На тлі перемовин між Україною та Росією у Стамбулі російські пропагандисти знову використали підробні обкладинки західних медіа, для того, щоб знецінити висловлювання Президента України. На пресконференції у Анкарі 15 травня Володимир Зеленський закликав очільника Росії проявити лідерство у процесі переговорів: «Я вважаю, що лідер Кремля повинен продемонструвати своє лідерство і якщо він готовий до перемовин, то треба зустрічатися без будь-яких умов, тощо. Давайте зустрічатися. Ми зараз в Анкарі, після цього відправляємо групу в Стамбул. Тут його немає, в Стамбулі його немає. Ми ж не можемо бігати по всьому світу і шукати людину».

Пропагандистські телеграм-канали відреагували на цю цитату фейковими обкладинками, які вигадують, або перекручують пряму мову Зеленського. 

Зокрема пропагандисти підробили обкладинки нібито свіжих номерів, за 16 травня, таких видань як Libération, The Yorkshire Post та The National. Фейкові обкладинки містили цитати Президента України, яких не існує, або глузували із прямої мови Зеленського у Анкарі, перекручуючи слова. Зокрема фейкова обкладинка The Yorkshire post містила іронічну фразу «Протягом трьох років Зеленський не може знайти людину від якої залежить доля України? Можливо, він ганяється за власною тінню?». А підробна обкладинка Libération пропонувала шукати російського лідера в Москві: «Зеленський у Стамбулі заявляє, що не може знайти Володимира Путіна. Йому варто спробувати пошукати в Москві». 

Після перевірки офіційних веб-сайтів Libération та The Yorkshire Post вдалося встановити, що справжні обкладинки видань не містили зображень чи цитат, які пропагандисти приписали Зеленському. 14 травня у Libération вийшло ексклюзивне інтерв'ю із Президентом України, проте на обкладинці було інше фото, ніж те, що використали фейкороби. 

Це щонайменше 7 фейкова обкладинка журналу Libération зафіксована з моменту започаткування «Хронік дезінформації».  

Пропагандистські телеграм-канали систематично використовують фейкові обкладинки західних медіа, щоб таким чином нібито посилити свої аргументи та показати, що Захід не підтримує, або й глузує з української влади.  

Однією із центральних подій святкування 9 травня в Росії є хода «Безсмертного полку». Пропаганда використає її для створення «нових героїв», фабрикуючи пряму спадкоємність від Другої світової війни до нинішньої агресії Росії проти України. Команда експертів порталу EUvsDisInfo розбирає ще один міф, із циклу матеріалів про маніпуляції історичною пам'яттю.  

Від народної ініціативи до державного ревізіонізму

Те, що починалося як особистий спосіб вшанування родичів-учасників Другої світової, перетворилося на потужний інструмент керованого і контрольованого державою патріотизму та соціальної мобілізації. «Безсмертний полк» виник на низовому рівні, орієнтовно у 2012 році в Томську: громадяни йшли з портретами своїх родичів-учасників війни. Російська держава швидко розпізнала потенціал цієї ініціативи і привласнила її. «Полк» перетворився на масштабне видовище, яке активно просувалося державними медіа як прояв національної єдності та шанування минулого.

Проте державне втручання змінило фокус «Безсмертного полку». Ходи стали менше про збереження індивідуальної пам'яті й більше про насадження конкретних державних наративів, як-от представлення перемоги над нацизмом винятково російським досягненням, применшуючи жертви інших учасників, особливо українців, які втратили близько 8 мільйонів людей під час Другої світової, а 6 мільйонів українців боролися проти нацизму.

Фальшиві спогади для мобілізаційних потреб

«Безсмертний полк» став ключовим інструментом формування культу «великої перемоги». У 2018 році Путін йшов на чолі колони в Москві. Це дало візуально потужний спосіб мобілізувати населення, пов'язуючи повагу до предків із лояльністю до нинішньої держави та її лідера. 

Проте питання автентичності завжди впливало на масштаби ходи. Протягом років з'являлися численні повідомлення про те, що студентів та державних службовців примушували брати участь, іноді несучи фотографії незнайомців, лише для забезпечення натовпів для камер. Ходи перетворилися на виставу, організовану для внутрішнього споживання, спрямовану на викривлення спільних спогадів та зміцнення підтримки режиму.

Марші було раптово скасовано у великих містах у 2023 та 2024 роках, офіційно через невизначені «міркування безпеки». Багато спостерігачів підозрювали, що справжньою причиною була чутливість до висвітлення важких втрат у війні проти України, побоюючись, що неконтрольовані публічні прояви нещодавніх втрат можуть порушити офіційний наратив.

Нова брехня, вплетена в стару

Однак цього року відбувається значний зсув. Масштабні марші, включаючи «Безсмертний полк», знову заплановані по всій Росії з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни. Відновлення відбувається на тлі посиленої цензури та пропаганди. У своїх фальшивих і абсурдних наративах російські державні рупори агресивно представляють європейські дії та застереження щодо відзначення «Дня Перемоги» 2025 року як доказ відродження «європейського нацизму» та ворожості.

Ключовим моментом є те, що відновлення відбувається з конкретною директивою згори: адміністрація Путіна доручила організаторам підкреслити паралель між «спеціальною військовою операцією», або, як ми знаємо, повномасштабним вторгненням в Україну, та «Великою Вітчизняною війною» – термін, який у російській ревізіоністській мові позначає період 1941-45 років Другої світової.

Мета цього року – поєднати вшанування Другої світової з відзначенням «нового покоління героїв» з російського повномасштабного вторгнення в Україну. Марші «Безсмертного полку» служать тлом для формування відчуття спільної національної долі, закоріненої в ревізіоністській версії минулої «військової слави», заохочуючи прийняття сучасних жертв.

На практиці цей підхід спрямований на переплетення усталених ревізіоністських наративів та пропагандистських тропів щодо Другої світової з виправданнями нинішньої війни проти України. Цей зсув свідчить про те, що Путін відчуває впевненість у тому, що разом зі своїм пропагандистським апаратом він зумів примусово насадити широкій російській громадськості ідею необхідності продовження війни. Очевидна мета – мобілізувати більше росіян для війни в Україні.

Кремлівське привласнення «Безсмертного полку»

Новий виток використання «Безсмертного полку» в пропаганді підкреслює його роль як інструменту соціальної мобілізації, адаптованого до поточних потреб Кремля. Тепер йдеться не лише про пам'ять про Другу світову, а про активне вплітання наративу поточної війни в цю історичну спадщину, використовуючи емоційну вагу, пов'язану з конструктом «Великої Вітчизняної війни», для згуртування підтримки та утвердження легітимності сучасних військових дій та втрат.

Шлях «Безсмертного полку» від народного збереження пам'яті до керованого державою видовища, і до його нинішнього повторного розгортання, що явно пов'язує минулі та нинішні війни агресії, яскраво ілюструє інструменталізацію Кремлем історії та людської пам'яті.

Це показує, що Кремль готовий привласнювати потужні символи, або маніпулювати ними для власної зручності, лише для того, щоб мобілізувати громадян на підтримку своїх поточних військових цілей. Особиста пам'ять минулого покоління викривлюється та використовується як «паливо» для нинішньої війни. 

«Детектор медіа» писав про модернізацію святкування Параду Перемоги у 2024 році. А також про причини скасування ходи «Безсмертно полку» у 2023 році.

Росія активно просуває низку міфів та дезінформації зосереджених навколо 80-річчя закінчення Другої світової війни, намагаючись виправдати свою агресію проти України. Команда експертів порталу EUvsDisInfo розбиралася у основних міфах у циклі матеріалів.  

«Москва - єдине місце святкування перемоги над нацизмом»

Російське керівництво наполегливо переконує світ, що лише Росія є релевантним місцем для святкування перемоги над нацизмом. При цьому російський агітпроп звинувачує Європу у «неонацизмі» чи «єврофашизмі» та стверджує, що тільки росіяни є справжніми спадкоємцями військової слави Радянського Союзу. Кремль також поширює наративи про те, що сучасна Росія є центром збору світових лідерів для відзначення подій Другої світової війни. 

Скромна міжнародна присутність

Цього року на святкуваннях у Москві підтвердили присутність лише близько десятка світових лідерів. Це разючий контраст порівняно з минулими роками.

Для порівняння, на святкуванні 60-річчя перемоги у 2005 році до Москви прибули всі лідери країн-союзників у Другій світовій війні, очільники європейських держав, представники G20, Центральної Азії та багатьох інших регіонів. Російський державний вебсайт, присвячений пропагуванню щорічного параду Перемоги, досі використовує фото 2005 року із зібранням світових лідерів у Москві як головне зображення розділу про ті святкування.

У 2015 році, на 70-ту річницю, міжнародна присутність була вже значно меншою. Це був перший День Перемоги після незаконної анексії Криму в 2014 році, коли Москва втратила привабливість як місце міжнародних зібрань.

Альтернативні дати та місця

Важливо зазначити, що значні святкування Другої світової війни відбуваються й в інших місцях. Одне з найпомітніших – Київ, де 80-річчя відзначають 8 травня – саме в день капітуляції нацистської Німеччини. Попри те, що документ було підписано 7 травня у французькому Реймсі, офіційне підтвердження всіма союзними державами відбулося 8 травня у Берліні.

Цей факт руйнує ще один кремлівський міф про особливу роль Росії у відзначенні перемоги над нацизмом.

Про спробу Росії «модернізувати» святкування 9 травня йшлося у статті «Детектор Медіа».

Після більш як трьох років повномасштабної війни проти України, Кремль несподівано почав активно використовувати риторику миру. Проте ці заклики — не більше ніж цинічна маніпуляція, спрямована на перекладання відповідальності за війну на Україну та Європу. Водночас Москва розгортає нову хвилю історичного ревізіонізму напередодні 80-річчя завершення Другої світової війни. У темі розібрались аналітики EUvsDisinfo.

Хоча Росія й заявляє про бажання припинити бойові дії, її ракети продовжують нищити українські міста. Як зазначає звіт, Путін «нібито відкрив для себе слово “перемир’я”, але, схоже, не потрудився дізнатись його справжнє значення». У день оголошеного Кремлем «великоднього перемир’я» російські війська обстріляли Херсон, Миколаїв та Київ. Це стало ще одним прикладом того, як Москва «імітує мир заради війни».

Кремль також анонсував нове «перемир’я» на 8–10 травня — символічні дати для Росії, які Москва традиційно використовує для пропаганди. Водночас, у день оголошення цього кроку, внаслідок російської атаки безпілотником у Дніпропетровській області загинула 12-річна дівчинка.

Паралельно з військовими діями, пропагандистська машина РФ  працює над формуванням образу Путіна як «миротворця». ЗМІ підконтрольні Кремлю називають його кроки «жестами доброї волі», звинувачують Україну в саботажі миру, а також розповсюджують брехню про «терористичну державу Україну».

Європу в черговий раз зробили «винною» — Росія поширює хибну тезу, нібито ЄС блокує мирні ініціативи через «ненависть до РФ». Це звучить абсурдно, враховуючи щоденні погрози Москви на адресу європейських країн, зокрема погрози ядерною атакою.

Окрему увагу Кремль приділяє історії — з наближенням річниці закінчення Другої світової війни Москва активізувала спроби переписати минуле. Пропагандисти просувають міф, нібито тільки Росія боролась проти нацизму, викреслюючи внесок мільйонів українців у перемогу. «Кремль перетворив тему нацизму на інформаційну зброю», — підкреслюють аналітики.

Москва також намагається дискредитувати Європу, звинувачуючи її у «фальсифікації історії» та навіть у «поширенні нацистської ідеології в Україні». Ігнорування Заходом параду в Москві 9 травня подається як доказ «фашистського мислення ЄС».

Координатор проєкту «Без Брехні» Олександр Гороховський узагальнив, як російська пропаганда системно формувала та закріплювала наратив про Україну як «нацистську державу» та українців як «нацистів». Ця інформаційна стратегія стала ключовою складовою виправдання російської агресії, яка вилилася у повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

У своєму зверненні в день вторгнення Володимир Путін заявив, що головною метою так званої «спеціальної військової операції» є «денацифікація» України. Це стало відправною точкою для масштабної кампанії, яка мала на меті дискредитацію української влади та суспільства. Проте ще задовго до цього, починаючи з 2014 року, російська пропаганда методично працювала над тим, щоб закріпити в масовій свідомості образ України як осередку неонацизму.

Іще з часів Революції гідності російські медіа почали використовувати такі терміни, як «фашисти», «бандерівці», «карателі» щодо українців. Спершу це було частиною маргінального інформаційного простору, однак згодом ці ярлики перейшли в офіційні заяви Кремля. Після початку війни на Донбасі у 2014 році російські ЗМІ активно поширювали сюжети, які мали на меті переконати власну аудиторію, що Україна нібито веде «геноцид» на сході країни. Символічним став фейк про «розіп’ятого хлопчика», що транслювався на російському телебаченні.

Протягом наступних років наратив про «нацистів у Києві» лише посилювався. У 2022 році Кремль вже відкрито заявив, що українська влада – це «хунта наркоманів та неонацистів», а сама Україна не має права на існування як держава. Усе це мало виправдати вторгнення та надати йому псевдоісторичну легітимність, прирівнюючи його до боротьби СРСР проти Гітлера.

Пропагандистська кампанія Росії не обмежувалася лише внутрішнім інформаційним простором. Кремль активно намагався поширити ці меседжі на міжнародну аудиторію через мережу підконтрольних медіа, блогерів та політичних лобістів. Основна мета – посіяти сумніви серед західних суспільств щодо України та зменшити підтримку Києва.

Таким чином, російська влада створила потужну інформаційну зброю, яка використовується для виправдання війни та формування негативного образу України у світі. Протидія цій пропаганді залишається важливим завданням для українського суспільства та міжнародної спільноти, адже інформаційна війна є невід’ємною частиною сучасних конфліктів.

Пропагандисти активно розповсюджують у проросійських медіа та телеграм-каналах інформацію, що президент США Джо Байден у своїй нещодавній промові нібито визнав ядерну провокацію проти Росії. Однак ці заяви є викривленням слів Байдена. 

На це звертають увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Насправді президент США зазначив, що агресія Путіна проти України стала стратегічною поразкою для Росії, яка зараз є слабшою, ніж до війни. Байден наголосив, що цілей Кремля у цій війні не досягнуто, оскільки Україна залишається незалежною, а міжнародна спільнота об’єдналася для її підтримки. У своїй промові Байден виокремив два основних завдання: згуртувати міжнародну коаліцію для захисту України та запобігти війні між ядерними державами. Він наголосив, що ці завдання вдалося виконати, наголошуючи, що загрозу ядерного конфлікту провокує саме агресивна політика Росії, а не підтримка України з боку США.

Кремлівська дезінформація у цьому випадку спрямована на спотворення реальності й створення уявлення про агресивність Заходу, відволікаючи увагу від провокаційних дій самої Росії.

Пропагандисти поширюють у соцмережах зображення, що нібито є обкладинкою журналу The Nation із заголовком: «Нерівна дуель. Володимиру Зеленському не вдалося перемогти — всі знову говорять тільки про Путіна. Як і сам Зеленський». Однак це не відповідає дійсності. 

Про це пишуть фахівці проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що обкладинка журналу The Nation за січень 2025 року виглядає зовсім інакше. На сайті The Nation в розділі «Архів» можна знайти всі випуски журналу та їх обкладинки, але такої, як поширюється в інтернеті, там немає — ні на офіційному сайті, ні в соціальних мережах видання. На фальшивій обкладинці зображені Володимир Зеленський і Володимир Путін, а також вказана дата публікації — січень 2025 року. Однак, як повідомила редакція, цей випуск був запланований до публікації ще до кінця 2024 року, і на його обкладинці не згадуються президенти України чи Росії.

Поширення фальшивої обкладинки журналу з критичним заголовком має на меті підірвати репутацію Володимира Зеленського, зобразивши його як слабкого лідера, який не здатен досягти перемоги або ефективно вести політичну боротьбу. Через такі фейкові матеріали пропагандисти також намагаються показати, що увага до України на міжнародній арені нібито є короткочасною або незначною, порівнюючи її із постійною увагою до Росії та її лідера Путіна. Поширення фейків, які можуть виглядати як частина авторитетного західного видання, допомагає створювати враження, що Україна не отримує необхідної підтримки від своїх партнерів або навіть що міжнародна спільнота скептично ставиться до її лідерства. Це може вплинути на моральний дух українців та їхніх союзників. Пропагандисти можуть використовувати фейкові матеріали, щоб сформувати уявлення про те, що глобальна увага зосереджена на Путіні, а не на Зеленському або Україні, тим самим намагаючись посилити відчуття, що боротьба України за свою незалежність нібито не має достатньої підтримки або перспектив. 

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, мовляв, навпроти будівлі Верховної Ради невідомий залишив мітку для наведення російського удару з підписом: «путін, сюди». Як «доказ» пропагандисти додають відео особи, яка нібито цю мітку й зафіксувала.

Насправді це ― черговий фейк росіян, пишуть у проєкті VoxCheck. Після початку повномасштабної війни частину Маріїнського парку, яка веде до будівлі Верховної Ради, перекрили. Тож пересічний мешканець не зміг би туди потрапити й записати подібне відео. З 24 лютого 2022 року доступ на територію Верховної Ради має лише певна категорія громадян, зокрема державні службовці, працівники парламенту. Хтось із них справді міг зняти таке відео. 

Однак на те, що перед нами фейк вказують два факти. По-перше, громадський транспорт на відео їде в перекритий сьогодні урядовий квартал. По-друге, охоронці носять медичні маски, вочевидь, у звʼязку з пандемією коронавірусу. Тобто відео зняли ще до повномасштабного вторгнення.

Самі ж мітки почали з’являтися на початку повномасштабної війни. Деякі з них виявилися звичайними позначками на будівлях, які існували й до вторгнення. Інші ж — були створені росіянами чи їхніми прибічниками навмисно для дестабілізації українського суспільства та створення хаосу. Тобто це була інформаційно-психолочна спецоперація (ІПсО). Насправді ж росіяни наводять свої ракети за координатами, а не за мітками.

Ця теорія змови стверджує, що західні спецслужби разом із таємними групами (масонами) нібито навмисно намагались привести до влади в Росії людей з «психічними вадами», щоб створити «п'яту колону» для внутрішнього послаблення держави. На думку прихильників цієї теорії, такі маніпуляції дають Заходу змогу безкровно підкорити суспільство та взяти контроль над країною. Мовляв, до цього вже дійшло в країнах Балтії та Молдові. Прихильники цієї теорії переконані, що лише «дрібка» лояльних до Росії чиновників під керівництвом Путіна, «справжнього героя», протистоїть західному впливу, рятуючи країну від розпаду.

Твердження про таємний контроль Заходу над урядами країн і нібито масове введення «психічно неповноцінних» у владу не має жодних доказів. Політичні рішення в більшості згаданих держав часто суперечать політиці західних країн. Окрім того, хоч країни Балтії та Молдова зазнали труднощів після розпаду СРСР, їхній теперішній стан є результатом їх власної внутрішньої політики, а не зовнішнього «підриву». Використання образу «героя, який бореться за країну» сприяє поділу суспільства та посиленню ідеї про необхідність зовнішнього ворога, що несе розкол і ослаблення держави. Це поширений прийом пропаганди для зміцнення авторитарного контролю.

Росія використовує цю теорію змови для обґрунтування своїх агресивних дій проти України та надання їм нібито «захисного» характеру. У межах цієї конспірології українська влада зображується як «керована Заходом» сила, яка загрожує російському впливу і «традиційним цінностям». Стверджуючи, що Захід «примусово» підкорює пострадянські держави, російська пропаганда виправдовує вторгнення в Україну як нібито необхідну відповідь на уявну загрозу. Це також слугує інструментом, щоб мобілізувати підтримку серед населення через страх втрати національної самобутності.

Так звані «Координаційні Ради Організацій Російських Співвітчизників» або «КСОРС» діють у багатьох країнах світу. Це російська ініціатива, спрямована на об'єднання та зміцнення спільнот, заснованих російськими емігрантами за кордоном. У дослідженні команди ЦГЦ Фонду Притули представлено деанонімізацію 92 керівників «КСОРСів» із коротким описом їхньої діяльності, причому перший матеріал присвячено Європі.

В деяких країнах діяльність «КСОРС» вже заборонена або обмежена, як у США, Швеції та Україні. Дослідження надає обґрунтування для розгляду заборони їхньої діяльності й в інших країнах.

Кожен «КСОРС» заявляє, що їхньою головною метою є «зміцнення зв'язків співвітчизників з історичною Батьківщиною». Однак установчі документи також містять інші пропагандистські цілі, такі як:

Більшість «КСОРСів» не мають юридичного статусу. Це прописано в їхніх принципах як окремий пункт: «КСОРС є громадським інститутом, бажано без створення юридичної особи».

«КСОРСи» активно використовуються для поширення російської пропаганди серед іноземців з метою формування позитивного сприйняття Росії та її дій. Однією з офіційних цілей діяльності є «активне залучення молоді», що є основним засобом впливу. Керівники цих об'єднань здебільшого підтримують політику Путіна. Деякі «КСОРСи» передавали «гуманітарну допомогу» на окуповані Росією території під час повномасштабного вторгнення.

У соціальних мережах поширюють фото, яке є нібито частиною рекламної кампанії ХарківПрайду, що закликає людей приєднатися до майбутнього Прайду, який пройде у вересні. 

В оголошенні нібито написано: «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал. Бери участь у Прайді! Країна пишається тобою». 

Водночас пропагандисти висміюють представників ЛГБТКІА-спільноти, кажучи, що буцімто «гомосексуальних військових» просто не існує. 

По-перше, такого оголошення від ХарківПрайду не існує. На їхніх сторінках у соціальних мережах неможливо побачити таку світлину. А за допомогою зворотного пошуку в Google вдалося встановити, що цю світлину публікували лише в анонімних телеграм-каналах. 

Гомофобія — одна з ознак російського суспільства, яку воно войовничо відстоює. Зокрема, за версією Путіна, повномасштабне вторгнення буцімто мало стати засобом захисту традиційних цінностей від західних норм, які безпосередньо ведуть до деградації та виродження, оскільки вони «суперечать природі людини». Уряд Росії підживлює ненависть до ЛГБТКІА-спільноти, зокрема прийнявши у 2013 році закон про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. Пізніше, наприкінці 2022 року, Путін підписав пакет законів, що забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків» та «пропаганду зміни статі та педофілії». Так законодавча ініціатива заборонила «пропаганду ЛГБТ» в будь-яких товарах, що продаються в Росії. 

Читайте ще: Як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України

Власне, Москва показує, що належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим. Таким, що дискредитує людину; або через що людину визнають  «неправильною». За допомогою таких меседжів пропагандисти висміюють та принижують мешканців Європи. До прикладу, російський агітпроп систематично дискредитує посадовців Європи, які є всі «геями та лесбійками». Нібито гомосексуальна орієнтація є вадою і така людина не може обіймати високі посади, бути популярною тощо.   

У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Хоча гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. 

У пропагандистських телеграм-каналах поширюють відео, на якому зображені паковання сиру President з обличчями президентів України, Франції, США та Росії. Споживач може обрати, який сир купити: «Зеленського під кайфом», «Макрона з пліснявою», «Байдена з деменцією» чи «Путіна адекватного». Придбати такі сири тепер нібито можна на території Росії.

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Відео, яке поширюють пропагандисти, — постановне. Його автор просто роздрукував наліпки та наклеїв їх на оригінальне паковання сиру President. Про це повідомляють журналісти з проєкту StopFake. 

Насамперед на відео чітко видно, що лише чотири одиниці товару в кадрі мають відповідний дизайн. Одразу за сирами, які автор відео показує на камеру, стоїть цілий ряд плавленого сиру «З грибами» в стандартному червоному пакованні. Також журналісти StopFake проглянули кілька сайтів російських сервісів із доставлення харчових продуктів, в асортименті яких є продукція President, і жоден із них не продає сирів з обличчями президентів та образливими підписами. А ще бренд President належить французькій корпорації Lactalis, яка є найбільшим виробником молочних продуктів у світі, тож малоймовірно, що багатонаціональна компанія випускала б такі контроверсійні дизайни паковань. До того ж ці дизайни перегукуються з ключовими наративами російської пропаганди. 

Зрештою, у правдивість цієї «новини» не повірила навіть частина авдиторії проросійських телеграм-каналів. Чимало коментаторів під дописами з відео звинуватили блогерів, що поширили його, у публікації примітивного фейку. Раніше ми спростовували інформацію, що Зеленського запросили виступити в реабілітаційному центрі для наркозалежних, позаяк він «добрий приклад для наслідування».

Нещодавня публікація Bloomberg висвітлила, як Росія використовує західних блогерів для поширення своєї пропаганди. Вони, маючи аудиторію понад два мільйони підписників, або переїхали до Росії назавжди, або подорожували туди після початку повномасштабного вторгнення. У своєму контенті ці блогери здебільшого ігнорують тему війни в Україні. Натомість фокусуються на нібито незначному впливі санкцій та створенні позитивного образу Росії.

Прямих доказів того, що ці блогери є частиною скоординованої прокремлівської кампанії, немає. Однак російська пропагандистська машина часто використовує соціальні мережі для поширення дезінформації, і блогери стають важливою частиною цього механізму.

Фахівці проєкту «По той бік новин» проаналізували це на прикладі російської блогерки Еліни Бакунової, відомої як Eli from Russia, яка через свої подорожі по Росії просуває кремлівські наративи.

Вона має ютуб-канал з понад 700 тисячами підписників, деякі її відео набрали мільйони переглядів. У них Бакунова показує озеро Байкал, гору Ельбрус та інші визначні місця Росії, створюючи враження, що її контент присвячений виключно подорожам.

Вона позиціонує себе як звичайну дівчину з Пермі, хоча її освіта та доступ до професійного обладнання свідчать про інше. Вона починала свою кар'єру з розповідей про навчання в Італії, де вивчала англійську та PR. Її відео включають професійні зйомки дроном і таймлапси.

Про зв'язок із пропагандистами свідчить, зокрема, її інтерв'ю з американцем, який працює на Russia Today, про переваги життя в Росії. Крім того, у червні 2022 року вона приєдналася до Російського географічного товариства (РГТ), почесним президентом якого є Шойгу, а наглядову раду очолює Путін. Організація стала інструментом гібридної війни на міжнародній арені та в освітній галузі. Вони використовують картографію для створення неправдивих мап, на яких тимчасово окуповані території інших країн позначають російськими.

У своїх відео Eli from Russia показує різноманітні народи як частину «великої Росії», акцентуючи увагу на краєвидах та кухні і лише побіжно згадуючи про культуру та звичаї. Вона постійно наголошує на російській мові як основній для повсякденного вжитку. Ютуберка уникає обговорення минулих та сучасних проблем цих народів, замовчуючи їхню справжню історію «приєднання» до Росії, натомість намагаючись створити привабливий образ держави.

Під час подорожей по країнах, які російська пропаганда називає «пострадянськими», таких як Грузія та Казахстан, вона ігнорує антиросійські настрої та акцентує увагу на ностальгії за радянськими часами. Ютуберка розповідає про життя під «совком» як про «кращі часи».

У коментарях до відео їй дорікають за замовчування російської агресії проти України. Втім її прихильники стверджують, що блог присвячений природі та культурам, тому вона не повинна говорити на політичні теми. Вона продовжує вільно пересуватися країною та подорожувати за кордон. Після 24 лютого 2022 року вона опублікувала відео про подорож за Північне коло, не зронивши про російську агресію ані слова.

Блогерка сумнівається в справедливості міжнародних санкцій проти Росії, стверджуючи, що вони лише шкодять звичайним людям, а не Путіну та його оточенню. Вона акцентує увагу на труднощах, які санкції створили для неї особисто, не згадуючи про причини їх запровадження.

На своєму каналі про подорожі Еліна зробила кілька відео, які навіть її шанувальники визнали недоречними. Як наприклад, те, де вона розповідає про «День перемоги» та хвалить свого діда, який «боровся» з «українськими націоналістами» під час сучасної війни Росії проти України.

Eli from Russia поширює прокремлівські наративи серед західної аудиторії, яка мало знає про історію та життя в Росії. Вони бачать красиву картинку, що створює враження «іншої Росії» і знижує критичне сприйняття її агресивних дій. Вона замовчує війну в Україні та уникає критичних тем, сприяючи цілям пропагандистської машини, попри відсутність прямих доказів координації з Кремлем.

Проросійські телеграм-канали та медіа активно повідомляють про готовність Пхеньяна до зустрічі очільника Кремля Володимира Путіна та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. 18-19 червня відбудуться перемовини задля підписання договору про «всеосяжне стратегічне партнерство» з метою побороти західні санкції.  У північнокорейській газеті Rodong Sinmun за день до самого візиту  була опублікована стаття Путіна «Росія та КНДР: традиції дружби та співпраці крізь роки».  

17 червня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, виступивши на конференції у Wilson Center, зазначив, що поїздка кремлівського правителя в КНДР «демонструє, наскільки президент Путін і Москва зараз залежать від авторитарних країн по всьому світу». Зокрема, їхня співпраця відбувається у військовій сфері. Це підтверджується інформацією видання Bloomberg, яке повідомляло, що КНДР могла відправити до Росії близько 5 млн артилерійських снарядів. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі з посиланням на розвіддані заявив, що Північна Корея надала Росії пускові установки і кілька балістичних ракет. Згодом росіяни їх використали для атак по Україні.

Росія вже довгий час намагається уникати та обходити західні санкції, купуючи товари з обмеженням на продаж. Хоч країна агресор хвалиться, що  вдало уникає обмежень, все одно намагається їх позбутись. Завдяки підтримці КНДР, а також здатності Москви постачати заборонені запчастини через треті країни, Росія змогла збільшити виробництво боєприпасів значно більше, ніж Україна отримує від своїх союзників, повідомляє Bloomberg.

У США побоюються, що внаслідок візиту РФ може надати допомогу для ракетної та ядерної програм Північної Кореї, а та, своєю чергою, — балістичні ракети та артилерійські снаряди, які Москва використовує у війні проти України.

Втім, Сполучені Штати зроблять усе можливе, щоб зупинити постачання зброї з Ірану та Північної Кореї до Росії для війни проти України.

Окрім цього, напередодні візиту Путіна до Пхеньяна ЄС запровадив санкції проти дев'ятьох людей та компаній, які допомагають збройовим програмам КНДР і Росії. Вони причетні до діяльності КНДР, що пов'язана з незаконними програмами озброєнь та підтримкою війни проти України.

Пропагандистські ресурси поширюють відео, на якому румуни, які приїхали вболівати за свою збірну в матчі проти збірної України на Євро-2024 з футболу, нібито скандували на стадіоні прізвище російського диктатора. 

Однак насправді це відео ― фейк. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. В оригінальному відео на стадіоні під час матчу між збірними України та Румунії скандували саме українські вболівальники. І йдеться не просто про прізвище Путіна, а про відому «кричалку» українських уболівальників «Путін — ху*ло!» ― творці цього фейку просто підредагували оригінальну звукову доріжку, вирізавши з неї частину.

Створюючи фейки такого штибу, росіяни намагаються втішити себе, адже саму збірну Росії з футболу на Євро-2024 не допустили. Раніше ми аналізували фейк, буцімто Al Jazeera повідомила, що українських футбольних фанів затримали через нацистські графіті в Катарі на Чемпіонаті світу 2022 з футболу.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомляють, що Кремль активізував дезінформаційну кампанію проти України на Близькому Сході.

Росія посилено використовує свої тамтешні дипломатичні представництва й агентурну мережу, різноманітні засоби пропаганди. 

Завдання чергової гібридної спецоперації Кремля:
● виправдати загарбницьку війну;
● дискредитувати Україну та країни Заходу;
● нав’язати неприйнятні умови переговорів;
● поліпшити власне становище в регіоні;
● домогтися зменшення економічного й політичного тиску, якого Москва зазнає через агресію та вчинення воєнних злочинів.

Працівники російського посольства в Єгипті, наприклад, отримали вказівки з Кремля  провести низку зустрічей під дипломатичним прикриттям для поширення дезінформації про війну та здійснення вербувальних заходів.

Також у межах цієї операції росіяни розсилають до посольств інших держав у Каїрі пропагандистські матеріали, у яких виправдовують ведення війни проти України.

Йдеться, зокрема, про два «документи» під назвами «Щодо ролі Заходу в конфлікті на Україні» та «Щодо ситуації навколо України». У вказаних матеріалах подано пропутінську версію історії України з моменту краху СРСР. А Росія, звичайно ж, представлена як жертва.

Ключова ідея, яку просуває Росія на Близькому Сході, ― безальтернативність нав’язаного нею сценарію завершення війни.

Росія замовчує ситуацію в Бєлгородській та Курській областях — режим Путіна не здатний забезпечити безпеку на прикордонних територіях. Російська влада приховує спроби тамтешніх мешканців евакуюватися самостійно, а також блокує евакуацію. 

Тобто, пропаганда робить усе можливе, щоб приховати правду про безпекову ситуацію в країні. Мета Росії — використати населення як «живий щит» і за будь-яку ціну провести «вибори». Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що у так званій «ДНР» донеччани нібито можуть проголосувати за президента Росії достроково, а на прибудинкові дільниці виїжджають мобільні групи. 

У Центрі стратегічних комунікацій при МКІП опрацювали цю інформацію. Вони зʼясували, що насправді це все імітація та створення пропагандистської картинки для російських ЗМІ. Станом на 12 березня 2024 року жодних «виборів» на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України не відбувається. Крім того, на ТОТ росіяни можуть робити фальсифікації будь-якого масштабу, як вони це вже робили раніше, й подавати це так, нібито Путіна обирає більшість місцевого населення.

Мета — показати росіянам, що завоювання територій України нібито закінчилось їхньою успішною інтеграцією. На українську ж аудиторію таку інформацію поширюють з метою маніпуляції громадською думкою, мовляв, на ТОТ триває нормальне життя, а тамтешні жителі отримали ті ж права, що й росіяни. Проте це неправда. У такий спосіб людей на ТОТ і прифронтових територіях також схиляють до думки, що окупація не матиме для них катастрофічних наслідків. 

Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що Україна нібито позбавить громадянства жителів усіх тимчасово окупованих територій.

Російські ресурси поширюють інформацію, що ситуація в Криму була взята під повний контроль після рішення Путіна та дій російської армії в 2014 році. Мовляв, це «забезпечило збереження миру та стабільності». Відповідну заяву зробив ексголова «державного комітету Криму в справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян» Смирнов. 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП спростували цю інформацію. Насправді ж введення російських військ на півострів забезпечило не «мир і стабільність», а окупацію. У 2014 році російські військові змушували мешканців півострова голосувати «правильно» — за Росію. Так відбувається й сьогодні на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Криму. Тобто, йдеться не про «забезпечення миру й порядку на півострові», а про обмеження прав і свобод. 

Після 2014 року Крим перетворився на величезну військову базу, звідки росіяни запускають ракети по мирних українських містах, де зберігають військову техніку та проводять військові навчання. 

• Читайте також: Туреччина нібито визнала, що Крим — «це російська територія і такою буде завжди»

Напередодні президентських виборів у Росії окупаційні «адміністрації» та пропагандисти просувають меседж, що начебто «85% населення на ТОТ України підтримують Путіна». Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. 

Росіяни також відправили на окуповані території України спеціальні загони, щоб створити видимість підтримки Путіна. Їхнє завдання полягає в тому, щоб курувати фальсифікації бюлетенів і стежити за роботою так званих «виборчих комісій».

Взяти участь у незаконних «виборах» на поневолених територіях можна як з російським, так і з українським паспортом, ID-карткою чи іншим документом, який посвідчує особу. А це свідчить про провал примусової паспортизації на окупованих територіях України. Про це повідомляють у Головному управлінні розвідки Міноборони України. Водночас це черговий інструмент російських спецслужб для виявлення «неблагонадійних» українців.

Користувачі соціальних мереж та кремлівські медіа поширюють неправдиву інформацію про те, що в Україні нібито з'явилися вакансії для «провокаторів». Зазначається, що їм «необхідно залишати негативні коментарі» під інтерв'ю президента Росії Володимира Путіна Такеру Карлсону. До цих повідомлень агітпроп додає фейкові скриншоти «вакансій» з українських сайтів пошуку роботи. Втім це — фейк.

Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді на українських сайтах з'явилися схожі вакансії. Виявилося, що це не відповідає дійсності.

Пропагандисти поширюють три різні скриншоти подібних «оголошень». Перший, як стверджується, був зроблений на сайті Robota.ua, другий — на Work.ua, а третій — на Jooble. В описі вакансій ідеться, що майбутньому працівникові доведеться переглянути інтерв'ю Карлсона з Путіним, а відтак негативно його прокоментувати. Оскільки пропагандисти не залишили посилань на ці вакансії, StopFake намагався знайти їх самостійно.

З першого фейкового оголошення на Robota.ua видно, що вакансію «провокатора» — «медіастратега» розмістила компанія «Телемаркетинг 24». Фахівці StopFake знайшли таку компанію на цьому сайті, однак вакансії «медіастратег» не виявили. Проте серед запропонованих компанією позицій є оголошення, яке дуже схоже на те, що поширює агітпроп, — «системний адміністратор». У цьому оголошенні збігається час публікації, запропонована зарплата, місце й умови роботи, але немає завдання залишати коментарі під інтерв'ю Путіна. Схоже, саме опис цієї вакансії і був відредагований у фейковому оголошенні.

Друге фейкове оголошення — «спеціаліст з технічної підтримки» на Work.ua — було опубліковано, як стверджується, компанією «Новий медіа простір». StopFake також зміг знайти цю компанію, але серед запропонованих нею вакансій немає такої позиції. Зате є вакансія «менеджер з продажу», в якій пропоноване місце роботи, зарплата й умови аналогічні тим, що зазначені у фейковому оголошенні. Жодного зобов’язання залишати коментарі під інтерв'ю Путіна там також немає.

Третє фейкове оголошення — «копірайтер» із сайту Jooble — було опубліковано компанією Recruiting Group. Така компанія, як і в першому та другому випадку, існує та справді шукає копірайтера. Проте в оригінальній вакансії немає жодного слова про роботу з коментарями під інтерв'ю Володимира Путіна Такеру Карлсону. Однак умови, місце роботи й частина опису аналогічні тому, що публікує агітпроп. StopFake також намагався зв'язатися з Recruiting Group і «Телемаркетинг 24», але на момент публікації не отримав відповіді.

Схоже, російські пропагандисти взяли справжні вакансії, які були опубліковані на українських сайтах для пошуку роботи. Змінивши їх опис, вони створили ще один фейк, що дискредитує Україну. «Детектор медіа» писав про основні меседжі інтерв'ю Такера Карлсона з Путіним та його справжні цілі.

Таку заяву зробив Путін під час інтервʼю проросійському «журналісту» Такеру Карлсону 6 лютого 2024 року. Мовляв, «українці й досі почуваються росіянами, і в цьому сенсі те, що відбувається, це певною мірою елемент громадянської війни». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували цю інформацію. Насправді ж російсько-українська війна в жодному разі не є «громадянською», адже її учасники вже багато років є громадянами різних держав.

Так, в Україні справді проживають росіяни й деякі з них є захисниками української держави. Проте вже тільки цей факт руйнує пропагандистський наратив про нібито «переслідування росіян», або що етнічні росіяни в Україні «чекають на визволення» їх Росією. 

Агітпроп продовжує навмисно підживлювати наратив про «громадянську війну» та «захист прав російськомовних», починаючи з моменту окупації Криму та розпочатої Росією війни на Донбасі у 2014 році. У цьому Кремль вбачає елемент «виправдання» для повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

6 лютого 2024 року під час інтервʼю проросійському «журналісту» Такеру Карлсону російський диктатор Путін заявив, що батько чинного Президента України Олександр Зеленський був фронтовиком і воював із фашизмом.

Ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Олександр Зеленський народився вже після завершення Другої світової війни — у 1947 році. Тож він аж ніяк не міг брати участь у «боротьбі з фашизмом».

Такою ж вигадкою є панування неонацизму в Україні, тоді як насправді його ознаки: поклоніння символам, мілітаризація молоді, обмеження прав і свобод, захоплення чужих територій, — наявні якраз-таки в Росії. 

• Читайте також: На зустріч із Папою Римським Зеленський нібито одягнув светр із нацистською символікою

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, начебто перший заступник очільника МЗС України Олександр Чалий заявив, що в Україні вкотре «підтвердили мирні наміри» Володимира Путіна в російсько-українській війні. Це — маніпуляція.

Фахівці проєкту StopFake узялися за кейс і визначили, що підґрунтям для створення цієї маніпуляції став виступ Олександра Чалого під час дискусії про російсько-українську війну в Женеві — захід відбувся на початку грудня 2023 року. Серед іншого, дипломат заявив, що диктатор Путін «дуже швидко» зрозумів свою помилку й намагався владнати конфлікт мирними договорами — що йому в результаті не вдалося. Натомість телеграм-аноніми спотворили контекст і проінтерпретували висловлювання пана Олександра так, начебто очільник Кремля прагне завершити війну «мирним шляхом». 

Російський диктатор у грудні 2023 року розвинув свою публічну активність — це і його «Пряма лінія», де він підбивав підсумки року та не зміг відповісти на незручні питання, і засідання колегії Міноборони. Усім цим він продемонстрував, що його нездорові бажання незмінні: захопити Україну, окупувати й захопити інші території, перетворити її на сателіт своєї імперії. І ще дав чіткий сигнал, що його ніщо не зупинить на шляху до захоплення України. 

Росія продовжує тероризувати цивільне українське населення: наприклад, у ніч на 29 грудня 2023 року здійснила масовану атаку по українських містах. Запускала буквально все: використовували «Кинджали», балістику, С-300, крилаті ракети, дрони типу «Shahed» тощо. У Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Львові, на Сумщині та Черкащині є постраждалі й загиблі. 

Тобто про жодні мирні шляхи врегулювання російсько-української війни не йдеться. Зокрема й Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню The Economist запевнив, що не бачить «жодних фундаментальних кроків до миру з боку Росії».

Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Росія не має упередженого ставлення до будь-кого у складі ООН і що її дії не порушують Статут Організації. Втім це не так.

На цей меседж звернули увагу в Центрі протидії дезінформації при РНБО. Там нагадали, що в день початку повномасштабного вторгнення воєнний злочинець заявив, що його дії відповідають Статуту ООН. Пізніше він неодноразово виправдовував війну в Україні, пояснюючи її необхідністю «захисту жителів народних республік Донбасу», що є одним з головних наративів російської пропаганди. Країна-агресор постійно зловживає своїм членством в ООН, блокуючи резолюції на підтримку світового миру та стабільності.

Пропагандисти вдаються до таких меседжів, щоб надати валідації своїм діям. Мовляв, міжнародна спільнота підтримує Росію. Однак це не так. «Детектор медіа» вже писав як Росія використовує міжнародні організації для поширювання своєї пропаганди, зокрема ОБСЄ.