Що відбувається

В тіктоку поширюються відеоролики зі штучно згенерованими зображеннями військових, які нібито приходять до зали засідань Верховної Ради й публічно конфліктують з народними депутатами. У частині відео зображені персонажі з протезами кінцівок; в аудіодоріжках лунають претензії щодо того, що депутати «роздають гроші» замість того, щоб допомагати армії. Маркування «Містить медіа, згенеровані ШІ», яке тікток проставляє автоматично, присутнє на відео, однак це не завадило частині роликів набрати мільйони переглядів.

Подібні відео з «обуреним військовим у Верховній Раді» вже розвінчували фактчекери «Детектора медіа» — детальніше тут.

Який наратив просувається

Відеоролики експлуатують стійкий російський пропагандистський наратив про те, що українські військові нібито повинні силоміць захопити владу й «навести порядок» у країні. Зображення солдата з протезом у парламентській залі покликане створити ілюзію легітимності й викликати емоційний відгук — жалість і водночас гнів на владу. Те, що депутати Верховної Ради виконують пряму конституційну функцію — розподіл бюджету, — при цьому навмисно подається як корупція або зрада.

Акаунт-агрегатор: @_rostik_2026

Значна частина виявленого контенту пов'язана з акаунтом @_rostik_2026 («Слава Україні UA», 72,8 тис. підписників, 611,4 тис. вподобань). Акаунт спеціалізується виключно на генерованих ШІ відео з образами українських військових та медиків. Характерна риса контенту — однотипні заклики до емоційної взаємодії в кожному відео:

Це класичні прийоми engagement farming — штучного нарощування взаємодії через маніпулювання емпатією аудиторії. Акаунт не містить жодної біографічної інформації.

Відповідні відео: 7620387474610736405 (2,9 млн переглядів), 7621496409950309652, 7619996227442052373.

Метод обходу алгоритмів: маскувальні описи та їхня динамічна зміна  

Найбільш показовою з точки зору тактики поширення є схема, задокументована на прикладі конкретного відео з акаунту @_rostik_2026.

Крок 1 — початковий опис до відео написано англійською мовою. На момент першої фіксації відео із зображенням «військового, що конфліктує з депутатом у залі Верховної Ради», опис до нього містив розгорнутий англомовний текст про виготовлення кавового столика з дерев'яних піддонів («DIY Wood Pallet Coffee Table Plans»). Жодного зв'язку між описом і змістом відео немає — це свідомо нерелевантний текст, покликаний «збити з пантелику» алгоритми класифікації контенту.

Крок 2 — зміна опису. Пізніше той самий опис було замінено на іспаномовний текст про колумбійську музику кумбія («¡Explora la Cumbia y su Ritmo Caribeño!») з набором нерелевантних до теми відео хештегів: #Cumbia, #MúsicaColombianaCaribe, #RitmoCaribe, а також рядком ключових слів для тіктоку.

Можна припустити, що динамічна зміна опису після публікації дає змогу не лише первісно обійти автоматичну модерацію, а й ускладнити ретроспективний пошук контенту за ключовими словами, пошуковий індекс платформи може зберігати застарілу версію опису. Перемикання між мовами (англійська → іспанська) додатково розширює охоплення: відео потрапляє в рекомендаційні стрічки іспаномовних користувачів, для яких сенситивний українськомовний контент є нерозпізнаваним.

Аналогічний контент зафіксовано також на акаунті @ucraniadeperto, так само ШІ-відео з «солдатом на протезі у Верховній Раді», що прийшов висловити обурення діями депутатів. 

Як розпізнати підробку

На відеозаписах є кілька характерних артефактів ШІ-генерації:

Висновки

Виявлена схема демонструє еволюцію тактик обходу контент-модерації: замість видалення й перезавантаження відео оператори акаунтів редагують опис уже опублікованого відео, послідовно замінюючи його нерелевантними текстами різними мовами. Це дає змогу уникнути автоматичної модерації відео; розширити охоплення серед іншомовних аудиторій, для яких відео виглядає як звичайний розважальний контент; ускладнити ретроспективне виявлення через пошук.

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) зафіксували масштабну координацію ботоферм у тіктоку. Цього разу російські пропагандисти відмовилися від звичних фейкових новин на користь більш «людяного» контенту, а саме відеоселфі біженців у Європі.

Як розпізнати маніпуляцію?

Автори кампанії використовують технологію дипфейку для створення персонажів, які виглядають як українські біженці. Ролики стилізовані під аматорську зйомку: людина нібито йде вулицею європейського міста й ділиться «власним досвідом».

Основні ознаки фейку:

1. Однотипні наративи. Усі «герої» говорять за методичкою: скаржаться на «нестерпне життя» в Україні, критикують владу та наполегливо радять емігрувати, поки не пізно.

2. Аномальна активність. Один акаунт може публікувати десятки відео з абсолютно різними обличчями, але ідентичним змістом та стилістикою. Це пряма ознака централізованого виробництва контенту.

3. Штучність образу. При детальному розгляді помітні характерні для ШІ похибки: неприродна міміка, розмитість контурів обличчя під час руху або дивна синхронізація губ із текстом.

Яка мета цієї кампанії?

Росія прагне не просто поширити негатив, а досягти конкретних стратегічних цілей: створити ілюзію, що в Україні немає майбутнього і «всі розумні вже виїхали»; спровокувати напругу між тими, хто залишився, і тими, хто поїхав. Росія використовує емоційну вразливість українців під час війни, підсилюючи її технологіями штучного інтелекту.

Центр протидії дезінформації фіксує поширення мережею TikTok ШІ-згенерованих відео спрямованих на провокування суспільного розколу по лінії «військові-цивільні».

Російські спецслужби розгорнули масштабну дезінформаційну операцію, використовуючи штучний інтелект для створення серії провокаційних відео. У цих роликах ШІ-моделі у вигляді літніх жінок цинічно закликають до тотальної мобілізації з 18 років, переслідування ухилянтів та розриву стосунків із військовими.

Хоча відео маскуються під випадкові інтерв’ю з пересічними громадянами, аналіз Центру протидії дезінформації довів, що це спланований вкид через мережу ботів. Ці анонімні акаунти, створені лише кілька тижнів тому, імітують проукраїнську позицію, але насправді працюють на розкол у суспільстві.

Головна мета агресора — дискредитувати цивільних в очах армії, підірвати бойовий дух військовослужбовців та спровокувати внутрішню ворожнечу. Системне використання нейромереж дозволяє ворогу масштабувати виробництво таких фейків, що потребує особливої пильності та перевірки будь-якого емоційного контенту з невідомих джерел.

Звіт Science Feedback свідчить про те, що акаунти в тіктоку поширюють медичні поради від імені «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), з метою отримання великої кількості підписників для подальшої монетизації.

Небезпеки медичних порад, згенерованих штучним інтелектом

Численні повідомлення про відео, створені штучним інтелектом, де лікарі надають часто сумнівні поради щодо здоров'я, почали з'являтися в березні 2025 року, коли журнал Rolling Stone висвітлив використання таких відео для продажу неперевірених харчових добавок. У серпні 2025 року CBS News повідомив, що в тіктоку з'являються дипфейки лікарів.

У січні 2026 розслідування видання Indicator виявило десятки акаунтів, які публікують відео «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), причому переважна більшість ідентифікованих облікових записів були в інстаграмі, фейсбуку і тредсі.

Журналісти Indicator виявили, що деякі з цих акаунтів продавали товари для здоров'я та електронні книги, а це свідчить про те, що діячі, які стоять за ними, були мотивовані фінансовою вигодою. У звіті Indicator також підкреслено, що дезінформація про здоров'я виглядає більш достовірною, коли її поширює реалістична на вигляд людина, одягнена як медичний працівник. Більше того, це явище поширюється багатьма мовами. Польські фактчекери Demagog писали, що публікації з образами лікарів, згенерованими штучним інтелектом, використовувалися для продажу популярної харчової добавки під назвою шиладжит. Жодних достовірних наукових доказів того, що шиладжит клінічно корисний для лікування захворювань, немає.

Нещодавно Science Feedback опублікував звіт, у якому розкривається, як франкомовні ютуб-канали видають себе за медичних працівників, іноді використовуючи імена справжніх лікарів, що ще більше вводить глядачів в оману. Деякі з цих каналів, схоже, були орієнтовані на людей похилого віку, групу, яка, за деякими дослідженнями, є більш вразливою до онлайн-дезінформації.

Як було визначено акаунти?

Science Feedback вдалося знайти акаунти, які публікують відео лікарів, створених за допомогою штучного інтелекту, для початкового пошуку в тіктоку за терміном «порада лікаря». Це дало змогу знайти відповідні публікації та користувачів, які поширювали ці дописи. Після цього команда використала функцію «Пропоновані акаунти» в тіктоку, щоб знайти більше схожих облікових записів.

Використовуючи цей метод, вдалося ідентифікувати 18 таких акаунтів лише за кілька годин. Час від часу вдавалося ідентифікувати пов’язані акаунти соціальних мереж на інших платформах, використовуючи зворотний пошук зображень за фотографією профілю та іменем користувача тікток-акаунту в гуглі. Кілька знайдених облікових записів мали однакові або схожі фотографії профілів, схожі імена користувачів та схожий дизайн відео.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовувався штучний інтелект. Наприклад, відео в тіктоку, опубліковане акаунтом @healthytips66, імітує фахівця з питань схуднення Гарта Девіса, який стверджує, що поганий сон та сильна тяга до їжі є ознакою «занадто великої кількості цукру в організмі». Однак такі симптоми неспецифічні, тобто вони пов’язані з багатьма різними станами. Вони не є надійним доказом високого рівня цукру в крові. В іншому відео з тіктоку, опублікованому обліковим записом @health.tips.88., імітовано хірурга-ортопеда Бреда Вінінга, який стверджує, що куркума знижує високий рівень цукру в крові. Деякі дослідження показали, що куркумін (сполука куркуми) може допомогти знизити рівень цукру в крові, але він не може замінити ліки від діабету.

Дослідникам Science Feedback вдалося ідентифікувати деяких людей, зображених на цих відео, серед них лікар зі схуднення Гарт Девіс та хірурги-ортопеди Пол Залзал і Бред Вінінг, які ведуть подкаст «Talking With Docs». ​​У свою чергу, «Talking With Docs» дізнався про існування таких акаунтів, попередивши своїх підписників у фейсбуку про дипфейкові відео їхніх ведучих у січні 2026 року.

Ці акаунти зазвичай не позначали свій контент як створений штучним інтелектом, хоча Правила спільноти тіктоку вимагають від творців позначати такий контент. Також правила «забороняють контент, який може шкідливо вводити в оману або видавати себе за інших», — межу, яку ці відео явно перетнули.

Окрім поширення дезінформації про здоров'я, ще однією причиною, яка викликає занепокоєння в цих акаунтах, є їхня здатність залучати велику аудиторію. Більшість із них мали кілька сотень тисяч підписників, а контент, який вони створювали, іноді збирав мільйони переглядів. Наприклад, два найпопулярніші відео, опубліковані акаунтом @healthvibes888, зібрали понад 14 мільйонів переглядів, тоді як акаунт @kellycruz_67 отримав понад сім мільйонів переглядів для деяких своїх відео.

Більшість цих акаунтів не займаються відкритою комерційною діяльністю, як-от продажем добавок, але велика кількість підписників дає їм право на монетизацію через програму винагород для творців тіктоку.

Щоб приєднатися до програми, акаунти повинні відповідати кільком вимогам. По-перше, обліковий запис повинен мати щонайменше 10 000 підписників та 100 000 переглядів відео за останні 30 днів. Ще одна умова — відео, які він публікує, повинні тривати більше однієї хвилини.

Кілька знайдених авторами Science Feedback облікових записів багато разів перетнули мінімальний поріг підписників, а це означає, що вони могли мати право на монетизацію через цю програму. Відео, які ми проаналізували, також тривали понад хвилину.

Зрештою, популярність цих відео означає, що вони показуються багатьом користувачам і, ймовірно, спонукають багатьох підписатися на такі облікові записи. Продаж акаунтів у соціальних мережах з великою кількістю підписників може бути прибутковим, і ці облікові записи є цінними для зловмисників, оскільки їх можна перепрофілювати для різних цілей, наприклад, для шахрайських дій в інтернеті, як повідомляв Indicator у лютому 2026 року.

Це викликає занепокоєння, адже користувачі частіше вірять дезінформації, коли її надає хтось, хто має вигляд експерта, що ускладнює спростування дезінформації. Неточна дезінформація про здоров'я може призвести до фізичної шкоди, а в довгостроковій перспективі вона також може зашкодити довірі до медичних працівників загалом, ще більше підриваючи довіру громадськості до медичної професії.

На основі публікації Science Feedback