15 липня 2024 року на Дональда Трампа було скоєно замах. Інцидент стався під час його виступу в одному з передвиборчих мітингів у Батлері. Нападник відкрив вогонь, однак Трампа вдалося вчасно евакуювати, і він не зазнав серйозних травм. Пропагандисти скористались цим інфоприводом та почали масово поширювати низку конспірологічних теорій на цю тему.

«Замовлення Джо Байдена»

Пропагандисти та члени команди Трампа, зокрема його кандидат на посаду віцепрезидента Джей-Ді Венс стверджують, що чинний президент США Джо Байден нібито замовив замах на Трампа, щоб усунути його як політичного конкурента. Мовляв, після провальних дебатів та низки скандалів, що сталися після них, у Байдена та його команди не залишилось жодних інших варіантів, окрім як усунути Трампа з виборів фізично.

Прихильники цієї теорії стверджують, що Байден нібито натякав на необхідність усунення Трампа, у тому числі у буквальному сенсі. Вони також звинувачують журналістів у тому, що нагнітали атмосферу навколо експрезидента, що могло стати тригером для нападника. Конспірологи також звинувачують Байдена у тому, що Секретна служба США (охорона, прикріплена за кожним живим президентом США, чинним чи ні) доклала недостатніх зусиль до захисту Трампа або взагалі особисто доклала рук до інциденту після вказівки Байдена. 

Низка діячів Демократичної партії США, включно з самим Байденом та Бараком Обамою, засудили напад. Чинний президент заявив, що боротьба між ним та Трампом повинна відбуватись виключно в рамках виборів, а вжиття насилля проти одного з кандидатів є неприпустимим. Він також пообіцяв посилити охорону Трампа.

«У всьому винна Україна»

Конспірологи та російські пропагандисти також почали поширювати версію, що до замаху на Трампа причетна Україна. Мовляв, антиукраїнська риторика Трампа впродовж передвиборчої кампанії, а особливо ситуація навколо цьогорічного пакету допомоги, ухваленого Конгресом, є мотивом для цього. Конспірологи стверджують: Україна давно вдається до таких методів, тому це не було б чимось дивним. Як приклад вони вказують на те, що українці нібито підірвали «Північний потік-2». 

«Глибинна держава»

Згідно з цією теорією, замах на Трампа був організований невидимою владною структурою всередині уряду США (deep state, «глибинною державою»), яка хоче знищити Трампа через його антисистемну політику. «Детектор медіа» раніше писав про цю теорію та її основні меседжі, у яких Трамп постає головним героєм. 

Прихильники цієї теорії експлуатують сучасну кризу довіри до урядових структур, що є частково пов’язаним із попередньою теорією, оскільки «глибинну державу» також асоціюють із Демократичною партією США. 

«Відволікаючий маневр»

Існує також теорія, що замах нібито був інсценований прихильниками Трампа або його командою, щоб відвернути увагу від інших політичних скандалів навколо нього, зокрема судових справ, а також дати йому остаточну перевагу у передвиборчій кампанії. Теперішні соцопитування показують, що навіть після усієї напруги навколо кампанії Байдена, розрив між кандидатами є мінімальним.

Росія використовує ці конспірологічні теорії для досягнення кількох стратегічних цілей. Зокрема, поширення теорій змов сприяє посиленню політичного розколу та недовіри між різними групами населення Сполучених Штатів. За допомогою них, росіяни також підривають довіру до демократичних інституцій та виборчого процесу у цілому. Поширення дезінформації про інші країни допомагає Росії відволікти увагу своїх громадян від власних внутрішніх економічних і політичних проблем. Це також посилює ілюзію того, що Росія нібито досі впливає на міжнародний порядок денний і просуває свої геополітичні інтереси, послаблюючи своїх основних супротивників.

Конспірологи та пропагандисти за допомогою цієї теорії стверджують, що український уряд навмисно стирає російську мову та культуру з публічного життя, освіти і медіа, а отже - утискає її носіїв та створює привід для Росії, щоб та захищала їх на території України. Мовляв, Україну на це нібито штовхає Захід, який використовує це як інструмент своєї гібридної війни проти Росії.

Одним із тригерів для цієї теорії є питання мови. Законодавчі ініціативи, такі як Закон “Про мову”, який вимагає використання української мови в освітніх закладах, державних установах та медіа, розглядаються прихильниками цієї теорії як утиски російськомовного населення. Так само сприймається й закриття або переформатування російськомовних шкіл.

Зміни у шкільних підручниках, які акцентують увагу на глорифікації українських національних героїв та підкреслюють негативні аспекти спільної історії з Росією, розглядаються як спосіб штучного створення антиросійського наративу. Конспірологи як доказ своїм аргументам також надають і те, що російська література та історія виключаються з навчальних програм. Введення обмежень на мовлення російських телеканалів і радіостанцій, а також заборона російських книг і фільмів має таку ж реакцію. Мовляв, це доводить, що Україна не є демократичною та європейською країною. Всі ці елементи і є головними складовими цієї теорії.

Російська пропаганда активно використовує цю теорію для посилення антиукраїнських настроїв як всередині країни, так і на міжнародній арені, здійснюючи підміну понять та використовуючи тактику віддзеркалення, оскільки саме Росія впродовж століть намагалась стерти українську культуру та показати її меншовартісною. Український уряд зображається як виключно націоналістичний та такий, що переслідує російськомовних громадян і пригнічує їх права. З огляду на це, Росія представляє себе як захисницю російськомовного населення, як в Україні, так і в інших країнах регіону, виправдовуючи свою агресивну політику.

Поширення неправдивої інформації про мовні та культурні репресії всередині України також спрямоване на те, щоб змусити міжнародне співтовариство засумніватися в легітимності дій українського уряду. Для цього Росія використовує міжнародні платформи та медіа, намагаючись вплинути на громадську думку і знизити рівень підтримки України за кордоном.

Використання теорії "культурного стирання" також потрібне для мобілізації громадської підтримки всередині Росії, підкреслюючи необхідність захисту "братського народу". Показуючи політику України як продиктовану Заходом, пропаганда намагається розпалювати антизахідні настрої та страхи перед втратою культурної ідентичності.

На сайті ENTSO-E українка знайшла інформацію, що Україна нібито продає електроенергію Румунії, тоді як власні громадяни змушені сидіти при свічках і купувати генератори. Відео з цим «відкриттям» поширюють пропагандистські видання й телеграм-каналами. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО України. Вони з'ясували, що Україна не експортує електроенергію до ЄС, а забезпечує транзитні перетоки між європейськими державами.

Це підтвердив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв'ю hromadske. Він пояснив, що для перевірки відсутності експорту можна подивитися вкладку Scheduled Commercial Exchanges на сайті ENTSO-E, де відображаються торгові операції.

Російська пропаганда, користуючись недостатньою поінформованістю українців, поширює конспірологічні теорії з метою підірвати довіру громадян до влади та спрямувати їхнє невдоволення на Київ, а не на Москву, яка створила цю кризу, завдаючи ударів по українських енергетичних об'єктах.

Теорія змови щодо “маніпуляції енергетикою” України є однією з нових конспірологічних ідей, згідно з якою Захід нібито навмисно провокує енергетичну кризу, підтримуючи Україну. Прихильники цієї теорії вважають, що США та європейські країни використовують війну в Україні для досягнення своїх власних економічних та політичних цілей, зокрема підвищення цін на енергоносії та збільшення прибутків своїх енергетичних корпорацій. Мовляв, головна проблема - це “дефіцит нафти і газу” в ЄС, а атаки на енергомережу України - нібито вигадка або перебільшення.

Конспірологи стверджують, що Захід нібито спеціально створює дефіцит енергоресурсів санкціями проти Росії. Пропагандисти наголошують, що санкції призводять до зростання цін на світових ринках, що вигідно західним енергетичним компаніям. Частина теорії також включає думку, що енергетичні компанії використовують ситуацію для зміцнення своїх позицій на ринку, збільшуючи свої прибутки та вплив на уряди, не думаючи про звичайних мешканців. 

Поширюючи та використовуючи цю теорію, росіяни підмінюють поняття у ситуації, що склалась. Головною причиною кризи в енергетиці є саме російська агресія проти України, результатом якої є санкції проти російських енергоресурсів та атаки на енергетичну інфраструктуру України.

Ця теорія змови активно поширюється росіянами через соціальні мережі, блоги та альтернативні медіа. Вона часто супроводжується дезінформацією та викривленими фактами, що ускладнює її спростування. Основна мета таких змов — підірвати довіру до урядів, міжнародних організацій та традиційних медіа. Наприклад, поширюючи повідомлення про те, що електроенергію в Україні вимикають нібито за змовою із Територіальними центрами комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для полегшеного ведення мобілізації. Втім насправді ці відключення не пов’язані із процесом мобілізації в Україні.

Росія використовує цю теорію змови в інформаційній війні проти України та Заходу для виправдання своєї військової агресії проти України. Мовляв, її дії є відповіддю на “економічну війну” Заходу проти Росії. Ця теорія змови допомагає посилити антизахідні настрої як у самій Росії, так і серед міжнародної аудиторії. Це підриває довіру до західних урядів та їхніх дій. Поширення цієї теорії також сприяє дестабілізації єдності західних країн та призводить до внутрішніх суперечок у країнах Європи та США щодо їхньої політики підтримки України та санкційної політики проти Росії.

Пропагандистські ресурси поширюють фейкову інформацію про намір США скоротити населення світу. Вони посилаються на відео з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, не беручи до уваги всього контексту. 

На це звернули увагу фахівці Myth Detector. Вони пояснили, що у виступі 14 липня Гарріс випадково обмовилася, сказавши слово «населення» (population) замість «викиди» (pollution). Тож вийшло речення: «Коли ми інвестуємо в чисту енергію та електромобілі і зменшуємо населення, більше наших дітей зможе дихати чистим повітрям і пити чисту воду». В офіційному транскрипті, опублікованому Білим домом після виступу, помилка була виправлена. Однак пропагандисти продовжили поширювати інформацію, що Гарріс нібито прагне боротися зі зміною клімату шляхом зменшення населення. 

Російські пропагандисти використовують обмовку віцепрезидентки, щоб доповнити численні теорії змов щодо США. До того ж напередодні виборів у США цього року вони намагаються дискредитувати американських політиків та підірвати їхній авторитет. Це натомість сприяє ще більшій поляризації суспільства. Цей фейк також відвертає увагу від інших проблем, які нібито є менш значущими.

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорію «Єврабія» (Європа + Арабія), згідно з якою масова міграція мусульман до країн Європи нібито призведе до поступової ісламізації та втрати європейської культури, ідентичності й політичної незалежності. Ця теорія виникла на перетині антимігрантських та ісламофобських настроїв, а також є популярною серед ультраправих груп та використовується як політичний інструмент.

Конспірологи стверджують, нібито існує свідомий план збільшити кількість мусульманських іммігрантів у Європі задля витіснення корінного населення. Вони звинувачують європейських політиків і медіа в сприянні мусульманській імміграції під виглядом політичної коректності, мультикультуралізму та захисту прав людини. Прихильники теорії побоюються, що зростання мусульманського населення призведе до зникнення європейських традицій, культурних норм та християнських цінностей. Конспірологи також грають на страхах перед запровадженням заміни світської системи права на шаріат (норми мусульманського права, релігійні та обрядові настанови) та посиленням політичного впливу мусульманських громад, що, на їхню думку, може призвести до втрати демократичних свобод і прав.

Ця теорія змови базується на розпалюванні ненависті, ксенофобії та ісламофобії. Наукові дослідження та демографічні дані не підтримують прогнозів про швидку ісламізацію Європи. Ця теорія змови суперечить ідеї мультикультуралізму та притаманній європейській системі цінностей толерантності до культурного різноманіття. Крім того, твердження про свідомий план «ісламізації» не мають фактичних доказів, а базуються на хибних уявленнях і стереотипах.

Росія та її пропаганда використовують цю теорію, щоб виправдати власну агресію проти України та показати свою «перевагу» над Заходом. Мовляв, Росія грає на випередження та насправді хоче «захистити» Європу від навали мусульман. Одним з індикаторів сповідування Росією цієї теорії є посилена підтримка нею європейських праворадикальних рухів, які поширюють цю теорію в політичному вимірі. 

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорія, згідно з якою Захід нібито веде таємну операцію зі знищення світових лідерів, які не підтримують західну політику та протистоять “глобалістичним інтересам”. Прихильники цієї теорії вважають, що напад на словацького прем’єра Роберта Фіцо та падіння вертольота з іранським лідером Ібрагімом Раїсі можуть бути взаємопов'язаними та є частиною більш широкого плану Заходу. “Детектор медіа” вже розглядав цей кейс детальніше.

Конспірологи зосереджуються на “ідентифікації цілей”. Мовляв, замахи проти них є політично вмотивованими. Зокрема, Фіцо не підтримує західні політичні інтереси, особливо в контексті російської агресії проти України. Ібрагім Раїсі мав відкрито антизахідну позицію. Прихильники теорії також посилаються на “прецеденти”, які нібито вказують на те, що такими методами Захід користується вже давно. Наприклад, вони згадують про випадок Імрана Хана, пакистанського прем'єра, який відвідав Росію після початку війни в Україні і зараз знаходиться у в'язниці разом із дружиною. Шіндзо Абе, колишнього японського прем'єра нібито теж вбили саме за те, що він намагався налагодити відносини з Росією. Хоча насправді слідство з’ясувало, що Абе вбили за його підтримку релігійних сект.

Вертоліт Раїсі здійснив жорстку аварійну посадку. Її причиною називали сильний туман, але навіть попри це пропагандисти пояснюють несприятливі погодні умови політикою. Натомість чоловік, який зробив замах на прем'єра Словаччини міг бути пов'язаний із проросійською воєнізованою групою Slovenskí Branci, що не дуже сходиться з версією росіян про "український слід".

Ця конспірологічна теорія пов’язана із теорією “нового світового порядку”, згідно з якою війна в Україні - це нібито не дії Росії, а “план глобалістів”. Використовуючи їх комбінацію, Росія хоче поглибити недовіру свого населення до Заходу, виправдати свої дії та зробити підтримку України на Заході токсичною та небезпечною. Мовляв, якщо ви не робитимете все те, що вам скажуть Штати, то вашого лідера вб’ють. Ця ситуація є прикладом того, як пропагандисти використовують теорії змов для пояснення актуальних подій.

Російська пропаганда продовжує поширювати дезінформацію, намагаючись втрутитися в демократичні процеси Європейського Союзу. Росіяни стверджують, що вибори до Європарламенту, які відбудуться цього червня, нібито призведуть до ситуації, подібної до розпаду СРСР. Мовляв, незалежно від того, які партії переможуть на них, новий розклад сил призведе до розпаду ЄС, оскільки він уже давно вийшов за рамки «клубу за інтересами». «Чи означає це, що перемога глобалістів принесе стабільність Європі? Зовсім ні. Все буде навпаки. Якщо "євроєретики" просто розвалять ЄС, то "євроінквізиція" знищить Європу, перетворивши її на економічну та політичну периферію, відкинуту на узбіччя глобальних історичних процесів», — пишуть пропагандисти.

Ці заяви російської пропаганди — неправда, спрямована на підрив довіри громадян до національних інститутів. Фахівці проєкту StopFake спростували їх за допомогою статистичних даних. Вони з'ясували, що згідно з дослідженням міжнародного проєкту «Євробарометр», який регулярно проводить опитування громадської думки від імені європейських інституцій, позитивний імідж ЄС серед громадян країн-членів досяг найвищого історичного рівня. Це сталося на тлі російського вторгнення в Україну, йдеться в дослідженні за квітень 2024 року.

За даними опитування, майже три чверті громадян (73%) країн ЄС зазначають, що дії ЄС мають безпосередній вплив на їхнє повсякденне життя. Крім того, переважна більшість європейців згодні з тим, що їхня країна виграє від членства в ЄС (71%). Ці результати залишаються високими по всьому ЄС, відзначають автори дослідження.

Опитування «Євробарометра» також зафіксувало значний інтерес громадян ЄС до майбутніх виборів до Європарламенту. Зокрема, європейці хочуть бачити боротьбу з бідністю та соціальною ізоляцією (33%), а також підтримку громадського здоров'я (32%) серед основних питань, що обговорюються під час виборчої кампанії. Оборона і безпека ЄС перебувають на третьому місці (31%) — значення цього пункту для європейців істотно зросло у світлі російської агресії проти України, йдеться в дослідженні.

«Глибинна держава», або ж як її називають deep state, за уявленнями конспірологів є прихованою мережею членів федерального уряду (зокрема в американських спецслужбах), які співпрацюють з високопоставленими фінансовими та промисловими установами, щоб керувати обраним урядом Сполучених Штатів зсередини.

Однак спершу цей термін виник у 1990-х роках як референс на «глибинну державу» в Туреччині. Він також має свої коріння щонайменше з 1950-х років, але тоді означав радше концепцію військово-промислового комплексу, яка передбачає змову генералів і виробників оборонного устаткування, які збагачуються через нескінченні війни в інших країнах. Згодом його почали використовувати і для американського уряду, особливо під час адміністрації президента Барака Обами в дещо іншому контексті. Теорія набула широкого розголосу під час президентства Дональда Трампа, який згадував про «глибоку державу», яка нібито діє проти нього та його політики. Використання Трампом свого облікового запису у соцмереж Твітер (нині Х) разом з іншими елементами правопопулістських рухів під час його президентства допомогло перерости цій теорії в один із фундаментальних елементів руху QAnon.

Опитування громадської думки, проведені у 2017 і 2018 роках, свідчать про те, що приблизно половина всіх американців вірить у наявність deep state.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в різних контекстах щодо теми України. Зокрема, вони намагаються виправдати дії росіян тим, що, мовляв, це насправді Сполучені Штати підкорюються елітам та штучно продовжують війну. Прихильники конспірологічної теорії стверджують, що багатії та спецслужби підштовхують сторони до війни та визначають навіть політику США, тому вибори нібито не мають сенсу, а Україна не може завершити війну перемогою. Або що взагалі і Росія, і Україна нібито є пішаками в їх руках і того треба йти і домовлятися про мир. Крім того, у такий спосіб вони також висловлюють свою недовіру не лише до США, але й посилюють недовіру й до українських інституцій та держави у цілому. Мовляв, якщо вже так працюють Штати, то в Україні тим паче всім контролює обмежена еліта та спецслужби. 

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання злочинів росіян, а також дискредитації української влади та її іноземних партнерів. У цьому випадку йдеться про теорію про «війни валют». 

Теорія походить від книги китайця Сун Хунбіна під назвою «Війна валют», яка вперше побачила світ у 2007 році і повторно була випущена у 2009-му. Літературні критики називають її першою відомою книгою в жанрі «економічного націоналізму». Згідно з книгою, західні країни нібито контролюються групою приватних банків, які маніпулюють центральними банками країн. У 2009 році було продано понад 200 тисяч примірників, плюс ще приблизно 400 тисяч неофіційних копій, що перебувають у вільному обігу. Книга стала бестселером у Китаї; її читали багато високопосадовців уряду та бізнес-лідерів країни. Однак у західних медіа вона зазнала критики як така, що поширює неправдиву інформацію та базується на конспірології. The New York Times розкритикувала книгу за поширення антисемітських теорій змови.

За словами Хунбіна та прихильників його теорії, ці великі приватні банки, які нібито контролюють країни, використовують валютні маніпуляції для збагачення, спочатку позичаючи гроші в доларах США країнам, що розвиваються, а потім продають їхню валюту. Мовляв, саме через це сталася низка фінансових криз, серед яких «японське втрачене десятиліття», азійська фінансова криза 1997 року, латиноамериканська фінансова криза та ін. Також стверджується, що родина Ротшильдів має статки у 5 трильйонів доларів, у той час як у Білла Гейтса їх усього 40 мільярдів. Мовляв, саме ця родина контролює світ і створює «новий світовий порядок». Конспірологи також вважають, що Федеральна резервна система США нібито є не державною установою, а кількома приватними банками, які контролюються згідно з інтересами родини Ротшильдів. 

Російські пропагандисти почали поширювати цю теорію в контексті надання збройної та фінансової допомоги Україні, а також санкційної політики її союзників. Особливих масштабів ця теорія набула в тіктоку, де користувачів за її допомогою залякують крахом глобальної фінансової системи. Мовляв, санкціями проти Росії Захід робить рубль лише сильнішим через вплив держави, натомість американська економіка занепадає. Крім того, є й прихильники цієї теорії, які стверджують, що війна має суто економічний характер, а Україна є лише спробою зовнішнього переділу світу. Однак як і твердження про те, що Федеральний резерв США не є держінституцією, так і версії конспірологів щодо причин російського повномасштабного вторгнення не є правдивими. 

Пропагандисти активно розповсюджують конспірологічні теорії про американського філантропа Джорджа Сороса. За даними російських медіа, Сорос нібито дав велике інтерв'ю про Україну. Агітпроп цитує Сороса, мовляв він висловив думку, що доля українців «цікавить лише Росію» - «РФ не зможе залишити українців помирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що скриншот, який поширюють пропагандисти до цієї новини, походить із сайту zavtra.ru. Для створення цього фейку вони використали інтерв'ю американського фінансиста, опубліковане в німецькому політичному журналі Cicero ще у 2014 році, на фоні початку вторгнення Росії в Україну. Ще 10 років тому Сорос попередив керівництво ЄС про занадто м'який курс стосовно Росії і закликав світ мобілізувати всі доступні засоби для протистояння російській агресії, оскільки вона може поширитися: «Напад Росії спрямований не лише на Україну, але й опосередковано на всю Європу», - наголосив Сорос у 2014 році.

Відповідно до заяв Сороса для німецького щотижневика, російський пропагандист Олександр Заполькіс у 2014 році написав для Regnum.ru повну колонку про нього, де назвав вторгнення Росії в Україну «європейською війною» і там же повторив стійкий російський наратив про «братський український народ», який відкрито вбиває російська армія. Саме Заполькісу належить цитата, яку агітпроп приписав Джорджу Соросу. «Росія вважає українців своїми... Росія не може залишити українців вмирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах. Європа "виграє" навіть у випадку, якщо від усієї України залишиться лише одна велика руїна, завалена смердючими трупами. Тому що Росія візьметься його відновлювати, а людей - рятувати», - писав тоді пропагандист Заполькіс про вторгнення Росії в Україну.

Російський агітпроп систематично приписує Соросу неіснуючі висловлювання та обвинувачує в розпалюванні ненависті до Кремля. При цьому російські медіа в просуванні демократії та захисті прав людини, чим і займаються організації Сороса, бачать виключно «загрозу традиційним цінностям Росії».

Нещодавно було оприлюднено першу серію проєкту Zelenskyy Unmasked: Who is Volodymyr Zelenskyy? («Зеленський без маски: Хто такий Володимир Зеленський?»). На нього звернув увагу журналіст Сергій Мамаєв та зробив детальний розбір на своєму ютуб-каналі «Спецпроєкти Сергія Мамаєва». 

Ведучим циклу програм є Бен Свонн, який називає себе журналістом-розслідувачем. Але це не зовсім так. Мамаєв з’ясував, що насправді він був телевізійним спортивним продюсером, а згодом — новинним журналістом, продюсером і головним редактором філій мережі FOX і Russia Today America. На основі випущеного розбору, «Детектор медіа» представляє основні меседжі, співзвучні з російською пропагандою, які можна знайти у рамках першої серії проєкту.

Володимир Зеленський не знав української та прийшов до влади у нечесний спосіб

Автори фільму допустили багато неточностей у біографії Президента України, що вказує на недостатньо ретельну підготовку матеріалу. Зокрема, вони також зазначили, що Кривий Ріг знаходиться на півдні України, хоч і мапа, яку вставили у відео, спростовує це. За версією творців проєкту, Зеленський нібито взагалі не знав української до свого президентства. Однак насправді він лише не використовував українську в побуті.  

Крім того, автори демонізували як створення «Кварталу 95», перехід «Кварталу» на «1+1», так і серіал «Слуга народу», створення партії «Слуга народу» та участь Зеленського у президентських виборах. Мовляв, він не є тим, за кого себе видає. 

Ситуація на Донбасі є очікуваною, бо це — історично російський регіон

Автори проєкту повторили російські штампи агітпропу щодо Євромайдану та війни на Донбасі з 2014 року. Вони навмисно не згадали про справжні причини Революції гідності та розстріли студентів. Ведучий також замовчував анексію Криму та оркестрування Росією створення так званих «ЛНР» та «ДНР». Автори проєкту не говорять про катування і розстріли росіянами проукраїнських активістів на Донбасі. Натомість все це узагальнюють меседжем про те, що Донбас насправді нібито є історично російським регіоном. Однак Мамаєв наголошує на тому, що велика частина мешканців східних областей на переписі населення ідентифікували себе саме як українці.

Зеленський поширює в Україні ультранаціоналізм

Ведучий каже, що Зеленський нібито зрадив рідну російську мову і налаштував українське суспільство на ультранаціоналізм. Мовляв, про дискримінацію проти російськомовних українців свідчать і законодавство про обмеження російської музики та літератури. Нібито саме це стало одним із приводів для вторгнення. Утім автори не згадують про те, що Укази про квоти на українську музику та акти про обмеження розповсюдження російської літератури вийшли вже після повномасштабного вторгнення.

Росія лише хоче відновити СРСР, а НАТО та США насправді спровокували її на напад на Україну та саботували процес мирного врегулювання

Автори виправдовують російську агресію тим, що Росія «просто хотіла відбудувати Радянський Союз» та подала це твердження у позитивному значенні, ніби те, що Україна проти, виглядає дивно. Крім того, за словами ведучого, саме США і НАТО спровокували Росію на вторгнення в Україну, оскільки НАТО нібито оточило Росію з усіх боків. Але, навіть, тут автори суперечать собі, оскільки показують карту, де членами НАТО позначені держави, які вступили до Альянсу вже після нападу Росії на Україну. 

Далі автори розповідають, як навесні 2022 року Україна і Росія майже домовилися про мирну угоду. Однак, за версією ведучого, мир зірвався нібито через США та Європу, які підштовхували Україну до продовження війни. Мовляв, саме через них Україна нібито зірвала всі домовленості та продовжує репресії всередині країни  Втім насправді перемовини було припинено після злочинних дій російських військ у Бучі. А «»репресіями«» Росія називає будь-які дії, направлені проти порушення законодавства щодо співпраці з окупантами, навмисно драматизуючи ситуацію.

Пропагандисти в якості експертів проєкту

Свої коментарі для першої серії надала низка людей, яка регулярно підігрує російській пропаганді. Серед них — Андрій Теліженко – колишній український дипломат, який був частим гостем каналів Медведчука, де просував відповідні наративи. Свого часу, за словами Мамаєва, він також намагався допомогти просувати ідею тоді ще президенту Трампу, що Зеленський нібито співпрацює із Демократичною партією США. 

Ще однією дійовою особою у рамках проєкту є Гонсало Ліра, про історію якого ми неодноразово писали раніше. У проєкті повторюють історію щодо «»незаконності«» його затримання. Мовляв, насправді він у в’язниці через критику Зеленського. Однак СБУ під час ув’язнення Ліри наголосила, що основним обвинуваченням для цього є виправдання російської агресії проти України. 

Зеленський знищує релігію в Україні

Автори проєкту повторили російський меседж, бідкаючись на те, що Зеленський намагається узурпувати під себе релігію у державі, намагаючись делегалізувати УПЦ МП. Однак вони замовчують те, що священники цієї конфесії виправдовували вторгнення в Україну та наводили ракети на цивільних. І ні слова, що в Україні існує своя церква. Автори створюють враження, ніби Зеленський забороняє православ’я в Україні в цілому, хоча це і не так.

У США вже робили фільми про Україну, де поширювали співзвучні з російською пропагандою меседжі. Зокрема, режисер Олівер Стоун свого часу почав знімати кінокартини про диктаторів. Зокрема, в 2016 році випустив роботу «Україна в огні», де взяв інтерв'ю у Медведчука. А за рік — записав інтерв'ю з Путіним.

Консервативні медіа Сполучених Штатів надалі поширюють скептицизм щодо України, зокрема і за допомогою поширення конспірологічних теорій. Все це має особливий контекст, враховуючи те, що перший імпічмент тоді ще президенту США Дональду Трампу було оголошено через скандал із телефонним дзвінком із Володимиром Зеленським. З того моменту прихильники Трампа називають тему України «токсичною» та всіляко намагаються примирити Україну з Росією. Це добре помітно в соцмережі Трампа Truth Social, де ми раніше знайшли велику кількість антиукраїнської риторики. Така «інформаційна бульбашка» не допомагає Україні, а антиукраїнські меседжі підтримуються цільовою аудиторією цих медіа — нещодавні опитування від CBS News показують, що 61% громадян США, які ідентифікують себе як республіканці, виступають проти надання допомоги Україні.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для дискредитації української влади та її іноземних партнерів. У цьому випадку йдеться про теорію про «ЦРУ-наркоторговців». Звинувачення та конспірологічні теорії про залучення американської розвідки до торгівлі наркотиками циркулюють впродовж десятиліть у контексті історичних подій та конфіденційності діяльності ЦРУ.

Деякі звинувачення випливають з участі ЦРУ в прихованих операціях впродовж Холодної війни, зокрема у Південно-Східній Азії та Латинській Америці. Наприклад, під час війни у В'єтнамі були звіти про торгівлю опіумом підтримуваними ЦРУ партизанськими групами в регіоні Золотого трикутника.

Один з найбільш відомих випадків, які підживлюють ці конспірологічні теорії — це скандал із справою Ірану та контрасів у 1980-х роках. Вона стосувалась таємних продажів зброї до Ірану (незважаючи на ембарго) для фінансування нікарагуанських повстанців, відомих як контраси. Конспірологи стверджують, що торгівля наркотиками нібито була використана для фінансування цих операцій, хоча офіційні розслідування не знайшли безпосередніх доказів про залучення ЦРУ до контрабанди наркотиків.

Розслідування журналіста Гаррі Вебба у газеті San Jose Mercury News у 1996 році під назвою «Темний альянс» відродило інтерес до звинувачень у зв'язку ЦРУ з торгівлею наркотиками. Вебб стверджував, що підтримувані ЦРУ контраси нелегально збували кокаїн в Сполучених Штатах, сприяючи епідемії кокаїну. Проте наступні розслідування та аналіз суперечили деяким його твердженням. Хоча деякі розслідування визнавали факти залучення ЦРУ до осіб і груп, пов'язаних з контрабандою наркотиків, вони в цілому прийшли до висновку, що не існує системної змови ЦРУ у контрабанді наркотиків.

Отже, хоча звинувачення у зв'язку ЦРУ з контрабандою наркотиків були предметом інтенсивного дослідження, конкретних доказів, що підтверджують ці твердження, досі не виявлено. Проте, постійне існування цих конспірологічних теорій підкреслює ширші питання щодо прозорості, відповідальності та довіри громадськості до урядових інституцій.

Російські пропагандисти використовують цю теорію змови, щоб нав'язати враження, що українці — нібито нація наркоманів. Мовляв, на Революціях вони брали участь теж під впливом наркотиків. Згадаймо хоча б «наколоті апельсини», від яких нібито виникало відчуття ейфорії під час «зрежисованої колективним Заходом» Помаранчевої революції та «печива Госдепу» в 2014. Пропагандисти також поширюють меседж, що у ЗСУ нібито теж воюють наркомании, а USAID (американська організація з надання допомоги на місцях) постачає їм наркотики цілими партіями. Вони також хочуть посилити меседж проти Президента України Володимира Зеленського, створений українськими політтехнологами у 2019 році. Зараз росіяни стверджують, що він нібито є наркоманом, а власне наркотики йому постачає ЦРУ. Росіяни використовують різні способи для поширення цього меседжу: від фейкових обкладинок та мультсеріалів до фейкових коментарів зірок щодо цього.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України. У цьому випадку йдеться про «Білдерберзький клуб» — реальну приватну щорічну зустріч світових лідерів. Першочергово її проводили для того, щоб запобігти світовій війні, однак зараз, за словами її учасників, це — нефільтрована дискусія щодо майбутнього світу. 

Однак конфіденційність навколо групи призвела не лише до різноманітних критичних висловлювань щодо неї та її діяльності з різних політичних позицій, але й до низки теорій змови. Різні категорії конспірологів мають різні версії щодо намірів групи. Деякі ліві або менш специфічно зорієнтовані політичні угруповання звинувачують групу Білдербергу або в таємному нав’язуванні, або загалом підтримці капіталістичного панування та корпоративної сили, тоді як праві активісти та російські пропагандисти — у нав’язуванні або сприянні створенню світового уряду та глобальній планованій економіці. Праві конспірологи зазвичай розглядають групу як центральний директивний орган або принаймні приписують її ролі значну важливість, тоді як більшість лівих або аполітичних конспірологів розглядають її лише як одну з інституцій, які допомагають просувати міжнародні корпоративні інтереси та ідеологію.

У серпні 2010 року колишній президент Куби Фідель Кастро написав статтю для газети Комуністичної партії Куби «Гранма», в якій він посилається на книгу 2006 року Даніеля Естуліна «Таємниці клубу Білдерберг», яка, за словами Кастро, описує «зловісні групки лобістів Білдербергу». Мовляв, вони маніпулюють громадськістю «для встановлення світового уряду, який не знає кордонів і не відповідає ні перед ким, крім самого себе».

Росія поширює цю теорію, наголошуючи, нібито війна в Україні — це теж план цього клубу. Мовляв, не Росія почала її, а Росію підставили. Ця теорія є ще однією формою теорії «світового уряду», про яку ми писали раніше. Згідно з нею, світом керує окрема еліта, яка створює купу криз заради зменшення кількості населення.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні теорії для виправдання агресії Росії проти України. Одним із таких прикладів є ідеї про «гей-пропаганду» та «блакитну мафію». «Гей-пропаганда», або «гомосексуальна пропаганда» — це термін, який використовують у колах релігійної правиці, щоб презирливо описувати просування культурного прийняття та нормалізації негетеросексуальних орієнтацій і стосунків. Мовляв, у західних країнах є коло гей-еліт — «блакитна мафія», яка «силоміць» просуває «перевагу» ЛГБТ-пар над гетеросексуальними. Діти нібито стають ЛГБТ-особами після перегляду контенту, що стосується ЛГБТ. До таких методів, за версією конспірологів, вдаються задля зменшення кількості населення Землі. Хоч теорія «блакитної мафії» на початку стосувалася лише шоубізу та моди, згодом консервативні активісти та особливо Росія перетягли її в галузь політики. 

Термін «гей-пропаганда» (gay agenda) насправді походить зі Сполучених Штатів і активно використовується в інших країнах з активними анти-ЛГБТ рухами, таких як Угорщина та Уганда. Він став популярним завдяки відеосерії, що була випущена релігійною групою Springs of Life Ministries із Каліфорнії в 1992 році. Серія цих відео була поширена в багатьох християнських організаціях та говорила про «гей-пропаганду».

До «гей-пропаганди» консервативні активісти та конспірологи також відносять зусилля змінити політику уряду та закони, що стосуються прав ЛГБТ. Зокрема, американські консервативні активісти використовують цей термін для посилання на зміни в законодавстві щодо прав ЛГБТ, такі як одностатеві шлюби та захист від дискримінації. Це собі на озброєння взяли і підлаштували під місцевий контекст російські пропагандисти. Мовляв, ліберальні сили в США та ЄС змушують Україну визнавати ЛГБТ-пари важливішими в правовому полі за гетеросексуальні, від чого Росія нібито повинна нас рятувати. Мовляв, ми не можемо допустити майбутнього, де ЛГБТ-пари мають більше прав за гетеросексуальні. 

Росія адаптувала ці теорії не лише в своїй пропаганді, але і в своєму законодавстві. Зокрема, 11 червня 2013 року Державна Дума РФ прийняла закон, який забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх. Цей закон доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення (КоАП РФ) статтею, яка передбачає адміністративну відповідальність за «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх, а також вносить зміни до федерального закону «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку», згідно з яким до інформації, забороненої для поширення серед дітей, належить також інформація, що «пропагує нетрадиційні сексуальні відносини». Крім того, закон вносить поправки, подібні до закону «Про основні гарантії прав дитини в РФ».

30 листопада 2023 року суддя Верховного суду РФ Олег Нефьодов оголосив «екстремістською організацією» і заборонив «міжнародний громадський рух ЛГБТ». Цим рішенням Верховний суд задовольнив позов російського Мін'юсту, направлений 17 листопада 2023 року. З початком російської агресії проти України стан ЛГБТ-спільноти в РФ значно погіршився. Так, у 2022 році був прийнятий закон про заборону «ЛГБТ-пропаганди» серед дорослих, а в липні 2023 року — про заборону трансгендерного переходу. На думку правозахисників, російська влада таким чином намагалася відволікти консервативний електорат від невдач у війні з Україною, зміцнюючи в суспільстві гомофобію і трансфобію.

Сексуальна орієнтація (незалежно від того, чи це гетеросексуальність, чи гомосексуальність) має природний характер і не залежить від роботи медіа, моди, ідеології або активності будь-яких громадських груп. «Детектор медіа» неодноразово спростовував абсурдні російські фейки, спрямовані на посилення наративу про «гей-пропаганду».

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України, іноді навіть сатиричні. Сатиричні конспірологічні рухи створюють для висміювання реальних теорій та їх прихильників. Утім Росія часто вдається до виставлення сатири як реальності. Одним із прикладів цьому є сатиричний рух «Птахи не існують». Її творці стверджують, що птахи, такі як голуби, нібито є дронами, керованими урядом Сполучених Штатів для стеження за американськими громадянами. Рух почався у січні 2017 року, коли Пітер МакІндо створив цю теорію під час протестів. Після того, як відео з ним і його плакатом «Птахи не існують» під час Жіночого Маршу у Мемфісі завірусилася, рух набув популярності. Згодом засновники руху влаштовували мітинги на підтримку цієї теорії та навіть створили спеціальну вантажівку, яка їздила по країні та поширювали її. 

Згідно з теорією, уряд США знищив усіх птахів між 1959 і 1971 роками і замінив їх дронами для спостереження. Заяви в рамках цієї теорії, такі як те, що птахи заряджаються на електропроводах або використовують дефекацію для відстеження, не завжди є послідовними. Підтримувачі руху проводять демонстрації з плакатами «Птахи не існують» і встановлюють білборди, а також звертаються до компаній, як Twitter, з вимогою зміни їхніх логотипів. В 2021 році рух мав сотні тисяч прихильників, за даними MSNBC.

Натомість російські пропагандисти люблять демонізувати Захід використовуючи як цю сатиричну теорію, так й інші матеріали сатиричного та гумористичного характеру, видаючи їх за реальність. Так, до прикладу, колись вони писали про нібито знайдений примірник «Майн кампфу» під час рейду ЦАХАЛ. Мовляв, її залишив військовий «Азову». Цю тезу насправді вигадали в сатиричному телеграм-каналі. І таких прикладів безліч. Російська пропаганда хоче, щоб люди припинили розрізняти де правда, а де жарт та почали вірити в усе підряд. Мовляв, сучасний світ є настільки непередбачуваним, що може статись те, що здавалось абсурдним та смішним ще кілька років тому. Саме через таку невпевненість у завтрашньому дні люди і звертаються до конспірологічних теорій - вони дають швидкі відповіді на нагальні питання.

Пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у світі, підтримуючи різні конспірологічні рухи та використовуючи їх у рамках російської агресії проти України. Часто теорії змов створюють навколо постатей популярних осіб. Приклад цього — теорія про те, що американська співачка Тейлор Свіфт нібито є шпигункою Пентагону, що своїми піснями «бореться проти дезінформації».

У січні в ефірі програми «Jesse Watters Primetime» телеканалу Fox News її ведучий Джес Воттерз запитав у глядачів, як, на їхню думку, Свіфт стала такою популярною. Наголосивши, що в нього «немає доказів», він висловив теорію: «Близько чотирьох років тому психологічна операційна група Пентагону розглядала можливість перетворення Тейлор Свіфт на свій інструмент під час зустрічі НАТО. Якого виду інструмент? Психологічну операцію для боротьби з онлайн-дезінформацією». Він назвав її psy-op, тобто особою, яка таємно бере участь у психологічних операціях, зазвичай наймана урядом, військовими чи поліцією, для впливу на переконання, емоції та поведінку мас. Воттерз показав відеоролик, де хтось говорить про вплив Свіфт, коментуючи: «Так, це реальність. Психологічна операційна група Пентагону запропонувала НАТО перетворити Тейлор Свіфт на інструмент для допомоги адміністрації Байдена». Ведучий неодноразово поширював наративи щодо війни в Україні, співзвучні з російською пропагандою, до прикладу називаючи її «проксі-війною».

Насправді відео було взяте з академічної конференції з дезінформації, організованої НАТО у 2019 році. Жінка, яка виступала, — Алісія Марі Баргар — не пов'язана з Пентагоном чи НАТО, але була інженеркою у Прикладній фізичній лабораторії Університету Джонса Гопкінса. Баргар розповіла виданню Business Insider, що її слова вирвали з контексту. Вона обговорювала виклики кібербезпеки і використовувала Свіфт як «випадковий приклад відомої особи для пояснення концепції аналізу соціальних мереж аудиторії».

Представник Пентагону прокоментував теорію для Politico, зазначивши: «Щодо цієї теорії змови, ми будемо від неї відштовхуватися (shake it off)», натякаючи на пісню Тейлор Свіфт «Shake It off».

Ця теорія не виникла з повітря. Праворадикальні коментатори зі  США звинувачували Свіфт у ключових поразках політиків-республіканців. Хоча Свіфт не підтримувала жодного кандидата на цих виборах, вона публічно підтримувала Байдена у 2020 році і нагадала своїм прихильникам про голосування у 2022 році. 

Після того, як Свіфт була названа «Людиною року 2023 року» журналом Time, знову з'явилися подібні твердження від консервативних коментаторів, які вказували на те, що вона нібито є частиною великої виборчої змови. Ексрадник Трампа Стівен Міллер заявив, що слава Свіфт «не є органічною». Активістка крайніх правих Лаура Лумер сказала, що Свіфт — це та, «на кого розраховують демократи для втручання у вибори президента 2024 року». Анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, теж поширюють дописи з подібним меседжем.

Російські пропагандисти використовують цю теорію, щоб спробувати втрутитись у справи внутрішньої американської політики та знівелювати вплив американської попкультури в Європі. Крім того, у такий спосіб вони підтримують осіб, прихильних до російського світогляду, в американських політичних колах. 

Пропагандисти роками намагаються пояснювати актуальній події конспірологією, щоби перекласти відповідальність за проблеми з реальних політичних акторів на уявні «світові уряди». Деякі такі теорії сягають корінням позаминулого століття, як, наприклад, відома фальсифікація кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя під назвою «Протоколи сіонських мудреців».

Цей текст вперше був опублікований в 1903 році в Російській імперії, хоча в рукописних варіантах існував раніше. В ньому викладено нібито плани певної єврейської організації зі встановлення світового домінування. Справжнє авторство тексту невідоме, певні його частини скопійовані з давніших памфлетів, тобто він є компіляцією тогочасних конспірологічних антисемітських уявлень.

Чому такий «документ» набув популярності саме в Росії? Головні тези уявного плану євреїв — використання різноманітних ідеологій, від ніцшеанства до комунізму, для підриву «традиційних» підвалин суспільства, які заважають встановленню світового панування. Головні ж вороги євреїв та масонів, за «Протоколами», — інститути католицького папства та російського самодержавства. Такий погляд на політичні й суспільні процеси пасував російським монархістам-консерваторам, які захищали царя як єдину справжню перепону на шляху «сатанинських сил» до захоплення влади.

Сучасна російська пропаганда не використовує «Протоколи», хоча конспірологічний антисемітизм загалом часто з'являється навіть у висловах найвищих представників путінського режиму, не говорячи вже про маргінальніших пропагандистів. Проте загалом можна помітити, що підхід конспірологічного агітпропу не змінився. Так само сучасне «зло», від українського «нацизму» до західного «культурного марксизму» прагне знищити «все добре», що є у світі, а єдиний, хто цьому «протистоїть», — російський цар, який нині називається президентом. Хіба що тепер замість умовних євреїв світу загрожує умовний «глобальний уряд».

Таким примітивним прийомом пропагандисти прагнуть досягнути двох цілей. По-перше, перекласти відповідальність за суспільні проблеми з реальних представників влади, насамперед того самого царя-президента, який десятиліттями перебуває при владі, на когось іншого. По-друге, згуртувати населення навколо «традиційної» влади, адже вона нібито єдина, хто може захистити від проблем (насправді цією ж владою інспірованих). Проте на початку ХХ сторіччя «Протоколи сіонських мудреців» не допомогли російському царю та його пропагандистам утримати владу. На їх прикладі можна добре побачити, що конспірологія не здатна подолати суспільні суперечності, а авторитарні режими часто падають раптово та жорстко, передовсім для їх очільників.

Пропагандисти роками намагаються дестабілізувати ситуацію у світі, підтримуючи різні конспірологічні рухи. Прикладом цьому є ситуація із «пастельним QAnon-ом».

QAnon, як ми писали раніше — це активний американський конспірологічний та політичний рух, який обертається навколо безпідставних тверджень анонімної особи чи осіб, відомих як Q. У своїх заявах вони стверджують, що нібито існує певна таємна організація сатаністів-канібалів, які займаються сексуальним насильством над дітьми. Мовляв, вона керує глобальним процесом торгівлі дітьми і координувала змову проти колишнього президента США Дональда Трампа.

«Пастельний QAnon» — це набір тактик і стратегій, що використовують «м'які» естетичні елементи, зокрема пастельні кольори, для залучення додаткової аудиторії до конспірологічної теорії QAnon. Це явище часто розгортається на основних платформах соціальних мереж, таких як інстаграм, фейсбук, телеграм та ютуб.

Інфлюенсери соціальних мереж, пов'язані з «пастельним QAnon-ом», акцентують увагу на аспектах теорії QAnon, які залучають материнські інстинкти, зокрема на питаннях про запобігання дитячому сексуальному насильству та торгівлі людьми. Вони використовують емоційну та заангажовану подачу, що знаходить популярність серед інфлюенсерів у сфері здоров'я, йоги та new age. Термін був введений Марком-Андре Аржантіно, дослідником із Конкордійського університету в Канаді.

Прихильники QAnon перейшли з зашифрованих сторінок і анонімних форумів на головні платформи, такі як фейсбук та інстаграм. «Пастельний QAnon» використовує їх для поширення повідомлень про «захист» дітей, торгівлю дітьми, здоров'я та інші теми. Вони слугують як приклад того, чим займається рух. Подача навмисно здійснюється за допомогою неформального стилю. Повідомлення не завжди вказують на свій стосунок до QAnon, і їхні автори часто заперечують будь-які звʼязки із рухом, але розповсюджують ті ж теорії змови, що і QAnon, Часто це робиться із використанням вже наявних популярних гештегів, які спотворюють сенс оригінальних намірів їх створення та зусилля організацій, які займаються протидію торгівлі людьми. Такою є ситуація із гештегом #SaveTheChildren (#ВрятуйДітей), який використали активісти QAnon.

«Пастельний QAnon» використовує мʼякі естетичні елементи, такі як пастельні кольори, блискучі ефекти, розмиті кольори, штрихи, ілюстрації природи, моди, макіяжу, а також мову духовних та мотиваційних цитат. Ця візуальна естетика включає елементи, знайомі цільовим групам через їх популярність у рекламі товарів та послуг, що сприяє її привабливості серед аудиторії.

Росія не лише підтримує розвиток цього руху в закордонному контексті, а й використовує його або подібні до нього тактики у своїй пропаганді. Зокрема, такий підхід було використано для створення візуальних матеріалів для торішніх протестів проти Президента України в Одесі. Тоді росіяни створили інформаційну кампанію для протестів проти віялових відключень електроенергії. 

Крім того, пропагандисти часто використовують духовні цитати у своїх матеріалах щодо агресії Росії проти України та мʼяку візуальну естетику. Це робиться задля того, щоб поширювати свої меседжі серед тих, кому звичний стиль подачі видається надто агресивним. Це також використовують російські пропагандисти, що працюють за кордоном. 

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Для цього використовують і теорію «плану Даллеса». 

Цей «план» нібито є стратегією США щодо СРСР, прийнятою під час Холодної війни. Згідно з теорією, він передбачав приховане моральне розколювання населення СРСР. Ідею приписують Аллену Даллесу, голові ЦРУ у 1953–1961 роках. Як стверджують прихильники теорії, метою «плану» нібито було знищення СРСР через пропаганду, спрямовану на роз’єднання національностей та соціальних груп, знищення традицій та моральних цінностей населення. Зокрема, через анекдоти політичного характеру та сварки між поколіннями. На їхню думку, «план» діє проти Росії і після розпаду СРСР.

Однак автентичність «плану Даллеса» сумнівна. Текст, що буцімто і є «планом», вперше з’явився в російській публікації на початку 1990-х років і є відредагованим уривком з роману А. С. Іванова «Вічний поклик». Влітку 2015 року цей текст був визнаний у Росії екстремістським матеріалом. Пропагандисти також використовують термін «план Даллеса» для опису витягів із меморандуму 20/1 Ради національної безпеки США від 1948 року. Однак цей меморандум не має стосунку до Даллеса та ЦРУ, а також не передбачає морального розкладу суспільства. Зокрема, «мирні цілі» меморандуму передбачають «Зменшити міць і вплив Москви до таких меж, у яких вони більше не становитимуть загрозу миру і стабільності міжнародної спільноти» та «домогтися докорінних змін у теорії та практиці міжнародних відносин, яких дотримується уряд, що перебуває при владі в Росії».

Хоча текст «Плану Даллеса» не є справжнім та суперечить американській політиці стосовно СРСР того часу, його вплив на російську свідомість вагомий. Про це свідчить те, що теорію використовувала велика частина російських політиків, а зараз на озброєння її взяли і пропагандисти в контексті повномасштабного вторгнення Росії. 

Вони використовують її, щоб не лише виправдати війну проти України, а й надати собі образу жертви. Мовляв, у Росії не було іншого виходу, окрім як напасти на Україну, оскільки її хотів знищити Захід. Окрім того, у такий спосіб вони хочуть переписати історію та знецінити незалежність колишніх республік Радянського Союзу. Буцімто розпад СРСР є штучно інспірованим, відповідно, його не мало відбутись. Втім якраз таки розпад Радянського Союзу є природним процесом, передовсім через економічні проблеми, спричинені провальною політикою партійного керівництва та нехтуванням специфіки кожної із союзних республік задля забаганок Москви. 

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Іноді вони використовують найабсурдніші теорії для цього, такі як теорія «аляскинської платіжної змови», або «оркнейської змови».

Згідно з нею, свого часу Російська імперія нібито так і не отримала оплати за купівлю Аляски від Сполучених Штатів. Корабель Orkney, що, як стверджується, перевозив оплату у вигляді золота до Санкт-Петербурга з Лондона, буцімто був навмисно підірваний Александром «Сенді» Кітом і затонув у Балтійському морі. Аферист та експерт з вибухів Александр Кіт, що мав кілька псевдонімів, зокрема Вільям Томпсон, раніше підривав кораблі, щоб вимагати страхові гроші в Європі. Російський політик Володимир Жириновський з Ліберально-демократичної партії Росії не раз висував ці твердження, а також звинувачення в хабарництві, пов'язаному з угодою про купівлю.

Теорію було спростовано. По-перше, про отримання Росією цих грошей свідчить те, що тоді їх витратили на побудову залізничних розвʼязок по всій імперії. По-друге, за теорією змови Orkney підірвали до дати, коли гроші мали б бути відправлені. Заявляється, що корабель затонув у середині липня 1868 року, тоді як оплату мали доставити 1 серпня 1868 року. Крім того, не існує записів про зникнення корабля з назвою Orkney, а тільки схожого за назвою корабля Orkney Lass, який після описаних подій усе ще перебував в експлуатації і, ймовірно, прямував до Південної Америки того року, а не до Санкт-Петербурга. У Балтійському морі також ніколи не було знайдено золота.

Російські пропагандисти використовують цю теорію як один із перших прикладів того, що Захід нібито постійно хотів надурити Росію. Також низка російських пропагандистів та високопосадовців, апелюючи до цієї теорії, неодноразово погрожувала Сполученим Штатам військовою інтервенцією на Аляску, оскільки в рамках теорії ця територія і надалі залишається російською. Мовляв, Росія має на це право, бо не отримала свого часу за неї гроші. Крім того, в такий спосіб вони хочуть виправдати «боротьбу проти Заходу та західних цінностей». Використовуючи подібні теорії, Росія віктимізує себе, підсилюючи міф про те, що Захід нібито постійно хоче знищити її.

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Прикладом цього є теорія «хімічних викидів». 

Згідно з нею вже роками над Україною нібито розпиляють різні види хімічної зброї зі спеціальних гелікоптерів без знаків ідентифікації. Мовляв, на мешканцях країн, що розвиваються, багаті держави тестують шкідливі хімікати. Того й голова болить, і очі печуть, і ноги крутить. До повномасштабного вторгнення деякі конспірологи намагались так пояснити виникнення пандемії коронавірусу у 2020 році. Ця теорія поєднує в собі конспірологічні теорії «нового світового порядку» та «золотого мільярду». У них обох над людьми знущаються задля вкорінення світоустрою, вигідного лише для еліт, найзаможніших і привілейованих представників людства.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в контексті повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Зокрема, вони стверджують, що війська НАТО та ЗСУ нібито використовують хімічну зброю проти цивільного населення, хоч це жодного разу не було підтверджено. На підсилення цієї теорії росіяни поширювали створені ними ж фейки про нібито знайдені хімікати з американським маркуванням у різних місцях країни.

У такий спосіб Росія хоче перекласти відповідальність за свої дії і їх наслідки на інші сторони та відвернути увагу від можливих провокацій з її боку. Мовляв, треба сказати, що щось таке робить Україна, щоб не подумали на неї, поки вона продовжує свою агресію проти України. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, нібито наприкінці жовтня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель провів терміновий європейський конгрес у Києві, щоб «надавати порожніх обіцянок» українському урядові. Мовляв, йому обрали роль наглядача за Європою, однак у нього погано виходить із цією роллю, оскільки серед європейських лідерів немає єдності щодо ситуації в Україні. На цю «посаду» його нібито призначили на останній зустрічі Більдерберзького клубу, де й було визначено, що Європа де факто перетвориться на колонію США. 

На цей меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. Вони зазначають, що він походить із конспірологічних теорій про ЄС. Зокрема, Більдерберзький клуб є щорічним форумом із прихованим порядком денним та списком учасників. Натомість російська пропаганда постійно змальовує його як таємний світовий уряд, що апелює до теорії про «новий світовий порядок». 

У відповідь на закиди про те, що ЄС нібито втратив свій суверенітет і став васалом США, фахівці проєкту зазначають, що США є стратегічним партнером Європейського Союзу в поширенні миру та стабільності по всьому світу. Разом вони є двома найбільшими донорами гуманітарної допомоги у світі. Крім того, у ЄС та США найбільші за масштабом двосторонні торговельні та інвестиційні відносини, а інтеграція їхніх економік є найтіснішою у світі. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть відвернути увагу від російської агресії проти України та злочинів, скоєних росіянами, а також висловити свою незгоду зі спільною позицією країн ЄС щодо дій Росії. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки, меседжі та маніпуляції російської пропаганди, спрямовані проти ЄС.

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, маскуючи свою неприязнь до західних держав змовами. Прикладом цього є теорія «золотого мільярду». 

Теорію вигадали в Росії. Вперше вона зʼявилася у статтях радянського конспіролога А. Кузьміча наприкінці 80-х років ХХ століття. Згідно з нею, «західні еліти» в різний спосіб намагаються перерозподілити світове багатство на користь одного мільярду населення Землі, переважно західних країн. В іншій версії розповідають, що нібито згідно з планом еліт на планеті має залишитись лише один мільярд людей. Мовляв, саме тому на Заході і «пропагують» ЛГБТ, і змушують їсти комах, і відмовляються від тваринних продуктів, а також відбуваються війни. Теорія «золотого мільярду» тісно переплітається з теорією «нового світового порядку», про яку ми писали раніше. Згідно з нею, світові еліти навмисно стабільно роблять світ гіршим у різних формах.

Російські пропагандисти використовують теорію «золотого мільярду» для пояснення ледь не кожного рішення урядів західних країн, що в той чи інший спосіб суперечить усталеним у Росії нормам і традиціям. Будь-яка прогресивна ідея в їхніх дописах перетворюється на всесвітню загрозу, а Росія — на рятівницю світу від таких поганих ідей. Очевидно, що війна в Україні для них є теж результатом дій саме Заходу. Крім того, теорією «золотого мільярду» намагаються виправдати і всі невдачі Росії. Мовляв, у неї погана економіка, бо Захід хоче знищити всіх росіян. Не випадково теорія виникла на фоні економічної кризи в Росії. 

Використовуючи теорію про «золотий мільярд», Росія хоче стерти відчуття реальності та посилити свій образ жертви в цій ситуації. Окрім того, в такий спосіб вона намагається перекласти відповідальність за свої дії з агресора на жертву агресії та її партнерів. Усе це допомагає Росії підтримувати наратив про ідеологічну війну з Заходом та виправдовувати агресію проти України «боротьбою за справжні цінності». 

Пропагандисти намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, спотворюючи первинне значення певних термінів. Прикладом цього є теорія «операції під фальшивим прапором». 

Первинне її визначення використовують для опису операцій, у здійсненні яких хибно звинувачують ворога задля початку або пожвавлення військових дій. Такі операції справді були впродовж історії, особливо під час Першої і Другої світових воєн, й історики використовують термін «операції під фальшивим прапором» у фаховій літературі. Конспірологи спотворили його значення тим, що застосовують його для опису ледь не кожної події у світі. Наприклад, прихильники теорій змов стверджують, що теракти 11 вересня 2001 року в США нібито було здійснено американським урядом, а не терористами, щоб почати та виправдати свою «Війну проти терору», зокрема вторгнення в Ірак. 

Російські пропагандисти використовували теорію про «операцію під фальшивим прапором» для початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. За кілька днів до 24 лютого 2022 року російські державні медіа стверджували, що Україна нібито готує напад на російські території для того, щоб почати війну проти Росії. Після того, як Росія напала на Україну, конспірологи та пропагандисти запевняють, що Росію нібито підставили, а вторгнення нібито є інсценізацією. Мовляв, це не Росія напала на Україну, а Захід напав на Росію в Україні. 

Використовуючи теорію про «операції під фальшивим прапором», Росія хоче стерти відчуття реальності та змусити сумніватися у всьому, що відбувається навколо. Крім того, у такий спосіб вони намагаються перекласти відповідальність за воєнну агресію на інших, щоб підкріпити образ «Росії-жертви», який культивують пропагандисти. Ця теорія є прикладом того, як російська пропаганда спотворює значення термінів, щоб затуманювати інформаційний простір.