Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

01 Липня станом на 1588 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2742
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк, що українські біолабораторії вироблятимуть рак у Румунії

У соціальних мережах поширюється неправдива інформація про те, що українська фармацевтична компанія Biopharma нібито відкриє в румунському місті Арад «біолабораторії», де вироблятимуть рак для виборців. Автори публікацій поєднали тему американського фінансування біологічних дослідницьких установ в Україні з реальною інвестицією української компанії у виробництво ліків у Румунії. Насправді ці події не пов’язані між собою, а твердження про створення «агентів раку» є вигадкою. Про це розповіли румунські фактчекери проєкту Factual.

Приклад поширення дезінформаційного повідомлення у фейсбуці

Поширення фейку пов’язане з давньою російською дезінформаційною тезою про нібито існування в Україні американських «біолабораторій для створення біологічної зброї». У публікаціях згадують розсекречення документів, оприлюднених директоркою Національної розвідки США Тулсі Габбард, і намагаються представити їх як «доказ» існування таких програм.

Однак фактчекери зазначають, що документи не підтверджують розробку біологічної зброї чи створення речовин, які могли б спричинити рак. У матеріалах ідеться про фінансування дослідницьких установ, зокрема Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини в Харкові. Його робота пов’язана з діагностикою захворювань і розробкою ветеринарних вакцин, а не зі створенням патогенів для ураження населення.

Другу частину маніпуляції побудували навколо української компанії Biopharma. У червні стало відомо, що компанія інвестує 85 мільйонів євро у будівництво заводу в Араді, який має запрацювати до кінця 2027 року. Проте це підприємство не має жодного зв’язку з установами, які згадуються в документах США.

Biopharma є приватною фармацевтичною компанією, що виробляє препарати з донорської плазми крові. На новому заводі в Румунії планують виготовляти такі медичні препарати, як альбумін та імуноглобуліни, які використовуються для лікування пацієнтів.

Автори фейку навмисно об’єднали дві реальні новини — розсекречення документів про програми біобезпеки та відкриття фармацевтичного виробництва, щоб створити хибний висновок про «небезпечні біолабораторії». 

Російська дезінформація використала логотип правозихисників для поширення фейку про ТЦК

У мережі поширюється фейкове відео, у якому від імені європейської організації WAVE Network – Women Against Violence Europe заявляють про нібито «20-кратне зростання» сексуальних злочинів з боку працівників територіальних центрів комплектування в Україні. У ролику також стверджується, що співробітники ТЦК начебто скоюють насильство проти жінок як «помсту» за спроби захистити чоловіків чи родичів під час мобілізації. Чому це фейк, розповіли Stop Fake.

Приклад дезінформаційного повідомлення

Насправді WAVE Network не створювала такого відео, не робила подібних заяв і не публікувала жодних досліджень з такою статистикою. 

Фактчекери встановили, що в поширеному ролику без дозволу використали логотип WAVE Network. Але не наслідували стиль відеопублікацій правозахисників. Адже справжні публікації WAVE Network мають формати  експертних матеріалів, повідомлень про інформаційні кампанії, звіти, заходи та проєкти.

Поширений ролик побудований як пропагандистська компіляція, яка використовує довіру до відомої організації для просування неправдивого повідомлення. Відео складається з фрагментів кадрів із соціальних мереж, де зображені конфлікти між цивільними та людьми у формі. Ці матеріали не містять підтвердження заяв, які автори фейку намагаються приписати європейській організації. Лише доданий логотип створює хибне враження, що інформація походить від авторитетного джерела.

WAVE Network справді займається питаннями протидії насильству щодо жінок і дітей. Організація об’єднує понад 190 європейських жіночих неурядових організацій та працює над підтримкою постраждалих, дослідженнями, адвокацією та підвищенням обізнаності про різні форми насильства.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії WAVE Network публікувала матеріали, присвячені Україні, зокрема щодо ризиків насильства під час війни, захисту жінок і дітей, а також підтримки біженок. Організація засуджувала російське вторгнення та наголошувала на необхідності допомоги постраждалим від війни. Водночас у цих матеріалах немає жодних згадок про ТЦК, українську мобілізацію чи статистику, яку поширюють у фейковому відео.

Отже, відео є черговою маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію українських інституцій та посилення негативних наративів навколо мобілізації. Автори фейку використали реальну організацію і тему боротьби з насильством, щоб надати вигаданим звинуваченням вигляду підтвердженої міжнародної інформації.

Головні джерела дезінформації у Польщі, за соцопитуванням: політики, ШІ-тролі та інфлуенсери

Дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації. Найпоширенішими темами маніпуляцій стали енергетика, здоров’я, політика, клімат і нові технології. Про це розповіли Demagog.pl на основі звіту «Дезінформація очима поляків. Випуск 2026».

Дослідження провели у травні 2026 року серед тисячі громадян віком від 18 до 75 років. Учасникам запропонували оцінити 30 поширених неправдивих тверджень, що стосувалися різних сфер — від енергетики та медицини до політики й клімату.

Автори звіту зазначають, що головними джерелами дезінформації поляки вважають передусім політиків і партії, автоматизовані боти та тролів зі штучним інтелектом, інтернет-інфлюенсерів, звичайних користувачів мережі, а також прихильників псевдонауки та альтернативної медицини.

Однією з найбільш поширених тем стали фейки про енергетику. Середня підтримка неправдивих тверджень у цій сфері становила близько 39%, а 78% опитаних погодилися щонайменше з одним хибним твердженням. Найпоширенішим виявився міф про те, що електромобілі нібито загоряються частіше за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Значна частина респондентів також повірила твердженням, що атомні електростанції завжди становлять смертельну загрозу для мешканців прилеглих територій, а електромобілі нібито значно більше шкодять довкіллю протягом усього життєвого циклу.

Серед інших популярних напрямів дезінформації були здоров’я, політика, клімат і нові технології. Дослідники звертають увагу, що люди, які повірили фейкам в одній сфері, часто виявляють більшу схильність приймати неправдиві твердження і в інших темах. Це свідчить про загальну вразливість частини суспільства до маніпулятивних повідомлень.

Окрему увагу у звіті приділили впливу штучного інтелекту на поширення неправдивої інформації. Близько 80% опитаних вважають, що за останні п’ять років масштаби дезінформації, створеної за допомогою AI, зросли. Майже половина респондентів заявили, що зустрічалися з дипфейками, однак кожен третій не зміг визначити, чи мав справу з контентом, створеним штучним інтелектом.

Дослідження також показало високий рівень поширення теорій змови. Дев’ять із десяти опитаних погодилися хоча б з одним із перевірених неправдивих тверджень, а 19% підтримали половину або більше запропонованих фейкових тверджень. Найбільше зростання помилкових переконань зафіксували у темах клімату та здоров’я. Зокрема, збільшилася кількість людей, які вірять у твердження про нібито навмисне руйнування вугільної економіки через глобальну кліматичну політику або про підготовку нових пандемій світовими елітами.

Попри масштаби проблеми, лише близько чверті поляків знають про існування організацій, які займаються фактчекінгом. Найчастіше громадяни перевіряють інформацію самостійно — через пошукові системи, великі новинні портали та офіційні джерела. Водночас більшість опитаних вважає, що боротьба з дезінформацією має бути спільною відповідальністю держави, медіа, технологічних платформ і незалежних організацій перевірки фактів.

Автори звіту наголошують, що поширення фейків дедалі більше пов’язане з розвитком нових технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту. Це дозволяє створювати й поширювати маніпулятивний контент швидше та у значно більших масштабах, що робить системну перевірку інформації важливим елементом протидії дезінформації.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.