Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александара Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість збігу президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучич розраховував провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав приблизно 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидатка на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ й ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім в іксі, менше у фейсбуці. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости і взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S та кілька інших сербських медіа і звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої кампанії слабко/пасивно. X заблокував лише приблизно 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер «Студентського списку» Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі із зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. Згенероване відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав тікток-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» в бюлетені.

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александара Вучича «Студентському списку» не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу в ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».

Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.

Грузинські та російськомовні акаунти у Facebook і TikTok поширюють відео, на якому співголова «Альтернативи для Німеччини» (AfD) Аліса Вайдель нібито називає Володимира Зеленського «політичним шантажистом», а Україну — «чорною дірою» для німецьких грошей. Фактчекери грузинського Myth Detector встановили: російськомовне аудіо згенероване штучним інтелектом, а в оригінальній промові про Україну не йдеться взагалі.

30 вересня ролик опублікував грузиномовний акаунт у Facebook. Раніше ідентичне відео з'являлося в російськомовних Facebook і TikTok — на сторінці Global.Politic воно висить із 8 березня з підписом «Алиса Вайдель разнесла Зеленского в щепки! Такого в Бундестаге не ждал никто!».

Закадровий голос російською «від імені» Вайдель стверджує, що Зеленський наживається на війні, мільярди зароблених німцями євро зникають в Україні, а сам український президент руйнує енергетичну безпеку Німеччини й намагається «втягнути її в Третю світову». Звучить і засудження фінансової та військової допомоги Києву.

Насправді це не Бундестаг. За допомогою зворотного пошуку Myth Detector знайшов оригінал — запис виступу Вайдель на заході AfD у Північному Рейні-Вестфалії, опублікований на YouTube-каналі партії 26 січня. Збігаються одяг, жести, синій фон із логотипом фракції та навіть телефони слухачів у кадрі. У фейку використано фрагмент із 1:00 до 7:27 приблизно 23-хвилинного запису. У ньому Вайдель говорить про виборчу кампанію, банкрутства німецьких компаній, високі податки (зокрема на викиди CO₂), ціни на енергію та субсидії на «зелену» енергетику, критикує Фрідріха Мерца і ХДС, а AfD називає «останнім шансом» для Німеччини. Ні Зеленського, ні України в промові немає. Інструмент Hiya (InVID) оцінив 3,5-хвилинний фрагмент російськомовного аудіо як згенерований ШІ з імовірністю 92%

Вибір Вайдель не випадковий: AfD — найпомітніша німецька партія, що виступає проти військової допомоги Україні, тож аудиторії легко повірити, що вона «нарешті сказала правду». Вплив партії справді зростає. 6 вересня на виборах у Саксонії-Ангальт AfD здобула 43,8% і 39 з 83 мандатів — до одноосібної більшості забракло трьох. 20 вересня вона стала першою в Мекленбурзі-Передній Померанії (38,2%) і посіла третє місце в Берліні (16,3%).

Утім, при партія не є у владі на федеральному рівні: у Саксонії-Ангальт підтримувати її місцевий уряд (на рівні федеральної землі) відмовилася інші партії, у Мекленбурзі-Передній Померанії інші партії виключають співпрацю з нею, а на федеральному рівні AfD перебуває в опозиції до коаліції ХДС/ХСС і СДПН. Наступні вибори до Бундестагу мають відбутися взимку 2029 року — за даними Федеральної виборчої керівниці, між 26 січня і 25 березня. За час до цих виборів багато що (зокрема, ситуація з економікою в Німеччині та чутливість міграційної політики) може змінитися. 

Для російської пропаганди зростання AfD — зручний привід видавати бажане за дійсне: якщо реальна Вайдель про Зеленського в цій промові мовчить, їй просто дописують потрібний текст. А підпис про «Бундестаг» додає партійному заходу ваги офіційної трибуни.

Російські медіа та Telegram-канали поширювали твердження про нібито легітимні «вибори» до Держдуми Росії на тимчасово окупованих територіях України, високу явку та присутність понад тисячі «іноземних спостерігачів». Насправді проведення російських виборів на окупованих територіях суперечить міжнародному праву, а Європейський Союз заявив, що не визнає ні їхнього проведення, ні результатів; водночас Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ, а серед іноземців, яких представляли як міжнародних спостерігачів, були прихильники російської позиції, про що розповіли StopFake та Детектор медіа.

Російська пропаганда стверджує, що 18–20 вересня на «нових територіях», так вони називають окуповані території України, відбулися вибори до Держдуми, під час яких мешканці окупованих частин Донецької та Луганської областей нібито вперше обирали депутатів за одномандатними округами. Російська ЦВК заявила про явку 82,14% на окупованій частині Донеччини та 79,34% на окупованій частині Луганщини. Ще одним аргументом на користь нібито легітимності голосування російські джерела називали присутність 1126 «іноземних спостерігачів та експертів» із 130 країн.

Росія не мала правових підстав проводити власні вибори на окупованих територіях України. Норми міжнародного гуманітарного права передбачають, що держава-окупант не набуває суверенітету над захопленою територією та має зберігати її правовий статус. Генеральна Асамблея ООН у резолюціях 68/262 та ES-11/4 підтвердила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і невизнання спроб Росії змінити статус окупованих українських територій.

Міжнародні організації також не визнали російського голосування на окупованих територіях. Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини і Парламентська асамблея ОБСЄ ще до початку виборчої кампанії заявили, що результати організованих Росією «виборів» на тимчасово окупованих територіях України не матимуть юридичної сили з точки зору міжнародного права. Європейський Союз після завершення голосування однозначно засудив його проведення в Криму, Севастополі та частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і наголосив, що не визнає ні самих «виборів», ні їхніх результатів.

Ще однією темою російської пропаганди стала демонстрація високої явки як доказу підтримки Росії місцевими жителями. Однак умови, в яких відбувалося голосування на окупованих територіях, не відповідали базовим критеріям вільного волевиявлення. Дострокове голосування тривало ще до основних днів виборів, зокрема у форматі виїзних груп, які приходили до людей додому. У прифронтових районах такі групи супроводжували озброєні люди в камуфляжі без розпізнавальних знаків.

Представники українських правозахисних організацій, як ZMINA, звертали увагу на фізичний та інформаційний тиск на мешканців окупованих територій. За таких умов заявлені російською стороною показники явки самі по собі не можуть підтверджувати добровільну підтримку російської влади. Незалежна перевірка реального волевиявлення населення на окупованих територіях була відсутня.

Натомість російська сторона представляла як міжнародних спостерігачів іноземних політиків, блогерів та інших публічних осіб. Серед них були люди, які раніше відкрито висловлювали проросійські позиції або поширювали російські версії подій. Зокрема, до спостереження залучали німецького блогера Томаса Репера, який проживає в Санкт-Петербурзі, а також італійського історика Анджело д’Орсі. Частина заявлених «експертів» походила з країн Азії та Африки, однак їхні імена та організації, які вони представляли, у низці випадків не були належно вказані.

Таким чином, присутність іноземців на російському голосуванні не означає його міжнародного визнання. Авторитетні міжнародні структури, зокрема ОБСЄ та ЄС, не визнали проведення російських «виборів» на окупованих територіях України. Використання лояльних до Кремля іноземців як «спостерігачів» мало створити в інформаційному просторі враження зовнішнього схвалення російської політики та легітимності окупації.

Аналітики "Детектора Медіа" зафіксували 19-21 вересня 2026 року нову хвилю дезінформаційної кампанії у Х із шехтегом #AllDemocratsAreCriminals ("Всі демократи злочинці"), напередодні проміжних виборів до Конгресу США, що відбудуться у листопаді. У цій хвилі за допомогою інструментів моніторингу соцмереж було зафіксовано понад 40 маніпулятивних публікацій у Х (твіттері). 

Цього разу, анонімні акаунти поширювали беззвучні відео з фейковими субтитрами під брендами західних медіа, та сфальшовані та редаговані привітання акторів із використанням сервісу Cameo, обрізаними на півслові та продовженими синтезованим голосом.

Що поширюють

"Традиційні" маніпуляції брендами західних медіа. Беззвучні ролики з субтитрами (15 вересня, 160–165 тис. переглядів кожен). Твердять, нібито «асоціація професійних журналістів» засудила репортерів і винесла «персональні попередження» журналістам Бренді Задрозни та Біллу Маккарті (під брендом The New York Times), а співзасновник Cameo Стівен Галаніс нібито заявив The Hollywood Reporter, що він і його команда «стали жертвами жахливої змови».

Інші пости подають як доказ "маніпуляцій" з боку Демократичної партії США сфальшовані перші шпальти Washington Post та USA Today за 15 вересня.

Спотворені ролики-камео. 18 вересня, 150–158 тис. переглядів. Патрік Фабіан (в образі Говарда Гемліна), Джим Бівер, Ерік Бреден і Річард Маркс. Записи починаються як персональні привітання Cameo («Hey, where are you?», «Hello, Persian»), а за кілька секунд обриваються. Далі йде текст, згенерований клонованим голосом: демократам бажають в’язниці, електричного стільця, шибениці й поховання живцем, партію називають нацистською та «партією збоченців, злодіїв, убивць і педофілів». Акторам приписують вигадані діагнози й запрошення нібито від Роберта Де Ніро, Джорджа Клуні, Леонардо Ді Капріо та Джастіна Тімберлейка.

Що показала перевірка

Чому це «Матрьошка»

Почерк упізнаваний: реальні відеофрагменти без звуку або з ШІ-клонуванням голосу, субтитри під бренди CNN, NYT, AFP, THR і NBC, десятки малопомітних акаунтів із теганням редакцій, штучно рівні лічильники переглядів (150–165 тис.).

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516. Заяви Cameo й «асоціації професійних журналістів» вигадані, шпальти Washington Post та USA Today змонтовані, а звернення акторів — обрізані записи з Cameo з накладеним синтезованим голосом. Заклики до насильства, які звучать у роликах, авторам приписаних голосів не належать.

Російська влада продовжує використовувати маніпуляції та дезінформацію для контролю над виборчими процесами, намагаючись водночас дискредитувати демократичні інститути в інших країнах, і про російські пропагандистські прийоми проаналізували EUvsDisinfo.

Кремлівська пропаганда намагається зобразити вибори у західних країнах сфальсифікованими, поширюючи фейки про нібито обмеження для журналістів в Австрії та Канаді чи відсутність спостерігачів у США. Проте  відсутність свободи і можливості зміни влади притаманні самій Росії, де результати виборів заздалегідь визначені, незалежне спостереження знищене, а голосування супроводжується тиском на виборців з боку роботодавців.

Крім того, Москва намагається звинувачувати сусідні держави, такі як Вірменія чи Молдова, у західному втручанні, хоча сама активно використовує методи маніпуляцій та підкупу виборців.

Невідʼємною рисою парламентських виборів 2026 року у Росії є усунення опозиційних кандидатів, арешти політиків і громадян, які висловлюють антивоєнні погляди. Для гарантування потрібних результатів кремлівський режим також використовує переписування меж округів та контроль голосування працівників на підприємствах.

Мережа фейкових акаунтів у Х та Тіктоці приписала журналістці NBC News / MS NOW Бренді Задрозни (Brandy Zadrozny) слова, яких вона не говорила, — нібито Демократична партія США сама організувала кампанію дезінформації «під фальшивим прапором» проти себе, щоб напередодні проміжних виборів (midterms) до Конгресу у жовтні 2026 року виглядати "жертвою російського втручання".

Меседж, який поширюється

У період з 8 по 15 вересня 2026 року аналітики Детектора Медіа зафіксували за допомогою власного моніторингового інстументу щонайменше 60 публікацій у мережі Х (Twitter) і понад 50 публікацій у ТікТоці, які поширювали одну дезінформаційну конструкцію в різних «обгортках». На момент підготовки цього матеріалу більшість публікацій у ТікТоці та частина публікацій у Х вже видалені, однак частина збереглися на скриншотах.

Автори публікацій беруть реальні відеофрагменти виступів Бренді Задрожни, вимикають оригінальний звук і накладають фейкові субтитри, оформлені під фірмовий стиль BBC, CNN, POLITICO та самого MS NOW. Ролики стверджують, нібито Задрожни:

В окремих постах наратив ескалує ще більше:

Усі пости останньої хвилі опубліковано протягом менш ніж сорока хвилин увечері 14 вересня з різних, на перший погляд не пов’язаних акаунтів. Кожен пост тегає 10–13 акаунтів реальних медіа й журналістів (Washington Times, LA Times, New York Sun, The New Yorker, NYT, Washington Post, ZDF, dpa, BILD, Der Spiegel, Le Parisien, Midi Libre, Fox News, ABC News, AP, MinnPost, TF1, franceinfo, Paris Match, FAZ, Zeit Online, tagesschau, tz München, Stern, Berliner Morgenpost, DW News тощо) — імовірно, щоб штучно підвищити охоплення й спровокувати реакцію самих редакцій.

Що показала перевірка

Стаття Бренді Задрожни під заголовком «A Russian disinformation campaign is doctoring celebrity videos to meddle in the midterms» справді виходила на MS NOW 11 вересня 2026 року. Але йдеться в ній про протилежне тому, що приписують журналістці фейкові відео.

Ідеться про кампанію «Матрьошка» (відома також як Storm-1516) — мережу, яку дослідники повʼязують з колишньою «фабрикою тролів» і кремлівським Центром геополітичних експертиз. Вона з допомогою ШІ-клонування голосу накладає фейкові репліки на реальні відеофрагменти знаменитостей (Сара Джессіка Паркер, Джулія Робертс, Елісон Ханніган, Емма Колфілд, Ед Беглі-молодший, Ерік Робертс; частину матеріалу взято з рекламної кампанії Gucci та особистих відеозвернень сервісу Cameo) і поширює це під фейковим брендом CNN з наративами штибу «демократи — корумповані», «#AllDemocratsAreCriminals», звинуваченнями демократів у «загрозі дітям» і порівняннями з нацистами — напередодні проміжних виборів у листопаді 2026 року.

Акаунт у Х antibot4navalny збирає свідчення використання неавторизованих та зманіпульованих камео голівудських акторів для поширення російської дезіфнормації 

У матеріал агентства AFP від 14 вересня 2026 року «Russian disinformation campaign sets sights on US midterms» дослідник Клемсонського університету Даррен Лінвілл називає цю кампанію «першим акордом» російського втручання у американські проміжні вибори до Конгресу вибори 2026 року. Що особливо важливо, серед фейків тієї самої хвилі поширюється неправдиве твердження, нібито Задрожни «відкликала» власний матеріал. Тобто сам «розворот» — нібито-спростування Задрожни — вже задокументований і спростований незалежним джерелом як частина тієї самої дезінформаційної кампанії.

Перевірка аналітиків "Детектора Медіа" показала, що ані на сайті MS NOW / NBC News, ані в жодному з акаунтів BBC, CNN чи POLITICO немає відео чи заяв, які підтверджували б цитати з фейкових роликів; жодне з великих видань, чиї бренди використали для фальшивок, не публікувало матеріалів про «фальшивий прапор» демократів. Повідомлення про нібито колективний позов американських акторів проти Демократичної партії також не підтверджується жодним джерелом — і суперечить фактам: саме образи акторів (Паркер, Робертс, Ханніган, Колфілд, Беглі) без дозволу використала проросійська мережа, а не Демократична партія.

Твердження про нібито "спробу самогубства" репортерки Задрозни також не підтверджується жодним медіа чи офіційним джерелом — це вигадка. Поширення фейкових повідомлень про самогубство реальної людини з метою її дискредитації — окрема, значно агресивніша форма цькування журналістки, ніж стандартні для «Матрьошки» політичні фальшивки.

Чому це «Матрьошка»

Технічно кейс повторює почерк, який Детектор Медіа вже фіксував у кампаніях «Матрьошка»/Storm-1516 проти французько-українського оборонного співробітництва (фейкові відео під брендами AFP та Bloomberg) і напередодні виборів у Саксонії-Ангальт (фейкові ролики під брендами taz і Bild): реальні відеофрагменти без оригінального звуку, фейкові субтитри під впізнавані бренди медіа, одночасне поширення через мережу малопомітних акаунтів і швидке видалення оригіналів. Масове тегання десятків реальних редакцій і журналістів у кожному пості — теж впізнавана риса мережі «Допельгангер»/«Матрьошка»: розрахунок на те, що самі редакції чи журналісти відреагують і мимоволі підсилять охоплення фейку.

Головна особливість саме цього кейсу — рефлексивний «розворот»: замість чергової антидемократичної фальшивки мережа взяла за основу реальний матеріал про викриття власної діяльності й перекрутила його на «зізнання» жертви.

Мета подвійна: заздалегідь підірвати довіру до майбутніх матеріалів про російську дезінформацію і водночас дискредитувати конкретну журналістку, яка цю дезінформацію документує, — аж до фабрикації неправдивої інформації про самогубство.

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516, яку Microsoft, французьке МЗС і дослідники Клемсонського університету повʼязують із кремлівськими структурами. Жодна з цитат, приписаних Бренді Задрозни, не підтверджується ні її власною публікацією, ні жодним із зімітованих видань.

Реальний матеріал журналістки, навпаки, викриває саме ту мережу, яка тепер намагається видати його за «зізнання» демократів.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Дезінформаційна кампанія, зафіксована аналітиками «Детектора медіа», проти кандидата на виборах президента Франції-2027 Габрієля Атталя у форматі фейкових відео від імені Le Monde, Les Echos, France 24 та Politico в X, поширюється і в тіктоці — з новим витком наративу: тепер фейкороби стверджують, що саму «російську дезінформацію» сфабрикувала команда Атталя.

Що сталося

Після хвилі фейкових відео в X, яка намагалась переконати аудиторію, що Франція вигадує загрозу російського втручання, аби виправдати можливе блокування платформи X, аналогічний контент зафіксовано і в тіктоці. Щонайменше 10 коротких кліпів (без озвучки, лише субтитри) імітують фірмовий стиль Le Monde, RFI, BFM та Bellingcat і просувають єдину лінію: нібито поліція Парижа не підтвердила скаргу Атталя на іноземне втручання; нібито експерт Google спростував висновки адвокатів Атталя про підробку метаданих; нібито троє французів анонімно зізнались, що самі зняли фейкові відео на замовлення штабу Атталя; і нібито Bellingcat отримав документи про те, що партія «Renaissance» платила французьким медіа за матеріали про російську дезінформацію.

Логіка ескалації

Це третій виявлений шар однієї операції. Першим кроком були класичні фейки-«скандали» проти Атталя (хвороба, наркозалежність батька чи самого молодого французького політика тощо), задокументовані західними медіа та французькою державною агенцією протидії іноземному втручанню. Другий крок — це фейки в X, що намагались дискредитувати саме розслідування про втручання, представляючи його як інструмент цензури. Третій, зафіксований у тіктоці, іде на крок далі: перетворює жертву кампанії (Атталя) на нібито організатора змови проти власних опонентів і навіть проти незалежних розслідувачів (Bellingcat). Це типова тактика «матрьошки» — нашаровувати дедалі радикальніші версії наративу, розраховуючи, що частина аудиторії зупиниться на якомусь із проміжних шарів і повірить у нього.

Технічні ознаки фабрикації

Платформа. На відміну від X, тікток активніше банить профілі та обмежує охоплення відверто дезінформаційного контенту — це підтверджують спостереження аналітиків «Детектора медіа» щодо попередніх «матрьошкоподібних» кампаній. Проте самі спроби поширення варто фіксувати незалежно від того, наскільки ефективно платформа їх стримує.

Акаунти-поширювачі. Профілі з типово згенерованими англомовними іменами (shawnanderson7331, josemarshall7344, rafaeljohnson524, lisawatkins7444) і аватарками, що візуально нагадують фотографії з фотостоків, а не реальних людей.

Розрив між охопленням і залученням. Перегляди й поширення таких відео в тіктоці можуть бути значними завдяки алгоритмічній рекомендаційній видачі, тоді як лайки й коментарі — мінімальні. Це типова картина для контенту, який просувають штучно (через ботів або куплене охоплення), а не органічно.

Фейкові посилання-«докази». Під кожним відео — посилання «FULL ARTICLE» нібито на сайти Bellingcat чи France 24, начебто для підтвердження достовірності. Перевірка показує: домени справжні (bellingcat.com, france24.com), підробки самого домену немає, але за конкретною адресою — сторінка 404, «не знайдено». Тобто розрахунок на те, що глядач побачить знайомий і легітимний домен та повірить джерелу, не переходячи за посиланням і не перевіряючи, чи існує там взагалі такий матеріал.

Висновок

Перехід на тікток і подальша радикалізація наративу (від «дезінформація не існує» до «Атталь сам усе сфабрикував») свідчать про адаптивність операції впливу: коли одна платформа й один рівень наративу отримують модерацію чи спростування, оператори кампанії пробують інший канал і глибший шар вигадки. Жодне з тверджень у виявлених відео не підтверджується реальними публікаціями названих джерел.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У мережі поширюються твердження, нібито більшість українців вимагає негайної відставки Володимира Зеленського. Як фейкороби зманіпулювали соціологією, розповіли StopFake.

Російські пропагандистські ресурси посилаються на дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), стверджуючи, що 67% громадян України начебто виступають за те, щоб президент залишив посаду вже зараз. Насправді ці заяви є маніпуляцією та викривленням результатів опитування. Про це розповіли фактчекери StopFake, які встановили, що пропагандисти змінили контекст дослідження та видалили з нього ключову умову — йдеться про можливі зміни влади після завершення війни, а не під час воєнного стану.

Російські медіа використали реальне дослідження КМІС, проведене у квітні-травні 2026 року, але подали його результати у викривленому вигляді. У публікаціях стверджувалося, що українське суспільство нібито перебуває на межі масштабного невдоволення владою та вимагає «перезавантаження» керівництва країни негайно.

Однак у самому дослідженні КМІС йдеться про інше питання. Соціологи запитували громадян щодо необхідності оновлення органів влади після завершення війни. Тобто респонденти висловлювали ставлення до майбутніх політичних процесів у мирний період, а не вимогу проведення кадрових змін під час повномасштабного вторгнення.

У КМІС окремо наголосили, що «йшлося про період після війни». Соціологи також зазначили, що їхні попередні дослідження стабільно показують: більшість українців не підтримує проведення виборів до завершення бойових дій.

Маніпуляція виникла через вилучення важливої частини формулювання. Замість суспільного запиту на майбутнє оновлення політичної системи пропагандисти представили результати як нібито негайну вимогу зміни президента.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що показник у 67% відображає бажання суспільства оновити політичні еліти у мирний час, а не заклик до дострокової зміни влади під час війни. За його словами, українці розділяють питання підтримки державних інституцій під час війни та майбутніх політичних змін після її завершення.

Фактчекери також звернули увагу, що запит на оновлення влади стосується не лише президента. У тому ж дослідженні значна частина опитаних підтримала оновлення інших державних органів після війни: зокрема, 83% висловилися за перезавантаження Верховної Ради, а 74% — за зміну уряду.

Водночас дані попередніх опитувань КМІС показують, що Володимир Зеленський зберігає підтримку серед значної частини населення: більшість опитаних продовжує йому довіряти та вважає його легітимним главою держави в умовах воєнного стану.

Таким чином, основною темою дезінформації стало створення хибного уявлення про нібито масову втрату підтримки українською владою. Російська пропаганда використала реальні соціологічні дані, але змінила їхній зміст, перетворивши обговорення майбутніх реформ після війни на фейк про «негайну вимогу відставки» президента.

Наприкінці травня та на початку червня аналітики "Детектора Медіа" зафіксували поширення нової дезінформаційної кампанії проти прем'єра Вірмені Ніколи Пашиняна на платформі Х (твіттер), спрямованої на англомовну аудиторію. Цього разу зловмисники використали нову тактику - начебто привітання від зірок Голлівуду різних років, які закликають глядачів не голосувати за Пашиняна та його партію на виборах до парламенту  Вірменії 7 червня. Відеоролики, ймовірно, стоврені за допомогою генеравтиного ШІ містять хештег #HappyBirthdayFuckingPashinyan (З днем народження, чортів Пашинян). Слід нагадати, що день народження Ніколи Пашиняна - 1 червня. 

Хто насправді ці актори, та у яких фільмах чи серіалах вони знімалися 

Mathew Horne — англійський актор, найбільш відомий за ролями у «Gavin & Stacey» та «Bad Education» на BBC.

Musetta Vander відома насамперед роллю Сіндел у «Mortal Kombat: Annihilation» — що робить маніпуляцію з хештегом «Mortal Kombat» особливо цинічною.

Jake Busey — американський актор, відомий за «Starship Troopers» та роллю журналіста у третьому сезоні «Stranger Things».

Laurie Holden — акторка, найбільш впізнавана за роллю Андреа у «The Walking Dead» та Маріти Коваррубіас у «The X-Files».

Jessie T. Usher Jr. найбільш відомий роллю A-Train у серіалі «The Boys» — і тут маніпулятори не випадково обрали саме його: посилання на «суперсили, як у мого персонажа», вкладені у його уста, сигналізують, що фейкороби знали, кого обирають.

Як працює тактика «фейкових привітань від зірок»

На платформах типу Cameo будь-хто може замовити персоналізоване відео-привітання від відомого актора або зірки за відносно невелику суму. Замовник формулює привід та текст — наприклад, «привіт від Джека на день народження». Актор записує відео з нейтральним або привітальним текстом, не підозрюючи про справжні наміри замовника. Замовник за допомогою ШІ-інструментів замінює аудіодоріжку або субтитри, вкладаючи в уста актора зовсім інший — провокаційний або політично заряджений — текст. У даному випадку фейк публікується в соцмережах через мережу фейкових акаунтів із тегаванням справжніх акаунтів провідних медіа (BBC, Reuters, CNN, Euronews та ін.), щоб привернути увагу журналістів і розширити охоплення.

Контент висить у відкритому доступі упродовж критичного вікна — у даному випадку останній тиждень передвиборчої кампанії перед парламентськими виборами 7 червня — і видаляється лише після того, як завдає максимальної шкоди.

Прецеденти використання тактики «фейкових привітань від зірок»

Проти Володимира Зеленського у 2023 році. За даними Microsoft Threat Analysis Center, проросійські актори купили на Cameo відео таких зірок, як Елайджа Вуд, Майк Тайсон, Прісцилла Преслі, та змонтували їх так, ніби ті закликають Зеленського «звернутися по допомогу від залежності». Відео поширювали проросійські Telegram-канали та держмедіа.

Проти Маїй Санду (прем'єрка Молдови) у 2024 році. Ліндсі Лохан та інші зірки були змонтовані у фейкове «термінове звернення» до президентки Молдови з вимогою піти у відставку — у розпал виборчкої кампанії, під час якої гаслом Санду був курс орієнтований на інтеграцію з ЄС.

Чому це небезпечно

Відео з упізнаваними зірками формує ілюзію «міжнародного засудження» лідера. Хештег із образливим словом навмисно провокує емоційне відторгнення. Тегавання провідних медів — спроба спонукати редакції до перевірки та мимовільного поширення. Таймінг перед виборами розрахований на максимальний вплив на вірменську діаспору та англомовну аудиторію.

Росія намагається дискредитувати чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, звинувачуючи його в зраді інтересів країни — та погрожує вірменам війною, якщо вони не оберуть потрібного Кремлю кандидата.

Читайте статтю Центру досліджень "Детектора медіа": «Український сценарій». Як Москва запускає апокаліптичні наративи напередодні виборів у Вірменії

У соцмережі Х (колишній Twitter) поширюються публікації з твердженням, нібито українська правозахисниця Олександра Матвійчук закликала Європейський парламент відкликати підтримку прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, звинувативши його в загрозі нового військового конфлікту.

Зокрема, акаунти, що поширюють маніпуляцію, тиражують таку «цитату»: «Олександра Матвійчук — я закликаю парламент відкликати свою підтримку Нікола Пашиняна. Він веде нас до нового військового конфлікту та нових жертв». Пост супроводжується тегами низки великих видань та нібито посиланням на Euronews. Згодом платформа Х видалила ряд схожих публікацій. Маніпуляцію виявили аналітики «Детектора медіа». 

Це неправда. Відеозапис, який справді опублікував Euronews, фіксує виступ Матвійчук у Європарламенті у Страсбурзі 19 травня 2026 року на церемонії вручення Європейського ордена за заслуги. У своїй промові правозахисниця говорила про ціну, яку платить Україна за повернення до простору європейських цінностей, про три століття під тінню Російської імперії та про те, що безпека Європи нерозривно пов'язана з українським спротивом. «Ми тут, щоб сказати: Європо, ми повертаємось», — заявила вона. Жодних слів про Пашиняна чи Вірменію у виступі не було.

Олександра Матвійчук — голова Центру громадянських свобод, організації, яка документує російські воєнні злочини від 2014 року. У 2022 році Центр громадянських свобод став співлавреатом Нобелівської премії миру.

Маніпуляція полягає в тому, що пропагандисти взяли реальне відео з публікації Euronews, прив'язали до нього вигаданий текст «цитати» та поширили його з тегами авторитетних медіа, щоб надати фейку зовнішньої достовірності.

Показово, що поширення відбувалося напередодні виборчого процесу у Вірменії — класична схема використання авторитетних імен для внесення дезінформації у виборчий дискурс сусідньої країни.

У соціальній мережі X поширився відеоролик з логотипом Euronews та підписом: «Pashinyan is a catalyst for World War III. Armenia will provoke Russia into yet another military conflict». У відео звучать твердження про те, що прем'єр Вірменії Нікол Пашинян є нібито «каталізатором Третьої світової» та що Вірменія «спровокує Росію на черговий військовий конфлікт», а кількість жертв перевершить втрати у війні проти України. Маніпулятивний допис набрав понад 105 тисяч переглядів, в ньому також тегнуто міжнародні медіа: @euronews, @Reuters, @BBC, @FRANCE24, @Newsweek та інші.

Аналітики «Детектора медіа» встановили: відео є маніпулятивним монтажем на основі справжнього сюжету Euronews, присвяченого зовсім іншій темі.

Оригінальний ролик Euronews — це інтерв'ю про загрозу антимікробної резистентності (AMR). Експертка розповідає про провал фармацевтичного ринку в розробці нових антибіотиків, наводить приклад жінок з інфекціями сечовивідних шляхів, які вже не піддаються лікуванню класичними препаратами, і попереджає: якщо не діяти, до 2035 року 90% інфекцій спричинятимуть «супербактерії». Фраза «It could be 40 million people dying» стосується прогнозів щодо смертності від AMR, а не якогось збройного конфлікту.

Пропагандисти взяли лише перший рядок оригінального відео — «This is what we call a broken market. It could be 40 million people dying» — і використали його як «місток» для вклеювання цілком вигаданого тексту про Пашиняна, Вірменію та війну.

Ознаки маніпуляції

1. Підміна змісту при збереженні впізнаваного вступу. Перший рядок оригінального відео — про глобальну загрозу від антибіотикорезистентності — зберігається у підробці для імітації достовірності. Далі весь текст є вигаданим і не має жодного стосунку до оригіналу.

2. Використання кадрів російського військового параду. На скриншоті відео помітні кадри з військовим крокуванням та прапорами Росії — попри те, що логотип Euronews лишається в кутку. Це додатковий шар візуальної маніпуляції: глядачеві навіюється образ військової загрози, не пов'язаної з оригінальним сюжетом.

3. Прив'язка до виборів. Фраза «On the 7th of June, we will find out if there will be a war» є прямою згадкою дати парламентських виборів у Вірменії. Це свідчить про цілеспрямоване використання маніпуляції у передвиборчому контексті для залякування аудиторії та делегітимізації Пашиняна.

4. Координована кампанія. Цей допис з'явився того самого дня (22 травня 2026 року) і з тією ж технікою маніпуляції, що й інша публікація, розвінчана «Детектором медіа» раніше. Збіг у даті, методі та меседжі вказує на скоординовану дезінформаційну операцію, а не на поодинокі випадки.

Висновок

Ця відеоманіпуляція є частиною скоординованої передвиборчої дезінформаційної кампанії, спрямованої на дестабілізацію проєвропейського курсу Вірменії та формування образу її лідера як загрози регіональній безпеці.

Якщо ви виявили дезінформацію, надішліть її нам на: info@detector.media

Розслідування Светослава Малінова, Center for the Study of Democracy (CSD), поширене мережею A4E Counter Disinformation Network (CDN) показує, як кремлівська пропагандистська інфраструктура системно поширює проросійську дезінформацію через болгарський інформаційний простір. У центрі цієї схеми — сайт Pogled.info, який з лютого 2022 року регулярно передруковував матеріали з пов’язаних із Кремлем і підсанкційних медіа, зокрема RIA Novosti, Sputnik та інші.

Спочатку матеріали ще містили сліди першоджерел, але наприкінці 2025 року тактика змінилася: Pogled.info перейшов до моделі, де публікації подаються як власна аналітика без прозорого посилання на джерело. Це важливо, бо така зміна не лише ускладнює виявлення походження контенту, а й допомагає приховати зв’язок із підсанкційними медіа. Зокрема, це порушує Директиву ЄС 2022/350 від 1 березня 2022 року, яка забороняє трансляцію контенту з російських державних медіа, а саме RT («Russia Today») та «Спутник», на території ЄС або спрямованого на аудиторію в ЄС.

Як працює схема

Поширення пропагандистських матеріалів відбувається за двоступеневою схемою. На першому етапі Pogled.info перекладає та подає пропагандистські матеріали як локальний контент. Далі ці тексти підхоплює faktibg.com — анонімний сайт, який у березні 2026 року передрукував щонайменше 99 статей із Pogled.info.

На другому етапі контент ще ширше розганяється через дві пов’язані фейсбук-сторінки — «Истинските новини в България» (приблизно 14 тисяч підписників) і «Новини от последния час» (приблизно 50 тисяч підписників). Разом ця мережа створює канал, через який російські наративи поширюються як нібито звичайні болгарські новини.

Які наративи просувають

У звіті йдеться, що ця інфраструктура підсилює одразу кілька небезпечних наративних кластерів: делегітимізацію ЄС, антинатовські меседжі та геополітичні конспірологічні схеми. Зокрема, матеріали просувають уявлення про «ворожий Захід», «морально зіпсований ЄС» і «зовнішню змову», яка нібито визначає політику в Європі.

Окремо слід наголосити, що така риторика під час виборчого періоду має підвищений ризик, оскільки здатна посилювати поляризацію та впливати на політичні настрої виборців. Адже вже 19 квітня 2026 року пройдуть чергові парламентські вибори, які стануть уже восьмими за п’ять років.

Чому це важливо

Часті вибори в Болгарії створюють особливо вразливе середовище для дезінформації, бо суспільство перебуває в постійному політичному напруженні. У таких умовах навіть добре замаскований пропагандистський контент може швидко поширюватися та впливати на порядок денний, підриваючи довіру до ЄС, НАТО та демократичних інституцій.

Ця мережа працює не випадково, а як стабільний канал для швидкого перенесення російських наративів у болгарськомовне середовище. Саме тому автори закликають до моніторингу, скарг через механізми DSA та до реагування з боку платформ і національного регулятора.

Що показує звіт

Розслідування фіксує, що Pogled.info має значний трафік і широку мережу зворотних посилань, що підсилює видимість його матеріалів в інтернеті. Потенційні зв’язки власників таких сайтів з болгарським політичним середовищем свідчать про глибшу вбудованість цієї інформаційної інфраструктури у внутрішні мережі впливу. Власником компанії, що управляє сайтом Pogled.info, за даними Center for the Study of Democracy, є Румен Петков, колишній член Болгарської соціалістичної партії та кандидат на виборах 2023–2024 років від коаліції «Levitzata!» («Лівиця!»).

Отже, мова йде не просто про окремий проросійський сайт, а про цілу систему перенесення, маскування та розповсюдження контенту, яка дає змогу кремлівській дезінформації обходити обмеження й виходити на широку аудиторію.

У соціальних мережах і прокремлівських телеграм-каналах поширюється відеоролик з логотипом аналітичної компанії NewsGuard, у якому стверджується, що Україна з 2023 року нібито «активно втручається у вибори суверенних держав», зокрема у США, Німеччині, Франції, Румунії, Молдові та Вірменії. Як «докази» наводяться твердження про використання українськими спецслужбами ботоферм і DDoS-атак для підтримки «антиросійських сил». Як спростовувати це і схожі дезінформаційні повідомлення, показали у фактчекінговому проєкті StopFake.

Відео від нібито NewsGuard є підробкою. Компанія NewsGuard не публікувала жодних матеріалів чи звітів про «втручання України у вибори суверенних держав». Ба більше, формат поширеного ролика не відповідає діяльності компанії: вона спеціалізується на аналітичних дослідженнях та оцінюванні надійності медіа, а не на створенні коротких відео для соціальних мереж. NewsGuard також не має офіційних акаунтів для публікації подібного контенту у форматі відеороликів.

Проте твердження, озвучені у фейковому відео, є прикладом типової пропагандистської тактики — приписування опоненту власних дій. Описані методи, зокрема використання бот-мереж, DDoS-атак і створення підроблених відео з імітацією авторитетних медіа, добре задокументовані як інструменти російських інформаційних операцій. Зокрема, відома операція «Матрьошка», що координує мережі ботів на соціальних платформах для поширення фейкового контенту, а також проєкт «Допельгенгер», у межах якого створювалися копії сайтів провідних західних медіа для розміщення дезінформації. Саме подібні механізми використали і для створення цього ролика з логотипом NewsGuard.

Поява такого фейку збігається в часі з важливими політичними подіями. Зокрема, триває підготовка до парламентських виборів у Вірменії та Угорщині, що супроводжується активізацією інформаційних кампаній. У цих умовах поширення наративів про «українське втручання» є частиною ширшої стратегії дискредитації України та просування вигідних Кремлю політичних сил.

Отже, відео з логотипом NewsGuard є сфальсифікованим, а його зміст — маніпулятивним. Його мета — створити хибне уявлення про нібито українські операції впливу та відвернути увагу від реальних випадків втручання Росії в інформаційний простір інших держав.

Прокремлівські дезінформаційні кампанії продовжують спотворювати сприйняття дій України на фронті, виборчих процесів у Європі та енергетичної політики ЄС. Зокрема, поширюється хибний наратив про те, що Україна нібито провокує ядерну ескалацію, «атакуючи» країни Балтії, — твердження, яке базується на вже спростованих повідомленнях про польоти дронів. Дезінформаційні повідомлення проаналізували EUvsDisinfo.

Один із ключових наративів стверджує, що Україна буцімто намагається втягнути НАТО у прямий конфлікт з Росією. Прокремлівські ресурси заявляють, що удари по російських портах у Балтійському регіоні нібито мають на меті спровокувати відповідь Росії проти країн Балтії, що може призвести до ядерної ескалації. Водночас ці твердження спираються на непідтверджені й уже спростовані повідомлення про польоти українських дронів над територією Балтійських держав. Така риторика покликана створити враження, що дії України є небезпечними для всієї Європи, і таким чином схилити європейські країни до обмеження підтримки України.

Окремим напрямом інформаційного впливу залишаються вибори в державах Європейського Союзу. Російські кампанії з іноземного маніпулювання інформацією дедалі активніше намагаються вплинути на результати голосувань, підтримуючи політичні сили, які вважаються більш лояльними до Кремля. Подібні втручання вже фіксували в Німеччині, Франції та Румунії, а також напередодні виборів у Болгарії та Угорщині. У цих випадках поширювалися безпідставні твердження, що Україна та ЄС нібито дестабілізують ситуацію, а Брюссель подається як авторитарний центр впливу. Аналогічні тактики застосовували і в інших країнах, зокрема у Вірменії, Молдові та Грузії.

Ще один стійкий дезінформаційний наратив — твердження, що єдиним способом уникнути енергетичної кризи для Європи нібито є повернення до російських енергоресурсів. Такі повідомлення ігнорують реальні наслідки санкцій, які вже послабили воєнну економіку Росії. Просування цієї тези має на меті підірвати єдність західних країн і змусити їх переглянути санкційну політику щодо російської нафти й газу.

У сукупності ці тези спрямовані на дискредитацію України, підрив довіри до її міжнародних партнерів і послаблення підтримки з боку Європейського Союзу. Використання подібних інформаційних маніпуляцій є складником ширшої стратегії впливу, яка має на меті змінити політичні настрої в Європі та вплинути на ключові рішення держав.

У соціальних мережах і на проросійських ресурсах поширюють безпідставні твердження про нібито вербування українців для участі у заворушеннях в Угорщині напередодні виборів.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.  

Зокрема, стверджується, що певна структура, «пов’язана з Офісом Президента України», нібито пропонує винагороду в розмірі від 100 до 200 тисяч гривень за поїздку до Угорщини з метою зриву виборчого процесу.

Такі повідомлення супроводжуються конспірологічними тезами про «зовнішнє управління», а також звинуваченнями у спробах дестабілізації європейських країн.

Зазначається, що ці заяви не підкріплені жодними доказами та ґрунтуються на маніпулятивних твердженнях і вигаданих «інсайдах».

Поширення подібних наративів є частиною скоординованої інформаційно-психологічної операції Росії, спрямованої на дискредитацію України напередодні виборів в Угорщині.

Також наголошується, що такі вкиди поширюють акаунти, які системно транслюють антиукраїнські меседжі та синхронізуються з російською пропагандою.

Напередодні парламентських виборів в Угорщині російська пропаганда разом із угорськими посадовцями розгорнула масштабну інформаційну операцію з метою звинуватити Україну у спробі диверсії на газопроводі TurkStream. Попри відсутність доказів та пряме спростування з боку сербських спецслужб, дезінформацію активно тиражують у польському та загальноєвропейському медіапросторі. Розвінчали дезінформацію експерти Demagog.  

Суть маніпуляції

Сербські силовики 5 квітня виявили вибухові пристрої поблизу газопроводу TurkStream («Турецький потік»), який є критично важливим для енергопостачання Угорщини. Одразу після цього угорські політики та проурядові медіа почали поширювати версію про «український слід». Цей наратив миттєво підхопили російські та білоруські пропагандистські ресурси, намагаючись виставити Україну «державою-терористом».

Контекст: Вибори та політичні технології

Загострення антиукраїнської риторики відбувається на тлі виборчої кампанії в Угорщині. Вибори, заплановані на 12 квітня, можуть стати вирішальними для партії Віктора Орбана Fidesz, яка вперше за 16 років ризикує втратити більшість через зростання популярності опозиційної партії TISZA та її лідера Петера Мадьяра.

Стратегія Орбана будується на дискредитації опозиції як «проукраїнської» та залякуванні електорату війною. Інцидент із газопроводом став ідеальним інструментом для підкріплення цього наративу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто навіть оприлюднив відео, де прямо пов’язав знахідку в Сербії з Україною.

У польськомовних публікаціях у Facebook стверджується, що вибухівка, виявлена ​​сербами, походить зі США. Той факт, що українці мають доступ до такої зброї, нібито є доказом того, що вони несуть відповідальність за невдалий напад на газопровід: «...саботаж було здійснено терористами з України під командуванням Зеленського».

Що кажуть факти?

Аналіз ситуації показує, що звинувачення на адресу Києва є безпідставними та мають ознаки скоординованої провокації.

Як це працює в інфополі

Пропаганда використовує емоційні маніпуляції та підміну понять. У соцмережах поширюються дописи, де Україну називають «нацистсько-бандерівською» та звинувачують у «шантажі країн, без яких вона б не існувала». Використання вибухівки західного зразка подається як «беззаперечний доказ» провини ЗСУ або ГУР.

Висновок

Історія про «українських диверсантів» на сербському газопроводі на кордоні з Угорщиною — це приклад передвиборчої маніпуляції, посиленої російською пропагандою. Жодних фактичних підтверджень участі України немає. Натомість є чітка вигода для чинного угорського уряду, що полягає у мобілізації свого електорату через страх та дискредитації України на міжнародній арені.

У соціальних мережах поширюють відео з логотипом видання WIRED, у якому стверджується, нібито українці запустили в TikTok флешмоб зі спалювання прапорів Угорщини. Відео подають як матеріал авторитетного західного медіа, щоб створити ілюзію достовірності. Насправді ця інформація не відповідає дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували VoxCheck.

Жодних підтверджень існування такого флешмобу немає. WIRED не публікував подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook, YouTube, TikTok чи X. Відсутність будь-яких згадок у надійних джерелах свідчить про те, що відео є вигаданим.

Аналіз ролика показує, що пропагандисти намагалися відтворити стиль відео WIRED, однак допустили характерні помилки. У справжніх відео журналу на початку обов’язково зазначають ім’я людини, яка озвучує текст, а також тему ролика на чорному тлі. Крім того, усі матеріали озвучуються реальними дикторами, тоді як формат із музикою та субтитрами без голосу для цього медіа не характерний.

Отже, поширюване відео є підробкою, створеною для маніпуляції аудиторією та дискредитації українців. Використання логотипів відомих міжнародних медіа — типовий прийом дезінформації, покликаний надати фейковому контенту вигляду достовірності.

Під час своєї чергової прес-конференції під назвою «пряма лінія» очільник Росії Володимир Путін знову вдався до низки гучних заяв щодо ситуації на фронті, мирних переговорів, відносин з Європою та стану російської економіки. Однак більшість із них суперечать реальним подіям.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

1. Заява про «наступ по всіх напрямках» та захоплення Куп’янська і Вовчанська

Путін заявив, що російські війська нібито ведуть успішний наступ по всій лінії фронту та вже взяли під контроль Куп’янськ і Вовчанськ.

Втім, жодне авторитетне джерело — зокрема Інститут вивчення війни (ISW), DeepState чи офіційні представники ЗСУ — цього не підтверджує. Бойові дії в цих районах тривають, а зміни лінії фронту мають локальний характер. Ба більше, ситуація для російських сил на Куп’янському напрямку залишається складною, що ставить під сумнів заяви Кремля про «стратегічний успіх».

2. Обіцянка «не бити по Україні» в день виборів

Ще однією заявою стала нібито готовність Росії утриматися від ударів по Україні в день виборів.

Насправді такі слова не є жестом доброї волі. Експерти розцінюють це як спробу нав’язати Україні тему виборів під час війни та втрутитися у внутрішні справи держави. Практика показує, що Росія системно атакує цивільну інфраструктуру незалежно від дат і неодноразово порушувала власні обіцянки.

3. Твердження про «готовність до миру» і компроміси

Путін також заявив, що Москва нібито готова до миру та вже йшла на компроміси.

Втім, під «миром» Кремль фактично розуміє повне виконання ультиматумів: відмову України від частини територій, ослаблення армії та обмеження суверенного вибору. Жодних реальних компромісних пропозицій Росія не демонструвала — ані на міжнародних зустрічах, ані в публічній дипломатії.

4. Заперечення загрози для Європи

Ще одна заява стосувалася нібито відсутності планів нападу на Європу за умови «поваги» до Росії.

Однак загроза для європейських країн уже існує у формі гібридної війни: кібератак, диверсій, втручання у виборчі процеси, інформаційних операцій та енергетичного шантажу. Формула, озвучена Путіним, є не гарантією безпеки, а елементом політичного тиску.

5. Запевнення, що економіка «під контролем»

Путін також намагався переконати аудиторію, що економіка Росії стабільна, а держава не впливає на рішення Центробанку.

Факти свідчать про інше: зростання ПДВ, рекордний рівень державного боргу, дорогі кредити та ручне узгодження рішень регулятора вказують на глибоку структурну кризу. Зниження ключової ставки просто під час «прямої лінії» багато експертів розцінили як політичний сигнал, а не прояв незалежної монетарної політики.

З 30 вересня в російськомовному сегменті Facebook почала поширюватися нібито обкладинка сатиричного французького журналу Charlie Hebdo, яка начебто стосується парламентських виборів у Молдові. Однак ця обкладинка — фейкова.

Про це повідомляє грузинський фактчекінговий проєкт "Детектор міфів".

На зображенні — карикатурні зомбі, один з яких тримає прапор Молдови, а інший — біле полотнище з логотипом проєвропейської партії PAS (Партія дії та солідарності). Заголовок карикатури звучить як: «Мертві молдовани знову обрали PAS».

Насправді номер Charlie Hebdo із зазначеним номером 1732 вийшов 1 вересня і не мав жодного стосунку до виборів у Молдові. На справжній обкладинці зображено карикатуру на колишнього президента Франції Ніколя Саркозі.

У Facebook-постах поширюється теза, що карикатура нібито «викриває» махінації з голосами померлих виборців на користь PAS — партії, очолюваної президенткою Майєю Санду. Джерелом фейкової обкладинки зазначають Telegram-канал «Гагаузская Республика», де її опублікували 30 вересня. Наступного дня зображення з’явилося і в Telegram-каналі «Шкварка 2.0».

Фальшиві обкладинки Charlie Hebdo не є новинкою — подібні маніпуляції регулярно використовуються для дискредитації політиків, особливо з проєвропейських країн. Такі вкиди часто створюють і поширюють задля дезінформації та посилення політичної напруги в суспільстві.

28-29 вересня 2025 року грузинсько- та російськомовні акаунти у фейсбуці, а також російські пропагандистські медіа поширили фейкову інформацію, стверджуючи, що президентка Молдови Мая Санду під час одного з виступів у ході виборчого процесу в Молдові назвала Грузію «російською колонією». Деякі дописи супроводжувалися відео, на якому Санду нібито говорить румунською мовою, а російські субтитри приписують їй слова: «Ми бачимо на власні очі, як Грузія, зневажаючи європейські цінності, знову стала російською колонією. Грузинський уряд позбавив народ шансу на процвітаюче майбутнє в Європейському Союзі». Фейк спростували грузинські експерти з Mythdetector. 

Утім, поширене відео є дипфейком, створеним за допомогою штучного інтелекту для маніпуляції промовою Маї Санду від 29 серпня 2025 року. У справжній промові, доступній на її офіційній сторінці у фейсбуці, президентка не згадує Грузію і не називає її «російською колонією». Оригінальне відео триває 2 хвилини 28 секунд і містить заклик до молдован зробити правильний вибір на виборах, що визначать майбутнє країни. Візуальні елементи у дипфейку, як-от одяг Санду та фон, збігаються з промовою від 29 серпня, що підтверджує факт маніпуляції.

Докази маніпуляції

Грузинські фактчекери з Mythdetector проаналізували відео за допомогою інструментів виявлення штучного інтелекту Hive Moderation та Invid. Результати показали, що аудіо містить 91-99% слідів AI-маніпуляцій, а відео — 91,5-98% ознак дипфейк-технологій. Візуальний аналіз також виявив недоліки: неприродні рухи рота, голови та очей Санду, невідповідні вирази обличчя та моменти, коли її зуби зникають. Аудіо відрізняється від стилю мовлення президентки, з неприродними паузами та тоном.

Жодні авторитетні джерела, включно з офіційними сторінками Маї Санду в іксі та фейсбуці чи місцевими молдовськими медіа, не підтверджують, що вона називала Грузію «російською колонією». Дописи на іксі, які посилаються на цю заяву, спираються виключно на маніпульоване відео і не мають незалежного підтвердження.

Фейкове відео може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на розкол молдовського суспільства, посилення поляризації або мобілізацію проросійських виборців перед виборами до парламенту Молдови, що пройшли 28 вересня. 

На початку вересня 2025 року в грузинсько- та російськомовних акаунтах у фейсбуку активно поширювалися твердження про те, що президентка Молдови Мая Санду нібито хворіє на шизофренію. Згідно з цими публікаціями, інформація про психічне здоров'я президентки стала відомою на основі документів, які нібито «витекли» з молдовського парламенту в жовтні 2024 року. Документи начебто підтверджують, що Санду лікується в австрійській клініці «Дьоблінг» і їй призначено препарат арипіпразол. Більшість публікацій посилаються на статтю з вебсайту Head-Post.com, а деякі містять фотографії документа з назвами клініки, препарату та підписом Санду. Фейк розвінчали експерти грузинського порталу mythdetector. 

Насправді ці документи є підробленими і не належать клініці «Дьоблінг». Вони містять лінгвістичні та фактичні помилки. У червні 2023 року, коли нібито Санду проходила лікування в Австрії, вона насправді проводила офіційні публічні зустрічі в Молдові. Такі дезінформаційні твердження про психічне здоров'я президентки, поширені в передвиборчий період, спрямовані на її дискредитацію.

Поширення дезінформації про психічне здоров'я Маї Санду

Основним джерелом фейку є стаття, опублікована на сайті head-post.com 27 серпня 2025 року. У ній містяться німецькомовні документи, які нібито свідчать про те, що Санду пройшла електросудомну терапію (ЕСТ) в австрійській приватній клініці «Дьоблінг» у червні 2023 року. Стаття стверджує, що цей метод вважається безпечним для лікування психічних розладів і застосовується, коли інші методи неефективні. Документи також нібито вказують на призначення арипіпразолу для лікування шизофренії.

Литовське видання Delfi, яке спеціалізується на викритті фейків, зазначає, що в червні 2023 року Мая Санду мала низку офіційних зустрічей у Молдові, що підтверджується фотографіями та офіційними заявами. Це спростовує твердження про її перебування в клініці.

Крім того, документи містять лінгвістичні помилки, які свідчать про підробку. Наприклад, використовується неправильний термін «Elektrokonvulsieve therapie», тоді як правильні німецькомовні форми — «Elektrokonvulsionstherapie» або «Elektrokrampftherapie». Абревіатура в документі вказана як ETC, хоча в міжнародній та німецькій практиці використовується EKT або ECT. Такі спотворення посилюють сумніви щодо автентичності.

Це не перший випадок поширення фейку про шизофренію Маї Санду. Подібна неправдива історія, згідно з якою президентка лікувалася в тій самій австрійській клініці у 2021 році, поширювалася в кремлівських ЗМІ та соціальних мережах у 2024 році. Інформацію тоді перевірили українські фактчекери з Gwara Media, які виявили граматичні помилки та невідповідності в документах.

Причини дискредитації Маї Санду

В аналізованих грузинськими фактчекерами публікаціях на фейсбуці стверджується, що Санду більше не може виконувати президентські обов'язки, і наводиться інформація про конституційний механізм усунення президента з посади через проблеми зі здоров'ям. Крім того, фейки натякають, що проблеми зі здоров'ям використовуються для «керування нею ззовні».

Поширення цієї дезінформації пов'язане з парламентськими виборами в Молдові, запланованими на 28 вересня 2025 року. Твердження про те, що Санду не може виконувати обов'язки через здоров'я, слугують для її дискредитації напередодні голосування.

Цей фейк — частина ширшої дезінформаційної кампанії, спрямованої на підрив довіри до проєвропейської лідерки Молдови. 

 Фактчекери із проєкту «Demagog.pl» опублікували підсумковий звіт щодо дезінформації та операцій впливу в період президентських виборів 2025 року. У документі описані наймасштабніші маніпуляції у медіа та соцмережах, атаки на кандидатів, поширення мови ворожнечі й фейкових новин, а також використання штучного інтелекту у політичній агітації.

Команда Demagog пише, що протягом виборчої кампанії зафіксувала 242 випадки поширення фейків, з яких 23 безпосередньо стосувалися кандидатів та процесу голосування. Також вони перевірили  185 публічних заяв політиків — понад половина з них виявилася неправдивою або маніпулятивною.

Основною метою операцій впливу було делегітимізувати окремих кандидатів, зокрема Рафала Тшасковського, Артура Бартосевича, Кароля Навроцького та Шимона Головню. Їх звинувачували у співпраці з "глобалістами", Європейським Союзом чи єврейськими організаціями, що подавалося як «загроза для польського суверенітету». Кампанія супроводжувалась масштабним поширенням мови ворожнечі: у публікаціях фігурували расистські та ксенофобські висловлювання, зокрема щодо мусульман, людей з африканським походженням та євреїв. У публічний обіг активно вкидали інвективи на кшталт «субсахарські інженери», популяризовані зокрема акаунтом Boston Tea.

Увагу автори звіту приділили і проросійським тезам. Серед таких вони навели повідомлення про Україну, президента Володимира Зеленського та українських біженців, які перебувають у Польщі. Пропаганда зображувала їх як загрозу чи фінансовий тягар для держави. Також маніпулювали страхами щодо війни: з’являлися фейки про нібито плани польської влади відновити обов’язкову військову службу або відправити армію до України. Ці меседжі використовувались для просування політиків із виразною антиукраїнською риторикою, зокрема Мацея Мацяка, як «єдиного антивоєнного кандидата» з «антибандерівською» позицією.

Звіт також розкриває випадки підриву довіри до виборчого процесу — поширювались змонтовані фальшиві соцопитування, які нібито демонстрували перевагу кандидата Ґжеґожа Брауна, а також конспірологічні теорії про те, що влада планує скасувати вибори у разі його перемоги, посилаючись на вигадане «російське втручання».

Окремим напрямом дезінформаційної кампанії стало використання штучного інтелекту. За його допомогою створювались зображення та відео, які нібито демонстрували підтримку певних кандидатів або дискредитували опонентів. Часто ці матеріали виглядали реалістично і вводили в оману виборців. Зокрема, зафіксовано приклади використання AI для фабрикації знімків, які пізніше поширювали навіть під час виборчої тиші. Таким чином, штучний інтелект став одним із нових інструментів політичної маніпуляції у цифровому просторі.

«Детектор медіа» зафіксував чергові випадки поширення проросійськими пропагандистськими анонімними телеграм-каналами підробних обкладинок західних видань. Цього разу німецького сатиричного видання Titanic та французького Charlie Hebdo. 

Зокрема, агітпроп маніпулює результатами саміту НАТО в Гаазі, нібито підсилюючи свої аргументи, спираючись на фейкову обкладинку Titanic, на якій Володимир Зеленський «стукає у двері Альянсу», а його не пускають, ні у 2025, ні у 2050, ні у 2150 році. У підсумковій декларації саміту, справді, не йдеться про запрошення України до вступу в НАТО. Проте тепер держави-учасниці Альянсу домовилися включати допомогу Україні в ліміт збільшення витрат на оборону, який поступово зростатиме до 5% ВВП. Перевірка офіційного сайту видання Titanic показала, що такої обкладинки не існує. Останні номери видання присвячені взаєминам між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним і спробі активістки Грети Тунберг відвідати Газу.

Інший зафіксований «Детектором медіа» приклад — нова фейкова обкладинка французького сатиричного видання Charlie Hebdo, спрямована на дискредитацію президентки Молдови Маї Санду. На підробній обкладинці розміщена карикатура на політикиню та підпис «Санду готова прийняти у себе всіх». Пропагандисти просувають тезу, мовляв, влада намагається перетворити Молдову на «притулок для біженців з усієї Європи». Перевіривши офіційний сайт видання, «Детектор медіа» встановив, що номер за 25 червня, який підробили пропагандисти, зображає Дональда Трампа, а не Маю Санду. 

Насправді Молдова у червні 2025 року відмовила у в'їзді майже двомстам громадянам Росії та Білорусі, які намагалися потрапити на її територію під приводом змагань із кікбоксингу. Восени цього року в Молдові відбудуться важливі вибори до парламенту, до яких російська пропаганда вже розгорнула кампанію з дезінформації та поширення впливу на користь проросійських партій. 

На «Хроніках дезінформації» ми розповіли про понад 30 випадків поширень фейків начебто від імені Charlie Hebdo та сотню фейкових обкладинок відомих медіа.