У соцмережах (Facebook, X/Twitter, TikTok) активно поширюють вірусний уривок нібито з телепередачі. У ньому «журналістка» запитує гостя в кадрі — чоловіка зі стереотипною зовнішністю релігійного єврея, — чому євреї в Україні так рідко говорять українською мовою. Відповідь «гостя» лунає відверто провокаційно: «Навіщо витрачати роки на навчання? Невдовзі всі тут розмовлятимуть російською або івритом, а ми обидві ці мови вже знаємо».

Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей кейс і з'ясували, що це фейк, повністю створений за допомогою штучного інтелекту.

У чому суть фейку та конспірології?

Подібні заяви спрямовані на підпал одразу кількох чутливих тем. Посил про «швидкий перехід на російську чи іврит» просуває нарратив про неминучу поразку України та її поділ. Крім того, у відео давню конспірологічну теорію про «Небесний Єрусалим» чи «Новий Єрусалим», згідно з якою війна нібито ведеться для переселення Ізраїлю на українські території.

Як викрили фальшивку?

Переклад з польської підписку на рілз: "Український телеведучий запитує єврея, чому євреї рідко розмовляють українською. Той відповідає російською: «Навіщо витрачати роки на навчання? Скоро тут усі розмовлятимуть або російською, або івритом, а ми вже знаємо обидва»."

Контекст та систематична дезінформація

Подібна технологія фейкових «телеінтерв'ю» використовується проросійськими джерелами не вперше. Раніше в мережі поширювали згенерований ролик, де «українець» вимагає від усіх говорити виключно державною мовою, але сам збивається на російську.

Мета таких вкидів — розколоти суспільство, розпалити антисемітизм, міжнаціональну ворожнечу та підірвати підтримку України на міжнародній арені (зокрема в Польщі, де антиукраїнська дезінформація останнім часом набере обертів). Вкид підхопили та розтиражували акаунти, систематично помічені у публікації проросійської пропаганди.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

У польському сегменті фейсбуку набрала популярності масштабна маніпулятивна добірка про нібито суцільний «кримінальний безлад та численні диверсії», які буцімто влаштовують громадяни України в Польщі. Польські фактчекери з видання Demagog розібрали цей кейс та з'ясували, як реальні факти змішуються з російськими операціями впливу та застарілими подіями для створення антиукраїнської істерії.

У чому суть фейку?

У фейсбуці почали активно поширювати дописи зі списком різноманітних правопорушень та негативних явищ у Польщі — від підпалів торгових центрів, підриву залізничних колій і розхитування територіальної цілісності країни до «спричинення епідемій ВІЛ та FAS». Усі ці події беззастережно приписують українцям. Один із таких списків опублікував Павел Вижиковський, помічник ультраправого політика Гжегожа Брауна. Допис зібрав майже 10 тисяч реакцій та приблизно 2 тисячі поширень, провокуючи хвилю агресивних коментарів у бік українських біженців.

Яка реальність?

Аналітики Demagog виокремили кілька ключових прийомів маніпуляції, використаних у цьому «списку».

Верхній кадр (Дрейк відвертається, не подобається): на куртці — логотипи TVN і TVP. Текст: «коли п'яні українці до смерті поб'ють поляка, спричинять ДТП або вшановують Бандеру»

Нижній кадр (Дрейк схвалює, вказує пальцем): на куртці і футболці — логотипи TVN і KO («Громадянська платформа»). Текст: «коли поляк накричить на українку або вивісить антиукраїнський банер»

Загальний сенс: закид на адресу польських медіа (TVN, TVP) і партії KO («Громадянська платформа»), нібито вони замовчують / применшують злочини українців у Польщі, але охоче висвітлюють випадки, коли поляки проявляють ворожість до українців. Це типовий наратив, що працює на підрив довіри до мейнстримних медіа й підживлює антиукраїнські настрої.

Висновок

Творці маніпуляції навмисно збирають докупи різнорідні події за багато років, побутовий кримінал та російські диверсії, щоб сформувати у польському суспільстві чіткий стереотип: «українець = злочинець». Мета такої кампанії — підірвати підтримку України і штучно розпалити ворожнечу між поляками та українцями.  

Як встановили фактчекери Demagog, це маніпуляція, обидва учасники конфлікту — громадяни Польщі. 

7 серпня в польському місті Каменна Ґура невідомий гострим предметом поранив 15-річного підлітка, завдані травми загрожували життю потерпілого. Поліція затримала двох хлопців-підлітків, одного з них згодом відпустили додому, другого направили до дитячої кімнати поліції; його подальшою долею займеться сімейний суд.

Ще до появи офіційних коментарів правоохоронців у фейсбуці та X поширились публікації, які стверджували, що напад скоїв «українець», а жертвою став «поляк». Один з постів в X зібрав приблизно 200 коментарів, 3 тисячі реакцій і тисячу поширень — під ним залишали відверто ворожі до українців коментарі, які закликали «поводитися з ними, як зі скаженими псами».

Що з'ясували фактчекери

Польське видання Demagog.org.pl звернулося по офіційний коментар до поліції Каменної Ґури та речниці Міністерства внутрішніх справ Польщі. Відповідь була однозначною: всі учасники інциденту — мешканці Каменної Ґури і є громадянами Польщі. Поліція офіційно підтвердила: «Особи, які брали участь у події 7 серпня 2026 року в Каменній Ґурі, є громадянами Польщі».

Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька також публічно спростувала чутки про «українця-нападника» і прямо назвала їх поширення російською дезінформацією, метою якої є посварити поляків і українців.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України отримав аналогічне підтвердження від МЗС Польщі й підкреслив: організатором нападу на 15-річного хлопця був поляк, поляком є і постраждалий.

Чому це не випадковість

Це черговий епізод у довшій серії фейків, які прив'язують реальні кримінальні події в Польщі до вигаданого «українського сліду». За даними спільного дослідження Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), лише за кілька місяців з кінця 2025 року кількість антиукраїнських публікацій у польському інтернет-просторі зросла майже на 98%. Найбільший відгук отримують саме емоційно заряджені сюжети — про вбивства, напади чи ДТП, — які викликають в аудиторії відчуття загрози чи несправедливості і швидко поширюються ще до появи офіційної інформації.

Механізм типовий для проросійських інформаційних операцій: скориставшись реальною, ще не підтвердженою подією, боти й анонімні акаунти оперативно приписують провину «українцю», щоби посилити взаємну ворожість між двома народами та підірвати підтримку України в Польщі.

У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у фейсбуці та іксі, які адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганди самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обирають відповідно.

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, потоки образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють, як на Волині».

Кейси, зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери, — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнаму. 

«Українець викрав і сім днів катував польку». Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунту, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського». Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання такої заяви не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробити гроші на рекламних кліках і водночас підживити реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, — це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони зазвичай узяті з зовсім інших подій.

В інтернеті, зокрема в російських медіа та проросійських телеграм-каналах, наприкінці липня поширилися провокаційні відео, на яких нібито «українські патріоти» здирають і топчуть державні прапори Польщі. Проте аналіз фахівців свідчить: це чергова спланована інформаційна операція російських спецслужб, покликана вбити клин між українським та польським народами.

Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog спільно з українськими та міжнародними експертами розібрали деталі цієї маніпуляції.

Чому ці відео — постановні?

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) та доктор Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища (CBWSB) виділили кілька ключових ознак того, що фейки створюються штучно:

Як Росія залучає виконавців: «безпечні диверсії»

Згідно зі звітом Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT), російська розвідка змінила підходи: замість відправлення власних агентів вона вербує місцевих виконавців через звичайні телеграм-канали.

Механіка вербування: Ворог шукає вразливих цивільних осіб — найчастіше людей зі скрутним фінансовим становищем. Обіцянка «швидкого та легкого заробітку» засліплює, і люди погоджуються на нібито безпечні завдання (щось сфотографувати, зафільмувати провокацію чи залишити предмет у певному місці). Часто такі люди навіть не усвідомлюють, що стають гвинтиками в системі російської розвідки.

Колишній кореспондент видання The New Yorker у Москві Джошуа Яффа у своїй статті пише: кремлівські спецслужби використовують людей як «одноразовий інструмент». Виконання першого дрібного завдання знижує психологічний бар'єр, після чого людину значно легше втягнути у серйозніші акти саботажу.

Головна мета — розсварити партнерів

Дрібні подразники у вигляді відео зі зневагою до польських символів є частиною великої стратегії з підриву підтримки України за кордоном. Завдання ворога — підживити міжнаціональну напругу, створити у поляків враження «невдячності» українців, а серед українців поширити відчуження та зневагу до сусідів.  

Що варто пам'ятати?

У польському сегменті соціальних мереж, зокрема на Фейсбуці, шириться дезінформація про те, що Посольство України в Польщі нібито видало офіційну інструкцію, яка закликає українців «провокувати та знімати поляків на камеру». Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей фейк і пояснили, як реальний правовий довідник перетворили на інструмент антиукраїнської пропаганди.

У чому суть маніпуляції?

Поштовхом для поширення фейку стало відео з міста Бєльсько-Бяла, де пасажир міського автобуса агресивно викрикував образи на адресу українських дівчат-підлітків. Після того як відео інциденту потрапило в мережу, ультраправі пабліки та політики — зокрема віцепрезидент польської партії «Національний рух» (Ruch Narodowy) Павел Ушьондек та ютуб-канал «Uszi» (168 тис. підписників, 100 тис. переглядів відео) — заявили, що це нібито «наслідок таємних вказівок українського диппредставництва». Вони стверджували, що посольство заохочує «відеосафарі» та рекомендує обирати жертвами слабших або літніх поляків.

Що насправді містить документ?

Йдеться про офіційний інформаційний посібник для громадян України, опублікований Посольством України в Польщі у лютому 2026 року за участі юристів та польських експертів. Мета документа — допомогти українцям адаптуватися до польського законодавства та знати свої права й обов’язки.

Контекст: зростання напруги та злочинів на ґрунті ненависті

Спроби дискредитувати довідник посольства відбуваються на тлі тривожного зростання кількості ксенофобських інцидентів у Польщі. За даними Головного управління Національної поліції Польщі, лише за першу половину 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців (для порівняння: за весь 2024 рік було зафіксовано 267 таких випадків, а у 2025 році — 275). Уповноважений з прав людини Польщі Марцін Вьончек публічно засудив випадки агресії та наголосив, що напади на дітей та цивільних осіб за національною ознакою є неприпустимими.

27 липня у Вроцлаві троє невідомих жорстоко побили українську пару через зауваження в магазині та український акцент. Постраждалі дістали серйозні травми, а інцидент уже викликав різку реакцію Генконсульства України та мера Вроцлава Яцека Сутрика. Польські правоохоронці затримали двох підозрюваних у нападі на громадян України у Вроцлаві. Ще одного ймовірного учасника нападу розшукують. 

Висновок

Твердження про «інструкції з провокацій проти поляків» є класичною дезінформацією, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дискредитацію українських біженців. Замість закликiв до конфронтації, посібник посольства є звичайним правовим порадником, покликаним навчити громадян захищати свої права в межах польського закону.

Російські та проросійські ресурси поширили відео з логотипом Euronews, у якому стверджується, що Польща нібито вирішила депортувати 50 тисяч українських біженців через погіршення відносин із Києвом. Для переконливості автори фейку пов'язали вигадане рішення з польсько-українськими суперечками, затриманням громадянина України за погрози президенту Польщі Каролю Навроцькому та присвоєнням одному з українських військових підрозділів назви «Героїв УПА». Насправді таких рішень польська влада не ухвалювала, а відеоролик є підробкою. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Euronews ніколи не публікував такого сюжету. На офіційному сайті телеканалу відсутні будь-які повідомлення про масову депортацію українців із Польщі. Поширене відео виявилося монтажем зі сторонніх кадрів, поверх яких наклали логотип телеканалу, англомовні титри та озвучення. У ньому також відсутні обов'язкові атрибути журналістського матеріалу — ім'я автора, назва програми чи посилання на першоджерело.

Автори фейку стверджували, ніби рішення про депортацію ухвалили 22 червня 2026 року. Однак перевірка офіційного календаря роботи польського Сейму показала, що цього дня пленарних засідань парламенту не відбувалося. Натомість проходило виїзне засідання парламентської комісії, присвячене питанням транспортної інфраструктури, де тема українських біженців взагалі не розглядалася.

Вигадані твердження суперечать чинним правилам перебування українців у Польщі. Українські громадяни зі статусом UKR можуть легально залишатися в країні до 4 березня 2027 року, а відповідні дозволи та документи продовжуються автоматично. Зміни до польського законодавства, які набули чинності навесні 2026 року, стосувалися окремих процедур легалізації перебування та соціальної підтримки, але не передбачали жодної масової депортації.

Для створення правдоподібності автори підробки використали кілька реальних, але не пов'язаних між собою подій. Зокрема, вони згадали затримання українця, якого підозрюють у погрозах президенту Польщі. Фактчекери зазначають, що в цій справі йшлося про індивідуальне кримінальне провадження, а питання законності перебування чоловіка в країні розглядалося окремо відповідно до чинного законодавства. Жодних рішень про його депортацію на момент поширення фейку не було.

Ще одним елементом маніпуляції стало використання повідомлень про видворення з Польщі дев'яти громадян України та двох громадян Білорусі, яких польські спецслужби підозрюють у причетності до фінансованої Росією операції впливу. StopFake підкреслює, що в цьому випадку рішення ухвалювалися щодо конкретних осіб після індивідуального розгляду їхніх справ і не мають жодного стосунку до масового видворення українських біженців.

Російська пропаганда навмисно поєднала дипломатичні розбіжності між Києвом і Варшавою, окремі кримінальні справи та рішення польських правоохоронних органів у єдину вигадану історію про депортацію 50 тисяч українців. Мета такої інформаційної операції — посіяти паніку серед українських біженців, створити враження про нібито згортання підтримки України з боку Польщі та поглибити напруженість у польсько-українських відносинах.

11 липня 2026 року в маршрутному автобусі №8 у польському місті Бельсько-Бяла 54-річний чоловік влаштував словесну атаку на трьох українських дівчат-підлітків, дві з яких — 11-річні. Він погрожував їм, погрожував, що знає, де вони живуть, і вимагав "забиратися до своєї України". Одна з дівчат зняла інцидент на телефон, відео поширилося в мережі.

Пізніше міське транспортне управління підприємства (MZK Bielsko-Biała) випустило заяву, що вони вжили заходів для збереження записів із камер відеоспостереження, а також отримання пояснень від водія, який керував транспортним засобом. Поліція Шльонського воєводства затримала його вже 13 липня; справу кваліфікували як образу на національному ґрунті, підключилися районна прокуратура в Живці та слідчі органи. Президент компанії MZK Губерт Маслянка публічно заявив, що не підтверджує жодної версії про те, що дівчата нібито ображали чи плювали на чоловіка — дівчата поводилися спокійно.

Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Польщі — відреагували міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський, юристи, журналісти. Водночас навколо реальної події швидко почала розростатися дезінформаційна "надбудова" — саме її і розібрали польські фактчекери з Demagog.org.pl у трьох окремих матеріалах.

1. Міф про "провокацію" з боку дівчат

Невдовзі після публікації відео в соцмережах (Facebook, X) з'явилися допити про те, що напад буцімто був спровокований самими дівчатами — начебто вони ображали чоловіка й плювали на нього. Цю версію активно просували проросійськи налаштовані акаунти та частина коментаторів під офіційними постами поліції.

MZK у офіційній заяві від 14 липня спростувало ці твердження: аналіз записів з відеоспостереження в салоні автобуса не показав жодних ознак провокативної поведінки дівчат. Єдине, що зафіксовано, — одна з дівчат поклала ноги в бік сусідньої лавки, де сиділа її подруга; це не заважало іншим пасажирам, дівчата переважно користувалися телефонами. Коли чоловік зробив їм зауваження, вони одразу прибрали ноги, а одна пересіла до подруги. Проте це не завадило йому продовжити словесну агресію.

2. Фотографія "усміхненої українки" — підробка через ШІ

Паралельно в мережі почало ширитися фото нібито усміхненої дівчини — з підписами на кшталт "ось як насправді виглядає перелякана українка, на яку напали в автобусі", що мало натякати на награність чи інсценування ситуації. Найпершу відому публікацію з цим зображенням, яка зібрала понад 96 тисяч переглядів у X, розмістив користувач, що видає себе за очільника "Польсько-російської асоціації примирення" — організації, не зареєстрованої в жодному офіційному польському реєстрі.

Фактчекери Demagog переглянули повне відео інциденту — такого кадру там немає. Аналіз зображення інструментом vera.ai (плагін InVID) показав високу ймовірність його зміни за допомогою штучного інтелекту. Тобто саме фото — фотоманіпуляція, яка не може слугувати доказом того, як насправді трималися дівчата.

3. Фейкова "донька активіста"

Третя хвиля дезінформації базувалася на неправильному прочитанні заголовка. Український активіст Михайло Стрельников, який мешкає у Вроцлаві, поширив відео інциденту й окремо розповів, що подібна ситуація траплялася і з його власними доньками — але ніде не стверджував, що жертва на відео є його родичкою. Видання Onet 14 липня опублікувало матеріал під заголовком, що поєднував ці дві теми ("активіст розповів про напад, пише про свою доньку"), що зробило заголовок двозначним.

Скориставшись цим, окремі акаунти (зокрема пов'язаний з мережею антиукраїнської дезінформації "Центр юридичних послуг") поширили твердження, що постраждала дівчина — саме донька Стрельникова, подавши це як "доказ" спланованої провокації. Сам Стрельников офіційно спростував цей зв'язок: за його словами, донька мешкає у Вроцлаві й на рік старша за постраждалу дівчинку з Бельсько-Бялої.

Чому це важливо

Схема, за якою розгорталася ця історія, типова для антиукраїнських дезінформаційних кампаній у Польщі: реальний інцидент з очевидною відповідальністю кривдника швидко "перекривається" вигаданими деталями (провокація з боку жертв), підробленими візуальними доказами (фото, змінене ШІ) та фейковими зв'язками (неіснуюча спорідненість із активістом) — усе для того, щоб змістити суспільне обурення з нападника на жертв і представити інцидент як інсценування. Джерела частини цих постів — акаунти та структури, вже пов'язані з мережами поширення антиукраїнського наративу в Польщі.

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

У соціальних мережах поширюють неправдиві повідомлення, що Європейський Союз нібито розглядає можливість тимчасового призупинення діяльності соціальних мереж. Як «доказ» автори дописів використовують фрагмент виступу голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, вирваний із контексту. Насправді вона говорила виключно про необхідність посилення захисту дітей в інтернеті та запровадження мінімального віку для користування соціальними мережами. Дезінформацію розвінчали FakeNews.pl.

Маніпуляція ґрунтується на промові Урсули фон дер Ляєн, яку вона виголосила 12 травня 2026 року під час Європейського саміту з питань штучного інтелекту та дітей у Копенгагені. У своєму виступі глава Єврокомісії наголосила, що безпека дітей має бути важливішою за прибутки великих технологічних компаній. Вона закликала посилити відповідальність онлайн-платформ, запровадити ефективну перевірку віку користувачів та забезпечити кращий захист дітей від механізмів, що можуть спричиняти залежність від цифрових сервісів.

Автори фейкових повідомлень стверджують, ніби Європейський Союз планує тимчасово припинити роботу соціальних мереж. Проте ні в поширюваному відеофрагменті, ні в повній версії промови Урсула фон дер Ляєн не робила подібних заяв. Натомість вона наголосила на необхідності суспільної дискусії щодо мінімального віку для створення облікових записів у соціальних мережах дітьми. За її словами, це питання вже підтримують низка держав-членів ЄС та Європейський парламент.

Голова Єврокомісії також запропонувала подивитися на проблему під іншим кутом, поставивши питання, чи повинна молодь мати доступ до соціальних мереж, а про те, чи повинні соціальні мережі мати доступ до молодих користувачів. Саме цей контекст був втрачений у маніпулятивних публікаціях, які подали її слова як заклик до закриття платформ.

Фактчекери звернули увагу, що твердження про можливе призупинення роботи соціальних мереж уже спростовували невдовзі після виступу Урсули фон дер Ляєн у травні цього року. Попри це, останніми днями дезінформація знову почала активно поширюватися в інтернеті.

Таким чином, повідомлення, що Європейський Союз планує тимчасово закрити соціальні мережі, є неправдивими. Насправді йдеться про обговорення можливих європейських правил щодо мінімального віку користувачів та посилення механізмів захисту дітей у цифровому середовищі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Аналітики Детектор Медіа зафіксували у соцмережі X (Твіттер) скоординовану хвилю антиукраїнської дезінформації, запущену ввечері 8 липня 2026 року — напередодні відзначення у Польщі 11 липня "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами", запровадженого на державному рівні у 2025 році.

Дезінформатори використали звичний прийом: підробки під публікації авторитетних західних медіа (Politico, Euronews, BBC), а також поширювали вигадки від імені «німецьких спецслужб», з фейковими цитатами реальних українських посадовців. Публікації масово тегали десятки редакцій медіа у США, Британії, Німеччині, Франції, Україні та Польщі — очевидно, для штучного підняття охоплення.

Що не так із кожним твердженням

У інтерв'ю РБК-Україна, 7 липня, голова Офісу Президента Кирило Буданов справді висловився про те, що Польща готує «Низку незрілих ескалаційних кроків», і що Україна не прийматиме ультиматумів. Жодних звернень, як йдеться у дописі на Х від імені «головного рабина Парижа» про Буданова в жодному західному чи українському медіа не існує — цитата вигадана повністю, аби додати нібито «незалежного» осудливого голосу. 

«Перший заступник міністра оборони Вискуб закликав Польщу уникнути ескалації, пославшись на українську війську міць». Олексій Вискуб обіймає посаду першого заступника міністра оборони (з лютого 2026 року). Проте жодних його заяв про «стримання ескалації» чи «значні військові можливості» України щодо Польщі в українських чи іноземних медіа, включно з Euronews, під сюжет якого підроблено ролик використаний у дописі, не зафіксовано. У своїй сфері відповідальності Вискуб курує технологічні й дронові проєкти, а не публічну дипломатію з Варшавою.

«Залужний на BBC про лицемірство Польщі». Валерій Залужний не давав інтерв'ю BBC у липні 2026 року, і не говорив про «лицемірну позицію» Польщі щодо УПА. Ні на сайті BBC, ні в передруках українських видань такої заяви немає. Ба більше, останнє велике інтерв'ю Валерія Залужного вийшло 18 лютого 2026 року, коли він ексклюзивно говорив із агентством Associated Press. У ньому теж про Польщу та політику пам"яті теж не було окремих заяв.

Синхронність — головна ознака кампанії

Усі публікації з'явилися майже синхронно 8 липня, з акаунтів із типово «ботовими» іменами (tropz, Bella Bilovus, Zach Kerker), кожен допис супроводжено ідентичним довгим списком тегнутих західних та українських медіа. Такий патерн не схожий на органічне поширення, радше на вкид, розрахований на потрапляння у стрічки журналістів і подальше «підхоплення» фейкових цитат як нібито реальних заяв напередодні чутливої дати 11 липня.

Висновок

Жодна з цитат — Буданова, Вискуба, Залужного — не підтверджується жодним справжнім джерелом. Це хвиля вкидів у стилі підробки під західні медіа, синхронізована напередодні річниці Волинської трагедії, з метою представити Україну як сторону, що загострює конфлікт з Польщею, і посіяти недовіру до українських посадовців серед західної аудиторії.

Фотографію дітей, прив’язаних до дерева, протягом багатьох років поширювали як нібито документальне свідчення вбивств поляків українцями під час Волинської трагедії. Насправді світлина була зроблена майже за два десятиліття до цих подій і не мала жодного стосунку ані до України, ані до діяльності Української повстанської армії.

Про це в інтерв'ю «Українській правді» розповів історик та нардеп Володимир В'ятрович.

За його словами, фотографію активно використовують для підтвердження наративу про злочини українців проти польського населення.

Навколо зображення виникли численні вигадані «свідчення». У різних версіях стверджувалося, що фотографію зробили в різних населених пунктах, а також що дерев із прив’язаними до них убитими дітьми нібито була ціла алея.

Однак у 2006–2008 роках польські журналісти з’ясували справжнє походження світлини. Як повідомляє «Центр стратегічних комунікацій», фотографія була зроблена у 1923 році та зображувала дітей, яких убила їхня психічно хвора матір Маріанна Долінська. Згодом фотографію публікували у спеціалізованій психіатричній літературі як ілюстрацію цього випадку.

Попри відсутність зв’язку з Волинською трагедією, зображення протягом тривалого часу використовували як «доказ» злочинів УПА. За його мотивами навіть створили один з елементів пам’ятника жертвам Волинської трагедії у польському Перемишлі. Після викриття справжнього походження фотографії цей елемент демонтували.

Історія світлини демонструє, як неправдиві або вирвані з контексту матеріали можуть закріплюватися в суспільній пам’яті та ставати частиною політизованих історичних наративів.

Загострення українсько-польських відносин напередодні 11 липня — Дня пам’яті жертв Волинської трагедії — стало приводом для нової хвилі російської дезінформації. Пропагандистські телеграм-канали використали історичну тематику, євроінтеграцію України та окремі політичні заяви польських посадовців для поширення маніпуляцій, покликаних посилити недовіру між Києвом і Варшавою. Пропаганду проаналізували в Центрі досліджень «Детектора медіа».

Однією з центральних тем кампанії став інформаційний вкид Федеральної служби безпеки Росії про командира УПА Дмитра Клячківського. Російська спецслужба поширила непідтверджену цитату з нібито архівного документа про масові вбивства поляків, яку швидко підхопили державні російські медіа та проросійські телеграм-канали. Дослідники встановили, що оприлюднений ФСБ документ не містив відповідних тверджень, а сама цитата не підтверджується жодними незалежними польськими, українськими чи німецькими історичними джерелами. Отже, спецслужба використала неперевірену інформацію для розпалювання історичного конфлікту між двома країнами.

Водночас пропагандисти активно просували тезу про те, що історична пам’ять та постать Степана Бандери нібито стануть головною перепоною для вступу України до Європейського Союзу. Для цього вони маніпулювали документами Європейської комісії та Європарламенту, стверджуючи, що питання Волинської трагедії вже стало офіційною умовою євроінтеграції України. Аналіз показав, що в офіційних документах такі вимоги відсутні, а основна увага приділяється реформам, верховенству права та боротьбі з корупцією.

Окремий блок повідомлень був присвячений територіальним спекуляціям. Російські канали виривали з контексту висловлювання польських посадовців про «Східну Малопольщу» та подавали їх як нібито підтвердження польських претензій на західні області України. Дослідники звернули увагу на синхронність появи практично однакових повідомлень у різних телеграм-каналах, що свідчить про координоване поширення цього наративу. Насправді оригінальні заяви стосувалися історичної пам’яті, а не сучасних державних кордонів.

Ще одним напрямом кампанії стало використання окремих висловлювань польських політиків і громадських діячів для створення враження масової антиукраїнської позиції польського суспільства. Пропагандисти поширювали емоційні цитати, історії про дитячі книжки, шкільні заходи та непідтверджені результати соціологічних опитувань, перетворюючи окремі випадки на нібито загальнонаціональні тенденції. Водночас автори дослідження наголошують, що такі повідомлення не містили інформації про методологію опитувань або достовірні джерела.

Значну увагу пропаганда приділила листу лідера польської партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Його заяви використовували як доказ того, що польський політикум начебто одностайно виступає проти європейської інтеграції України. Насправді лист відображав позицію конкретної політичної сили, однак російські канали подавали її як офіційну позицію всієї Польщі та використовували для дискредитації українського керівництва.

Окремою темою стали марші пам’яті жертв Волинської трагедії у Варшаві. Пропагандистські ресурси активно висвітлювали ці заходи, акцентуючи увагу на антиукраїнських гаслах окремих учасників і використовуючи їх для просування закликів припинити військову та фінансову допомогу Україні. Паралельно поширювалися конспірологічні твердження про нібито майбутній поділ української території Польщею та маніпуляції навколо «Карти поляка». Автори дослідження наголошують, що такі твердження не відповідають реальній польській політиці й покликані лише посилити взаємну недовіру.

Усі розглянуті інформаційні кампанії були частиною єдиної стратегії. Використовуючи історичні травми, окремі заяви політиків, непідтверджені документи та емоційні сюжети, російська пропаганда прагнула поглибити суперечності між Україною та Польщею, поставити під сумнів перспективи європейської інтеграції України та послабити підтримку Києва з боку польського суспільства й західних партнерів.

У польському сегменті тіктоку набирає обертів нова маніпулятивна кампанія. Платформу заполонили емоційні відеоролики, які нібито розповідають «історії з життя» українських біженок у Польщі. Головна героїня цих сюжетів — вигадана «Оксана, польська дівчина з акцентом». Відео збирають сотні тисяч вподобань та коментів, розпалюючи ворожнечу між поляками та українцями. Розвінчали маніпулятивні ролики фактчекери Demagog. 

Український центр протидії дезінформації (ЦПД) також звернув увагу на цей акаунт, схарактеризувавши його як цілеспрямовану інформаційну кампанію проти українців.

Що поширюється

У тіктоку з'явився обліковий запис (на момент написання цього розвінчання акаунт досі активний на платформі), присвячений пригодам вигаданої героїні на ім'я Оксана — «польської дівчини з акцентом». Відео на ньому зібрали значне охоплення: перегляди під окремими роликами становлять понад 700 тисяч. Частина коментарів свідчить, що глядачі сприймають ці історії як реальні, попри позначку про використання ШІ — деякі користувачі пишуть, що не здогадувалися про штучне походження контенту.

29 червня в телеграмі було створено акаунт «Фани Оксани», на який розміщено посилання у профілі тікток-акаунту. 

Який образ українок формують ці відео

Сюжет серії будується навколо дівчини, яка нібито тікає з України заради успіху у Варшаві. Автори називають контент гумористичним, проте фактично він експлуатує усталені негативні стереотипи про українських громадян.

Героїню зображують неосвіченою, невдячною та надмірно вимогливою. За сюжетом, вона продає будинок власної бабусі, щоб отримати гроші на переїзд і знайти заможного польського чоловіка. Опинившись у Варшаві, вона вимагає високої соціальної допомоги та демонструє зневагу до підтримки, яку отримує.

Як розпізнати відео, згенероване штучним інтелектом

Фактчекери Demagog перевірили ролики за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання ШІ-контенту — зокрема безкоштовних сервісів Hive Moderation та Sightengine. Обидва аналізи підтвердили: відео з «Оксаною» були згенеровані штучним інтелектом.

Водночас варто пам'ятати, що подібні інструменти не є бездоганними — через стрімкий розвиток технологій генерації зображень вони час від часу помиляються. Тому корисно також звертати увагу на візуальні деталі, які видають штучне походження контенту:

Висновок

Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію — обурення, злість, жалість — це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати його далі. Саме на емоційній реакції аудиторії й будуються подібні кампанії з дискредитації. Перевірка джерела та використання інструментів розпізнавання ШІ допомагають не стати частиною кампанії з поширення маніпулятивного контенту.

Польські фактчекери Demagog розібрали показовий кейс маніпуляції, яка активно ширилася мережею у червні 2026 року та була спрямована проти українців у Польщі. 

У соціальних мережах, Facebook та X циркулювали дописи про напад, який нібито вчинив громадянин України у Познані. Автори публікацій обурюються бездіяльністю польської влади і закликають до депортації нападника. Проблема в тому, що подія, про яку йдеться, сталася понад рік тому, а сам нападник уже був депортований і отримав заборону в'їзду до країн Шенгенської зони на вісім років. Ця інформація у поширюваних в соцмережах дописах відсутня.

Що сталося насправді

У червні 2026 року в мережі знову з'явилися публікації про те, як громадянин України напав із телескопічною кийком на чоловіка, який гуляв зі своїм 10-річним сином у Познані. 

Одна публікацій походить від акаунту організації Centrum Usług Prawnych, яка раніше публікувала антиукраїнський контент. У дописі ставилося риторичне запитання: чому нападника не депортували одразу після перших інцидентів, і лунав заклик "назавжди заборонити в'їзд". Допис на X зібрав понад 35 тисяч переглядів.

Проблема в тому, що йдеться не про нову подію. Про цей інцидент польські медіа писали ще в березні 2025 року. Тоді ж винуватця затримали, депортували з Польщі та заборонили йому в'їзд до Польщі й інших країн Шенгенської зони на вісім років. Тобто покарання, якого нібито "вимагають" користувачі соцмереж, уже відбулося — просто про це замовчують.

Що насправді показує статистика

Польські фактчекери з "Демагог" звернулися до Головного управління поліції Польщі за офіційними даними щодо злочинності іноземців. Результат: частка громадян України серед усіх злочинів, зафіксованих у Польщі в 2022–2025 роках, коливалася в межах 1–2%.

Зокрема, у 2025 році поліція зафіксувала 17 027 злочинів, вчинених громадянами України — це близько 2% усіх злочинів у Польщі та 60% злочинів, скоєних іноземцями загалом. Висока частка серед іноземців пояснюється насамперед тим, що українці — найчисельніша група іноземців у Польщі: за даними 2025 року, вони становлять 78% від загальної кількості іноземних громадян у країні.

Тобто саму статистику злочинності серед іноземців неможливо коректно тлумачити у відриві від того, яка це частка населення. Поодинокі гучні випадки, що стають вірусними в соцмережах, регулярно експлуатуються профілями, які системно поширюють антиукраїнський наратив, створюючи враження, що злочинність серед українців — особливе і масштабне явище, хоча дані цього не підтверджують.

Коли іноземців депортують

Речниця Надвіслянського відділу Прикордонної служби Польщі майор Дагмара Бєлець пояснила виданню Onet, що рішення про депортацію іноземця приймається з урахуванням двох ключових факторів: частоти порушень закону та стійкої поведінки особи, яка свідчить про свідоме й системне нехтування правовим порядком країни. Відповідні підстави для депортації та заборони повторного в'їзду передбачені польським законодавством.

Висновок

Подання застарілих подій як актуальних, часто без зазначення дати чи в переінакшеному контексті це один з поширених інструментів дезінформаційних кампаній. Такий підхід створює у аудиторії хибне враження, що описана проблема є свіжою та масштабною, хоча насправді йдеться про поодинокий випадок річної давнини, який уже отримав правові наслідки.

Майже 20 російських та проросійських телеграм-каналів (Русский Дом ТГ, Русич, Военный обозреватель, Сводки ополчения Новороссии, Шкварка News та інші) поширили відео й текст про те, що Польща нібито ухвалила рішення депортувати 50 000 українських біженців «через конфлікт довкола нацистських найменувань в українській армії» і затримання українця, який погрожував Каролю Навроцькому. Нібито рішення «набуло законної сили 22 червня 2026 року».

Поширюване в телеграм-каналах відео — це спотворений сюжет із логотипом EuroNews. Насправді ні на сайті, ні в соцмережах європейського цілодобового інформаційного телеканалу такого сюжету не існує. Зафіксували поширення наративу аналітики «Детектора медіа». 

Що насправді відбулося? 

Отже, твердження про «депортацію 50 000 українських біженців із Польщі» — це сфабрикований наратив, що поєднує підроблений відеосюжет під брендом Euronews та вигадане рішення Сейму від 22 червня 2026 року. Такі дезінформаційні кампанії поширюються в телеграмі з метою посилити відчуття ізоляції українських біженців у Польщі та поглибити враження про розкол між Варшавою і Києвом.

У соцмережах шириться повідомлення про те, що на матчі донецького «Шахтаря» з польською «Легією» польські вболівальники нібито розгорнули банер «Львів — польське місто», і подають цей епізод як частину «територіальних претензій Польщі» на тлі війни та розмов про «розвал України». Дописи та анонімні канали здебільшого не вказують дату матчу й описують подію як свіжу, натякаючи, що це реакція Варшави на нинішню ситуацію у відносинах двох країн, пише StopFake.

Насправді йдеться про матч Ліги конференцій УЄФА «Шахтар» — «Легія», який відбувся в Кракові в жовтні 2025 року, — не у 2026-му і не «під час нового загострення», як стверджують поширювачі наративу. Під час того матчу польські ультрас справді влаштували політичну провокацію: вони намагалися — і на короткий час це вдалося — розгорнути банер про Волинську трагедію з написом «Волинь. Ми пам'ятаємо» / «Wołyń. Pamiętamy», а також банер із зображенням Львова на тлі польської символіки. Частина української та польської преси тоді описала цей банер як спробу «приєднати» Львів до Польщі.

Посол України в Польщі Василь Боднар прямо назвав ці банери провокацією, яка не має стосунку ні до спорту, ні до офіційної позиції польської держави. УЄФА оштрафувала «Легію» на 25 тисяч євро за поведінку вболівальників, що не відповідає духу спортивного заходу, а служба безпеки «Шахтаря» ще до матчу заборонила проносити на стадіон банер «Пам'ятаємо Волинь».

У «Шахтарі» тоді подякували за гостинність, зазначивши, що попри інцидент відчули підтримку й позитивну енергію з боку польських уболівальників.

Кордони між Україною та Польщею закріплені двостороннім Договором між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво 1992 року, а також визнані міжнародним правом, зокрема Гельсінським заключним актом 1975 року про непорушність повоєнних кордонів у Європі. Львів — адміністративний центр Львівської області України, і жодна офіційна особа Польщі — ні уряд, ні президент, ні МЗС — ніколи не висувала й не визнавала територіальних претензій на це місто.

Спекуляції на тему «Польща забере Львів» — не новий прийом: подібні наративи російська пропаганда регулярно просуває з 2014 року, намагаючись вбити клин між Україною та Польщею як одним із ключових союзників Києва. StopFake також писав про це в окремому матеріалі про те, як Росія перетворює польсько-український конфлікт на чергову інформаційну операцію.

Російські FIMI-ресурси активізували інформаційну кампанію, спрямовану на загострення суперечностей між Україною та Польщею і підрив підтримки Києва серед західної аудиторії.

Про це повідомляє Центру стратегічних комунікацій.

Протягом 2 липня було зафіксовано близько 70 публікацій, у яких прокремлівські ресурси англійською та іншими мовами просували наратив про те, що Варшава нібито «загнала себе у дипломатичну пастку» через допомогу Україні.

У цих матеріалах російська пропаганда намагається сформувати образ України як «невдячного союзника», який нібито відповідає партнерам «образами» та «приниженням». Водночас польську політичну еліту пропагандисти зображують як таку, що буцімто прагнула цинічно використати Україну як інструмент протистояння з Москвою, але натомість отримала лише «публічні образи» та «відсутність вдячності».

Такі меседжі спрямовані насамперед на західного читача. Їхня мета — посилити втому від підтримки України в країнах ЄС, підірвати довіру до Києва та представити військову й фінансову допомогу Україні як «стратегічну помилку» Заходу.

У Центрі стратегічних комунікацій наголошують, що ця інформаційна операція має кілька ключових завдань: посварити Україну та Польщу, дискредитувати українську владу в очах західної аудиторії та зменшити готовність партнерів продовжувати допомогу Україні.

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації.

Дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації. Найпоширенішими темами маніпуляцій стали енергетика, здоров’я, політика, клімат і нові технології. Про це розповіли Demagog.pl на основі звіту «Дезінформація очима поляків. Випуск 2026».

Дослідження провели у травні 2026 року серед тисячі громадян віком від 18 до 75 років. Учасникам запропонували оцінити 30 поширених неправдивих тверджень, що стосувалися різних сфер — від енергетики та медицини до політики й клімату.

Автори звіту зазначають, що головними джерелами дезінформації поляки вважають передусім політиків і партії, автоматизовані боти і тролів зі штучним інтелектом, інтернет-інфлюенсерів, звичайних користувачів мережі, а також прихильників псевдонауки та альтернативної медицини.

Однією з найбільш поширених тем стали фейки про енергетику. Середня підтримка неправдивих тверджень у цій сфері становила приблизно 39%, а 78% опитаних погодилися щонайменше з одним хибним твердженням. Найпоширенішим виявився міф про те, що електромобілі нібито загоряються частіше за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Значна частина респондентів також повірила твердженням, що атомні електростанції завжди становлять смертельну загрозу для мешканців прилеглих територій, а електромобілі нібито значно більше шкодять довкіллю протягом усього життєвого циклу.

Серед інших популярних напрямів дезінформації були здоров’я, політика, клімат і нові технології. Дослідники звертають увагу, що люди, які повірили фейкам в одній сфері, часто виявляють більшу схильність приймати неправдиві твердження і в інших темах. Це свідчить про загальну вразливість частини суспільства до маніпулятивних повідомлень.

Окрему увагу у звіті приділили впливу штучного інтелекту на поширення неправдивої інформації. Приблизно 80% опитаних вважають, що за останні п’ять років масштаби дезінформації, створеної за допомогою ШI, зросли. Майже половина респондентів заявили, що стикалися з дипфейками, однак кожен третій не зміг визначити, чи мав справу з контентом, створеним штучним інтелектом.

Дослідження також показало високий рівень поширення теорій змови. Дев’ять із десяти опитаних погодилися хоча б з одним із перевірених неправдивих тверджень, а 19% підтримали половину або більше запропонованих фейкових тверджень. Найбільше зростання помилкових переконань зафіксували у темах клімату та здоров’я. Зокрема, збільшилася кількість людей, які вірять у твердження про нібито навмисне руйнування вугільної економіки через глобальну кліматичну політику або про підготовку нових пандемій світовими елітами.

Попри масштаби проблеми, лише близько чверті поляків знають про існування організацій, які займаються фактчекінгом. Найчастіше громадяни перевіряють інформацію самостійно — через пошукові системи, великі новинні портали та офіційні джерела. Водночас більшість опитаних вважає, що боротьба з дезінформацією має бути спільною відповідальністю держави, медіа, технологічних платформ і незалежних організацій перевірки фактів.

Автори звіту наголошують, що поширення фейків дедалі більше пов’язане з розвитком нових технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту. Це дозволяє створювати й поширювати маніпулятивний контент швидше та у значно більших масштабах, що робить системну перевірку інформації важливим елементом протидії дезінформації.

У фейсбуці й телеграм-каналах поширюється публікація, створена з використанням підробного скриншоту з буцімто телеграм-каналу ексголовкома Валерія Залужного. Пропагандисти намагаються штучно втягнути українського посла у Великій Британії у внутрішньополітичні польські та польсько-українські суперечки.

Польські фактчекери з проєкту Demagog звернули увагу на фейк, який активно тиражується в соцмережах (зокрема у фейсбуці). Користувачі поширюють скриншот нібито з телеграм-каналу «Команда Залужного» («ZespółZaluzhny» або «Załużny Team»). У цьому «дописі» колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний нібито компліментарно відгукується про Кароля Навроцького. 

У тексті фейкового повідомлення стверджується:

«Президент Польщі Кароль Навроцький демонструє свою готовність зберігати та розвивати українсько-польські відносини, незважаючи на складні історичні події та політичні суперечки. Така відповідальність є ознакою державного мистецтва».

Окрім цього, у публікації критикували колишніх президентів України, які на тлі суперечок навколо ордена Білого Орла нібито «повернули» свої нагороди Варшаві.

Як народився фейк?

Насправді ексголовком не робив подібних заяв, а каналу «Команда Залужного» в телеграмі взагалі не існує.

Радниця генерала Залужного з питань медіа Оксана Тороп у коментарі в дописі на фейсбуці чітко зазначила, що цей скриншот є «абсолютною підробкою» та графічною маніпуляцією. Вона також закликала користувачів не довіряти сумнівним джерелам, адже це вже далеко не перший випадок, коли зловмисники створюють фейкові акаунти від імені команди Залужного. А анонімні телеграм-канали-мільйонники, наприклад, «Україна Online» і  «Times of Ukraine», некритично поширюють такі фейки на свої аудиторії. 

Як зауважила Оксана Тороп, обидва ресурси вже не вперше помічені в поширенні сумнівних або відверто неправдивих фактів.

Позиція посольства України у Великій Британії

Журналісти польського видання Konkret24 звернулися по роз'яснення до Посольства України у Великій Британії. У дипломатичному відомстві закликали критично ставитися до інформації в мережі та довіряти лише верифікованим джерелам: 

«Для отримання офіційної інформації та ознайомлення з публічними заявами посла України у Великій Британії, генерала Валерія Залужного, рекомендуємо використовувати лише його офіційний, верифікований профіль у соціальних мережах під іменем Валерій Залужний, позначений значком верифікації, наприклад, у Facebook», — наголосили у посольстві.

Висновок

Створення вигаданих цитат посадовців через підробні скриншоти — класичний інструмент інформаційних маніпуляцій, спрямований на штучне створення напруги між Україною та її стратегічними партнерами. Завжди перевіряйте першоджерела на офіційних сторінках спікерів.

В соцмережі X (колишній Twitter) поширився черговий фейк, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі між поляками та українцями. Цього разу приводом для маніпуляцій став одяг української фінансистки Олесі Михайленко, яка брала участь у Конференції з відбудови України в Гданську.

Як повідомляє польський фактчекінговий проєкт Demagog, хвилю обурення в польському сегменті Х запустив голова ченстоховського осередку організації «Корона Молодих» Кацпер Ігнасяк. Він опублікував фото Михайленко з підписом:

«Українка приїхала до Польщі та чітко заявляє, що є прихильницею Бандери. Більше того, на ній футболка з написом „Серпень 1943 року“, один із найтрагічніших місяців Волинської різанини».

Пост польського діяча швидко став вірусним, набравши майже 280 тисяч переглядів та понад 4 тисячі вподобайок. Утім, це твердження є маніпуляцією.

Що насправді означають цифри на футболці?

Насправді на футболці дівчини немає жодних згадок про «серпень 1943 року». Там зображено число 4308. Це офіційний мерч однойменного українського магазину та мобільного застосунку, через які збирають кошти на фінансову підтримку ветеранів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ.

У коментарі фактчекерам ветеран «Азова» Дмитро Грекович пояснив, що комбінація «4308» — це цифровий шифр назви підрозділу. Номери означають порядковий номер літер в українському алфавіті. Мета створення такого шифру — обхід жорсткої автоматичної модерації та тіньових банів у соціальних мережах (насамперед у Meta), які тривалий час блокували будь-які згадки про «Азов». Тобто логотип виник виключно як інструмент боротьби з цифровою цензурою, а не через історичні події.  

Маніпуляція на історичній пам'яті

Спроба прив'язати число 4308 до трагічних подій на Волині є штучною та безпідставною. Ба більше, маніпулятори викривили історичний контекст, який намагалися використати.

У Польщі символічним і найтрагічнішим місяцем Волинської трагедії традиційно вважається липень, а не серпень. Зокрема, 11 липня в Польщі відзначають Національний день пам'яті жертв геноциду.

Подібні дописи з"являються з метою дискредитувати українських біженців та волонтерів у Європі, підірвати довіру до українських військових (зокрема, корпусу «Азов») та спровокувати конфлікти між українським та польським суспільствами на чутливих історичних темах.

У польському сегменті соцмереж (зокрема на фейсбуку) та в заявах представників ультраправої партії «Конфедерація» (Konfederacja) поширюється маніпулятивна інформація про те, що польські центри зайнятості (urzędy pracy) безповоротно виплачують українцям до 17 тисяч злотих. Радикальні політики, як-от Павел Усьондек та Кшиштоф Фігура, називають це «фінансуванням колонізації Польщі» та «привілеями для меншини». Насправді на цю виплату (ваучер) можуть претендувати не лише українці. Розвінчали цю дезінформацію польські фактчекери з Demagog.

Що це за виплата насправді?

Ідеться про так званий «бон на заселення» (bon na zasiedlenie) — інструмент фінансової підтримки для безробітних, які знайшли роботу в іншому місті й змушені переїхати. Ці кошти призначені для покриття витрат на переїзд та оренду житла.

Суворі умови, про які «забули» маніпулятори

Політики-популісти стверджують, що гроші роздають «просто так». Насправді до отримувачів висуваються жорсткі вимоги, невиконання яких зобов'язує повернути гроші державі:

Якщо людина візьме кошти, але не протримається на роботі необхідний термін, державна служба стягне з неї всю суму або її частину.

Статистика проти міфів

Наратив про те, що українці нібито масово «доять» польський бюджет, суперечить офіційній статистиці. За даними Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі, за весь 2025 рік цим бонусом скористалися лише 7 454 особи на всю країну. Левову частку з них традиційно становлять самі громадяни Польщі, які мігрують між регіонами у пошуках кращих заробітків.

Висновок: Твердження представників «Конфедерації» є класичною маніпуляцією та розпалюванням ворожнечі. Бон (ваучер) на заселення — це довготривала польська програма стимулювання ринку праці. Вона не створювалася під українців , не дає їм жодних преференцій і вимагає суворого виконання зобов'язань щодо офіційного працевлаштування та сплати податків у польський бюджет.