На тлі енергетичної кризи в Румунії у соцмережах поширюють твердження, що країна нібито безкоштовно передає електроенергію Україні, водночас приховуючи інформацію про військову, фінансову та іншу допомогу Києву. Насправді експорт електроенергії здійснюється на комерційних умовах, а інформація про допомогу Україні не є таємною, розповіли Factual.

Маніпуляція поширюється у Facebook у форматі відео, де колишня прем'єр-міністерка Румунії Віоріка Денчіле заявляє, що Бухарест нібито "дав енергію безкоштовно Україні". Вона також стверджує, що Румунія є єдиною державою, яка не оприлюднила інформацію про допомогу Україні.

Factual перевірив ці твердження та встановив, що вони є неправдивими. Електроенергія між Румунією та Україною продається на комерційних умовах відповідно до встановлених правил. Потоки електроенергії — як імпорт, так і експорт — здійснюються на підставі контрактів, а ціна визначається через аукціони та залежить від ринкових пропозицій.

Правила торгівлі також передбачають фінансові санкції у разі несвоєчасної оплати. Зокрема, за прострочення може стягуватися фіксована сума у 100 євро або пеня, розрахована як ставка на вісім процентних пунктів вище референтної ставки Національного банку Румунії. Це додатково спростовує твердження про нібито безкоштовну передачу електроенергії.

Позицію румунської влади підтвердив державний секретар Міністерства енергетики Крістіан Бушой. В інтерв'ю 13 серпня 2026 року він заявив, що Румунія ніколи не передавала електроенергію безкоштовно ані Україні, ані Молдові. За його словами, електроенергія постачалася за ринковою ціною.

Окремою частиною дезінформаційного повідомлення є твердження про нібито приховування Бухарестом допомоги Україні. Factual зазначає, що така допомога була публічною та раніше вже висвітлювалася у його матеріалах.

Йдеться, зокрема, про передачу Україні системи протиповітряної оборони PATRIOT, військових пакетів допомоги, створення у Фетешті центру підготовки пілотів F-16, продовольчу допомогу на 562 млн леїв, внесок у розмірі 830 тисяч доларів до фонду НАТО для підтримки України, а також фінансову допомогу Європейського Союзу для румунських портів, які зіткнулися зі збільшенням торговельних потоків через війну Росії проти України.

Для перевірки масштабів фінансової підтримки Factual також послався на дані дослідження Кільського інституту. Згідно з наведеними даними, у період від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року Україні було виділено 1,91 млрд євро. При цьому 540 млн євро становили державні кошти Румунії, тоді як 1,37 млрд євро надійшли з фондів Європейського Союзу.

Таким чином, у поширеному відео поєднано кілька маніпулятивних тверджень: про нібито безкоштовний експорт електроенергії Україні та про приховування Румунією допомоги Києву. Перевірка торговельних правил, офіційних заяв і даних про допомогу показує, що ці твердження не відповідають дійсності. Factual класифікував публікацію як фальшиву.

У соцмережах поширили відео, яке нібито показує американський винищувач F-16, що скидає бомбу на дамбу та спричиняє масштабні повені в Непалі. Насправді перша частина ролика була створена за допомогою штучного інтелекту й циркулювала в мережі ще за кілька місяців до стихійного лиха. Головною метою поширення цього маніпулятивного контенту було створення конспірологічних теорій навколо природної катастрофи та провокування паніки й недовіри серед користувачів, розповіли Lead Stories.

Фейкове твердження поширили 26 серпня 2026 року в X. Автор допису заявив, що повені в Непалі стали результатом "акту саботажу", закликавши звернути увагу на нібито бомбардування дамби F-16.

Ролик складається з двох частин. Перша, тривалістю близько 21 секунди, справді зображує винищувач, який атакує дамбу, але це відео згенероване штучним інтелектом. Друга частина є реальними кадрами стихійного лиха з камери спостереження біля порту Гіронг на кордоні Китаю та Непалу. Ці кадри були оприлюднені Associated Press 27 серпня — вже після появи фейкового відео про атаку на дамбу.

Одним із ключових доказів маніпуляції стала дата появи першої частини ролика. Її виявили в соцмережах щонайменше 10 травня 2026 року — більш ніж за три місяці до повені 26 серпня. Раніша версія відео була довшою та містила водяний знак AI, а також позначку GEM, пов'язану з автором відео.

Створену за допопогою ШІ частину ролика обрізали перед поширенням у X. В оригінальній версії видно не лише дамбу, а й озеро за нею, пагорби, горизонт і небо. Саме на цій версії збереглися позначки, які вказують на штучне походження відео.

Інші публікації в соцмережах додатково підтверджують, що відео було частиною серії подібного контенту. Зокрема, у травні 2026 року в Instagram з'являлися ролики, на яких винищувачі нібито знищують дамби або виконують маневри над водою та горами. Деякі з них також мали ті самі водяні знаки AI та GEM.

Таким чином, реальні кадри повені були поєднані зі старим ШІ-відео, щоб створити хибне враження, ніби катастрофу в Непалі спричинила атака F-16. Хронологія публікацій, наявність маркування AI та існування серії аналогічних роликів спростовують це твердження.

З середини серпня в російських новинних ресурсах ширяться заяви народних депутатів України Андрія Левуса та Івана Юнакова, у яких політики нібито визнають, що Київ «сам провокує удари відплати». Фейк розвінчали  фактчекери StopFake

Перші подібні публікації за участю згаданих вище народних депутатів з’явилися в мережі ще 13 серпня на акаунті focus_news_media під заголовком «Дедалі більше голосів за мир: українські політики закликають до перемир’я», після чого потрапили на російський інформаційний ресурс «Брянск.Медиа». Пізніше обидва ролики поширилися анонімними телеграм-каналами та онлайн-виданнями, що працюють в інтересах Росії. При цьому автори цих дописів не вказали ані дати публікації, ані посилань на першоджерело.

Фактчекери з порталу StopFake перевірили достовірність цієї інформації: проаналізували сайти вітчизняних новинних джерел, офіційні акаунти Андрія Левуса та Івана Юнакова, офіційний сайт Верховної Ради, а також завантажили відеоматеріали в сервіс аналізу синтетичного медіаконтенту Hive Detect.

За результатами перевірки команда StopFake не виявила жодних заяв, які приписують згаданим особам, — ані на офіційних сторінках політиків, ані в українських ЗМІ. Ба більше, самі російські медіа ставлять під сумнів достовірність опублікованих відеоматеріалів, зазначаючи, що у відкритих джерелах відсутня будь-яка згадка про подібні заяви Левуса і Юнакова.

Перевірка через Hive Detect показала, що ймовірність генерації відео штучним інтелектом становить 99,3%, а ймовірність використання синтетичного голосу — 98,8%. І хоча сама така перевірка не є стовідсотковою гарантією того, що обидва відео — дипфейки, в сукупності з іншими фактами це дає підстави стверджувати: перед нами дезінформація, яку поширюють російські масмедіа.

Матеріал підготував Євген Запороженко

Російські телеграм-канали вчергове поширюють фейкову інформацію задля дискредитації українських військовослужбовців. Об’єктом інформаційних атак цього разу стала 127-ма ОВМБр, яка виконує бойові завдання на Харківщині.  Фактчекери з VoxCheck встановили, що це фейк, для створення якого росіяни використали типовий для себе метод інформаційного вкиду.  

26 серпня в одному з проросійських телеграм-каналів з’явився допис про злочин, який нібито скоїв військовий Збройних Сил України (ЗСУ), що проходить службу в одному з підрозділів 127-ї окремої важкої механізованої бригади. Згідно з дописом, раніше судимого військовослужбовця випустили в місто на одну добу. Під час застілля разом з «побратимом» між ними виник конфлікт, після чого чоловік схопився за ніж і завдав ним кілька ударів. Винного у вбивстві, як повідомляє російський телеграм-канал, закрили в підвалі, а потім відправили з однією зі штурмових груп до лінії фронту. 

Насамперед варто звернути увагу на заголовок допису — він де-факто є передруком матеріалу регіонального видання «Status-quo». Фактчекери з VoxCheck порівняли заголовок телеграм-каналу з оригіналом і виявили розбіжність у формулюваннях стосовно вбивці: якщо видання «Status Quo» пише про раніше судимого чоловіка, то в російському медіа фігурує «військовий». Імовірно, заголовок підмінили за допомогою фоторедактора або редагування коду сторінки.

По-друге, у повідомленні Головного управління Національної поліції у Харківській області немає жодної згадки про те, що підозрюваний є діючим військовослужбовцем. Поліціянти лише встановили факт скоєння злочину та особу зловмисника, не підтверджуючи причетність останнього до Збройних Сил України.

Росіяни системно публікують недостовірну інформацію, щоб дискредитувати українську армію та військовослужбовців. Зокрема, тиждень тому 127-ма ОВМБр вже ставала жертвою подібних маніпуляцій: фактчекери VoxCheck розповідали про справу «одного з бійців бригади», який нібито влаштував стрілянину на ринку в Харкові. Тоді російські медіа діяли за ідентичним сценарієм: спершу відредагували заголовок, замінивши слово «чоловік» на «військовий», а потім поширили дезінформацію через власні пропагандистські ресурси. Проте ані в оригінальній статті, ані в Головному управлінні Національної поліції версія про «військового» не підтвердилася.

Матеріал підготував Євген Запороженко

У соцмережах і російськомовних Telegram-каналах поширюють інформацію про те, що міжнародна дослідницька компанія Ipsos нібито провела опитування серед громадян Європейського Союзу щодо пріоритетів економічного розвитку. Як стверджують автори повідомлень, 62% опитаних начебто виступили проти фінансової допомоги Україні, а загалом 76% «так чи інакше не погоджуються» з відповідною політикою ЄС.

На підтвердження цієї інформації публікують слайди з логотипом Ipsos. На одному з них зазначено, що опитування нібито проводилося серед 1584 жителів ЄС віком 18–75 років, із яких 24% підтримали фінансову допомогу Україні, 14% не визначилися, а 62% виступили проти.

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Поширені зображення є відредагованими слайдами справжньої презентації Ipsos, яка не стосувалася ані громадян Євросоюзу, ані фінансування України.

Ipsos справді оприлюднив у серпні 2026 року дослідження про пріоритети економічного зростання. Проте його повна назва — Ipsos in the UK polling: Priorities for economic growth, тобто йдеться про опитування у Великій Британії. Як зазначено на сайті компанії, Ipsos опитав 1067 жителів Великої Британії віком 18–75 років. Дослідження проводилося онлайн із 31 липня до 4 серпня 2026 року.

На обкладинці оригінальної презентації написано Ipsos in the UK polling, тоді як на поширеному зображенні абревіатуру UK замінили на EU. Загальний дизайн, дату й логотип Ipsos залишили без змін.

Так само було підроблено шостий слайд презентації. В оригіналі він присвячений тому, чи потрібно зосередитися на розвитку економіки всієї Великої Британії або окремих її регіонів. За перший варіант висловилися 47% опитаних, за регіональний підхід — 29%, ще 19% однаково погодилися з обома твердженнями. У фальшивій версії запитання та результати повністю замінили на вигадані дані про фінансову допомогу Україні.

У справжній презентації Ipsos узагалі немає згадок про Україну або фінансову допомогу. Також вигаданою є вибірка з 1584 громадян ЄС.

Згадка про виділення Україні 6,1 млрд євро має реальну основу. 24 серпня Європейська комісія справді затвердила нові оборонні закупівлі для України на цю суму. Йдеться про системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси й радари.

Проте ці кошти є частиною раніше створеного механізму Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, а не новою окремою одноосібною «ініціативою Урсули фон дер Ляєн». Україна зможе отримувати виплати після подання контрактів із виробниками оборонної продукції та їх перевірки Єврокомісією. Більшість закупівель планують здійснювати саме в оборонних компаній ЄС.

Для порівняння, останні офіційні загальноєвропейські дані демонстрували протилежну тенденцію щодо допомоги Україні. За результатами весняного Standard Eurobarometer 2026 року, 75% громадян ЄС підтримували надання Україні фінансової та гуманітарної допомоги. Ці результати оприлюднив Європейський парламент. Втім варто зауважити, що формулювання питання у Eurobarometer відрізнялося від запитання, наведеного на підробленому слайді.

Отже, автори фейку поєднали справжній дизайн презентації Ipsos із реальною новиною про оборонні закупівлі для України, але вигадали запитання, вибірку та результати опитування. Ipsos не повідомляв, що 62% громадян ЄС виступають проти фінансової допомоги Україні.

У соціальних мережах та месенджерах поновили поширення маніпулятивного відеоролика, на якому президента України Володимира Зеленського намагаються дискредитувати за допомогою фальшивих доказів уживання наркотичних речовин. До опису відео додають твердження про те, що під час однієї з робочих зустрічей на його робочому столі нібито помітили білий порошок, схожий на кокаїн. Головною метою цього довготривалого дезінформаційного наративу є особиста дискредитація українського лідера, підрив його морального авторитету та формування хибного уявлення про його недієздатність у міжнародної аудиторії. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в іспанському виданні Maldita.es.

Викрити черговий дезінформаційний вкид вдалося завдяки пошуку та аналізу оригінального відеозапису, який використали маніпулятори.

Фактчекери встановили, що за основу фальшивки було взято реальний відеозапис з офіційного інстаграм-акаунту Володимира Зеленського від 6 березня 2022 року, на якому зафіксовано його відеорозмову з підприємцем Ілоном Маском. На первинному оригінальному відео на столі українського президента немає жодних сторонніх предметів чи речовин.

Порівняння кадрів довело, що зображення білого порошку було штучно додане на поверхню столу пізніше за допомогою відеомонтажу.

Подібні матеріали є частиною систематичної дезінформаційної кампанії, яка регулярно повторюється з 2022 року і направлена на штучне пов'язування керівництва України із вживанням психоактивних речовин.

Російська система дезінформації розгорнула масштабну інформаційну кампанію, звинувачуючи Україну, її військові структури та ГУР МОУ в нібито підтримці та підготовці збройних формувань у Малі. У центрі ворожих маніпуляцій опинилися твердження про навчання операторів FPV-дронів, передачу озброєння, ПЗРК та розвідувальних даних, а також про нібито системне співробітництво з ісламістським угрупованням JNIM, пов’язаним із «Аль-Каїдою». Головною метою цієї кампанії є дискредитація України на міжнародній арені, таврування її як «держави-спонсора тероризму», виправдання діяльності російського «Африканського корпусу» та підрив дипломатичних відносин України з країнами Глобального Півдня. Про дезінформаційні повідомлення розповів проєкт «БезБрехні».

Головним маніпулятивним прийомом стала підміна категорій та навмисне змішування суб’єктів. Пропагандисти взяли поодинокі та обережні повідомлення західних медіа 2024 року про можливі контакти з туарезькими сепаратистськими рухами (Фронтом визволення Азаваду) і без жодних доказів розширили їх до тверджень про «пряме навчання джихадистів та ісламістських терористів JNIM». Наявність технологічної схожості (застосування FPV-безпілотників) пропагандисти видавали за «український почерк», не надавши жодних верифікованих фото-, відео- чи документальних доказів присутності українців на місці боїв.

Інформаційна кампанія, як свідчать аналіз 117 російськомовних публікацій за період з 3 червня по 1 серпня 2026 року та структура аргументації, розвивалася чотирма послідовними хвилями через мережу телеграм-каналів (зокрема «Рыбарь» та Mash) та прокремлівські вебресурси, які застосовували синхронне копіювання однакових текстів. Ключовий сплеск поширення (41% усіх матеріалів) відбувся 17 липня після офіційної заяви заступника міністра закордонних справ РФ Георгія Борисенка про нібито «другий фронт». Ця заява не містила нових фактів, але надала медійним вигадкам інституційного статусу для масового передруку в державних ЗМІ. Для надання фальшивкам переконливості росіяни активно використовували анонімні джерела, фотографії символіки без метаданих та вигаданий «мавританський маршрут» постачання.

У соціальних мережах поширюють повідомлення, нібито воду з-під крана в жодному разі не можна пити через потрапляння стічних вод у водойми Київської області. Автори публікацій стверджують, що вода може містити інфекції та токсичні речовини, і посилаються на директорку «Грінпіс Україна» Наталію Гозак. Однак це маніпуляція. Наталія Гозак справді коментувала екологічну ситуацію у столичному регіоні, але її слова не стосувалися якості води в централізованому водогоні.

Про це повідомляє StopFake.

Зокрема, директорка «Грінпіс Україна» говорила про розлив нафтопродуктів у Кирилівському та Йорданському озерах на Оболоні. За її оцінкою, повне відновлення цих водойм може тривати щонайменше 10–12 років. Вона також повідомляла про масову загибель водоплавних птахів та осідання на дно важких фракцій нафтопродуктів, які розкладатимуться дуже повільно.

Йшлося про стан конкретних озер, а не про небезпеку водопровідної води. Застереження також стосувалися води з відкритих водойм, колодязів і свердловин поблизу місця забруднення.

Колодязі та неглибокі свердловини живляться ґрунтовими водами, які можуть забруднюватися внаслідок аварійних скидів. Централізований водогін натомість є закритою системою, в якій вода проходить підготовку та знезараження. Він не пов’язаний безпосередньо зі ставками Борщагівської громади.

У повідомленні Борщагівської сільської ради від 11 серпня мешканців закликали:

Застереження поширили серед жителів вулиць, розташованих поблизу водойм: Озерної, Миколи Пимоненка, Леоніда Каденюка, Зарічної та Набережної. Для них організували підвезення питної води, а з 19 серпня мешканцям громади почали додатково видавати пігулки для її знезараження.

У жодному з повідомлень місцевої влади немає заборони або застереження щодо використання води з централізованої системи водопостачання.

«Київводоканал» регулярно публікує результати лабораторного контролю якості питної води у джерелах водопостачання, на виході з водопровідних станцій та в різних районах столиці. Ані підприємство, ані органи охорони здоров’я не повідомляли про обмеження на використання водопровідної води через цей інцидент.

Отже, автори маніпуляції безпідставно поширили локальне попередження щодо води з водойм, колодязів і свердловин на всю систему централізованого водопостачання Києва та області.

Російські пропагандисти підробили відео з логотипом Євростату та поширили його через фейковий акаунт нібито українського ІТ-блогера.

Про це повідомляє Укрінформ.

У російському телеграм-каналі, який маскується під місцевий одеський ресурс, поширюють відео з логотипом статистичної служби Європейського Союзу — Євростату. У ролику стверджується, що серед 7480 опитаних жителів різних європейських країн 70,8% нібито вважають президента України Володимира Зеленського причетним до корупційних схем, які розслідує НАБУ.

Це фейк. На офіційному сайті та сторінці Євростату в соцмережі X немає дослідження з такими результатами. Пошук за формулюванням наведеного у відео питання та зазначеними показниками також не виявив такого опитування.

Крім того, дослідження громадської думки у Європейському Союзі проводять у межах програми Eurobarometer. Євростат натомість є статистичною службою ЄС, яка координує та гармонізує статистичні дані в межах Європейської статистичної системи.

Євростат справді регулярно публікує статистику, пов’язану з Україною, зокрема дані про українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Однак опитування про ймовірну причетність Зеленського до корупції серед його матеріалів немає.

Для поширення сфабрикованого відео в українському сегменті тіктоку створили акаунт, який видає себе за профіль українського ІТ-блогера Артема Сидоренка. В описі сторінки зазначено: «Код, кава та нові технології».

Перше відео на сторінці опублікували 3 липня. Спочатку акаунт наповнювали матеріалами про українські технології та фрагментами контенту реальних техноблогерів і програмістів. Згодом на ньому почали з’являтися антипольські ролики.

Ознак того, що сторінка належить реальному ІТ-блогеру на ім’я Артем Сидоренко, немає. Для аватарки використали чужу фотографію чоловіка, яка раніше з’являлася в російськомовному сегменті соцмереж, рекламних матеріалах та інших акаунтах.

Оригінальна світлина є частиною фотосесії, опублікованої близько п’яти років тому на Pinterest-сторінці фотографки Любові Кузнецової. У своїх соцмережах вона вказує Москву як місце перебування.

Отже, для поширення підробленого відео від імені Євростату пропагандисти використали спеціально створений акаунт, який імітує профіль українського ІТ-блогера, та чужу фотографію.

Фейк має на меті дискредитувати Володимира Зеленського й нав’язати аудиторії думку про його нібито причетність до корупції. Маніпуляцію поширили на тлі резонансної справи щодо колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

Російська пропаганда розгорнула масштабну дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Головне управління розвідки МО України (ГУР) у підготовці бойовиків, передачі зброї та наданні розвідувальних даних у Малі. У досслідженні проєкту «Без Брехні» проаналізовано 117 російськомовних публікацій за літо 2026 року, що просували стратегічний наратив про Україну як «державу-спонсора міжнародного тероризму», яка нібито відкриває «другий фронт» проти росії в Африці.

Головний маніпулятивний прийом ворога полягає у підміні категорій та штучному об'єднанні різних суб'єктів. Інформацію про можливу ситуативну взаємодію з туарезькими сепаратистами (Фронт визволення Азаваду) пропагандисти навмисно ототожнили з підтримкою джихадистського угруповання JNIM, пов'язаного з «Аль-Каїдою». При цьому жодних доказів — документів, верифікованих фото чи свідчень — наведено не було, а технологічна схожість використання FPV-дронів видавалася за «український автограф».

Динаміка кампанії показала відпрацьовану схему синдикації та штучного підсилення. Пік поширення стався 17 липня 2026 року (48 матеріалів за день), коли після заяви заступника міністра закордонних справ рф Георгія Борисенка вигадка набула офіційного статусу. Цитата посадовця не містила нових фактів, проте дала зелене світло для масового передруку в цивільних новинних медіа, створивши ілюзію «доведеного розслідування» через звичайне багатократне повторення одного й того самого фейку.

Метою цієї дезінформації є дискредитація України на міжнародній арені, ускладнення її дипломатичних відносин із країнами Сахелю та виправдання військової присутності росії в регіоні. Для ефективної протидії подібним вкидам важливо чітко розділяти реальні бойові події від вигаданих причинно-наслідкових зв'язків, вимагати джерельну верифікацію та не дозволяти кількість передруків видавати за кількість незалежних підтверджень.

Читайте повний текст цієї аналітики на сайті проєкту «Без Брехні».