У соціальних мережах поширили фальшиве відео під виглядом сюжету британського мовника BBC про те, що перша леді України Олена Зеленська нібито з’явилася на публіці з викраденою дорогоцінністю. У фейковому матеріалі стверджували, що під час візиту до Парижа на нашийній прикрасі Зеленської помітили кулон «Жінка-бабка» вартістю близько 800 тисяч євро, викрадений з французького музею Лалік 5 липня. Головною темою цієї пропагандистської акції намагалися зробити дискредитацію родини Президента України та створення міфу про нібито купівлю розкішних речей на тлі війни. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Factcheck.bg.

Перевірка першоджерел показала, що на офіційному сайті та YouTube-каналі BBC подібний сюжет взагалі не виходив. Технічний аналіз аудіодоріжки за допомогою сервісів Hive Moderation та Hiya Deepfake Voice Detector виявив з ймовірністю понад 95%, що закадровий голос був повністю згенерований штучним інтелектом (deepfake), на що вказувало неприродне виголошення окремих слів.

Окрім підробки голосу, маніпуляцій зазнав і відеоряд. Для створення фейку зловмисники використали реальні кадри прибуття Володимира та Олени Зеленських на вечерю «Коаліції рішучих» у Єлисейському палаці від 13 липня. Порівняння оригінальних фотографій інформаційних агентств Reuters та Agence France-Presse із фрагментами з підробленого відео довело, що зображення викраденого музейного кулона було штучно накладено на шию першої леді за допомогою фоторедактора.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

Російські та проросійські ресурси поширили фейкову історію про те, що донька президента України Олександра Зеленська нібито напала на офіціанта в одному з ресторанів Лондона, а її охоронці жорстоко побили працівника закладу. Насправді жодного такого інциденту не було, а використані для «новини» матеріали виявилися сфабрикованими. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, першоджерелом цієї історії став Фонд боротьби з репресіями — пропагандистська організація, створена засновником ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним. 

StopFake звернувся до адміністрації лондонського ресторану The Ledbury, де нібито стався інцидент. Представники закладу повідомили, що сутички за участю доньки президента України не було, а Олександра Зеленська не відвідувала ресторан.

Фактчекери також перевірили фотографію нібито постраждалого офіціанта, яку використовували пропагандисти як «доказ». Аналіз за допомогою кількох незалежних інструментів для виявлення ШІ-контенту показав, що зображення з високою імовірністю було згенероване штучним інтелектом.

Олександра Зеленська веде непублічний спосіб життя, не має відкритих сторінок у соціальних мережах та після початку повномасштабного вторгнення практично не з'являється на публіці. За офіційною інформацією, вона проживає в Києві, а останні публічні згадки про неї стосувалися завершення навчання на юридичному факультеті українського університету та планів вступу до магістратури.

Поширення таких сфабрикованих історій є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію керівництва України і створення резонансних, але недостовірних приводів для атак у соціальних мережах.

Російська пропаганда поширює новий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту, щоб перебільшити наслідки ударів по українській паливній інфраструктурі та посіяти паніку серед населення. Ворожі ресурси розповсюджують відео нібито зі зруйнованої автозаправної станції у Кременчуці, де «український військовий» стверджує, що об'єкт атакували не «Шахеди», а малі дрони, звинувачує владу в бездіяльності та прогнозує аналогічні удари по Києву. Насправді цей ролик повністю згенерований штучним інтелектом. На поширення фейку звернули увагу в державному Центрі протидії дезінформації.

Відео вперше з'явилося в анонімному тікток-акаунті, після чого його почали активно тиражувати російські телеграм-канали. Ознаки використання технологій штучного інтелекту свідчать, що запис не є справжнім і не може вважатися доказом описаних у ньому подій.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що цей ролик є продовженням інформаційної кампанії Росії, спрямованої на медійне перебільшення наслідків атак по паливній інфраструктурі України. За допомогою сфабрикованих відео пропагандисти намагаються створити враження масштабної кризи, викликати страх серед українців та деморалізувати суспільство.

Російські пропагандистські ресурси поширюють згенеровані за допомогою штучного інтелекту зображення, зокрема в соціальних мережах з’явилося фото нібито з мітингу у Львові. На ньому чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон».

Про це повідомляє Укрінформ.

Поширене пропагандистами зображення є фейковим і має ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. На це вказує неприродне написання літер на плакаті, характерне для створених нейромережами зображень. Перевірка за допомогою сервісу AI or Not також показала, що світлина з імовірністю 93% була згенерована ШІ.

Інший фейк поширювали російські медіа, телеграм-канали та користувачі соцмережі X. На сфальсифікованій фотографії виступу Володимира Зеленського перед ним нібито встановили прозорий захисний екран. Пропагандисти заявляли, що глава держави буцімто боїться замаху на тлі масових протестів.

Насправді ж жодного захисного скла перед Володимиром Зеленським не було. Оригінальне відео виступу опублікували 16 липня на офіційних ресурсах президента під час візиту до Києва колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На чотирихвилинному записі Зеленського показано з кількох ракурсів — прозорого екрана навколо нього немає.

Поширена пропагандистами фотографія, ймовірно, також була створена або відредагована за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать помітні візуальні артефакти, зокрема деформований фрагмент стіни Маріїнського палацу у верхній лівій частині зображення.

За допомогою цих фейків російська пропаганда намагається використати тему протестів в Україні для дискредитації державних інституцій. Подібні матеріали мають на меті посилити недовіру до держави, розпалити ворожість до військовослужбовців і створити хибне враження про масштабну внутрішню нестабільність у країні.

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації. Найпоширенішими темами маніпуляцій стали енергетика, здоров’я, політика, клімат і нові технології. Про це розповіли Demagog.pl на основі звіту «Дезінформація очима поляків. Випуск 2026».

Дослідження провели у травні 2026 року серед тисячі громадян віком від 18 до 75 років. Учасникам запропонували оцінити 30 поширених неправдивих тверджень, що стосувалися різних сфер — від енергетики та медицини до політики й клімату.

Автори звіту зазначають, що головними джерелами дезінформації поляки вважають передусім політиків і партії, автоматизовані боти і тролів зі штучним інтелектом, інтернет-інфлюенсерів, звичайних користувачів мережі, а також прихильників псевдонауки та альтернативної медицини.

Однією з найбільш поширених тем стали фейки про енергетику. Середня підтримка неправдивих тверджень у цій сфері становила приблизно 39%, а 78% опитаних погодилися щонайменше з одним хибним твердженням. Найпоширенішим виявився міф про те, що електромобілі нібито загоряються частіше за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Значна частина респондентів також повірила твердженням, що атомні електростанції завжди становлять смертельну загрозу для мешканців прилеглих територій, а електромобілі нібито значно більше шкодять довкіллю протягом усього життєвого циклу.

Серед інших популярних напрямів дезінформації були здоров’я, політика, клімат і нові технології. Дослідники звертають увагу, що люди, які повірили фейкам в одній сфері, часто виявляють більшу схильність приймати неправдиві твердження і в інших темах. Це свідчить про загальну вразливість частини суспільства до маніпулятивних повідомлень.

Окрему увагу у звіті приділили впливу штучного інтелекту на поширення неправдивої інформації. Приблизно 80% опитаних вважають, що за останні п’ять років масштаби дезінформації, створеної за допомогою ШI, зросли. Майже половина респондентів заявили, що стикалися з дипфейками, однак кожен третій не зміг визначити, чи мав справу з контентом, створеним штучним інтелектом.

Дослідження також показало високий рівень поширення теорій змови. Дев’ять із десяти опитаних погодилися хоча б з одним із перевірених неправдивих тверджень, а 19% підтримали половину або більше запропонованих фейкових тверджень. Найбільше зростання помилкових переконань зафіксували у темах клімату та здоров’я. Зокрема, збільшилася кількість людей, які вірять у твердження про нібито навмисне руйнування вугільної економіки через глобальну кліматичну політику або про підготовку нових пандемій світовими елітами.

Попри масштаби проблеми, лише близько чверті поляків знають про існування організацій, які займаються фактчекінгом. Найчастіше громадяни перевіряють інформацію самостійно — через пошукові системи, великі новинні портали та офіційні джерела. Водночас більшість опитаних вважає, що боротьба з дезінформацією має бути спільною відповідальністю держави, медіа, технологічних платформ і незалежних організацій перевірки фактів.

Автори звіту наголошують, що поширення фейків дедалі більше пов’язане з розвитком нових технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту. Це дозволяє створювати й поширювати маніпулятивний контент швидше та у значно більших масштабах, що робить системну перевірку інформації важливим елементом протидії дезінформації.

У соціальних мережах поширилося відео, яке нібито показує чиновників на відкритті нової асфальтованої дороги в російському місті Мухосранськ. У ролику стверджується, що місцеві посадовці нібито відкрили дорогу, яка виявилася лише фальшивим рулонним макетом асфальту. Насправді відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту, а саме місто Мухосранськ є вигаданим. Про це розповіли фактчекери Lead Stories, які перевірили походження ролика, його авторів та ознаки AI-генерації.

Відео поширювали з підписом про нібито «великий скандал у Мухосранську, Росія» та запитанням, хто отримав гроші за дорогу, якої насправді не існувало. Такий сюжет створював враження викриття корупції та обману під час дорожнього будівництва.

Однак перевірка Lead Stories показала, що йдеться не про реальний інцидент, а про сатиричний контент. Мухосранськ не є справжнім населеним пунктом у Росії. Це поширена жартівлива назва для умовного віддаленого провінційного міста, аналогічна англомовним виразам на кшталт «Nowheresville».

Фактчекери встановили, що оригінальне відео походить із TikTok-акаунта, який публікує меми та контент, створений штучним інтелектом. На ролику є позначка «AI-generated», а також водяний знак акаунта @sokolandr92. Сам авторський профіль використовує гумористичний формат і прямо вказує, що його матеріали можуть бути пародійними.

Окремою ознакою того, що відео не є реальним записом, є оформлення акаунта, який його поширив. Профіль @JenevaFMRadio використовує елементи пародії, зокрема змішані символи з латинської та кириличної абетки, що створюють імітацію справжнього медіа. Його опис також містить натяки на сатиричний характер сторінки.

Lead Stories також звернули увагу на деталі самого відео. У ролику немає підтверджень існування події, реальних посадовців чи справжнього місця зйомки. Натомість використані типові ознаки генерації штучним інтелектом, а сюжет побудований як гумористична вигадка про корупцію та неякісну інфраструктуру.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало використання AI-генерації для створення правдоподібного на вигляд, але вигаданого відео. Попри те, що ролик мав сатиричне походження, його поширення без контексту могло створювати у користувачів хибне враження про реальний випадок у Росії.

Перевірка показала, що відео про «фальшиву асфальтовану дорогу» не демонструє справжній скандал чи корупційну схему. Це штучно створений мем із вигаданим містом, який спочатку публікували як AI-контент, але згодом його почали поширювати без пояснення контексту.

Фактчекери EUvsDinisfo розповіли, як російський технологічний гігант Yandex із пошукової системи та набору цифрових сервісів перетворився на частину контрольованої державою інформаційної екосистеми. Через алгоритми пошуку, новинні сервіси та штучний інтелект компанія може впливати на те, яку картину світу отримують користувачі в Росії та за її межами.

Yandex часто сприймають як російський аналог Google, однак компанія має значно ширшу екосистему: хмарні сервіси, карти, таксі, доставку, музику, розумні пристрої та голосового помічника «Алісу». Саме через ці сервіси, за даними EUvsDisinfo, російська влада отримала можливість впливати на інформацію, яку бачать мільйони користувачів.

Вплив Кремля на Yandex почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після війни проти Грузії у 2008 році російські посадовці вимагали, щоб висвітлення подій у пошуку та новинних сервісах відповідало позиції влади. Надалі компанія поступово втрачала незалежність, а після початку повномасштабної війни проти України її інформаційна політика стала ще більш контрольованою.

Одним із прикладів маніпуляції стало висвітлення подій у Бучі після відступу російських військ у 2022 році. За даними EUvsDisinfo, пошукова видача Yandex не показувала користувачам інформації про загибель цивільних та воєнні злочини, натомість пропонуючи нейтральні або туристичні зображення міста. Фактчекери наголошують, що таким чином алгоритми могли створювати викривлене сприйняття реальності.

Окрему увагу приділили роботі штучного інтелекту Yandex — голосового помічника «Аліса». Під час відповідей російською мовою система частіше відтворювала кремлівські інформаційні наративи щодо війни проти України. Зокрема, під час тестування модель підтримувала твердження російської пропаганди про Україну та події у Бучі. Інколи штучний інтелект спочатку формував коректну відповідь, але вона замінювалася відмовою відповісти після застосування внутрішніх обмежень. На думку дослідників, це може свідчити про політичну цензуру відповідей, а не про технічну неможливість надати інформацію.

Ще однією темою розслідування стало використання державою алгоритмів і штучного інтелекту для поширення вигідних Кремлю повідомлень. У матеріалі згадується витік документів організації Social Design Agency, яка працювала під контролем російської адміністрації президента та розробляла операції з впливу на відповіді мовних моделей.

EUvsDisinfo звертає увагу, що проблема виходить за межі Росії. Сервіси Yandex залишаються популярними в країнах із великими російськомовними спільнотами, зокрема у державах колишнього СРСР. Користувачі можуть отримувати пропагандистські або цензуровані відповіді навіть тоді, коли використовують лише браузер, пошук чи розумну колонку.

Отже, головна тема дезінформації, яку розглянули фактчекери, полягає у перетворенні цифрових технологій на інструмент інформаційного контролю. Якщо раніше пропаганда поширювалася переважно через телебачення та державні медіа, то тепер вона може бути інтегрована у пошукові алгоритми, чатботи й повсякденні цифрові сервіси.

У висновку EUvsDisinfo наголошує: Yandex більше не можна розглядати лише як технологічну компанію, адже його сервіси стали частиною системи, де алгоритми, державне регулювання та пропагандистські наративи можуть формувати окрему версію реальності для користувачів.

У соціальних мережах поширили повідомлення про нібито «гнівну проповідь» Папи Лева XIV, у якій він начебто розкритикував політику президента США Дональда Трампа після того, як той буцімто назвав понтифіка «образою для Ісуса». У фейковій заяві Папі приписують різкі висловлювання щодо охорони здоров’я, міграційної політики, війни та корупції. Однак ця історія виявилася вигадкою, створеною за допомогою штучного інтелекту. Про походження фейку, ознаки генеративного контенту та відсутність підтверджень розповіли фактчекери Snopes.

Як встановили у Snopes, жодних доказів того, що Дональд Трамп називав Папу Лева XIV «образою для Ісуса», а понтифік у відповідь виголосив таку проповідь, не існує. Поширення цієї історії почалося з публікацій у фейсбуку.

Фактчекери перевірили можливі джерела повідомлення і не знайшли жодних згадок про подібний інцидент у надійних медіа. Пошуки в Google, Bing та DuckDuckGo не показали матеріалів, які підтверджували б існування такої заяви Папи чи конфлікту між ним і Трампом. 

Інструмент для аналізу текстів GPTZero оцінив ці матеріали як такі, що з високою імовірністю були створені штучним інтелектом. Водночас фактчекери наголошують, що подібні сервіси не можуть бути єдиним доказом автентичності чи фальшивості матеріалу — необхідна комплексна перевірка джерел і фактів.

Автори подібного контенту часто використовують зацікавленість аудиторії в політичних конфліктах та гучних заявах. Такі вигадані історії швидко поширюються в соцмережах, а посилання під ними нерідко ведуть на сайти з великою кількістю реклами, що дає змогу їхнім авторам отримувати прибуток від переглядів.

Штучний інтелект стрімко змінює способи поширення дезінформації, дозволяючи створювати масштабні та переконливі кампанії впливу з мінімальними затратами ресурсів. Про нові загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту для дезінформації, розповіли у фактчекінговому проєкті Demagog.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom), сучасні мовні моделі можуть використовуватися на всіх етапах дезінформаційних операцій — від пошуку вразливих аудиторій до оцінки ефективності поширених наративів.

Фактчекери Demagog також пишуть, що традиційні мережі ботів, які масово поширювали однакові повідомлення, поступово втрачають актуальність. Натомість штучний інтелект дає змогу створювати акаунти, які поводяться як реальні користувачі, генерують унікальний контент і підтримують правдоподібні дискусії. Це значно ускладнює виявлення скоординованих кампаній впливу.

Однією з головних тем дослідження стало використання комерційно доступних мовних моделей для створення дезінформації. Попри обмеження, запроваджені розробниками, дослідники НАТО змогли змусити різні системи генерувати оманливі повідомлення і токсичний контент. Аналіз показав, що жодна з перевірених моделей не є повністю захищеною від такого використання.

Demagog також звертає увагу на те, що штучний інтелект може допомагати не лише у створенні фейкових повідомлень, а й у формуванні цілих мереж вигаданих персонажів. Такі акаунти можуть виконувати різні ролі: виступати «експертами», підсилювати емоційні реакції аудиторії, пропонувати прості відповіді на складні питання або імітувати критиків, які зрештою підтримують потрібний наратив. Реалістичні фотографії для таких профілів також можуть генеруватися за допомогою сучасних інструментів штучного інтелекту.

Для демонстрації потенційних ризиків експерти НАТО провели експериментальну кампанію. Штучний інтелект допоміг визначити спільноту користувачів, які були найбільш вразливими до маніпуляцій, створити відповідні фальшиві акаунти та поширити неправдиві повідомлення про здоров’я. Упродовж тижня ці матеріали охопили десятки тисяч користувачів і були підхоплені сотнями реальних людей, що продемонструвало ефективність нових інструментів впливу.

Автори дослідження НАТО критикують нинішні підходи до боротьби з дезінформацією. На їхню думку, зосередження виключно на спростуванні окремих фейків уже не відповідає масштабам загрози. Натомість необхідно виявляти цілі мережі взаємопов’язаних акаунтів, зміцнювати довіру до інституцій та підвищувати стійкість суспільства до інформаційних маніпуляцій.

У Demagog пишуть, що розвиток штучного інтелекту відкриває нові можливості не лише для корисних технологій, а й для організації складних дезінформаційних кампаній. Саме тому державні установи, науковці, технологічні компанії та громадяни мають спільно працювати над виявленням і протидією новим формам інформаційних загроз.

У проросійських телеграм-каналах та на платформі Х (твіттер) поширюється зображення, яке нібито зафіксовано в литовській школі під час повітряної тривоги 20 травня. На фото — слайд, де учням у бомбосховищі нібито пояснюють, що український безпілотник «не небезпечний» і «випадково залетів» у литовський повітряний простір. Комплексно проаналізували цей вкид фактчекери «Ґвара Медіа».

Що насправді сталося 

20 травня у Вільнюському регіоні справді оголошували повітряну тривогу — через виявлення дрона поблизу білоруського кордону. Школи та дитячі садки перевели дітей в укриття, роботу транспорту та аеропорту тимчасово призупинили. Тривога тривала приблизно годину й о 10:57 за місцевим часом була скасована. Походження безпілотника офіційно не встановлено: за даними литовського мовника LRT, голова Національного центру управління кризовими ситуаціями припустив, що він міг прилетіти з Білорусі, однак об'єкт зник з радарів і так і не був знайдений.

Чому це фейк

Уже наступного дня, 21 травня, фото з нібито шкільного укриття почали масово поширювати пропагандистські канали — «Крыминфорум» та «Военный обозреватель» серед перших. Однак сама логістика події робить таку версію неправдоподібною: за годину тривоги вчителі фізично не могли б підготувати такий «навчальний матеріал».

Перевірка зображення інструментом OpenAI для аналізу ШІ-контенту виявила невидимий цифровий маркер SynthID — технологію водяних знаків від Google DeepMind, яка позначає контент, згенерований штучним інтелектом.

Міністерство освіти, науки та спорту Литви у відповідь на запит редакції «Ґвара Медіа» підтвердило: жодних подібних слайдів чи уроків у литовських школах не було, а сам інцидент литовські органи кваліфікували як скоординовану дезінформаційну кампанію.

Отже, це ШІ-фейк, згенероване штучним інтелектом зображення , яке поширюється для дискредитації Сил оборони України.

Аналітики «Детектора медіа» фіксують скоординоване поширення в мережі проросійських телеграм-каналів відеоматеріалів, у яких нібито зображено приниження військовослужбовців ЗСУ з інвалідністю з боку побратимів. Про використання технологій штучного інтелекту в цих роликах попередив і Центр протидії дезінформації — зокрема в тіктоці. Телеграм-канали публікують згенерований ШІ контент з приміткою «з просторів українського тіктоку». 

Ідентичний контент з однаковим супровідним текстом виявлено щонайменше в трьох каналах: «Херсонський вісник» (47 917 підписників), «Степной ветер» та «Медведь» (91 051 підписник) — останній прямо репостив публікацію зі «Степной ветер», що свідчить про скоординованість кампанії. Публікації подаються як «матеріали з українського тіктоку», а також пости містять пряме посилання на вербувальний телеграм-акаунт із закликами до українських військових здаватися в полон.

Проте візуальний аналіз відео виявляє характерні ознаки ШІ-генерації: одне й те саме синтетичне обличчя накладено на кількох персонажів у кадрі, помітне «мерехтіння» зображення та неприродна міміка. Схема поширення також типова для скоординованих операцій впливу: контент спершу закидається через мережу одноразових акаунтів, штучна активність ботів у коментарях виштовхує його в рекомендації, після чого ролик використовується як нібито «органічне» свідчення в російських медіа.

ЦПД раніше документував випадки, коли російська пропаганда системно нарощує виробництво ШІ-відео від імені «військових» для просування антиукраїнських наративів через механізми органічного поширення в соцмережах.

Згенерований ШІ контент скоординовано поширюється мережею проросійських каналів як інструмент психологічної операції проти українських військових.

Метою таких скоординованих кампаній є підрив довіри до ЗСУ, формування образу Сил оборони як байдужих до власних бійців і спонукання військовослужбовців до дезертирства або здачі в полон.

У період з 10 по 12 травня російськомовні акаунти у фейсбуку, а також проросійські сайти donpress.ru та donbasstoday.ru поширили фотографію, на якій нібито зображено могилу Семена Зеленського — діда президента України — у Кривому Розі. На знімку до надгробку нібито покладено квіти та білі аркуші паперу з написами: «Вітаю з Днем Перемоги, ваші вірні діти та онуки», «Негідний нащадок гідного предка», «Пробачте нам за це». Автори дописів стверджували, що 9 травня невідомі вшанували пам'ять ветерана таким чином. Розвінчали ШІ-згенерований фейк фактчекери Myth Detector. 

Проте ця фотографія згенерована штучним інтелектом. На це вказують характерні візуальні артефакти: неприродно прикріплені стрічки на букетах і стебла квітів, що «проростають» із фону в неможливий спосіб. Аналіз за допомогою інструменту Hive Moderation, зроблений грузинськими фактчекерами, підтвердив: імовірність штучного походження зображення становить 97,3%.

Показово, що маніпуляція вписується в ширшу пропагандистську кампанію. Ще 8 травня кремлівське РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про те, що Зеленський «забув публічно згадати могилу діда-ветерана» — типовий наратив про нібито зневагу українського президента до пам'яті Другої світової війни.

Семен Зеленський був ветераном Радянської армії, дослужився до звання полковника. У 2019 році Володимир Зеленський відвідав його могилу в Кривому Розі та назвав діда одним із героїв, які захищали Україну від нацистів. Україна відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня — як і більшість, зокрема, європейських держав.

У соцмережі X (колишній Twitter) поширюється серія відеороликів, в яких особи у формі австралійських пожежних служб начебто закликають зупинити підтримку України та звинувачують Макрона, Мерца і Стармера у «розпалюванні конфліктів». Аналіз відеозаписів та їхніх транскриптів показує, що маніпуляція реальними публічними відеозверненнями австралійських керівників місцевих пожежних служб з використанням ШІ-генерованих відео.

Насправді, жодних подібних заяв ці люди ніколи не робили. Оригінальні звернення пов'язані з реальними проблемами фінансування служб порятунку в Австралії та сезоном bushfires і не мають жодного стосунку до України чи Росії. Кампанію у Х викрили та проаналізували аналітики «Детектора Медіа». 

Що поширюється

У травні 2026 року у X були опублікувані майже одночасно відеоролики з однаковим текстовим супроводом:

«An Australian firefighter is calling on the public to stop European leaders who are fueling global tensions.»

Публікації містять масові теги провідних медіа — від CNN і USATODAY до Le Parisien, Der Spiegel, ARD та ZDF — очевидно, з метою привернути увагу журналістів. Акаунти, що поширювали ШІ-згенеровані відео: @dindiyle, @cutewrath, @Crazyliciouz_x3, @Crafts_byBrenda.

У роликах люди у формі австралійських пожежних служб виголошують монологи, в яких:

Хто насправді зображений у відео

Детектор Медіа ідентифікував реальних осіб, чиї образи були використані у цій кампанії.

«Jason» (логотип CFA, відеозвернення у формі начальника) — це Джейсон Хеффернан, керівник Пожежної служби сільської Вікторії (Country Fire Authority, CFA). Хеффернан є публічною фігурою, яка регулярно з'являється у відеозверненнях CFA та на YouTube-каналі служби. У лютому 2026 року він виступив перед парламентською аудиторією після важкого пожежного сезону. Жодних заяв, пов'язаних з Україною, Росією чи Макроном, він ніколи не робив.

«Gavin from Fire Rescue Victoria» (на кадрі видно підпис «Gavin Freeman AFSM — Fire Rescue Commissioner») — це Ґевін Фрімен, комісар Пожежно-рятувальної служби Вікторії (FRV). У березні 2026 року він очолював реальну рекрутингову кампанію FRV «Your Next Step», орієнтовану на поповнення лав пожежників. Ця кампанія поширювалась у соціальних мережах із численними відеозверненнями від імені Фрімена та інших офіцерів — саме звідти, найімовірніше, і було запозичено відеоряд.

«Brent Hasi, acting deputy chief of the CFS» — це Брентон Гасті, виконавчий директор з оперативних питань Пожежної служби Південної Австралії (SA Country Fire Service). Підпис на кадрі «Hi, I'm Brenton Hastie» підтверджує особу. Серед реальних функцій Гасті — координація між підрозділами служби.

Чому це фейк: маркери ШІ-маніпуляції

1. Усі публікації розміщені практично одночасно з однаковим англомовним підписом і масштабним «теггінгом» медіа — класична ознака скоординованої кампанії впливу.

2. Підміна аудіо/тексту. Транскрипт «заяв» містить однакові пропагандистські кліше, що повторюються в кожному ролику: всі «пожежники» вживають однотипні формулювання щодо «хабарів корумпованим диктаторам» і закликають ділитися відео в соцмережах. Реальні оперативні оголошення пожежних служб не містять таких риторичних конструкцій.

3. Фактографічні помилки. Жодного підтвердження тому, що австралійські пожежні служби надсилали техніку до Франції чи Німеччини в 2025–2026 роках, у відкритих джерелах немає. 

4. Реальний контекст зовсім інший. Джейсон Хеффернан і Ґевін Фрімен справді з'являлися у відеозверненнях публічно — але з приводу абсолютно інших подій. Весною 2026 року обидва беруть участь у Парламентському розслідуванні літнього пожежного сезону 2026 року у Вікторії. Літо в Південній півкулі відповідає зимі у Північній. Розслідування стосується внутрішніх проблем: старіння автопарку CFA (792 застарілих цистерни, 288 — старіші за 30 років), нестачі фінансування та прорахунків під час ліквідації пожеж. Хеффернан визнав перед комітетом «певні недоліки» в кадровому забезпеченні під час пожеж у січні 2026 року. Саме ця внутрішньоавстралійська дискусія, очевидно, і стала контекстом, у якому були зроблені оригінальні відеозаписи.

5. Пропагандистський наратив типово проросійський. Та відтворює стандартні меседжі: Захід «підкуповує» лідерів держав (Зеленський, Санду, Пашинян), щоб «шкодити Росії»; через це страждають власні громадяни країн ЄС; лідери на кшталт Макрона та Мерца — «воєнні злочинці», які «поставили Європу на коліна». 

Висновок

Відеоролики з «австралійськими пожежниками», які закликають зупинити підтримку України, є продуктом ШІ-маніпуляції реальними публічними відеозверненнями керівників австралійських служб порятунку. Реальні особи — Джейсон Хеффернан (CFA), Ґевін Фрімен (FRV) та Брентон Гасті (SA CFS) — ніколи не робили заяв, озвучених у відео. Їхні справжні публічні виступи стосуються виключно внутрішньоавстралійських питань: пожежного сезону 2026 року, стану автопарку та набору персоналу.

Кампанія є операцією з поширення дезінформації, яка паразитує на авторитеті реальних інституцій та суспільній увазі до австралійської пожежної кризи, аби поширювати проросійські наративи у французько- та німецькомовному медіапросторі.

Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та аналізу відео і транскриптів поширюваних у Х.

Що відбувається

В тіктоку поширюються відеоролики зі штучно згенерованими зображеннями військових, які нібито приходять до зали засідань Верховної Ради й публічно конфліктують з народними депутатами. У частині відео зображені персонажі з протезами кінцівок; в аудіодоріжках лунають претензії щодо того, що депутати «роздають гроші» замість того, щоб допомагати армії. Маркування «Містить медіа, згенеровані ШІ», яке тікток проставляє автоматично, присутнє на відео, однак це не завадило частині роликів набрати мільйони переглядів.

Подібні відео з «обуреним військовим у Верховній Раді» вже розвінчували фактчекери «Детектора медіа» — детальніше тут.

Який наратив просувається

Відеоролики експлуатують стійкий російський пропагандистський наратив про те, що українські військові нібито повинні силоміць захопити владу й «навести порядок» у країні. Зображення солдата з протезом у парламентській залі покликане створити ілюзію легітимності й викликати емоційний відгук — жалість і водночас гнів на владу. Те, що депутати Верховної Ради виконують пряму конституційну функцію — розподіл бюджету, — при цьому навмисно подається як корупція або зрада.

Акаунт-агрегатор: @_rostik_2026

Значна частина виявленого контенту пов'язана з акаунтом @_rostik_2026 («Слава Україні UA», 72,8 тис. підписників, 611,4 тис. вподобань). Акаунт спеціалізується виключно на генерованих ШІ відео з образами українських військових та медиків. Характерна риса контенту — однотипні заклики до емоційної взаємодії в кожному відео:

Це класичні прийоми engagement farming — штучного нарощування взаємодії через маніпулювання емпатією аудиторії. Акаунт не містить жодної біографічної інформації.

Відповідні відео: 7620387474610736405 (2,9 млн переглядів), 7621496409950309652, 7619996227442052373.

Метод обходу алгоритмів: маскувальні описи та їхня динамічна зміна  

Найбільш показовою з точки зору тактики поширення є схема, задокументована на прикладі конкретного відео з акаунту @_rostik_2026.

Крок 1 — початковий опис до відео написано англійською мовою. На момент першої фіксації відео із зображенням «військового, що конфліктує з депутатом у залі Верховної Ради», опис до нього містив розгорнутий англомовний текст про виготовлення кавового столика з дерев'яних піддонів («DIY Wood Pallet Coffee Table Plans»). Жодного зв'язку між описом і змістом відео немає — це свідомо нерелевантний текст, покликаний «збити з пантелику» алгоритми класифікації контенту.

Крок 2 — зміна опису. Пізніше той самий опис було замінено на іспаномовний текст про колумбійську музику кумбія («¡Explora la Cumbia y su Ritmo Caribeño!») з набором нерелевантних до теми відео хештегів: #Cumbia, #MúsicaColombianaCaribe, #RitmoCaribe, а також рядком ключових слів для тіктоку.

Можна припустити, що динамічна зміна опису після публікації дає змогу не лише первісно обійти автоматичну модерацію, а й ускладнити ретроспективний пошук контенту за ключовими словами, пошуковий індекс платформи може зберігати застарілу версію опису. Перемикання між мовами (англійська → іспанська) додатково розширює охоплення: відео потрапляє в рекомендаційні стрічки іспаномовних користувачів, для яких сенситивний українськомовний контент є нерозпізнаваним.

Аналогічний контент зафіксовано також на акаунті @ucraniadeperto, так само ШІ-відео з «солдатом на протезі у Верховній Раді», що прийшов висловити обурення діями депутатів. 

Як розпізнати підробку

На відеозаписах є кілька характерних артефактів ШІ-генерації:

Висновки

Виявлена схема демонструє еволюцію тактик обходу контент-модерації: замість видалення й перезавантаження відео оператори акаунтів редагують опис уже опублікованого відео, послідовно замінюючи його нерелевантними текстами різними мовами. Це дає змогу уникнути автоматичної модерації відео; розширити охоплення серед іншомовних аудиторій, для яких відео виглядає як звичайний розважальний контент; ускладнити ретроспективне виявлення через пошук.

Центр протидії дезінформації фіксує нову масштабну дезінформаційну кампанію: через соцмережі масово поширюються відеоролики, які під виглядом гумору чи «прогнозів» намагаються спровокувати хвилю ксенофобії та підсилити внутрішній розбрат в Україні.

Штучний інтелект на службі хаосу

За даними моніторингу ЦПД, для поширення контенту використовується мережа новостворених акаунтів, які спеціалізуються винятково на цій темі. Ключовою особливістю є використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) для створення відеоряду, що дає змогу швидко та масово продукувати дезінформацію.

Основні наративи кампанії:

Хто просуває дезінформацію?

У кампанії задіяні як системні пропагандисти, так і одіозні політики.

Механіка поширення: Від ботів до реальних користувачів

Російська пропаганда вдало використовує психологію соцмереж. Завдяки «хайповому» та напівгумористичному формату деструктивний контент підхоплюють реальні користувачі, які репостять відео, чим допомагають масштабувати антимігрантську істерію.

Росія намагається перенести в Україну модель конфліктів, що вже були випробувані в країнах ЄС. Мета — змістити фокус із зовнішньої агресії на внутрішні чвари. Питання міграції є складним і потребує фахової дискусії, а не емоційних маніпуляцій чи ШІ-фейків.

Закликаємо читачів критично ставитися до «жартівливих» відео на гострі соціальні теми та перевіряти першоджерела візуального контенту.

У соцмережах поширюють зображення, на якому особи у військовій формі нібито завантажують награбоване майно ліванців у вантажівку. Пік поширення у грузиновомовному секторі фейсбуку припав на кінець квітня, паралельно такі ж фото поширювалися в різних соцмережах російською мовою. Аналіз фактчекерів Мythdetector свідчить про те, що фотографія не є документальною, а була згенерована за допомогою нейромереж.

Наприкінці квітня 2024 року в грузинському та російському сегментах соцмереж (Facebook, VK, Telegram, X) став віральним знімок, що супроводжувався підписом про «мародерство ЦАХАЛу на півдні Лівану». На фото зафіксовано «солдатів», які завантажують у кузов вантажівки килими та побутову техніку. 

Аналіз візуальних аномалій

При детальному вивченні кадру фахівці Мythdetector виявили низку дефектів, характерних для роботи ШІ-генераторів, які зазвичай «недопрацьовують» дрібні деталі та перспективу:

1. Геометрія об'єктів: «Плазмовий телевізор» у руках солдатів має неприродні пропорції та дивне відображення на екрані, що не відповідає оточенню. 

2. Цифрові артефакти: Бампер вантажівки, поверхня землі та частини кінцівок військових сильно пікселізовані та мають ефект розмиття (blur), що не властиво реальній оптиці камери.

3. Анатомічні та формені помилки: Обличчя фігур на фото нечіткі та буквально «зливаються» з фоном. Шеврони на формі перетворені на нечитабельні плями, а написи на спорядженні — на хаотичний набір пікселів.

4. Проблеми з реквізитом: Один із солдатів тримає предмет із цифрою «9», розташування якої грубо порушує закони фізики та перспективи.

Фактчекери ресурсу Myth Detector протестували зображення за допомогою спеціалізованого інструменту Hive Moderation. Результати підтвердили підозри: з імовірністю 99,1% фотографія була створена штучним інтелектом.

Важливий контекст 

Поширення цього фейку відбулося на тлі реальних дискусій у медіапросторі. 23 квітня ізраїльське видання Haaretz опублікувало статтю про свідчення щодо можливих випадків мародерства на півдні Лівану, що пізніше підхопила турецька агенція Anadolu Agency, а згодом видання The Times of Israel написало про розслідування інцидентів мародерства військовою поліцією Ізраїлю.

Висновок

Автори фейку використали реальний інформаційний привід (дискусію про дисципліну в армії та розслідування військової поліції щодо інцидентів мародерства), щоб підкріпити його сфабрикованим «візуальним доказом». Це класичний прийом дезінформації: змішування правдивого контексту з фейковим контентом для посилення емоційного впливу на аудиторію.

Нагадуємо, що навіть за наявності гострих політичних чи військових дискусій використання згенерованих зображень як «документальних фактів» є неприпустимим і слугує виключно для маніпуляції суспільною думкою.

Після початку війни між США та Іраном у соцмережах стало стрімко поширюватися відео, створене за допомогою штучного інтелекту, на якому прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нібито виступає в мусульманському одязі та виголошує расистські й провокаційні заяви. Ролик набрав сотні тисяч переглядів у фейсбуку та інстаграмі і став черговим прикладом того, як штучний інтелект використовують для поширення ісламофобії та дезінформації. Про дезінформаційну тактику розповіли у The Bureau Of Investigative Journalism.

Журналісти з’ясували, що за створенням і поширенням такого контенту стоїть побожний мусульманин із Пакистану, який веде кілька сторінок у соцмережах. Частина його акаунтів присвячена релігійному контенту — цитатам з Корану та ісламським настановам, однак паралельно він адміністрував сторінки, де масово поширювали антимусульманські фейки та ксенофобські матеріали для британської аудиторії.

Один з його фейсбук-акаунтів під назвою Britain Today мав майже 200 тисяч підписників, а контент із нього збирав мільйони переглядів. Сам автор визнав, що заробляв на таких публікаціях близько 1500 доларів щомісяця завдяки монетизації Meta. Після звернення журналістів компанія Meta видалила ці сторінки через порушення правил щодо мови ненависті та дезінформації.

Чоловік розповів, що створював контент за допомогою інструментів штучного інтелекту, зокрема Grok, Gemini, CapCut і ChatGPT. За його словами, він часто просто копіював відео протестів чи інших подій з тіктоку або іксі, а потім додавав до них згенеровані ШІ підписи, озвучення та провокативні зображення.

Журналісти наголошують, що сучасні інструменти штучного інтелекту істотно спростили виробництво маніпулятивного контенту. Тепер авторам навіть не потрібно добре знати англійську мову чи розуміти зміст повідомлень — достатньо ввести короткий запит у програму, яка автоматично створить відео, озвучення та обкладинку.

Багато публікацій Britain Today просували типові ультраправі конспірологічні наративи — зокрема теорію «великого заміщення», згідно з якою біле населення Європи нібито навмисно «замінюють» мігрантами. На сторінках також закликали депортувати мусульман з Великої Британії та називали публічні мусульманські молитви «завоюванням Заходу».

Окремою мішенню став мер Лондона Садік Хан, якого регулярно згадували у фейкових роликах. У деяких випадках автори брали справжні відео за участю політика, але додавали до них образливі та маніпулятивні підписи. Наприклад, кадри з громадського іфтару на Трафальгарській площі подавали як нібито «колонізацію Британії мусульманами».

Сам автор сторінок сказав, що нібито не усвідомлював змісту багатьох публікацій через погане знання англійської мови, та пообіцяв видалити частину матеріалів. Водночас журналісти зауважують, що навіть після цього частина образливих роликів ще тривалий час залишалася доступною в інстаграмі.

Розслідування також показало, що подібна діяльність уже перетворилася на окремий бізнес. Автор з Пакистану розповів, що навчає інших користувачів заробляти на монетизації у фейсбуку, а інструкції щодо створення «вірусного» контенту масово поширюються через ютуб та онлайн-курси.

Проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють відео зі зверненням «американської найманки-медика» Ейпріл Хаггет, яка служить у 93-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. У ролику жінка нібито стверджує, що поранених військових не евакуюють місяцями, а командування ігнорує критичну ситуацію на фронті. Втім, поширене відео є сфальсифікованим.

Про це повідомляє StopFake.

Відео створене на основі справжнього звернення Хаггет, у якому вона закликала підтримати збір коштів на антидронові рушниці для батальйону «Алькатрас». Російські пропагандисти використали технології штучного інтелекту, щоб змінити аудіо, міміку та вимову волонтерки, підставивши вигаданий текст.

Насправді Ейпріл Хаггет є канадською волонтеркою, яка служить бойовою медикинею в батальйоні «Алькатрас» 93-ї бригади «Холодний Яр». Вона також виконує обов’язки піар-менеджерки підрозділу та регулярно організовує збори на його потреби. В оригінальному відео йшлося про необхідність закупівлі антидронових засобів для захисту Краматорська та українських військових від атак російських FPV-дронів.

Фейкове відео з'явилося на тлі регулярних атак Росії на цивільну інфраструктуру Краматорська. Зокрема, у березні та квітні місто неодноразово зазнавало ударів авіабомбами ФАБ-250, внаслідок яких гинули та отримували поранення мирні жителі, включно з дітьми, а також зазнавала руйнувань житлова забудова.

Експерти зазначають, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з деморалізації українського суспільства. Мета таких повідомлень — створити враження, що військове командування нібито залишає своїх бійців без підтримки, а подальший опір не має сенсу. Це типовий інструмент російської пропаганди, спрямований на підрив довіри між суспільством і Збройними силами України та нав’язування наративу про «безвихідь».

У польському сегменті фейсбуку поширюються фотографії нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Користувачі додають до них саркастичні тексти на кшталт: «Це люди, які присвятили себе мобілізації в Україні». Проте ці кадри — не реальні. Як з’ясували польські фактчекери з Demagog, зображення створені за допомогою штучного інтелекту.

Що поширюють у мережі

Фото, які набули популярності, супроводжуються закликами «допомогти українцям їжею» та образливими коментарями про зовнішність українських військових і чиновників. Один із постів набрав понад 6000 реакцій та 2500 коментарів — частина коментаторів переконана, що бачить справжні фотографії. У коментарях звучать типові тези: «Огидне ожиріння — це все через бідність та війну в Україні», «Їхні голови ледь поміщаються на фото».

Як виявили фейк

Експерти Demagog перевірили зображення за допомогою інструменту Hive AI, який визначає, чи є фото створеним штучним інтелектом. Результат — понад 90% імовірності генерації ШІ. Це означає, що всі поширювані «знімки українських офіцерів» є не автентичними, а штучно створеними комп’ютерною системою з метою маніпуляції.

Чому це небезпечно

Такі маніпуляції є частиною ширшої інформаційної кампанії, яку поширює прокремлівська пропаганда. Використання ШІ для створення зневажливих чи абсурдних образів українців має чіткий пропагандистський ефект — викликати сміх, зневагу або сумнів щодо потреби підтримки України Заходом.

Фейки, що апелюють до емоцій і стереотипів, швидко стають вірусними. Їхня мета — не просто поширити брехню, а сформувати негативний образ України як «комічної» або «непрофесійної» держави.

Отже, фотографії «ожирілих українських офіцерів», що ширяться польським фейсбуком, не є реальними знімками. Це продукт штучного інтелекту, використаний для дезінформації та поширення антиукраїнських наративів. Варто перевіряти джерела подібних зображень і не поширювати контент, що може бути частиною пропагандистської кампанії.

Увечері 12 квітня 2026 року українські телеграм-канали поширили відео, де колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у трусах-боксерках вітає українців з Великоднем. На задньому плані – пісок, море і пальми.

На використання генеративного інтелекту вказує статичність фону, різноспрямовані рухи листя пальм на вітрі та відсутність руху тіні від руху листя. Також доріжка із голосом Арсенія Яценюка містить «булькання» і шуми, не властиві тому, як слова вимовляють люди.

Інструмент виявлення слідів роботи генеративного штучного інтелекту Deepware вказує, що відео з політиком є «підозрілим».

Інструмент Hive Moderation надає ролику 99,9% шансу, що відеоряд був створений з використанням штучного інтелекту. А також 7,3%, що згенерували аудіо.

Судячи зі сторінки Арсенія Яценюка на фейсбуці, у цей час він, найімовірніше, перебував в Україні.

Попри безпрецедентний доступ до інформації, скласти цілісне уявлення про події у світі стає дедалі складніше. У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на поінформованість людей і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundación Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації, розповіли Олівія Сор і Франко Піккато з Poynter.

Експерти виокремлюють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, завдяки якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем з використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують вигадані інвестиції.

Другий напрям впливу — використання генеративних чатботів як джерел новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.

Олівія Сор і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання: як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростування неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.

Центр протидії дезінформації повідомляє про продовження російської інформаційної кампанії із використанням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. У межах цієї операції активно застосовують згенеровані образи українських військових.

Зокрема, як зазначають  аналітики, у мережі поширюють відео, де нібито українські військові розповідають про «катастрофічну ситуацію» на окремих напрямках, брак підтримки й те, що їх «залишило командування». Такі матеріали покликані сформувати у глядачів враження про нібито деморалізацію та втрату керованості в Силах оборони України.

«Мета кампанії — змістити відповідальність за війну з росії як держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, посіяти недовіру до командування ЗСУ, викликати зневіру серед військових і цивільних та спричинити внутрішній розкол у суспільстві», — йдеться в дописі

Основна мета цієї кампанії — перекласти відповідальність за війну з держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, підірвати довіру до командування ЗСУ, посіяти зневіру серед військових і цивільних та спровокувати внутрішню напругу в суспільстві.

Відео з нібито українськими військовими, які скаржаться на «катастрофічну ситуацію», покликані створити відчуття безвиході, зневіри та розпаду управління в армії. Це елемент психологічного тиску. Кремль намагається змістити фокус відповідальності за війну з держави-агресора на українську владу, формуючи наратив про «некомпетентне командування» та «покинутих військових». Масове використання ШІ-контенту ускладнює відрізнення правди від фейку, знижує довіру до будь-якої інформації та створює ефект хаосу.