В проросійських телеграм-каналах поширюється відео, опубліковане нібито іранським каналом SNN. Це відео — опитування учасників демонстрації у Мюнхені за повернення монархії та бомбардування Ірану. Опитування показало, що учасниками мітингу є переважно сирійці та українці, яким заплатили за присутність. Однак, як зазначає Вокс Україна, це відео є фейком.

У ході розслідування завдяки методу зворотного пошуку з’ясувалося, що відео було опубліковано іранським державним каналом SNN 10 лютого 2926 року. Мітинг, що є на відео, справжній, проте відбувається він не в Мюнхені, а в Берліні.

Промонархічна демонстрація в Мюнхені відбулася 14 лютого — вже після публікації відео на SNN.

7 лютого 2026 року в Берліні, поблизу Бранденбурзьких воріт, іранська діаспора провела масштабну акцію протесту, яка, за оцінками поліції, зібрала близько 8 тисяч учасників. Організатором виступила опозиційна Національна рада опору Ірану (NCRI), що діє у вигнанні під гаслом «Ні шаху, ні мулам». Активісти вимагають побудови в Ірані демократичної республіки, виступаючи одночасно проти чинної релігійної диктатури та ідеї відновлення монархії. Водночас провладні іранські ресурси, зокрема SNN, намагалися дискредитувати демонстрацію, стверджуючи, що масовість була штучною, а людей нібито заманювали на захід безкоштовною їжею.

Медійні звіти підтверджують, що до берлінського мітингу, окрім іранської діаспори, долучалися й інші перехожі, зокрема українці та сирійці, які зупинялися з цікавості чи солідарності. Проте вибіркові опитування кількох випадкових осіб щодо їхнього походження не можуть бути доказом того, що більшість присутніх не були іранцями. Вперше це відео з’явилося в іранських державних медіа, що дає підстави вважати його інсценованим спеціально для дискредитації іранських опозиційних сил за кордоном.

У соцмережах поширюється дезінформація про нібито «відкриття» російського повітряного простору для європейських літаків на тлі ескалації на Близькому Сході. Автори таких дописів стверджують, що Росія зробила «великий жест» і дозволила рейсам із європейських міст знову пролітати над своєю територією, однак перевірка показала, що це не відповідає дійсності. Про дезінформаційні повідомлення розповіли чеські фактчекери із проєкту Demagog.

Фактчекери нагадали, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році між Росією та країнами ЄС діють взаємні авіаційні санкції. Європейський Союз закрив свій повітряний простір для російських перевізників, а Росія у відповідь заборонила польоти авіакомпаніям майже сорока держав, включно з усіма країнами ЄС. Ці обмеження залишаються чинними і не скасовувалися.

Окрему хвилю маніпуляцій викликала напружена ситуація навколо Ірану, де після ударів США та Ізраїлю було частково закрито повітряний простір над кількома країнами регіону. У соцмережах це подали як причину нібито зміни політики Росії. Насправді жодних офіційних повідомлень про відкриття російського неба для європейських чи американських авіакомпаній не було, а міжнародні регулятори та медіа цього не підтверджували.

Ще одним елементом дезінформації стало використання скриншота із сервісу Flightradar24, який нібито демонструє європейські рейси над Росією. Насправді на зображенні зафіксовано літак китайської авіакомпанії. Фактчекери наголошують, що саме неєвропейські перевізники — зокрема з Азії чи Близького Сходу — і надалі можуть використовувати російський повітряний простір.

Додатково перевірка маршрутів показала, що європейські авіакомпанії й надалі уникають російської території. Вони користуються альтернативними маршрутами — через Туреччину, Центральну Азію або полярні коридори — навіть попри ускладнення через ситуацію на Близькому Сході.

Таким чином, твердження про «відкриття» російського повітряного простору є прикладом маніпуляції, яка поєднує реальні події з неправдивими висновками. Фактчекери підкреслюють, що жодних змін у санкційному режимі або правилах польотів для європейських авіаліній не відбулося.

У розпал конфлікту на Близькому Сході соцмережі переповнені фейковими відео та дезінформацією, особливо активно поширюються історії про «трагедії» з високопосадовцями та їхніми родинами. Одне з таких тверджень — нібито брат прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, Ідо Нетаньягу, загинув під час ракетного удару Ірану по будинку родини. Кейс поширення такої дезінформації зафіксували та спростували хорватські фактчекери з Faktograf. 

«Надходять повідомлення про те, що брат Нетанягу, Ідо Нетаньягу, був убитий ракетним ударом Ірану, спрямованим на будинок родини Нетаньягу», — писали у фейсбуку 9 березня 2026 року. До допису додавали скриншот відео з палаючим будинком, який нібито належить Нетаньягу.

Насправді жодні авторитетні медіа не повідомляли про смерть Ідо Нетаньягу чи про будь-яку пожежу в його будинку.

Зворотний пошук зображень показав, яке саме відео масово тиражували різними мовами, видаючи його за «будинок прем’єра Ізраїлю». Один із результатів вивів на американський портал BreakingAC — місцеве видання, яке висвітлює новини Атлантик-Сіті (штат Нью-Джерсі).

Ще 10 лютого 2026 року там опублікували репортаж про пожежу в містечку Геловей. До матеріалу прикріпили те саме відео, яке пізніше почали видавати за ізраїльську трагедію. Скриншот з допису у фейсбуку повністю збігається зі скриншотом з цієї американської публікації. Місцеве радіо WPG Talk Radio також повідомляло про інцидент. Перевірка адреси через Google Maps показала, що вигляд будинку з вулиці повністю збігається з кадрами відео.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували поширення цього ж відео з дезінформаційним повідомленням і в російськомовному сегменті фейсбуку, а також російськими пропагандистськими медіа. 

Російські пропагандисти, наприклад, на порталі телеканалу «Царьград» для більшої «достовірності» посилаються на слова Скота Ріттера — колишнього американського військового, одного з іноземних «експертів», на яких активно спирається кремлівська пропаганда з початку російського вторгнення в Україну. 

Отже, вірусне «доказове» відео — це просто пожежа в американському Нью-Джерсі, яка сталася за місяць до поширення чуток про Ізраїль. Жодних підтверджень загибелі Ідо Нетаньягу немає. Це класичний приклад того, як старе американське відео «перевдягли» під свіжу геополітичну дезінформацію.

У мережі шириться сюжет, нібито опублікований USA Today, про те, що серед уламків ракет, якими атакували Ізраїль та американські військові бази на Близькому Сході, було знайдено фрагменти зброї, переданої Україні як військова допомога. З посиланням на Паркера Гампела, експерта з Інституту вивчення війни, припускають, що зброя могла потрапити до Ірану через чорний ринок. Однак, за даними «Вокс Україна», цей матеріал є фейком.

По-перше, оформлення сюжету відрізняється від стандартного оформлення матеріалів USA Today. У справжніх сюжетах за вимогами авторського права завжди вказується автор матеріалу, взятого з відкритого джерела. Також медіа завжди зазначає локацію і дату події в кадрі. Проте в цьому відео такої інформації немає.

По-друге, схожої інформації немає ані на офіційному сайті медіа, ані на його сторінках у фейсбуці, іксі, інстаграмі, тіктоці та ютубі. Водночас жодна офіційна структура США або Ізраїлю не публікувала інформації про знайдення зброї, що була передана Україні, серед знайдених у регіоні уламків ракет.

Щодо Паркера Гампела, то він також не робив заяв про надходження зброї з України через чорний ринок.

На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення в «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран, навпаки, вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Російська державна медіамережа ВДТРК поширила серію маніпулятивних заяв публіцистки Олени Кондратьєвої-Сальгеро про нібито критичну ситуацію в енергетичному секторі Євросоюзу. У своєму інтерв'ю вона стверджує, що у Франції почалася паніка через зростання цін на нафту, а лідери держави вже таємно обговорюють повернення до закупівель російських енергоносіїв. Пропагандистка малює картину хаосу, де люди нібито масово кинулися на заправки, а влада визнала поразку своєї санкційної політики. Про дезінформаційні повідомлення розповили StopFake.

Аналіз реальної економічної ситуації у Франції спростовує ці твердження. Попри певну волатильність на біржах, викликану подіями на Близькому Сході, голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало офіційно підтвердив, що національна економіка не відчуває значних загроз. Французький фондовий індекс CAC 40 продемонстрував лише незначне коливання в межах 2%, що є звичайною ринковою реакцією на геополітичні новини, а не ознакою паніки. Жодних фактичних підтверджень дефіциту палива, черг на АЗС або віялових відключень електроенергії, про які натякає російська сторона, у Франції не зафіксовано.

Крім того, виявилися повністю вигаданими слова про «голоси», що закликають повернутися до російського газу. Жоден чинний лідер Франції або представник потужної опозиції не робив таких заяв за останні дні. Позиція великого бізнесу також залишається незмінною: компанія TotalEnergies розглядає вихід із російських проєктів через нові обмеження ЄС, а можливість будь-якого відновлення імпорту з Росії великі гравці ринку пов’язують виключно з повним встановленням миру в Україні. Таким чином, заяви Кондратьєвої-Сальгеро є черговою спробою видати бажане за дійсне для внутрішньої російської аудиторії.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася 28 лютого 2026 року, спровокувала бурхливу та суперечливу реакцію в російському інформаційному просторі. Поки офіційна Москва висловлює співчуття через ліквідацію аятоли Алі Хаменеї, пропагандистські ресурси розділилися на два табори: одні намагаються знайти економічну та геополітичну вигоду в ослабленні власного союзника, а інші транслюють страх перед можливим аналогічним сценарієм для Кремля. Основні теми дезінформаційних повідомлень опрацювали аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» в матеріалі «"Дивимося на Іран, думаємо про Росію": російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані».

Однією з ключових тем дезінформації стало твердження, що війна в Ірані є «вікном можливостей» для Росії. Пропагандисти просувають наратив, згідно з яким дестабілізація Близького Сходу призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії, що дасть змогу Москві шантажувати Європу та посилити вплив на Китай. При цьому Іран подається не як стратегічний партнер, а як «проксі-інструмент», чиє виснаження нібито вигідне Кремлю для відвернення уваги США від війни в Україні. Будь-яке розпорошення американських ресурсів маніпулятивно трактується як гарантована передумова для припинення допомоги ЗСУ.

Паралельно з цим у проросійських телеграм-каналах поширюється хвиля критики на адресу власного воєнного керівництва. Пропагандисти використовують успішну операцію США з ліквідації іранської верхівки як привід для маніпулятивного питання: чому Росія за роки війни не змогла здійснити подібний «обезголовлювальний удар» в Україні? Щоб каналізувати це невдоволення та мобілізувати аудиторію, медіаресурси Кремля вдаються до залякування, стверджуючи, що «Росія буде наступною». Для підкріплення цього страху використовуються фейки про нібито спроби атак українських безпілотників на резиденцію Путіна у Валдаї, що не мають жодних офіційних підтверджень.

Ще одним методом викривленої легітимізації агресії стало виправдання вторгнення в Україну через дії США. Пропагандисти стверджують, що атака на Іран без санкції Радбезу ООН нібито «ретроактивно виправдовує» російську «СВО». У такий спосіб Кремль намагається оголосити порушення міжнародного права новою світовою нормою. Аналітики викривали ці маніпуляції через моніторинг понад 500 повідомлень, доводячи, що російська риторика повністю залежить від логіки конфронтації, де будь-яка світова нестабільність подається як автоматична перемога Кремля, незалежно від реальних втрат для його союзників.

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.