Російські телеграм-канали поширюють сфальсифіковані обкладинки французьких видань Libération, Le Monde та Le Figaro, на яких нібито розміщені критичні заголовки про Президента України Володимира Зеленського після саміту G7. Автори публікацій стверджують, що західні медіа буцімто негативно оцінили результати поїздки українського президента до Франції та назвали саміт невдалим для України. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Пропагандисти відредагували справжні перші шпальти французьких газет, замінивши оригінальні заголовки на вигадані тексти, які дискредитують Президента України.

Так, на обкладинці газети Libération від 17 червня російські канали поширюють підроблений заголовок «G7 в Евіані: Зеленський знову вимагав грошей». Насправді видання вийшло із заголовком «G7 в Евіані: плідний саміт для України», який позитивно оцінює результати зустрічі для української сторони.

Схожих маніпуляцій зазнала й перша шпальта Le Monde від 17 червня. У фейковій версії пропагандисти розмістили напис «Ще один саміт. Ще одна зустріч. Зеленський знову просить грошей». Водночас оригінальний головний матеріал номера був присвячений темі можливої мирної угоди між США та Іраном і не стосувався Президента України.

Також було підроблено обкладинку Le Figaro. В оригінальному випуску від 17 червня один із заголовків повідомляв, що «В Евіані Дональд Трамп і Володимир Зеленський відновили діалог». У поширюваній російськими каналами версії цей текст замінили на фразу «В Евіані Зеленський, як завжди, попросив грошей».

Подібні підробки є поширеним інструментом російської пропаганди. Для надання неправдивій інформації більшої достовірності дезінформатори регулярно використовують відомі західні медіабренди, змінюючи заголовки, фотографії або окремі елементи оформлення газет і журналів. Метою таких маніпуляцій є створення хибного враження про нібито негативне ставлення західних партнерів до України та її керівництва.

У соцмережі X поширюють відео, оформлені у стилі міжнародного мовника Euronews, із неправдивими звинуваченнями на адресу українських біженців у Європі. Зокрема, в одному з таких дописів стверджується, що у Франції нібито загинули 100 поліцейських у зв'язку з розслідуваннями щодо українських біженців. В іншому, що українці нібито створюють фейкові фото й відео для шантажу одружених європейців.

Це фейк. Немає підтверджень, що Euronews готував або публікував такі сюжети. Натомість подібні ролики відповідають уже відомій схемі дезінформації: автори підробок використовують логотип, графіку, монтажну стилістику й візуальні елементи відомих західних медіа, щоб надати вигаданим історіям вигляду справжніх новин.

У таких відео зазвичай немає посилання на матеріал на офіційному сайті Euronews, і вони поширюються не з офіційних сторінок мовника, а через приватні акаунти, анонімні телеграм-канали або проросійські профілі в соцмережах. Зокрема, відео про загибель поліцейських поширив акаунт з нулем підписників та останньою активністю перед публікацією відео в 2013 році. Відео про шантаж європейців ШІ фейками поширив акаунт з 39 підписниками та активністю в 2014 році.

Подібні відео використовують нехарактерний для Euronews стиль викладу з емоційними формулюваннями, узагальненнями про «українських біженців» і непідтвердженими звинувачення у злочинах, шахрайстві або загрозі для європейців. У відео про загибель поліцейських в зв'язку з українськими біженцями використано «цитату» історика Хасок Чанга, в якій йдеться про «тупість» українців, які нібито зберігають пакети з наркотиками вдома. Очевидно, справжній Хасок Чанг, який займається історією науки, ніколи такого не казав. Більше того, він значиться одним з підписантів заяви Відділу історії науки і техніки Міжнародного союзу історії та філософії науки і техніки від березня 2022 року, в якій висловлюється солідарність з народом України.

Euronews та його фактчекінговий проєкт The Cube раніше вже фіксували схожі підробки. Серед них були сфальсифіковані відео про нібито злочини українських біженців, вигадані інциденти у європейських країнах, а також ролики, у яких імітували голоси журналістів або монтажну стилістику Euronews. Редакція Euronews наголошувала, що такі відео не створювали її журналісти.

Прикметно, що відео про шантаж європейців ШІ фейками, було створено саме з використанням фрагментів справжнього випуску фактчекінгового проєкту The Cube, про фейкові фото весілля Дуа Ліпи. Також це відео відзначається тим, що у його відеоряді можна помітити кадри, які з'являються на долі секунд з написами «Анти-російські санкції руйнують вашу економіку» різними мовами. Невідомо, чи вставкою цих кадрів автори відео намагалися «непомітно» повпливати на глядачів, чи їх просто забули у місцях склейки.

Загальна мета подібних відео-фейків — дискредитувати українських біженців і сформувати у європейської аудиторії уявлення про українців як про джерело небезпеки, злочинності або соціальних проблем. Водночас ці вкиди працюють і на українську аудиторію: вони мають створити враження, що українців у Європі нібито масово не приймають і стигматизують.

У соціальних мережах Болгарії поширювалося відео, яке нібито показує українців, що вчиняють акти вандалізму у місті Варна. На кадрах із камери спостереження видно двох чоловіків, які ламають вазони та б’ють двері будівлі. Однак перевірка встановила, що відео не має стосунку до Болгарії та було зняте в Україні. Про це розповіли фактчекери FactCheck.bg, які з’ясували, що поширений ролик походить із міста Ужгород, а не з Варни.

Фейкове відео почало активно поширюватися наприкінці травня. Автори публікацій стверджували, що подія сталася 22 травня у Варні, однак на самому записі з камери видно іншу дату — 18 квітня. Ця невідповідність стала однією з перших ознак того, що кадри могли бути використані поза початковим контекстом.

Відео поширювали численні акаунти та групи в соціальних мережах, зокрема спільноти з проросійськими та антиукраїнськими наративами. Через велику кількість поширень ролик потенційно міг охопити десятки тисяч користувачів.

Під час перевірки FactCheck.bg використали зворотний пошук зображень Google та знайшли оригінальну публікацію відео у профілі користувачки Анни Качанової. Запис був оприлюднений ще 18 квітня із проханням допомогти встановити особи людей, які пошкодили майно.

З наступних публікацій цього ж профілю стало зрозуміло, що відео було записане перед фітнес-центром в Ужгороді. Власниця закладу підтвердила журналістам FactCheck.bg, що саме її будівля зображена на відео та що подія не відбувалася у Варні.

Додаткову перевірку провела платформа LeadStories, яка також встановила місце зйомки. Фахівці зазначили, що відмінності між сучасним виглядом будівлі та зображеннями у Google Street View можуть пояснюватися тим, що панорами на цій локації не оновлювалися з 2015 року.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало навмисне викривлення походження відео та прив’язка українських кадрів до іншої країни. Маніпуляція мала на меті створити враження, що українці нібито причетні до правопорушень у Болгарії, хоча реальні обставини події були зовсім іншими.

Перевірка показала, що відео не було зняте у Варні, а походить з Ужгорода. Фактчекери підтвердили його справжнє джерело, встановили дату публікації та отримали підтвердження від власниці об’єкта, що поширені в соцмережах твердження є неправдивими.

Фактчекери EUvsDinisfo розповіли, як російський технологічний гігант Yandex із пошукової системи та набору цифрових сервісів перетворився на частину контрольованої державою інформаційної екосистеми. Через алгоритми пошуку, новинні сервіси та штучний інтелект компанія може впливати на те, яку картину світу отримують користувачі в Росії та за її межами.

Yandex часто сприймають як російський аналог Google, однак компанія має значно ширшу екосистему: хмарні сервіси, карти, таксі, доставку, музику, розумні пристрої та голосового помічника «Алісу». Саме через ці сервіси, за даними EUvsDisinfo, російська влада отримала можливість впливати на інформацію, яку бачать мільйони користувачів.

Вплив Кремля на Yandex почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після війни проти Грузії у 2008 році російські посадовці вимагали, щоб висвітлення подій у пошуку та новинних сервісах відповідало позиції влади. Надалі компанія поступово втрачала незалежність, а після початку повномасштабної війни проти України її інформаційна політика стала ще більш контрольованою.

Одним із прикладів маніпуляції стало висвітлення подій у Бучі після відступу російських військ у 2022 році. За даними EUvsDisinfo, пошукова видача Yandex не показувала користувачам інформації про загибель цивільних та воєнні злочини, натомість пропонуючи нейтральні або туристичні зображення міста. Фактчекери наголошують, що таким чином алгоритми могли створювати викривлене сприйняття реальності.

Окрему увагу приділили роботі штучного інтелекту Yandex — голосового помічника «Аліса». Під час відповідей російською мовою система частіше відтворювала кремлівські інформаційні наративи щодо війни проти України. Зокрема, під час тестування модель підтримувала твердження російської пропаганди про Україну та події у Бучі. Інколи штучний інтелект спочатку формував коректну відповідь, але вона замінювалася відмовою відповісти після застосування внутрішніх обмежень. На думку дослідників, це може свідчити про політичну цензуру відповідей, а не про технічну неможливість надати інформацію.

Ще однією темою розслідування стало використання державою алгоритмів і штучного інтелекту для поширення вигідних Кремлю повідомлень. У матеріалі згадується витік документів організації Social Design Agency, яка працювала під контролем російської адміністрації президента та розробляла операції з впливу на відповіді мовних моделей.

EUvsDisinfo звертає увагу, що проблема виходить за межі Росії. Сервіси Yandex залишаються популярними в країнах із великими російськомовними спільнотами, зокрема у державах колишнього СРСР. Користувачі можуть отримувати пропагандистські або цензуровані відповіді навіть тоді, коли використовують лише браузер, пошук чи розумну колонку.

Отже, головна тема дезінформації, яку розглянули фактчекери, полягає у перетворенні цифрових технологій на інструмент інформаційного контролю. Якщо раніше пропаганда поширювалася переважно через телебачення та державні медіа, то тепер вона може бути інтегрована у пошукові алгоритми, чатботи й повсякденні цифрові сервіси.

У висновку EUvsDisinfo наголошує: Yandex більше не можна розглядати лише як технологічну компанію, адже його сервіси стали частиною системи, де алгоритми, державне регулювання та пропагандистські наративи можуть формувати окрему версію реальності для користувачів.

У соціальних мережах поширили повідомлення про нібито «гнівну проповідь» Папи Лева XIV, у якій він начебто розкритикував політику президента США Дональда Трампа після того, як той буцімто назвав понтифіка «образою для Ісуса». У фейковій заяві Папі приписують різкі висловлювання щодо охорони здоров’я, міграційної політики, війни та корупції. Однак ця історія виявилася вигадкою, створеною за допомогою штучного інтелекту. Про походження фейку, ознаки генеративного контенту та відсутність підтверджень розповіли фактчекери Snopes.

Як встановили у Snopes, жодних доказів того, що Дональд Трамп називав Папу Лева XIV «образою для Ісуса», а понтифік у відповідь виголосив таку проповідь, не існує. Поширення цієї історії почалося з публікацій у фейсбуку.

Фактчекери перевірили можливі джерела повідомлення і не знайшли жодних згадок про подібний інцидент у надійних медіа. Пошуки в Google, Bing та DuckDuckGo не показали матеріалів, які підтверджували б існування такої заяви Папи чи конфлікту між ним і Трампом. 

Інструмент для аналізу текстів GPTZero оцінив ці матеріали як такі, що з високою імовірністю були створені штучним інтелектом. Водночас фактчекери наголошують, що подібні сервіси не можуть бути єдиним доказом автентичності чи фальшивості матеріалу — необхідна комплексна перевірка джерел і фактів.

Автори подібного контенту часто використовують зацікавленість аудиторії в політичних конфліктах та гучних заявах. Такі вигадані історії швидко поширюються в соцмережах, а посилання під ними нерідко ведуть на сайти з великою кількістю реклами, що дає змогу їхнім авторам отримувати прибуток від переглядів.

У проросійських сегментах мережі поширюють відео нібито від французького інформаційного агентства Agence France-Presse (AFP), у якому стверджується, що українські біженці у Франції начебто продавали нелегальні пептиди — спортивні добавки, які нібито розбавляли небезпечними речовинами для здешевлення виробництва. За версією авторів фейку, це нібито призвело до смерті 59 французьких громадян віком від 16 до 55 років через тромбоемболію, а всіх учасників «злочинної групи» нібито затримали. Про фейкове відео й те, як російська пропаганда використовує подібні повідомлення для дискредитації українських біженців, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

Відео є підробкою. Агентство AFP не публікувало такого матеріалу ані на офіційних сторінках у соціальних мережах, ані на власному сайті. Пошук за ключовими словами не виявив жодних згадок про подібний інцидент у Франції.

Фактчекери також звернули увагу на ознаки фальсифікації самого відео. Справжні відеоматеріали AFP у форматі Reels не містять логотипу у верхньому правому куті, який використали автори фейку. Крім того, оригінальні матеріали агентства супроводжуються підписами із зазначенням джерела, місця та часу зйомки. У поширеному відео таких даних немає.

За даними StopFake, використання логотипів відомих міжнародних медіа є типовим прийомом російських інформаційних операцій. Автори таких фейків намагаються надати неправдивим повідомленням вигляду достовірних новин, використовуючи довіру аудиторії до відомих брендів.

Жодне авторитетне міжнародне чи українське медіа також не повідомляло про нібито масове отруєння французьких громадян через діяльність українських біженців. Відсутність підтверджень у незалежних джерелах є додатковою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

У StopFake зазначають, що цей випадок є частиною ширшої російської пропагандистської кампанії, спрямованої на формування негативного образу українців за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США, і російські інформаційні операції регулярно намагаються представити біженців як загрозу для приймаючих суспільств.

Подібні повідомлення мають кілька цілей: підірвати довіру до України серед партнерів, створити напруження між місцевими жителями та українцями, а також сформувати уявлення про нібито негативний вплив українських біженців на країни, які їх підтримують.

Насправді численні дослідження свідчать про протилежну тенденцію — українці активно інтегруються у суспільства країн перебування та роблять економічний внесок. Зокрема, у Польщі сукупний внесок українців у ВВП після початку повномасштабного вторгнення оцінюють у сотні мільярдів злотих, а в Чехії українці також зробили позитивний внесок до державного бюджету.

У російському інформаційному просторі почали поширювати повідомлення про нібито намір українців внести голлівудського актора Бреда Пітта до бази сайту «Миротворець». Приводом для таких заяв стала реакція актора на перемогу російської тенісистки Мірри Андрєєвої на турнірі «Ролан Гаррос» — Пітт підвівся та аплодував спортсменці після завершення матчу. Про те, як вигадану історію перетворили на «новину» та поширили через прокремлівські ресурси, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У публікаціях, які поширювали анонімні телеграм-канали, акаунти в мережі X та російські медіа, стверджувалося, що українські активісти нібито обговорюють внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» через «підтримку Росії». Водночас жодних доказів таких обговорень автори повідомлень не наводили.

Перевірка засвідчує, що ця історія є вигадкою. В українських медіа, соціальних мережах та серед активістів не було зафіксовано жодних закликів чи дискусій щодо внесення актора до бази «Миротворця». Сам сайт також не містить жодного запису про Бреда Пітта.

Фактчекери встановили, що першоджерелом вкиду став проросійський акаунт Olga Bazova у мережі X. Початковий допис не був повідомленням про реальну подію, а містив лише саркастичне риторичне запитання про те, чи «збирається Україна» внести актора до бази через його реакцію на перемогу російської тенісистки. Пізніше цей допис почали поширювати як нібито факт, змінюючи формулювання на твердження, що українці вже «вимагають» або «вирішили» внести Пітта до списку.

Поведінка Бреда Пітта на тенісному турнірі не викликала помітної реакції в українському інформаційному просторі. Це свідчить, що повідомлення створювалося не як реакція на реальну дискусію в Україні, а як пропагандистський матеріал для зовнішньої аудиторії.

Фактчекери також звертають увагу, що згадка про «Миротворець» є одним із постійних елементів російських інформаційних кампаній проти України. Пропагандистські ресурси регулярно використовують тему цього сайту, щоб поширювати твердження про нібито «переслідування» людей в Україні і створювати негативний образ держави.

«Миротворець» позиціює себе як ресурс, який збирає інформацію про осіб, котрих його автори вважають причетними до загроз національній безпеці України або порушень міжнародного права. Водночас сам сайт неодноразово ставав предметом критики через публікацію персональних даних.

StopFake дійшов висновку, що історія про нібито внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» є прикладом інформаційної маніпуляції. Російські ресурси взяли сатиричний допис із проросійського акаунту та подали його як реальну українську ініціативу, щоб дискредитувати Україну й посилити пропагандистський наратив про її нібито нетерпимість до прихильників Росії.

Після російського обстрілу Києва в ніч на 15 червня, під час якого постраждала зокрема Києво-Печерська лавра, у мережі почали поширюватися конспірологічні повідомлення про нібито «постановне» влучання у святиню. Російські пропагандистські ресурси заявляли, що фотографи начебто заздалегідь фіксували момент удару, а це нібито доводить, що атаку організувала Україна для «шантажу» західних партнерів і дискредитації російської армії. Про те, як пропагандисти використали згенеровані штучним інтелектом зображення для поширення цієї теорії змови, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У поширених публікаціях російські канали демонстрували зображення людей із професійною фотоапаратурою, які нібито перебували біля місця влучання та документували наслідки атаки. На основі цих кадрів робили висновок, що пошкодження Києво-Печерської лаври начебто були спланованою акцією української влади.

Однак ці зображення не є реальними фотографіями. Кадри були створені за допомогою штучного інтелекту. Для аналізу фактчекери використали технологію SynthID — невидимі цифрові позначки, які можуть автоматично додаватися до створених нейромережами зображень для подальшого розпізнавання. Перевірка через інструменти OpenAI підтвердила, що зображення були згенеровані за допомогою відповідних ШІ-сервісів.

Поширення таких матеріалів є частиною ширшого російського інформаційного наративу про нібито «самообстріли» України. Кремлівська пропаганда регулярно використовує наслідки російських атак, щоб ставити під сумнів відповідальність Росії за удари по цивільній інфраструктурі та просувати твердження про нібито виключно «точкові удари по військових цілях».

Після атаки на Києво-Печерську лавру речник Повітряних сил України Юрій Ігнат закликав не поширювати у відкритому доступі фото та відео наслідків обстрілів. Він зазначив, що такі матеріали активно використовують російські інформаційні ресурси для створення маніпулятивних повідомлень.

В Україні діє заборона на публікацію фото- та відеоматеріалів, які можуть допомогти ворогу встановити наслідки ударів, роботу протиповітряної оборони або інші військово важливі дані. Водночас матеріали, створені для особистого архіву і не поширені в мережі, самі по собі не є порушенням. Водночас правоохоронці можуть перевірити такі матеріали, щоб встановити, чи не були вони оприлюднені.

StopFake дійшов висновку, що зображення «фотографів», які нібито фіксували удар по Києво-Печерській лаврі, є черговим прикладом використання штучного інтелекту для створення фейкових доказів. Російські пропагандисти використали штучно створені кадри, щоб просувати версію про «провокацію України», яка не має підтвердження реальними фактами.

У тіктоці поширюється відео, в якому стверджується, що «морська вода зупиняє рак» і нібито це вже доведено наукою. Однак перевірка показала: жодних наукових доказів цього не існує. Про це розповіли фактчекери EcuadorChequea, які проаналізували вірусний ролик, позиції медичних експертів та наявні наукові дослідження.

Основна дезінформація полягає у твердженні, що споживання морської води здатне лікувати або зупиняти розвиток онкологічних захворювань, а також у натяках, що ця «інформація приховується». У відео використовуються емоційні візуальні образи та категоричні формулювання на кшталт «наука вже довела», що є типовим прийомом для поширення псевдонаукового контенту про здоров’я.

Авторитетні медичні джерела не підтверджують ефективності морської води у лікуванні раку. Навпаки, лікарі та науковці одностайні: таких доказів не існує, а заяви про лікувальні властивості не мають підґрунтя в клінічних дослідженнях.

Медичні експерти, зокрема фахівці HM Hospitales, наголошують, що «не існує жодних наукових доказів, що морська вода може вилікувати рак». Подібну позицію висловлюють дослідники медичних факультетів у Чилі, які також попереджають про можливі ризики для здоров’я, включно зі зневодненням і ураженням нирок через високу концентрацію солей.

Окремо підкреслюється, що жоден онкологічний протокол лікування у світі не включає використання морської води. Інститути громадського здоров’я та провідні онкологічні центри, зокрема Memorial Sloan Kettering Cancer Center, також не визнають такі методи ефективними або безпечними.

Ще одна ознака маніпуляції — відсутність будь-яких посилань на дослідження. Відео не надає клінічних випробувань, рецензованих публікацій чи офіційних рекомендацій, натомість просуває ідею про «приховане лікування», що є типовим елементом медичних конспірологічних теорій.

Фактчекери також звертають увагу, що подібні повідомлення можуть бути небезпечними, оскільки здатні підштовхувати людей відмовлятися від доказової медицини та затримувати початок реального лікування.

Після перевірки всіх доступних наукових даних висновок однозначний: твердження про здатність морської води лікувати або зупиняти рак є неправдивим і не має жодного наукового підтвердження.

Напередодні та під час відкриття Чемпіонату світу з футболу 2026 (FIFA World Cup 2026), який проходить у Канаді, США та Мексиці, в соціальних мережах X (Twitter) і TikTok  аналітики «Детектора медіа» зафіксували скоординовану кампанію з поширення фейкових відео, що транслювали наративи про українців як «злочинців і терористів».

Виявлені публікації об'єднані спільною структурою: фейкове відео у форматі новинного сюжету з накладеними логотипами реальних медіа (Daily Mail, The Globe), множинні теги медіаорганізацій — з очевидним розрахунком потрапити в поле зору редакцій та спровокувати поширення фейку.

Виявлені наративи

1. «Канадська поліція заарештувала групу українських біженців за продаж підроблених квитків на ЧС»

Публікації в тіктоці (акаунт Glenn Collins) та іксі (акаунт @frankguidojr, 99,6 тис. переглядів) стверджували, що канадська поліція нібито затримала групу «українських біженців», яка заробила 45 мільйонів доларів на продажу підроблених квитків FIFA World Cup. Відео імітували стиль британського Daily Mail і The Globe and Mail.

Жодних підтверджень цієї інформації в канадських медіа, у заявах поліції Торонто чи на офіційних ресурсах канадських правоохоронних органів не виявлено. Справжня кампанія із шахрайства з квитками на ЧС-2026 зафіксована ФБР і канадськими органами: вона пов'язана переважно з китайськомовними хакерськими угрупованнями та глобальними фішинговими мережами — без будь-якого «українського сліду».

2. «Українські шахраї створюють сайти-клони Booking.com»

Публікації в тіктоці (акаунт Betty Carter) та іксі (акаунт @DouglasMarr1) імітували тон офіційного повідомлення від самого сайту Booking.com, стверджуючи, що напередодні ЧС-2026 зафіксовано «сплеск активності українських шахраїв», які копіюють сайт сервісу.

Жодного публічного попередження від Booking.com щодо «українських» шахраїв не існує. Реальна загроза клонування туристичних платформ є підтвердженою, але не пов'язана з Україною.

3. «ФІФА відмовила Зеленському у виступі на відкритті ЧС у Мехіко»

Публікація в тіктоці (акаунт Joel Wright) стверджувала, що ФІФА відхилила запит президента Зеленського виступити на церемонії відкриття ЧС-2026 у Мехіко.

Жодних підтверджень у відкритих джерелах немає. Відкриття ЧС-2026 в Мехіко відбулося 11 червня 2026 року — з виступами Шакіри та Burna Boy. Публічних заяв Зеленського чи ФІФА щодо будь-якого відхиленого запиту не існує.

4. «Активістки FEMEN, які планували розпилити небезпечну речовину в метро Торонто — затримані на кордоні»

Публікація в іксі (акаунт @FurcicMarius, 100 тис. переглядів, 10 червня 2026 р., 13:26) з імітацією брендингу CTV News стверджувала, що активістки феміністичної організації FEMEN були затримані на канадському кордоні, оскільки нібито планували випустити сірководень у торонтському метро. У тексті самого поста помилково вказувалось «перцевий балончик» (pepper spray) — деталь, що вказує на погану координацію контенту.

У відео зловмисники згадували ім'я реального начальника поліції Торонто — Myron Demkiv (Мирон Демків). Це є маніпулятивним прийомом, що надає фейку псевдодостовірності. Мирон Демків — реальна особа: він очолює поліцію Торонто з грудня 2022 року, є нащадком українських іммігрантів і відомий своєю роботою у сфері протидії тероризму та національній безпеці. Жодних публічних повідомлень від Toronto Police Service, канадської прикордонної служби (CBSA), федеральних органів чи будь-яких канадських медіа про подібний інцидент не знайдено.

Слід зазначати, що на момент розвінчання з тіктоку відео, що поширювали маніпуляції, видалені платформою, проте залишаються активними на іксі. Той факт, що X не видаляє дезінформаційні публікації, які набирають сотні тисяч переглядів, є показовим на тлі послаблення модерації на платформі після її придбання Ілоном Маском.

Висновок

Виявлена кампанія є частиною системних зусиль дискредитувати українців у країнах-господарях ЧС-2026 шляхом поширення фейкових «новин» через імітацію авторитетних медіа. Вона цілеспрямовано використовує момент максимальної медійної уваги до Канади як країни-організатора. Жоден з наративів не підтверджується відкритими джерелами, канадськими медіа чи офіційними заявами поліції чи прикордонних органів.