Такі повідомлення поширюють у проросійських телеграм-каналах. Мовляв, в ефірі польського телебачення Маріуша Блащака запитали скільки польських «найманців» воює в Україні попри передбачену кримінальну відповідальність за найманство. Нібито на це питання він відповів, що це незначна кількість і це не проблема. Це — маніпуляція.

Насправді Маріуша Блащака запитували про польських військових, які воюють в Україні. Про кримінальну відповідальність як у запитанні, так і у відповіді не йшлося. Польський міністр сказав, що в Україні воює невелика кількість поляків, і що опозиція штучно перебільшує проблему. 

Агітпроп вирвав із контексту слова Блащака та навмисно використовує термін «найманці». За польським законодавством поляки справді мають отримати згоду Міністерства оборони Польщі для служби в іноземній армії. Тобто ті, хто отримав цей дозвіл, підписують контракт та воюють в лавах української армії. В іншому разі поляки воюють як добровольці, тобто не отримують фінансової винагороди від України, а отже вони не є найманцями. Польща розглядає можливість внесення змін до законодавства, щоб врегулювати питання добровольців, які воюють в Україні. 

Пропагандисти постійно поширюють дезінформацію щодо участі поляків у російсько-українській війні. Раніше вони стверджували, що у Польщі почали відкрито вербувати в українські танкові війська. Також розповідали, буцімто польські кадрові військові гинуть в Україні, для них нібито створили спеціальний цвинтар.

У соціальних мережах поширюють відео нібито з інтерв’ю  Голови  оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Вона каже, що німецьких солдатів потрібно відрядити на війну в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соцмережах, скомпільоване з вирваних з контексту фраз. Як зазначають фактчекери проєкту Correctiv, насправді в інтерв’ю політикиня пояснювала свої очікування до кандидата на посаду міністра оборони Німеччини після звільнення Крістін Ламбрехт. Зокрема, слова Штрак-Ціммерманн стосувалися того, що міністр відповідатиме за людей, які за його чи її рішенням йтимуть на війну. Тобто йшлося, що міністр оборони загалом відповідає за керівництво військом, а не про участь німецьких військових у російсько-українській війні. Ба більше  — Голова оборонного комітету Німеччини не ухвалює рішень щодо місії німецької армії. Також фактчекери не знайшли жодних доказів того, що Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн колись позитивно висловлювалася щодо розміщення німецьких солдатів в Україні. 

Російські пропагандисти поширюють низку фейків у межах однієї теми: нібито українська армія застосувала хімічну зброю на фронті. Російські медіа посилаються на заяви кількох «чиновників» так званої «ДНР». За їхніми словами, у російських бійців спостерігається «нудота, блювота, сильне запаморочення». Телеграм-канали поширюють відео, де нібито українці скидають гранату з дрона, і після її вибуху у російського солдата виникають конвульсії, через що він тоне. Крім того, росіяни кажуть, що нібито навіть український військовий «засвітив» у відео «хімічні боєприпаси». Пропагандисти також стверджують, що Україна нібито «не вперше» використовує хімічну зброю. Все це — безпідставні звинувачення.

Аналітики StopFake спростували ці фейки. Зокрема, якщо йдеться про відео зі скиданням гранати, то повна його версія показує, що насправді це атака двома гранатами. Перша з них посікла російських солдатів, дезорієнтувавши їх у воді. Цим пояснюються їхні конвульсії. Крім того, на відео немає забороненої зброї: військові застосували гранату Ф-1 та уламковий боєприпас ВОГ.

У разі з відео, де військовий «засвітив хімічну зброю», йдеться про відео командира окремої тактичної групи аеророзвідки «Птахи Мадяра» Роберта Бровді («Мадяра»). На відео можна побачити дозволені снаряди ВОГ (гранатометний постріл). Спільно з дроном FPV вони утворюють дрон-камікадзе.

На ці повідомлення пропагандистів звернули увагу і західні медіа. Зокрема, журналістам Reuters не вдалося підтвердити використання українською армією хімічної зброї. У коментарі для видання у Генштабі заявили, що українські військові «ніколи й ніде не застосовували хімічної зброї». 

StopFake також нагадує, що у 1998 році Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію щодо заборони хімічної зброї. Тоді ж було знищено весь хімічний арсенал, який Україна успадкувала від СРСР, що засвідчили міжнародні спостерігачі. 

Російський агітпроп поширює такі фейки, щоб звинуватити українських військових в ескалації війни та цілеспрямованому пошуку цивільними небезпеки. Це також вписується у загальну тенденцію пропагандистів перекладати відповідальність за злочини росіян на інших, оскільки саме російські військові часто використовують заборонені види озброєнь.

Російські видання поширюють інформацію, нібито єдиною «компенсацією» від держави для родичів загиблих українських військових є іграшки. Автори таких дописів у російських телеграм-каналах іронізують. Мовляв, життя українських військових нічого не варті для держави. Це — фейк.

Аналітики StopFake дійшли висновку, що основою для фейку є справжній допис сторінки Третього відділення Лубенського районного територіального центру комплектації та соцпідтримки селища Чорнухи Полтавської області у фейсбуку. Однак іграшки є лише складовою допомоги. Згідно з законодавством України, родини загиблих українських військових можуть отримати грошову компенсацію у розмірі до 12 мільйонів гривень. Крім того, є низка недержавних ініціатив, що надають матеріальну та психологічну допомогу таким родинам. Місцева влада Полтавщини також надала їм фінансову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень. 

Подібними повідомленнями російська пропаганда хоче показати, що людське життя нічого не варте для українського уряду. У такий спосіб Росія хоче деморалізувати українців та схилити владу до перемовин. Мовляв, українці зможуть натиснути на владу, оскільки без гідної компенсації ці зусилля нічого не варті. Втім, як показує практика, компенсації лише у вигляді харчових наборів або предметів одягу є поширеним явищем саме в Росії.