У проросійських телеграм-каналах поширюють ШІ-згенероване фото оголошення про вакансії на одній із мереж АЗС, де шукачам роботи нібито обіцяють додаткові «бонуси за небезпеку». Також у повідомленнях стверджується, що "співробітники АЗС масово звільняються". Фейк розвінчали експерти Vox Check.

Це — фейк. Поширене зображення було створене за допомогою штучного інтелекту. Аналіз фото через інструмент перевірки контенту від OpenAI виявив у ньому водяний знак SynthID, який автоматично маркує графіку, згенеровану ШІ.

Раніше "Детектор Медіа" публікував розвінчання нібито заборони "фотографувати пусті полиці" в харківських супермаркетах: Міф про «голодну осінь»: як роспропаганда штучно створює ілюзію продовольчої кризи в Україні

15-16 вересня 2026 року, після завершення єврейського свята Рош га-Шана користувачі Facebook опублікували кілька відеороликів, в яких чоловіки, одягнені у хасидський одяг і кіпи, говорять українською або російськоб мовами. Втім, інтерв'ю "євреїв України", що поширюються в соціальних мережах, є фальшивими та створеними за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Про це свідчать як візуальні/аудіо характеристики записів, що підверджує аналіз інструментами розпізнавання фейків на основі штучного інтелекту (ШІ).

За даними грузинської фактчекінгової редакції MythDetector, аналітиків «Детектора Медіа», а також моніторингу українського Центру протидії дезінформації при РНБО (ЦПД), з 8 по 17 вересня 2026 року в мережі поширювалася скоординована хвиля ШІ-згенерованих «інтерв'ю» з нібито хасидами, яка просувала одразу три фейкові тези:

Першоджерело — ТікТок, а не Facebook

Обидва відео, поширені у Facebook 15 вересня, спочатку з'явилися у ТікТоці — і вже звідти розійшлися на інші платформи. За результатами зворотного пошуку зображень Google, який провели фактчекери MythDetector, відео з чоловіком у кіпі оригінально опублікував акаунт TikTok @rebe.shlomo.speaks. Наразі цей акаунт у ТікТоці недоступний: платформа видалила його.  За допомогою зворотного пошуку було встановлено, що інтерв'ю з чоловіком у кіпі також було опубліковано на платформі YouTube (досі доступне на момент публікації).  

Ще один фейк із того ж набору: «половину з 200 тисяч уже виплатили»

Окрім двох кейсів, які перевірили грузинські колеги, аналітики Детектора Медіа зафіксували ще одне відео з тієї ж кампанії — безпосередньо в самому ТікТоці, а не в переопублікуваннях на інших платформах. Його поширює акаунт @zoja_bour. На відео чоловік у відповідь на запитання «Чому ви переїхали?» каже:

«Ну, нам обещали 200.000 гривен за переезд и оплату жилья для семьи. А-а, пока что только половину выплатили. Очень надеюсь, не обманут. А-а, люблю Украину».

Перевірка цього відео автоматизованим інструментом розпізнавання синтетичного контенту показала 97,1% ймовірності, що відео згенероване штучним інтелектом, і 99,1% ймовірності, що мовлення в ньому синтетичне; ймовірність «класичного» дипфейка (підміни обличчя) інструмент оцінив у 0% — тобто йдеться саме про ШІ-генерацію відео й аудіо, а не про накладання одного реального обличчя на інше.

Пошук за ключовим словом «rebeshlomospeaks» у ТікТоці показує, що згенеровані відео з цього фейкового «акаунту-рабина» продовжують поширювати інші користувачі платформи навіть після видалення оригінального профілю. Зокрема, у ТікТоці й досі можна знайти відео про нібито «виплати релігійним євреям» — без будь-якого контексту, хто саме нібито здійснює ці виплати. Аналітики Детектора Медіа перевірили це відео інструментом Hive Moderation і також виявили в ньому ознаки ШІ-генерації — ймовірно, синтетичне аудіо, накладене на реальні відеокадри.

Також ми вияви акаут-дублікат контенту у Фейсбуці "Ребе Шломо говорить", які не забанений, має понад 3.5 тисячі підписників та майже щоденно поширює ШІ-генерований антисемітський контент, спрямований на розпалювання міжрегілійної та міжетнічної ненависті в Україні. 

Чому саме зараз і чому саме ця тема

Щорічне паломництво хасидів до Умані на Рош га-Шана — подія, яка стабільно привертає увагу в Україні і так само стабільно ставала приводом для російських інформаційних вкидів попередніх років. У 2026 році свято припало на 11–13 вересня, а посилені заходи безпеки в Умані діяли з 4 по 17 вересня. Саме на цей період і припала хвиля розглянутих фейків — публікації датовані 8–17 вересня.

Побудова наративу типова для подібних кампаній: реальна, підвищено обговорювана подія (масовий приїзд іноземних громадян) підмінюється вигаданими деталями — грошовими виплатами, політичним статусом міста, — які мають одночасно посилити побутовий антисемітизм («їм платять, а нам ні») і недовіру до влади («влада роздає гроші іноземцям» / «влада віддає частину території»). Використання ШІ-згенерованих «свідчень від імені самих хасидів» — прийом, покликаний додати наративу вірогідності саме через те, що слова нібито вкладені в уста представників спільноти, про яку йдеться.

Висновок

Відеоролики з нібито-хасидами, які нібито підтверджують отримання від України виплат по 200 тисяч гривень за переїзд або закликають до «незалежності»/«автономії» Умані, — це фейки, згенеровані штучним інтелектом. Це підтверджують і візуальні артефакти в самих відео, і перевірка спеціалізованими інструментами (Hive Moderation).

Жодних державних програм виплат чи переселення іноземних громадян і жодних реальних заяв про зміну статусу Умані в Україні не існує.

Первинним майданчиком поширення щонайменше частини цих відео був ТікТок: акаунт-джерело @rebe.shlomo.speaks платформа згодом видалила, однак згенеровані ним матеріали, включно з відео про виплати, продовжують поширювати інші користувачі.

Проросійський телеканал «Царьград», пропагандистські сайти https://podolyaka.ru/ і мережа ZOV (1 ; 2 ) та російськомовні акаунти у Facebook ( 1 ; 2 ; 3 ) видали за докази «примусової мобілізації жінок» в Україні фотографії вуличної реклами в Луцьку, які, за перевіркою грузинських фактчекерів із MythDetector, виявилися створеними штучним інтелектом.

Що поширювалося

14–15 вересня 2026 року «Царьград», а також інші проросійські новинні сайти й кілька російськомовних акаунтів у Facebook почали поширювати фотографії нібито рекламних банерів на вулицях Луцька. На зображеннях — жінки у військовій формі та заклик вступати до лав Збройних сил України, зокрема ставати операторками дронів. Автори публікацій охрестили рекламу «сексистською», а фразу на банері про те, що вміння впоратися з пральною машиною рівнозначне вмінню керувати FPV-дроном, подали як ілюстрацію того, що в Україні нібито розпочалася мобілізація жінок.

З 15 вересня ідентичні тези з тими самими фотографіями розійшлися також у Telegram-каналах та в X (Twitter).

Що показала перевірка

Фактчекери MythDetector перевірили три фотографії, що поширювалися в мережах, інструментом виявлення ШІ-контенту Hive Moderation. У всх випадках інструмент показав високу ймовірність штучного походження зображень — 99,8%, 91,4% та 92,4% відповідно. Цей висновок збігається з оцінкою Українського центру протидії дезінформації (УЦД), який 15 вересня також підтвердив: поширені фотографії — це фейкові зображення, згенеровані штучним інтелектом, а подібних банерів не розміщували ні в Луцьку, ні в інших містах України.

Додатковим маркером підробки стала адреса сайту, зазначена на самих банерах, — zsu.team. Цей домен не є офіційним ресурсом жодного органу, що займається цивільною мобілізацією в Україні, не згадується на сайті Міністерства оборони, а за переходом переадресовує користувача на сайт онлайн-казино. Той самий фейковий сайт фігурував на іншому підробному банері про військовий призов, який MythDetector викривав раніше, у лютому 2026 року, — тобто мережа повторно використала вже відпрацьований реквізит.

Юридичний контекст

Твердження про «масову мобілізацію жінок» не відповідає чинному українському законодавству. Згідно з офіційною інформацією, жінки не підлягають мобілізації — вступ до лав ЗСУ для них залишається добровільним і відбувається на контрактній основі. Обов'язковим для жінок є лише військовий облік — і то тільки для тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, що саме по собі не означає їхнього примусового призову.

Висновок

Фотографії банерів про нібито мобілізацію жінок у Луцьку — це ШІ-згенерована підробка: це підтверджують і результати перевірки інструментом Hive Moderation, оцінка Українського центру протидії дезінформації, і невідповідність фейкового сайту на банерах жодному офіційному ресурсу.

Наратив поширювався через проросійський телеканал «Царьград» та мережу російськомовних акаунтів і не має підтвердження — натомість чинне законодавство прямо спростовує тезу про примусову мобілізацію жінок в Україні.

Російська влада продовжує використовувати маніпуляції та дезінформацію для контролю над виборчими процесами, намагаючись водночас дискредитувати демократичні інститути в інших країнах, і про російські пропагандистські прийоми проаналізували EUvsDisinfo.

Кремлівська пропаганда намагається зобразити вибори у західних країнах сфальсифікованими, поширюючи фейки про нібито обмеження для журналістів в Австрії та Канаді чи відсутність спостерігачів у США. Проте  відсутність свободи і можливості зміни влади притаманні самій Росії, де результати виборів заздалегідь визначені, незалежне спостереження знищене, а голосування супроводжується тиском на виборців з боку роботодавців.

Крім того, Москва намагається звинувачувати сусідні держави, такі як Вірменія чи Молдова, у західному втручанні, хоча сама активно використовує методи маніпуляцій та підкупу виборців.

Невідʼємною рисою парламентських виборів 2026 року у Росії є усунення опозиційних кандидатів, арешти політиків і громадян, які висловлюють антивоєнні погляди. Для гарантування потрібних результатів кремлівський режим також використовує переписування меж округів та контроль голосування працівників на підприємствах.

Російська пропаганда поширила фейк, що в Україні мобілізували людину в костюмі супергероя, чому це фейк розповіли StopFake.

Прокремлівські медіа розповсюджували сфабриковану фотографію, де троє військовослужбовців нібито ведуть до мікроавтобуса чоловіка у костюмі людини-павука біля торговельно-розважального центру. 

Однак перевірка зображення за допомогою інструментів OpenAI Verify та Image Whisperer засвідчила, що відео згенерував штучний інтелект. Відео містить водяний знак SynthID. І артефакти ШІ-згенрованого відео: розмиті руки і відсутність деталей.

Що відео фейкове підтвердив і Волинський обласний ТЦК та СП.

Додатковим підтвердженням фейковості стала плутанина у самих пропагандистських джерелах щодо географії події. Одні російські ресурси вказували як місце дії Луцьк, інші - Кривий Ріг.

Російська пропаганда вчергове запустила в мережу фейкове відео про нібито постановочні звернення Володимира Зеленського, проте фактчекери StopFake спростутували фейк.

Прокремлівські медіа активно поширювали ролик, де хлопець нібито демонструє залаштунки кіностудії та процес підготовки декорацій із назвою міста Нікополь для виступу президента України Володимира Зеленського. Автори таких вкидів також безпідставно стверджували, нібито юнака одразу ж мобілізували за розголошення.

Проте аналіз матеріалу показав, що епізоди з кіностудією та міським знаком виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту, на що вказує наявність вотермарки SynthID.

Подібні фейки не є новими для російської пропаганди, адже міф про те, що глава держави нібито записує свої звернення перед зеленим екраном, поширюється ще з окупаційних часів.  Зокрема, у жовтні 2022 року схожі звинувачення лунали щодо виступу нібито голограми Володимира Зеленського технологічних форумах

Тим часом прифронтовий Нікополь та прилеглі громади щодня потерпають від обстрілів російських військ, які використовують ствольну артилерію та FPV-дрони проти цивільних жителів і мирної інфраструктури.

Акаунти в соцмережі X та пов’язані з Росією телеграм-канали поширюють підроблені скриншоти нібито публікацій BBC, The Independent, The Guardian та Al Jazeera. У них колишньому директору британської зовнішньої розвідки MI6 Алексу Янгеру приписують твердження, що атаку на потяг поблизу пункту пропуску «Ягодин» Україна начебто організувала як операцію «під чужим прапором».

Про це повідомляє «Укрінформ».

У фейкових матеріалах стверджується, що ціллю був дипломатичний потяг, яким їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, радник канцлера Німеччини із зовнішньої та безпекової політики Гюнтер Зауттер, колишній директор ЦРУ Девід Петреус та інші іноземні посадовці. Метою вигаданої операції нібито було звинувачення Росії та втягнення НАТО у війну.

Однак міжнародні видання таких заяв не публікували. Пропагандисти використали оформлення справжніх матеріалів про російську атаку, замінивши їхні заголовки та тексти вигаданими повідомленнями.

Найочевидніший доказ фальсифікації — Алекс Янгер не міг коментувати події 13 вересня. Колишній керівник MI6 помер 2 червня 2026 року від раку підшлункової залози. Отже, поширена від його імені «заява» повністю вигадана.

Підробку BBC пропагандисти оформили від імені журналіста Ярослава Луківа. Проте серед його матеріалів на сайті BBC немає публікації із заявами про українську «операцію під чужим прапором». За основу фейку взяли справжню статтю BBC про атаку на потяг, але підмінили її зміст.

Аналогічно було сфальсифіковано матеріал The Guardian, опублікований журналістками Емі Гокінс і Шарлоттою Гіггінс 13 вересня. В оригінальній статті йдеться про російський удар безпілотника та припущення «Укрзалізниці», що його можливою ціллю міг бути дипломатичний потяг. Жодних заяв Янгера або версії про українську провокацію в тексті немає.

У випадку з The Independent автори фейку використали ім’я репортерки Арпан Рай. Однак серед її матеріалів немає публікації з приписаними їй твердженнями про атаку «під чужим прапором».

Пропагандисти також підмінили зміст сюжету Al Jazeera від 14 вересня. В оригіналі повідомляється, що російський дрон атакував потяг поблизу польського кордону невдовзі після того, як станцію залишили Борис Джонсон та інші іноземні представники. Про нібито організовану Україною операцію в матеріалі не йдеться.

Насправді 13 вересня російський дрон уразив локомотив пасажирського потяга поблизу станції Ягодин біля польського кордону. Незадовго до атаки цією ділянкою проїхав окремий дипломатичний потяг із Борисом Джонсоном, колишнім прем’єр-міністром Швеції Карлом Більдтом та радниками з безпеки європейських країн. Девід Петреус перебував в іншому потязі, який під час атаки стояв на станції.

За повідомленням «Укрзалізниці», сигнал про евакуацію пасажирів подали приблизно за 15 хвилин до влучання. Компанія припустила, що можливою мішенню міг бути дипломатичний потяг, який через постійну загрозу російських атак вирушив раніше запланованого часу.

Фейк з’явився через кілька днів після іншої інформаційної кампанії зі схожим сюжетом. 10 вересня ФСБ заявила, що українські спецслужби нібито готують у Москві атаку «під чужим прапором» проти британського посла та інших дипломатів. Незалежних доказів цього російська спецслужба не надала.

Центр протидії дезінформації назвав заяву інформаційним вкидом і припустив, що Москва може заздалегідь створювати виправдання для власних провокацій.

Отже, заява колишнього директора MI6 вигадана, а скриншоти публікацій міжнародних медіа сфальсифіковані. За допомогою підробок російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за атаку на цивільну залізничну інфраструктуру на Україну та просувати наратив про те, що Київ нібито організовує провокації для втягнення західних держав у війну.

У проросійському сегменті мережі поширюють повідомлення про нібито провал проєкту зі спорудження паркану на фінсько-російському кордоні. Стверджується, що майже 200 кілометрів огорожі «за кілька тижнів розтоптали дикі лосі». Однак це неправда, першоджерелом «новини» стало сатиричне видання.

Про це повідомляє StopFake.

Автори дописів також пишуть, що на будівництво витратили €10 млн, а прокуратура Фінляндії начебто перевіряє використання коштів. Вигадану цитату про те, що «сама природа не дає нам відгородитися від Росії», приписують фінській газеті Helsingin Sanomat.

Історія про лосів з’явилася 22 серпня 2026 року в російському сатиричному виданні ІА «Панорама». Редакція попереджає, що всі тексти на сайті є «гротескними пародіями на реальність», а не справжніми новинами.

Згодом вигадку опублікував Геннадій Афанасьєв — колишній політик із Нарви в Естонії, який регулярно поширює у Facebook проросійські меми та сатиричні дописи. Його публікації вже фігурували у спростуваннях фактчекерів.

Після цього російські ресурси й блогери поширили історію вже без позначки про сатиру. Підтверджень того, що Helsingin Sanomat публікувала приписану їй цитату, також немає.

Приводом для вигадки стали реальні повідомлення про завершення будівництва прикордонної огорожі. Як повідомляє Euronews, Фінляндія спорудила 200 кілометрів паркану на окремих ділянках свого 1340-кілометрового кордону з Росією. Більша частина огорожі розташована на південному сході країни.

Паркан заввишки 4,5 метра обладнаний камерами та сенсорами. Його будівництво коштувало €356 млн, а щорічне обслуговування оцінюють у €2–3 млн.

Проєкт запустили після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке змусило Фінляндію переглянути безпекову політику. У квітні 2023 року країна приєдналася до НАТО.

Наприкінці 2023 року до фінсько-російського кордону прибули понад 1300 мігрантів без віз. Гельсінкі звинуватив Москву в навмисному спрямуванні громадян третіх країн до кордону та назвав це елементом гібридної атаки. Кремль звинувачення заперечив. Відтоді сухопутний кордон залишається закритим, якщо не враховувати короткого відкриття двох пунктів пропуску в грудні 2023 року.

Міністерка внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен заявила, що огорожа допомагає прикордонникам вести спостереження та за потреби стримувати незаконне проникнення. Вона також не виключила продовження паркану й закликала ЄС збільшити фінансування безпеки східного кордону.

Отже, проєкт не був зруйнований лосями, а повідомлення про розслідування прокуратури та публікацію Helsingin Sanomat вигадані. Сатиричний матеріал поширили без відповідного застереження, щоб висміяти безпекові заходи Фінляндії та нав’язати тезу про нібито марність спроб європейських країн захиститися від російських гібридних загроз.

Російські медіа стверджують, нібито Захід опинився на межі «величезного дефіциту пального» через українські удари по російських нафтопереробних заводах. За версією пропагандистів, Європа та США вже переживають «найгострішу паливну кризу», яка найближчим часом лише погіршуватиметься.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Світовий ринок дизельного пального справді перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін. Однак російські медіа маніпулятивно зводять комплексну глобальну проблему переважно до українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Твердження про те, що Європа вже потерпає від фізичного дефіциту пального, суперечить оцінці Єврокомісії. 8 вересня її Координаційна група з питань нафти повідомила, що на той момент проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до Євросоюзу не було.

Попит на дизельне й авіаційне пальне в Європі забезпечували завдяки збільшенню виробництва на європейських НПЗ і альтернативним поставкам зі світового ринку. Комерційні та аварійні запаси нафтопродуктів у ЄС також залишалися на достатньому рівні.

Водночас Єврокомісія визнала значну нестабільність цін і ризик подальшого посилення напруження восени та взимку. Серед причин вона назвала нестабільність на Близькому Сході, загальну геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту. Отже, подорожчання пального або обмежена пропозиція на світовому ринку ще не означають, що Європа вже зіткнулася з нестачею фізичних обсягів пального.

Українські удари по російських НПЗ справді вплинули на світовий ринок. За даними Reuters, у вересні три із шести найбільших виробників дизельного пального в Росії значно скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників. Ці шість підприємств разом забезпечують приблизно половину російського виробництва дизеля.

Зокрема, завод у Кіришах повністю припинив роботу, а Волгоградський НПЗ і завод НОРСІ працювали приблизно на чверть номінальної потужності. Скорочення виробництва змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Проте в тому самому матеріалі Reuters зазначає, що глобальну пропозицію пального одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану. На ситуацію також впливають російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході, сезонне збільшення споживання та ширші наслідки розв’язаної Росією війни проти України.

Отже, удари по російських НПЗ є одним із чинників напруження на ринку, але не єдиною причиною його нинішнього стану. Російська пропаганда вириває цей фактор із глобального контексту, щоб покласти відповідальність за проблеми світового паливного ринку на Україну та представити удари по інфраструктурі, яка підтримує російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.

У румунському сегменті фейсбуку поширюють твердження, нібито Росія офіційно підтвердила, що затриманий у Румунії за підозрою в підготовці диверсій російський шпигун насправді є українцем — «офіцером СБУ Альбертом Ковальовим». Автори дописів також ставлять під сумнів сам факт арешту, оскільки не знайшли справи на ім’я Івана Куценка у відкритій частині румунського судового порталу.

Про це повідомляє румунське медіа Factual.

Насправді жодних підтверджень того, що затриманий є українцем або співробітником СБУ, немає. Ба більше, офіційна позиція російського МЗС прямо суперечить поширюваному повідомленню.  

10 вересня 2026 року посольство Росії в Бухаресті повідомило, що румунська прокуратура поінформувала його про затримання та арешт на 30 діб «громадянина Російської Федерації, який має дозвіл на проживання в Румунії». Посольство попросило надати його співробітникам зустріч із затриманим і заявило про готовність забезпечити йому консульську та юридичну допомогу саме як громадянину Росії. Імені Альберта Ковальова, українського громадянства чи будь-якого зв’язку затриманого зі Службою безпеки України в повідомленні немає.

8 вересня Служба розвідки Румунії повідомила, що спільно з прокуратурою DIICOT, структурами Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та іноземними партнерами запобігла диверсійній операції на території країни. Фігуранта справи відомство назвало «громадянином Росії, який проживає в Румунії».

За даними слідства, від лютого до липня 2026 року чоловік збирав і передавав інформацію про румунські та багатонаціональні військові об’єкти в Бухаресті й повітах Клуж, Констанца, Келераш та Ілфов. Він також фотографував військову техніку, переміщення особового складу та українські вантажні літаки «Антонов», які тимчасово перебували на території Румунії. 40-річного громадянина Росії затримали за підозрою у спробі вчинення диверсійних дій.

Румунські органи офіційно не оприлюднювали імені підозрюваного. Ім’я Івана Куценка спочатку з’явилося в румунських медіа, які посилалися на власні джерела. Згодом російське незалежне видання Agentstvo перевірило російські бази даних і знайшло інформацію про 40-річного Івана Куценка з Новосибірська, який раніше відвідував Румунію та Молдову.

Відсутність справи у відкритому пошуку румунського порталу Portal Just також не доводить, що її не існує. ЗМІ повідомляли, що справа про арешт має номер 5766/2/2026 і перебуває на розгляді Апеляційного суду Бухареста. Сам судовий портал пояснює, що не всі справи публікуються у відкритому доступі: матеріали, позначені судом як конфіденційні, вилучають із системи публічного пошуку.

Фактчекери також перевірили різні варіанти написання імені «Альберт Ковальов» на сайтах Міністерства закордонних справ Росії та СБУ, але не знайшли жодного офіційного повідомлення чи надійного джерела, яке пов’язувало б людину з таким ім’ям із румунською справою. Єдина реальна особа, яку вдалося знайти за українським варіантом цього імені, — український футбольний тренер, який не має стосунку ані до СБУ, ані до затримання в Румунії.

Отже, немає жодної інформації про те, що затриманий є офіцером СБУ Альбертом Ковальовим. Навпаки, російське посольство офіційно назвало його громадянином Російської Федерації. Поширюваний фейк покликаний перекласти відповідальність за ймовірну диверсійну діяльність із Росії на Україну, а також дискредитувати румунські правоохоронні органи та спецслужби.