Пропагандистські телеграм-канали продовжують поширювати фейк про те, що Україна нібито зриває обмін військовополоненими, посилаючись на фальшиві списки з мобілізованими, які раніше не мали стосунку до армії. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Насправді Україна послідовно виступає за обмін полоненими, і пропозиція президента Зеленського про обмін «всіх на всіх» ігнорується саме Росією. Омбудсман Дмитро Лубінець зазначив, що її заяви про відмову України від обмінів є частиною інформаційно-психологічної операції (ІПСО).

Крім того, Кремль маніпулює акціями родичів військовополонених, щоб створювати напругу в українському суспільстві, використовуючи їх як інструмент пропаганди. Кремль активно поширює фейкові твердження, спрямовані на дискредитацію України в питаннях обміну полоненими. 

Російська пропаганда навмисно замовчує участь військовослужбовців із КНДР у бойових діях на території Курської області, уникаючи згадок у державних медіа та звітах військових кореспондентів. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО.

За даними, доступними станом на зараз, втрати серед північнокорейських солдатів становлять понад 200 осіб, включно з убитими й пораненими. Свідченням цього є численні відеоматеріали, які демонструють переповнені госпіталі, створені спеціально для солдатів із КНДР у Курській та Московській областях.  

Такі факти підкреслюють прагнення російської сторони приховати масштаби залучення іноземних сил з боку агресора і їхні втрати, що підтверджує відсутність прозорості у діях Росії. Російські пропагандисти поширюють інформацію про участь північнокорейських військових та приховують їхні втрати з кількох причин. Зокрема, замовчування втрат дозволяє створювати ілюзію успіхів на фронті. Уникання таких тем допомагає підтримувати пропаганду без слабких місць, що можуть бути використані для контрнаративів.

Російська пропаганда продовжує поширювати неправдиву інформацію про нібито «продаж Україною дітей Донбасу». Для створення фейків про це використовуються особи, які зрадили Україну, наприклад, колишній співробітник СБУ, та представники угруповання «днр», зокрема так звана дитяча омбудсманка. Згідно з їхніми заявами, Україна начебто викрадає дітей із сімей на Донбасі та «продає за кордон, педофілам чи на органи». Втім це — неправда.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці з’ясували, що цей меседж є класичним прикладом російської дезінформації, спрямованим на відвернення уваги від власних злочинів. Насправді саме Росія систематично депортує українських дітей з тимчасово окупованих територій, про що свідчать численні розслідування. Міжнародний кримінальний суд навіть видав ордери на арешт Путіна та омбудсманки Росії Львової-Бєлової за ці злочини. Фейки про Україну створюються для дискредитації її іміджу та маніпуляції міжнародною спільнотою. Це ще одна спроба виправдати дії Росії, переклавши провину на жертву агресії.

Російські пропагандисти також поширюють дезінформацію про нібито «продаж Україною дітей Донбасу» для формування хибного враження про Україну як про нелюдяну державу та дискредитацію її міжнародної репутації. 

Пропагандисти просувають інформацію про вигадані «звірства» ЗСУ в Курській області. Зокрема, депутат Держдуми Росії Микола Іванов звинувачує українських військових у створенні «катівень у домах мирних жителів», спаленні сіл та знищенні соціальної інфраструктури. Особливу увагу пропагандисти звертають на «долю 45 дітей», яких начебто «вивезли в Україну для торгівлі органами», через що «на Заході впала ціна на донорські органи». Також заявляється про буцімто «викрадення худоби та зерна». 

Російський нардеп не надав жодних підтверджень своїх заяв, які можна перевірити незалежно. Схожі заяви російська пропаганда часто поширює для маніпуляцій без фактичної основи. Твердження про «зниження цін на донорські органи» є абсурдним та підсилює вже наявний меседж пропаганди про Україну як «центр чорної трансплантології». Система трансплантації органів має високі стандарти перевірки їх походження та міжнародного моніторингу.

Подібні вкиди спрямовані на відволікання уваги від дій Росії, зокрема її агресії проти України та злочинів у її рамках, скоєних російськими військовими. Ці заяви є частиною інформаційно-психологічної війни, спрямованої на дискредитацію України та створення викривленої реальності для російської аудиторії. Крім того, у такий спосіб вони мають на меті деморалізувати опонента. 

Російські пропагандисти у своїх медіа, зокрема телеграм-каналах, поширюють нові фейки, звинувачуючи українських військових у нелюдських злочинах, таких як вбивства цивільних на Донбасі, скидання тіл у колодязі, руйнування церков та джерел питної води.  

Про це пишуть фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що ці заяви базуються на непідтверджених «свідченнях» російських військових або жителів окупованих територій, які поширюють чутки без жодних фактів. 

Пропагандисти цілеспрямовано розповсюджують такі історії, щоб дискредитувати ЗСУ, підірвати довіру до України у міжнародній спільноті та виправдати власні численні воєнні злочини, включаючи систематичне знищення цивільної інфраструктури та насильство проти мирного населення. Такі маніпуляції є класичним інструментом інформаційної війни, спрямованим на створення фальшивого іміджу ворога.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах текст, який висміює відмову України від ядерної зброї після розпаду СРСР. Вони стверджують, що ядерний арсенал нібито ніколи не належав Україні, а був спадщиною СРСР, якою могла розпоряджатися лише Росія як правонаступниця. У цих повідомленнях Україну описують як державу, що не мала ресурсів для утримання зброї, а росіяни звинувачують її у захланності й «спекуляції» спадщиною СРСР. Меседж акцентує увагу на «зраді» України власних інтересів через тиск США та Росії, зводячи Будапештський меморандум до «порожніх обіцянок». 

Цей меседж насправді є маніпулятивним і побудованим на перекручуванні фактів, зокрема щодо ядерного статусу України та історії його втрати. Насправді арсенал ядерної зброї в Україні після розпаду СРСР був найбільшим в Європі та третім за масштабами у світі. Вона перебувала на території України, що юридично стало її активом після здобуття незалежності в 1991 році. У рамках Будапештського меморандуму 1994 року Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки та територіальної цілісності з боку Росії, США і Великої Британії. Умови меморандуму порушила саме Росія в 2014 році. Україна мала технічну базу для обслуговування ядерного арсеналу, адже підприємства з виробництва ядерних компонентів були розташовані на її території. Однак система управління зброєю дійсно була залежною від Росії. Твердження про те, що ядерна зброя «ніколи не належала Україні», є неправдивим, адже після розпаду СРСР кожна новостворена держава успадкувала частину його активів, у тому числі і Україна.

Росія намагається применшити значення України як незалежної держави та її міжнародних зобов’язань, розповсюджуючи тези про «невдячність» і «незаконність» української незалежності. Це типова спроба дискредитувати Україну на міжнародній арені та виправдати агресію.

ФСБ заявила, що затримала москвича за виробництво наркотиків під керівництвом «українців», а МВС Росії звинуватило українця в організації шахрайства через криптомати. Втім у цієї інформації нема жодного підтвердження.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що такі сюжети вже стали стандартною частиною російської інформаційної кампанії, спрямованої на формування образу України як джерела всіх внутрішніх проблем. Ця стратегія бере початок ще з 2022 року, коли нарколабораторії та угруповання, які нібито куруються СБУ, вже згадувалися в медіа. З того часу цей «український слід» систематично пов'язують із шахрайством, тероризмом, наркоторгівлею та іншими проблемами в Росії.

Прикладом є історія про «підмосковного Ескобара», який, за версією пропагандистів, працював під контролем СБУ, але пізніше його впізнали серед учасників кремлівських урочистостей. Інші випадки включають «телефонних шахраїв», підпали військкоматів, заворушення в Дагестані та навіть криптографічні злочини.

Такі звинувачення є частиною довгострокової кампанії, яка не тільки підігріває ворожнечу до України, але й створює серед росіян ілюзію «всесильного ворога». Це може призвести до посилення суспільного параноїчного страху, оскільки пропагандисти щоденно знаходять нові «докази» участі України у всіх негараздах.

Російська омбудсменка Тетяна Москалькова звинуватила Україну в затягуванні обмінів полоненими та небажанні забирати своїх військовослужбовців, які тривалий час утримуються в Росії. Утім це - неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Український омбудсмен Дмитро Лубінець категорично спростував ці твердження. Він підкреслив, що Україна готова повернути всіх своїх громадян, зокрема тяжкопоранених і тяжкохворих, для чого була створена змішана медична комісія. Однак російська сторона досі ігнорує процес створення цієї комісії, фактично блокуючи можливість проведення обмінів. Така поведінка Росії, за словами Лубінця, є свідомим і цинічним інструментом тиску на тих, хто очікує повернення своїх близьких.

Лубінець також зауважив, що Росія систематично використовує дезінформацію, спрямовану на маніпуляцію суспільною думкою та звинувачення України у зриві переговорів. Українська сторона залишається відкритою до діалогу і готова співпрацювати для якнайшвидшого повернення всіх своїх громадян додому.

Міністерство оборони Росії 29 листопада заявило, що за тиждень нібито збило 10 ракет ATACMS, додаючи це до загальних «успіхів» у листопаді: 15 ракет ATACMS і 37 HIMARS. Ба більше, МО Росії регулярно звітує про «знищення» пускових установок HIMARS, кількість яких вже перевищила ту, яку отримала Україна. Втім це - неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Ці заяви спрямовані на підтримку ілюзій Росії, адже російська пропаганда давно діє за принципом кількісного перебільшення. Для прикладу, ще у 2017 році Сергій Шойгу доповідав про «звільнення» 500 тис. км² у Сирії, хоча площа країни становить лише 185 тис. км². Водночас, реальні факти залишаються поза офіційними зведеннями. Листопад 2024 року став найбільш втратним для Росії з початку війни: за цей місяць російська армія втратила 45,720 солдатів, як убитими, так і пораненими. Але ці дані залишаються поза увагою пропагандистів, які фокусуються на створенні ілюзорних перемог.  

Російські фейкові «звіти» не лише формують хибну картину реальності для внутрішньої аудиторії, але й покликані відволікати увагу від масштабних втрат і провалів Росії на фронті.

Російські пропагандисти поширюють заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової про готовність обміняти 630 українських полонених, звинувачуючи Київ у «корисливих інтересах». Однак насправді це черговий приклад маніпуляції. 

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці нагадують - президент України Володимир Зеленський давно запропонував принцип обміну «всіх на всіх» без додаткових умов. Росія ж продовжує утримувати понад 900 українських бранців, зокрема бійців «Азову», яких відмовляється передавати. 

Такі заяви є інструментом шантажу й намагання дестабілізувати українське суспільство. Тема полонених використовується Кремлем для тиску від початку війни. Звинувачуючи Україну у «корисливих інтересах», пропагандисти намагаються створити образ «негуманної» української влади, що начебто не дбає про своїх громадян.  Поширення таких фейків спрямоване на посилення напруги й зневіри серед українців. Через тему полонених Росія намагається чинити тиск на Україну та міжнародну спільноту, позиціонуючи себе як «гуманну сторону». 

Пропагандисти продовжують вдаватись до теорій змови, щоб виправдати агресію Росії проти України. Серед теорій вони поширюють конспірологічний сценарій, у якому Росії приписується особлива історична роль у відновленні «справедливого» порядку. 

Зокрема, на їх думку, повернення до «золотої епохи» Росії можливе лише через диктатуру, яка нібито дозволить проводити масштабні реформи, очистити суспільство від «п'ятої колони» та забезпечити справедливий розподіл ресурсів.  Для цього вони вживають звороти накшталт «Москва - третій Рим» та порівнюють теперішніх управлінців із диктаторами минулого, як-от Сталіним, які нібито довели ефективність диктатури у складні часи. Також вони наголошують на потребі створення нової валюти, а саме «енергетичних грошей». Через це утвердження нового економічного ладу конспірологи усталюють, що кожен нібито отримає лише те, що заробив, відповідно до витраченої енергії, і жодних банків не існуватиме. На останньому форумі BRICS Росія вже пропонувала впровадити спільну валюту для членів блоку, що може бути кроком у напрямку реалізації цієї ідеї. Усе це буцімто є доказом того, що Росія — центр нової епохи: завдяки «геніальній стратегії» її лідера, Росія кине виклик Заходу, відновить імперію та очолить новий світовий порядок.  

Просуваючи ідею про відродження імперії та «світову місію» Росії, вона обґрунтовує анексію Криму, агресію на Донбасі та повномасштабне вторгнення як «необхідний процес історичного відновлення». Теорія позиціонує Україну як перешкоду на шляху до «нової епохи», зображуючи її як маріонетку Заходу та джерело «хаосу». Через апеляцію до імперської гордості ідея «збору земель» під диктатурою мотивує росіян підтримувати війну та політичний режим. Створення образу «зовнішнього ворога» (Заходу) і «внутрішніх зрадників» (опозиції) дає підґрунтя для політичних переслідувань у самій Росії. Ця ідеологія обслуговує як внутрішню пропаганду, так і зовнішні спроби дискредитувати Україну перед міжнародною спільнотою.

Російські анонімні телеграм-канали активно тиражують заяву американського коментатора Джексона Хінкла, що Зеленський нібито має «дякувати Путіну й Богу», що уникнув удару балістичною ракетою. Це висловлювання є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українського керівництва та виправдання російської агресії.

Фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки з’ясували, що Джексон Хінкл є пропагандистом, що неодноразово висловлювався на підтримку Москви. Його дії є частиною інформаційних операцій Росії, спрямованих на американську аудиторію. Насправді удар балістичною ракетою, яку Росія використала 21 листопада, є ескалаційним кроком, що порушує міжнародне право. Цей тип ракет зазвичай призначений для доставки ядерної зброї. Такий акт є не лише терористичним нападом, але й демонстрацією зневаги до дипломатичних норм. Він слугує інструментом шантажу, намагаючись залякати міжнародну спільноту.

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити уявлення про «миролюбність» Росії і нібито провокаційну роль України. Пропаганда також намагається переконати людей, що західні союзники підтримують «агресію України». Вони легітимізують подальші злочини росіян, такі як ядерний шантаж.

Російські медіа та анонімні телеграм-канали активно поширюють заяву прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова про те, що нібито Україна б’є по цивільних об’єктах у Росії за допомогою безпілотників. У той же час вони стверджують, що російська армія завдає ударів буцімто виключно по військових об'єктах. Однак це є дезінформацією.

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що насправді Україна суворо дотримується міжнародного гуманітарного права, тоді як Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру. З початку повномасштабного вторгнення Росії зруйнувала 227 медичних закладів і пошкодила 1 714. Також серйозних руйнувань зазнали 3 798 закладів освіти, з яких 365 повністю знищені. Особливо кричущими прикладами є авіаудар по пологовому будинку і дитячій лікарні у Маріуполі 9 березня 2022 року, ракетний удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, коли в лікарні перебувало 627 дітей. Росія використовує атаки на цивільну інфраструктуру як інструмент залякування населення, що є порушенням законів війни.

Росія намагається створити враження, що її дії в Україні є «захисними» або «відповіддю» на дії України, попри реальні докази протилежного. Заяви про атаки по цивільних об'єктах покликані зобразити Україну як порушника міжнародного права, щоб підірвати її підтримку з боку світової спільноти. Дезінформація використовується для посилення внутрішньої пропаганди, мотивування російських громадян і виправдання продовження війни. Спотворення фактів спрямоване на те, щоб викликати сумніви серед союзників України щодо надання подальшої військової та гуманітарної допомоги.

Російські телеграм-канали поширюють повідомлення із однаковими формулюваннями, нібито в Україні зросла кількість випадків сексуального насильства проти чоловіків, і відповідальність за це покладається на інструкторів НАТО. В цих повідомленнях пропагандисти стверджують: «Схоже, інструктори НАТО займаються з українськими чоловіками не лише військовою підготовкою». Насправді це маніпуляція. 

Про це пишуть фахівці StopFake. Вони наголошують, що у поширених пропагандою повідомленнях насправді йдеться про жертви сексуального насильства через російську агресію, а злочинцями виступають саме російські військові, а не інструктори НАТО. У червні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №10132, що передбачає підтримку постраждалих від сексуального насильства, спричиненого російською агресією, зокрема визначення їхнього правового статусу та механізми репарацій. Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко повідомила, що на цей час виплати отримали понад 300 осіб із 535 поданих заяв. Більшість з них — чоловіки, а заяви надійшли здебільшого з регіонів, які постраждали від окупації. Росія використовує сексуальне насильство як інструмент залякування населення, тортур і приниження, що є грубим порушенням прав людини, зазначив омбудсмен Дмитро Лубінець.

Мета поширення цієї дезінформації полягає у підриві довіри до інструкторів НАТО та України як держави, а також у створенні негативного ставлення до військової співпраці України з НАТО серед міжнародної спільноти. Крім того, пропаганда прагне відвернути увагу від фактів про злочини російських військових, переключивши фокус на фейкові звинувачення. Такий підхід використовує сексуальне насильство як емоційно чутливу тему, щоб посилити шоковий ефект і викликати недовіру до українських партнерів, граючи на стереотипах і упередженнях.

Проросійські анонімні телеграм-канали поширюють заяву прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що російські військові нібито «обережно ставляться до цивільного населення України» та завдають удари виключно по військових цілях. Втім такі твердження суперечать численним фактам і міжнародним звітам, які підтверджують масові жертви серед цивільних унаслідок російських атак.

Про це пише StopFake. Його фахівці стверджують, що за даними Моніторингової місії ООН, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло понад 12 тисяч цивільних, ще понад 26 тисяч отримали поранення. Наприклад, у Кривому Розі балістична ракета влучила у житловий будинок, знищивши цілу родину з трьома дітьми. Під час іншої атаки постраждали дитяча лікарня та житлові квартали.

Amnesty International називає такі дії воєнними злочинами, оскільки обстріли цивільних об’єктів порушують міжнародне гуманітарне право. Окрім жертв серед цивільних, удари по енергетичній інфраструктурі спричиняють гуманітарну катастрофу, погіршуючи умови життя мільйонів українців.

Мета поширення такої дезінформації полягає у створенні ілюзії «моральності» російської армії, спробах виправдати воєнні злочини перед міжнародною спільнотою та маніпулюванні сприйняттям громадян Росії й інших країн. Ця дезінформація спрямована на применшення наслідків атак на цивільне населення України, перекладання провини за жертви на іншу сторону та дискредитацію об’єктивних звітів міжнародних організацій.

Російські пропагандисти заявляють, що Україна нібито може вдатися до провокації з використанням «брудної бомби» проти Росії. Утім насправді, подібні заяви є частиною систематичного ядерного шантажу Росії, спрямованого на дискредитацію України, та є неправдивими. Російські заяви про так звану «брудну бомбу» служать прикриттям для власних дій, що становлять загрозу міжнародній ядерній безпеці. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.  

Сама Росія неодноразово загрожувала використанням ядерної зброї, окупувала Чорнобильську АЕС, а також провокує побоювання щодо можливих інцидентів на Запорізькій та Курській атомних станціях. Російські війська також переміщують тактичну ядерну зброю до Білорусі та проводять навчання з використанням ядерного арсеналу, що викликає стурбованість світової спільноти.

Такі фейки мають на меті не тільки дискредитувати українське керівництво, але й відвернути увагу від власних злочинів Росії на ядерній арені. Висловлювання про можливість використання Україною ядерної зброї – це цілеспрямована пропаганда, спрямована на підрив міжнародної довіри до України та виправдання подальшої ядерної ескалації з боку Росії.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що українські військові нібито вимагають викуп у розмірі 1 млн рублів за життя полоненого російського солдата, погрожуючи його рідним. Однак Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки після перевірки оголосив цей сюжет сфабрикованим фейком.

В обміні військовополоненими Україна суворо дотримується міжнародних норм, і такі дії, як викуп або шантаж, категорично заборонені й підлягають контролю уповноважених органів. Подібні фейки мають на меті дискредитувати Збройні Сили України та посіяти недовіру до української армії як серед українців, так і на міжнародному рівні.

Це одна зі спроб інформаційної атаки російських пропагандистів, спрямована на підрив морального духу, дискредитацію дій ЗСУ і створення негативного образу України в очах світової спільноти.

29 жовтня ФСБ Росії оголосила, що в Брянській області нібито «ліквідована група іноземних найманців ЗСУ». При цьому в диверсантів нібито знайшли прапор Канади та молитовник польською мовою. Проте цей інцидент викликає багато запитань. Зокрема, кремлівські політологи заявляють, що Росія таким чином шукає «підстави для залучення військ КНДР до війни». Офіційне трактування, однак, виглядає непереконливо. 

Кремль виправдовує залучення військових з КНДР посиланням на договір із Пхеньяном, проте цей договір був ратифікований лише 24 жовтня. Тим часом Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України оприлюднив відео, яке підтверджує присутність північнокорейських вояків у Росії ще 18 жовтня, як і це роз’яснення.

Цей інцидент можна розглядати як черговий крок Росії у дезінформаційній кампанії, спрямованій на виправдання своєї агресії та поширення пропаганди для внутрішньої авдиторії. Кремль намагається представити війну не лише як конфлікт з Україною, а й як боротьбу проти «західних найманців». Подібна тактика дозволяє владі створити видимість широкої міжнародної змови проти Росії та залучити підтримку населення, в тому числі виправдовуючи посилення репресій і мобілізацію. Також цей меседж є частиною ширшого інформаційного контексту, де російські пропагандисти регулярно намагаються залучити до конфлікту більше іноземних учасників, включно з країнами, які прагнуть підтримувати нейтралітет.

Центр протидії дезінформації при РНБО зафіксував значне збільшення масштабів російської дезінформації, у якій пропагандисти просувають неправдиві меседжі про нібито навмисне вбивство цивільних українськими військовими. Зокрема, вони активно поширюють неперевірене відео з дрона, використовуючи його для підтвердження своїх заяв. Це відео не містить конкретної інформації про напрямок обстрілу, обставини подій чи особистості учасників, що робить ці заяви сумнівними.

Метою такої дезінформації є створення хибного образу російських військових як «захисників» мирного населення тимчасово окупованих територій та відволікання уваги від реальних воєнних злочинів, які на них зафіксовано. Росія намагається виправдати свою агресію, використовуючи ці інформаційні вкиди для дискредитації українських військових та посилення негативного образу України серед місцевого населення та міжнародної спільноти.

У соціальних мережах та на російських сайтах пропагандисти поширюють інформацію про те, що мешканці Харківської області нібито «підтримують референдум про приєднання до РФ», а «харківська влада схвалила» проведення такого волевиявлення. Вони стверджують, що голова військово-цивільної адміністрації Харківської області Віталій Ганчев нібито зробив відповідну заяву на цю тему. Автори таких дописів наголошують, що мешканці Харківської області нібито «регулярно звертаються з подібними запитами» до місцевої адміністрації.

Насправді ця інформація є неправдивою. Про це написали фахівці проєкту StopFake. Вони з’ясували, що Віталій Ганчев є самопроголошеним і неперевіреним «головою» так званої «російської адміністрації Харківської області». Ця «адміністрація» є окупаційною та була створена на території України всупереч нормам міжнародного права, а отже не має легітимної влади та права представляти інтереси мешканців Харківської області. Згідно зі статтями російських медіа, запит на «проведення референдуму» нібито виник під час зустрічі з мешканцями села Граково Харківської області, яке станом на зараз перебуває в невеликій окупованій частині Харківщини. Фактчекери нагадують, що мешканці, які перебувають під російською окупацією, не можуть вільно висловлювати свою думку, якщо вона суперечить російській пропаганді, через загрозу репресій.

Крім того, Ганчев є колишнім працівником міліції в Харківській області та колаборантом. Його підозрюють у державній зраді. За версією слідства, підозрюваний перейшов на бік окупантів та агітував за лояльність до Росії. Перебуваючи у селі Казача Лопань, він добровільно обійняв посаду «голови адміністрації» на захопленій російськими військами території. Також у 2013 році Ганчев працював заступником начальника Дергачівського райвідділу міліції у званні підполковника. Пізніше він переїхав до Луганська, де працював у структурах міліції так званоїм «ЛНР». В Україні Віталію Ганчева за державну зраду та колабораціонізм загрожує довічне ув'язнення.

Станом на зараз законним головою Харківської обласної військової адміністрації є Олег Синєгубов, а переважна більшість населення Харківщини не вимагає від адміністрації проведення референдуму про приєднання до Росії. Як зазначає Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, заяви Ганчева про «референдум» є спробою медійно заглушити ефект від успішної операції Сил оборони України поблизу села Липці на півночі області — напередодні бійці спецпідрозділів ГУР МО Kraken, «Артан» і Іноземного легіону спільно з 13-ю бригадою «Хартія» Нацгвардії України зачистили 400 га лісового масиву, знищили та взяли в полон значну кількість живої сили противника». Крім того, навіть у 2022 році, коли російська армія контролювала понад 20% Харківської області, окупанти не займалися підготовкою до «голосування» за зразком Херсонської та Запорізької областей. Тоді обмежилися заявами Ганчева про те, що «референдуму не час».

Пропагандисти включно з посадовими особами російського уряду поширюють у медіа інформацію, нібито Росія не погрожує іншим країнам, на відміну від НАТО. Цей меседж спростували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Упродовж останніх років Росія не лише вела військові кампанії проти сусідніх країн, але й вдавалася до прямої та непрямої агресії проти західних держав. Диверсії в Польщі та Балтії, отруєння в Солсбері, кібератаки та втручання у вибори є доказами активної агресивної політики Росії. Вона також намагається розколоти західне суспільство, просуваючи наративи про нібито провокативну роль НАТО. Паралельно озвучуються погрози застосування ядерної зброї, як-от плани удару по Польщі або Лондону, щоби посіяти страх і зменшити підтримку оборонних стратегій.

Подібні заяви спрямовані на те, щоб представити Росію як державу, яку «провокують» західні країни, виправдовуючи таким чином власні агресивні дії в Україні та інших регіонах. Це має на меті пом’якшення міжнародних санкцій і відновлення бізнес-зв’язків із західними компаніями. У такий спосіб пропагандисти також намагаються переконати європейське суспільство, що допомога Україні та підтримка НАТО є економічно невигідними й провокують конфлікти. Цей меседж спрямований на зменшення рівня підтримки серед громадян європейських держав. А ці інформаційні операції мають на меті послаблення міжнародної підтримки України, ізоляцію країни на дипломатичній арені та формування недовіри до західних оборонних ініціатив.

Російська православна церква (РПЦ) активно підтримує політику Росії, виправдовує війну проти України та виступає інструментом для легітимізації злочинних дій окупантів. Заяви церковних діячів, зокрема порівняння війни з «лікуванням» або «роботою хірурга», відбілюють агресію та насильство. Про це пишуть фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО.

Порівнюючи війну з лікувальним процесом, РПЦ прагне сформувати в суспільстві думку, що війна є «необхідним» та «благим» актом. Заяви патріарха Кирила про те, що «смерть на війні змиває гріхи», мобілізують суспільство і деморалізують противників війни, використовуючи релігійні мотиви. Співпраця РПЦ із російським урядом забезпечує пропагандистське прикриття військових злочинів і просуває наратив про правильність «обраного шляху».

Російські кіберзлочинці з угруповання Evil Corp. потрапили під санкції з боку США, Великої Британії та Австралії. Про це пишуть фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Це кіберугруповання відповідальне за створення і розповсюдження шкідливого програмного забезпечення Dridex, яке використовувалося для зараження комп'ютерів і викрадення облікових даних із сотень банків та фінансових установ у понад 40 країнах світу. Згідно з заявами Міністерства фінансів США та уряду Великої Британії, ці атаки завдали збитків американським та міжнародним фінансовим установам і їхнім клієнтам на понад $100 мільйонів.

Під санкції потрапили:

- Максим Якубець, який тривалий час очолював діяльність угруповання та розвивав тісні зв'язки між Evil Corp. та російськими спецслужбами, ФСБ і ГРУ.

- Едуард Бендерський, колишній офіцер ФСБ, та Олександр Риженков, друг Якубця, якого звинувачують у використанні шкідливої програми-вимагача BitPaymer для атак на американських громадян.

- Віктор Якубець, батько Максима Якубця.

Велика Британія ввела санкції проти 16 членів угруповання Evil Corp., які передбачають замороження активів і заборону на в'їзд до країни.

Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах інформацію про нібито знищення чотирьох винищувачів F-16 під час сьогоднішнього (26.09.2024) «несподіваного ракетного удару». Ця інформація подається без жодних доказів або підтверджених фактів. Тому вона є неправдивою. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО.

Такі новини є черговим фейком, метою якого є маніпуляція громадською думкою та створення ілюзії «неефективності» західної військової техніки, зокрема літаків F-16. Це частина ширшої дезінформаційної кампанії, яка намагається послабити довіру до західної підтримки України та змусити сумніватися в її успішності. Пропагандисти почали поширювати подібні фейки ще до того, як винищувачі F-16 з'явилися в Україні.

Російські дипломати заявляють у медіа, що Росія може відновити ядерні випробування, якщо США проведуть аналогічні дії. Вони також зазначають, що полігон на Новій Землі повністю готовий для таких випробувань. Під «аналогічними діями» маються на увазі американські ядерні випробування, хоча їх заява прозвучала в контексті обговорення можливої відповіді Росії на удари західною далекобійною зброєю по території Росії.

Росія систематично використовує ядерний шантаж як інструмент залякування Заходу. На це звертає увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Заява про можливе відновлення ядерних випробувань створює атмосферу напруги та намагається вплинути на рішення західних країн щодо подальшої підтримки України. Висловлювання про готовність до випробувань позиціонується як «відповідь» на гіпотетичні дії США, що дозволяє Кремлю виправдовувати свої агресивні дії та створювати враження, що Росія діє оборонно, а не агресивно.

Погрози щодо ядерної ескалації спрямовані на те, щоб стримати Захід від подальших поставок зброї Україні, особливо далекобійної, здатної вражати територію Росії. Москва прагне застрахувати себе від подібних ударів і водночас налякати партнерів України, щоб ті відмовилися від подібних рішень. Всередині країни такі заяви сприяють зміцненню образу «сильної Росії», яка здатна протистояти Заходу та діяти з позиції сили. Це також допомагає легітимізувати подальші військові дії та виправдати агресивну зовнішню політику.