Spilnota Detector Media

Фейк Олімпіада в Парижі: ВАДА нібито планує запровадити антидопінгові послаблення для олімпійської збірної України для боротьби зі стресом

Проросійські телеграм канали поширюють інформацію, що олімпійська збірна України може стати першою в історії сучасних ігор, хто отримає послаблення за антидопінговими правилами ВАДА (Всесвітнього антидопінгового агентства). Така ініціатива буцімто має на меті допомогти українським спортсменам у боротьбі зі стресом, викликаним війною в Україні. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на відповідний матеріал нібито французької газети Le Monde й додають скриншот статті як «доказ».

Скриншот із пропагандистського ресурсу

Однак це – фейк. Насправді Le Monde ніколи не публікувала такого матеріалу. Увівши назву статті англійською, яку й поширюють пропагандисти, у пошуковику Google: «Paris Olympics: WADA prepares a draft of anti-doping relaxations for the Ukraine national team», ― можна переконатися, що ні газета Le Monde, ні будь-яке інше видання не публікувало відповідного матеріалу. Крім того, на сайті Le Monde є окремий розділ про Олімпійські ігри, і там також немає статті про антидопінгові послаблення для олімпійської збірної України. Не знайти інформації про «допомогу українським спортсменам у боротьбі зі стресом» і на офіційному сайті ВАДА (Всесвітнього антидопінгового агентства)

Цим фейком пропагандисти прагнуть дискредитувати олімпійську збірну України напередодні змагань. Нагадаємо, що не всі російські та білоруські олімпійські спортсмени допущені до ігор у Парижі, оскільки в той чи інший спосіб висловлювали підтримку розвʼязаної Росією війни в Україні. Попри це, деяких із них все ж допустили до Олімпіади – вони виступатимуть під «нейтральним» прапором. 

• Читайте також: «Приїдемо в Париж на танках»: як агітпроп реагує на відсторонення від Олімпійських ігор 2024 - MediaSapiens.

Фейк У Мюнхені нібито з'явилось образливе графіті після вильоту збірної України з Євро-2024

Пропагандисти поширюють інформацію про нібито появу в Мюнхені образливого графіті після поразки збірної України на Чемпіонаті Європи з футболу. Стверджується, що на графіті нібито зображений гравець української національної команди, якого за руки ведуть «радісні співробітники ТЦК». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді немає жодної достовірної інформації про те, що подібне графіті з'явилося в Мюнхені після поразки збірної України. Перевірка цього зображення на сайтах для верифікації вказує на те, що воно було створено за допомогою комп'ютерних програм або змінено.

За допомогою сервісу Forensically вдалося виявити, що багато деталей на зображенні були змінені або додані до оригінальної фотографії, що свідчить про те, що картинка не є справжньою. Forensically працює як мікроскоп, допомагаючи побачити ті зміни на знімках, які не помітить людське око. Для виявлення змінених блоків на опублікованій фотографії вони скористалися розділом ELA (error level analysis — аналіз рівня помилок). У цьому випадку фотографія майже повністю складається з модифікованих частин: велосипед, фігури трьох чоловіків на графіті, рамка на стіні та бруківка чітко виділяються на знімку при аналізі даних.

Також варто зазначити, що матч Україна-Бельгія, після якого синьо-жовті покинули турнір, відбувся 26 червня 2024 року в німецькому Штутгарті, а не у Мюнхені. Це створює певну невідповідність і незрозуміло, чому подібне графіті мало з'явитися саме в столиці Баварії. Раніше збірна України зазнала поразки в матчі з Румунією, який відбувся 17 червня на «Альянц Арені» в Мюнхені, але після цього поєдинку Україна продовжила участь у Євро-2024, борючись за вихід з групи.

Усе це свідчить про те, що знімок є фейковим і був спеціально виготовлений російською пропагандою для дискредитації України та підриву мобілізаційної кампанії у країні.

Фейк Румунські вболівальники нібито викрикували прізвище «Путін» на матчі збірних України та Румунії на Євро-2024 з футболу

Пропагандистські ресурси поширюють відео, на якому румуни, які приїхали вболівати за свою збірну в матчі проти збірної України на Євро-2024 з футболу, нібито скандували на стадіоні прізвище російського диктатора. 

Однак насправді це відео ― фейк. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. В оригінальному відео на стадіоні під час матчу між збірними України та Румунії скандували саме українські вболівальники. І йдеться не просто про прізвище Путіна, а про відому «кричалку» українських уболівальників «Путін — ху*ло!» ― творці цього фейку просто підредагували оригінальну звукову доріжку, вирізавши з неї частину.

Створюючи фейки такого штибу, росіяни намагаються втішити себе, адже саму збірну Росії з футболу на Євро-2024 не допустили. Раніше ми аналізували фейк, буцімто Al Jazeera повідомила, що українських футбольних фанів затримали через нацистські графіті в Катарі на Чемпіонаті світу 2022 з футболу.

Меседж В Україні нібито немає війни, бо вона далі веде торгівлю та бере участь у "Євробаченні"

Польськомовні користувачі фейсбуку опублікували картинку про Україну. У ній зазначено: «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, брати участь у "Євробаченні", брати участь у спортивних змаганнях, торгувати з усім світом, розважатися в Києві та інших місцях, де ховаються боягузи? Щось тут не сходиться, і при цьому вимагати допомоги від усього світу. Брехня, погоджуєтеся?». На цей кейс звернули увагу польські фактчекери з проєкту Demagog.

У відповідь на питання «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, [...] торгувати з усім світом?» вони посилаються на дослідження докторки Марії Грінберг з MIT. Вона стверджує, що зв'язок між торгівлею та збройним конфліктом є складним і неоднозначним. Війна руйнує торговельні зв'язки між країнами, але не ліквідує їх повністю. Україна експортує метали, машини, хімікати, але головним чином – сільськогосподарську продукцію. Війна призвела до зниження експорту цих товарів і підвищення їх цін. За даними Світового банку, експорт товарів і послуг в Україні значно знизився у 2022 році. Однак у 2023 році Україна досягла певної стабілізації, хоча експорт зменшився приблизно на 20% через нижчі ціни на світових ринках, а не через зменшення обсягу продажів.

Щодо участі у спортивних і музичних змаганнях, є багато прикладів країн, які відправляли свої команди на різні турніри під час збройних конфліктів. Наприклад, на Олімпіаді 2012 року в Лондоні брала участь команда Сирії, де тривала громадянська війна. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро змагалися команди Іраку та Лівії. У 2020 році (яка фактично відбулася в 2021 році через пандемію COVID-19) на Олімпіаді в Токіо брали участь команди М'янми та Сомалі.

Україна також не перша країна, яка брала участь у "Євробаченні" під час війни. Наприклад, Хорватія та Боснія і Герцеговина — в першій половині 90-х років під час воєн у Югославії. У 2022 році переможцем конкурсу став український гурт Kalush Orchestra, але через війну він 2023 року був проведений у Ліверпулі (Великобританія).

Фотографії українців, які прогулюються вулицями Києва, не є доказом відсутності війни. Наприклад, під час Другої світової війни люди також продовжували займатися своїми справами, як свідчать архівні фотографії.

Війна в Україні залишається реальною загрозою для багатьох людей. За даними Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, впродовж двох років війни було підтверджено понад 10 тисяч смертей серед цивільного населення внаслідок російських атак. Найважчі бої йдуть на сході країни, але атаки відбуваються і в інших регіонах.

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб викликати серед поляків скепсис щодо допомоги та підтримки Україні та її громадянам. 

Фейк В Україні нібито збираються брати в заручники родичів і друзів членів Олімпійської збірної

Російські медіа поширюють інформацію про те, що в Україні нібито планують «брати в заручники» родичів і друзів спортсменів, які є членами Олімпійської збірної. Зокрема, вони цитують виконувача обов'язків міністра спорту України Матвія Бідного, який нібито запропонував, щоб спортсмени, які виїжджають на Олімпіаду, залишали довірену особу призовного віку, і якщо спортсмен не повернеться, ця особа негайно мобілізується і відправляється на фронт.

Однак Міністерство молоді та спорту України не робило таких заяв. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони також з'ясували, що жодне українське медіа, офіційні канали комунікації відомства чи урядові сайти не повідомляли про таку пропозицію від Матвія Бідного. Знайти цю інформацію можна лише на пропагандистських медіа.

Більше того, така пропозиція на думку StopFake є абсурдною, оскільки в Україні через воєнний стан діє загальна мобілізація всіх військовозобов'язаних громадян, що не виключає категорію «родичі або друзі спортсмена». Під час воєнного стану в Україні мобілізації підлягають усі чоловіки віком 18-60 років. Деякі працівники критично важливих компаній, органів державної влади та спортсмени можуть бути заброньовані від мобілізації. Спортсменам, які беруть участь у міжнародних змаганнях, також може бути дозволено виїзд за кордон. Проте бронювання отримують не всі, а багато атлетів добровільно пішли захищати країну з перших днів повномасштабної війни.

Матвій Бідний, якому пропагандисти приписали цю «пропозицію», висловився про мобілізацію спортсменів у такий спосіб: "...Важливо розуміти, що чоловіки повинні захищати Україну, щоб ми мали майбутнє, зокрема спортивне. Це стосується не лише чоловіків, адже на фронті також воюють жінки. У спортивному середовищі ми не бачимо, щоб хтось ховався від мобілізації. Прийде повістка — кожен виконає свій обов'язок..."

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб зірвати процес мобілізації в Україні та посилити свій меседж про "політизацію спорту". "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на тему мобілізації.

Викриття Росія планує використати «Євробачення», Олімпійські ігри та інші масштабні міжнародні змагання для поширення своєї брехні

Журналісти фінського видання Yle стверджують, що в травні РФ прагне використати як майданчик для пропаганди «Євробачення» та Чемпіонат світу з хокею. Потім схожі наративи росіяни планують використовувати влітку на Чемпіонаті Європи з футболу в Німеччині та Олімпійських іграх у Франції. 

У виданні додають, що подібну кампанію раніше зафіксували в латвійському сегменті соцмереж. Тоді група хокеїстів із Латвії взяла участь у турнірі, який організував Путін у Казані. Після цього Федерація хокею запровадила низку заборон, а в соцмережі X раптово з'явилися тисячі ботів, які виступали на захист хокеїстів та вимагали «відокремити спорт від політики». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП повідомляють, що Москва збирається скористатися масштабними заходами у країнах ЄС, щоби послабити Європу та загальмувати підтримку України. Раніше «Детектор медіа» писав про те, як агітпроп реагує на відсторонення Росії від Олімпійських ігор 2024.

Фейк Українці готові виступати на Олімпійських іграх з росіянами та білорусами

Російські пропагандисти та медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що міністр молоді та спорту України, президент НОК України Вадим Гутцайт нібито заявив, що Україна готова їхати на Олімпійські ігри разом із росіянами та білорусами. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Насправді Вадим Гутцайт в інтерв’ю японському інформаційному агентству Kyodo News розповів, що після того, як Міжнародний олімпійський комітет не запросив Росію та Білорусь на Олімпіаду, Україна ухвалила рішення боротись за ліцензії на Олімпійські ігри на всіх міжнародних змаганнях, де немає росіян та білорусів під національними прапорами.

Національний олімпійський комітет України (НОК) має чітку позицію, що «мир в Україні не підлягає обговоренню», а Олімпійські ігри «не повинні бути платформою для відбілювання чи легітимізації дій, які повністю суперечать цим цінностям». Також досі немає остаточного рішення щодо участі України в Олімпіаді у разі допуску росіян до них.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати українську владу та посіяти зневіру серед українців. Раніше ми розповідали про тактику, як російська пропаганда використовує спорт, щоб поширювати антиукраїнські наративи.

Автор: Олександра Котенко,

Тактики Як російська пропаганда застосовує тактику «нога у дверях»

«Нога у дверях» — це психологічна техніка, яка показує закономірність між виконанням людиною спочатку незначного прохання, а потім вимушеним виконанням інших, більш обтяжливих прохань. Використання цього феномена в практичних цілях часто називають методом «нога в дверях», інша його назва — метод поступового посилення прохань.

Техніка «нога в дверях» демонструє тенденцію, за якої людина спочатку погоджується надати комусь маленьку послугу або посильну допомогу, однак один крок призводить до наступного, і вона опиняється втягненою у справу, часом, абсолютно їй не потрібну. Інколи така «мініпослуга» вимагає від людини набагато більше часу, енергії, сил і навіть може суперечити її переконанням (сумлінню, здоровому глузду, заощадженню коштів). Цікавим тут є факт, що людина, вірогідно, ніколи не погодилася б на обтяжливі чи суперечливі прохання, якби не виконала першого, на позір зовсім неістотного. Цей феномен використовується в маркетингу, торгівлі, сфері обслуговування, управлінні, внутрішньополітичній боротьбі, а також — у пропаганді.

Психологічна техніка «нога в дверях» вимагає дотримання таких правил:

• починати треба зі звернень, прохань, які, на перший погляд, ні до чого не зобов'язують, не є обтяжливими для залученої у взаємодію людини;

• створити сприятливий емоційний фон взаємодії між людьми. Комунікація (навіть одинична) повинна викликати в людини емоції, формувати схильність до повторення контакту. Залучена людина повинна відчути участь з боку іншої людини, задоволення від свого незначного вчинку або урочистість моменту;

• важливо, щоб у залученої у взаємодію людини не виникло відчуття, що на неї тиснуть чи примушують щось зробити. У цьому випадку ефект буде мінімальним, тому що людина не схильна розглядати дії, вчинені під тиском, як прояв власних переконань. 

Машина російської державної пропаганди використовує цю тактику щодо великих мас людей. У якості прикладу можна згадати наростання рівня територіальних претензій Росії до України, починаючи з 2014 року. Якщо спочатку росіяни нібито вимагали лише визнання за ними незаконно окупованого Криму, то далі агітпроп розпочав дискурс про визнання так званих «ДНР» та «ЛНР» незалежними республіками (спочатку в межах фактичної лінії розмежування 2015 року, а далі — у повних кордонах Донецької та Луганської областей). У 2022 році вимоги росіян посилилися: мова йде вже про нібито повноцінне включення Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до складу Росії навіть при тому, що частини Донецької та Запорізької областей Росія не контролювала ніколи.

Торгуються росіяни й у випадку з імовірним продовженням зернової угоди. Їхньою першочерговою вимогою був запуск та стабільна робота аміакопроводу Тольятті—Одеса, що проходить через територію України. Після того, як його було пошкоджено внаслідок бойових дій, вимога втратила сенс. Тож російські влада та пропаганда заговорили про іншу вимогу, цього разу вже до західних країн: підключення до світової платіжної системи SWIFT «Россільгоспбанку» — фінансової установи, через яку відбувається міжнародна торгівля російським зерном.

Окрім цього, держава-агресор використовує цю тактику і в спорті. Оскільки на міжнародних турнірах із більшості видів спорту росіяни відсторонені через війну, розв'язану їхньою владою, вони намагаються зняти відсторонення за допомогою поетапних поступок: спочатку йдеться про виступи в нейтральному статусі без прапора та гімну із зобов'язанням підписати декларацію щодо засудження війни, а далі російська пропагандистська машина починає поступово виступати проти цих обмежень, аж до повного відновлення спортсменів у правах, наголошуючи на тому, що нібито «спорт поза політикою», та скаржачись на всесвітню «русофобію».