Кремлівські медіа поширюють «факти» та «оцінки місцевої влади» щодо «завданих збитків». Так званий «голова адміністрації Запорізької області» Євген Балицький розповів, що нібито ЗСУ орієнтовані на знищення цивільної інфраструктури в області. Також Балицький представив «замахи» на колаборантів як «замахи на представників місцевої влади» і «теракти».

Насправді Росія, а не Україна здійснює обстріл цивільної інфраструктури по всій території України, знищуючи об’єкти, що не мають ніякого стосунку до армії. Російська армія обстрілює автобусні зупинки, церкви, театри, поліклініки та інші об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, вбиваючи сотні мирних українців. За даними Міністерства внутрішніх справ України, на 1 атакований Росією військовий об’єкт припадають 73 атаковані цивільні об’єкти. Водночас ЗСУ завдає точкових ударів по критично важливих об’єктах окупантів. Як пише StopFake, найліпше спростовує «терор» проти мирного населення з боку ЗСУ те, що після деокупації та відходу російських військ на цих територіях відновлюється мирне життя.

Про атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні постійно повідомляють американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) та провідні західні видання — DW, New York Times, The Guardian, Associated Press й інші.

Російська пропаганда постійно застосовує тактику віддзеркалення та звинувачує Україну у тих злочинах, які вчинила російська армія. Раніше росіяни просували меседж про те, що нібито Україна — держава-терорист; нібито українські військові обстріляли американськими ракетами «Хімарс» колонію в Оленівці, де утримуються українські полонені з «Азовсталі»; українська зенітна ракета потрапила у житловий будинок у «Дніпропетровську» (не в Дніпрі); українська влада створює псевдодокази провини Росії в загибелі людей тощо. 

Зокрема, за нею проводитимуть уроки першого вересня на тему «Моя історія». Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Як пише ГУР, запропонований «план» містить псевдоісторичні факти та «божевільні» ідеї. У ньому дослівно повторюють пропагандистські виступи російських телевізійних ідеологів: «Україну створив Ленін», «української мови не існує», «всі українські герої – злочинці», «Україну має бути знищено».

Більшість тез цього документа суперечать не лише історичним фактам, але й здоровому глузду. Пропагандисти стверджують, що «Захід, що почувається світовою геополітичною периферією, прагне підірвати єдність і стабільність “Серцевинної Землі”» – Росії, понад 80% її громадян належать до одного триєдиного народу – це росіяни (великороси), українці (малороси) та білоруси, – східні слов'яни, спадкоємці Древньої хрещеної у Херсонесі князем Володимиром». Насправді хрещення Русі відбулося в Києві, у Херсонесі хрестили власне Володимира.

Акцентуючи російський імперіалізм, окупанти розповідатимуть, що «Стародавній Русі, Російській імперії та сучасній Росії була уготована доля спадкоємиці великої Візантії, яка колись була центром всього цивілізованого світу, мала найбільшу культуру і глибоку релігійну традицію». Нібито спершу в Старій Ладозі та Новгороді виникли центри ранньої російської державності, а згодом і в Києві. Хоча насправді обидва російських міста молодші ніж Київ.

Також за «планом» передбачено розповідати, що «Грушевський почав конструювати український історичний міф, що обертався навколо Галичини, і видавати українською мовою газету, для кожного випуску якої винаходив кілька нових “українських» слів”».

«Більшовики вирішили створити свою Україну, але на комуністичний лад. Так виникла “Україна імені Володимира Ілліча Леніна”… Українська мова нав'язувалась людям насильно». Насправді саме радянська влада продовжувала політику російської імперії та цілеспрямовано обмежувала використання української мови.

За альтернативною історією «багато хто переписався в українці з кар'єрних міркувань». Насправді єдина національність, яка сприяла кар’єрі в радянському союзі – росіянин.

Не оминули й міфу про «бандерівців», які нібито після Другої світової «осіли в Канаді» та «роздували в післявоєнній радянській Україні зло». Щодо сучасності, то США, ЄС та НАТО «тиснули на українську владу для перетворення України на “антиросію”».

Саме тому для окупантів «напружена боротьба має закінчитися перемогою і звільненням наших земель і наших людей від терору бандерівців».

Таку тезу поширюють російські пропагандисти у світлі подій навколо Запорізької АЕС та вбивства Дар'ї Дугіної. Ба більше — визнати Україну терористичною державою російська Держдума запланувала на засіданні 25 серпня. Відповідний законопроєкт вже внесли російські політики. Називаючи Україну терористичною державою, Росія використовує дезінформаційні меседжі, спрямовані на виправдання вторгнення в Україну, яке РФ продовжує називати не війною, а «спецоперацією». Як пише EUDisinfo, Росія продовжує вигадувати різні пояснення та приводи для своєї агресії.

За даними Центру протидії дезінформації, в Міноборони РФ заявили, що за останню добу ЗСУ сім разів завдали великокаліберних ударів по району ЗАЕС, а в Калінінграді затримано «диверсанта» з бомбою, який визнав координованість своїх планів із «Азовом».

Насправді це саме Росія розпочала війну щодо України, жорстоко вбиває українців та українок, знищує українські міста та села. Саме Росію можна назвати державою-терористом, особливо після ракетних обстрілів торговельних центрів в українських містах, внаслідок яких загинули десятки цивільних людей. Поширюючи тезу про те, що Україна — держава-терорист Росія вже не вперше перекладає відповідальність за своє вторгнення та прагне виправдити себе в очах інших держав. Також у такий спосіб РФ хоче відвернути увагу світу від власних воєнних злочинів на території України.

Російські пропагандисти поширюють «новини» з тимчасово окупованого Куп’янська, що на Харківщині. Нібито містяни тішаться тому, що росіяни прийшли до їхнього міста. Це не так.

Як пише Харківський антикорупційний центр, картинку для російських медіа створюють самі ж росіяни. Фактчекери ідентифікували учасників святкувань. За їхніми дописами дійшли висновку, що участь у регулярних виїздах на окуповану територію України взяли вже понад 700 волонтерів «Молодої гвардії Єдиної Росії». У волонтерських таборах раз на два тижні проводиться ротація, понад 100 добровольців перебувають там постійно. Саме вони й створюють картинку для російських медіа. Одна з «волонтерок» у дописі в соцмережах розповідає, що «Куп’янськ — столиця Харківської області поки Харків не звільнений».

На загальній фотографії, зробленій 22 серпня у Куп’янську, є й куратор так званих «гуманітарних центрів», які на окупованих територіях Харківської області відкрила політична партія «Єдина Росія», росіянин Олександр Мещанінов, що використовує псевдонім «Александр Куликов». На фото також є депутат Ненецького автономного округу від «Єдиної Росії» Андрій Попов. Насправді за такими повідомленнями оцінити наскільки масово взяли участь у «святкуванні» містяни, які залишились в окупації, неможливо.

Таку тактику пропагандисти застосовують не вперше. ЇЇ мета — переконати українців у тому, що мешканці окупованих територій зрадники. Натомість тих, хто залишився з різних причин в окупації, переконують, що в Україні вони не потрібні. Раніше пропагандисти поширювали схожі повідомлення про святкування Дня металурга в тимчасово окупованому Маріуполі Також окупанти поширюють пропагандистські фільми «Маріуполь: хроніки російського міста» та «Русский Херсон. Мы ждали этого 30 лет».

Такі повідомлення поширюють у соціальних мережах. Нібито оператори знімають людей у теплому одязі, які біжать на тлі зруйнованих авто та будівель. Це не так.

Як пишуть фактчекери проєкту VoxCheck, насправді на відео фрагмент фільмування документального фільму про російсько-українську війну. Відео виклав користувач мережі Tik-Tok у серпні 2022 року. Associated Press з’ясували, що він є асистентом з кастингу документального фільму «Область героїв», знімальний процес якого й виклали в мережу. У коментарі інформаційному агентству він підтвердив, що виклав відео зі знімального майданчика.

Виробництвом фільму займається українська продакшн-компанія IDEAFILMS за сприяння Державного агентства з питань кіно. Він міститиме кінореконструкції п’яти реальних історій жителів Київщини в умовах окупації. На сторінці компанії в інстаграмі є фото із тієї ж локації, що й на відео, але з іншого ракурсу.

Пропагандисти у будь-який спосіб намагаються приховати звірства російської армії на тимчасово окупованих територіях.

Такі повідомлення поширюють проросійські телеграм-канали та твіттер-акаунти. Нібито за такий злочин передбачено покарання до 15 років позбавлення волі. Також пропагандисти посилаються на «закон про колабораціонізм», який нібито набрав чинності 16 серпня. Це — неправда.

Українське законодавство не передбачає відповідальності за отримання російської гуманітарної допомоги на окупованих територіях. Як пише StopFake, нові законопроєкти, навпаки, покликані внести гуманітарну допомогу до переліку видів діяльності, які не вважаються колабораціонізмом, якщо при цьому не здійснюється співпраця з російськими окупантами. 

Єдиного «закону про колабораціонізм» в Україні поки немає. З 15 березня набули чинності окремі норми щодо відповідальності за співпрацю з окупантами. Єдиного покарання для колаборантів також поки не передбачено. В залежності від обставин воно може бути різним: від заборони обіймати певні посади до довічного позбавлення волі.

Російські пропаганди маніпулюють чутливим питанням, адже більшість мешканців тимчасово окупованих територій опинилися на межі виживання та отримують російську гуманітарну допомогу вимушено. У такий спосіб пропагандисти залякують мешканців тимчасово окупованих територій тим, що нібито після деокупації на них чекає кримінальна відповідальність.

Директор російськомовного мовлення каналу RT Антон Красовський зняв фільм про окупований Херсон під назвою «Русский Херсон. Мы ждали этого 30 лет». У фільмі поширили багато фейків – як історичних, так і сучасних. Наприклад, що за Херсон ніхто не бився, хоча це неправда. Що ЗСУ обстрілює житлові будинки в Новій Каховці – хоча ЗСУ завдало ракетного удару по військовому складу. Що Херсон – російське та російськомовне місто. Що в Україні забороняли святкувати 9 травня чи розмовляти російською. Що місцеві жителі мріяли про «звільнення» десятиріччями.

Цю та іншу брехню російського пропагандиста спростовували одразу два  регіональних видання – «Кавун.City» та «Мост». Вони також назвали всіх, з ким спілкувався Красовський: це виключно колаборанти, які зараз намагаються видавати себе за місцеву владу. Серед них Кирило Стрємоусов та Володимир Сальдо, а також решта не надто відомих зрадників. Жодної людини, яка б не була згодна з окупацією, у фільмі не показано. Не розповів Красовський так само і про проукраїнські мітинги на початку окупації, про дії партизанів та катування, тортури, вбивства та викрадення українців у Херсоні та області.

Красовський вже вдруге знімає фільм про «русскіе города» для власного каналу. Раніше він був продюсером такого ж брехливого фільму про Маріуполь.

Фільм намагаються просувати на різних каналах та в соцфільних мережах. Так, українська корстувачка Катя Піддубна розповіла, що їй найдішла пропозиція рекламувати цей фільм у власній групі Вконтакті.

Про таке повідомляють російські медіа. Нібито в Німеччині журналістці Аліні Ліпп та її батькам заблокували доступ до банківських рахунків. Буцімто у такий спосіб німецька влада зреагувала на те, що Ліпп показує «правду» про Донбас. Як пишуть «пропагандисты», «сім’ю травлять, переслідують та надсилають погрози». Це — маніпуляція.

Аліна Ліпп — німецька блогерка, яка позиціює себе «незалежною журналісткою», однак насправді поширює наративи російської пропаганди. Ліпп внесена в базу «Миротворець» за пропаганду російського нацизму, інформаційну підтримку «спецоперації» тощо.

Як пишуть фактчекери проєкту The Insider, прокуратура Німеччини справді заблокувала рахунок «журналістки» через те, що вона збирала в Німеччині пожертви на підтримку своєї пропагандистської діяльності, а потім переказувала кошти на особистий рахунок в російському банку. Paypal закрив рахунок Ліпп та її батька, який мешкає в тимчасово окупованому Криму. Фактчекери припускають, що так само міг бути заблокований і рахунок матері Ліпп через участь у схемі фінансування незаконної діяльності. Однак ця інформація поки не перевірена.

У такий спосіб російська пропаганда намагається видати покарання за злочинну діяльність своєї колеги  як спробу тиску на «незалежні медіа» та «незалежних журналістів».

Таку інформацію поширюють прокремлівські та деякі українські медіа. Мовляв, через те, що Збройні сили України обстрілюють Каховську ГЕС, вона працює в аварійному режимі, й це може нібито вплинути на ядерну безпеку на Запорізькій атомній електростанції.

«Ця інформація не відповідає дійсності. ЗСУ працюють максимально акуратно, і виключно по військових цілях та логістичних точках», – повідомив перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський у Telegram.

Днями українські військові вивели з ладу міст поблизу Каховської ГЕС. ЗСУ завдають ударів по мостах на Херсонщині, щоб ускладнити логістику для російської армії, яка базується на обох берегах Дніпра в цьому регіоні. Аби не визнавати поразок, російські пропагандисти запустили «новини» про можливу ядерну катастрофу на Запорізькій АЕС через обстріли українських військових мостів на Херсонщині.

При тому Запорізька АЕС в Енергодарі уже шостий місяць під російською окупацією, вони завезли туди зброю, замінували низку комунікацій. З початку серпня росіяни активно обстрілюють територію станції, тероризують світ ядерною небезпекою і звинувачують у цьому Україну.

Таку «новину» вигадали провідні медіаресурси Росії з посиланням на депутата Європарламенту від Німеччини Гуннара Бека, який належить до проросійської партії «Альтернатива для Німеччини».

Станом на серпень 2022 року Сейм Литви визнав Росію країною-спонсором тероризму. Аби зламати ситуацію в інформаційному полі на свою користь, російські пропагандисти організували інформаційну кампанію під загальною ідеєю — мовляв, «у Європарламенті не знайшли доказів “спонсорування тероризму” Росією», пише StopFake. Основою цієї кампанії стало інтерв’ю Депутата Європарламенту від Німеччини Гуннара Бека, який назвав декларацію литовських депутатів такою, що нібито не підкріплена юридичними доказами.

Гуннар Бек не помітив російських звірств в Україні, бо є представником проросійської партії та вважає, що причина війни може полягати в тому, що «Росія не може погодитися зі вступом України до НАТО», а санкції проти Росії називає «економічним самогубством» для Європи та недієвими щодо самої Росії.

У російських медіа поширюють відео з полоненими українськими військовими, які нібито вирішили залишитися на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Мовляв, вони не хочуть воювати й побоюються знову опинитися на передовій. Серед полонених, які про це розповідають, — Олександр Жижин. Відео з ним російські пропагандисти поширювали ще на початку квітня 2022-го. Тоді чоловік розповідав, що його бригада була на маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, який росіяни окупували 5 березня. Жижин здався у полон і відтоді зі своїми вигадками про «злочини "Азову"» став занадто цікавим російським медіа. 13 серпня Жижина вкотре показали у випусках російських новин. Цього разу він запевняв, що все більше українських військовополонених не хочуть повертатися додому і, мовляв, навіть заявляють про свою готовність вступити до лав окупантів Донбасу.

Такі меседжі російська пропаганда час від часу поширює задля зміцнення думки у суспільстві, що здаватися у полон ліпше, ніж захищати Україну від загарбників. Пропагандисти також намагаються переконати аудиторію росЗМІ, що у російській тюрмі військовополонені почуваються значно ліпше, ніж на волі в Україні. Про те, що на українських воїнів, які потрапили в полон, чекають голод, знущання та вбивства, прислужники Кремля мовчать.

Днями стало відомо, що Росія готується провести в Маріуполі показове судилище над українськими військовополоненими. Для цього окупанти встановили тюремні клітки на сцені тамтешньої філармонії.

Таку інформацію поширюють російські медіа та анонімні телеграм-канали. Мовляв, це свідчить, що Росію несправедливо звинувачують у «немислимих злочинах проти українських біженців», і що тепер «ще один із головних міфів української пропаганди» нібито спростовано «сухою статистикою», яку зібрало Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Це не так.

Як пише StopFake, насправді російський агітпроп «забув» зазначити, що дані про українських біженців, які перебувають на території РФ, тамтешня влада подавала із застереженням на відміну від урядів інших країн. Справді, за даними ООН, станом на 2 серпня 2022-го у Росії перебуває найбільша кількість українських біженців – 1 968 127 осіб. Але в Управлінні зазначають, що така «цифра є оцінною, оскільки потенційні подальші переміщення чи повернення не можуть бути враховані у цей час». Інакше кажучи, до ООН не подають даних щодо кількості українців, які попросили надати їм тимчасовий притулок у Росії, і кількості біженців, які потім повторно перетнули кордон, щоб повернутися до України. Отже, точна кількість українських громадян, що перебувають наразі у Росії, невідома.

Порушуючи Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Росія чинить насильницькі депортації, українці мають проходити через «фільтраційні» табори. Крім цього, до РФ вивозять дітей, умисно розлучаючи їх з батьками. За повідомленням заступниці голови місії США при ОБСЄ Кортні Остріан, у Росії було виявлено не менше 18 фільтраційних таборів по обидва боки українсько-російського кордону. Ці табори Росія підготувала ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тож частина «біженців» опинилась в Росії не з власної волі.

Російська пропаганда використовує будь-які можливості, щоб приховувати свої злочини та виправдовувати повномасштабну війну в Україні.

Такі повідомлення поширюють російські медіа. В український інформаційний простір вони потрапляють через анонімні телеграм-канали та соціальні мережі.

Як пише Центр протидії дезінформації, над темою «неминучого міжнародного трибуналу» над військовополоненими з «Азовсталі» російські пропагандисти працюють системно з травня 2022-го. У Росії полк «Азов» вже визнали «терористичною організацією» та заборонили його діяльність на своїй території. Проте будь-яка спроба «засудити» «азовців» буде поза межами міжнародного права. Нагадаємо, міжнародні конвенції гарантують військовополоненим збереження їхніх прав на тій підставі, що це військові, тобто громадяни, які виконували визначені державою і законом обов’язки із захисту суверенітету своєї країни.

Пропагандисти використовують чутливі теми задля маніпулювання емоціями українців і поширення паніки. У такий спосіб росіяни намагаються деморалізувати українське суспільство та зробити його вразливим. «Детектор медіа» вже пояснював, як працюють подібні маніпуляції.

Анонімні телеграм-канали, контрольовані російським ГРУ, як-от «Резидент» та «Легитимный», поширюють меседж про те, що начебто «західні інструктори» рекомендували Офісу президента України не застосовувати заборонені види зброї під час військових дій на Донбасі. У подібних повідомленнях дають й обґрунтування цієї «рекомендації»: мовляв, застосування протипіхотних «мін-пелюсток» у Донецьку «створює негативний образ ЗСУ» серед населення та дає підстави звинувачувати українську армію у скоєнні воєнних злочинів.

Повідомлення, що подається як інсайд з Офісу президента, має на меті переконати читачів у тому, що застосування «мін-пелюсток» ЗСУ – це доведений факт, і тепер ОПУ має розбиратися з наслідками цієї «стратегічної помилки». Тим часом жодного доказу, що українські військові використовували у Донецьку протипіхотні міни, немає, але це не заважає російській пропаганді постійно стверджувати протилежне.

Натомість є багато доказів, що саме російська армія порушує всі норми та закони ведення війни, регулярно використовуючи заборонену зброю. РФ робить це зараз, під час повномасштабної війни проти України, робила й раніше – в Грузії та Чечні. Україна також мала запаси протипіхотних мін. Однак після приєднання до Оттавського договору про заборону використання цього виду озброєння, наша країна систематично знищує свій арсенал таких мін. А Росія не підписала жодного документа з Оттавського договору і досі застосовує протипіхотні міни під час воєн, які веде.

Російські медіа поширюють інформацію про те, що начебто іноземний журналіст проводить «незалежне» розслідування загибелі українських військовополонених в Оленівці. Як пише російське видання Insider, на НТВ вже показали матеріал про «незалежного журналіста» Адріана Боке, який, мовляв, «один з небагатьох, що розповідає правду світові про Донбас». Його також представили як експерта з розслідувань воєнних злочинів.

Насправді Боке – не журналіст і не експерт. Він – колишній військовий, який ще за часів служби у французькій армії багато брехав. Про це писало французьке видання Libération. Під виглядом волонтера він навідався в Україну, коли росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, а потім виїхав до Європи. Там Боке почав розповідати про те, що «Буча – це постановка», а себе видавав за свідка «злочинів нацистів з "Азову"».  Видання StopFake провело власне розслідування візиту Боке в Україну і з'ясувало: жодних свідчень «злочинів» він нікому не надав; в Бучі ніколи не був; українську та російську не розуміє, тому навряд чи міг зрозуміти, про що говорили його «приятелі з "Азову"». З якими він начебто потоваришував аж за два дні свого перебування у Львові.

Брехню цього «незалежного журналіста» неодноразово спростовували редакції різних видань, але російська пропаганда продовжує його використовувати. Цього разу Боке вже оголосив, що в нього є «докази», які нібито однозначно підтверджують, що по табору військовополонених в Оленівці вдарила саме українська ракета.  

Боке – це черговий приклад того, як працює російська пропаганда: вона постійно використовує начебто іноземних журналістів, аби поширити свої меседжі на західну аудиторію.

Російська пропаганда систематично звинувачує Україну у завдаванні ударів по Запорізькій АЕС. При цьому «командувач» окупаційного гарнізону ЗАЕС російський генерал Васильєв погрожує, що «станція буде або російською, або нічиєю» та «тут буде або російська вільна земля, або випалена земля».

Як пише Центр протидії дезінформації, у такий спосіб окупанти залякують країни ЄС «новим Чорнобилем» та вчиняють ядерний терор. Росіяни свідомо обстрілюють ЗАЕС, спричиняють ризик порушення норм радіаційної й пожежної безпеки та функціонування станції. Також окупанти цілеспрямовано руйнують зв’язки станції з українською енергосистемою, щоб залишити Південь України без електрики.

Російські медіа поширюють спотворену цитату міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Мовляв, «нової Гааги» не буде — Євросоюз «відмовився» створити трибунал, а Міжнародний суд «не хоче» визнавати російську «спецоперацію» агресією. Це не так.

Під час інтерв’ю Дмитро Кулеба відповів на запитання щодо проведення спецтрибуналу над Росією. Дипломат розповів, що на сьогодні триває дискусія щодо юридичного формату розслідування та покарання за воєнні злочини Росії в Україні — створення Трибуналу чи проведення засідань Міжнародного кримінального суду. Триває обговорення юридичних тонкощів майбутнього процесу, про відмову Європи визнавати війну Росії в Україні агресією чи розслідувати й притягати до відповідальності винних у війні не йдеться. Посол з особливих доручень Антон Кориневич пояснив, що нині немає міжнародного суду чи трибуналу, який міг би судити за злочини агресії, похідними від яких є геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

У середині червня ЄС, США, Великобританія, Японія та інші країни виступили в підтримку України щодо відкриття карної справи проти Росії в Міжнародному суді. Парламентська асамблея  Ради Європи, Європейський парламент, Парламентська асамблея НАТО та Парламент ОБСЄ підтримали створення спецтрибуналу. Як пише StopFake, зараз обговорюють три можливі моделі проведення такого трибуналу.

Російська пропаганда використовує будь-які методи для приховування своїх злочинів та уникнення відповідальності. Пропагандисти поширюють маніпулятивні цитати українського дипломата намагаючись переконати світ, що навіть Україна  «не вірить» у злочини Росії.

Такий фейк росіяни поширюють на тимчасово окупованих територіях півдня України. Ворожа пропаганда продовжує сіяти паніку серед населення, повідомили в ОК «Південь».

Російські окупанти розповідають, що ЗСУ планують до повного знищення масовано обстрілювати населені пункти, що звільнятимуть з-під окупації. Ворог намагається налаштувати місцеве населення проти Сил оборони України.

Таку інформацію поширюють прокремлівські сайти, а для ілюстрації використали фотографії знищеного під час боїв за Донецький аеропорт 2014 року Іверського монастиря.

Іверський жіночий монастир належав до так званого Московського патріархату й постраждав внаслідок боїв за Донецький аеропорт, що точилися у 2014-2015.

Відео з пошкодженнями монастиря, який російська пропагандистська машина сьогодні використовує для ілюстрації нової брехні, з’явилися ще у 2015 році.

Натомість російські окупанти прицільно нищать українську культурну спадщину, зокрема й церкви та храми. За даними Міністерства культури та інформаційної політики, росіяни пошкодили 101 об’єкт цінної історичної забудови, знищили чи пошкодили 145 релігійних споруд. Детальніше.

Про таке інформують російські медіа посилаючись на звіт Amnesty international. Російські медіа також поширили повідомлення спікерів, які просувають проросійській меседжі, про те, що засудження звіту Amnesty International — це робота «західної військової пропаганди». Це не так.

Міжнародна правозахисна організація звинуватила Україну в «порушенні законів війни», але при цьому визнає, що гуманітарне право не забороняє перебувати в навчальних закладах, де не проходять заняття. 

Президент України Володимир Зеленський сказав, що цей звіт — це спроба амністувати агресора, а офіс президента назвав його «пропагандою та дезінформацією».  Негативно відреагували на звіт міністри оборони та закордонних справ України. Український офіс Amnesty International зробив заяву про непричетність до цього звіту та відсутність зафіксованих воєнних злочинів української армії.

На думку Центру протидії дезінформації, існує ймовірність, що Росія збільшить кількість обстрілів, оскільки через звіт Amnesty International росіяни почнуть класифікувати цивільну інфраструктуру України як законну з воєнної точки зору ціль. 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вважають, що звинувачення від Amnesty International на адресу ЗСУ не несуть жодної користі, а «лише підігрують Росії, яка прагне послабити західну допомогу Україні». Детальніше про реакцію українських медійників на звіт Amnesty International.

Про таке пишуть російські медіа. Мовляв, у будь-якій трагедії, яка відбувається в Україні, Захід завжди необґрунтовано звинувачує Росію. Але у цьому випадку нібито використали американську зброю, тому західна преса мовчить. Це — неправда.

Фактчекери проєкту StopFake перевірили реакцію західної преси на події в Оленівці. Зокрема такі видання як CNN, The New York Times, Guardian, AFP, Le Monde, Il Fatto Quotidiano та інші, цитували представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. Він сказав,  що ЄС засуджує звірства, скоєні російськими військовими, які є «нелюдськими, варварськими актами та серйозно порушують Женевську конвенцію». У європейській версії видання Politico опублікували слова президента Франції Еммануеля Макрона про те, що Франція підтримає розслідування подій в Оленівці та добиватиметься, щоб Росія відповіла за масове вбивство військовополонених. Інформацію щодо залучення Міжнародного комітету червоного хреста до розслідування в Оленівці висвітлювали Reuters, The New York Times, Deutsche Welle. Матеріали щодо вбивства українських військовополонених опублікували The Guardian та CNN.

Повідомлення російських медіа про «мовчання Заходу», яке нібито підтверджує провину українців є неправдивим. Раніше за допомогою спотвореної цитати представника Пентагону пропагандисти переконували, що США виправдали удар українців по Оленівці. У такий спосіб Росія намагається приховати свій злочин та перекласти відповідальність за нього на Україну. 

На думку росіян, адміністрація Байдена несе відповідальність за ракетні атаки цивільної інфраструктури Донбасу та інших регіонів, які спричинили масову загибель мирних жителів. Також росіяни вважають, що політичну, кримінальну та моральну відповідальність за бійню в Оленівці та інші військові злочини в Україні разом із Зеленським несе адміністрація Байдена. Про позицію Міністерства оборони Росії повідомили у Центрі протидії дезінформації.

 За повідомленнями Офісу Генерального прокурора України, станом на 22 липня зареєстровано 24632 злочини російської агресії та воєнних злочини, 11751 злочин Росії проти національної безпеки України. Через російську агресію в Україні загинуло 358 дітей та 683 дитини поранені. Міжнародний кримінальний суд розслідує військові злочини Росії в Україні, а Міжнародний суд ООН в Гаазі ще 16 березня 2022 року зобов’язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні. Нині розпочався процес визнання Росії державою-терористом. Тож Росія марно намагається приховати свої злочини чи перекласти відповідальність за них на Україну та її партнерів, а також дискредитувати військову допомогу, яку надають Україні держави-партнери.

Про таке пишуть російські медіа та анонімні телеграмканали. Мовляв, метою ЗСУ був психологічний тиск на українських військових, які «вже склали зброю» , або ж можуть стати полоненими в майбутньому. Це — неправда. 

Фактчекери StopFake перевірили цитати полоненого Сергія Волинського, які використовують пропагандисти. Насправді він описував події в Оленівці як вибух, а не як обстріл. Військовий справді зазначає, що трагедія вплине на стан та психіку полонених, однак не в тому контексті, який пропонують російські пропагандисти. Також Волинський говорить, що не знає причин пожежі. Жодних звинувачень в адресу ЗСУ у словах полоненого нема.

Видання Медуза повідомляє, що  з власних джерел отримало дві методички, розроблені в Кремлі для російських пропагандистів та публічних осіб. Відповідно до них, основою «російської цивілізації» стала православна віра, яка вчить співчувати, любити ближнього та бути терплячими до інших. «Спецоперацію» потрібно порівнювати з хрещенням Русі, а Путіна — з Олександром Невським. 

Автори методички пишуть, що хрещення Русі, як і війна в Україні закладають «государственные основы», а також «основы развития России на столетия вперед». Нібито це відбувається завдяки «сплочению общества вокруг армии и стратегического курса президента», а місія Росії — «защищать угнетаемых». 

Однією з цілей спецоперації вказують «війну з безбожниками», які «використовують жінок і дітей як живий щит». Їх характеризують як «насильников, разбойников и убийц». Такі тези Кремль пропонує використовувати для опису українських військових. Мовляв, для них «не существует морали», бо більшість «открытые сатанисты и последователи человеконенавистнических культов». Війну ж почав «коллективный Запад, который уверен в “собственной исключительности”». 

Пропагандистам рекомендують використовувати нібито слова Олександра Невського про те, що у правді сила. Буцімто, російські солдати переконані в своїй правоті, тому що продовжують справу своїх дідів — знищують нацизм. 

Прокремлівські медіа і соцмережі поширили інформацію з посиланням на представника міністерства оборони Росії Ігоря Конашенкова, що військово-космічні сили знищили «більше ста ракет до реактивної системи залпового вогню HIMARS» у Любимівці на Дніпропетровщині. Нібито внаслідок удару ЗСУ втратили близько 120 військовослужбовців і що росіяни вбили «іноземних найманців та технічних фахівців».

«Однак насправді удару було завдано по ангарах агропідприємства, в якому на момент завдання удару зберігалося понад 800 тонн соломи (з якої, на думку Конашенкова, можна було б виготовити близько 100 ракет для HIMARS). Крім того, постраждала одна дитина (очевидно, який є іноземним найманцем)", – викрив фейк журналіст Роман Цимбалюк.