У Польщі кількість злочинів, жертвами яких стають громадяни України, останніми роками залишається приблизно на одному рівні, водночас зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Поширене в соцмережах твердження, що за останні два роки українці нібито вбили 65 поляків, тоді як поляки не вбили жодного українця, не можна підтвердити даними польської поліції. Про це розповіли польські фактчекери із проєкту Demagog.

За даними польської поліції, у першій половині 2026 року було зафіксовано 5131 злочин, жертвами яких стали громадяни України. Якщо у другому півріччі кількість таких випадків буде приблизно такою самою, як у першому, загальний показник за рік не перевищить рівень 2025 року. Тоді поліція зафіксувала 10 620 таких злочинів, у 2024 році — 10 595, у 2023 році — 11 028, а у 2022 році — 9444.

Найчастіше українці ставали жертвами шахрайства та крадіжок. У першій половині 2026 року зареєстрували 1144 випадки шахрайства, 716 крадіжок і 604 крадіжки зі зломом. За весь 2025 рік ці показники становили відповідно 2201, 1691 і 1384 випадки.

Водночас серед злочинів проти громадян України значну частину становлять випадки, пов’язані з насильством. У першій половині 2026 року поліція зафіксувала 232 випадки кримінальних погроз, 172 випадки жорстокого поводження, 125 нападів через ксенофобію, 97 випадків заподіяння середньої шкоди здоров’ю, 89 — легкої шкоди, а також 80 випадків бійок і побиття та 69 випадків порушення тілесної недоторканності.

Окремо польські фактчекери проаналізували злочини на ґрунті ненависті проти українців. За методологією, яка дає змогу порівнювати показники 2026 року з попередніми роками, у першій половині 2026 року поліція зафіксувала 179 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Якщо у другій половині року показник залишиться на аналогічному рівні, кількість таких випадків суттєво перевищить показник 2025 року — 275 злочинів.

Найбільше злочинів припадало на статтю 257 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність, зокрема, за публічну образу або порушення тілесної недоторканності через національність чи етнічне походження. За перші шість місяців 2026 року поліція зафіксувала 125 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 193, у 2024 році — 188, у 2023 році — 103, а у 2022 році — 113.

Ще 54 злочини проти громадян України у першій половині 2026 року кваліфікували за статтею 119, частиною 1 Кримінального кодексу — щодо застосування насильства або незаконних погроз через, зокрема, національне чи етнічне походження. У 2025 році таких випадків було 80, у 2024 та 2023 роках — по 79 і 80 відповідно, а у 2022 році — 77.

Водночас польська поліція фіксує і злочини, у скоєнні яких підозрюють громадян України. У першій половині 2026 року таких злочинів було 5058. За весь 2025 рік поліція зафіксувала 10 602 такі випадки, у 2024 році — 9753, у 2023 році — 9666, а у 2022 році — 8605. Найпоширенішими серед них були керування автомобілем у стані сп’яніння, зберігання наркотичних або психотропних речовин та крадіжки.

Поширене в соцмережах твердження про 65 убитих українцями поляків також не можна перевірити безпосередньо за статистикою польської поліції. Річ у тому, що поліція не поєднує у своїх статистичних даних громадянство підозрюваного та громадянство жертви. Натомість статистика дозволяє окремо встановити кількість громадян України, які стали жертвами вбивств, або кількість українців, яких підозрюють у їх скоєнні.

У першій половині 2026 року жертвами вбивств стали 10 громадян України. У 2025 році таких було 24, у 2024 році — 19, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 25. Водночас у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні 10 вбивств. За весь 2025 рік таких підозрюваних було 17, у 2024 році — 18, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 16.

Громадяни України також фігурують серед підозрюваних у злочинах на ґрунті ненависті. У першій половині 2026 року польська поліція зафіксувала 292 антиукраїнські злочини, тоді як загальна кількість зареєстрованих злочинів на ґрунті ненависті становила 652. Серед підозрюваних у їх скоєнні були й українці.

Зокрема, у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні трьох злочинів за статтею 257 Кримінального кодексу. У 2025 році таких випадків було вісім, у 2024 та 2022 роках — по одному, а у 2023 році — два. Ще чотири злочини за статтею 256, яка передбачає відповідальність за пропаганду нацизму, комунізму, фашизму або іншого тоталітарного устрою, у першій половині 2026 року, за даними поліції, могли бути скоєні громадянами України.

Таким чином, польська статистика свідчить про наявність злочинів як проти українців у Польщі, так і злочинів, у яких підозрюють громадян України. Водночас дані не дають підстав для поширення тверджень про те, що злочини українців проти поляків масово замовчуються, а злочини поляків проти українців нібито штучно перебільшуються. Зокрема, твердження про «65 убитих поляків» не можна підтвердити наявною статистикою поліції.

У соціальних мережах і російських медіа поширюють маніпулятивні повідомлення про те, що українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Німеччині, нібито почнуть примусово повертати в Україну для участі у війні. У дописах стверджують, що німецька влада «знайде» військовозобов’язаних українців, передасть їхні дані Києву та «відправить додому». Приводом для таких тверджень стало інтерв’ю міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля німецькому виданню Bild. Про ці дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери StopFake.

Слова німецького міністра закордонних справ перекрутили. Вадефуль не заявляв, що військовозобов’язаних українців депортуватимуть до України або примусово відправлятимуть воювати. Він говорив про можливість посилення комунікації між українською державою та її громадянами, які перебувають у Німеччині, зокрема за допомогою інформації, якою володіють німецькі органи влади.

В інтерв’ю Bild Вадефуль зазначив, що Берлін міг би надати Києву дані про українських чоловіків, які перебувають у Німеччині. Йдеться, зокрема, про інформацію щодо людей, які зареєстровані в країні або отримують соціальну допомогу. На основі цих даних українська влада могла б надсилати чоловікам призовного віку листи з повідомленням про необхідність виконання військового обов’язку.

Водночас принциповою умовою, яку озвучив Вадефуль, є добровільність повернення. Тобто в його словах немає твердження про те, що Німеччина має намір примусово депортувати українських чоловіків до України. Також німецький міністр не говорив про те, що після повернення їх автоматично «відправлять воювати».

Окремо в матеріалі Bild ідеться про контроль за людьми, які перебувають у Німеччині, зокрема за тими, хто незаконно потрапив до Євросоюзу та отримує соціальну допомогу. Цей контекст у російських повідомленнях фактично зникає, натомість окремі слова Вадефуля подають як нібито рішення Німеччини про примусове повернення українців.

Дезінформаційна кампанія також використовує політичні заяви Вадефуля, вириваючи їх із ширшого контексту його інтерв’ю. Глава німецького МЗС, навпаки, заявив, що заклики окремих німецьких політиків, зокрема представників партії «Альтернатива для Німеччини», змінити політику підтримки України є неконструктивними. Він наголосив, що більшість населення Німеччини підтримує нинішню політику щодо України.

Крім того, Вадефуль розкритикував недостатній, на його думку, обсяг замовлень української сторони в німецьких виробників зброї та закликав український уряд враховувати інтереси Німеччини. Отже, інтерв’ю стосувалося ширшого спектра питань — від підтримки України та військового виробництва до статусу українських громадян у Німеччині.

Отже, твердження про те, що Німеччина нібито почне знаходити українських військовозобов’язаних, передавати їхні дані Україні та примусово відправляти воювати, є маніпуляцією. У висловлюваннях Йоганна Вадефуля йдеться про можливість передачі певної інформації українській стороні та комунікації з українськими громадянами, однак він прямо наголошує, що повернення в Україну має відбуватися без примусу. Реального механізму примусової депортації українських військовозобов’язаних із Німеччини, про який стверджують російські джерела, ці заяви не створюють.

Російські пропагандистські ресурси поширюють нібито обкладинку іспанського сатиричного журналу El Jueves, на якій українську делегацію на перемовинах з американськими посланцями назвали «ідіотами». Насправді такого випуску журналу не існує: останній номер має зовсім іншу обкладинку і тему.

На поширюваному зображенні нібито представлена карикатура на переговори президента України Володимира Зеленського з посланцями Дональда Трампа, Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. На обкладинці розміщений іспаномовний напис Los estadounidenses en una reunión con idiotas — «Американці на зустрічі з ідіотами». Російські ресурси подають картинку як доказ того, що іспанський журнал буцімто висміяв представників України.

El Jueves — іспанський сатиричний журнал графічного гумору, який виходить із 1977 року. Видання публікує карикатури на політичні події, явища популярної культури та повсякденне життя. На сайті видавництва RBA його описують як щомісячний журнал гумору й актуальних подій, відомий соціальною критикою та провокативною сатирою.

Проте поширена пропагандистами обкладинка не представлена на офіційних ресурсах El Jueves. На ній зазначено номер 2428, тоді як каталог журналу на момент перевірки починався з випуску №2427. Наступними в переліку були номери 2426 і 2425. Випуску №2428 із карикатурою на українсько-американські переговори в каталозі немає.

Справжній останній номер журналу — El Jueves №2427 — має назву La privatización de lo público, тобто «Приватизація суспільного». Його головна тема — скорочення державного сектору та передавання суспільних благ і послуг у приватні руки.

На справжній обкладинці зображено пацієнта на операційному столі. Один медик повідомляє, що банківська картка чоловіка не пройшла, а інший пропонує «повернути йому пухлину». Головний напис Te quieren quitar lo tuyo можна перекласти як «У тебе хочуть відібрати те, що належить тобі». Карикатура висміює комерціалізацію державних послуг, зокрема охорони здоров’я.

В офіційному описі номера редакція також пояснює, що центральний блок випуску присвячений суспільному сектору та спробам його демонтувати. Жодних згадок про зустріч американської й української делегацій в описі немає.

Автори фальшивки також присвоїли їй номер 2428, якого ще немає в офіційному каталозі, щоб видати зображення за новий випуск.

Пропагандисти скопіювали впізнавані елементи оформлення іспанського журналу та створили вигаданий випуск. Мета фейку — приписати західному медіа зневажливе ставлення до української влади й створити враження, начебто російські пропагандистські наративи поділяють у Європі.

Нагадаємо, раніше «Детектор Медіа» повідомляв про поширення російськими ресурсами підробленої першої шпальти французької газети Les Echos, на якій нібито опубліковано матеріал з критикою Володимира Зеленського за «недоречні усмішки» на тлі буцімто мільйона загиблих українців.

У соціальних мережах поширюють зображення, на якому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито обіймає американського фінансиста, засудженого за сексуальні злочини, Джеффрі Епштейна. Однак ця світлина не є справжньою: на її ранніх версіях виявили водяний знак Google AI, а зазначені на зображенні номери справи та документа не відповідають жодним матеріалам Міністерства юстиції США.

Про це повідомляє Lead Stories.

Одну з публікацій із фотографією розмістили в соцмережі X 5 вересня 2026 року. Її автор назвав Епштейна одним із «колишніх приятелів» німецького канцлера.

Раніші версії допису, які поширювали ще в липні 2026 року, містили точнішу легенду. У них стверджувалося, що фотографію нібито зробили 17 червня 2014 року під час Investor Day, організованого компанією BlackRock у Нью-Йорку.

BlackRock справді проводила такий захід, однак у повідомленні компанії немає згадок про участь Мерца або Епштейна. Фактчекери Lead Stories також не знайшли доказів того, що обидва чоловіки відвідували захід. Крім того, Мерц почав працювати в німецькому підрозділі BlackRock лише в січні 2016 року — через півтора року після нібито зафіксованої на фото зустрічі.

Для створення видимості офіційного походження на ранніх версіях зображення також були вказані номери справи A-2014-017 і документа D-2014-0831. Проте пошук на американських урядових сайтах не виявив матеріалів з такими номерами. Їх немає й у базі документів у справі Епштейна, оприлюдненій Міністерством юстиції США.

Пошук прізвища Мерца в цій базі видав лише один документ. У ньому немає ані поширюваної фотографії, ані її опису, ані інформації про неправомірні дії німецького канцлера. У документі лише зазначено, що 2008 року Мерц відвідав міжнародний форум для політиків, науковців і підприємців.

Фактчекери також перевірили ранню версію зображення за допомогою Google Gemini. Система виявила на ньому SynthID — невидимий цифровий водяний знак, який Google додає до контенту, створеного його інструментами штучного інтелекту. Це вказує на те, що фотографію згенерував ШІ.

Достовірних публікацій, які підтверджували б існування такої фотографії або зустріч Мерца з Епштейном, також немає.

Це не перша спроба пов’язати німецького канцлера з Епштейном за допомогою фальшивих зображень. Раніше в соцмережах поширювали відредаговану фотографію, на оригіналі якої Епштейн був зображений із Дональдом Трампом, але обличчя останнього замінили на обличчя Мерца.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» повідомляв про викриття фейкового фото президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн разом з Джеффрі Епштейном.

У соціальних мережах і російських медіа поширюють неправдиві повідомлення про те, що мусульманська громада бельгійського міста Ейпен нібито оголосила «антиукраїнський джихад». Пропагандисти пов’язують це з масовою бійкою, під час якої поліцейський застрелив озброєного чоловіка.

Про це повідомляє StopFake.

У публікаціях стверджують, що конфлікт нібито відбувся між українцями та представниками мусульманської громади, а загиблий був сирійським біженцем. Після цього члени громади начебто почали погрожувати українцям розправою.

Однак у бельгійських медіа та інших достовірних джерелах немає жодних повідомлень про оголошення «антиукраїнського джихаду». Це формулювання вигадали проросійські ресурси, щоб перебільшити масштаб реального конфлікту та надати йому міжетнічного й релігійного забарвлення.

За інформацією The Brussels Times, інцидент стався 30 серпня 2026 року. Сварка між дітьми, які навчаються в одній школі, переросла у конфлікт між їхніми батьками, а згодом — у масову бійку двох груп дорослих.

Поліціянти, які прибули на місце події, намагалися припинити сутичку. Під час їхнього втручання один з учасників рушив у бік іншої групи, розмахуючи ножем. Правоохоронець двічі вистрілив у чоловіка, завдавши йому смертельних поранень. Ще одна людина дістала ножове поранення, однак загрози її життю немає.

Загиблим виявився 42-річний чоловік турецького походження, який протягом кількох років жив в Ейпені та мав чотирьох дітей. Після інциденту розпочали два окремі розслідування: щодо нападу з ножем і застосування вогнепальної зброї поліціянтом.

Водночас бельгійські медіа по-різному описують походження учасників конфлікту. Німецькомовне видання BRF повідомило про сутичку між групами курдсько-турецького та російського походження. Видання GrenzEcho згадало про групу людей російсько-українського походження. Проте жодне достовірне джерело не повідомляло про погрози всім українцям міста чи заклики до насильства проти них.

Отже, російські ресурси доповнили реальну кримінальну подію вигаданими подробицями та гіперболізували її масштаб. Так пропагандисти намагаються створити враження про масову ненависть до українських біженців і переконати аудиторію, що українці не можуть почуватися в безпеці навіть у країнах Європейського Союзу.

Російські пропагандистські ресурси поширюють підроблену першу шпальту французької газети Les Echos. На ній нібито опубліковано матеріал, у якому видання критикує Володимира Зеленського за «недоречні усмішки» на тлі буцімто мільйона загиблих українців.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Фейк поширюють російські Z-канали, зокрема ресурси, які маскуються під проукраїнські. Як доказ вони демонструють нібито першу шпальту Les Echos із фотографією зустрічі президента України зі спеціальними посланцями США.

Однак це зображення було відредаговане. На офіційному сайті видання опубліковано справжній номер Les Echos за відповідну дату, який відрізняється від поширеного пропагандистами зображення.

Оформлення видання й інші анонси на двох версіях обкладинки збігаються. Проте на справжній першій шпальті немає ані фотографії Зеленського, ані матеріалу про його «усмішки». На цьому місці розміщено публікацію про історичний результат ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» на виборах у Німеччині.

Отже, російські пропагандисти використали справжню обкладинку французької газети, замінивши один з її матеріалів вигаданою публікацією про президента України.

За допомогою підробки агітпроп намагається створити враження, нібито впливові західні медіа засуджують Зеленського та підтримують російський наратив про «байдужість української влади до людських втрат».

У фейсбук-групах циркулють дописи про те, що румунська ППО нібито збила два російські бойові літаки, які порушили повітряний простір країни. Жодних офіційних чи медійних підтверджень цього немає. Втім, такі публікації є частиною схеми: під приводом «відео в коментарях» користувачів заманюють у ланцюжок закритих телеграм-каналів, один із яких — «Шептун» — давно ідентифікований як проросійський пропагандистський ресурс. Детально це "колесо клікбейту" розібрали журналісти Ґвара Медіа. 

Що поширюють

У низці фейсбук-груп — «Україна Онлайн», «Пошук людей України. Зниклі безвісти. Розлучені війною», «Новости 24» та інших — публікують ідентичний текст: група російських винищувачів (нібито Су-34 або Су-35) під час бойового вильоту порушила повітряний кордон Румунії, а румунська ППО у відповідь збила щонайменше два з них — один впав на території Румунії, другий у прикордонній зоні.  У фейсбук-групі «Україна Онлайн» ідентичний текст публікували неодноразово. Починаючи з 1 червня,  понад 20 однакових дописів із цим повідомленням, останні з них були опубліковані 3 та 4 вересня.

Чому це неправда

Жодних згадок про такий інцидент немає ані на офіційних ресурсах румунської влади, ані в матеріалах провідних медіа Румунії. Сам текст побудований за класичною схемою непідтвердженого вірусного фейку: серйозне звинувачення без жодного джерела, без посилань на заяви румунської влади чи НАТО, з розмитими формулюваннями штибу «ймовірно» і «щонайменше».

Куди насправді веде посилання

Це ключове: обіцяного відео за посиланням немає. Замість нього — вхід у закритий телеграм-канал (у різних дописах це були різні канали, наприклад «Радар 24 — Новини» чи «Сірий кардинал»), звідки чат-бот автоматично перенаправляє користувача далі — на канал «Шептун».

«Шептун» — не випадковий ресурс. Центр протидії дезінформації при РНБО ще у 2022 році описував його як анонімний канал, що поширює кремлівські наративи, а після початку повномасштабного вторгнення почав маскувати проросійську риторику під псевдопатріотичний контент. СБУ включала «Шептун» до переліку ресурсів, пов’язаних, за її даними, з російськими спецслужбами.

Тобто фейкова «новина» про збиті літаки — це, по суті, приманка: не самоціль, а інструмент для перенаправлення аудиторії з фейсбуку в мережу пов’язаних телеграм-каналів.

Висновок

Повідомлення про збиття румунською ППО російських літаків не підтверджене жодним офіційним чи авторитетним джерелом і є фейком. Його циркулюючий текст використовують сторінки, що маскуються під «розважальні» чи «сенсаційні» новинні ресурси, а насправді функціонують як вхідна точка для перенаправлення користувачів на анонімні проросійські телеграм-канали.

Незабаром після того, як польські медіа повідомили 4 вересня 2026 року про розсилку легальних мобілізаційних карток резервістам, у мережі з'явилися фотографії нібито таких документів. Наратив, який вони мали підкріпити: Польща та НАТО готуються до війни проти Росії, мобілізуючи вже навіть дітей. Польський фактчекінговий проєкт Demagog розвінчав цей вкид, побудований на зображенні, згенерованому штучним інтелектом.

Хто поширює?

Джерелом поширення стали не польські, а проросійські й українські телеграм-канали. Першим карткою поділився український канал «Труха Україна» 4 вересня о 12:47 — усього за кілька годин після виходу оригінального матеріалу RMF FM. Далі зображення підхопив проросійсьй телеграм-канал «Політика Страни», згодом воно з'явилося на пропагандистському сайті topwar.ru, на яку звернув увагу аналітик OSW Каміль Калус. Паралельно та ж картинка розійшлася польськими, чеськими та англомовними сайтами мережі «Правда», а також каналами UKR LEAKS французькою, італійською та португальською мовами — тобто вкид одразу отримав мультимовний і мультиплатформний розголос, типовий для скоординованих кампаній.

Факти

Перевірка інструментом Hive Moderation показала, що зображення картки згенеровано штучним інтелектом із ймовірністю 99,9%. Це підтверджують і прості логічні нестиковки: на картці вказано неіснуюче військове звання «wojskry», а номер PESEL належить особі жіночої статі (парна десята цифра), тоді як документ нібито виданий хлопчику 2016 року народження — тобто десятирічній дитині — на ім'я «Вєрднік Романський», що взагалі не є польським.

Справжні мобілізаційні картки регламентовані постановою міністра нацоборони Польщі від 22 травня 2024 року, видаються в мирний час і повідомляють, до якої військової частини особа має прибути у разі мобілізації. Вони існують у трьох кольорах: червона — для пасивного резерву, зелена — для військовослужбовців, синя — для цивільного персоналу Міноборони. Жодного стосунку до дітей чи вигаданих звань ці документи не мають.

Мета

Такий вкид покликаний живити довготривалий російський наратив про «агресивний Захід», який нібито готується до війни з Росією ще з 2022 року. Швидкість, з якою фейк перетік із проросійських каналів в українські (і навпаки), демонструє, як працює інфраструктура для таких вкидів, незалежно від того, хто саме публікує матеріал першим.

Проросійські акаунти в соцмережахпоширюютькарту, на якій значну частину території України нібито передано під контроль Росії, а частину західних областей — Польщі, Угорщині та Румунії. У публікаціях стверджується, що карту оприлюднило видання The New York Times, розкривши таким чином «умови Кремля» для мирної угоди. Як встановили фактчекери Укрінформу, це маніпуляція: жодного такого матеріалу в NYT не існує, а сама карта має явні ознаки фабрикації.

Що поширюють

У фейсбуці, інстаграмі, іксі й телеграмі розходиться зображення карти України з нанесеними на неї «новими кордонами». Підписи до публікацій запевняють, що це нібито витік від NYT, який показує майбутню територіальну конфігурацію України після завершення війни — з урахуванням позиції Москви щодо переговорів з адміністрацією Дональда Трампа.

За версією авторів фейку, значна частина центральних, східних і південних областей — Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської — відходить під контроль Росії. Частину західних областей на карті нібито передають Польщі, Угорщині й Румунії. До комплекту додають й інші вигадані умови «мирної угоди»: скорочення чисельності ЗСУ та відмову України від вступу в НАТО.

Чому це неправда

Жодного матеріалу з такою картою немає ані в архіві публікацій The New York Times про війну Росії проти України, ані на офіційних сторінках видання в соцмережах. Пошук за ключовими елементами та описом зображення також не виводить на жодну публікацію NYT, яка б це підтверджувала, — тобто саме джерело повністю вигадане .

Сама карта рясніє технічними неточностями. Обриси областей не збігаються з реальними адміністративними межами України, частина написів розмита чи взагалі нечитабельна — типова ознака синтетичного або грубо відредагованого зображення. Достеменно підтвердити, що картинку згенеровано ШІ, за самим лише зображенням, не можна, але маніпуляція з накладанням «нових кордонів» очевидна.

Найпростіше викриття — мовне: підписи на карті виконані італійською — Polonia, Ungheria, Romania, Nuova Russia, Mar Nero — попри те, що матеріал нібито належить американському виданню.

Навіщо це поширюють

Вкидання прив’язане до чергової фази перемовин щодо мирного врегулювання та візитів до Києва й Москви посланців Трампа — Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. Мета — укорінити в аудиторії враження, що територіальний поділ України вже погоджений її партнерами і є доконаним фактом, на який Київ ніби не може вплинути. Паралельно фейк дискредитує західних союзників, зображуючи їх готовими змиритися з ідеєю розчленування української території.

Це типовий прийом російської пропаганди: підробити «авторитетне» західне джерело, щоб надати вигаданому сценарію ваги незалежного підтвердження, — і таким чином посіяти відчуття приреченості й безвиході напередодні або під час перемовин.

Проросійські джерела одночасно запустили кілька сюжетів про нібито колапс продовольчого забезпечення в Україні — від вигаданого мобільного застосунку для пошуку хліба в Харкові до підробленої обкладинки польського видання. Усі три історії які проаналізували фактчекери Укрінформу — сфабриковані. 

Епізод 1. Неіснуючий застосунок «Де Хліб?»

Російські Telegram-канали та акаунти в X поширили скріншот нібито мобільного додатку «Де Хліб?» — начебто створеного харків'янами, щоб шукати хліб у місті через дефіцит. Меседж посилював враження, що населення нібито голодує.

Перевірка показала: у App Store такого застосунку не існує. Сама картинка сторінки — фабрикація, яка лише імітує інтерфейс магазину додатків: наприклад, оцінка та віковий рейтинг розміщені інакше, ніж у справжньому App Store. Крім того, на вбудованій карті вказано магазин мережі «Кулиничі» на вул. Сумській, 87 у Харкові — проте в реальному переліку торгових точок мережі такої адреси немає.

Епізод 2. «Заборона фотографувати порожні полиці»

Паралельно поширювали фотографії начебто з українських супермаркетів із «оголошеннями», що фотографувати порожні полиці заборонено — під загрозою штрафу і звинувачень у «співпраці з ворогом».

Це також підробка: зображення згенеровані штучним інтелектом. Центр протидії дезінформації підтвердив, що знімки фейкові, а вказаний на них штраф у 3000 гривень — вигаданий. За даними ЦПД, першоджерелом стали ті самі російські пропагандистські Telegram-канали. Додаткова перевірка сервісами AI or Not та Hive Moderation також показала високу ймовірність ШІ-генерації цих фото.

Епізод 3. Підроблена обкладинка польського тижневика

Третій сюжет — фальшива обкладинка польського видання Przegląd Regionalny з твердженням, що нібито 63% українців очікують «голодну осінь і зиму».

Офіційний сайт видання підтверджує, що номер №372 справді вийшов 19 серпня 2026 року — але без жодного матеріалу про продовольчу кризу в Україні. Натомість у випуску реально йшлося, зокрема, про новий парк у Щенсному. Саме цей матеріал пропагандисти й підмінили вигаданим текстом про «голод», зберігши дизайн справжньої обкладинки.

Навіщо це поширюють

Мета такої кампанії — деморалізувати українців і посіяти страх щодо продовольчої безпеки. У ЦПД пов'язують появу таких фейків із реальними, але тимчасовими логістичними труднощами: перебоями постачання до магазинів через російські ж обстріли складів і логістичних центрів. Тобто наслідки власних атак Росія намагається перетворити на інформаційну зброю, роздмухуючи їх до масштабів вигаданого голоду.

Висновок

Жодних ознак масової продовольчої кризи в Україні три перевірені сюжети не підтверджують — усі три виявилися фабрикаціями: неіснуючий застосунок, згенеровані ШІ фотографії заборон і підроблена обкладинка іноземного видання. Це чергова хвиля скоординованої дезінформації, розрахована на посилення паніки й підрив довіри до продовольчого забезпечення в Україні.