7 листопада 2026 року озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих на Головній ринковій площі Кракова: загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Ще до того, як поліція назвала особу нападника, у польських соцмережах і навіть у прямому ефірі телебачення почали поширювати версії про «участь у нападі іноземців», «авто з українськими номерами» та участь стрільця у війні в Україні. Польські фактчекери Demagog розібрали ці твердження (1, 2, 3): нападник — громадянин Польщі, з армією не пов'язаний, а «докази» його українського сліду виявилися домислами, хибними порівняннями та згенерованими ШІ зображеннями.

Напад стався в суботу, 7 листопада, близько 15:00. Чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав автомобілем на площу з боку вулиці Славковської і стріляв із гвинтівки по випадкових людях, зокрема влучив у кабіну трамвая. Поліція наздогнала й поранила його приблизно за кілометр від Ринку; двоє поліціянтів під час знешкодження нападника також дістали поранення. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, нападник діяв сам і мав дуже радикальні погляди Він родом зі Свентокшиського воєводства, народився 2002 року; згодом у його родинному будинку поліція виявила тіла застрелених батьків і сестри. Президент Кароль Навроцький оголосив 8–9 листопада днями національної жалоби. Масові розстріли в Польщі рідкісні, тому трагедія в серці туристичного Кракова, який щороку відвідує приблизно 15 мільйонів туристів, викликала шок, миттєвий запит на пояснення та спекуляції в соцмережах.

Фейк перший: «у цьому брали участь іноземці». Головний редактор телеканалу Telewizja Republika Томаш Сакевич у прямому ефірі з Кракова сказав, що «відомо», ніби до трагедії причетні іноземці. Тему підхопили коментатори в мережі X: писали, що нападниками «мали бути іноземці», або що з місця події нібито поїхали два авто з українськими номерами. Ще далі пішов фейсбук-профіль Szkodliwe Fale («Шкідливі хвилі»), пов'язаний з вигаданим «експертом» Єжи Вебером: там стверджували, що «якийсь українець, вакцинований мРНК, збожеволів» і приїхав до Кракова з кулеметом (допис видалений на момент підготовки цієї статті).

Через хвилю спекуляцій Малопольська поліція окремо заявила для національних медіа: нападник — громадянин Республіки Польща, єдиний відомий виконавець затриманий, а чутки про загибель поліціянтів і пошуки другого стрільця не відповідають дійсності.

Фейк другий: нашивка як «доказ» служби в Інтернаціональному легіоні. Коли з'явилися фото спорядження нападника, зокрема опубліковане Польським Агентством Преси, в іксі та фейсбуці поширилася версія, що він воював в Україні у складі Інтернаціонального легіону. «Доказом» слугувала нашивка: біла фігура на чорному тлі, що пробиває списом червоне серце. Її зіставляли з фото групи людей у військовому спорядженні, яких називали «найманцями, що воюють за Україну», з нібито такою самою емблемою. Нашивку прокоментував і депутат від «Права і справедливості» Даріуш Матецький: він нагадав, що схожу носив чоловік, затриманий за спробу нападу під час протестів біля Конституційного трибуналу, і вимагав «повністю з'ясувати» справу.

Demagog пояснює: це прапор Едварда Тіча, відомого як Чорна Борода, — пірата XVIII століття, що діяв у Карибському морі. Такі нашивки носять бійці спецпідрозділів у різних державах; наприклад, у 2019 році її мав на формі боєць британської SAS під час антитерористичної операції зі звільнення готелю в Найробі. Тож про належність до конкретного підрозділу вона не свідчить. Віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив з поясненням: чоловік, який вчинив напад у Кракові, ніколи не був солдатом Війська Польського і не мав жодного стосунку до армії.

Фейк третій: згенероване фото з українським прапором. Широко розійшлося й зображення нападника у військовому спорядженні з українським прапором на жилеті  нібито з його допису в телеграмі. Перевірка інструментом SynthID показала, що картинку створено за допомогою ШІ. Переконливих доказів, що цей телеграм-акаунт справді належить нападникові, фактчекери не знайшли, а сам допис із зображенням редагували вже після нападу та затримання. Demagog окремо застерігає: навіть «покращені» чи домальовані ШІ знімки, якими діляться з добрими намірами, без позначки про походження легко сприймаються як справжні документальні фото й перетворюються на «докази».

Чому це важливо. Стрілянина у Кракові стала резонансною трагедією, яку в перші ж години підхопили дезінформатори у спробі приписати причетність українців до цього теракту. На хвилі перших емоцій звучали неперевірені версії навіть від журналіста загальнонаціонального телеканалу та чинного депутата Сейму, що сприяло поширенню чуток і версій ще до появи офіційних заяв. Фейки працювали в три хвилі: «у теракті брали участь іноземці», «стрілець воював в Україні» та поширювані ШІ-фото з українським прапором, — і кожна наступна підживлювала попередню. Це вписується в ширший наратив, вигідний російській пропаганді: війна в Україні нібито «експортує» насильство до Європи, а українці й іноземні добровольці становлять загрозу для поляків. Реальність протилежна: нападник — поляк без жодного зв'язку з армією чи Україною, а спроби перекласти на українців відповідальність за злочин лише посилюють ворожнечу в момент національної жалоби у Польщі.

Наприкінці жовтня грузинсько- та російськомовні користувачі фейсбуку, інстаграму і телеграму поширили фото танкера, який нібито везе російське дизельне пальне до США, з банером «Прекрасні санкції» на борту. Грузинські фактчекери Mythdetector встановили: зображення сфабриковане за допомогою штучного інтелекту. На оригінальному знімку — зовсім інше судно, сфотографоване у Швеції ще у травні 2026 року, і жодного банера на ньому немає.

9 жовтня Дональд Трамп оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки: спершу понад 300 тисяч тонн, а в листопаді — ще одну партію. Угоду одразу розкритикувала двопартійна група сенаторів, назвавши її «зрадою народу України». Першим у межах домовленості рушив танкер «Agioi Fanendes» під мальтійським прапором: 22 жовтня він завантажив близько 40 тисяч тонн дизелю в російському балтійському порту Приморськ і мав прибути до Нью-Йорка 7 листопада.

Саме цей танкер і став «героєм» фейку. 27–30 жовтня грузинськомовний користувач фейсбуку й кілька російськомовних акаунтів в інстаграмі та фейсбуці виклали фото судна, на борту якого нібито висить банер «Прекрасні санкції». Деякі користувачі поширювали це твердження у формі відео, де латвійський блогер розповідає про «величезні» обсяги російського пального, що пливе до США, і показує той самий банер. Фото підхопили також російськомовні медіа й телеграм-канали. За даними російськомовних фактчекерів Provereno, вперше зображення з'явилося 26 жовтня в телеграм-каналі «Alex Parker Returns», який неодноразово визнавали першоджерелом дезінформації. Підробку також розвінчали естонські фактчекери видання Delfi. Відео блогера на його ютуб- і тікток-акаунтах вже недоступне.

Насправді банер згеренований ШІ. Зворотний пошук через гугл привів Mythdetector до оригінального знімка, який фотограф Йохан Нільссон зробив 4 травня 2026 року. Згідно з описом британського фотобанку Alamy, на фото зображено танкер «Jin Hui», що стояв на якорі біля узбережжя Сконе, на захід від Треллеборга у Швеції. Жодного банера чи напису про санкції на оригінальному знімку немає. Перевірка інструментом SynthID показала, що поширене зображення створене або оброблене за допомогою технологій OpenAI. Тож фейк зроблено з фото не того судна, яке нібито зображене, і доповнено згенерованим написом.

Реальність виявилася протилежною до картинки. Після проміжних виборів 3 листопада, на яких демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу, демократи в Комітеті Сенату з міжнародних відносин розіслали портам, банкам і приватним компаніям, причетним до угоди щодо російського дизелю, листи з вимогою зберегти всі документи — це підготовка до розслідувань, які очікуються, коли нова більшість у січні 2027 року очолить комітети. Ще до виборів демократи із Сенату та Палати представників разом з республіканським сенатором Томом Тіллісом попередили найбільші банки й порти, що імпорт російського дизелю суперечить закону 2022 року і може тягнути кримінальну відповідальність не лише для імпортера, а й для всіх, хто сприятиме угоді, а сенатор Річард Блюменталь вимагав від грецького оператора Agioi Fanendes розвернути танкер. Тож замість «прекрасних санкцій» американські компанії отримують попередження про можливі розслідування, а російське пальне — проблеми з покупцями.

Фейк розрахований на те, щоб висміяти саму ідею санкцій і переконати аудиторію: Захід лицемірний, обмеження проти Росії лише декларативні й уже розвалюються, а Вашингтон «сам купує» російське пальне. Суперечлива угода Трампа дала для цього зручний гачок, а згенерований банер перетворив політичне рішення на нібито відкрите знущання з санкційного режиму. Показово, що для підробки використали фото зовсім іншого танкера, а поширювали її насамперед у грузинському та російськомовному сегментах соцмереж, де наратив про марність санкцій проти Росії має сприятливий ґрунт.