Незабаром після того, як польські медіа повідомили 4 вересня 2026 року про розсилку легальних мобілізаційних карток резервістам, у мережі з'явилися фотографії нібито таких документів. Наратив, який вони мали підкріпити: Польща та НАТО готуються до війни проти Росії, мобілізуючи вже навіть дітей. Польський фактчекінговий проєкт Demagog розвінчав цей вкид, побудований на зображенні, згенерованому штучним інтелектом.

Хто поширює?

Джерелом поширення стали не польські, а проросійські й українські телеграм-канали. Першим карткою поділився український канал «Труха Україна» 4 вересня о 12:47 — усього за кілька годин після виходу оригінального матеріалу RMF FM. Далі зображення підхопив проросійсьй телеграм-канал «Політика Страни», згодом воно з'явилося на пропагандистському сайті topwar.ru, на яку звернув увагу аналітик OSW Каміль Калус. Паралельно та ж картинка розійшлася польськими, чеськими та англомовними сайтами мережі «Правда», а також каналами UKR LEAKS французькою, італійською та португальською мовами — тобто вкид одразу отримав мультимовний і мультиплатформний розголос, типовий для скоординованих кампаній.

Факти

Перевірка інструментом Hive Moderation показала, що зображення картки згенеровано штучним інтелектом із ймовірністю 99,9%. Це підтверджують і прості логічні нестиковки: на картці вказано неіснуюче військове звання «wojskry», а номер PESEL належить особі жіночої статі (парна десята цифра), тоді як документ нібито виданий хлопчику 2016 року народження — тобто десятирічній дитині — на ім'я «Вєрднік Романський», що взагалі не є польським.

Справжні мобілізаційні картки регламентовані постановою міністра нацоборони Польщі від 22 травня 2024 року, видаються в мирний час і повідомляють, до якої військової частини особа має прибути у разі мобілізації. Вони існують у трьох кольорах: червона — для пасивного резерву, зелена — для військовослужбовців, синя — для цивільного персоналу Міноборони. Жодного стосунку до дітей чи вигаданих звань ці документи не мають.

Мета

Такий вкид покликаний живити довготривалий російський наратив про «агресивний Захід», який нібито готується до війни з Росією ще з 2022 року. Швидкість, з якою фейк перетік із проросійських каналів в українські (і навпаки), демонструє, як працює інфраструктура для таких вкидів, незалежно від того, хто саме публікує матеріал першим.

Наприкінці серпня у Х та Фейсбуці поширюювали відеоролик, на якому чоловік із балкона багатоповерхівки розмахує синьо-жовтим стягом, та нібито вигукує антивоєнні гасла: «Ні війні, розумієте? Вона має закінчитися, припиніть вбивати людей!».

Проросійські акаунти та боти у Facebook і X (Twitter) переконують, що події нібито відбуваються в Росії. Частина користувачів стверджує, що кадр знято під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, інші ж прив’язують ролик до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Проте це черговий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту. Грузинські фактчекери з проєкту MythDetector детально розібрали маніпуляцію.

Що показала перевірка

Кадри мають кілька технічних невідповідностей, типових для синтетичного відео:

Аналіз спеціалізованими інструментами підтвердив штучне походження ролика: детектор Hive Moderation оцінив імовірність використання ШІ у відео в 74,3%, а інструмент розпізнавання клонування голосу Hiya показав 61% ймовірності синтезованого аудіо.

Висновок

Відео з чоловіком, який нібито розмахує українським прапором з балкона в Росії і закликає зупинити війну, — не документальні кадри, а продукт штучного інтелекту. Про це свідчать і візуальні артефакти (сніг замість серпневої спеки, «зникаюча» рука, розсинхрон губ), і незалежні детектори ШІ-контенту.

У сучасних виборчих кампаніях спостерігається небезпечна тенденція використання чат-ботів на основі штучного інтелекту як персональних порадників для прийняття рішень під час голосування. Наскільки ШІ допомагає у питаннях про політику, зʼясували фактчекери Demagog.

Розвиток ШІ інструментів має серед ефектів їх використання, щоб швидко розібратися у складних суспільно-політичних питаннях. Застосування таких алгоритмів несе суттєві ризики: прийняття на віру ШІ-галюцинацій, відсутність надійних джерел, політичні упередження та потенційну вразливість до зовнішніх маніпуляцій. Головною метою таких дезінформаційних викликів є дезорієнтація суспільства, викривлення виборчого процесу та формування хибних політичних уподобань. 

Дослідники встановили, що найпоширенішою формою викривлення, які надають ШІ-чатботи, є фактологічні помилки алгоритмів. Згідно з опитуваннями та тестами, чат-боти регулярно видають неправдиві дані: похибки у датах виборів сягали понад два місяці, вигадували фінансові скандали навколо реальних політиків, плуталися виборчі округи та навіть вигадували неіснуючі кандидати. При цьому майже 47% відповідей взагалі не містили посилань на першоджерела, або ж надавали непрацюючі та сумнівні веб-адреси.

Окрім технічних збоїв, фахівці є проблема політичного упередження. Близько 25% відповідей чат-ботів частіше схилялися до лівого спектра, тоді як окремі боти демонстрували праву упередженість.

Також є проблема «отруєння» даних. Наприклад кремлівся мережа з близько 180 прокремлівських ресурсів згодовує штучному інтелекту дезінформацію для подальшого впливу на виборців.

У соціальній мережі X опублікували маніпулятивний допис із фейковим фотознімком, на якому Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нібито зображена разом із засудженим за секс-торгівлю Джеффрі Епштейном. Автор публікації супроводив світлину вигаданими номерами судових справ та звинуваченнями на адресу європейських лідерів у «сатанізмі» та причетності до торгівлі дітьми. Фейк викрили розповіли Lead Stories.

Головною метою цієї дезінформаційної атаки є підрив авторитету вищого керівництва Європейського Союзу, дискредитація західних інституцій та поширення конспірологічних теорій серед міжнародної аудиторії.

Аналітики завантажили поширену світлину до інструменту перевірки OpenAI Verify. Дослідження виявило у структурі файлу цифровий водяний знак SynthID, що зі 100% точністю підтверджує факт генерації фотографії за допомогою алгоритмів штучного інтелекту OpenAI.

Додаткова перевірка за офіційними архівами Міністерства юстиції США встановила, що вказані на фото номери документів і судових справ повністю відсутні в реальних матеріалах «справи Епштейна».

У соціальній мережі X та інших цифрових платформах поширили маніпулятивне відео, на якому нібито 23-річний український новобранець у військовій формі плаче, благає про допомогу та скаржиться, що його примусово відправляють на фронт у Часів Яр. Допис супроводжувався розлогими коментарями німецькою та англійською мовами про «соціальну несправедливість» мобілізації в Україні та закликами припинити військову допомогу Києву. Як розвінчували і хто поширював фейк розповіли Lead Stories.

Інструмент детекції Sightengine визначив, що фрагменти із «плачучими солдатами» у ролику з ймовірністю від 92% до 99% створені за допомогою генеративного штучного інтелекту. Окремі відео містити плашку Sora, інструменту генерації відео від Openai.

Окрім того мобілізаційний вік у 23 роки не відповідає прищовному віку в Україні, де призовний вік за мобілізацією становить 25 років, а середній вік українського військового — близько 45 років.

Це і схожві відео воно циркулюють у мережі щонайменше з листопада 2025 року, коли його вперше поширили з Facebook-акаунту, зареєстрованого у Москві. Цифровий слід першоджерела в TikTok показав, що цей профіль системно створював подібні фейкові ролики із використанням генератора відео Sora, прикриваючи штучно створені обличчя логотипами та водяними знаками інструменту генеративного ШІ.

У середині серпня в російськомовному сегменті фейсбуку та інстаграму поширили відео, на якому чоловік у традиційному хасидському вбранні нібито виступає з трибуни Верховної Ради. Він дякує українському парламенту й президенту за захист «святих місць», каже, що завдяки паломництвам «їхня земля процвітає», і завершує промову словами «Слава Зеленському!». Насправді жодного такого виступу не було — відео повністю згенероване штучним інтелектом, як встановили грузинські фактчекери Myth Detector. 

Грузинські фактчекери Myth Detector порівняли ролик із реальним відеозаписом засідання Ради від 19 серпня (з ютуб-каналу телеканалу «Рада»), на якому Верховна Рада призначала Євгенія Хмару міністром оборони, і знайшли цілу низку візуальних невідповідностей. На фейковому відео на трибуні промовця зображено державний герб-тризуб, тоді як на справжньому записі дерев'яна панель трибуни прикрашена зовсім іншим орнаментом.

Різьблення стіни за президією також не збігається за формою й розташуванням елементів, а верхня частина стіни на фейку має неприродний вигин, якого немає в оригіналі. Ще одна деталь, що видає підробку: у президії видно три людські голови, розташовані незвично низько, без жодних інших частин тіла в кадрі — типовий артефакт ШІ-генерації.

Перевірка через інструмент розпізнавання Hive Moderation показала 99,9% ймовірності того, що відеоряд створений штучним інтелектом. Аудіодоріжку додатково перевірили через вбудований у InVID інструмент Hiya, який визначив 89% ймовірності синтетичного походження голосу.

Джерелом ролика виявився акаунт в інстаграмі під назвою glickman_talks, власник якого називає себе «рабином Глікманом з Вінниці». Більшість відео на сторінці зроблені у форматі псевдоінтерв'ю, де чоловіки в хасидському одязі відповідають на запитання про життя євреїв в Україні. За результатами перевірки Myth Detector, усі проаналізовані відео цього акаунту виявилися продуктом штучного інтелекту.

Репліки на кшталт «"Слуга народу" робить усе, що ми просимо» чи «Ніхто в цій країні не має права судити наш народ» вказують на те, що канал створений для розпалювання антисемітських настроїв серед українців — під виглядом нібито «єврейського» голосу, що хвалить владу та применшує суб'єктність українців.

У соцмережах (фейсбук, ікс, тікток) активно поширюють вірусний уривок нібито з телепередачі. У ньому «журналістка» запитує гостя в кадрі — чоловіка зі стереотипною зовнішністю релігійного єврея, — чому євреї в Україні так рідко говорять українською мовою. Відповідь «гостя» лунає відверто провокаційно: «Навіщо витрачати роки на навчання? Невдовзі всі тут розмовлятимуть російською або івритом, а ми обидві ці мови вже знаємо».

Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей кейс і з'ясували, що це фейк, повністю створений за допомогою штучного інтелекту.

У чому суть фейку та конспірології?

Подібні заяви спрямовані на розкручування одразу кількох чутливих тем. Теза про «швидкий перехід на російську чи іврит» просуває наратив про неминучу поразку України та її поділ. Крім того, у відео просувають давню конспірологічну теорію про «Небесний Єрусалим» чи «Новий Єрусалим», згідно з якою війна нібито ведеться для переселення Ізраїлю на українські території.

Як викрили фальшивку?

Переклад з польської підпису на рилзі: «Український телеведучий запитує єврея, чому євреї рідко розмовляють українською. Той відповідає російською: "Навіщо витрачати роки на навчання? Скоро тут усі розмовлятимуть або російською, або івритом, а ми вже знаємо обидва"».

Контекст і систематична дезінформація

Подібна технологія фейкових «телеінтерв'ю» використовується проросійськими джерелами не вперше. Раніше в мережі поширювали згенерований ролик, де «українець» вимагає від усіх говорити виключно державною мовою, але сам збивається на російську.

Мета таких вкидів — розколоти суспільство, розпалити антисемітизм, міжнаціональну ворожнечу та підірвати підтримку України на міжнародній арені (зокрема в Польщі, де антиукраїнська дезінформація останнім часом набирає обертів). Вкид підхопили та розтиражували акаунти, систематично помічені в публікації проросійської пропаганди.

У соцмережах поширили відео, яке нібито показує американський винищувач F-16, що скидає бомбу на дамбу та спричиняє масштабні повені в Непалі. Насправді перша частина ролика була створена за допомогою штучного інтелекту й циркулювала в мережі ще за кілька місяців до стихійного лиха. Головною метою поширення цього маніпулятивного контенту було створення конспірологічних теорій навколо природної катастрофи та провокування паніки й недовіри серед користувачів, розповіли Lead Stories.

Фейкове твердження поширили 26 серпня 2026 року в X. Автор допису заявив, що повені в Непалі стали результатом «акту саботажу», закликавши звернути увагу на нібито бомбардування дамби F-16.

Ролик складається з двох частин. Перша, тривалістю приблизно 21 секунду, справді зображує винищувач, який атакує дамбу, але це відео згенероване штучним інтелектом. Друга частина є реальними кадрами стихійного лиха з камери спостереження біля порту Гіронг на кордоні Китаю та Непалу. Ці кадри були оприлюднені Associated Press 27 серпня — вже після появи фейкового відео про атаку на дамбу.

Одним із ключових доказів маніпуляції стала дата появи першої частини ролика. Її виявили в соцмережах щонайменше 10 травня 2026 року — більш ніж за три місяці до повені 26 серпня. Раніша версія відео була довшою та містила водяний знак «AI», а також позначку «GEM», пов'язану з автором відео.

Створену за допомогою ШІ частину ролика обрізали перед поширенням в X. В оригінальній версії видно не лише дамбу, а й озеро за нею, пагорби, горизонт і небо. Саме на цій версії збереглися позначки, які вказують на штучне походження відео.

Інші публікації в соцмережах додатково підтверджують, що відео було частиною серії подібного контенту. Зокрема, у травні 2026 року в інстаграмі з'являлися ролики, на яких винищувачі нібито знищують дамби або виконують маневри над водою та горами. Деякі з них також мали ті самі водяні знаки AI та GEM.

Отже, реальні кадри повені були поєднані зі старим ШІ-відео, щоб створити хибне враження, ніби катастрофу в Непалі спричинила атака F-16. Хронологія публікацій, наявність маркування «AI» та існування серії аналогічних роликів спростовують це твердження.

У соціальних мережах та месенджерах поновили поширення маніпулятивного відеоролика, на якому президента України Володимира Зеленського намагаються дискредитувати за допомогою фальшивих доказів уживання наркотичних речовин. До опису відео додають твердження про те, що під час однієї з робочих зустрічей на його робочому столі нібито помітили білий порошок, схожий на кокаїн. Головною метою цього довготривалого дезінформаційного наративу є особиста дискредитація українського лідера, підрив його морального авторитету та формування хибного уявлення про його недієздатність у міжнародної аудиторії. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в іспанському виданні Maldita.es.

Викрити черговий дезінформаційний вкид вдалося завдяки пошуку та аналізу оригінального відеозапису, який використали маніпулятори.

Фактчекери встановили, що за основу фальшивки було взято реальний відеозапис з офіційного інстаграм-акаунту Володимира Зеленського від 6 березня 2022 року, на якому зафіксовано його відеорозмову з підприємцем Ілоном Маском. На первинному оригінальному відео на столі українського президента немає жодних сторонніх предметів чи речовин.

Порівняння кадрів довело, що зображення білого порошку було штучно додане на поверхню столу пізніше за допомогою відеомонтажу.

Подібні матеріали є частиною систематичної дезінформаційної кампанії, яка регулярно повторюється з 2022 року і направлена на штучне пов'язування керівництва України із вживанням психоактивних речовин.

Росія використовує китайські мовні моделі, щоб просувати наративи про «втому від України» в Європі та на Балканах.

Поки по Києву б'ють ракети, у європейському інформаційному просторі триває паралельна атака — цифрова. Її інструмент — штучний інтелект, а мета — переконати європейців, що підтримка України їм не по кишені.

Матеріал підготовлено на основі статті Клари Влахчевіч Лісінскі «How AI-Driven Influence Operations Attack Ukraine», опублікованої на сайті CEPA (cepa.org).

Зміна мішені

Коли у 2025 році військова допомога США Україні впала майже до нуля, а основний тягар підтримки взяли на себе європейські країни, проросійська мережа Storm-1516 (пов'язана з «Агентством інтернет-досліджень», більш відомим як «фабрика тролів» Пригожина) переорієнтувала свою пропаганду. Головними цілями стали Німеччина — новий найбільший військовий донор України з 9 млрд євро допомоги — та Франція, чий президент послідовно виступає на боці Києва.

За даними лютневого (2026 р.) розслідування NewsGuard, з січня 2025 року Storm-1516 поширила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які сумарно зібрали 274 млн переглядів. Спільний меседж усіх цих фейків: Україна нібито розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.

Китайський слід

Показово, що Росія тепер діє не сама. За даними жовтневого (2025 р.) звіту OpenAI про загрози, пов'язані з Кремлем, актори використовували для інформаційних кампаній китайську модель DeepSeek. Незалежні аналітики CEPA також фіксували, що китайські мовні моделі мають вбудовані механізми контенту, які відтворюють кремлівські наративи щодо війни в Україні. Європейська комісія у своєму звіті за 2025 рік про іноземні маніпуляції інформацією також дійшла висновку, що і російські, і китайські актори вже повноцінно застосовують інструменти ШІ для таких операцій.

Як пропаганда обходить європейські правила

Формально в ЄС діє Закон про цифрові послуги (DSA), який зобов'язує великі платформи — зокрема X (колишній Twitter) — виявляти й блокувати подібну пропаганду. У грудні 2025 року регулятори оштрафували X на 120 млн євро за порушення вимог прозорості за DSA, а місяцем пізніше розширили розслідування щодо рекомендаційних алгоритмів платформи.

Але ті самі наративи за лічені години перетікають у Telegram — месенджер, який не підпадає під статус «дуже великої онлайн-платформи», не приєднався до Кодексу практик ЄС щодо дезінформації і не має жодного механізму для скарг на дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права зафіксував, що санкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокуються лише частково — а частина дублікатів з ідентичним контентом продовжує вільно працювати під зміненими назвами.

Ще одна прогалина — трансатлантична: DSA діє лише на майданчики, що працюють у ЄС, тоді як платформи, розміщені в США, жодних подібних зобов'язань не мають. Наратив про «втому від України», сфабрикований у Москві, безперешкодно проходить через американські сервіси, а потім повертається в європейські медіа вже як нібито «органічна» громадська думка.

Балканський фронт

Третя, найменш обговорювана прогалина — на кордонах самого ЄС. Країни-кандидати Західних Балкан не зобов'язані виконувати DSA і мають обмежені можливості для моніторингу контенту, згенерованого ШІ. Тут наратив про «втому від України» працює подвійно: та сама пропаганда, яка переконує французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марно витрачають гроші на Київ, перепаковується для балканської аудиторії як доказ того, що ЄС не здатен виконувати власні обіцянки — тож навіщо вірити його обіцянкам щодо розширення. За даними лондонського Institute for Strategic Dialogue та барселонського центру CIDOB, антиєвропейські наративи з проросійських і пов'язаних із Китаєм джерел вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських медіа.

Угорський тест

Усі три прогалини зійшлися воєдино під час квітневих (2026 р.) виборів в Угорщині. Правляча партія Fidesz побудувала кампанію на «втомі від України», підкріпленій згенерованими ШІ зображеннями, синтетичними «ведучими новин» і дипфейковими «підтримками» у TikTok, X і Telegram.

Пропаганда провалилась. Угорські виборці не повірили фейкам і на історичних виборах відправили у відставку Віктора Орбана: партія «Тиса» Петера Мадяра здобула 141 місце зі 199, поклавши край 16-рокам правління Fidesz.

Головний висновок

Найголовніший урок Угорщини: найефективніша протидія ШІ-пропаганді — не жорсткіше регулювання, а сильніша демократична дискусія. Достовірні контрнаративи від незалежних медіа, фактчекерів і політиків, які прямо говорять на підтримку України, зробили для поразки наративної машини Fidesz більше, ніж будь-яке правило платформ.

Це не означає, що регулювання не потрібне — поширення дії DSA на Telegram, реальне впровадження вимог прозорості AI Act, підтримка медіаграмотності та фактчекінгу на Західних Балканах здатні звузити простір для маніпуляцій. Але статистика застосування DSA — лише два штрафи за понад два роки — нагадує: правила на папері мало важать без політичної волі їх застосовувати.

Зрештою, у Угорщині пропаганду перемогла не якась технологія чи закон. Її перемогли громадяни, які відмовились вірити брехні.

У соціальних мережах поширили фальшиве відео під виглядом сюжету британського мовника BBC про те, що перша леді України Олена Зеленська нібито з’явилася на публіці з викраденою дорогоцінністю. У фейковому матеріалі стверджували, що під час візиту до Парижа на нашийній прикрасі Зеленської помітили кулон «Жінка-бабка» вартістю близько 800 тисяч євро, викрадений з французького музею Лалік 5 липня. Головною темою цієї пропагандистської акції намагалися зробити дискредитацію родини Президента України та створення міфу про нібито купівлю розкішних речей на тлі війни. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Factcheck.bg.

Перевірка першоджерел показала, що на офіційному сайті та YouTube-каналі BBC подібний сюжет взагалі не виходив. Технічний аналіз аудіодоріжки за допомогою сервісів Hive Moderation та Hiya Deepfake Voice Detector виявив з ймовірністю понад 95%, що закадровий голос був повністю згенерований штучним інтелектом (deepfake), на що вказувало неприродне виголошення окремих слів.

Окрім підробки голосу, маніпуляцій зазнав і відеоряд. Для створення фейку зловмисники використали реальні кадри прибуття Володимира та Олени Зеленських на вечерю «Коаліції рішучих» у Єлисейському палаці від 13 липня. Порівняння оригінальних фотографій інформаційних агентств Reuters та Agence France-Presse із фрагментами з підробленого відео довело, що зображення викраденого музейного кулона було штучно накладено на шию першої леді за допомогою фоторедактора.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

Російські та проросійські ресурси поширили фейкову історію про те, що донька президента України Олександра Зеленська нібито напала на офіціанта в одному з ресторанів Лондона, а її охоронці жорстоко побили працівника закладу. Насправді жодного такого інциденту не було, а використані для «новини» матеріали виявилися сфабрикованими. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, першоджерелом цієї історії став Фонд боротьби з репресіями — пропагандистська організація, створена засновником ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним. 

StopFake звернувся до адміністрації лондонського ресторану The Ledbury, де нібито стався інцидент. Представники закладу повідомили, що сутички за участю доньки президента України не було, а Олександра Зеленська не відвідувала ресторан.

Фактчекери також перевірили фотографію нібито постраждалого офіціанта, яку використовували пропагандисти як «доказ». Аналіз за допомогою кількох незалежних інструментів для виявлення ШІ-контенту показав, що зображення з високою імовірністю було згенероване штучним інтелектом.

Олександра Зеленська веде непублічний спосіб життя, не має відкритих сторінок у соціальних мережах та після початку повномасштабного вторгнення практично не з'являється на публіці. За офіційною інформацією, вона проживає в Києві, а останні публічні згадки про неї стосувалися завершення навчання на юридичному факультеті українського університету та планів вступу до магістратури.

Поширення таких сфабрикованих історій є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію керівництва України і створення резонансних, але недостовірних приводів для атак у соціальних мережах.

Російська пропаганда поширює новий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту, щоб перебільшити наслідки ударів по українській паливній інфраструктурі та посіяти паніку серед населення. Ворожі ресурси розповсюджують відео нібито зі зруйнованої автозаправної станції у Кременчуці, де «український військовий» стверджує, що об'єкт атакували не «Шахеди», а малі дрони, звинувачує владу в бездіяльності та прогнозує аналогічні удари по Києву. Насправді цей ролик повністю згенерований штучним інтелектом. На поширення фейку звернули увагу в державному Центрі протидії дезінформації.

Відео вперше з'явилося в анонімному тікток-акаунті, після чого його почали активно тиражувати російські телеграм-канали. Ознаки використання технологій штучного інтелекту свідчать, що запис не є справжнім і не може вважатися доказом описаних у ньому подій.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що цей ролик є продовженням інформаційної кампанії Росії, спрямованої на медійне перебільшення наслідків атак по паливній інфраструктурі України. За допомогою сфабрикованих відео пропагандисти намагаються створити враження масштабної кризи, викликати страх серед українців та деморалізувати суспільство.

Російські пропагандистські ресурси поширюють згенеровані за допомогою штучного інтелекту зображення, зокрема в соціальних мережах з’явилося фото нібито з мітингу у Львові. На ньому чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон».

Про це повідомляє Укрінформ.

Поширене пропагандистами зображення є фейковим і має ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. На це вказує неприродне написання літер на плакаті, характерне для створених нейромережами зображень. Перевірка за допомогою сервісу AI or Not також показала, що світлина з імовірністю 93% була згенерована ШІ.

Інший фейк поширювали російські медіа, телеграм-канали та користувачі соцмережі X. На сфальсифікованій фотографії виступу Володимира Зеленського перед ним нібито встановили прозорий захисний екран. Пропагандисти заявляли, що глава держави буцімто боїться замаху на тлі масових протестів.

Насправді ж жодного захисного скла перед Володимиром Зеленським не було. Оригінальне відео виступу опублікували 16 липня на офіційних ресурсах президента під час візиту до Києва колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На чотирихвилинному записі Зеленського показано з кількох ракурсів — прозорого екрана навколо нього немає.

Поширена пропагандистами фотографія, ймовірно, також була створена або відредагована за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать помітні візуальні артефакти, зокрема деформований фрагмент стіни Маріїнського палацу у верхній лівій частині зображення.

За допомогою цих фейків російська пропаганда намагається використати тему протестів в Україні для дискредитації державних інституцій. Подібні матеріали мають на меті посилити недовіру до держави, розпалити ворожість до військовослужбовців і створити хибне враження про масштабну внутрішню нестабільність у країні.

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації. Найпоширенішими темами маніпуляцій стали енергетика, здоров’я, політика, клімат і нові технології. Про це розповіли Demagog.pl на основі звіту «Дезінформація очима поляків. Випуск 2026».

Дослідження провели у травні 2026 року серед тисячі громадян віком від 18 до 75 років. Учасникам запропонували оцінити 30 поширених неправдивих тверджень, що стосувалися різних сфер — від енергетики та медицини до політики й клімату.

Автори звіту зазначають, що головними джерелами дезінформації поляки вважають передусім політиків і партії, автоматизовані боти і тролів зі штучним інтелектом, інтернет-інфлюенсерів, звичайних користувачів мережі, а також прихильників псевдонауки та альтернативної медицини.

Однією з найбільш поширених тем стали фейки про енергетику. Середня підтримка неправдивих тверджень у цій сфері становила приблизно 39%, а 78% опитаних погодилися щонайменше з одним хибним твердженням. Найпоширенішим виявився міф про те, що електромобілі нібито загоряються частіше за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Значна частина респондентів також повірила твердженням, що атомні електростанції завжди становлять смертельну загрозу для мешканців прилеглих територій, а електромобілі нібито значно більше шкодять довкіллю протягом усього життєвого циклу.

Серед інших популярних напрямів дезінформації були здоров’я, політика, клімат і нові технології. Дослідники звертають увагу, що люди, які повірили фейкам в одній сфері, часто виявляють більшу схильність приймати неправдиві твердження і в інших темах. Це свідчить про загальну вразливість частини суспільства до маніпулятивних повідомлень.

Окрему увагу у звіті приділили впливу штучного інтелекту на поширення неправдивої інформації. Приблизно 80% опитаних вважають, що за останні п’ять років масштаби дезінформації, створеної за допомогою ШI, зросли. Майже половина респондентів заявили, що стикалися з дипфейками, однак кожен третій не зміг визначити, чи мав справу з контентом, створеним штучним інтелектом.

Дослідження також показало високий рівень поширення теорій змови. Дев’ять із десяти опитаних погодилися хоча б з одним із перевірених неправдивих тверджень, а 19% підтримали половину або більше запропонованих фейкових тверджень. Найбільше зростання помилкових переконань зафіксували у темах клімату та здоров’я. Зокрема, збільшилася кількість людей, які вірять у твердження про нібито навмисне руйнування вугільної економіки через глобальну кліматичну політику або про підготовку нових пандемій світовими елітами.

Попри масштаби проблеми, лише близько чверті поляків знають про існування організацій, які займаються фактчекінгом. Найчастіше громадяни перевіряють інформацію самостійно — через пошукові системи, великі новинні портали та офіційні джерела. Водночас більшість опитаних вважає, що боротьба з дезінформацією має бути спільною відповідальністю держави, медіа, технологічних платформ і незалежних організацій перевірки фактів.

Автори звіту наголошують, що поширення фейків дедалі більше пов’язане з розвитком нових технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту. Це дозволяє створювати й поширювати маніпулятивний контент швидше та у значно більших масштабах, що робить системну перевірку інформації важливим елементом протидії дезінформації.

У соціальних мережах поширилося відео, яке нібито показує чиновників на відкритті нової асфальтованої дороги в російському місті Мухосранськ. У ролику стверджується, що місцеві посадовці нібито відкрили дорогу, яка виявилася лише фальшивим рулонним макетом асфальту. Насправді відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту, а саме місто Мухосранськ є вигаданим. Про це розповіли фактчекери Lead Stories, які перевірили походження ролика, його авторів та ознаки AI-генерації.

Відео поширювали з підписом про нібито «великий скандал у Мухосранську, Росія» та запитанням, хто отримав гроші за дорогу, якої насправді не існувало. Такий сюжет створював враження викриття корупції та обману під час дорожнього будівництва.

Однак перевірка Lead Stories показала, що йдеться не про реальний інцидент, а про сатиричний контент. Мухосранськ не є справжнім населеним пунктом у Росії. Це поширена жартівлива назва для умовного віддаленого провінційного міста, аналогічна англомовним виразам на кшталт «Nowheresville».

Фактчекери встановили, що оригінальне відео походить із TikTok-акаунта, який публікує меми та контент, створений штучним інтелектом. На ролику є позначка «AI-generated», а також водяний знак акаунта @sokolandr92. Сам авторський профіль використовує гумористичний формат і прямо вказує, що його матеріали можуть бути пародійними.

Окремою ознакою того, що відео не є реальним записом, є оформлення акаунта, який його поширив. Профіль @JenevaFMRadio використовує елементи пародії, зокрема змішані символи з латинської та кириличної абетки, що створюють імітацію справжнього медіа. Його опис також містить натяки на сатиричний характер сторінки.

Lead Stories також звернули увагу на деталі самого відео. У ролику немає підтверджень існування події, реальних посадовців чи справжнього місця зйомки. Натомість використані типові ознаки генерації штучним інтелектом, а сюжет побудований як гумористична вигадка про корупцію та неякісну інфраструктуру.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало використання AI-генерації для створення правдоподібного на вигляд, але вигаданого відео. Попри те, що ролик мав сатиричне походження, його поширення без контексту могло створювати у користувачів хибне враження про реальний випадок у Росії.

Перевірка показала, що відео про «фальшиву асфальтовану дорогу» не демонструє справжній скандал чи корупційну схему. Це штучно створений мем із вигаданим містом, який спочатку публікували як AI-контент, але згодом його почали поширювати без пояснення контексту.

Фактчекери EUvsDinisfo розповіли, як російський технологічний гігант Yandex із пошукової системи та набору цифрових сервісів перетворився на частину контрольованої державою інформаційної екосистеми. Через алгоритми пошуку, новинні сервіси та штучний інтелект компанія може впливати на те, яку картину світу отримують користувачі в Росії та за її межами.

Yandex часто сприймають як російський аналог Google, однак компанія має значно ширшу екосистему: хмарні сервіси, карти, таксі, доставку, музику, розумні пристрої та голосового помічника «Алісу». Саме через ці сервіси, за даними EUvsDisinfo, російська влада отримала можливість впливати на інформацію, яку бачать мільйони користувачів.

Вплив Кремля на Yandex почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після війни проти Грузії у 2008 році російські посадовці вимагали, щоб висвітлення подій у пошуку та новинних сервісах відповідало позиції влади. Надалі компанія поступово втрачала незалежність, а після початку повномасштабної війни проти України її інформаційна політика стала ще більш контрольованою.

Одним із прикладів маніпуляції стало висвітлення подій у Бучі після відступу російських військ у 2022 році. За даними EUvsDisinfo, пошукова видача Yandex не показувала користувачам інформації про загибель цивільних та воєнні злочини, натомість пропонуючи нейтральні або туристичні зображення міста. Фактчекери наголошують, що таким чином алгоритми могли створювати викривлене сприйняття реальності.

Окрему увагу приділили роботі штучного інтелекту Yandex — голосового помічника «Аліса». Під час відповідей російською мовою система частіше відтворювала кремлівські інформаційні наративи щодо війни проти України. Зокрема, під час тестування модель підтримувала твердження російської пропаганди про Україну та події у Бучі. Інколи штучний інтелект спочатку формував коректну відповідь, але вона замінювалася відмовою відповісти після застосування внутрішніх обмежень. На думку дослідників, це може свідчити про політичну цензуру відповідей, а не про технічну неможливість надати інформацію.

Ще однією темою розслідування стало використання державою алгоритмів і штучного інтелекту для поширення вигідних Кремлю повідомлень. У матеріалі згадується витік документів організації Social Design Agency, яка працювала під контролем російської адміністрації президента та розробляла операції з впливу на відповіді мовних моделей.

EUvsDisinfo звертає увагу, що проблема виходить за межі Росії. Сервіси Yandex залишаються популярними в країнах із великими російськомовними спільнотами, зокрема у державах колишнього СРСР. Користувачі можуть отримувати пропагандистські або цензуровані відповіді навіть тоді, коли використовують лише браузер, пошук чи розумну колонку.

Отже, головна тема дезінформації, яку розглянули фактчекери, полягає у перетворенні цифрових технологій на інструмент інформаційного контролю. Якщо раніше пропаганда поширювалася переважно через телебачення та державні медіа, то тепер вона може бути інтегрована у пошукові алгоритми, чатботи й повсякденні цифрові сервіси.

У висновку EUvsDisinfo наголошує: Yandex більше не можна розглядати лише як технологічну компанію, адже його сервіси стали частиною системи, де алгоритми, державне регулювання та пропагандистські наративи можуть формувати окрему версію реальності для користувачів.

У соціальних мережах поширили повідомлення про нібито «гнівну проповідь» Папи Лева XIV, у якій він начебто розкритикував політику президента США Дональда Трампа після того, як той буцімто назвав понтифіка «образою для Ісуса». У фейковій заяві Папі приписують різкі висловлювання щодо охорони здоров’я, міграційної політики, війни та корупції. Однак ця історія виявилася вигадкою, створеною за допомогою штучного інтелекту. Про походження фейку, ознаки генеративного контенту та відсутність підтверджень розповіли фактчекери Snopes.

Як встановили у Snopes, жодних доказів того, що Дональд Трамп називав Папу Лева XIV «образою для Ісуса», а понтифік у відповідь виголосив таку проповідь, не існує. Поширення цієї історії почалося з публікацій у фейсбуку.

Фактчекери перевірили можливі джерела повідомлення і не знайшли жодних згадок про подібний інцидент у надійних медіа. Пошуки в Google, Bing та DuckDuckGo не показали матеріалів, які підтверджували б існування такої заяви Папи чи конфлікту між ним і Трампом. 

Інструмент для аналізу текстів GPTZero оцінив ці матеріали як такі, що з високою імовірністю були створені штучним інтелектом. Водночас фактчекери наголошують, що подібні сервіси не можуть бути єдиним доказом автентичності чи фальшивості матеріалу — необхідна комплексна перевірка джерел і фактів.

Автори подібного контенту часто використовують зацікавленість аудиторії в політичних конфліктах та гучних заявах. Такі вигадані історії швидко поширюються в соцмережах, а посилання під ними нерідко ведуть на сайти з великою кількістю реклами, що дає змогу їхнім авторам отримувати прибуток від переглядів.

Штучний інтелект стрімко змінює способи поширення дезінформації, дозволяючи створювати масштабні та переконливі кампанії впливу з мінімальними затратами ресурсів. Про нові загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту для дезінформації, розповіли у фактчекінговому проєкті Demagog.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom), сучасні мовні моделі можуть використовуватися на всіх етапах дезінформаційних операцій — від пошуку вразливих аудиторій до оцінки ефективності поширених наративів.

Фактчекери Demagog також пишуть, що традиційні мережі ботів, які масово поширювали однакові повідомлення, поступово втрачають актуальність. Натомість штучний інтелект дає змогу створювати акаунти, які поводяться як реальні користувачі, генерують унікальний контент і підтримують правдоподібні дискусії. Це значно ускладнює виявлення скоординованих кампаній впливу.

Однією з головних тем дослідження стало використання комерційно доступних мовних моделей для створення дезінформації. Попри обмеження, запроваджені розробниками, дослідники НАТО змогли змусити різні системи генерувати оманливі повідомлення і токсичний контент. Аналіз показав, що жодна з перевірених моделей не є повністю захищеною від такого використання.

Demagog також звертає увагу на те, що штучний інтелект може допомагати не лише у створенні фейкових повідомлень, а й у формуванні цілих мереж вигаданих персонажів. Такі акаунти можуть виконувати різні ролі: виступати «експертами», підсилювати емоційні реакції аудиторії, пропонувати прості відповіді на складні питання або імітувати критиків, які зрештою підтримують потрібний наратив. Реалістичні фотографії для таких профілів також можуть генеруватися за допомогою сучасних інструментів штучного інтелекту.

Для демонстрації потенційних ризиків експерти НАТО провели експериментальну кампанію. Штучний інтелект допоміг визначити спільноту користувачів, які були найбільш вразливими до маніпуляцій, створити відповідні фальшиві акаунти та поширити неправдиві повідомлення про здоров’я. Упродовж тижня ці матеріали охопили десятки тисяч користувачів і були підхоплені сотнями реальних людей, що продемонструвало ефективність нових інструментів впливу.

Автори дослідження НАТО критикують нинішні підходи до боротьби з дезінформацією. На їхню думку, зосередження виключно на спростуванні окремих фейків уже не відповідає масштабам загрози. Натомість необхідно виявляти цілі мережі взаємопов’язаних акаунтів, зміцнювати довіру до інституцій та підвищувати стійкість суспільства до інформаційних маніпуляцій.

У Demagog пишуть, що розвиток штучного інтелекту відкриває нові можливості не лише для корисних технологій, а й для організації складних дезінформаційних кампаній. Саме тому державні установи, науковці, технологічні компанії та громадяни мають спільно працювати над виявленням і протидією новим формам інформаційних загроз.

У проросійських телеграм-каналах та на платформі Х (твіттер) поширюється зображення, яке нібито зафіксовано в литовській школі під час повітряної тривоги 20 травня. На фото — слайд, де учням у бомбосховищі нібито пояснюють, що український безпілотник «не небезпечний» і «випадково залетів» у литовський повітряний простір. Комплексно проаналізували цей вкид фактчекери «Ґвара Медіа».

Що насправді сталося 

20 травня у Вільнюському регіоні справді оголошували повітряну тривогу — через виявлення дрона поблизу білоруського кордону. Школи та дитячі садки перевели дітей в укриття, роботу транспорту та аеропорту тимчасово призупинили. Тривога тривала приблизно годину й о 10:57 за місцевим часом була скасована. Походження безпілотника офіційно не встановлено: за даними литовського мовника LRT, голова Національного центру управління кризовими ситуаціями припустив, що він міг прилетіти з Білорусі, однак об'єкт зник з радарів і так і не був знайдений.

Чому це фейк

Уже наступного дня, 21 травня, фото з нібито шкільного укриття почали масово поширювати пропагандистські канали — «Крыминфорум» та «Военный обозреватель» серед перших. Однак сама логістика події робить таку версію неправдоподібною: за годину тривоги вчителі фізично не могли б підготувати такий «навчальний матеріал».

Перевірка зображення інструментом OpenAI для аналізу ШІ-контенту виявила невидимий цифровий маркер SynthID — технологію водяних знаків від Google DeepMind, яка позначає контент, згенерований штучним інтелектом.

Міністерство освіти, науки та спорту Литви у відповідь на запит редакції «Ґвара Медіа» підтвердило: жодних подібних слайдів чи уроків у литовських школах не було, а сам інцидент литовські органи кваліфікували як скоординовану дезінформаційну кампанію.

Отже, це ШІ-фейк, згенероване штучним інтелектом зображення , яке поширюється для дискредитації Сил оборони України.

Аналітики «Детектора медіа» фіксують скоординоване поширення в мережі проросійських телеграм-каналів відеоматеріалів, у яких нібито зображено приниження військовослужбовців ЗСУ з інвалідністю з боку побратимів. Про використання технологій штучного інтелекту в цих роликах попередив і Центр протидії дезінформації — зокрема в тіктоці. Телеграм-канали публікують згенерований ШІ контент з приміткою «з просторів українського тіктоку». 

Ідентичний контент з однаковим супровідним текстом виявлено щонайменше в трьох каналах: «Херсонський вісник» (47 917 підписників), «Степной ветер» та «Медведь» (91 051 підписник) — останній прямо репостив публікацію зі «Степной ветер», що свідчить про скоординованість кампанії. Публікації подаються як «матеріали з українського тіктоку», а також пости містять пряме посилання на вербувальний телеграм-акаунт із закликами до українських військових здаватися в полон.

Проте візуальний аналіз відео виявляє характерні ознаки ШІ-генерації: одне й те саме синтетичне обличчя накладено на кількох персонажів у кадрі, помітне «мерехтіння» зображення та неприродна міміка. Схема поширення також типова для скоординованих операцій впливу: контент спершу закидається через мережу одноразових акаунтів, штучна активність ботів у коментарях виштовхує його в рекомендації, після чого ролик використовується як нібито «органічне» свідчення в російських медіа.

ЦПД раніше документував випадки, коли російська пропаганда системно нарощує виробництво ШІ-відео від імені «військових» для просування антиукраїнських наративів через механізми органічного поширення в соцмережах.

Згенерований ШІ контент скоординовано поширюється мережею проросійських каналів як інструмент психологічної операції проти українських військових.

Метою таких скоординованих кампаній є підрив довіри до ЗСУ, формування образу Сил оборони як байдужих до власних бійців і спонукання військовослужбовців до дезертирства або здачі в полон.

У період з 10 по 12 травня російськомовні акаунти у фейсбуку, а також проросійські сайти donpress.ru та donbasstoday.ru поширили фотографію, на якій нібито зображено могилу Семена Зеленського — діда президента України — у Кривому Розі. На знімку до надгробку нібито покладено квіти та білі аркуші паперу з написами: «Вітаю з Днем Перемоги, ваші вірні діти та онуки», «Негідний нащадок гідного предка», «Пробачте нам за це». Автори дописів стверджували, що 9 травня невідомі вшанували пам'ять ветерана таким чином. Розвінчали ШІ-згенерований фейк фактчекери Myth Detector. 

Проте ця фотографія згенерована штучним інтелектом. На це вказують характерні візуальні артефакти: неприродно прикріплені стрічки на букетах і стебла квітів, що «проростають» із фону в неможливий спосіб. Аналіз за допомогою інструменту Hive Moderation, зроблений грузинськими фактчекерами, підтвердив: імовірність штучного походження зображення становить 97,3%.

Показово, що маніпуляція вписується в ширшу пропагандистську кампанію. Ще 8 травня кремлівське РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про те, що Зеленський «забув публічно згадати могилу діда-ветерана» — типовий наратив про нібито зневагу українського президента до пам'яті Другої світової війни.

Семен Зеленський був ветераном Радянської армії, дослужився до звання полковника. У 2019 році Володимир Зеленський відвідав його могилу в Кривому Розі та назвав діда одним із героїв, які захищали Україну від нацистів. Україна відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня — як і більшість, зокрема, європейських держав.