Російські анонімні телеграм-канали повідомляють із посиланням на благодійну організацію Future for Ukraine, що в Україні нібито відбувається «промивання мозку українкам з метою здійснення абортів у разі вагітності від росіянина». «Тобі не обов'язково тримати всередині себе маленького кацапа: це не аборт, а ліквідація москаля», — «цитує» її рекламну кампанію агітпроп. Однак це — фейк.

Проєкт StopFake звернувся по коментар до організації та отримав відповідь, що це фейкова публікація. Проєкт Gidna, також зазначений у підробленій рекламі, «у жодному разі не закликає до абортів та рішень, пов'язаних із особистим вибором жінки, яка пережила сексуальне насильство від російських окупантів». Gidna надає виключно професійну психологічну анонімну допомогу жінкам і призначений допомогти подолати наслідки травми насильства. Уся офіційна інформація розміщена на сайті gidna.org.

Те, що такої реклами не існує, можна перевірити й за допомогою бібліотеки реклами в Meta. У Future for Ukraine справді була реклама проєкту Gidna, запущена у грудні 2023 року, але жодного заклику до абортів у тексті реклами не було — його вигадали пропагандисти.

Вони поширюють подібні фейки, щоб висміяти проблему сексуального насилля з боку російської армії та знецінити її масштаби. «Детектор медіа» вже писав про те, як іще цю тему використовує російська пропаганда.

Згідно з твердженнями російського агітпропу, Збройні сили України буцімто регулярно чинять воєнні злочини з початку російсько-української війни у 2014 році. Наприклад, у збитті цивільного пасажирського літака Boeing 777 поблизу Донецька в перший рік війни пропагандистські ресурси звинувачували саме українську сторону, а провину Росії — заперечували. Тоді загинули 298 людей — усі, хто був на борту. 

В умовах повномасштабної війни як доказ «злочинів ЗСУ» пропагандисти продовжують використовувати «репортажі», «інтервʼю жителів», яким нібито вдалося покинути зони бойових дій. Ті розповідають, що українські військові буцімто обстрілюють машини людей, які намагаються евакуюватися гуманітарними коридорами, чи використовують цивільних як «живий щит». Або, скажімо, коли в березні 2022 року онлайн-видання Sky News брало коментар у посла Кремля при ООН Василя Небензі щодо скинутої авіабомби на драматичний театр у центрі Маріуполя, той заперечив причетність Росії до цього.

Насправді суд у Гаазі дійшов висновку, зокрема, що згаданий у тексті літак Boeing 777 був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належав 53-ій зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії. Щодо Маріуполя, то розслідування низки іноземних організацій одностайно вказують на те, що саме російський літак 16 березня 2022 року скинув авіабомбу на Драмтеатр у центрі міста, де могло загинути близько 600 людей. Звірства росіян у Бучі та Гостомелі на Київщині, в Ізюмі на Харківщині та на інших деокупованих територіях підтверджені та задокументовані журналістами провідних світових медіа — і це є воєнними злочинами, які Росія скоює в Україні щодня. 

У жовтневому звіті ООН щодо воєнних злочинів Росії та України у війні за період з 1 лютого по 31 липня 2023 року міститься інформація, що впродовж цього часу зафіксовано шість убивств українських військовополонених і жодного вбивства росіян у полоні ЗСУ. Також не існує жодної підтвердженої інформації, що ЗСУ обстрілювали мирних жителів, які намагалися виїхати з небезпечних територій. 

Вдаючись до новомови, у цьому випадку російський агітпроп має на меті перекласти відповідальність за воєнні злочини армії Росії на українське військо. Мовляв, «зло в образі ЗСУ має бути покаране», а «мирних українських громадян треба захищати». Депортації цивільного населення, його катування, масові вбивства, використання для прикриття («живі щити») — ці та інші порушення міжнародного гуманітарного права Росією задокументовані в 50-кілограмовій книзі «Злочинність без покарання» (Crime Without Punishment), створеній в Україні й уже навіть презентованій у НАТО та Європарламенті. 

Російські пропагандисти в анонімних телеграм-каналах стверджують, що 5 вересня Суспільне нібито опублікувало новину «На Одещині за підозрою у зґвалтуванні 10-річної дівчинки затримали військового». Мовляв, злочинцем є військовий 41-ї механізованої бригади. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що станом на 12 вересня у статті був інший заголовок, а саме «На Одещині за підозрою у зґвалтуванні 10-річної дівчинки затримали чоловіка». Ні поліція, ні Суспільне не називали підозрюваного військовим. Резервна копія новини станом на ранок 10 вересня показує такий самий заголовок. Отже, пропагандисти відредагували скриншот новини.  

Використовуючи цей фейк, Росія хоче дискредитувати українських військових і викликати в населення недовіру до них. Мовляв, у ЗСУ служать лише ґвалтівники та нездорові люди. У такий спосіб росіяни виправдовують свою агресію проти України. «Детектор медіа» розвінчував також інші фейки щодо українських військових. 

Інформацію про це поширило видання «Комсомольская правда». У виданні вийшов текст із заголовком: «Британский наемник: „Мы не видели в Буче никаких трупов”» редактора політичного відділу Валентина Алфімова. У тексті йдеться, що «Эндрю приехал на Украину отстаивать ее незалежность. Но, как и другие „дикие гуси”, решил, что жизнь все-таки важнее, сложил оружие и сдался в плен. Уже сидя в теплом кабинете, он дал интервью „RT на русском”, где и рассказал, как украинцы возили его в Бучу через пару дней после выхода оттуда наших частей». Далі у тексті наводять цитату цього ж Ендрю, який стверджує, що був у Бучі 3-4 квітня і не бачив там жодних трупів та руйнувань.

Однак в оригінальному інтерв'ю, на яке посилається автор тексту на Комсомольській правді, йдеться про те, що близько 3-5 квітня Ендрю не бачив руйнувань, однак не в самій Бучі, а на окраїні. Він так і каже: «Но, опять же, мы не были в самой Буче, нас держали на самой окраине». Проте Комсомольській правді та російським пропагандистам вигідно укотре заявити, що те, що відбулося в Бучі є лише постановою української армії для дискредитації російських військових. Крім того, що пропагандисти постійно маніпулюють темою Бучі й стверджують, що там все було добре, вони ще час від часу наголошують, що українська армія має наміри влаштувати «нову Бучу» в різних місцях України, щоби, знову ж таки, дискредитувати російську. Проте завдяки цій брехні пропагандисти прагнуть лише виправдати злочинні дії російських військових.