Російська пропаганда поширює неправдиві повідомлення про нібито підготовку України до масового голоду та запровадження продуктових талонів. Насправді зміни в системі зберігання продовольства пов’язані із захистом запасів від російських ударів.

Про це повідомляє StopFake.

У пропагандистських публікаціях стверджують, що Україна начебто планує масово вивозити продукти за кордон, залишаючи населення без їжі. Автори також звинувачують українську владу в намірі продавати продовольство за межами країни, уникаючи контролю.

Як пояснили фактчекери, в Україні немає дефіциту продовольства, а уряд не розглядає запровадження продуктових талонів. Тимчасові перебої з постачанням окремих товарів спричинені російськими атаками на складську інфраструктуру. Зокрема, такі труднощі виникали з постачанням солодких газованих напоїв.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наголосив в інтерв’ю, що українські аграрії виробляють значно більше продукції, ніж споживає населення. За його словами, в Україні вже зібрали понад 24 мільйони тонн пшениці за внутрішнього споживання близько шести мільйонів тонн. Це забезпечує потреби у борошні, крупах і хлібобулочних виробах. Достатні обсяги виробництва зберігаються й щодо інших зернових культур.

За поясненням Висоцького, Україна забезпечує внутрішній ринок овочами, олією, базовою молочною продукцією, свининою, м’ясом птиці та яйцями. Виробництво розподілене між багатьма підприємствами, що допомагає підтримувати постачання в умовах війни. Залежність від імпорту продовольства залишається невеликою: серед товарів, які закуповують за кордоном, — цитрусові, екзотичні фрукти, кава та морська риба.

Основним викликом міністр назвав зберігання продуктів та їхню доставку. Російські обстріли зруйнували частину проміжних складів, через що бізнесу довелося змінювати логістичні маршрути й розосереджувати запаси. Водночас пошкодження окремих великих центрів не означає зупинки всієї системи постачання.

Як пояснюють у Мінагрополітики, компанії використовують підземні складські приміщення, а для окремих імпортних і дорогих товарів — склади поблизу західного кордону України. Йдеться про адаптацію до воєнних ризиків і збереження продукції для споживачів.

Російські медіа підмінили зміст цих пояснень, представивши перебудову логістики як підготовку до голоду. Така маніпуляція використовує страх перед наслідками обстрілів і перекладає відповідальність за спричинені Росією проблеми на українську владу.

Підконтрольні Росії телеграм-канали використовують страх перед обстрілами та зимовими відключеннями, щоб спонукати українців до так званого «Майдану за мир».

У проаналізованому масиві з постів російських та проросійських телеграм-каналів за пошуковим запитом «Майдан за мир» та «Майдан проти мобілізації за мир» було знайдено всього декілька унікальних повідомлень. Кожне із них повторюється в кількох каналах, причому частина однакових повідомлень оприлюднена з різницею в секунди. Це вказує на ознаки узгодженого поширення однакових тез: становище неминуче погіршуватиметься, а порятунок нібито залежить від протесту проти української влади.

Найдетальніше пропагандисти описують загрозу енергетичної та гуманітарної кризи. Читачів залякують каскадними відключеннями електроенергії, зупинкою промисловості, перебоями в роботі залізниці, насосних станцій, водопостачання та зв’язку. Окремо стверджують, що удари по магістральних лініях електропередач змусять атомні електростанції зупиняти енергоблоки. Перелік технічних ризиків створює враження експертного пояснення, після якого автори переходять до категоричного прогнозу: «Чорна зима близько». Потенційні наслідки атак подають як невідворотний сценарій, а політичний протест оголошують єдиним способом уникнути його.

Особливо виразно цей шантаж спрямований на киян. Автори запевняють, що життя в столиці стане ще гіршим, і пропонують виходити на «Майдан за мир» «замість того, щоб ховатися в метро від нічних ударів». До погрози додають обіцянку винагороди: після виступу українців «через декілька днів обстрілів майже не буде». Читачам нав’язують прямий зв’язок між їх підкоренням вимогам пропагандистів та рішенням Росії продовжувати або припиняти атаки.

Жителів західних областей залякують майбутнім знищенням економіки. Посилаючись на нібито відомий їм кремлівський перелік цілей, пропагандисти називають прикордонні переходи, склади, енергетичні й газові об’єкти, залізницю, промислові та логістичні центри. Заявлену мету ударів формулюють відверто: «обнулити економічний потенціал країни». Для посилення тривоги встановлюють часовий горизонт у шість-дев’ять місяців і радять протестувати, доки регіон ще має економіку. Водночас мешканців заходу України звинувачують у підтримці продовження війни, оскільки вони нібито недостатньо відчувають її наслідки. Це додає до залякування спробу посварити людей із різних регіонів, використовуючи відмінності в їхньому досвіді війни.

Відповідальність за очікувані страждання автори перекладають на українську владу та західних партнерів. Президенту приписують приховування інформації про необхідність евакуації Києва, а ЄС і Великій Британії — зацікавленість у продовженні війни та використанні України як «камикадзе». Росію водночас представляють стороною, яка нібито прагне миру. Так автори прямо описують намір російської армії завдати якнайбільшої шкоди, але політичну відповідальність за цю шкоду покладають на тих, хто чинить опір агресії.

Переконливості цим повідомленням намагаються надати через посилання на «інсайди» та нібито масову підтримку. Формулювання «за нашими даними» підміняє перевірюване джерело, а запевнення «з нами погоджуються мільйони українців» створює враження загальносуспільного консенсусу без опитувань чи інших доказів. Попередження про російську дезінформацію автори завчасно дискредитують як спробу влади заборонити людям прагнути миру. У такий спосіб вони захищають власні заклики від критики: викриття маніпуляції намагаються представити нападом на природне бажання українців жити в безпеці.

Центральний механізм цих дописів — нав’язування хибного вибору між протестом «за мир» і гуманітарною катастрофою. Реальні страхи перед ударами, холодом, втратою доходів та відключеннями використовують, щоб спрямувати невдоволення проти української держави. Від читачів вимагають повірити, що їхнє виживання залежить від тиску на власну владу, тоді як припинення атак залишається рішенням Росії. Саме обіцянка припинити обстріли в обмін на вимогу погодитись на будь-які умови Кремля найвиразніше показує логіку примусу, закладену в гасло «Майдану за мир».

Ця кампанія розгортається на тлі відсутності значних успіхів росіян на фронті: Reuters 1 жовтня зазначало, що Росія посилила повітряні атаки, тоді як її загальне просування цього року сповільнилося. Аналіз дописів дозволяє розглядати їх як інформаційний супровід російської стратегії примушення України до капітуляції через виснаження цивільного населення. За відсутності помітного воєнного результату удари по тилу та залякування мають перетворити втому й страх на внутрішній політичний тиск. Розрахунок полягає в тому, щоб українці самі вимагали згортання опору та змусили державу погодитись на вимоги Кремля.

В українському сегменті соцмереж поширюють заклики до так званого «Майдану миру», які, за оцінкою медіа аналітиків, є частиною російської кампанії з дестабілізації України.

Про це пише видання Texty.org.ua, аналізуючи інформаційний тиск на тлі ударів по Києву.

У TikTok, Threads і YouTube користувачів закликають протестувати 3 жовтня, вимагати зміни влади та усунення Володимира Зеленського. За даними моніторингу, 17 відео в TikTok із закликами до протестів набрали понад 2,7 мільйона переглядів. Серед поширювачів аналітики виявили блогерів, які систематично транслюють російські наративи.

Одним із учасників кампанії видання називає Олександра Тодорова. Він закликає укласти мирні угоди «на будь-яких умовах», відкрити кордони та провести вибори.

Автори матеріалу пояснюють: кампанія використовує втому від війни й невдоволення державними інституціями, щоб створити враження масового протестного руху та залучити до нього людей. Вимогу миру без обговорення його умов видання оцінює як просування фактичної капітуляції України.

На думку аналітиків, російські обстріли посилюють психологічне підґрунтя цієї кампанії: страх і виснаження намагаються перетворити на внутрішнє протистояння та тиск на українську владу.

Повідомлення, яке розповсюдили деякі російські медіа, про те, що аварійну посадку літака Flydubai спричинила бійка між українським і російським пілотами, не підтвердилося. В оновлених публікаціях ізраїльських медіа йдеться про інше походження членів екіпажу.

Про це повідомляє StopFake.

Низка видань із посиланням на ізраїльський Channel 12 поширила інформацію, нібито літаком, який виконував рейс із Дубая до Тель-Авіва вранці 30 вересня, керували українець та росіянин. Причиною надзвичайної ситуації називали сутичку між ними. Деякі російські ресурси додали, що першим напав саме українець, проте доказів цього твердження не навели.

Однак в оновленому повідомленні ізраїльського медіа Mako з посиланням на високопосадовців нападником назвали другого пілота, ймовірно, уродженця однієї з країн Перської затоки. У подальших публікаціях Israel Hayom та The Jerusalem Post йшлося про громадянина Оману, який, за повідомленнями цих видань, напав із ножем на капітана — уродженця Об’єднаних Арабських Еміратів.

За даними ізраїльських медіа, на борту рейсу FZ1073 перебували приблизно 174 пасажири, зокрема 27 дітей. Під час інциденту літак почав різко втрачати висоту. Нападника вдалося знешкодити, а резервний льотний екіпаж, який перебував у пасажирському салоні, допоміг стабілізувати повітряне судно. Згодом літак приземлився в Саудівській Аравії.

Отже, початкові повідомлення про громадянство пілотів були виправлені. Твердження про напад українця на росіянина спиралося на непідтверджену версію подій, яку російські ресурси доповнили бездоказовим звинуваченням на адресу українця.

У проросійському сегменті мережі поширюють вигадану історію про те, що у Парижі нібито заарештували від 12 до 650 громадян України, яких звинувачують у зливанні бензину з чужих автомобілів та його подальшому продажу за ціною нижчою за ринкову. Як «доказ» пропагандисти наводять скриншоти нібито французьких медіа із заголовком «Нове обличчя міграції». Насправді французькі медіа не публікували таких матеріалів, а правоохоронні органи не повідомляли про подібні масові затримання, про ці дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Пропагандистські публікації відрізняються навіть у кількості нібито затриманих українців: в одних ідеться про 12 людей, в інших — про 390 або 650. При цьому як джерело інформації використовують скриншоти, які нібито походять із французьких медіа La Montagne та ICI. Однак пошук за наведеними заголовками та ключовими словами не виявив таких матеріалів ні на сайтах цих видань, ні в інших відкритих джерелах. Повідомлень про описаний інцидент також не публікували французькі правоохоронні органи.

Окремим елементом маніпуляції стала прив’язка вигаданої історії до реальної проблеми — зростання цін на пальне у Франції. Через паливну кризу, що виникла після закриття Ормузької протоки, країна зіткнулася зі значним збільшенням витрат на імпорт пального. За березень–серпень 2026 року Франція додатково витратила на його імпорт 10,8 мільярда євро, не збільшивши при цьому обсягів поставок.

На тлі зростання цін на автозаправках президент Франції Емманюель Макрон 24 вересня заявив в ефірі TF1 і France 2, що влада не дозволить цінам на пальне неконтрольовано зростати. Він також не виключив можливості зниження паливних податків у разі подальшого подорожчання, хоча наголосив, що передусім необхідно працювати над безпосереднім зниженням цін. Макрон також звернувся до Єврокомісії з проханням послабити вимоги до якості пального та дозволити збільшити частку біопального в дизелі, щоб сприяти нарощуванню виробництва.

Саме поєднання реальної паливної кризи з вигаданою історією про українців дозволяє пропагандистам створити правдоподібний на перший погляд сюжет. Актуальну для французького суспільства тему високих цін на пальне вони доповнили звинуваченнями на адресу українців, створюючи образ мігрантів, які нібито наживаються на проблемах місцевого населення.

Таким чином, у фейку поєднали дві основні маніпуляції: вигадану інформацію про масові злочини українців у Франції та реальні економічні проблеми, пов’язані з паливною кризою. Використання сфабрикованих скриншотів французьких медіа мало надати цій історії вигляду достовірної новини, однак відсутність відповідних публікацій та повідомлень правоохоронців свідчить про те, що описана історія не має підтвердження.

Російські медіа та Telegram-канали поширювали твердження про нібито легітимні «вибори» до Держдуми Росії на тимчасово окупованих територіях України, високу явку та присутність понад тисячі «іноземних спостерігачів». Насправді проведення російських виборів на окупованих територіях суперечить міжнародному праву, а Європейський Союз заявив, що не визнає ні їхнього проведення, ні результатів; водночас Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ, а серед іноземців, яких представляли як міжнародних спостерігачів, були прихильники російської позиції, про що розповіли StopFake та Детектор медіа.

Російська пропаганда стверджує, що 18–20 вересня на «нових територіях», так вони називають окуповані території України, відбулися вибори до Держдуми, під час яких мешканці окупованих частин Донецької та Луганської областей нібито вперше обирали депутатів за одномандатними округами. Російська ЦВК заявила про явку 82,14% на окупованій частині Донеччини та 79,34% на окупованій частині Луганщини. Ще одним аргументом на користь нібито легітимності голосування російські джерела називали присутність 1126 «іноземних спостерігачів та експертів» із 130 країн.

Росія не мала правових підстав проводити власні вибори на окупованих територіях України. Норми міжнародного гуманітарного права передбачають, що держава-окупант не набуває суверенітету над захопленою територією та має зберігати її правовий статус. Генеральна Асамблея ООН у резолюціях 68/262 та ES-11/4 підтвердила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і невизнання спроб Росії змінити статус окупованих українських територій.

Міжнародні організації також не визнали російського голосування на окупованих територіях. Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини і Парламентська асамблея ОБСЄ ще до початку виборчої кампанії заявили, що результати організованих Росією «виборів» на тимчасово окупованих територіях України не матимуть юридичної сили з точки зору міжнародного права. Європейський Союз після завершення голосування однозначно засудив його проведення в Криму, Севастополі та частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і наголосив, що не визнає ні самих «виборів», ні їхніх результатів.

Ще однією темою російської пропаганди стала демонстрація високої явки як доказу підтримки Росії місцевими жителями. Однак умови, в яких відбувалося голосування на окупованих територіях, не відповідали базовим критеріям вільного волевиявлення. Дострокове голосування тривало ще до основних днів виборів, зокрема у форматі виїзних груп, які приходили до людей додому. У прифронтових районах такі групи супроводжували озброєні люди в камуфляжі без розпізнавальних знаків.

Представники українських правозахисних організацій, як ZMINA, звертали увагу на фізичний та інформаційний тиск на мешканців окупованих територій. За таких умов заявлені російською стороною показники явки самі по собі не можуть підтверджувати добровільну підтримку російської влади. Незалежна перевірка реального волевиявлення населення на окупованих територіях була відсутня.

Натомість російська сторона представляла як міжнародних спостерігачів іноземних політиків, блогерів та інших публічних осіб. Серед них були люди, які раніше відкрито висловлювали проросійські позиції або поширювали російські версії подій. Зокрема, до спостереження залучали німецького блогера Томаса Репера, який проживає в Санкт-Петербурзі, а також італійського історика Анджело д’Орсі. Частина заявлених «експертів» походила з країн Азії та Африки, однак їхні імена та організації, які вони представляли, у низці випадків не були належно вказані.

Таким чином, присутність іноземців на російському голосуванні не означає його міжнародного визнання. Авторитетні міжнародні структури, зокрема ОБСЄ та ЄС, не визнали проведення російських «виборів» на окупованих територіях України. Використання лояльних до Кремля іноземців як «спостерігачів» мало створити в інформаційному просторі враження зовнішнього схвалення російської політики та легітимності окупації.

У болгарському сегменті соцмереж поширили фейкове повідомлення про нібито загибель високопоставлених військових консультантів із країн НАТО в Україні та їхню евакуацію транспортними літаками Альянсу. Для підтвердження цієї тези використали фотографію, зроблену не в Україні, а під час американських військових навчань на Алясці у 2014 році. Водночас російська пропаганда поширювала твердження про нібито присутність військ НАТО на фронті та їхню участь у бойових діях, про що розповіли Factcheck.bg.

Уперше фейк поширили 12 вересня у Фейсбуці. Авторка публікації стверджувала, що п’ять транспортних літаків НАТО, названих «літаючими моргами», прибули до України, щоб вивезти загиблих і поранених «високих військових консультантів» із Польщі, Франції та Німеччини. За твердженням дописувачки, військові нібито загинули після ударів по району Слов’янська та Краматорська.

У Factcheck.bg встановили, що фотографія, яку використали для підтвердження цієї історії, не має жодного стосунку до подій в Україні. На ній зображений американський транспортний літак Boeing C-17 Globemaster, а сам кадр зробили 31 березня 2014 року під час навчань Військово-повітряних сил США на Алясці. На знімку відпрацьовували евакуацію постраждалих у межах навчань із надання допомоги цивільним органам у надзвичайних ситуаціях.

Ту саму фотографію напередодні у лютому 2026 року використало російське видання «Аргументы и факты» та інші пропагандистські видання. Вони стверджували, що літаки НАТО евакуювали поранених і загиблих іноземних найманців, які нібито воювали на боці України. При цьому доказів того, ким саме були люди, яких нібито евакуювали, або зв’язку конкретних авіарейсів із бойовими діями на Донеччині не надали.

Фейк видавали за доказ присутності військ НАТО на українському фронті. Factcheck.bg зазначає, що західні інструктори справді навчають українських військових тактики та використання сучасного озброєння, однак це не є доказом участі військ НАТО у бойових діях в Україні або командування українськими підрозділами.

Водночас після початку повномасштабної війни до України приїжджали іноземці, зокрема громадяни країн НАТО, які добровільно вступали до українських сил та брали участь у бойових діях. Частина іноземних військовослужбовців служила в Міжнародному легіоні України, який підпорядковується Збройним силам України. Присутність окремих військових у складі міжнародного легіону не означає розгортання в Україні військ НАТО.

Тезу про нібито участь військ Альянсу у війні проти Росії російська пропаганда використовує для представлення війни як протистояння не лише з Україною, а з ширшою зовнішньою загрозою в особі НАТО. Водночас доказів розгортання в Україні регулярних військ Альянсу або їхнього командування українськими підрозділами у наведених матеріалах немає.

У Польщі поширили неправдиве повідомлення про те, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) нібито вилучило 140 мільйонів доларів готівкою під час обшуку в колишнього керівника Агентства оборонних закупівель Арсена Жумаділова. Дезінформацію поширювали, зокрема, польський політик і колишній заступник міністра юстиції Міхал Вош та користувачі соцмереж, а для її підкріплення створили фейкове відео й сайт-клон українського медіа, про що розповіли польські фактчекери з проєкту Fakenews.pl. Спочатку цей фейк поширювали російські пропагандисти і спростовували українські фактчекери.

25 вересня Міхал Вош опублікував у Facebook допис, у якому стверджував, що 23 вересня в офісах Арсена Жумаділова відбувся обшук, під час якого нібито знайшли 140 мільйонів доларів готівкою, складених у картонні коробки з-під холодильників. Цю інформацію фактчекери оцінили як неправдиву. НАБУ офіційно заперечило, що проводило такий обшук або вилучало в Жумаділова гроші.

Відео, яке мало підтверджувати цю історію, поширив у соцмережі X користувач coolfonpl, відомий поширенням антиукраїнської дезінформації. На записі показані коробки з великою кількістю грошей. Окремою деталлю, яка привернула увагу фактчекерів, стала прикріплена до однієї з коробок табличка з написом «слузі народу» — відсилання до назви партії «Слуга народу», заснованої президентом України Володимиром Зеленським.

Ще одним елементом дезінформаційної кампанії став сайт nvukraine.com. Його створили 21 вересня, тобто незадовго до поширення історії, а його дизайн і назва імітували українське медіа nv.ua. Такий прийом називають «fake mirror site» — створенням сайту-клона, який має видавати себе за справжнє медіа. За словами головного редактора The New Voice of Ukraine Ромео Кокріатскі, історія почала поширюватися через російські дезінформаційні медіа ще до запуску фейкового сайту.

Додаткову перевірку фактчекери провели за зображенням картонної коробки, яка фігурує у відео. На сайті російського магазину побутової техніки ixbt.com знайшли фотографію коробки від холодильника, яка практично повністю відповідає тій, що показана на відео. Це може свідчити про використання реального зображення упаковки під час створення фейкового матеріалу. Фактчекери припустили, що для генерації відео могли застосувати технологію image-to-video, яка дозволяє анімувати готове зображення.

«Детектор медіа» проаналізував два тікток-акаунти — «Виступи в Раді» і «ТЦК-подкаст», які поширюють згенеровані штучним інтелектом відео з карикатурно огрядними «народними депутатами» та «представниками ТЦК». Вісім проаналізованих роликів разом зібрали понад 3,4 млн переглядів — і це при тому, що в обох акаунтів разом трохи більше 5 тисяч підписників, а більшість із них не має жодного маркування ШІ-контенту.

Хто говорить з трибуни

Акаунт «Виступи в Раді» імітує трансляції пленарних засідань: огрядний чоловік у костюмі зі значком-тризубом виступає з трибуни, позаду — зала Верховної Ради і державний прапор. Акаунт «ТЦК-подкаст» використовує іншу декорацію — студію подкасту з неоновим підсвічуванням, де «депутати» та «військові» в піксельній формі дають «інтерв'ю». Серед останніх публікацій «Виступів у Раді» трапляється й ролик із ШІ-персонажем-хасидом — тобто акаунт не обмежується темою парламенту. Схожий маніпулятивний та згенерований ШІ контент з дезінформацією з використанням образів хасидів, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ми вже розбирали минулого тижня. 

Жоден з персонажів не є реальною людиною. Ми порівняли зображення «депутатів» з фотографіями всіх нардепів нинішнього скликання на офіційному порталі Верховної Ради — збігів немає. Відео або повністю згенеровані, або створені на основі фрагментів реальних телепередач чи ютуб-роликів, у яких обличчя й тіла спікерів замінено ШІ-моделями.

«Виступи в Раді» (опис: «Найгостріші виступи з Верховної Ради. Факти, позиції та слова, які варто почути») має лише 403 підписників та 2632 вподобайки. «ТЦК-подкаст» із промовистим описом «Слава ТЦК!» та згенерованою ШІ аватаркою огрядного військового за робочим столом має 4999 підписників і 53,7 тис. вподобайок. Попри скромну аудиторію, окремі ролики виходять далеко за її межі: у «ТЦК-подкасту» 12 найпопулярніших відео разом набрали понад 3,6 млн переглядів, а один ролик «Виступів у Раді» переглянули 153 тис. разів — у 380 разів більше, ніж акаунт має підписників. Тобто охоплення забезпечують не підписники, а рекомендаційний алгоритм тіктоку.

Навіщо «зайва вага»

Гіперболізована огрядність персонажів — не випадковий дефект генерації, а навмисний візуальний прийом. Товстий чиновник — стійкий образ «зажерливої влади», що «наїлася» коштом народу. Картинка робить висновок за глядача ще до того, як той почує бодай слово: «вони всі крадуть». Ролик, у якому такий «депутат» заявляє: «Яка різниця, що корупція, головне, що всі свої», — лише озвучує те, що вже сказав візуальний ряд. Той самий образ перенесено на «працівників ТЦК» і «командирів»: огрядний «військовий» в уніформі, який дякує ТЦК за «нову роту», уособлює тезу про тилових «ситих» начальників, які посилають на смерть інших.

Під чотирма проаналізованими роликами з акаунту «ТЦК-подкаст» сумарно понад 8 тис. коментарів, з них понад 5 тис. — під відео з «депутатом», який нібито підтримує мобілізацію багатодітних батьків. Найпопулярніші коментарі (по 8–13 тис. вподобайок) спрямовують гнів проти депутатів загалом: «а ми підтримуємо скасування [відстрочок] для депутатів», «депутати і є ухилянти», «одні солдати голодують, а інші жирують». Навіть під роликом із позначкою ШІ глядачі реагують на «комбата» як на реальну людину («Вот это мразь», «чем кормят этих командиров?»).

Які наративи просувають

Усі ці меседжі збігаються з ключовими наративами російської дезінформації: підірвати довіру до парламенту й органів мобілізації, представити владу ворожою до власних громадян і посіяти розлад між армією, ТЦК та суспільством. Прийом «від першої особи» — коли нібито сам депутат чи працівник ТЦК зневажливо говорить про громадян — діє сильніше за будь-який прямий заклик.

Охоплення і маркування

Лише два з восьми роликів позначені як згенеровані ШІ, хоча правила тіктоку вимагають маркувати реалістичний синтетичний контент. Чотири відео «ТЦК-подкасту» разом зібрали понад 3,2 млн переглядів, з них 2,4 млн — один немаркований ролик про багатодітних батьків. У «Виступах у Раді» маркований ролик набрав 18,5 тис. переглядів, тоді як немаркований на подібну тему — 153,2 тис. Водночас маркований «військовий» у «ТЦК-подкасті» зібрав 223 тис. Робити з цього остаточний висновок про вплив маркування на алгоритм зарано, однак очевидно: без позначки глядачеві значно важче розпізнати підробку, а емоційні коментарі й поширення лише розганяють ролики далі.

Висновок

Обидва акаунти працюють за однією схемою: вигадані ШІ-персонажі в декораціях, що імітують парламент або популярний формат подкастів, «зізнаються» в корупції та зневазі до громадян і закликають до найболючіших рішень у сфері мобілізації. Карикатурна огрядність робить меседж зрозумілим без слів, а відсутність маркування ШІ дає змогу роликам збирати сотні тисяч і мільйони переглядів.

«Детектор медіа» звернувся до Тіктоку із запитом маркувати ці відео як згенерований ШІ контент і видалити дезінформаційні ролики.

У польських сегментах соцмереж (фейсбуку й тіктоку) зафіксували чергову дезінформаційну кампанію, побудовану на використанні репутації організації «Пласт»: невідомі розкрутили неіснуючу ініціативу «Пласт Азов Польща», підкріпивши її фейковим відео з реальною українською громадською діячкою. Ось як це спростували польські фактчекери з Demagog.

Що розкручували у мережах

У фейсбуці й тіктоці почали просуватися сторінки нібито нового проєкту під назвою «Пласт Азов Польща» — його видавали за спільну освітню програму для українських дітей, яку начебто запустили скаутська організація «Пласт» разом з ветеранами полку «Азов». Частина публікацій пішла ще далі: у них стверджувалося, що справжня мета проєкту — виховувати підлітків «у дусі культу ОУН-УПА, чиї бійці причетні до Волинської трагедії». Один з роликів, що розходився мережею, подавали як звернення Наталії Панченко — засновниці та очільниці фонду «Stand With Ukraine», яка нібито підтримує цю ініціативу.

Реакція самих організацій

Польський «Пласт» (Plast Polska) та фонд «Stand With Ukraine» оперативно випустили офіційні заяви: жодна зі структур не мала стосунку до цієї «ініціативи», ніхто з них її не погоджував і не планував — ідеться про цілковиту фальсифікацію.

Ролик з Панченко — підробка на основі реального відео

За словами самих організацій, відео нібито з Наталією Панченко змонтували зі шматка справжнього фільму, знятого зовсім з іншого приводу. Фактчекери прогнали запис через сервіс модерації Hive, і перевірка підтвердила: голос за кадром — синтезований, згенерований штучним інтелектом.

Фейковий акаунт з накрученими підписниками

Один із проаналізованих тікток-акаунтів зробили доволі переконливо: на ньому просто продублювали контент зі справжньої сторінки українського «Пласту», а солідну кількість підписників, судячи з усього, накрутили штучно — саме це й додавало сторінці довіри в очах випадкового користувача. Крім перезаливу чужих відео там же публікували і власний ШІ-контент — це також підтвердив аналіз через Hive Moderation. Унаслідок реакції польських фактчекерів та дій самих платформ зараз кількість підписників цих сторінок і в фейсбуці, і в тіктоці (ймовірно, після видалення ботів) є незначною.

Чому це важливо

Фейкова прив'язка українських скаутів до ветеранів «Азову» — це не безневинна вигадка, а інструмент, розрахований на розпалювання недовіри та ворожості до українців, які живуть у Польщі. Варто пам'ятати про це, натрапляючи на подібний контент, і не поширювати його, поки джерело не підтверджено або немає коментарів з офіційно верифікованих сторінок.