Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

17 Листопада станом на 1727 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк, що в румунському мавзолеї часів І світової в Мерешешті масово вшановують російських солдатів

У фейсбуці поширюють неправдиве твердження, нібито в Мавзолеї героїв у Мерешешті, присвяченому загиблим у боях Першої світової війни, вшановують більше російських солдатів, ніж румунських. Автор вірусного відео закликає відвідати пам’ятник і переконатися в цьому, однак на меморіальних таблицях немає імен жодного російського військового. Цю інформацію спростували після перевірки експозиції та консультації з працівницею музею. Ситуацію проаналізували в румунському Factual.

Відео з неправдивими твердженнями поширили у фейсбуці понад тисячу разів. Його автор стверджує, що всередині мавзолею записані імена всіх солдатів, які загинули в боях під Мерешештю, і серед них нібито більше росіян, ніж румунів.

Однак віртуальний огляд Мавзолею героїв у Мерешешті, доступний через застосунок, доводить, що на меморіальних таблицях усередині та зовні споруди немає імен російських солдатів.

Це підтвердила й музейниця Емілія Атанасіу з Музею Вранчі, яка  курувала експозицію мавзолею. За її словами, там не вшановують жодного російського солдата. Водночас у меморіалі є саркофаг російського генерала, який встановили ще за комуністичних часів з політичних міркувань.

За даними Музею Вранчі, який керує мавзолеєм, у 154 індивідуальних і дев’яти спільних криптах мавзолею зберігаються останки 5073 військових і офіцерів. Таку саму цифру наводило Міністерство національної оборони Румунії у повідомленні від 3 серпня 2017 року. У ньому також зазначено, що під час боїв під Мерешештю загинули 480 румунських офіцерів і 21 тисяча солдатів.

Не всі поховані в мавзолеї встановлені за іменами. За словами його хранителя, реставратора-консерватора Мірчі Баликі, відомі імена майже тисячі людей з приблизно п’яти тисяч похованих. Їхні імена зазначені лише на частині крипт. Отже, твердження про те, що на меморіальних таблицях перелічені всі загиблі, також не відповідає дійсності.

Румунія вступила у Першу світову війну 27 серпня 1916 року на боці Антанти — разом із Францією, Великою Британією та Росією. Фронт у регіоні утримували спільно з російськими союзними військами. На початку 1917 року на території Румунії перебувало понад мільйон російських військових.

Водночас історична присутність російської армії на території країни не означає, що російських солдатів поховали або вшановують у Мавзолеї Мерешешті. Під час боїв румунські війська протистояли арміям Центральних держав — Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Османської імперії.

Отже, твердження про те, що в мавзолеї вшановують більше російських солдатів, ніж румунських, є неправдивим. Російських військових серед похованих там не вшановують, а наявність саркофага російського генерала має окреме історичне пояснення.

Фейкомет DailyStandart поширює вигадане звернення Путіна щодо атак кораблів біля Болгарії

У болгаромовному сегменті фейсбуку поширюють дописи про нібито офіційне звернення Володимира Путіна до прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева після атак безпілотників на торговельні судна в Чорному морі поблизу болгарських територіальних вод. У повідомленнях стверджують, що російські війська атакують лише військові цілі та кораблі з військовими вантажами, а Кремль звинувачує Україну й «третю сторону» в інцидентах. Однак такого звернення не публікували на офіційних ресурсах Кремля, у російських державних агентствах чи міжнародних медіа. У дописах поєднали реальні події та висловлювання Путіна з вигаданими твердженнями. Дезінформацію проаналізували у Factcheck.bg.

Публікації поширюють із 15 жовтня. На час підготовки матеріалу Factcheck.bg вони зібрали понад 19 300 взаємодій — уподобань, поширень і коментарів. Автори дописів не наводять першоджерела нібито звернення Путіна. Перевірка офіційного сайту Кремля, де публікують промови, інтерв’ю та публічні виступи російського правителя, не виявила такого повідомлення. Його також не знайшли на сайтах російських державних інформаційних агентств ТАСС і РИА Новости чи в інших міжнародних медіа.

Водночас дописи спираються на реальний дипломатичний інцидент. 13 жовтня Румен Радев зустрівся з посолкою Росії в Болгарії Елеонорою Митрофановою. Її викликали до болгарського уряду через нові атаки безпілотників на торговельні судна поблизу територіальних вод країни.

За інформацією пресслужби уряду Болгарії, Радев заявив, що країна не має переконливих доказів походження безпілотників, використаних під час нападів. Водночас він наголосив, що Україна не мала б логічних причин знищувати власні судна, а наслідки атак вигідні Росії.

Митрофанова відповіла, що розуміє цю логіку, але не має інформації від Міністерства оборони Росії щодо нападів. Вона також не виключила, що атаки на торговельні судна поблизу болгарських територіальних вод могли бути провокацією третьої сторони. Однак офіційної заяви Кремля, яка підтверджувала б цю версію або підтримувала б її, фактчекери не знайшли.

Самі атаки на судна справді відбувалися. У ніч із 12 на 13 жовтня безпілотники атакували два торговельні кораблі у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Судно «Chelsea 3» під прапором Мальти було пошкоджене, його екіпаж урятували. З іншого судна — «HS Dignity» — евакуювали п’ятьох моряків, після чого корабель затонув.

Це був уже другий інцидент такого типу поблизу Болгарії від початку жовтня. 6 жовтня безпілотники атакували ще два торговельні судна в болгарській виключній економічній зоні. Одне з них затонуло, а його екіпаж загинув. Наприкінці місяця біля мису Каліакра морські дрони атакували ще один контейнеровоз.

Ще один елемент маніпуляції — використання справжньої заяви Путіна, але в іншому контексті. 1 жовтня 2026 року під час пленарного засідання міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у Москві очільник Кремля коментував дії російських військ у Чорному морі. Він казав, що російська армія завдає ударів по військових кораблях і суднах, які перевозять військове майно, та стверджував, що помилок під час таких атак не допускають.

Однак ця заява пролунала під час дискусії на форумі «Валдай», а не була зверненням до Болгарії чи її прем’єр-міністра. У стенограмі виступу та матеріалах Кремля немає підтверджень, що Путін адресував болгарській владі окреме послання після атак на торговельні судна.

У частині дописів джерелом вигаданого звернення називають сайт DailyStandart.com. Як пишуть у Factcheck.bg, цей ресурс неодноразово потрапляв у поле зору фактчекерів через поширення дезінформації. Матеріали сайту часто не мають зазначених авторів, містять сенсаційні заголовки та конспірологічні твердження, а також вигадані висловлювання політиків. Серед основних тем публікацій — Володимир Путін, Росія, війна проти України та болгарська політика.

Отже, автори дописів використали реальні атаки на торговельні судна, зустріч болгарського прем’єра з російською посолкою та справжню заяву Путіна на форумі «Валдай», щоб створити враження офіційної позиції Кремля щодо Болгарії. Проте підтверджень, що російський президент звертався до Румена Радева після атак у Чорному морі, немає.

«18-кратне зростання» статевих інфекцій: російська пропаганда поширює фейк про українців у Польщі

Проросійські ресурси поширюють твердження, нібито після 2022 року захворюваність на інфекції, що передаються статевим шляхом, у Польщі зросла у 18 разів через приїзд українців. Приводом для вкиду став допис української блогерки Катерини Комарової, відомої як katinste, про труднощі зі знайомствами у Кракові. Пропагандисти використали його, щоб представити українських жінок як загрозу здоров’ю та пояснити цим нібито небажання поляків з ними знайомитися.

Про це повідомляє StopFake.

Офіційні дані не підтверджують заявленого масштабу зростання. За дослідженням Національного інституту громадського здоров’я Польщі, у 2021 році в країні зафіксували 1403 нові діагнози сифілісу, а у 2022-му — 2032, тобто на 44,8% більше. У звіті за 2023 рік йдеться про 2968 зареєстрованих випадків. Із них 130, або приблизно 4,4%, припадали на іноземних громадян загалом.

Приклад дезінформаційного повідомлення. Джерело: VK

Не підтверджують 18-кратного зростання й дані про хламідіоз. У звіті Європейського центру профілактики та контролю захворювань для Польщі наведено 517 випадків у 2022 році та 977 у 2023-му — збільшення приблизно в 1,9 раза. ECDC також застерігає, що на кількість зареєстрованих випадків істотно впливають доступність тестування та особливості обліку, тому порівняння статистики різних країн потребує обережності.

Статистика ВІЛ також складніша, ніж її подають пропагандисти. За окремим дослідженням польських фахівців, у 2023 році в Польщі встановили 2404 нові діагнози ВІЛ — на 8,1% менше, ніж попереднього року. Водночас рік реєстрації випадку може відрізнятися від року встановлення діагнозу: за даними польської санітарно-епідеміологічної служби, серед 2257 випадків ВІЛ, зареєстрованих у 2024 році, 223 діагностували ще у 2023-му, а частину — раніше.

Польські фахівці визнають, що міграція з України впливає на статистику виявлення ВІЛ. Водночас дослідники наголошують на неповноті відомостей про громадянство пацієнтів, що обмежує можливості аналізу. Самі ці показники не доводять, що українці спричинили зростання всіх згаданих інфекцій або що інфікування відбулося вже після переїзду до Польщі. Так само загальна статистика не дає підстав для тверджень про стан здоров’я українських жінок як групи.

Епідеміолог і президент Польської асоціації профілактики Артур Бялошевський у коментарі Rzeczpospolita наголошує: приїзд людей з України має спонукати до належної організації тестування, забезпечення безперервного лікування та достовірного інформування. Стигматизація, навпаки, може відлякувати людей від обстежень і затримувати звернення по допомогу.

Отже, пропагандисти поєднують реальні зміни епідеміологічних показників з неправдивою цифрою та безпідставними узагальненнями про українців. Така маніпуляція використовує страх перед інфекціями для дискредитації українських жінок і посилення упереджень щодо біженців.

Російські пропагандисти видали новий фейк про українську «ядерну зброю»

Російський «військовий експерт» Юрій Кнутов заявив, що Україна нібито провела таємне випробування ядерної зброї. Із цим він пов’язав непідтверджені повідомлення про підземні поштовхи в кількох областях. Проте жодних доказів такого вибуху автори публікації не навели.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Версія Кнутова ґрунтується на повідомленнях очевидців про вібрації та його власних припущеннях. Самі собою ці свідчення не дають підстав стверджувати, що причиною поштовхів було саме ядерне випробування. У матеріалі немає підтверджень, які дозволяли б установити такий зв’язок.

Так само бездоказовими залишаються твердження про нібито отримання Україною ядерних технологій від Франції чи Великої Британії. Згадки про відповідні плани Парижа й Лондона спираються на заяви російської Служби зовнішньої розвідки, а не на перевірені факти. Кнутов не наводить підтверджень передачі таких технологій Києву.

Пов’язуючи непідтверджені повідомлення про поштовхи з вигаданою ядерною загрозою, російська пропаганда залякує аудиторію та зображує Україну небезпечною для інших держав. Такий наратив також створює інформаційне підґрунтя для виправдання нових російських ударів по Україні.

«Європа розпадається» та інші повчальні для українців брехні проти євроінтеграції Північної Македонії

Протести, насильницькі інциденти та економічні проблеми в європейських країнах використовують у соцмережах для поширення тверджень про нібито неминучий розпад Європейського Союзу. Автори таких дописів закликають Північну Македонію відмовитися від європейської інтеграції, стверджуючи, що їй нічого робити в ЄС. Для цього реальні події виривають із контексту, об'єднують у загальну картину хаосу та доповнюють непідтвердженими заявами, зокрема приписаними Володимиру Путіну. Ці антиєвропейські тези проаналізували балканські фактчекери із проєкту «Вистиномер».

Один із прикладів маніпуляції стосується інциденту в Марселі 1 жовтня 2026 року. Тоді під час заворушень, пов'язаних із протестами школярів, 15-річний підліток запаленим спреєм обпік обличчя жінки. У дописах цей випадок використали для твердження, що «у Франції за Макрона жодна жінка не перебуває в безпеці», а нападника назвали мігрантом з Африки. Однак у матеріалі французького телеканалу TF1 із посиланням на прокуратуру зазначено, що підозрюваному було 15 років і раніше він не потрапляв у поле зору поліції та судових органів. Його походження не підтверджували. Отже, автори дописів додали до реального кримінального випадку неперевірену інформацію, а потім використали його для узагальнень про все французьке суспільство.

Подібним чином у соцмережах поєднують повідомлення про економічні труднощі, ціни на нерухомість, міграцію та протести у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах. Різні за причинами й вимогами події подають як свідчення того, що «ЄС горить», «тріщить по швах» і «Європа розпадається». При цьому автори публікацій не враховують, що протести є частиною демократичного життя, а невдоволення окремими рішеннями урядів не означає відмови громадян від європейського проєкту.

Подібну тактику вже використовували для дискредитації Євросоюзу. Зокрема, аналіз Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) за лютий 2024 року описував, як протести фермерів у різних країнах Європи ставали приводом для поширення дезінформації. У соцмережах публікували старі відео як актуальні та просували повідомлення проти європейських інституцій і кліматичної політики. Частина таких матеріалів була пов'язана з проросійською пропагандою. Дослідження Європейської мережі стандартів фактчекінгу (EFCSN) також вказувало на використання невдоволення фермерів як підґрунтя для дезінформаційних кампаній.

В окремих македонських дописах автори прямо посилаються на Володимира Путіна як варте уваги джерело про події у ЄС. Російському диктаторові приписують слова, що «немає потреби руйнувати ЄС, адже він розпадеться сам». Однак оригінального джерела цієї цитати не наводять. Її використовують як нібито підтвердження неминучого краху Євросоюзу, доповнюючи твердженнями про економічну стагнацію, зростання державного боргу та конфлікти між європейськими країнами.

Антиєвропейські повідомлення також пов'язують із внутрішньою політикою Північної Македонії. Преспанську угоду, суперечку з Болгарією та конституційні зміни подають як докази того, що ЄС нібито вимагає від країни відмовитися від власної ідентичності та історії. В окремих дописах конституційні зміни називають «асиміляцією з печаткою». Такі публікації мали б спонукати громадян Північної Македонії відмовитися від європейської перспективи. Зокрема, молоді радять не виїжджати до Європи, а чекати на її нібито неминучий розпад. Як зазначають фактчекери, це відповідає ширшій стратегії використання внутрішніх розчарувань і політичних суперечностей у країнах Західних Балкан для послаблення підтримки європейської інтеграції.

На тлі цих тверджень фактчекери наводять дані Євробарометра за весну 2026 року. Згідно з опитуванням, 51% громадян ЄС довіряють Євросоюзу, 60% оптимістично оцінюють його майбутнє, а 72% вважають, що їхні країни отримують користь від членства. Ці показники не узгоджуються з образом Європи, яка нібито перебуває на межі неминучого розпаду.

«Кінець Patriot». Російська пропаганда перекрутила заяви німецького міністра та Bloomberg

Російська пропаганда поширюють тези про нібито «кінець Patriot» і нездатність західних партнерів надалі захищати Україну. За добу на ресурсах, залучених до інформаційних втручань, зафіксували 292 публікації з таким твердженням. Це 3,1% FIMI-сегмента та один із найпоширеніших наративів за цей період. Насправді заяви міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса стосувалися неможливості передати додаткові комплекси з німецьких запасів без шкоди для власної оборони, а матеріал Bloomberg — обмеженої кількості ракет-перехоплювачів. Маніпуляцію проаналізували в Центрі стратегічних комунікацій.

Німеччина вже передала Україні п’ять систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що Берлін наразі не може надати додаткові комплекси зі складів Бундесверу, оскільки це послабило б обороноздатність самої країни. Натомість він закликав інших партнерів посилити військову допомогу Україні.

Іншу проблему описало видання Bloomberg. Матеріал стосувався обмежених європейських запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot. За оцінкою видання, ситуація з їх постачанням може почати поліпшуватися щонайменше за рік. Однак ішлося саме про дефіцит боєприпасів, а не про відсутність комплексів Patriot в Україні.

Російські пропагандистські ресурси об’єднали ці два повідомлення та подали їх як свідчення того, що Захід нібито більше не здатен забезпечувати Україні протиповітряний захист. Для ширшого поширення маніпуляції переклад матеріалу Bloomberg опублікували п’ятьма мовами, зокрема іспанською та французькою.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що мета такої інформаційної кампанії — деморалізувати українців напередодні зими та переконати європейську аудиторію, що подальша військова допомога Україні не має сенсу. Маніпуляція полягає в тому, що обмеження щодо передачі нових систем із німецьких запасів і прогноз про постачання ракет видають за повну неспроможність Заходу підтримувати українську протиповітряну оборону.

«Зброя з України» і «слід СБУ»: як «Матрьошка» вийшла на Tumblr із фейками про теракт у Кракові

Після теракту на Ринковій площі Кракова 7 листопада 2026 року в мережі X та на платформі Tumblr почали поширюватися відеоролики, стилізовані під сюжети Euronews, Deutsche Welle, The Wall Street Journal, Time і CNN. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. Почерк типовий для російської кампанії «Матрьошка» (Operation Overload): підробки під бренди медіа, яким довіряє аудиторія, і масове тегування редакцій. Новим є майданчик — раніше ми не фіксували поширення таких підробок на Tumblr. Механіку підробок проаналізували аналітики «Детектора медіа». 

Що відбувалося насправді

Близько 15:00 7 листопада 24-річний громадянин Польщі Міхал Оксінський в'їхав автомобілем на Головну ринкову площу Кракова й відкрив вогонь по перехожих. Загинули шестеро людей, понад 15 поранено. Нападника затримали після перестрілки з поліцією. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський заявив, що чоловік захоплювався ультраправою ідеологією і мав «дуже радикальні» погляди. За даними прокуратури, з березня 2026 року Оксінський мав дозволи на зброю, а разом з батьком легально володів 11 одиницями — стільки ж і вилучили (дві гвинтівки AR-15 і два пістолети при ньому та в авто, ще сім удома). Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що нападник не мав жодного стосунку до армії.

Анатомія підробки: «сюжет Euronews»

Ролик, поширюваний в іксі тамблері, триває 1 хв 51 с. Перші ~80 секунд — коментар речниці Малопольської поліції Катажини Цісло польською мовою, яка розповідає про те, що сталося: о 15:00 черговий отримав десятки дзвінків від наляканих перехожих; водій чорного позашляховика стріляв по випадкових людях; його затримали на перехресті вулиць Дітля і Страдомської; він був у військовому одязі, мав зброю військового типу, в авто знайшли багато зброї та набоїв. Англійські субтитри передають її слова коректно. 

Далі голос речниці зникає, і починаються великі субтитри, вшиті в кадр у фірмовому стилі Euronews. Саме в них — потрібні пропагандистам наративи:

  • «Поліція підозрює, що цю зброю, а також усю іншу зброю й набої, знайдені в нього вдома, придбано на чорному ринку»;
  • «Уже кілька років Україна перепродає зброю, яку партнери передають їй як допомогу» — на тлі українського прапора та кадрів розвантаження військових вантажів;
  • «Стався ще один акт насильства з цією зброєю, що становить серйозну загрозу для європейських країн, зокрема Франції, Німеччини та Італії».

Нічого з цього речниця поліції не казала. Ролик завершується фірмовою заставкою «More information on euronews.com».

Покадровий розбір фейкового ролика під брендом EuroNews

Логіка прийому проста: справжній звук і достовірні перші хвилини створюють довіру, а маніпуляція додається лише текстом у кадрі, без закадрового голосу. Розшифровка аудіо такого ролика, яку ми зробили, не містить жодного фейкового твердження — вони є лише в зображенні, у зашитих субтитрах. Це, ймовірно, ускладнює автоматичне виявлення підробки модерацією платформ, яка спирається на аналіз мовлення. Водночас ключова теза ролика спростовується даними прокуратури: зброя була зареєстрована легально, причетності до «чорного ринку» слідство не встановлювало.

Слід зауважити, що інші ролики, зафіксовані в цій дезінформаційній кампанії, уже видалені з іксу, але, можливо, присутність справжнього коментаря речниці польської поліції дає цьому ролику можливість обходити автоматичні системи перевірки соцмереж (зокрема іксу). 

Решта фейкових роликів: від «найманця ЗСУ» до «слідів СБУ»

Інші поширювані під брендами медіа фейкові ролики побудовані за тією самою схемою — реальні кадри з місця подій плюс вигаданий текст:

  • Підробка під DW починається зі справжнього фрагмента: заголовок про «захоплення ультраправими» і коментар міністра Кервінського. Далі — вигадка: «поліція нібито перевіряє версію, що мішенню був громадянин України», а стрілець (Оксінський) нібито «ймовірно діяв в інтересах СБУ». Фінал — теза про «загрозу безпеці всієї Європи, зокрема Франції, Німеччини, Польщі та Італії — країн із найбільшою концентрацією українських біженців і радикальних прихильників України» на тлі кадрів проукраїнських мітингів.
  • Підробка під WSJ: стверджується, що Оксінський у 2025 році нібито воював на боці ЗСУ «як найманець», мав бойовий досвід і був «палким прихильником України»; ті, хто «лишився вірним Україні до 2026 року», нібито вирізняються радикалізмом і схильністю до тяжких злочинів. Цитату про «сублімацію розчарування в Україні в агресію проти власного народу» приписано польському психологу Богдану Войцішке — підтверджень, що він таке казав, ми не знайшли.
  • Фейковий «Time» пов'язує теракт із нестачею поліціянтів та обладнання в Польщі, нібито спричиненою «витратами на допомогу Україні та українським біженцям», і додає, що «те саме спостерігається по всій Європі, зокрема у Франції, Німеччині та Італії» — на тлі кадрів сутичок демонстрантів із французькою поліцією. Так теракт штучно прив'язують до протестів у країнах ЄС, хоча жодного зв'язку немає.
  • Фейкове «CNN» вигадує «хвилю дописів в українському інтернеті», які нібито глузують із жертв і пов'язують теракт з Волинською трагедією під хештегом #GoodPoleDeadPole, а також цитату віцепрем'єра й міністра цифрових справ Кшиштофа Гавковського про те, що «українці не цінують, коли їм роблять добро». Насправді саме Міністерство цифрових справ повідомило, що NASK (Національний дослідницький інститут) передав платформам на модерацію понад 2 тис. акаунтів, які поширювали фейкові наративи про теракт.

Важлива деталь: версія «нападник — українець» згасла одразу після того, як поліція підтвердила польське громадянство стрільця.  Тобто, ця кампанія з дезінформації адаптується — не заперечується, що стрілець поляк, а «пришиває» зв'язок з Україною через зброю, СБУ та нібито службу в ЗСУ.

Як поширювали

В іксі ролики опублікували 9 листопада акаунти @Subhashindlia2 («Euronews», понад 245 тис. переглядів на момент фіксації) та @Tahir36941332 («DW», понад 246 тис.). У дописах тегують десятки редакцій — Euronews, RMF24, Wirtualna Polska, Rzeczpospolita, «Українську правду», Kyiv Independent, Welt, BILD, AP та інші. Це впізнаваний прийом «Матрьошки»: змусити журналістів і фактчекерів реагувати, підсилюючи охоплення. Частину інших дописів в іксі на момент написання цього тексту вже видалено.

На тамблері ролики виклали п'ять акаунтів зі згенерованими іменами (lyndachinhaistafford, russellsaishinwoods, reginakikenanscott, dawnkanshifuhersch, jamalramidamapham) — кожен під окремий «бренд», з англомовними підписами на кшталт «According to Euronews…», майже одночасно.

Висновок

Кейс показує, як швидко «Матрьошка» адаптується до фактів: щойно поліція підтвердила польське громадянство стрільця, кампанія відмовилася від версії «нападник — українець» і почала формувати «прив'язку» до України опосередковано — через зброю, СБУ та вигадану службу в ЗСУ. Поєднання справжнього звуку зі вшитими субтитрами та вихід на новий для кампанії майданчик, Tumblr, свідчать, що її оператори шукають способи обійти модерацію платформ і розширити охоплення за межі іксу.

«Наші ракети дістануться Європи»: у мережі поширюють ШІ-підробку з погрозами обстрілів Києва, Львова й Одеси

Від 4 листопада проросійські канали та російські медіа поширюють скриншот нібито з ефіру іранського державного телеканалу: на карті Європи позначено українські міста й польський Жешув, а підпис обіцяє, що іранські ракети «дістануться Європи» і знищать американських «імперіалістів» та їхніх союзників. Мовляв, Іран погрожує ударити по Києву, Львову та Одесі у разі нападу США. Насправді в реальному ефірі такої карти не було, як і жодних погроз Україні: кадр згенеровано за допомогою штучного інтелекту. 

Перше спростування оприлюднив 4 листопада Центр протидії дезінформації при РНБО: у справжньому ефірі показували інше зображення, а про можливі удари по Україні не йшлося. Через п’ять днів, 9 листопада, до перевірки долучився грузинський MythDetector: його фактчекери знайшли оригінальні випуски в архіві іранського телебачення Telewebion.

Скриншоти ефіру іранського тб, та ШІ-підробка. Колаж - ЦПД

Хто поширював

Про «іранські погрози» писали Telegram-канали, грузинськомовні й російськомовні користувачі та сторінки у Facebook, а також російські медіа — gazeta.ru, rg.ru, vz.ru, vesti.ru. Як «доказ» усі подають той самий скриншот: на ньому ведуча іранського новинного каналу, а поруч — темна карта Європи з ядерними «грибами», ракетними траєкторіями та написом перською, що в перекладі звучить як обіцянка знищити американських імперіалістів і їхніх союзників.

Скриншоти з соцмереж та російських медіа, що поширювали ШІ-фейк. Колаж - MythDetector

У випуску новин «Вечірні новини» о 19:00 за тегеранським часом 3 листопада поруч із ведучою показали емблему Корпусу вартових Ісламської революції. Саме з цього ефіру, судячи зі студії, ведучої та смуги новин про вибухи на трьох нафтоналивних танкерах в Ормузькій протоці, виріс підроблений кадр: у ньому емблему Корпусу замінили на «карту загрози». У програмі «Бе вакт-е Іран» («За іранським часом») о 19:15 четверо чоловіків обговорювали події в Перській затоці й Ормузькій протоці та показували кадри збитих іранською ППО дронів. Про Україну, Київ, Львів чи Одесу в жодному з ефірів не йшлося.

Колаж справжнього ефіру та ШІ-фейку на іранському телебаченні. Скриншоти - MythDetector

Чому це ШІ-фейк

Підробку видають і візуальні вади. Кордони на карті не збігаються з реальними: лінія проходить посеред Грузії та Австрії, а Білорусь розірвана на кілька частин. Обидва зображення, що ширилися мережею, мають водяний знак SynthID від Google, який позначає контент, створений або змінений ШІ.

Мета таких фейків — посіяти паніку серед українців, створивши враження ракетної загрози з боку Ірану. Водночас присутність у переліку цілей польського Жешува та заклик «знищити американських імперіалістів» поширює ширший наратив: Іран нібито готовий бити по Європі через її підтримку Сполучених Штатів і України. Для російських медіа це зручний сюжет: він нагнітає страх і підживлює образ Європи на межі великої війни.

«Участь іноземців» і «українські нашивки»: як після стрілянини у Кракові нападника намагалися зробити українцем

7 листопада 2026 року озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих на Головній ринковій площі Кракова: загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Ще до того, як поліція назвала особу нападника, у польських соцмережах і навіть у прямому ефірі телебачення почали поширювати версії про «участь у нападі іноземців», «авто з українськими номерами» та участь стрільця у війні в Україні. Польські фактчекери Demagog розібрали ці твердження (1, 2, 3): нападник — громадянин Польщі, з армією не пов'язаний, а «докази» його українського сліду виявилися домислами, хибними порівняннями та згенерованими ШІ зображеннями.

Напад стався в суботу, 7 листопада, близько 15:00. Чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав автомобілем на площу з боку вулиці Славковської і стріляв із гвинтівки по випадкових людях, зокрема влучив у кабіну трамвая. Поліція наздогнала й поранила його приблизно за кілометр від Ринку; двоє поліціянтів під час знешкодження нападника також дістали поранення. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, нападник діяв сам і мав дуже радикальні погляди Він родом зі Свентокшиського воєводства, народився 2002 року; згодом у його родинному будинку поліція виявила тіла застрелених батьків і сестри. Президент Кароль Навроцький оголосив 8–9 листопада днями національної жалоби. Масові розстріли в Польщі рідкісні, тому трагедія в серці туристичного Кракова, який щороку відвідує приблизно 15 мільйонів туристів, викликала шок, миттєвий запит на пояснення та спекуляції в соцмережах.

Поширення чуток у мережі Х, нібито в теракті брали участь «іноземці» та невдовзі після теракту «помітили дві автівки з українськими номерами». Скриншот з акаунту M@ciej Sagal 

Фейк перший: «у цьому брали участь іноземці». Головний редактор телеканалу Telewizja Republika Томаш Сакевич у прямому ефірі з Кракова сказав, що «відомо», ніби до трагедії причетні іноземці. Тему підхопили коментатори в мережі X: писали, що нападниками «мали бути іноземці», або що з місця події нібито поїхали два авто з українськими номерами. Ще далі пішов фейсбук-профіль Szkodliwe Fale («Шкідливі хвилі»), пов'язаний з вигаданим «експертом» Єжи Вебером: там стверджували, що «якийсь українець, вакцинований мРНК, збожеволів» і приїхав до Кракова з кулеметом (допис видалений на момент підготовки цієї статті).

Через хвилю спекуляцій Малопольська поліція окремо заявила для національних медіа: нападник — громадянин Республіки Польща, єдиний відомий виконавець затриманий, а чутки про загибель поліціянтів і пошуки другого стрільця не відповідають дійсності.

Скриншот допису Polska Agencja Prasowa, де видно нашивку на уніформі стрільця 

Фейк другий: нашивка як «доказ» служби в Інтернаціональному легіоні. Коли з'явилися фото спорядження нападника, зокрема опубліковане Польським Агентством Преси, в іксі та фейсбуці поширилася версія, що він воював в Україні у складі Інтернаціонального легіону. «Доказом» слугувала нашивка: біла фігура на чорному тлі, що пробиває списом червоне серце. Її зіставляли з фото групи людей у військовому спорядженні, яких називали «найманцями, що воюють за Україну», з нібито такою самою емблемою. Нашивку прокоментував і депутат від «Права і справедливості» Даріуш Матецький: він нагадав, що схожу носив чоловік, затриманий за спробу нападу під час протестів біля Конституційного трибуналу, і вимагав «повністю з'ясувати» справу.

Demagog пояснює: це прапор Едварда Тіча, відомого як Чорна Борода, — пірата XVIII століття, що діяв у Карибському морі. Такі нашивки носять бійці спецпідрозділів у різних державах; наприклад, у 2019 році її мав на формі боєць британської SAS під час антитерористичної операції зі звільнення готелю в Найробі. Тож про належність до конкретного підрозділу вона не свідчить. Віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив з поясненням: чоловік, який вчинив напад у Кракові, ніколи не був солдатом Війська Польського і не мав жодного стосунку до армії.

Фото з нібито нашивкою у вигляді українського прапора на розгрузці стрільця — згенерований ШІ фейк. Джерело перевірки — Demagog

Фейк третій: згенероване фото з українським прапором. Широко розійшлося й зображення нападника у військовому спорядженні з українським прапором на жилеті  нібито з його допису в телеграмі. Перевірка інструментом SynthID показала, що картинку створено за допомогою ШІ. Переконливих доказів, що цей телеграм-акаунт справді належить нападникові, фактчекери не знайшли, а сам допис із зображенням редагували вже після нападу та затримання. Demagog окремо застерігає: навіть «покращені» чи домальовані ШІ знімки, якими діляться з добрими намірами, без позначки про походження легко сприймаються як справжні документальні фото й перетворюються на «докази».

Чому це важливо. Стрілянина у Кракові стала резонансною трагедією, яку в перші ж години підхопили дезінформатори у спробі приписати причетність українців до цього теракту. На хвилі перших емоцій звучали неперевірені версії навіть від журналіста загальнонаціонального телеканалу та чинного депутата Сейму, що сприяло поширенню чуток і версій ще до появи офіційних заяв. Фейки працювали в три хвилі: «у теракті брали участь іноземці», «стрілець воював в Україні» та поширювані ШІ-фото з українським прапором, — і кожна наступна підживлювала попередню. Це вписується в ширший наратив, вигідний російській пропаганді: війна в Україні нібито «експортує» насильство до Європи, а українці й іноземні добровольці становлять загрозу для поляків. Реальність протилежна: нападник — поляк без жодного зв'язку з армією чи Україною, а спроби перекласти на українців відповідальність за злочин лише посилюють ворожнечу в момент національної жалоби у Польщі.

«Прекрасні санкції»: у соцмережах поширили згенероване ШІ фото танкера з російським дизелем для США

Наприкінці жовтня грузинсько- та російськомовні користувачі фейсбуку, інстаграму і телеграму поширили фото танкера, який нібито везе російське дизельне пальне до США, з банером «Прекрасні санкції» на борту. Грузинські фактчекери Mythdetector встановили: зображення сфабриковане за допомогою штучного інтелекту. На оригінальному знімку — зовсім інше судно, сфотографоване у Швеції ще у травні 2026 року, і жодного банера на ньому немає.

Публікації в російських медіа та соцмережах про банер «Прекрасні санкції», нібито розміщений на борту танкера. Колаж Mythdetector

9 жовтня Дональд Трамп оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки: спершу понад 300 тисяч тонн, а в листопаді — ще одну партію. Угоду одразу розкритикувала двопартійна група сенаторів, назвавши її «зрадою народу України». Першим у межах домовленості рушив танкер «Agioi Fanendes» під мальтійським прапором: 22 жовтня він завантажив близько 40 тисяч тонн дизелю в російському балтійському порту Приморськ і мав прибути до Нью-Йорка 7 листопада.

Публікації у російських медіа та соцмережах про банер «Прекрасні санкції» нібито розміщений на борту танкера. Колаж Mythdetector

Саме цей танкер і став «героєм» фейку. 27–30 жовтня грузинськомовний користувач фейсбуку й кілька російськомовних акаунтів в інстаграмі та фейсбуці виклали фото судна, на борту якого нібито висить банер «Прекрасні санкції». Деякі користувачі поширювали це твердження у формі відео, де латвійський блогер розповідає про «величезні» обсяги російського пального, що пливе до США, і показує той самий банер. Фото підхопили також російськомовні медіа й телеграм-канали. За даними російськомовних фактчекерів Provereno, вперше зображення з'явилося 26 жовтня в телеграм-каналі «Alex Parker Returns», який неодноразово визнавали першоджерелом дезінформації. Підробку також розвінчали естонські фактчекери видання Delfi. Відео блогера на його ютуб- і тікток-акаунтах вже недоступне.

Насправді банер згеренований ШІ. Зворотний пошук через гугл привів Mythdetector до оригінального знімка, який фотограф Йохан Нільссон зробив 4 травня 2026 року. Згідно з описом британського фотобанку Alamy, на фото зображено танкер «Jin Hui», що стояв на якорі біля узбережжя Сконе, на захід від Треллеборга у Швеції. Жодного банера чи напису про санкції на оригінальному знімку немає. Перевірка інструментом SynthID показала, що поширене зображення створене або оброблене за допомогою технологій OpenAI. Тож фейк зроблено з фото не того судна, яке нібито зображене, і доповнено згенерованим написом.

  Вихідні дані оцінки SynthID — банер на борту танкера згенерований ШІ

Реальність виявилася протилежною до картинки. Після проміжних виборів 3 листопада, на яких демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу, демократи в Комітеті Сенату з міжнародних відносин розіслали портам, банкам і приватним компаніям, причетним до угоди щодо російського дизелю, листи з вимогою зберегти всі документи — це підготовка до розслідувань, які очікуються, коли нова більшість у січні 2027 року очолить комітети. Ще до виборів демократи із Сенату та Палати представників разом з республіканським сенатором Томом Тіллісом попередили найбільші банки й порти, що імпорт російського дизелю суперечить закону 2022 року і може тягнути кримінальну відповідальність не лише для імпортера, а й для всіх, хто сприятиме угоді, а сенатор Річард Блюменталь вимагав від грецького оператора Agioi Fanendes розвернути танкер. Тож замість «прекрасних санкцій» американські компанії отримують попередження про можливі розслідування, а російське пальне — проблеми з покупцями.

Фейк розрахований на те, щоб висміяти саму ідею санкцій і переконати аудиторію: Захід лицемірний, обмеження проти Росії лише декларативні й уже розвалюються, а Вашингтон «сам купує» російське пальне. Суперечлива угода Трампа дала для цього зручний гачок, а згенерований банер перетворив політичне рішення на нібито відкрите знущання з санкційного режиму. Показово, що для підробки використали фото зовсім іншого танкера, а поширювали її насамперед у грузинському та російськомовному сегментах соцмереж, де наратив про марність санкцій проти Росії має сприятливий ґрунт.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.