У соціальних мережах поширюють твердження, що російські спортсмени нібито масово повернулися до міжнародних змагань під національними прапором і гімном, а відмову трьом російським гімнасткам у візах до чемпіонату світу в Нідерландах пояснюють «заздрістю та ненавистю» Заходу. Насправді обмеження для російських спортсменів відрізняються залежно від виду спорту, а рішення нідерландської влади щодо гімнасток мало політичні та безпекові підстави. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у балканському фактчекінговому проєкті Вистиномер.

Автори допису у Facebook стверджують, що після повернення на міжнародні спортивні арени росіяни почали здобувати золоті медалі та встановлювати світові рекорди. Відмову російським гімнасткам у візах вони подають як прояв «заздрості, ревнощів і ненависті» з боку західних країн.

Фактчекери зазначають, що твердження про повернення російських спортсменів до міжнародних змагань під національними символами відповідає дійсності лише в окремих видах спорту. У 2026 році деякі міжнародні федерації пом’якшили обмеження для росіян. Водночас єдиного підходу до їхньої участі у змаганнях немає, а низка спортивних організацій і далі забороняє використовувати національний прапор, гімн та інші державні символи Росії.

Також перебільшенням є твердження, що після повернення російські спортсмени масово почали встановлювати світові рекорди. Росіяни справді здобувають медалі у видах спорту, де їм дозволено виступати, однак це не підтверджує заяв про масове побиття рекордів. Зокрема, обмеження на участь російських легкоатлетів у великих міжнародних змаганнях залишаються перешкодою для їхнього повернення на провідні світові старти.

Окремо фактчекери перевірили твердження про недопуск російських гімнасток до чемпіонату світу в Роттердамі. За повідомленнями медіа, нідерландська влада відмовила у візах трьом спортсменкам — Ангеліні Мельниковій, Вікторії Лістуновій та Анні Калмиковій. Водночас інші представники російської делегації, які вчасно подали документи, отримали дозвіл на в’їзд.

Рішення щодо трьох гімнасток було пов’язане не зі спортивною конкуренцією, а з безпековими та візовими питаннями. Дві з них раніше публічно демонстрували підтримку російського вторгнення в Україну та використовували символіку війни, зокрема літеру «Z». Такі обставини стали підставою для відмови у візах.

Крім того, російські спортсмени, яким дозволили взяти участь у цьому чемпіонаті, мали виступати під нейтральним статусом — у складі команди «World Gymnastics 2», а не під російським прапором і гімном. Це спростовує твердження авторів допису про повноцінне повернення російських гімнастів до міжнародних змагань із національною символікою.

Отже, допис поєднує окремі правдиві відомості про пом’якшення спортивних обмежень із перебільшеннями та маніпуляціями. Відмову трьом російським гімнасткам у візах автори безпідставно пояснюють нібито ворожістю Заходу, замовчуючи безпекові причини рішення. Вистиномер оцінює допис як частково неправдивий.

Російські пропагандисти поширюють спотворений фрагмент виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, стверджуючи, що підтримка України є його головним пріоритетом, тоді як зниження цін на пальне для німців та інших громадян ЄС його нібито не цікавить. Насправді Мерц критикував дизельну угоду США з Росією та закликав посилювати тиск на Москву, а в тому самому виступі оголосив про плани знизити податок на електроенергію. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

У російських соціальних мережах поширюють уривок промови Мерца, який супроводжують твердженнями про нібито байдужість канцлера до добробуту громадян Німеччини та Європейського Союзу. Однак у відео він не говорить, що зниження цін на пальне не належить до його пріоритетів. Таку інтерпретацію вигадали автори пропагандистських публікацій.

Насправді канцлер реагував на повідомлення про угоду США з Росією щодо постачання дизельного пального. Він заявив, що така домовленість є абсолютно неприйнятною для Німеччини та ЄС, і наголосив на необхідності посилювати тиск на Росію, яка відкидає мирні пропозиції та продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

В іншому виступі Мерц також наголосив, що допомога Україні не фінансується коштом соціальних витрат та освіти в Німеччині. Він попередив про зростання російської загрози не лише для України та східноєвропейських сусідів, а й для самої Німеччини.

Крім того, у промові, фрагмент якої поширили пропагандисти, канцлер оголосив про плани знизити податок на електроенергію для домогосподарств. Це суперечить твердженням про те, що зменшення витрат громадян нібито не є пріоритетом його політики.

Маніпуляції також стосуються значення дизельної угоди США з Росією. За повідомленнями, вона передбачала постачання 300 тисяч тонн дизельного пального — обсяг, який США споживають приблизно за 14 годин. Експерти сумніваються, що домовленість матиме відчутний вплив на ціни на американських заправках, а Німецька асоціація палива та енергії не очікує значного впливу угоди на вартість пального в Німеччині.

Економічні аналітики також звертають увагу на невизначеність подальших постачань. Зокрема, через українські удари по російських нафтопереробних заводах Росія стикається з проблемами у виробництві пального й іноді сама змушена імпортувати дизель із сусідніх країн.

Інвестиційний стратег Тім Ермітаж у коментарі BBC назвав угоду спробою президента США Дональда Трампа стримати інфляцію напередодні проміжних виборів. Водночас колишній директор Інституту фіскальних досліджень Пол Джонсон пов’язав енергетичну кризу не із санкціями проти Росії, а з війною на Близькому Сході.

Отже, російська пропаганда вирвала слова Мерца з контексту, щоб створити хибне враження, ніби німецький канцлер нехтує добробутом власних громадян заради підтримки України. Насправді його заява стосувалася критики енергетичної співпраці США з Росією, а інші положення виступу свідчать про те, що зниження витрат домогосподарств залишається одним із напрямів урядової політики.

Російські Telegram-канали поширюють неправдиві твердження про те, що українці зможуть повернути нерухомість на тимчасово окупованих територіях лише після вступу до Збройних сил України. Для цього пропагандисти перекручують зміст законодавчої ініціативи «антиокупас», яка має захистити права власників від незаконного привласнення їхнього майна під час окупації. Насправді ця ініціатива не пов’язує право власності з проходженням військової служби. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Приводом для маніпуляцій стала заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про розробку відповідних положень для нового Цивільного кодексу України. У пропагандистських публікаціях її супроводжують іронічними твердженнями на кшталт «Хочеш повернути своє майно — вливайся до лав ЗСУ!», створюючи хибне враження, що держава нібито вимагає від власників нерухомості служити у війську для захисту своїх майнових прав.

Насправді ініціатива «антиокупас» спрямована на захист українців, які через російську окупацію були змушені залишити свої домівки. Вона передбачає додаткові гарантії, які мають не допустити використання періоду окупації для набуття прав на чужу нерухомість, зокрема через механізм набувальної давності. Ідеться про правовий механізм, за яким за визначених законом умов тривале добросовісне володіння майном може стати підставою для набуття права власності. Самого факту захоплення квартири чи тривалого проживання в ній для цього недостатньо.

Право власності українців на нерухомість на тимчасово окупованих територіях захищене і чинним законодавством. Зокрема, Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантує збереження права власності на майно, набуте відповідно до українського законодавства. Ці гарантії не залежать від того, чи отримала людина статус внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, оформлення нерухомості за правилами окупаційної влади не надає автоматичного права власності на неї з погляду українського законодавства. Угоди щодо нерухомого майна, укладені з порушенням вимог українського законодавства у випадках, визначених законом, не створюють юридичних наслідків.

Водночас важливо розрізняти юридичне право власності та фактичну можливість користуватися майном. Через російську окупацію українці можуть не мати доступу до своїх квартир і будинків, однак це саме по собі не позбавляє їх права власності. Ініціатива «антиокупас» має посилити правові гарантії власників, а не забезпечити негайне повернення фізичного контролю над нерухомістю.

Отже, російські пропагандисти використали реальну проблему захисту майна на окупованих територіях, щоб спотворити зміст законодавчої ініціативи та створити хибний зв’язок між майновими правами й військовою службою. Українське законодавство не встановлює вимоги вступати до ЗСУ для збереження або повернення права власності на нерухомість.

У соцмережах поширюють неправдиві повідомлення про нібито «декомунізацію» скульптури Остапа Бендера у Кременчуці на Полтавщині. До публікацій додають фотографію поваленої фігури та підпис «Бандерівці проти Бендера».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді скульптура впала, коли підлітки намагалися залізти їй на плечі. Згодом її повернули на місце. «Кременчуцька газета» опублікувала відеозапис інциденту.

Фотографії фігури, що лежала на тротуарі біля торгового комплексу «Галактика» на вулиці Соборній, з’явилися в соцмережах 5 жовтня. Спочатку обставини події були невідомі. Коли журналісти перевірили інформацію, скульптура вже стояла на звичному місці, тому вони припустили, що світлини могли бути згенеровані штучним інтелектом. Однак згодом з'явилося відео інциденту.

На ньому видно, як 3 жовтня підлітки намагаються видертися на скульптуру, після чого вона падає. За інформацією газети, поліція зареєструвала повідомлення про її пошкодження та почала встановлювати особу підлітка. Питання про можливу відповідальність неповнолітнього або його батьків мали вирішити після з’ясування обставин.

Остап Бендер — вигаданий герой сатиричних романів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Скульптуру роботи Ельданіза Гурбанова відкрили у Кременчуці 1 листопада 2013 року. Її появу пов’язували з відомою реплікою кіногероя про «голодне дитинство», проведене в цьому місті.

В Україні діє закон про декомунізацію № 317-VIII, ухвалений у 2015 році. Він передбачає, зокрема, усунення з публічного простору визначеної законом символіки комуністичного тоталітарного режиму. У 2023 році також ухвалили закон № 3005-IX про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики й деколонізацію топонімії.

Окремо Український інститут національної пам’яті у квітні 2025 року оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа. Об’єкти, присвячені письменникові, віднесли до символіки російської імперської політики через його участь у встановленні радянської влади та публічну підтримку імперської політики. Цей документ стосується самого Ільфа й не містить рішення щодо пам'ятників літературним персонажам.

Водночас вулицю, на якій розташована скульптура, справді перейменували в межах декомунізації: у лютому 2016 року колишня вулиця Леніна стала Соборною. Фігура літературного персонажа після цього залишалася на місці.

Отже, автори дописів використали справжню фотографію, але приписали зафіксованій події непідтверджений ідеологічний зміст. Таке подання підтримує пропагандистське зображення декомунізації як безглуздого нищення культурних об’єктів.

У соцмережі X поширюють відео з логотипом відомого американського видання WIRED, у якому російські удари по Україні пов’язують зі скороченням активності груп, що нібито намагалися змінювати відповіді ChatGPT. Автори ролику посилаються на начебто звіт OpenAI, однак перевірка не виявила відповідного матеріалу ні у WIRED, ні в офіційних публікаціях OpenAI.

У відео стверджують, що протягом останніх трьох тижнів активність «українських груп» знизилася майже до нуля через російські атаки на інфраструктуру. Ці групи буцімто щодня по 14 годин спілкувалися з чатботом, щоб змінювати інформацію про втрати української армії, результати бойових дій та біографії посадовців, а також покращувати імідж територіальних центрів комплектування. Україні приписують витрати на цю діяльність щонайменше у 7 мільйонів доларів щомісяця протягом понад трьох років.

Підтверджень цих заяв немає. Пошук за ключовими словами та формулюваннями з ролика не виявив відповідної новини на сайті WIRED, у його відеорозділі та серед офіційних публікацій OpenAI. Сам ролик не містить назви, дати чи посилання на згаданий «звіт розробників», не називає авторів дослідження або представників компанії, яким приписує ці висновки. Логотип медіа на змонтовані кадри був прикріплений, щоб надати озвученим в ньому заявам авторитетності.

Натомість у справжньому звіті OpenAI від 8 жовтня «Disrupting AI-enabled “false front” operations» ідеться, зокрема, про російську операцію впливу Dark Clark. Компанія повідомила про блокування пов’язаних із нею облікових записів ChatGPT. Оператори використовували сервіс для підготовки внутрішніх звітів, окремих дезінформаційних матеріалів і роботи під прикриттям нібито дослідницького центру в Латинській Америці. Значна частина їхньої діяльності була спрямована на дискредитацію України. Тверджень про українські групи, їхнє фінансування чи припинення їхньої роботи через російські удари цей звіт не містить.

WIRED також справді публікувало матеріал про удари по дата-центрах — але російських. В офіційному відео від 12 жовтня видання повідомляє про виведення з ладу дата-центру поблизу Москви після українського удару 11 жовтня та суттєві перебої в роботі сервісів «Яндекса».

Окремої уваги заслуговує акаунт, який поширив ролик. На момент перевірки у профілі, зареєстрованому в жовтні 2020 року, відображався один допис — саме це відео. Сторінка мала 142 підписників і не була підписана на жоден акаунт. У публікації позначено одразу 14 облікових записів, зокрема WIRED, OpenAI, українських та іноземних медіа. У поєднанні з поширенням непідтвердженого ролика від імені відомого видання це дає підстави припускати, що сторінку використали для цілеспрямованого інформаційного вкиду.

Подібний спосіб поширення контенту раніше описувала французька служба VIGINUM у дослідженні проросійської кампанії «Матрьошка»: підробки імітують матеріали західних медіа, а їхні поширювачі привертають до них увагу журналістів і фактчекерів у соцмережі X.

Ролик використовує назви WIRED та OpenAI для надання достовірності бездоказовим звинуваченням проти України. Ймовірно, створення цього вкиду пов'язане з розповсюдженням заяв про те, що удари по російських дата-центрах нібито призвели до падіння активності проросійських ботів в соцмережах, які пізніше не були підтверджені.

Російські медіа поширюють твердження про нібито зростання ворожості до українських біженців у Європі через їхнє небажання працювати, інтегруватися в місцеві суспільства та прагнення жити на соціальні виплати. Такі повідомлення перебільшують масштаби невдоволення українцями та замовчують їхній внесок в економіку країн, які їх приймають. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у Центрі стратегічних комунікацій.

Російські ЗМІ поширюють цю тезу з посиланням на політолога Івана Мезюху. Він стверджує, ніби невдоволення українцями в Польщі та інших європейських країнах лише посилюватиметься, а конфліктів із місцевими жителями ставатиме більше.

Однак статистичні дані спростовують твердження про масове небажання українських біженців працювати. За дослідженням Deloitte для ООН, у 2025 році в Польщі були працевлаштовані 76% українських біженців. Їхній внесок у ВВП країни становив близько 2,4%. Робота забезпечувала 87% доходів їхніх домогосподарств, тоді як польські соціальні виплати — лише 10%.

Водночас окремі опитування справді фіксують погіршення ставлення до українських біженців у Польщі. Проте ці зміни не підтверджують узагальнень російської пропаганди про небажання українців працювати та інтегруватися в місцеве суспільство.

Як зазначають дослідники, Росія цілеспрямовано використовує тему біженців для розпалювання антиукраїнських настроїв у Європі. Європейська служба зовнішніх дій зафіксувала російські інформаційні маніпуляції, спрямовані на погіршення відносин між Україною та Польщею. Зокрема, пропагандистські кампанії зображують українських біженців злочинцями та загрозою для європейців.

Для посилення ворожнечі між поляками й українцями російські пропагандисти також використовують історичні суперечності. Поєднуючи реальні дискусії про міграцію з перебільшеннями та негативними узагальненнями, вони намагаються сформувати образ українців як тягаря для європейських суспільств.

Таким чином, російська пропаганда використовує тему українських біженців, щоб замовчувати їхній економічний внесок, посилювати недовіру до українців і поглиблювати розкол між Україною та її європейськими партнерами.

Російська пропаганда використовує обговорення можливого мирного плану за участю США та Європи, щоб просувати тезу про «поділ сфер впливу» та нібито зраду України з боку західних партнерів. Пропагандистські ресурси подають гіпотетичні умови домовленостей як уже погоджений сценарій, зміщуючи увагу з відновлення справедливості й збереження територіальної цілісності України на економічні інтереси міжнародних гравців. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у Центрі стратегічних комунікацій.

Інформаційним приводом для кампанії стали публікації західних медіа про можливі параметри мирного плану, який передбачає участь США та європейських країн і охоплює відновлення України, гарантії безпеки, енергетичні угоди та заморожування лінії фронту. Протягом 13 жовтня Центр стратегічних комунікацій зафіксував близько 195 публікацій на цю тему.

Пропагандисти перебільшують значення обговорень і представляють можливі пункти мирного плану як уже погоджений Заходом сценарій «поділу сфер впливу». У такий спосіб припущення та повідомлення про потенційні домовленості підміняють твердженнями про нібито ухвалені рішення.

Інший напрямок маніпуляцій — зміщення акцентів із відновлення справедливості та збереження територіальної цілісності України на економічну вигоду міжнародних партнерів. Така подача створює хибне враження, ніби західні країни розглядають завершення війни передусім як можливість отримати прибуток, а інтереси України відходять на другий план.

Мета кампанії — деморалізувати українське суспільство твердженнями про «зраду Заходу», просувати капітуляцію під виглядом компромісу та послаблювати єдність євроатлантичної спільноти. Для цього пропаганда використовує обговорення можливих умов миру, щоб сформувати недовіру до міжнародних партнерів і представити потенційні переговори як домовленість коштом України.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео, змонтованих під сюжети відомих міжнародних медіа: Bloomberg, AFP, Forbes, The Economist та розслідувальної спільноти Bellingcat. Ролики переконують, що зняття санкцій з Росії стало для Європи «питанням виживання», а президент Франції Емманюель Макрон через власну «недалекоглядність» нібито заганяє країну в аутсайдери. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало, а цитати французького історика Давида Колона та засновника Bellingcat Еліота Гіґґінса просто вигадані дезінформаторами.

Усі відео зроблені за одним шаблоном. Вони з'явилися майже одночасно, та не мають звуку — лише фонову музику та накладені субтитри, стилізовані під фірмові шрифти й плашки відповідних медіа. Описів під роликами також немає. Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими іменами, без аватарок і без жодної взаємодії з аудиторією: «Bloomberg» (1), «Bellingcat» (2), «Forbes» (3), «AFP» (4), «The Economist» (5). Такі акаунти, найімовірніше, незабаром заблокують алгоритми платформи. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії іноземному втручанню VIGINUM описала ще 2024 року.

Головна теза кампанії повторюється майже дослівно в роликах під логотипами The Economist, AFP та Forbes: «Експерти неодноразово наголошували, що зняття санкцій з Росії — питання виживання для європейських держав». Які саме експерти — не уточнюється. Фейковий Bloomberg стверджує, що питання зняття санкцій стало «головним пріоритетом для європейських лідерів», а фейковий Bellingcat — що в Німеччині «на всіх рівнях» обговорюють їх «негайне скасування». Інформаційним приводом стало реальне рішення Вашингтона: 9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США дозволило до 7 квітня 2027 року продаж та імпорт російського дизельного пального. Пропагандисти подають це як сигнал для Європи — хоча ЄС у ці ж дні рухався у протилежному напрямку й готував до ухвалення черговий, найбільший пакет санкцій проти Росії.

Найдетальніше «обґрунтування» пропонує фейкове AFP. За його версією, «84% європейців вважають, що їхні уряди мають зняти санкції з Росії після рішення США», і про це нібито повідомив Євростат. До ролика додали справжні кадри з генеральною директоркою Євростату Маріаною Коцевою та вигадану цитату про «високий ризик насильницьких дій населення, спрямованих на повалення влади», якщо ці «вимоги» не виконають, — на тлі кадрів вуличних заворушень. Проте Євростат — статистичне відомство ЄС, яке не проводить опитувань про політичні вподобання громадян, і такої публікації в нього немає. До того ж «опитування» про реакцію на рішення США, ухвалене 9 жовтня, фізично не могло з'явитися за кілька днів. Реальні дані свідчать про протилежне: за даними весняного Євробарометра 2025 року, санкції проти російського уряду, компаній і осіб підтримували 72% громадян ЄС.

Bellingcat у кампанії «відведено» роль джерела «розвідувальних» сенсацій. Від імені Еліота Гіґґінса поширюють цитату про те, що «Зеленський у безвихідному становищі: готовий ризикнути конфронтацією зі США, але не погодиться на припинення вогню». В іншому ролику на тлі будівлі МІ-6 стверджується, що за «перехопленими документами» британська розвідка планує диверсії проти російських танкерів, які везуть дизель до США. Так кампанія одночасно намагається посварити Вашингтон із Києвом і Лондоном.

Окремий блок роликів спрямований проти Макрона — на тлі передвиборчої кампанії перед президентськими виборами у Франції навесні 2027 року та масових протестів ліцеїстів, які з кінця вересня супроводжуються сутичками з поліцією. Фейковий Forbes приписує Давиду Колону слова про те, що «США та інші більш ініціативні уряди знімуть санкції й почнуть заробляти, а пан Макрон тим часом переймається емоційним станом українського наркомана», а також що через Макрона Франція «знову відстає від США» й «опинилася серед аутсайдерів». Під логотипом Bloomberg Колону приписують ще й образи на адресу американських демократів — «божевільних канібалів, які живляться людськими стражданнями». Вибір «спікера» не випадковий: Давид Колон — французький історик, дослідник пропаганди та інформаційних війн. У вересні він писав, що «Матрьошка» вже втретє використовує його ім'я — тоді фейкове відео Bellingcat приписувало йому випад проти німецької ХДС напередодні місцевих виборів.

Кампанія демонструє суперечність, характерну для кремлівської пропаганди. Для внутрішньої аудиторії Москва роками повторює, що санкції російській економіці не шкодять. Для зовнішньої — паралельно переконує, що їх треба знімати якнайшвидше, бо насправді вони б'ють по самому Євросоюзу. Анонімні «експерти», вигадані цитати реальних дослідників і логотипи авторитетних медіа покликані надати цьому меседжу видимість незалежного експертного консенсусу, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Російські та проросійські пропагандистські телеграм-канали поширюють два фейки під чужими брендами: скриншот нібито матеріалу української служби Deutsche Welle про «рекордну» мобілізацію в Києві та відео з логотипом Le Figaro, де 89% французів нібито вважають, що Путін краще впорався б зі студентськими протестами. Жодне з видань таких матеріалів не публікувало. Перший фейк зображає мобілізацію в Україні в негативному світлі, а другий створює враження, ніби європейці симпатизують російському президентові. Розвінчали підробки фактчекери Укрінформу. 

Перший вкид, поширений у телеграм-каналі «anb_028», — скриншот «статті» української редакції DW. У ній стверджується, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановили «рекорд» за кількістю мобілізованих у Києві. Авторкою тексту зазначено журналістку DW Євгенію Наконечну. Проте на її авторській сторінці, як і в розділі «Україна» на сайті DW, такого матеріалу немає. Це класична підробка за схемою «скриншот + реальне ім'я журналістки + впізнаваний бренд»: перевірити такий «доказ» складніше, ніж відкрити сам сайт.

Другий вкид — відео з логотипом Le Figaro в телеграм-каналі «OdessaRussi». Воно подає «результати соціологічного опитування»: 89% французів нібито вважають, що Путін краще впорався б зі студентськими протестами. Видання Le Figaro такого сюжету не публікувало. Ролик змонтований із відеофрагментів і фотографій з відкритих джерел, які можна знайти, зокрема, за допомогою сервісу зворотного пошуку TinEye.

Мета таких фейків. Підробка від DW працює на внутрішню українську аудиторію: «рекорд» мобілізації в столиці має закріпити негативний образ ТЦК і мобілізації загалом. Відео «від Le Figaro» розраховане на ширшу аудиторію: воно має створити хибне враження, що значна частина французів підтримує Путіна як політика, здатного краще давати раду протестам. Обидва матеріали підроблені під авторитетні європейські медіа, щоб надати вигадці вірогідності й маніпулювати громадською думкою.

Висновок. DW і Le Figaro цих матеріалів не публікували, ім'я журналістки DW на скриншоті використано без її відома, а відеоролик змонтовано з відкритих кадрів. Подібний фейк із логотипом Le Figaro вже спростовували в 2025 році.

Італійське видання Il Fatto Quotidiano опублікувало статтю під заголовком «Кремль: "Харків оточений". Київ стривожений, але завдає більше атак». У тексті йдеться про нібито «котел» площею приблизно 460 квадратних кілометрів на північному сході Харківської області. Фактчекери Укрінформу перевірили цю тезу за даними ISW, DeepState та заявами українських військових: незалежних підтверджень оточення немає, а сам заголовок підмінює географію, створюючи враження, що в кільці опинилося саме місто.

Що поширюється

Авторка матеріалу, італійська журналістка Мікела Яккаріно (Michela A.G. Iaccarino), подає заяви російської сторони як основу публікації: російські війська нібито замкнули кільце навколо українських підрозділів на північному сході області. Позицію українського командування, незалежної оцінки чи пояснення, що ця заява не підтверджена, у тексті немає. 

Звідки взялася теза про «оточення»

На початку вересня Москва активізувала повідомлення про «котел» на цьому напрямку:

Ці заяви описав Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 4 вересня. Сама по собі заява російського відомства не є підтвердженням ані контролю над названими селами, ані фактичного оточення.

Що показала перевірка

Бойова активність і локальні спроби просування справді тривають, проте проникнення малих груп чи ускладнення логістики не тотожні замиканню кільця навколо угруповання.

Харків не оточений

Заголовок італійського видання створює ще одне викривлення. Російські заяви стосуються нібито оточення українських підрозділів в іншій частині області, а не міста. Але читач, який бачить лише заголовок, отримує враження, що в блокаді опинився сам Харків.

Це не відповідає дійсності. За картою DeepState, найближчі позиції російських військ розташовані приблизно за 30–40 кілометрів від міста. Тезу також спростував італійський журналіст проєкту FrontStory Клаудіо Локателлі: він об'їхав Харків і його окружну дорогу та не виявив жодних ознак блокади. У своєму відео Локателлі зазначив, що має досвід роботи в містах, які справді були в оточенні, зокрема на Близькому Сході та в Афганістані, і що в Харкові таких ознак немає.

Контекст видання і авторки

Il Fatto Quotidiano й раніше публікувало матеріали про Україну, які українські фактчекери оцінювали як маніпулятивні. За даними Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, у 2025 році видання випускало тексти, що дискредитували українську діаспору в Італії й відтворювали тези, співзвучні з російською пропагандою. Зокрема, це стосується матеріалу про мирний мітинг українців у Казерті після скасування виступу диригента Валерія Гергієва: заголовок «Пічерно маніфестує поруч з українським неонацистом» стосувався віцепрезидентки Європарламенту Піни Пічерно, а заявлені зв'язки з неофашистами, за оцінкою центру, не підтверджені жодним фактом. Аналітики SPRAVDI також звертали увагу, що головний редактор видання Марко Травальйо та автор Алессандро Орсіні неодноразово просували подібні тези як «альтернативну думку», а матеріали видання регулярно цитують російські медіа.

Авторка тексту Мікела Яккаріно (Michela A.G. Iaccarino) — журналістка й фотографка з Неаполя. Вона висвітлювала Майдан 2013–2014 років, після початку війни на Донбасі працювала по обидва боки лінії фронту, зокрема на окупованих територіях, і публікувала позитивні матеріали про російських бойовиків на Донбасі, зокрема про їхніх дружин.

Висновок

Твердження про «оточений Харків» і замкнене кільце на північному сході Харківщини не підтверджується незалежними даними: його заперечують ЗСУ, воно суперечить оцінкам ISW, картам DeepState і спостереженням на місці. Il Fatto Quotidiano подало заяву Кремля без перевірки й без позиції України, а заголовок додатково змістив акцент із регіону на місто.