Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

22 Серпня станом на 1640 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Російська пропаганда поширює цинічну маніпуляцію про удари по житловим будинкам

Російські пропагандистські ресурси масово поширюють твердження, нібито після виникнення в Україні дефіциту ракет для протиповітряної оборони припинилися влучання у житлові будинки.

Про це повідомляє StopFake.

У такий спосіб пропагандисти намагаються просувати тезу, що російська армія начебто не атакує цивільні об'єкти, а руйнування та жертви спричиняє виключно робота української ППО.

Джерело: X

Насправді це твердження не відповідає дійсності. Про загострення дефіциту ракет ППО в Україні говорять уже кілька тижнів, однак протягом цього часу Росія продовжувала завдавати ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

Зокрема, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Під удари потрапляли багатоповерхові житлові будинки, школа та територія дитячої лікарні. Сукупно внаслідок цих чотирьох атак загинули понад 20 людей, щонайменше 75 зазнали поранень.

Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерховий будинок на Салтівці у Харкові. У будинку були зруйновані поверхи із сьомого по дев'ятий, повідомлялося про одного загиблого та понад 30 постраждалих.

А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги на Харківщині. Загинули десятеро людей, також були пошкоджені десять приватних будинків, кафе, поштове відділення, магазин та щонайменше сім автомобілів.

Ці приклади стосуються саме ударів балістичними ракетами, для перехоплення яких Україна використовує, зокрема, дефіцитні ракети ППО. Водночас Росія продовжує атакувати прифронтові регіони й ударними безпілотниками.

Так, у ніч на 17 серпня внаслідок російської атаки на Сумщину загинуло літнє подружжя. Було пошкоджено житлові будинки, нежитлові та складські приміщення, гаражі й транспорт. А 9 серпня російський безпілотник убив жінку та її дев'ятирічного сина у селі Степанівка Буринської громади. Ще четверо людей отримали тяжкі опіки.

Дефіцит ракет для українських систем протиповітряної оборони справді загострився влітку 2026 року. Повітряні сили навіть припинили публікувати щоденну детальну статистику збитих повітряних цілей на тлі того, що показники перехоплення балістичних ракет дедалі частіше становили нуль.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році Україна має приблизно у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж роком раніше. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет.

Однією з головних причин дефіциту залишається обмежений обсяг світового виробництва PAC-3 на тлі високого попиту. Ситуацію додатково ускладнює загострення на Близькому Сході, через яке держави Перської затоки, що потенційно могли б передавати Україні ракети зі своїх запасів, самі активно використовують засоби протиповітряної оборони.

Україна паралельно шукає альтернативні способи протидії російській балістиці: від ударів по підприємствах, які виробляють ракети, та знищення мобільних пускових установок «Іскандер» до розвитку власної ракетної програми.

Таким чином, російська пропаганда використовує реальну проблему дефіциту засобів ППО для просування неправдивого причинно-наслідкового зв'язку. Російські атаки на житлові квартали та цивільну інфраструктуру не припинилися після скорочення запасів українських ракет-перехоплювачів, а наведені випадки безпосередньо спростовують твердження, що руйнування цивільних об'єктів нібито спричиняє лише робота української ППО.

Кремль використовує тему зміни клімату для просування антиєвропейських наративів

Російська пропаганда дедалі активніше використовує тему зміни клімату для просування вже усталених дезінформаційних наративів — про нібито «авторитаризм» Європейського Союзу, згубність санкцій проти Росії та нездатність Європи відмовитися від дешевих російських енергоносіїв.

Про це повідомляє EUvsDisinfo.

Раніше кліматична тематика залишалася порівняно периферійною для кремлівської пропаганди, а глобальне потепління нерідко заперечувалося або висміювалося. Однак у міру того, як наслідки зміни клімату стають дедалі очевиднішими, зокрема й у самій Росії, прокремлівські ресурси змінили тактику: замість заперечення проблеми вони намагаються дискредитувати способи її розв’язання.

Одним із ключових наративів стала теза про так звану «зелену диктатуру» ЄС. Заходи, спрямовані на скорочення викидів та підвищення енергоефективності, російські ресурси представляють як привід для посилення державного контролю, стеження за громадянами та обмеження приватної власності. Наприклад, технології керування попитом на електроенергію зображують як інструмент, за допомогою якого Брюссель буцімто зможе обмежувати споживання електрики звичайними громадянами.

У EUvsDisinfo зазначають, що така риторика є продовженням давнього кремлівського наративу про Євросоюз як нібито «тоталітарну» та недемократичну структуру. Нові європейські регуляції регулярно використовують як «доказ» начебто авторитарного характеру ЄС, а кліматична політика стала ще одним зручним приводом для таких тверджень.

Водночас сама Росія стикається з серйозними наслідками глобального потепління. Понад половину її території займає вічна мерзлота, танення якої загрожує будівлям, залізницям, дорогам, нафтовій і газовій інфраструктурі. Вивільнення вуглекислого газу та метану з мерзлоти може додатково прискорювати глобальне потепління. Одним із прикладів наслідків цього процесу стала аварія поблизу Норильська, де ослаблення ґрунту сприяло руйнуванню резервуара з паливом та масштабному забрудненню навколишнього середовища.

Попри це, прокремлівські медіа регулярно називають європейський «зелений курс» «економічним самогубством» і стверджують, що відмова від викопного палива та російських енергоносіїв нібито прирікає Європу на стагнацію.

Інший напрям російської пропаганди — залякування європейців катастрофічними наслідками зміни клімату. Прокремлівські ресурси прогнозують війни за питну воду, стрімке зростання цін на продукти і навіть появу небезпечних «екзотичних бактерій» на європейських пляжах через танення арктичних льодовиків.

При цьому для самої Росії глобальне потепління нерідко подають як можливість. Зокрема, поширюється теза, що танення мерзлоти нібито перетворить Сибір на «землю майбутнього» та створить умови для його економічного розквіту. Таким чином Росію намагаються представити як майбутній «безпечний притулок» на тлі кліматичних проблем решти світу.

Ці повідомлення поєднують із твердженнями, що Європа не здатна існувати без дешевих російських нафти й газу. Після початку поступової відмови ЄС від російських енергоносіїв, запровадження санкцій проти енергетичного сектору РФ і боротьби з російським «тіньовим флотом» державні та прокремлівські медіа регулярно пророкують європейцям зими без опалення та дефіцит енергії.

Подібну риторику використовують і проти держав, які прагнуть зближення з ЄС. Так, у Вірменії прокремлівські ресурси стверджували, що європейська інтеграція нібито позбавить країну пільгових цін на російський газ і призведе до зростання витрат домогосподарств на енергію на 350%.

Під час нещодавньої спеки російські інформаційні ресурси також використовували проблеми з кондиціонуванням у Європі для просування тези про енергетичну кризу. Вони, зокрема, цитували російського чиновника Кирила Дмитрієва, який заявляв, що ЄС і Велика Британія нібито «не мають енергії» для роботи кондиціонерів через відмову від російських поставок.

Водночас, зауважують у EUvsDisinfo, сама Росія переживає дедалі серйозніші проблеми з паливом на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах та морській паливній логістиці. Для стабілізації внутрішнього ринку російська влада у липні запровадила заборону на експорт дизельного пального. Через перебої з постачанням частина автозаправних станцій припинила роботу, а на інших виникають черги. Проблеми із забезпеченням паливом зачіпають навіть лікарні та пожежні служби.

Аналітики вказують на суперечність між багаторічними прогнозами російської пропаганди про неминучий економічний крах Європи через відмову від російських енергоносіїв і ситуацією всередині самої Росії. На їхню думку, дедалі частіше російські внутрішні проблеми фактично проєктуються на країни Європи.

Фейк: український військовий влаштував стрілянину на навчаннях НАТО в Латвії

У мережі поширюють фейковий сюжет з логотипом Euronews, у якому стверджується, що український військовослужбовець нібито застрелив трьох солдатів НАТО під час міжнародних навчань Baltic Trust 26 у Латвії, після чого скоїв самогубство. 

Про це повідомляє StopFake.

Інформація про стрілянину не відповідає дійсності, а відео з логотипом Euronews є підробкою. На сайті телеканалу немає жодних повідомлень про стрілянину чи загибель військовослужбовців під час Baltic Trust 26.

Фейк також офіційно спростували Національні збройні сили Латвії. Там назвали повідомлення «черговою спробою дискредитувати Збройні сили Латвії та НАТО» й наголосили, що навчання Baltic Trust 26 пройшли без інцидентів.

У латвійських Збройних силах також звернули увагу на характер поширення дезінформації. Значну частину повідомлень публікували акаунти в соцмережі X з низьким рівнем органічної взаємодії. Деякі з них мали багато підписників і позначки верифікації, однак їхні дописи майже не отримували вподобань та поширень. Такі ознаки можуть свідчити про використання скоординованої мережі акаунтів для штучного масштабування фейку.

Заяву щодо дезінформації оприлюднило і посольство України в Латвії. У дипломатичній місії засудили спроби використати участь українських військових у міжнародних навчаннях для поширення неправдивих наративів, спрямованих на підрив довіри до офіційних джерел та дискредитацію співпраці України, Латвії і союзників по НАТО.

Навчання Baltic Trust 26 відбулися з 3 по 14 серпня 2026 року на військовому полігоні в Латвії. Їх організували Збройні сили Латвії спільно з Агентством НАТО з комунікацій та інформації.

У навчаннях взяли участь приблизно 650 представників держав-членів НАТО, а також України, Австралії та Японії. Основною темою Baltic Trust 26 стала протидія безпілотникам: учасники відпрацьовували тактики придушення дронів, перевіряли сумісність різних систем і координацію між операторами та командними структурами.

Навчання стали продовженням технічних випробувань TIE 26, які пройшли у травні в Нідерландах. Тоді 40 компаній з 11 країн-союзників протестували понад 60 комерційних систем протидії дронам. Системи, які успішно пройшли відбір, згодом залучили до Baltic Trust 26.

Одним із головних результатів навчань стала подальша стандартизація тактик і процедур протидії безпілотникам у межах НАТО, зокрема з урахуванням практичного досвіду російсько-української війни.

Російська пропагандистська мережа поширює дезінформацію про нового міністра оборони України

Російські пропагандистські ресурси за два дні поширили понад тисячу публікацій, спрямованих проти нового міністра оборони України Євгенія Хмари. Приблизно 65% виявлених повідомлень припало на телеграм.

Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

Головна мета кампанії — представити нового очільника Міністерства оборони «терористом» і таким чином вкотре просунути один із системних кремлівських наративів про Україну як нібито «терористичну державу».

За даними аналітиків, перші публікації з’явилися на ресурсах російського пропагандистського медіа «Царьград». Згодом їх почали масштабувати через багатомовну мережу сайтів Pravda/ZOV, після чого тези підхопили великі державні російські медіа, зокрема RT, Sputnik та РИА Новости.

Як нібито «докази» пропагандисти приписують Євгенію Хмарі причетність до вибуху на Керченському мосту, нападу на концертний зал Crocus City Hall у Підмосков’ї та підриву автомобіля російської пропагандистки Дар’ї Дугіної.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій  

Одночасно з персональними атаками проти Хмари російські ресурси поширюють уже традиційні тези про «тотальну корупцію» та нібито «зовнішнє управління» Україною.

Основним каналом поширення кампанії став телеграм — на нього припало приблизно 65% зафіксованих публікацій. Ще приблизно 30% повідомлень поширили через вебресурси.

Російська пропаганда також намагається вивести кампанію за межі російськомовного інформаційного простору. Матеріали перекладають англійською, французькою, іспанською та іншими мовами, щоб охопити закордонну аудиторію.

Отже, інформаційна атака проти нового міністра оборони є частиною ширшої кампанії Кремля, спрямованої не лише на дискредитацію окремих українських посадовців, а й на закріплення за кордоном неправдивого образу України як держави, нібито причетної до тероризму.

Фейк: Human Rights Watch нібито «зафіксувала» мобілізацію 500 священників до ЗСУ

Російська пропаганда оприлюднила черговий фальшивий відеоролик, прикрившись брендами української культурної ініціативи та міжнародної правозахисної організації. Мета маніпуляції — посіяти розкол у релігійному середовищі та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу

Скриншот з пропагандистського телеграм-каналу. Джерело: Укрінформ

Прокремлівські телеграм-канали розповсюджують відеоролик з логотипами українського освітньо-культурного проєкту «Пломінь». У матеріалі з посиланням на нібито звіт міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) стверджується, що впродовж літа 2026 року в Україні примусово «мобілізували 500 священнослужителів Православної церкви України».

Як сфабриковано цей фейк?

  1. Фейкове посилання на HRW: На офіційному ресурсі Human Rights Watch немає жодних згадок, звітів чи публікацій про мобілізацію священнослужителів ПЦУ. Натомість реальна остання діяльність правозахисників стосовно України присвячена фіксації воєнних злочинів Росії — зокрема, використанню росіянами касетних боєприпасів під час удару по Києву 5 серпня.
  2. Використання чужого бренду: Проєкт «Пломінь», який займається популяризацією української культури та історії, не має жодного стосунку до цього ролика. На офіційному каналі ініціативи подібного контенту немає.
  3. Невдала візуальна компіляція: Творці фейку використали випадкові кадри з мережі, абсолютно не пов'язані з ПЦУ. Для ілюстрації «православних храмів» пропагандисти вставили кадри Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого скапулярію (монастир Босих кармелітів у Бердичеві), який належить Римо-Католицькій Церкві в Україні.
Монтаж кількох кадрів з різних відеороликів використаний для створення фейку. Джерело: Укрінформ

За допомогою подібних вкидів прокремлівська пропаганда намагається вирішити кілька завдань:

  • Зіпсувати імідж України на міжнародній арені: спекулювати на чутливій темі свободи совісті та релігії перед західними аудиторіями.
  • Спровокувати внутрішній конфлікт: викликати обурення серед вірян і посіяти недовіру до Збройних Сил України.
  • Дискредитувати ПЦУ та її керівництво: створити враження, ніби церква не здатна захистити своїх служителів від «примусових дій» держави.   

Фейк: У Дніпрі «заборонили евакуацію» військовозобов'язаних чоловіків

Російські пропагандисти вкотре вдалися до маніпуляцій, використавши реальне відео з залізничного вокзалу Дніпра. Опублікувавши сфальсифікований ролик, проросійські медіа та акаунти в соцмережах намагаються перекласти відповідальність за транспортні збої, спричинені російськими обстрілами, на українську владу.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу

Маніпулятивний пост у проросійському акаунті в Х. Джерело: Укрінформ

У соціальних мережах X (Twitter), Instagram і Telegram проросійські ресурси масово поширюють відеоролик із залізничного вокзалу міста Дніпро. На кадрах видно великий натовп пасажирів на площі перед будівлею. Кремлівські акаунти переконують, що черги утворилися через нібито «перевірку документів» та оголошення про заборону евакуації для військовозобов'язаних.

Опубліковане відео (оригінальне) дійсно зняте у Дніпрі. Його оприлюднив на своїй сторінці один із користувачів українського сегмента тіктоку 7 серпня. Для переконливості маніпулятори наклали на нього текст, якого немає на оригіналі: «Військовозобов’язані не підлягають цивільній евакуації», а також підробили аудіодоріжку — на ній нібито через гучномовець вокзалу лунає відповідна заборона. Першоджерелом вкиду, ймовірно, став акаунт «Периметр ZOV» у мережі X, який оприлюднив фейк 17 серпня.

Які ознаки цього фейку?

  1. Редагування аудіо та написів. У першоджерелі немає жодних титрів про «заборону евакуації». Аудіодоріжку в дезінформаційній версії повністю замінили: у справжньому ролику диктор вокзалу інформує пасажирів про затримки потягів та організовану пересадку на автобуси до сусідніх міст.
  2. Приховання реальної причини тисняви. Скупчення людей на вокзалі Дніпра 7 серпня було спричинене ворожими обстрілами цивільної інфраструктури. Через російські атаки «Укрзалізниця» повідомила про збої у графіку руху, що й призвело до вимушеного тривалого очікування пасажирів.
  3. Вигадана «евакуація». У Дніпрі станом на серпень не оголошувалося жодної цивільної чи обов'язкової евакуації. Відповідних заяв не робили ні військово-цивільні адміністрації, ні профільні міністерства.
  4. Маніпуляція законодавством. Українське законодавство, що регулює порядок проведення евакуаційних заходів, не містить жодних обмежень чи заборон щодо евакуації цивільного населення за ознакою військового обов'язку.

Мета фейку

Ця маніпуляція спрямована на поширення паніки і відчуття безвихідності серед жителів Дніпра та регіону, формування у суспільства уявлення, ніби держава «кидає» військовозобов'язаних у разі небезпеки, а також щоб змістити фокус уваги громадян із реальної причини затримок транспортного сполучення — систематичних російських атак — на звинувачення «Укрзалізниці».

Фейк: Засновниця Wildberries Тетяна Кім оголосила $50 млн винагороди за арешт Зеленського

У російськомовних та грузинських сегментах соцмереж поширюють фейковий скриншот, на якому від імені російської компанії Wildberries та її очільниці Тетяни Кім пропонується винагорода в 50 мільйонів доларів за арешт або вбивство президента України Володимира Зеленського. Розвінчали фейк грузинські фактчекери з MythDetector

Колаж скриншотів дописів у фейсбуці. Джерело MythDetector

Фактчекери Myth Detector встановили, що першоджерелом фото став акаунт @Waltp39 у X, який позиціює себе як пародійний і в описі профілю прямо вказує на це. Обліковий запис, що має приблизно 2000 підписників і публікує контент про російсько-українську війну, опублікував зображення з винагородою за Зеленського ще 22 липня. Перевірка інструментом Hive Moderation показала 98% ймовірність того, що фотографія створена за допомогою штучного інтелекту. Пізніше фейк почав поширюватися ширше, зокрема в телеграмі та фейсбуці, у тому числі у вигляді «скриншота» з мобільного телефону, який нібито тримає в руках людина в автомобілі. 

Результат перевірки інструментом Hive Moderation — 98,6% згенероване зображення

Контекст: атаки на склади Wildberries

Поява фейку збіглася з серією атак українських безпілотників на об'єкти Wildberries у Росії. За даними Reuters, з 18 по 28 липня цілями стали щонайменше вісім складів компанії.

На тлі цих атак Тетяна Кім у липні зробила кілька публічних заяв, називаючи удари «актами тероризму»: 18 липня оголосила про виплати родинам загиблих і постраждалих співробітників, 22 липня заявила про «інформаційну війну» проти компанії, а 31 липня повторила звинувачення в тероризмі, заперечивши при цьому, що склади використовувалися для військових поставок. Жодна з цих заяв не містила згадки про Зеленського чи будь-яку винагороду за його арешт.

Україна наводить аргументи, що склади Wildberries у Москві, Тамбові, Краснодарі й Ставрополі були пов'язані з постачанням компонентів для російських безпілотників та навігаційного обладнання для армії. Ще навесні 2026 року на платформі за запитом «все для СВО» можна було знайти військове спорядження — і хоча згодом сам тег перестав працювати, товари відповідної категорії, включно з тактичними бронежилетами, аптечками та FPV-дронами, залишаються доступними для придбання.

  Військові товари на Wildberries з тегом #сво товары

Варто також зауважити, що фінансова структура Wildberries — WB-банк, яким на 95% теж володіє Кім, — з червня 2026 року перебуває під санкціями Великої Британії та ЄС як такий, що має стратегічне значення для фінансового сектору Росії.

Фейк про «винагороду за Зеленського», ймовірно, покликаний дискредитувати українську сторону, представивши атаки на військову логістику як особисту вендету проти конкретної особи, і водночас відвернути увагу від реальних заяв Тетяни Кім та фактів про причетність об'єктів Wildberries до військових поставок.

Антиамериканський чи антиукраїнський меседж: що насправді було зображено на банері у Тегерані?

7-10 серпня російськомовні сторінки й користувачі у фейсбуці, а також низка російськомовних пропагандистських видань, каналів в іксі й телеграмі поширили фотографію нібито встановленого в Тегерані банера з зображенням міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова та міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, які тиснуть один одному руки.

На «банері» чиновники зображені у свинарнику, їхні обличчя перекреслені червоним, а перський напис попереджає: «Якщо знатимешся зі свинями, то почнеш рохкати, як вони». Автори публікацій стверджували, що таким чином Тегеран нібито відреагував на візит Байрамова до України, під час якого той відвідав Меморіал Захисників України.

Скриншот пропагандистського медіа

Однак, як з'ясували фактчекери грузинського видання Myth Detector, зображення є фотофейком. Реальний банер, встановлений у Тегерані, не має жодного стосунку до України чи Азербайджану — він антиамериканський і зображує повалену Статую Свободи.

Фейковий банер у Тегерані. Джерело 

За допомогою гугл-пошуку зображень фактчекери встановили, що ще 3 серпня — тобто до появи фейкового варіанту в мережі — турецьке агентство Анадолу опублікувало фотографії саме цього банера в його оригінальному, антиамериканському вигляді. Порівняння знімків показало, що зображення ідентичні за всіма деталями, окрім самого малюнка на банері: замість поваленої Статуї Свободи на фейковій версії з'явилося зображення міністрів у свинарнику.

Імовірним джерелом маніпуляції дослідники називають телеграм-канал Alex Parker Returns, який опублікував фальшиве зображення 7 серпня. Цей пропагандистський канал і раніше вже потрапляв в огляди та дослідження «Детектора медіа». 

Перевірка, яку зробили фактчекери Myth Detector за допомогою інструменту виявлення контенту, створеного штучним інтелектом, InVid, показала 92% ймовірність того, що зображення на банері згенероване за допомогою ШІ. 

Вихідні дані огляду InVid 

6 серпня міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов відвідав Україну, де зустрівся з главою МЗС Андрієм Сибігою та президентом Володимиром Зеленським. За даними азербайджанського МЗС, сторони обговорили стратегічне партнерство, торгівлю, енергетику, гуманітарну співпрацю, а також питання регіональної та міжнародної безпеки. У межах візиту міністри також відвідали Стіну пам'яті загиблих захисників України.

Фейк, найімовірніше, покликаний посіяти недовіру між Україною та Азербайджаном і применшити символічне значення візиту, підмінивши реальний антиамериканський контекст тегеранського банера антиукраїнським наративом.

ГРУ РФ атакує французького євродепутата в тіктоці: фейки під брендами провідних медіа та згадка України

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували черговий кейс втручання російської дезінформаційної мережі Storm-1516, повʼязаної з ГРУ РФ, у французьку політику — цього разу не обійшлося без згадки України як контекстного елементу атаки.

Мішенню кампанії став Рафаель Глюксманн — французький євродепутат, відомий послідовною підтримкою України після повномасштабного вторгнення та критикою політики Путіна. Сам політик підтвердив, що подав заяву до французьких правоохоронних органів після цілеспрямованої кампанії проти нього; за даними французької влади, атаку організувала мережа Storm-1516, повʼязана з російською військовою розвідкою (ГРУ).

Колаж скриншотів дезінформаційних роликів, що поширюються в тіктоці

За тиждень зафіксовано щонайменше сім фейкових відео в тіктоці (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), які станом на момент написання матеріалу не видалені платформою. Вони імітують оформлення й логотипи авторитетних західних медіа — Le Monde, Le Figaro, Libération (з обрізаним логотипом), Bellingcat, BFM TV, AFP та видання Politico.

Під виглядом «журналістських розслідувань» ці ролики поширюють сфабриковані звинувачення на адресу Глюксманна та повʼязаних з ним осіб — від вигаданих кримінальних історій і смертей до фальшивих заяв релігійних та медійних діячів. Загалом мережу, до якої відносять цю кампанію, звинувачують у щонайменше 205 подібних операціях у Європі.

Характерна риса кейсу — двомовна структура контенту: короткий опис під відео подається англійською мовою (імовірно, для ширшого охоплення міжнародної аудиторії), тоді як текст безпосередньо на відео — французькою, з розрахунком на місцеву аудиторію.

Ще одна показова ознака — аномальна структура взаємодії з контентом (engagement): кожне відео в тіктоці зібрало понад 1000–1200 поширень (репостів), тоді як лайків — лише 25–50, а коментарів і збережень практично немає. Така диспропорція між масовими репостами і мінімальною органічною реакцією користувачів є типовою ознакою скоординованого/накрученого поширення, а не природної вірусності контенту.

Посилання, що мало би вести на статтю про слова Глюксманна щодо «податку на підтримку України», веде на порожню сторінку на справжньому домені Liberation.fr 

Ще одна помітна риса, якої не було в подібних кампаніях ще кілька місяців тому, — наявність посилання на справжні сайти медіа у відеороликах, за яким, насправді, неможливо перейти, бо це просто текст, а не гіперпосилання. Можливо, це зроблено дезінформаторами з метою підвищення правдоподібності тверджень. При перевірці посилання вказують справжні домени медіа, під які мімікрують меседжі Storm-1516, але таких статей на вказаних доменах не існує. 

Опис маніпуляцій та дезінформаційних звинувачень у роликах:

  • Фейк під Politico — нібито журналіст Politico опублікував статтю, в якій «секретна службова записка» радить французькому центристському євродепутату (мається на увазі Глюксманн) уникати бідних виборців.
  • Фейк під Le Monde — стверджується, що неповнолітня донька CEO Ubisoft нібито зробила аборт після стосунків із Глюксманном.
  • Фейк під Libération — головний редактор Le Figaro нібито засудив ініціативу Глюксманна щодо запровадження податку для європейців на підтримку України.
  • Фейк під Bellingcat — буцімто учасник знімальної групи фільму Глюксманна «Tuez-les tous!» вбив секс-працівницю в Руанді, а сам Глюксманн нібито «прикрив» його від переслідування.
  • Фейк під BFM TV — фінансового директора компанії, що нібито належить дружинам Глюксманна та Міхеїла Саакашвілі, буцімто «знайшли мертвим». 
  • Фейк під AFP — ректор Великої мечеті Парижа нібито засудив Глюксманна за заяву, що в Секторі Гази «немає людських істот».

Жодних підтверджень перелічених тверджень у відкритих джерелах, які можна триангулювати і верифікувати, не знайдено. Наприклад, доньки генерального директора Ubisoft Іва Гіймо (Yves Guillemot) не існує,  він має сина на ім'я Шарль Гіймо (Charlie Guillemot). 

Спільний знаменник усіх тез: поєднання публічної позиції Глюксманна (підтримка України, критика Росії) з вигаданими скандальними «викриттями» особистого й кримінального характеру — класична техніка дискредитації через фабриковані звинувачення від імені медіабрендів з високою репутацією.

Пропагандисти підробили статтю авторитетного видання, щоб показати «плюси» від російських атак на енергосистему України

У соціальних мережах та пропагандистських Telegram-каналах розповсюдили дезінформацію про те, що російські обстріли української цивільної енергетичної інфраструктури нібито призвели до різкого скорочення діяльності шахрайських кол-центрів. У фальшивих дописах переконували, що кількість подібних дзвінків до Польщі, Великої Британії, Ізраїлю та інших країн нібито впала на 60%. Головною метою цієї дезінформаційної кампанії було виправдання ударів по критичній інфраструктурі України та спроба надати їм вигляду «корисної боротьби зі злочинністю» для міжнародної спільноти. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Першоджерело дезінформаційного повідомлення

Викрити фальшивку вдалося завдяки детальному порівняльному аналізу публікацій та моніторингу першоджерел. Пропагандисти намагалися надати дезінформації авторитетності, поширюючи скриншот нібито матеріалу міжнародного телеканалу Al Jazeera із залученням даних агентства Reuters.

Однак видання Al Jazeera не випускало подібних статей, а поширюваний у мережі скриншот виявився повністю підробленим. Для створення фейку зловмисники використали реальну статтю Al Jazeera від 11 серпня 2026 року про наслідки російських ударів по Запоріжжю. Пропагандисти зберегли оригінальну фотографію із зображенням пожежника на місці обстрілу, підпис до неї та верстку сайту, проте замінили оригінальний заголовок, зміст тексту та змінили дату публікації на 12 серпня.

Аналіз даних офіційних джерел та медіа згадуваних країн показав відсутність будь-якої статистики, яка б підтверджувала 60-відсоткове падіння кількості шахрайських дзвінків через атаки на українську енергетику. За допомогою системи моніторингу Osavul вдалося також встановити першоджерело поширення фейкового скриншоту — ним виявився Telegram-канал «Шкварка 2.0», який неодноразово помічали у створенні та систематичному поширенні сфабрикованих матеріалів.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.