У мережі поширюються дописи про те, що у Верховній Раді нібито обговорюють норми, згідно до яких україномовні громадяни начебто матимуть «усі права», носії угорської, польської, румунської та кримськотатарської мов — «права національних меншин», а російськомовні — «жодних прав». При цьому автори дописів не уточнюють, про які саме права йдеться, не називають конкретного законопроєкту, його реєстраційного номера чи депутатів, які нібито запропонували такі зміни.

Насправді повідомлення про поділ громадян на «три правові категорії» є вигадкою. Як з’ясували фактчекери StopFake, такі дописи почали з’являтися 30 вересня в російських телеграм-каналах, звідки їх підхопили інші користувачі. Відповідної законодавчої ініціативи фактчекери не виявили.

Можливим приводом для дезінформації став законопроєкт про освітні права корінних народів і національних меншин. Згідно з офіційною карткою документа, його зареєстрували 1 жовтня під номером 16119. Він стосується освіти й не передбачає визначення обсягу громадянських прав за мовою повсякденного спілкування.

Як повідомляє УНІАН, проєкт зберігає українську як основну мову освітнього процесу та передбачає гарантії навчання мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС. Школи, де понад половина учнів навчаються відповідною мовою меншини, зможуть отримати спеціальний статус. Їм пропонують дозволити адаптувати навчальні програми для збереження культурної ідентичності, традицій та звичаїв.

Також документ передбачає можливість дублювати освітні документи мовою меншини за заявою батьків. Перелік предметів, які викладаються українською, можна буде розширити за письмовим зверненням батьків щонайменше двох третин учнів відповідного класу або групи та рішенням адміністрації закладу. Ці пропозиції регулюють організацію навчання, а не встановлюють «категорії» громадян.

Чинний закон про забезпечення функціонування української мови як державної прямо виключає приватне спілкування зі сфери своєї дії. Отже, вимоги щодо використання державної мови у визначених законом публічних сферах не означають заборони розмовляти іншими мовами в побуті.

Крім того, стаття 24 Конституції України гарантує громадянам рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом. Вона прямо забороняє привілеї чи обмеження за мовними ознаками. Твердження про позбавлення російськомовних громадян прав суперечить цим гарантіям.

Сюжет про «три категорії» громадян нагадує фейк часів президентської кампанії 2004 року — мапу України з поділом населення на «три сорти». Західні регіони на ній позначали як «перший сорт», центральні — як «другий», а південні та східні — як «третій». Такий поділ неправдиво приписували Віктору Ющенку та його команді. Як зазначає рух ЧЕСНО, листівка й відповідний відеоролик були продуктом політтехнологів штабу Віктора Януковича, якого представляли «захисником» жителів Півдня і Сходу. Нинішній фейк відтворює схожий прийом: громадян залякують нібито нерівністю прав, щоб підживлювати внутрішні суперечності та недовіру до влади.

Такими повідомленнями поширювачі дезінформації підміняють обговорення освітніх гарантій для національних меншин вигаданою загрозою позбавлення прав. Це підживлює страхи навколо мовного питання та уявлення про нібито дискримінацію російськомовних в Україні.

OpenAI викрила російську операцію, яка використовувала підроблені листи до шкіл у Латинській Америці. Російські організатори інформаційної операції надсилали школам фальшиві розпорядження, щоб використати проведені за ними заходи для політичних провокацій і дискредитації України.

Про це з посиланням на опублікований 8 жовтня звіт OpenAI повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

OpenAI заблокували пов’язані з операцією акаунти ChatGPT і назвали кампанію Dark Clark. Її діяльність охоплювала кілька країн Латинської Америки.

Одним з епізодів стала розсилка школам Еквадору листів від імені Міністерства освіти з вимогою провести присягу президенту Даніелю Нобоа та засновнику американської приватної військової компанії Blackwater Еріку Прінсу. У червні в мережі поширилося відео такої церемонії в Гуаякілі. Фактчекери Ecuador Chequea підтвердили, що захід справді відбувся. Водночас міністерство заперечило, що давало відповідні вказівки. Перевірка показала, що листи надсилали з Gmail-адреси, яка імітувала державну пошту, а нумерація документа не відповідала офіційному формату.

У Перу організатори, за їхніми внутрішніми звітами, видавали себе за регіональне управління освіти та доручали школам провести заходи про Україну зі згадками Степана Бандери. Вони стверджували, що отримали від деяких закладів підтвердження й фотографії. OpenAI знайшла публікації про такі заходи в латиноамериканських і європейських медіа.

Зокрема, польське видання Myśl Polska приписало їхню організацію українським дипломатам. У тій самій публікації євродепутат Гжегож Браун закликав забороняти в’їзд до Польщі людям, яких він звинувачував у просуванні «антипольських ідеологій». Таким чином шкільний захід, проведений за підробленими вказівками, використали для розпалювання українсько-польських суперечностей.

Інша кампанія в Еквадорі просувала неправдиве твердження, нібито уряд Нобоа через підставні компанії вербує громадян для війни в Україні. Як «доказ» використали фальшивий контракт, текст якого редагували за допомогою ChatGPT. Фактчекери Lupa Media встановили, що приписаний телеканалу Teleamazonas сюжет був підробкою, а зазначений у документі реєстраційний номер компанії не існував у відповідному державному реєстрі.

У Панамі оператори використовували ChatGPT для підготовки фальшивого листа зі звинуваченнями почесного консула України в корупції та тексту озвучення. Матеріал згодом з’явився в TikTok під логотипом місцевого телеканалу TVN Noticias.

Переважно ChatGPT використовували для внутрішньої звітності. Як повідомляє NPR, ці звіти допомогли дослідникам простежити кампанії та зіставити заяви операторів із відкритими джерелами. OpenAI застерігає, що організатори перебільшували результати й іноді приписували собі чужі дії.

Компанія віднесла Dark Clark до п’ятої категорії шестирівневої шкали Breakout Scale — найвищої серед 30 викритих нею операцій із початку 2024 року. Ця категорія відображає поширення кампанії до рівня публічної реакції політиків.

У болгарському сегменті соцмереж поширювали вигадані заяви російського президента Володимира Путіна про можливі удари по «американських базах» у Болгарії, приписували міністру оборони Росії Андрію Бєлоусову погрози судовим переслідуванням усіх, хто допомагав Україні зброєю, а також поширювали сфабрикований діалог між лідером партії «Възраждане» Костадином Костадиновим і заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим. Дезінформацію викрили болгарські фактчекери із Factcheck.bg.

В одній із публікацій у фейсбуці Путіну приписували слова, що Росія нібито має високоточні ракети для удару по чотирьох «американських базах» у Болгарії, але при цьому «болгари не постраждають». Публікації не містили посилання на джерело, однак одна з них зібрала понад 3,5 тисячі вподобайок, 686 коментарів і 255 поширень. Factcheck.bg перевірив офіційні російські джерела, а також матеріали ТАСС і «РИА Новости» і не знайшов такого звернення Путіна.

Фактчекери із Болгарії також звернули увагу на маніпуляції довкола так званих «американських баз» у Болгарії. Чотири військові об’єкти, про які йдеться, не є самостійними американськими базами: вони перебувають у спільному користуванні відповідно до угоди між Болгарією та США. Йдеться про навчальний полігон «Ново село», складські об’єкти в Айтосі та авіабази «Безмер» і «Граф Ігнатієво».

Інший фейк стосувався міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова. У соцмережах поширювали твердження, нібито він після засідання з представниками розвідки заявив, що всіх, хто допомагав Україні зброєю, «будуть судити в Росії». Публікація активно поширювалася у фейсбуці й тіктоці, а також з’явилася на сайті The Sofia Times. За даними Factcheck.bg, це твердження циркулює ще з липня 2025 року.

Перевірка не виявила такої заяви Бєлоусова ані в російських інформаційних агентствах, ані в міжнародних медіа. Водночас фактчекери знайшли реальні слова російського міністра про те, що країни ЄС дедалі більше залучаються до війни через фінансову та військову допомогу Україні. У квітні 2026 року Бєлоусов заявляв, що такі дії можуть призвести до загострення військово-політичної ситуації в Європі, однак заяви про судове переслідування всіх, хто постачає Україні зброю, він не робив.

Ще одна дезінформаційна історія стосувалася зустрічі Костадинова з Медведєвим. У фейсбуці поширювали нібито повний запис їхньої розмови, в якому Костадинов начебто просив Росію не починати війну проти Болгарії, а Медведєв відповідав, що Росія може лише «врятувати Болгарію». Публікація не містила посилання на конкретне російське джерело.

Отже, в усіх  випадках дезінформація ґрунтувалася на приписуванні російським посадовцям і політикам заяв, яких вони не робили, або на вигаданому переказі реальної зустрічі.

Росія системно використовує освіту, молодіжні проєкти та військово-патріотичні заходи для мілітаризації та індоктринації українських дітей на тимчасово окупованих територіях. У Криму окупаційна влада розвиває кадетські й «козачі» класи, залучає до військових зборів та співпраці з силовими відомствами навіть дошкільнят, а на ТОТ Донеччини російські десантники проводять для школярів заходи з демонстрацією військового спорядження. Роль пропаганди у мілітаризації молоді на ТОТ проаналізували у Харківській правозахисній групі.

В окупованому Криму окупаційне «Міністерство освіти» заявило про подальший розвиток кадетської та «козачої» освіти. Під час засідання так званої «Ради кадетської освіти» обговорювали військові збори, взаємодію шкіл з окупаційними силовими відомствами, роботу кадетських і «козачих» класів та проєкт «Кадетики та козачата». Окупаційна посадовиця Валентина Лаврик назвала «патріотичне виховання» та «готовність до служіння вітчизні» пріоритетами освіти на захопленому півострові.

Окремо у ХПГ звертають увагу на залучення до таких ініціатив дітей дошкільного віку. До проєкту «Кадетики й козачата» залучили 13 дитсадків у Сімферополі, Євпаторії, Джанкої та Джанкойському районі. Учасниками стали діти від п’яти до семи років, їхні батьки та педагоги, а старші кадети й козаки виступали як «наставники». Проєкт подають як спосіб виховання «патріотизму», поваги до російської історії та «традицій» із раннього дитинства.

Ще одним напрямом мілітаризації стали заходи для школярів на інших окупованих територіях. На ТОТ Донеччини російські десантники провели для дітей «військово-патріотичний» захід, під час якого демонстрували військове екіпірування, тактичне спорядження та засоби зв’язку. Для школярів також організували виставку «Обличчя війни вчора та сьогодні» з фотографіями російських військовослужбовців, а завершився захід концертом за участю фронтової бригади повітряно-десантних військ РФ.

ХПГ також аналізує зміни у російській шкільній освіті, які посилюють її пропагандистську складову. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у новому навчальному році в російських школах, зокрема на окупованих територіях, з’явилося сім нових або оновлених пропагандистських ініціатив. Серед них — скорочення уроків суспільствознавства та посилення ролі історії, у підручниках з якої більше уваги приділяють протистоянню із Заходом, «традиційним цінностям» і війні.

Паралельно школярам пропонують предмет «Духовно-моральна культура Росії», покликаний формувати так звані «традиційні цінності». У його межах, за даними розвідки, дітям розповідатимуть, зокрема, про державних діячів і військових, передусім учасників війни проти України. Водночас військову складову шкільної освіти посилюють через поділ курсу «Основи безпеки та захисту Батьківщини» на безпеку життєдіяльності та початкову військову підготовку.

Ще один інструмент пропаганди — залякування дітей прихильністю до України. У тимчасово окупованому Генічеську російські силовики проводили для школярів заняття про «тероризм та екстремізм». За даними Центру національного спротиву, дітям нав’язували думку, що підтримка України може трактуватися як «терористична діяльність», зокрема через реакції та вподобайки під проукраїнськими публікаціями. У такий спосіб окупаційна влада поєднує пропаганду з контролем за поведінкою дітей у соціальних мережах.

За оцінкою ХПГ, мілітаризація є частиною ширшої системи, яку Росія розбудовує в окупованих українських територіях. До неї належать освітні програми, молодіжна політика, законодавство про «тероризм» та «екстремізм», військово-патріотичні організації й силові структури. Експерти Московського механізму ОБСЄ, як зазначає ХПГ, дійшли висновку, що ця система спрямована на ідеологічну обробку та мілітаризацію українських дітей, придушення проявів незгоди й трансформацію їхньої ідентичності.

ХПГ також наводить висновки Управління Верховного комісара ООН з прав людини, згідно з якими російська влада на окупованих територіях використовувала освітні програми, молодіжні організації та літні табори для поширення російського патріотизму й мілітаризації українських дітей. Таким чином, описані кадетські класи, військово-патріотичні заходи, зміни шкільної програми та залякування дітей «екстремізмом» є складовими системної політики впливу на неповнолітніх.

У мережі поширюють перекручену цитату державного секретаря США Марко Рубіо щодо перспектив дипломатичного врегулювання російсько-української війни. У низці медіа його слова передали як заяву про те, що «жодних перспектив врегулювати війну за допомогою переговорів зараз немає», хоча в оригіналі йшлося про відсутність перспектив переговорного врегулювання на цей момент. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в Центрі протидії дезінформації.

Як зазначили в Центрі, у точному перекладі Рубіо сказав: «Наразі не видно перспектив для врегулювання шляхом переговорів». Таким чином, поширена версія цитати змінює зміст висловлювання, перетворюючи оцінку поточної ситуації на категоричне твердження про повну відсутність можливостей для дипломатичного завершення війни.

Крім того, у маніпулятивних публікаціях опустили важливий контекст слів американського держсекретаря. Рубіо пояснив, що дипломатичні зусилля наразі не дають результату через вимогу Росії встановити повний контроль над Донбасом, яку Україна відкидає як неприйнятну. Водночас він наголосив, що Сполучені Штати готові й надалі відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичного рішення.

Як пише Європейська справда із посиланням на першоджерело, інтерв’ю грецькому виданню Kathimerini, Рубіо також заявив про занепокоєння можливістю подальшої ескалації війни. За його словами, Росія може використати наближення зими для атак на українську енергетичну інфраструктуру, тоді як Україна посилила спроможність завдавати далекобійних ударів по території Росії. Американський посадовець наголосив, що США залишаються готовими сприяти переговорному процесу, якщо з’явиться можливість для його успішного проведення.

Отже, поширена в мережі версія створює враження, що США нібито остаточно відмовилися від дипломатичного шляху врегулювання війни. Насправді з контексту інтерв’ю випливає, що Рубіо говорив про відсутність перспектив переговорного рішення саме в поточній ситуації, одночасно підтверджуючи готовність Вашингтона підтримувати дипломатичні зусилля.

Польські користувачі фейсбуку масово поширюють тезу, що Польща «втратила понад 490 мільярдів злотих через Україну» — мовляв, ці гроші уряд віддав українцям замість того, щоб витратити на армію чи лікарні. Фактчекери польського Demagog пояснили: цифра справжня, але йдеться про оцінку економічного удару від російського вторгнення, а не про суму, яку Польща витратила на підтримку України.

Приводом стала доповідь Головного статистичного управління Польщі (GUS) на Економічному форумі в Карпачі 9 вересня. Президент GUS Марек Цєрпял-Волан (Marek Cierpiał-Wolan) оцінив втрати ВВП Польщі за 2022–2025 роки, пов'язані з повномасштабною війною, у 490,1 млрд злотих (приблизно 113,5 млрд євро, або приблизно 3,5% сукупного ВВП за ці роки). Українські медіа про цю оцінку теж писали.

У польському фейсбуці цю цифру швидко переінакшили (1, 2, 3, 4): 490 мільярдів подавали як «ціну України». У коментарях дістається і чинній коаліції Дональда Туска, і уряду «Права і справедливості», який керував країною на початку великої війни, — їм закидають, що вони «довели нас до банкрутства», й іронічно дякують за «безкоштовно віддану військову техніку». Українських біженців там же називають «паразитами».

Проте з даних GUS це не випливає. Найбільшу частину втрат — 292,1 млрд злотих — понесли польські домогосподарства: через високу інфляцію після вторгнення зростання реальних зарплат сповільнилося, а у 2022 році вони навіть скоротилися на 2%. Ще 126 млрд припадає на підприємства, 72 млрд — на державний і місцевий сектор. Окремо звіт GUS вказав на різке зростання оборонних видатків: якби вони залишилися на довоєнному запланованому рівні, були б меншими на 154,2 млрд злотих. За словами голови GUS, ці гроші могли б піти на щось ефективніше з погляду економічного зростання — але витрачені вони на польську армію, а не передані Україні. Загалом валова додана вартість в економіці виявилася на 426,5 млрд злотих нижчою, ніж у сценарії без війни; найбільше постраждало будівництво (−120,9 млрд). Водночас, як наголосив Цєрпял-Волан, спад був не скрізь: зросли видатки на адміністрацію, оборону, освіту й охорону здоров'я. Іншими словами, ці 490 мільярдів — це насамперед ціна інфляційного шоку й мілітаризації, які спричинила Росія, а не рахунок за допомогу сусідам. Аналогічні розрахунки польська влада пояснює потребою мати аргументи для майбутніх розмов про відшкодування збитків з боку агресора.

Обійдений увагою і внесок українських біженців у польську економіку. Згідно з дослідженням Deloitte на замовлення Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), лише у 2025 році українці згенерували 2,4% ВВП Польщі — приблизно 94 млрд злотих (понад 20 млрд євро). Рівень зайнятості серед українських біженців зріс із 61% у 2023 році до 76% у 2025-му, 87% їхніх домогосподарств живуть передусім із заробітку, а соціальні виплати становлять лише приблизно 10% доходу — утричі менше, ніж у польських сімей. Від громадян України Національний фонд охорони здоров'я Польщі отримав приблизно 4,4 млрд злотих внесків, а витратив на них 2,5 млрд.

Маніпуляції щодо фінансування України — одна з найпопулярніших тем антиукраїнської дезінформації в Польщі. Достатньо взяти реальну державну статистику, прибрати з неї слово «російська» перед «агресією» — і рахунок за війну, яку розв'язала Москва, перекладається на Київ і українських біженців. Втрати поляків від інфляції та витрати на власну безпеку перетворюються на «гроші, віддані Україні», а винуватець цих втрат у такій версії зникає зовсім.

Російські окупанти готують серію постановних відеоінтерв'ю з жителями окупованих Олешок на Херсонщині. Місцеві мешканці мають звинуватити Сили оборони України в обстрілах і блокаді міста, розкритикувати українську владу й подякувати російським військовим. Про це повідомила Служба безпеки України 7 жовтня. Ці дані СБУ отримала під час контррозвідувальної діяльності. Запустити кампанію планують у жовтні — на початку листопада.

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона, місто перебуває в окупації ще з 24 лютого 2022 року. Після звільнення Херсона в листопаді 2022-го Олешки опинилися на лінії фронту: прямого сполучення з правим берегом немає, береги й дороги заміновані. Влітку 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, і тоді місто зазнало значного затоплення. До повномасштабного вторгнення в Олешках жило приблизно 25 тисяч людей. Тепер, за різними оцінками, лишилося від 1,5 до 2 тисяч, серед них щонайменше кілька десятків дітей. Електрики й газу немає від середини 2023 року.

Регулярні постачання їжі припинилися наприкінці травня 2026 року. Тоді ж відбулася й остання евакуація. Люди виживають завдяки запасам, городам і бур'янам, а частину допомоги волонтери та українські військові доставляють дронами.

Україна пропонувала кілька варіантів евакуації, зокрема коридор через підконтрольну Росії територію і режим тиші, але Москва їх не погодила. Наприкінці вересня Україна винесла ситуацію в Олешках на позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що Олешки «чітко показують, що відбувається з людьми на окупованих територіях».

Кремль намагається перекласти відповідальність на Україну. 21 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков стверджував, що «київський режим робить усе, щоб перешкодити доставкам».

Постановні інтерв'ю, про які попереджає СБУ, мають підкріпити цю тезу «голосами з місця». За задумом окупантів, мешканці повинні:

Такі відео не можуть бути свідченням. Їх записують російські військові в місті, де люди залежать від окупантів у всьому: їжа, ліки, можливість виїхати. Відверто говорити перед камерою в таких умовах неможливо.

СБУ закликає медіа та громадян критично ставитися до «сенсаційних» відео з Олешок, не довіряти ворожим і проросійським телеграм-каналам, не поширювати неперевірену інформацію і спиратися на офіційні джерела.

У X та фейсбуці поширюють відеоролик, на якому тіла людей у чорних мішках скидають у довгий рів. Кремлівські акаунти та дезінформаційні ресурси стверджують, нібито це «свіжі кадри» катастрофічних втрат Збройних Сил України, а в країні нібито не вистачає місця для поховань, тому влада ховає загиблих у масових і безіменних могилах. Зокрема поширення такого ролика в польському сегменті соцмереж зафіксували дослідники Demagog. 

НАПРАВДУ: Це чергова маніпуляція та цинічне спотворення фактів ворожою пропагандою. Поширюваний відеофрагмент не має жодного стосунку до поточних втрат ЗСУ чи «нових» братських могил.

Центр протидії дезінформації при РНБО України також зауважує, що цей дезінформаційний наратив одночасно поширювали кількома мовами (зокрема, арабською, англійською та словацькою) для дискредитації України за кордоном та створення панічних настроїв.

Контекст: Російська пропаганда регулярно намагається перекласти відповідальність за власні воєнні злочини на українську сторону. Братські поховання в Україні дійсно виявляли — але виключно на деокупованих територіях (на Харківщині, Київщині, Донеччині та Херсонщині), де російські загарбники катували та вбивали цивільних і військовополонених.

За даними правозахисних організацій (зокрема Human Rights Watch), лише в Маріуполі за перший рік окупації у подібних місцях масових поховань з'явилися тисячі нових могил жертв російської агресії.

ВИСНОВОК: Пропагандисти взяли трагічні кадри воєнних злочинів армії РФ проти цивільного населення Маріуполя 2022 року та видали їх за «сучасні масові поховання українських солдатів». 

Грузинські та російськомовні акаунти у Facebook і TikTok поширюють відео, на якому співголова «Альтернативи для Німеччини» (AfD) Аліса Вайдель нібито називає Володимира Зеленського «політичним шантажистом», а Україну — «чорною дірою» для німецьких грошей. Фактчекери грузинського Myth Detector встановили: російськомовне аудіо згенероване штучним інтелектом, а в оригінальній промові про Україну не йдеться взагалі.

30 вересня ролик опублікував грузиномовний акаунт у Facebook. Раніше ідентичне відео з'являлося в російськомовних Facebook і TikTok — на сторінці Global.Politic воно висить із 8 березня з підписом «Алиса Вайдель разнесла Зеленского в щепки! Такого в Бундестаге не ждал никто!».

Закадровий голос російською «від імені» Вайдель стверджує, що Зеленський наживається на війні, мільярди зароблених німцями євро зникають в Україні, а сам український президент руйнує енергетичну безпеку Німеччини й намагається «втягнути її в Третю світову». Звучить і засудження фінансової та військової допомоги Києву.

Насправді це не Бундестаг. За допомогою зворотного пошуку Myth Detector знайшов оригінал — запис виступу Вайдель на заході AfD у Північному Рейні-Вестфалії, опублікований на YouTube-каналі партії 26 січня. Збігаються одяг, жести, синій фон із логотипом фракції та навіть телефони слухачів у кадрі. У фейку використано фрагмент із 1:00 до 7:27 приблизно 23-хвилинного запису. У ньому Вайдель говорить про виборчу кампанію, банкрутства німецьких компаній, високі податки (зокрема на викиди CO₂), ціни на енергію та субсидії на «зелену» енергетику, критикує Фрідріха Мерца і ХДС, а AfD називає «останнім шансом» для Німеччини. Ні Зеленського, ні України в промові немає. Інструмент Hiya (InVID) оцінив 3,5-хвилинний фрагмент російськомовного аудіо як згенерований ШІ з імовірністю 92%

Вибір Вайдель не випадковий: AfD — найпомітніша німецька партія, що виступає проти військової допомоги Україні, тож аудиторії легко повірити, що вона «нарешті сказала правду». Вплив партії справді зростає. 6 вересня на виборах у Саксонії-Ангальт AfD здобула 43,8% і 39 з 83 мандатів — до одноосібної більшості забракло трьох. 20 вересня вона стала першою в Мекленбурзі-Передній Померанії (38,2%) і посіла третє місце в Берліні (16,3%).

Утім, при партія не є у владі на федеральному рівні: у Саксонії-Ангальт підтримувати її місцевий уряд (на рівні федеральної землі) відмовилася інші партії, у Мекленбурзі-Передній Померанії інші партії виключають співпрацю з нею, а на федеральному рівні AfD перебуває в опозиції до коаліції ХДС/ХСС і СДПН. Наступні вибори до Бундестагу мають відбутися взимку 2029 року — за даними Федеральної виборчої керівниці, між 26 січня і 25 березня. За час до цих виборів багато що (зокрема, ситуація з економікою в Німеччині та чутливість міграційної політики) може змінитися. 

Для російської пропаганди зростання AfD — зручний привід видавати бажане за дійсне: якщо реальна Вайдель про Зеленського в цій промові мовчить, їй просто дописують потрібний текст. А підпис про «Бундестаг» додає партійному заходу ваги офіційної трибуни.

Кадри, на яких муніципальна охорона силоміць витягує активісток із будмайданчика на Теремках, у польських, грузинських і російськомовних соцмережах подали як "доказ" того, що в Україні почали примусово мобілізувати жінок. Фактчекери польського Demagog і грузинського Myth Detector пояснювали своїй аудиторії: це не ТЦК і не армія, а черговий епізод конфлікту киян із міською владою через вирубку дерев.

На початку серпня 2026 з'явилися новини про те, що заради побудови резервної тепломагістралі для мікрорайонів Теремків-1 і Теремків-2 планують вирубати 662 дерева, зокрема столітні дуби. КМДА апелювала до турботи про мешканців — створення резерву на випадок нових російських ударів по ТЕЦ-5 — і попереджала, що блокування робіт «може поставити під загрозу опалювальний сезон». Після протестів 12 серпня оголосили двотижневий мораторій, а 21 вересня роботи відновили за «оптимізованим» проєктом. Активісти не повірили, що траншею копають уже новою трасою, і прийшли це знімати — муніципальна охорона витіснила їх силою. Одна з учасниць розповіла NV, що охоронець вивернув їй кисть, і вона звернулася до поліції; сутичку висвітлювала й УП.Життя.

Саме ці кадри пішли «на експорт» пропагандистам. 22 вересня о 19:31 російський телеграм-канал «Шепот Фронта» опублікував відео з підписом «Будущая медсестра армии Зеленского!!!». Звідти ролик із вотермаркою каналу потрапив у грузинський Facebook із підписом «В Україні взялися за жінок!», а 24–25 вересня грузинські й російськомовні акаунти доповнили, що жінок забирають «незалежно від віку» і відправляють «першу партію» до ТЦК.

У польськомовному сегменті відео ширили у Facebook (1, 2, 3) та X — зокрема профіль @WolnaRadio, відомий поширенням неправдивої інформації.

Myth Detector через зворотний пошук знайшов першоджерело — відео активістки, опубліковане у Facebook 22 вересня о 13:33, тобто за шість годин до допису «Шепота Фронта». Demagog знайшов той самий кадр у репортажі «Нового голосу України» (4:58). Люди у формі на відео — не військові, а працівники муніципальної охорони.

Мобілізації жінок в Україні немає. 25 серпня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив: «Мобілізація жінок в Україні не проводиться, не готується і не розглядається». Жінки служать лише добровільно.

Попередню хвилю цього фейку наприкінці серпня фіксував ЦПД: тоді приводом стала стаття The Telegraph про жінок у ЗСУ.

Кейс показовий тим, що пропаганді не довелося нічого вигадувати. Реальний конфлікт — кияни проти міської влади — для іноземної аудиторії без розуміння контексту легко перетворюється на «незаконну мобілізацію» та «полювання ТЦК на жінок». Законне невдоволення діями КМДА стає сировиною для антиукраїнського наративу, а найголовніше — про що, власне, протестували на Теремках — у цій версії зникає повністю.