Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

У соцмережах поширюють фейкову інформацію про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нібито оголосив про офіційне рішення залишити Європейський Союз, а Брюссель нібито перебуває «в шоці». Насправді жодної заяви про вихід з ЄС з боку Орбана не було. Цей фейк спростували фактчекери з балканського проєкту «Вистиномер».

Остання офіційна заява Віктора Орбана, що стосувалася Європейського Союзу, була присвячена можливому членству України в ЄС. У цій заяві Орбан критикував розширення Союзу, проте жодним чином не згадував про вихід Угорщини. Як наголошують фактчекери, «Орбан лише обговорював наслідки вступу України для ЄС, не згадуючи жодних намірів залишити об'єднання».

Також варто зазначити, що хоча Орбан часто критикує інституції ЄС, звинувачуючи їх у «підриві угорського суверенітету» та «знищенні малого і середнього бізнесу та фермерства», він ніколи публічно не заявляв про намір вивести країну з Союзу. «Саме тому ми їдемо до Брюсселя, щоб там розворушити структури влади», — говорив Орбан, наголошуючи на необхідності реформування ЄС, а не його залишення.

Подібні дезінформаційні кампанії із поширенням правдивих і вигиданих слів Орбана мали місце раніше. Вони стосувались Закарпатської області України, допомоги Україні від ЄС, підходів до завершення війни в Україні і не тільки. 

Отже, можна підсумувати: поширювана інформація про нібито вихід Угорщини з ЄС є неправдивою. Угорщина продовжує залишатися членом Європейського Союзу, а заяви Віктора Орбана свідчать лише про бажання реформувати структуру об’єднання, а не покидати його.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють скриншоти з нібито інтернет-опитуванням, яке проводить на Закарпатті «фонд Бетлена Габора».  Фонду пропагандисти приписують тісний зв’язок з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном. Опитування стосується приєднання угорськомовних районів до Угорщини. Це опитування є фейком. 

Насправді відповідна організація «Bethlen Gábor Kollégium» є коледжем-інтернатом у місті Аюд в Румунії, де надається базова освіта. Жодного стосунку до соціологічних опитувань коледж не має, і в його профілі в інстаграмі  не існує придуманого пропагандистами опитування. На поширення дезінформації звернули увагу фактчекери Укрінформу. 

Мешканцям Закарпаття нібито пропонували відповісти на питання: «Як ви ставитеся до ідеї приєднання деяких районів Закарпаття до Угорщини?», «Якби відбувався референдум про приєднання вашого району до Угорщини, як би ви проголосували?», «Як, на вашу думку, відреагує Україна на можливу зміну статусу Закарпаття» тощо. Пропагандисти використали графічний редактор для створення фейкового опитування від імені коледжу та нібито таргетованої реклами допису. 

Цією дезінформацією Росія прагне відвести від себе відповідальність за агресію проти України, навіяти думку про крихкість і штучність кордонів України, викликати недовіру між українською громадою і європейськими спільнотами.   

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв'ю німецькому виданню Pioneer заявив, що Україна століттями нібито була спірною територією. Під час розмови кореспондент намагався провести паралелі між подіями в Будапешті 1956 року та російською агресією проти України. Орбан сказав, що ситуація в Україні зовсім інакша і що Угорщина «ніколи не була частиною Радянського Союзу. В Угорщині ніколи не було російськомовної спільноти на нашій території. Україна — це територія, яка століттями була предметом суперечок, що суттєво відрізняє її від Угорщини». Крім того, він додав, що Європа, діючи так, ніби агресія проти України є її проблемою, нібито опиняється в програшній ситуації. Втім це — маніпуляції історичними фактами.

Історія України засвідчує її давнє існування як окремої держави та її боротьбу за незалежність. Хоча Україна зазнавала втручання з боку різних імперій — Російської, Австро-Угорської та інших, це не скасовує її власної історичної тяглості та прагнення до самовизначення. Український народ століттями бореться за свою свободу та суверенітет, а сучасна Україна є визнаною міжнародною спільнотою державою з чіткими кордонами, закріпленими міжнародними угодами.

Угорщина, як і Україна, була частиною радянського блоку і перебувала під значним впливом СРСР. Події в Будапешті 1956 року були наслідком радянської репресивної політики, яка аналогічно проявлялася і в Україні. Тому підкреслення відмінностей між Україною та Угорщиною є штучним, оскільки обидві країни зазнавали радянського тиску і боролися за справжню незалежність.

Заява Орбана про те, що «конфлікт» в Україні є спірним через історичні суперечки, відвертає увагу від факту, що сучасна агресія Росії проти України є явним порушенням міжнародного права й територіальної цілісності України. Після розпаду СРСР кордони України були визнані на міжнародному рівні, зокрема й Росією, що було зафіксовано в Будапештському меморандумі 1994 року.

Орбан стверджує, що Європа програє, підтримуючи Україну. Однак це твердження ігнорує той факт, що ЄС, НАТО та інші міжнародні партнери надають допомогу Україні для захисту її незалежності та безпеки всієї Європи. Підтримка України є критично важливою для стримування агресії та збереження міжнародних принципів суверенітету й територіальної цілісності.

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Користувачі мережі поширюють відеоролик, на якому нібито громадянин України робить спробу незаконного перетину кордону за допомогою легкомоторного катера. В описі до відеоролика вказують, що чоловік у спробі уникнути мобілізації вирішив втекти до Угорщини, перепливши Тису неподалік від контрольно-пропускного пункту Лоня-Звенкова. Але катер «українця» на великій швидкості влетів у трос і перекинувся, через що чоловік загинув. 

Проте цей відеоролик не має жодного відношення до мобілізаційного процесу в Україні. Про це повідомила команда StopFake. Події на відео відбулися вранці 3 серпня 2024 року у медьє Саболч-Сатмар-Берег в Угорщині. Угорські ЗМІ в цей день повідомили, що патрульний катер на великій швидкості врізався в канат. На момент аварії на катері був лише один місцевий поліціянт – він вижив і самостійно доплив до берега. 

Угорське видання Szon повідомляє, що інцидент стався через неуважність під час управління, оскільки поліціянту слід було зачекати, поки опуститься трос. Оператор порома, який і став свідком події, розповів журналістам, що він намагався дати знак поліціянту сповільнитися, але той його не помітив або проігнорував. 

Гра на емоціях і поширення фейків про схожі інциденти є частиною традиційної дезінформаційної кампанії Росії спрямованої на підрив мобілізаційних процесів в Україні, дискредитації її армії, політичного та військового керівництва. Також метою цього фейку є створення атмосфери напруженості серед українського суспільства. Раніше «Детектор медіа» фіксував фейк про те, що Буданов нібито запропонував мобілізовувати українців з 18 років.

У Росії продовжують просувати меседж, мовляв, «угорці зазіхають на Закарпаття», попри пряму заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. Відповідні інформаційні вкиди відбулися на фоні приїзду Сійярто до Ужгорода для зустрічі зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою, а також керівником ОП Андрієм Єрмаком. 

Важливим завданням такої зустрічі було налагодити відносини між обома країнами, організувавши відвертий і конструктивний діалог. Ще одне завдання розмови полягало в тому, щоби створити передумови для зустрічі угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана з Президентом України Володимиром Зеленським.

Водночас результатом переговорів в Ужгороді між Сійярто, Кулебою та Єрмаком став початок важливого діалогу щодо прав угорської нацменшини в Україні. Тож Угорщина й Україна домовилися створити спільну комісію, яка через 10 днів із моменту зустрічі має представити повний список спірних питань щодо прав нацменшин.

Також під час зустрічі йшлося про членство України в ЄС, співпрацю в логістиці, розвиток транспортного сполучення, енергетичні та фінансові проєкти тощо. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, де чоловік у військовій формі стверджує, що на Закарпатті розпочалося мінування кордонів з Угорщиною. В коментарях користувачі соцмереж припускають, що це робиться для припинення порушень кордону або через присутність угорських військ. Втім ця інформація є недостовірною

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Державна прикордонна служба України (ДПСУ) спростувала інформацію щодо мінування кордонів з Угорщиною. Аналітики проєкту також не змогли ідентифікувати військовослужбовця, який зображений на відео, а в українських медіа не було відповідних повідомлень на цю тему. Натомість ДПСУ повідомила про продовження мінування кордонів із Білоруссю. За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, напрямок до Білорусі є пріоритетним для України з точки зору безпеки.

Пропагандисти поширюють цю дезінформацію, щоб викликати паніку серед населення. Мовляв, уже й на західні кордони України готується напад. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах російського сегменту, коментуючи зустріч президентів країн Вишеградської групи (Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії), які обговорювали питання міжнародної політики, зокрема російсько-українську війну. Автори стверджували, що президент Чехії Петр Павел впродовж саміту глав держав нібито пояснив, що Вишеградська група «готова вступити в агресію проти Росії», а НАТО, мовляв, здійснить напад на Росію уже «після війни в Україні». Це — маніпуляція. 

Аналітики StopFake взялися за кейс і встановили, що жодних заяв про «готовність» НАТО розпочати «вторгнення» до Росії на саміті Вишеградської четвірки не було — це вигадка пропагандистських медіа. Натомість зустріч лідерів присвятили питанням безпеки Європи в контексті російської агресії проти України. Сторони заявляли, що Росія має нести відповідальність за людські життя та збитки, а країни четвірки мають «рішуче продовжувати всебічну підтримку України та її громадян».

Серед іншого, Петр Павел під час зустрічі казав, що саме Росія — основна загроза безпеці Європи й, відповідно, оборонному Альянсу. Тобто маніпулятори спотворили весь контекст заяв високопосадовців та просто вигадали вигідні Кремлеві тези. 

Використовуючи цитати громадських діячів, військових, політиків та інших публічних особистостей, російський агітпроп намагається переконати споживачів дезінформації в автентичності такого висловлювання. Мовляв, якщо це заявив сам європейський лідер, отже йому можна довіряти, адже він авторитетне джерело. Хоча наскільки достовірна інформація, викладена в маніпулятивній публікації, автори не пояснюють. Так пропагандисти використовують тактику апелювання до авторитету. 

Вишеградську групу заснували 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеград президенти центральноєвропейських країн — Польщі, Угорщини і тоді ще Чехословаччини — з метою інтеграції до євроатлантичних структур. Після розпаду Чехословаччини офіційна назва групи — «Вишеградська четвірка», або V4, у складі Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії. Досягти європейської та євроатлантичної мети вдалося у 2004 році — четвірка країн вступила до НАТО, а 1 травня того ж року V4 приєдналася до Європейського Союзу. Зараз країни також співпрацюють у галузі культури, освіти, науки та обміну інформацією.

Пропагандистські ресурси почали поширювати відеоролик, у якому невідомий чоловік у формі Збройних сил України «попереджає» мешканців Закарпатської області, що йому та іншим військовим буцімто дали наказ почати мінувати прикордонні території, що межують з Угорщиною. Це — фейк. 

Інформацію проаналізували експерти з Центру протидії дезінформації. Вони звернулися із запитом до Державної прикордонної служби України прокоментувати відеоролик. Там відповіли, що інформація, згадана в записі, не відповідає дійсності. Імовірно, заволодівши формою ЗСУ в результаті одного з боїв на фронті, росіяни вирішили скористатися цим і створити фейкове відео. 

У такий спосіб агітпроп намагається посіяти паніку серед цивільного населення Закарпаття та вдається до однієї з тактик пропаганди: використовує страх, непевність та сумніви задля досягнення цієї цілі. Раніше ми спростовували інформацію, буцімто дружина заступника міністра внутрішніх справ перетнула українсько-угорський кордон із 13 мільйонами доларів.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що спецпризначенці підрозділу «Кракен» Міноборони України нібито будуть відправлені на Закарпаття, щоб посилити мобілізацію тамтешніх чоловіків. Крім того, окремим завданням для бійців нібито буде ловити й катувати угорців, а потім і їх теж мобілізовувати. Як доказ пропагандисти прикріплюють «скриншоти листування» двох бійців «Кракена». Це ніщо інше, як фейк. 

Фахівці з Центру протидії дезінформації вирішили дослідити цей кейс. Вони звернулися до Головного управління розвідки України із запитом підтвердити або спростувати «новину». Там із відповіддю не забарилися — у ГУР кажуть, що поширювана російськими пропагандистами інформація є неправдивою. Сьогодні бійці спецпідрозділу «Кракен» перебувають у зоні бойових дій. Там вони виконують поставлені вищим військово-політичним керівництвом країни завдання, які сприяють деокупації українських територій від російських військ. 

Поширюючи таку дезінформацію, агітпроп намагається дискредитувати мобілізаційний процес в Україні та спецпідрозділ «Кракен», а також просунути меседж, що Україна нібито прагне знищити етнічних угорців, тож масово набирає їх до армії. Раніше ми спростовували інформацію, що НАТО нібито може залучати батальйони «Азов» і «Кракен» для придушення протестів у Франції.

Деякі українські медіа поширили інформацію про те, що 29 вересня дружина заступника міністра внутрішніх справ України Василя Тетері нібито перетнула українсько-угорський кордон у пункті «Чоп – Захонь» із сумою 13 мільйонів доларів. Ці гроші буцімто виявила угорська сторона. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. 5 жовтня угорська сторона поінформувала Україну, що «в період з 28 по 30 вересня 2023 року в пункті пропуску «Захонь» представниками поліції не виявлялись будь-які кошти, що переміщувалися з приховуванням від прикордонно-митного контролю, а також їм не відомо про декларування коштів у розмірі 13 млн доларів США». Про це офіційно повідомила Державна митна служба України на своєму сайті.

Ба більше, прикордонні та правоохоронні органи встановили, що зазначена особа взагалі у 2023 році не перетинала державного кордону.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати органи державної влади та викликати недовіру в українців, мовляв, усі чиновники корумповані. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що в Білому домі заявили, що в Україні корупція зросла на 500%, а допомога від США не доходить до українців.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито Київ увійшов у десятку найгірших міст для життя у світі згідно з рейтингом The Economist через недбале управління президента України Володимира Зеленського та мера міста Віталія Кличка. Це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони наголошують, що падіння рейтингу Києва відбулось не через правління Зеленського та Кличка, а через російську агресію проти України. У рейтингу, опублікованому 21 червня, The Economist справді помістив Київ у десятку найменш придатних для життя міст світу. Аналітики видання оцінювали умови життя у 173 містах згідно з такими категоріями: стабільність, охорона здоровʼя, культура, довкілля, освіта та інфраструктура. Згідно з рейтингом, Київ перебуває на 165 місці з індексом 44 бали зі 100. У розширеній версії рейтингу вказано, що оцінка Києва знизилась на 5,9% у порівнянні з 2021 роком «через збитки, завдані війною його стабільності, інфраструктурі та загальній придатності для життя». Аналітики The Economist також зазначають, що місто отримало лише 23,2 бали зі 100 в категорії «інфраструктура» через постійні російські обстріли. Крім того, російська агресія проти України вплинула на бали інших східноєвропейських міст, наприклад Варшави та Будапешта, через їх близьку відстань від зони бойових дій. У 2022 році видання взагалі виключило Київ із рейтингу через війну, тому у міста немає балів у низці категорій. 

Поширюючи такі маніпуляції, пропагандисти прагнуть перекласти відповідальність за агресію з агресора на жертву. Крім того, вириваючи з контексту іноземні матеріали, вони хочуть знайти хибну верифікацію своїм меседжам, сподіваючись на те, що люди не читатимуть їх повну версію. 

Таке повідомлення з’явилося в російських пропагандистських ЗМІ. Згідно з ним, угорці не лише попросили захистити їх від українського геноциду, але й начебто почали підготовку до референдуму за приєднання окремих районів України до Угорщини. З проханням створити Карпатську Русь на заході України буцімто звернулися до Москви закарпатські русини та Петро Гецко, голова міжнародного центру «Матиця русинів». Це — фейк.

Як зазначають аналітики StopFake, у самій російській новині йдеться не про угорців, а русинів. Також ці заяви є фейковими, адже робив їх Петро Гецко, голова організації «Матиця русинів», який не представляє інтереси русинів в Україні, перебуває на території Росії з 2014 року та оголошений у міжнародний розшук. У 2019 році його засудили до 12-ти років позбавлення волі, адже він агітував за зміну територіальної цілісності України.

У такий спосіб пропагандисти намагаються поширити думку, що Україна найближчим часом розпадеться, а її території заберуть собі західні країни. Раніше «Детектор медіа» писав про фейк, який поширювали російські офіційні особи, що Польща буцімто скоро захопить захід України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленні йдеться, що Україна нібито займається етнічною чисткою угорців на Закарпатті, тобто геноцидом. Мовляв, Україна відряджає саме етнічних угорців на фронт, а решту «не чіпає». Автори повідомлень додають, що водночас українське керівництво хоче позбутися етнічних угорців на території Закарпаття аби досадити Угорщині. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo дослідили цей кейс та встановили, що жодні факти не підтверджують того, що представників нацменшин в Україні, зокрема угорців, непропорційно призивають до української армії. Адже військовозобов’язаний громадянин України може нести військову службу нарівні з усіма, незалежно від того, чи така особа належить до категорії нацменшин, чи ні. Окрім цього, влада Угорщини не робила жодних офіційних заяв про так званий геноцид угорців на Закарпатті чи «етнічну чистку».

Цей меседж вигідний пропаганді, оскільки автори хочуть підживити наратив, що сама Україна нібито займається геноцидом. У такий спосіб пропагандисти хочуть приховати власні воєнні злочини, вбивство та геноцид українців і водночас відбілити себе. 

«Детектор медіа» раніше спростовував фейк, що нібито військовополонених закарпатців Росія передаватиме Угорщині задля досягнення справедливості.  

Про таке пишуть проросійські телеграм-канали з посиланням на слова міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Мовляв, всі європейські країни, крім Угорщини, відстоюють потребу воювати далі. Лише Угорщина зацікавлена в припиненні вогню та мирних перемовинах. За словами Сійярто, війна в Україні стає все жорстокіше, і треба рятувати людські життя, а це можна зробити лише за допомогою миру.

Угорщина, попри нібито нейтральну позицію, насправді систематично «підіграє» Росії. Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан раніше пояснював, що війна почалась через незгоду Росії з розширенням НАТО. Орбан також виступав проти санкцій щодо Росії. Такі тези збігаються з наративами російської пропаганди. Власне, як і пропозиція Сійярто щодо мирних перемовин. 

Західні країни неодноразово говорили про те, що лише Україна вирішуватиме, як і коли починати мирний процес і чи починати його взагалі. Також партнери обіцяють надавати Україні підтримку «стільки, скільки потрібно». 

Російська пропаганда систематично маніпулює темою мирних перемовин між Україною та Росією. Мовляв, Україна відмовляється йти на перемовини та припиняти вогонь. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за розв’язану війну на Україну. Позиція України щодо перемовин не змінилась — перемовини можливі лише після виведення російських військ з території України. Раніше пропагандисти стверджували, що Зеленський міг би зупинити війну, але Захід не дав йому цього зробити.

Такий фейк поширили в угорському сегменті соціальних мереж, зокрема у фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що нібито українських військовополонених з-поміж угорської нацменшини Закарпатської області Росія передасть уряду Угорщини. Мовляв, попри те, що військові — українці, вони потребують захисту уряду Орбана, адже етнічно є угорцями й про них ніхто не подбає в Україні. Повідомлення авторів підхопили українські користувачі соцмережі та почали його ширити у різноманітних групах у фейсбуку. Це — неправда. 

Аналітики проєкту Infopost взялися за кейс та дослідили, що це твердження безпідставне, оскільки українські військовополонені перебувають під захистом України, незалежно від того, чи належать вони до якоїсь із нацменшин. За даними видання, фейкову новину опублікувала організація «Békekör Egyesület». За словами журналістів, це типове проросійське угруповання. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця організація виключно займається питанням угорців як національної меншини Закарпаття.

Ця організація також долучалася до маргінальних мітингів, що мали на меті припинення мобілізації національних меншин, зокрема угорців, на Закарпатті. Як пояснюють журналісти, підготовкою акції займалися представники російських спецслужб, із якими очільник проросійської організації тісно контактує. 

У соцмережах поширюють фотографії двох чоловіків з нацистськими татуюваннями, які нібито зображують українських біженців у Рієці (Хорватія).  У деяких дописах фото слугує виправданням російського вторгнення в Україну. Але, це — фейк.

Спочатку ці фотографії опублікував користувач Twitter з коментарем, що вони зроблені в пляжному барі «Morski Prasac»  в Рієці. Невдовзі фотографії потрапили в ЗМІ. Також їх поширили інші користувачі соцмереж, а деякі додали твердження, що на них зображені «українські біженці». Як пишуть міжнародні фактчекери International Fact-checking Network, місцева поліція підтвердила, що чоловіки з такими тату справді були на пляжі, але їх особу та громадянство поки не встановлено. Портал «Antifascist Vjesnik», опублікував статтю, в якій йдеться, що чоловіка звуть Мату, він басист угорського нацистського гурту «Fehér Vihar». Фото його виступів з гуртом знайшли на сторінці угорської неонацистської організації «Blood and Honour Hungaria» за 2019 рік. Також його фото є  в статті, опублікованій у 2020 році, де задокументовано неонацистське «спортивне та сімейне» зібрання в Будапешті. Особу другого чоловіка поки не встановили. Тож фото, яке поширюють у соціальних мережах не має стосунку до українських біженців та не є підтвердженням проявів нацизму в Україні.

Такі повідомлення поширюють у російських ЗМІ. Нібито «через те, що відбувається в Україні», Угорщина планує посилювати боєздатність армії і вводить енергетичний надзвичайний стан.

У посольстві Угорщини в Україні наголосили, що такі заяви є недостовірною інформацією.

«Будучи членом НАТО і сусідньою з Україною країною, Угорщина від самого початку зайняла чітку позицію: у співпраці з нашими союзниками ми надамо всю можливу гуманітарну допомогу Україні, але ми в жодному разі не хочемо ризикувати втягуватися у війну й ризикувати безпекою Угорщини. Ця позиція залишається незмінною, тому будь-який портал новин, що подає протилежне, говорить неправду. Міністр закордонних справ Угорщини не визначав жодного сценарію, за яким угорська армія перетнула б український кордон», – заявили в посольстві.

Російські ЗМІ активно поширюють фейки про територіальні претензії сусідів України: то Польща чи Білорусь готується захопити частину України, то, навпаки, сусідні країни працюють над «захистом» від українських військ.

Такі інформацію поширюють у соцмережах. Однак це — неправда. Як повідомляють у Мукачівській міській раді, у місті все спокійно. Сьогодні зранку на території Закарпатської області лунала повітряна тривога, проте жодних вибухів на території Мукачівської громади не було.

“У Мукачеві, як і на території Закарпаття, після оголошення відбою повітряної тривоги все перейшло у звичний режим”, — повідомляють у міськраді.