Пропагандисти у соцмережах та медіа поширюють інформацію про те, що один з ресторанів у Луцьку нібито відмовив у проведенні поминального обіду вдові українського військового. Зазначалося, що причиною цієї відмови було те, що військовий був з Харкова. Розповсюджуючи ці новини, агітпроп або посилався на сюжет українського медіа - "12 Каналу", або не взагалі не вказував першоджерело.

Фахівці StopFake вирішили перевірити, чи це правда. Вони з'ясували, що в сюжеті "12 Каналу", на який посилаються пропагандисти, йдеться про те, що вдова українського військового Іванна Цюх скаржилася на те, що луцький ресторан відмовив їй в проведенні поминального обіду. За її словами, почувши про поминки, представники ресторану запропонували провести його в "бесідці" закладу, а не в основному приміщенні. У сюжеті Цюх висловила думку, що причиною відмови став саме траурний характер обіду, проведення якого, за її словами, суперечило правилам ресторану. Проте в сюжеті українського медіа не згадується, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік був з Харкова.

Фахівці StopFake також знайшли відеозвернення дружини військового Іванни Цюх щодо цього інциденту на її сторінці у Facebook. У ньому вона розповідає історію, подібну до того, що вона повідомила "12 Каналу". Проте навіть тут вона жодного разу не згадує, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік мав зв'язок з Харковом. На офіційній сторінці ресторану у Facebook також є повідомлення, в якому вони пояснюють свою відмову Цюх тим, що у них немає можливості розділити зал.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб створити враження, ніби українці зневажають свою армію та вважають її злочинною.

Пропагандисти звинуватили українських військових у плагіаті. Вони розпочали розповсюджувати інформацію, що Третя окрема штурмова бригада ЗСУ нібито використала у своїй рекрутинговій рекламі слова самопроголошеного президента Росії Володимира Путіна. Публікуючи цю "новину", агітпроп додає фотографію реклами бригади зі словами "Навіщо нам такий світ, якщо там не буде України?" і інтерв'ю Путіна з майже ідентичними словами.

Після поширення цієї інформації StopFake перевірив, чи дійсно одна з бригад ЗСУ взяла слова Путіна для своєї рекламної кампанії. Вони з'ясували, що пропагандисти самі додали "цитату" на рекламі, звинувачуючи українських військових у плагіаті.

Зворотний пошук за зображенням в TinEye показав, що фотографія, яку поширюють пропагандисти, з'явилася в Інтернеті наприкінці квітня 2024 року на французькому новинному сайті France24. На сайті можна побачити, що її зробила кореспондент Reuters Аліна Смутко 23 квітня 2024 року в київському метро. Її оригінал також є в фотобанку Reuters з повним описом. Оригінальна фотографія відрізняється від тієї, яку використовує агітпроп. Цитата Путіна була додана на зображення в фоторедакторі. На оригінальній фотографії видно зовсім інші слова: "Зажигай в Третій штурмовій (Запалюй у Третій штурмовій)".

StopFake також виключив можливість того, що фото, яке використовували пропагандисти, могло випадково засвідчити рекламу в різних місцях київського метро. Якщо порівняти деталі фейкового фото та фото Reuters, то можна переконатися, що це - одне і те ж зображення. Придивившись до стіни на тлі, можна побачити підфарбовані елементи, які розташовані однаково на обох фотографіях.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати хибну близькість українців та росіян. Мовляв, ми мислимо однаково і діємо однаково. Однак насправді Україна та Росія є зовсім різними.

Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.

Проросійські телеграм-канали поширюють відео, на якому буцімто дружина загиблого воїна ЗСУ показує рахунок за екіпірування на суму 227 115 грн, який вона нібито має сплатити. Відповідний «документ» начебто підписав військовий комісар Канівського об'єднаного міського військового комісаріату В. М. Орел.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Так званий «рахунок за екіпірування» є підробкою російських пропагандистів. Перше, на що слід звернути увагу, це що сьогодні в Україні замість військових комісаріатів діють Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). На цьому часто «ловляться» пропагандисти. Крім того, сам «документ» містить і граматичні помилки, притаманні для росіян під час створення своїх фейків.

Загалом подібні фейки поширюються з метою дискредитації військового керівництва та створення негативного образу українських захисників. Раніше ми спростовували інформацію, що в приватному листуванні дружини військових нібито розповідають про те, як командування ЗСУ приховує великі втрати та не виплачує кошти родинам загиблих.

Інформація про те, що французькі війська вирушають до Румунії для протистояння з російською армією в Україні, активно поширюється в мережі. Зазначається, що вони будуть розташовані в Одесі. Проте ця інформація є фейком.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що подібна інформація спочатку з'явилася на новинному порталі FranceNews24 у мережі Х, але потім була видалена, адже виявилася неправдивою. Варто відзначити, що цей ресурс не є надійним джерелом інформації, оскільки не має контактної інформації та відомостей про власників або редакційну команду. Він також відзначається тим, що публікує виключно матеріали з проросійською спрямованістю.

Чутки про розміщення французьких військ в Одесі ширилися на тлі заяв президента Макрона про можливу військову допомогу Україні. Проте навіть якщо це станеться, військова інтервенція потребує дозволу відповідних органів влади, а в цьому випадку — Верховної Ради України. Також варто зазначити, що Франція вже розмістила свої війська в Румунії в рамках зміцнення східного флангу НАТО.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб залякати місцеве населення та дискредитувати західних партнерів. «Детектор медіа» вже писав про те, як іще на нещодавні заяви Макрона відреагував російський агітпроп.

В інтерв'ю для польського інформаційного телеканалу Polsat News ексначальник Генерального штабу Війська Польського Раймунд Анджейчак, згідно зі словами пропагандистів, висловив думку, що втрати України слід оцінювати мільйонами, а не сотнями тисяч. Проте ця інформація є маніпуляцією.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у своєму виступі Анджейчак згадав про втрати, пов'язані з масштабним потоком біженців та обмеженими ресурсами для мобілізації. Він сказав про певну загрозу, вказавши на нестачу людей в Україні і проблему з мобілізаційним потенціалом, заявляючи про «10 мільйонів біженців».

Однак оцінки Анджейчака щодо втрат не є точними. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, понад 9 млн українців перебувають за кордоном, з них лише частина є біженцями, а інша — трудовими мігрантами або особами, що виїхали з країни раніше. За різними підрахунками, кількість українських біженців становить від 4,9 до 6,5 млн.

Дослідження Центру економічної стратегії також наводить інші цифри, вказуючи на меншу кількість українців за кордоном через війну. Оцінки реальних втрат військових України також варіюються, але не досягають мільйонів. Приблизні цифри загиблих та полонених містяться в матеріалах «Книги пам'яті полеглих за Україну», яка веде облік втрат унаслідок війни з 2014 року.

Пропагандисти часто виривають фрази відомих політиків та військовослужбовців з контексту, щоб драматизувати ситуацію та викликати зневіру українців.

Російські пропагандисти висувають твердження про намір України мобілізувати три мільйони бездітних жінок. «Здається, Україна пішла шляхом самознищення», — коментує агітпроп, маніпулюючи новим матеріалом Texty.org.ua, де журналісти пробують вирахувати мобілізаційний резерв країни. «Війна до останнього українця. Надія лише на те, що Росія переможе швидше, ніж наркоман встигне розірвати усю країну», — стверджують користувачі соцмереж. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді наразі немає жодних планів щодо масштабної мобілізації жінок в Україні. Президент Володимир Зеленський заявив на конференції в грудні 2023 року, що в період воєнного стану мобілізації жінок в країні не буде. Військовий облік жінок наразі поширюється лише на осіб, що здобули освіту з медичних та фармацевтичних спеціальностей, але вони можуть служити лише за власним бажанням. Аналітика журналістів Texty також не є свідченням планів української влади на мобілізацію жінок.

Російська пропаганда систематично використовує тему мобілізації в Україні для поширення дезінформації, переконуючи, що українська влада має намір «воювати до останнього українця» і через великі втрати вже залучає до армії жінок, пенсіонерів та неповнолітніх. «Детектор медіа» неодноразово спростовував подібні фейки.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, що українським військовим дають наркотик кетамін, щоб вони не боялися перед боєм. Вони пишуть, буцімто «журнал Time, посилаючись на нейробіологів зі США, заявив, що командування України вживає кетамін "на нулі", це специфічний галюциногенний препарат». Втім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що пропагандисти перекрутили зміст статті, де насправді розповідали про застосування кетаміну в терапії ветеранів та військовослужбовців в Україні.

У статті Time зазначено, що «психоделічні препарати можуть допомогти військовим подолати травму» в умовах війни і що «деякі військовослужбовці (України) вже отримали легальний кетамін, дисоціативний анестетик з деякими галюциногенними ефектами, у приватних клініках». Це стосується лікування військових, які страждають на посттравматичний стресовий розлад чи мають черепно-мозкову травму. Проте масове використання кетаміну в терапії ще не розглядається в Україні.

Щодо використання наркотиків військовослужбовцями в бойових умовах, Time згадує у своїй статті звіт, у якому стверджується, що російським солдатам в Україні перед боєм дають амфетаміни.

В Україні досі триває дискусія щодо такого методу лікування, як зазначає StopFake. Зокрема, раніше ініціаторка впровадження психоделічно асистованої терапії, лікарка державного Центру психологічного здоров'я і реабілітації ветеранів «Лісова галявина» МОЗ України Ксенія Возницька пояснювала, що ця тема в Україні є дуже стигматизованою і що більшість людей навіть не знає, що психоделічно асистована терапія — це стаціонарний тип лікування під наглядом психотерапевтів.

Пропагандисти час від часу поширюють дезінформацію про те, що українські військові є наркоманами та алкоголіками, бо не можуть витримати жахів фронту. Ці неправдиві повідомлення призначені для дискредитації Збройних сил України, перешкоджання мобілізації в країні та деморалізації українського суспільства загалом. «Детектор медіа» вже спростовував подібний фейк раніше.

Проросійські ресурси поширюють зображення з логотипом українського онлайн-видання «УНІАН», на якому розміщена фотографія начальника Генерального штабу ЗСУ Анатолія Баргилевича й цитата, яка нібито йому належить: «З якою групою інвалідності можна служити в армії? З будь-якою. Якщо людина може прив'язати до себе гранату і стрибнути в бліндаж — значить, він придатний».

У Центрі протидії дезінформації проаналізували цю «новину». Фахівці з Центру верифікували інформацію в «УНІАНу» й повідомили, що матеріалів із подібним змістом немає на офіційних сторінках інформаційної агенції. А сама цитата нібито начальника Генштабу є вигаданою, позаяк Баргилевич не казав нічого подібного про людей з інвалідністю. Крім того, творці фейку також припустилися помилки в цитаті. Слово «людина» — жіночого роду, проте в кінці цитати росіяни вжили займенник «він», який є відповідником до слова не жіночого, а чоловічого роду. 

Метою подібних фейків є дискредитація вищого військового керівництва української держави. Також, поширюючи дезінформацію від імені українських онлайн-видань, росіяни намагаються надати їй більшої правдивості. Раніше ми вже фіксували випадки, коли пропагандисти поширювали фейки від імені інформагентства «УНІАН».

Пропагандисти поширюють фото нібито з обкладинкою німецького сатиричного журналу Titanic, де зображено Валерія Залужного поряд з тілами загиблих військових. Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що на офіційному сайті видання Titanic є архів усіх обкладинок журналу, і там немає згадуваної карикатури. Це підтверджується тим, що жоден з офіційних облікових записів журналу в соціальних мережах не опублікував зазначену обкладинку.

Наприклад, на фейковій обкладинці вказано, що це випуск за лютий 2024 року, проте випуску з такою обкладинкою на сайті журналу немає. Номер за лютий 2024 року зʼявився там 26 січня і має іншу обкладинку.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати враження, ніби західний медіапростір не підтримує Україну. «Детектор медіа» спростовував фейкові обкладинки й раніше.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику, поширюють інформацію про те, що Національна поліція Рівного нібито затримала військового з 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого за збут амфетаміну. Автори цього повідомлення стверджують, що солдат пішов у відпустку, а через два дні його затримали під час передачі наркотичної речовини. У тексті зазначається, що чоловік нібито привіз амфетамін з-під Куп'янська, де у військових ЗСУ, як стверджують автори, налагоджене постачання наркотиків. Крім того, військовий, як стверджують, мав намір продати залишок, який не встиг роздати на передовій. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що в повідомленні Нацполіції в Рівненській області йшлося про затримання чоловіка, який займався продажем наркотиків уже на початку січня 2024 року. Жодної згадки про те, що затриманий був військовим ЗСУ, немає. За даними поліції, зловмисник перебуває в слідчому ізоляторі, йому пред'явлено підозру у скоєнні злочину, за який може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

Також варто відзначити, що інформація про затримання військового не підтверджена в українських медіа або на сайті Національної поліції в Рівненській області. Цю новину поширили лише кілька російських ресурсів, що свідчить про спроби дискредитувати українських військовослужбовців. Російські медіа не надали жодних доказів, що підтверджували б їх твердження. Раніше «Детектор медіа» вже спростовував подібні фейки, спрямовані на дискредитацію Збройних сил України.

Пропагандисти поширюють в англомовному сегменті соціальних мереж інформацію, нібито американська медіакомпанія CNBC опублікувала новину про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм», яка мала відбутися 2024 року. Один із користувачів опублікував ці скриншоти на платформі X (колишній твітер), описавши їх як «шокуючі з багатьох поглядів» і наголосивши, що Дональд Трамп згадується в них як «чинний Президент» США. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фактчекери видання Reuters. Вони з'ясували, що вираз «Шторм» часто використовується прихильниками конспірологічної теорії QAnon. За допомогою нього вони описують моменти, коли очікуються затримання впливових особистостей. Також автори цього фейку хибно стверджують, що Дональд Трамп керував Військовими силами США з 2020 року.

Матеріал було опубліковано на вже неактивному вебсайті cnbcusa.com, що не має стосунку до офіційного вебсайту CNBC. Представник CNBC підтвердив у коментарі Reuters, що ця стаття не була опублікована ними, і наголосив, що cnbcusa.com ніколи не мав стосунку до CNBC. Reuters також не знайшов жодних пов'язаних статей про Трампа як «чинного військового президента» у 2024 році або про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм» на офіційному вебсайті CNBC. Отже, ця інформація є неправдивою.

Пропагандисти поширюють або підтримують подібні матеріали в англомовному просторі, щоб поглибити розкол в американському суспільстві та викликати недовіру до демократичних інституцій. «Детектор медіа» вже писав про те, які методи для цього використовує Росія в контексті майбутніх президентських виборів у США.

У мережі поширюється відеоролик, де кілька жінок у військовій формі стверджують, що їх відправили воювати під Авдіївку через рішення «режиму Зеленського». Мовляв, причиною цього є бажання Зеленського створити «картинку» для Мюнхенського форуму з безпеки. Проте відео, швидше за все, є інсценізацією.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. По-перше, жінки у відео навряд чи є військовослужбовицями — макіяж, довге розпущене волосся та манікюр зазвичай заважають виконанню бойових завдань. Також на них немає екіпірування, необхідного під час бою. Крім того, на їхній формі немає ідентифікаційних знаків.

По-друге, у відео помітно «ламану» українську мову жінки, яка намагається говорити нею. Це може вказувати на те, що вона не є її носієм.

По-третє, відео з'явилося вперше в тікток-профілі, який, імовірно, створено спеціально для поширення цього ролика. Наразі це єдиний допис на цій сторінці, що свідчить про його неорганічну появу. Відео поширюється виключно через проросійські анонімні телеграм-канали та проросійські групи на фейсбуці, але навіть користувачі цих каналів висловлюють сумніви щодо його достовірності.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати український уряд та особисто Зеленського, особливо на тлі активного суспільного обговорення можливих змін до процесу мобілізації. «Детектор медіа» вже писав про інші російські вигадки стосовно мобілізації в Україні.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому нібито український військовий, що служить під Авдіївкою, виявив у пиріжках гострі леза. Мовляв, це гостинець від місцевої бабусі. Відео побачили тисячі людей, його активно поширюють у соцмережах з підписами на кшталт «Бабуся під Авдіївкою пригощає українських солдатів смачними пиріжками» та «Місцеві ненавидять українців». Утім це — інсценізація.

Це з'ясували фахівці проєкту «По той бік новин». Вони пояснюють, що сумнівно, що після цілодобових обстрілів у місті або його околицях залишилася багатоповерхова будівля з електропостачанням та цілими вікнами. Проте саме в такому інтер'єрі проводиться зйомка. На відео ми бачимо двох людей (один тримає камеру), які стоять перед вікном в освітленому приміщенні в нічний час, а це надзвичайно небезпечно. Українські військові навряд чи здійснювали б такі дії. Однострій, який ми бачимо на відео, не має ознак ідентифікації, і обраний ракурс зйомки не дає побачити обличчя «потерпілого» від бабусі. На 6–7 секунді можна помітити, що чоловік ламає вже розламаний пиріжок. Імовірно, пошкодження «театральний реквізит» зазнав перед зйомкою, коли в нього вкладали лезо. Звуковий супровід відео також має особливості. По-перше, на 10-ій секунді чути російську вимову. Крім того, фраза «І тут леза» звучить дивно для позначення однини, більш вірогідно, що український військовий сказав би «І тут лезо». Російська інтонація особливо чується наприкінці відео.

Цей ролик з'явився приблизно 5 лютого на ресурсах, що публікують російську пропаганду. У вітчизняний сегмент відео потрапило через добу-дві. На жаль, його підхопили та поширили на деяких українськомовних сторінках у соцмережах.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати, що місцеві жителі нібито насправді не хочуть, щоб за них боролись українці. Мовляв, тому й годують українських військових пиріжками з лезами.

Пропагандисти поширюють інформацію у псевдоукраїнських спільнотах на фейсбуці, що біля Дніпра нібито виявили мішки з останками українських військових. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони з'ясували, що джерелом цієї інформації є сторінка на фейсбуці, створена 24 лютого 2022 року. Вона імітує українську та поміж патріотичним контентом розміщує ворожі вкиди.

Інформація про речі військових (не тіла військових, а їхні речі), знайдені на території рибгоспу в Дніпропетровській області, є правдивою. Але це сталося у 2018 році. Тоді ж поліція розпочала розслідування цього випадку. Натомість фото, яке ілюструє фейкову новину про знайдення тіл, насправді зроблене в Бучі 8 квітня 2022 року, коли розпочалася ексгумація тіл, похованих у братській могилі під час російської окупації.

Пропагандисти поширюють ці фейки на тлі інших ворожих вкидів з постановними відео нібито про нехтування тілами українських військових. Вони роблять це для того, щоб дискредитувати Україну.

Користувачі соцмереж та видання, що транслюють проросійську риторику, поширюють неправдиву інформацію про те, що матері загиблого в Авдіївці українського військового нібито подарували м'ясорубку. Повідомлення підкріплюють фотографією, на якій буцімто ця ж мати «радісно» тримає електроприлад. «Матері українського військового, що загинув під Авдіївкою, подарували гуманітарну допомогу у вигляді м'ясорубки. Дуже символічно», — додають автори дописів.

Фахівці StopFake вирішили перевірити і виявили, що ця інформація неправдива.

В описі фотографії не вказано, хто саме і де «подарував» таку «гуманітарну допомогу», а також немає посилання на джерело цієї «новини». StopFake намагався знайти джерело фотографії за допомогою пошуку зображень в Google, але виявив лише дописи з російських сайтів та анонімних телеграм-каналів.

Пізніше StopFake виявив, що оригінальна фотографія, на якій мати «радісно» тримає електроприлад, була опублікована благодійною організацією «Фонд Ріната Ахметова». На ній зображено не надання допомоги матері загиблого, а роздачу продуктової гуманітарної допомоги мешканцям міста Новогродівка Донецької області. Пропагандисти просто додали у фоторедакторі «радісну» жінку з м'ясорубкою в руках та вигадали несправжній опис.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Україну та знецінити важливість життів українських військових.

Російські пропагандисти розпочали дезінформаційну кампанію, стверджуючи про втрати Сил оборони України під Селидовим на Донеччині. Це явний приклад російської дезінформації.

Про це повідомив Об'єднаний пресцентр Сил оборони таврійського напрямку. Там наголосили, що 13 лютого 2024 року російські війська вдарили з РСЗВ «Ураган» по смт Цукурине Покровського району. Рятувальники ДСНС оглянули район і встановили, що внаслідок обстрілу пошкоджено два багатоквартирних двоповерхових житлових будинки по вулиці Світла та легковий автомобіль. Жертв і поранених немає. 

Таким чином противник намагається відвернути увагу від своїх значних втрат на Таврійському напрямку. Тільки за добу 12 лютого росіяни втратили 645 осіб, а за попередній тиждень (з 5 по 11 лютого) — 2947 осіб.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, яке намагаються представити як глузливий відеоролик від імені Збройних сил України. У ньому зображено українських військових, які нібито насміхаються з контрнаступу, повторюючи фразу «Ми провели успішний контрнаступ до себе в штани». Проте це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що цього відео немає ні на офіційних сторінках ЗСУ та Генштабу в соцмережах, ні на їхніх офіційних вебсайтах. До того ж під час монтажу пропагандисти помилилися з символікою, використавши хрест Міністерства оборони України замість емблеми Збройних сил. Усі десять кадрів, з яких складено відео, взято з відкритих джерел. Наприклад, один фрагмент взятий із ролика, опублікованого на телеграм-каналі «Инсайдер UA», де бійці просять про фінансову підтримку для підрозділу «Кракен». Ще один уривок виявлено у відео, знятому в день визволення Херсона Силами оборони в листопаді 2022 року.

Це не вперше, коли російська пропаганда використовує фразу «Успішний контрнаступ собі в штани» для дискредитації України. Президент Зеленський визнав, що літній контрнаступ Сил оборони не дав очікуваних результатів переважно через недостатню підтримку союзників та відсутність необхідної зброї, однак він не називав його провалом. На цьому маніпулюють пропагандисти. «Детектор медіа» писав і про інші російські фейки щодо контрнаступу.

Пропагандисти активно поширюють інформацію, нібито видання The Times прогнозує, що після завершення війни половина українського населення зіткнеться з психічними захворюваннями. Водночас у соціальних мережах поширюють твердження, що Уляна Супрун, яка виконувала обов'язки міністра охорони здоров'я України у період з 2016 по 2019 рік, призвела до загибелі української медицини, знищивши лікарні та реабілітаційні заклади в країні. Це неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у статті від 27 січня журналіст Ентоні Лойд розповідає про психологічні проблеми військових ЗСУ. Проте статистика, що 50% українців стикаються з психічними проблемами, в ній не згадується. Натомість, за даними Міністерства охорони здоров'я України, від 3 до 4 млн людей в Україні (включаючи військових та цивільних) потребують медичної допомоги, пов'язаної з психічним здоров'ям. Загалом за оцінками після завершення війни до 15 млн українців можуть потребувати психологічної допомоги.

В Україні існують державні та приватні центри, які надають допомогу військовим та цивільним особам з психологічними травмами. Також державний бюджет на 2024 рік передбачає 2,6 млрд гривень на заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації військовослужбовців та членів їхніх сімей. Крім того, партнери України готові допомогти з подоланням психологічних наслідків війни. Наприклад, країни-члени НАТО досліджують можливість фінансування рекомендованих заходів для покращення системи охорони здоров'я в Україні у сфері психічного здоров'я.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб залякати українське суспільство та змусити його прийняти умови Росії. «Детектор медіа» вже раніше писав про те, як російська пропаганда стигматизує тему ментального здоров'я.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що Лондон буцімто розробив план таємного відправлення сил НАТО в Україну. Пропагандисти повідомляють, що Велика Британія ініціювала план введення контингенту НАТО на правий берег Дніпра й на кордон із Білоруссю, щоб «вивільнити» сили ЗСУ й направити їх у зону «реальної війни». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації. Це черговий дезінформаційний вкид росіян, що базується на маніпуляціях навколо заяви Великої Британії щодо навчань НАТО Steadfast Defender 2024. Самі ж навчання розпочалися поблизу кордонів Росії наприкінці січня 2024 року. 

У такий спосіб пропагандисти прагнуть демонізувати НАТО, зокрема Велику Британію, й ствердити, мовляв, у разі будь-яких «агресивних дій» Північноатлантичного альянсу Росія буде неодмінно «захищатися». Цей фейк підживлює наратив агітпропу, що нібито Росія насправді воює не проти України, а проти «колективного Заходу», який зацікавлений у виснаженні Росії. Україна — буцімто не більше, як інструмент у руках Заходу. Раніше ми спростовували інформацію, що країни НАТО нібито будуть намагатися захопити «шість субʼєктів Росії».

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, де чоловік у військовій формі стверджує, що на Закарпатті розпочалося мінування кордонів з Угорщиною. В коментарях користувачі соцмереж припускають, що це робиться для припинення порушень кордону або через присутність угорських військ. Втім ця інформація є недостовірною

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Державна прикордонна служба України (ДПСУ) спростувала інформацію щодо мінування кордонів з Угорщиною. Аналітики проєкту також не змогли ідентифікувати військовослужбовця, який зображений на відео, а в українських медіа не було відповідних повідомлень на цю тему. Натомість ДПСУ повідомила про продовження мінування кордонів із Білоруссю. За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, напрямок до Білорусі є пріоритетним для України з точки зору безпеки.

Пропагандисти поширюють цю дезінформацію, щоб викликати паніку серед населення. Мовляв, уже й на західні кордони України готується напад. 

Пропагандисти поширюють у соцмережах нібито фотографію чека із супермаркету «Сільпо» з повідомленням: «Щойно ви отримали повістку. У вас є 48 годин, щоб з’явитися в найближчому пункті ТЦК». Заявляється, що при оплаті карткою на чеку можуть з'явитися особисті дані покупця, і в разі неявки в ТЦК особу чекає суд та блокування банківської картки. Проте це — неправда, а фото чека змінене.

Це з'ясували фахівці проєкту VoxCheck. Заявлене блокування банківських карток за неявку до ТЦК є неправдою. Першоджерело цієї інформації, ймовірно, телеграм-канал «На повестке Днепр», який поширює сатиричні новини про Україну. А фото чека, яке використане для цього жарту, гуляє мережею щонайменше з 2020 року. На ньому видно, що фразу про ТЦК додали, зокрема, за шрифтом, що відрізняється від того, який використовується в чеку. 

Крім того, VoxCheck перевірили власний чек із супермаркету «Сільпо» і підтвердили, що при купівлі на ньому не з'являються особисті дані, і «повістка» до ТЦК також.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати паніку серед населення. Мовляв, тепер на закупи неможливо вийти без дозволу ТЦК. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки росіян щодо мобілізації в Україні.

У російських телеграм-каналах поширили зображення, нібито взяте з інстаграм-акаунту 3-ї окремої штурмової бригади. На ньому видно саморобний бонг — пристрій для куріння канабісу — з підписом «Потягнеш?». Проте це фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що зображення було відредаговано з використанням однієї з рекламних картинок 3-ї окремої штурмової бригади. На її офіційній сторінці вони не виявили схожих фотографій. На картинці видно, що це сториз в інстаграмі, тобто воно в теорії може вже було видалене.

Однак у VoxCheck знайшли оригінальне зображення — це реклама тестового тижня штурмовика, який пропонує бригада. На ньому людина може пройти 7-денний курс тренувань і зрозуміти, чи готова вона приєднатися до підрозділу. Росіяни взяли фото підрозділу з військовим та наклали на нього саморобний бонг. На це вказує те, що пристрій на фейковій картинці розташований поверх імені користувача інстаграму, а з-під нього видно головний убір військового зверху та ремінно-плечову систему з магазинами ліворуч. Вони збігаються з рекламною фотографією. Також на фейковій та автентичній картинках є однакові дерева справа.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати ЗСУ і стигматизувати людей, які вживають марихуану. Мовляв, солдати не витримують, а тому вдаються до таких способів зняття стресу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки, спрямовані проти українських військових. 

Російські пропагандисти, посилаючись на заяви журналіста Крістофа Ваннера, поширюють у медіа інформацію, нібито захисникам України доводиться здавати позиції на невеликих ділянках фронту через нестачу людей. Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Імовірно, пропаганда мала на увазі відступ захисників України з Крохмального в Харківській області та захоплення цього села російськими окупантами. Представник Сухопутних військ ЗСУ Фітьо уточнив у ході телемарафону, що сили оборони відступили на резервні позиції через те, що село було повністю зруйноване окупантами і залишатися там більше не було можливості, оскільки це ставило під загрозу життя українських військових. Крім того, аналітики з'ясували, що журналістська робота Ваннера характеризується однобічністю, порушеннями стандартів журналістики та відкритою проросійською позицією. 

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб створити хибне враження перемог Росії на фронті. «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші маніпуляції росіян, пов’язані із ЗСУ.    

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, розповсюджують інформацію, нібито попри те, що законопроєкт щодо мобілізації ще не був ухвалений, жінок уже відправляють на фронт, особливо п'ятдесятирічних. Мовляв, найчастіше мобілізовують медсестер, які, за ствердженням авторів дописів на цю тему, потім працюють у прифронтових госпіталях, а іноді навіть використовуються як штурмовики. Пропагандисти стверджують, що ситуація із забезпеченням мобілізованих жінок є жахливою, і тому проводять збори в мережі, щоб задовольнити їхні потреби. Автори прикріпили нібито скриншот повідомлення про такий збір. Проте це — фейк.  

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на фотографії в дописі, яку представлено як доказ примусового відправлення медсестер у штурмові групи, насправді зображені волонтерки. Вони виготовляють спорядження для військових, без прив'язки до статі.  

Крім того, законопроєкт №10378 не встановлює обов'язкову мобілізацію всіх жінок. У законопроєкті  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби», який Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради 25 грудня, немає ідей про обов'язкову мобілізацію для всіх жінок. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що Міністерство оборони пропонувало внести обов'язкову реєстрацію для всіх жінок, однак більшість депутатів відкинула цю ідею. «90% нашого комітету також проти повернення до цього питання... Я думаю, що це питання зніметься під час напрацювання комплексного плану проведення мобілізації в Україні, і більше ми до нього повертатися не будемо», — заявив Костенко. 

Раніше аналогічну думку висловлював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, стверджуючи, що мобілізовувати жінок можна лише за їхньою згодою. Навіть президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон, який передбачатиме загальну мобілізацію жінок. 

11 січня Кабінет Міністрів відкликав законопроєкт про мобілізацію з розгляду. Отже, наразі жінки, які мають суміжні військові спеціальності, можуть стати на військовий облік за власним бажанням. Водночас жінки з медичною та фармацевтичною освітою повинні стати на військовий облік до кінця 2026 року. Хоча теоретично їх можуть призвати на військову службу чи залучити для оборонних робіт (наразі таких випадків не зафіксовано), інформація, що медсестер примусово включають до штурмових груп, є необґрунтованою. 

На прикріпленому до допису скриншоті видно ім'я авторки — Наталії Личман. Вона є керівницею волонтерського загону «Шалені голки», який займається виготовленням маскувальних сіток, костюмів, аптечок, подушок та балаклав для військових. Личман справді розмістила ці пости 12 січня. На одному зі скриншотів, який поширили, вона повідомляє, що загін відправляє спорядження для 56-ї бригади, а в іншому просить пожертвувати гроші на закупівлю тканини. На її сторінці немає згадок про те, що спорядження призначене саме для жінок. 

13 січня на сторінці Личман з'явився ролик, де військові (на відео видно тільки чоловіків) ідуть у виготовлених загоном маскувальних костюмах. Також відео з подяками за допомогу записували військовослужбовці інших підрозділів, зазвичай чоловіки. В Україні є жінки-штурмовички, але всі вони доброволиці.  

На іншому скриншоті жінки в маскувальних костюмах, але це волонтерки загону «Шалені голки», а не військовослужбовиці. Членкинь цього загону можна впізнати за раніше розміщеними фотографіями. Це фото також використала представниця благодійного фонду «Піщанські люди», вказавши, що це волонтерки «Шалених голок».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати занепокоєння та паніку серед населення. Мовляв, усе настільки погано, що доводиться мобілізовувати жінок. Це також поглиблює недовіру до українських урядових інституцій та високопосадовців.