Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито жінка на одному з форумів запитує пораду щодо свого чоловіка, який повернувся з російського полону. У так званому запиті йдеться, що чоловікові робили переливання крові, а отже  тепер у нього «кров москалів», тож жінка думає щодо розлучення. Це — фейк. 

За кейс взялися фахівці проєкту VoxCheck, які дослідили його і визначили, що це вигадана історія, а скриншот відредагували за допомогою спеціальної програми. Як пояснюють аналітики, фейк спростував сам автор «обговорення», повідомивши на форумі, що хтось взяв його пост, змінив текст і заголовок та видав його за «заклик українки про допомогу».

Аналітики також дослідили фейковий скриншот, на якому видно, що «обговорення» на форумі розпочав користувач під нікнеймом SecretlyYours 21 лютого 2022 року о 19:16. Однак на сайті немає обговорення з такою темою, його також немає і серед решти публікацій користувача. Утім, в автора є пост за ту саму дату і час та з тією ж кількістю коментарів, що й допис на фейковому скриншоті. Проте запитання в оригінальному дописі зовсім інше. 

Поширюючи такий фейк, пропагандисти підживлюють наратив про українців-нацистів, які нібито визнають лише так званих «чистокровних українців» і зневажають усіх решту.

Нагадаємо, що «Детектор медіа» раніше спростовував фейк, у якому йшлося, що в Україні забороняють усім іноземним громадянам бути донорами крові.

Такий фейк поширили в угорському сегменті соціальних мереж, зокрема у фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що нібито українських військовополонених з-поміж угорської нацменшини Закарпатської області Росія передасть уряду Угорщини. Мовляв, попри те, що військові — українці, вони потребують захисту уряду Орбана, адже етнічно є угорцями й про них ніхто не подбає в Україні. Повідомлення авторів підхопили українські користувачі соцмережі та почали його ширити у різноманітних групах у фейсбуку. Це — неправда. 

Аналітики проєкту Infopost взялися за кейс та дослідили, що це твердження безпідставне, оскільки українські військовополонені перебувають під захистом України, незалежно від того, чи належать вони до якоїсь із нацменшин. За даними видання, фейкову новину опублікувала організація «Békekör Egyesület». За словами журналістів, це типове проросійське угруповання. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця організація виключно займається питанням угорців як національної меншини Закарпаття.

Ця організація також долучалася до маргінальних мітингів, що мали на меті припинення мобілізації національних меншин, зокрема угорців, на Закарпатті. Як пояснюють журналісти, підготовкою акції займалися представники російських спецслужб, із якими очільник проросійської організації тісно контактує. 

Такий фейк поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленні йдеться, що в Україні військовополонених ніхто не шкодує. Мовляв, після повернення з полону перед бійцями й бійчинями постає вибір: повернутися примусово на фронт або потрапити за ґрати. Нібито українському керівництву байдуже до своєї армії й кожен жадає постійних перемог, повертаючи захисників чи захисниць на фронт. Автори повідомлень посилаються на відозву омбудсменки з прав людини Росії Москалькової. Це — брехня.

Аналітики проєкту StopFake звернули увагу на цей кейс та з’ясували, що інформація, поширена Москальковою, не відповідає дійсності. На українських військовополонених після повернення в Україну не чекає ні в’язниця, ні примусове повернення на фронт. Аналітики звернулися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з проханням пояснити алгоритм дій з військовополоненими, які повернулися з полону. Як розповіли у пресслужбі штабу, насамперед військовий проходить процес реінтеграції в українське суспільство, що охоплює фізичну та психологічну реабілітацію. Потім звільнений має право на відпустку, після якої спеціальна комісія ухвалить рішення про можливість служити далі.

Поширюючи цей фейк, пропагандисти підживлюють наратив, що в Україні все погано, нібито нема кому воювати, тому доводиться знову мобілізувати полонених, попри їхній психологічний чи фізичний стан.