Російськомовні користувачі Facebook поширюють картинку, згідно з якою ООН нібито визнала українську мову «гілкою» російської, тобто її діалектом. Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector встановили, що жодного такого рішення ООН не існує. В основі фейку лежить псевдонаукова ілюстрація до допису про Атлас мов під загрозою зникнення. Цю ілюстрацію прибрали з Атласу ще у 2018 році після скарги українського нардепа.

9–14 жовтня російськомовні акаунти у Facebook (1, 2, 3) опублікували інформаційну картку з написом «ООН визнала українську мову гілкою російської». В описах автори посилаються на нібито висновок ООН і стверджують, що українська не є самостійною мовою. За їхніми словами, це лише форма розмовного мовлення, тобто діалект.

Історія цієї «сенсації» українським фактчекерам добре знайома. Ще 2024 року її розібрав StopFake, і Детектор Медіа тоді теж про це писав. У 2018 році народний депутат Андрій Тетерук помітив на офіційній російськомовній сторінці ООН у Facebook інфографіку у вигляді «дерева мов». На ньому від «давньоруської» відгалужувалися російська та білоруська, а українська «проростала» вже з російської гілки. Депутат звернув увагу ООН на антиукраїнський характер зображення, і його видалили. Втім, картинка залишилася в дописі 2017 року на сторінці «Служба новостей ООН», а також у російськомовному акаунті організації в X. Звідти її досі і беруть пропагандисти.

Проте ні про статус української мови, ні про її «походження» в тих публікаціях не йшлося. Зображення ілюструвало новину про оновлену версію «Атласу мов світу під загрозою зникнення» ЮНЕСКО, який охоплює близько 2500 мов. Значну частину допису присвятили саме Росії, де в зоні ризику опинилися 136 мов. Експерти ЮНЕСКО окремо наголошували, що держава може підтримувати мови, а може стимулювати асиміляцію чи забороняти недомінантні мови. Ні українська, ні російська до мов під загрозою не належать.

Саме зображення «Дерева мов» не має стосунку до ООН. Його найраніша знайдена версія з'явилася 2008 року на російському літературному сайті proza.ru, де автор подавав її як реконструкцію «ностратичних мов». Науковості в ній мало: на тому ж дереві молдовська мова походить від французької, а румунська від іспанської. Індоіранських, грецької, албанської та вірменської мов там немає взагалі. Жодного офіційного документа ООН, у якому українську названо гілкою чи діалектом російської, у відкритих джерелах немає.

З погляду лінгвістики ця теза теж не витримує критики. Українська є самостійною східнослов'янською мовою індоєвропейської родини. Як зазначає довідкова платформа EBSCO, сучасна літературна українська сформувалася наприкінці XVIII століття, хоча її коріння сягає IX століття. Попри спорідненість з російською, вона має власні граматичні й лексичні особливості. Українська, білоруська та російська розвивалися паралельно на спільній східнослов'янській основі, і жодна з них не є «відгалуженням» іншої. Детектор Медіа вже писав про це, коли розбирав інший мовний фейк.

Висновок

Цей кейс показовий не новизною, а живучістю. Теза про українську як «наріччя» російської належить до найстаріших імперських наративів: від Валуєвського циркуляра 1863 року з його «не было, нет и быть не может» до путінської статті 2021 року про «історичну єдність росіян і українців».

Посилання на ООН додає цій ідеї ваги міжнародного авторитету, і так випадкова картинка восьмирічної давності, яку організація сама прибрала, перетворюється на «рішення». Мета незмінна: представити українську ідентичність штучною, а Україну несправжньою державою, щоб виправдати російську агресію.

Іронія в тому, що оригінальний допис ООН розповідав саме про російську проблему: сотням мов корінних народів на території РФ загрожує зникнення внаслідок асиміляції. Але в пропагандистській версії цей контекст, як завжди, зникає.

Польські політики з «Конфедерації» та популярні польські медіа поширили відео нескінченної черги легкових автомобілів. За їхньою версією, це українці, які тікають до Польщі від зими без світла й тепла. Фактчекери польського Demagog встановили, що відео та фото згенеровані штучним інтелектом. Багатогодинні черги на кордоні справді є, але стоять у них переважно вантажівки.

Привід для поширення маніпуляцій є реальним: Росія системно б'є по українських електростанціях і ТЕЦ, за прогнозами експертів та урядовців, на Україну чекає важка зима. В окремих регіонах, після черговрих російських обстрілів, уже діють аварійні відключення світла.

Удари позначаються і на роботі кордону. У вересні через загрозу обстрілів призупиняли роботу пунктів пропуску «Ягодин» та «Устилуг» на Волині, і польська сторона щоразу синхронно зупиняла оформлення. У ніч на 13 вересня російська атака пошкодила АЗС біля «Ягодина». До цього додаються митні процедури та хронічно перевантажені вантажні напрямки. Ще в серпні в електронній черзі на «Ягодин — Дорогуськ» для великовантажних машин перебувало понад 1400 вантажівок, а прогнозоване очікування сягало майже семи діб.

Саме на цьому тлі в польських соцмережах почали писати, що українці масово рушили до Польщі пересидіти зиму. 16 жовтня Польське агентство преси повідомило про довгі черги на в'їзд до Польщі. За даними речника Палати фіскальної адміністрації в Любліні Міхала Деруся, через Дорогуськ доводилося чекати до 40 годин, а через Гребенне — понад добу. Ідеться, однак, про водіїв вантажівок.

17 жовтня, цифра тривалості перетину українсько-польського кордону «обросла» картинками та коментарями. Політики «Конфедерації» Лукаш Колада і Якуб Перковський виклали у Facebook відео (1, 2) з колоною легкових авто, що тягнеться до горизонту, — нібито до польсько-українського кордону. «Сотні тисяч українців хочуть перезимувати в Польщі!?» — написав Перковський і додав, що Польща — не готель і не бездонний мішок із грошима.

Кадри з того самого відео опублікували популярний портал Wirtualna Polska та сайт Kresy, взявши їх з акаунтів у X. Сторінка United News Network виклала у Facebook ролик з тим самим відео й підписом про 40-годинне очікування, але не уточнила, що мова про фури. На кадрах видно переважно легкові авто, тож склалося враження, що добу й більше на кордоні стоять усі.

Насправді черги, яка зображена на відео не існувало. Demagog звернув увагу, що автомобілі на задньому плані втрачають деталі так, як це типово для ШІ-генерованих зображень. Інструмент Hive AI підтвердив, що відео створене штучним інтелектом. Перевірка через SynthID виявила цифровий водяний знак, яким позначають контент, згенерований інструментами Google.

Державна прикордонна служба України також спростувала інформацію про 40-годинні черги для легковиків. Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі Укрінформу пояснив, що суттєвих черг для легкового транспорту немає. Навантаження зростає перед вихідними: минулої п'ятниці кордон перетнули 92 тисячі людей, у суботу — 104 тисячі, у неділю — близько 100 тисяч. На польський напрямок припадає половина цього потоку.

На найпопулярніших пунктах — «Устилуг», «Шегині» та «Краківець» — одночасно може стояти 60–70 машин, тоді як на інших черги може не бути взагалі. Для автобусів і вантажівок на виїзд з України діє «єЧерга», а живі черги формуються вже на території сусідніх держав. Їхня тривалість залежить і від зупинок пропуску під час повітряних тривог, і від митного оформлення вантажів. Демченко порадив перевіряти завантаженість пунктів пропуску, яку Західне регіональне управління ДПСУ оновлює кожні три години, і не піддаватися паніці: для легковиків, за його словами, «таких черг точно немає».

Висновки

Кейс показовий тим, що дезінформація тут виросла з цілком реальної проблеми. Черги на кордоні є, і частково їх спричиняє саме російський терор: повітряні тривоги зупиняють оформлення, а удари по енергетиці роблять зиму в Україні справді небезпечною. Але згенерована картинка підмінила факт. Замість вантажівок, що чекають на польську митницю, глядачам показали «навалу» українських сімей.

Найбільше шкоди завдали не анонімні сторінки, а політики й редакції, які ретранслювали ШІ-відео без перевірки й без контексту. Саме їхній авторитет зробив фейк правдоподібним.

Наратив «українці їдуть жити за польський рахунок» ліг на вже підготований ґрунт: у польському інфопросторі регулярно ширяться тези про українців як тягар для бюджету. Насправді біженці з України забезпечують 2,4% ВВП Польщі.

Відповідальність за те, що українцям доводиться тікати від холоду й темряви, несе Росія, яка б'є по енергетиці. Але в цій версії подій її знову немає — є лише «нахабні сусіди» біля польського шлагбаума.

Польські користувачі фейсбуку поширюють тезу, що найбільше українських біженців після початку повномасштабного вторгнення прийняли не Польща чи Німеччина, а Росія — нібито 5–6 мільйонів людей. Фактчекери польського Demagog з'ясували: цифру озвучує ведучий кремлівського RT, а її першоджерело — російське державне агентство ТАСС, яке посилалося на російські спецслужби. Жодне незалежне джерело її не підтверджує.

Дописи з'явилися в польськомовному сегменті фейсбуку (1, 2, 3). «Українці почуваються в Росії як удома, а росіяни — як удома в україномовній Україні», — йдеться в описі одного з них. До частини публікацій (1, 2) додано відео, у якому американський телеведучий Рік Санчес риторично питає глядачів, куди виїхала більшість українських біженців: «До Німеччини? Думаєте, до Польщі? Думаєте, до Франції?» Відповідь він дає сам: за його словами, від 5 до 6 мільйонів людей опинилися в Росії, бо там їм нібито просто комфортніше, ніж на Заході.

Санчес — уродженець Куби, який колись працював на CNN, Fox News і MSNBC, а згодом перейшов до RT America — американської філії кремлівського мовника RT (колишнє Russia Today), що перебуває під санкціями ЄС і США. Після початку великої війни RT America частково згорнула роботу, а 2024 року, після нових американських санкцій, припинила мовлення.

Сам Санчес 2025 року переїхав до Москви й тепер веде на RT програму «Sanchez Effect», мета якої, за описом каналу, — ставити під сумнів мейнстримні західні наративи. Саме в ній, як випливає з допису ведучого в X, і прозвучала цифра. Її першоджерело — повідомлення ТАСС від грудня 2022 року, яке, своєю чергою, спиралося на дані російських спецслужб.

Незалежні дані кажуть про інше. За інформацією УВКБ ООН, від лютого 2022-го до кінця 2023 року в Росії зареєстрували 1,3 млн біженців з України — приблизно вчетверо менше, ніж стверджує Санчес. Для порівняння: сама лише Польща прийняла щонайменше 2 млн українців. Але й ці 1,3 млн не означають добровільного переїзду. Уряд США, Human Rights Watch та Управління Верховного комісара ООН з прав людини від початку вторгнення фіксують примусове переміщення українських цивільних до Росії — зокрема з Маріуполя, де російські військові наказували людям залишати домівки й вивозили їх на окуповані території чи до РФ. А Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України дійшла висновку, що депортація та примусове переміщення тисяч українських дітей є злочином проти людяності: їхні батьки й опікуни часто не мають жодної інформації про те, де перебувають діти.

Висновок

Кейс показує типовий для Кремля ланцюжок маніпуляції цифрами: дані спецслужб — державне агентство — ведучий із західним резюме на пропагандистському каналі — польський фейсбук, де першоджерела вже ніхто не бачить.

Для польської аудиторії цей кейс спрямований на применшення ролі Польщі в прихистку українців і підживлює образ біженців, які «насправді» тягнуться до Росії, — тобто ще один привід для неприязні до українських біженів. Водночас, це перетворює депортації й примусове вивезення людей з окупованих території на «вільний вибір», та відтворює кремлівську формулу про «один народ», для якого Росія це «дім».

У польському ТікТоці поширюють відео залізничного перевезення бронетехніки. Автори стверджують, що це танки Abrams, які Польща переправляє через кордон в Україну. Фактчекери польського Demagog встановили, що на платформах не Abrams, перетину кордону на поширюваних кадрах немає, а сам ешелон рухається територією Польщі.

17 вересня в ТікТоці з'явилися ролики (1, 2), на яких через закритий залізничний переїзд проходить состав із військовою технікою. За версією авторів, це польські Abrams, які перетинають польсько-український кордон. Під відео — хвиля обурення на адресу Варшави: «Це масакра, цей уряд — одне суцільне непорозуміння! Банда шахраїв і зрадників Вітчизни!» — пишуть коментатори.

Зворотний пошук зображень не допоміг знайти першоджерело, тож Demagog звернувся до фахівців з оборонної галузі. Головний редактор порталу Defence24.pl Александер Олех у коментарі фактчекерам пояснив: «Відео не показує транспортування польських танків Abrams в Україну. Машини на платформах — не Abrams, а сам запис не фіксує перетину польсько-українського кордону. Ми бачимо військове залізничне перевезення на території Польщі». За словами експерта, Abrams розпізнати нескладно. Військо Польське регулярно перекидає бойову техніку залізницею між частинами й полігонами (1, 2). Тож це відео не дає підстав стверджувати, що Польща віддає Україні закуплені для себе Abrams.

Офіційні дані теж цього не підтверджують. 6 липня міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш на пресконференції повідомив, що Польща разом із союзниками передала Україні ракети Patriot. Він також показав перелік іншої допомоги за 2022–2023 роки. Із танків у ньому лише T-72, PT-91 і Leopard 2A4, про Abrams не йшлося. Тоді ж міністр доручив розсекретити всі передачі озброєння Україні, однак станом на середину жовтня повного списку так і не оприлюднили. Натомість наприкінці липня польська армія отримала шосту партію техніки зі США: 36 Abrams і 7 броньованих ремонтно-евакуаційних машин Hercules. За даними довідника The Military Balance, у 2025 році Військо Польське мало 233 танки цього типу.

Висновок

Механіка фейку знайома, поєднання справжнього відео, щоб платформі було складніше видалити ролик, і вигаданого підпису/субтитрів, які вмонтовані всередину відео.

Таке «викриття» лягає на вже підготований ґрунт. У польськомовному сегменті давно ширяться тези, що Польща безкоштовно віддає Україні всі свої ресурси чи що допомога Києву нібито не має правових підстав. А обіцяне міністром оборони Польщі, але досі не оприлюднене розсекречення переліку допомоги створює інформаційний вакуум, який легко заповнити вигадками. Під ударом опиняються одразу і польський уряд, і українські біженці у Польщі. 

У соціальних мережах поширюють твердження, що російські спортсмени нібито масово повернулися до міжнародних змагань під національними прапором і гімном, а відмову трьом російським гімнасткам у візах до чемпіонату світу в Нідерландах пояснюють «заздрістю та ненавистю» Заходу. Насправді обмеження для російських спортсменів відрізняються залежно від виду спорту, а рішення нідерландської влади щодо гімнасток мало політичні та безпекові підстави. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у балканському фактчекінговому проєкті Вистиномер.

Автори допису у Facebook стверджують, що після повернення на міжнародні спортивні арени росіяни почали здобувати золоті медалі та встановлювати світові рекорди. Відмову російським гімнасткам у візах вони подають як прояв «заздрості, ревнощів і ненависті» з боку західних країн.

Фактчекери зазначають, що твердження про повернення російських спортсменів до міжнародних змагань під національними символами відповідає дійсності лише в окремих видах спорту. У 2026 році деякі міжнародні федерації пом’якшили обмеження для росіян. Водночас єдиного підходу до їхньої участі у змаганнях немає, а низка спортивних організацій і далі забороняє використовувати національний прапор, гімн та інші державні символи Росії.

Також перебільшенням є твердження, що після повернення російські спортсмени масово почали встановлювати світові рекорди. Росіяни справді здобувають медалі у видах спорту, де їм дозволено виступати, однак це не підтверджує заяв про масове побиття рекордів. Зокрема, обмеження на участь російських легкоатлетів у великих міжнародних змаганнях залишаються перешкодою для їхнього повернення на провідні світові старти.

Окремо фактчекери перевірили твердження про недопуск російських гімнасток до чемпіонату світу в Роттердамі. За повідомленнями медіа, нідерландська влада відмовила у візах трьом спортсменкам — Ангеліні Мельниковій, Вікторії Лістуновій та Анні Калмиковій. Водночас інші представники російської делегації, які вчасно подали документи, отримали дозвіл на в’їзд.

Рішення щодо трьох гімнасток було пов’язане не зі спортивною конкуренцією, а з безпековими та візовими питаннями. Дві з них раніше публічно демонстрували підтримку російського вторгнення в Україну та використовували символіку війни, зокрема літеру «Z». Такі обставини стали підставою для відмови у візах.

Крім того, російські спортсмени, яким дозволили взяти участь у цьому чемпіонаті, мали виступати під нейтральним статусом — у складі команди «World Gymnastics 2», а не під російським прапором і гімном. Це спростовує твердження авторів допису про повноцінне повернення російських гімнастів до міжнародних змагань із національною символікою.

Отже, допис поєднує окремі правдиві відомості про пом’якшення спортивних обмежень із перебільшеннями та маніпуляціями. Відмову трьом російським гімнасткам у візах автори безпідставно пояснюють нібито ворожістю Заходу, замовчуючи безпекові причини рішення. Вистиномер оцінює допис як частково неправдивий.

Російські пропагандисти поширюють спотворений фрагмент виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, стверджуючи, що підтримка України є його головним пріоритетом, тоді як зниження цін на пальне для німців та інших громадян ЄС його нібито не цікавить. Насправді Мерц критикував дизельну угоду США з Росією та закликав посилювати тиск на Москву, а в тому самому виступі оголосив про плани знизити податок на електроенергію. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

У російських соціальних мережах поширюють уривок промови Мерца, який супроводжують твердженнями про нібито байдужість канцлера до добробуту громадян Німеччини та Європейського Союзу. Однак у відео він не говорить, що зниження цін на пальне не належить до його пріоритетів. Таку інтерпретацію вигадали автори пропагандистських публікацій.

Насправді канцлер реагував на повідомлення про угоду США з Росією щодо постачання дизельного пального. Він заявив, що така домовленість є абсолютно неприйнятною для Німеччини та ЄС, і наголосив на необхідності посилювати тиск на Росію, яка відкидає мирні пропозиції та продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

В іншому виступі Мерц також наголосив, що допомога Україні не фінансується коштом соціальних витрат та освіти в Німеччині. Він попередив про зростання російської загрози не лише для України та східноєвропейських сусідів, а й для самої Німеччини.

Крім того, у промові, фрагмент якої поширили пропагандисти, канцлер оголосив про плани знизити податок на електроенергію для домогосподарств. Це суперечить твердженням про те, що зменшення витрат громадян нібито не є пріоритетом його політики.

Маніпуляції також стосуються значення дизельної угоди США з Росією. За повідомленнями, вона передбачала постачання 300 тисяч тонн дизельного пального — обсяг, який США споживають приблизно за 14 годин. Експерти сумніваються, що домовленість матиме відчутний вплив на ціни на американських заправках, а Німецька асоціація палива та енергії не очікує значного впливу угоди на вартість пального в Німеччині.

Економічні аналітики також звертають увагу на невизначеність подальших постачань. Зокрема, через українські удари по російських нафтопереробних заводах Росія стикається з проблемами у виробництві пального й іноді сама змушена імпортувати дизель із сусідніх країн.

Інвестиційний стратег Тім Ермітаж у коментарі BBC назвав угоду спробою президента США Дональда Трампа стримати інфляцію напередодні проміжних виборів. Водночас колишній директор Інституту фіскальних досліджень Пол Джонсон пов’язав енергетичну кризу не із санкціями проти Росії, а з війною на Близькому Сході.

Отже, російська пропаганда вирвала слова Мерца з контексту, щоб створити хибне враження, ніби німецький канцлер нехтує добробутом власних громадян заради підтримки України. Насправді його заява стосувалася критики енергетичної співпраці США з Росією, а інші положення виступу свідчать про те, що зниження витрат домогосподарств залишається одним із напрямів урядової політики.

Російські Telegram-канали поширюють неправдиві твердження про те, що українці зможуть повернути нерухомість на тимчасово окупованих територіях лише після вступу до Збройних сил України. Для цього пропагандисти перекручують зміст законодавчої ініціативи «антиокупас», яка має захистити права власників від незаконного привласнення їхнього майна під час окупації. Насправді ця ініціатива не пов’язує право власності з проходженням військової служби. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Приводом для маніпуляцій стала заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про розробку відповідних положень для нового Цивільного кодексу України. У пропагандистських публікаціях її супроводжують іронічними твердженнями на кшталт «Хочеш повернути своє майно — вливайся до лав ЗСУ!», створюючи хибне враження, що держава нібито вимагає від власників нерухомості служити у війську для захисту своїх майнових прав.

Насправді ініціатива «антиокупас» спрямована на захист українців, які через російську окупацію були змушені залишити свої домівки. Вона передбачає додаткові гарантії, які мають не допустити використання періоду окупації для набуття прав на чужу нерухомість, зокрема через механізм набувальної давності. Ідеться про правовий механізм, за яким за визначених законом умов тривале добросовісне володіння майном може стати підставою для набуття права власності. Самого факту захоплення квартири чи тривалого проживання в ній для цього недостатньо.

Право власності українців на нерухомість на тимчасово окупованих територіях захищене і чинним законодавством. Зокрема, Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантує збереження права власності на майно, набуте відповідно до українського законодавства. Ці гарантії не залежать від того, чи отримала людина статус внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, оформлення нерухомості за правилами окупаційної влади не надає автоматичного права власності на неї з погляду українського законодавства. Угоди щодо нерухомого майна, укладені з порушенням вимог українського законодавства у випадках, визначених законом, не створюють юридичних наслідків.

Водночас важливо розрізняти юридичне право власності та фактичну можливість користуватися майном. Через російську окупацію українці можуть не мати доступу до своїх квартир і будинків, однак це саме по собі не позбавляє їх права власності. Ініціатива «антиокупас» має посилити правові гарантії власників, а не забезпечити негайне повернення фізичного контролю над нерухомістю.

Отже, російські пропагандисти використали реальну проблему захисту майна на окупованих територіях, щоб спотворити зміст законодавчої ініціативи та створити хибний зв’язок між майновими правами й військовою службою. Українське законодавство не встановлює вимоги вступати до ЗСУ для збереження або повернення права власності на нерухомість.

У соцмережах поширюють неправдиві повідомлення про нібито «декомунізацію» скульптури Остапа Бендера у Кременчуці на Полтавщині. До публікацій додають фотографію поваленої фігури та підпис «Бандерівці проти Бендера».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді скульптура впала, коли підлітки намагалися залізти їй на плечі. Згодом її повернули на місце. «Кременчуцька газета» опублікувала відеозапис інциденту.

Фотографії фігури, що лежала на тротуарі біля торгового комплексу «Галактика» на вулиці Соборній, з’явилися в соцмережах 5 жовтня. Спочатку обставини події були невідомі. Коли журналісти перевірили інформацію, скульптура вже стояла на звичному місці, тому вони припустили, що світлини могли бути згенеровані штучним інтелектом. Однак згодом з'явилося відео інциденту.

На ньому видно, як 3 жовтня підлітки намагаються видертися на скульптуру, після чого вона падає. За інформацією газети, поліція зареєструвала повідомлення про її пошкодження та почала встановлювати особу підлітка. Питання про можливу відповідальність неповнолітнього або його батьків мали вирішити після з’ясування обставин.

Остап Бендер — вигаданий герой сатиричних романів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Скульптуру роботи Ельданіза Гурбанова відкрили у Кременчуці 1 листопада 2013 року. Її появу пов’язували з відомою реплікою кіногероя про «голодне дитинство», проведене в цьому місті.

В Україні діє закон про декомунізацію № 317-VIII, ухвалений у 2015 році. Він передбачає, зокрема, усунення з публічного простору визначеної законом символіки комуністичного тоталітарного режиму. У 2023 році також ухвалили закон № 3005-IX про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики й деколонізацію топонімії.

Окремо Український інститут національної пам’яті у квітні 2025 року оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа. Об’єкти, присвячені письменникові, віднесли до символіки російської імперської політики через його участь у встановленні радянської влади та публічну підтримку імперської політики. Цей документ стосується самого Ільфа й не містить рішення щодо пам'ятників літературним персонажам.

Водночас вулицю, на якій розташована скульптура, справді перейменували в межах декомунізації: у лютому 2016 року колишня вулиця Леніна стала Соборною. Фігура літературного персонажа після цього залишалася на місці.

Отже, автори дописів використали справжню фотографію, але приписали зафіксованій події непідтверджений ідеологічний зміст. Таке подання підтримує пропагандистське зображення декомунізації як безглуздого нищення культурних об’єктів.

У соцмережі X поширюють відео з логотипом відомого американського видання WIRED, у якому російські удари по Україні пов’язують зі скороченням активності груп, що нібито намагалися змінювати відповіді ChatGPT. Автори ролику посилаються на начебто звіт OpenAI, однак перевірка не виявила відповідного матеріалу ні у WIRED, ні в офіційних публікаціях OpenAI.

У відео стверджують, що протягом останніх трьох тижнів активність «українських груп» знизилася майже до нуля через російські атаки на інфраструктуру. Ці групи буцімто щодня по 14 годин спілкувалися з чатботом, щоб змінювати інформацію про втрати української армії, результати бойових дій та біографії посадовців, а також покращувати імідж територіальних центрів комплектування. Україні приписують витрати на цю діяльність щонайменше у 7 мільйонів доларів щомісяця протягом понад трьох років.

Підтверджень цих заяв немає. Пошук за ключовими словами та формулюваннями з ролика не виявив відповідної новини на сайті WIRED, у його відеорозділі та серед офіційних публікацій OpenAI. Сам ролик не містить назви, дати чи посилання на згаданий «звіт розробників», не називає авторів дослідження або представників компанії, яким приписує ці висновки. Логотип медіа на змонтовані кадри був прикріплений, щоб надати озвученим в ньому заявам авторитетності.

Натомість у справжньому звіті OpenAI від 8 жовтня «Disrupting AI-enabled “false front” operations» ідеться, зокрема, про російську операцію впливу Dark Clark. Компанія повідомила про блокування пов’язаних із нею облікових записів ChatGPT. Оператори використовували сервіс для підготовки внутрішніх звітів, окремих дезінформаційних матеріалів і роботи під прикриттям нібито дослідницького центру в Латинській Америці. Значна частина їхньої діяльності була спрямована на дискредитацію України. Тверджень про українські групи, їхнє фінансування чи припинення їхньої роботи через російські удари цей звіт не містить.

WIRED також справді публікувало матеріал про удари по дата-центрах — але російських. В офіційному відео від 12 жовтня видання повідомляє про виведення з ладу дата-центру поблизу Москви після українського удару 11 жовтня та суттєві перебої в роботі сервісів «Яндекса».

Окремої уваги заслуговує акаунт, який поширив ролик. На момент перевірки у профілі, зареєстрованому в жовтні 2020 року, відображався один допис — саме це відео. Сторінка мала 142 підписників і не була підписана на жоден акаунт. У публікації позначено одразу 14 облікових записів, зокрема WIRED, OpenAI, українських та іноземних медіа. У поєднанні з поширенням непідтвердженого ролика від імені відомого видання це дає підстави припускати, що сторінку використали для цілеспрямованого інформаційного вкиду.

Подібний спосіб поширення контенту раніше описувала французька служба VIGINUM у дослідженні проросійської кампанії «Матрьошка»: підробки імітують матеріали західних медіа, а їхні поширювачі привертають до них увагу журналістів і фактчекерів у соцмережі X.

Ролик використовує назви WIRED та OpenAI для надання достовірності бездоказовим звинуваченням проти України. Ймовірно, створення цього вкиду пов'язане з розповсюдженням заяв про те, що удари по російських дата-центрах нібито призвели до падіння активності проросійських ботів в соцмережах, які пізніше не були підтверджені.

Російські медіа поширюють твердження про нібито зростання ворожості до українських біженців у Європі через їхнє небажання працювати, інтегруватися в місцеві суспільства та прагнення жити на соціальні виплати. Такі повідомлення перебільшують масштаби невдоволення українцями та замовчують їхній внесок в економіку країн, які їх приймають. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у Центрі стратегічних комунікацій.

Російські ЗМІ поширюють цю тезу з посиланням на політолога Івана Мезюху. Він стверджує, ніби невдоволення українцями в Польщі та інших європейських країнах лише посилюватиметься, а конфліктів із місцевими жителями ставатиме більше.

Однак статистичні дані спростовують твердження про масове небажання українських біженців працювати. За дослідженням Deloitte для ООН, у 2025 році в Польщі були працевлаштовані 76% українських біженців. Їхній внесок у ВВП країни становив близько 2,4%. Робота забезпечувала 87% доходів їхніх домогосподарств, тоді як польські соціальні виплати — лише 10%.

Водночас окремі опитування справді фіксують погіршення ставлення до українських біженців у Польщі. Проте ці зміни не підтверджують узагальнень російської пропаганди про небажання українців працювати та інтегруватися в місцеве суспільство.

Як зазначають дослідники, Росія цілеспрямовано використовує тему біженців для розпалювання антиукраїнських настроїв у Європі. Європейська служба зовнішніх дій зафіксувала російські інформаційні маніпуляції, спрямовані на погіршення відносин між Україною та Польщею. Зокрема, пропагандистські кампанії зображують українських біженців злочинцями та загрозою для європейців.

Для посилення ворожнечі між поляками й українцями російські пропагандисти також використовують історичні суперечності. Поєднуючи реальні дискусії про міграцію з перебільшеннями та негативними узагальненнями, вони намагаються сформувати образ українців як тягаря для європейських суспільств.

Таким чином, російська пропаганда використовує тему українських біженців, щоб замовчувати їхній економічний внесок, посилювати недовіру до українців і поглиблювати розкол між Україною та її європейськими партнерами.