Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, що командири грузинських підрозділів, які входять до військового комітету Кавказького союзу, нібито вирішили повернутися до Грузії, очікуючи на сигнал від президентки Саломе Зурабішвілі для захисту населення. Втім це неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що цю інформацію президентка відразу спростувала, назвавши її провокацією. Наступного дня «Грузинський легіон» також заперечив ці заяви, наголошуючи на своїй непохитній підтримці України, де вони воюють із 2014 року. Вони підкреслили, що їхня боротьба проти спільного ворога триває. 3 грудня Зурабішвілі позитивно оцінила офіційне спростування з боку легіону, зазначивши важливість таких дій для запобігання маніпуляціям. Російська пропаганда, у свою чергу, продовжує працювати за типовим сценарієм, поширюючи фейки для дискредитації.

Поширюючи подібні фейки, Росія намагається посилити теорію змови про те, що протести в Грузії нібито є штучно створеними за участі України. Такі дії є частиною ширшої стратегії інформаційної війни, спрямованої на маніпулювання громадською думкою як всередині Росії, так і за її межами.

Термін «каструлеголові» походить ще з часів Євромайдану, але сьогодні його використання активізувалося російськими пропагандистами через протести в Грузії. Так, тепер цим словом вони зневажливо називають не тільки українців, а й грузинів, які беруть участь у протестах, спровокованих заявою прем’єр-міністр Грузії Іраклія Кобахідзе припинити процес євроінтеграції до 2028 року. 

16 січня 2014 року під час Євромайдану Верховна Рада України ухвалила низку резонансних законів, відомих як «Закони 16 січня», «Диктаторські закони», серед яких була заборона носити захисні каски під час акцій протесту. У відповідь на це українці почали чіпляти собі на голову каструлі та інші речі, щоби висміяти цей закон та продемонструвати його абсурдність. Своєю чергою, росіяни почали обзивати українців «каструлеголовими».

Сьогодні російська пропаганда стверджує, що Грузія «прийняла естафету від українських каструль, які настукали у 2014 собі на голову зраду, розруху та смерть». Також пропагандисти вважають, що протести в Грузії проплачені Заходом, і що зараз відбувається «тбілісько-київське каструльне дежавю з роздачею європейських намордників».

Використовуючи термін «каструлеголові», агітпроп одночасно дискредитує як Євромайдан, так і сьогоднішні події в Грузії, а також українців і грузинів, які мають активну громадянську позицію.

Російські державні медіа нещодавно поширили інформацію про те, що в Тбілісі нібито були помічені снайпери, підготовлені в Україні, які мали намір влаштовувати провокації під час акцій протесту. Це супроводжувалося кадрами RT, на яких серед демонстрантів були помічені люди у військовому одязі, нібито з українськими та грузинськими нашивками. Російські медіа використали це відео, щоб підкріпити твердження про причетність України до розпалювання заворушень у Грузії. 

Після розслідування MythDetector ідентифікував цих людей як грузинських туристів, які не мають жодного стосунку до військової справи. Один з них, Лаша Каціашвілі, пояснив, що він та його друзі регулярно відвідують громадські зібрання та акції протесту в туристичному спорядженні для зручності. Крім того, нашивки з українським та грузинським прапорами на їхньому одязі були придбані в Тбілісі і є поширеними серед місцевих любителів активного відпочинку.

Ця спроба назвати грузинських туристів «українськими снайперами» вписується в більш широку схему кремлівської пропаганди, яка стверджує про втручання України у внутрішні справи Грузії. З'явилися схожі наративи, в яких неправдиво стверджується, що українці приїжджають до Грузії з метою підбурювання до політичних заворушень, особливо під час виборчих кампаній. Нещодавно українського депутата, який відвідав Грузію як спостерігач на виборах, також представили як одного з лідерів «професійних протестувальників». Ця стратегія дезінформації має на меті створити підозру в іноземному впливі, зокрема українському, на грузинську політику для підтримки проросійських наративів.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють фото наклеєного на стовп оголошення з інформацією для українців про можливість підробітку в Грузії. Так, на плакаті обіцяють 100 євро за одну участь у мітингу, а людям із прапором ― «цілих 150 євро». Також в оголошенні йдеться, що навіть чоловікам допомагають виїхати за межі України. Пропагандисти коментують плакат, пишучи, що ось такі нібито сьогодні в України пріоритети: «Не свою країну з бруду діставати, а інших у цей же бруд занурити поглибше».

Насправді такого плакату не існує ― його створили за допомогою графічного редагування та наклали на фото. Це вдалося зʼясувати завдяки функції зворотного пошуку зображення від Google. Так, оригінальне фото вперше було розміщено в мережі ще у 2021 році на регіональному ресурсі міста Рівне 0362.ua, і там зображений зовсім інший плакат ― анонс спільного концерту DOROFEEVA та Dance Way, присвячений тоді 10-річчю студії сучасного танцю.

Крім того, справжнє зображення було відредаговане і в інших місцях. Наприклад, помітні інші ворота та дах будівлі, що розташована позаду справа на фото. 

Цей фотофейк є реакцією росіян на протести в Грузії, які розпочалися після парламентських виборів у цій державі. Грузини вийшли на вулиці, щоб висловити незгоду з офіційними результатами виборів. Агітпроп не впустив можливість скористатися нестабільною ситуацією в обох державах ― як в Україні, так і в Грузії, й видав ось такий примітивний фейк з метою ствердити, що протести в Грузії є проплаченими й постановними.

Пропагандисти поширюють в медіа меседж про те, що США нібито досі не можуть обрати плацдарм для протистояння з Росією між Молдовою та Грузією, використовуючи сумнівні твердження. Вони описують проєвропейських лідерів, таких як президенток обох країн Саломе Зурабішвілі та Майя Санду, як начебто пов'язаних із Заходом з метою «внести розкол» у цьому регіоні. Також створюється образ загрози втручання іноземних військових, зокрема українських, для дестабілізації ситуації, щоб викликати страх та недовіру до демократії. Цей меседж має на меті просування проросійських наративів та зменшення підтримки євроінтеграційних процесів. 

Заяви про «відсутність доказів» втручання Росії в політику цих країн мають на меті дискредитувати проєвропейських лідерів. По-перше, риторика про «зв’язок» проєвропейських політиків із США та ЄС, що зображується як загроза «національним інтересам», покликана підштовхнути сприйняття будь-якої підтримки міжнародних партнерів як іноземного втручання. Заяви про «змови з метою підкупу виборців» без доказів у Молдові та Грузії, використані у цьому меседжі в контексті нещодавніх виборів в обох країнах, мають на меті підірвати довіру до демократичних виборчих процесів, які просувають проєвропейські партії.

Крім того, присутні натяки на створення військових загроз, як-от «прибуття українських снайперів» для провокацій, що використовується для обґрунтування потенційного втручання та виправдання дій Росії, особливо для аудиторії, схильної до таких тверджень. Така дезінформація спрямована на підрив довіри до Заходу та посилення залежності Грузії й Молдови від російської підтримки в умовах політичної невизначеності.

У такий спосіб пропагандисти хочуть створити видимість зовнішнього впливу, який нібито нав’язує «чужу» політичну позицію для підтримки демократичного вибору. Цей підхід має відволікти від реальних проблем в регіонах, де існують ризики проросійської інтервенції, таких як економічний та політичний тиск на Молдову і Грузію.

Пропагандисти почали публікувати велику кількість дописів, згідно з якими наступною ціллю плану "західних кураторів" є Грузія. А планом, за їх словами, є "розпалити ще один конфлікт у російській сфері впливу", але Грузія "не піддалась" навіть попри "безлад на вулицях", який "оркестровано Заходом". А ЄС через це нібито й погрожує замороженням фінансування для Грузії або припиненням її євроінтеграції.

На цей меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisinfo. Вони з'ясували, що пропагандисти намагаються зобразити популярні протести проти грузинського закону про "іноземних агентів" як західні "кольорові революції", відлунюючи подібні події в минулому. Однак ці демонстрації виникають через справжнє невдоволення грузинських громадян щодо суперечливого закону, який нагадує репресивні заходи, запроваджені в Росії. Критики побоюються, що закон може обмежити свободу вираження поглядів та асоціацій, ставлячи під загрозу демократичні прагнення Грузії. Європейські та міжнародні лідери засудили закон і жорсткі дії влади проти протестувальників, наголошуючи на його потенційній несумісності з демократичними стандартами ЄС, що може загальмувати шлях Грузії до інтеграції в Європейський Союз. Значна кількість учасників протестів, які зібралися по всій країні, підкреслює глибину громадського опору цьому закону, що нагадує подібні протести, які змусили уряд відкликати законодавство в минулому. Але навіть попри них уряд все-одно ухвалив закон.

Пропагандисти поширюють подібні меседжі, щоб дискредитувати західні держави та спробувати знову вибороти вплив Росії у Грузії. Мовляв, Грузії на шляху з "традиційними цінностями", а не з Європою.

Пропагандисти в російських медіа й телеграм-каналах стверджують, що Грузія нібито заявила про участь українців в «організації протестів у Тбілісі». Мовляв, про це повідомила грузинська служба безпеки. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що йдеться про масові протести в Грузії проти законопроєкту «Про іноземний вплив», схожого на подібний документ у Росії, який там використовується для утисків інакодумців.

Проте заяви про участь українців в «організації протестів у Тбілісі» є недостовірними, зокрема тому, що грузинська служба безпеки, на яку посилаються російські медіа, їх не робила. Журналісти StopFake дослідили всі офіційні канали цього відомства та не знайшли там відповідних заяв.

Схоже, що фейк створили на основі повідомлення служби безпеки Грузії про те, що під час протестів деякі групи намагаються «організувати провокації, спрямовані на розвиток деструктивних та насильницьких сценаріїв», та що ці групи фінансуються іноземними країнами, без зазначення, якими саме. Також Служба безпеки Грузії повідомила про те, що «у згаданих злочинних планах активно беруть участь громадяни Грузії за межами країни, зокрема, певна частина грузинів, які воюють в Україні і які заявляють про свою готовність приїхати в Грузію та активно брати участь у запланованому насиллі проти поліції». Однак у цьому повідомленні служби не йдеться про жодних українців.

Росія висвітлює протести в Грузії через призму наративів про «кольорові революції» і теорій змови. Мовляв, будь-які протести проти владних рішень організовані «західною рукою». «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші конспірологічні теорії, які використовує російська пропаганда.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що на російсько-українській війні внаслідок ракетного обстрілу загинув голова «Грузинського легіону» Мамука Мамулашвілі. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на допис із підписом «RIP» на його сторінці. 

Насправді ця новина є неправдивою, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Цю інформацію вже встиг спростувати сам Мамулашвілі. У коментарі грузинській службі «Радіо Свобода» він пояснив: «Вони тішать себе». На дописі ж очільника «Грузинського легіону» з підписом «RIP» зображений інший військовий — Мухран Ломтадзе. Про це свідчить щонайменше його прізвище на нашивці.

Російські пропагандисти намагаються видати бажане за дійсне, поширюючи таку дезінформацію. Мовляв, армія Росії успішно виконує всі поставлені перед нею завдання на фронті. Насправді ж у такий спосіб пропаганда замилює очі звичайним росіянам. Більше матеріалів на цю тему можна знайти за тегом #Іноземний легіон.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, розповсюджують відео, нібито на березі грузинського міста Батумі виявлено тіло військовослужбовця Збройних сил України. Проте це — маніпуляція. 

Група фактчекерів з проєкту Myth Detector вже підтвердила неправдивість цієї інформації. Виявилося, що це відео було зняте в місті Сухумі, і тіло належало місцевому мешканцю, який зник безвісти у 2022 році. Зафіксовано, що відео було записане 1 липня 2023 року. 

У той момент було виявлено тіло місцевого мешканця Арама Даваджяна, якого вважали зниклим безвісти з 27 листопада 2022 року. Цю інформацію підтвердили «правоохоронні органи» Абхазії, регіону, який окупований Росією. Після звернення фактчекерів до Служби з управлінням надзвичайними ситуаціями встановлено, що повідомлень про тіло українського військовослужбовця на березі в Сухумі не надходило.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій наратив про «масштабні втрати» ЗСУ. Мовляв, треба припиняти війну на умовах Росії. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші маніпуляції, спрямовані на безпосередню дискредитацію ЗСУ. 

Анонімні користувачі, що поширюють проросійську риторику у грузинському сегменті соцмереж, стверджують, що «ніхто не звільнив російського посла в Україні» і що він нібито «ще працює у Києві». Ці повідомлення є реакцією на рішення МЗС України відправити посла Грузії до Тбілісі для додаткових консультацій щодо стану здоров‘я Михеіла Саакашвілі. Проте інформація про російського посла є недостовірною.

На дописи звернули увагу в грузинському проєкті MythDetector. Вони наголошують, що Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією 24 лютого 2022 року через російську агресію проти України. Однак українська влада не розривала консульських відносин з Росією задля захисту прав громадян України, зокрема українських політв'язнів, що й далі перебувають у Росії. Крім цього, 20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко розірвав угоду з Посольством Росії щодо оренди землі та надіслав запит до Кабміну щодо повернення земель посольства в українську власність. 

Аналітики проєкту також зазначають, що Росія не мала повноцінного посла в Україні з 2016 року, оскільки з того часу цю функцію виконували тимчасово призначені особи. До середини лютого 2022 року тимчасовим повіреним був Олександр Лукашик. Після розірвання дипвідносин очолює посольство Володимир Жеглов, однак за офіційною посадою він є радником посла. Хоч у серпні 2022 року йому було вручено вірчі грамоти президентом Росії Володимиром Путіним, через розрив дипвідносин Україна не визнає його в якості посла. 

Поширюючи таку дезінформацію, її автори хочуть дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Грузії, викликати скепсис щодо послідовності дій української влади та поглибити кризу відносин між Грузією та Україною. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що протест у Грузії 8 березня очолили двоє українців, які були «навчені американцями» і брали участь у «кольорових революціях» в інших країнах. Автори повідомлень додають, що «українські мітингарі» використовували коктейлі Молотова. Як доказ автори повідомлень додають відеофрагмент протесту, який зафіксував один із грузинських каналів. Це — неправда. 

За кейс взялися фактчекери проєкту MythDetector, які визначили, що на кадрах зображені не українці. Як пояснюють фактчекери, на відео зображені грузинські волонтери «Центру екстремальної медицини», які надавали медичну допомогу постраждалим під час акції. Це відео також опублікували на сторінці «Центру екстремальної медицини» у фейсбуку. На відео зображені люди в такому ж одязі, й вони промивають очі постраждалому сольовим розчином, який автори повідомлень назвали коктейлем Молотова.

Аналітики звернулися також власне до волонтерів, які підтвердили, що на кадрах зображені грузинські волонтери, а не «українські мітингарі, навчені американцями».

Нагадаємо, громадськість Грузії виступає проти ухвалення в першому читанні закону «Про прозорість іноземного впливу», який здобув назву «російський закон». Його вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, прийнятий парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Влада планує створити спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становитиме хоча б 20%.  Прикметно, що голосування тривало з порушенням регламенту парламенту й без публічного обговорення. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізував меседжі, спрямовані на дискредитацію протестного руху Грузії.