У мережі зросла хвиля дезінформації навколо участі спортсменів на зимових Олімпійських іграх 2026 у Мілані, і одним із таких фейків стала історія про нібито «антиукраїнську реакцію» угорського лижника Адама Коня. У проросійських телеграм-каналах і медіа поширювали твердження, що Коня нібито наклеїв на рукавицю напис англійською: «We’re all fed up with U» – «Нам всім набридла Україна», ніби висловлюючи невдоволення діями українських спортсменів на Іграх. Розвінчали фейк – Ґвара медіа.

Цей меседж подавали як реакцію на активність української збірної, зокрема після того, як український скелетоніст потрапив у центр міжнародного резонансу через спробу виступати в шоломі памʼяті, українського скелетоніста Гераксевича та дії інших українських олімпійців, спрямовані на його на підтримку, зокрема те, що саночниця Олена Смага продемонструвала на своїй рукавиці напис «Вшанування — це не порушення!».

Однак перевірка показала, що фото, яке використовували як «доказ», було змінене: на оригінальному знімку з офіційної сторінки збірної Угорщини у Facebook на рукавичці Адама Коні не було нічого подібного. Підроблене зображення додало текст, якого в реальності немає, тоді як сам спортсмен у своєму акаунті спростував участь у подібних висловлюваннях і виклав оригінальне фото, на якому видно його справжній зовнішній вигляд без будь-яких політичних написів.

Немає жодних підтверджених даних про те, що Коня або будь-хто з інших олімпійців робив подібні антиукраїнські заяви. Більш того, у реальному контексті на Іграх багато спортсменів висловлювали підтримку один одному, зокрема і українцям, яких дискваліфікували або яким заборонили використання певних символів під час змагань. Таким чином, твердження про нібито «політичне послання» угорського лижника — це фейк.

У соцмережах та на проросійських сайтах поширили твердження, нібито уряд Німеччини остаточно відмовився від постачання Україні систем протиповітряної оборони (ППО), зокрема Patriot і Iris‑T, і нібито Борис Пісторіус оголосив, що ФРН більше не надаватиме жодних комплексів. Це було подано як «новина про припинення допомоги Україні» та використовується для формування враження, що європейські партнери згортають підтримку. Однак така інформація є неправдою.

Маніпуляцію розвінчали фактчекери зі StopFake 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус справді говорив про обмеження можливостей передачі додаткових Patriot, оскільки Німеччина вже передала Україні значну частину своїх наявних систем і очікує на заміну переданого обладнання для власних потреб. Проте це не означає повної відмови від допомоги: Німеччина не припиняла постачання систем Iris‑T і продовжує їх надавати Україні, а обмеження щодо Patriot пов’язані виключно з тим, що Берлін уже передав понад третину власних запасів і не має наявних резервів, які можна миттєво передати. Борис Пісторіус також закликав інших партнерів по НАТО та ЄС активніше долучатися до підтримки української протиповітряної оборони, а не оголосив про повну зупинку допомоги.

Німеччина є одним із головних партнерів Києва у сфері безпеки, на її частку в 2026 році припадатиме понад 30% усієї оборонної допомоги – повідомляв про це раніше, міністр оборони України.

На тлі дискусій про підготовку до майбутніх виборів в Україні  російські пропагандистські ресурси запустили нову хвилю дезінформації, намагаючись дискредитувати міжнародну підтримку та посіяти розбрат між Україною та її партнерами. Чергову маніпуляцію, побудовану на викривленні слів колишнього очільника МЗС України Дмитра Кулеби, викрили StopFake.

Російські ЗМІ почали масово поширювати твердження, нібито Дмитро Кулеба в інтерв’ю «Українській правді» від 12 січня 2026 року назвав рішення Євросоюзу виділити Києву 90 млрд євро «пострілом собі в ногу» та дією, що суперечить інтересам ЄС. Пропагандисти намагалися подати це як визнання українською стороною «помилковості» європейської політики.

Аналіз оригіналу інтерв’ю свідчить про зворотне. Кулеба використав образний вислів, щоб підкреслити складність ухвалення рішень всередині ЄС, але водночас висловив захоплення результатом:

«Ну й постріл собі в ногу, але Європейський Союз таки знайшов 90 мільярдів євро для України на 2 роки... вони стрибнули вище своєї голови, вони молодці, це вони зробили не вперше», — зазначив Дмитро Кулеба.

Він описує ЄС як надійного партнера, який підставив плече в критичний момент, коли фінансування від США було обмежене. Жодної згадки про те, що ця допомога «суперечить інтересам Європи», в тексті немає. Навпаки, дипломат пов’язує стабільність України з безпекою самого Євросоюзу.

Маніпуляція виникла одразу після того, як лідери ЄС остаточно узгодили параметри безвідсоткового військового кредиту на суму 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Цілі Кремля:

Парламентські вибори в Угорщині офіційно призначені на 12 квітня 2026 року. Менш ніж за три місяці до волевиявлення прем’єр-міністр Віктор Орбан та його партія Fidesz розгорнули агресивну кампанію, побудовану на маніпуляціях та дезінформації. Опинившись в умовах жорсткої конкуренції з опозиційною партією Тиса (Tisza) та обмежень на політичну рекламу в Meta і Google, керівна сила змістила акцент на експлуатацію страхів електорату. Про ключові дезінформаційні повідомлення цієї кампанії розповіли Infopost.Media.

«Втручання України» та пошук зовнішніх ворогів

Одним із центральних наративів стало нібито «відкрите втручання України» в угорські вибори. 24 січня Віктор Орбан заявив, що Київ «перейшов у наступ» і погрожує Будапешту. Приводом для такої риторики стала дипломатична суперечка: після слів Орбана про те, що Угорщина 100 років не голосуватиме за вступ України до ЄС, українське МЗС нагадало про історичну долю союзників диктаторів. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто одразу ж звинуватив Київ у підтримці опозиційної партії «Тиса», намагаючись пов’язати внутрішніх конкурентів із «зовнішньою загрозою».

Нагнітання страху ядерного удару

Інший напрям дезінформації — залякування населення «ядерним конфліктом», до якого нібито готує Брюссель. Уряд Орбана викривлено інтерпретував стандартні рекомендації ЄС щодо цивільного захисту (такі як підготовка 72-годинного набору виживання та знання місць укриття). Золтан Ковач, держсекретар з питань комунікацій, звинуватив європейські інституції в розпалюванні паніки, хоча подібні стратегії готовності є нормою для країн ЄС і стосуються не лише військових загроз, а й техногенних аварій.

Маніпуляції навколо «грошей для України»

Третім стовпом кампанії є твердження, що ЄС нібито збирається віддати сотні мільярдів євро угорських платників податків на відбудову України. Орбан заявив про існування «напівтаємного документа» на 800 мільярдів євро, хоча насправді йдеться про залучення державних та приватних інвестицій протягом 10 років з боку США, МВФ та Світового банку.

Ключові тригери страху, які використовує Fidesz:

Стратегія маніпуляцій дає свої плоди: згідно з опитуваннями Median, 83% угорців вірять у можливість іноземного втручання у вибори. Хоча 53% опитаних вважають найбільш імовірним втручання з боку Москви, влада активно працює над тим, щоб переспрямувати цей страх у бік України та Брюсселя.

Ідея Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, яка з новою силою актуалізувалася після його повернення до Білого дому, стала центральною темою для маніпуляцій російських медіа. Після успішної операції США у Венесуелі на початку 2026 року та публікації радниками Трампа карти острова в кольорах американського прапора Кремль розгорнув масштабну інформаційну кампанію. Москва намагається представити це не як двостороннє питання між Вашингтоном і Копенгагеном, а як ознаку «неминучого розпаду» трансатлантичної солідарності. Дезінформаційні повідомлення аналізував Центр досліджень «Детектора медіа».

Пропагандистські ресурси виокремили кілька «істинних» мотивів Трампа, ігноруючи офіційні заяви про безпеку Арктики. Зокрема, поширюються тези про «психологічні комплекси» президента США та його бажання «відчути себе богом» після подій у Каракасі. Російські «експерти» стверджують, що Гренландія потрібна Трампу винятково як передвиборчий актив, щоб продемонструвати американцям «величну угоду» на тлі економічних труднощів. Водночас пропаганда просуває наратив про боротьбу за арктичні надра, називаючи Трампа «оранжевим берсерком», який готовий розтоптати міжнародне право заради енергетичного суверенітету.

Особливе піднесення у прокремлівських дописувачів викликало рішення США запровадити з 1 лютого 2026 року 10-відсоткові мита на товари з країн Європи, які виступили проти територіальних претензій до Данії. Російські медіа зловтішаються з «приниження» європейських лідерів, називаючи їх «вівцями, яких з’їсть пастух». Пропаганда активно використовує тюремний жаргон і термін «світ, заснований на правилах», намагаючись довести, що Захід сам руйнує власні цінності, а отже, не має права засуджувати Росію за окупацію українських територій.

Ще одним важливим вектором дезінформації є спроба переконати аудиторію, що через «гренландську кризу» світ остаточно забув про Україну. Пропагандисти маніпулятивно стверджують, що в Давосі українська тема відійшла на другий план, а європейські лідери нібито «рвуть матеріали по Україні», щоб зосередитися на торговельній війні з Вашингтоном. Україна в цих повідомленнях подається як «баласт», від якого Захід мріє позбутися заради вирішення внутрішніх конфліктів.

Наостанок, російська машина дезінформації проводить фальшиві паралелі між Гренландією та Кримом. Використовуючи цинічну логіку «дзеркала», Кремль вустами російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова та інших посадовців просуває думку: якщо США дозволено зазіхати на чужі території, то анексія Криму була «легітимною». У такий спосіб Москва прагне не лише виправдати власну агресію, а й нормалізувати силовий перегляд кордонів у світі, представляючи хаос як «нову норму», де Трамп виступає лише інструментом реалізації російських геополітичних очікувань.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час пресконференції 19 січня 2026 року зробив чергову провокативну заяву, стверджуючи, що так звана «коаліція охочих» нібито намагається втягнути його країну у війну в Україні. Угорський лідер заявив, що рішення цього об’єднання можуть змусити Будапешт до безпосередньої участі в конфлікті. Проте аналіз фактів фактчекерами БезБрехні свідчить про свідоме викривлення реальності угорським політиком.

Ключовою маніпуляцією Орбана є твердження про загрозу для Угорщини з боку «коаліції охочих», хоча Угорщина ніколи не була і не є учасницею цього неформального об’єднання. Коаліція, заснована 2 березня 2025 року, налічує близько 40 держав, які мають на меті зміцнення європейської підтримки України. Оскільки Будапешт не входить до складу цієї групи, жодні її внутрішні рішення чи ініціативи не мають юридичної чи політичної сили для Угорщини.

По-друге, прем’єр-міністр маніпулює метою створення коаліції. Її діяльність спрямована не на ведення бойових дій, а на формування «сил безпеки», які можуть бути розгорнуті на території України лише після укладення угоди про припинення вогню. Головне завдання таких сил — стримування можливих повторних атак з боку Росії у майбутньому, а не участь у поточному протистоянні. Таким чином, заяви про «втягування у війну» суперечать самій концепції миротворчої місії стримування.

Також Орбан ігнорує той факт, що навіть серед членів коаліції участь у розміщенні військ є виключно добровільною. Станом на початок 2026 року лише чотири країни — Велика Британія, Франція, Іспанія та Туреччина — висловили готовність надати свій контингент. Багато інших активних учасників об’єднання, зокрема Польща, Німеччина та Італія, категорично відмовилися від відправки своїх військових, залишаючись при цьому в складі коаліції.

Такі заяви угорського очільника вчергове вкладаються в загальну стратегію Будапешта щодо блокування фінансової та військової допомоги Україні. Використовуючи страх населення перед війною, Орбан намагається виправдати свою проросійську позицію та дискредитувати європейські ініціативи з гарантування безпеки, які мають на меті встановлення тривалого та стабільного миру в регіоні.

У російських телеграм-каналах поширили відеорепортаж із логотипом Euronews про пожежу, що сталася 1 січня 2026 року в барі на гірськолижному курорті Кран-Монтана у Швейцарії, у якому стверджували, нібито правоохоронці встановили винуватця трагедії й ним виявився український біженець. Це відео є змонтованим фейком, а жодних доказів причетності українців до інциденту не існує. Фейк спростували VoxCheck.

Насправді пропагандисти використали справжній сюжет Euronews і внесли до нього зміни. На офіційній сторінці Euronews в інстаграмі дійсно опубліковано репортаж про пожежу в Кран-Монтані, однак його зміст істотно відрізняється від версії, яку поширюють російські канали. Зокрема, в оригінальному матеріалі не йдеться ані про українських біженців, ані про навмисний підпал.

У справжньому сюжеті Euronews повідомлялося, що двом власникам бару оголосили підозру у вбивстві з необережності. Натомість у фейковому відео з’явилися додаткові кадри, яких немає в оригіналі. Одне з використаних зображень виявилося архівним: фотографію зробили ще у грудні 2019 року на гірськолижному курорті Щирк у Польщі після вибуху газу, тобто вона не має жодного стосунку до подій у Швейцарії.

Західні медіа повідомляють, що пожежа в барі Le Constellation, імовірно, почалася через використання бенгальських вогнів під час вечірки, після чого полум’я перекинулося на звукоізоляцію в підвальному приміщенні. Головна прокурорка регіону Беатріс Пійю заявила, що інцидент кваліфіковано як нещасний випадок, і мова не йде ані про теракт, ані про навмисний підпал.

За даними місцевої влади, заклад не проходив обов’язкові перевірки пожежної безпеки впродовж 2020–2025 років. Після трагедії до прокуратури кантону Вале передали документи, які можуть свідчити про недбалість з боку керівництва бару та контрольних органів. Наразі триває кримінальне розслідування щодо осіб, відповідальних за управління закладом.

Подібні фейки вже з’являлися раніше: російська пропаганда неодноразово поширювала вигадані «репортажі» про нібито теракти, скоєні українськими біженцями в Європі, намагаючись сформувати негативний образ українців за кордоном.

Російські пропагандистські медіа розгорнули нову масовану хвилю інформаційних атак проти України, значна частина яких поширюється іноземними мовами.

Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

За даними аналітиків, 15 січня на майже 100 інформаційних ресурсах мережі FIMI (маніпулювання іноземною інформацією та втручання) було опубліковано близько 5 тисяч матеріалів із згадками про Україну. При цьому понад 50% цих публікацій вийшли іноземними мовами, що свідчить про націленість кампанії на міжнародну аудиторію.

Основними напрямами інформаційної атаки стали дискредитація дипломатичних зусиль Європейського Союзу у переговорах щодо мирного врегулювання, підрив європейської підтримки України, а також просування наративів про Україну як «неспроможну державу».

Окремий блок дезінформації стосується звинувачень України у нібито «воєнних» та «міжнародних злочинах». Ключовими інформаційними приводами для таких маніпуляцій стали інциденти з танкерами Delta Harmony та Matilda, а також продовження арешту Сергія Кузнецова.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що для поширення дезінформації системно використовуються мережі Pravda, Sputnik, RT та інші підконтрольні Кремлю ресурси.

У контексті подій у Венесуелі російські пропагандисти поширювали в анонімних телеграм-каналах, що публікують російську риторику, повідомлення про те, що американська акторка Памела Андерсон нібито несподівано на своїй сторінці в інстаграмі опублікувала розповідь із посиланням на матеріал американського телеканалу CBS News про затримання Ніколаса Мадуро із підписом «Якщо Трамп справді хотів знищити найбільше сховище кокаїну у світі, американська армія повинна була б зайти до Києва та затримати Зеленського». Втім це - неправда.

Ми перевірили правдивість цієї заяви та з’ясували, що Андерсон на своїй офіційній сторінці в інстаграмі взагалі не публікувала розповідей за вчорашній день, а єдиною розповіддю на її акаунті станом на зараз є посилання на її щоденник у Substack, де немає відповідних коментарів. Крім того, про цю заяву не написало жодне закордонне медіа, окрім російських. Натомість є низка матеріалів, які показують послідовну підтримку акторкою України - наприклад, вона вдягала сукню українського дизайнера на один із кінозаходів.

Поширюючи вигадані цитати від відомих людей, пропаганда намагається посіяти сумнів у правдивості справжніх висловлювань й зробити так, щоб аудиторія менше довіряла реальним новинам. Крім цього, заяви про те, що західні зірки нібито критикують підтримку України чи закликають до зміни уряду, можуть бути спрямовані на послаблення цієї підтримки. Цей фейк також спрямований на підсилення одного з найчастіше вживаних меседжів для дискредитації президента України, створюючи хибну конотацію із контекстом подій у Венесуелі.

Наводимо підбірку спростувань фейків та маніпуляцій від іспанопомвних фактчекерських організацій, які виникли через брак точної інформації про воєнні дії США у Венесуелі 3 січня 2025.

Штучний інтелект генерував фальшиві фото затримання Мадуро

Після офіційного повідомлення Дональда Трампа про захоплення Ніколаса Мадуро, інтернет заполонили десятки зображень політика у наручнихах. На одних він у білій піжамі, на інших — у синій сорочці або коротких шортах в оточенні агентів DEA чи ФБР. Ці фото поширили навіть великі медіа, як-от колумбійське WRadio.

Аналіз зображень підтвердив, що вони були створені штучним інтелектом. На це вказують типові помилки нейромереж: нерозбірливі написи на емблемах військових, спотворені риси облич солдатів та анатомічні аномалії. Крім того, на цих фото Мадуро одягнений у речі, які не збігаються з офіційним фото, що було оприлюднене пізніше.

Єдиним достовірним візуальним підтвердженням на той момент була світлина, опублікована самим Трампом у Truth Social. На справжньому фото Мадуро зафіксований на борту військового судна USS Iwo Jima у сірому спортивному костюмі та з пов'язкою на очах.

Стара заява опозиціонерки Марії Коріни Мачадо видана за актуальну реакцію

У день затримання Мадуро медіапростором ширилась цитата лідерки венесуельської опозиції Марії Коріни Мачадо. У ній вона стверджувала, що опозиція «готова взяти на себе управління урядом». Користувачі сприйняли це як негайну відповідь на операцію США.

Насправді цей вислів є застарілим. Вперше ці слова прозвучали ще 31 жовтня 2025 року під час інтерв'ю агентству Bloomberg. Поширення цього повідомлення без контексту створило хибне враження, що опозиція координувала свої дії безпосередньо з моментом затримання.

Реальне звернення Мачадо з’явилося лише через 10 годин після початку американської операції. У своєму офіційному дописі вона зазначила: «Сьогодні ми готові реалізувати наш мандат і взяти владу». Фактчекери наголошують на важливості розрізнення свіжих заяв від архівних цитат у кризові моменти.

Відео зі святкуванням затримання і демонтажем плакатів із Мадуро

У соціальних мережах та на деяких телеканалах (зокрема Bolivia TV) почало масово поширюватися відео, де громадяни Венесуели зі сміхом і вигуками знімають передвиборчі плакати із зображенням Ніколаса Мадуро. Стверджувалося, що це реакція населення на новини про його затримання силами США 3 січня 2026 року.

Проте розслідування показало, що ці кадри не мають стосунку до поточних подій. Відео вперше з’явилося в мережі ще 29 липня 2024 року. Тоді в країні спалахнули масові протести через незгоду з результатами президентських виборів, на яких Національна виборча рада оголосила Мадуро переможцем.

Фактчекери зазначають, що попри реальність самого факту операції США у 2026 році, використання старих кадрів вводить аудиторію в оману щодо масштабів миттєвої реакції на вулицях у день затримання. Громадян закликають ретельно перевіряти дату публікації контенту.

У російських медіа поширюють твердження, нібито під час візиту Володимира Зеленського до Європи прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала його капітулювати. Як «доказ» пропагандисти посилаються на публікацію у виданні The European Conservative, подаючи її як пряму позицію італійської очільниці уряду. Про це розповіли у StopFake.

Насправді йдеться про типову маніпуляцію, коли авторську колонку або інтерпретацію журналіста в західному медіа видають за пряму мову політика. У матеріалі The European Conservative немає цитат, у яких Джорджа Мелоні нібито прямо закликає Україну до капітуляції. Видання лише переказує публікації інших італійських медіа, зокрема Il Sole 24 Ore, інтерпретуючи роль прем’єрки Італії у переговорах із президентом України.

У статті зазначається, що Мелоні нібито наголошувала на втомі громадян від війни та потребі якнайшвидше знайти рішення для завершення конфлікту, а також на важливості припинення вогню. Водночас навіть у матеріалі Il Sole 24 Ore, на який посилається The European Conservative, немає жодної прямої цитати Мелоні із закликом до капітуляції. Автор італійського видання лише описує дипломатичну позицію прем’єрки, порівнюючи її з «м’якою версією» американських пропозицій щодо перемир’я та наголошуючи, що, за словами Мелоні, будь-які домовленості мають супроводжуватися «надійними гарантіями безпеки» для України, заснованими на статті 5 Договору НАТО.

Офіційні повідомлення за підсумками зустрічі Володимира Зеленського та Джорджі Мелоні 9 грудня 2025 року також спростовують твердження про «заклик до капітуляції». У них зазначено, що лідери «проаналізували перебіг переговорного процесу», а Мелоні підкреслила «спільну рішучість іти будь-якими дипломатичними шляхами для побудови справедливого та тривалого миру, який поважає права українських громадян та безпеку всього європейського континенту». Жодних заяв про необхідність прийняття умов Росії або відмови України від своїх позицій у цих повідомленнях немає. Навпаки, прем’єр-міністерка Італії вкотре підтвердила незмінну підтримку України.

Спільнота польських фактчекерів Demagog.pl спільно з польським Інститутом моніторингу медіа (IMM) опублікували дев'ятий звіт про масштаби антиукраїнської пропаганди та дезінформації в польськомовному сегменті інтернету. Звіт, що охоплює період із серпня по листопад 2025 року, зафіксував значне зростання кількості негативних публікацій, збігаючись із цілями дестабілізації Росії.

Згідно з аналізом Demagog та IMM, за чотири місяці (серпень–листопад 2025 року) в соціальних мережах X, Facebook, Instagram, YouTube було опубліковано 185 766 дописів із негативним змістом, що містили образливі визначення щодо України та українців.

Ця цифра означає зростання на майже 98% порівняно з попереднім звітним періодом (квітень–липень 2025 року).

За оцінками IMM, кількість контактів, які користувачі соціальних мереж могли мати з цим деструктивним контентом, сягнула 66,4 мільйона, що становить зростання на 104%.

Переважна більшість антиукраїнських дописів (92,5% усіх проаналізованих матеріалів та 60,8% охоплення) походить із платформи X.

Серед користувачів соціальних мереж, які публікують ворожі щодо українців матеріали, є профілі політиків. Серед них фігурують акаунти Януша Корвіна-Мікке, Ґжеґожа Брауна, Влодзімєжа Скаліка, Конрада Берковіча, а також партій KORWiN та Конфедерація Корони Польської.

Найбільший сплеск негативних дописів був зафіксований після:

1. Ветування президентом Каролем Навроцьким закону про допомогу громадянам України, де він стверджував про нібито «привілейоване становище» українських біженців.

2. Російських провокацій: порушення повітряного простору Польщі російськими дронами в ніч із 9 на 10 вересня та акти диверсії на залізниці між Варшавою та Любліном.

Фактчекери зазначають, що, попри невідомість інтенцій окремих авторів, їхні дії «збігаються з цілями Росії», яка прагне відрізати Україну від підтримки Заходу.

Пропагандисти і політики найбільше використовують такі методи й теми:

• Дискредитація влади в Україні: Фейки про нібито корупцію (купівля Зеленським готелю чи ранчо), критичні заяви про причини відключень світла.

• «Бандеризація» та Волинь: Повернення історичних конфліктів для розпалювання ненависті. Навіть нейтральні символи чи події, як-от інцидент із червоно-чорною символікою на концерті чи виставка в Музеї сучасного мистецтва, подаються як «загроза бандеризму».

• «Українізація» Польщі: Створення паніки навколо присутності українців, звинувачення в нібито захопленні влади, шкіл чи території.

• Фальшиві звинувачення у злочинах: Поширення історій про те, що диверсії на залізниці чи пожежі у Варшаві скоїли «українські терористи», при цьому ігнорування офіційних висновків про зв'язок виконавців із російською розвідкою.

• Нібито «привілейоване» становище: Нагнітання страху, що українці «обтяжують» систему охорони здоров’я та отримують допомогу «коштом поляків».

Польські фактчекери пишуть, що ці «наративи, спрямовані на налаштування поляків проти українців та України», активно циркулюють у мережі, часто використовуючи лексику, яку фактчекери визначили як ключові маркери антиукраїнської пропаганди («укри», «укрополь», «бандерівці», «упадіна» тощо).

У російських медіа розповсюджується твердження, ніби ЮНЕСКО «ігнорує» або «не помічає» знищення культурно-історичних пам’яток в Україні. Зокрема, стверджується що організація не робить «достатніх кроків» для захисту культурної спадщини. Повідомили про дезінформацію  – StopFake. 

Насправді ситуація виглядає зовсім інакше, ніж це намагається подати пропаганда. ЮНЕСКО вже тривалий час працює безпосередньо в Україні, фіксуючи наслідки російської агресії та збираючи докази руйнування культурних об’єктів. Міжнародні експерти регулярно виїжджають у різні регіони, перевіряють пошкоджені пам’ятки, співпрацюють з українськими інституціями та формують офіційні звіти.

Станом на 26 листопада 2025 року фахівці ЮНЕСКО офіційно підтвердили 512 випадків руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини. Це результати комплексної перевірки, що включає аналіз супутникових знімків, виїзди на місце та співпрацю з локальними істориками. Серед зафіксованого: 152 релігійні споруди різних конфесій, 268 історичних і художніх будівель, 37 музеїв, 33 пам’ятники, 18 бібліотек, 3 археологічні пам’ятки та 1 архів. Така точність цифр розвіює міф про нібито «бездіяльність» організації.

Водночас українські державні органи надають значно ширшу картину руйнувань, адже мають доступ до оперативних даних від громад, військових адміністрацій і місцевих органів влади. За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення постраждало вже 1599 об’єктів культурної спадщини та 2415 об’єктів культурної інфраструктури. Йдеться не лише про пам’ятки архітектури, а й про культурні центри, будинки творчості, мистецькі заклади. Додатково задокументовано руйнування 4358 навчальних закладів з яких повністю зруйновано 400 — це школи, університети, коледжи, та дитячі садки. Це демонструє масштаб систематичного нищення, яке Росія веде проти освітньої й культурної сфери України. Важливо й те, що серед пошкоджених об’єктів є такі, що входять до Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед них — історичні центри Одеси та Львова, Софійський собор у Києві. 

Експерти відзначають також про зростання кількості вбитих Росією журналістів, які в свою чергу висвітлюють збройну агресію Росії. За даними ЮНЕСКО загинуло вже 116 журналістів від початку повномасштабного вторгнення країни терориста, 18 з яких під час своїх професійних обов'язків.

StopFake підкреслює, що твердження про нібито ігнорування ситуації з боку ЮНЕСКО є відвертою дезінформацією. Усі наведені дані базуються на реальній роботі міжнародних місій та офіційній статистиці українських відомств. Отже, будь-які заяви про «мовчання» або «бездіяльність» ЮНЕСКО — це спроба применшити масштаби руйнувань і відвернути увагу міжнародної спільноти від злочинів Росії проти культурної спадщини України.

Публікацію підготувала Віталіна Фурман

Стратегічною метою Кремля є реалізація підходу «поділяй та володарюй», щоб «пересварити остаточно поляків та українців» і не допустити формування дієвого польсько-українського союзу як регіональних лідерів. Аналітики StopFake з`ясували, до яких методів вдаються російські пропагандисти, щоб зруйнувати партнерство України і Польщі.

У StopFake називають тандем України і Польщі прямою загрозою імперським планам Росії щодо захоплення України та збільшення свого впливу в Центрально-Східній Європі, яку Росія розглядає як «буферну зону».

В українському інфопросторі відносини з Польщею проходять через низку емоційно насичених «інформаційних хвиль». Позитивна «хвиля» щирої підтримки з боку Польщі після вторгнення Росії в Україну змінилася негативними темами, пов’язаними з блокуванням транзиту зерна польськими фермерами та використанням «волинського чинника» у польських політичних дебатах. Наразі домінує четверта хвиля негативних меседжів, спричинена інцидентами з падінням дронів та актами саботажу на залізниці. Російська пропаганда, переважно через Telegram, активно застосовує тактики «заперечення» фактів, «перекладання вини» на Україну (звинувачуючи її у провокаціях для «втягування НАТО у війну») та «маніпулювання» стриманими заявами Альянсу.

В польському інформаційному просторі Росія лише інтенсифікувала свої інформаційні операції, які ведуться ще з 2022 року, з метою підриву стратегічного партнерства. Антиукраїнська пропаганда майже повністю перемістилася у соціальні мережі та нові медіа, де найбільше охоплення мають пости на платформі X. Пропаганда використовує як історичні кліше про «українців – бандерівці» та пам’ять про Волинський злочин, так і нові наративи, що грають на страхах поляків. Серед них: чутки про «українізацію Польщі», «привілеї для українців», «невдячність України» та думки, що «це не наша війна». Ці наративи часто поширюються через акаунти політиків-євроскептиків та проросійських діячів.

Дослідження підкреслює, що наслідком наступу російської пропаганди є загрозливе погіршення взаємного ставлення українців та поляків. Соціологічні опитування свідчать, що у 2023–2025 роках показник симпатії поляків до українців знизився з 51% до 30%, а антипатія зросла з 17% до 38%. Водночас позитивне ставлення українців до Польщі також знизилося. При цьому, констатується, що пропаганда має більш негативний вплив у польському суспільстві, тоді як українська держава та громадяни виробили більший «імунітет» під час війни.

Твердження про нібито «завищені рейтинги» України на шляху до вступу в Європейський Союз не відповідають дійсності. ЄС відкрито публікує оцінки реформ, у яких прогрес України фіксують поряд із чіткими вимогами щодо подальшого руху. Усі бали виставлено відповідно до реальних результатів та ефективності впроваджених змін — це підтверджують не лише матеріали Politico, а й офіційні звіти та заяви представників Європейської комісії. Про це розповіли у StopFake.

У російських медіа та проросійських Telegram-каналах поширюють викривлене трактування статті американського видання Politico, нібито Україна отримує необґрунтовано високі оцінки порівняно з іншими державами-кандидатами, зокрема Сербією. Пропагандисти стверджують, що країні, яка воює і стикається з проблемами корупції, навмисне піднімають рейтинг, ігноруючи зміст оригінального матеріалу. Насправді ж у статті Politico під назвою «Grading the EU hopefuls» автор лише перелічує перспективи кожної країни щодо вступу до ЄС та наводить власну аналітичну оцінку їхнього прогресу. У публікації зазначено, що Чорногорія отримує оцінку, еквівалентну «A», Албанія — «A-», Молдова — «B+», а Україна — «тверду B».

Ключовим документом, який визначає просування країн-кандидатів, є щорічний Звіт Європейської комісії про розширення. У ньому детально оцінюють прогрес у 35 розділах переговорного досьє, і саме цей документ враховують держави-члени ЄС під час ухвалення рішень. У звіті за 2025 рік найбільший прогрес продемонстрували Чорногорія, Албанія, Молдова та Україна, які названо лідерами процесу. Європейський Союз послідовно наголошує, що процес вступу лишається суворим, справедливим і максимально вимогливим, без будь-яких поблажок чи політичних винятків. Україна отримала визнання за значний поступ у реформах, однак ЄС одночасно вимагає активізувати роботу для виконання всіх критеріїв, особливо у сферах верховенства права, демократії та фундаментальних свобод.

Таким чином, оцінки, наведені в Politico, корелюють із висновками експертів Європейської комісії та дослідженнями, проведеними технічними місіями ЄС. Раніше StopFake вже спростовував інші фейки про нібито «зрив» перспективи членства України в ЄС або заперечення з боку Єврокомісії.

Кремлівські медіа та проросійські блогери поширюють дезінформацію про те, що Президента України Володимира Зеленського нібито ніхто не зустрів у Вашингтоні під час його робочого візиту до США. Пропагандисти заявляють, що це «свідчить про справжнє ставлення адміністрації Трампа до Зеленського та України». Про це розповіли у StopFake.

Один із поширювачів дезінформації, ірландець Чей Боуз, навіть заявив, що біля трапа літака Зеленського нібито стояв «його пілот», натякаючи, що офіційних осіб США не було. Насправді на фото — не пілот, а аташе з питань оборони України у США, генерал-майор Борис Кременецький. Присутність дипломатів, зокрема й військового аташе, під час зустрічі глави держави є звичайною міжнародною практикою.

Насправді твердження, що Володимира Зеленського «ніхто не зустрів», є відвертою брехнею. Президент України опублікував відео прибуття до Вашингтона, на якому видно, що біля трапа літака його зустрічала не лише українська делегація. Зокрема, Зеленського вітала виконуюча обов’язки голови служби протоколу Державного департаменту США Ебігейл Джонс (Abigail Jones).

Відповідно до протоколу Сполучених Штатів, рівень осіб, які зустрічають іноземних лідерів, залежить від типу візиту. Під час державного візиту гостей вітає президент або віцепрезидент США, а під час робочого — керівник служби протоколу Держдепартаменту. Візит Зеленського у жовтні 2025 року мав саме робочий характер і був присвячений питанням військової та енергетичної допомоги, тож зустріч на рівні голови протоколу цілком відповідає дипломатичним нормам.

Програма українського президента у Вашингтоні була насиченою: 17 жовтня він зустрівся з президентом США у Білому домі, провів переговори з міністром енергетики США Крісом Райтом щодо підтримки української енергосистеми, а також із керівниками провідних оборонних корпорацій Lockheed Martin і Raytheon для обговорення посилення протиповітряної оборони України. Зеленський також мав зустрічі з членами Сенату та Палати представників, аби забезпечити подальшу двопартійну підтримку України.

У другій половині жовтня 2025 року російська пропаганда може суттєво активізувати дезінформаційні кампанії, спрямовані проти України та її міжнародних партнерів. Такий прогноз оприлюднили у державному Центрі протидії дезінформації.

Однією з головних загроз стане інформаційна кампанія під умовною назвою «неготовність України до зими». Кремлівські медіа, використовуючи удари по енергетичній інфраструктурі, намагатимуться переконати українців і світ у нібито «катастрофічному стані енергосистеми», «замерзанні міст» та «нездатності влади впоратися з кризою». Будь-які локальні перебої чи аварії подаватимуть як «доказ системного провалу». Основна мета — підірвати довіру до українського уряду, деморалізувати суспільство та змусити Захід тиснути на Київ задля «мирного врегулювання».

Другою масштабною загрозою стане дискредитація 20-го пакета санкцій ЄС. Пропаганда просуватиме меседжі про «вичерпання інструментів тиску» Заходу, демонструватиме «стабільність» економіки росії та «розкол» серед держав ЄС. Кремль активно маніпулюватиме статистикою та економічними показниками, аби довести нібито «неефективність» санкцій, а також поширюватиме фейки про «внутрішню опозицію» в Європі до обмежувальної політики.

Окремий напрям російських атак стосуватиметься теми Запорізької АЕС. Москва продовжуватиме звинувачувати Україну у «провокуванні ядерної катастрофи» та створюватиме образ України як «джерела ядерного тероризму». Ймовірне поширення вигаданих повідомлень про «атаки українських безпілотників» на російські ядерні об’єкти, щоб викликати страх у міжнародної спільноти та посилити антивоєнні настрої.

У Європі очікується посилення так званої «антивоєнної» риторики. Під прикриттям гасел «за мир» російські структури намагатимуться організовувати мітинги, спрямовані на підрив підтримки України. Такі заходи, що подаються як «громадський протест проти війни», фактично працюватимуть на інтереси Кремля, намагаючись послабити внутрішню єдність ЄС.

Також прогнозується кампанія з дискредитації трансатлантичного оборонного співробітництва, особливо у зв’язку з обговоренням передачі Україні крилатих ракет Tomahawk. Пропаганда намагатиметься довести, що такі поставки «не змінять перебіг війни», натомість «втягнуть НАТО у конфлікт» і «виснажать ресурси США».

Ще одна ймовірна інформаційна атака буде пов’язана з рішенням Європарламенту дозволити збивати російські літаки та дрони у повітряному просторі ЄС. Кремль поширюватиме меседжі про «ескалацію конфлікту» та «агресивну політику Європи», намагаючись залякати громадськість і зменшити політичну волю європейських країн підтримувати оборонні ініціативи.

Окрім того, Росія може посилити гібридні операції перед парламентськими виборами у Нідерландах 29 жовтня. Дезінформаційні кампанії зосередяться на підтримці популістських і євроскептичних сил, поширюючи фейки про «економічні втрати» від підтримки України та «загрози безпеці» через біженців. Мета — вплинути на результати виборів, послабити єдність ЄС і зменшити допомогу Києву.

Фактчекери з проєкту «Вистиномер» викрили два фейки про «конфігурацію миру» в Україні та легітимність влади України, які ширяться у македонському сегменті соцмереж.

«Зеленський нелегітимний»

У проросійських дописах висміюють пропозицію Емманюеля Макрона щодо переговорів між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним у Швейцарії. Автори поширюють твердження, що «Зеленський нелегітимний президент» і його «мандат закінчився», тож Путін нібито не сяде з ним за стіл переговорів. Це неправда. Відповідно до закону України про воєнний стан, повноваження президента автоматично продовжуються на час дії воєнного стану, а вибори не проводяться. Зеленський залишається легітимним главою держави. У «Вистиномер» наголошують: саме Кремль роками поширює цю вигадку. При цьому набагато доречніший приклад нелегітимності – це сам Путін, адже за чверть століття його правління Росія не бачила ані вільних, ані чесних виборів, а більшість опонентів режиму опинилися за ґратами, були вбиті чи змушені емігрувати.

«ЄС та Україна не фактор у переговорах»

Інший фейк стверджує, що долю миру нібито вирішують лише Дональд Трамп і Володимир Путін, ані Україна, ані Євросоюз не мають впливу. Насправді це маніпуляція. Перед самітом у США канцлер Німеччини Фрідріх Мерц організував у Берліні підготовчу конференцію за участю європейських лідерів, представників Єврокомісії, НАТО й самого Зеленського. Згодом у Вашингтоні відбулася широка зустріч, де США, ЄС, НАТО та Україна узгоджували питання безпеки. Тож твердження про «відсутність ролі» України та ЄС – відверта неправда. Фактчекери нагадують: саме Україна є жертвою агресії й реалізує своє право на самооборону, а європейські партнери системно підтримують її в цьому.

Таким чином, обидва приклади демонструють єдність наборів тем для маніпуляцій, які російські пропагандисти застосовують на світовій арені. 

Пропагандистські медіа й телеграм-канали поширили неправдиву інформацію про те, що Естонія нібито передасть Україні м’ясо диких кабанів, хворих на африканську чуму свиней (АЧС), у вигляді консервів для Збройних сил. Цей наратив є черговою маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію союзників України. Його розвінчали фактчекери StopFake. 

Насправді інформація про передачу зараженого м’яса не відповідає дійсності. Пропагандисти свідомо спотворили суть заяви міністра регіонального розвитку та сільського господарства Естонії Хендріка Йоханнеса Терраса. Він справді виступив з пропозицією про викуп м’яса диких кабанів у мисливців. Однак ішлося виключно про здорових тварин, відстріляних у рамках заходів з боротьби із африканською чумою свиней (АЧС).

У заяві від 30 липня Хендрік Йоханнес Террас повідомив, що держава планує викупити 30% м’яса відстрелених кабанів, які не заражені АЧС. З цього м'яса передбачалося виготовити пів мільйона банок консервів, які потім будуть використані для потреб Сил оборони Естонії, а також передані Україні як державна продовольча допомога.

Керівник відділу здоров’я та благополуччя тварин у Департаменті сільського господарства та продовольства Естонії Олев Калда також підтвердив, що м’ясо тих тварин, у яких під час тестування був виявлений вірус АЧС, обов'язково утилізується і не використовується для переробки.

Поширення таких фейків має на меті створити враження, ніби Україні постачають небезпечні та непридатні продукти, що є частиною стратегії дезінформації, спрямованої на підрив міжнародної підтримки України.

На Балканах у соцмережах поширюється фейкова заява нібито угорського прем'єра Віктора Орбана, в якій він звинувачує ЄС у війні, а Україну називає «жертвою Заходу».

У дописах, що супроводжуються його фото, звучать такі слова: «Скажіть, ЄС, що ви готуєтеся до війни. Скажіть дітям, що вони гинутимуть, як українці, за ваші інтереси… Усе для вас — це гроші… Через вас гинуть братні народи». Ці слова не відповідають дійсності — жодного разу Орбан так не висловлювався. Попри це, вигадану цитату десятки разів поширюють користувачі фейсбуку, просуваючи антизахідні настрої та виправдовуючи дії Росії. Маніпуляцію спростували північномакедонські фактчекери з «Вистиномер».

Цей фейк став продовженням багаторічного наративу про те, що «українці — маріонетки Заходу», а президент Володимир Зеленський — «іграшка» у чужих руках. Мета подібних меседжів — підірвати суверенітет України, створити уявлення, нібито в країні немає реальної влади, а громадяни сліпо виконують накази Брюсселя чи Вашингтона. Такі тези мають деморалізувати українців, послабити довіру до власного керівництва та знизити підтримку західних партнерів.

Один із поширювачів фейку у Північній Македонії — Тодор Петров, голова «Всесвітнього македонського конгресу». Він опублікував вигадану цитату Орбана у себе в профілі. Схожі публікації були помічені й у проросійських фейсбук-групах із назвами на кшталт «Оголосити Сороса персоною нон ґрата» або «Шляхом македонської історії».

Більше розвінчань фейків і маніпуляцій про «зовнішнє управління Україною» доступні за посиланням.

У проросійських медіа поширюють дезінформацію, нібито президент США Дональд Трамп «втратив інтерес до України», «не зацікавлений у розмовах із Києвом» і дав зрозуміти українській стороні «марність опору».

Цю вигадку поширюють із посиланням на нібито заяви Трампа під час брифінгу зі ще одним лідером — прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Насправді Трамп не говорив нічого подібного, а навпаки — різко розкритикував Путіна і висунув жорсткі умови для завершення війни. Фейк спростували фактчекери StopFake.

Маніпуляція базується на перекрученій фразі Трампа, яку він сказав 28 липня 2025 року в Шотландії. У відповідь на запитання журналіста, чи вважає Трамп, що зустріч із Путіним допоможе припинити війну, президент США сказав: «Мені більше нецікаво розмовляти»  (дивіться відео 00:43:11-00:4).

Ці слова стосувалися саме російського диктатора, а не української сторони. У цьому ж коментарі Трамп наголосив, що Росія продовжує атакувати Україну попри попередні перемовини, і розкритикував Кремль за вбивства мирного населення, зокрема після чергового ракетного удару, який, за його словами, влучив у будинок для літніх людей.

Російські медіа, які поширили фейкову новину, повністю опустили частини висловлювання Трампа, де він заявляє про своє розчарування діями Путіна, називає війну безглуздою і фактично звинувачує Росію у свідомому затягуванні конфлікту.

Насправді, як випливає з офіційних заяв Білого дому та самого Трампа, США лише посилюють тиск на Росію. Ще 14 липня Дональд Трамп оголосив ультиматум: Москва має протягом 50 днів погодитись на мирну угоду щодо України. А вже 28 липня він скоротив цей термін до 10–12 днів, заявивши, що «немає сенсу чекати». Після завершення цього періоду США запровадять 100% мита проти Росії, а також вторинні санкції щодо країн, які купують російську нафту. В адміністрації президента підкреслюють, що такі заходи, зокрема щодо Індії та Китаю, можуть завдати найбільшого удару по російській економіці.

Російські пропагандистські канали поширюють заяву голови МЗС Росії Сергія Лаврова про те, що нібито Росія вперше у своїй історії веде війну без союзників проти всього Заходу. Насправді ця теза є маніпулятивною — її викрили фактчекери проєкту VoxCheck.

Фактчекери звертають увагу, що насправді Росія веде повномасштабну війну проти України, а не проти всього Заходу. Україна справді отримує військову допомогу від держав ЄС та НАТО, проте бойові дії відбуваються на її території, і основну частину Збройних сил становлять українські громадяни. Іноземці, які воюють на боці України, служать у її Силах оборони за контрактом і не представляють армії інших держав.

До того ж у війні проти України Росія має союзників. Білорусь ще на початку повномасштабного вторгнення надала свою територію як плацдарм для наступу, а також дозволила запуск ракет по українських містах. Крім того, вона передавала Росії військову техніку. За міжнародним правом це вважається прямою участю в агресії.

Підтримку Росії надає й Північна Корея. За оцінками української розвідки, КНДР передала Росії сотні артилерійських систем і понад 6 мільйонів артилерійських снарядів. Голова ГУР Кирило Буданов казав, що приблизно 40% боєприпасів Росії надходить саме з Північної Кореї. Крім того, це єдина країна, яка офіційно надіслала своїх військових для підтримки Росії — наразі їх використовували у боях у Курській області.

Іран також долучився до підтримки, постачаючи Росії дрони-камікадзе Shahed та допомагаючи налагодити їх виробництво на території Росії. Ці безпілотники активно використовуються під час масованих атак по Україні.

Заяви про «війну Росії проти всього Заходу» мають на меті применшити роль України в опорі агресору і виправдати невдачі російської армії. Крім того, пропаганда намагається виставити Росію «жертвою», яка нібито самотужки захищається від потужного блоку країн. У реальності ж саме Росія розв’язала неспровоковану агресію проти України ще у 2014 році, а підтримка з боку Заходу є відповіддю на цю агресію, а не проявом прямої участі у війні.

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють дезінформацію про те, що в Польщі та Угорщині нібито почали вважати Україну загрозою, посилаючись на результати опитування американського дослідницького центру Pew Research Center. Скільки у цих твердженнях дезінформації, розповіли фактчекери StopFake.

Соціологи Pew Research Center проводили дослідження Spring 2025 Global Attitudes Survey, в межах якого опитали мешканців 25 країн світу. Респондентів, зокрема, запитували, яку країну вони вважають ключовою загрозою для своєї держави. Вибір був відкритим — можна було вказати будь-яку країну.

У більшості європейських країн, які взяли участь в опитуванні, респонденти найчастіше називали Росію як головну загрозу. Зокрема, у Польщі 81% опитаних вважають Росію такою загрозою, а Україну — лише 6%. В Угорщині Росію головною загрозою назвали 33%, а Україну — 27%.

Таким чином, твердження пропагандистських ресурсів про те, що Польща чи Угорщина начебто почали вважати Україну основною загрозою, є перекрученням результатів дослідження.

Pew Research Center також зазначає, що «частка респондентів, які називають Росію загрозою для Європи, сьогодні значно вища, ніж у 2007 році, коли ми ставили аналогічне питання в деяких із цих країн».

У мережі шириться неправдива інформація про те, що через скасування всіх грантів USAID Україна нібито не отримала понад 3 мільйони підручників, які мали надійти згідно з рішенням 2024 року. Стверджується також, що українські школи взагалі залишилися без нових підручників. Цю дезінформацію викрили фактчекери VoxCheck.

Насправді друк підручників коштом USAID був тимчасовим проєктом, реалізованим лише у 2024 році. Агентство фінансувало виготовлення книжок виключно для учнів 1–2 класів. Загальне ж забезпечення підручниками здійснює Міністерство освіти і науки України за кошти державного бюджету.

У червні 2024 року радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван оголосив про рішення профінансувати друк понад 3 мільйонів підручників для 12 тисяч українських шкіл через USAID. Цю ініціативу було запущено на тлі знищення Росією однієї з найбільших друкарень Європи — «Фактор-Друк» у Харкові.

У жовтні 2024 року Міністерство освіти повідомило, що USAID уже виділило $8,3 мільйона на друк і доставку першої партії підручників. Там же зазначалося, що за листопад-грудень всі книжки мали бути надруковані та передані до шкіл. У жовтневому пресрелізі USAID вказано, що надруковано вже 3,2 мільйона примірників. Відсутність подальших публічних анонсів може свідчити про завершення проєкту ще у 2024 році, до моменту скорочення грантів у 2025-му.

Також важливо підкреслити: USAID не забезпечувало українські школи підручниками на постійній основі. Основне фінансування цієї сфери традиційно надходить із держбюджету. У 2024 році на друк книжок для 7-х та 11-х класів, а також для дітей з особливими освітніми потребами було виділено 1,4 млрд грн. Така ж сума передбачена і в бюджеті на 2025 рік.

Отже, твердження про повну відсутність підручників через скасування грантів USAID є фейком. Українська держава продовжує забезпечення шкіл навчальною літературою у штатному режимі.

Пропагандистські ресурси поширюють маніпуляцію, нібито міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш визнав, що його країна, Європа та весь світ втомилися від війни в Україні, адже «це не наша війна». Це вигадка. Її спростували у StopFake.

Насправді Косіняк-Камиш не казав того, що поширюють пропагандисти. Ще в січні 2025 року в інтерв’ю Financial Times міністр справді говорив про втому в польському суспільстві, однак ішлося не про втрату підтримки України, а про реакцію на спосіб життя деяких українських переселенців.

«Звичайно, у польському суспільстві є втома, і це зрозуміло, особливо коли люди тут бачать молодих українських чоловіків, які їздять на останніх моделях автомобілів або зупиняються в п’ятизіркових готелях», — зазначив він.

Проте ключова фраза «це не наша війна» є цілковито вигаданою — Косіняк-Камиш її не казав. Навпаки, навіть у своїх критичних зауваженнях він неодноразово підкреслює необхідність солідарності з Україною. У травні 2025 року, виступаючи на саміті міністрів оборони «E5» у Римі, міністр сказав:

«Мир не може захистити себе сам, тому нам потрібна сила. Сила всіх п’яти країн, НАТО та ЄС. Я почну зі стратегічного питання, яке може забезпечити трансатлантичну безпеку. Це подальша підтримка України, це сильна, незалежна та демократична Україна, яка дивиться на Захід і ніколи не зверне погляду на Москву».

А вже у червні, на Форумі з безпеки країн Центральної та Східної Європи, Косіняк-Камиш наголосив, що підтримка України для Польщі — не жест доброї волі, а прагматична необхідність. «Кожна гривня, інвестована в Україну — це хвилина миру для Європи», — сказав він.

Отже, заяви про «втому» чи «байдужість» Польщі до українсько-російської війни — це черговий приклад кремлівської дезінформації. Владислав Косіняк-Камиш не лише не відмовляється від підтримки України, а й активно просуває її на міжнародному рівні.