У соціальних мережах поширюють повідомлення, нібито воду з-під крана в жодному разі не можна пити через потрапляння стічних вод у водойми Київської області. Автори публікацій стверджують, що вода може містити інфекції та токсичні речовини, і посилаються на директорку «Грінпіс Україна» Наталію Гозак. Однак це маніпуляція. Наталія Гозак справді коментувала екологічну ситуацію у столичному регіоні, але її слова не стосувалися якості води в централізованому водогоні.

Про це повідомляє StopFake.

Зокрема, директорка «Грінпіс Україна» говорила про розлив нафтопродуктів у Кирилівському та Йорданському озерах на Оболоні. За її оцінкою, повне відновлення цих водойм може тривати щонайменше 10–12 років. Вона також повідомляла про масову загибель водоплавних птахів та осідання на дно важких фракцій нафтопродуктів, які розкладатимуться дуже повільно.

Йшлося про стан конкретних озер, а не про небезпеку водопровідної води. Застереження також стосувалися води з відкритих водойм, колодязів і свердловин поблизу місця забруднення.

Колодязі та неглибокі свердловини живляться ґрунтовими водами, які можуть забруднюватися внаслідок аварійних скидів. Централізований водогін натомість є закритою системою, в якій вода проходить підготовку та знезараження. Він не пов’язаний безпосередньо зі ставками Борщагівської громади.

У повідомленні Борщагівської сільської ради від 11 серпня мешканців закликали:

Застереження поширили серед жителів вулиць, розташованих поблизу водойм: Озерної, Миколи Пимоненка, Леоніда Каденюка, Зарічної та Набережної. Для них організували підвезення питної води, а з 19 серпня мешканцям громади почали додатково видавати пігулки для її знезараження.

У жодному з повідомлень місцевої влади немає заборони або застереження щодо використання води із централізованої системи водопостачання.

«Київводоканал» регулярно публікує результати лабораторного контролю якості питної води у джерелах водопостачання, на виході з водопровідних станцій та в різних районах столиці. Ані підприємство, ані органи охорони здоров’я не повідомляли про обмеження на використання водопровідної води через цей інцидент.

Отже, автори маніпуляції безпідставно поширили локальне попередження щодо води з водойм, колодязів і свердловин на всю систему централізованого водопостачання Києва та області.

Російські пропагандисти підробили відео з логотипом Євростату та поширили його через фейковий акаунт нібито українського ІТ-блогера.

Про це повідомляє «Укрінформ».

У російському телеграм-каналі, який маскується під місцевий одеський ресурс, поширюють відео з логотипом статистичної служби Європейського Союзу — Євростату. У ролику стверджується, що серед 7480 опитаних жителів різних європейських країн 70,8% нібито вважають президента України Володимира Зеленського причетним до корупційних схем, які розслідує НАБУ.

Це фейк. На офіційному сайті та сторінці Євростату в соцмережі X немає дослідження з такими результатами. Пошук за формулюванням наведеного у відео питання та зазначеними показниками також не виявив такого опитування.

Крім того, дослідження громадської думки у Європейському Союзі проводять у межах програми Eurobarometer. Євростат натомість є статистичною службою ЄС, яка координує та гармонізує статистичні дані в межах Європейської статистичної системи.

Євростат справді регулярно публікує статистику, пов’язану з Україною, зокрема дані про українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Однак опитування про ймовірну причетність Зеленського до корупції серед його матеріалів немає.

Для поширення сфабрикованого відео в українському сегменті TikTok створили акаунт, який видає себе за профіль українського ІТ-блогера Артема Сидоренка. В описі сторінки зазначено: «Код, кава та нові технології».

Перше відео на сторінці опублікували 3 липня. Спочатку акаунт наповнювали матеріалами про українські технології та фрагментами контенту реальних техноблогерів і програмістів. Згодом на ньому почали з’являтися антипольські ролики.

Ознак того, що сторінка належить реальному ІТ-блогеру на ім’я Артем Сидоренко, немає. Для аватарки використали чужу фотографію чоловіка, яка раніше з’являлася в російськомовному сегменті соцмереж, рекламних матеріалах та інших акаунтах.

Оригінальна світлина є частиною фотосесії, опублікованої близько п’яти років тому на Pinterest-сторінці фотографки Любові Кузнецової. У своїх соцмережах вона вказує Москву як місце перебування.

Отже, для поширення підробленого відео від імені Євростату пропагандисти використали спеціально створений акаунт, який імітує профіль українського ІТ-блогера, та чужу фотографію.

Фейк має на меті дискредитувати Володимира Зеленського й нав’язати аудиторії думку про його нібито причетність до корупції. Маніпуляцію поширили на тлі резонансної справи щодо колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

Російська пропаганда розгорнула масштабну дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Головне управління розвідки МО України (ГУР) у підготовці бойовиків, передачі зброї та наданні розвідувальних даних у Малі. У досслідженні проєкту «Без Брехні» проаналізовано 117 російськомовних публікацій за літо 2026 року, що просували стратегічний наратив про Україну як «державу-спонсора міжнародного тероризму», яка нібито відкриває «другий фронт» проти росії в Африці.

Головний маніпулятивний прийом ворога полягає у підміні категорій та штучному об'єднанні різних суб'єктів. Інформацію про можливу ситуативну взаємодію з туарезькими сепаратистами (Фронт визволення Азаваду) пропагандисти навмисно ототожнили з підтримкою джихадистського угруповання JNIM, пов'язаного з «Аль-Каїдою». При цьому жодних доказів — документів, верифікованих фото чи свідчень — наведено не було, а технологічна схожість використання FPV-дронів видавалася за «український автограф».

Динаміка кампанії показала відпрацьовану схему синдикації та штучного підсилення. Пік поширення стався 17 липня 2026 року (48 матеріалів за день), коли після заяви заступника міністра закордонних справ рф Георгія Борисенка вигадка набула офіційного статусу. Цитата посадовця не містила нових фактів, проте дала зелене світло для масового передруку в цивільних новинних медіа, створивши ілюзію «доведеного розслідування» через звичайне багатократне повторення одного й того самого фейку.

Метою цієї дезінформації є дискредитація України на міжнародній арені, ускладнення її дипломатичних відносин із країнами Сахелю та виправдання військової присутності росії в регіоні. Для ефективної протидії подібним вкидам важливо чітко розділяти реальні бойові події від вигаданих причинно-наслідкових зв'язків, вимагати джерельну верифікацію та не дозволяти кількість передруків видавати за кількість незалежних підтверджень.

Читайте повний текст цієї аналітики на сайті проєкту «Без Брехні». 

З 18 серпня російські пропагандистські джерела та телеграм-канали почали масово поширювати зображення підробленого банера. На ньому стверджувалося, що 21 серпня у львівському Палаці культури ім. Гната Хоткевича нібито відбудеться виставка, де експонуватимуть «часточку мощей Євгена Коновальця».

Для штучного просування фейку в пошуковій видачі Google сайти пропагандистської мережі Pravda використали SEO-маніпуляції: десятки проіндексованих сторінок містили однаковий опис фейкового анонсу, хоча після переходу висвітлювали зовсім інші теми. Розвінчали цей фейк фактчекери ґвара медіа. 

Джерела поширення: Пропагандистські Telegram-канали («NinaVatt», «Запорожский фронт», «Партизаны Сумы-Харьков»), мережа дезінформаційних сайтів ZOV/Pravda, мережі X та Threads.  

Контекст та мета вкиду

Інформаційна атака збіглася з кількома подіями. 18 серпні відбулося перепоховання останків голови ОУН полковника Євгена Коновальця, які були ексгумовані 11 серпня на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі. Після служб у Києві його останки перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Ця подія викликала хвилю обурення та дискредитаційних дописів із боку російських посадовців і пропагандистських ресурсів. Створення підробленої афіші у Львові стало черговим етапом цієї дезінформаційної кампанії, спрямованої на висміювання вшанування пам'яті українського діяча.

Факти та спростування

Росія використовує китайські мовні моделі, щоб просувати наративи про «втому від України» в Європі та на Балканах.

Поки по Києву б'ють ракети, у європейському інформаційному просторі триває паралельна атака — цифрова. Її інструмент — штучний інтелект, а мета — переконати європейців, що підтримка України їм не по кишені.

Матеріал підготовлено на основі статті Клари Влахчевіч Лісінскі «How AI-Driven Influence Operations Attack Ukraine», опублікованої на сайті CEPA (cepa.org).

Зміна мішені

Коли у 2025 році військова допомога США Україні впала майже до нуля, а основний тягар підтримки взяли на себе європейські країни, проросійська мережа Storm-1516 (пов'язана з «Агентством інтернет-досліджень», більш відомим як «фабрика тролів» Пригожина) переорієнтувала свою пропаганду. Головними цілями стали Німеччина — новий найбільший військовий донор України з 9 млрд євро допомоги — та Франція, чий президент послідовно виступає на боці Києва.

За даними лютневого (2026 р.) розслідування NewsGuard, з січня 2025 року Storm-1516 поширила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які сумарно зібрали 274 млн переглядів. Спільний меседж усіх цих фейків: Україна нібито розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.

Китайський слід

Показово, що Росія тепер діє не сама. За даними жовтневого (2025 р.) звіту OpenAI про загрози, пов'язані з Кремлем, актори використовували для інформаційних кампаній китайську модель DeepSeek. Незалежні аналітики CEPA також фіксували, що китайські мовні моделі мають вбудовані механізми контенту, які відтворюють кремлівські наративи щодо війни в Україні. Європейська комісія у своєму звіті за 2025 рік про іноземні маніпуляції інформацією також дійшла висновку, що і російські, і китайські актори вже повноцінно застосовують інструменти ШІ для таких операцій.

Як пропаганда обходить європейські правила

Формально в ЄС діє Закон про цифрові послуги (DSA), який зобов'язує великі платформи — зокрема X (колишній Twitter) — виявляти й блокувати подібну пропаганду. У грудні 2025 року регулятори оштрафували X на 120 млн євро за порушення вимог прозорості за DSA, а місяцем пізніше розширили розслідування щодо рекомендаційних алгоритмів платформи.

Але ті самі наративи за лічені години перетікають у Telegram — месенджер, який не підпадає під статус «дуже великої онлайн-платформи», не приєднався до Кодексу практик ЄС щодо дезінформації і не має жодного механізму для скарг на дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права зафіксував, що санкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокуються лише частково — а частина дублікатів з ідентичним контентом продовжує вільно працювати під зміненими назвами.

Ще одна прогалина — трансатлантична: DSA діє лише на майданчики, що працюють у ЄС, тоді як платформи, розміщені в США, жодних подібних зобов'язань не мають. Наратив про «втому від України», сфабрикований у Москві, безперешкодно проходить через американські сервіси, а потім повертається в європейські медіа вже як нібито «органічна» громадська думка.

Балканський фронт

Третя, найменш обговорювана прогалина — на кордонах самого ЄС. Країни-кандидати Західних Балкан не зобов'язані виконувати DSA і мають обмежені можливості для моніторингу контенту, згенерованого ШІ. Тут наратив про «втому від України» працює подвійно: та сама пропаганда, яка переконує французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марно витрачають гроші на Київ, перепаковується для балканської аудиторії як доказ того, що ЄС не здатен виконувати власні обіцянки — тож навіщо вірити його обіцянкам щодо розширення. За даними лондонського Institute for Strategic Dialogue та барселонського центру CIDOB, антиєвропейські наративи з проросійських і пов'язаних із Китаєм джерел вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських медіа.

Угорський тест

Усі три прогалини зійшлися воєдино під час квітневих (2026 р.) виборів в Угорщині. Правляча партія Fidesz побудувала кампанію на «втомі від України», підкріпленій згенерованими ШІ зображеннями, синтетичними «ведучими новин» і дипфейковими «підтримками» у TikTok, X і Telegram.

Пропаганда провалилась. Угорські виборці не повірили фейкам і на історичних виборах відправили у відставку Віктора Орбана: партія «Тиса» Петера Мадяра здобула 141 місце зі 199, поклавши край 16-рокам правління Fidesz.

Головний висновок

Найголовніший урок Угорщини: найефективніша протидія ШІ-пропаганді — не жорсткіше регулювання, а сильніша демократична дискусія. Достовірні контрнаративи від незалежних медіа, фактчекерів і політиків, які прямо говорять на підтримку України, зробили для поразки наративної машини Fidesz більше, ніж будь-яке правило платформ.

Це не означає, що регулювання не потрібне — поширення дії DSA на Telegram, реальне впровадження вимог прозорості AI Act, підтримка медіаграмотності та фактчекінгу на Західних Балканах здатні звузити простір для маніпуляцій. Але статистика застосування DSA — лише два штрафи за понад два роки — нагадує: правила на папері мало важать без політичної волі їх застосовувати.

Зрештою, у Угорщині пропаганду перемогла не якась технологія чи закон. Її перемогли громадяни, які відмовились вірити брехні.

У серпні низка анонімних локальних телеграм-каналів (серед яких «Типовий Кривий Ріг», «Харків Аварійка», «Рівне Головне», «Дніпро Аварійка» та інші) почала поширювати публікації про нібито благодійну ініціативу від мережі супермаркетів «АТБ». Втім після перевірки фактчекерів «Ґвара медіа» виявилося, що це брехня та щонайменше клікбейт. 

У повідомленнях стверджується, що до Дня Незалежності України кожен охочий може отримати безкоштовний набір:

Автори публікацій створюють штучний ажіотаж, зазначаючи, що кількість наборів обмежена (нібито залишилося трохи більше 280 тисяч), а заявку потрібно подати до 24 серпня через «офіційний канал компанії» за посиланням.

Результати перевірки та факти

Мета маніпуляції

Це класична схема використання методів клікбейту та відомого бренду для штучного нарощування аудиторії в телеграмі. Шахраї заманюють користувачів гучними обіцянками «подарунків», щоб змусити їх підписатися на анонімні приватні канали.

Порада: Не переходьте за сумнівними посиланнями з анонімних джерел та перевіряйте інформацію про будь-які акції виключно на офіційних сайтах і верифікованих сторінках компаній

Російська система пропаганди активізувала масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на звинувачення України та її вищого політичного керівництва у нібито небажанні мирного врегулювання та свідомому розпалюванні війни. Головною метою цієї акції стало перекладання відповідальності за продовження бойових дій на Київ, закріплення образу України як "країни-агресора", а також відволікання уваги суспільства від успішних ударів ЗСУ по російських логістичних центрах, втрат у РФ та знищення кремлівського тіньового флоту. Про дезінформаційні повідомлення розповіли БезБрехні.

Поширення фейків відбувалося через 26 географічно пов'язаних груп джерел, переважна більшість з яких (73%) розташована в Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України, у Казахстані та Білорусі. Основним майданчиком для вірусного розповсюдження виявився Telegram, на який припало 96% усіх переглядів.

У дезінформаційній кампанії було ключових дезінформаційних сюжетів, які масовано просувалися в медіапросторі. Серед них — поширення матеріалів норвезького аналітика Пола Стейгана, що Росія нібито є "гарантом цілісності України", а відмова від вимог Москви призведе до розпаду української держави. Крім того, активну участь у кампанії брало МЗС РФ, чиї посадовці через серію заяв просували тезу про "відкритість Росії до діалогу" та одночасно звинувачували Україну у зв'язках із міжнародною організованою злочинністю. До кампанії залучали й дотичні сюжети — від заяв прокремлівських блогерів щодо "недоговороздатності Заходу" до іронічних коментарів російських сенаторів про відсутність у РФ планів нападати на держави Балтії.

Російські медіа та анонімні Telegram-канали поширили неправдиву інформацію про те, що з установи виконання покарань на Харківщині нібито втекли двоє російських військовополонених. У дезінформаційних публікаціях стверджували, що уродженець Казахстану та уродженець Таджикистану розправилися з охоронцем із ЗСУ, заволоділи зброєю та втекли на викраденому автомобілі Mercedes ML350. Головною метою цієї інформаційної операції було створення суспільного резонансу, посіяння паніки серед цивільного населення прифронтових регіонів та дискредитація української пенітенціарної системи. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викрити ворожий вкид вдалося завдяки офіційним заявам профільних державних органів та аналізу методів конструювання фейку.

Державна кримінально-виконавча служба України спростувала фейкові повідомлення, заявивши, що жодних втеч засуджених, ув’язнених чи військовополонених з установ системи не було. Центр протидії дезінформації при РНБО також підтвердив, що поширювана інформація є елементом інформаційно-психологічної операції. Працівники установи продовжують у штатному режимі забезпечувати правопорядок, у тому числі на прифронтових територіях.

Аналіз походження дезінформації показав, що першоджерелом стали анонімні Telegram-канали, які спершу публікували допис із приміткою про «неперевірену інформацію». Проте під час передруку російськими медіа це застереження навмисно прибрали. Крім того, фактчекери звернули увагу на використання класичного прийому маніпуляції — насичення фейку великою кількістю дрібних деталей (поліцейські позивні, роки народження, марка та колір авто), що створює хибне враження переконливості та документальності для ускладнення швидкої перевірки.

Прокремлівські медіа та проксі-мережі змінили стратегію висвітлення екологічних проблем, перейшовши від прямого заперечення змін клімату до дискредитації кліматичної політики Європейського Союзу. Російська дезінформаційна машина прагне підірвати довіру громадян до демократичних інституцій, посіяти паніку та переконати європейців у тому, що єдиним порятунком від енергетичної та економічної кризи є повернення до закупівлі дешевих російських нафти й газу. Головними темами маніпуляцій стали просування міфу про «зелену диктатуру» Брюсселя, залякування кліматичним апокаліпсисом у Європі та фальшиві заяви про нібито неминуче замерзання європейських міст без енергоресурсів із Росії. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Пропаганда перекручує регуляторні кроки ЄС, підносячи заходи з підвищення енергоефективності як «тоталітарний контроль» та зазіхання на приватну власність. Водночас кремлівські медіа навмисно роздмухують страхи про майбутні війни за питну воду, дефіцит продуктів і занепад Європи, одночасно змальовуючи Сибір як «землю майбутнього», яка нібито виграє від глобального потепління.

Експерти також викрили маніпуляції щодо залежності ЄС від російського газу. Пропагандистські тези про «економічне самогубство» Європи спростовуються тим, що сам Кремль опинився у глибокій паливній кризі. Внаслідок успішних ударів по російських НПЗ та логістиці у самій РФ виник дефіцит пального, закриваються АЗС, введено заборону на експорт дизелю, а проблеми з постачанням зачепили навіть цивільні служби. Таким чином, спроби звинуватити ЄС у «відсутності енергії» виявиляються дзеркальним відображенням власних внутрішніх проблем Росії.

Російські пропагандистські ресурси масово поширюють твердження, нібито після виникнення в Україні дефіциту ракет для протиповітряної оборони припинилися влучання у житлові будинки.

Про це повідомляє StopFake.

У такий спосіб пропагандисти намагаються просувати тезу, що російська армія начебто не атакує цивільні об'єкти, а руйнування та жертви спричиняє виключно робота української ППО.

Насправді це твердження не відповідає дійсності. Про загострення дефіциту ракет ППО в Україні говорять уже кілька тижнів, однак протягом цього часу Росія продовжувала завдавати ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

Зокрема, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Під удари потрапляли багатоповерхові житлові будинки, школа й територія дитячої лікарні. Сукупно внаслідок цих чотирьох атак загинули понад 20 людей, щонайменше 75 зазнали поранень.

Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерховий будинок на Салтівці в Харкові. У будинку були зруйновані поверхи із сьомого по дев'ятий, повідомлялося про одного загиблого та понад 30 постраждалих.

А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги на Харківщині. Загинули десятеро людей, також були пошкоджені десять приватних будинків, кафе, поштове відділення, магазин та щонайменше сім автомобілів.

Ці приклади стосуються саме ударів балістичними ракетами, для перехоплення яких Україна використовує, зокрема, дефіцитні ракети ППО. Водночас Росія продовжує атакувати прифронтові регіони й ударними безпілотниками.

Так, у ніч на 17 серпня внаслідок російської атаки на Сумщину загинуло літнє подружжя. Було пошкоджено житлові будинки, нежитлові та складські приміщення, гаражі й транспорт. А 9 серпня російський безпілотник убив жінку та її дев'ятирічного сина у селі Степанівка Буринської громади. Ще четверо людей отримали тяжкі опіки.

Дефіцит ракет для українських систем протиповітряної оборони справді загострився влітку 2026 року. Повітряні сили навіть припинили публікувати щоденну детальну статистику збитих повітряних цілей на тлі того, що показники перехоплення балістичних ракет дедалі частіше становили нуль.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році Україна має приблизно у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж роком раніше. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет.

Однією з головних причин дефіциту залишається обмежений обсяг світового виробництва PAC-3 на тлі високого попиту. Ситуацію додатково ускладнює загострення на Близькому Сході, через яке держави Перської затоки, що потенційно могли б передавати Україні ракети зі своїх запасів, самі активно використовують засоби протиповітряної оборони.

Україна паралельно шукає альтернативні способи протидії російській балістиці: від ударів по підприємствах, які виробляють ракети, та знищення мобільних пускових установок «Іскандер» до розвитку власної ракетної програми.

Отже, російська пропаганда використовує реальну проблему дефіциту засобів ППО для просування неправдивого причинно-наслідкового зв'язку. Російські атаки на житлові квартали та цивільну інфраструктуру не припинилися після скорочення запасів українських ракет-перехоплювачів, а наведені випадки безпосередньо спростовують твердження, що руйнування цивільних об'єктів нібито спричиняє лише робота української ППО.