Координатор проєкту «Без Брехні» Олександр Гороховський узагальнив, як російська пропаганда системно формувала та закріплювала наратив про Україну як «нацистську державу» та українців як «нацистів». Ця інформаційна стратегія стала ключовою складовою виправдання російської агресії, яка вилилася у повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

У своєму зверненні в день вторгнення Володимир Путін заявив, що головною метою так званої «спеціальної військової операції» є «денацифікація» України. Це стало відправною точкою для масштабної кампанії, яка мала на меті дискредитацію української влади та суспільства. Проте ще задовго до цього, починаючи з 2014 року, російська пропаганда методично працювала над тим, щоб закріпити в масовій свідомості образ України як осередку неонацизму.

Іще з часів Революції гідності російські медіа почали використовувати такі терміни, як «фашисти», «бандерівці», «карателі» щодо українців. Спершу це було частиною маргінального інформаційного простору, однак згодом ці ярлики перейшли в офіційні заяви Кремля. Після початку війни на Донбасі у 2014 році російські ЗМІ активно поширювали сюжети, які мали на меті переконати власну аудиторію, що Україна нібито веде «геноцид» на сході країни. Символічним став фейк про «розіп’ятого хлопчика», що транслювався на російському телебаченні.

Протягом наступних років наратив про «нацистів у Києві» лише посилювався. У 2022 році Кремль вже відкрито заявив, що українська влада – це «хунта наркоманів та неонацистів», а сама Україна не має права на існування як держава. Усе це мало виправдати вторгнення та надати йому псевдоісторичну легітимність, прирівнюючи його до боротьби СРСР проти Гітлера.

Пропагандистська кампанія Росії не обмежувалася лише внутрішнім інформаційним простором. Кремль активно намагався поширити ці меседжі на міжнародну аудиторію через мережу підконтрольних медіа, блогерів та політичних лобістів. Основна мета – посіяти сумніви серед західних суспільств щодо України та зменшити підтримку Києва.

Таким чином, російська влада створила потужну інформаційну зброю, яка використовується для виправдання війни та формування негативного образу України у світі. Протидія цій пропаганді залишається важливим завданням для українського суспільства та міжнародної спільноти, адже інформаційна війна є невід’ємною частиною сучасних конфліктів.

В мережі поширюється фейк про те, що Володимир Зеленський став новим власником «Кельштайнхаусу» — будинку в Альпах, який використовувала нацистська партія Німеччини НСДАП, зокрема Адольф Гітлер. Зеленський нібито придбав будинок у грудні 2024 року за 14 мільйонів євро.

На значне поширення цієї дезінформації звернули увагу фактчекери StopFake. Публікації посилаються на німецьке медіа Aktuelle Nachrichten in Deutschland («Актуальні новини Німеччини»), яке випустило відео з відповідною інформацією: у ролику сказано, що рішення продати споруду було прийнято через низькі прибутки Кельштайнхаусу як туристичного об’єкта, і також надаються «документи», які нібито підтверджують таку угоду купівлі-продажу. 

Насправді сайт Aktuelle Nachrichten in Deutschland — це не справжнє німецьке медіа, а підставний ресурс, який наповнюють проросійським контентом. За допомогою інструменту whois StopFake встановив дату створення домену — 14 грудня 2024 року. На момент публікації «новини» про Зеленського сайт існував менше двох місяців і за цей період уже встиг опублікувати понад 1800 матеріалів,  непропорційно багато з яких про Україну та Росію та є пропагандистського змісту. 

Також на сайті пам’ятки немає жодних ознак переходу будівлі у приватну власність, не кажучи про продаж Зеленському. У травні 2025 року анонсовано новий сезон відвідин будівлі туристами. Взимку відвідини об’єкта неможливі через погодні умови. Зараз нерухомістю керує благодійний фонд, який спрямовує дохід від туризму в «Кельштайнхаус» на розвиток громади та освітні проєкти. У «Кельштайнхаусі» заборонено проводити приватні екскурсії, щоб його спеціально не відвідували прихильники нацизму. 

За допомогою цього фейку Росія прагне обґрунтувати свої звинувачення України в нацизмі для міжнародних аудиторій. Насправді саме Росія співпрацює і фінансує праворадикальні сили Німеччини. У серпні 2023 року видання The Insider і Spiegel провели розслідування, в якому доводилось фінансування партії «АдН» з боку Росії для перешкоджання допомозі Україні.  «АдН» («Альтернатива для Німеччини») — утворена у 2013 році праворадикальна партія, яка з березня 2021 року отримала статус «підозрюваної у правоекстремістських устремліннях» від Федерального відомства з охорони конституції (BfV), через що перебуває під особливим наглядом. Представники партії регулярно потрапляють у скандали через нацистські, антисемітські, антимігрантські висловлювання. 

Російські телеграм-канали поширюють слова представниці МЗС Росії Марії Захарової. Вона сказала, що поява Зеленського в Аушвіці (одному з найбільших колишніх нацистських концтаборів у Польщі) нібито викликала лють в єврейських релігійних колах Польщі та що головний рабин Польщі Міхаель Шудріх начебто висловився, що вони вважають ганьбою те, що беруть участь в одному заході з «диктатором, який приручив нацистів на повідець».

Журналісти проєкту StopFake звернулися до головного рабина Польщі Міхаеля Шудріха з проханням прокоментувати слова, приписані йому речницею МЗС Росії, і їм відповіли:

«Рабин Шудріх абсолютно ніколи не робив такої заяви. Ніхто не уповноважений говорити від імені рабина Шудріха і ніхто не робив такої заяви. Це абсолютно неправдива, вигадана інформація».

Цим дезінформаційним вкидом пропагандисти прагнули викликати неприязнь серед єврейської громади до президента Зеленського, звинувативши його в нібито підтримці нацистів. У такий спосіб росіяни також підживлюють свій наратив про Україну як «нацистську державу». Раніше ми спростовували інформацію, що в Польщі нібито розклеїли листівки, де Зеленського назвали «нацистом», місце якому «в смітнику».

Російський «воєнкор» поширив інформацію, мовляв, на тлі нестачі власних бійців українська «неонацистська» бригада «Азов» оголосила про набір до своїх лав нових кадрів з-поміж англомовних «найманців». Повідомляючи це, пропагандист посилається на британську газету The Guardian. 

У матеріалі The Guardian від 10 січня 2025 року справді йдеться про те, що українська бригада «Азов» намагається поповнити свої ряди англомовними бійцями. Однак журналісти видання не називають бригаду «неонацистською», а також не вживають слово «найманці», адже цей термін тут є хибним і недоречним. 

Пропагандисти навмисно вдаються до терміна «найманці», замість правильного поняття «комбатанти», на позначення іноземних бійців, які воюють у складі Збройних сил України. Згідно з Женевськими конвенціями, найманці беруть участь у збройному конфлікті незаконно. Вони ― не громадяни та не військовослужбовці держави, що воює, і це їхня головна відмінність від комбатантів. 

Раніше ми аналізували російське дезінформаційне повідомлення про те, що українське посольство у Франції нібито вербує «найманців» без будь-яких перешкод із боку місцевої влади.

Пропагандисти поширюють в соцмережах інформацію, що президент України Володимир Зеленський нібито придбав парадний автомобіль Гітлера за 15 мільйонів доларів. Утім це - фейк.

Про нього повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці зʼясували, що цей фейк походить із сайту Seattle Tribune, який був створений лише п'ять днів тому, а стаття із цією інформацією не має вказаного автора. У матеріалі представлено фото автомобіля, нібито припаркованого біля Офісу Президента, і стверджується, що його опублікував відомий український телеграм-канал. Проте на згаданому телеграм-каналі такої світлини немає.

Цей фейк є одним із багатьох, які спрямовані на особисту дискредитацію Президента України та його родини. Пропагандисти намагаються представити Володимира Зеленського як людину, яка здійснює марнотратні й провокаційні покупки під час війни, підриваючи його репутацію та знижуючи рівень довіри до нього. Поширюючи фейкові новини про неналежні дії керівництва, пропагандисти намагаються посіяти недовіру серед українського суспільства та зменшити підтримку владних інституцій. Вибір саме автомобіля Гітлера у фейку має на меті викликати асоціації з нацизмом, що є частиною кремлівської пропаганди, яка постійно намагається створити образ української влади як «неонацистської».

Керівник військ радіаційного та біологічного захисту ЗС РФ І.Кірілов заявив, що Збройні Сили України нібито використовують боєприпаси з такими ж отруйними речовинами, які використовував Третій рейх у газових камерах концтаборів. Проте це - фейк та маніпуляція.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації  у своєму офіційному телеграм-каналі. Вони зʼясували, що цей меседж російської пропаганди є черговою спробою ворога дискредитувати українських військових та виправдати агресію проти України «боротьбою з нацизмом»

Україна є країною-підписантом Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї, а тому дотримується її положень.

Звинувачення Збройних Сил України в використанні отруйних речовин є частиною постійної російської компанії з дезінформації про «створення Україною брудної бомби» та «наявність американських біолабораторій на території, підконтрольній київській хунті».

Водночас російські пропагандисти систематично публікують в своїх телеграм-каналах відео та фото, що підтверджують газові та хімічні атаки російської армії на позиції ЗСУ. 

Наприклад, за словами Командування Сил підтримки ЗС України, протягом травня 2024 року було зафіксовано та задокументувано 715 випадків застосування росіянами боєприпасів із вмістом небезпечних хімічних сполук, що на 271 випадок більше, ніж у квітні.

15 липня російські телеграм-канали вже поширювали фейк про плани ЗСУ застосувати хімічну зброю на Донецькому та Херсонському напрямках.

Пропагандисти поширюють фото нібито українського шкільного підручника з історії для старших класів. У ньому Гітлера названо «німецьким державним діячем і політиком», що звільнив Львівську область під час Другої світової війни. Цю інформацію поширили в анонімних телеграм-каналах іншими мовами, включаючи болгарську, французьку, англійську та російську. Втім це - фейк.

AFP та австрійсько-німецький хаб GADMO перевірили всі поточні підручники з історії України і не знайшли такої сторінки чи твердження. Експерти, яких вони опитали, підтвердили, що прославляння нацизму заборонено українським законодавством. У 2015 році український парламент заборонив пропаганду нацистських і комуністичних режимів. Всі підручники мають бути затверджені Міністерством освіти і науки та Інститутом модернізації змісту освіти.

В українських школах історію починають вивчати з п'ятого класу, а детально Другу світову війну — з десятого класу. Всі підручники оновлюються кожні п'ять років, останнє оновлення відбулося в 2022 році. AFP виявила, що в жодному підручнику Гітлера не зображують як «визволителя». Навпаки, описують мільйони смертей і злочини нацистів в Україні.

Поширюючи таку неправдиву інформацію, пропагандисти намагаються зобразити Україну як країну, яка підтримує нацистську ідеологію. Поширення фейків про нацистську ідеологію в Україні підтримує риторику Кремля про «денацифікацію» як одну з причин російського вторгнення. Це створює видимість морального обґрунтування для агресивних дій Росії. Поширення таких фейків може спонукати міжнародних партнерів сумніватися в необхідності підтримки України, зменшуючи економічну, політичну та військову допомогу. 

Мережа проросійських телеграм-каналів поширює нібито цитату міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок: “Україні вдалося перетворити свастику на символ свободи". Бербок буцімто вважає, що українці, які борються за незалежність та використовують нацистську символіку, реабілітують її в очах європейців. Утім це ― фейк.

За інформацією від експертів VoxCheck, вигадану цитату першим поширив російський телеграм-канал, що називає свої новини “пародією та сатирою на політичну дійсність”. Втім, пропагандисти підхопили цей меседж і почали його поширювати у своїх дописах як правдиву інформацію, що згодом висміяло першоджерело: “Витівка вдалась”. 

Анналена Бербок ― колишня лідерка лівої Німецької партії “Союз 90/Зелені”, яка сповідує цінності соціал-демократії, проєвропейськості та є опозиційною до праворадикальних рухів, у тому числі й нацизму. Тому заяви про “український нацизм” повністю б суперечили цінностям високопосадовиці. 

Цей фейк також проаналізували німецькі експерти з видання Correctiv. Вони зазначають, що в англомовному сегменті соцмережі “Х” разом із цим меседжем спекулюють на нібито “генетичній спадковості” міністерки з її неназваним родичем, що нібито був членом NSDAP. Фактчекери також зробили запит до представника Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. У відповіді зазначалося, що Анналена Бербок такої заяви не робила.

Пропагандисти цим меседжем намагаються знизити рівень довіри до німецької влади в очах українців, спекулюючи на питаннях нацизму. Одночасно з цим вони прагнуть очорнити в очах європейського суспільства високопосадовців Німеччини та підірвати довіру до німецької партії “Зелених”. Раніше ми спростовували інформацію, що Анналена Бербок нібито попросила Україну не називати танки Leopard німецькими.

Російські пропагандисти розповсюджують фотографію, на якій жінка одягнена в футболку нібито з нацистською свастикою та йде по вулицях Львова. Мовляв, це є доказом того, що українці є нацистами. Втім це фото 0 фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. За допомогою сервісу FotoForensics, що визначає області фотографії з різним стисканням (які можуть вказувати на редагування), вони виявили, що свастика на футболці була додана штучно. За допомогою пошуку за зображенням, була знайдена оригінальна версія, на якій жінка має червону футболку без будь-яких символів.

Місце, де було зроблено фотографію, ідентифіковано за вивісками магазинів "Алхімік" та Welfare на проспекті Свободи, 23 у Львові.

Російська дезінформація про нацизм в Україні спрямована на дискредитацію українців, зменшення їхньої міжнародної підтримки та виправдання російської агресії проти українців.

Крайній візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва відбувся 14-15 травня 2024 року. Після насиченого зустрічами першого дня Блінкен разом із Дмитром Кулебою відвідав заклад Veterano Pizza, де, згідно з твердженнями пропагандистів, нібито перед візитом держсекретаря США змінили фото охопленого вогнем будинку профспілок в Одесі 2014 року на тризуб. А в самому закладі є стіна з шевронами, де розміщена емблема нацистської дивізії СС «Вікінг». 

Однак у цьому випадку маємо справу з фотофейком. Про це пишуть у проєкті VoxCheck. Оскільки відвідувачі Veterano Pizza швидше за все публікували світлини, де позначали заклад, то фактчекери VoxCheck вирішили переглянути такі пости в інстаграмі. Наприклад, фото з двома чоловіками, які начебто сфотографувалися на фоні палаючого будинку профспілок в Одесі відредагували. В оригіналі його опублікували на інстаграм-сторінці navysportua 14 грудня 2021 року. На стіні за відвідувачами помітно, що на місці фото нібито палаючої будівлі насправді висить тризуб на чорно-червоному тлі.

Також відредагували й картинку з шевроном дивізії СС. Оригінальну фотографію опублікували в лютому 2018 року. На ній немає нацистської емблеми — її додали автори фейку у фоторедакторі.

Ще на початку повномасштабної війни ми спростовували інформацію, що Ентоні Блінкен під час візиту до Литви нібито заявив, що російська армія набагато перевершує українську і здатна «перемолоти» її.

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Пропагандисти активно поширюють у соцмережах відео, де прессекретарка Білого дому Карін Жан-П'єр нібито заявила, що Другу світову війну виграли лише американці разом з українцями, що боролися проти Сталіна, у відповідь на «питання» про «ігнорування неонацизму в Україні». Однак це відео є дипфейком.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що оригінальний фрагмент пресконференції, де Жан-П'єр відповідала на питання про гуманітарну обстановку в Газі, був вирізаний та відредагований, щоб створити хибний контекст. Жодних згадок про неонацизм в Україні на брифінгу не було.

Ця фальсифікація використовується пропагандистами для виправдання свого вторгнення в Україну, проте міжнародна спільнота, у тому числі ООН, засуджує ці дії Росії, а також закликає припинити агресію та відмовитися від хибних наративів. Цей прийом переписування історії набуває особливого значення в контексті військової агресії Росії проти України, коли такі маніпуляції стають способом виправдання порушення міжнародного права.

Пропагандисти оприлюднили в соцмережах фотографію, на якій зображено Адольфа Гітлера, що нібито обіймається з бабусею Урсули фон дер Ляєн, президентки Європейської комісії. Також вони стверджують, що дід Урсули фон дер Ляєн, Карл Альбрехт Оберг, нібито був «головним есесівцем і поліцейським» і направив 100 000 людей до концтаборів. Проте ці твердження є неправдивими.

На них звернули увагу фахівці грузинського проєкту MythDetector. Вони з'ясували, що ці твердження виникли як жарт від американського дослідника Нормана Фінкельштейна. Інформація про справжню особу на фотографії не підтверджується джерелами, доступними для загального користування. Крім того, твердження про те, що дід Урсули фон дер Ляєн, Карл Альбрехт Оберг, був генералом СС, є хибним. Насправді прадід президентки Єврокомісії мав ім'я Фрідріх Карл Альбрехт і був підприємцем.

Фотографія, що поширюється в соцмережах, є скриншотом допису, опублікованого Норманом Фінкельштейном на його сторінці в мережі Х 23 листопада 2023 року. Фінкельштейн підписав пост як жарт, назвавши його «Фото з сімейного альбому Урсули фон дер Ляєн» та додавши вигадану цитату політикині: «Моя мила бабуся не мила руки протягом місяця після цього чудового випадку».

Справжня особа на фотографії залишається невідомою. Згідно з описом американського фотоагентства Getty Images, фотографія була зроблена у 1937 році в місті Букебург, де Гітлер обмінюється рукостисканням з «традиційно одягненою селянською дівчиною».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати західних партнерів України та виправдати агресію Росії проти України.

6 лютого 2024 року під час інтервʼю проросійському «журналісту» Такеру Карлсону російський диктатор Путін заявив, що батько чинного Президента України Олександр Зеленський був фронтовиком і воював із фашизмом.

Ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Олександр Зеленський народився вже після завершення Другої світової війни — у 1947 році. Тож він аж ніяк не міг брати участь у «боротьбі з фашизмом».

Такою ж вигадкою є панування неонацизму в Україні, тоді як насправді його ознаки: поклоніння символам, мілітаризація молоді, обмеження прав і свобод, захоплення чужих територій, — наявні якраз-таки в Росії. 

• Читайте також: На зустріч із Папою Римським Зеленський нібито одягнув светр із нацистською символікою

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що після «державного перевороту» 2014 року в Україні вбивали людей, які були прихильниками мирних перемовин із Росією. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на Путіна, який зробив відповідну заяву. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У 2014 році в Україні не було «держперевороту». Цим виразом пропаганда називає Революцію гідності, оскільки в Росії не можуть змиритися з силою та рішучістю українців у боротьбі за незалежність. Тоді, як і сьогодні, українці обстоювали європейський вектор розвитку, демократичні цінності, свої права та свободу.  

Ніякого ж винищення українців, які прагнули діалогу з Росією, не було. Доказом цього може слугувати той факт, що до початку повномасштабної війни в Україні функціонували проросійські політичні партії. Ба більше, 38 проросійських політиків з «ОПЗЖ» досі мають мандати. Прокремлівські медіа також були та є в Україні. Зараз там просто залишилися клікбейт і маніпуляції, у тому числі про «внутрішні проблеми України», однак після початку великої війни вони перестали цитувати російську дезінформацію, з них зникла явна джинса в інтересах росіян.

Зрештою, про жодні «мирні взаємини Росії з Україною» не може йтися, позаяк у 2014 році Росія анексувала Крим і почала війну в Донецькій та Луганській областях. Агітпроп укотре звинувачує Україну в неготовності до переговорів, проте причиною відмови є відсутність довіри до Росії, адже та неодноразово порушувала домовленості.

• Читайте також: Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися»

Російські медіа поширили дезінформаційну заяву свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова про «відродження нацизму» у світі. Мовляв, результати голосування Німеччини, Італії, Японії та низки інших країн в ООН проти резолюції із засудженням нацизму «піддають сумніву щирість їх розкаяння за події Другої світової війни». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що йдеться про проєкт резолюції «Протидія героїзації нацизму, неонацизму та іншим практикам, які сприяють розпалюванню сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості», запропонований для розгляду країн-членів ООН під час кількох листопадових засідань Третього комітету ООН (соціальний, гуманітарний та культурний). Авторами резолюції «про героїзацію нацизму» виступили Росія, Білорусь і Сирія.

Кілька країн категорично виступили проти прийняття російського документа. Під час дебатів деякі дипломати відзначили, що кремлівська резолюція є інструментом політичного тиску, оскільки сама Росія намагається виправдати свою агресію проти України химерним приводом «ліквідації неонацизму» та міфічною необхідністю «денацифікації» України. Декілька країн підкреслили, що дії Росії в Україні, так само як і лобіювання псевдодемократичних резолюцій, серйозно підривають реальні зусилля боротьби з неонацизмом. Під час дебатів і численних голосувань за внесення змін до проєкту резолюції Третій комітет ООН рекомендував Генеральній Асамблеї ООН прийняти документ з внесеними змінами. Зокрема, із пунктом про російську агресію проти України:

«[Генеральна Асамблея ООН] із тривогою відзначає, що Російська Федерація намагається виправдати свою територіальну агресію проти України химерним приводом ліквідації неонацизму, і підкреслює, що використання неонацизму як приводу для виправдання територіальної агресії серйозно підриває реальні зусилля боротьби з неонацизмом», — зазначено в рекомендованому до прийняття проєкті резолюції.

Також під час обговорення проєкту резолюції низка країн закликала Росію негайно припинити агресію проти України та відмовитися від хибних наративів, «за допомогою яких Росія використовує один із найтемніших моментів історії для досягнення своїх цинічних цілей». Країни ООН рішуче засудили російське зловживання антинацистською риторикою та «однозначно відхилили неточне та недоречне використання терміна «денацифікація» для виправдання нелюдських, жорстоких та незаконних дій Росії в Україні». Саме тому декілька країн, зокрема Україна, США, ЄС та Японія, відмовились голосувати за запропоновану Росією резолюцію і виступили за внесення змін до документа. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику у соціальних мережах, публікують зображення, згідно з якими на сайті «Дія» нібито опублікували статтю, де пояснюють, чому нацизм — це нормально. Заголовок на ньому виглядає як «Чому українські бійці, які воювали на боці нацистів, теж наші герої? Спеціальний матеріал про борців за українську незалежність, які зробили сміливий вибір у війні». Пропагандисти додають, що ці публікації на сайті нібито зʼявились після того, як Президент України Володимир Зеленський у парламенті Канади вітав ветерана дивізії СС «Галичина», що входила до складу військ «Ваффен СС» нацистської Німеччини. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що на сайті «Дія» за запитом «освіта» в розділі «новини» немає статей про бійців, які воювали на боці нацистів. Крім того, на поширюваному фото стоїть дата публікації 25 вересня, однак насправді в цьому розділі є публікації, датовані 4 та 26 вересня, і в них немає згадок про українських військових. Дизайн сайту, розділу «освіта» і статей у ньому також відрізняється від тих, що на зображенні пропагандистів. На сайті публікують лише новини, повʼязані із застосунком «Дія» або цифровізацією, тому поява статті на історичну тему на ньому є малоймовірною. 

На недостовірність цього повідомлення також вказують помилки в тексті. Зокрема, словосполучення «нагородив оплесками» та вираз «на багато речей важливо дивитися» є притаманними російській мові. Також автори помилились та використали замість дієслова «боровся» слово «бився» у словосполученні «бився проти Радянського гніту». У ньому також помилкою є велика літера, з якої починається слово «Радянський», оскільки це загальна, а не власна назва в цьому реченні. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть посилити негативні стереотипи про українців. Мовляв, нацистів готові возвеличувати навіть на сайті технологічного застосунку для документообігу. У такий спосіб росіяни виправдовують свою агресію проти України, а саме створюють хибну потребу «денацифікації». «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував фейки, меседжі та маніпуляції, у яких росіяни маніпулювали темою нацизму. 

Прокремлівські ресурси стверджують, що ввечері 29 жовтня масові заворушення в аеропорту Махачкали відбулися нібито внаслідок інформаційних «вкидів» керованих з України телеграм-каналів. У них буцімто сповіщали про прибуття в Дагестан рейсу з біженцями — громадянами Ізраїлю. Крім того, пропагандисти заявляють, що вже встановили ймовірну причетність Іллі Пономарьова, колишнього депутата Держдуми під контролем СБУ, до ситуації в аеропорту. Одним із їхніх аргументів є начебто те, що в Пономарьова раніше було навіть «інтервʼю на цю тему». 

Жодних підтверджень своїм висловам пропагандисти не надають. Вони припускають, що «провокація» була підготовленою, проте їхня влада чомусь нібито навмисне не помічала проблеми. Водночас деякі лідери думок у Росії не засуджують дії дагестанців, а радше відмежовуються від ситуації, яка є черговим репутаційним ударом для Кремля. Наприклад, російський блогер Юрій Подоляка каже, що схожим чином поводилися активісти на Майдані в Києві. Мовляв, усе відбувалося за однією й тією самою методичкою, а учасники заворушень начебто працювали на «київський режим». 

Варто зауважити, що в цьому випадку проросійські джерела застосовують одну з тактик пропаганди під назвою «цап-відбувайло» — загладжують вину дагестанців і перекладають відповідальність за події в Махачкалі на Україну. Раніше ми писали про те, як агітпроп використовує антисемітські стереотипи проти України.

Російські пропагандисти й телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що «Укрпошта» нібито випустила марку із зображенням ветерана дивізії Ваффен СС «Галичина» Ярославом Гуньком. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Вони встановили, що остання марка, про випуск якої оголосила «Укрпошта», не з зображенням Ярослава Гунька, а з технікою Challenger 2, Leopard 2, Patriot, CAESAR та M2 Bradley. Ця марка має назву «Зброя Перемоги. Світ з Україною» і її вже можна передзамовити. Про це 25 вересня повідомив очільник «Укрпошти» Ігор Смілянський.

У такий спосіб російські пропагандисти продовжують просувати наратив про те, що в Україні — нацизм, з яким росіяни борються. Так агітпроп намагається дискредитувати українців, зменшити підтримку Заходу та відбілити Росію. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що в дитячому таборі «Азовець» діти читають «Mein Kampf» Адольфа Гітлера.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що книгу з промовами Володимира Зеленського нібито продають у польських інтернет-магазинах у тому ж розділі, що й книги про нацистів. «У розділі "Вам може сподобатися" магазин автоматично пропонує книги про Волинську різанину, УПА та несподівано “Майн Кампф”», — йдеться у телеграм-каналі. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Книга на скриншоті з інтернет-магазину належить автору Войцеху Рогачину та називається «Зеленський. Біографія», її випустило видавництво «Wielka Litera» про життєвий шлях Зеленського. Також на скриншоті, який поширюють пропагандисти, на сайті нібито написано «Może i się spodobać» — «Мені може сподобатися», хоча правильно буде «Może ci się spodobać» — «Можливо, вам сподобається». Фактчекери встановили, що, ймовірно, агітпроп поширив скриншот із сайту книгарні «Tania Książka». Відмінності теж є і в рекомендованих книгах, і в ціні, і в назві рубрик. Ба більше, на сайті не продають книгу Гітлера «Майн Кампф», а лише критичне видання з коментарями польського історика Євгеніуша Круля.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати Польщу та продовжує просувати наратив про те, що Володимир Зеленський — нацист, як і всі українці. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що у Польщі випустили марку із Зеленським в образі Гітлера.

Страх, непевність та сумніви, або FUD (від англ. fear, uncertainty and doubt) — це тактика психологічної маніпуляції, що застосовується в маркетингу та пропаганді і полягає в поданні відомостей про щось (зокрема, продукт або організацію) так, щоб посіяти в аудиторії невпевненість і сумнів у його якостях і таким чином викликати страх перед ним. Для цього можуть використовуватися наклеп, голослівні твердження та натяки. Може застосовуватися і як антиреклама, і як реклама, що сіє страх перед невизначеним колом альтернативних рішень. 

Ця тактика є окремим випадком логічної хиби «апеляція до страху». Вона полягає у зловживанні почуттям страху для підтримки деякої пропозиції. Особа, що використовує цей аргумент, намагається отримати підтримку своїм ідеям та поглядам, граючи на наявних страхах та упередженнях аудиторії. Наприклад, Йозеф Геббельс використовував працю Теодора Кауфмана «Німеччина повинна зникнути!», аби заявити, що західні союзники хочуть знищити німецький народ.

Російська пропаганда також використовує цю тактику. Так, на початку повномасштабної агресії проти України у 2022 році президент Росії Володимир Путін погрожував захопити Київ за три дні. Після повного провалу цього плану та відступу російських військ з півночі України у липні 2022-го він заявив, що «ми ще нічого не починали», намагаючись посіяти страх серед Сил оборони України та нашого народу загалом, що, мовляв, основний військовий удар ще попереду. А заступник голови Радбезу Росії та її експрезидент Дмитро Медведєв постійно погрожує Україні та світу застосуванням ядерної зброї, якщо російська армія й далі зазнаватиме поразок на полі бою.

Але найбільш системно цю тактику використовує прихована російська пропаганда — так звані анонімні телеграм-канали. Вони мімікрують під проукраїнські, але насправді розповсюджують проросійські наративи та меседжі. Ми вже розглядали це явище детально в окремій статті. Ці канали мають на меті деморалізувати українців, підважити їхню віру у світле майбутнє, у власну державу, її владу та перемогу над російськими окупантами.

Для цього використовуються різні групи наративів та меседжів: військові, внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні, культурно-історичні. Іноді агітпроп просуває відверті фейки, наприклад про те, що нібито у 2022 році західні держави не дозволили Україні укласти компромісну мирну угоду з Росією. Або те, що Сили оборони України кинули в бій на запорізькому напрямку останню бригаду і в них більше не залишилось резервів.

Буває і так, що пропагандисти використовують реальні внутрішні проблеми України для своїх цілей. Це передусім стосується корупції, соціальної та правової нерівності, проблем із роботою судів та правоохоронних органів, не завжди збалансований процес мобілізації тощо. Звісно, що це супроводжується масовими маніпуляціями та перекручуванням фактів. Найголовнішою маніпуляцією є те, що анонімні телеграм-канали ніколи не згадують про реальну причину більшості поточних бід та проблем України (втрат серед бійців, знищення будинків та інфраструктури, економічного занепаду, підвищення цін і тарифів тощо) — повномасштабну російську агресію, яка супроводжується варварським знищенням цивільної інфраструктури та населення України.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою карту, на якій нібито вказано місця, де УПА займалась терором мирного населення. Втім це — маніпуляція.  

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що карта зображує не терор УПА, а лише місця її діяльності на території України. На ній можна помітити терени активності УПА-Північ, УПА-Захід та УПА-Південь. За зворотним пошуком карти, яку поширюють пропагандисти, можна знайти додаток до першої частини книги Миколи Лебедя «УПА. Українська повстанська армія». Зокрема, на ній показані дії Української повстанської армії та підпілля ОУН на території України під час окупації українських земель нацистською Німеччиною. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть підкреслити «співпрацю» УПА з нацистами та виправдати агресію Росії проти України. Зокрема, російські «дослідники» хоч і пишуть про злочини УПА, однак не згадують того, що їх вчиняли загони НКВС під виглядом УПА. Учасник проєкту «Українська друга світова», кандидат історичних наук Ярослав Файзулін на підставі архівних даних стверджує, що у західних регіонах України станом на 26 липня 1945 року діяло 156 спеціальних груп НКВС під виглядом загонів УПА.

Таку тезу поширили російські медіа, цитуючи пропагандистку, представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову. На одному з брифінгів вона заявила, що українці, мовляв, таємно «захоплюються» Путіним і хочуть, аби він став ще й президентом України. 

Фактчекери проєкту StopFake проаналізували кейс і визначили, що така теза — безпідставна. Захарова вкинула інформацію без жодних доказів чи конкретних фактів. Насправді немає підтверджень того, що українці могли б «захоплюватися Путіним» або хотіли б собі такого президента. Наприклад, фонд  «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова проводили опитування про ставлення українців до президента Росії. Згідно з ним 82,2% респондентів погодилися з твердженням, що «Путін — це Гітлер сьогодні». Тобто більшість українців не вбачають у Путіні «лідера».

У такий спосіб пропагандисти хочуть показати, що українці, мовляв, насправді не підтримують своєї влади, а солідарні з росіянами та їхніми політиками й водночас підтримують Росію в її агресії. 

Тактика «розширення діапазону прийнятного» використовується у тих випадках, якщо пропагандистський меседж є неприйнятним для цільової аудиторії. Її застосовують тоді, коли більшість технік переконання можуть дати зворотний ефект: аудиторія почне сприймати меседж іще гірше.

Існує два способи розширення меж прийняття. По-перше, можна зайняти більш екстремальну позицію, щоб змусити аудиторію прийняти без спротиву помірніші позиції, які вона до «підвищення ставок» пропагандистами не схвалила б. По-друге, висунути скромніші вимоги, а потім поступово підвести аудиторію до сприйняття бажаної позиції.

Ця тактика заснована на соціологічній концепції «Вікно Овертона». Згідно з моделлю Овертона, у кожен момент часу певні ідеї становлять чинну норму в суспільстві, утворюючи точку відліку. Решта ідей можуть або входити в діапазон допустимих, або ні. Межами вікна нейтрального політичного дискурсу вважаються ідеї, що потрапляють у розряд прийнятних. Прийнятні висловлювання можна вважати політично безпечними для озвучення на публіці чи політиками, які дбають про свій імідж та продовження політичної кар'єри. Підтримку ж ідей за рамками вікна сам Овертон вважав ризикованою і потенційно шкідливою для політичної кар'єри.

Тактику «розширення діапазону прийнятного» використовувала пропаганда в нацистській Німеччині. Після приходу до влади Гітлера відносно демократичним шляхом вони разом з Геббельсом примножували ненависть і ксенофобію в політично розколотому німецькому суспільстві часів Веймарської республіки. Нацисти робили це для утримання своєї влади та консолідації прихильників проти «спільного ворога». А ворога на різних стадіях консолідації влади нацисти змінювали. Спочатку під репресії потрапили свої ж націонал-соціалісти. Знищення керівництва штурмових загонів «СА» стало відомим як «Ніч довгих ножів». Далі жертвами репресій стали політичні опоненти нацистів: комуністи, соціалісти та соціал-демократи. Потім черга дійшла до різних соціальних та національних груп у Німеччині: представників ЛГБТ-спільноти, «франкмасонів», євреїв, ромів, афронімців, людей з інвалідністю та ментальними розладами, свідків Єгови тощо. У результаті, німецьке суспільство без істотного опору сприйняло початок Другої світової війни, «фабрики смерті» і знищення мільйонів людей. Підготовка до сприйняття жорстокості як належного зайняла кілька десятиліть. 

Росіяни теж використовують тактику «розширення діапазону прийнятного» і схвалення військової агресії проти інших держав. Різні одіозні заяви, які не може прямо транслювати Путін, щоб зберегти респектабельність як голова держави, транслюють інші російські політики, такі як уже покійний Володимир Жириновський, а також ексголова «Роскосмосу» Дмитро Рогозін та заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. Не відстають від них і так звані ідеологи, такі як Олександр Дугін і Тимофій Сергєйцев, які неодноразово закликали до знищення та розділу України і вбивства українців. У такий спосіб усі вони поступово морально готують російське суспільство та міжнародну спільноту до найгірших сценаріїв.

Тактику «розширення діапазону прийнятного» використовує й Україна під час лобіювання збільшення військової допомоги від союзників. Наші дипломати поступово домоглись того, щоб союзники погодились постачати Україні сучасні артилерійські системи та комплекси протиповітряної оборони, танки і касетні боєприпаси. Тоді як у перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні суспільства і політики не були готові надавати Україні нічого з цього. 

В Україні цю тактику застосовують і щодо контроверсійних внутрішньополітичних питань. Шляхом постійної комунікації і в Україні стали можливими медична та виборча реформи, відкриття ринку землі, легалізація медичного канабісу та узаконення цивільних партнерств для ЛГБТ-пар. Адвокація та подальша імплементація цих реформ здійснювалися поступово через значний спротив усередині України, але зміни перестали сприйматись як неможливе.

Користувачі американського сегменту фейсбуку і твітеру поширюють скриншот і посилання на нібито документ, який розсекретили ЦРУ. У ньому йдеться, що український герой Степан Бандера буцімто був «професійним шпигуном Гітлера, відомим як Консул ІІ». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери медіа Reuters. Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) розмістило на своєму вебсайті переклад російськомовної статті з журналу. А користувачі фейсбуку і твітеру помилково сприйняли текст як дані самого ЦРУ. Також дехто з дописувачів поділився обрізаним скриншотом, де не видно частину, яка ідентифікує документ як переклад.

Насправді ж джерело цієї статті про Бандеру як шпигуна Гітлера — випуск 1951 року періодичного видання «Соціалістичний вісник», яке видавали меншовики закордоном.

Агітпроп систематично просуває фейки про Степана Бандеру, аби переконати весь світ у тому, що українці — нацисти. Це дискредитує Україну та українську владу. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що в Україні нібито приховують справжню світлину Степана Бандери з німецьким керівництвом.