Під час агітаційнго мітингу 24 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що американці нині платять за бензин менше, ніж за попередніх президентів-демократів Барака Обами та Джо Байдена. Однак порівняння цін показує, що за Обами бензин ніколи не коштував дорожче за нинішній середній показник, а за Байдена ціни справді сягали вищого пікового рівня, проте залишалися такими недовго. Крім того, нинішні витрати на бензин становлять меншу частку наявного доходу американських домогосподарств, ніж у більшість років президентств Обами та Байдена. Твердження президента США проаналізували PolitiFact.

Трамп висловився про ціни на бензин 24 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Перрі, штат Джорджія. На той момент середня ціна бензину в США становила 4,42 долара за галон. Президент заявив, що американці й досі платять менше, ніж за Обами та Байдена. PolitiFact перевірив це твердження, порівнявши максимальні ціни за президентств кожного з них, тривалість періодів подорожчання та частку витрат на бензин у доходах домогосподарств.

Як з’ясували фактчекери, без урахування інфляції твердження Трампа про дешевший бензин порівняно з періодом Обами є хибним. За президентства Обами найвища середня ціна становила 4,17 долара за галон — менше, ніж нинішні 4,42 долара. За другого президентського терміну Трампа ціна сягала 4,50 долара в середині травня. За Байдена вона досягла п’яти доларів за галон після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке спричинило потрясіння на світових енергетичних ринках.

Водночас самих пікових показників недостатньо, щоб оцінити ситуацію. За даними PolitiFact, за Байдена бензин коштував понад чотири долари за галон приблизно п’ять місяців — близько 11% його президентського терміну. За другого терміну Трампа ціни перевищували чотири долари протягом більш ніж 30% часу. Від початку квітня середня ціна не опускалася нижче 3,78 долара, а менше чотирьох доларів бензин коштував лише протягом трьох із 29 тижнів. Для порівняння, за Обами ціна перевищувала чотири долари лише протягом 7% тижнів його президентства.

У Білому домі у відповідь на запит фактчекерів послалися на розрахунки з урахуванням інфляції, згідно з якими бензин у перерахунку на сучасні ціни коштував дорожче за Обами та Байдена. Однак PolitiFact зазначив, що такий підхід має обмеження: ціни на бензин самі впливають на загальний рівень інфляції, тому відокремити ці чинники складно.

Натомість фактчекери оцінили, яку частку наявного доходу людина мала б витрачати на купівлю десяти галонів бензину на тиждень. Для цього вони зіставили вартість такого обсягу пального з тижневим наявним доходом на душу населення, використовуючи дані Бюро економічного аналізу США. За цим показником у другому кварталі 2026 року бензин займав меншу частку доходу, ніж у семи з восьми років президентства Обами та у трьох із чотирьох років президентства Байдена. Водночас частка витрат у другому кварталі 2026 року була більшою, ніж у 2024 році, протягом останнього року президентства Байдена.

У підсумку PolitiFact визнав заяву Трампа частково правдивою. Адже за піковою ціною бензин справді був дорожчим за Байдена, ніж нині, але порівняння з періодом Обами не підтверджується номінальними цінами. А оцінка доступності бензину для домогосподарств залежить від того, чи враховувати інфляцію та яку частку доходу становлять витрати на пальне.

21 жовтня депутат парламенту Молдови, лідер партії «Демократія вдома» Василе Костюк оприлюднив відеозвернення, у якому заявив про нібито загибель українця біля молдовсько-українського кордону. Посилаючись на анонімного інформатора, він стверджував, що влітку 2025 року поблизу села Клокушна Окницького району знайшли тіло 37-річного громадянина України з вогнепальним пораненням голови. Втім, фото поширене молдовським депутатом вперше було опубліковане ще у 2024-му році проросійськими телеграм-каналами. Маніпуляцію розвінчали фактчекери Укрінформу.

Причетними до смерті політик назвав українських прикордонників, які нібито стріляли в чоловіка під час спроби перетнути кордон. Також Костюк припустив, що молдовська влада приховує інцидент, і заявив, що направив запити до Генпрокуратури, Прикордонної поліції та Генінспекторату поліції. До звернення він долучив фото тіла, що лежить обличчям донизу. Його заяви підхопили російські телеграм-канали.

Насправді йдеться про випадок 2024 року, а оприлюднене Костюком фото вперше поширювалося ще тоді. У липні 2024 року російські пропагандистські ресурси й телеграм-канали, пов'язані з підсанкційним молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором, використовували цей самий знімок, щоб звинуватити українських прикордонників у розстрілі українця на території Молдови. Прикордонні відомства обох країн ці звинувачення тоді спростували. Речник ДПСУ Андрій Демченко назвав їх провокацією, спрямованою на дискредитацію українських прикордонників і дестабілізацію ситуації в Україні. На повторне використання того самого фото звернуло увагу й молдовське видання TV8.

За даними молдовської поліції, 13 липня 2024 року Прикордонна поліція повідомила через службу 112 про тіло чоловіка на полі за селом Клокушна, приблизно за 250 метрів від кордону з Україною. Загиблого ідентифікували за мобільним телефоном — ним виявився 27-річний громадянин України. Зібрані докази вказують, що між 21 і 24 червня 2024 року він, імовірно, намагався нелегально перетнути кордон з України до Молдови. Судово-медична експертиза не виявила ні тілесних ушкоджень, ні слідів вогнепальних поранень; точну причину смерті встановити не вдалося через сильне розкладення тіла. Ознак злочину правоохоронці не знайшли, тож підстав для кримінального розслідування немає.

Отже, Костюк видав стару історію за новий випадок 2025 року, проте жодних підтверджень цього немає — навіть ілюстрація та сама. Повторне поширення вигадки працює на дискредитацію української прикордонної служби, розпалювання антиукраїнських настроїв у молдовському суспільстві та критику чинної влади Молдови. 

У соцмережах і проросійських телеграм-каналах поширюють твердження, що перша леді України Олена Зеленська нібито відкриває в Ізраїлі реабілітаційний центр імені свого чоловіка. Як «доказ» пропагандисти показують першу шпальту ізраїльської газети Haaretz за 21 жовтня 2026 року із заголовком Zelenskyy Rehabilitation Center in Israel. Також вони поширюють «свідоцтво» про реєстрацію в Ізраїлі компанії Rehab named after Zelensky LTD, датоване 14 жовтня 2026 року. Фейк розвінчали факт-чекери СтопФейку.

Фактчекери StopFake з'ясували, що обидва документи підроблені. Справжній випуск Haaretz за 21 жовтня є в архіві PressReader. На місці «новини» про реабілітаційний центр там стоїть матеріал про неоголошений візит міністра оборони США Піта Гегсета до Ізраїлю та його зустріч із прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньягу 19 жовтня. Про цей візит повідомляло й агентство Reuters. Фальсифікатори замінили статтю та фото графічним редагуванням. Решта шпальти, зокрема головний заголовок про вибори в Ізраїлі, лишилася майже без змін.

«Свідоцтво про реєстрацію» теж має ознаки підробки. Номер компанії в ньому, 468164815, починається з цифри 4. Ізраїльські компанії натомість отримують дев'ятизначні номери, що починаються з 5: префікс 51 мають приватні компанії, 52 — публічні, 56 — іноземні.

Фото Олени Зеленської у фейку справжнє, але не пов'язане з Ізраїлем. Його опублікували 13 травня 2022 року на сайті Президента України. Воно ілюструвало відеозустріч першої леді з першими леді Польщі, Литви та Франції, де йшлося про допомогу українським біженцям, лікування дітей з онкологічними захворюваннями та психологічну підтримку постраждалих від війни.

Цей фейк має на меті дискредитувати Олену Зеленську та українське керівництво. Посилання на авторитетне іноземне видання й «офіційний» документ мають створити враження, що інформацію підтверджують незалежні джерела.