Акаунти в соцмережі X та пов’язані з Росією телеграм-канали поширюють підроблені скриншоти нібито публікацій BBC, The Independent, The Guardian та Al Jazeera. У них колишньому директору британської зовнішньої розвідки MI6 Алексу Янгеру приписують твердження, що атаку на потяг поблизу пункту пропуску «Ягодин» Україна начебто організувала як операцію «під чужим прапором».

Про це повідомляє «Укрінформ».

У фейкових матеріалах стверджується, що ціллю був дипломатичний потяг, яким їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, радник канцлера Німеччини із зовнішньої та безпекової політики Гюнтер Зауттер, колишній директор ЦРУ Девід Петреус та інші іноземні посадовці. Метою вигаданої операції нібито було звинувачення Росії та втягнення НАТО у війну.

Однак міжнародні видання таких заяв не публікували. Пропагандисти використали оформлення справжніх матеріалів про російську атаку, замінивши їхні заголовки та тексти вигаданими повідомленнями.

Найочевидніший доказ фальсифікації — Алекс Янгер не міг коментувати події 13 вересня. Колишній керівник MI6 помер 2 червня 2026 року від раку підшлункової залози. Отже, поширена від його імені «заява» повністю вигадана.

Підробку BBC пропагандисти оформили від імені журналіста Ярослава Луківа. Проте серед його матеріалів на сайті BBC немає публікації із заявами про українську «операцію під чужим прапором». За основу фейку взяли справжню статтю BBC про атаку на потяг, але підмінили її зміст.

Аналогічно було сфальсифіковано матеріал The Guardian, опублікований журналістками Емі Гокінс і Шарлоттою Гіггінс 13 вересня. В оригінальній статті йдеться про російський удар безпілотника та припущення «Укрзалізниці», що його можливою ціллю міг бути дипломатичний потяг. Жодних заяв Янгера або версії про українську провокацію в тексті немає.

У випадку з The Independent автори фейку використали ім’я репортерки Арпан Рай. Однак серед її матеріалів немає публікації з приписаними їй твердженнями про атаку «під чужим прапором».

Пропагандисти також підмінили зміст сюжету Al Jazeera від 14 вересня. В оригіналі повідомляється, що російський дрон атакував потяг поблизу польського кордону невдовзі після того, як станцію залишили Борис Джонсон та інші іноземні представники. Про нібито організовану Україною операцію в матеріалі не йдеться.

Насправді 13 вересня російський дрон уразив локомотив пасажирського потяга поблизу станції Ягодин біля польського кордону. Незадовго до атаки цією ділянкою проїхав окремий дипломатичний потяг із Борисом Джонсоном, колишнім прем’єр-міністром Швеції Карлом Більдтом та радниками з безпеки європейських країн. Девід Петреус перебував в іншому потязі, який під час атаки стояв на станції.

За повідомленням «Укрзалізниці», сигнал про евакуацію пасажирів подали приблизно за 15 хвилин до влучання. Компанія припустила, що можливою мішенню міг бути дипломатичний потяг, який через постійну загрозу російських атак вирушив раніше запланованого часу.

Фейк з’явився через кілька днів після іншої інформаційної кампанії зі схожим сюжетом. 10 вересня ФСБ заявила, що українські спецслужби нібито готують у Москві атаку «під чужим прапором» проти британського посла та інших дипломатів. Незалежних доказів цього російська спецслужба не надала.

Центр протидії дезінформації назвав заяву інформаційним вкидом і припустив, що Москва може заздалегідь створювати виправдання для власних провокацій.

Отже, заява колишнього директора MI6 вигадана, а скриншоти публікацій міжнародних медіа сфальсифіковані. За допомогою підробок російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за атаку на цивільну залізничну інфраструктуру на Україну та просувати наратив про те, що Київ нібито організовує провокації для втягнення західних держав у війну.

У проросійському сегменті мережі поширюють повідомлення про нібито провал проєкту зі спорудження паркану на фінсько-російському кордоні. Стверджується, що майже 200 кілометрів огорожі «за кілька тижнів розтоптали дикі лосі». Однак це неправда, першоджерелом «новини» стало сатиричне видання.

Про це повідомляє StopFake.

Автори дописів також пишуть, що на будівництво витратили €10 млн, а прокуратура Фінляндії начебто перевіряє використання коштів. Вигадану цитату про те, що «сама природа не дає нам відгородитися від Росії», приписують фінській газеті Helsingin Sanomat.

Історія про лосів з’явилася 22 серпня 2026 року в російському сатиричному виданні ІА «Панорама». Редакція попереджає, що всі тексти на сайті є «гротескними пародіями на реальність», а не справжніми новинами.

Згодом вигадку опублікував Геннадій Афанасьєв — колишній політик із Нарви в Естонії, який регулярно поширює у Facebook проросійські меми та сатиричні дописи. Його публікації вже фігурували у спростуваннях фактчекерів.

Після цього російські ресурси й блогери поширили історію вже без позначки про сатиру. Підтверджень того, що Helsingin Sanomat публікувала приписану їй цитату, також немає.

Приводом для вигадки стали реальні повідомлення про завершення будівництва прикордонної огорожі. Як повідомляє Euronews, Фінляндія спорудила 200 кілометрів паркану на окремих ділянках свого 1340-кілометрового кордону з Росією. Більша частина огорожі розташована на південному сході країни.

Паркан заввишки 4,5 метра обладнаний камерами та сенсорами. Його будівництво коштувало €356 млн, а щорічне обслуговування оцінюють у €2–3 млн.

Проєкт запустили після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке змусило Фінляндію переглянути безпекову політику. У квітні 2023 року країна приєдналася до НАТО.

Наприкінці 2023 року до фінсько-російського кордону прибули понад 1300 мігрантів без віз. Гельсінкі звинуватив Москву в навмисному спрямуванні громадян третіх країн до кордону та назвав це елементом гібридної атаки. Кремль звинувачення заперечив. Відтоді сухопутний кордон залишається закритим, якщо не враховувати короткого відкриття двох пунктів пропуску в грудні 2023 року.

Міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен заявила, що огорожа допомагає прикордонникам вести спостереження та за потреби стримувати незаконне проникнення. Вона також не виключила продовження паркану й закликала ЄС збільшити фінансування безпеки східного кордону.

Отже, проєкт не був зруйнований лосями, а повідомлення про розслідування прокуратури та публікацію Helsingin Sanomat вигадані. Сатиричний матеріал поширили без відповідного застереження, щоб висміяти безпекові заходи Фінляндії та нав’язати тезу про нібито марність спроб європейських країн захиститися від російських гібридних загроз.

Російські медіа стверджують, нібито Захід опинився на межі «величезного дефіциту пального» через українські удари по російських нафтопереробних заводах. За версією пропагандистів, Європа та США вже переживають «найгострішу паливну кризу», яка найближчим часом лише погіршуватиметься.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Світовий ринок дизельного пального справді перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін. Однак російські медіа маніпулятивно зводять комплексну глобальну проблему переважно до українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Твердження про те, що Європа вже потерпає від фізичного дефіциту пального, суперечить оцінці Єврокомісії. 8 вересня її Координаційна група з питань нафти повідомила, що на той момент проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до Євросоюзу не було.

Попит на дизельне й авіаційне пальне в Європі забезпечували завдяки збільшенню виробництва на європейських НПЗ і альтернативним поставкам зі світового ринку. Комерційні та аварійні запаси нафтопродуктів у ЄС також залишалися на достатньому рівні.

Водночас Єврокомісія визнала значну нестабільність цін і ризик подальшого посилення напруження восени та взимку. Серед причин вона назвала нестабільність на Близькому Сході, загальну геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту. Отже, подорожчання пального або обмежена пропозиція на світовому ринку ще не означають, що Європа вже зіткнулася з нестачею фізичних обсягів пального.

Українські удари по російських НПЗ справді вплинули на світовий ринок. За даними Reuters, у вересні три із шести найбільших виробників дизельного пального в Росії значно скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників. Ці шість підприємств разом забезпечують приблизно половину російського виробництва дизеля.

Зокрема, завод у Кіришах повністю припинив роботу, а Волгоградський НПЗ і завод НОРСІ працювали приблизно на чверть номінальної потужності. Скорочення виробництва змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Проте в тому самому матеріалі Reuters зазначає, що глобальну пропозицію пального одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану. На ситуацію також впливають російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході, сезонне збільшення споживання та ширші наслідки розв’язаної Росією війни проти України.

Отже, удари по російських НПЗ є одним із чинників напруження на ринку, але не єдиною причиною його нинішнього стану. Російська пропаганда вириває цей фактор із глобального контексту, щоб покласти відповідальність за проблеми світового паливного ринку на Україну та представити удари по інфраструктурі, яка підтримує російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.

У румунському сегменті фейсбуку поширюють твердження, нібито Росія офіційно підтвердила, що затриманий у Румунії за підозрою в підготовці диверсій російський шпигун насправді є українцем — «офіцером СБУ Альбертом Ковальовим». Автори дописів також ставлять під сумнів сам факт арешту, оскільки не знайшли справи на ім’я Івана Куценка у відкритій частині румунського судового порталу.

Про це повідомляє румунське медіа Factual.

Насправді жодних підтверджень того, що затриманий є українцем або співробітником СБУ, немає. Ба більше, офіційна позиція російського МЗС прямо суперечить поширюваному повідомленню.  

10 вересня 2026 року посольство Росії в Бухаресті повідомило, що румунська прокуратура поінформувала його про затримання та арешт на 30 діб «громадянина Російської Федерації, який має дозвіл на проживання в Румунії». Посольство попросило надати його співробітникам зустріч із затриманим і заявило про готовність забезпечити йому консульську та юридичну допомогу саме як громадянину Росії. Імені Альберта Ковальова, українського громадянства чи будь-якого зв’язку затриманого зі Службою безпеки України в повідомленні немає.

8 вересня Служба розвідки Румунії повідомила, що спільно з прокуратурою DIICOT, структурами Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та іноземними партнерами запобігла диверсійній операції на території країни. Фігуранта справи відомство назвало «громадянином Росії, який проживає в Румунії».

За даними слідства, від лютого до липня 2026 року чоловік збирав і передавав інформацію про румунські та багатонаціональні військові об’єкти в Бухаресті й повітах Клуж, Констанца, Келераш та Ілфов. Він також фотографував військову техніку, переміщення особового складу та українські вантажні літаки «Антонов», які тимчасово перебували на території Румунії. 40-річного громадянина Росії затримали за підозрою у спробі вчинення диверсійних дій.

Румунські органи офіційно не оприлюднювали імені підозрюваного. Ім’я Івана Куценка спочатку з’явилося в румунських медіа, які посилалися на власні джерела. Згодом російське незалежне видання Agentstvo перевірило російські бази даних і знайшло інформацію про 40-річного Івана Куценка з Новосибірська, який раніше відвідував Румунію та Молдову.

Відсутність справи у відкритому пошуку румунського порталу Portal Just також не доводить, що її не існує. ЗМІ повідомляли, що справа про арешт має номер 5766/2/2026 і перебуває на розгляді Апеляційного суду Бухареста. Сам судовий портал пояснює, що не всі справи публікуються у відкритому доступі: матеріали, позначені судом як конфіденційні, вилучають із системи публічного пошуку.

Фактчекери також перевірили різні варіанти написання імені «Альберт Ковальов» на сайтах Міністерства закордонних справ Росії та СБУ, але не знайшли жодного офіційного повідомлення чи надійного джерела, яке пов’язувало б людину з таким ім’ям із румунською справою. Єдина реальна особа, яку вдалося знайти за українським варіантом цього імені, — український футбольний тренер, який не має стосунку ані до СБУ, ані до затримання в Румунії.

Отже, немає жодної інформації про те, що затриманий є офіцером СБУ Альбертом Ковальовим. Навпаки, російське посольство офіційно назвало його громадянином Російської Федерації. Поширюваний фейк покликаний перекласти відповідальність за ймовірну диверсійну діяльність із Росії на Україну, а також дискредитувати румунські правоохоронні органи та спецслужби.

Мережа фейкових акаунтів у Х та Тіктоці приписала журналістці NBC News / MS NOW Бренді Задрозни (Brandy Zadrozny) слова, яких вона не говорила, — нібито Демократична партія США сама організувала кампанію дезінформації «під фальшивим прапором» проти себе, щоб напередодні проміжних виборів (midterms) до Конгресу у жовтні 2026 року виглядати "жертвою російського втручання".

Меседж, який поширюється

У період з 8 по 15 вересня 2026 року аналітики Детектора Медіа зафіксували за допомогою власного моніторингового інстументу щонайменше 60 публікацій у мережі Х (Twitter) і понад 50 публікацій у ТікТоці, які поширювали одну дезінформаційну конструкцію в різних «обгортках». На момент підготовки цього матеріалу більшість публікацій у ТікТоці та частина публікацій у Х вже видалені, однак частина збереглися на скриншотах.

Автори публікацій беруть реальні відеофрагменти виступів Бренді Задрожни, вимикають оригінальний звук і накладають фейкові субтитри, оформлені під фірмовий стиль BBC, CNN, POLITICO та самого MS NOW. Ролики стверджують, нібито Задрожни:

В окремих постах наратив ескалує ще більше:

Усі пости останньої хвилі опубліковано протягом менш ніж сорока хвилин увечері 14 вересня з різних, на перший погляд не пов’язаних акаунтів. Кожен пост тегає 10–13 акаунтів реальних медіа й журналістів (Washington Times, LA Times, New York Sun, The New Yorker, NYT, Washington Post, ZDF, dpa, BILD, Der Spiegel, Le Parisien, Midi Libre, Fox News, ABC News, AP, MinnPost, TF1, franceinfo, Paris Match, FAZ, Zeit Online, tagesschau, tz München, Stern, Berliner Morgenpost, DW News тощо) — імовірно, щоб штучно підвищити охоплення й спровокувати реакцію самих редакцій.

Що показала перевірка

Стаття Бренді Задрожни під заголовком «A Russian disinformation campaign is doctoring celebrity videos to meddle in the midterms» справді виходила на MS NOW 11 вересня 2026 року. Але йдеться в ній про протилежне тому, що приписують журналістці фейкові відео.

Ідеться про кампанію «Матрьошка» (відома також як Storm-1516) — мережу, яку дослідники повʼязують з колишньою «фабрикою тролів» і кремлівським Центром геополітичних експертиз. Вона з допомогою ШІ-клонування голосу накладає фейкові репліки на реальні відеофрагменти знаменитостей (Сара Джессіка Паркер, Джулія Робертс, Елісон Ханніган, Емма Колфілд, Ед Беглі-молодший, Ерік Робертс; частину матеріалу взято з рекламної кампанії Gucci та особистих відеозвернень сервісу Cameo) і поширює це під фейковим брендом CNN з наративами штибу «демократи — корумповані», «#AllDemocratsAreCriminals», звинуваченнями демократів у «загрозі дітям» і порівняннями з нацистами — напередодні проміжних виборів у листопаді 2026 року.

Акаунт у Х antibot4navalny збирає свідчення використання неавторизованих та зманіпульованих камео голівудських акторів для поширення російської дезіфнормації 

У матеріал агентства AFP від 14 вересня 2026 року «Russian disinformation campaign sets sights on US midterms» дослідник Клемсонського університету Даррен Лінвілл називає цю кампанію «першим акордом» російського втручання у американські проміжні вибори до Конгресу вибори 2026 року. Що особливо важливо, серед фейків тієї самої хвилі поширюється неправдиве твердження, нібито Задрожни «відкликала» власний матеріал. Тобто сам «розворот» — нібито-спростування Задрожни — вже задокументований і спростований незалежним джерелом як частина тієї самої дезінформаційної кампанії.

Перевірка аналітиків "Детектора Медіа" показала, що ані на сайті MS NOW / NBC News, ані в жодному з акаунтів BBC, CNN чи POLITICO немає відео чи заяв, які підтверджували б цитати з фейкових роликів; жодне з великих видань, чиї бренди використали для фальшивок, не публікувало матеріалів про «фальшивий прапор» демократів. Повідомлення про нібито колективний позов американських акторів проти Демократичної партії також не підтверджується жодним джерелом — і суперечить фактам: саме образи акторів (Паркер, Робертс, Ханніган, Колфілд, Беглі) без дозволу використала проросійська мережа, а не Демократична партія.

Твердження про нібито "спробу самогубства" репортерки Задрозни також не підтверджується жодним медіа чи офіційним джерелом — це вигадка. Поширення фейкових повідомлень про самогубство реальної людини з метою її дискредитації — окрема, значно агресивніша форма цькування журналістки, ніж стандартні для «Матрьошки» політичні фальшивки.

Чому це «Матрьошка»

Технічно кейс повторює почерк, який Детектор Медіа вже фіксував у кампаніях «Матрьошка»/Storm-1516 проти французько-українського оборонного співробітництва (фейкові відео під брендами AFP та Bloomberg) і напередодні виборів у Саксонії-Ангальт (фейкові ролики під брендами taz і Bild): реальні відеофрагменти без оригінального звуку, фейкові субтитри під впізнавані бренди медіа, одночасне поширення через мережу малопомітних акаунтів і швидке видалення оригіналів. Масове тегання десятків реальних редакцій і журналістів у кожному пості — теж впізнавана риса мережі «Допельгангер»/«Матрьошка»: розрахунок на те, що самі редакції чи журналісти відреагують і мимоволі підсилять охоплення фейку.

Головна особливість саме цього кейсу — рефлексивний «розворот»: замість чергової антидемократичної фальшивки мережа взяла за основу реальний матеріал про викриття власної діяльності й перекрутила його на «зізнання» жертви.

Мета подвійна: заздалегідь підірвати довіру до майбутніх матеріалів про російську дезінформацію і водночас дискредитувати конкретну журналістку, яка цю дезінформацію документує, — аж до фабрикації неправдивої інформації про самогубство.

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516, яку Microsoft, французьке МЗС і дослідники Клемсонського університету повʼязують із кремлівськими структурами. Жодна з цитат, приписаних Бренді Задрозни, не підтверджується ні її власною публікацією, ні жодним із зімітованих видань.

Реальний матеріал журналістки, навпаки, викриває саме ту мережу, яка тепер намагається видати його за «зізнання» демократів.

Проросійські акаунти й проурядове грузинське агентство «Ахла» видали за докази «примусової мобілізації» в Україні фото і відео, які, за перевіркою грузинських фактчекерів із MythDetector, виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту.

Що поширювалося

8–9 вересня 2026 року проурядове грузинське інформагентство «Ахла» та кілька російськомовних акаунтів у Facebook ( 1 ; 2 ; 3 ; 4 ; 5 ) почали поширювати фотографії та відео, які нібито фіксують мобілізацію українських чоловіків. На фото — чоловіки у військовій формі, які сидять у машині в наручниках. На відео — чоловік із руками в наручниках, прикутий до автомобільного вікна; на фоні чути емоційний жіночий голос, що говорить українською, а сам чоловік у кадрі витирає очі. Той самий матеріал розійшовся також у TikTok, X (Twitter) та Instagram.

Одну з версій відео у Facebook поширили з посиланням на телеграм-канал «Fiftnmls», який регулярно публікує контент про мобілізацію та російсько-українську війну і виклав це відео та фото 7 вересня о 22:59.

Звідки насправді взявся матеріал

Фактчекери MythDetector за допомогою зворотного пошуку зображень Google встановили імовірне першоджерело: фото й відео опублікувала у X львівська блогерка Марта Гавришко. Уже за кілька годин той самий матеріал з'явився в телеграм-каналі Артема Дмитрука, колишнього нардепа-втікача від «Слуги народу», який регулярно поширює проросійські наративи.

У описі свого акаунту Гавришко, яка, перебуваючи за кордоном, регулярно транслює наративи Кремля про ЗСУ під виглядом науки, зазначає, що є "вимушено переміщеною дослідницею", регуряно критикує примусову мобілізацію й дії української влади в цілому.

Що показала технічна перевірка

За висновком MythDetector, і фото, і відео мають ознаки штучного генерування:

Сукупність цих ознак — і візуальних, і результатів автоматизованих детекторів — дає фактчекерам підстави впевнено кваліфікувати обидва матеріали як фейк, а не як реальні кадри мобілізації.

Що стосується поширеного фото, то на ньому також є візуальний недолік. Спотворене розташування стільців та людей на задньому плані фотографії.  Перевірка, яку провели грузинські фактчекери за допомогою інструменту OpenAI, який перевіряє наявність слідів технології OpenAI у візуальному матеріалі показала, що на фото було підтверджено ознаки штучного інтелекту. 

Важливий контекст: теми насилля у ЗСУ, які насправді розслідують українські журналісти

Тема жорстокого поводження в окремих підрозділах Сил оборони України, дідівщини та насильства щодо новобранців і мобілізованих — реальна й чутлива, та справді перебуває у фокусі суспільної уваги в Україні. Українські видання самостійно розслідують такі випадки на основі свідчень постраждалих, документів і перевірених джерел. Наприклад:

Ці матеріали — результат журналістської роботи: перевірених свідчень, документів і публічної відповідальності авторів за викладені факти. Розповсюджуваний же ШІ-згенерований ролик про «новобранця в наручниках» не має жодного стосунку до подібних розслідувань: він не спирається на перевірені свідчення, походить з анонімних і проросійських джерел, а його технічна складова (штучно згенероване відео й аудіо) підтверджена незалежними інструментами перевірки.

Існування реальної, задокументованої проблеми насильства в окремих підрозділах не робить довільний фейк правдоподібнішим — навпаки, такі підробки експлуатують суспільну чутливість теми, щоб посилити недовіру до мобілізації загалом, підмінюючи журналістську перевірку маніпулятивним контентом.

Висновок

Поширені у вересні 2026 року фото і відео «українського новобранця в наручниках» — це підробка, згенерована за допомогою штучного інтелекту: це підтверджують і візуальні артефакти, і результати перевірки спеціалізованими інструментами (InvID, детектор OpenAI), і незалежний аналіз литовського медіа Delfi.

На відміну від цього фейку, реальні випадки насильства в окремих підрозділах Сил оборони України документують українські журналісти-розслідувачі («Бабель», «Тексти») — на основі перевірених свідчень, а не анонімного ШІ-контенту.

У соцмережах розповсюджують фотографії синьо-жовтої розмітки на паркувальних місцях у польському Рашині — з підписом, що це спеціальні місця, "виділені для українців". Підтвердженням нібито слугує допис у X від акаунта "Каміля Коваленка", якого видають за депутата міськради Плоцька: він начебто «похвалився», що подібні паркування облаштовують і в його місті. Дезінформацію розвінчали польські фактчекери Demagog.

Метод

Насправді жодного зв'язку з громадянством тут немає: синьо-жовта розмітка — це стандартна зона для короткої висадки/посадки пасажирів), яку використовують у багатьох польських містах. Жовтий колір позначає тимчасовий характер зупинки, синій — пріоритетність цього місця для конкретної функції; поєднання кольорів обране виключно заради помітності для водіїв. Demagog уже пояснював подібну ситуацію раніше — коли фейкові чутки про «українську» Kiss&Ride-зону поширювали про вулицю Шопена в Жешуві.

Другий елемент історії — сам «радник» Каміль Коваленко. Такого депутата в списку міськради Плоцька не існує. За польським виборчим кодексом радником органу місцевого самоврядування може стати лише особа з правом голосу — громадянин Польщі, іншої країни ЄС або Великої Британії, який постійно проживає у відповідній громаді. Тобто громадянин України без польського громадянства обіймати цю посаду просто не може.

Як з'ясували фактчекери, Коваленко — повністю вигаданий персонаж, створений на основі образу польського стрімера з ніком Mamm0n; для нього навіть зробили пародійну сторінку за зразком Вікіпедії під назвою Mammonopedia. Зображення персонажа згенеровані штучним інтелектом — це підтвердив аналіз через інструмент Hive Moderation. Фейковий акаунт у X, що видавав себе за офіційний профіль радника, наразі вже не існує; натомість є акаунт-сатира, власник якого прямо вказує, що це вигаданий персонаж.

Поширювався контент здебільшого через анонімні акаунти у групах Facebook, пов'язаних із крайньоправим політиком Гжегожем Брауном (відомим антиукраїнськими висловлюваннями) — разом з іншими провокативними меседжами на кшталт заклику встановити в Плоцьку пам'ятник Степану Бандері.

Факти

Мета

Фейк експлуатує вже сформовану в частини польської аудиторії чутливість до синьо-жовтого поєднання кольорів, щоб викликати роздратування через нібито «привілеї» для українців — за відсутності жодних реальних підстав. Поширення через групи прихильників Брауна вказує на політично мотивовану аудиторію: мета — підживити наратив про «особливе ставлення» до українських біженців у Польщі та посіяти побутову ворожість, паралельно дискредитуючи саму тему підтримки України через вигадану, гротескну постать «проукраїнського радника».

У Facebook та проросійських Telegram-каналах розганяють фотографії «графіті» на одній з будівель Варшави: нібито на стіні намальовано Володимира Зеленського та слова «Дайте мені грошей». Меседж "очевидний": Україна нібито виснажує Польщу фінансово, а її лідер — не воїн, а прохач. Викрили фейк польські фактчекери Demagog.

Метод

Польські фактчекери з Demagog встановили ймовірну адресу зображеної на світлинах будівлі — вулиця Бжозова, 14 у Варшаві — і особисто туди навідалися: жодного графіті на стіні немає, лише звичайна пляма, яку й «домалювали» до образу Зеленського.

Схема поширення типова для проросійських вкидів: 7 вересня о 16:08 допис вперше з'явився на російськомовному Telegram-каналі «Придністровець», протягом кількох годин його підхопили інші російські тг-канали, а також контент перетік на польськомовний пропагандистський тг-канал Ruski Shipek. Паралельно матеріал опублікували російськомовний сайт ZOV і польськомовний ресурс мережі «Правда» — обидва входять до відомої мережі російських пропагандистських ресурсів.

Це не перший подібний фейк: за аналогічною схемою раніше «знаходили» графіті з Зеленським у Нью-Йорку, Парижі та Мадриді, а грузинські фактчекери Myth Detector фіксували схожий кейс 2023 року — тоді росіяни, маскуючись під німецькі медіа, поширювали історію про «пошук автора графіті в Берліні», де Зеленський їв руку українського солдата.

Іспанські фактчекери Maldita.es та розслідування EFCSN спільно з CheckFirst і Reset пов'язують подібні вкиди з масштабнішою скоординованою кампанією російського впливу під назвою «Overload» («Перевантаження»).

Факти

Мета

Операція «Overload» розрахована не так на пересічного читача, як на фактчекерів, журналістів і дослідників: мета — завалити їх потоком однотипних фейків, змусити витрачати ресурс на спростування дрібниць і тим самим відволікти від змістовнішої роботи. Водночас образ Зеленського-жебрака працює на підрив довіри до України серед польської аудиторії — саме тієї країни, чия підтримка (військова, гуманітарна, у прийомі біженців) для Кремля є одним з пріоритетних напрямків підриву.

У Польщі кількість злочинів, жертвами яких стають громадяни України, останніми роками залишається приблизно на одному рівні, водночас зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Поширене в соцмережах твердження, що за останні два роки українці нібито вбили 65 поляків, тоді як поляки не вбили жодного українця, не можна підтвердити даними польської поліції. Про це розповіли польські фактчекери із проєкту Demagog.

За даними польської поліції, у першій половині 2026 року було зафіксовано 5131 злочин, жертвами яких стали громадяни України. Якщо у другому півріччі кількість таких випадків буде приблизно такою самою, як у першому, загальний показник за рік не перевищить рівень 2025 року. Тоді поліція зафіксувала 10 620 таких злочинів, у 2024 році — 10 595, у 2023 році — 11 028, а у 2022 році — 9444.

Найчастіше українці ставали жертвами шахрайства та крадіжок. У першій половині 2026 року зареєстрували 1144 випадки шахрайства, 716 крадіжок і 604 крадіжки зі зломом. За весь 2025 рік ці показники становили відповідно 2201, 1691 і 1384 випадки.

Водночас серед злочинів проти громадян України значну частину становлять випадки, пов’язані з насильством. У першій половині 2026 року поліція зафіксувала 232 випадки кримінальних погроз, 172 випадки жорстокого поводження, 125 нападів через ксенофобію, 97 випадків заподіяння середньої шкоди здоров’ю, 89 — легкої шкоди, а також 80 випадків бійок і побиття та 69 випадків порушення тілесної недоторканності.

Окремо польські фактчекери проаналізували злочини на ґрунті ненависті проти українців. За методологією, яка дає змогу порівнювати показники 2026 року з попередніми роками, у першій половині 2026 року поліція зафіксувала 179 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Якщо у другій половині року показник залишиться на аналогічному рівні, кількість таких випадків суттєво перевищить показник 2025 року — 275 злочинів.

Найбільше злочинів припадало на статтю 257 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність, зокрема, за публічну образу або порушення тілесної недоторканності через національність чи етнічне походження. За перші шість місяців 2026 року поліція зафіксувала 125 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 193, у 2024 році — 188, у 2023 році — 103, а у 2022 році — 113.

Ще 54 злочини проти громадян України у першій половині 2026 року кваліфікували за статтею 119, частиною 1 Кримінального кодексу — щодо застосування насильства або незаконних погроз через, зокрема, національне чи етнічне походження. У 2025 році таких випадків було 80, у 2024 та 2023 роках — по 79 і 80 відповідно, а у 2022 році — 77.

Водночас польська поліція фіксує і злочини, у скоєнні яких підозрюють громадян України. У першій половині 2026 року таких злочинів було 5058. За весь 2025 рік поліція зафіксувала 10 602 такі випадки, у 2024 році — 9753, у 2023 році — 9666, а у 2022 році — 8605. Найпоширенішими серед них були керування автомобілем у стані сп’яніння, зберігання наркотичних або психотропних речовин та крадіжки.

Поширене в соцмережах твердження про 65 убитих українцями поляків також не можна перевірити безпосередньо за статистикою польської поліції. Річ у тому, що поліція не поєднує у своїх статистичних даних громадянство підозрюваного та громадянство жертви. Натомість статистика дозволяє окремо встановити кількість громадян України, які стали жертвами вбивств, або кількість українців, яких підозрюють у їх скоєнні.

У першій половині 2026 року жертвами вбивств стали 10 громадян України. У 2025 році таких було 24, у 2024 році — 19, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 25. Водночас у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні 10 вбивств. За весь 2025 рік таких підозрюваних було 17, у 2024 році — 18, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 16.

Громадяни України також фігурують серед підозрюваних у злочинах на ґрунті ненависті. У першій половині 2026 року польська поліція зафіксувала 292 антиукраїнські злочини, тоді як загальна кількість зареєстрованих злочинів на ґрунті ненависті становила 652. Серед підозрюваних у їх скоєнні були й українці.

Зокрема, у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні трьох злочинів за статтею 257 Кримінального кодексу. У 2025 році таких випадків було вісім, у 2024 та 2022 роках — по одному, а у 2023 році — два. Ще чотири злочини за статтею 256, яка передбачає відповідальність за пропаганду нацизму, комунізму, фашизму або іншого тоталітарного устрою, у першій половині 2026 року, за даними поліції, могли бути скоєні громадянами України.

Таким чином, польська статистика свідчить про наявність злочинів як проти українців у Польщі, так і злочинів, у яких підозрюють громадян України. Водночас дані не дають підстав для поширення тверджень про те, що злочини українців проти поляків масово замовчуються, а злочини поляків проти українців нібито штучно перебільшуються. Зокрема, твердження про «65 убитих поляків» не можна підтвердити наявною статистикою поліції.

У соціальних мережах і російських медіа поширюють маніпулятивні повідомлення про те, що українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Німеччині, нібито почнуть примусово повертати в Україну для участі у війні. У дописах стверджують, що німецька влада «знайде» військовозобов’язаних українців, передасть їхні дані Києву та «відправить додому». Приводом для таких тверджень стало інтерв’ю міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля німецькому виданню Bild. Про ці дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери StopFake.

Слова німецького міністра закордонних справ перекрутили. Вадефуль не заявляв, що військовозобов’язаних українців депортуватимуть до України або примусово відправлятимуть воювати. Він говорив про можливість посилення комунікації між українською державою та її громадянами, які перебувають у Німеччині, зокрема за допомогою інформації, якою володіють німецькі органи влади.

В інтерв’ю Bild Вадефуль зазначив, що Берлін міг би надати Києву дані про українських чоловіків, які перебувають у Німеччині. Йдеться, зокрема, про інформацію щодо людей, які зареєстровані в країні або отримують соціальну допомогу. На основі цих даних українська влада могла б надсилати чоловікам призовного віку листи з повідомленням про необхідність виконання військового обов’язку.

Водночас принциповою умовою, яку озвучив Вадефуль, є добровільність повернення. Тобто в його словах немає твердження про те, що Німеччина має намір примусово депортувати українських чоловіків до України. Також німецький міністр не говорив про те, що після повернення їх автоматично «відправлять воювати».

Окремо в матеріалі Bild ідеться про контроль за людьми, які перебувають у Німеччині, зокрема за тими, хто незаконно потрапив до Євросоюзу та отримує соціальну допомогу. Цей контекст у російських повідомленнях фактично зникає, натомість окремі слова Вадефуля подають як нібито рішення Німеччини про примусове повернення українців.

Дезінформаційна кампанія також використовує політичні заяви Вадефуля, вириваючи їх із ширшого контексту його інтерв’ю. Глава німецького МЗС, навпаки, заявив, що заклики окремих німецьких політиків, зокрема представників партії «Альтернатива для Німеччини», змінити політику підтримки України є неконструктивними. Він наголосив, що більшість населення Німеччини підтримує нинішню політику щодо України.

Крім того, Вадефуль розкритикував недостатній, на його думку, обсяг замовлень української сторони в німецьких виробників зброї та закликав український уряд враховувати інтереси Німеччини. Отже, інтерв’ю стосувалося ширшого спектра питань — від підтримки України та військового виробництва до статусу українських громадян у Німеччині.

Отже, твердження про те, що Німеччина нібито почне знаходити українських військовозобов’язаних, передавати їхні дані Україні та примусово відправляти воювати, є маніпуляцією. У висловлюваннях Йоганна Вадефуля йдеться про можливість передачі певної інформації українській стороні та комунікації з українськими громадянами, однак він прямо наголошує, що повернення в Україну має відбуватися без примусу. Реального механізму примусової депортації українських військовозобов’язаних із Німеччини, про який стверджують російські джерела, ці заяви не створюють.