Реагуючи на результати другого туру президентських виборів у Молдові, які відбулися 3 листопада 2024 року та на яких перемогла Мая Санду, проросійські медіа та політики назвали її «президентом діаспори». Таке формулювання вони виправдовують тим, що без голосів молдовської діаспори чинна президентка програла б вибори.

За даними Центральної виборчої комісії, усередині Молдови висуванець проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло, який отримав 51,19% голосів, справді випередив Санду (48,81%) на 32 тисячі голосів. Однак з урахуванням голосів діаспори переконливу перемогу в другому турі президентських виборів із відставанням майже в 11% (55.35% проти 44.65%) здобула саме Мая Санду. 

Подібні закиди в сторону Маї Санду є частиною російського інформаційного впливу та своєрідного протесту, адже вочевидь перемога проєвропейської та прозахідної кандидатки в президенти не входила до планів Кремля. 

Напередодні Росія втручалася у вибори в Молдові, намагаючись вплинути на їхні результати. Зокрема, у Молдові по телебаченню показали розслідування журналістів порталу Ziarul de Gardă ​​про те, як проросійська партія «Шор» підкуповувала громадян за гроші з Москви. Що стосується російського інформаційного впливу в Молдові, то в Центрі протидії дезінформації писали, що упродовж усієї виборчої кампанії Росія здійснювала інформаційні атаки на владу Молдови та різноманітні провокації.

Використання проросійськими а́кторами терміну «президент діаспори» має на меті дискредитувати перемогу президентки Молдови Маї Санду. Ствердити, мовляв, вона тепер є «нелегітимним президентом». 

Пропагандисти поширюють в медіа меседж про те, що США нібито досі не можуть обрати плацдарм для протистояння з Росією між Молдовою та Грузією, використовуючи сумнівні твердження. Вони описують проєвропейських лідерів, таких як президенток обох країн Саломе Зурабішвілі та Майя Санду, як начебто пов'язаних із Заходом з метою «внести розкол» у цьому регіоні. Також створюється образ загрози втручання іноземних військових, зокрема українських, для дестабілізації ситуації, щоб викликати страх та недовіру до демократії. Цей меседж має на меті просування проросійських наративів та зменшення підтримки євроінтеграційних процесів. 

Заяви про «відсутність доказів» втручання Росії в політику цих країн мають на меті дискредитувати проєвропейських лідерів. По-перше, риторика про «зв’язок» проєвропейських політиків із США та ЄС, що зображується як загроза «національним інтересам», покликана підштовхнути сприйняття будь-якої підтримки міжнародних партнерів як іноземного втручання. Заяви про «змови з метою підкупу виборців» без доказів у Молдові та Грузії, використані у цьому меседжі в контексті нещодавніх виборів в обох країнах, мають на меті підірвати довіру до демократичних виборчих процесів, які просувають проєвропейські партії.

Крім того, присутні натяки на створення військових загроз, як-от «прибуття українських снайперів» для провокацій, що використовується для обґрунтування потенційного втручання та виправдання дій Росії, особливо для аудиторії, схильної до таких тверджень. Така дезінформація спрямована на підрив довіри до Заходу та посилення залежності Грузії й Молдови від російської підтримки в умовах політичної невизначеності.

У такий спосіб пропагандисти хочуть створити видимість зовнішнього впливу, який нібито нав’язує «чужу» політичну позицію для підтримки демократичного вибору. Цей підхід має відволікти від реальних проблем в регіонах, де існують ризики проросійської інтервенції, таких як економічний та політичний тиск на Молдову і Грузію.

Джон Марк Дуган, ексзаступник шерифа округу Палм-Біч, після втечі до Москви став активним пропагандистом. Його фінансує московський інститут, створений ідеологом «русского мира» Олександром Дугіним. Це з’ясували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Нині Дуган зосередився на дискредитації віцепрезидентки США Камали Гарріс, створюючи фейки та дезінформацію з метою послабити позиції Демократичної партії напередодні виборів у США. Його контакт у Центрі геополітичних експертиз, Валерій Коровін, відзначений особисто Путіним, а розслідування показали, що Москва використовує фейкові новини та штучний інтелект для впливу на виборців у США, створені за активної участі Дугана.

Така дезінформація має на меті підірвати довіру до американських лідерів, спровокувати розбіжності між громадянами та підвищити шанси на прихід до влади кандидатів, лояльних до російських інтересів. Це частина ширшої кампанії, спрямованої на поширення російського впливу та послаблення демократичних установ США.

Російська пропаганда, включаючи інтернет-тролів та контрольовані Кремлем медіа, поширювала в американських соціальних мережах дипфейки, спрямовані на дискредитацію кандидатки в президенти США Камали Гарріс. Ці матеріали були створені за допомогою штучного інтелекту.

Про це повідомляє видання Bloomberg, посилаючись на дослідження Microsoft. Журналісти DEV.ua стверджують - у звіті йдеться про те, що тактика російської пропаганди включала фальшиві пости та сфабриковані зображення, які начебто походили від перевірених джерел, але мали на меті поширювати негативну інформацію про Гарріс. Одним з таких фейків було аудіо, де вона нібито обговорювала свого опонента Дональда Трампа.

Однак спроби дискредитації мали обмежений успіх. Досить популярним стало лише одне відео, опубліковане кореспондентом RT на платформі X наприкінці вересня.

Microsoft попереджає, що штучний інтелект стане лише частиною масштабніших цифрових маніпуляцій, спрямованих на вплив під час виборів.

9-10 жовтня 2024 року в Ризі, столиці Латвії, відбулася конференція присвячена боротьбі з дезінформацією «EU DisinfoLab annual conference». Реагуючи на цю подію, у польському проросійському телеграм-каналі поширили інформацію, мовляв, на конференції повідомили, що українська дезінформація стала проблемою перед виборами в США. Головною метою Києва нібито є зміцнення позицій Камали Гарріс як основного прихильника продовження війни та постачання зброї в Україну. А за останні 4 місяці кількість дезінформації від «українських агентів впливу» нібито зросла на 55-60%. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на відеосюжет, який нібито випустив американський журнал WIRED.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності ― відеосюжет є сфабрикованим. Його не знайти ні на офіційному сайті WIRED, ні на сторінках журналу в соцмережах. Імовірно, пропагандисти просто наклали логотип WIRED на відео, а сам сюжет підробили.

Окрім цього, у відеосюжеті згадується звіт під назвою «Disinfo 2024: Ukrainian November», але такого звіту не публікували в мережі. Найімовірніше, інформацію про його існування вигадали.

Зрештою, на сайті та в соцмережах організації EU DisinfoLab, яка проводила згадану конференцію, також немає жодної інформації про «українську дезінформаційну кампанію» напередодні президентських виборів у США.

Цим дезінформаційний вкидом пропагандисти намагаються віддзеркалити звинувачення, які висувають до Росії, щодо втручання у вибори в США. Раніше ми писали про дослідження BBC, яке показало, що Кремль за допомогою ШІ та фейкових сайтів намагається втрутитися у вибори в США.