Російські медіа поширюють твердження, що в Харкові нібито «декомунізували сталініста Богдана Хмельницького», перейменувавши бульвар, названий на честь гетьмана, під тиском українських націоналістичних організацій. Пропагандисти представляють це рішення як частину кампанії зі знищення радянських пам’яток і заміни історичних постатей новими героями. Насправді перейменування не пов’язане з декомунізацією: його здійснили, щоб усунути плутанину через дублювання назв вулиць і бульварів у місті. Дезінформаційні повідомлення розвінчали StopFake.

На позачерговій сесії Харківської міської ради 21 жовтня 2026 року ухвалили рішення перейменувати бульвар Богдана Хмельницького, розташований у Немишлянському районі. Відтепер він носить ім’я Центру спеціального призначення «Омега» — військового формування, яке бере участь у протидії російській збройній агресії, зокрема на Харківському напрямку.

Фактчекери наголошують, що Богдан Хмельницький не має стосунку до комуністичної ідеології, сталінізму чи радянського режиму. Тому трактування перейменування як прояву декомунізації є безпідставним. Так само немає підстав стверджувати, що рішення ухвалили під тиском націоналістичних угруповань.

Причиною перейменування стало дублювання топонімів. У центральній частині Харкова вже є вулиця Богдана Хмельницького, а наявність бульвару з такою самою назвою в іншому районі міста створювала плутанину та проблеми з навігацією.

Отже, російська пропаганда використала звичайне адміністративне рішення міської влади, щоб просувати наратив про нібито знищення українцями історичної спадщини та переслідування всього, що пов’язане з минулим. При цьому справжню причину перейменування — усунення дублювання назв — пропагандисти замовчують.

У соціальних мережах поширюють відео, яке нібито записала камера спостереження у французькому Марселі. На кадрах двоє юнаків у масках несуть коробку з телевізором, а один із них одягнений у худі з написом «Київ». Проросійські користувачі звернули увагу на цей напис, натякаючи на причетність України до пограбувань під час протестів у Франції. Однак відео створили за допомогою штучного інтелекту, про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери перевірили відео за допомогою спеціального інструменту для виявлення SynthID — невидимої цифрової водяної позначки, яка вказує на походження матеріалу з нейромережі. Перевірка підтвердила, що кадри були згенеровані штучним інтелектом, а отже, не можуть слугувати доказом описаного інциденту в Марселі.

Водночас масові заворушення та випадки мародерства у Франції під час загальнонаціональних протестів у жовтні справді відбувалися. За даними влади, на вулиці вийшло приблизно пів мільйона людей. Протести супроводжувалися пограбуваннями й підпалами магазинів та мерій. За повідомленнями Euronews, у Парижі групи чоловіків у масках і темному одязі проникали до торгових точок, звідки виносили одяг, ювелірні вироби, продукти та інші товари.

Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню повідомляв, що постраждали щонайменше три тисячі торгових точок, а збитки сягнули сотень мільйонів євро. Поліція затримала понад 2500 осіб, близько тисячі правоохоронців зазнали поранень. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що правоохоронці втратили контроль над ситуацією, попри залучення приблизно 60 тисяч поліціянтів і жандармів по всій країні.

На тлі реальних заворушень поширювалася й дезінформація, зокрема фальшиві зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Президент Франції Емманюель Макрон заявляв про «іноземну маніпуляцію інформацією», водночас наголошуючи, що ознак іноземного втручання безпосередньо в перебіг подій немає. Серед прикладів фейків — фотографія літнього подружжя, яке нібито пограбували та роздягли протестувальники.

Колишній радник глави Пентагону, відставний полковник армії США Дуглас Макгрегор заявив, що телефонні переговори президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере з Володимиром Путіним нібито свідчать про визнання Європою поразки у війні проти України та провини Заходу в її розв’язанні. Він також стверджує, що Захід створив українські Збройні сили, а потім «кинув їх у бій», а Україна фактично вже знищена. Ці заяви просувають російські наративи про слабкість європейських союзників, відповідальність Заходу за війну та неминучу поразку України. Чому слова експосадовця зі США є частиною російського агітпропу, а не позицією американських еліт, розповіли в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Насправді сам факт телефонних переговорів європейських лідерів з Путіним не свідчить ані про визнання поразки України, ані про відмову Європи від її підтримки. Дипломатичні контакти не означають згоди з позицією Кремля чи визнання відповідальності Заходу за російську агресію.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що твердження Макгрегора про нібито «знищену Україну» є пропагандистським перебільшенням. Воно має створити враження неминучої української поразки та безперспективності подальшої допомоги Києву. Водночас така риторика перекладає відповідальність за війну з Росії, яка розпочала повномасштабне вторгнення, на Україну та її міжнародних партнерів.

Подібні заяви є частиною ширшої російської інформаційної кампанії. Їхня мета — переконати аудиторію, що Захід нібито сам винен у війні, європейські союзники України втратили рішучість, а подальша підтримка Києва не має сенсу. У такий спосіб пропаганда намагається підірвати довіру до міжнародної допомоги Україні та послабити єдність її партнерів.

Під час агітаційного мітингу 24 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що американці нині платять за бензин менше, ніж за попередніх президентів-демократів Барака Обами та Джо Байдена. Однак порівняння цін показує, що за Обами бензин ніколи не коштував дорожче за нинішній середній показник, а за Байдена ціни справді сягали вищого пікового рівня, проте залишалися такими недовго. Крім того, нинішні витрати на бензин становлять меншу частку наявного доходу американських домогосподарств, ніж у більшість років президентств Обами та Байдена. Твердження Трампа проаналізували PolitiFact.

Дональд Трамп висловився про ціни на бензин 24 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Перрі, штат Джорджія. На той момент середня ціна бензину в США становила 4,42 долара за галон. Президент заявив, що американці й досі платять менше, ніж за Обами та Байдена. PolitiFact перевірив це твердження, порівнявши максимальні ціни за президентств кожного з них, тривалість періодів подорожчання та частку витрат на бензин у доходах домогосподарств.

Як з’ясували фактчекери, без урахування інфляції твердження Трампа про дешевший бензин порівняно з періодом Обами є хибним. За президентства Обами найвища середня ціна становила 4,17 долара за галон — менше, ніж нинішні 4,42 долара. За другого президентського терміну Трампа ціна сягала 4,50 долара в середині травня. За Байдена вона досягла п’яти доларів за галон після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке спричинило потрясіння на світових енергетичних ринках.

Водночас самих пікових показників недостатньо, щоб оцінити ситуацію. За даними PolitiFact, за Байдена бензин коштував понад чотири долари за галон приблизно п’ять місяців — близько 11% його президентського терміну. За другого терміну Трампа ціни перевищували чотири долари протягом більш ніж 30% часу. Від початку квітня середня ціна не опускалася нижче 3,78 долара, а менше чотирьох доларів бензин коштував лише протягом трьох із 29 тижнів. Для порівняння, за Обами ціна перевищувала чотири долари лише протягом 7% тижнів його президентства.

У Білому домі у відповідь на запит фактчекерів послалися на розрахунки з урахуванням інфляції, згідно з якими бензин у перерахунку на сучасні ціни коштував дорожче за Обами та Байдена. Однак PolitiFact зазначив, що такий підхід має обмеження: ціни на бензин самі впливають на загальний рівень інфляції, тому відокремити ці чинники складно.

Натомість фактчекери оцінили, яку частку наявного доходу людина мала б витрачати на купівлю десяти галонів бензину на тиждень. Для цього вони зіставили вартість такого обсягу пального з тижневим наявним доходом на душу населення, використовуючи дані Бюро економічного аналізу США. За цим показником у другому кварталі 2026 року бензин займав меншу частку доходу, ніж у семи з восьми років президентства Обами та у трьох із чотирьох років президентства Байдена. Водночас частка витрат у другому кварталі 2026 року була більшою, ніж у 2024 році, протягом останнього року президентства Байдена.

У підсумку PolitiFact визнав заяву Трампа частково правдивою. Адже за піковою ціною бензин справді був дорожчим за Байдена, ніж нині, але порівняння з періодом Обами не підтверджується номінальними цінами. А оцінка доступності бензину для домогосподарств залежить від того, чи враховувати інфляцію та яку частку доходу становлять витрати на пальне.

21 жовтня депутат парламенту Молдови, лідер партії «Демократія вдома» Василе Костюк оприлюднив відеозвернення, у якому заявив про нібито загибель українця біля молдовсько-українського кордону. Посилаючись на анонімного інформатора, він стверджував, що влітку 2025 року поблизу села Клокушна Окницького району знайшли тіло 37-річного громадянина України з вогнепальним пораненням голови. Втім, фото поширене молдовським депутатом вперше було опубліковане ще у 2024-му році проросійськими телеграм-каналами. Маніпуляцію розвінчали фактчекери Укрінформу.

Причетними до смерті політик назвав українських прикордонників, які нібито стріляли в чоловіка під час спроби перетнути кордон. Також Костюк припустив, що молдовська влада приховує інцидент, і заявив, що направив запити до Генпрокуратури, Прикордонної поліції та Генінспекторату поліції. До звернення він долучив фото тіла, що лежить обличчям донизу. Його заяви підхопили російські телеграм-канали.

Насправді йдеться про випадок 2024 року, а оприлюднене Костюком фото вперше поширювалося ще тоді. У липні 2024 року російські пропагандистські ресурси й телеграм-канали, пов'язані з підсанкційним молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором, використовували цей самий знімок, щоб звинуватити українських прикордонників у розстрілі українця на території Молдови. Прикордонні відомства обох країн ці звинувачення тоді спростували. Речник ДПСУ Андрій Демченко назвав їх провокацією, спрямованою на дискредитацію українських прикордонників і дестабілізацію ситуації в Україні. На повторне використання того самого фото звернуло увагу й молдовське видання TV8.

За даними молдовської поліції, 13 липня 2024 року Прикордонна поліція повідомила через службу 112 про тіло чоловіка на полі за селом Клокушна, приблизно за 250 метрів від кордону з Україною. Загиблого ідентифікували за мобільним телефоном — ним виявився 27-річний громадянин України. Зібрані докази вказують, що між 21 і 24 червня 2024 року він, імовірно, намагався нелегально перетнути кордон з України до Молдови. Судово-медична експертиза не виявила ні тілесних ушкоджень, ні слідів вогнепальних поранень; точну причину смерті встановити не вдалося через сильне розкладення тіла. Ознак злочину правоохоронці не знайшли, тож підстав для кримінального розслідування немає.

Отже, Костюк видав стару історію за новий випадок 2025 року, проте жодних підтверджень цього немає — навіть ілюстрація та сама. Повторне поширення вигадки працює на дискредитацію української прикордонної служби, розпалювання антиукраїнських настроїв у молдовському суспільстві та критику чинної влади Молдови. 

У соцмережах і проросійських телеграм-каналах поширюють твердження, що перша леді України Олена Зеленська нібито відкриває в Ізраїлі реабілітаційний центр імені свого чоловіка. Як «доказ» пропагандисти показують першу шпальту ізраїльської газети Haaretz за 21 жовтня 2026 року із заголовком «Zelenskyy Rehabilitation Center in Israel». Також вони поширюють «свідоцтво» про реєстрацію в Ізраїлі компанії Rehab named after Zelensky LTD, датоване 14 жовтня 2026 року. Фейк розвінчали фактчекери СтопФейку.

Фактчекери StopFake з'ясували, що обидва документи підроблені. Справжній випуск Haaretz за 21 жовтня є в архіві PressReader. На місці «новини» про реабілітаційний центр там стоїть матеріал про неоголошений візит міністра оборони США Піта Геґсета до Ізраїлю та його зустріч з прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньягу 19 жовтня. Про цей візит повідомляло й агентство Reuters. Фальсифікатори замінили статтю та фото графічним редагуванням. Решта шпальти, зокрема головний заголовок про вибори в Ізраїлі, лишилася майже без змін.

«Свідоцтво про реєстрацію» теж має ознаки підробки. Номер компанії в ньому, 468164815, починається з цифри 4. Ізраїльські компанії натомість отримують дев'ятизначні номери, що починаються з 5: префікс 51 мають приватні компанії, 52 — публічні, 56 — іноземні.

Фото Олени Зеленської у фейку справжнє, але не пов'язане з Ізраїлем. Його опублікували 13 травня 2022 року на сайті Президента України. Воно ілюструвало відеозустріч Зеленської з першими леді Польщі, Литви та Франції, де йшлося про допомогу українським біженцям, лікування дітей з онкологічними захворюваннями та психологічну підтримку постраждалих від війни.

Цей фейк має на меті дискредитувати Олену Зеленську та українське керівництво. Посилання на авторитетне іноземне видання й «офіційний» документ мають створити враження, що інформацію підтверджують незалежні джерела.

Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александара Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість збігу президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучич розраховував провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав приблизно 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидатка на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ й ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім в іксі, менше у фейсбуці. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости і взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S та кілька інших сербських медіа і звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої кампанії слабко/пасивно. X заблокував лише приблизно 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер «Студентського списку» Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі із зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. Згенероване відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав тікток-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» в бюлетені.

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александара Вучича «Студентському списку» не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу в ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.

Російські медіа та акаунти в соціальних мережах поширюють вигадані історії про заворушення у Франції. Як пишуть StopFake, одному випадку пропагандисти публікували зображення нібито вцілілого магазину російських сувенірів із портретом Володимира Путіна, а в іншому — стверджують, що російський турист самотужки вигнав погромників із паризького бутика Louis Vuitton. Фактчекери встановили, що зображення магазину, ймовірно, створили за допомогою штучного інтелекту на основі старих фотографій пошкодженої кав’ярні Starbucks, а новину про туриста не публікувало видання, на яке посилалися російські ресурси. 

У першому випадку проросійські Telegram-канали та сторінки в соціальних мережах поширюють зображення, на якому серед розбитих вітрин нібито залишилася неушкодженою крамниця російських сувенірів із великим портретом Путіна. Автори дописів стверджували, що демонстранти розгромили сусідні магазини, але свідомо оминули торгову точку з російською символікою. Цю історію підхопило російське видання URA.RU, яке 19 жовтня опублікувало матеріал про нібито реакцію президента Франції Емманюеля Макрона на допис про магазин. У публікації також ішлося про начебто тисячовідсоткове зростання його виручки після протестів, однак доказів існування такої крамниці чи збільшення продажів не навели.

Фактчекери перевірили зображення за допомогою зворотного пошуку Google та виявили старі фотографії пошкодженої кав’ярні Starbucks, зроблені під час протестів «жовтих жилетів» у Парижі в грудні 2018 року. На них помітні схожі елементи фасаду, скляний козирок і розбиті вікна. Це дає підстави припускати, що старі фотографії використали як основу для створення фальшивого зображення. Тож твердження про магазин російських сувенірів, який нібито уникнув погрому завдяки символіці Путіна, не підтверджується.

Інший фейк був про нібито російського туриста, який під час заворушень у Парижі вигнав погромників із бутика Louis Vuitton, де купував сумку. Російський сайт «Аргументы и Факты» поширив цю історію з посиланням на французьке видання RTL. Однак пошук французькою мовою на сайті RTL та в інших відкритих джерелах не виявив жодної публікації про такий інцидент. Отже, посилання на французьке медіа не підтверджує правдивості повідомлення.

Фактчекери також перевірили скриншот нібито публікації RTL за допомогою сервісів Hive Detect і Fake Image Detector. Перший визначив імовірність створення зображення за допомогою штучного інтелекту на рівні 98,8%, а другий оцінив імовірність того, що скриншот створили комп’ютерними засобами або відредагували, у 80%. Додатковою ознакою підробки є невідповідність оформлення скриншота офіційному сайту RTL.fr: на ньому немає категорій і тематичних позначок, які присутні в оригінальних публікаціях видання.

Обидві історії поширювали на тлі протестів у Франції у вересні 2026 року. Вони почалися з вимог студентів і ліцеїстів щодо змін в освітній системі, а згодом до протестувальників приєдналися представники руху «жовтих жилетів» і профспілок. Заворушення супроводжувалися сутичками з поліцією та пограбуваннями, зокрема постраждали й магазини Louis Vuitton. На цьому тлі вигадані історії про російську символіку, яку нібито поважають французькі протестувальники, та про росіянина, який захищає французький бізнес, створюють маніпулятивне уявлення про події й намагаються сформувати позитивний образ Росії.

Проросійські ресурси та акаунти в соціальних мережах поширюють підроблені скриншоти петиції, яка нібито зібрала майже 200 тисяч підписів за примусову госпіталізацію президента України Володимира Зеленського до наркологічного диспансеру. Автори фейку твердять, ніби український президент начебто має ознаки залежності й тому не повинен розпоряджатися фінансовою допомогою Україні та коштами платників податків. Насправді такої петиції не існує, а скриншоти сфальсифіковані, розповіли у StopFake.

Фактчекери перевірили сайт petitions.com, на якому нібито опублікували звернення. Пошук за ключовим словом Zelenskyy та іншими варіантами транслітерації прізвища — Zelenskiy, Zelenskyi та Zelenski — не дав результатів. На платформі є лише дві петиції, у яких згадується прізвище Zelensky. Одна з них, опублікована 9 травня 2022 року, закликає до тіснішої співпраці між Україною та Польщею. Інша, від 16 липня 2023 року, містить мирний план уродженця Конго щодо розв’язання воєн у світі й зібрала лише п’ять підписів. Жодна з них не стосується примусової госпіталізації Зеленського.

Петиції на платформах на кшталт petitions.com не мають юридичної сили й не відображають реальних настроїв суспільства. Для підписання зазвичай достатньо вказати ім’я та адресу електронної пошти, особу підписанта не перевіряють, а механізми, які гарантують принцип «одна людина — один підпис», відсутні. Тому кількість підписів можна штучно збільшувати за допомогою скриптів і ботів.

Це відрізняє такі онлайн-звернення від офіційних державних систем електронних петицій, зокрема українських. У них підписи верифікують, а після набрання встановленої кількості голосів відповідні органи зобов’язані надати відповідь.

Фактчекери нагадують, що російська пропаганда вже неодноразово використовувала подібні маніпуляції. Зокрема, раніше поширювали фейки про нібито петицію німців із вимогою змусити Україну відповісти за підрив «Північного потоку», про мобілізацію бездітних жінок в Україні та про масовий збір підписів жителів Нью-Йорка проти урочистої вечері на честь Зеленського. У цих випадках маргінальні або вигадані онлайн-звернення намагалися представити як масштабні політичні ініціативи.

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».