Spilnota Detector Media
Русскій фейк, іді на***!

Викриття Що писали анонімні телеграм-канали про українське питання в контексті президентських виборів у Туреччині

14 травня 2023 року в Туреччині відбувся перший тур президентських виборів, за результатами якого лідирують два кандидати — чинний глава держави Реджеп Тайїп Ердоган, який набрав 49,51%, та очільник опозиційної сили «Національний альянс» Кемаль Киличдароглу, який здобув симпатії 44,88% виборців. Другий тур відбудеться 28 травня, і незважаючи на те, що Ердоган обігнав суперника, нема гарантій, що йому вдасться це зробити вдруге. Російський агітпроп, відпрацьовуючи тему протистояння Ердогана та Киличдароглу, не обійшов увагою українське питання в контексті турецьких виборів. «Детектор медіа» виділив три ключові дезінформаційні меседжі щодо впливу виборів у Туреччині на розвиток подій в Україні.

Ердоган та його команда підтримують офіційну позицію Росії, резюмує агітпроп із посиланням на нещодавнє інтерв’ю прессекретаря президента Ібрагіма Калина. Позицію Туреччини не можна назвати однозначною. У деяких питаннях Анкара є більш прихильною до Києва. По-перше, визнає Крим українським. По-друге, надала Україні ударні оперативно-тактичні БПЛА «Байрактар» та бронетранспортери Kipri. По-третє, є стримувачем Чорноморського флоту Росії, — на початку повномасштабної війни Туреччина дотрималася конвенції Монтре, закривши протоки Босфор і Дарданелли від проходження військових кораблів Росії (що зіграло на користь України). З іншого боку, Туреччина не приєднується до антиросійських санкцій, посилаючись на особливості «національних інтересів», а також висловлює певну критику щодо ролі Заходу в допомозі Україні, заявляючи, що «Захід дотримується політики, заснованої на провокаціях». Утім, складно назвати це «підтримкою офіційної позиції Росії». Ердоган радше відіграє роль посередника та регіонального лідера, адже він надав майданчик для «зернових торгів» між Україною та Росією. Також Туреччина зіграла роль в обміні полоненими та прийняла 420 тисяч біженців з України (за даними українського посла Василя Боднара, з них у Туреччині залишилося 50 тисяч). Про роль Ердогана у миротворчих процесах між Україною та Росією ми детально писали тут.

Москва продовжила «зернову угоду», бо не хоче допустити продовольчої кризи в країнах, що розвиваються. У липні 2022 року Україна підписала угоду з ООН і Туреччиною, Росія уклала дзеркальну з ООН і Туреччиною щодо безпечного проходження української аграрної продукції з трьох портів («Південний», «Одеса» та «Чорноморськ») по Чорному морю. Спершу ці правила діяли 120 днів, згодом угоду продовжували, черговий пролонгований період діяв до 18 травня 2023 року, а Росія всіляко шантажувала Україну та її партнерів, намагаючись зірвати угоду про «зерновий коридор». За версією «Європейської правди», Москва обрала цю дату (18 травня) не випадково: у Кремлі розраховували, що Ердоган 14 травня переможе у першому турі (як це часто буває в самій Росії), тож із перемовинами щодо українського зерна не буде поспіху, бо вибори вже позаду, і Москві буде легше «виторгувати» свої умови угоди. Та оскільки за результатами першого туру в Туреччині не було переможця, то Ердогану дуже важливо не зазнати жодних репутаційних ризиків напередодні другого туру. Якби Москва не продовжила зернову угоду, це стало би неабияким ударом у спину — Ердоган навряд чи подарував би це Путіну. Тож Кремль не мав іншого вибору, як покірно погодитися на пролонгацію. Після довгих тижнів шантажу та залякувань Росія погодилася продовжити угоду, тож тепер вимушено виправдовується вустами своїх пропагандистів. Нібито рішення було ухвалене не через політичну безвихідь, а через надмірну турботу про продовольчу безпеку. У цій ситуації бачимо спробу підміни понять, черговий «жест доброї волі», коли, прикриваючись благими намірами, Кремль виправдовує свою непослідовну позицію перед внутрішньою аудиторією.

Зеленський зробив «програшну ставку» — підтримав Кемаля Киличдароглу. Цей меседж поширювали анонімні телеграм-канали, але не надавали жодних доказів — відповідних цитат українського президента, коментарів його офісу чи представників МЗС. Україна уважно стежила за передвиборчими перегонами, але жодних заяв на підтримку того чи іншого кандидата не робила. Втім, навіть якби Київ зробив ставку на опозиційного політика, його виграш має низку переваг для України. Експерти вважають його прозахідним політиком, який ставить собі за мету повернути справжню демократію та зробити Туреччину більш відкритою в економічному плані, що може стати неабияким шансом для України. Також очікується, що Киличдароглу буде більше дослуховуватися до західних партнерів та не наполягатиме на нейтральній позиції Туреччини щодо російської агресії.  

Із перших днів повномасштабного вторгнення експерти «Детектора медіа» щодня протистоять російській дезінформації. Ми спростовуємо фейкові новини, деконструюємо російські наративи та меседжі. І гартуємо медіаграмотність читачів.

Наша команда закликає долучитися до Спільноти «Детектора медіа», щоб разом боротися з російською пропагандою.

Долучитись