Spilnota Detector Media

Меседж Цілі «СВО» нібито будуть неодмінно досягнуті

Самопроголошений полковник, колаборант і військовий злочинець Едуард Басурін стверджує, що «денацифікація та демілітаризація України триває». Загалом російське керівництво і пропагандисти просувають меседж, що так звана «спецоперація» невпинно продовжується, і всі її цілі будуть неодмінно досягнуті.

На цю повторювану «мантру» звернули увагу експерти з Центру протидії дезінформації. Про дві вищезгадані цілі «СВО», наприклад, Володимир Путін заявляв 24 лютого 2023 року. Ба більше, ще однією причиною повномасштабного вторгнення, за його словами, був «захист жителів Донбасу». З плином часу Кремль уже багаторазово змінював цілі війни проти України, що свідчить про його розгубленість і непорозуміння між військово-політичним керівництвом Росії.

Читайте також: Головна ціль так званої «СВО» — це нібито не захоплення України, а гарантування безпеки Росії

Маніпуляція Захід та ПАРЄ «втручаються» у вибори президента Росії

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, що США та «їхніі європейські сателіти» нібито втручаються у внутрішні справи Росії та президентські вибори 2024 року. Так вони відреагували на прийняття 13 жовтня Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) резолюції про визнання нелегітимним Володимира Путіна після закінчення його теперішнього президентського терміну. Твердження про «втручання у внутрішні справи Росії» є недостовірним. 

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що це маніпуляція, оскільки резолюція має рекомендаційний характер для виконання та не може безпосередньо вплинути на вибори президента Росії. Асамблея лише порекомендувала країнам-членам Ради Європи визнати Путіна нелегітимним після завершення його теперішнього президентського терміну та обірвати всі контакти з ним, окрім контактів задля гуманітарних потреб та досягнення миру. У документі зазначають, що Росія ігнорує норми міжнародного права та всі рекомендації Венеційської комісії (органу з конституційного права при Раді Європи), зокрема зміни до Конституції 2021 року. Згідно з цими змінами, Путін обнулив свої попередні президентські терміни та може правити країною до 2036 року. 

У StopFake наголошують, що росіяни неодноразово дорікають іншим країнам за «невиконання» рекомендацій Венеційської комісії. Наприклад, як у ситуації із Законом України «Про освіту» 2017 року. Тоді Росія активно просувала наратив про «утиски російськомовних». 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть створити образ «жертви» та виправдати злочини росіян. Мовляв, Росія почала війну, щоб боротися проти лицемірності західних держав, бо вони хочуть знищити Росію. Росія постійно віктимізує себе у стінах міжнародних інституцій. Наприклад, «Детектор медіа» вже писав про те, як російські дипломати регулярно поширюють пропаганду в ОБСЄ. 

Меседж Удар по селу Гроза на Харківщині «вигідний» Зеленському

5 жовтня 2023 року о 13:24 російські окупанти завдали удару по селу Гроза Куп’янського району Харківської області. Росіяни влучили у місцевий магазин та кафе, де проходили поминки за односельцем-військовим. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що загалом на території перебувало 60 людей, а загинуло щонайменше 52 людини, серед яких є дитина. Також зафіксували семеро постраждалих, які зазнали важких поранень, — вони перебували на відстані мінімум 50 метрів від самого кафе. В етері національного телемарафону міністр ще розказав, що в селі проживали 330 мешканців і «якраз із кожної сім’ї, з кожного двору одна людина була присутня на цьому поминальному обіді». Натомість анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседжі, буцімто удар по селу завдала Україна, при чому це відбулося, мовляв, на прохання Володимира Зеленського. Пропагандисти переконують, що насправді трагедія «вигідна» українському керівництву задля власної наживи. Зокрема, ідеться про отримання додаткової гуманітарної допомоги та збільшення фінансової підтримки. Крім того, писали, що в кафе перебували українські бійці, а отже, російська армія нібито цілилася саме у військових та у військові об’єкти. Та насамкінець пояснюють: «Захід зменшив свій негатив у сторону Росії, тож Україна, очевидно, його підсилює».

Проте очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на місці удару були цивільні люди та автівки. Згодом Суспільному це підтвердив і начальник поліції регіону Володимир Тимошко. Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста, села й цивільна інфраструктура. Місце поминок — це не військова цільТим більше, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин.

Начальник поліції Харківської області також пояснив, що вже точно встановлено: влучання здійснено балістичною ракетою «Іскандер». Це тип ракет, який є на озброєнні в Росії і немає в України. Голова Харківської ОВА сказав, що це був «прицільний удар» і влучання було по самісінькому центрові будівлі, що й спричинило таку кількість жертв. 

Автори вдаються до конспірології, коли пишуть, що Зеленський прагне наживатися на війні в Україні й власноруч «віддає» накази обстрілювати українські міста і села. Ці намагання свідчать про демонізацію України, створення хибного враження про неї у країн-партнерів. Приміром, схожу риторику використовують в анонімних телеграм-каналах у відповідь на приїзд іноземних політиків до України. Тоді пропаганда системно просуває тезу, що тривоги в Україні несправжні, а є лише спробами залякати іноземців та отримати якомога більше зброї. 

Ракетний удар по селу 5 жовтня став найбільшим за кількістю жертв у 2023 році в Україні та найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення у регіоні. 

Фейк Путіна вбили в Кремлі

В американському сегменті фейсбуку поширили допис, у якому зазначено: «Офіційна заява — у Кремлі вбито Путіна! Президента Росії госпіталізовано!». Також у дописі міститься відео з критикою Путіна і Росії, яка розпочала війну в Україні. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Politfact. Публікацію було позначено як частину зусиль Meta щодо боротьби з неправдивими новинами та дезінформацією. А самого підтвердження смерті російського диктатора чи достовірних офіційних звітів немає. Також останнім часом не надходило повідомлень про госпіталізацію Путіна.

Раніше ми розповідали про те, що на зустрічі з лідерами африканських країн Путін представив фейковий «договір про нейтралітет України».

Тактики Як російська пропаганда використовує страх, непевність та сумніви для досягнення власних цілей

Страх, непевність та сумніви, або FUD (від англ. fear, uncertainty and doubt) — це тактика психологічної маніпуляції, що застосовується в маркетингу та пропаганді і полягає в поданні відомостей про щось (зокрема, продукт або організацію) так, щоб посіяти в аудиторії невпевненість і сумнів у його якостях і таким чином викликати страх перед ним. Для цього можуть використовуватися наклеп, голослівні твердження та натяки. Може застосовуватися і як антиреклама, і як реклама, що сіє страх перед невизначеним колом альтернативних рішень. 

Ця тактика є окремим випадком логічної хиби «апеляція до страху». Вона полягає у зловживанні почуттям страху для підтримки деякої пропозиції. Особа, що використовує цей аргумент, намагається отримати підтримку своїм ідеям та поглядам, граючи на наявних страхах та упередженнях аудиторії. Наприклад, Йозеф Геббельс використовував працю Теодора Кауфмана «Німеччина повинна зникнути!», аби заявити, що західні союзники хочуть знищити німецький народ.

Російська пропаганда також використовує цю тактику. Так, на початку повномасштабної агресії проти України у 2022 році президент Росії Володимир Путін погрожував захопити Київ за три дні. Після повного провалу цього плану та відступу російських військ з півночі України у липні 2022-го він заявив, що «ми ще нічого не починали», намагаючись посіяти страх серед Сил оборони України та нашого народу загалом, що, мовляв, основний військовий удар ще попереду. А заступник голови Радбезу Росії та її експрезидент Дмитро Медведєв постійно погрожує Україні та світу застосуванням ядерної зброї, якщо російська армія й далі зазнаватиме поразок на полі бою.

Але найбільш системно цю тактику використовує прихована російська пропаганда — так звані анонімні телеграм-канали. Вони мімікрують під проукраїнські, але насправді розповсюджують проросійські наративи та меседжі. Ми вже розглядали це явище детально в окремій статті. Ці канали мають на меті деморалізувати українців, підважити їхню віру у світле майбутнє, у власну державу, її владу та перемогу над російськими окупантами.

Для цього використовуються різні групи наративів та меседжів: військові, внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні, культурно-історичні. Іноді агітпроп просуває відверті фейки, наприклад про те, що нібито у 2022 році західні держави не дозволили Україні укласти компромісну мирну угоду з Росією. Або те, що Сили оборони України кинули в бій на запорізькому напрямку останню бригаду і в них більше не залишилось резервів.

Буває і так, що пропагандисти використовують реальні внутрішні проблеми України для своїх цілей. Це передусім стосується корупції, соціальної та правової нерівності, проблем із роботою судів та правоохоронних органів, не завжди збалансований процес мобілізації тощо. Звісно, що це супроводжується масовими маніпуляціями та перекручуванням фактів. Найголовнішою маніпуляцією є те, що анонімні телеграм-канали ніколи не згадують про реальну причину більшості поточних бід та проблем України (втрат серед бійців, знищення будинків та інфраструктури, економічного занепаду, підвищення цін і тарифів тощо) — повномасштабну російську агресію, яка супроводжується варварським знищенням цивільної інфраструктури та населення України.

Тактики Як російська пропаганда використовує молодіжні організації для досягнення власних цілей

Якщо авторитарний чи тоталітарний режим хоче проіснувати довго, то йому вкрай необхідна підтримка молоді. Адже саме ця вікова група зазвичай є «природним ворогом» подібних режимів. Чимало революцій починалися саме з молоді. Тут можна згадати Кубинську революцію 1959 року, протести 1968 року, які охопили весь світ, Революцію Гідності в Україні у 2013-2014 роках, яку розпочали саме студенти, тощо. 

Залучення молодих людей до активностей, що проводяться на користь недемократичних режимів, має дві основні мети. По-перше, переманити молодь на свій бік і відвернути її від опозиції чинній владі. По-друге, показати іншим віковим групам населення, що, мовляв, нас підтримують молоді люди, а отже, за нами майбутнє. Молодь зазвичай не має стійких політичних переконань та упереджень. Її ідеологічні вподобання часто можуть змінюватися, і підліток, який підтримував одну ідеологію, через деякий час може перейти до зовсім протилежного. Тут варто згадати, що Беніто Муссоліні у молодості був соціалістом.

Також молодь прагне самореалізуватися та знайти зручні інструменти для цього. Ними і стають провладні молодіжні організації, які дають змогу втілити свої соціально корисні ідеї та проєкти, набути нових знань та навичок, знайти хороших друзів. А ще вони є непоганими соціальними ліфтами в «дорослу» політику.

Тоталітарні режими ХХ століття створили цілу низку дитячих та молодіжних організацій для виховання, формування «правильних» громадян, лояльних панівним режимам та готових умерти за них у кривавих війнах, розв’язаних тоталітарними лідерами. Так, у німецьких нацистів існували такі організації, як «Гітлер’югенд» (дослівно «гітлерівська молодь»), «Дойчес Юнгфольк» (молодша вікова група «Гітлер’югенду»), «Союз дівчаток» та «Союз німецьких дівчат». Італійський фашизм підтримували та пропагандували організації «Балілла», «Італійська лікторська молодь» та «Молоді фашисти». Радянський Союз та комуністичну партію прославляли «жовтенята», «піонери» та «комсомол» (ВЛКСМ).

Путінський режим і в цій сфері пішов шляхом своїх попередників. У перший же рік президентства Путіна, ще до створення партії «Єдина Росія», постала всеросійська молодіжна організація «Ті, що йдуть разом» («Идущие вместе»). Перша їхня акція пройшла 7 листопада 2000 року в Москві, де члени руху закликали молодь не пити, не курити, не матюкатися та підтримувати Володимира Путіна. Ця молодіжна організація відома багатьма акціями проти політичних опонентів Путіна, таких як Геннадій Зюганов, Борис Березовський, партія «Яблуко» тощо.

У 2005 році організацію було переформатовано в антифашистський молодіжний рух «НАШІ». Цей рух проводив різноманітні акції та проєкти військово-патріотичного спрямування, соціальні, екологічні, проти різних вад суспільства та, звісно ж, на підтримку Володимира Путіна. Він характеризувався високим рівнем децентралізації, а його керівники називались «комісарами». Чимало з його побічних проєктів виокремилися з руху та існують і досі. Приблизно у 2012-2013 роках у русі почалася серйозна внутрішня криза, що призвело до фактичного припинення його діяльності. Формально це було відображено лише у 2019 році. У 2005-2017 роках також існував молодіжний рух «Росія молода», який займався схожими активностями, також був пов’язаний із Кремлем і всіляко підігравав чинній владі.

Як то кажуть у Росії, «святе місце порожнім не буває». З 2005 року дотепер існує «Молода гвардія Єдиної Росії» — молодіжна організація партії «Єдина Росія», що займається пропагандою кремлівського режиму. У 2017 році була створена «Молодіжка ЗНФ» («Молодёжка ОНФ») — молодіжний рух Загальноросійського Народного Фронту, який є об’єднанням, створеним на підтримку Володимира Путіна. Прикметно, що його куратором є Ігор Кастюкевич, який розгорнув бурхливу діяльність на тимчасово окупованих територіях України. Підтримує путінську владу і «Євразійський союз молоді» — організація, створена у 2005 році російським пропагандистом Олександром Дугіним. Підіграють чинній владі і такі регіональні молодіжні проєкти, як «Місцеві» (Московська область) і «Селет» (Татарстан).

Є в Путіна і буквально власний «Гітлер’югенд». Ним стала молодіжна організація «Юнармія», яка створена у 2016 році на базі супутніх структур російської армії та слугує для мілітаризації молоді й підготовки «гарматного м’яса» для загарбницьких війн Путіна. Структури цього руху почали створюватися і на тимчасово окупованих територіях України у 2022 році. У 2023 році стало відомо про формування російським режимом так званих «Студентських трудових загонів» для пропаганди на тимчасово окупованих територіях України. Більшість молодіжних пропагандистських проєктів у Росії керується спеціальним державним органом — Федеральним агентством у справах молоді (Росмолодь), яке створене ще у 2008 році.

Тактики Як російська пропаганда застосовує тактику «культ особи»

«Культ особи» постає тоді, коли людина використовує масові медіа для створення ідеалізованого та героїчного публічного образу, часто шляхом безсумнівних лестощів та вихваляння. Зазвичай це представники влади в авторитарних і тоталітарних державах та релігійні лідери. Для формування культу власної особи та пропаганди своїх ідей вони використовують такі методи, як цензура та утиски свободи слова, гра на символах, переписування історії, створення уявлення, що державою управляє лише одна людина, тощо.

Як один із прикладів культу особи та використання його в державній пропаганді можна згадати короля Франції Людовіка XIV, який правив у XVII-XVIII століттях. Саме цей правитель називав себе «королем-сонцем», також йому приписують відому фразу «Держава — це я». Він сконцентрував у своїх руках надзвичайні владні повноваження і вважається одним із батьків-засновників абсолютної монархії як форми правління. Незважаючи на те, що Наполеон Бонапарт був генералом армії Революційної Франції і, фактично, політичним опонентом династії Бурбонів та абсолютної монархії, у 1804 році він проголосив себе імператором Франції і встановив власний культ особи, який, хоч за антуражем сильно відрізнявся, проте за суттю був аналогом образу Людовіка XIV.

XX століття «подарувало» світу таких масових убивць та воєнних злочинців, як Адольф Гітлер, Володимир Ленін, Беніто Муссоліні та Йосип Сталін. Усі вони мали власні культи особи та потужні системи пропаганди, які виправдовували їхні звірства. Причому культ Леніна набув ледь не найбільшого розвитку за часи правління Сталіна, який таким чином хотів звеличити й себе як нібито найближчого соратника та послідовника Леніна, хоч це було неправдою.

Сучасна російська пропаганда не відстає від своїх радянських попередників. Так, британське видання BBC News ще у 2001 році писало про початок розвитку культу особи Володимира Путіна. На тоді минув лише рік від офіційного обрання Путіна на посаду та два роки від початку фактичного його правління. Культ особи президента Росії швидко розвивався за рахунок того, що розпад СРСР і часткова втрата імперської величі стали відчутним психологічним ударом для російського суспільства. 90-ті роки XX століття стали складним випробуванням для росіян: економічна криза, розквіт корупції, нездатність правоохоронних органів упоратися з розгулом криміналу, а армії — із борцями за волю Чеченської Республіки Ічкерії. Покійний експрезидент Борис Єльцин мав образ відносного демократа і не зміг подолати ці проблеми. Він часто потрапляв у комічні ситуації, пов'язані зі зловживанням алкоголем, що не додавало Росії загалом поваги на міжнародній арені, а йому особисто — всередині Росії.

На тлі старого та хворого Єльцина Путін мав чимало конкурентних переваг: молодий, інтелігентний, освічений, із сильним характером, спортсмен, виходець із силових структур. Така людина ідеально відповідала запитам тогочасного російського суспільства. Це й дало йому змогу поступово зачистити політичний простір у Росії, стати диктатором і встановити у країні тоталітарний режим.

Про те, що культ особи Путіна тільки зростає та зміцнюється, красномовно свідчить конфлікт, який виник у російської влади у 2023 році із потенційно новим лідером, авторитет якого в Росії «виріс» на кривавій війні проти України, — Євгенієм Пригожиним, який зазнав поразки під час свого заколоту. Ба більше, Путін не зміг терпіти навіть просто такого ніцномовця, який не становить для нього жодної загрози, як ексватажок терористів так званої «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), який був ув’язнений.

Тактики Як російська пропаганда застосовує тактику «апеляція до народу»

Апеляція до народу, або argumentum ad populum, — це тактика пропаганди, що заснована на логічній хибі. Вона полягає в тому, що певне твердження чи уявлення вважається правильним, тому що таким його вважають усі або більшість людей. А більшість нібито помилятися не може. Пропагандисти часто користуються цим методом, коли процес збору доказів та побудови раціональних аргументів на підтримку їх позиції є надто довгим або дорогим.

Така аргументація може бути хибною з двох причин:

а) Людина, що її висуває, не завжди має повні, вичерпні та достовірні дані щодо «більшості». Говорячи про «більшість», людина зазвичай спирається на свій особистий досвід та досвід своїх знайомих, що часто становить вельми обмежений соціально-економічний зріз, неприйнятний з погляду статистики;

б) Загальноприйнята думка щодо певного питання може бути помилковою. Наприклад, у Давній Греції абсолютна більшість її мешканців вважала, що Сонце обертається навколо Землі, але це не означає, що так воно насправді.

Російський агітпроп не завжди наводить логічну аргументацію, і тактика «апеляція до народу» цьому приклад. Так, анонімні проросійські телеграм-канали систематично публікують відеоролики, де українці чимось невдоволені, і в підводці до них переносять думку однієї чи кількох людей на весь народ. Це може стосуватися забезпечення армії, лікування та соціальних гарантій ветеранам, мобілізації, підвищення податків та цін, корупції чиновників, свавілля правоохоронних органів та інших чутливих у період воєнного стану тем.

Варто згадати також один із найбільш яскравих образів російської пропаганди початку повномасштабного вторгнення в Україну — «бабусю з червоним прапором». Мета цього міфу — показати, що нібито мешканці України підтримують та радіють російській окупації. Насправді ж, українська пенсіонерка Анна Іванівна вийшла з радянським прапором до, як вона думала, російських військових, з метою переконати їх «не громити Україну».

Президент Росії Володимир Путін у лютому 2023 року заявив, буцімто більшість росіян підтримує війну проти України (так звану «спеціальну військову операцію»). Це твердження не має під собою жодного підґрунтя, адже провести неупереджені соціологічні дослідження цього питання в тоталітарному суспільстві неможливо. Тут Путін апелює до російського народу, намагаючись утримати його прихильність та підтримку.

Викриття Що писали іноземні медіа про економічний форум у межах саміту Росія—Африка

27-28 липня у Санкт-Петербурзі відбудеться економічний форум у межах саміту Росія—Африка. Згадка про форум у медіа почала з’являтися за кілька днів до саміту й лише після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди. Ба більше, спочатку про саміт повідомляли тільки нішеві ЗМІ.

Brand Ukraine проаналізував такі світові медіа, як New York Times, Associated Press, The Washington Post, Politico, Independent, Newsweek, Voice of America, Financial Times, The Guardian, та виокремив основні меседжі про цю подію.

1. У Путіна хитка позиція у відносинах з африканськими країнами

Про те, що Росія перебуває під великим тиском, писали видання Politico та Voice of America. За їхніми словами, хитка позиція Росії у відносинах з африканськими країнами зумовлена трьома подіями, які сталися напередодні: вихід Росії з Чорноморської зернової угоди, спроба заколоту ПВК «Вагнер» та рішення Вищого суду ПАР про арешт Володимира Путіна в разі його появи на саміті в Йоганнесбурзі.

2. Росія не відіграє важливої економічної ролі для Африки

Попри всі заяви Кремля та високий статус в Африці, Росія інвестує в її країни мало, не надає гуманітарної допомоги. А за словами аналітика Південноафриканського інституту міжнародних відносин у Йоганнесбурзі Стівена Грузда, «Китай та Європейський Союз є набагато більшими торговельними партнерами з Африкою», ніж Росія. Про це писали видання Associated Press та Voice of America.

3. Африканські країни прагнуть бути повноцінними гравцями на політичній арені

Лідери африканських країн «не можуть дозволити собі виглядати так, наче сидять на узбіччі», попри те, що вони не мають важелів впливу ні на Москву, ні тим паче на Київ. «Вони [африканські країни] мають сприйматися як проактивні». Про це заявив старший науковий співробітник південноафриканського Інституту досліджень безпеки Пріял Сінгх виданню Financial Times. А аналітик Кемерон Хадсон з американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначив виданню Associated Press, що «континент з населенням 1,3 млрд осіб стає все більш упевненим на світовій арені», тож якщо африканські країни покинуть саміт із відчуттям, що до них Росія не прислухається, то можуть від неї дистанціюватися.

4. Президент ПАР Сиріл Рамафоса використає саміт для просування мирного плану

Видання Financial Times писало про те, що «президент Південної Африки Сиріл Рамафоса використає свою присутність на саміті для просування мирного плану». Саме цей план Рамафоса разом із трьома іншими африканськими президентами представляв під час візиту до Києва та Москви. Він передбачає не тільки вільну торгівлю в Чорному морі, але й важливість територіального суверенітету.

5. Після виходу із зернової угоди Росія може опинитися під критикою африканських країн через зростання цін на продовольство

Через вихід із зернової угоди світові ціни на продовольство зростатимуть, тож лідери африканських країн, можливо, почнуть критикувати Росію за цей крок. Також завдяки цьому деякі африканські країни стають ще більш залежними від Росії. Про це писало видання Politico. Також The Guardian писало про саміт Росія—Африка та зазначало, що Володимир Путін остерігається публічної критики.

Викриття На зустрічі з лідерами африканських країн Путін представив фейковий «договір про нейтралітет України»


17 червня Путін зустрівся з лідерами африканських країн і представив «договір про нейтралітет України». Цей договір нібито парафувала українська сторона під час переговорів навесні 2022 року.

На «документ» звернули увагу фактчекери Центру стратегічних комунікацій, які визначили, що він — несправжній. На це вказують такі факти:

  • українська сторона не парафувала жодних «договорів про нейтралітет»;
  • Путін показав робочі матеріали російсько-українського переговорного процесу 2022 року під виглядом договору;
  • на переговорах не було досягнуто жодних домовленостей, а українська сторона відкинула завуальовану форму капітуляції, яку просувала Росія;
  • після відкриття фактів розстрілів у Бучі та інших свідчень реалізації Кремлем геноциду українського народу переговори втратили сенс і були припинені.

Отже, Путін показував африканським лідерам фейковий документ, розраховуючи на їхню непоінформованість.

Фейк Грета Тунберг із плакатом закликала, щоб Путін припинив знищувати леопардів

На російському форумі, у грузинському сегменті фейсбуку та медіа, які поширюють прокремлівську риторику, 9 та 10 червня виклали фото з екоактивісткою Гретою Тунберг, яка тримає в руках нібито аркуш із написом: «Путін! Припини знищувати леопардів!». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Myth Detector. Фото Грети Тунберг оброблено за допомогою програми. Насправді вона тримала аркуш із написом «Дозвольте Росії страйкувати за клімат», а саме фото опублікувала 14 травня 2019 року в твіттері, намагаючись закликати Росію долучитися до протестів проти кліматичної кризи.

Поширюючи цей фейк, пропагандисти намагаються дискредитувати екозахисницю Грету Тунберг і спотворити реальність, щоб показати, що Україна нібито програє. Мовляв, навіть потужна техніка не допомагає перемогти Росію, тож лишається тільки вмовляти не чіпати українців. Раніше «Детектор медіа» пояснював меседж, що західна техніка нібито недолуга й непридатна для використання в Україні.

Меседж Росія намагається припинити війну, яку Україна розпочала у 2014 році

Тезу про те, що Росія намагається припинити війну, яку Україна розв’язала у 2014 році, просував Путін на зустрічі з воєнкорами. Він заявив, що «не ми агресори, агресори — це вони [українці], а ми намагаємося припинити війну збройним способом».

Проте такі висновки безпідставні. Російський агітпроп систематично поширює тези про те, що нібито «Україна розв'язала війну ще у 2014 році», почала «вести бойові дії» проти «самої себе», а згодом «відмовилася сідати за стіл переговорів». З 2014 року російські пропагандисти використовували тактику підміни понять та розповідали про «громадянську війну» в Україні. За цим терміном приховували участь Росії у бойових діях на Сході України. А зараз росіяни проводять «спеціальну воєнну операцію» на території України.

Поширюючи такі меседжі, російські пропагандисти намагаються знайти виправдання своїм діям та перекласти відповідальність за них на жертву. Мовляв, Україна розпочала війну у 2014 році, а Росія зараз намагається її припинити. Проте саме Росія вторглась на територію України у 2014 році, почала війну на сході та окупувала Крим. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що війна в Україні почалася через заборону російської мови.

Маніпуляція На копії французької карти 17 століття немає України, бо тоді вона не існувала

Кремлівські пропагандистські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють відео, де голова Конституційного суду Росії Валерій Зорькін показує Путіну копію французької карти 17 століття, на якій начебто немає України. Російський диктатор сказав, що Україна — квазідержава, яку створила радянська влада. І додав: «Ну, ми знаємо, що ці землі просто входили до складу Речі Посполитої, а потім попросилися до складу Московського царства». Це — маніпуляція.

На брехню звернули увагу спеціалісти медіа «Вёрстка». Вони знайшли мапу картографа Гійома Сансона, копію якої показували Путіну. На карті є Україна, вона підписана як Vkraine ou Pays des Cosaques (Україна, або Країна козаків). Серед мап України відома його робота, створена в 1674 році. Цю карту можна знайти на сайті цифрової бібліотеки Національної книгозбірні Франції та її партнерів Gallica. Ба більше, Крим на карті не входить до складу Росії, а півострів обведений як окрема держава. У 17 столітті там розташовувалося Кримське ханство.

Агітпроп продовжує просувати ключові пропагандистські тези, що України не існувало, її створив Ленін. Про це говорить і сам російський президент, щоб виправдати повномасштабне вторгнення в Україну. Раніше «Детектор медіа» писав про те, що окупанти підготували псевдоісторичну методичку для навчання українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

Меседж Ордер на арешт Путіна видали через те, що санкції проти Росії не працюють

Такі повідомлення з’явилися в російських пропагандистських медіа. Їхні автори стверджують, що санкції проти Росії нібито не працюють і все свідчить про те, що санкції досягли свого піку чи дна. Мовляв, на Заході в розпачі через неефективність санкцій, тому Міжнародний кримінальний суд і видав ордер на арешт Володимира Путіна.  

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Аналітики переконані: меседжі, що санкції не працюють, є елементом стратегії Росії, яка хоче уникнути відповідальності за власні воєнні злочини. Меседжі про те, що санкції Заходу не працюють, з’явилися в інформаційному просторі ще навесні минулого року. Тоді пропагандисти запевняли аудиторію, що санкції шкодять країнам, які їх накладають більше, ніж самій Росії. Мовляв, через ці санкції як Україна, так і країни ЄС взимку замерзнуть. Натомість у росіян все буде добре.

Західні експерти й справді досліджують ефективність санкцій. Однак ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна не є ескалацією тиску Заходу на Росію через те, що санкції нібито не працюють. Ордер на арешт видали у справі щодо депортації українських дітей до Росії. Тобто Європейський Союз висловив підтримку розслідуванням прокурора МКС.

Викриття Як російська пропаганда зреагувала на протести у Грузії

Громадськість Грузії активно виступає проти прийняття у першому читанні закону «Про прозорість іноземного впливу», який здобув назву «російський закон». Його вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, прийнятий парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Влада створить спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становить хоча б 20%. Міністерство юстиції матиме право «спостерігати» за роботою потенційних «іноагентів» й отримувати необхідну інформацію, зокрема персональні дані. Прикметно, що голосування тривало з порушенням регламенту парламенту й без публічного обговорення. Попереду ще друге та третє читання, але оскільки закон має підтримку владущої партії «Грузинська мрія», ймовірно, парламент затвердить документ.

Закон маргіналізує ключові міжнародні організації, які моніторять права і свободи у Грузії. Саме так відбулося в Росії після прийняття відповідного закону у 2012 році. Також через ухвалення закону потенційно зменшиться фінансування опозиційних медіа, роботу яких підтримують із-за кордону. Крім цього, ухвалення закону може свідчити про фактичний відхід від євроінтеграційного курсу, про який Грузія заявила спільно з Молдовою та Україною (Асоційоване тріо). Закон може завдати удару по економіці Грузії. Грузинські підприємці отримують допомогу в межах європейської програми підтримки традиційних сфер малого та середнього бізнесу (приміром, у сфері винокуріння), а новий закон наразить на загрозу цю програму.

Держава дійшла до так званого «перехрестя Януковича», коли суспільство та влада мають діаметрально протилежні бачення розвитку Грузії, а суперечності сягнули піку після втраченого шансу на членство в ЄС у липні 2022 року.  На тлі цих перипетій у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, з’явилася низка меседжів, спрямованих на дискредитацію протестного руху Грузії. Детальніше розглядаємо їх нижче.

  1. Події в Грузії — початок «кольорової революції», скоро настане «чудове життя», як це відбулося в Україні. Термін «кольорові революції» відсилає до найбільш цивілізованого розпаду 20 сторіччя — «оксамитового розлучення» Чехії та Словаччини, де внаслідок безкровної та демократичної Оксамитової революції посткомуністичні еліти обох частин Чехословаччини взяли курс на незалежність, оголосили про перехід від соціалістичного режиму та планової економіки до капіталізму та ринкових відносин. Нині «кольоровими» або «оксамитовими» називають мирні акції протесту, внаслідок яких відбуваються певні політичні зміни. Попри ненасильницький характер протестів, російський агітпроп негативно трактує подібні революції, адже вони знаменують відхід від комуністичного курсу, демонтаж соціалістичного ладу та перехід до демократичного врядування. Пропаганда вживає цей термін в негативному значенні, запевняючи, що подібні протести відстоюють хибні цінності. Згадка про Україну в зневажливому ключі відтворює наратив засудження Революції Гідності та знецінення його позитивних наслідків. Пропаганда стверджує, що через усунення від влади Януковича та слідування новому проєвропейському курсу життя українців погіршилося, тож вони «попереджають» грузинів, що у разі успіху мітингарів на їхнє суспільство чекає те саме. Так, Україні довелося пережити глибоку економічну кризу 2014 року, але водночас вдалося взяти впевнений курс на євроатлантичну інтеграцію та зміцнити свою демократію. Росія боїться «оксамитового розлучення» з Грузією, адже не хоче втрачати її з поля свого впливу через низку геополітичних та економічних причин.
  2. «Соросята» місцевого розливу намагаються не допустити припинення закордонного фінансування. Цей меседж дискредитує представників грузинського громадянського суспільства, які стали на захист демократії, і приписує надуману меркантильну мету їхнім діям. Протести у Грузії не про фінансування, а про захист демократії та свободи слова. Аналогічні оцінки лунали й щодо подій Євромайдану. Нібито це, зокрема, боротьба за можливість отримувати західні «подачки» та гранти в обмін на суверенітет. Подібними заявами пропагандисти намагаються здійснити підміну понять, називаючи боротьбу за цінностей боротьбою за гроші.
  3. «Верхньоларсівці» долучаються до лав протестувальників і скандують антиросійські лозунги. Цим неологізмом пропагандисти позначають росіян, які втекли до Грузії, щоб уникнути мобілізації або щоб уникнути репресій за свою антивоєнну позицію. Восени черга на КПП «Верхній Ларс» розтягнулася на десятки кілометрів, адже охочих залишити Росію були сотні тисяч. Пропаганда стверджує, «верхньоларсівці» непогано освоїлися на своїх орендованих квартирах, і втративши будь-яке почуття сорому та гідності, ці «запроданці» вийшли на «грузинський майдан» і скандують образливі щодо Путіна гасла та скандують «Са-карт-ве-ло»*. Цей меседж радше працює на внутрішню російську аудиторію, змушуючи вкотре засудити тих, хто ховається від мобілізації. 
  4. Місцева грузинська влада вийшла з-під контролю. Держдеп США стурбований цим фактом, тож всіляко підтримує протестувальників, хоче їхніми руками «втихомирити» еліту та скерувати її на шлях істинний. Цей меседж — класичне відтворення наративу про «зовнішнє управління», яке здійснюють «західні куратори» на догоду Державному департаменту США та впливовим міжнародним корпораціям. Пропаганда запевняє: всі події Революції Гідності були зрежисовані ззовні та вдало реалізовані місцевими акторами зі «структур Сороса». Тепер агітпроп переконує, що у Грузії відбувається те ж саме: представники грантових структур нібито активно протистоять «легітимно обраній» владі, підриваючи її авторитет та законність ухвалених нею рішень. Цей меседж має на меті зневажити суверенність Грузії, нівелювати незалежність прийняття рішень та дискредитувати будь-які дії громадянського суспільства.

* Сакартвело — назва Грузії, яку використовують самі ж її мешканці. Назву «Грузія» використовує Росія та ще 20 держав, зокрема й Україна; у більшості держав світу прийнята назва «Георгія» (або її похідні). На тлі погіршення відносин з Росією та російсько-грузинської війни 2008 року, офіційний Тбілісі закликає інші держави відмовитися від використання назви «Грузія» на користь Сакартвело чи «Георгія». Від назви «Грузія» в офіційних документах вже відмовилися Литва, Японія, Ізраїль, Південна Корея.

Меседж Захід хоче втягнути Білорусь у війну з Україною

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях ідеться, що Захід провокує Білорусь на війну. Мовляв, у керівників країн Заходу є чіткий секретний план, який розкрила нещодавно російська розвідка. Водночас автори повідомлень додають, що Росія ніколи не залучала Білорусь до війни, адже вони країни-побратими. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo звернули увагу на кейс та визначили, що жодних «секретних» планів у країн Заходу немає, оскільки керівники країн абсолютно не зацікавлені в ескалації війни. Аналітики впевнені, що це вкид та чергова конспірологічна теорія від російської пропаганди. В умовах російської агресивної війни проти України європейські країни змушені зміцнювати свої кордони, нарощувати обороноздатність армій, щоб протистояти будь-якій зовнішній агресії. Відтак, безпека України — означає безпека країн Європи. 

Водночас Росія намагається переконати, що Білорусь не є співучасником війни, хоча це не так. Білорусь слугує плацдармом для російських військ, ракет і авіації як до, так і після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. У американському інституті вивчення війни кажуть, що це Росія намагається «тиснути на Білорусь, аби вона офіційно підтримала Росію у війні». Тобто агресором виступає Росія, проте аж ніяк не країни Заходу. Щобільше, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України.

Пропагандисти систематично дискредитують Захід та інших міжнародних партнерів України й звинувачують їх у розв’язанні й затягуванні війни. Мовляв, ескалації війни хоче Захід, а Росія захищається. У такий спосіб пропагандисти використовують тактику віддзеркалення, приписуючи свої дії опонентам.

Меседж Європа і США тягнуть Україну на «дно бездуховності»

Кремлівські видання впродовж тривалого часу поширюють меседж, що, мовляв, «колективний Захід» загруз у власній бездуховності й тягне за собою Україну. Як «докази» пропагандисти вигадують різні історії — як от, наприклад, про легалізацію педофілії та зоофілії в Іспанії. Вони також виривають рішення та ідеї з контексту, як от  нібито рішення англіканської церкви про гендерно-нейтральне визначення Бога. Меседж у своєму щорічному Федеральному посланні повторив президент Росії Володимир Путін. Зокрема, він заявляв, що «лише чоловік та жінка можуть бути родиною», «моральній деградації» в Росії не місце і що однією з причин для війни проти України є «захист світової моралі». 

Подібні дописи є очевидною спекуляцією, оскільки поняття духовності є субʼєктивним, а проблема дискримінації за будь-якою ознакою, включно з сексуальною та гендерною ідентифікацією — ні. Якщо говорити про фейки щодо педофілії та зоофілії, то у такому разі йдеться про нещодавно прийнятий пакет прогресивних законів у Іспанії. Зокрема, вони забезпечують права жінок йти в оплачувану «менструальну відпустку» та знімають низку обмежень щодо абортів. Однак ці закони не стосуються зоофілії чи педофілії. Якщо розібрати історію про гендерно-нейтральне визначення Бога, то головні інституції англіканської церкви лише оголосили про бажання розглянути це питання цієї весни. Крім того, заклики Європи та США у цьому контексті мають лише рекомендаційний характер,  і уряд України має вирішальне слово щодо того, чи впроваджувати їх у життя, чи ні.

У такий спосіб Росія знову звертається до приниження та висміювання представників ЛГБТ-спільноти. Крім того, так агітпроп вкотре виправдовує свою агресію проти України. Однак досвід свідчить, що якщо аналізувати статистику щодо ступеня сексуального насилля у країнах ЄС та Росії, то саме Росія має гірше становище. «Детектор медіа» раніше пояснював чому тема російської дезінформації щодо представників ЛГБТ-спільноти важлива для висвітлення.

Меседж Захід створив Україну як «анти-Росію» ще у ХІХ сторіччі

Кремлівські видання поширюють меседж, що, мовляв, Україна та її державність насправді є штучно створеним проєктом «колективного Заходу», що має неформальну назву «анти-Росія». Цей меседж у своєму щорічному Федеральному посланні повторив президент Росії Володимир Путін. Зокрема, він заявив, що так звану «анти-Росію» створили в Австрії в ХІХ сторіччі та що Росія воює саме проти цієї «анти-Росії», оскільки український народ «окупований Заходом», насамперед США. Раніше президент Росії говорив, що Україну також штучно створили в Австро-Угорщині або інших західних країнах.

На цей меседж у посланні звернули увагу журналісти української новинної служби BBC. Вони зазначають, що є низка історичних свідчень, що спростовують зазначені твердження.  

У такий спосіб Росія знову хоче перекласти відповідальність за свої злочини на жертву. Крім того, саме так пропагандисти хочуть виправдати свою агресію проти України: через боротьбу з «зовнішнім ворогом». Нібито Україна не має жодного значення, оскільки нею «керують» ззовні. «Детектор медіа» раніше пояснював як Росія знецінює українську державність за допомогою словосполучення «київський режим».

Меседж Росія прагне стати «безпечною гаванню» для всіх людей

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленні йдеться, що основне завдання Росії — стати тихою гаванню для «нормальних людей». Усіма своїми діями керівництво Росії хоче лише показати, що їхня країна це «острівець здорового глузду в цьому божевільному світі».

Проте така риторика маскує справжнє обличчя країни-терориста. Говорячи, що Росія хоче захистити всіх людей світу, вона вчиняла і вчиняє воєнні злочини. Зокрема й на території України з початку війни у 2014 році Росія несе розруху: знищує українські міста й села, вбиває тисячі українців. Зокрема, дітей. Водночас пропагандисти вибудовують уявну завісу між усім світом та Росією, говорячи, що по інший бік — вороги. Відтак, виховують у росіян ненависть майже до всіх народів. 

У такий спосіб автори повідомлень виправдовують неспровоковане вторгнення в Україну та просувають наратив, що Україна потребує захисту й допомоги від Росії. Нібито Росія готова допомогти Україні та  простягнути свою руку. 

Нагадаємо, що у нашій новій рубриці «Новомова» ми розказували, як Росія підміняє поняття й називає «окупацію чужих територій» «звільненням».

Фейк Українці просять у Путіна «повернути їм здоровий ґлузд»

  У повідомленні йдеться, що у Польщі відбувся мітинг, де українці просили у Путіна допомоги. Автори повідомлення додають до публікації світлину, де люди тримають плакат із написом: «Путін, поверни нам здоровий глузд». Це — неправда.

Аналітики проєкту Myth Detector дослідили цей кейс та встановили, що світлина зроблена за допомогою графічного редактора, напис наклали на оригінальне фото. Справжню світлину зробили у Варшаві під час протестів Євромайдану в Україні 2014 року. Організатором мітингу став громадський рух «Євромайдан» у Варшаві. Учасники пройшли до Посольства України у Польщі та вшанували пам’ять загиблих під час подій Революції Гідності. До дійства  долучилися також депутати польського Сейму. 

На справжніх фото зображені плакати з такими гаслами: «Підтримка сердець поляків є результатом вдячності українців» і «Єднаймося у боротьбі проти агресії спільного ворога — Путіна».

Меседж Українці паплюжать православ’я

Такий меседж поширюють проросійські користувачі соціальних мереж, зокрема у грузинському сегменті фейсбуку. У публікаціях ідеться, що після санкціонування храмів Московського патріархату в Україні українці почали поводитися не як справжні християни, а їхній рівень духовности, на думку авторів повідомлення, низький. Мовляв, українці паплюжать канонічне православ’я. Як доказ користувачі фейсбуку прикріплюють до допису серію відеофрагментів, у яких буцімто в українських церквах коїться за їхніми словами «бозна-що», а це суперечить усім християнським канонам. 

Фактчекери проєкту MythDetector пояснили, що люди почали масово ширити відеофрагменти з російськомовного сегмента ТікТоку у фейсбук. Насправді на відео зображено звичайний Вертеп, який виконує одну зі сцен, адаптовану до сьогодення. У ролику виступу ми можемо побачити подобу Путіна, дияволів і смерть. З діалогу сторін зрозуміло, що Путін прирівнюється до Ірода — дуже жорстокої, лютої людини. Власне, Ірод — головний антагоніст Вертепу, адже він мріє вбити новонародженого Ісуса. У новій інтерпретації — він хоче створити «русскій мир» і перемогти Україну, проте смерть убиває Путіна. Смерть у класичному вертепі постає як протагоніст Іроду. Інші частини виступу не видно на розповсюдженому відео.

Фактчекери додають, що театралізована сценка відбувалася у греко-католицьких храмах, а не в храмах Православної церкви України. Одне із відео було відзнято у Зарваниці, Тернопільської області, у соборі Зарваницької Матері Божої, а інше — у Трускавці, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Проте це не змінює суть того, що Вертеп — традиція української церкви та, попри конфесії, ми святкуємо єдине Різдво Христове. 

Цей меседж вигідний російській пропаганді, щоб дискредитувати українців, показати, що їхні цінності — негідні. Раніше «Детектор медіа» розвінчував низку фейків про буцімто неправильне православ’я в Україні, зокрема й про те, що в Україні поширюють язичництво. 

Меседж Зеленський міг би зупинити війну, але Захід не дав йому цього зробити

Телеграм-канали з мережі, що курує російська розвідка, поширюють меседж, що начебто президент Зеленський міг ще в лютому провести перемовини з Путіним під час Олімпіади в Пекіні. З огляду на це війна не почалася б. Але західні партери України начебто заборонили Зеленському їхати до Пекіна оскільки «мали на Україну власні плани». Це — маніпуляція.

Інформацію, що Зеленському начебто заборонили їхати до Пекіна, поширюють із посиланням на статтю в Financial Times, в якій на основі певних джерел повідомляється: Путін не попередив очільника Китаю Сі Цзіньпіня про плани російського вторгнення в Україну. А заступника глави МЗС Китаю Ле Юйчена навіть понизили на посаді, оскільки він не зміг передбачити вторгнення. Цей матеріал Financial Times заперечує раніше поширену точку зору, що Китай попросив Путіна не починати війну в Україні до завершення Олімпійських ігор.

У цьому матеріалі взагалі немає жодних згадок про можливий візит чи перемовини Зеленського та Путіна. І жодних фактів чи аргументів на користь теорії, що Зеленський хотів поїхати до Пекіна чи планував це зробити, але йому хтось чи щось завадило.

Натомість відомо, що напередодні поїздки до Пекіна Путіна його прессекретар Пєсков повідомляв, що Путін не планує зустрічатися з будь-ким, окрім очільника Китаю — зокрема через ковідні обмеження. За декілька днів до візиту Путіна до Китаю очільник МЗС Росії Сергій Лавров пропонував Зеленському зустрітися з Путіним у Москві, Санкт-Петербурзі чи Сочі, але  одразу попереджав, що темами обговорення не можуть бути Донбас чи приналежність Криму. Зеленський відмовився від такої пропозиції та пізніше  заявив, що не планує візит до Пекіна. Замість цього в нього були заплановані зустрічі в Києві з представниками країн-союзників України.

Немає жодних підстав вважати, що зустріч Зеленського взагалі планувалася в Кремлі під час візиту Путіна до Китаю, а також немає жодних фактів, які б свідчили про бажання Путіна домовитися з Зеленським. Навпаки, існує сотні доказів того, що 4 лютого, тобто за 20 днів до вторгнення, Путін вже ухвалив рішення почати війну з Україною, і висував заздалегідь неприйнятні ультиматуми до НАТО чи США, в яких вимагав нереалістичних поступок. Одночасно російська пропаганда із самого початку намагається перекласти відповідальність на Україну та її керівництво за війну, і навіть заперечує, що взагалі напала на Україну.

Фейк У Берліні запрацювало кафе «Погребок», в якому п'ють за здоров'я Путіна

У проросійських анонімних телеграм-каналах з'явилося повідомлення. що у Берліні запрацював заклад «Погребок», реклама якого стала вірусною одразу після того, як з'явилася в мережі. Це кафе, за словами пропагандистів, нібито російське, і в ньому прославляють Путіна, п'ють за його здоров'я, а берлінцям це подобається, тож реклама й набула такої популярності.

«Творці реклами пофантазували на тему наслідків майбутньої європейської зими. На їхню думку, наступного року Путіна на німецькому телебаченні підписуватимуть як канцлера Європи. Відвідувачі сперечаються щодо його ролі в історії: "Це він звільнив нашого Шольца!", "Європа принижена!", "Натомість ми більше нікому не постачаємо зброї", "Та завдяки йому у нас свобода!". У результаті всі сходяться на тому, що завдяки Путіну в Берліні є смачні млинці та автентичний квас від "Погребка"», — пишуть пропагандисти.

Однак в Берліні немає такого кафе.

Як пишуть фактчекери StopFake, так звана «вірусна реклама», в якій німці п'ють за Путіна, поширюється виключно на російських сайтах та в російськомовному сегменті соцмереж. Актори у відеоролику теж не є носіями німецької мови та розмовляють із дуже сильним російським акцентом. Тобто так звана реклама — лише постановка. Та й не можна направду рекламувати заклад, якого не існує.

Проте за допомогою таких фейків пропагандисти створюють видимість підтримки в Європі політики Путіна. Мовляв, європейці вже давно зрозуміли, що їхні лідери слабкі та ведуть ЄС до краху, натомість політика Росії є сильною й без її допомоги ЄС не встоїть. У так званому рекламному ролику пропагандисти також експлуатують тезу про холодну зиму, яка знищить європейців, адже керівництво ЄС нібито не думає про громадян, коли вводить санкції проти Росії. У такий спосіб росіяни створюють видимість надмірної важливості Росії. Мовляв, без її допомоги решта країн не зможуть обійтися.  

Фейк Росіяни вперше застосували «найновішу лазерну зброю» в Бєлгороді

Російські телеграм-канали, зокрема «військкори», а також мережа телеграм-каналів, що керується російською розвідкою, поширили десятки повідомлень про застосування чи підготовку до застосування «найновішого лазерного комплексу “Пересвіт”». Мережа лякала читачів невідомими, але катастрофічними наслідками, «військкори» раділи та чекали на реабілітацію після поразок в Харківській, Херсонській та Луганській областях. І поширювали фото світових стовпів, які виходять в небо – як Бєлгороді, так і в інших містах Росії, наприклад, у Москві. Деякі ЗМІ навіть детально описали, як саме «осліпили супутники НАТО», та коли вони припинили роботу.

Але пропагандисти поширили фейк: на фото, які були зроблені в містах Росії – одне з найпоширеніших типів гало, — світловий стовп. Це природне атмосферне явище, яке виникає коли світло здебільшого від Сонця та Місяця відбивається в мікроскопічних крижаних кристалах у повітрі. Гало буває майже будь-яких форм, зафіксовано майже сотню різновидів, але найпоширеніші – це коло навколо Місяця та світлові стовпи під час заходу Сонця. Також стовпи можуть виникнути від інших джерел світла – наприклад, потужних освітлювальних приладів.

Про російський «найновіший лазерний комплекс» відомо суттєво менше. Про його появу заявив Путін у 2018 році, і гіпотетично цей комплекс мав би заважати роботі супутників, що працюють на висоті до 1,5 тисяч кілометрів – але про випробування чи застосування цього комплексу перевірених даних немає. Як і доказів того, що він взагалі існує.

Фейк Над Китаєм закрили повітряний простір, військова техніка їде на Пекін, готується переворот

Така інформація шириться у соціальних мережах. Нібито президент Китаю Сі Цзіньпін ніде не з’являється після саміту Шанхайської організації співробітництва, який пройшов у місті Самарканд в Узбекистані й де він вперше особисто зустрівся з Путіним з початку повномасштабної війни в Україні.

Мовляв, ходять чутки про дострокову відставку Сі Цзіньпіна і що Китай на межі військового перевороту. Це не відповідає дійсності.

На сайті Flightradar24 бачимо, що над Китаєм літають літаки, повітряний простір не закритий. Також немає офіційних підтверджень, що Китай зупинив залізничний рух і що до Пекіна масово перекидають війська.

Фейк про переворот у Китаї залетів у соціальні мережі українців з російського інформпростору. Сі Цзіньпін хоч і зустрічався особисто з Путіним 15 вересня, проте нейтральна позиція Китаю наразі не змінилася. Днями президент США Джо Байден розповів, що поки не було жодних свідчень практичної підтримки Росії з боку Китаю.

Також президент Володимир Зеленський в інтерв'ю 24 вересня назвав позицію Китаю «неоднозначною» і сказав, що хотів би побачити допомогу від Піднебесної для боротьби проти Росії.

Водночас міністр закордонних справ Китаю Ван I в межах виступу на Генеральній Асамблеї ООН, яка триває з 20 по 26 вересня, закликав Росію та Україну не допустити поширення війни на інші держави. В Китаї вважають, що бойові дії повинні закінчитися завдяки «справедливим і прагматичним» переговорам.