Протести, насильницькі інциденти та економічні проблеми в європейських країнах використовують у соцмережах для поширення тверджень про нібито неминучий розпад Європейського Союзу. Автори таких дописів закликають Північну Македонію відмовитися від європейської інтеграції, стверджуючи, що їй нічого робити в ЄС. Для цього реальні події виривають із контексту, об'єднують у загальну картину хаосу та доповнюють непідтвердженими заявами, зокрема приписаними Володимиру Путіну. Ці антиєвропейські тези проаналізували балканські фактчекери із проєкту «Вистиномер».

Один із прикладів маніпуляції стосується інциденту в Марселі 1 жовтня 2026 року. Тоді під час заворушень, пов'язаних із протестами школярів, 15-річний підліток запаленим спреєм обпік обличчя жінки. У дописах цей випадок використали для твердження, що «у Франції за Макрона жодна жінка не перебуває в безпеці», а нападника назвали мігрантом з Африки. Однак у матеріалі французького телеканалу TF1 із посиланням на прокуратуру зазначено, що підозрюваному було 15 років і раніше він не потрапляв у поле зору поліції та судових органів. Його походження не підтверджували. Отже, автори дописів додали до реального кримінального випадку неперевірену інформацію, а потім використали його для узагальнень про все французьке суспільство.

Подібним чином у соцмережах поєднують повідомлення про економічні труднощі, ціни на нерухомість, міграцію та протести у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах. Різні за причинами й вимогами події подають як свідчення того, що «ЄС горить», «тріщить по швах» і «Європа розпадається». При цьому автори публікацій не враховують, що протести є частиною демократичного життя, а невдоволення окремими рішеннями урядів не означає відмови громадян від європейського проєкту.

Подібну тактику вже використовували для дискредитації Євросоюзу. Зокрема, аналіз Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) за лютий 2024 року описував, як протести фермерів у різних країнах Європи ставали приводом для поширення дезінформації. У соцмережах публікували старі відео як актуальні та просували повідомлення проти європейських інституцій і кліматичної політики. Частина таких матеріалів була пов'язана з проросійською пропагандою. Дослідження Європейської мережі стандартів фактчекінгу (EFCSN) також вказувало на використання невдоволення фермерів як підґрунтя для дезінформаційних кампаній.

В окремих македонських дописах автори прямо посилаються на Володимира Путіна як варте уваги джерело про події у ЄС. Російському диктаторові приписують слова, що «немає потреби руйнувати ЄС, адже він розпадеться сам». Однак оригінального джерела цієї цитати не наводять. Її використовують як нібито підтвердження неминучого краху Євросоюзу, доповнюючи твердженнями про економічну стагнацію, зростання державного боргу та конфлікти між європейськими країнами.

Антиєвропейські повідомлення також пов'язують із внутрішньою політикою Північної Македонії. Преспанську угоду, суперечку з Болгарією та конституційні зміни подають як докази того, що ЄС нібито вимагає від країни відмовитися від власної ідентичності та історії. В окремих дописах конституційні зміни називають «асиміляцією з печаткою». Такі публікації мали б спонукати громадян Північної Македонії відмовитися від європейської перспективи. Зокрема, молоді радять не виїжджати до Європи, а чекати на її нібито неминучий розпад. Як зазначають фактчекери, це відповідає ширшій стратегії використання внутрішніх розчарувань і політичних суперечностей у країнах Західних Балкан для послаблення підтримки європейської інтеграції.

На тлі цих тверджень фактчекери наводять дані Євробарометра за весну 2026 року. Згідно з опитуванням, 51% громадян ЄС довіряють Євросоюзу, 60% оптимістично оцінюють його майбутнє, а 72% вважають, що їхні країни отримують користь від членства. Ці показники не узгоджуються з образом Європи, яка нібито перебуває на межі неминучого розпаду.

Російська пропаганда поширюють тези про нібито «кінець Patriot» і нездатність західних партнерів надалі захищати Україну. За добу на ресурсах, залучених до інформаційних втручань, зафіксували 292 публікації з таким твердженням. Це 3,1% FIMI-сегмента та один із найпоширеніших наративів за цей період. Насправді заяви міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса стосувалися неможливості передати додаткові комплекси з німецьких запасів без шкоди для власної оборони, а матеріал Bloomberg — обмеженої кількості ракет-перехоплювачів. Маніпуляцію проаналізували в Центрі стратегічних комунікацій.

Німеччина вже передала Україні п’ять систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що Берлін наразі не може надати додаткові комплекси зі складів Бундесверу, оскільки це послабило б обороноздатність самої країни. Натомість він закликав інших партнерів посилити військову допомогу Україні.

Іншу проблему описало видання Bloomberg. Матеріал стосувався обмежених європейських запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot. За оцінкою видання, ситуація з їх постачанням може почати поліпшуватися щонайменше за рік. Однак ішлося саме про дефіцит боєприпасів, а не про відсутність комплексів Patriot в Україні.

Російські пропагандистські ресурси об’єднали ці два повідомлення та подали їх як свідчення того, що Захід нібито більше не здатен забезпечувати Україні протиповітряний захист. Для ширшого поширення маніпуляції переклад матеріалу Bloomberg опублікували п’ятьма мовами, зокрема іспанською та французькою.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що мета такої інформаційної кампанії — деморалізувати українців напередодні зими та переконати європейську аудиторію, що подальша військова допомога Україні не має сенсу. Маніпуляція полягає в тому, що обмеження щодо передачі нових систем із німецьких запасів і прогноз про постачання ракет видають за повну неспроможність Заходу підтримувати українську протиповітряну оборону.