Російські медіа активно спотворюють рішення Міжнародного суду ООН, яке було ухвалене 31 січня. Пропагандисти заявили, що суд відхилив усі вимоги Києва. Прокремлівські «експерти» також стверджують, що рішення суду нібито якраз підтверджує те, що «Росія чесно виконувала свої зобов'язання щодо співпраці в боротьбі з фінансуванням тероризму», і сам суд «відмовився» визнати Росію «державою-агресором». Проте це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Україна як позивач не вимагала від Міжнародного суду ООН визнати Росію агресором, тому всі заяви агітпропу про це є дезінформацією. Суд розглядав справу не про те, чи є Росія державою-агресором, а про те, чи фінансує вона тероризм і сприяє расовій дискримінації на окупованих українських територіях. Зокрема, Україна звинуватила Росію в порушенні Конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та заборону всіх форм расової дискримінації. Йдеться про початок окупації Росією частин Донецької, Луганської областей та Криму в 2014 році. Позов не стосувався безпосередньо повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. 31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН оголосив своє рішення щодо цього позову. Суд справді відкинув більшу частину українських аргументів, серед яких була виплата компенсацій Україні. Але визнав факт порушення Росією положень обох Конвенцій. Отже, Росія на найвищому можливому рівні офіційно визнана державою, яка порушує міжнародне право. Хоч суд і відхилив більшу частину претензій України щодо фінансування Росією тероризму, це рішення ніяк не підтверджує її «чесність», як стверджує агітпроп. Суд постановив, що Росія відмовилася проводити розслідування з приводу обвинувачень у тому, що з Росії на Україну направлялися кошти для можливого фінансування терористичної діяльності.

У частині про расову дискримінацію Україна зосередилася на обвинуваченнях проти Росії у вчиненні незаконних дій проти кримських татар, Меджлісу, культури й релігії. Проте аргументи України щодо визнання порушень Росією в Криму права на зібрання та свободу слова, а також участі Росії в переслідуваннях, викраденнях і вбивствах кримчан не задовільнили суд. Однак він постановив, що Росія з моменту окупації Криму в 2014 році заборонила викладання українською мовою, обмеживши права українців, порушивши в такий спосіб Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Також у рішенні сказано, що Росія своїм вторгненням в Україну в 2022 році порушила рішення суду від 2017 року, в якому заборонялося здійснювати будь-які дії, які можуть «погіршити або подовжити спір в суді або ускладнити його вирішення». На думку суду, ці дії «серйозно підірвали основу взаємної довіри і співпраці та таким чином ускладнили вирішення спору».

Варто зазначити, що Росія маніпулювала положеннями рішення суду на свою користь, хоча раніше агітпроп активно намагався дискредитувати не лише цей міжнародний орган, а й низку інших інституцій. Зокрема, поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть створити хибне враження того, що міжнародна спільнота визнала дії Росії правомірними.

Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Росія не має упередженого ставлення до будь-кого у складі ООН і що її дії не порушують Статут Організації. Втім це не так.

На цей меседж звернули увагу в Центрі протидії дезінформації при РНБО. Там нагадали, що в день початку повномасштабного вторгнення воєнний злочинець заявив, що його дії відповідають Статуту ООН. Пізніше він неодноразово виправдовував війну в Україні, пояснюючи її необхідністю «захисту жителів народних республік Донбасу», що є одним з головних наративів російської пропаганди. Країна-агресор постійно зловживає своїм членством в ООН, блокуючи резолюції на підтримку світового миру та стабільності.

Пропагандисти вдаються до таких меседжів, щоб надати валідації своїм діям. Мовляв, міжнародна спільнота підтримує Росію. Однак це не так. «Детектор медіа» вже писав як Росія використовує міжнародні організації для поширювання своєї пропаганди, зокрема ОБСЄ.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито під час бойових дій загинув перший мобілізований підліток з дитбудинку. У цих повідомленнях вони посилаються на заяви «директорки дитбудинку» Олесі Чикель, а також використовують реальне фото загиблого українського бійця. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони з'ясували, що на знімку зображений уродженець села Оселя Яворівського району Львівської області, 26-річний Володимир Сачала. 2 грудня на офіційній сторінці Яворівської міської ради на фейсбуці з'явилася інформація про смерть українського військовослужбовця і некролог, присвячений йому. Саме це фото й використали пропагандисти. Крім того, жодних даних про те, що український захисник — це неповнолітній вихованець дитячого будинку, призваний до ЗСУ, в оригінальній публікації Яворівської міської ради немає. В офіційній інформації відзначається, що після закінчення навчання в Івано-Франківському училищі в 2017 році Володимир Сачала поповнив лави української армії. З часом демобілізувався і повернувся до цивільного життя. У січні 2023 року Володимир знову пішов до Збройних сил України і служив у складі 24 ОМБр імені короля Данила. Наприкінці листопада внаслідок російських мінометних обстрілів Володимир Сачала отримав поранення, несумісні з життям. 4 грудня померлого захисника доставили додому.

У коментарі для StopFake Олеся Чикель, яку пропагандистські медіа назвали «директоркою дитбудинку», також категорично спростувала російські повідомлення. За її словами, вона є адміністраторкою патріотичної української групи на фейсбуці, де 2 грудня розмістила офіційне повідомлення Яворівської міської ради про смерть бійця Володимира Сачали. Російські медіа миттєво підхопили пост, але обрізали текст повідомлення і вигадали інформацію про «загиблого вихованця дитбудинку».

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити міф про Україну як безправну державу. Мовляв, усе настільки погано на фронті, що доводиться воювати дітям. Однак насправді в Україні немає мобілізації неповнолітніх. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував вигадки російського агітпропу щодо теми мобілізації.

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що буцімто влада Харкова має намір розпочати будівництво підземної школи винятково у своїх інтересах – «заради гарної картинки та піару». Мовляв, ініціативи такого роду робляться лише для того, щоб вчергове розікрасти бюджет, а школярам і у звичайних школах нібито нічого не загрожує. Втім це – фейк. 

У проєкті StopFake фактчекери звернули увагу на цю інформацію. Вони зауважили, що пропагандистські ресурси «забули» сказати, що українські школярі змушені навчатися не в класних кімнатах своїх шкіл, а в укриттях під землею через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема й на заклади освіти. За даними Міністерства освіти України та ЮНІСЕФ станом на листопад 2023 року, по всій території країни зруйновано або пошкоджено росіянами понад 4100 українських шкіл. З них у Харківській області повністю знищено 51 освітню установу, а частково пошкоджено 579 шкіл, дитячих садків, ЗВО та інших навчальних закладів. Експерти дитячого фонду ООН наголошують, що через російську агресію українські діти залишилися без доступу до базових прав – освіти та охорони здоров’я, що ставить під загрозу їхнє життя й добробут.

У випадку закриття шкіл і дитячих садків через російські атаки діти втрачають можливість спілкування зі своїми однолітками, що є важливим для їхнього розвитку. У звʼязку з цим у Харкові, як і в низці інших українських населених пунктів, практикується змішане навчання – онлайн та офлайн у безпечних місцях. У Харкові – це метрополітен. На п’яти станціях харківського метро обладнано 19 класних приміщень, які відповідають нормам безпеки у воєнний час, а також освітнім нормам. Класи обладнано шумоізоляцією та клімат-контролем, приміщення ізольовані від платформ, якими рухаються потяги. У метро в кілька змін навчаються 105 класів, 2087 дітей. Переважно це школярі молодшого та середнього віку. 

Враховуючи попит серед батьків харківських школярів на офлайн-навчання їх дітей у безпечних місцях, міська влада в жовтні 2023 року повідомила про намір розпочати будівництво першої підземної школи. Вартість будівництва – 58 мільйонів гривень. Школа зможе вмістити 450 школярів, тобто 900 дітей у дві зміни. Підготовчі будівельні роботи вже розпочалися.

Пропагандисти стверджують, що їх «високоточна зброя» потрапляє тільки в стратегічно важливі військові обʼєкти, а обстріли росіянами шкіл, дитсадків, культурних установ тощо – це все вигадки українців. Тобто, армія Росії в жодному разі нібито не атакує цивільне населення України, а тому за життя українських дітей можна не переживати. Зрештою, цей випадок дезінформації має на меті підживити наратив агітпропу про бездарну українську владу, яка все розкрадає й займається самопіаром, замість того, щоб підіймати рівень життя звичайних українців.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, буцімто Україна заявила, що в селі Гроза під час російського обстрілу загинули саме військовослужбовці, які прийшли на перепоховання, а не цивільні. Проте це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що під час удару в селі загинули цивільні. Серед 59 жертв була навіть малолітня дитина, 8-річний Іван Козир. Заяви про те, що близько 100 військовослужбовців були присутні на поминках, також є неправдивими.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив, що росіяни вбили 59 цивільних осіб прямим попаданням ракети «Іскандер», серед них — пенсіонерів, медиків, фермерів, вчителів, підприємців. Жертвами трагедії були цілі покоління сімей. Встановлено, що за злочином стоять двоє зрадників, які скоригували удар по кафе. Це брати Володимир і Дмитро Мамони, які перейшли на ворожий бік. 

Обстріл цивільних є воєнним злочином згідно з міжнародним гуманітарним правом. ООН вважає, що є достатньо доказів причетності Росії до цього удару, хоча Росія не визнала прямої відповідальності за цей злочин.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії та виправдати російських військових. 

Одним із факторів, що нібито символізує єдність російського суспільства й держави, є «велика російська культура». У них вітчизняна література — це важлива складова частина культури, духовне середовище проживання народу. Це про Пушкіна, Достоєвського, Чехова, Чайковського, Гоголя чи Толстого зокрема. 

Росіяни вживають термін «велика російська культура» насправді з метою побороти свій комплекс неповноцінності та штучно возвеличити її на міжнародній арені. Мовляв, культури різноманітних країн і народів мають право на існування, але «великою», тобто з винятково багатою спадщиною, є саме російська.

Впродовж століть Росія знищувала українську культуру: мову, історію, звичаї і традиції, культурну еліту — і це не вичерпний список. Росіяни спотворювали факти, присвоювали собі українських літераторів і культурних діячів, наприклад, письменника Миколу Гоголя чи художника Казимира Малевича. Україна — це нібито територія, яка завжди належала спочатку радянській, а нині російській спадщині.

Війна Росії проти України показала справжнє обличчя агресора. Виявилося, що «велика російська культура» може масово виховувати вбивць, ґвалтівників і мародерів, які мають на своєму рахунку вже тисячі воєнних злочинів. Росіяни також показують «велич» культури, на якій зростали, фізичним знищенням памʼяток української культурної спадщини. 

Наприклад, у містечку Іванків на Київщині окупанти обстріляли й підпалили історико-краєзнавчий музей, у якому зберігалося майже 20 робіт всесвітньо відомої української мисткині Марії Примаченко. У Харківській області російські війська прямим влучанням ракети знищили Національний музей Григорія Сковороди. У Запорізькій області росіяни пограбували та розгромили Василівський історико-архітектурний музей «Садиба Попова», що є національною пам’яткою. Міністерство культури та інформаційної політики стверджує, що загалом росіяни пошкодили в Україні вже 664 об'єкти культурної спадщини станом на липень 2023 року.

Позиціювання російської культури як великої завжди мало на меті виправдовувати насильство та зневагу до інших, що є одним із проявів ксенофобії. Пишатися власною культурою, звичайно, можна, проте коли вона насправді привласнює здобутки інших собі подібних, намагається переписати історію, то розмови про «велич» тої культури, в нашому випадку російської, не мають жодного сенсу. Виходить, що ніякої «великої російської культури» не існує — це вигадка, яка радше націлена на те, щоб підкреслити нібито вищість цієї культури над усіма іншими.

Таку тезу поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях дописують, як Володимир Зеленський нібито заявляв, що Ізраїлеві слід боротися з тероризмом «без законів та правил» — по суті буцімто закликав так до скоєння воєнних злочинів. Це — маніпуляція. 

Кейс вдалося опрацювати аналітикам проєкту StopFake: вони пояснили, що підґрунтям до створення цієї маніпуляції, найбільш імовірно, стало інтерв’ю українського президента в етері американського телеканалу NBC News від 5 листопада 2023 року. Протягом прямого етеру інтерв’юерка поставила запитання, чи Володимир Зеленський переконаний у тому, що Ізраїль підпорядковується нормам міжнародного права у війні з ХАМАСом. Тимчасом Зеленський відповів, що саме Росія, Іран та Північна Корея намагаються масштабувати війну в Ізраїлі:

«Це пожежа, яка палає між Ізраїлем та Палестиною, і деякі люди досі кидають у цей вогонь сірники, і я впевнений, що Росія не відстає у спонсоруванні ХАМАСу. І Іран також. Ось хто винний. Коли ми говоримо про закони та правила, там, де є терористи, правил немає [терористам на правила байдуже ред.]».

Власне, Володимир Зеленський мав на увазі, що саме Росія та інші «дружні країни» — Іран, КНДР тощо — не підтримують норми міжнародного права, а надто прямо чи опосередковано розпалюють ворожнечу. Ці країни, наприклад, активно блокують будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на підтримку України, в Генасамблеї ООН. А на думку Зеленського, так ще й вони можуть бути зацікавленими у масштабуванні війни на Близькому Сході. 

Натомість пропагандисти перекрутили заяву та почали стверджувати, що саме український лідер прагне сіяти розбрат та закликає вчиняти воєнні злочини за будь-яку ціну. У такий спосіб пропагандисти демонізують Володимира Зеленського та накладають на нього ярлики: скажімо, він агресор та провокатор, який хоче війн по всьому світі. 

У прокремлівських медіа та в російському сегменті фейсбуку поширюють інформацію про те, що за 25 днів у Секторі Гази вбито майже стільки ж цивільних, скільки нібито вбито в Україні за 563 дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Агітпроп подає інфографіку з порівнянням кількості жертв. Це — маніпуляція.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У графіках, які виклав агітпроп, зазначено, що за 25 днів конфлікту в Газі загинуло 8 тисяч 796 осіб, із яких 3648 — це діти. Поранених — 24 тисячі, із яких 9 тисяч 600 осіб — діти. Ці дані наводить ООН.

За 563 дні повномасштабної війни в Україні загинуло 9 тисяч 614 осіб, з яких 554 дитини. Поранених — 17 тисяч 535 осіб, з яких 1180 — діти. Проте в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини вважають, що «фактичні цифри значно вищі», адже у підрахунках організації не враховуються дані з окупованих міст, де точилися запеклі бої, як-от Маріуполь, Лисичанськ, Попасна та Сєвєродонецьк, де є повідомлення про численні жертви серед мирного населення.

Про це також заявляв речник Управління ООН з прав людини в Україні Криштоф Яновський. Він зазначав, що надати точні цифри з Маріуполя неможливо. Українські правозахисники вважають, що в одному Маріуполі російські окупанти вбили близько 100 тисяч людей.

Маніпулюючи цифрами та використовуючи для цього чутливу тему, російські пропагандисти намагаються чинити психологічний тиск на українців. Також росіяни прагнуть відбілитися: буцімто на фоні Ізраїлю, який, не зважаючи на мораль, убиває людей, Росія виглядає як гуманістична країна, бо нібито береже українців. Раніше ми спростовували фейк про те, що міністерка економіки Свириденко заявила, що Україна відновлюватиме Сектор Гази.

10 жовтня 2022 року Росія почала кампанію масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України. Вона тривала до 9 березня 2023 року, а опісля можна було спостерігати окремі випадки таких атак. У результаті російські терористичні обстріли завдали українській енергосистемі серйозних пошкоджень. 

Російські пропагандисти після перших масштабних атак намагалися дискредитувати українську владу та просували меседжі, мовляв, «застарілість» української енергетичної інфраструктури — одна з основних причин перебоїв з електропостачанням. Іншими факторами знеструмлення домівок українців були нібито бездіяльність уряду та неналежне обслуговування обʼєктів енергосистеми. Мовляв, українське керівництво на чолі з Володимиром Зеленським навмисно мучить населення України холодом і темрявою. Росіяни спекулюють на Голодоморі, трагічній події для української історії, та називають таку ситуацію «холодомором» звичайних громадян. 

Ще 16 березня 2022 року Україна офіційно приєдналася до спільної енергосистеми Європейського Союзу. Таке рішення мало на меті допомогти нашій країні підтримувати стабільну систему електропостачання. Європейська електроенергія почала надходити в Україну, а українська — в ЄС. Проте 11 жовтня 2022 року, наступного дня після першого масштабного ракетного обстрілу росіянами енергетичної інфраструктури, Україна призупинила експорт електроенергії. Це було повʼязано з наслідками руйнувань енергосистеми та необхідністю покрити внутрішні потреби України у споживанні впродовж усієї доби, а також забезпечити резерви на вечірній час, коли попит є максимальним. Уже 7 квітня 2023 року експорт електроенергії було відновлено.

Якби не масовані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру України, повсюдних знеструмлень не відбувалося б. Підтвердженням цьому є той факт, що жодних проблем із генерацією електроенергії та опалювальними сезонами на території країни до осені 2022 року не було.

Російські плани повністю знеструмити Україну провалилися завдяки титанічній роботі українських енергетиків, підтримці міжнародних партнерів і виваженим рішенням української влади в умовах енергокризи. Після кожної атаки енергетики відправлялися на обʼєкти, які зазнали пошкоджень і, ризикуючи власним життям, ремонтували їх. 

Станом на червень 2023 року Київська школа економіки попередньо оцінює збитки, завдані українській енергетичній інфраструктурі, у 8,8 мільярда доларів. Саме Росія, обстрілюючи ракетами українську енергосистему, несе відповідальність за виведення її з ладу. Вже у серпні 2023 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що в Україні відремонтували пʼять атомних енергоблоків, а ще чотири перебували в ремонті на той момент. До цієї зими Україна плідно готувалася, закуповуючи також, наприклад, запасні 100 високовольтних трансформаторів, які зберігатимуться за кордоном задля безпеки до виникнення в них потреби.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, нібито ООН звинувачує «київський режим» у тому, що він оголошує вироки невинуватим людям. Мовляв, вони мають на увазі майже шість тисяч кримінальних проваджень за співпрацю з Росією. Таку заяву буцімто зробила заступниця Верховного комісара ООН з прав людини Нада Аль-Нашіф під час свого виступу на засіданні Ради з прав людини ООН 9 жовтня. Пропагандисти також посилаються на заяви уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової, де вона звинуватила «українські спецслужби» в тому, що вони «тримають під вартою» учителів у Херсонській області. За її словами, Україна запроторює до вʼязниці вчителів лише за те, що вони «не порушили свій професійний обовʼязок і продовжували навчати дітей». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що хоч ця тема і справді обговорювалась на засіданні, Аль-Нашіф не звинувачувала Україну в «оголошуванні вироків невинуватим». В Управлінні Верховного комісара ООН із прав людини лише висловили занепокоєння у звʼязку з тим, що «багато осіб із заарештованих та навіть засуджених постраждали через свої дії, до яких, в принципі, їх могла примусити держава-окупант». У цьому контексті вони «з глибокою стурбованістю» спостерігають за політикою масового надання російського громадянства місцевим жителям на території України, тимчасово окупованій Російською Федерацією. 

Окрім того, російські медіа проігнорували частину доповіді, у якій Управління звернуло увагу на численні порушення прав людини з боку Росії. Зокрема Аль-Нашіф заявила, що жертви описують «жорстокість, яку складно уявити», такі як тортури електричним струмом, сексуальне насилля та жорстокі побиття, які у «деяких випадках призводили до переломів кісток та вибитих зубів». Вона також розкритикувала умови утримання полонених, зокрема відсутність доступу до продуктів харчування та медикаментів, а також позбавлення сну. В ООН звернули увагу й на те, що Росія не вжила жодних заходів для притягнення до відповідальності за порушення та злочини, скоєні її силовиками. 

Заяви Москалькової натомість не відповідають дійсності. Згідно зі статтею 111 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність передбачена не за викладання в окупації, а за «здійснення громадянином України пропаганди у навчальних закладах», а також за імплементування стандартів держави-агресора в освітній процес. Заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць у коментарі для «Радіо Свобода» наголосила, що факт проживання на тимчасово окупованих територіях не визначає автоматично людину колаборантом. Чиновниця також заявила про випадки, коли українські вчителі в окупації були змушені працювати під тиском, хвилюючись за життя своє та рідних. Відповідно, досудове розслідування та суд повинні враховувати всі обставини цієї категорії справ. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть дискредитувати владу України та уникнути відповідальності за злочини Росії. Крім того, в такий спосіб вони виправдовують і зневажливе ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій. «Детектор медіа» вже писав про те, які ще шкідливі меседжі Росія створює та поширює проти мешканців тимчасово окупованих територій.  

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію про те, що в ніч на 18 жовтня в Запоріжжі було пошкоджено будинок нібито внаслідок роботи українських сил ППО. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. За даними секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва, вночі росіяни вдарили 6 ракетами по Запоріжжю, «частково зруйновано квартири у 2-х під’їздах будинку». Станом на 16:47 відомо про 4 загиблих, пошуково-рятувальні роботи тривали.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну та викликати паніку серед українців, мовляв, сили ППО не захищають, а руйнують цивільні об’єкти та вбивають людей. Раніше ми писали про маніпуляцію, нібито у Повітряних силах ЗСУ визнали, що «українські ракети ППО прилітають» у житлові будинки.

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію про те, що Київ готує провокацію на Кременчуцькій ГЕС «за каховським сценарієм». Тобто, росіяни продовжують стверджувати, що українці здійснюють теракти. Мовляв, Україна замінувала станцію, щоб налякати людей та звинуватити російську армію в атаці на ГЕС, нібито так приховуючи власні злочини. 

Інформацію опрацювали фактчекери проєкту StopFake. Вони зʼясували, що немає жодних доказів міфічного замінування Кременчуцької ГЕС українськими військовими. Російська пропаганда базується на своїй попередній брехні про те, що Каховську ГЕС підірвала Україна. Усі об’єкти критичної інфраструктури, до яких належать і гідроелектростанції, у воєнний час постійно перебувають під охороною ЗСУ, Нацгвардії та поліції. Після російського теракту з підривом Каховської ГЕС Сили оборони України посилили патрулювання станцій. 

Саме Росія завдає атак по критичній інфраструктурі України — внаслідок масованих обстрілів окупантів в осінньо-зимовий період 2022-2023 в Україні не залишилося жодної неушкодженої теплової чи гідроелектростанції.

Цю тезу поширили в соціальних мережах і прокремлівських медіа. У повідомленнях пишуть, що ніхто «не помічає» гуманізму російської армії, адже вона нібито веде війну за всіма звичаями. Тоді як ХАМАС вбиває мирних жителів. Автори дописують, що Захід повинен консолідувати сили проти інших сил, а не Росії, яка буцімто «благородно» захищається. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo взялися за меседж і з'ясували, що Росія вкотре просуває тезу про «незліченні штаб-квартири НАТО» в Україні й натякає, що західні посадовці мають нібито нездоровий інтерес щодо українських територій. Буцімто Україною вже керують ззовні, а українські депутати, військові та інші актори політичного процесу взагалі не здатні ухвалювати будь-які рішення без попередніх узгоджень. 

Понад те, Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають найчастіше не військові об’єкти, а українські мирні міста й цивільна інфраструктура. Крім того, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин. Безпідставні вкиди Кремля про «обстріл військових об’єктів» покликані також підживлювати наратив про боротьбу Заходу проти Росії.

Наприклад, нещодавно Росія обстріляла село Гроза на Харківщині. Ракетний удар по селу став найбільшим за кількістю жертв у 2023 році в Україні та найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення в регіоні. І це лише один із десятка випадків, коли Росія вбиває і тероризує цивільне населення. А порівняннями з ХАМАСом росіяни намагаються вибілити себе на тлі іншого збройного конфлікту.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, нібито румунські користувачі позначили на гугл-карті місце, де найзручніше «спостерігати за обстрілами» в Одеській області. До повідомлень додають скриншот із міткою. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що на мапі немає такої мітки. Найбільш імовірно, що таку інформацію просто вигадали. На місці, яке згадують пропагандисти у своїх повідомленнях, лише є позначка  «Наблюдательная пдощадка», а міток румунською мовою нема. Аналітики пояснюють, що напис «vedere asupra bombardamentului Ucrainei» («вид на бомбардування України») могли додати у фоторедакторі, або створити свою власну мітку, яка не відображається іншим користувачам.

Пропагандисти демонструють, що іноземці нібито кепкують з війни в Україні та навіть створюють «оглядові майданчики» задля того, аби спостерігати за щоденними обстрілами України Росією.

5 жовтня 2023 року о 13:24 російські окупанти завдали удару по селу Гроза Куп’янського району Харківської області. Росіяни влучили у місцевий магазин та кафе, де проходили поминки за односельцем-військовим. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що загалом на території перебувало 60 людей, а загинуло щонайменше 52 людини, серед яких є дитина. Також зафіксували семеро постраждалих, які зазнали важких поранень, — вони перебували на відстані мінімум 50 метрів від самого кафе. В етері національного телемарафону міністр ще розказав, що в селі проживали 330 мешканців і «якраз із кожної сім’ї, з кожного двору одна людина була присутня на цьому поминальному обіді». Натомість анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседжі, буцімто удар по селу завдала Україна, при чому це відбулося, мовляв, на прохання Володимира Зеленського. Пропагандисти переконують, що насправді трагедія «вигідна» українському керівництву задля власної наживи. Зокрема, ідеться про отримання додаткової гуманітарної допомоги та збільшення фінансової підтримки. Крім того, писали, що в кафе перебували українські бійці, а отже, російська армія нібито цілилася саме у військових та у військові об’єкти. Та насамкінець пояснюють: «Захід зменшив свій негатив у сторону Росії, тож Україна, очевидно, його підсилює».

Проте очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на місці удару були цивільні люди та автівки. Згодом Суспільному це підтвердив і начальник поліції регіону Володимир Тимошко. Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста, села й цивільна інфраструктура. Місце поминок — це не військова ціль. Тим більше, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин.

Начальник поліції Харківської області також пояснив, що вже точно встановлено: влучання здійснено балістичною ракетою «Іскандер». Це тип ракет, який є на озброєнні в Росії і немає в України. Голова Харківської ОВА сказав, що це був «прицільний удар» і влучання було по самісінькому центрові будівлі, що й спричинило таку кількість жертв. 

Автори вдаються до конспірології, коли пишуть, що Зеленський прагне наживатися на війні в Україні й власноруч «віддає» накази обстрілювати українські міста і села. Ці намагання свідчать про демонізацію України, створення хибного враження про неї у країн-партнерів. Приміром, схожу риторику використовують в анонімних телеграм-каналах у відповідь на приїзд іноземних політиків до України. Тоді пропаганда системно просуває тезу, що тривоги в Україні несправжні, а є лише спробами залякати іноземців та отримати якомога більше зброї. 

Ракетний удар по селу 5 жовтня став найбільшим за кількістю жертв у 2023 році в Україні та найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення у регіоні. 

Пропагандисти намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, спотворюючи первинне значення певних термінів. Прикладом цього є теорія «операції під фальшивим прапором». 

Первинне її визначення використовують для опису операцій, у здійсненні яких хибно звинувачують ворога задля початку або пожвавлення військових дій. Такі операції справді були впродовж історії, особливо під час Першої і Другої світових воєн, й історики використовують термін «операції під фальшивим прапором» у фаховій літературі. Конспірологи спотворили його значення тим, що застосовують його для опису ледь не кожної події у світі. Наприклад, прихильники теорій змов стверджують, що теракти 11 вересня 2001 року в США нібито було здійснено американським урядом, а не терористами, щоб почати та виправдати свою «Війну проти терору», зокрема вторгнення в Ірак. 

Російські пропагандисти використовували теорію про «операцію під фальшивим прапором» для початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. За кілька днів до 24 лютого 2022 року російські державні медіа стверджували, що Україна нібито готує напад на російські території для того, щоб почати війну проти Росії. Після того, як Росія напала на Україну, конспірологи та пропагандисти запевняють, що Росію нібито підставили, а вторгнення нібито є інсценізацією. Мовляв, це не Росія напала на Україну, а Захід напав на Росію в Україні. 

Використовуючи теорію про «операції під фальшивим прапором», Росія хоче стерти відчуття реальності та змусити сумніватися у всьому, що відбувається навколо. Крім того, у такий спосіб вони намагаються перекласти відповідальність за воєнну агресію на інших, щоб підкріпити образ «Росії-жертви», який культивують пропагандисти. Ця теорія є прикладом того, як російська пропаганда спотворює значення термінів, щоб затуманювати інформаційний простір. 

Таку тезу поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях пишуть, що діти в Україні «не хочуть» вивчати українську мову через «тотальну українізацію» суспільства. Тобто автори натякають, що освітяни зумисне змушують школярів вивчати українську мову, а ті пручаються. У публікаціях наводять цифри, нібито наскільки відсотків вивчення української мови зменшилося, та підсумовують: «українців змушують поринати в культуру, але їм це не потрібно». На підтвердження такої тези пропагандисти посилаються на матеріал французької газети Le Monde. 

Фактчекери VoxCheck опрацювали кейс і визначили, що в матеріалі Le Monde медійники справді пишуть про погіршення загального рівня знань в українських дітей. Причиною цього вони назвали російську агресію, повномасштабне вторгнення й атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема обстріли шкіл. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівці знайшли матеріал і додатково його проаналізували. У ньому вказано, що 57% вчителів спостерігають погіршення знань учнів з української мови, до 45% — зниження математичних навичок, до 52% — іноземних мов. Дошкільна освіта також має проблеми: близько ⅔ дітей дошкільного віку не відвідують садочки. У прифронтових зонах ця цифра становить ¾. Посилаються в матеріалі на пресреліз ЮНІСЕФ, у якому ці дані наводять.  

Проте ні ЮНІСЕФ, ні журналісти французької газети НЕ звинувачували у так званій «тотальній, примусовій та насильницькій українізації». Це просто вигадка пропагандистів, які вирішили зманіпулювати даними та пояснити, нібито діти пручаються вивчати мову, хоча це абсолютно не так. Такі цифри — це результат агресії Росії проти України, щоденних обстрілів мирних українських міст, критичної та цивільної інфраструктури. Ідеться про те, що українські діти не заперечують вивчення предметів, не висловлюють повсюдного незадоволення, в Росія перешкоджає їхньому якісному навчанню, і доказом цього є дослідження від ЮНІСЕФ. 

Прочитайте наш кейс, коли пропагандисти брехали, що вони обстріляли нібито базу дислокації ЗСУ у Ромнах. Насправді це виявилася загальноосвітня школа. І за результатами атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, заступниця директора, секретарка та бібліотекар. На момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. 

Як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні, спрямовані проти українських дітей, — читайте в нашому дослідженні. 

Росія намагається виправдати свої дії багатьма різними способами. Одним із них є те, що між Росією та Україною нібито були невирішені територіальні претензії, а кордон між двома державами взагалі не проголошено. Мовляв, у Росії не було жодного іншого виходу вирішити цю проблему, окрім як спеціальна воєнна операція. Тим паче, про це ж нібито просили місцеві. 

Насправді ж у 2003 році як Росія, так і Україна підписали (а у 2004 ратифікували) Договір про українсько-російський кордон. Він чітко визначає поділ між Україною та Росією в географічному та правовому контекстах. Підписання цієї угоди означало, що обидві країни мали б визнати кордони одна одної та закрити всі свої територіальні претензії на перемовинах, якщо вони були. 

Однак саме Росія всіляко намагалась перешкодити повноцінній дії цієї угоди. Зокрема, у період між підписанням та ратифікацією відбувся скандал навколо острова Тузла, біля якого Росія збудувала дамбу всупереч уже ухваленій лінії кордону. Крім того, Росія навмисно затягувала процес демаркації кордону і нічого зі свого боку для цього не робила. Україна почала демаркацію кордону з Росією своїми зусиллями у 2015 році, після того, як Росія порушила умови договору вторгненням у Луганську та Донецьку області. 

Ця ситуація є ще одним прикладом того, як Росія за допомогою новомови намагається замаскувати свої порушення міжнародного права. Вона використовує місцевих жителів як розмінну монету задля досягнення своїх імперських амбіцій та хибної валідації своїх дій. Крім того, пропагандисти намагаються перекласти відповідальність з агресора на жертву агресії, брешучи, що в України нібито були «територіальні претензії» до Росії. 

Міжнародне гуманітарне право визначає принципи ведення воєнних дій під час збройних конфліктів. У додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій є стаття 48, в якій розкрито суть базових правил ведення воєнних дій. У ній ідеться, що «для забезпечення поваги та захисту цивільного населення й цивільних об'єктів Сторони конфлікту повинні завжди розрізняти цивільне населення та комбатантів, а також цивільні та воєнні обʼєкти й відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних цілей». 

Російський агітпроп використовує словосполучення «легітимна ціль» для позначення обʼєктів, які хоч і можуть мати опосередкований звʼязок із підтримкою України у війні проти Росії, але не є прямими воєнними цілями згідно з міжнародним правом. У такий спосіб росіяни намагаються виправдати свої воєнні злочини в Україні. Водночас метою застосування цього терміна є блокування почуття  провини в росіян за дії своїх військових. 

Прикладом подібного злочину є російський удар вночі 15 серпня по заводу шведської компанії SKF у Луцьку. Посольство Росії у Швеції назвало завод «легітимною військовою ціллю». Компанія SKF опісля трагедії відповіла, що її завод у Луцьку виробляє конічні роликопідшипники, «насамперед для важкої цивільної автомобільної промисловості». 

Після заяви міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі про те, що воєнні цілі за межами кордонів України є частиною її самооборони, експрезидент Росії Дмитро Медведєв відповів, що будь-яка посадова особа Британії може розглядатися як «легітимна ціль». Це ще одне підтвердження того, що Росія навмисно розмиває кордони між цивільними та воєнними обʼєктами. 

Раніше ми писали про те, як російська влада застосовує словосполучення «високоточна зброя», щоб заперечити свої воєнні злочини.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що 6 вересня російські військові нібито обстріляли місце дислокації українських військових у Костянтинівці. Агітпроп зазначає, що буцімто є фото та відео з пораненими, які це підтверджують. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. 6 вересня російські військові обстріляли ринок у Костянтинівці, внаслідок чого загинуло 15 осіб. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив, що постраждало саме лише цивільне населення, а військових частин там не було.

Поширюючи інформацію про те, що ціллю російських військових є виключно військові об’єкти, агітпроп намагається вибілити росіян та показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що росіяни обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові.

10 вересня 2023 року Росія провела вибори різного рівня з довиборами «депутатів» до Держдуми та голів низки регіонів до місцевих органів влади. Вибори відбулися й на тимчасово окупованих Росією територіях України — у частині Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей, а також у Криму. Телеграм-аноніми стверджували, що явка по українських областях «висока», а отже люди нібито проявляють неабиякий інтерес до формування російської політики — «конкурентної, чесної та неупередженої». І дописують, що волевиявлення народу свідчить про так звану легітимність проведених виборів. 

Як і ці вибори, так і будь-які попередні разом із псевдореферендумами — це несправжні вибори й не абсолютне волевиявлення українського народу. Раніше Верховна Рада звернулася із закликом до іноземних держав, аби ті визнали незаконність проведених виборів. Зокрема й прийняла постанову № 9581 за результатами пленарного засідання. У ній ідеться, що окупаційна влада залякує, шантажує і примусово залучає до виборів громадян України шляхом незаконної паспортизації та заміни українських ідентифікаційних документів на російські аналоги. 

Такі вибори суперечать загальним нормам міжнародного права та порушують українське законодавство. Ба більше, такі дії з боку Росії насамперед загрожують безпеці українців — адже під дулами автоматів їх змушують голосувати. Європейський Союз так само (ще у червні) засудив намагання Росії щодо проведення псевдовиборів на ТОТ. Тоді речник ЄС Петер Стано заявив, що в Москви нема жодних юридичних прав на захоплені українські території і по суті Росія діє свавільно, нехтуючи всіма нормами й правами. У результаті Росія прагне лишень додати легітимності своїм діям, прикриваючись благими цілями. Нібито прагнення голосувати, бути частиною Росії йде від самих українців, і їм, відповідно, надають простір для «самовизначення».

Голова Луганської ОВА Артем Лисогор також зазначив, що окупаційна влада таки визнала провал своєї примусової паспортизації та дозволяла людям голосувати без російського паспорта. І місцевим колаборантам дозволили не відкривати виборчі дільниці, а проводити голосування по домівках.

Тобто такий підхід до проведення «виборів», навпаки, є результатом низької явки на дільниці, незацікавленості українців голосувати та загального спротиву окупаційній владі. Проте Кремль намагається всіляко себе вибілити та продемонструвати «демократію» серед повсюдного хаосу: навіть запросили так званих «іноземних наглядачів», які високо оцінюють роботу окупаційних екзитполів. Але  ті «спостерігачі» виявилися прибічниками Росії й, очевидно, висвітлювали роботу гауляйтерів упереджено.

Російські пропагандистські медіа опублікували інформацію про те, що міністр оборони Румунії Ангел Тілвер нібито зробив заяву, у якій закликав уряд України перенести бойові дії, казарми та підприємства подалі від спільного кордону, аби не постраждала територія Румунії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту Myth Detector. Румунська організація з перевірки фактів Factual повідомила фактчекерам, що такої заяви міністр оборони Румунії не робив. Також Міністерство оборони Румунії офіційно спростувало цю цитату та опублікувало заяву на платформі медіамоніторингу Inforadar.

У Міноборони Румунії підозрюють, що цей фейк з’явився як відлуння російських атак по території України, внаслідок яких сталося падіння дронів на територію Румунії. Фрагменти безпілотників упали 4 та 9 вересня.

У такий спосіб агітпроп намагається посварити Україну з її союзниками та перекладає відповідальність на нашу державу за падіння російських безпілотників на території Румунії. Мовляв, якби поблизу не було українських казарм, то й ударів не було би. Проте саме Росія розпочала війну в Україні та знищує інфраструктуру та цивільні об’єкти. Раніше ми спростовували фейк про те, буцімто Україна підтвердила, що Росія завдає високоточних ударів виключно по військових об’єктах.

Після чергового російського обстрілу українських територій Міноборони Росії опублікувало допис у своєму офіційному телеграм-каналі із зображенням пуску ракети та написом: «Точно в ціль!». Відбулося це 28 квітня 2023 року – тоді, коли одна з російських ракет влучила в багатоповерхівку в Умані й убила 23 людини, серед яких було 6 дітей. Тобто Москва показала, як насправді працює її «високоточна зброя».

Така риторика вкорінює в головах росіян ідею, що зброя їхньої армії не здатна схибити й застосовується у війні максимально точно. Коли в Міноборони Росії кажуть, що завдали удару по якомусь обʼєкту в Україні, то для возвеличення своїх здобутків вони можуть застосовувати якраз-таки словосполучення «високоточна зброя». Гігантоманія і тут дається взнаки: росіяни вважають Росію еталоном державності, а її оборонно-промисловий комплекс — одним із найпотужніших у світі, бо така зброя є обмеженим ресурсом.

Крім того, у випадку з влучанням російської ракети в багатоповерхівку в Умані й іншими схожими ситуаціями російська пропаганда застосовує тактику віддзеркалення та перекладає провину на Україну. Мовляв, трагедії стаються внаслідок невмілого відпрацювання української системи ППО. Російські ж ракети нібито не можуть влучити у цивільний будинок. Тож росіяни впевнені у правильності своїх дій – вони протистоять «укронацистам».

За версією енциклопедії Міноборони Росії, так звана «високоточна зброя» здатна забезпечити враження обʼєкта з імовірністю 50%. Відповідно, росіяни самі стверджують, що в теорії кожен другий боєприпас не досягає своєї «точної» цілі.

Для збереження довіри з боку цивільного населення Росії та виправдання кривавої агресії проти України агітпроп вдається до всіх можливих способів. Виходить, що «високоточна зброя» – це та, яка вбиває мирних українців, а не та, що летить до запланованих географічних координат. Ба більше, з високою точністю ця зброя здатна переконати пересічного росіянина, що в армії Росії все під контролем у війні проти України.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна спровокувала Росію, тому та й вирішила «напасти на Україну». Мовляв, постійний євроінтеграційний курс України шкодить Росії, бо її ворог — Євросоюз — чимдуж наближався до російських кордонів. Автори підсумовують: Росія здійснила широкомасштабний наступ на територію України й легітимно відстоює свої цінності. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo проаналізували кейс і пояснили, що загалом російська агресія спрямована на знищення України як держави та українців як нації. Російська армія чинить геноцид в Україні. Меседж про знищення України висловив на початку квітня російський політтехнолог Тимофій Сергєйцев у статті на сайті пропагандистського інформаційного агентства «РИА Новости». Автор пропонував знищити все, що робить українців українцями, а також винищити тих, кого не вдасться зламати та підкорити. Існування України заперечувалося, адже «історія показала неможливість державотворення в Україні». 

Крім того, Росія переконує, що прагнення України вступити до НАТО чи ЄС є прямою загрозою безпеці Росії. Проте членство України в будь-яких міжнародних організаціях — вибір України та її народу, а не нав’язана воля третіх сторін. 

Зрештою, Кремль за допомогою цього меседжу намагається виправдати широкомасштабне вторгнення Росії до України і знаходить треті сторони, звинувачуючи їх у всіх бідах. Проте будь-які політичні рішення в Україні ухвалюють українські посадовці. Україна ладна вступати в будь-яку організацію, підтримувати ініціативи, якщо на це є воля народу. Вдертися до України — це рішення Росії та росіян, яке вони підтримали або відповідними висловлюваннями, або мовчазною згодою. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що американський генерал Ентоні Поттс загинув у результаті російського ракетного удару по штаб-квартирі НАТО в Дніпрі. Це — брехня. 

Грузинські фактчекери проаналізували цей кейс та пояснили, що насправді американський генерал загинув в авіакатастрофі, перебуваючи на борту одномоторного літака (Piper PA-28 Cherokee) 25 липня 2023 року. Літак розбився в Гавр-де-Грейс, у штаті Меріленд. Причина аварії все ще не відома. Розслідування інциденту проводить Національна рада з безпеки на транспорті США. Тобто це просто вкид непідтвердженої інформації від російських пропагандистів. 

Російські війська атакували Дніпро 28 липня 2023 року та влучили в багатоповерхівку. За результатами обстрілу 60% квартир житлового комплексу так чи інакше пошкоджені. Але Росія не обстрілювала Дніпро 25 липня і тоді не міг загинути генерал. Він був у США.  

У такий спосіб автори прагнуть показати, що російська армія всемогутня і, мовляв, ладна знищити американських військових або бійців, причетних до НАТО. Більш того, так російський агітпроп демонструє, що НАТО та американські військові прямо залучені в російсько-українську війну. Тому нібито окупанти й знищують противників на території України. 

Утім, Росія вкотре просуває тезу про «незліченні штаб-квартири НАТО» в Україні й натякає, що західні посадовці мають нібито нездоровий інтерес до українських територій. Нібито Україною вже керують ззовні, а українські депутати, військові та інші актори політичного процесу взагалі не здатні ухвалювати будь-які рішення без попередніх узгоджень. 

Понад те, Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста й цивільна інфраструктура. Крім того, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин. Безпідставні вкиди Кремля про «обстріл військових об’єктів» існують, аби також підживлювати наратив про боротьбу Заходу проти Росії.

Рекомендуємо ознайомитися з терміном новомови «центри ухвалення рішень», за допомогою якого Москва якраз легітимізує щоденні обстріли України та вбивство мирних жителів. Там ви також знайдете хронологію російських обстрілів житлових об'єктів від початку 2023 року.