вони намагаються розколоти суспільство за етнонаціональними ознаками. Раніше пропагандисти стверджували, що нібито через російську мову ставлення багатьох поляків до українців погіршилося.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у ЗМІ польського сегмента. У повідомленнях ідеться, що у поляків погіршилося ставлення до українців. Мовляв, більшість українців розмовляє російською та хизується дорогими автівками, що є характерним для «русского мира». Відтак, через це нібито поляки відчувають ворожість до окремих категорій українських біженців і з упевненістю кажуть, що ставлення справді змінилося на гірше. Згодом матеріал підхопили користувачі та ЗМІ українського сегмента. Автори оригінального матеріалу для видання «Rzeczpospolita» посилаються на імовірне дослідження, проведене Варшавським університетом, у якому нібито йдеться про погіршення ставлення та цитують слова президента спілки українців у Польщі, які нібито підтверджують дані дослідження. Це — маніпуляція.

За кейс взялися фактчекери проєкту «НотаЄнота», які виявили, що в дослідженні абсолютно нічого немає про «русский мир» чи дорогі автівки. Цитата, яку взяло польське газетне видання «Rzeczpospolita» для матеріалу, належить президентові спілки українців у Польщі Мирославу Скорці. Тобто ця цитата належить одній людині, хоч і посадовцю, який представляє інтереси й поляків, і українців, однак такого не було в дослідженні й цитата не репрезентує його результати. У самому матеріалі справді йдеться про погіршення ставлення поляків до українців, що й зазначила  «Rzeczpospolita» на початку матеріалу: «Багато поляків змінюють своє ставлення до них [ред. українців] на гірше, показує дослідження». 

Згідно з дослідженням, у січні 2023 року 80% опитаних мали позитивне ставлення до біженців з України. Негативно українців сприймали 8% респондентів, імовірно нейтрально — 12%. На питання, чи змінилося ставлення до біженців з України за останні 6 місяців, тобто з червня 2022 року, чверть опитаних поляків (25%) відповідає «так». Відповідно для 75% ставлення до українців не змінилося. Ці 25% опитаних респондентів відповіли, що «ставлення змінилося», не зазначаючи як саме. Саме тому з однієї чверті опитаних, які далі відповіли, що їхнє ставлення змінилося, 68% заявили, що ставлення змінилося у негативний бік. Проте це не є репрезентативно, адже загалом для 75% опитаних нічого не змінилося. 

Зрештою, журналісти «Rzeczpospolita» зманіпулювали даними й використали цитату президента спілки українців як виправдання своїй тезі, хоча за даними дослідження 75% поляків не змінили свого ставлення до українців.

Російські медіа поширили повідомлення про «утиски російськомовних» в Україні.  У повідомленнях посилаються на слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Він сказав, що нібито в Україні заборонили міжособистісне спілкування російською мовою. Ба більше — за використання російської в побуті нібито передбачене кримінальне покарання. Це — фейк.

Як зазначають фактчекери Stop Fake, в Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, тим паче — за міжособистісне спілкування. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не регулює сфери релігійних обрядів та приватного  спілкування — це зазначено у статті 2 Закону. В законі російська мова взагалі не згадується і не виділяється в окрему категорію — йдеться виключно про державну українську мову. Не існує «заборон» на російську мову і в інших законах та нормативних актах України. 

У такий спосіб агітпроп намагається просувати наративи про утиски російськомовних для штучного розпалювання ворожнечі між українцями, а також поділу українців за місцем проживання. Раніше пропагандисти поширювали меседж,  що в Україні почалася війна через заборону російської мови, а також писали, що Міністерство культури України планує вилучити російську літературу з бібліотек.

Такий меседж поширили у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна планує включити польську мову в перелік предметів, з яких можна складати ЗНО. Відтак, на думку авторів повідомлення, влада України хоче, аби українці асимілювалися до поляків вже зі шкільних років. Мовляв, Польща поступово поневолить українців, що допоможе їй загарбати території України. 

У Мініреінтеграції пояснили можливе запровадження польської мови до переліку іспитів тим, що об’єднання з поляками є запорукою сталого розвитку держав, а освіта і мова — це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання.

Складання ЗНО з іноземних мов не є обов’язковою складовою іспиту, окрім екзамену з англійської мови у формі ДПА. Німецька, французька, іспанська й згодом польська — залишатимуться предметами, важливість яких для себе визначатиме абітурієнт.

Ба більше, Польща також займається введенням у свій освітній простір української мови: у Польщі визнають українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу). Також результати ЗНО зараховуються для вступу до польських вищих навчальних закладів. Поляки заявили про готовність введення української мови до переліку навчальних предметів. Саме тому відбувається комунікація з обох боків, основна мета якої — зміцнити освітню сферу двох суверенних держав-побратимів. 

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб підживити наратив, що Польща прагне загарбати Україну, зокрема, відтяти собі територію західних областей. Проте Польща не має у планах анексії територій України, а навпаки —  залишається відданим стратегічним партнером, який допомагає українцям боротися з ворогом.