Польські користувачі фейсбуку масово поширюють тезу, що Польща «втратила понад 490 мільярдів злотих через Україну» — мовляв, ці гроші уряд віддав українцям замість того, щоб витратити на армію чи лікарні. Фактчекери польського Demagog пояснили: цифра справжня, але йдеться про оцінку економічного удару від російського вторгнення, а не про суму, яку Польща витратила на підтримку України.

Приводом стала доповідь Головного статистичного управління Польщі (GUS) на Економічному форумі в Карпачі 9 вересня. Президент GUS Марек Цєрпял-Волан (Marek Cierpiał-Wolan) оцінив втрати ВВП Польщі за 2022–2025 роки, пов'язані з повномасштабною війною, у 490,1 млрд злотих (приблизно 113,5 млрд євро, або приблизно 3,5% сукупного ВВП за ці роки). Українські медіа про цю оцінку теж писали.

У польському фейсбуці цю цифру швидко переінакшили (1, 2, 3, 4): 490 мільярдів подавали як «ціну України». У коментарях дістається і чинній коаліції Дональда Туска, і уряду «Права і справедливості», який керував країною на початку великої війни, — їм закидають, що вони «довели нас до банкрутства», й іронічно дякують за «безкоштовно віддану військову техніку». Українських біженців там же називають «паразитами».

Проте з даних GUS це не випливає. Найбільшу частину втрат — 292,1 млрд злотих — понесли польські домогосподарства: через високу інфляцію після вторгнення зростання реальних зарплат сповільнилося, а у 2022 році вони навіть скоротилися на 2%. Ще 126 млрд припадає на підприємства, 72 млрд — на державний і місцевий сектор. Окремо звіт GUS вказав на різке зростання оборонних видатків: якби вони залишилися на довоєнному запланованому рівні, були б меншими на 154,2 млрд злотих. За словами голови GUS, ці гроші могли б піти на щось ефективніше з погляду економічного зростання — але витрачені вони на польську армію, а не передані Україні. Загалом валова додана вартість в економіці виявилася на 426,5 млрд злотих нижчою, ніж у сценарії без війни; найбільше постраждало будівництво (−120,9 млрд). Водночас, як наголосив Цєрпял-Волан, спад був не скрізь: зросли видатки на адміністрацію, оборону, освіту й охорону здоров'я. Іншими словами, ці 490 мільярдів — це насамперед ціна інфляційного шоку й мілітаризації, які спричинила Росія, а не рахунок за допомогу сусідам. Аналогічні розрахунки польська влада пояснює потребою мати аргументи для майбутніх розмов про відшкодування збитків з боку агресора.

Обійдений увагою і внесок українських біженців у польську економіку. Згідно з дослідженням Deloitte на замовлення Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), лише у 2025 році українці згенерували 2,4% ВВП Польщі — приблизно 94 млрд злотих (понад 20 млрд євро). Рівень зайнятості серед українських біженців зріс із 61% у 2023 році до 76% у 2025-му, 87% їхніх домогосподарств живуть передусім із заробітку, а соціальні виплати становлять лише приблизно 10% доходу — утричі менше, ніж у польських сімей. Від громадян України Національний фонд охорони здоров'я Польщі отримав приблизно 4,4 млрд злотих внесків, а витратив на них 2,5 млрд.

Маніпуляції щодо фінансування України — одна з найпопулярніших тем антиукраїнської дезінформації в Польщі. Достатньо взяти реальну державну статистику, прибрати з неї слово «російська» перед «агресією» — і рахунок за війну, яку розв'язала Москва, перекладається на Київ і українських біженців. Втрати поляків від інфляції та витрати на власну безпеку перетворюються на «гроші, віддані Україні», а винуватець цих втрат у такій версії зникає зовсім.

Російські окупанти готують серію постановних відеоінтерв'ю з жителями окупованих Олешок на Херсонщині. Місцеві мешканці мають звинуватити Сили оборони України в обстрілах і блокаді міста, розкритикувати українську владу й подякувати російським військовим. Про це повідомила Служба безпеки України 7 жовтня. Ці дані СБУ отримала під час контррозвідувальної діяльності. Запустити кампанію планують у жовтні — на початку листопада.

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона, місто перебуває в окупації ще з 24 лютого 2022 року. Після звільнення Херсона в листопаді 2022-го Олешки опинилися на лінії фронту: прямого сполучення з правим берегом немає, береги й дороги заміновані. Влітку 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, і тоді місто зазнало значного затоплення. До повномасштабного вторгнення в Олешках жило приблизно 25 тисяч людей. Тепер, за різними оцінками, лишилося від 1,5 до 2 тисяч, серед них щонайменше кілька десятків дітей. Електрики й газу немає від середини 2023 року.

Регулярні постачання їжі припинилися наприкінці травня 2026 року. Тоді ж відбулася й остання евакуація. Люди виживають завдяки запасам, городам і бур'янам, а частину допомоги волонтери та українські військові доставляють дронами.

Україна пропонувала кілька варіантів евакуації, зокрема коридор через підконтрольну Росії територію і режим тиші, але Москва їх не погодила. Наприкінці вересня Україна винесла ситуацію в Олешках на позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що Олешки «чітко показують, що відбувається з людьми на окупованих територіях».

Кремль намагається перекласти відповідальність на Україну. 21 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков стверджував, що «київський режим робить усе, щоб перешкодити доставкам».

Постановні інтерв'ю, про які попереджає СБУ, мають підкріпити цю тезу «голосами з місця». За задумом окупантів, мешканці повинні:

Такі відео не можуть бути свідченням. Їх записують російські військові в місті, де люди залежать від окупантів у всьому: їжа, ліки, можливість виїхати. Відверто говорити перед камерою в таких умовах неможливо.

СБУ закликає медіа та громадян критично ставитися до «сенсаційних» відео з Олешок, не довіряти ворожим і проросійським телеграм-каналам, не поширювати неперевірену інформацію і спиратися на офіційні джерела.

У X та фейсбуці поширюють відеоролик, на якому тіла людей у чорних мішках скидають у довгий рів. Кремлівські акаунти та дезінформаційні ресурси стверджують, нібито це «свіжі кадри» катастрофічних втрат Збройних Сил України, а в країні нібито не вистачає місця для поховань, тому влада ховає загиблих у масових і безіменних могилах. Зокрема поширення такого ролика в польському сегменті соцмереж зафіксували дослідники Demagog. 

НАПРАВДУ: Це чергова маніпуляція та цинічне спотворення фактів ворожою пропагандою. Поширюваний відеофрагмент не має жодного стосунку до поточних втрат ЗСУ чи «нових» братських могил.

Центр протидії дезінформації при РНБО України також зауважує, що цей дезінформаційний наратив одночасно поширювали кількома мовами (зокрема, арабською, англійською та словацькою) для дискредитації України за кордоном та створення панічних настроїв.

Контекст: Російська пропаганда регулярно намагається перекласти відповідальність за власні воєнні злочини на українську сторону. Братські поховання в Україні дійсно виявляли — але виключно на деокупованих територіях (на Харківщині, Київщині, Донеччині та Херсонщині), де російські загарбники катували та вбивали цивільних і військовополонених.

За даними правозахисних організацій (зокрема Human Rights Watch), лише в Маріуполі за перший рік окупації у подібних місцях масових поховань з'явилися тисячі нових могил жертв російської агресії.

ВИСНОВОК: Пропагандисти взяли трагічні кадри воєнних злочинів армії РФ проти цивільного населення Маріуполя 2022 року та видали їх за «сучасні масові поховання українських солдатів».