Під час агітаційного мітингу 24 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що американці нині платять за бензин менше, ніж за попередніх президентів-демократів Барака Обами та Джо Байдена. Однак порівняння цін показує, що за Обами бензин ніколи не коштував дорожче за нинішній середній показник, а за Байдена ціни справді сягали вищого пікового рівня, проте залишалися такими недовго. Крім того, нинішні витрати на бензин становлять меншу частку наявного доходу американських домогосподарств, ніж у більшість років президентств Обами та Байдена. Твердження Трампа проаналізували PolitiFact.

Дональд Трамп висловився про ціни на бензин 24 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Перрі, штат Джорджія. На той момент середня ціна бензину в США становила 4,42 долара за галон. Президент заявив, що американці й досі платять менше, ніж за Обами та Байдена. PolitiFact перевірив це твердження, порівнявши максимальні ціни за президентств кожного з них, тривалість періодів подорожчання та частку витрат на бензин у доходах домогосподарств.

Як з’ясували фактчекери, без урахування інфляції твердження Трампа про дешевший бензин порівняно з періодом Обами є хибним. За президентства Обами найвища середня ціна становила 4,17 долара за галон — менше, ніж нинішні 4,42 долара. За другого президентського терміну Трампа ціна сягала 4,50 долара в середині травня. За Байдена вона досягла п’яти доларів за галон після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке спричинило потрясіння на світових енергетичних ринках.

Водночас самих пікових показників недостатньо, щоб оцінити ситуацію. За даними PolitiFact, за Байдена бензин коштував понад чотири долари за галон приблизно п’ять місяців — близько 11% його президентського терміну. За другого терміну Трампа ціни перевищували чотири долари протягом більш ніж 30% часу. Від початку квітня середня ціна не опускалася нижче 3,78 долара, а менше чотирьох доларів бензин коштував лише протягом трьох із 29 тижнів. Для порівняння, за Обами ціна перевищувала чотири долари лише протягом 7% тижнів його президентства.

У Білому домі у відповідь на запит фактчекерів послалися на розрахунки з урахуванням інфляції, згідно з якими бензин у перерахунку на сучасні ціни коштував дорожче за Обами та Байдена. Однак PolitiFact зазначив, що такий підхід має обмеження: ціни на бензин самі впливають на загальний рівень інфляції, тому відокремити ці чинники складно.

Натомість фактчекери оцінили, яку частку наявного доходу людина мала б витрачати на купівлю десяти галонів бензину на тиждень. Для цього вони зіставили вартість такого обсягу пального з тижневим наявним доходом на душу населення, використовуючи дані Бюро економічного аналізу США. За цим показником у другому кварталі 2026 року бензин займав меншу частку доходу, ніж у семи з восьми років президентства Обами та у трьох із чотирьох років президентства Байдена. Водночас частка витрат у другому кварталі 2026 року була більшою, ніж у 2024 році, протягом останнього року президентства Байдена.

У підсумку PolitiFact визнав заяву Трампа частково правдивою. Адже за піковою ціною бензин справді був дорожчим за Байдена, ніж нині, але порівняння з періодом Обами не підтверджується номінальними цінами. А оцінка доступності бензину для домогосподарств залежить від того, чи враховувати інфляцію та яку частку доходу становлять витрати на пальне.

21 жовтня депутат парламенту Молдови, лідер партії «Демократія вдома» Василе Костюк оприлюднив відеозвернення, у якому заявив про нібито загибель українця біля молдовсько-українського кордону. Посилаючись на анонімного інформатора, він стверджував, що влітку 2025 року поблизу села Клокушна Окницького району знайшли тіло 37-річного громадянина України з вогнепальним пораненням голови. Втім, фото поширене молдовським депутатом вперше було опубліковане ще у 2024-му році проросійськими телеграм-каналами. Маніпуляцію розвінчали фактчекери Укрінформу.

Причетними до смерті політик назвав українських прикордонників, які нібито стріляли в чоловіка під час спроби перетнути кордон. Також Костюк припустив, що молдовська влада приховує інцидент, і заявив, що направив запити до Генпрокуратури, Прикордонної поліції та Генінспекторату поліції. До звернення він долучив фото тіла, що лежить обличчям донизу. Його заяви підхопили російські телеграм-канали.

Насправді йдеться про випадок 2024 року, а оприлюднене Костюком фото вперше поширювалося ще тоді. У липні 2024 року російські пропагандистські ресурси й телеграм-канали, пов'язані з підсанкційним молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором, використовували цей самий знімок, щоб звинуватити українських прикордонників у розстрілі українця на території Молдови. Прикордонні відомства обох країн ці звинувачення тоді спростували. Речник ДПСУ Андрій Демченко назвав їх провокацією, спрямованою на дискредитацію українських прикордонників і дестабілізацію ситуації в Україні. На повторне використання того самого фото звернуло увагу й молдовське видання TV8.

За даними молдовської поліції, 13 липня 2024 року Прикордонна поліція повідомила через службу 112 про тіло чоловіка на полі за селом Клокушна, приблизно за 250 метрів від кордону з Україною. Загиблого ідентифікували за мобільним телефоном — ним виявився 27-річний громадянин України. Зібрані докази вказують, що між 21 і 24 червня 2024 року він, імовірно, намагався нелегально перетнути кордон з України до Молдови. Судово-медична експертиза не виявила ні тілесних ушкоджень, ні слідів вогнепальних поранень; точну причину смерті встановити не вдалося через сильне розкладення тіла. Ознак злочину правоохоронці не знайшли, тож підстав для кримінального розслідування немає.

Отже, Костюк видав стару історію за новий випадок 2025 року, проте жодних підтверджень цього немає — навіть ілюстрація та сама. Повторне поширення вигадки працює на дискредитацію української прикордонної служби, розпалювання антиукраїнських настроїв у молдовському суспільстві та критику чинної влади Молдови. 

У соцмережах і проросійських телеграм-каналах поширюють твердження, що перша леді України Олена Зеленська нібито відкриває в Ізраїлі реабілітаційний центр імені свого чоловіка. Як «доказ» пропагандисти показують першу шпальту ізраїльської газети Haaretz за 21 жовтня 2026 року із заголовком «Zelenskyy Rehabilitation Center in Israel». Також вони поширюють «свідоцтво» про реєстрацію в Ізраїлі компанії Rehab named after Zelensky LTD, датоване 14 жовтня 2026 року. Фейк розвінчали фактчекери СтопФейку.

Фактчекери StopFake з'ясували, що обидва документи підроблені. Справжній випуск Haaretz за 21 жовтня є в архіві PressReader. На місці «новини» про реабілітаційний центр там стоїть матеріал про неоголошений візит міністра оборони США Піта Геґсета до Ізраїлю та його зустріч з прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньягу 19 жовтня. Про цей візит повідомляло й агентство Reuters. Фальсифікатори замінили статтю та фото графічним редагуванням. Решта шпальти, зокрема головний заголовок про вибори в Ізраїлі, лишилася майже без змін.

«Свідоцтво про реєстрацію» теж має ознаки підробки. Номер компанії в ньому, 468164815, починається з цифри 4. Ізраїльські компанії натомість отримують дев'ятизначні номери, що починаються з 5: префікс 51 мають приватні компанії, 52 — публічні, 56 — іноземні.

Фото Олени Зеленської у фейку справжнє, але не пов'язане з Ізраїлем. Його опублікували 13 травня 2022 року на сайті Президента України. Воно ілюструвало відеозустріч Зеленської з першими леді Польщі, Литви та Франції, де йшлося про допомогу українським біженцям, лікування дітей з онкологічними захворюваннями та психологічну підтримку постраждалих від війни.

Цей фейк має на меті дискредитувати Олену Зеленську та українське керівництво. Посилання на авторитетне іноземне видання й «офіційний» документ мають створити враження, що інформацію підтверджують незалежні джерела.

Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александара Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість збігу президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучич розраховував провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав приблизно 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидатка на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ й ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім в іксі, менше у фейсбуці. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости і взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S та кілька інших сербських медіа і звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої кампанії слабко/пасивно. X заблокував лише приблизно 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер «Студентського списку» Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі із зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. Згенероване відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав тікток-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» в бюлетені.

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александара Вучича «Студентському списку» не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу в ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.

Російські медіа та акаунти в соціальних мережах поширюють вигадані історії про заворушення у Франції. Як пишуть StopFake, одному випадку пропагандисти публікували зображення нібито вцілілого магазину російських сувенірів із портретом Володимира Путіна, а в іншому — стверджують, що російський турист самотужки вигнав погромників із паризького бутика Louis Vuitton. Фактчекери встановили, що зображення магазину, ймовірно, створили за допомогою штучного інтелекту на основі старих фотографій пошкодженої кав’ярні Starbucks, а новину про туриста не публікувало видання, на яке посилалися російські ресурси. 

У першому випадку проросійські Telegram-канали та сторінки в соціальних мережах поширюють зображення, на якому серед розбитих вітрин нібито залишилася неушкодженою крамниця російських сувенірів із великим портретом Путіна. Автори дописів стверджували, що демонстранти розгромили сусідні магазини, але свідомо оминули торгову точку з російською символікою. Цю історію підхопило російське видання URA.RU, яке 19 жовтня опублікувало матеріал про нібито реакцію президента Франції Емманюеля Макрона на допис про магазин. У публікації також ішлося про начебто тисячовідсоткове зростання його виручки після протестів, однак доказів існування такої крамниці чи збільшення продажів не навели.

Фактчекери перевірили зображення за допомогою зворотного пошуку Google та виявили старі фотографії пошкодженої кав’ярні Starbucks, зроблені під час протестів «жовтих жилетів» у Парижі в грудні 2018 року. На них помітні схожі елементи фасаду, скляний козирок і розбиті вікна. Це дає підстави припускати, що старі фотографії використали як основу для створення фальшивого зображення. Тож твердження про магазин російських сувенірів, який нібито уникнув погрому завдяки символіці Путіна, не підтверджується.

Інший фейк був про нібито російського туриста, який під час заворушень у Парижі вигнав погромників із бутика Louis Vuitton, де купував сумку. Російський сайт «Аргументы и Факты» поширив цю історію з посиланням на французьке видання RTL. Однак пошук французькою мовою на сайті RTL та в інших відкритих джерелах не виявив жодної публікації про такий інцидент. Отже, посилання на французьке медіа не підтверджує правдивості повідомлення.

Фактчекери також перевірили скриншот нібито публікації RTL за допомогою сервісів Hive Detect і Fake Image Detector. Перший визначив імовірність створення зображення за допомогою штучного інтелекту на рівні 98,8%, а другий оцінив імовірність того, що скриншот створили комп’ютерними засобами або відредагували, у 80%. Додатковою ознакою підробки є невідповідність оформлення скриншота офіційному сайту RTL.fr: на ньому немає категорій і тематичних позначок, які присутні в оригінальних публікаціях видання.

Обидві історії поширювали на тлі протестів у Франції у вересні 2026 року. Вони почалися з вимог студентів і ліцеїстів щодо змін в освітній системі, а згодом до протестувальників приєдналися представники руху «жовтих жилетів» і профспілок. Заворушення супроводжувалися сутичками з поліцією та пограбуваннями, зокрема постраждали й магазини Louis Vuitton. На цьому тлі вигадані історії про російську символіку, яку нібито поважають французькі протестувальники, та про росіянина, який захищає французький бізнес, створюють маніпулятивне уявлення про події й намагаються сформувати позитивний образ Росії.

Проросійські ресурси та акаунти в соціальних мережах поширюють підроблені скриншоти петиції, яка нібито зібрала майже 200 тисяч підписів за примусову госпіталізацію президента України Володимира Зеленського до наркологічного диспансеру. Автори фейку твердять, ніби український президент начебто має ознаки залежності й тому не повинен розпоряджатися фінансовою допомогою Україні та коштами платників податків. Насправді такої петиції не існує, а скриншоти сфальсифіковані, розповіли у StopFake.

Фактчекери перевірили сайт petitions.com, на якому нібито опублікували звернення. Пошук за ключовим словом Zelenskyy та іншими варіантами транслітерації прізвища — Zelenskiy, Zelenskyi та Zelenski — не дав результатів. На платформі є лише дві петиції, у яких згадується прізвище Zelensky. Одна з них, опублікована 9 травня 2022 року, закликає до тіснішої співпраці між Україною та Польщею. Інша, від 16 липня 2023 року, містить мирний план уродженця Конго щодо розв’язання воєн у світі й зібрала лише п’ять підписів. Жодна з них не стосується примусової госпіталізації Зеленського.

Петиції на платформах на кшталт petitions.com не мають юридичної сили й не відображають реальних настроїв суспільства. Для підписання зазвичай достатньо вказати ім’я та адресу електронної пошти, особу підписанта не перевіряють, а механізми, які гарантують принцип «одна людина — один підпис», відсутні. Тому кількість підписів можна штучно збільшувати за допомогою скриптів і ботів.

Це відрізняє такі онлайн-звернення від офіційних державних систем електронних петицій, зокрема українських. У них підписи верифікують, а після набрання встановленої кількості голосів відповідні органи зобов’язані надати відповідь.

Фактчекери нагадують, що російська пропаганда вже неодноразово використовувала подібні маніпуляції. Зокрема, раніше поширювали фейки про нібито петицію німців із вимогою змусити Україну відповісти за підрив «Північного потоку», про мобілізацію бездітних жінок в Україні та про масовий збір підписів жителів Нью-Йорка проти урочистої вечері на честь Зеленського. У цих випадках маргінальні або вигадані онлайн-звернення намагалися представити як масштабні політичні ініціативи.

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».

Журналісти VSquare, Delfi Estonia та ізраїльського Shomrim, а також The Insider простежили зв'язки нібито ізраїльського аналітичного центру International Burke Institute (IBI) з російською пропагандистською інфраструктурою. У злитих документах кремлівського підрядника — Агентства соціального проєктування (АСП) — знайшовся бізнес-план саме такого «інституту в Ізраїлі», засновники IBI пов'язані з фігурантом естонської шпигунської справи, а журналістка, яка просувала «рейтинг» інституту, спершу визнала, що отримувала за це готівку, — а згодом від своїх слів відмовилася.

Інститут, у якому все запозичене

Сайт IBI з'явився в лютому 2025 року. Інститут подає себе як "незалежну спільноту експертів з Ізраїлю", а головним продуктом називає «Індекс суверенітету Burke» — рейтинг майже 200 країн, у якому Росія посідає четверте місце, одразу після США, Китаю та Швейцарії. Як звернули увагу чеські журналісти Investigace.cz, членство в ЄС і НАТО супровідні тексти подають як "обмеження суверенітету", а контроль Роскомнадзору над інтернетом — як сильну сторону Росії.

Справжнього у цьому "інституті" майже нічого немає. Серед партнерів на сайті значилися ООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, SIPRI і Світовий банк — усі вони заперечили співпрацю. Сотні «експертів» або вигадані, або «позичені» в реальних науковців без їхнього відома, двоє з них давно померли. За даними OpenAI, з 36 перевірених статей на сайті 34 скопійовані з інших джерел і підписані чужими іменами. Видають і мовні сліди: кирилиця посеред англійських слів, кальки з російської та неіснуючі об'єкти спадщини ЮНЕСКО.

Бізнес-план із Москви

Першими операцію описали технологічні компанії. У серпні 2026 року OpenAI заблокувала акаунти ChatGPT, які, найімовірніше, діяли з Росії й генерували дописи на підтримку IBI для X, Facebook, LinkedIn, Substack і Telegram. Meta видалила пов'язані з ними акаунти й сторінки у Facebook та Instagram. Проте хто саме стоїть за кампанією, жодна з компаній не назвала.

Підказку дав витік документів АСП — агентства, яке працює на Адміністрацію президента РФ і перебуває під санкціями США та ЄС. У листуванні з кураторкою пропагандистських проєктів АП Софією Захаровою, підлеглою Сергія Кирієнка, користувач під псевдонімом «Іммануїл Кант» надсилає файл «Проєкт для НУО / інституту / аналітичного центру в Ізраїлі». Бюджет — близько 80 тисяч доларів на перші пів року плюс приблизно 3 млн рублів щомісяця на контент і роботу з лідерами думок; окремим рядком — оренда офісу в Хайфі. Логіка документа відверта: російським наративам бракує «легітимного джерела», тож засновниками мають бути громадяни Ізраїлю з науковим ступенем, а «дослідження» інституту треба розсилати західним медіа, щоб ті їх цитували.

Файл створили наприкінці грудня 2024 року, домен IBI зареєстрували менш ніж за два місяці. Investigace.cz застерігає: прямих доказів того, що IBI керує саме АСП, і технічних перетинів їхньої інфраструктури не знайдено. Проте збігаються концепція, час і навіть місто, а «інтерв'ю», якими просували IBI, з'являлися й на фейкових сайтах кампанії «Двійник» (Doppelgänger), яку курує те саме АСП.

Хто стоїть за вивіскою

У липні 2025 року IBI зареєстрували в Ізраїлі як неприбуткову організацію. Засновник — уродженець Одеси Ігор Камінник із Хайфи, який ще 2021 року, за матеріалами ізраїльського суду, працював різноробом і встановлював вікна. Співзасновник Габріель Март, за даними берлінського Cyfluence Research Center, раніше мав ім'я Інокентій Олексійович Мартинов; The Insider стверджує, що він — син Олексія Мартинова.

Олексій Мартинов очолює московський Інститут новітніх держав, де Камінника роками представляли як «експерта». В естонській кримінальній справі 2022 року Мартинова названо підозрюваним у ворожій розвідувальній діяльності: за версією обвинувачення, він діяв за вказівками профільного управління АП і російських спецслужб. 2025 року це управління перейшло під кураторство Кирієнка, а той особисто вручив Мартинову державну нагороду. Сам Мартинов у коментарі VSquare заперечив зв'язки з державними органами РФ і заявив, що не вважає IBI фальшивим.

Справжні люди, справжні медіа

Найнебезпечніше в цій історії — те, що фейковий індекс вийшов за межі ботмереж. У квітні 2026 року The Jerusalem Post опублікувала колонку журналістки Рейчел Авраам, у якій війну проти Ірану аналізували крізь призму «Індексу суверенітету Burke». У телефонній розмові з журналістом Авраам визнала, що за роботу з інститутом їй платили готівкою, — а згодом почала це заперечувати. Цифри індексу потрапляли також на десятки індійських новинних сайтів, на сайти-двійники Forbes і Rolling Stone як оплачені публікації і навіть в академічні препринти.

Камінник очолює правління ще однієї неприбуткової організації з Хайфи — Dor Moriah (דור מוריה), яка займається інтеграцією російськомовних іммігрантів. Значні іноземні пожертви вона почала отримувати 2023 року — тоді ж, коли АСП розгорнуло кампанію в Ізраїлі. Організація проводить опитування про ставлення ізраїльтян до війни в Україні й заходи з депутатами Кнесету. Камінник, IBI та Dor Moriah на запити журналістів не відповіли.

Від підробки медіа — до підробки експертизи

IBI — лише один елемент багаторічної роботи. За документами АСП, які проаналізував The Insider, Ізраїль був мішенню щонайменше з 2023 року: «Двійник» (Doppelgänger) підробляв сайти популярних ізраїльських видань, а для соцмереж писали промпти на кшталт «напиши коментар від імені 38-річної ізраїльтянки», яка втомилася від війни. Після 7 жовтня кремлівські технологи взялися й за українську аудиторію з тезою «чому допомогу дають їм, а не нам», доручаючи розганяти її з використанням «традиційного антисемітизму».

Охоплення ботомереж IBI було скромним, але мета інша — створити «джерело», на яке посилатимуться справжні журналісти, науковці й політики, не підозрюючи, звідки взялися цифри. Тож, натрапивши на новий «аналітичний центр» із гучними рейтингами, варто перевірити бодай базове: чи існують його експерти, чи підтверджують партнери співпрацю і чи можна відтворити методологію.

Аналітики Детектора Медіа зафіксували в ТікТоці нову скоординовану кампанію: 27 жовтня менш ніж за годину з'явилися щонайменше десять фейкових відео, змонтованих під брендами Libération, Le Parisien, La Croix, 20 minutes, BFM, RFI, Euronews, BBC, The New York Times, WIRED, Corriere della Sera та NewsGuard. Головна мішень — масові протести у Франції. Ролики роздувають кількість протестувальників і жертв, вигадують цитати експертів і Ватикану, а наприкінці майже кожного звучить одна й та сама фраза: «загальноєвропейські протести 31 жовтня можуть паралізувати Францію, Німеччину, Італію та Іспанію». Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. 

Ключова теза кампанії — нібито «загальноєвропейські протести 31 жовтня». Насправді на цю дату у Франції анонсовано лише чергову суботню акцію руху «жовтих жилетів», а профспілки призначили національний страйк на 5 листопада. Про скоординовані акції в Німеччині, Італії та Іспанії не повідомляла жодна профспілка чи організація.  

Усі відео зроблено за одним шаблоном і опубліковано впродовж менш ніж години ввечері 27 жовтня: «Libération / Le Parisien / La Croix» (1), «20 minutes» (2), «The New York Times» (3), «WIRED» (4), «Euronews» (5), «BFM» (6), «RFI» (7), «BBC» (8), «Corriere della Sera» (9), «NewsGuard» (10). Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими англійськими іменами та цифрами, без аватарок, лайків і коментарів. Частина роликів має лише тривожну музику й субтитри у фірмовому стилі медіа, частина — згенерований штучним інтелектом англомовний закадровий голос. Субтитри «вшиті» безпосередньо в картинку, а не в опис, — так платформі складніше автоматично розпізнати текст. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії дезінформації VIGINUM описала ще у 2024 році.  

24 жовтня, за даними МВС Франції, на вулиці вийшли 410 тисяч людей (організатори називали 800 тисяч), затримали 1314 осіб, постраждали 53 правоохоронці. Пропагандисти ці цифри систематично «підсилюють»:

Другий напрям дезінформаційної кампанії — розпалювання етнічної ворожнечі. Фейкове BBC стверджує, що поліція «повісила» теракт у Траппі на психічно хворого чоловіка, а «свідки бачили за кермом темношкірого». 23 жовтня у передмісті Парижа чоловік відкрив вогонь з автомобіля по перехожих: загинув 26-річний боєць ММА Пенго Боссіо Вангі, ще п'ятеро поранені, зокрема 12-річна дівчинка. Підозрюваного, 39-річного Кевіна Т., затримали невдовзі після нападу; за даними Le Monde, він сам сказав поліції, що хотів «помститися» мігрантам за пограбовані крамниці, а вдома в нього знайшли «Майн кампф». Президент Макрон назвав напад «расистським терактом». Через стан здоров'я підозрюваного затримання справді тимчасово призупинили — цей реальний факт і став «зачіпкою» для фейку. Жодних свідчень про іншого нападника немає.  

Третій наратив цієї кампанії у ТікТоції — транслювання образу Емманюеля Макрона, який «втік» і «брехливих» медіа. Фейковий WIRED приписує історику Давиду Колону слова про те, що Макрон залишив Францію, усі відео з ним згенеровані ШІ, а «Єлисейський палац варто захопити в будь-якому разі». Фейкове BFM вкладає в його вуста фразу «все, що відбувається на вулицях, легітимне». Колон — дослідник пропаганди, який насправді сам викриває «Матрьошку». Фейковий The New York Times від імені журналіста Девіда Корна стверджує, що France 24, BFM TV, RFI та France TV «пом'якшують» у перекладі слова іноземних експертів про «крах Франції» й «тисячі поранених поліцейських». Слідів такої заяви Корна у відкритих джерелах немає. Фейкове Euronews вигадує, що Лувр замінив 25% експонатів копіями на випадок захоплення музею. Справжній привід — 19 жовтня протестувальники заблокували входи до Лувру, але про жодні копії не йшлося. До того ж у ролику сплутано прізвище нинішнього президента Лувру — Крістофа Лерібо, якого призначили в лютому 2026 року.

До кампанії «залучили» й Ватикан. Фейкова Corriere della Sera стверджує, що Святий Престол закликав Макрона піти у відставку, а особистий секретар Папи Едгар Іван Рімайкуна Інга нібито процитував Понтифіка: єдиний спосіб зупинити насильство — «негайна відставка Еммануеля Макрона». Таких заяв Ватикан не робив.

Показово, що «італійський» ролик має англомовні субтитри: кампанія розрахована передусім на англомовну аудиторію, а не на французів чи італійців.

Це видно й ще одного ролика, що поширюється в рамках поточної кампанії з дезінформації. Фейковий NewsGuard заявляє, що "Франція нібито втручається у вибори до Конгресу США", які відбудуться 3 листопада, з допомогою «сотень тисяч ботів», що "дискредитують Республіканську партію", а співзасновник NewsGuard Гордон Кровіц нібито це підтвердив. Насправді все навпаки: 21 жовтня сенатор Марк Ворнер і конгресмен Джим Гаймс повідомили за підсумками брифінгу розвідки, що Росія веде дезінформаційну кампанію проти Демократичної партії, зокрема з використанням ШІ-реклами та мереж «Матрьошка» і Storm-1516. Детектор Медіа також фіксував подібні кампанії саме проти демократів. Пропагандисти намагаються перевернути наратив і приписати власні методи Франції.

Висновок

Поточна кампанія поєднує дві цілі. Перша — посіяти страх і відчуття некерованого хаосу в Європі, зобразивши Францію державою, де влада брехлива, поліція вбиває, а медіа приховують правду. Друга — напередодні виборів у США посварити американців з Парижем і відвернути увагу від реального російського втручання. Вигадані цифри, підроблені цитати реальних людей і логотипи авторитетних редакцій мають надати цим меседжам видимість незалежного підтвердження, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У польськомовному сегменті іксу та інстаграму поширюють три фото чоловіка з маленьким собакою, нібито знятих після російських атак на Рівне, Дніпро й Київ, і роблять висновок: це «актор», а удари інсценовані. Фактчекери польського Demagog та українського StopFake встановили: справжнє лише одне фото, два інші згенеровані штучним інтелектом.

Допис, у якому «помітили», що на місцях руйнувань знову й знову з'являється той самий чоловік із песиком, опублікували польськомовні профілі «Міністерство правди» та «Центр юридичних послуг». До дописів додали три зображення з підписами «Жовтень 2026, Рівне», «Грудень 2025, Дніпро» та «Червень 2026, Київ». Різні дати й міста мали створити відчуття, що один і той самий «актор» послідовно «відпрацьовує» різні обстріли по всій країні.

Автентичне лише перше фото, з Рівного. Воно є одним із дванадцяти знімків в офіційному дописі патрульної поліції Рівненської області про роботу рятувальників після російського удару по місцевій школі 13 жовтня. Два інші зображення, із «Дніпра» й «Києва», згенерував штучний інтелект. Аналіз через SynthID виявив у них невидимий для ока цифровий водяний знак, яким маркують згенерований контент. Зворотний пошук показав, що ці кадри ніколи не публікували авторитетні медіа й не використовували в офіційних повідомленнях про атаки на Дніпро чи Київ. Вони трапляються лише в схожих пропагандистських дописах.

Звідки вони з'явилися, з'ясували фактчекери StopFake: уперше обидва зображення оприлюднив 14 жовтня російський пропагандистський телеграм-канал «Шейх Тамир», а потім їх підхопили інші проросійські канали й польськомовні акаунти. За оцінкою StopFake, присвоївши фото різні дати й локації, автори хотіли подати документальні свідчення російських ударів як постановку й посіяти сумніви в достовірності знімків з офіційних українських джерел. ШІ-контент стає інструментом не лише прямої фальсифікації, а й дискредитації справжньої документації: коли штучні зображення додають до реальних, під сумнів ставлять уже кожне фото з місця удару.

Наратив про «кризових акторів», «тихі вулиці» та «знімальні майданчики» як нібито доказ, що війни в Україні немає, Росія експлуатує не перший рік, і щоразу його спростовують. Нова версія відрізняється тим, що для «доказу» пропагандисти взяли справжнє фото з офіційного допису поліції й додали до нього два згенеровані «двійники».