Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

07 Жовтня станом на 1686 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

«Вайдель рознесла Зеленського»: промову лідерки AfD про податки й енергетику переозвучили ШІ

Грузинські та російськомовні акаунти у Facebook і TikTok поширюють відео, на якому співголова «Альтернативи для Німеччини» (AfD) Аліса Вайдель нібито називає Володимира Зеленського «політичним шантажистом», а Україну — «чорною дірою» для німецьких грошей. Фактчекери грузинського Myth Detector встановили: російськомовне аудіо згенероване штучним інтелектом, а в оригінальній промові про Україну не йдеться взагалі.

Приклад ролику на ТікТок зі зманіпульовною промовою Вайдель, з ШІ-озвучкою 

30 вересня ролик опублікував грузиномовний акаунт у Facebook. Раніше ідентичне відео з'являлося в російськомовних Facebook і TikTok — на сторінці Global.Politic воно висить із 8 березня з підписом «Алиса Вайдель разнесла Зеленского в щепки! Такого в Бундестаге не ждал никто!».

Закадровий голос російською «від імені» Вайдель стверджує, що Зеленський наживається на війні, мільярди зароблених німцями євро зникають в Україні, а сам український президент руйнує енергетичну безпеку Німеччини й намагається «втягнути її в Третю світову». Звучить і засудження фінансової та військової допомоги Києву.

Насправді це не Бундестаг. За допомогою зворотного пошуку Myth Detector знайшов оригінал — запис виступу Вайдель на заході AfD у Північному Рейні-Вестфалії, опублікований на YouTube-каналі партії 26 січня. Збігаються одяг, жести, синій фон із логотипом фракції та навіть телефони слухачів у кадрі. У фейку використано фрагмент із 1:00 до 7:27 приблизно 23-хвилинного запису. У ньому Вайдель говорить про виборчу кампанію, банкрутства німецьких компаній, високі податки (зокрема на викиди CO₂), ціни на енергію та субсидії на «зелену» енергетику, критикує Фрідріха Мерца і ХДС, а AfD називає «останнім шансом» для Німеччини. Ні Зеленського, ні України в промові немає. Інструмент Hiya (InVID) оцінив 3,5-хвилинний фрагмент російськомовного аудіо як згенерований ШІ з імовірністю 92%

  Вихідні дані аналізу Hiya. Джерело: Myth Detector

Вибір Вайдель не випадковий: AfD — найпомітніша німецька партія, що виступає проти військової допомоги Україні, тож аудиторії легко повірити, що вона «нарешті сказала правду». Вплив партії справді зростає. 6 вересня на виборах у Саксонії-Ангальт AfD здобула 43,8% і 39 з 83 мандатів — до одноосібної більшості забракло трьох. 20 вересня вона стала першою в Мекленбурзі-Передній Померанії (38,2%) і посіла третє місце в Берліні (16,3%).

Утім, при партія не є у владі на федеральному рівні: у Саксонії-Ангальт підтримувати її місцевий уряд (на рівні федеральної землі) відмовилася інші партії, у Мекленбурзі-Передній Померанії інші партії виключають співпрацю з нею, а на федеральному рівні AfD перебуває в опозиції до коаліції ХДС/ХСС і СДПН. Наступні вибори до Бундестагу мають відбутися взимку 2029 року — за даними Федеральної виборчої керівниці, між 26 січня і 25 березня. За час до цих виборів багато що (зокрема, ситуація з економікою в Німеччині та чутливість міграційної політики) може змінитися. 

Для російської пропаганди зростання AfD — зручний привід видавати бажане за дійсне: якщо реальна Вайдель про Зеленського в цій промові мовчить, їй просто дописують потрібний текст. А підпис про «Бундестаг» додає партійному заходу ваги офіційної трибуни.

«Майбутня медсестра армії Зеленського»: сутичку на Теремках видали за примусову мобілізацію жінок

Кадри, на яких муніципальна охорона силоміць витягує активісток із будмайданчика на Теремках, у польських, грузинських і російськомовних соцмережах подали як "доказ" того, що в Україні почали примусово мобілізувати жінок. Фактчекери польського Demagog і грузинського Myth Detector пояснювали своїй аудиторії: це не ТЦК і не армія, а черговий епізод конфлікту киян із міською владою через вирубку дерев.

На початку серпня 2026 з'явилися новини про те, що заради побудови резервної тепломагістралі для мікрорайонів Теремків-1 і Теремків-2 планують вирубати 662 дерева, зокрема столітні дуби. КМДА апелювала до турботи про мешканців — створення резерву на випадок нових російських ударів по ТЕЦ-5 — і попереджала, що блокування робіт «може поставити під загрозу опалювальний сезон». Після протестів 12 серпня оголосили двотижневий мораторій, а 21 вересня роботи відновили за «оптимізованим» проєктом. Активісти не повірили, що траншею копають уже новою трасою, і прийшли це знімати — муніципальна охорона витіснила їх силою. Одна з учасниць розповіла NV, що охоронець вивернув їй кисть, і вона звернулася до поліції; сутичку висвітлювала й УП.Життя.

«В Україні взялися за жінок!». Відео з пропанадистського російського тг-каналу поширювали грузиномовні користувачі Фейсбуку. Джерело: Myth Detector

Саме ці кадри пішли «на експорт» пропагандистам. 22 вересня о 19:31 російський телеграм-канал «Шепот Фронта» опублікував відео з підписом «Будущая медсестра армии Зеленского!!!». Звідти ролик із вотермаркою каналу потрапив у грузинський Facebook із підписом «В Україні взялися за жінок!», а 24–25 вересня грузинські й російськомовні акаунти доповнили, що жінок забирають «незалежно від віку» і відправляють «першу партію» до ТЦК.

У польськомовному сегменті відео ширили у Facebook (1, 2, 3) та X — зокрема профіль @WolnaRadio, відомий поширенням неправдивої інформації.

Вирвані з контексту кадри відео поширювали із маніпулятивними підписами у польськомовному сегменті фейсбуку. Відео - Фейсбук 

Myth Detector через зворотний пошук знайшов першоджерело — відео активістки, опубліковане у Facebook 22 вересня о 13:33, тобто за шість годин до допису «Шепота Фронта». Demagog знайшов той самий кадр у репортажі «Нового голосу України» (4:58). Люди у формі на відео — не військові, а працівники муніципальної охорони.

Мобілізації жінок в Україні немає. 25 серпня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив: «Мобілізація жінок в Україні не проводиться, не готується і не розглядається». Жінки служать лише добровільно.

Попередню хвилю цього фейку наприкінці серпня фіксував ЦПД: тоді приводом стала стаття The Telegraph про жінок у ЗСУ.

Кейс показовий тим, що пропаганді не довелося нічого вигадувати. Реальний конфлікт — кияни проти міської влади — для іноземної аудиторії без розуміння контексту легко перетворюється на «незаконну мобілізацію» та «полювання ТЦК на жінок». Законне невдоволення діями КМДА стає сировиною для антиукраїнського наративу, а найголовніше — про що, власне, протестували на Теремках — у цій версії зникає повністю.

Псевдофактчекери знову намагаються виправдати воєнні злочини окупантів

Російська пропаганда активізувала нову хвилю інформаційних маніпуляцій, спрямовану на заперечення та виправдання воєнних злочинів російської армії в українському місті Буча. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в Центрі протидії дезінформації.

Головною темою дезінформації стало використання кишенькових іноземних експертів із так званої «Міжнародної асоціації з фактчекінгу», створеної у Москві. Один зі спікерів цієї псевдоструктури поставив під сумнів реальну кількість жертв серед мирного населення та запропонував притягнути до відповідальності саму Україну за звинувачення Росії в жорстоких розстрілах цивільних громадян.

Українські фахівці та структури з протидії дезінформації викрили цю брехню, наголосивши, що залучення фейкових міжнародних організацій є класичною та відпрацьованою тактикою Кремля. Метою таких маніпуляцій є спроба розмити чітку доказову базу, заплутати аудиторію та дискредитувати об’єктивні висновки міжнародних слідчих груп, які задокументували численні злочини окупантів.

Як фейк про «бійку українського та російського пілотів» Flydubai подали в Індії, пілот звідки був жертвою атаки

Минулого тижня в соціальних мережах поширювали фейки про нібито бійку українського і російського пілотів на борту літака компанії Flydubai. В Індії, пілота-громадянина якої поранили теж, поширювали схожі фейки і теж плутали громадянство учасників бійки  

Основною темою дезінформації в Індії, як розповідають фактчекери DigitEYE India, було що оманський пілот нібито завдав ножового поранення в шию пілоту з Еміратів, намагаючись навмисно розбити літак. Такі дописи в соцмережах доповнювали відеозаписами хаосу в салоні літака, нагнітаючи паніку навколо авіабезпеки та звинувачуючи різні державні режими в організації чи фінансуванні цієї провокації.

Приклад дезінформаційного повідомлення

Насправді надзвичайний інцидент стався на борту рейсу авіакомпанії Flydubai за маршрутом «Дубай — Тель-Авів», де другий пілот — громадянин Оману напав з ножем на командира літака — громадянина Індії Сміта Маччара. Попри серйозне поранення та різке зниження літака поранений індійський пілот зміг самостійно відчинити двері кабіни. Що дало змогу екіпажу та пасажирам стабілізувати керування і знешкодити нападника. Згодом літак успішно приземлився в Саудівській Аравії, а лідери Індії та Ізраїлю офіційно привітали капітана Маччара за хоробрість і порятунок пасажирів.

Фейк про евакуацію народних депутатів із Києва через обстріли росіян

Російські пропагандисти запустили чергову хвилю дезінформації про нібито підготовку масової евакуації українських парламентарів із Києва до західних кордонів держави. Чому це дезінформація, розповіли у StopFake.

Головною темою фейків стала вигадка про те, що народні депутати отримали вказівку залишити столицю до 17 жовтня через загрозу посилених російських обстрілів. Як джерело пропагандисти використали публікацію закордонного видання, яке спиралося виключно на анонімні дані та саме визнавало відсутність незалежних доказів. Крім того, дезінформатори поширили маніпуляцію, що звичайні мешканці столиці начебто повністю позбавлені можливості виїхати з міста через затримання на блокпостах.

Приклад дезінформаційного повідомлення в соцмережах

Речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук запевнила, що керівництво парламенту не давало жодних доручень про виїзд, а спікер Верховної Ради раніше відкинув чутки про перенесення роботи у місто Львів. Водночас міф про нібито блокування виїзду для громадян виявився відвертою брехнею, адже блокпости на вʼїздах та виїздах працюють у штатному режимі воєнного стану задля перевірки транспорту та безпеки, не створюючи жодних заборон на пересування.

Окремою основою для маніпуляцій стало облаштування безпечного укриття безпосередньо в будівлі парламенту для роботи під час повітряних тривог. Спікер пояснив журналістам, що цей крок спрямований виключно на запобігання паралічу влади через атаки, а всі народні обранці залишаються в Києві та продовжуватимуть голосувати особисто за встановленою адресою.

Російські медіа поширюють новий фейк про голод і продуктові талони в Україні

Російська пропаганда поширює неправдиві повідомлення про нібито підготовку України до масового голоду та запровадження продуктових талонів. Насправді зміни в системі зберігання продовольства пов’язані із захистом запасів від російських ударів.

Про це повідомляє StopFake.

У пропагандистських публікаціях стверджують, що Україна начебто планує масово вивозити продукти за кордон, залишаючи населення без їжі. Автори також звинувачують українську владу в намірі продавати продовольство за межами країни, уникаючи контролю.

Приклад дезінформаційного повідомлення

Як пояснили фактчекери, в Україні немає дефіциту продовольства, а уряд не розглядає запровадження продуктових талонів. Тимчасові перебої з постачанням окремих товарів спричинені російськими атаками на складську інфраструктуру. Зокрема, такі труднощі виникали з постачанням солодких газованих напоїв.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наголосив в інтерв’ю, що українські аграрії виробляють значно більше продукції, ніж споживає населення. За його словами, в Україні вже зібрали понад 24 мільйони тонн пшениці за внутрішнього споживання близько шести мільйонів тонн. Це забезпечує потреби у борошні, крупах і хлібобулочних виробах. Достатні обсяги виробництва зберігаються й щодо інших зернових культур.

За поясненням Висоцького, Україна забезпечує внутрішній ринок овочами, олією, базовою молочною продукцією, свининою, м’ясом птиці та яйцями. Виробництво розподілене між багатьма підприємствами, що допомагає підтримувати постачання в умовах війни. Залежність від імпорту продовольства залишається невеликою: серед товарів, які закуповують за кордоном, — цитрусові, екзотичні фрукти, кава та морська риба.

Основним викликом міністр назвав зберігання продуктів та їхню доставку. Російські обстріли зруйнували частину проміжних складів, через що бізнесу довелося змінювати логістичні маршрути й розосереджувати запаси. Водночас пошкодження окремих великих центрів не означає зупинки всієї системи постачання.

Як пояснюють у Мінагрополітики, компанії використовують підземні складські приміщення, а для окремих імпортних і дорогих товарів — склади поблизу західного кордону України. Йдеться про адаптацію до воєнних ризиків і збереження продукції для споживачів.

Російські медіа підмінили зміст цих пояснень, представивши перебудову логістики як підготовку до голоду. Така маніпуляція використовує страх перед наслідками обстрілів і перекладає відповідальність за спричинені Росією проблеми на українську владу.

«Майдан за мир»: як в Телеграмі українців залякують обстрілами і примушують до капітуляції

Підконтрольні Росії телеграм-канали використовують страх перед обстрілами та зимовими відключеннями, щоб спонукати українців до так званого «Майдану за мир».

У проаналізованому масиві з постів російських та проросійських телеграм-каналів за пошуковим запитом «Майдан за мир» та «Майдан проти мобілізації за мир» було знайдено всього декілька унікальних повідомлень. Кожне із них повторюється в кількох каналах, причому частина однакових повідомлень оприлюднена з різницею в секунди. Це вказує на ознаки узгодженого поширення однакових тез: становище неминуче погіршуватиметься, а порятунок нібито залежить від протесту проти української влади.

Найдетальніше пропагандисти описують загрозу енергетичної та гуманітарної кризи. Читачів залякують каскадними відключеннями електроенергії, зупинкою промисловості, перебоями в роботі залізниці, насосних станцій, водопостачання та зв’язку. Окремо стверджують, що удари по магістральних лініях електропередач змусять атомні електростанції зупиняти енергоблоки. Перелік технічних ризиків створює враження експертного пояснення, після якого автори переходять до категоричного прогнозу: «Чорна зима близько». Потенційні наслідки атак подають як невідворотний сценарій, а політичний протест оголошують єдиним способом уникнути його.

Особливо виразно цей шантаж спрямований на киян. Автори запевняють, що життя в столиці стане ще гіршим, і пропонують виходити на «Майдан за мир» «замість того, щоб ховатися в метро від нічних ударів». До погрози додають обіцянку винагороди: після виступу українців «через декілька днів обстрілів майже не буде». Читачам нав’язують прямий зв’язок між їх підкоренням вимогам пропагандистів та рішенням Росії продовжувати або припиняти атаки.

Жителів західних областей залякують майбутнім знищенням економіки. Посилаючись на нібито відомий їм кремлівський перелік цілей, пропагандисти називають прикордонні переходи, склади, енергетичні й газові об’єкти, залізницю, промислові та логістичні центри. Заявлену мету ударів формулюють відверто: «обнулити економічний потенціал країни». Для посилення тривоги встановлюють часовий горизонт у шість-дев’ять місяців і радять протестувати, доки регіон ще має економіку. Водночас мешканців заходу України звинувачують у підтримці продовження війни, оскільки вони нібито недостатньо відчувають її наслідки. Це додає до залякування спробу посварити людей із різних регіонів, використовуючи відмінності в їхньому досвіді війни.

Відповідальність за очікувані страждання автори перекладають на українську владу та західних партнерів. Президенту приписують приховування інформації про необхідність евакуації Києва, а ЄС і Великій Британії — зацікавленість у продовженні війни та використанні України як «камикадзе». Росію водночас представляють стороною, яка нібито прагне миру. Так автори прямо описують намір російської армії завдати якнайбільшої шкоди, але політичну відповідальність за цю шкоду покладають на тих, хто чинить опір агресії.

Переконливості цим повідомленням намагаються надати через посилання на «інсайди» та нібито масову підтримку. Формулювання «за нашими даними» підміняє перевірюване джерело, а запевнення «з нами погоджуються мільйони українців» створює враження загальносуспільного консенсусу без опитувань чи інших доказів. Попередження про російську дезінформацію автори завчасно дискредитують як спробу влади заборонити людям прагнути миру. У такий спосіб вони захищають власні заклики від критики: викриття маніпуляції намагаються представити нападом на природне бажання українців жити в безпеці.

Центральний механізм цих дописів — нав’язування хибного вибору між протестом «за мир» і гуманітарною катастрофою. Реальні страхи перед ударами, холодом, втратою доходів та відключеннями використовують, щоб спрямувати невдоволення проти української держави. Від читачів вимагають повірити, що їхнє виживання залежить від тиску на власну владу, тоді як припинення атак залишається рішенням Росії. Саме обіцянка припинити обстріли в обмін на вимогу погодитись на будь-які умови Кремля найвиразніше показує логіку примусу, закладену в гасло «Майдану за мир».

Ця кампанія розгортається на тлі відсутності значних успіхів росіян на фронті: Reuters 1 жовтня зазначало, що Росія посилила повітряні атаки, тоді як її загальне просування цього року сповільнилося. Аналіз дописів дозволяє розглядати їх як інформаційний супровід російської стратегії примушення України до капітуляції через виснаження цивільного населення. За відсутності помітного воєнного результату удари по тилу та залякування мають перетворити втому й страх на внутрішній політичний тиск. Розрахунок полягає в тому, щоб українці самі вимагали згортання опору та змусили державу погодитись на вимоги Кремля.

У соцмережах просувають «Майдан миру»: аналітики вказують на російську інформаційну кампанію

В українському сегменті соцмереж поширюють заклики до так званого «Майдану миру», які, за оцінкою медіа аналітиків, є частиною російської кампанії з дестабілізації України.

Про це пише видання Texty.org.ua, аналізуючи інформаційний тиск на тлі ударів по Києву.

У TikTok, Threads і YouTube користувачів закликають протестувати 3 жовтня, вимагати зміни влади та усунення Володимира Зеленського. За даними моніторингу, 17 відео в TikTok із закликами до протестів набрали понад 2,7 мільйона переглядів. Серед поширювачів аналітики виявили блогерів, які систематично транслюють російські наративи.

Приклади закликів до протестів з Threads

Одним із учасників кампанії видання називає Олександра Тодорова. Він закликає укласти мирні угоди «на будь-яких умовах», відкрити кордони та провести вибори.

Автори матеріалу пояснюють: кампанія використовує втому від війни й невдоволення державними інституціями, щоб створити враження масового протестного руху та залучити до нього людей. Вимогу миру без обговорення його умов видання оцінює як просування фактичної капітуляції України.

На думку аналітиків, російські обстріли посилюють психологічне підґрунтя цієї кампанії: страх і виснаження намагаються перетворити на внутрішнє протистояння та тиск на українську владу.

Фейк: український та російський пілоти побилися на рейсі Flydubai

Повідомлення, яке розповсюдили деякі російські медіа, про те, що аварійну посадку літака Flydubai спричинила бійка між українським і російським пілотами, не підтвердилося. В оновлених публікаціях ізраїльських медіа йдеться про інше походження членів екіпажу.

Про це повідомляє StopFake.

Низка видань із посиланням на ізраїльський Channel 12 поширила інформацію, нібито літаком, який виконував рейс із Дубая до Тель-Авіва вранці 30 вересня, керували українець та росіянин. Причиною надзвичайної ситуації називали сутичку між ними. Деякі російські ресурси додали, що першим напав саме українець, проте доказів цього твердження не навели.

Приклад дезінформаційного повідомлення

Однак в оновленому повідомленні ізраїльського медіа Mako з посиланням на високопосадовців нападником назвали другого пілота, ймовірно, уродженця однієї з країн Перської затоки. У подальших публікаціях Israel Hayom та The Jerusalem Post йшлося про громадянина Оману, який, за повідомленнями цих видань, напав із ножем на капітана — уродженця Об’єднаних Арабських Еміратів.

За даними ізраїльських медіа, на борту рейсу FZ1073 перебували приблизно 174 пасажири, зокрема 27 дітей. Під час інциденту літак почав різко втрачати висоту. Нападника вдалося знешкодити, а резервний льотний екіпаж, який перебував у пасажирському салоні, допоміг стабілізувати повітряне судно. Згодом літак приземлився в Саудівській Аравії.

Отже, початкові повідомлення про громадянство пілотів були виправлені. Твердження про напад українця на росіянина спиралося на непідтверджену версію подій, яку російські ресурси доповнили бездоказовим звинуваченням на адресу українця.

Російська пропаганда вигадала арешти сотень українців у Парижі через крадіжки бензину

У проросійському сегменті мережі поширюють вигадану історію про те, що у Парижі нібито заарештували від 12 до 650 громадян України, яких звинувачують у зливанні бензину з чужих автомобілів та його подальшому продажу за ціною нижчою за ринкову. Як «доказ» пропагандисти наводять скриншоти нібито французьких медіа із заголовком «Нове обличчя міграції». Насправді французькі медіа не публікували таких матеріалів, а правоохоронні органи не повідомляли про подібні масові затримання, про ці дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Приклади дезінформаційних повідомлень. Джерело: StopFake

Пропагандистські публікації відрізняються навіть у кількості нібито затриманих українців: в одних ідеться про 12 людей, в інших — про 390 або 650. При цьому як джерело інформації використовують скриншоти, які нібито походять із французьких медіа La Montagne та ICI. Однак пошук за наведеними заголовками та ключовими словами не виявив таких матеріалів ні на сайтах цих видань, ні в інших відкритих джерелах. Повідомлень про описаний інцидент також не публікували французькі правоохоронні органи.

Окремим елементом маніпуляції стала прив’язка вигаданої історії до реальної проблеми — зростання цін на пальне у Франції. Через паливну кризу, що виникла після закриття Ормузької протоки, країна зіткнулася зі значним збільшенням витрат на імпорт пального. За березень–серпень 2026 року Франція додатково витратила на його імпорт 10,8 мільярда євро, не збільшивши при цьому обсягів поставок.

На тлі зростання цін на автозаправках президент Франції Емманюель Макрон 24 вересня заявив в ефірі TF1 і France 2, що влада не дозволить цінам на пальне неконтрольовано зростати. Він також не виключив можливості зниження паливних податків у разі подальшого подорожчання, хоча наголосив, що передусім необхідно працювати над безпосереднім зниженням цін. Макрон також звернувся до Єврокомісії з проханням послабити вимоги до якості пального та дозволити збільшити частку біопального в дизелі, щоб сприяти нарощуванню виробництва.

Саме поєднання реальної паливної кризи з вигаданою історією про українців дозволяє пропагандистам створити правдоподібний на перший погляд сюжет. Актуальну для французького суспільства тему високих цін на пальне вони доповнили звинуваченнями на адресу українців, створюючи образ мігрантів, які нібито наживаються на проблемах місцевого населення.

Таким чином, у фейку поєднали дві основні маніпуляції: вигадану інформацію про масові злочини українців у Франції та реальні економічні проблеми, пов’язані з паливною кризою. Використання сфабрикованих скриншотів французьких медіа мало надати цій історії вигляду достовірної новини, однак відсутність відповідних публікацій та повідомлень правоохоронців свідчить про те, що описана історія не має підтвердження.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.