Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову скоординовану кампанію, яка експлуатує політичну кризу навколо Конституційного трибуналу Польщі. Увечері 2 листопада менш ніж за пів години з'явилися п'ять фейкових роликів, що імітують медіабренди (MS NOW, Bellingcat, Euronews, Deutsche Welle та BBC). Від імені реальних журналістів, дослідників і румунського міністра закордонних справ дезінформатори переконують: слова Дональда Туска про «армію російських ботів» — брехня, справжня загроза для Польщі — українські біженці, а протести в Польщі, Франції та Німеччині — частина єдиного бунту проти «брехливих» урядів. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. Згодом тікток видалив ці маніпулятивні ролики. 

Усі п'ять роликів опубліковано 2 листопада впродовж пів години, між 19:54 та 20:25 за київським часом (час публікації встановлено за ідентифікаторами відео): «MS NOW» (1), «Bellingcat» (2), «Euronews» (3), «DW» (4), «BBC» (5). Шаблон знайомий: акаунти-одноденки з однотипними згенерованими англійськими іменами та цифрами, без аватарок; тривожна музика замість закадрового голосу; субтитри у фірмовому стилі медіа, «вшиті» безпосередньо в картинку.

Новим, на відміну від попередніх хвиль дезінформації в тіктоці, є те, що під роликами видно показники: від 1600 до 1900 вподобань і від 1100 до 1350 поширень, але жодного коментаря (у «MS NOW» взагалі нуль вподобань при 1350 поширеннях). Така диспропорція — типова ознака штучної накрутки. Попри накручені цифри, платформа зрештою обмежує поширення цих відео. Підробка роликів від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба VIGINUM описала ще 2024 року. Приблизно через добу, увечері 3 листопада, всі ролики було видалено з тіктоку. 

Багаторічна суперечка довкола Конституційного трибуналу Польщі загострилася 30–31 жовтня: судді, обрані нинішньою парламентською більшістю, відсторонили спірного голову Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника. Президент Кароль Навроцький перервав візит до Сенегалу й спробував увійти до будівлі Трибуналу, яку оточила поліція, а під судом у Варшаві сталися сутички з протестувальниками. У відеозверненні 31 жовтня прем'єр Дональд Туск заявив, що противники змін «знаходять підтримку серед проросійських сил по всьому світу» та мають «армію російських ботів в інтернеті». До конфлікту долучилася навіть Марін Ле Пен, якій міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський порадив не втручатися. Саме фраза Туска про ботів стала головною мішенню кампанії. Українські біженці до цієї інституційної суперечки стосунку не мають.

Перший напрям цієї кампанії — переконати аудиторію, що «російських ботів не існує». Фейковий Bellingcat приписує засновнику видання Еліоту Ґіґінсу слова про те, що Туск зробив свою заяву на основі звіту, «сфабрикованого німецькою розвідкою». Нібито дослідники «вивчили всі 300 сторінок» і з'ясували, що всі докази втручання ботів підроблені, а Фрідріх Мерц використовує спецслужби, щоб «заразити своїм божевіллям усю Європу», і Туск «потрапив у цю пастку». Туск жодного німецького звіту не згадував, а слідів такої заяви Ґіґінса немає. Іронічно, що сам Bellingcat роками розслідує саме російські операції.

Фейковий Euronews «вербує» головну редакторку французького видання Franc-Tireur Каролін Фурест, тобто зовсім іншого медіа, ніж те, під яке підроблено ролик. Нібито вона «визнала», що Franc-Tireur публікував статті про російських ботів на основі інформації, яку передавали «просто з Єлисейського палацу», перепросила в читачів і закликала європейських політиків «припинити маніпулювати громадянами заявами про російське втручання» та «думати про власні країни, а не про те, як догодити пані фон дер Ляєн». Слідів таких заяв Фурест, відомої критикині російської пропаганди, у відкритих джерелах немає. Показово, що «джерело брехні» змінюється від ролика до ролика: в одному це німецькі спецслужби, в іншому — Єлисейський палац. Послідовність пропагандистів не цікавить, важить лише меседж: про російське втручання вам брешуть власні уряди.

Фейкове BBC вкладає схожі слова в уста Б'янки Бріттон, яку названо «старшою редакторкою BBC Verify» (у 2024 році вона повідомляла про перехід до BBC Verify на посаду креативної редакторки). Нібито та заявила, що прем'єр Польщі «знову показав, як низько впали європейські лідери», звинувачуючи у внутрішніх проблемах «неіснуючу армію російських ботів», а щирі прохання європейців про допомогу знецінюють як «маячню російських ботів». Цю «цитату» ілюструють кадри Кремля.

Другий напрям — перекласти провину на українців. Фейкове MS NOW приписує Кену Діланяну, який справді працює кореспондентом цього американського телеканалу, слова про те, що всі, хто пише про кризу в Польщі, «ігнорують, що винні орди українських біженців». Далі — відверта мова ворожнечі: біженці для Польщі «як ракові клітини, що атакують усі органи держави», а «єдиний спосіб для Польщі зберегти державність — відправити мільйони українських біженців назад в Україну». Під тривожну музику ці «цитати» супроводжує випадкова нарізка кадрів з мігрантами, які не мають стосунку до українських біженців.

Фейкове DW йде ще далі й зачіпає найболючішу тему польсько-українських відносин. Ролик приписує міністру закордонних справ Румунії Дану Некулеєску, який обійняв посаду 20 жовтня, слова про те, що він «плаче, коли бачить кризу в Польщі», а поляки мають «об'єднатися проти українських загарбників у власній країні, а не воювати між собою». Українських біженців названо «нащадками тих самих убивць, які тисячами вирізали поляків під час Волинської різанини», які «не виявили каяття» і лише чекають на момент слабкості польських лідерів, щоб почати свої «криваві жнива». Наприкінці «міністр» закликає Туска не поширювати «дезінформацію про російську армію ботів», бо «так роблять тільки ідіоти з Франції та Німеччини». Монтаж навмисно заплутаний: посеред «цитати» з'являються кадри з президентом Польщі Каролем Навроцьким і фразою «Польща мусить примиритися й пам'ятати, що справжня причина проблеми — просто перед очима». Глядач не розуміє, чиї це слова, хоча весь текст подано в лапках як заяву румунського міністра. Жодних заяв Некулеєску про кризу в Польщі, тим паче таких, у відкритих джерелах немає: для міністра країни — члена ЄС і НАТО така риторика щодо союзників була б немислимою. Волинська трагедія — один із найчастіших тригерів, якими російська пропаганда сварить поляків і українців.

Третій напрям — намалювати картину загальноєвропейського хаосу. Фейкове BBC стверджує, що заява Туска «розпалює загальноєвропейські протести» і спричинила хвилю закликів у соцмережах «продовжувати й посилювати протести по всій Європі», а громадяни Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Португалії та Польщі нібито вимагають «посилити тиск на чинну владу». Фейкове MS NOW нагадує, що «масові протести раніше відбувалися в Німеччині та Франції», ніби це один процес. Кадри сльозогінного газу, палаючих барикад і поліціянтів у шоломах з написом POLIZEI мають підсилити ефект. Насправді інституційна суперечка про Конституційний трибунал Польщі ніяк не пов'язана ні з протестами проти зростання цін у Франції, ні з антиурядовими акціями в Німеччині.

Усі п'ять роликів, незалежно від «медіа», завершуються однією й тією самою фразою: «Експерти вважають, що ці протести посилюватимуться й загрожують перерости в громадянські заворушення, доки Емманюель Макрон і Фрідріх Мерц залишаються при владі». Ролики нібито про Польщу фіналять закликом прибрати французького та німецького лідерів — це найкраще видає справжнє замовлення. Наприкінці жовтня «Детектор медіа» вже фіксував схожу хвилю фейків від імені десяти медіа, яка залякувала Європу «загальноєвропейськими протестами» 31 жовтня.

Висновок

Кампанія переслідує кілька цілей одночасно. Вона знецінює саме поняття російського втручання — і робить це руками скоординованої мережі акаунтів-одноденок з накрученими показниками, тобто тих самих «ботів», існування яких заперечує. Вона розпалює польсько-українську ворожнечу, перетворюючи біженців на «внутрішнього ворога» й експлуатуючи пам'ять про Волинь. І вона підживлює образ Європи, що занурюється в хаос через «брехливих» лідерів — Туска, Мерца, Макрона й фон дер Ляєн. Імена реальних журналістів і дослідників, які самі викривають дезінформацію, мають надати цим меседжам видимість незалежного підтвердження, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Аналітики Детектора Медіа зафіксували в ТікТоці нову скоординовану кампанію: 27 жовтня менш ніж за годину з'явилися щонайменше десять фейкових відео, змонтованих під брендами Libération, Le Parisien, La Croix, 20 minutes, BFM, RFI, Euronews, BBC, The New York Times, WIRED, Corriere della Sera та NewsGuard. Головна мішень — масові протести у Франції. Ролики роздувають кількість протестувальників і жертв, вигадують цитати експертів і Ватикану, а наприкінці майже кожного звучить одна й та сама фраза: «загальноєвропейські протести 31 жовтня можуть паралізувати Францію, Німеччину, Італію та Іспанію». Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. 

Ключова теза кампанії — нібито «загальноєвропейські протести 31 жовтня». Насправді на цю дату у Франції анонсовано лише чергову суботню акцію руху «жовтих жилетів», а профспілки призначили національний страйк на 5 листопада. Про скоординовані акції в Німеччині, Італії та Іспанії не повідомляла жодна профспілка чи організація.  

Усі відео зроблено за одним шаблоном і опубліковано впродовж менш ніж години ввечері 27 жовтня: «Libération / Le Parisien / La Croix» (1), «20 minutes» (2), «The New York Times» (3), «WIRED» (4), «Euronews» (5), «BFM» (6), «RFI» (7), «BBC» (8), «Corriere della Sera» (9), «NewsGuard» (10). Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими англійськими іменами та цифрами, без аватарок, лайків і коментарів. Частина роликів має лише тривожну музику й субтитри у фірмовому стилі медіа, частина — згенерований штучним інтелектом англомовний закадровий голос. Субтитри «вшиті» безпосередньо в картинку, а не в опис, — так платформі складніше автоматично розпізнати текст. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії дезінформації VIGINUM описала ще у 2024 році.  

24 жовтня, за даними МВС Франції, на вулиці вийшли 410 тисяч людей (організатори називали 800 тисяч), затримали 1314 осіб, постраждали 53 правоохоронці. Пропагандисти ці цифри систематично «підсилюють»:

Другий напрям дезінформаційної кампанії — розпалювання етнічної ворожнечі. Фейкове BBC стверджує, що поліція «повісила» теракт у Траппі на психічно хворого чоловіка, а «свідки бачили за кермом темношкірого». 23 жовтня у передмісті Парижа чоловік відкрив вогонь з автомобіля по перехожих: загинув 26-річний боєць ММА Пенго Боссіо Вангі, ще п'ятеро поранені, зокрема 12-річна дівчинка. Підозрюваного, 39-річного Кевіна Т., затримали невдовзі після нападу; за даними Le Monde, він сам сказав поліції, що хотів «помститися» мігрантам за пограбовані крамниці, а вдома в нього знайшли «Майн кампф». Президент Макрон назвав напад «расистським терактом». Через стан здоров'я підозрюваного затримання справді тимчасово призупинили — цей реальний факт і став «зачіпкою» для фейку. Жодних свідчень про іншого нападника немає.  

Третій наратив цієї кампанії у ТікТоції — транслювання образу Емманюеля Макрона, який «втік» і «брехливих» медіа. Фейковий WIRED приписує історику Давиду Колону слова про те, що Макрон залишив Францію, усі відео з ним згенеровані ШІ, а «Єлисейський палац варто захопити в будь-якому разі». Фейкове BFM вкладає в його вуста фразу «все, що відбувається на вулицях, легітимне». Колон — дослідник пропаганди, який насправді сам викриває «Матрьошку». Фейковий The New York Times від імені журналіста Девіда Корна стверджує, що France 24, BFM TV, RFI та France TV «пом'якшують» у перекладі слова іноземних експертів про «крах Франції» й «тисячі поранених поліцейських». Слідів такої заяви Корна у відкритих джерелах немає. Фейкове Euronews вигадує, що Лувр замінив 25% експонатів копіями на випадок захоплення музею. Справжній привід — 19 жовтня протестувальники заблокували входи до Лувру, але про жодні копії не йшлося. До того ж у ролику сплутано прізвище нинішнього президента Лувру — Крістофа Лерібо, якого призначили в лютому 2026 року.

До кампанії «залучили» й Ватикан. Фейкова Corriere della Sera стверджує, що Святий Престол закликав Макрона піти у відставку, а особистий секретар Папи Едгар Іван Рімайкуна Інга нібито процитував Понтифіка: єдиний спосіб зупинити насильство — «негайна відставка Еммануеля Макрона». Таких заяв Ватикан не робив.

Показово, що «італійський» ролик має англомовні субтитри: кампанія розрахована передусім на англомовну аудиторію, а не на французів чи італійців.

Це видно й ще одного ролика, що поширюється в рамках поточної кампанії з дезінформації. Фейковий NewsGuard заявляє, що "Франція нібито втручається у вибори до Конгресу США", які відбудуться 3 листопада, з допомогою «сотень тисяч ботів», що "дискредитують Республіканську партію", а співзасновник NewsGuard Гордон Кровіц нібито це підтвердив. Насправді все навпаки: 21 жовтня сенатор Марк Ворнер і конгресмен Джим Гаймс повідомили за підсумками брифінгу розвідки, що Росія веде дезінформаційну кампанію проти Демократичної партії, зокрема з використанням ШІ-реклами та мереж «Матрьошка» і Storm-1516. Детектор Медіа також фіксував подібні кампанії саме проти демократів. Пропагандисти намагаються перевернути наратив і приписати власні методи Франції.

Висновок

Поточна кампанія поєднує дві цілі. Перша — посіяти страх і відчуття некерованого хаосу в Європі, зобразивши Францію державою, де влада брехлива, поліція вбиває, а медіа приховують правду. Друга — напередодні виборів у США посварити американців з Парижем і відвернути увагу від реального російського втручання. Вигадані цифри, підроблені цитати реальних людей і логотипи авторитетних редакцій мають надати цим меседжам видимість незалежного підтвердження, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео під брендами France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI та BFM. Ролики з'явилися в ніч на 21 жовтня на тлі масових протестів у Франції. Головною ціллю дезінформаційної кампанії став президент Франції Емманюель Макрон. Ми перевірили, чи справді згадані в роликах, що імітують відомі бренди, посадовці, експерти та журналісти говорили приписані їм слова. Жодного підтвердження не знайдено.

Контекст

17 жовтня Францією прокотилася хвиля протестів проти дорожнечі життя та подорожчання пального, яка в багатьох містах переросла в заворушення. Лише за суботу 17 жовтня затримали 1200 людей, постраждали 150 правоохоронців, у Ліможі згоріла історична будівля мерії. У неділю, 18 жовтня, президент Макрон звернувся до нації; того ж дня міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс подав у відставку, але президент її не прийняв. 19 жовтня Макрон вирушив у турне країнами Перської затоки. Цей візит і став центральним сюжетом для фейків, поширених у тіктокці.

Перевірка фейкових відео

Кейс 1. «Втеча» Макрона до Еміратів. Підробні ролики під брендами «20 Minutes», «Le Parisien», «Bloomberg» і «BFM» однаковими реченнями стверджують, що після звернення 18 жовтня Макрон «терміново полетів до ОАЕ, нібито з робочим візитом». В одному з роликів повідомляють, що президент нібито «втік, боячись, що протестувальники захоплять Єлисейський палац». Насправді турне Кувейтом, ОАЕ, Бахрейном і Катаром на 19–21 жовтня Єлисейський палац анонсував ще 14 жовтня, тобто за три дні до піку заворушень. Заявлена тема — Ормузька протока та ціни на енергоносії; зустріч у Абу-Дабі 19 жовтня була частиною цього офіційного візиту. Той самий фейковий ролик приписує Нуньєсу слова: якщо відкрити вогонь по протестувальниках, які штурмують палац, «кількість демонстрантів зросте вдесятеро». Після 17 жовтня Нуньєс публічно визнав свою відповідальність і часткову втрату контролю в деяких містах, але нічого подібного не казав.

Кейс 2. «Поліція безсила, влада приховує». У фейках «Le Parisien» і «RFI» префектові поліції Парижа Патрісу Фору приписують заклик до власників крамниць не «провокувати» протестувальників зачиненими дверима. Ще одна приписана йому фраза: «Боюся, що це і є справжнє обличчя сучасної Франції». Напередодні протестів Фор публічно попереджав про загрозу від погромників. Після 17 жовтня мерія Парижа створила кризову групу допомоги постраждалим торговцям. Фейковий ролик із брендом «BFM» цитує «колишнього очільника VIGINUM» Марка-Антуана Бріяна: начебто той звинувачує владу в приховуванні «злочинів протестувальників». Але такої заяви він не робив. Через усі ролики проходить формула «експерти переконані»: поліція «не здатна зупинити заворушення», а Макрон «сподівається, що вони згаснуть самі». Жодного експерта не названо.

Кейс 3. Знаменитості як жертви. Фейкове «RFI» повідомляє, що протестувальники розгромили «квартиру Селін Діон у Монморансі», куплену нібито 2018 року. Насправді особняк у Віллі Монморансі (XVI округ Парижа) Діон купила ще 2008 року і відтоді виставляла на продаж; повідомлень про напад на нього немає. Ролик-підробка під медіа «BFM» стверджує, що протестувальники спалили маєток Бреда Пітта шато Міраваль і знищили його «на 80%». Влітку 2026 року поблизу Міраваль справді вирували лісові пожежі у Варі, але до маєтку вогонь не дійшов, а сам маєток став базою для пожежників.

Кейс 4. Фінансова паніка. Підробка під France 24 стверджує, що понад 70% банкоматів у Франції «припинили видавати готівку», а «експерти» бачать у цьому спробу влади зупинити хвилю зняття коштів. Далі колишньому міністрові економіки Мішелю Сапену (обіймав посаду у 2014–2017 роках) приписують заклик забрати гроші з банків, «інакше всі заощадження опиняться в заручниках». Ні про масову зупинку банкоматів, ні про таку заяву Сапена ми повідомлень не знайшли. Англомовний ролик-підробка під Bloomberg, датований 20 жовтня, приписує журналістці Bloomberg Стефані Бейкер оцінку, що звернення Макрона «загострило ситуацію з протестами». Такої публікації Bloomberg ми теж не знайшли.

Ознаки координованої кампанії

Висновки

Кампанія паразитує на реальній кризі — найгостріших заворушеннях у Франції за останні роки — і підживлює її трьома меседжами: «президент утік», «держава не контролює ситуацію і приховує правду», «ваші гроші та безпека під загрозою». Мета — підірвати довіру до Макрона й французьких інституцій за пів року до президентських виборів, а заодно до медіа, чиїми брендами підписано фейки.

Жодне з перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI чи BFM.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У польському ТікТоці поширюють відео залізничного перевезення бронетехніки. Автори стверджують, що це танки Abrams, які Польща переправляє через кордон в Україну. Фактчекери польського Demagog встановили, що на платформах не Abrams, перетину кордону на поширюваних кадрах немає, а сам ешелон рухається територією Польщі.

17 вересня в ТікТоці з'явилися ролики (1, 2), на яких через закритий залізничний переїзд проходить состав із військовою технікою. За версією авторів, це польські Abrams, які перетинають польсько-український кордон. Під відео — хвиля обурення на адресу Варшави: «Це масакра, цей уряд — одне суцільне непорозуміння! Банда шахраїв і зрадників Вітчизни!» — пишуть коментатори.

Зворотний пошук зображень не допоміг знайти першоджерело, тож Demagog звернувся до фахівців з оборонної галузі. Головний редактор порталу Defence24.pl Александер Олех у коментарі фактчекерам пояснив: «Відео не показує транспортування польських танків Abrams в Україну. Машини на платформах — не Abrams, а сам запис не фіксує перетину польсько-українського кордону. Ми бачимо військове залізничне перевезення на території Польщі». За словами експерта, Abrams розпізнати нескладно. Військо Польське регулярно перекидає бойову техніку залізницею між частинами й полігонами (1, 2). Тож це відео не дає підстав стверджувати, що Польща віддає Україні закуплені для себе Abrams.

Офіційні дані теж цього не підтверджують. 6 липня міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш на пресконференції повідомив, що Польща разом із союзниками передала Україні ракети Patriot. Він також показав перелік іншої допомоги за 2022–2023 роки. Із танків у ньому лише T-72, PT-91 і Leopard 2A4, про Abrams не йшлося. Тоді ж міністр доручив розсекретити всі передачі озброєння Україні, однак станом на середину жовтня повного списку так і не оприлюднили. Натомість наприкінці липня польська армія отримала шосту партію техніки зі США: 36 Abrams і 7 броньованих ремонтно-евакуаційних машин Hercules. За даними довідника The Military Balance, у 2025 році Військо Польське мало 233 танки цього типу.

Висновок

Механіка фейку знайома, поєднання справжнього відео, щоб платформі було складніше видалити ролик, і вигаданого підпису/субтитрів, які вмонтовані всередину відео.

Таке «викриття» лягає на вже підготований ґрунт. У польськомовному сегменті давно ширяться тези, що Польща безкоштовно віддає Україні всі свої ресурси чи що допомога Києву нібито не має правових підстав. А обіцяне міністром оборони Польщі, але досі не оприлюднене розсекречення переліку допомоги створює інформаційний вакуум, який легко заповнити вигадками. Під ударом опиняються одразу і польський уряд, і українські біженці у Польщі. 

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео, змонтованих під сюжети відомих міжнародних медіа: Bloomberg, AFP, Forbes, The Economist та розслідувальної спільноти Bellingcat. Ролики переконують, що зняття санкцій з Росії стало для Європи «питанням виживання», а президент Франції Емманюель Макрон через власну «недалекоглядність» нібито заганяє країну в аутсайдери. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало, а цитати французького історика Давида Колона та засновника Bellingcat Еліота Гіґґінса просто вигадані дезінформаторами.

Усі відео зроблені за одним шаблоном. Вони з'явилися майже одночасно, та не мають звуку — лише фонову музику та накладені субтитри, стилізовані під фірмові шрифти й плашки відповідних медіа. Описів під роликами також немає. Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими іменами, без аватарок і без жодної взаємодії з аудиторією: «Bloomberg» (1), «Bellingcat» (2), «Forbes» (3), «AFP» (4), «The Economist» (5). Такі акаунти, найімовірніше, незабаром заблокують алгоритми платформи. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії іноземному втручанню VIGINUM описала ще 2024 року.

Головна теза кампанії повторюється майже дослівно в роликах під логотипами The Economist, AFP та Forbes: «Експерти неодноразово наголошували, що зняття санкцій з Росії — питання виживання для європейських держав». Які саме експерти — не уточнюється. Фейковий Bloomberg стверджує, що питання зняття санкцій стало «головним пріоритетом для європейських лідерів», а фейковий Bellingcat — що в Німеччині «на всіх рівнях» обговорюють їх «негайне скасування». Інформаційним приводом стало реальне рішення Вашингтона: 9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США дозволило до 7 квітня 2027 року продаж та імпорт російського дизельного пального. Пропагандисти подають це як сигнал для Європи — хоча ЄС у ці ж дні рухався у протилежному напрямку й готував до ухвалення черговий, найбільший пакет санкцій проти Росії.

Найдетальніше «обґрунтування» пропонує фейкове AFP. За його версією, «84% європейців вважають, що їхні уряди мають зняти санкції з Росії після рішення США», і про це нібито повідомив Євростат. До ролика додали справжні кадри з генеральною директоркою Євростату Маріаною Коцевою та вигадану цитату про «високий ризик насильницьких дій населення, спрямованих на повалення влади», якщо ці «вимоги» не виконають, — на тлі кадрів вуличних заворушень. Проте Євростат — статистичне відомство ЄС, яке не проводить опитувань про політичні вподобання громадян, і такої публікації в нього немає. До того ж «опитування» про реакцію на рішення США, ухвалене 9 жовтня, фізично не могло з'явитися за кілька днів. Реальні дані свідчать про протилежне: за даними весняного Євробарометра 2025 року, санкції проти російського уряду, компаній і осіб підтримували 72% громадян ЄС.

Bellingcat у кампанії «відведено» роль джерела «розвідувальних» сенсацій. Від імені Еліота Гіґґінса поширюють цитату про те, що «Зеленський у безвихідному становищі: готовий ризикнути конфронтацією зі США, але не погодиться на припинення вогню». В іншому ролику на тлі будівлі МІ-6 стверджується, що за «перехопленими документами» британська розвідка планує диверсії проти російських танкерів, які везуть дизель до США. Так кампанія одночасно намагається посварити Вашингтон із Києвом і Лондоном.

Окремий блок роликів спрямований проти Макрона — на тлі передвиборчої кампанії перед президентськими виборами у Франції навесні 2027 року та масових протестів ліцеїстів, які з кінця вересня супроводжуються сутичками з поліцією. Фейковий Forbes приписує Давиду Колону слова про те, що «США та інші більш ініціативні уряди знімуть санкції й почнуть заробляти, а пан Макрон тим часом переймається емоційним станом українського наркомана», а також що через Макрона Франція «знову відстає від США» й «опинилася серед аутсайдерів». Під логотипом Bloomberg Колону приписують ще й образи на адресу американських демократів — «божевільних канібалів, які живляться людськими стражданнями». Вибір «спікера» не випадковий: Давид Колон — французький історик, дослідник пропаганди та інформаційних війн. У вересні він писав, що «Матрьошка» вже втретє використовує його ім'я — тоді фейкове відео Bellingcat приписувало йому випад проти німецької ХДС напередодні місцевих виборів.

Кампанія демонструє суперечність, характерну для кремлівської пропаганди. Для внутрішньої аудиторії Москва роками повторює, що санкції російській економіці не шкодять. Для зовнішньої — паралельно переконує, що їх треба знімати якнайшвидше, бо насправді вони б'ють по самому Євросоюзу. Анонімні «експерти», вигадані цитати реальних дослідників і логотипи авторитетних медіа покликані надати цьому меседжу видимість незалежного експертного консенсусу, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У тіктоці від фейкової сторінки 429 бригади Сил безпілотних систем поширюють згенероване за допомогою штучного інтелекту відеозвернення, де командир бригади Юрій Федоренко рекомендує полякам 14 жовтня організувати патрулювання памʼятників українських героїв на території Польщі, щоб захистити їх від політичних вандалів. Ця ж сторінка поширює ще одне відео, яке від імені військових дискредитує українські благодійні фонди. Чому це фейк, дослідили аналітики «Детектора медіа».

Є три причини вважати це відео фейковим.

По-перше, офіційна сторінка у тіктоці 429-ї бригади Сил безпілотних систем, на яку можна вийти із сайту бригади «achilles_429brigade». І на ній відео із закликом 14 жовтня, у день українських героїв патрулювати памʼятники українцям у Польщі немає. Закликів до Польщі не дублюють на офіційних сторінках бригади чи сторінках Федоренка у соцмережах.

Натомість відеозвернення опублікувала сторінка «ahiles_brave» під назвою «Ahiles 429» — з іншим, ніж в офіційних ресурсах, латинським написанням назви бригади. Сторінка ні на кого не підписана, має 285 підписників і близько 5,7 тисячі вподобань. Майже вся її аудиторія припадає на два відео: діпфейк із Федоренком (117 тисяч переглядів) та ролик про нібито шахраїв-волонтерів (96 тисяч переглядів). Решта публікацій набрала від кількох десятків до сотні переглядів.

Відео з шевроном бригади в кадрі, у правому верхньому куті, на цій сторінці — це повторно завантажені ролики з офіційного акаунту «Ахіллеса» в тіктоці, зокрема інтервʼю з військовими бригади. Вони створюють враження, що сторінка справжня. Натомість у діпфейку з Федоренком шеврона бригади в кадрі немає.

По-друге, 14 жовтня немає «свята Героїв України», про яке йдеться на відео. Як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, в Україні День Героїв відзначають 23 травня. Тоді як 14 жовтня до календарної реформи 2023 року, яка, зокрема зачепила конфесії Православної церкви України і Української греко-католицької церкви, святкували свято Покрови. Ця дата, як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, є символічною датою створення Української повстанської армії.

«Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві»,  – повідомляють на сайті УІНП.

По-третє, на фото на сторінці у Федоренка у фейсбуці відео на ютубі, опублікованих протягом останніх 3 днів він має значно довше волосся і бороду, ніж у «відеозверненні», опублікованому чотири дні тому. 

Діпфейки про Федоренка як публічного військового і депутата Київської міської ради не вперше служать поширенню дезінформації. Зокрема, у квітні 2026 року Центр досліджень Детектор медіа аналізував фейки про мобілізацію в Україні у тіктоці. І зафіксував відео із зображеннями нібито Федоренка та неприродньою звуковою доріжкою, де голос Федоренка звучав спотворено.

Контекстом до відеофейку є націоналістична риторика окремих представників польського політикуму, яка стимулює дезінформаторів поширювати фейки, які мали б псувати стосунки поляків і українців, а тікток стає однією із птатформ, де цю дезінформацію поширюють.

Показово, що лише відео з Федоренком має субтитри польською мовою — решта публікацій сторінки без них. Тобто ролик від початку розраховували на польську аудиторію. А коментарі під ним теж переважно польськомовні і заповнені антиукраїнськими висловлюваннями на кшталт «Бандерівська Україна — ворог Польщі. Денацифікація мусить тривати» (з використанням кремлівського терміну «денацифікація»). Водночас частина коментаторів сама називає відео провокацією.

Маніпуляції щодо волонтерів 

Окрім діпфейку з командиром, сторінка «Ahiles 429» поширює й інше маніпулятивне відео. Опублікований 29 вересня ролик набрав 96 тисяч переглядів, понад 5 тисяч вподобань і 262 збереження. У ньому на розмиті кадри військових біля пікапа з логотипом бригади накладено звукову доріжку: «Дорогі українці, поки наші бійці сил безпілотних систем ризикують життям і чекають дрони та автомобілі, благодійні фонди Insider Help, Unia, MG Help Ukraine і Синиці в Україні збирають гроші нашими іменами, а обіцяна допомога до нас не доходить. Наймерзенніше — прикриватися нами і довірою людей, а потім не відповідати, де гроші і де техніка. Не годуйте тих, хто привласнює збори собі. Слава Україні».

Підпис до відео підсилює звинувачення: «Обіцяють допомогу — а в результаті нічого. Військові розповідають про випадки, коли замість реальної підтримки стикаються з обманом та порожніми обіцянками від окремих фондів. Куди насправді йде допомога?». 

Підтверджень цих звинувачень немає. На офіційному сайті «Ахіллеса» для допомоги підрозділу вказана лише одна благодійна організація — «Твердиня». Публічних заяв бригади чи її командира про шахрайські збори від імені «Ахіллеса» або претензій до згаданих у відео фондів у відкритих джерелах немає.

«Інсайдер Хелп» — реальний благодійний фонд, створений у березні 2023 року, який публікує звіти про збори. Серед отримувачів допомоги — ГУР МО «Крила», бригада «Буревій», 210-й штурмовий полк, 53-тя бригада, підрозділ «Каракурд», але не 429-та бригада. Під назвою «Unia» діє громадська організація «УНІА», яка передає військовим автомобілі та спорядження; про збори для «Ахіллеса» на її ресурсах також не йдеться. Натомість згадок про фонди «MG Help Ukraine» та «Синиці в Україні» у відкритих джерелах знайти не вдалося — ймовірно, ці назви вигадані. Поєднання реальних і неіснуючих організацій в одному «викритті» робить звинувачення правдоподібнішим і водночас кидає тінь на всю волонтерську сферу. Існує БФ «Орфанні Синиці», створений для допомоги пацієнтам з рідкісними (орфанними) захворюваннями. 

Звинувачення волонтерів у привласненні донатів — давній наратив російської пропаганди, мета якого — підірвати довіру до зборів на армію. Фейкова сторінка «Ahiles 429» використовує бренд реальної бригади, щоб працювати одразу на дві аудиторії: польську — з провокацією довкола памʼятників, і українську — зі звинуваченнями волонтерів.

Після скарги «Детектора Медіа» до платформи, відео та акаунт були заблоковані у ТікТоці.  

«Детектор медіа» проаналізував два тікток-акаунти — «Виступи в Раді» і «ТЦК-подкаст», які поширюють згенеровані штучним інтелектом відео з карикатурно огрядними «народними депутатами» та «представниками ТЦК». Вісім проаналізованих роликів разом зібрали понад 3,4 млн переглядів — і це при тому, що в обох акаунтів разом трохи більше 5 тисяч підписників, а більшість із них не має жодного маркування ШІ-контенту.

Хто говорить з трибуни

Акаунт «Виступи в Раді» імітує трансляції пленарних засідань: огрядний чоловік у костюмі зі значком-тризубом виступає з трибуни, позаду — зала Верховної Ради і державний прапор. Акаунт «ТЦК-подкаст» використовує іншу декорацію — студію подкасту з неоновим підсвічуванням, де «депутати» та «військові» в піксельній формі дають «інтерв'ю». Серед останніх публікацій «Виступів у Раді» трапляється й ролик із ШІ-персонажем-хасидом — тобто акаунт не обмежується темою парламенту. Схожий маніпулятивний та згенерований ШІ контент з дезінформацією з використанням образів хасидів, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ми вже розбирали минулого тижня. 

Жоден з персонажів не є реальною людиною. Ми порівняли зображення «депутатів» з фотографіями всіх нардепів нинішнього скликання на офіційному порталі Верховної Ради — збігів немає. Відео або повністю згенеровані, або створені на основі фрагментів реальних телепередач чи ютуб-роликів, у яких обличчя й тіла спікерів замінено ШІ-моделями.

«Виступи в Раді» (опис: «Найгостріші виступи з Верховної Ради. Факти, позиції та слова, які варто почути») має лише 403 підписників та 2632 вподобайки. «ТЦК-подкаст» із промовистим описом «Слава ТЦК!» та згенерованою ШІ аватаркою огрядного військового за робочим столом має 4999 підписників і 53,7 тис. вподобайок. Попри скромну аудиторію, окремі ролики виходять далеко за її межі: у «ТЦК-подкасту» 12 найпопулярніших відео разом набрали понад 3,6 млн переглядів, а один ролик «Виступів у Раді» переглянули 153 тис. разів — у 380 разів більше, ніж акаунт має підписників. Тобто охоплення забезпечують не підписники, а рекомендаційний алгоритм тіктоку.

Навіщо «зайва вага»

Гіперболізована огрядність персонажів — не випадковий дефект генерації, а навмисний візуальний прийом. Товстий чиновник — стійкий образ «зажерливої влади», що «наїлася» коштом народу. Картинка робить висновок за глядача ще до того, як той почує бодай слово: «вони всі крадуть». Ролик, у якому такий «депутат» заявляє: «Яка різниця, що корупція, головне, що всі свої», — лише озвучує те, що вже сказав візуальний ряд. Той самий образ перенесено на «працівників ТЦК» і «командирів»: огрядний «військовий» в уніформі, який дякує ТЦК за «нову роту», уособлює тезу про тилових «ситих» начальників, які посилають на смерть інших.

Під чотирма проаналізованими роликами з акаунту «ТЦК-подкаст» сумарно понад 8 тис. коментарів, з них понад 5 тис. — під відео з «депутатом», який нібито підтримує мобілізацію багатодітних батьків. Найпопулярніші коментарі (по 8–13 тис. вподобайок) спрямовують гнів проти депутатів загалом: «а ми підтримуємо скасування [відстрочок] для депутатів», «депутати і є ухилянти», «одні солдати голодують, а інші жирують». Навіть під роликом із позначкою ШІ глядачі реагують на «комбата» як на реальну людину («Вот это мразь», «чем кормят этих командиров?»).

Які наративи просувають

Усі ці меседжі збігаються з ключовими наративами російської дезінформації: підірвати довіру до парламенту й органів мобілізації, представити владу ворожою до власних громадян і посіяти розлад між армією, ТЦК та суспільством. Прийом «від першої особи» — коли нібито сам депутат чи працівник ТЦК зневажливо говорить про громадян — діє сильніше за будь-який прямий заклик.

Охоплення і маркування

Лише два з восьми роликів позначені як згенеровані ШІ, хоча правила тіктоку вимагають маркувати реалістичний синтетичний контент. Чотири відео «ТЦК-подкасту» разом зібрали понад 3,2 млн переглядів, з них 2,4 млн — один немаркований ролик про багатодітних батьків. У «Виступах у Раді» маркований ролик набрав 18,5 тис. переглядів, тоді як немаркований на подібну тему — 153,2 тис. Водночас маркований «військовий» у «ТЦК-подкасті» зібрав 223 тис. Робити з цього остаточний висновок про вплив маркування на алгоритм зарано, однак очевидно: без позначки глядачеві значно важче розпізнати підробку, а емоційні коментарі й поширення лише розганяють ролики далі.

Висновок

Обидва акаунти працюють за однією схемою: вигадані ШІ-персонажі в декораціях, що імітують парламент або популярний формат подкастів, «зізнаються» в корупції та зневазі до громадян і закликають до найболючіших рішень у сфері мобілізації. Карикатурна огрядність робить меседж зрозумілим без слів, а відсутність маркування ШІ дає змогу роликам збирати сотні тисяч і мільйони переглядів.

«Детектор медіа» звернувся до Тіктоку із запитом маркувати ці відео як згенерований ШІ контент і видалити дезінформаційні ролики.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували черговий кейс втручання російської дезінформаційної мережі Storm-1516, повʼязаної з ГРУ РФ, у французьку політику — цього разу не обійшлося без згадки України як контекстного елементу атаки.

Мішенню кампанії став Рафаель Глюксманн — французький євродепутат, відомий послідовною підтримкою України після повномасштабного вторгнення та критикою політики Путіна. Сам політик підтвердив, що подав заяву до французьких правоохоронних органів після цілеспрямованої кампанії проти нього; за даними французької влади, атаку організувала мережа Storm-1516, повʼязана з російською військовою розвідкою (ГРУ).

За тиждень зафіксовано щонайменше сім фейкових відео в тіктоці (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), які станом на момент написання матеріалу не видалені платформою. Вони імітують оформлення й логотипи авторитетних західних медіа — Le Monde, Le Figaro, Libération (з обрізаним логотипом), Bellingcat, BFM TV, AFP та видання Politico.

Під виглядом «журналістських розслідувань» ці ролики поширюють сфабриковані звинувачення на адресу Глюксманна та повʼязаних з ним осіб — від вигаданих кримінальних історій і смертей до фальшивих заяв релігійних та медійних діячів. Загалом мережу, до якої відносять цю кампанію, звинувачують у щонайменше 205 подібних операціях у Європі.

Характерна риса кейсу — двомовна структура контенту: короткий опис під відео подається англійською мовою (імовірно, для ширшого охоплення міжнародної аудиторії), тоді як текст безпосередньо на відео — французькою, з розрахунком на місцеву аудиторію.

Ще одна показова ознака — аномальна структура взаємодії з контентом (engagement): кожне відео в тіктоці зібрало понад 1000–1200 поширень (репостів), тоді як лайків — лише 25–50, а коментарів і збережень практично немає. Така диспропорція між масовими репостами і мінімальною органічною реакцією користувачів є типовою ознакою скоординованого/накрученого поширення, а не природної вірусності контенту.

Ще одна помітна риса, якої не було в подібних кампаніях ще кілька місяців тому, — наявність посилання на справжні сайти медіа у відеороликах, за яким, насправді, неможливо перейти, бо це просто текст, а не гіперпосилання. Можливо, це зроблено дезінформаторами з метою підвищення правдоподібності тверджень. При перевірці посилання вказують справжні домени медіа, під які мімікрують меседжі Storm-1516, але таких статей на вказаних доменах не існує. 

Опис маніпуляцій та дезінформаційних звинувачень у роликах:

Жодних підтверджень перелічених тверджень у відкритих джерелах, які можна триангулювати і верифікувати, не знайдено. Наприклад, доньки генерального директора Ubisoft Іва Гіймо (Yves Guillemot) не існує,  він має сина на ім'я Шарль Гіймо (Charlie Guillemot). 

Спільний знаменник усіх тез: поєднання публічної позиції Глюксманна (підтримка України, критика Росії) з вигаданими скандальними «викриттями» особистого й кримінального характеру — класична техніка дискредитації через фабриковані звинувачення від імені медіабрендів з високою репутацією.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

Що відбувається

В тіктоку поширюються відеоролики зі штучно згенерованими зображеннями військових, які нібито приходять до зали засідань Верховної Ради й публічно конфліктують з народними депутатами. У частині відео зображені персонажі з протезами кінцівок; в аудіодоріжках лунають претензії щодо того, що депутати «роздають гроші» замість того, щоб допомагати армії. Маркування «Містить медіа, згенеровані ШІ», яке тікток проставляє автоматично, присутнє на відео, однак це не завадило частині роликів набрати мільйони переглядів.

Подібні відео з «обуреним військовим у Верховній Раді» вже розвінчували фактчекери «Детектора медіа» — детальніше тут.

Який наратив просувається

Відеоролики експлуатують стійкий російський пропагандистський наратив про те, що українські військові нібито повинні силоміць захопити владу й «навести порядок» у країні. Зображення солдата з протезом у парламентській залі покликане створити ілюзію легітимності й викликати емоційний відгук — жалість і водночас гнів на владу. Те, що депутати Верховної Ради виконують пряму конституційну функцію — розподіл бюджету, — при цьому навмисно подається як корупція або зрада.

Акаунт-агрегатор: @_rostik_2026

Значна частина виявленого контенту пов'язана з акаунтом @_rostik_2026 («Слава Україні UA», 72,8 тис. підписників, 611,4 тис. вподобань). Акаунт спеціалізується виключно на генерованих ШІ відео з образами українських військових та медиків. Характерна риса контенту — однотипні заклики до емоційної взаємодії в кожному відео:

Це класичні прийоми engagement farming — штучного нарощування взаємодії через маніпулювання емпатією аудиторії. Акаунт не містить жодної біографічної інформації.

Відповідні відео: 7620387474610736405 (2,9 млн переглядів), 7621496409950309652, 7619996227442052373.

Метод обходу алгоритмів: маскувальні описи та їхня динамічна зміна  

Найбільш показовою з точки зору тактики поширення є схема, задокументована на прикладі конкретного відео з акаунту @_rostik_2026.

Крок 1 — початковий опис до відео написано англійською мовою. На момент першої фіксації відео із зображенням «військового, що конфліктує з депутатом у залі Верховної Ради», опис до нього містив розгорнутий англомовний текст про виготовлення кавового столика з дерев'яних піддонів («DIY Wood Pallet Coffee Table Plans»). Жодного зв'язку між описом і змістом відео немає — це свідомо нерелевантний текст, покликаний «збити з пантелику» алгоритми класифікації контенту.

Крок 2 — зміна опису. Пізніше той самий опис було замінено на іспаномовний текст про колумбійську музику кумбія («¡Explora la Cumbia y su Ritmo Caribeño!») з набором нерелевантних до теми відео хештегів: #Cumbia, #MúsicaColombianaCaribe, #RitmoCaribe, а також рядком ключових слів для тіктоку.

Можна припустити, що динамічна зміна опису після публікації дає змогу не лише первісно обійти автоматичну модерацію, а й ускладнити ретроспективний пошук контенту за ключовими словами, пошуковий індекс платформи може зберігати застарілу версію опису. Перемикання між мовами (англійська → іспанська) додатково розширює охоплення: відео потрапляє в рекомендаційні стрічки іспаномовних користувачів, для яких сенситивний українськомовний контент є нерозпізнаваним.

Аналогічний контент зафіксовано також на акаунті @ucraniadeperto, так само ШІ-відео з «солдатом на протезі у Верховній Раді», що прийшов висловити обурення діями депутатів. 

Як розпізнати підробку

На відеозаписах є кілька характерних артефактів ШІ-генерації:

Висновки

Виявлена схема демонструє еволюцію тактик обходу контент-модерації: замість видалення й перезавантаження відео оператори акаунтів редагують опис уже опублікованого відео, послідовно замінюючи його нерелевантними текстами різними мовами. Це дає змогу уникнути автоматичної модерації відео; розширити охоплення серед іншомовних аудиторій, для яких відео виглядає як звичайний розважальний контент; ускладнити ретроспективне виявлення через пошук.

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) зафіксували масштабну координацію ботоферм у тіктоку. Цього разу російські пропагандисти відмовилися від звичних фейкових новин на користь більш «людяного» контенту, а саме відеоселфі біженців у Європі.

Як розпізнати маніпуляцію?

Автори кампанії використовують технологію дипфейку для створення персонажів, які виглядають як українські біженці. Ролики стилізовані під аматорську зйомку: людина нібито йде вулицею європейського міста й ділиться «власним досвідом».

Основні ознаки фейку:

1. Однотипні наративи. Усі «герої» говорять за методичкою: скаржаться на «нестерпне життя» в Україні, критикують владу та наполегливо радять емігрувати, поки не пізно.

2. Аномальна активність. Один акаунт може публікувати десятки відео з абсолютно різними обличчями, але ідентичним змістом та стилістикою. Це пряма ознака централізованого виробництва контенту.

3. Штучність образу. При детальному розгляді помітні характерні для ШІ похибки: неприродна міміка, розмитість контурів обличчя під час руху або дивна синхронізація губ із текстом.

Яка мета цієї кампанії?

Росія прагне не просто поширити негатив, а досягти конкретних стратегічних цілей: створити ілюзію, що в Україні немає майбутнього і «всі розумні вже виїхали»; спровокувати напругу між тими, хто залишився, і тими, хто поїхав. Росія використовує емоційну вразливість українців під час війни, підсилюючи її технологіями штучного інтелекту.

Центр протидії дезінформації фіксує поширення мережею TikTok ШІ-згенерованих відео спрямованих на провокування суспільного розколу по лінії «військові-цивільні».

Російські спецслужби розгорнули масштабну дезінформаційну операцію, використовуючи штучний інтелект для створення серії провокаційних відео. У цих роликах ШІ-моделі у вигляді літніх жінок цинічно закликають до тотальної мобілізації з 18 років, переслідування ухилянтів та розриву стосунків із військовими.

Хоча відео маскуються під випадкові інтерв’ю з пересічними громадянами, аналіз Центру протидії дезінформації довів, що це спланований вкид через мережу ботів. Ці анонімні акаунти, створені лише кілька тижнів тому, імітують проукраїнську позицію, але насправді працюють на розкол у суспільстві.

Головна мета агресора — дискредитувати цивільних в очах армії, підірвати бойовий дух військовослужбовців та спровокувати внутрішню ворожнечу. Системне використання нейромереж дозволяє ворогу масштабувати виробництво таких фейків, що потребує особливої пильності та перевірки будь-якого емоційного контенту з невідомих джерел.

Звіт Science Feedback свідчить про те, що акаунти в тіктоку поширюють медичні поради від імені «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), з метою отримання великої кількості підписників для подальшої монетизації.

Небезпеки медичних порад, згенерованих штучним інтелектом

Численні повідомлення про відео, створені штучним інтелектом, де лікарі надають часто сумнівні поради щодо здоров'я, почали з'являтися в березні 2025 року, коли журнал Rolling Stone висвітлив використання таких відео для продажу неперевірених харчових добавок. У серпні 2025 року CBS News повідомив, що в тіктоку з'являються дипфейки лікарів.

У січні 2026 розслідування видання Indicator виявило десятки акаунтів, які публікують відео «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), причому переважна більшість ідентифікованих облікових записів були в інстаграмі, фейсбуку і тредсі.

Журналісти Indicator виявили, що деякі з цих акаунтів продавали товари для здоров'я та електронні книги, а це свідчить про те, що діячі, які стоять за ними, були мотивовані фінансовою вигодою. У звіті Indicator також підкреслено, що дезінформація про здоров'я виглядає більш достовірною, коли її поширює реалістична на вигляд людина, одягнена як медичний працівник. Більше того, це явище поширюється багатьма мовами. Польські фактчекери Demagog писали, що публікації з образами лікарів, згенерованими штучним інтелектом, використовувалися для продажу популярної харчової добавки під назвою шиладжит. Жодних достовірних наукових доказів того, що шиладжит клінічно корисний для лікування захворювань, немає.

Нещодавно Science Feedback опублікував звіт, у якому розкривається, як франкомовні ютуб-канали видають себе за медичних працівників, іноді використовуючи імена справжніх лікарів, що ще більше вводить глядачів в оману. Деякі з цих каналів, схоже, були орієнтовані на людей похилого віку, групу, яка, за деякими дослідженнями, є більш вразливою до онлайн-дезінформації.

Як було визначено акаунти?

Science Feedback вдалося знайти акаунти, які публікують відео лікарів, створених за допомогою штучного інтелекту, для початкового пошуку в тіктоку за терміном «порада лікаря». Це дало змогу знайти відповідні публікації та користувачів, які поширювали ці дописи. Після цього команда використала функцію «Пропоновані акаунти» в тіктоку, щоб знайти більше схожих облікових записів.

Використовуючи цей метод, вдалося ідентифікувати 18 таких акаунтів лише за кілька годин. Час від часу вдавалося ідентифікувати пов’язані акаунти соціальних мереж на інших платформах, використовуючи зворотний пошук зображень за фотографією профілю та іменем користувача тікток-акаунту в гуглі. Кілька знайдених облікових записів мали однакові або схожі фотографії профілів, схожі імена користувачів та схожий дизайн відео.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовувався штучний інтелект. Наприклад, відео в тіктоку, опубліковане акаунтом @healthytips66, імітує фахівця з питань схуднення Гарта Девіса, який стверджує, що поганий сон та сильна тяга до їжі є ознакою «занадто великої кількості цукру в організмі». Однак такі симптоми неспецифічні, тобто вони пов’язані з багатьма різними станами. Вони не є надійним доказом високого рівня цукру в крові. В іншому відео з тіктоку, опублікованому обліковим записом @health.tips.88., імітовано хірурга-ортопеда Бреда Вінінга, який стверджує, що куркума знижує високий рівень цукру в крові. Деякі дослідження показали, що куркумін (сполука куркуми) може допомогти знизити рівень цукру в крові, але він не може замінити ліки від діабету.

Дослідникам Science Feedback вдалося ідентифікувати деяких людей, зображених на цих відео, серед них лікар зі схуднення Гарт Девіс та хірурги-ортопеди Пол Залзал і Бред Вінінг, які ведуть подкаст «Talking With Docs». ​​У свою чергу, «Talking With Docs» дізнався про існування таких акаунтів, попередивши своїх підписників у фейсбуку про дипфейкові відео їхніх ведучих у січні 2026 року.

Ці акаунти зазвичай не позначали свій контент як створений штучним інтелектом, хоча Правила спільноти тіктоку вимагають від творців позначати такий контент. Також правила «забороняють контент, який може шкідливо вводити в оману або видавати себе за інших», — межу, яку ці відео явно перетнули.

Окрім поширення дезінформації про здоров'я, ще однією причиною, яка викликає занепокоєння в цих акаунтах, є їхня здатність залучати велику аудиторію. Більшість із них мали кілька сотень тисяч підписників, а контент, який вони створювали, іноді збирав мільйони переглядів. Наприклад, два найпопулярніші відео, опубліковані акаунтом @healthvibes888, зібрали понад 14 мільйонів переглядів, тоді як акаунт @kellycruz_67 отримав понад сім мільйонів переглядів для деяких своїх відео.

Більшість цих акаунтів не займаються відкритою комерційною діяльністю, як-от продажем добавок, але велика кількість підписників дає їм право на монетизацію через програму винагород для творців тіктоку.

Щоб приєднатися до програми, акаунти повинні відповідати кільком вимогам. По-перше, обліковий запис повинен мати щонайменше 10 000 підписників та 100 000 переглядів відео за останні 30 днів. Ще одна умова — відео, які він публікує, повинні тривати більше однієї хвилини.

Кілька знайдених авторами Science Feedback облікових записів багато разів перетнули мінімальний поріг підписників, а це означає, що вони могли мати право на монетизацію через цю програму. Відео, які ми проаналізували, також тривали понад хвилину.

Зрештою, популярність цих відео означає, що вони показуються багатьом користувачам і, ймовірно, спонукають багатьох підписатися на такі облікові записи. Продаж акаунтів у соціальних мережах з великою кількістю підписників може бути прибутковим, і ці облікові записи є цінними для зловмисників, оскільки їх можна перепрофілювати для різних цілей, наприклад, для шахрайських дій в інтернеті, як повідомляв Indicator у лютому 2026 року.

Це викликає занепокоєння, адже користувачі частіше вірять дезінформації, коли її надає хтось, хто має вигляд експерта, що ускладнює спростування дезінформації. Неточна дезінформація про здоров'я може призвести до фізичної шкоди, а в довгостроковій перспективі вона також може зашкодити довірі до медичних працівників загалом, ще більше підриваючи довіру громадськості до медичної професії.

На основі публікації Science Feedback