У польському сегменті тіктоку набирає обертів нова маніпулятивна кампанія. Платформу заполонили емоційні відеоролики, які нібито розповідають «історії з життя» українських біженок у Польщі. Головна героїня цих сюжетів — вигадана «Оксана, польська дівчина з акцентом». Відео збирають сотні тисяч вподобань та коментів, розпалюючи ворожнечу між поляками та українцями. Розвінчали маніпулятивні ролики фактчекери Demagog. 

Український центр протидії дезінформації (ЦПД) також звернув увагу на цей акаунт, схарактеризувавши його як цілеспрямовану інформаційну кампанію проти українців.

Що поширюється

У тіктоку з'явився обліковий запис (на момент написання цього розвінчання акаунт досі активний на платформі), присвячений пригодам вигаданої героїні на ім'я Оксана — «польської дівчини з акцентом». Відео на ньому зібрали значне охоплення: перегляди під окремими роликами становлять понад 700 тисяч. Частина коментарів свідчить, що глядачі сприймають ці історії як реальні, попри позначку про використання ШІ — деякі користувачі пишуть, що не здогадувалися про штучне походження контенту.

29 червня в телеграмі було створено акаунт «Фани Оксани», на який розміщено посилання у профілі тікток-акаунту. 

Який образ українок формують ці відео

Сюжет серії будується навколо дівчини, яка нібито тікає з України заради успіху у Варшаві. Автори називають контент гумористичним, проте фактично він експлуатує усталені негативні стереотипи про українських громадян.

Героїню зображують неосвіченою, невдячною та надмірно вимогливою. За сюжетом, вона продає будинок власної бабусі, щоб отримати гроші на переїзд і знайти заможного польського чоловіка. Опинившись у Варшаві, вона вимагає високої соціальної допомоги та демонструє зневагу до підтримки, яку отримує.

Як розпізнати відео, згенероване штучним інтелектом

Фактчекери Demagog перевірили ролики за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання ШІ-контенту — зокрема безкоштовних сервісів Hive Moderation та Sightengine. Обидва аналізи підтвердили: відео з «Оксаною» були згенеровані штучним інтелектом.

Водночас варто пам'ятати, що подібні інструменти не є бездоганними — через стрімкий розвиток технологій генерації зображень вони час від часу помиляються. Тому корисно також звертати увагу на візуальні деталі, які видають штучне походження контенту:

Висновок

Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію — обурення, злість, жалість — це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати його далі. Саме на емоційній реакції аудиторії й будуються подібні кампанії з дискредитації. Перевірка джерела та використання інструментів розпізнавання ШІ допомагають не стати частиною кампанії з поширення маніпулятивного контенту.

Польські фактчекери Demagog розібрали показовий кейс маніпуляції, яка активно ширилася мережею у червні 2026 року та була спрямована проти українців у Польщі. 

У соціальних мережах, Facebook та X циркулювали дописи про напад, який нібито вчинив громадянин України у Познані. Автори публікацій обурюються бездіяльністю польської влади і закликають до депортації нападника. Проблема в тому, що подія, про яку йдеться, сталася понад рік тому, а сам нападник уже був депортований і отримав заборону в'їзду до країн Шенгенської зони на вісім років. Ця інформація у поширюваних в соцмережах дописах відсутня.

Що сталося насправді

У червні 2026 року в мережі знову з'явилися публікації про те, як громадянин України напав із телескопічною кийком на чоловіка, який гуляв зі своїм 10-річним сином у Познані. 

Одна публікацій походить від акаунту організації Centrum Usług Prawnych, яка раніше публікувала антиукраїнський контент. У дописі ставилося риторичне запитання: чому нападника не депортували одразу після перших інцидентів, і лунав заклик "назавжди заборонити в'їзд". Допис на X зібрав понад 35 тисяч переглядів.

Проблема в тому, що йдеться не про нову подію. Про цей інцидент польські медіа писали ще в березні 2025 року. Тоді ж винуватця затримали, депортували з Польщі та заборонили йому в'їзд до Польщі й інших країн Шенгенської зони на вісім років. Тобто покарання, якого нібито "вимагають" користувачі соцмереж, уже відбулося — просто про це замовчують.

Що насправді показує статистика

Польські фактчекери з "Демагог" звернулися до Головного управління поліції Польщі за офіційними даними щодо злочинності іноземців. Результат: частка громадян України серед усіх злочинів, зафіксованих у Польщі в 2022–2025 роках, коливалася в межах 1–2%.

Зокрема, у 2025 році поліція зафіксувала 17 027 злочинів, вчинених громадянами України — це близько 2% усіх злочинів у Польщі та 60% злочинів, скоєних іноземцями загалом. Висока частка серед іноземців пояснюється насамперед тим, що українці — найчисельніша група іноземців у Польщі: за даними 2025 року, вони становлять 78% від загальної кількості іноземних громадян у країні.

Тобто саму статистику злочинності серед іноземців неможливо коректно тлумачити у відриві від того, яка це частка населення. Поодинокі гучні випадки, що стають вірусними в соцмережах, регулярно експлуатуються профілями, які системно поширюють антиукраїнський наратив, створюючи враження, що злочинність серед українців — особливе і масштабне явище, хоча дані цього не підтверджують.

Коли іноземців депортують

Речниця Надвіслянського відділу Прикордонної служби Польщі майор Дагмара Бєлець пояснила виданню Onet, що рішення про депортацію іноземця приймається з урахуванням двох ключових факторів: частоти порушень закону та стійкої поведінки особи, яка свідчить про свідоме й системне нехтування правовим порядком країни. Відповідні підстави для депортації та заборони повторного в'їзду передбачені польським законодавством.

Висновок

Подання застарілих подій як актуальних, часто без зазначення дати чи в переінакшеному контексті це один з поширених інструментів дезінформаційних кампаній. Такий підхід створює у аудиторії хибне враження, що описана проблема є свіжою та масштабною, хоча насправді йдеться про поодинокий випадок річної давнини, який уже отримав правові наслідки.

Майже 20 російських та проросійських телеграм-каналів (Русский Дом ТГ, Русич, Военный обозреватель, Сводки ополчения Новороссии, Шкварка News та інші) поширили відео й текст про те, що Польща нібито ухвалила рішення депортувати 50 000 українських біженців «через конфлікт довкола нацистських найменувань в українській армії» і затримання українця, який погрожував Каролю Навроцькому. Нібито рішення «набуло законної сили 22 червня 2026 року».

Поширюване в телеграм-каналах відео — це спотворений сюжет із логотипом EuroNews. Насправді ні на сайті, ні в соцмережах європейського цілодобового інформаційного телеканалу такого сюжету не існує. Зафіксували поширення наративу аналітики «Детектора медіа». 

Що насправді відбулося? 

Отже, твердження про «депортацію 50 000 українських біженців із Польщі» — це сфабрикований наратив, що поєднує підроблений відеосюжет під брендом Euronews та вигадане рішення Сейму від 22 червня 2026 року. Такі дезінформаційні кампанії поширюються в телеграмі з метою посилити відчуття ізоляції українських біженців у Польщі та поглибити враження про розкол між Варшавою і Києвом.

У відео, що поширюється в Х, використано перші секунди реального відеосюжету Deutsche Welle (DW) про витіснення бездомних людей з центру Торонто (Канада) напередодні ЧС-2026 з футболу. Жодного стосунку до Франції, вбивств чи українських мігрантів сюжет не має. Оригінальні субтитри замінені на вигадані, а решта 44-секундного відео обрізана. 

Користувач під ніком @nathanchen (профіль «Vimal Vachhani») опублікував допис із твердженням, що українські підлітки-мігранти нібито вбивають бездомних людей у Франції «заради розваги», на момент розвінчання відео з допису набрало понад 102 тис. переглядів. 

У дописі тегнуто офіційні акаунти медіа @dwnews, акаунти українських медіа (@ukrpravda_news, @KyivIndependent, @ukranews_com) та низку французьких регіональних видань (Le Parisien, Le Progrès, Le Télégramme, Midi Libre, 20 Minutes, Ouest-France, Le Monde, Le Figaro та інші) — очевидно, з метою спровокувати поширення серед журналістів і змусити редакції відреагувати на вигадану новину.

Розшифровка аудіодоріжок: оригінал vs. підробка

Повна транскрипція звукового ряду обох відео доводить, що підробка — це не лише підмінений субтитр на одному кадрі, а цілісно сфабрикований текст начитки, накладений на запозичений відеоряд DW. Це підсилює висновок: маємо справу не з вирваною з контексту цитатою, а з повністю вигаданим сюжетом.

Жертвами тиску й насильства в оригінальному сюжеті є самі бездомні люди Торонто, а суб’єктами тиску — поліція та приватна охорона міста напередодні ЧС-2026. Жодної згадки про Францію, українців чи мігрантів немає.

Цитування фальшивого ролика: [00:26] «Українські підлітки віком від 13 до 17 років полюють на бездомних у Франції. Вони приєдналися до груп у Bluesky, де обмінюються інформацією про те, де у Франції можна знайти бездомних і як їх убивати. Найстрашніше те, що українські підлітки називають це «етнічною чисткою». Ось так вони наслідують своїх нацистських кумирів».

Це не перефразування чи вирваний з контексту уривок, повністю вигаданий текст, який не має жодного відповідника в оригінальному сюжеті DW.

Висновок

Цей кейс вписується у вже задокументовану практику використання фабрикованих або суттєво викривлених медіаматеріалів для дискредитації українських мігрантів і біженців у країнах ЄС та Північної Америки. Подібні вкиди типово з’являються на тлі дискусій навколо міграційної політики, фінансування допомоги Україні чи місцевих виборчих кампаній і мають на меті сформувати у європейській та канадській аудиторії образ українських мігрантів як джерела насильства та загрози громадському порядку; підірвати довіру до незалежних медіа (зокрема DW) шляхом використання їхньої впізнаваної символіки у фейковому контексті. 

У польському сегменті соцмереж (зокрема на фейсбуку) та в заявах представників ультраправої партії «Конфедерація» (Konfederacja) поширюється маніпулятивна інформація про те, що польські центри зайнятості (urzędy pracy) безповоротно виплачують українцям до 17 тисяч злотих. Радикальні політики, як-от Павел Усьондек та Кшиштоф Фігура, називають це «фінансуванням колонізації Польщі» та «привілеями для меншини». Насправді на цю виплату (ваучер) можуть претендувати не лише українці. Розвінчали цю дезінформацію польські фактчекери з Demagog.

Що це за виплата насправді?

Ідеться про так званий «бон на заселення» (bon na zasiedlenie) — інструмент фінансової підтримки для безробітних, які знайшли роботу в іншому місті й змушені переїхати. Ці кошти призначені для покриття витрат на переїзд та оренду житла.

Суворі умови, про які «забули» маніпулятори

Політики-популісти стверджують, що гроші роздають «просто так». Насправді до отримувачів висуваються жорсткі вимоги, невиконання яких зобов'язує повернути гроші державі:

Якщо людина візьме кошти, але не протримається на роботі необхідний термін, державна служба стягне з неї всю суму або її частину.

Статистика проти міфів

Наратив про те, що українці нібито масово «доять» польський бюджет, суперечить офіційній статистиці. За даними Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі, за весь 2025 рік цим бонусом скористалися лише 7 454 особи на всю країну. Левову частку з них традиційно становлять самі громадяни Польщі, які мігрують між регіонами у пошуках кращих заробітків.

Висновок: Твердження представників «Конфедерації» є класичною маніпуляцією та розпалюванням ворожнечі. Бон (ваучер) на заселення — це довготривала польська програма стимулювання ринку праці. Вона не створювалася під українців , не дає їм жодних преференцій і вимагає суворого виконання зобов'язань щодо офіційного працевлаштування та сплати податків у польський бюджет.

Польські фактчекери з проєкту Demagog виявили чергову скоординовану кампанію з дискредитації українців. У соціальній мережі X (колишній Twitter) активізувалися два фальшиві профілі, які видають себе за офіційні представництва Об’єднання українців у Польщі (ОУП). Один із них мімікрує під головну організацію, інший — під її краківський осередок.

Мета цих фейковий акаунтів — розпалювання антиукраїнських настроїв, поглиблення розколу в польському суспільстві та руйнування солідарності з Україною.

Як працюють фейкові сторінки

Аналітики детально розібрали тактику дій провокаторів:

Офіційна реакція Об’єднання українців у Польщі

Представники ОУП уже виступили з офіційною заявою у фейсбуку. Вони наголосили, що Об’єднання українців у Польщі взагалі не має офіційного акаунту в мережі X (Twitter). Посилання на цю соцмережу відсутні і в розділі «Контакти» на їхньому офіційному сайті.

Це вже не перша атака

Подібні інформаційні операції проти ОУП відбуваються систематично. Раніше фактчекери вже фіксували:

У соцмережі X поширюють відео, оформлені у стилі міжнародного мовника Euronews, із неправдивими звинуваченнями на адресу українських біженців у Європі. Зокрема, в одному з таких дописів стверджується, що у Франції нібито загинули 100 поліцейських у зв'язку з розслідуваннями щодо українських біженців. В іншому — що українці нібито створюють фейкові фото й відео для шантажу одружених європейців.

Це фейк. Немає підтверджень, що Euronews готував або публікував такі сюжети. Натомість подібні ролики відповідають уже відомій схемі дезінформації: автори підробок використовують логотип, графіку, монтажну стилістику й візуальні елементи відомих західних медіа, щоб надати вигаданим історіям вигляду справжніх новин.

У таких відео зазвичай немає посилання на матеріал на офіційному сайті Euronews, і вони поширюються не з офіційних сторінок мовника, а через приватні акаунти, анонімні телеграм-канали або проросійські профілі в соцмережах. Зокрема, відео про загибель поліціянтів поширив акаунт з нулем підписників та останньою активністю перед публікацією відео в 2013 році. Відео про шантаж європейців ШІ-фейками — акаунт з 39 підписниками та активністю в 2014 році.

Подібні відео використовують нехарактерний для Euronews стиль викладу з емоційними формулюваннями, узагальненнями про «українських біженців» і непідтвердженими звинуваченнями у злочинах, шахрайстві або загрозі для європейців. У відео про загибель поліціянтів у зв'язку з українськими біженцями використано «цитату» історика Хасок Чанга, в якій ідеться про «тупість» українців, які нібито зберігають пакети з наркотиками вдома. Очевидно, справжній Хасок Чанг, який займається історією науки, ніколи такого не казав. Більше того, він значиться одним з підписантів заяви Відділу історії науки і техніки Міжнародного союзу історії та філософії науки і техніки від березня 2022 року, в якій висловлюється солідарність з народом України.

Euronews та його фактчекінговий проєкт The Cube раніше вже фіксували схожі підробки. Серед них були сфальсифіковані відео про нібито злочини українських біженців, вигадані інциденти у європейських країнах, а також ролики, у яких імітували голоси журналістів або монтажну стилістику Euronews. Редакція Euronews наголошувала, що такі відео не створювали її журналісти.

Прикметно, що відео про шантаж європейців ШІ-фейками, було створене саме з використанням фрагментів справжнього випуску фактчекінгового проєкту The Cube, про фейкові фото весілля Дуа Ліпи. Також це відео відзначається тим, що в його відеоряді можна помітити кадри, які з'являються на частки секунд з написами «Анти-російські санкції руйнують вашу економіку» різними мовами. Невідомо, чи вставкою цих кадрів автори відео намагалися «непомітно» повпливати на глядачів, чи їх просто забули у місцях склейки.

Загальна мета подібних відео-фейків — дискредитувати українських біженців і сформувати у європейської аудиторії уявлення про українців як про джерело небезпеки, злочинності або соціальних проблем. Водночас ці вкиди працюють і на українську аудиторію: вони мають створити враження, що українців у Європі нібито масово не приймають і стигматизують.

У соціальних мережах Болгарії поширювалося відео, яке нібито показує українців, що вчиняють акти вандалізму у місті Варна. На кадрах із камери спостереження видно двох чоловіків, які ламають вазони та б’ють двері будівлі. Однак перевірка встановила, що відео не має стосунку до Болгарії та було зняте в Україні. Про це розповіли фактчекери FactCheck.bg, які з’ясували, що поширений ролик походить із міста Ужгород, а не з Варни.

Фейкове відео почало активно поширюватися наприкінці травня. Автори публікацій стверджували, що подія сталася 22 травня у Варні, однак на самому записі з камери видно іншу дату — 18 квітня. Ця невідповідність стала однією з перших ознак того, що кадри могли бути використані поза початковим контекстом.

Відео поширювали численні акаунти та групи в соціальних мережах, зокрема спільноти з проросійськими та антиукраїнськими наративами. Через велику кількість поширень ролик потенційно міг охопити десятки тисяч користувачів.

Під час перевірки FactCheck.bg використали зворотний пошук зображень Google та знайшли оригінальну публікацію відео у профілі користувачки Анни Качанової. Запис був оприлюднений ще 18 квітня із проханням допомогти встановити особи людей, які пошкодили майно.

З наступних публікацій цього ж профілю стало зрозуміло, що відео було записане перед фітнес-центром в Ужгороді. Власниця закладу підтвердила журналістам FactCheck.bg, що саме її будівля зображена на відео та що подія не відбувалася у Варні.

Додаткову перевірку провела платформа LeadStories, яка також встановила місце зйомки. Фахівці зазначили, що відмінності між сучасним виглядом будівлі та зображеннями у Google Street View можуть пояснюватися тим, що панорами на цій локації не оновлювалися з 2015 року.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало навмисне викривлення походження відео та прив’язка українських кадрів до іншої країни. Маніпуляція мала на меті створити враження, що українці нібито причетні до правопорушень у Болгарії, хоча реальні обставини події були зовсім іншими.

Перевірка показала, що відео не було зняте у Варні, а походить з Ужгорода. Фактчекери підтвердили його справжнє джерело, встановили дату публікації та отримали підтвердження від власниці об’єкта, що поширені в соцмережах твердження є неправдивими.

Напередодні та під час відкриття Чемпіонату світу з футболу 2026 (FIFA World Cup 2026), який проходить у Канаді, США та Мексиці, в соціальних мережах X (Twitter) і TikTok  аналітики «Детектора медіа» зафіксували скоординовану кампанію з поширення фейкових відео, що транслювали наративи про українців як «злочинців і терористів».

Виявлені публікації об'єднані спільною структурою: фейкове відео у форматі новинного сюжету з накладеними логотипами реальних медіа (Daily Mail, The Globe), множинні теги медіаорганізацій — з очевидним розрахунком потрапити в поле зору редакцій та спровокувати поширення фейку.

Виявлені наративи

1. «Канадська поліція заарештувала групу українських біженців за продаж підроблених квитків на ЧС»

Публікації в тіктоці (акаунт Glenn Collins) та іксі (акаунт @frankguidojr, 99,6 тис. переглядів) стверджували, що канадська поліція нібито затримала групу «українських біженців», яка заробила 45 мільйонів доларів на продажу підроблених квитків FIFA World Cup. Відео імітували стиль британського Daily Mail і The Globe and Mail.

Жодних підтверджень цієї інформації в канадських медіа, у заявах поліції Торонто чи на офіційних ресурсах канадських правоохоронних органів не виявлено. Справжня кампанія із шахрайства з квитками на ЧС-2026 зафіксована ФБР і канадськими органами: вона пов'язана переважно з китайськомовними хакерськими угрупованнями та глобальними фішинговими мережами — без будь-якого «українського сліду».

2. «Українські шахраї створюють сайти-клони Booking.com»

Публікації в тіктоці (акаунт Betty Carter) та іксі (акаунт @DouglasMarr1) імітували тон офіційного повідомлення від самого сайту Booking.com, стверджуючи, що напередодні ЧС-2026 зафіксовано «сплеск активності українських шахраїв», які копіюють сайт сервісу.

Жодного публічного попередження від Booking.com щодо «українських» шахраїв не існує. Реальна загроза клонування туристичних платформ є підтвердженою, але не пов'язана з Україною.

3. «ФІФА відмовила Зеленському у виступі на відкритті ЧС у Мехіко»

Публікація в тіктоці (акаунт Joel Wright) стверджувала, що ФІФА відхилила запит президента Зеленського виступити на церемонії відкриття ЧС-2026 у Мехіко.

Жодних підтверджень у відкритих джерелах немає. Відкриття ЧС-2026 в Мехіко відбулося 11 червня 2026 року — з виступами Шакіри та Burna Boy. Публічних заяв Зеленського чи ФІФА щодо будь-якого відхиленого запиту не існує.

4. «Активістки FEMEN, які планували розпилити небезпечну речовину в метро Торонто — затримані на кордоні»

Публікація в іксі (акаунт @FurcicMarius, 100 тис. переглядів, 10 червня 2026 р., 13:26) з імітацією брендингу CTV News стверджувала, що активістки феміністичної організації FEMEN були затримані на канадському кордоні, оскільки нібито планували випустити сірководень у торонтському метро. У тексті самого поста помилково вказувалось «перцевий балончик» (pepper spray) — деталь, що вказує на погану координацію контенту.

У відео зловмисники згадували ім'я реального начальника поліції Торонто — Myron Demkiv (Мирон Демків). Це є маніпулятивним прийомом, що надає фейку псевдодостовірності. Мирон Демків — реальна особа: він очолює поліцію Торонто з грудня 2022 року, є нащадком українських іммігрантів і відомий своєю роботою у сфері протидії тероризму та національній безпеці. Жодних публічних повідомлень від Toronto Police Service, канадської прикордонної служби (CBSA), федеральних органів чи будь-яких канадських медіа про подібний інцидент не знайдено.

Слід зазначати, що на момент розвінчання з тіктоку відео, що поширювали маніпуляції, видалені платформою, проте залишаються активними на іксі. Той факт, що X не видаляє дезінформаційні публікації, які набирають сотні тисяч переглядів, є показовим на тлі послаблення модерації на платформі після її придбання Ілоном Маском.

Висновок

Виявлена кампанія є частиною системних зусиль дискредитувати українців у країнах-господарях ЧС-2026 шляхом поширення фейкових «новин» через імітацію авторитетних медіа. Вона цілеспрямовано використовує момент максимальної медійної уваги до Канади як країни-організатора. Жоден з наративів не підтверджується відкритими джерелами, канадськими медіа чи офіційними заявами поліції чи прикордонних органів.

Аналітики "Детектора Медіа" зафіксували поширення скоординованої кампанії у Х (колишній твіттер), що розповсюджує антиукраїнські та антисемітські повідомлення та маніпуляції напередодні ЧС з футболу, що розпочався 11 червня в Канаді, США, та Мексиці. 

Упродовж кількох годин 10 червня 2026 року — напередодні старту ЧС-2026 з футболу — поширилися відео, що імітують новинні сюжети провідних канадських, французьких та ізраїльських медіа. Разом вони зібрали близько 300 тисяч переглядів.

В одному із дописів стверджується, буцімто «Українські біженці у Ванкувері побили групу палестинських підлітків, прийнявши їх за євреїв».  У дописі тегуються десятки справжніх акаунтів медіа у Х — від Уніан і Інтерфакс Україна до Lemonde і der Spiegel. 

У інших відео поширюється нібито заява головного рабина Польщі, який  «закликав до бойкоту чемпіонату світу у зв’язку із запрошенням Ярослава Гуньки». Гунько, українсько-канадський ветеран Другої світової війни, запрошення якого до парламенту Канади у вересні 2023 року, під час візиту та виспуту Володимира Зеленського у Оттаву, спричнило скандал, та відставку спікера Ентоні Рота. Ця подія уже ставала приводом для маніпуляцій російського агітпропу, проте немає нічого спільного із ЧС з футболу. 

Ще в одному дописі маркованому як відео від ізраїльського медіа «The Times of Israel», стверджується, нібито: «Моссад повідомив, що українські біженці в Канаді дотримуються вкрай радикальних нацистських поглядів і готують масові напади на євреїв. Українці створюють групи в соціальних мережах, щоб вербувати прихильників для полювання на євреїв, які прибудуть до Канади на чемпіонат світу з футболу».

Усі поширені твердження є брехнею та дезінформацією.

Чому це фейки

Кейс 1: «Vancouver Sun» — напад українців на палестинських підлітків

Пошук у відкритих джерелах — архіві Vancouver Sun, Postmedia, Global News, CBC та поліцейських звітах Ванкувера — не виявив жодного матеріалу про такий інцидент. Відсутні будь-які поліцейські протоколи, судові провадження або журналістські репортажі на цю тему.

Вигаданий чиновник. В аудіотранскрипті відео цитується «Vancouver police chief constable Steve Rye». Однак реальний начальник поліції Ванкувера — Steve Rai (призначений 22 травня 2025 року). Прізвище у відео перекручено: «Rye» замість «Rai». Жодних заяв від реального Стіва Рая щодо нападів українських біженців не існує.

Пропагандистське узагальнення. Фраза «на жаль, більшість українських біженців у Канаді є прихильниками нацистської ідеології» є класичним антиукраїнським наративом, що активно просувається в матеріалах російських державних медіа. Жодна канадська правоохоронна, судова чи урядова інституція не робила такого узагальнення.

Кейс 2: «Головний рабин Польщі закликав бойкотувати ЧС через Гуньку»

Такої заяви не існує. Пошук у відкритих джерелах не виявив жодного висловлювання Головного рабина Польщі Майкла Шудріха (Michael Schudrich) із закликом до бойкоту матчів ЧС-2026. Публічні позиції рабина Шудріха добре задокументовані (Haaretz, Times of Israel, AP) — він послідовно виступає проти бойкотів та ізоляціонізму.

Маніпуляція архівними кадрами. Відео змонтоване з реальних кадрів: 22 вересня 2023 року Ярослав Гунька — ветеран дивізії СС «Галичина» — був запрошений до Палати громад Канади під час виступу президента Зеленського. Скандал призвів до відставки спікера парламенту Ентоні Рота. Відеозапис 2023 року подається як «новина 2026 року», пов'язана з ЧС.

Вигаданий «почесний гість». Матч Канада — Боснія і Герцеговина дійсно відбувся 12 червня 2026 року в Торонто (нічия 1:1, гол Сайла Ларіна). Однак жодних підтверджень присутності Гуньки як «спеціального гостя» матчу не існує — ні від FIFA, ні від канадських організаторів, ні з будь-яких інших джерел.

Кейс 3: «The Times of Israel» — Моссад попередив про «ультранацистів-українців», які полюють на євреїв

The Times of Israel не публікував нічого подібного. Пошук в архіві видання не виявив жодного матеріалу про попередження Моссаду щодо «радикальних нацистських поглядів» українських біженців або підготовки ними нападів на євреїв під час ЧС. Навпаки: реальні матеріали у медіа стосуються анти-ізраїльських протестів про-палестинських груп у Торонто та безпекових ризиків з боку іранських і джихадистських мереж, а не українських біженців.

Моссад не видавав такого попередження. Твердження про «20 000 учасників українських груп у соцмережах, що вербують мисливців на євреїв» — не підкріплені жодними відкритими даними.

Найнебезпечніший наратив. Допис формує у потенційного глядача образ України як держави, де біженці організовано готують насильство проти євреїв — це прямо поєднує антиукраїнську та антисемітську риторику в одному повідомленні. Підміна реальних загроз сфабрикованою «українською загрозою» є класичним елементом операцій впливу.

Скоординований характер операції

Усі три дописи з'явилися в один день, 10 червня 2026 року. Їх об'єднують:

Такий патерн відповідає задокументованим Детектором Медіа та іншими фактчекерами тактикам операцій впливу з імітацією медіа.

Висновок

Відеоролики, опубліковані напередодні ЧС з футболу 2026 у Х, є сфабрикованими дезінформаційними матеріалами. Жодне з ключових тверджень у них не підтверджується відкритими джерелами. Публікації демонструють ознаки скоординованої операції впливу: однаковий час публікації, подібна відеографіка, логотипи авторитетних медіа (Vancouver Sun, La Presse, The Times of Israel) та два взаємопосилюючі деструктивні наративи.

Метою таких маніпуляції є одночасна дискредитація України та нагнітання антисемітських страхів напередодні та на початку ЧС-2026.

В польському сегменті соцмереж та в проросійських медіа поширюється чергова маніпуляція, покликана розпалити антиукраїнські настрої в Європі. Цього разу польських користувачів соцмереж збурила історія про те, що українські біженці нібито мають "привілеї" в отриманні дефіцитних чи дорогих медикаментів, тоді як самі поляки «страждають від високих цін».

Проте, як з'ясували аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog, ця «сенсація» є класичним прикладом маніпуляції та гри на емоціях.

Суть маніпуляції: «Знайди українця, щоб вижити»

Наприкінці квітня 2026 року у соцмережі X (колишній Twitter) завірусився допис такого змісту:

«Мій важкохворий знайомий, застрахований поляк, має приймати ліки для серця Jardiance. У квітні цей препарат подорожчав на 100%, і чоловік тепер не може його собі дозволити. Тож зараз він шукає пенсіонера з України, бо їм Національний фонд охорони здоров'я (NFZ) видає ці ліки безкоштовно».

Цю історію миттєво підхопили правопопулістські діячі та блогери. Зокрема, такі твердження легітимізував відомий польський журналіст Войцех Цейровський на своєму Ютуб-каналі Wojciech Cejrowski, що має понад 800 тис. підписників. 

Як наслідок, лише один із таких дописів у Facebook наприкінці травня зібрав понад 30 тисяч реакцій, а коментарі вибухнули обуренням про те, що поляків буцімто «роблять громадянами другого сорту у власній країні».

Як усе влаштовано насправді?

Фактчекери "Демагог" звернулися за офіційним роз'яснення до Національного фонду охорони здоров'я Польщі (NFZ). Відповідь відомства однозначна: жодного привілейованого ставлення до громадян України немає.

Представниця пресслужби NFZ Йоланта Зажицька наголосила на кількох важливих фактах:

Що не так із препаратом Jardiance (Емпагліфлозин)?

Чому тригером став саме цей медикамент? Справа в тому, що з 1 квітня 2026 року в Польщі оновили перелік ліків, вартість яких відшкодовує держава, і ціна на Jardiance для звичайних категорій пацієнтів дійсно зросла майже вдвічі.

Проте маніпулятори «забули» згадати, що цей препарат може бути абсолютно безкоштовним і для самих поляків. Відповідно до державних програм Польщі, ліки видаються безоплатно пацієнтам, які:

«Цей принцип на абсолютно однакових правах поширюється як на поляків, так і на застрахованих українців», — підкреслили в NFZ.

Висновок

Перед нами типова дезінформаційна кампанія, яка використовує реальний факт (подорожчання ліків у Польщі через зміну тарифів) для створення хибного висновку (нібито в цьому «винні українці», які отримують усе задарма).

Мета таких вкидів незмінна — розколоти польське суспільство, спровокувати внутрішню напругу та підірвати солідарність із українцями, які рятуються від війни.

Матеріал підготовлено на основі дослідження польського фактчекінгового ресурсу Demagog.

У середині травня у фейсбуку з'явився профіль «Союз українців у Польщі – Краків», який закликав до пожертвувань нібито на підготовку до «Дня вишиванки». Допис був сформульований провокативно: українців представляли як тих, хто «вже багато дав Кракову», і просили фінансової підтримки. Розвінчали фальшивий профіль польські фактчекери Demagog.

Справжнє краківське відділення Союзу українців у Польщі спростувало цю інформацію: організація не є організатором жодного фестивалю вишиванки і не збирає коштів.

Про фейковий характер сторінки свідчить кілька ознак. Профіль було створено лише 16 квітня — менш ніж за місяць до появи шахрайського допису. Спочатку він копіював публікації з оригінального акаунту. Незважаючи на понад 4500 підписників, активність під дописами була мізерною — ознака того, що підписників, найімовірніше, накрутили. Фото до допису згенерував штучний інтелект.

Шахрайський допис активно просувався через платну рекламу у фейсбуку, орієнтовану на мешканців Кракова та Варшави, та зібрав понад 3000 реакцій і 2500 коментарів — переважно негативних. Окремі польські сторінки додатково поширили допис, супроводивши його антиукраїнською риторикою, посиливши хвилю ненависті.

Паралельно фактчекери Demagog виявили схожий фейковий профіль Краківської міської варти, також пов'язаний з цією кампанією.

У соцмережі Х масово поширюють відео, які мають вигляд сюжетів авторитетних європейських медіа та просувають наративи про нібито «загрозу українців» для країн Європи. Для цього автори фейків використовують логотипи відомих міжнародних видань, зокрема DW та EuroNews. Ролики оформлюють у стилі новинних відеонарізок із субтитрами, графікою та фірмовим оформленням медіа. Поширення таких підробок фіксує Центр досліджень «Детектора медіа».

У фейковjму ролику із логотипом DW поширюєть тезе, що «українські біженці, які нібито активно займаються наркоторгівлею, становлять серйозну проблему для Європи».

Водночас у відео, оформлених під EuroNews, просувають маніпулятивні повідомлення про «надзвичайно високий рівень злочинності серед українських біженців у Європі», заявляють, що українці нібито «викрадають домашніх тварин і вимагають викуп», а також поширюють фейкову статистику про те, що «понад 73% молоді до 25 років вважають помилкою прийняття мільйонів українських біженців до ЄС».

Для більшого охоплення та створення ілюзії достовірності автори таких публікацій додають до дописів хештеги інших відомих міжнародних медіа та суспільно-політичних тем, зокрема #EU, а також назви популярних видань. Це допомагає просувати контент у рекомендаціях соцмереж і створює враження, ніби йдеться про справжні журналістські матеріали.

Перевірка офіційних сторінок DW та EuroNews у соцмережах Х і Facebook засвідчила, що ці медіа не публікували відео з такими твердженнями. Відповідних сюжетів також немає на офіційних сайтах видань. Це свідчить про те, що виробники дезінформації використали логотипи медіа без їхнього відома, щоб надати фейкам більшої переконливості.

Подібні відео є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських біженців у країнах Європи та посилення антиукраїнських настроїв серед європейської аудиторії. Для цього пропагандисти систематично експлуатують теми злочинності, міграції та соціальної напруги, намагаючись створити образ українців як джерела небезпеки та дестабілізації.

Три рівні маніпуляції

В мережі Х поширюється відео, що тримує сотні тисяч переглядів, і яке імітує репортаж Deutsche Welle (DW) про судовий вирок у справі про зґвалтування в Мюнхені. У ролику стверджується, що засудженим є «Тарас Мельник» — 28-річний українець-біженець, якого нібито засуджено до 11 років і 3 місяців ув'язнення за зґвалтування сусідки з використанням медичних анестетиків. Окрім цього, у відео стверджується, що у месенджері WhatsApp існують групи «з тисячами учасників — українських біженців», які обмінюються порадами щодо вчинення подібних злочинів, а «зґвалтування німецьких жінок українськими мігрантами стало значною проблемою для Німеччини», яку «німецька влада не бажає вирішувати».

Аналітики "Детектора Медіа" розібрали цю фальсифікацію. Перевірку здійснено на підставі порівняльного аналізу транскрипту оригінального репортажу Deutsche Welle та транскрипту сфальсифікованого відео.

Перевірка. Що насправді

Рівень 1: Підміна особи засудженого

Оригінальний репортаж та стаття DW присвячені реальній кримінальній справі — у ній фігурує Zhongyi J., 28-річний студент із Китаю, який визнав свою вину в мюнхенському суді. Саме він застосовував великі дози медичних анестетиків, щоб ґвалтувати жертву, і саме він отримав 11 років і 3 місяці ув'язнення за дві спроби вбивства та сім епізодів кваліфікованого зґвалтування.

У сфальсифікованому відео цю реальну людину замінено на вигаданого «Тараса Мельника» — неіснуючого українського біженця. Ім'я, національність і статус — повністю вигадані. Вирок, хронологія справи та деталі злочину взяті з оригінального матеріалу DW і механічно «прикріплені» до фіктивного персонажа.

Рівень 2: Підробка під авторитетне ЗМІ

Для надання фейку видимості достовірності зловмисники використали реальні кадри та транскрипт репортажу DW — одного з найавторитетніших міжнародних медіа з потужною репутацією у сфері журналістських розслідувань. Логотип і формат оригінального матеріалу залишені без змін — щоб глядач сприйняв підробку як справжній журналістський матеріал.

Крім того, оригінальний сюжет DW помітно довший. Зловмисники цілеспрямовано обрізали його, видаливши весь контекст щодо системних проблем і способів протидії насильству над жінками — онлайн і офлайн, — а також роздуми експертів і представників влади про законодавчі прогалини. Залишили лише фрагменти, які можна було використати для маніпуляції.

Рівень 3: Дискредитація українських біженців і нагнітання ксенофобії

Ключові вставки, яких немає в оригінальному репортажі DW:

Ці вставки є не журналістикою, а цілеспрямованою дезінформаційною рамкою: вони формують образ українських чоловіків-біженців у Німеччині як колективної загрози та натякають на змову влади щодо приховування злочинів.

Висновок

Ця маніпуляція є типовим прикладом наративної зброї: реальна кримінальна справа використовується як «упаковка» для вигаданих тверджень, спрямованих на формування негативного ставлення до українських біженців у Німеччині та підрив суспільної довіри до них. Використання бренду Deutsche Welle надає фейку псевдолегітимності, розраховуючи на те, що глядач не буде перевіряти першоджерело.

Оригінальний репортаж Deutsche Welle присвячений системній проблемі насильства над жінками і не має жодного стосунку до українських біженців.

У соцмережах та на проросійських ресурсах поширюють маніпулятивні повідомлення, що «в Європі тисячі українських біженців залишаться без житла» через нову політику Ірландії щодо розміщення переселенців. Як на джерело цієї інформації пропагандисти посилаються на публікацію українського агентства УНІАН. Однак насправді йдеться лише про зміни в системі тимчасового розміщення в Ірландії, а не про загальноєвропейське рішення. Дезінформацію розвінчали StopFake.

У матеріалі УНІАН ішлося виключно про Ірландію, а не про всю Європу, як це подають пропагандистські ресурси. Станом на квітень 2026 року країна прийняла понад 125 тисяч українців у межах Директиви про тимчасовий захист. Жодних рішень про масове позбавлення українських біженців житла на рівні Європейського Союзу не ухвалювали.

Маніпулятивно також використали слова державного міністра Ірландії з питань міграції Колма Брофі. У соцмережах його цитату вирвали з контексту, створюючи враження, ніби уряд залишає українців напризволяще. Насправді під час ефірів на RTÉ Morning Ireland та Newstalk Breakfast 28 квітня 2026 року міністр наголосив, що українська громада в Ірландії демонструє високу здатність самостійно знаходити житло завдяки підтримці всередині спільноти.

Нова стратегія уряду Ірландії не передбачає виселення людей без альтернативи. 27–28 квітня 2026 року ірландський уряд ухвалив рішення поступово відмовлятися від комерційних контрактів з готелями та гостьовими будинками, де нині проживають близько 16 тисяч українців, які прибули до країни до березня 2024 року. Однак зміни стартують не раніше серпня 2026 року і триватимуть приблизно пів року.

Кожного українця, якого стосуватимуться зміни, попереджатимуть щонайменше за три місяці. Водночас уряд планує до кінця року побудувати 2500 модульних житлових одиниць і запустити окрему програму допомоги з пошуком приватної оренди.

Окремо влада наголосила, що нові правила не поширюватимуться на людей з високим рівнем уразливості або тих, хто не може самостійно забезпечити себе житлом. Міністр юстиції Джим О’Каллахан підтвердив, що такі категорії українців і надалі отримуватимуть державне житло.

Показовою є й статистика, наведена Колмом Брофі: близько половини українців, які раніше втратили доступ до державного розміщення, не скористалися новими безкоштовними пропозиціями, оскільки вже самостійно орендували житло. Це свідчить про те, що значна частина української громади в Ірландії вже інтегрувалася та живе незалежно від державної підтримки.

Активісти польської партії «Конфедерація Польської Корони» поширили твердження, що українці скоюють 58% злочинів серед іноземців у Польщі. Схожі матеріали без необхідного контексту публікувались у польських і українських медіа протягом останніх тижнів. Аналогічна маніпуляція вже фіксувалась у 2023 році — тоді її розвінчав VoxUkraine, тоді вона поширювалася у проросійських телеграм-каналах.   

Що не так із цим твердженням

Цифра технічно правильна, але подана без ключового контексту — а це і є маніпуляція. 58% злочинів серед іноземців — це лише 1,3% від усіх злочинів, зареєстрованих у Польщі. За даними Onet, які спираються на неопубліковану поліційну статистику, у 2025 році українці були причетні до 10 572 зареєстрованих злочинів із понад 800 000 загалом по країні.

Загальна кількість злочинів, скоєних іноземцями в Польщі у 2025 році, становила 28 386 — це 3,55% від усіх злочинів. Тобто іноземці загалом, попри постійне зростання їхньої кількості, залишаються відповідальними за менш ніж 4% правопорушень.

Чому пропорція така висока всередині групи іноземців?

Як зазначає в коментарі для Onet генеральний інспектор польської поліції Марек Боронь, пояснюється це просто: українці є найбільшою групою іноземців у країні. Тому їхня частка в статистиці злочинів серед іноземців природно вища — так само, як і їхня частка серед платників податків, пацієнтів лікарень чи покупців у супермаркетах.

«Цілком природно, що люди, які є частиною суспільства сьогодні, беруть активну участь як у позитивних, так і в негативних аспектах його функціонування», — наголосив начальник поліції.

Для порівняння: в Польщі проживає приблизно 1,5 мільйона людей з українським громадянством, і за відносними показниками лише 0,15% українців підозрюють у вчиненні злочинів у Польщі.

Перевернута картина: реальна жертва — це українці

Поки частина медіа акцентує на злочинах, скоєних українцями, за кадром залишається протилежна й тривожніша тенденція: зростання злочинів проти самих українців.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті проти українців — на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року (384 випадки).

Найпоширенішим лишаються погрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022-му. Суттєво зросла й кількість фізичних та психологічних нападів — майже на 73% за два роки. Ксенофобські та расистські злочини майже подвоїлись — з 113 до 188 випадків. 

Фундація «Альянс української молоді "24 серпня"» в межах проєкту «Обсерваторія ненависті» відстежує випадки расизму та ксенофобії у Польщі і також вказує зростання фізичних нападів на українців у 2024–2025 роках. Дослідники фіксують поширення в соцмережах образу «невдячного українця», що посідає чільне місце в антиукраїнських наративах. Щодвотижнева розсилка в межах проєкту включає моніторинг соціальних мереж та польських і українських медіа. 

Висновки

Маніпуляція полягає у вириванні статистики з контексту: виокремлення частки серед однієї підгрупи (іноземці) без загальної картини. Це класичний прийом, який перетворює нейтральні дані на інструмент розпалювання ксенофобії та ворожнечі до українських біженців.

У соцмережах, зокрема у фейсбуці, наприкінці квітня поширювалася маніпуляція про те, що переможець нещодавніх виборів та майбутній угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр нібито висунув ультиматум українцям: з 1 червня вони втратять право на роботу і будуть депортовані за межі ЄС. Насправді це перекручена передвиборча обіцянка, яка не стосується тих, хто вже перебуває в країні, а сам Мадяр ще навіть не має повноважень видавати такі «накази». Розвінчали маніпулятивні повідомлення польські факт-чекери Demagog.

У Facebook та месенджерах набуває розголосу повідомлення, що з 1 червня всі українці та іммігранти з країн поза ЄС нібито «зобов’язані покинути Угорщину». Автори дописів стверджують, що таке рішення ухвалив лідер опозиційної партії TISZA Петер Мадяр. Деякі публікації з цим фейком набрали десятки тисяч реакцій, сіючи паніку серед українських біженців.

Аналітики проєкту Demagog також звернулися до угорських факт-чекерів з видання Lakmusz, щоб розібралися, що стоїть за цими заявами.

Звідки взялася дата «1 червня»?

Джерелом маніпуляції стала давніша промова Петера Мадяра, в якій він озвучив свої передвиборчі плани. Політик заявив: 

«Уряд TISZA підтримуватиме громадян Угорщини та місцевий бізнес. З 1 червня 2026 року ми дозволимо ввезення нуля, тобто жодного, іноземного працівника з-поза меж ЄС».

Чому це маніпуляція?

Мадяр говорив про червень 2026 року, а не 2024 чи 2025-го. Це довгострокова обіцянка на випадок перемоги його сили на майбутніх парламентських виборах, а не свіжа ідея, що виникла після його перемоги.

Відсутність повноважень. Наразі Петер Мадяр є переможцем виборів, але поки офіційно не отримав повноваження прем’єр-міністра. Він не може видавати «накази» про депортацію чи скасування дозволів на роботу.

Зміна контексту. У промові йшлося про припинення залучення нових трудових мігрантів, а не про вигнання тих, хто вже працює в Угорщині або має статус тимчасового захисту.

Чому українців не можуть просто «вигнати»?

Як пояснив Сілард Течар, редактор угорського порталу Lakmusz, навіть якби такі заяви були реальністю, їх неможливо втілити одним указом. 

Тимчасовий захист. Більшість українців в Угорщині перебувають під захистом Директиви ЄС, яка гарантує право на проживання та роботу незалежно від внутрішньої політики окремих партій.

Подвійне громадянство. Частина закарпатських українців, які працюють в Угорщині, мають угорські паспорти, що робить їх повноправними громадянами ЄС, на яких жодні обмеження для іноземців не поширюються.

Контекст дезінформації

Це не перший випадок, коли постать Петера Мадяра використовується для дискредитації України або залякування біженців. Раніше російські та проорбанівські медіа поширювали абсурдні фейки про те, що Мадяр нібито «запік власну собаку в мікрохвильовці», або що українські військові нібито готували в Угорщині «державний переворот» на користь Мадяра.

Теперішня хвиля дезінформації має на меті створити відчуття ворожості до українців в Угорщині та спровокувати напругу між біженцями та угорським суспільством.

Твердження про те, що українці мають покинути Угорщину до 1 червня — є фейком. Це класичний приклад «клікбейту», де політична обіцянка була вирвана з контексту, спотворена та використана для створення штучної паніки.

Російські пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію про нібито рішення Європейського Союзу «посилити контроль за в’їздом українців» та впровадити «цифрове стеження» за ними з квітня 2026 року. Підставою для таких заяв стало впровадження Європейської системи в’їзду/виїзду (EES), однак подана інформація є маніпулятивною.

Про це повідомляє StopFake.

EES — це автоматизована система прикордонного контролю, яка застосовується до всіх громадян країн, що не входять до ЄС, і подорожують до Шенгенської зони з короткостроковою метою. Вона не є інструментом стеження за окремою національністю, зокрема українцями.

Система повноцінно запрацювала 10 квітня 2026 року. Вона фіксує стандартні дані мандрівників, зокрема ім’я, інформацію з проїзних документів, біометричні дані (відбитки пальців і фото), а також дату й місце в’їзду та виїзду. У ЄС наголошують, що обробка цієї інформації здійснюється з дотриманням норм захисту персональних даних і прав людини.

Запровадження EES має на меті модернізацію прикордонних процедур. Зокрема, система дозволяє відмовитися від ручного проставляння штампів у паспортах і частково автоматизувати перевірки.

Для власників біометричних паспортів це означає спрощення проходження контролю: після першої реєстрації, під час якої прикордонники збирають біометричні дані, у подальшому мандрівники зможуть користуватися зонами самообслуговування.

Під час наступних поїздок достатньо буде відсканувати паспорт у спеціальному терміналі, після чого прикордонні служби отримають необхідну інформацію з бази даних. У ЄС очікують, що така автоматизація допоможе зменшити черги на кордонах.

Таким чином, твердження про «цифрове стеження за українцями» є викривленням фактів і не відповідає реальній меті нової системи.

У мережі поширюють нібито сюжет французької газети Liberation, у якому стверджується, що за останні пів року у Франції приблизно 30 жінок постраждали від нападів з використанням кислоти. У публікації також заявляють, що до цих злочинів нібито причетні українські біженки, які з ревнощів нападали на дружин своїх французьких партнерів. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у VoxCheck.

Насправді це фейк. Видання Liberation не публікувало подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в інстаграмі, фейсбуку чи ютубі. Також французькі правоохоронні органи не повідомляли про серію таких нападів, а отже, описані події не мають підтвердження в жодних авторитетних джерелах.

Аналіз відео свідчить, що воно змонтоване з використанням сторонніх матеріалів. Зокрема, в ролику використано кадри з бельгійкою Патрісією Лефранк, яка стала жертвою нападу з облиттям кислотою ще у 2009 році. Тоді її атакував колишній партнер, і цей випадок не має жодного стосунку до України чи українських біженців.

За допомогою зворотного пошуку зображень встановлено, що ці кадри пропагандисти запозичили з відеосюжету агентства Reuters, опублікованого у 2024 році. Отже, у фейковому ролику використано реальні матеріали, вирвані з контексту та подані з вигаданим змістом.

Крім того, ані французькі медіа, ані місцеві правоохоронні органи не повідомляли про випадки масових нападів з використанням кислоти, пов’язаних з українськими біженками. Відсутність будь-яких підтверджень свідчить про те, що ця історія є вигаданою та спрямованою на дискредитацію українців за кордоном.

Отже, поширюваний сюжет є маніпулятивною підробкою, що використовує айдентику відомого медіа для створення ілюзії достовірності та поширення антиукраїнських наративів.

У соціальних мережах та на окремих сайтах поширюється інформація про нібито плани передавати прострочені продукти пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам та іншим соціально вразливим категоріям населення. У повідомленнях стверджується, що таким чином держава хоче зекономити на утилізації харчових відходів. Втім, ці твердження не відповідають дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Підґрунтям для появи таких заяв стала ініціатива щодо впровадження в Україні системи фудбанкінгу, про яку повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Йдеться про механізм передачі непроданих, але придатних до споживання продуктів від бізнесу до благодійних організацій — банків продовольства.

Система фудбанкінгу передбачає, що продукти проходять обов’язкове сортування, перевірку якості та належне зберігання. Лише після цього вони розподіляються серед людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вимоги до безпечності харчових продуктів залишаються чинними, а контроль за їх дотриманням здійснюють державні органи.

Таким чином, мова не йде про передачу зіпсованої чи небезпечної їжі. Маніпуляція виникає через підміну понять, коли «непродані продукти» ототожнюють із «простроченими» або «непридатними».

Варто зазначити, що практика фудбанкінгу не є новою для України. Подібні ініціативи діють уже понад десять років. Зокрема, організація FoodBank Ukraine працює з 2011 року та передала тисячі тонн продуктів людям, які потребують допомоги. Українська Федерація Банків Продовольства, створена у 2022 році, забезпечила мільйони порцій їжі, а продовольчий банк «Тарілка» реалізує аналогічні проєкти в різних містах країни.

У березні 2026 року Міністерство економіки спільно з профільними організаціями підписало меморандум про створення національної системи фудбанкінгу за європейською моделлю. Серед запланованих кроків — розробка законодавчої бази, впровадження податкових стимулів для бізнесу та створення прозорого механізму передачі продуктів людям, які цього потребують.

Подібні практики існують і в інших країнах, зокрема в Росії, де з 2014 року працює фонд «Банк еды “Русь”», який займається збором непроданих продуктів та їх подальшим розподілом серед нужденних.

Поширені твердження про «годування простроченими продуктами» є маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію соціальних ініціатив та викривлення реальної ситуації.

У соціальних мережах поширюється відеоролик, стилізований під матеріал міжнародного інформаційного агентства AFP, у якому стверджується, що в країнах Європейського Союзу нібито затримали понад 300 українських активістів. За версією авторів відео, йдеться про учасників протестів біля посольств США, які виступали проти спрямування американських коштів на військову операцію в Ірані замість підтримки України. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Фактчекери перевірили офіційні ресурси AFP і не виявили жодного підтвердження існування такого відеоматеріалу. Він відсутній як на офіційному сайті агентства, так і на його сторінках у соціальних мережах.

Крім того, відео має ознаки підробки. Воно не відповідає фірмовому стилю AFP: агентство не використовує логотипи у форматі Reels, супроводжує відео детальними підписами із зазначенням джерела та місця зйомки, а також не додає закадрових аудіокоментарів — лише субтитри та заголовки.

Жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про затримання українських активістів у Європі у зв’язку з протестами проти дій США в Ірані. Також відсутні будь-які офіційні підтвердження подібних інцидентів від правоохоронних органів країн ЄС.

Водночас у березні 2026 року в окремих європейських містах справді відбувалися акції протесту проти військової операції США «Epic Fury» в Ірані. Однак їх організовували місцеві антивоєнні рухи та ліві активісти. Українська громада в Європі не висувала вимог щодо перерозподілу фінансової допомоги у такий спосіб. Більше того, офіційний Київ підтримав дії союзників, спрямовані на протидію загрозам з боку Ірану.

Подібні фейки часто базуються на поєднанні правдивих і викривлених фактів. Реальні події — такі як протести в Європі чи значні витрати США на військові операції — використовуються для створення більш переконливого, але неправдивого наративу.

Раніше вже повідомлялося про хвилю дезінформації, замаскованої під матеріали авторитетних західних медіа. Такі кампанії, зокрема пов’язані з мережею «Матрьошка», спрямовані на дискредитацію українців за кордоном.

Метою подібних інформаційних операцій є формування негативного образу українських біженців у Європі та зниження рівня підтримки України серед європейської аудиторії. Цей фейк також вписується у ширший наратив російської пропаганди про те, що Захід «забув» про Україну на фоні подій на Близькому Сході.

У мережі зафіксовано відео, на якому федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито пропонує пом’якшити покарання для українських біженців за використання нацистської символіки.

Аналітики «Детектора Медіа» помітили відео, на якому розміщений логотип газети Bild, проте подібного  матеріалу не було виявлено ані в соціальних мережах видання, ані на його офіційному сайті. Жодне авторитетне медіа Німеччини також не публікувало інформації про подібну заяву.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовували штучний інтелект.

Твердження, що демонстрація забороненої символіки є лише «туристичною розвагою», прямо суперечить німецькому законодавству. Стаття 86a забороняє будь-яке публічне використання символів антиконституційних організацій (свастика, руни СС тощо). Покарання — штраф або до 3 років ув'язнення. У Німеччині виконавча влада (канцлер) не має права впливати на рішення судів щодо кримінальних вироків. Будь-яка спроба такого втручання призвела б до негайного конституційного скандалу.

Відео апелює до цифри у 3000 кримінальних справ проти українців, що є маніпулятивним викривленням реальних даних. Згідно з офіційним звітом Федерального відомства кримінальної поліції (BKA) «Кримінальність у контексті міграції 2024» українські біженці становлять 35,7% від усіх переміщених осіб, але лише 12,8% від загальної кількості підозрюваних. Це свідчить про їх значну недопредставленість у кримінальній статистиці. Понад 90% злочинів за цією статтею вчиняють громадяни Німеччини, місцеві ультраправі рухи. Дані BKA вказують, що кількість порушень цієї статті українцями є нікчемною (поодинокі випадки), а зростання загальної статистики злочинності пов'язане виключно з демографічним чинником (1,2 млн прибулих).  У розділі 4.3 звіту зазначено, що більшість політичних правопорушень, пов’язаних з українцями, стосуються конфліктів через війну (наприклад, суперечки з проросійськими активістами), а не пропаганди нацизму. А розділ про міжнародне кримінальне право свідчить, що українці виступають переважно не як порушники, а як цінні свідки, що допомагають збирати докази проти воєнних злочинців Росії.

Використання постаті Фрідріха Мерца, який відомий своєю рішучою проукраїнською позицією, має на меті створити ефект «удару в спину». Імовірна мета — спровокувати обурення німецького суспільства. В Німеччині тема нацизму під найсуворішим табу. Якщо пересічний німець повірить, що комусь дозволяють порушувати цей закон «через політику», це викличе миттєвий вибух протестів і ненависті до біженців, що вигідно російській стороні під час повномасштабного вторгнення. 

Проросійські ресурси та анонімні телеграм-канали поширюють сфабрикований відеоролик, стилізований під офіційне повідомлення Міністерства охорони здоров’я Італії. У «сюжеті» йдеться про те, що українські працівники італійського фудсервісу нібито готують протест до Зимових Олімпійських ігор 2026 року, який полягає в навмисному псуванні їжі клієнтів. Фейк розвінчали експерти VoxCheck. 

Першочергова перевірка офіційних каналів комунікації Ministero della Salute (МОЗ Італії) засвідчила:

Поширювачі фейку намагається посилити його переконливість, посилаючись на нібито аналогічний досвід літньої олімпіади в Парижі. У повідомленнях пропагандистів стверджується, що тоді подібні «акції» призвели до спалаху гепатиту А. Насправді, під час Олімпійських ігор у Франції тривали дискусії щодо екологічного стану річки Сена, проте жодних випадків масового зараження через «протести українських офіціантів» зафіксовано не було. Гепатит А не ставав темою епідеміологічних звітів, пов’язаних із навмисним псуванням їжі українцями.

Цей вкид має на меті створити образ «небезпечного українця» в очах європейського суспільства та дискредитувати українських біженців у ЄС. Поширюване відео є повністю сфальсифікованим, воно створене за допомогою монтажу стокових кадрів та накладання фальшивих титрів для розпалювання ксенофобії.

Маніпуляції на темі забруднення Сени та інші наративи агітпропу про Олімпійські ігри раніше аналізував Центр досліджень «Детектора Медіа»: «Навіть Макрон не ризикнув купатися у брудній Сені». Як російська пропаганда паразитує на темі Олімпійських ігор

У мережі поширюється відео, нібито організація Human Rights Watch зафіксувала випадки, коли Німеччина та Франція депортували понад 7 000 українців призовного віку протягом останніх двох місяців. У повідомленнях ідеться про те, що нібито ці країни цілеспрямовано відправляють українців додому через їхній вік, і ця «депортація» є сигналом нібито «посилення політики ЄС щодо українців».

Розвінчали маніпуляцію експерти VoxUkraine.

Це неправдива інформація, що не підтверджується жодними достовірними джерелами. Насправді Human Rights Watch не публікувала звітів про масову депортацію українців призовного віку з Франції чи Німеччини. Саме відео було створене зі стокових зображень. Адже на сайті організації немає жодних підготовлених документів, пресрелізів або заяв з такими твердженнями. 

Українці, які виїхали до країн ЄС після початку повномасштабної війни, перебувають під режимом тимчасового захисту, запровадженого рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року. У липні 2025 року дію цього механізму знову продовжили — тепер до 2027 року. Жоден з документів Євросоюзу, що регулює статус українських біженців, не містить положень про примусове повернення чоловіків до України.

Єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода» прямо заявила, що ЄС не планує повертати чоловіків мобілізаційного віку в Україну. Вона наголосила, що застосування різних підходів до біженців залежно від їхньої статі, віку чи військового статусу є неможливим. Тобто мова про жодні «спеціальні механізми повернення» чоловіків призовного віку не йде.

Щодо відео, в якому поширювали твердження про «депортацію 7000 українців», то використані там ілюстрації взято з відкритих джерел і вирвано з контексту. Зокрема, фото чоловіків на паспортному контролі походить з публікації Deutsche Welle, а кадри за участі Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона були зняті під час їхньої зустрічі в Лондоні у грудні 2025 року й не мають стосунку до теми депортацій.

У соцмережах та проросійських каналах почало ширитися відео, у якому стверджують, що в Іспанії нібито сталася диверсія на залізниці і правоохоронці «офіційно розшукують п’ятьох українських біженців» у зв’язку з цим «терактом». Кліп оформлений так, щоб імітувати випуск відомого європейського медіа Euronews — з подібним логотипом і стилем відеоряду. 

Це лиш фейк і маніпуляція. Попри те, що в Іспанії справді сталася масштабна залізнична катастрофа, де зіткнулися два швидкісні поїзди й загинули десятки людей, ця подія не класифікувалася як теракт, і жодних повідомлень про підозрюваних, тим паче «українських біженців», не надходило від іспанської поліції чи інших офіційних органів. Відео, яке поширюється в мережі, використовує кадри з реальної аварії, але вирвані з контексту й доповнені вигаданим коментарем про «п’ятьох українців у розшуку». Оригінальний сюжет Euronews або подібний матеріал із таким змістом не був опублікований на сайті чи соціальних сторінках цього медіа.

Раніше ми вже спростовували приклади маніпуляцій та фейків, пов'язаних з українськими біженцями в Іспанії, наприклад: 

Фейк: В Іспанії банда українців крала стільці з ресторанів