Пропагандисти поширюють у медіа інтерв'ю з українським військовополоненим, який нібито чув від своїх командирів погрози «стріляти в спину». Утім це дезінформація. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Його фахівці нагадують, що, по-перше, полонені під тиском змушені говорити те, що вимагають окупанти, включаючи фальшиві зізнання у злочинах чи інші брехливі заяви. Росіяни практикують тортури та вбивства полонених, грубо порушуючи закони війни. По-друге, методи, подібні до сталінських загороджувальних загонів, відновлені саме в російській армії, де кадировські підрозділи «Ахмат» виконують цю функцію. Ще в березні 2022 року СБУ оприлюднила перехоплену розмову російського бойовика, який зізнавався, що їхнє завдання — утримувати відступ російських солдатів. У такий спосіб Росія знову використовує тактику «віддзеркалення», звинувачуючи українську сторону у своїх власних злочинах.

Мета поширення цієї дезінформації — підірвати довіру українців до свого військового командування та державних інституцій, викликати сумніви щодо професіоналізму і моральності української армії, а також внести розкол у суспільство. Така тактика допомагає російській пропаганді сформувати уявлення про Україну як про державу з хаосом у лавах збройних сил, де начебто існує жорстоке ставлення командирів до підлеглих. Це також слугує для виправдання жорстокості російської армії, проєктуючи власні практики на ворога.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що українські військові нібито вимагають викуп у розмірі 1 млн рублів за життя полоненого російського солдата, погрожуючи його рідним. Однак Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки після перевірки оголосив цей сюжет сфабрикованим фейком.

В обміні військовополоненими Україна суворо дотримується міжнародних норм, і такі дії, як викуп або шантаж, категорично заборонені й підлягають контролю уповноважених органів. Подібні фейки мають на меті дискредитувати Збройні Сили України та посіяти недовіру до української армії як серед українців, так і на міжнародному рівні.

Це одна зі спроб інформаційної атаки російських пропагандистів, спрямована на підрив морального духу, дискредитацію дій ЗСУ і створення негативного образу України в очах світової спільноти.

Російські ресурси поширили інформацію, що «Укрпошта» нібито презентувала марку під назвою «На коліна перед Україною!» із зображенням російських військовополонених у Курській області. У якості «доказу» пропагандисти навели відповідний скриншот зі сторінки компанії в соцмережі X. 

Насправді «Укрпошта» не випускала марки про Курську операцію, пишуть у проєкті StopFake. В оригінальному дописі в соцмережі X SMM-менеджер компанії запитує: «Так, хто це зробив?», ― тим самим даючи знати, що вони такої марки не створювали. В українському інфопросторі публікацію «Укрпошти» сприйняли як жарт (оскільки це він і був), однак російські пропагандисти сприйняли це повідомлення всерйоз. 

У розділі «Поштові марки воєнного часу» на сайті «Укрпошти» такого товару також немає. Як варіант, це може бути створена в фоторедакторі підробка. Або таку марку хтось дійсно замовив за допомогою сервісу «Власна марка», який дозволяє замовити поштову продукцію — марки, конверти, листівки з власним дизайном для особистого використання. 

Нещодавно подібна ситуація сталася з маркою, присвяченою вбитій 19 липня 2024 року Ірині Фаріон. Низка російських та українських медіа поширили новину про випуск такої марки, однак пізніше представники «Укрпошти» уточнили, що продукцію замовили близькі загиблої в межах проєкту «Власна марка». 

Раніше ми аналізували фейк, мовляв, «Укрпошта» випустила марку з ветераном дивізії Ваффен СС «Галичина» Ярославом Гуньком.

Пропагандисти стверджують, що українська армія нібито здійснила атаку на прикордонний КПП «Колотилівка» у Бєлгородській області. Мовляв, він був єдиним місцем для обміну полоненими та загиблими між Росією та Україною. Втім це — неправда.

Про це пишуть фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що це не перший випадок такої дезінформації. Наприклад, у травні 2024 року Москва заявила, що Україна нібито «сама призупинила обміни», що було спростовано Офісом Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця. Тоді він підтвердив, що обміни не відбуваються лише тому, що цього не хоче Росія. Однак вона має виконувати свої зобов'язання згідно з міжнародним гуманітарним правом та Женевськими конвенціями. 

Росія продовжує використовувати полонених як інструмент шантажу і дестабілізації українського суспільства з самого початку повномасштабної війни. Російська пропаганда маніпулює ним, щоб посіяти недовіру українців до свого військово-політичного керівництва, перекладаючи на нього відповідальність за нібито «зрив процесу обміну полоненими».

Прокремлівський ресурс RT (колишня назва ― Russia Today) повідомив, що в його розпорядженні опинилося відео з «полоненим українським диверсантом», якого буцімто схопили російські військові в Курському прикордонні. Особа на відео, стоячи на колінах із завʼязаними очима, російською мовою говорить, що «йшли на Суджу» і що «треба було “познімати” село Гордіївка для командування, що зайняли (село ― Ред.)».

Насправді це відео є постановним, про що свідчить декілька фактів. Перш за все в особи на відео присутній сильний російський акцент, не притаманний російськомовним українцям, а радше саме росіянам. Окрім цього, навіть один із російських так званих «воєнкорів» з авдиторією в 95 тис. підписників не зміг змовчати та заявив, що «це наш фейк», додавши, що «не час для такого». А ще чимало самих росіян не повірили в правдивість відео, стверджуючи що це ― постанова. 

Раніше «Детектор медіа» спростовував інформацію, що ЗСУ на американському БТР Stryker під Суджею розстріляли машину з цивільними.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють повідомлення, мовляв, бійці армії РФ гарантують військовополоненим українцям життя та гуманне ставлення. 

Однак вже було зафіксовано далеко не один випадок страти росіянами українських військовополонених. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

Наприкінці березня 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала черговий звіт (грудень 2023 – лютий 2024), в якому йдеться про різке зростання кількості випадків катувань і страт українських військовополонених з боку російських окупантів. У звіті підкреслюється, що катування та жорстоке поводження щодо українських полонених з боку росіян дуже поширені та є «звичайним явищем». За даними ООН, жертвами різних видів катувань стали 96% українських військовополонених (58 людей з 60 опитаних). 

Нещодавно, 10 липня 2024 року генпрокурор України Андрій Костін повідомив про розстріл двох українських військовополонених біля Роботиного. 

Поширюючи брехню про «гуманне» поводження з полоненими, РФ заманює українських бійців у смертельно небезпечну пастку. Натомість у згаданому звіті ООН також йдеться, що опитані окупанти, які потрапили в полон, визнали, що до них не застосовували тортури в офіційних місцях утримання.

Росія активно заявляє, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Пропаганда також використовує військовополонених для створення різних відео, в яких просувається теза, що українцям «у полоні краще, ніж вдома».

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що з моменту повномасштабного вторгнення Росія використовує українських військовополонених для своїх пропагандистських цілей. У такий спосіб Росія вкотре порушує міжнародне право та Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості та честі, повинні бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та надмірної уваги з боку публіки. Крім того, Росія порушує міжнародне право, не допускаючи такі організації як Червоний Хрест, до українських військовополонених, що перешкоджає об'єктивній оцінці умов їх утримання.

Меседж про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «всіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця концепція обговорювалася на нещодавньому Саміті миру в Швейцарії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що по кожному з питань будуть створені робочі групи, і вже є країни, які організують окремі зустрічі з цих тем. Тимчасом Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець стверджує, що єдина проблема в реалізації цієї ідеї — небажання саме російської сторони. Небажання Росії проводити такий обмін підтверджується і тим, що Україна нещодавно була змушена відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених.

Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у них за першої ж можливості. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону було повернуто вже понад 3 тисячі українців, а 25 червня відбувся черговий обмін.

Також не відповідає дійсності меседж про те, що українським військовим у російському полоні «краще, ніж вдома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за період з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року йдеться, що «катування українських військовополонених і жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування є поширеним і систематичним, а умови утримання не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права». «85% з 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали детальну інформацію про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх або жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Найпоширенішими методами катувань були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування в незручних позах», — зазначається у звіті. Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць утримання російських військовополонених, чого не робить Росія.

Поширюючи подібну дезінформацію, Росія хоче виправдати вторгнення в Україну та дискредитувати українську владу.

Російська пропаганда поширює інформацію, буцімто український військовослужбовець два роки переховувався в каналізаціях заводу «Азовсталь» в окупованому Маріуполі. Він нібито пив стічні води, їв пацюків, але вижив.

Насправді виснажений чоловік на фото повернувся з російського полону 31 травня 2024 року. Це один із нацгвардійців, які охороняли Чорнобильську АЕС, коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Мета цього російського фейку – заперечити факти жорстокого поводження та знущання з українських полонених. 

У Центрі додають, що українські правоохоронці наразі розслідують факти вбивства росіянами понад 60 українських бранців. Також зареєстровано 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження з військовополоненими. При цьому РФ, порушуючи норми міжнародного права, систематично захоплює в полон і цивільних українців. Раніше ми писали про те, як Росія маніпулює темою обміну полонених.

Російські телеграм-канали та посольство Росії в ПАР поширили відео, на якому кілька російських бійців нібито беруть у полон «громадянина Франції, який воював на боці ЗСУ». 

Однак насправді це відеофейк, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Ролик зрежисований російськими пропагандистами задля просування наративу про буцімто присутність французьких найманців в Україні. Зокрема, про підробку відео свідчить дуже сильний акцент «полоненого», на чому також наголосило Посольство Франції в ПАР під дописом своїх колег із РФ: 

«Ви вже давно поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї досить недипломатичної практики. Однак ця новина особливо безглузда. Пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом на уроках французької мови в “Alliance française”».  

Також у Центрі зауважили, що публікування подібних фейкових відео представниками російських дипломатичних відомств укотре підтверджує, що дипломатія РФ є всього лише інструментом поширення російської пропаганди. Раніше ми аналізували російський відеофейк, згідно з яким тільки-но мобілізовані три українські чоловіки нібито відразу ж загинули на війні.

Російські пропагандисти пишуть, що в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) буцімто запустили процес «Резніков проти України» щодо «факту» катування російського військовополоненого Дениса Резнікова. Стверджуючи це, вони посилаються на відповідну заяву так званої «правозахисниці» Віхоревої.

Насправді сайт Європейського суду з прав людини не містить жодної згадки про справу Дениса Резнікова. До того ж у наведеному російськими пропагандистами документі Резніков незрозуміло як, але перетворився на «жінку», у той час, як в інших документах ЄСПЛ зазначається рід згідно з правилами транслітерації.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП пишуть, що поширений «документ» є фальшивкою, яку пропагандисти створили за допомогою графічних редакторів. Раніше ми спростовували інформацію, що Росія нібито «гуманно» ставиться до українських полонених.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП повідомляє, що уповноважена з прав людини у РФ Москалькова звинуватила Україну в призупиненні процесу обміну полоненими на кілька місяців.

Однак насправді Україна готова до обміну як у форматі «всіх на всіх», так і до інших варіантів. А закиди на адресу української сторони в «надуманих вимогах», які нібито «постійно змінюються» – незрозумілі та безпідставні, додають у Центрі. 

Саме Росія блокує обмін, останній з яких відбувся 8 лютого 2024 року. Аналогічно Москва блокувала процес і в другому півріччі 2023 року, намагаючись як завжди перекласти провину на Київ. Водночас Україна постійно ініціює обміни полоненими: пропозиції надходили 10 квітня 2024 року, з нагоди Пасхи та з нагоди заклику Папи Римського, однак Москва проігнорувала українські ініціативи.

Блокування Росією процесу обмінів відбувається на тлі численних порушень: росіяни вдаються до катувань і страт полонених, використовують їх у якості «живого щита», утримують у полоні й цивільних заручників.

Також РФ досі не надала ані доказів загибелі українських військовополонених, які нібито 24 січня перебували на борту Іл-76, ані тіл загиблих.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП повідомляють, що Кремль розгорнув чергову дезінформаційну кампанію.

Згідно з Координаційним штабом із питань поводження з військовополоненими, росіяни поширюють фейки про нібито поділ військовополонених на категорії або ж про небажання України звільняти з російського полону окремих захисниць та захисників. 

Це робиться з метою посіяти розбрат серед родин полонених військовослужбовців, провокуючи штучні конфлікти. Водночас такі дії свідчать про визнання Росією ефективності та наполегливості України в питанні визволення всіх полонених, зокрема й оборонців з Маріупольського гарнізону, додають у Центрі. 

Для України пріоритетом є звільнення кожного полоненого громадянина, незалежно від віку, статі, віросповідання чи інших особливостей. Раніше ми аналізували російський фейк про списки українських військовополонених, яких Україна нібито не хоче повертати.

Прокремлівські пропагандисти поширюють інформацію, буцімто очільник ГУР Кирило Буданов був узятий в полон російськими військовими. До того повідомлялося, що після масштабного ракетного удару по позиціях ЗСУ нібито було ліквідовано «одну з важливих українських фігур». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Для створення фейку пропагандисти використали технологію дипфейку з обличчям Буданова. 

До речі, на форумі Kyiv Stratcom Forum 2024 глава ГУР заявив: найабсурдніший російський фейк був про те, що його минулого року вбили. Крім того, пропагандисти вже «брали у полон Буданова» – цей фейк вони поширювали ще в жовтні 2023 року.

• Читайте також: Буданова поранено і його замінили двійником

Пропагандисти продовжують стверджувати, що Росія нібито дотримується міжнародних норм у своїй агресії проти України. Цього разу агітпроп розповсюдив дезінформацію про «дотримання Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими». Російські медіа стверджують, що «Росія ставиться гуманно до українських полонених» і «українці дивуються хорошому ставленню в російському полоні».

Насправді Росія неодноразово порушувала основні принципи Женевських конвенцій, скоюючи напади на цивільне населення, медичні установи та медичний персонал, а також нехтувала принципом гуманного ставлення до військовополонених. Усі ці факти були повторно зафіксовані незалежними комісіями, що діють під егідою Організації Об'єднаних Націй, про що нагадує StopFake.

Наприкінці березня 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала черговий звіт (грудень 2023 — лютий 2024), у якому йдеться про різке зростання кількості випадків катувань і страт українських військовополонених з боку російських окупантів. На 28 сторінках документа, що складається зі 110 пунктів, описано задокументовані експертами ООН факти катувань, знущань, сексуального насилля і страт як мирних українців з боку окупантів, так і військовополонених.

У звіті підкреслюється, що катування та жорстоке поводження щодо українських полонених з боку росіян дуже поширені і є «звичайним явищем». За даними ООН, жертвами різних видів катувань стали 96% українських військовополонених (58 людей з 60 опитаних).

Найбільш поширеними методами катувань експерти ООН назвали побої, катування електричним струмом, загрози розстрілом, імітацію страти, вплив холоду та води, позиційні катування, коли жертву примушують залишатися в одному фіксованому положенні тривалий час. Українські військовополонені розповіли комісії про практику позбавлення сну, заборону використання туалетів, катування голодом та спрагою, гучними звуками і російськими піснями. Опитані ООН полонені повідомили, що умови утримання в російських колоніях поліпшилися за місяць до їх обміну — для того, щоб приховати сліди численних катувань українців.

Окремим пунктом у звіті ООН описані російські катування сексуального характеру. 65% українських полонених — 39 людей із 60 опитаних — піддавалися сексуальному насильству або погрозам таким насильством з боку окупантів. Йдеться про спроби зґвалтування, погрози зґвалтуванням та кастрацією, побої або застосування електрошоку до геніталій, а також неодноразове примушення до роздягання, — повідомляється у звіті ООН.

Російські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито бійці Третьої окремої штурмової бригади (3 ОШБр) розстріляли в окопі росіян, які намагалися здатися в полон.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП заявили, що цей відеозапис — очевидна постановка. По-перше, на відео можна простежити штучну українську акторів-«бійців». По-друге, «вбитий» зненацька заворушився. Насправді Україна дотримується Женевських конвенцій та гуманно ставиться до полонених. Армія Росії ж неодноразово розстрілювала українських військових, які здавалися в полон.

У такий спосіб пропагандисти заохочують російських військових без роздумів убивати кожного українця, навіть беззбройного, мовляв, «ось, дивіться, вони ж так роблять!». Крім того, в цьому випадку російська пропаганда вдається до тактики віддзеркалення, тобто висуває до України такі ж звинувачення, як і вона до Росії. Тільки українська сторона має реальні підстави для цього, на відміну від Росії, адже, наприклад, упродовж лише 18-20 лютого 2024 року було зафіксовано випадки страт російськими окупантами українських військовополонених під Авдіївкою, Веселим і Роботиним.

• Читайте також: Під час навчання в Німеччині українські військові нібито вихваляються звірствами, які вчиняють з росіянами

У мережі поширюється відео, в якому колишній позаштатний радник Офісу Президента України Олексій Арестович нібито звинувачує Валерія Залужного у збитті літака Іл-76 з метою підставити Офіс Президента. У відео також заявляється, що на борту літака нібито перебували військовополонені бригади «Азов». Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що Арестович ніколи не робив таких заяв, а відео є дипфейком, зробленим за допомогою штучного інтелекту. Не знайдено жодних свідчень або коментарів Арестовича в соцмережах, які підтверджували б цю історію. Крім того, про фальсифікацію свідчать некоректна міміка та невідповідність використаного терміна «полк “Азов”» фактичній назві бригади. Результати перевірки відео за допомогою інструментів, таких як Deepware і AI Speech Classifier, підтвердили ймовірність його створення з використанням ШІ. До того ж фахівці виявили, що кадри для створення цього фейку були взяті з прямого етеру на ютуб-каналі Арестовича, але спікер не згадував Іл-76, а стрим відбувся за день до події.

Пропагандисти створюють і поширюють подібні фейки, щоб відвернути увагу від злочинів росіян та розпалити суперечку в політичній еліті України.

У соцмережах поширюють списки українських полонених, яких Україна нібито не бажає забирати. Це імена та прізвища реальних людей, які перебувають у російському полоні. Проте Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими повідомляє, що російська сторона не пропонувала ці списки для обміну.

Також там зазначили, що Україна має значний обмінний фонд і готова до обміну «всіх на всіх». Проте Росія не зацікавлена в тому, щоби повернути своїх військовослужбовців додому. Координаційний штаб продовжує перемовини задля якнайшвидшого звільнення всіх українців, які потрапили до російської неволі й перебувають там у надзвичайно важких умовах. 

Російська пропаганда продовжує спекулювати на почуттях українців, рідні яких потрапили в полон або вважаються безвісти зниклими, бо розцінює це як важіль впливу на українське суспільство. У Координаційному штабі пишуть, що нові обміни готуються, а також закликають українське суспільство залишатися об'єднаним, не довіряти ворогу та його провокаціям.

В інтернеті поширюється інформація, нібито на утримання одного військовополоненого в Україні витрачають 10 тисяч гривень щомісяця, і якщо сума буде меншою, це є порушенням прав людини. Водночас на пенсії українців держава виділяє лише 2500 гривень щомісяця. Втім це - неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у витрати на утримання полоненого входять не лише одяг і їжа, а й оплата комунальних послуг, робота персоналу та охорони. Для росіян не створювалися спеціальні умови, адже на утримання ув'язнених в Україні витрачається така сама сума. У березні 2023 року заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявила, що на одного військовополоненого в Україні витрачається близько 10 тисяч гривень на місяць. Проте ця сума включає в себе не тільки одяг та харчування полоненого, а й оплату комунальних послуг, облаштування місця утримання, роботу персоналу та охорони та інше. У Женевській конвенції про поводження з військовополоненими не вказано конкретної суми, яку має виділяти держава для їх утримання. Кожна країна сама визначає цю суму. Полонені також залучаються до праці в таборі, і їхня праця частково компенсує витрати. 

Щодо пенсій, то у 2024 році з держбюджету виділять понад 271 млрд гривень на їх виплату. Середній розмір пенсії в Україні перевищує 5300 гривень. Витрати на полонених і пенсії порівнювати некоректно, оскільки це різні категорії витрат, пов'язані з захистом прав людини та соціальною підтримкою населення. 

Своїми заявами користувачі намагаються посіяти ворожі настрої в суспільстві та підкреслити, що Україна нібито не дбає про власних мешканців. «Детектор медіа» нещодавно спростовував інші маніпуляції, пов'язані з українськими полоненими. 

Пропагандисти стверджують, що до України повернулися лише 173 військовослужбовці в обмін на 248 російських громадян. За їхніми словами, обмін нібито відбувався у форматі 173 особи на обидві сторони. При цьому додатково Росія отримала 75 військових за пʼятьох командирів оборони «Азовсталі», яких влітку 2023 року президент України Володимир Зеленський забрав із Туреччини. Це – неправда.

Насправді українська сторона офіційно повідомила, що на Батьківщину повернулися 230 осіб, серед яких 130 військовослужбовців, 55 нацгвардійців, 38 прикордонників, один поліціянт і шестеро цивільних.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати недовіру до української влади. Мовляв, Києву начхати на долі полонених. Вони розповсюджують такі вигадки щоразу, коли йдеться про обмін полоненими. Так було влітку, коли обмін командирів «Азовсталі» називали порушенням попередніх угод. Мовляв, військовим слід було залишатися в Туреччині до завершення бойових дій.

Кількість телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які обіцяють допомогти в пошуку українських військовослужбовців, що потрапили в полон чи зникли безвісти, нещодавно збільшилася. Зазначено, що для виконання цього завдання вони звертаються до родичів і близьких із запитанням про особисті дані та іншу інформацію. Згодом ця інформація використовується пропагандистами.

Фахівці проєкту «По той бік новин» процитували відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на найпоширеніші запитання щодо цієї ситуації. Зокрема, не можна передавати незнайомцям номер телефону та інші контакти, адресу проживання, профілі в соцмережах, номер бригади, місце розташування підрозділу, а також фотографії, зокрема зображення разом із товаришами з армії.

Поширення подібної інформації може призвести до погіршення становища військовослужбовців. Якщо шахраї можуть просто нажитись на чужому горі, то представники ворожих спецслужб можуть маніпулювати або вдатися до шантажу.

Фахівці проєкту зазначають, що ніхто в соцмережах, таких як фейсбук або телеграм, не буде ефективно займатися пошуками вашого близького військовослужбовця. Цю роботу професійно та безоплатно виконують лише фахівці, уповноважені державними органами. На офіційному вебсайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими доступна Дорожня карта, в якій детально розглядаються дії родини у випадках, коли член сім'ї потрапив у полон, зник безвісти або загинув.

Проросійські ресурси стверджують, нібито «шахраї з України» шантажували родину громадянки Німеччини й Ізраїлю Шані Лук, яка була викрадена бойовиками угруповання ХАМАС. Буцімто після того, як стало відомо про викрадення дівчини, українці почали телефонувати її сімʼї від імені ХАМАСу й вимагати викуп у розмірі 500 тисяч євро. Такого висновку начебто дійшли поліціянти, що розслідували справу вже загиблої Шані Лук. Пропагандисти посилалися на скриншот «новини, опублікованої німецькою газетою WDR». Це — фейк. 

Інформацію взялися аналізувати фактчекери проєкту StopFake. Після самостійного пошуку цієї новини на сайті німецького видання WDR вони зʼясували, що такий матеріал не публікувався на цьому новинному ресурсі. Пошук у Google теж не дав жодних результатів про нібито вимогу викупу від «українських шахраїв». Крім того, не було жодних згадок про поліційне розслідування цього кейсу в авторитетних німецьких та інших медіа.  

Агітпроп, використавши авторський стиль німецької газети, спробував виправдати дії ХАМАСу та очорнити Україну. Кремль намагається демонізувати Україну в очах звичайних громадян Росії, щоб виправдати воєнні злочини своєї армії в Україні. Також, поширюючи фейки такого роду, пропагандисти сподіваються послабити міжнародну підтримку України, щоб та була неспроможна фінансувати оборонні потреби. Раніше ми спростовували інформацію, що нібито колишня порноакторка Мія Халіфа подякувала Україні за допомогу ХАМАСу.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, нібито ООН звинувачує «київський режим» у тому, що він оголошує вироки невинуватим людям. Мовляв, вони мають на увазі майже шість тисяч кримінальних проваджень за співпрацю з Росією. Таку заяву буцімто зробила заступниця Верховного комісара ООН з прав людини Нада Аль-Нашіф під час свого виступу на засіданні Ради з прав людини ООН 9 жовтня. Пропагандисти також посилаються на заяви уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової, де вона звинуватила «українські спецслужби» в тому, що вони «тримають під вартою» учителів у Херсонській області. За її словами, Україна запроторює до вʼязниці вчителів лише за те, що вони «не порушили свій професійний обовʼязок і продовжували навчати дітей». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що хоч ця тема і справді обговорювалась на засіданні, Аль-Нашіф не звинувачувала Україну в «оголошуванні вироків невинуватим». В Управлінні Верховного комісара ООН із прав людини лише висловили занепокоєння у звʼязку з тим, що «багато осіб із заарештованих та навіть засуджених постраждали через свої дії, до яких, в принципі, їх могла примусити держава-окупант». У цьому контексті вони «з глибокою стурбованістю» спостерігають за політикою масового надання російського громадянства місцевим жителям на території України, тимчасово окупованій Російською Федерацією. 

Окрім того, російські медіа проігнорували частину доповіді, у якій Управління звернуло увагу на численні порушення прав людини з боку Росії. Зокрема Аль-Нашіф заявила, що жертви описують «жорстокість, яку складно уявити», такі як тортури електричним струмом, сексуальне насилля та жорстокі побиття, які у «деяких випадках призводили до переломів кісток та вибитих зубів». Вона також розкритикувала умови утримання полонених, зокрема відсутність доступу до продуктів харчування та медикаментів, а також позбавлення сну. В ООН звернули увагу й на те, що Росія не вжила жодних заходів для притягнення до відповідальності за порушення та злочини, скоєні її силовиками. 

Заяви Москалькової натомість не відповідають дійсності. Згідно зі статтею 111 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність передбачена не за викладання в окупації, а за «здійснення громадянином України пропаганди у навчальних закладах», а також за імплементування стандартів держави-агресора в освітній процес. Заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць у коментарі для «Радіо Свобода» наголосила, що факт проживання на тимчасово окупованих територіях не визначає автоматично людину колаборантом. Чиновниця також заявила про випадки, коли українські вчителі в окупації були змушені працювати під тиском, хвилюючись за життя своє та рідних. Відповідно, досудове розслідування та суд повинні враховувати всі обставини цієї категорії справ. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть дискредитувати владу України та уникнути відповідальності за злочини Росії. Крім того, в такий спосіб вони виправдовують і зневажливе ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій. «Детектор медіа» вже писав про те, які ще шкідливі меседжі Росія створює та поширює проти мешканців тимчасово окупованих територій.  

Українські користувачі додатку Signal, що популярний у військовослужбовців, отримують повідомлення із закликом здаватися в полон. Нібито за певною частотою українські військові можуть добровільно «обрати життя».

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Агітпроп змавпував український проєкт «Хочу жить», що з’явився у 2022 році завдяки Головному управлінню розвідки Міноборони України, де росіяни можуть здатися в полон. Доступ до табору полонених в Україні мають Червоний Хрест, ЗМІ, а ще він відповідає стандартам Женевської конвенції.

Проте українців, що перебувають у російському полоні, катують, вчиняють психологічне насильство, а міжнародні організації не мають доступу до місць їх утримання. Росіяни також вчиняють масові вбивства. Як повідомило ГУР, «28 липня на території колишньої виправної колонії №120 в місті Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, яка зараз використовується як місце утримання українських військовополонених, відбувся потужний вибух». Внаслідок цього загинули українські полонені. Станом на 28 липня 2023 року з 59 повернутих тіл загиблих людей ідентифікували 52.

Агітпроп намагається відвернути увагу та зняти з себе відповідальність за катування, неналежне поводження та вбивства українських військовополонених, мовляв, вони створили всі умови для безпечної здачі в полон. Раніше ми спростовували фейк про те, що командир «Азову» Денис «Редіс» Прокопенко повторно потрапив у полон.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію, що гарнізон «Азовсталі» нібито здався в полон без наказу Володимира Зеленського, аби зберегти власні життя. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck. Операція з відходу з «Азовсталі» була погоджена з керівництвом України, гарнізон виконував наказ вищого військового командування. 16 травня 2022 року командир «Азову» Денис Прокопенко повідомив, що захисники Маріуполя виконали наказ вищого військового керівництва. 17 травня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що командири підрозділів на «Азовсталі» отримали наказ зберегти життя особового складу.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати батальйон «Азов» та захисників Маріуполя, мовляв, вони самі ухвалили рішення вийти з «Азовсталі», а вище військове керівництво не має на них впливу. Нібито зі зрадників українці знову зробили героїв. Раніше ми спростовували фейк про те, що НАТО може залучити батальйони «Азов» і «Кракен» для придушення протестів у Франції.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна нібито порушує Женевські конвенції, коли скеровує на передову військових, які повернулися з полону. Мовляв, керівництву України байдуже до військових, тож вони роблять усе як їм заманеться. 

За кейс  узялися фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що така теза безпідставна. У міжнародному гуманітарному праві справді є варіант обміну полоненими, згідно з яким колишній військовополонений зобов'язаний НЕ повертатися на військову службу. Проте це один із варіантів, тож немає доказів, що Росія та Україна домовилися саме про таке звільнення з полону, адже існують й інші формати обміну полонених. 

У міжнародному праві немає єдиного правила, що всі колишні військовополонені зобов’язані відмовитися від участі в бойових діях. Як зазначає Йерун ван ден Бугард, дослідник, консультант із міжнародного права Юридичного департаменту МЗС Нідерландів, у міжнародному гуманітарному праві передбачені 4 опції звільнення військовополонених до завершення бойових дій:

Достеменно невідомо, який із цих варіантів обрали Росія та Україна. Українські органи, які займаються обміном військовополонених, не повідомляли, що звільнені бійці не зможуть знову повернутися у стрій, і не розкривали всіх деталей переговорів із Росією. Колишні полонені також не можуть публічно розповісти про всі подробиці. Водночас є підтвердження, що в Україні немає заборони на повернення колишніх полонених до військової служби.