У соціальних мережах поширюють твердження, що російські спортсмени нібито масово повернулися до міжнародних змагань під національними прапором і гімном, а відмову трьом російським гімнасткам у візах до чемпіонату світу в Нідерландах пояснюють «заздрістю та ненавистю» Заходу. Насправді обмеження для російських спортсменів відрізняються залежно від виду спорту, а рішення нідерландської влади щодо гімнасток мало політичні та безпекові підстави. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у балканському фактчекінговому проєкті Вистиномер.

Автори допису у Facebook стверджують, що після повернення на міжнародні спортивні арени росіяни почали здобувати золоті медалі та встановлювати світові рекорди. Відмову російським гімнасткам у візах вони подають як прояв «заздрості, ревнощів і ненависті» з боку західних країн.

Фактчекери зазначають, що твердження про повернення російських спортсменів до міжнародних змагань під національними символами відповідає дійсності лише в окремих видах спорту. У 2026 році деякі міжнародні федерації пом’якшили обмеження для росіян. Водночас єдиного підходу до їхньої участі у змаганнях немає, а низка спортивних організацій і далі забороняє використовувати національний прапор, гімн та інші державні символи Росії.

Також перебільшенням є твердження, що після повернення російські спортсмени масово почали встановлювати світові рекорди. Росіяни справді здобувають медалі у видах спорту, де їм дозволено виступати, однак це не підтверджує заяв про масове побиття рекордів. Зокрема, обмеження на участь російських легкоатлетів у великих міжнародних змаганнях залишаються перешкодою для їхнього повернення на провідні світові старти.

Окремо фактчекери перевірили твердження про недопуск російських гімнасток до чемпіонату світу в Роттердамі. За повідомленнями медіа, нідерландська влада відмовила у візах трьом спортсменкам — Ангеліні Мельниковій, Вікторії Лістуновій та Анні Калмиковій. Водночас інші представники російської делегації, які вчасно подали документи, отримали дозвіл на в’їзд.

Рішення щодо трьох гімнасток було пов’язане не зі спортивною конкуренцією, а з безпековими та візовими питаннями. Дві з них раніше публічно демонстрували підтримку російського вторгнення в Україну та використовували символіку війни, зокрема літеру «Z». Такі обставини стали підставою для відмови у візах.

Крім того, російські спортсмени, яким дозволили взяти участь у цьому чемпіонаті, мали виступати під нейтральним статусом — у складі команди «World Gymnastics 2», а не під російським прапором і гімном. Це спростовує твердження авторів допису про повноцінне повернення російських гімнастів до міжнародних змагань із національною символікою.

Отже, допис поєднує окремі правдиві відомості про пом’якшення спортивних обмежень із перебільшеннями та маніпуляціями. Відмову трьом російським гімнасткам у візах автори безпідставно пояснюють нібито ворожістю Заходу, замовчуючи безпекові причини рішення. Вистиномер оцінює допис як частково неправдивий.

Російські пропагандисти поширюють спотворений фрагмент виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, стверджуючи, що підтримка України є його головним пріоритетом, тоді як зниження цін на пальне для німців та інших громадян ЄС його нібито не цікавить. Насправді Мерц критикував дизельну угоду США з Росією та закликав посилювати тиск на Москву, а в тому самому виступі оголосив про плани знизити податок на електроенергію. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

У російських соціальних мережах поширюють уривок промови Мерца, який супроводжують твердженнями про нібито байдужість канцлера до добробуту громадян Німеччини та Європейського Союзу. Однак у відео він не говорить, що зниження цін на пальне не належить до його пріоритетів. Таку інтерпретацію вигадали автори пропагандистських публікацій.

Насправді канцлер реагував на повідомлення про угоду США з Росією щодо постачання дизельного пального. Він заявив, що така домовленість є абсолютно неприйнятною для Німеччини та ЄС, і наголосив на необхідності посилювати тиск на Росію, яка відкидає мирні пропозиції та продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

В іншому виступі Мерц також наголосив, що допомога Україні не фінансується коштом соціальних витрат та освіти в Німеччині. Він попередив про зростання російської загрози не лише для України та східноєвропейських сусідів, а й для самої Німеччини.

Крім того, у промові, фрагмент якої поширили пропагандисти, канцлер оголосив про плани знизити податок на електроенергію для домогосподарств. Це суперечить твердженням про те, що зменшення витрат громадян нібито не є пріоритетом його політики.

Маніпуляції також стосуються значення дизельної угоди США з Росією. За повідомленнями, вона передбачала постачання 300 тисяч тонн дизельного пального — обсяг, який США споживають приблизно за 14 годин. Експерти сумніваються, що домовленість матиме відчутний вплив на ціни на американських заправках, а Німецька асоціація палива та енергії не очікує значного впливу угоди на вартість пального в Німеччині.

Економічні аналітики також звертають увагу на невизначеність подальших постачань. Зокрема, через українські удари по російських нафтопереробних заводах Росія стикається з проблемами у виробництві пального й іноді сама змушена імпортувати дизель із сусідніх країн.

Інвестиційний стратег Тім Ермітаж у коментарі BBC назвав угоду спробою президента США Дональда Трампа стримати інфляцію напередодні проміжних виборів. Водночас колишній директор Інституту фіскальних досліджень Пол Джонсон пов’язав енергетичну кризу не із санкціями проти Росії, а з війною на Близькому Сході.

Отже, російська пропаганда вирвала слова Мерца з контексту, щоб створити хибне враження, ніби німецький канцлер нехтує добробутом власних громадян заради підтримки України. Насправді його заява стосувалася критики енергетичної співпраці США з Росією, а інші положення виступу свідчать про те, що зниження витрат домогосподарств залишається одним із напрямів урядової політики.

Російські Telegram-канали поширюють неправдиві твердження про те, що українці зможуть повернути нерухомість на тимчасово окупованих територіях лише після вступу до Збройних сил України. Для цього пропагандисти перекручують зміст законодавчої ініціативи «антиокупас», яка має захистити права власників від незаконного привласнення їхнього майна під час окупації. Насправді ця ініціатива не пов’язує право власності з проходженням військової служби. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Приводом для маніпуляцій стала заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про розробку відповідних положень для нового Цивільного кодексу України. У пропагандистських публікаціях її супроводжують іронічними твердженнями на кшталт «Хочеш повернути своє майно — вливайся до лав ЗСУ!», створюючи хибне враження, що держава нібито вимагає від власників нерухомості служити у війську для захисту своїх майнових прав.

Насправді ініціатива «антиокупас» спрямована на захист українців, які через російську окупацію були змушені залишити свої домівки. Вона передбачає додаткові гарантії, які мають не допустити використання періоду окупації для набуття прав на чужу нерухомість, зокрема через механізм набувальної давності. Ідеться про правовий механізм, за яким за визначених законом умов тривале добросовісне володіння майном може стати підставою для набуття права власності. Самого факту захоплення квартири чи тривалого проживання в ній для цього недостатньо.

Право власності українців на нерухомість на тимчасово окупованих територіях захищене і чинним законодавством. Зокрема, Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантує збереження права власності на майно, набуте відповідно до українського законодавства. Ці гарантії не залежать від того, чи отримала людина статус внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, оформлення нерухомості за правилами окупаційної влади не надає автоматичного права власності на неї з погляду українського законодавства. Угоди щодо нерухомого майна, укладені з порушенням вимог українського законодавства у випадках, визначених законом, не створюють юридичних наслідків.

Водночас важливо розрізняти юридичне право власності та фактичну можливість користуватися майном. Через російську окупацію українці можуть не мати доступу до своїх квартир і будинків, однак це саме по собі не позбавляє їх права власності. Ініціатива «антиокупас» має посилити правові гарантії власників, а не забезпечити негайне повернення фізичного контролю над нерухомістю.

Отже, російські пропагандисти використали реальну проблему захисту майна на окупованих територіях, щоб спотворити зміст законодавчої ініціативи та створити хибний зв’язок між майновими правами й військовою службою. Українське законодавство не встановлює вимоги вступати до ЗСУ для збереження або повернення права власності на нерухомість.