У польськомовному сегменті X та Instagram поширюють три фото чоловіка з маленьким собакою, нібито знятих після російських атак на Рівне, Дніпро й Київ, і роблять висновок: це «актор», а удари інсценовані. Фактчекери польського Demagog та українського StopFake встановили: справжнє лише одне фото, два інші згенеровані штучним інтелектом.

Допис, у якому «помітили», що на місцях руйнувань знову й знову з'являється той самий чоловік із песиком, опублікували польськомовні профілі «Міністерство правди» та «Центр юридичних послуг». До дописів додали три зображення з підписами «Жовтень 2026, Рівне», «Грудень 2025, Дніпро» та «Червень 2026, Київ». Різні дати й міста мали створити відчуття, що один і той самий «актор» послідовно «відпрацьовує» різні обстріли по всій країні.

Автентичне лише перше фото, з Рівного. Воно є одним із дванадцяти знімків в офіційному дописі патрульної поліції Рівненської області про роботу рятувальників після російського удару по місцевій школі 13 жовтня. Два інші зображення, із «Дніпра» й «Києва», згенерував штучний інтелект. Аналіз через SynthID виявив у них невидимий для ока цифровий водяний знак, яким маркують згенерований контент. Зворотний пошук показав, що ці кадри ніколи не публікували авторитетні медіа й не використовували в офіційних повідомленнях про атаки на Дніпро чи Київ. Вони трапляються лише в схожих пропагандистських дописах.

Звідки вони з'явилися, з'ясували фактчекери StopFake: уперше обидва зображення оприлюднив 14 жовтня російський пропагандистський телеграм-канал «Шейх Тамір», а потім їх підхопили інші проросійські канали й польськомовні акаунти. За оцінкою StopFake, присвоївши фото різні дати й локації, автори хотіли подати документальні свідчення російських ударів як постановку й посіяти сумніви в достовірності знімків з офіційних українських джерел. ШІ-контент стає інструментом не лише прямої фальсифікації, а й дискредитації справжньої документації: коли штучні зображення додають до реальних, під сумнів ставлять уже кожне фото з місця удару.

Наратив про «кризових акторів», «тихі вулиці» та «знімальні майданчики» як нібито доказ, що війни в Україні немає, Росія експлуатує не перший рік, і щоразу його спростовують. Нова версія відрізняється тим, що для «доказу» пропагандисти взяли справжнє фото з офіційного допису поліції й дописали до нього два згенеровані «двійники».

Російські телеграм-канали поширюють відео, на якому нібито таксист у Білгороді-Дністровському привозить до ТЦК клієнта, якого затягують до авто на очах у дружини та дитини. Геолокація доводить, що зйомку зроблено не під Одесою, а в тимчасово окупованому Генічеську на Херсонщині.

Відео вперше опублікував телеграм-канал «Одеський партизан», який назвав це «ще одним таксистом, що працює на ТЦК». За текстом допису, місцеві мешканці «засікли» водія в Білгороді-Дністровському, а номерів авто не видно — «візуально це білий Volkswagen Jetta». Тобто підтвердити історію не було чим навіть авторам пропагандистського телеграм-каналу: ні імен, ні номерів машини.

Дослідник та учасник волонтерської спільноти Bellingcat виявив на кадрах багатоповерхівку та сусідню будівлю й зіставив їх із супутниковими знімками: зйомка відбувалася в Генічеську, за координатами 46.18523, 34.80642. Місто окуповане з початку 2022 року, тож «викрадення» з відео, якби воно й було реальним, не має стосунку до територій, підконтрольних Україні.

Аналітики Детектора Медіа також перевірили цей кейс та зафіксували, що 23 жовтня те саме відео одночасно з «Одеського партизана» переслали кілька невеликих за аудиторією телеграм-каналів, орієнтованих на мешканців тимчасово окупованих регіонів: «Херсонський вісник» і «Жизнь в оккупации» — із різницею в одну секунду (о 16:45 за київським часом), «Бердянск ZaVtra» — за 11 хвилин, а «Южный Регион/Новороссия» — увечері того ж дня. Усі чотири публікації — дослівні копії з однаковим текстом і підписом «Одеський партизан», без жодних додаткових коментарів. Таке синхронне розсилання — типовий спосіб «розкачати» сюжет: охоплення локальних каналів створює в окупованих містах враження, що новину незалежно підтверджують різні джерела.

Згодом історія вийшла за межі невеликих каналів. За даними дослідника, її передрукувала мережа новинних сайтів «Лента» (1, 2, 3), а великі за аудиторією телеграм-канали, зокрема padla_tck і frontline_pvt, переслали оригінальний допис. Російський "воєнкор" закликав мешканців Білгорода-Дністровського встановити особу водія — тобто фейк уже спрямовано на пошук і цькування конкретної людини.

За кілька днів, 26 жовтня, історію повторили та поширили те саме відео телегам-канали із великою аудиторією (Одесса INFO). 

Сюжет вписується в наратив, який Росія розганяє давно: будь-яка повсякденна послуга в Україні — від таксі до доставки — може виявитися "пасткою". Мета — посіяти недовіру до сервісів і власних сусідів. Маніпуляції локацією дозволяють пізніше повторити цей наратив будь-де.

Відео з геолокуванням нам надіслав Матіс (Mathis), учасник спільноти Bellingcat Volunteer Community, автор геолокації.

Російська пропаганда поширює наратив про те, що Франція нібито «грабує власних громадян» заради допомоги Україні. Для просування цієї маніпуляції використовують проблеми французького суспільства, зокрема недофінансування шкіл, міграційну кризу та дії поліції. Мета таких повідомлень — посилити соціальну напругу у Франції, дискредитувати міжнародну допомогу Україні та спровокувати невдоволення підтримкою Києва. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у Центрі стратегічних комунікацій.

Інформаційним приводом для поширення маніпуляції стала заява постійного представника Росії при ОБСЄ Дмитра Полянського про соціальні заворушення та дії поліції у Франції. Російські пропагандистські ресурси використали її, щоб пов’язати внутрішні проблеми країни з підтримкою України.

Протягом 22 жовтня Центр стратегічних комунікацій зафіксував близько 190 публікацій, які просували цей наратив. У них французьку владу звинувачували в тому, що вона нібито нехтує потребами власних громадян заради допомоги Києву.

Пропагандистські повідомлення також драматизували внутрішні події у Франції, представляючи дії влади як «терор проти власного народу». У такий спосіб Росія намагалася перекласти відповідальність за соціальну напругу в країні на зовнішню політику французького уряду.

Цей наратив спрямований на дискредитацію підтримки України та формування у французькому суспільстві уявлення, що допомога Києву відбувається коштом добробуту самих французів. Такі маніпуляції покликані посилити внутрішнє невдоволення та послабити суспільну підтримку України.

У болгарському сегменті Facebook поширювали фейкове звернення президента Росії Володимира Путіна до болгарського народу після атаки дронів на два торговельні судна в Чорному морі. У вигаданій заяві Путін нібито звинувачував болгарську владу в підтримці Заходу та діях проти Росії. Перевірка також виявила мережу Facebook-груп, сторінок і профілів, через які поширювали матеріали сайту DailyStandart.com, що неодноразово публікував дезінформацію. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Factcheck.bg.

У фейковому зверненні, яке приписували Путіну, стверджували, ніби Росія не хотіла нападати на «братські» країни, зокрема Болгарію, однак болгарські керівники підтримують Захід і беруть участь у діях проти Росії. Публікації почали поширювати після атаки 6 жовтня 2026 року на два торговельні судна в болгарській виключній економічній зоні Чорного моря.

Тоді судно ALFA WATAN під прапором Того затонуло, а екіпаж зник безвісти. Друге судно, ABLE під прапором Палау, зазнало серйозних пошкоджень і загорілося. Усі 18 моряків урятували, двоє з них дістали тяжкі поранення. На момент перевірки болгарська влада за технічної допомоги ЄС і НАТО розслідувала обставини атаки та встановлювала походження дронів. Болгарські посадовці наголошували, що для достовірного визначення винуватців потрібні додаткові докази.

Російське посольство в Болгарії заявило, що судна не належали до цілей, уражених російськими військами в ніч на 6 жовтня. Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, звинуватив Росію в нападі. Однак офіційного звернення Путіна до болгар після атаки не було: Factcheck.bg не знайшов його ані на офіційному сайті Кремля, ані в російських медіа чи державних інформаційних агентствах.

Єдиним джерелом фейкової заяви в публікаціях називали сайт DailyStandart.com. За даними DFRLab при Атлантичній раді США, цей ресурс раніше неодноразово потрапляв у поле зору фактчекерів через поширення дезінформації. Матеріали сайту часто не містять імен авторів, а заголовки мають сенсаційний характер і нерідко пов'язані з конспірологічними теоріями. Серед тем публікацій — Володимир Путін, Росія, війна в Україні та болгарська політика.

Фейкове звернення поширювали у проросійських групах Facebook, зокрема «ПАРТИЯ НА РУМЕН РАДЕВ ОФИЦИАЛНО», «БЪЛГАРСКИЯТ НАРОД ОБИЧА РУСИЯ!» та «България и Русия, вечна дружба». Найпопулярніша публікація зібрала понад 13 тисяч взаємодій — уподобань, коментарів і поширень.

У Factcheck.bg дослідили, як матеріали DailyStandart.com розповсюджували через мережу груп, сторінок та особистих профілів. Раніше дослідники DFRLab при Атлантичній раді США встановили, що станом на 2 лютого 2026 року ця мережа охоплювала дев'ять груп, дві сторінки та шість профілів. Дві сторінки — «България и Русия – Вечна дружба» та «Цъкни „Харесва ми” ако обичаш Русия» — були адміністраторами частини груп. Разом вони мали близько 11 тисяч підписників, хоча майже не публікували матеріалів безпосередньо на своїх сторінках.

Публікації сайту поширювали кількома способами: розміщували прямі посилання, публікували зображення із заголовками та додавали посилання в коментарях або спершу викладали текст, а згодом доповнювали його посиланням на сайт.

Серед найактивніших поширювачів матеріалів DailyStandart у групах DFRLab назвала профілі Ростислави Гигової та Kolev Bo. На момент перевірки Factcheck.bg профіль Гигової вже видалили. За даними DFRLab, він використовував чужу фотографію, регулярно публікував дописи в різних групах, але не мав видимих публічних публікацій на власній сторінці. Подібну ситуацію Factcheck.bg виявив і в профілі Kolev Bo, який залишався одним із найактивніших поширювачів матеріалів сайту.

За 30 днів до 21 жовтня 2026 року профіль Kolev Bo опублікував 324 дописи у семи Facebook-групах і на сторінках. У середньому це становило 11 публікацій на день. Вони зібрали 59 966 реакцій, 13 624 коментарі та 6395 поширень — загалом 79 985 взаємодій. Найбільшу активність за період із 23 вересня до 21 жовтня зафіксували в групі «Аз подкрепям Путин и Русия!» — 27 376 взаємодій на 76 публікацій. У групі «ПАРТИЯ НА РУМЕН РАДЕВ ОФИЦИАЛНО» зафіксували 12 347 взаємодій на 76 публікацій, а в «Подкрепа за Путин срещу САЩ» — 11 388 на 67 публікацій.

Болгарські фактчекери також звернули увагу на можливі зв'язки між окремими профілями, які поширювали матеріали сайту. Factcheck.bg зіставив відкриті дані профілю Kolev Bo з інформацією про Божидара Генчева в соціальних мережах і на інших онлайн-платформах. Серед виявлених збігів — схожі деталі на фотографіях, однакові навчальні заклади та зв'язок із певними Facebook-групами. Водночас Генчев заперечив, що стоїть за профілем Kolev Bo, хоча повідомив, що звертався до його власника з проханням надати йому права модератора або адміністратора однієї з груп.

Зібрані дані не дають змоги однозначно встановити, хто стоїть за всією мережею. Однак результати перевірки свідчать, що матеріали DailyStandart.com активно поширювали через пов'язані групи, сторінки та профілі, частина яких публікувала контент на підтримку певних політиків і політичних сил.

Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.

У соціальній мережі X поширюють відео, на якому жінка у військовій формі нібито здається в полон російським військовим. Автори дописів стверджують, що вона вагітна, та звинувачують Україну у відправленні вагітних жінок на фронт. Насправді цей ролик має ознаки постановки, а повідомлення про нього спростовували ще у 2023 році.

Про нову хвилю поширення фейку повідомили фактчекери StopFake. За їхніми даними, тепер відео розповсюджують серед англомовної та франкомовної аудиторії, не пояснюючи, що воно з’явилося майже три роки тому.

У листопаді 2023 року ролик поширювали російські телеграм-канали, а також демонстрував у своєму ефірі пропагандист Володимир Соловйов. Тоді його проаналізував Центр протидії дезінформації, а Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки назвав відео підробкою. Згодом видання Lead Stories спростувало аналогічні повідомлення, які супроводжували ролик у чеському сегменті TikTok.

Серед ознак можливої постановки Центр стратегічних комунікацій виокремив чисту, незатерту форму жінки, яку видають за військовослужбовицю з передової, та відсутність зброї і спорядження. Її обличчя не видно, а сама вона сидить спиною або боком до людей, які нібито беруть її в полон. У Центрі звернули увагу, що за такого розташування вони не могли б бачити, чи приховує вона перед собою небезпечні предмети. Також у записі не чути пострілів або вибухів.

Центр протидії дезінформації додатково вказав на звичайні кросівки жінки та шеврон 65-го ракетно-артилерійського арсеналу на її плечі. За припущенням Центру, така атрибутика могла потрапити до росіян під час окупації частини Харківської області. Тому сама наявність українського шеврона не підтверджує заяв пропагандистів про особу «полоненої».

На відео також є водяний знак The Aussie Cossack — псевдонім прокремлівського блогера Сімеона Бойкова. Раніше він уже фігурував у викриттях дезінформації: у 2024 році американський блогер розповів CNN, що отримав від Бойкова гроші за публікацію сфабрикованого відео про нібито порушення на президентських виборах у США.

Вагітність є підставою для звільнення військовослужбовиці зі служби, зокрема під час воєнного стану, як роз’яснює система безоплатної правничої допомоги. Крім того, жінки долучаються до Сил оборони добровільно. У серпні 2026 року профільний комітет Верховної Ради підтвердив, що мобілізація жінок не проводиться і відповідних законодавчих ініціатив немає.

Як раніше писав «Детектор медіа», цим фейком російська пропаганда намагається дискредитувати мобілізацію та підживити наратив про «війну до останнього українця». Аудиторії нав’язують уявлення, начебто українська влада через нестачу військових змушена відправляти на фронт навіть вагітних.

Російська мережа Doppelganger приховує державну пропаганду за підробленими медіа та акаунтами нібито звичайних користувачів. Її завдання — послаблювати підтримку України й впливати на політичні настрої за кордоном.

У розслідуванні, опублікованому 21 жовтня 2026 року,  видання The Insider проаналізувало зламане листування адміністрації президента РФ та «Агентства соціального проєктування» (АСП). Документи розкривають організацію виробництва фейків і персональну участь кремлівських посадовців.

Проєкт курує перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, а ключовим виконавцем є АСП Іллі Гамбашидзе. Зв’язки цих структур із російськими операціями впливу раніше встановили й американські органи влади. За даними The Insider, українським напрямом опікується Олександр Харичев, західним — Софія Захарова.

Один з основних інструментів мережі — сайти, які копіюють оформлення справжніх видань. На них розміщують матеріали проти України та західних санкцій, а посилання поширюють через соцмережі. Підробки відтворюють навіть дрібні елементи оригінальних ресурсів, щоб читачі сприймали їх як достовірні джерела. Для просування використовують фальшиві профілі та платну рекламу.

Внутрішні інструкції АСП передбачають монтаж, переозвучення, дипфейки та постановні зйомки. Додатковий інструмент — штучний інтелект, який допомагає виробляти контент для різних аудиторій. Маскування під місцевих жителів дозволяє подавати російські повідомлення як думки громадян інших країн.

Європейським аудиторіям нав’язували ворожість до українських біженців. Для цього вигадували історії про їхні привілеї та публікували провокативні коментарі від імені українців. Окрему кампанію проти України запустили на початку 2023 року. Її цілями визначили дискредитацію керівництва, розкол еліт, деморалізацію військових і дезорганізацію населення. Серед реалізованих фейків — повідомлення, нібито ТЦК видали вдовам загиблих військових консерви з прапорцем як компенсацію.

Вигадану історію про яхти оточення Зеленського цитував, зокрема, тодішній сенатор США Джей Ді Венс. Реакції західних політиків АСП включало у звіти для Кремля.

Діяльність пов’язаних із мережею людей виходила за межі інтернету: журналісти також повідомляють про їхню участь в організації таборів для підготовки провокацій і саботажу в Європі.

Російські ресурси поширюють зображення стели біля американського посольства в Києві, нібито забрудненої червоною фарбою, з написом «Трамп та Маск — убивці України». Автори дописів подають це як протест проти обмежень супутникового зв’язку та передачі розвідданих.

Як повідомляє StopFake, перевірка сервісом Sightengine виявила ознаки використання генеративного ШІ з оцінкою 99%. За результатами автоматизованого аналізу, зображення, найімовірніше, створили або відредагували за допомогою штучного інтелекту.

Фактчекери також не знайшли підтверджень такого інциденту в незалежних українських і міжнародних медіа чи офіційних повідомленнях правоохоронців та посольства США.

Аналіз поширення за допомогою платформи Osavul показав, що найраніший виявлений допис опублікував російський телеграм-канал «Срочно, Сейчас» 16 жовтня. Наступного дня зображення поширив ресурс «Украина.ру», пославшись лише на соцмережі.

Як зазначається, у середині жовтня Україна справді зіткнулася з обмеженнями супутникового зв’язку та перебоями в отриманні американських розвідданих. 14 жовтня Укрінформ із посиланням на джерело в Міноборони повідомив, що SpaceX без попередження обмежила роботу терміналів Starshield на швидкості понад 160 км/год. Це ускладнило застосування українських безпілотників, зокрема дронів-перехоплювачів. Reuters згодом поінформувало з посиланням на американських і західних посадовців, що вказівка про обмеження надійшла з Білого дому. Водночас співрозмовники агентства не назвали її автора, а представник американської адміністрації заперечив, що таке розпорядження давав Трамп.

Проблеми з передачею розвідувальної інформації також мали місце, проте твердження про повне припинення обміну розвідданими спрощує ситуацію. 18 жовтня Зеленський повідомив, що після короткої перерви США відновили передачу інформації для попередження про російські ракетні удари. Однак уже 19 жовтня під час зустрічі з американськими конгресменами президент заявив, що Україна знову не отримала попередження про першу хвилю балістичної атаки — втретє за короткий період. 20 жовтня він обговорив раннє попередження та роботу Starlink/Starshield із держсекретарем США Марко Рубіо. Втім, ці реальні проблеми не є доказом достовірності фотографії чи повідомлень про пошкодження стели.

Служба зовнішньої розвідки Росії заявила, нібито американські правоохоронці викрили зв’язки оточення президента України Володимира Зеленського з мексиканськими наркокартелями. За версією російської спецслужби, українські посадовці начебто отримували гроші за навчання представників цих угруповань керувати дронами у складі ЗСУ.

На бездоказовість цих звинувачень звернув увагу Центр стратегічних комунікацій. СВР не оприлюднила документів американського розслідування, підтверджень платежів чи імен чиновників, які нібито брали участь у такій діяльності. Заява ґрунтується лише на посиланні на неназваних «американських правоохоронців».

Це продовження давнього пропагандистського наративу про нібито співпрацю України з мексиканськими наркокартелями. Раніше схожі твердження поширював американський ведучий Такер Карлсон, який звинувачував Україну в продажу картелям зброї, отриманої від США.

Ці заяви спростовував, зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий: постачання озброєння контролюють незалежні механізми, а американські інспекції на той момент не виявили зловживань.

Водночас, як зазначено у спростуванні Центру, міжнародні експерти справді описували ризик проникнення представників картелів до війська для опанування безпілотників. Однак сам факт існування такого ризику не доводить ані співпраці української влади з наркоторговцями, ані отримання посадовцями грошей.

У Центрі наголошують, що такі повідомлення спрямовані на дискредитацію України та підрив довіри американців до військової допомоги нашій державі.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео під брендами France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI та BFM. Ролики з'явилися в ніч на 21 жовтня на тлі масових протестів у Франції. Головною ціллю дезінформаційної кампанії став президент Франції Емманюель Макрон. Ми перевірили, чи справді згадані в роликах, що імітують відомі бренди, посадовці, експерти та журналісти говорили приписані їм слова. Жодного підтвердження не знайдено.

Контекст

17 жовтня Францією прокотилася хвиля протестів проти дорожнечі життя та подорожчання пального, яка в багатьох містах переросла в заворушення. Лише за суботу 17 жовтня затримали 1200 людей, постраждали 150 правоохоронців, у Ліможі згоріла історична будівля мерії. У неділю, 18 жовтня, президент Макрон звернувся до нації; того ж дня міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс подав у відставку, але президент її не прийняв. 19 жовтня Макрон вирушив у турне країнами Перської затоки. Цей візит і став центральним сюжетом для фейків, поширених у тіктокці.

Перевірка фейкових відео

Кейс 1. «Втеча» Макрона до Еміратів. Підробні ролики під брендами «20 Minutes», «Le Parisien», «Bloomberg» і «BFM» однаковими реченнями стверджують, що після звернення 18 жовтня Макрон «терміново полетів до ОАЕ, нібито з робочим візитом». В одному з роликів повідомляють, що президент нібито «втік, боячись, що протестувальники захоплять Єлисейський палац». Насправді турне Кувейтом, ОАЕ, Бахрейном і Катаром на 19–21 жовтня Єлисейський палац анонсував ще 14 жовтня, тобто за три дні до піку заворушень. Заявлена тема — Ормузька протока та ціни на енергоносії; зустріч у Абу-Дабі 19 жовтня була частиною цього офіційного візиту. Той самий фейковий ролик приписує Нуньєсу слова: якщо відкрити вогонь по протестувальниках, які штурмують палац, «кількість демонстрантів зросте вдесятеро». Після 17 жовтня Нуньєс публічно визнав свою відповідальність і часткову втрату контролю в деяких містах, але нічого подібного не казав.

Кейс 2. «Поліція безсила, влада приховує». У фейках «Le Parisien» і «RFI» префектові поліції Парижа Патрісу Фору приписують заклик до власників крамниць не «провокувати» протестувальників зачиненими дверима. Ще одна приписана йому фраза: «Боюся, що це і є справжнє обличчя сучасної Франції». Напередодні протестів Фор публічно попереджав про загрозу від погромників. Після 17 жовтня мерія Парижа створила кризову групу допомоги постраждалим торговцям. Фейковий ролик із брендом «BFM» цитує «колишнього очільника VIGINUM» Марка-Антуана Бріяна: начебто той звинувачує владу в приховуванні «злочинів протестувальників». Але такої заяви він не робив. Через усі ролики проходить формула «експерти переконані»: поліція «не здатна зупинити заворушення», а Макрон «сподівається, що вони згаснуть самі». Жодного експерта не названо.

Кейс 3. Знаменитості як жертви. Фейкове «RFI» повідомляє, що протестувальники розгромили «квартиру Селін Діон у Монморансі», куплену нібито 2018 року. Насправді особняк у Віллі Монморансі (XVI округ Парижа) Діон купила ще 2008 року і відтоді виставляла на продаж; повідомлень про напад на нього немає. Ролик-підробка під медіа «BFM» стверджує, що протестувальники спалили маєток Бреда Пітта шато Міраваль і знищили його «на 80%». Влітку 2026 року поблизу Міраваль справді вирували лісові пожежі у Варі, але до маєтку вогонь не дійшов, а сам маєток став базою для пожежників.

Кейс 4. Фінансова паніка. Підробка під France 24 стверджує, що понад 70% банкоматів у Франції «припинили видавати готівку», а «експерти» бачать у цьому спробу влади зупинити хвилю зняття коштів. Далі колишньому міністрові економіки Мішелю Сапену (обіймав посаду у 2014–2017 роках) приписують заклик забрати гроші з банків, «інакше всі заощадження опиняться в заручниках». Ні про масову зупинку банкоматів, ні про таку заяву Сапена ми повідомлень не знайшли. Англомовний ролик-підробка під Bloomberg, датований 20 жовтня, приписує журналістці Bloomberg Стефані Бейкер оцінку, що звернення Макрона «загострило ситуацію з протестами». Такої публікації Bloomberg ми теж не знайшли.

Ознаки координованої кампанії

Висновки

Кампанія паразитує на реальній кризі — найгостріших заворушеннях у Франції за останні роки — і підживлює її трьома меседжами: «президент утік», «держава не контролює ситуацію і приховує правду», «ваші гроші та безпека під загрозою». Мета — підірвати довіру до Макрона й французьких інституцій за пів року до президентських виборів, а заодно до медіа, чиїми брендами підписано фейки.

Жодне з перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI чи BFM.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства