Метод «інформаційного алібі» полягає у превентивному звинуваченні іншої сторони у діях, які фактично буде вчинено самими обвинувачувачами. Цей метод використовують для приховування або виправдання своїх злочинних дій, створюючи випереджувальний меседж, щоб заплутати аудиторію та зняти з себе відповідальність. Детальніше про його використання розповів Центр протидії дезінформації при РНБО.

Його фахівці показали на реальних прикладах як це працює. Російські війська у квітні 2022 року завдали ракетного удару по залізничній станції у Краматорську, внаслідок чого загинули цивільні. Напередодні цієї атаки російські телеграм-канали поширювали попередження про небезпеку евакуації залізницею, звинувачуючи ЗСУ у скупченні бойовиків на вокзалі. Це створило передумови для звинувачення України в організації нападу. За кілька тижнів до того, як Росія підірвала колонію № 120 в Оленівці, де утримували українських полонених, у телеграмі поширювали інформацію про те, що Україна нібито готується обтріл колонії. Коли Росія готувала та вчиняла масові вбивства цивільних у Ізюмі та Умані, пропаганда наперед поширювала інформацію про «провокації» України в цих містах. Росіяни також досі поширюють «інформаційні алібі», формування яких ще не завершено, наприклад, щодо інсценізації масової загибелі місцевих у Херсоні.

Випереджаючи можливі звинувачення, Росія намагається заплутати міжнародну спільноту і відвернути увагу від своїх дій. Звинувачуючи Україну в майбутніх або вже скоєних злочинах, агітпроп також намагається підірвати довіру до української влади і Збройних сил України як всередині країни, так і за кордоном. Створення альтернативних версій подій допомагає Росії поширювати сумніви серед міжнародної аудиторії, що ускладнює однозначне засудження її дій і подальші санкції. Російська пропаганда цілеспрямовано робить складнішим встановлення істини, що вигідно агресору для продовження своїх злочинних дій без належної відповідальності.

Російські пропагандисти, користуючись річницею збиття літака рейсу MH-17 над Донеччиною, продовжують намагатися звинуватити у цій трагедії Україну. Вони активно поширюють повідомлення про те, що Україна нібито «навмисно не закрила повітряний простір» і що літак нібито був збитий «за планом СБУ», який передбачав введення військ НАТО на територію України після цього теракту. Усі ці заяви російських пропагандистів є недостовірними. 

На них звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони розʼяснили, що відповідальність за збиття літака рейсу MH-17 повністю лежить на Росії. Міжнародне розслідування встановило, що літак був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який був доставлений з Росії на територію, контрольовану проросійськими бойовиками на сході України. Про лицемірність Росії свідчить і той факт, що вона переховує на своїй території трьох осіб, яких суд у Нідерландах у 2022 році визнав винними у причетності до збиття літака. 

Така поведінка свідчить про систематичну стратегію Росії щодо уникнення відповідальності за свої дії, спрямовану на дезінформацію та маніпуляцію громадською думкою. Незважаючи на всі зусилля Росії, правда на боці України, і міжнародна спільнота продовжує підтримувати Україну у прагненні до справедливості для жертв цього жахливого теракту.

Через своїх пропагандистів Росія неформально визнає відповідальність за ракетний удар по дитячій лікарні «Охматдит» 8 липня 2024 року й намагається переконати своїх громадян у «правильності» подібних атак. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. 

Наприклад, одне з російських видань, відоме своєю «радикально православною» риторикою, оприлюднило статтю пропагандиста Перли, який заявляє, що удар по дитячій лікарні в Києві – це не випадковість. Автор закликає не жаліти українських дітей і використовує як виправдання маніпуляції на темі «дітей Донбасу», яку Росія широко експлуатує вже впродовж 10 років для прикриття своїх злочинів проти України. Також пропагандист підкреслює, що в Україні «немає мирного населення», бо абсолютно всі українці для росіян ― вороги. 

Отже, російська пропаганда в черговий раз показала свою людожерську сутність. Пропагандисти, які розпалюють ненависть до українців і фактично заохочують до геноциду, мають постати перед міжнародним судом як співучасники злочинів Росії проти України. Раніше ми писали, що ще один російський пропагандист Красовський уже неодноразово закликав убивати українських дітей.

Російські медіа активно поширюють дезінформацію про "епідемію" холери в Херсоні, яку українська влада нібито намагається приховати. «Інфекція спалахнула у підконтрольному Києву Херсоні, бо українська влада після руйнування Каховської ГЕС не провела санітарну обробку», – стверджують прокремлівські медіа. Цей фейк почали розкручувати російські медіа та боти в соціальних мережах у першу річницю російського теракту, коли було підірвано Каховську ГЕС.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що станом на липень 2024 року, Міністерство охорони здоров’я України не зафіксувало жодного випадку холери. За даними ВООЗ, опублікованими 19 червня, за перше півріччя 2024 року в Європейському регіоні зареєстровано 105 випадків захворювання на холеру – всі вони були на острові Майотта (заморський регіон Франції). В Україні у 2024 році спалахи холери не реєструвалися.

Холера – це гостре діарейне захворювання, викликане інфекцією кишечника шкідливими бактеріями. Чиста питна вода та належні санітарні умови можуть запобігти спалаху холери, але через російську агресію та значне погіршення якості життя прифронтові населені пункти дійсно стикаються з підвищеним ризиком інфекційних хвороб. Саме тому російські медіа методично поширюють цей фейк з початку широкомасштабного вторгнення в Україну.

Цілеспрямоване руйнування російською армією української критичної інфраструктури, включаючи системи водопостачання та водовідведення, створює ідеальні умови для виникнення інфекційних епідемій на українських територіях. Проте Україна ефективно долає ці виклики, посилюючи моніторинг епідеміологічної ситуації в країні. З червня 2024 року в Україні діє сезонний посилений епіднагляд за холерою – пацієнтів з гострими кишковими інфекціями додатково обстежують на холеру. Також проводяться активні дослідження зразків зовнішнього середовища: моніторинг проб стічних вод, прісної та морської води.

Початок сезону посиленого епіднагляду за кишковими інфекціями в Україні і став підґрунтям для поширення російського фейку, хоча безперервне спостереження за холерою в країні ведеться впродовж усього року, а в період з 1 червня по 1 жовтня моніторинг посилюється. Це - рутинний процес, пов’язаний з тим, що підвищення температури навколишнього середовища створює сприятливі умови для розмноження холерного вібріону, тому ризики інфікування зростають.

Піки випадків захворювання на холеру в Україні були зареєстровані у 1998, 1999 та 2007 роках. Останній спалах холери в Україні стався у 2011 році в Маріуполі, тоді зафіксували 33 випадки захворювання на холеру і 24 випадки вібріоносійства (безсимптомні хворі) – інфекцію привезли до портового міста з іншої країни. Міністерство охорони здоров’я України наголошує, що холера не є ендемічним захворюванням для України. Інфекція поширена в країнах Азії, Близького Сходу, Африки, Південної та Центральної Америки.

Після російського теракту з підривом Каховської ГЕС 6 червня 2023 року саме Росія відмовилася пускати незалежних експертів, спостерігачів та гуманітарних працівників на територію зруйнованої станції та затоплених українських населених пунктів. Україна не лише ініціювала розслідування, але й повністю співпрацювала з незалежними експертами, надавши повний доступ до постраждалих районів, свідків, всієї інформації та доказів.

Російські медіа використали річницю ще однієї трагедії в Україні, яка сталася через ракетний обстріл Краматорська, для поширення фейку про «ліквідацію групи американських найманців». Пропагандисти стверджують, що наявність серед фотографій загиблих чоловіка у військовій формі нібито підтверджує заяву армії РФ про те, що мета удару була військовою і легітимною.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Міноборони Росії постійно намагається переконати міжнародну спільноту, що, запускаючи ракети по Україні, вони цілеспрямовано знищують лише військові цілі. Однак навіть сам факт військової агресії проти іншої країни є порушенням міжнародного права, а Росія порушує багато правил ведення війни, обстрілюючи мирні українські міста та цивільні об’єкти.

Обстріл піцерії Ria Pizza в Краматорську стався 27 червня 2023 року. Тоді російські війська завдали ракетного удару по кафе, внаслідок чого загинули 13 людей, серед них 4 дитини, а 59 осіб було поранено. Серед загиблих військових було лише двоє: бойовий парамедик 3-ї ОШБр Артем Суховий та доброволець Інтернаціонального легіону, колишній морський піхотинець США Ян Торторичі. Саме смерть Яна Торторичі російська пропаганда використала як доказ того, що мета армії Росії була нібито легітимною. У день обстрілу Торторичі, як і багато інших військових у прифронтовому місті, зайшов у піцерію поїсти, про що згадує його друг, Ед Флорес. StopFake також раніше писав, чому не можна називати воюючих за Україну іноземців «найманцями», як це робить російська пропаганда.

Розслідування цього злочину Росії окремо проводили експерти правозахисної організації Truth Hounds, оскільки серед загиблих у кафе була і їхня колега, письменниця Вікторія Амеліна. Експерти встановили, що атака на Краматорськ є воєнним злочином — невибірковою атакою, яка призвела до страшних наслідків серед цивільних. Також у Truth Hounds зазначили, що Росія нав’язує українцям думку, що присутність українських захисників у цивільних місцях дозволяє Кремлю вдаватися до смертоносних ракетних атак, але насправді «присутність військових у кафе не виправдовує і не гуманізує росіян. А навпаки додатково підкреслює той самий шаблон їхніх злочинів».

Начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ Ігор Кирилов заявив, що український режим нібито «регулярно порушує Конвенцію про заборону хімічної зброї». Втім це - неправда.

На це звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО України. Ігор Кирилов не надав жодних конкретних доказів для своїх звинувачень. Ця тактика є типовою для російської пропаганди, яка намагається створити образ України як агресора. Однак, у міжнародному співтоваристві такі заяви без підкріплення фактами не знаходять підтримки і лише підривають довіру до російських офіційних осіб.

Не надаючи жодних доказів, російська пропаганда використовує також тактику віддзеркалення, звинувачуючи Україну у злочинах, які насправді вчиняє російська армія. Російська пропаганда часто використовує цю тактику, щоб відвернути увагу від власних порушень та створити уявлення про симетричність війни.

Незважаючи на звинувачення на адресу України, численні повідомлення від проросійських телеграм-каналів та інших джерел свідчать про використання хімічної зброї саме російськими військовими. Це включає застосування хімічних речовин на полі бою та порушення міжнародних конвенцій, що забороняють такі дії. Ці факти широко відомі та документовані, що ставить під сумнів будь-які безпідставні звинувачення на адресу України.

Таким чином, спроби російської пропаганди дискредитувати Україну через необґрунтовані звинувачення не мають шансів на успіх, оскільки вони не відповідають реальним фактам і лише поглиблюють ізоляцію Росії на міжнародній арені.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах відео удару по Харкову 22 червня 2024 року, стверджуючи, що на кадрах нібито зображена французька бомба AASM HAMMER, а не російська авіабомба. Втім це - неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони нагадали, що 22 червня 2024 року російські війська завдали чотири авіаудари по Харкову. Одне з влучань було в житловий будинок біля залізничної станції «Левада». За попередніми даними, обстріл здійснили з населеного пункту Строїтель Білгородської області за допомогою Су-34 та авіабомб УМПБ Д-30.

На відео видно будівлю з частково сферичною формою, куди снаряд прилітає ззаду автомобіля. Карти показують, що приліт снаряда відбувся з півночі, де пролягає кордон з РФ.

При порівнянні AASM HAMMER і снаряду на відео видно, що вони мають різне хвостове і носове оперення, а також різну форму. AASM HAMMER має по чотири невеликі крила спереду та ззаду, розміщених симетрично, тоді як на відео видно крила лише у хвостовій частині.

Керівник Харківської облпрокуратури Олександр Фільчаков стверджує, що Харків обстріляли бомбою УМПБ Д-30. Це підтверджують начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов та голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. УМПБ Д-30 теж відрізняється від бомби на відео, яка могла бути однією з модифікацій ФАБ-500, але точно не французькою AASM HAMMER.

Пропагандисти поширюють подібну інформацію, щоб відвести відповідальність від Росії за її злочини та перекинути її на союзників України.

У своєму дайджесті антиукраїнських меседжів у російських медіа Центр протидії дезінформації РНБО України висвітлив маніпуляцію та фейк, що поширюються російськими пропагандистами.   

Росія нібито пропонує «мирну угоду», а не висуває Україні ультиматум

Російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що Росія пропонує Україні «мирну угоду» для закінчення війни. Таким чином Росія висвітлюється як миротворець, сторона, що хоче миру. Разом із цим, пропагандисти стверджують про “небажання” України або Заходу, який «керує Україною», завершувати війну. 

Насправді ж Росія висунула Україні ультиматум. До вимог росіян входили: передача Росії окупованих нею територій та міжнародне визнання українських територій у складі Росії, позаблоковий та безʼядерний статус України, скасування санкцій проти Росії.

Російські пропагандисти вдалися до підміни понять з метою висвітлення Росії не як агресора, а як миротворця. Така пропаганда діє як на російську, так і на зарубіжну аудиторію. Вона демонізує Захід, висвітлюючи Росію як морально вищу, і навʼязує західному суспільству сумніви стосовно доцільності продовження підтримки України.

Україна нібито використовує вантажні судна у воєнних цілях 

Пропагандисти безпідставно стверджують, що ЗСУ нібито завдають ракетних ударів по Севастополю і Криму за допомогою суховантажів, на які розміщують пускові установки з ракетами ATACMS. У такий спосіб корабель нібито здатний після атаки зайти в Чорноморський або Одеський вантажний порт і злитися з іншими суховантажами, які там стоять. 

Втім це - фейк, оскільки суховантаж — транспортне судно, призначене для перевезення сухих грузів і не пристосоване для встановлення на ньому зброї. До того ж російські пропагандисти не можуть надати жодних доказів використання таких суден Україною.

Поширення такого фейку є спробою легітимізувати російські удари по не воєнним суднам, які нібито використовують у воєнних цілях. Так росіяни підривають морську безпеку та ставлять під загрозу один з торговельних шляхів для України. На додачу у такий спосіб російські пропагандисти поширюють страх серед українців та, загалом, підривають довіру до України.

Росія активно заявляє, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Пропаганда також використовує військовополонених для створення різних відео, в яких просувається теза, що українцям «у полоні краще, ніж вдома».

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що з моменту повномасштабного вторгнення Росія використовує українських військовополонених для своїх пропагандистських цілей. У такий спосіб Росія вкотре порушує міжнародне право та Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості та честі, повинні бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та надмірної уваги з боку публіки. Крім того, Росія порушує міжнародне право, не допускаючи такі організації як Червоний Хрест, до українських військовополонених, що перешкоджає об'єктивній оцінці умов їх утримання.

Меседж про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «всіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця концепція обговорювалася на нещодавньому Саміті миру в Швейцарії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що по кожному з питань будуть створені робочі групи, і вже є країни, які організують окремі зустрічі з цих тем. Тимчасом Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець стверджує, що єдина проблема в реалізації цієї ідеї — небажання саме російської сторони. Небажання Росії проводити такий обмін підтверджується і тим, що Україна нещодавно була змушена відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених.

Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у них за першої ж можливості. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону було повернуто вже понад 3 тисячі українців, а 25 червня відбувся черговий обмін.

Також не відповідає дійсності меседж про те, що українським військовим у російському полоні «краще, ніж вдома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за період з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року йдеться, що «катування українських військовополонених і жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування є поширеним і систематичним, а умови утримання не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права». «85% з 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали детальну інформацію про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх або жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Найпоширенішими методами катувань були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування в незручних позах», — зазначається у звіті. Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць утримання російських військовополонених, чого не робить Росія.

Поширюючи подібну дезінформацію, Росія хоче виправдати вторгнення в Україну та дискредитувати українську владу.

У російських телеграм-каналах пишуть, що Москва та Київ «провели перші очні переговори» щодо обміну дітей у Катарі. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на уповноважену з прав дитини в Росії Марію Львову-Бєлову.

Насправді прямих перемовин між Україною та Росією не було, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Повернення українських дітей і переговори відбуваються за посередництва Катару й катарських дипломатів. Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець: «Україна веде перемовини з Катаром. У мене була зустріч із делегацією Катару. Саме за посередництва Катару ми повернули й продовжуємо повертати українських дітей».

Крім того, американський Інститут вивчення війни також спростував цю інформацію, назвавши її спробою Росії зменшити свою відповідальність за викрадення та депортацію українських дітей. 

• Читайте також: Виконавчий директор УГСПЛ нібито заявив, що врятовані з викрадення Росією діти хочуть туди повернутись

Пропагандисти вже багато років активно поширюють слова, приписані обвинуваченому у численних воєнних злочинах і геноциді політику з Сербії Слободану Мілошевичу. Мовляв, він сказав, що Захід - це «скажений пес на ланцюзі», який вкусився у горло Югославії, і росіяни повинні також не допустити того самого з Росією, Білоруссю та Україною. «Росіяни! Я звертаюся до всіх росіян, мешканців України та Білорусі, також тих, хто на Балканах вважають себе росіянами. Подивіться на нас і запам’ятайте - з вами зроблять те ж саме, коли ви роз’єднаєтесь і дамете слабкість. Захід - це скажений пес на ланцюгу, який вкусить вас у горло. Браття, пам’ятайте долю Югославії! Не дайте зробити того самого з вами!», - це попередження, як стверджують деякі користувачі мережі, Мілошевич нібито залишив Росії перед своєю смертю. На цей випадок звернули увагу фахівці StopFake.

Вони нагадують, що влітку 1999 року після бомбардування військами НАТО Югославії Слободан Мілошевич погодився вивести сербські війська з Косова та провести президентські вибори. У 2000 році президентські вибори в Югославії переросли в революцію, і президента Слободана Мілошевича було знесено сторонниками його опонента Войслава Коштуниці. Через деякий час Мілошевича арештували і видали Гаазькому міжнародному трибуналу - його судили за злочини проти людства під час війни в Югославії. Судовий процес тривав п'ять років і так і не завершився - Слободан Мілошевич помер у в'язниці від інфаркту міокарда 11 березня 2006 року.

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну все частіше можна було побачити в мережі цю "цитату". Було і багато версій, коли саме Мілошевич зробив подібне заявлення - у своєму останньому інтерв'ю, у листі до президента Росії або на смертному одрі. Проте "цитата" Мілошевича про "скаженого пса на ланцюгу" поширюється виключно в російськомовному сегменті мережі - журналістам StopFake не вдалося знайти жодного згадування про таке висловлювання Мілошевича англійською, німецькою або французькою мовами. Більше того, сербською мовою цю "цитату" можна зустріти лише двічі - в новині Rtvbn від липня 2014 року про те, що плакат з цим висловлюванням з'явився в одному з московських кінотеатрів, та в публікації проросійської сторінки в Facebook Глас Поморавља Інфо. Македонською та словенською мовами (якими, ймовірно, Мілошевич міг залишити своє останнє інтерв'ю), цитата не зустрічається.

Незадовго до своєї смерті Мілошевич написав лист Міністерству закордонних справ Росії. У ньому політик розповів про свої підозри щодо того, що лікарі нібито намагаються свідомо підірвати його здоров'я. Проте в цьому листі немає згаданих висловлювань щодо Заходу.

Подальший пошук в мережі показує, що цитата почала масово поширюватися в російськомовному сегменті мережі лише восени 2012 року в публікаціях під назвою «Привіт з колишньої Югославії». Автором цієї публікації є Лесь Іванів.

Варто відзначити, що з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну російські медіа все частіше використовують це висловлювання для підтримки своєї антизахідної риторики. Разом із цим, навіть у самій російських медіа можна зустріти безліч публікацій про те, що цитата ця не має жодного стосунку до Слободана Мілошевича. Наприклад, у листопаді 2017 року видання MK.ru писало про те, що депутатка Держдуми РФ Наталя Поклонська використовувала фейкову цитату Мілошевича про Захід як про "скаженого пса". Вони пишуть, що «незважаючи на її (цитати - прим.ред.) популярність в російських націоналістичних колах, вона невідома в оригіналі, як невідомим є і її джерело». Але вже в березні 2023 року MK.ru опублікували матеріал під назвою «В Держдумі і Радфеді згадали про пророче звернення Мілошевича до росіян після бомбардувань Югославії», в якому ця ж фейкова цитата представлялася вже під видом справжньої, - ці слова, як кажуть в матеріалі, Мілошевич нібито сказав під час свого останнього звернення.

Пропагандисти продовжують стверджувати, що Росія нібито дотримується міжнародних норм у своїй агресії проти України. Цього разу агітпроп розповсюдив дезінформацію про «дотримання Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими». Російські медіа стверджують, що «Росія ставиться гуманно до українських полонених» і «українці дивуються хорошому ставленню в російському полоні».

Насправді Росія неодноразово порушувала основні принципи Женевських конвенцій, скоюючи напади на цивільне населення, медичні установи та медичний персонал, а також нехтувала принципом гуманного ставлення до військовополонених. Усі ці факти були повторно зафіксовані незалежними комісіями, що діють під егідою Організації Об'єднаних Націй, про що нагадує StopFake.

Наприкінці березня 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала черговий звіт (грудень 2023 — лютий 2024), у якому йдеться про різке зростання кількості випадків катувань і страт українських військовополонених з боку російських окупантів. На 28 сторінках документа, що складається зі 110 пунктів, описано задокументовані експертами ООН факти катувань, знущань, сексуального насилля і страт як мирних українців з боку окупантів, так і військовополонених.

У звіті підкреслюється, що катування та жорстоке поводження щодо українських полонених з боку росіян дуже поширені і є «звичайним явищем». За даними ООН, жертвами різних видів катувань стали 96% українських військовополонених (58 людей з 60 опитаних).

Найбільш поширеними методами катувань експерти ООН назвали побої, катування електричним струмом, загрози розстрілом, імітацію страти, вплив холоду та води, позиційні катування, коли жертву примушують залишатися в одному фіксованому положенні тривалий час. Українські військовополонені розповіли комісії про практику позбавлення сну, заборону використання туалетів, катування голодом та спрагою, гучними звуками і російськими піснями. Опитані ООН полонені повідомили, що умови утримання в російських колоніях поліпшилися за місяць до їх обміну — для того, щоб приховати сліди численних катувань українців.

Окремим пунктом у звіті ООН описані російські катування сексуального характеру. 65% українських полонених — 39 людей із 60 опитаних — піддавалися сексуальному насильству або погрозам таким насильством з боку окупантів. Йдеться про спроби зґвалтування, погрози зґвалтуванням та кастрацією, побої або застосування електрошоку до геніталій, а також неодноразове примушення до роздягання, — повідомляється у звіті ООН.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що «київський режим» нібито готує теракт у Куп'янську, щоб звинуватити в цьому Росію. За твердженнями пропагандистів, про це свідчить відкриття місцевого ринку. Крім того, у «новинах» зазначають, що українські військові використовуватимуть житлові будинки як укриття, а місцевих жителів — як «живий щит». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, повідомлюють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Мета цього фейку — створити для російських військових інфоалібі перед імовірними хаотичними обстрілами Купʼянська, які вони здійснюють ледве не щодня. Також за словами начальника Куп'янської міської військової адміністрації Андрія Беседіна, на території громади відбуваються заходи з обов'язкової евакуації населення в безпечніші місця, що, зокрема, суперечить словам пропагандистів про «живий щит». 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп підживлює свій наратив про нібито «злочини ЗСУ», вдаючись до однієї з тактик пропаганди під назвою «віддзеркалення». Тобто, пропагандисти прагнуть відвернути увагу від реального стану справ. Раніше ми писали, що Росія намагається зірвати процес евакуації дітей із Харківщини, поширюючи дезінформаційні повідомлення.

У контексті візиту голови Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Гроссі до Росії пропагандисти стверджують, що директора МАГАТЕ, мовляв, «переконали в безпеці» станції, в результаті чого Гроссі нібито «залишився задоволеним технічним станом Запорізької АЕС та кваліфікацією персоналу». Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що в лютому-березні 2024 року генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі здійснив три робочі поїздки, присвячені питанням безпеки ЗАЕС. За цей час Гроссі відвідав Київ, де обговорив з Президентом України Володимиром Зеленським актуальну ситуацію з безпекою на захопленій Запорізькій АЕС та ризики, які несе її окупація російськими військами. Гроссі тоді зауважив, що «немає жодного підґрунтя для саморозслаблення або віри в те, що там все стабілізувалося, — це далеко не так».

Після зустрічі з Зеленським Гроссі відвідав Запорізьку АЕС. Він попередив росіян щодо перезапуску станції, зауваживши, що на ній не дотримуються основні принципи безпеки. Гроссі зазначив, що станція стоїть на лінії фронту і зазнає обстрілів, використовується окупантами як склад важкої зброї, а після російського теракту на Каховській ГЕС вона залишилася без стабільного джерела водопостачання. Крім того, Гроссі наголосив, що головна проблема ЗАЕС — відсутність кваліфікованого персоналу на станції, оскільки Росія не допускає на неї співробітників українського національного оператора «Енергоатом». Крім того, Росія категорично відмовляється допускати експертів МАГАТЕ до більшості машинних залів та до обладнання станції.

Зустріч Гроссі з Путіним 6 березня 2024 року не змінила ситуації і не знизила значних ризиків для ядерної безпеки на Запорізькій АЕС, — відзначається в повідомленні МАГАТЕ за підсумками зустрічі. Тільки за перші числа березня 2024 року експерти МАГАТЕ, які перебували на об'єкті, стали свідками трьох обстрілів, що ведуться з території ЗАЕС. За даними МАГАТЕ, вибухи «свідчать про застосування важкої зброї з території, розташованої поблизу станції».

Отже, всі заяви російської пропаганди про те, що МАГАТЕ «задоволене діями Росії», є відвертими фейками. Навпаки, і глава Агентства, і його експерти повідомляють про катастрофічні порушення правил ядерної безпеки з боку російської армії на Запорізькій АЕС. «Детектор медіа» раніше вже писав про те, як Росія веде свою дезінформацію при міжнародних організаціях, зокрема в ОБСЄ.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах поширюють відео, де виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко в ефірі телеканалу «Київ» нібито заявив, що багато врятованих з російського викрадення дітей хочуть повернутися до Росії. Утім це — маніпуляція.

Про неї повідомила власне УГСПЛ у своєму телеграм-каналі. Організація стверджує, що пропагандисти обрізали відео і вирвали його з контексту інтерв'ю Павліченка. Насправді ж, відповідаючи на одне з питань ведучої у включенні 11 березня, Олександр Павліченко наголосив, що російська влада проводить злочинну ідеологічну пропаганду серед українських дітей, фактично зомбуючи їх. Він зазначив, що це може призвести до того, що діти, які пізніше будуть врятовані, можуть відчувати бажання повернутися до Росії, де над ними здійснювалася знущальна поведінка. Однак російська пропаганда подає вирізаний шматок із власними інтерпретаціями.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб виправдати дії Росії проти українських дітей. Мовляв, вона їх рятує. «Детектор медіа» раніше писав, як іще пропаганда виправдовує викрадення українських дітей. 

Пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію, щоб завадити евакуації дітей з Куп'янського району Харківщини, який потерпає від масованих обстрілів з боку Росії.

У таких повідомленнях жителів Харківщини закликають відмовлятися від евакуації, залякуючи тим, що в їхні домівки відразу ж заселяться військові ЗСУ, а дітей вивезуть на захід України, де цькуватимуть через російськомовність. 

Паралельно пропагандисти поширюють історії з героїзацією жителів Авдіївки, які «ховали дітей від евакуації». Однак, звичайно, російська пропаганда не згадує про те, що таким чином батьки наражали дітей на смертельну небезпеку, пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. 

Пропагандисти подають свої «поради» як піклування, але єдина мета цієї кампанії – скористатися цивільним населенням як живим щитом для стримування дій ЗСУ.

Росія систематично використовує українських дітей у своїх злочинних цілях, зокрема ведучи незаконну депортацію з ТОТ. До Росії вже вивезли щонайменше 20 тисяч дітей, за що суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна.

Російські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито бійці Третьої окремої штурмової бригади (3 ОШБр) розстріляли в окопі росіян, які намагалися здатися в полон.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП заявили, що цей відеозапис — очевидна постановка. По-перше, на відео можна простежити штучну українську акторів-«бійців». По-друге, «вбитий» зненацька заворушився. Насправді Україна дотримується Женевських конвенцій та гуманно ставиться до полонених. Армія Росії ж неодноразово розстрілювала українських військових, які здавалися в полон.

У такий спосіб пропагандисти заохочують російських військових без роздумів убивати кожного українця, навіть беззбройного, мовляв, «ось, дивіться, вони ж так роблять!». Крім того, в цьому випадку російська пропаганда вдається до тактики віддзеркалення, тобто висуває до України такі ж звинувачення, як і вона до Росії. Тільки українська сторона має реальні підстави для цього, на відміну від Росії, адже, наприклад, упродовж лише 18-20 лютого 2024 року було зафіксовано випадки страт російськими окупантами українських військовополонених під Авдіївкою, Веселим і Роботиним.

• Читайте також: Під час навчання в Німеччині українські військові нібито вихваляються звірствами, які вчиняють з росіянами

У мережі поширюється відео, в якому колишній позаштатний радник Офісу Президента України Олексій Арестович нібито звинувачує Валерія Залужного у збитті літака Іл-76 з метою підставити Офіс Президента. У відео також заявляється, що на борту літака нібито перебували військовополонені бригади «Азов». Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що Арестович ніколи не робив таких заяв, а відео є дипфейком, зробленим за допомогою штучного інтелекту. Не знайдено жодних свідчень або коментарів Арестовича в соцмережах, які підтверджували б цю історію. Крім того, про фальсифікацію свідчать некоректна міміка та невідповідність використаного терміна «полк “Азов”» фактичній назві бригади. Результати перевірки відео за допомогою інструментів, таких як Deepware і AI Speech Classifier, підтвердили ймовірність його створення з використанням ШІ. До того ж фахівці виявили, що кадри для створення цього фейку були взяті з прямого етеру на ютуб-каналі Арестовича, але спікер не згадував Іл-76, а стрим відбувся за день до події.

Пропагандисти створюють і поширюють подібні фейки, щоб відвернути увагу від злочинів росіян та розпалити суперечку в політичній еліті України.

Пропагандисти поширюють інформацію у псевдоукраїнських спільнотах на фейсбуці, що біля Дніпра нібито виявили мішки з останками українських військових. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони з'ясували, що джерелом цієї інформації є сторінка на фейсбуці, створена 24 лютого 2022 року. Вона імітує українську та поміж патріотичним контентом розміщує ворожі вкиди.

Інформація про речі військових (не тіла військових, а їхні речі), знайдені на території рибгоспу в Дніпропетровській області, є правдивою. Але це сталося у 2018 році. Тоді ж поліція розпочала розслідування цього випадку. Натомість фото, яке ілюструє фейкову новину про знайдення тіл, насправді зроблене в Бучі 8 квітня 2022 року, коли розпочалася ексгумація тіл, похованих у братській могилі під час російської окупації.

Пропагандисти поширюють ці фейки на тлі інших ворожих вкидів з постановними відео нібито про нехтування тілами українських військових. Вони роблять це для того, щоб дискредитувати Україну.

Російські медіа активно спотворюють рішення Міжнародного суду ООН, яке було ухвалене 31 січня. Пропагандисти заявили, що суд відхилив усі вимоги Києва. Прокремлівські «експерти» також стверджують, що рішення суду нібито якраз підтверджує те, що «Росія чесно виконувала свої зобов'язання щодо співпраці в боротьбі з фінансуванням тероризму», і сам суд «відмовився» визнати Росію «державою-агресором». Проте це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Україна як позивач не вимагала від Міжнародного суду ООН визнати Росію агресором, тому всі заяви агітпропу про це є дезінформацією. Суд розглядав справу не про те, чи є Росія державою-агресором, а про те, чи фінансує вона тероризм і сприяє расовій дискримінації на окупованих українських територіях. Зокрема, Україна звинуватила Росію в порушенні Конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та заборону всіх форм расової дискримінації. Йдеться про початок окупації Росією частин Донецької, Луганської областей та Криму в 2014 році. Позов не стосувався безпосередньо повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. 31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН оголосив своє рішення щодо цього позову. Суд справді відкинув більшу частину українських аргументів, серед яких була виплата компенсацій Україні. Але визнав факт порушення Росією положень обох Конвенцій. Отже, Росія на найвищому можливому рівні офіційно визнана державою, яка порушує міжнародне право. Хоч суд і відхилив більшу частину претензій України щодо фінансування Росією тероризму, це рішення ніяк не підтверджує її «чесність», як стверджує агітпроп. Суд постановив, що Росія відмовилася проводити розслідування з приводу обвинувачень у тому, що з Росії на Україну направлялися кошти для можливого фінансування терористичної діяльності.

У частині про расову дискримінацію Україна зосередилася на обвинуваченнях проти Росії у вчиненні незаконних дій проти кримських татар, Меджлісу, культури й релігії. Проте аргументи України щодо визнання порушень Росією в Криму права на зібрання та свободу слова, а також участі Росії в переслідуваннях, викраденнях і вбивствах кримчан не задовільнили суд. Однак він постановив, що Росія з моменту окупації Криму в 2014 році заборонила викладання українською мовою, обмеживши права українців, порушивши в такий спосіб Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Також у рішенні сказано, що Росія своїм вторгненням в Україну в 2022 році порушила рішення суду від 2017 року, в якому заборонялося здійснювати будь-які дії, які можуть «погіршити або подовжити спір в суді або ускладнити його вирішення». На думку суду, ці дії «серйозно підірвали основу взаємної довіри і співпраці та таким чином ускладнили вирішення спору».

Варто зазначити, що Росія маніпулювала положеннями рішення суду на свою користь, хоча раніше агітпроп активно намагався дискредитувати не лише цей міжнародний орган, а й низку інших інституцій. Зокрема, поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть створити хибне враження того, що міжнародна спільнота визнала дії Росії правомірними.

Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Росія не має упередженого ставлення до будь-кого у складі ООН і що її дії не порушують Статут Організації. Втім це не так.

На цей меседж звернули увагу в Центрі протидії дезінформації при РНБО. Там нагадали, що в день початку повномасштабного вторгнення воєнний злочинець заявив, що його дії відповідають Статуту ООН. Пізніше він неодноразово виправдовував війну в Україні, пояснюючи її необхідністю «захисту жителів народних республік Донбасу», що є одним з головних наративів російської пропаганди. Країна-агресор постійно зловживає своїм членством в ООН, блокуючи резолюції на підтримку світового миру та стабільності.

Пропагандисти вдаються до таких меседжів, щоб надати валідації своїм діям. Мовляв, міжнародна спільнота підтримує Росію. Однак це не так. «Детектор медіа» вже писав як Росія використовує міжнародні організації для поширювання своєї пропаганди, зокрема ОБСЄ.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито під час бойових дій загинув перший мобілізований підліток з дитбудинку. У цих повідомленнях вони посилаються на заяви «директорки дитбудинку» Олесі Чикель, а також використовують реальне фото загиблого українського бійця. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони з'ясували, що на знімку зображений уродженець села Оселя Яворівського району Львівської області, 26-річний Володимир Сачала. 2 грудня на офіційній сторінці Яворівської міської ради на фейсбуці з'явилася інформація про смерть українського військовослужбовця і некролог, присвячений йому. Саме це фото й використали пропагандисти. Крім того, жодних даних про те, що український захисник — це неповнолітній вихованець дитячого будинку, призваний до ЗСУ, в оригінальній публікації Яворівської міської ради немає. В офіційній інформації відзначається, що після закінчення навчання в Івано-Франківському училищі в 2017 році Володимир Сачала поповнив лави української армії. З часом демобілізувався і повернувся до цивільного життя. У січні 2023 року Володимир знову пішов до Збройних сил України і служив у складі 24 ОМБр імені короля Данила. Наприкінці листопада внаслідок російських мінометних обстрілів Володимир Сачала отримав поранення, несумісні з життям. 4 грудня померлого захисника доставили додому.

У коментарі для StopFake Олеся Чикель, яку пропагандистські медіа назвали «директоркою дитбудинку», також категорично спростувала російські повідомлення. За її словами, вона є адміністраторкою патріотичної української групи на фейсбуці, де 2 грудня розмістила офіційне повідомлення Яворівської міської ради про смерть бійця Володимира Сачали. Російські медіа миттєво підхопили пост, але обрізали текст повідомлення і вигадали інформацію про «загиблого вихованця дитбудинку».

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити міф про Україну як безправну державу. Мовляв, усе настільки погано на фронті, що доводиться воювати дітям. Однак насправді в Україні немає мобілізації неповнолітніх. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував вигадки російського агітпропу щодо теми мобілізації.

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що буцімто влада Харкова має намір розпочати будівництво підземної школи винятково у своїх інтересах – «заради гарної картинки та піару». Мовляв, ініціативи такого роду робляться лише для того, щоб вчергове розікрасти бюджет, а школярам і у звичайних школах нібито нічого не загрожує. Втім це – фейк. 

У проєкті StopFake фактчекери звернули увагу на цю інформацію. Вони зауважили, що пропагандистські ресурси «забули» сказати, що українські школярі змушені навчатися не в класних кімнатах своїх шкіл, а в укриттях під землею через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема й на заклади освіти. За даними Міністерства освіти України та ЮНІСЕФ станом на листопад 2023 року, по всій території країни зруйновано або пошкоджено росіянами понад 4100 українських шкіл. З них у Харківській області повністю знищено 51 освітню установу, а частково пошкоджено 579 шкіл, дитячих садків, ЗВО та інших навчальних закладів. Експерти дитячого фонду ООН наголошують, що через російську агресію українські діти залишилися без доступу до базових прав – освіти та охорони здоров’я, що ставить під загрозу їхнє життя й добробут.

У випадку закриття шкіл і дитячих садків через російські атаки діти втрачають можливість спілкування зі своїми однолітками, що є важливим для їхнього розвитку. У звʼязку з цим у Харкові, як і в низці інших українських населених пунктів, практикується змішане навчання – онлайн та офлайн у безпечних місцях. У Харкові – це метрополітен. На п’яти станціях харківського метро обладнано 19 класних приміщень, які відповідають нормам безпеки у воєнний час, а також освітнім нормам. Класи обладнано шумоізоляцією та клімат-контролем, приміщення ізольовані від платформ, якими рухаються потяги. У метро в кілька змін навчаються 105 класів, 2087 дітей. Переважно це школярі молодшого та середнього віку. 

Враховуючи попит серед батьків харківських школярів на офлайн-навчання їх дітей у безпечних місцях, міська влада в жовтні 2023 року повідомила про намір розпочати будівництво першої підземної школи. Вартість будівництва – 58 мільйонів гривень. Школа зможе вмістити 450 школярів, тобто 900 дітей у дві зміни. Підготовчі будівельні роботи вже розпочалися.

Пропагандисти стверджують, що їх «високоточна зброя» потрапляє тільки в стратегічно важливі військові обʼєкти, а обстріли росіянами шкіл, дитсадків, культурних установ тощо – це все вигадки українців. Тобто, армія Росії в жодному разі нібито не атакує цивільне населення України, а тому за життя українських дітей можна не переживати. Зрештою, цей випадок дезінформації має на меті підживити наратив агітпропу про бездарну українську владу, яка все розкрадає й займається самопіаром, замість того, щоб підіймати рівень життя звичайних українців.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, буцімто Україна заявила, що в селі Гроза під час російського обстрілу загинули саме військовослужбовці, які прийшли на перепоховання, а не цивільні. Проте це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що під час удару в селі загинули цивільні. Серед 59 жертв була навіть малолітня дитина, 8-річний Іван Козир. Заяви про те, що близько 100 військовослужбовців були присутні на поминках, також є неправдивими.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив, що росіяни вбили 59 цивільних осіб прямим попаданням ракети «Іскандер», серед них — пенсіонерів, медиків, фермерів, вчителів, підприємців. Жертвами трагедії були цілі покоління сімей. Встановлено, що за злочином стоять двоє зрадників, які скоригували удар по кафе. Це брати Володимир і Дмитро Мамони, які перейшли на ворожий бік. 

Обстріл цивільних є воєнним злочином згідно з міжнародним гуманітарним правом. ООН вважає, що є достатньо доказів причетності Росії до цього удару, хоча Росія не визнала прямої відповідальності за цей злочин.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії та виправдати російських військових. 

Одним із факторів, що нібито символізує єдність російського суспільства й держави, є «велика російська культура». У них вітчизняна література — це важлива складова частина культури, духовне середовище проживання народу. Це про Пушкіна, Достоєвського, Чехова, Чайковського, Гоголя чи Толстого зокрема. 

Росіяни вживають термін «велика російська культура» насправді з метою побороти свій комплекс неповноцінності та штучно возвеличити її на міжнародній арені. Мовляв, культури різноманітних країн і народів мають право на існування, але «великою», тобто з винятково багатою спадщиною, є саме російська.

Впродовж століть Росія знищувала українську культуру: мову, історію, звичаї і традиції, культурну еліту — і це не вичерпний список. Росіяни спотворювали факти, присвоювали собі українських літераторів і культурних діячів, наприклад, письменника Миколу Гоголя чи художника Казимира Малевича. Україна — це нібито територія, яка завжди належала спочатку радянській, а нині російській спадщині.

Війна Росії проти України показала справжнє обличчя агресора. Виявилося, що «велика російська культура» може масово виховувати вбивць, ґвалтівників і мародерів, які мають на своєму рахунку вже тисячі воєнних злочинів. Росіяни також показують «велич» культури, на якій зростали, фізичним знищенням памʼяток української культурної спадщини. 

Наприклад, у містечку Іванків на Київщині окупанти обстріляли й підпалили історико-краєзнавчий музей, у якому зберігалося майже 20 робіт всесвітньо відомої української мисткині Марії Примаченко. У Харківській області російські війська прямим влучанням ракети знищили Національний музей Григорія Сковороди. У Запорізькій області росіяни пограбували та розгромили Василівський історико-архітектурний музей «Садиба Попова», що є національною пам’яткою. Міністерство культури та інформаційної політики стверджує, що загалом росіяни пошкодили в Україні вже 664 об'єкти культурної спадщини станом на липень 2023 року.

Позиціювання російської культури як великої завжди мало на меті виправдовувати насильство та зневагу до інших, що є одним із проявів ксенофобії. Пишатися власною культурою, звичайно, можна, проте коли вона насправді привласнює здобутки інших собі подібних, намагається переписати історію, то розмови про «велич» тої культури, в нашому випадку російської, не мають жодного сенсу. Виходить, що ніякої «великої російської культури» не існує — це вигадка, яка радше націлена на те, щоб підкреслити нібито вищість цієї культури над усіма іншими.