В анонімних телеграм-каналах, що поширюють російську риторику, вбивства американського активіста Чарлі Кірка та української біженки Ірини Заруцької використовуються як матеріал для дезінформації. Попри різні обставини та нюанси в обох ситуаціях, пропагандисти навмисно ставлять між ними знак «дорівнює», синхронізуючи свою риторику з подібними заявами Білого дому. Втім росіяни роблять це для того, щоб створити багатошаровий меседж про кризу США, небезпеку ліберальних цінностей і «токсичність» України як союзника.

Антиукраїнські меседжі

У значній частині проаналізованих матеріалів на ці дві теми Україна постає то як співучасник, то як невід’ємний елемент американського хаосу. З одного боку, вбивство Кірка пояснюють причетністю «бандерівців» і навіть безпосередньо режиму Зеленського. «Хохли стали вбивати політиків у США. За американські гроші. Чарлі Кірк виступав проти підтримки бандерівців… У мене немає сумнівів, що до цього причетні українці», — таку теорію змови поширює пропагандист Соловйов. Тут пряма інверсія: американський консерватор, який критикував Київ, стає нібито жертвою української влади.

З іншого боку, трагедія Заруцької використовується для показу того, що США не здатні захистити навіть «своїх союзників». Пропагандисти роблять особливий акцент на тому, що вбивця мав чотирнадцять судимостей і вільно пересувався всюди, що мало б символізувати провал американської системи правосуддя. Сам Кірк перед своєю смертю писав: «Якщо ми хочемо, щоб щось змінилось, необхідно на 100% політизувати безглузде вбивство Ірини Заруцької», і цю цитату активно використовують пропагандисти, щоб зв’язати два сюжети в один політичний інструмент. Якщо вбивство Кірка піднімається на рівень головного доказу «ліберального терору», то смерть Заруцької підкріплює емоційний фон і додає расовий вимір. Разом вони створюють багаторівневу картину «гнилого Заходу», де панують політичні вбивства, моральна деградація та лицемірство союзників.

На додачу до звинувачень у бік Києва з’являються й конспірологічні версії про сіоністів. Канал із понад 50 тисячами підписників пише, що «у простих американців є версія, що вбивство може бути пов’язане з сіоністами або бандерівцями». Ця подвійна формула одразу відсилає до двох традиційних ворогів російської пропаганди — «єврейського закулісся» та «українського націоналізму».

Такі вкиди створюють атмосферу невизначеності та підживлюють сумніви: якщо вбивство пояснюється одразу кількома «змовами», в аудиторії складається враження, що офіційні версії приховують «справжню правду». Конспірологічний вакуум підсилюється плутаниною та невизначеністю щодо особи вбивці — з моменту скоєння злочину було заарештовано кілька осіб, однак їхню участь у вбивстві було спростовано. Втім відсутність доказів не завадила пропагандистам робити передчасні висновки, спрямовуючи провину на демократів на основі їхніх публікацій у соцмережах та поглядів. У деяких випадках також ішлось про ЛГБТКІплюс-контекст, оскільки постріл було зроблено після питання від аудиторії про скоєння нещодавніх стрілянин в американських школах трансгендерними особами. 

Росія як «постачальник співчуття» і союзник

Пропагандисти намагаються використати трагедію Кірка як інструмент для впливу на американських консерваторів. Один із авторів на каналі з понад 6,6 тисячі підписників радить Кремлю «висловлювати співчуття» і використовувати це як нагоду для контактів із трампістами. Медведєв говорить ще відвертіше: «Команді MAGA варто усвідомити, що, підтримуючи Україну, вони підтримують вбивць».

Цей меседж будується на логіці: якщо ліві та українці подаються як винуватці смерті Кірка, то Росія нібито стає природним союзником американських консерваторів. Тому Москва прагне виступати як «захисник від хаосу Заходу» та одночасно розколює американське суспільство, відштовхуючи правих від підтримки України.

Расовий вимір і внутрішні конфлікти Заходу

Історія Ірини Заруцької також активно використовується для підсилення расових протиріч. Особлива увага приділяється тому, що її вбивця — темношкірий рецидивіст. Додатково на каналі з більш ніж 10 тисячами підписників поширюється твердження, що «ліваки почали збирати кошти на адвоката для вбивці», мовляв, ліберальна спільнота нібито виправдовує злочинця лише через його колір шкіри.

У такій логіці трагедія стає інструментом для дискредитації мультикультуралізму й толерантності: ліберали показані не просто байдужими, а активними співучасниками морального розпаду, які ставлять «боротьбу з расизмом» вище за справедливість і людське життя.

«США — країна політичного терору і морального занепаду»

Ключовий меседж більшості проаналізованих дописів полягає в тому, що Сполучені Штати нібито остаточно перетворилися на державу, де панує політичне насильство. Вбивство Кірка стає для пропагандистів доказом того, що Америка «втратила спільні цінності», а ліві сили начебто перетворили політичну течію на джерело радикалізму. У дописі на каналі з більш ніж 440 тисячами підписників констатують: «панує ліберальний тероризм», описуючи напад на Кірка як підтвердження того, що «ліволіберальна політична тусовка повільно, але впевнено вироджується в екстремістську ідеологію».

Такі твердження підкріплюються маніпулятивними паралелями з історією США: в одному з дописів на каналі з більш ніж 50 тисячами підписників нагадують про замах на Джона Кеннеді, який нібито так само став жертвою політичної системи. «Те, що зараз намагається зробити Трамп, колись намагався президент Кеннеді, що завершилось його вбивством», — вказує анонімний пропагандист, посилаючись на торішній замах на президента США. Подібні аналогії мають на меті підкреслити: політичне насильство у Штатах не випадковість, а закономірність.

Не менш важливим є демонстративне звинувачення лівих у всіх актах насильства. Пропагандисти нагадують про інші інциденти насильства проти правих активістів і тепер додають смерть Кірка, щоб утвердити образ Демократичної партії США як «партії вбивств», цитуючи при цьому Ілона Маска, висловлювання якого вже розтиражували пропагандистські канали.

Російські та проросійські канали активно вибудовують наратив, у якому США постають країною терору, а Україна — небезпечним і токсичним союзником. Убивство Чарлі Кірка стає центральним символом цієї картини, тоді як смерть Ірини Заруцької підсилює її, додаючи тему хаосу, байдужості та расових протиріч. У підсумку обидві трагедії використовуються для просування одного стратегічного меседжу: Захід приречений, його союзники деструктивні, а Росія стає альтернативним центром світу.

Теорія «білого геноциду» — це одна з ключових конспірологічних концепцій, що активно використовується ультраправими рухами, расистськими середовищами та, в останнє десятиліття, державними пропагандистами, зокрема Росією. Згідно з цією теорією, «білих європейців» нібито навмисно витісняють або «знищують» шляхом масової імміграції, міжрасових шлюбів, пропаганди ЛГБТ, абортів чи зниження народжуваності. Її автори переконані, що це частина цілеспрямованої змови — часто з відкрито антисемітськими акцентами. Більше про цю теорію пишуть фахівці Conspiracy Watch. 

Ця теорія виникла з ідей американського неонациста Девіда Лейна, а згодом була популяризована французьким публіцистом Рено Камюсом, автором концепції «Великої заміни». В останні роки вона неодноразово ставала ідеологічним виправданням для терактів: зокрема, її згадували нападники у Крайстчерчі (Нова Зеландія), Ель-Пасо (США) та Баффало. Проте «білий геноцид» — це не просто небезпечна теорія. Це ефективний інструмент психологічної війни, який Кремль використовує у своїй гібридній агресії як проти Заходу, так і проти України.

Через свої інформаційні ресурси (зокрема, RT, Sputnik, а також проксі-акаунти в соціальних мережах) Росія поширює тези про «вимирання білих європейців» і «заміну їх іммігрантами». Таким чином, вона підживлює ксенофобські настрої, провокує недовіру до ліберальних урядів Європи та стимулює розквіт крайніх правих партій, які часто займають проросійську позицію.

Російська пропаганда намагається включити Україну до цієї конспірологічної парадигми: мовляв, український курс на євроінтеграцію та відкритість до західних цінностей — це частина «змови» щодо знищення «справжньої європейської ідентичності». Українців подають як «провідників західної ідеології», що нібито руйнує традиційну Європу зсередини. Таким чином російська пропаганда намагається відштовхнути частину європейського суспільства від підтримки України. Натомість Росія позиціонує себе як «останню фортецю традиційних цінностей» і водночас виправдовує власну агресію та репресії — як всередині країни, так і за її межами — боротьбою проти вигаданої змови, що загрожує «російській цивілізації» й «білому світу». Цей меседж активно маскується під «альтернативну точку зору», що дозволяє Кремлю атакувати демократичні механізми Заходу, звинувачуючи їх у «цензурі», «диктаті меншостей» та «демографічному самогубстві». Насправді ж ідеться про класичну дезінформацію, спрямовану на підрив довіри до інституцій і дестабілізацію суспільств.

Теорія «білого геноциду» — це не маргінальна змова, а багаторівневий інструмент інформаційної війни. Росія використовує її для того, щоб розділити європейські суспільства, посилити підтримку крайніх правих рухів, виправдати власну авторитарну політику, дискредитувати Україну як союзника Заходу. 

Російські телеграм-канали поширили фото нібито з музею Києво-Печерської лаври, де на вході висить прапор ЛГБТ-спільноти. Як дослідили експерти VoxCheck, пропагандисти змінили оригінальне фото, замінивши український прапор на веселковий.

На справжньому фото висить український стяг, а не ЛГБТ-прапор. На фейковому фото табличка з назвою музею чорна, на оригінальному — сіра. Напису «Укриття» немає на справжніх знімках музею. Також на підробці порожній стенд з оголошеннями, тоді як насправді там висіло оголошення про виставку «Львівська школа студійного скла. Пам’яті Франца Черняка (1938-2025)», яка триває з 24 квітня до 15 червня.

Заступниця директора з науково-освітньої роботи Національного музею декоративного мистецтва Лариса Коцар на запит VoxCheck підтвердила, що музей не вивішував жодних ЛГБТ-прапорів і не робив заяв з цього приводу. Вона надала актуальне фото від 6 червня, яке спростовує фейк.

Проросійські анонімні телеграм-канали знову поширили фейкові обкладинки французького сатиричного видання Charlie Hebdo. «Детектор медіа» викрив кілька кейсів маніпуляцій підробними обкладинками журналу. Цього разу пропагандисти висміювали прайд-парад у Кишиневі, нібито проведення ходи за права меншин є умовою вступу Молдови до ЄС.  

На одній зі знайдених фейкових обкладинок сатиричного журналу зображено священника, якого переслідує натовп. Вигаданий підпис на підробній обкладинці Charlie Hebdo містить слова «Молдова обрала нову релігію», а далі автори додають, що «це схоже на реальність, адже содомія є релігією Європи». На іншій обкладинці, створеній у схожому стилі, розміщений напис «Священникам не місце на гей-параді» та зображена прем'єрка Мая Санду, що нападає на священника, який лежить на землі. 

Перевірка офіційного сайту Charlie Hebdo показала, що обкладинок журналу з таким змістом не існує. Останній номер видання за 18 червня зображує карикатуру на іранського лідера Алі Хаменеї. Номери за 11 та 17 червня, які вказані на підробних обкладинках, — відсутні. 

Репортаж Deutsche Welle з Кишинева свідчить проте, що «православні активісти» атакували учасників акції за права меншин. Російська пропаганда може використовувати та розкручувати «тему ЛГБТ» напередодні парламентських виборів у Молдові восени цього року. 

На «Хроніках дезінформації» ми розповіли про щонайменше 29 випадків поширень фейків начебто від імені Charlie Hebdo та сотню фейкових обкладинок відомих медіа.  

У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

Росія перетворює пісенний конкурс Євробачення не просто на об’єкт критики, а на інструмент «культурної війни». Пропагандисти десятиліттями намагалися поєднати популярність конкурсу серед росіян з наративами про нібито моральну перевагу Росії над «західним занепадом». Як Росія систематично намагається дискредитувати Євробачення, використовує музику як платформу для ідеологічної боротьби, та відроджує радянську «альтернативу» конкурсу у вигляді «Інтербачення», розбиралися аналітики проєкту EUvsDisInfo.

Від веселкових прапорів до «Гейропи»

У проросійській риториці Європа це не просто географічне об'єднання, а символ морального падіння. Ключовим мемом стала вигадана Кремлем назва «Гейропа», яка в їхній інтерпретації уособлює усю «збоченість» Заходу. І Євробачення, із його інклюзивністю та відкритістю до ЛГБТК+ спільноти, у цій картині світу стало символом «західної дегенерації».

Ця риторика активно почала використовуватися ще з 2014 року, коли термін «Гейропа» був вперше прив'язаний саме до Євробачення. Відтоді конкурс стабільно фігурує у кремлівських кампаніях дискредитації західних цінностей.

Ображений глядач: реакція Росії після відсторонення

У 2022 році Росія була виключена з Євробачення через повномасштабне вторгнення в Україну. Втративши можливість брати участь у конкурсі, Кремль активізував інформаційні атаки на нього. У 2024-му, після конкурсу в шведському Мальме, російські державні медіа вибухнули агресивною риторикою. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що конкурс «перевершив будь-які оргії, шабаші та блюзнірства».

Пропагандистські ресурси заявили, що перемога «гомосексуаліста зі Швейцарії» є черговим доказом морального занепаду Європи, а сам конкурс назвали «болотом аморальності й антикультурних цінностей».

Інтербачення як «анти-Євробачення»

У лютому 2025 року Володимир Путін видав указ про створення «Інтербачення», альтернативного конкурсу пісні, який має стати відповіддю Євробаченню. За задумом, новий конкурс має пропагувати «традиційні духовно-моральні цінності» та бути вільним від будь-яких «перверсій», як висловився очільник російського МЗС Сергій Лавров. У часи Холодної війни СРСР уже створював схожий проєкт, конкурс «Інтербачення» проводився з 1965 по 1980 роки. Тепер його відродження є не просто спробою створити культурну альтернативу, а прямим відлунням радянського минулого. Очолив підготовку конкурсу особисто заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, який відкрито заявляє, що суспільство треба «програмувати». Він відомий як один з архітекторів сучасної кремлівської дезінформаційної машини.

Співати буде не будь-хто

Участь у новому конкурсі вже підтвердила Білорусь. Серед потенційних учасників також розглядаються Китай, Азербайджан, Бразилія, Куба, Киргизстан та країни Близького Сходу. Від Росії, як очікується, виступатиме співак Шаман (Ярослав Дронов), палкий прихильник Путіна та автор пісні «Встанем», що стала музичним тлом прокремлівських мітингів. Його інший хіт «Я русский» із націоналістичними мотивами викликав паралелі з естетикою Третього рейху.

Війна не лише зброєю, а й піснею

Історія з Шаманом це лише ілюстрація ширшого процесу: Кремль дедалі частіше використовує культуру як арену ідеологічного протистояння. Якщо у 2003 році Росія ще могла відправити на Євробачення поп-дует t.A.T.u, що позиціонувався як лесбійська пара, то сьогодні ті самі ідентичності стали об’єктами заборон. У 2023 році Росія навіть оголосила міжнародний ЛГБТ-рух «екстремістською організацією».

Відродження Інтербачення це нав’язування російського бачення «норми», відмежування від Європи, підсилення уявлень про «духовну перевагу» та просування авторитарної культурної політики. Пісенний конкурс стає частиною гібридної війни Кремля, війни за уми, цінності та ідентичність.  

Російські пропагандисти та конспірологи використовують теорії змови, маніпулюючи ними проти України, як і у цьому випадку. На фоні останнього візиту президента Франції Еммануеля Макрона до Києва, проросійські телеграм-канали почали поширювати теорію про те, що президент України Володимир Зеленський нібито є коханцем Макрона. У відповідних дописах стверджується, що після смерті свого «бойфренда-негра, який помер від СНІДу», президент Франції Еммануель Макрон нібито знайшов «втіху» у Володимирові Зеленському. Доказом цьому, на думку пропагандистів, є «підозріло ніжні обійми» та «поцілунок у шию» президента України під час їхньої зустрічі. На додачу згадується й британський прем’єр Кір Стармер, мовляв, він теж є представником «блакитної мафії».

Втім дані в теорії не відповідають дійсності. Фото та відео з міжнародних зустрічей подаються пропагандистами у спотвореному вигляді. Обійми чи дотики - нормальна практика дипломатичного протоколу, а не доказ інтимності. Також інформація про існування «бойфренда Макрона, який помер від СНІДу» з расистським підтекстом - це ще одна конспірологічна теорія, яку поширювали проросійські журналісти без додаткових доказів. Це вигадка, яку канал подає без жодних достовірних джерел. Макрон перебуває у шлюбі з Бриджит Макрон, однак пропагандисти вже доволі довго поширюють непідтверджену інформацію про те, що вона нібито є трансгендером, що, мовляв, вказує на «справжню» сексуальну орієнтацію французького президента. Такі ж безпідставні судження поширюють і щодо дружини колишнього президента США Барака Обами. Крім того, подібні гомофобні і трансфобні твердження є ознакою ненависті та частиною конспірологічної теорії про «блакитну мафію», мовляв, світом керують лише представники руху ЛГБТК+. Однак у сучасному суспільстві сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність не є індикатором «зла» чи «нормальності». Їхня демонізація - це риторика авторитаризму.

Росія поширює цю теорію, щоб представити Володимира Зеленського як аморального, «збоченого» та залежного від «західних еліт». Це покликано підірвати довіру до нього в очах українських громадян, особливо серед людей у військовому середовищі та у релігійних спільнотах. Теорія також подає Захід як осередок «розбещення», де «зло - це норма» на контрасті із країною «традиційних цінностей», тобто Росією згідно з твердженнями пропагандистів.  Росіяни роблять це, щоб саботувати підтримку євроінтеграції та показати, що вступ до ЄС чи НАТО - це «моральне падіння». Якщо у громадян Франції, Великої Британії чи інших країн викликатимуть огиду або зневагу до Зеленського чи України через такі умови, це може зменшити суспільну підтримку допомоги Україні, викликати тиск на уряди західних країн та підірвати довіру між союзниками. 

Африка дедалі більше перетворюється на арену геополітичного протистояння, і особливо помітно це в інформаційному просторі. Як свідчать результати третього звіту Служби зовнішньополітичної діяльності ЄС (EEAS) про загрози іноземних інформаційних маніпуляцій та втручання (FIMI), Росія суттєво розширила свої операції з дезінформації на континенті, використовуючи довгострокову, багаторівневу стратегію, що глибоко інтегрується в місцеві медіаландшафти. Про це повідомили у проєкті EUvsDisinfo.

Після призупинення мовлення державних російських каналів RT і Sputnik у Європейському Союзі у 2022 році, Росія переорієнтувала свої зусилля, використовуючи зміни в політичній ситуації на континенті й позиціонуючи себе як альтернативу Заходу. Як зазначено у звіті, Москва «не забула про Європу, але перекинула маніпулятивні ресурси в Африку, адаптувавши свої тактики для глибшого впливу».

Африканська стратегія Кремля

На відміну від відкритих дій у Молдові, російська стратегія в Африці поєднує як явні, так і приховані методи впливу, спираючись на багаторічну діяльність, зокрема пов'язану з групою «Вагнера». «Стратегія базується на інтегрованій мережі державних медіа, підпільних ресурсів, дипломатичних каналів та, що важливо, місцевих посередників», — йдеться у звіті.

На офіційному рівні російські державні ЗМІ працюють на двох фронтах: глобальні агенції на кшталт ТАСС і РІА Новини формують загальні теми, тоді як локальні проєкти, такі як RT Africa і Sputnik Afrique, адаптують контент для африканської аудиторії. Російські посольства, особливо у таких країнах як Кенія та Південна Африка, виступають додатковими ретрансляторами офіційної позиції Кремля.

Приховані платформи і мережі

Особливо активно Росія використовує підконтрольні структури, що маскуються під незалежні місцеві ЗМІ. Одним із таких центрів є так званий African Initiative — «медійний» проєкт, що виник після загибелі Євгена Пригожина та занепаду пов’язаних із «Вагнером» інформаційних ресурсів.

«African Initiative позиціонує себе як незалежне інформаційне агентство, однак насправді його контролюють особи, пов'язані зі спецслужбами Росії (ФСБ та ГРУ)», — підкреслюють аналітики. Цей проєкт діє кількома мовами та має локальні осередки у країнах Сахелю (Буркіна-Фасо, Малі, Нігер), виступаючи головним «інформаційним мостом» Кремля.

Ще одним інструментом є мережа сайтів Portal Kombat (також відома як «екосистема Правда»), яка автоматизовано поширює та тиражує контент African Initiative у таких країнах, як Алжир, Буркіна-Фасо, Камерун, ЦАР, Чад, Єгипет, Нігерія, Сенегал, Судан та інших. Завдяки цьому місцеві інформаційні простори насичуються проросійськими наративами.

Роль місцевих агентів

Найнебезпечнішим аспектом стратегії є використання місцевих посередників — «неавтентичних» вебсайтів, акаунтів у соцмережах і впливових осіб. «Такі канали часто отримують оплату, що дозволяє їм надавати російським наративам вигляд місцевої думки та підвищувати їхню достовірність», — зауважується у звіті.

Інформаційне «відбілювання»

Ще однією важливою тактикою є інформаційне «відбілювання»: створені росіянами наративи адаптують під місцеві аудиторії через African Initiative та партнерські мережі, а потім ці ж матеріали потрапляють назад у російські державні медіа (наприклад, через Sputnik Afrique), створюючи ілюзію міжнародної підтримки.

Крім онлайн-активності, Кремль активно використовує офлайн-методи: організовує події, демонстрації, тренінги для журналістів у співпраці з місцевими об'єднаннями, такими як African Initiative Association у Буркіна-Фасо.

Знайомі теми, локалізована подача

Російські наративи в Африці перегукуються зі світовою антизахідною риторикою, однак спеціально адаптуються під місцеві умови. Серед головних тем:

Фахівці наголошують: «Операції Росії з маніпулювання інформацією в Африці — це не короткочасні кампанії, а довгострокова, адаптивна і стійка частина інформаційного середовища». Москва прагне змінити громадську думку, підірвати західний вплив і досягти власних геополітичних цілей у регіоні.

Фактчекери Africa Check викрили чергову хвилю дезінформації про нібито майбутній фільм, у якому Ісус та його учні зображені як гомосексуали. Попри численні публікації у соцмережах із закликами бойкотувати стрічку, жодних доказів існування такого фільму немає.

«Фільм "Corpus Christi" сатанинського режисера на ім’я Жан Вілліс скоро вийде в кінотеатрах. У ньому Господь і його гомосексуальні учні», – стверджується в повідомленні, що поширюється в соцмережах і релігійних групах.

Деякі версії допису містять нібито постер фільму та заклики до бойкоту. У тексті також ідеться, що фільм уже заборонений у частині європейських країн, хоча це не підтверджено жодними фактами.

Фактчекери Africa Check з’ясували, що цей фейк має більше 40 років історії та навіть сторінку у Вікіпедії.

Як пишуть африканські фактчекери, чутки про подібний фільм вперше з’явилися ще в 1980-ті. Вони, ймовірно, походять від пропозиції створити порнографічний фільм про Ісуса в 1970-х, яка так і не була реалізована.

Пізніше, в 1997 році, в США поставили театральну п’єсу «Corpus Christi», у якій Ісус і апостоли були зображені як сучасні гомосексуальні чоловіки. У 2014 році зняли документальний фільм про цю п’єсу, що згодом стало основою для нової хвилі чуток.

У 2019 році вийшов польський фільм «Corpus Christi», який розповідає історію священника, але жодним чином не пов’язаний із ЛГБТ-тематикою. Проте саме його постер зараз використовують у фейкових публікаціях.

Також у 2019 році з’явилася сатирична комедія, яка натякала на гомосексуальність Ісуса, викликавши обурення релігійних лідерів.

У новій версії фейку режисером нібито є Жан Вілліс, бразильський політик та активіст за права ЛГБТ. Проте немає жодних доказів, що він знімав або планує зняти такий фільм. Насправді на момент публікації він працював над докторською дисертацією про фейкові новини.

У підсумку, фейк про «гомосексуального Ісуса» є давньою містифікацією, яка з’являється з новими деталями кожні кілька років. Жодного підтвердження існування фільму, про який зараз пишуть у соцмережах, немає.

Проросійські джерела поширюють «новину», мовляв, президент України Володимир Зеленський припинив підтримку військових з-поміж ЛГБТК+ спільноти після перемоги Дональда Трампа в президентських виборах США. За словами пропагандистів, Зеленський почав критикувати спільноту за надлишкову активність, відмовився розглядати закон про легалізацію одностатевих шлюбів та заморозив усі ініціативи ЛГБТК+ військових. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на невідоме «джерело в Кабміні».

Насправді ця інформація є вигаданою, пишуть у проєкті StopFake. Її поширюють винятково в проросійських джерелах без посилань на будь-яке надійне джерело. Про відповідні зміни в позиції Зеленського щодо ЛГБТК+ спільноти не повідомляло ні жодне якісне українське медіа, ні жодна організація, дотична до захисту прав військових із ЛГБТК+ спільноти. Зрештою, не зрозуміло, як саме Зеленський міг «заморозити» всі подібні ініціативи військових, якщо всі організації цього спрямування ніяк не афілійовані з державою та не отримують державного фінансування.   

У дописах пропагандистів також ідеться, що Зеленський буцімто відмовився розглядати законопроєкт про одностатеві шлюби. Насправді ж такого законопроєкту не існує, оскільки аби внести такі зміни, потрібно змінювати Конституцію, що неможливо в умовах воєнного стану. Натомість активісти борються за прийняття закону про цивільні партнерства — така форма стосунків не тотожна шлюбу, однак так само передбачає певні правові зобов’язання й права. 16 листопада 2024 на зустрічі зі студентами Зеленський ствердно відповів на питання, чи підпише законопроєкт №91033 про цивільні партнерства (наразі його ще не виносили на перше читання). 

Цим фейком агітпроп прагне дискредитувати президента Зеленського, а також знецінити українських військових з-поміж ЛГБТК+ спільноти. Раніше ми спростовували інформацію, що ХарківПрайд створив рекламну кампанію «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал».

Пропагандисти поширюють в анонімних українських проросійських, а згодом - балтійських проросійських телеграм-каналах інформацію про коментар президента Латвії Едгарса Рінкевічса для британського Channel 4, у якому він нібито відхрестився від того, що є першим президентом та водночас відкритим геєм. Мовляв, у відповідь на нагадування від ведучої телеканалу про це, він заявив, що нібито «був геєм давно» і що тепер «ним не є». Пропагандисти констатують - політик «не може визначитись із своєю орієнтацією». Утім це - маніпуляція.

Рінкевічс дав коментар для Channel 4 із реакцією на нещодавні укази президента США Дональда Трампа про визнання лише двох гендерів. Своє питання ведуча почала з нагадування про те, що політик є першим відкритим геєм, який став президентом. Латвійський голова держави справді відповів фразою «Це було так давно», однак насправді малось на увазі те, скільки часу минуло з його обрання на свою посаду, а не зміна орієнтації. Тому це - іще один приклад того, як пропагандисти спотворюють контекст та оригінальний зміст матеріалу через навмисне паплюження перекладу.

Росія поширює подібну дезінформацію з декількох причин. По-перше, її ціллю є зменшення довіри до політиків, які підтримують права ЛГБТ+. Це робиться, щоб підірвати їхній авторитет у власній країні та на міжнародній арені. Використовуючи соціально чутливі теми, такі як права ЛГБТ+, Росія намагається посилити внутрішні суперечки в демократичних країнах. Поширення таких повідомлень відволікає громадську увагу від інших важливих проблем, як-от російська агресія проти України, економічна нестабільність чи порушення прав людини в самій Росії. Дезінформація сприяє формуванню образу «аморального Заходу», що контрастує із офіційно декларованими «традиційними» російськими цінностями.

У російському сегменті мережі поширюють фото сітілайтів, де зображений військовий, над яким розвіваються два прапори: державний стяг України та прапор ЛГБТКплюс-спільноти. Відповідна реклама нібито супроводжується слоганом «У нас є, що захищати». У деяких із дописів, які поширили пропагандисти, стверджується, що сітілайти розмістили по всьому Києву, а в інших публікаціях пишуть, що ця реклама розміщена в Сумах.

Проте насправді такої реклами не існує ні в Києві, ні в Сумах, ні в будь-якому іншому місті України. Це ― фотофейк. Звернувши увагу на деталі на фото, зокрема, на будівлю в правому кутку на одній зі світлин, фактчекери з проєкту «Без Брехні» помітили, що ця будівля ― житловий будинок робітників машинобудівного заводу ім. М. В. Фрунзе. У реальності поблизу цієї будівлі розміщений зовсім інший сітілайт ― не з рекламою служби в ЗСУ, а пам’ятний ― присвячений загиблому військовому з Сумщини Сергію Миронченку. 

Раніше ми спростовували інформацію, що ХарківПрайд нібито створив рекламну кампанію «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал».

У соціальних мережах поширюють інформацію, що енергетична компанія України — акціонерне товариство «Сумиобленерго» — нібито обіцяє залишити без зарплати тих працівників, які відмовляться здавати кров для бійців Збройних сил України. У публікаціях додають фото оголошення, в якому про це йдеться.

«Українців змушують здавати кров для зесеушників, які "відстоюють незалежність та безпеку України в Курській області". А якщо не здадуть, то й зарплату не отримають…», — так описують фейкороби ситуацію.

Фахівці StopFake проаналізували кейс і звернулися до «Сумиобленерго» з проханням підтвердити чи спростувати таку інформацію. Прессекретарка компанії заявила, що оголошення фальшиве, і вказала, де саме прорахувався агітпроп. Наприклад, у компанії нема такого відділу, як «відділ персоналу» — адже саме цей відділ нібито дав оголошення.

Пропагандисти систематично поширювали фейки та маніпуляції на тему нібито браку крові в Україні. У такий спосіб автори повідомлень прагнуть переконати, що в Україні все погано та що поранених безліч, їм не надається гідна допомога, оскільки «немає достатньо крові». Нам вдалося спростувати раніше декілька фейків на цю тему. Наприклад, в одному з них ішлося, буцімто в Україні забороняють усім іноземним громадянам ставати донорами крові. Також ми перевірили автентичність допису в соціальних мережах про те, що українська жінка відмовляється від свого чоловіка, бо йому «переливали кров москалів».

Читайте ще: В Україні представникам ЛГБТ-спільноти нібито заборонили «здавати кров»

У російському телеграм-каналі пишуть, що у Федерального бюро розслідувань США є рубрика, де вони спростовують різні фейки. І ось ФБР нібито звинуватило іранські канали в поширенні фейку, що 100% працівників ФБР є представниками ЛГБТК+ спільноти. Водночас у відеоспростуванні буцімто було сказано: «не 100% співробітників ФБР є представниками ЛГБТК+ спільноти, а тільки 40%, згідно з правилами інклюзивності в агентстві». Пропагандисти додають, що це той випадок, коли «краще було промовчати».

Насправді ні на сайті ФБР США, ні в соцмережах агентства немає відеоспростування, яке поширюють у російських телеграм-каналах. Імовірно, його створили самі росіяни, наклавши водяний знак ФБР для підвищення правдоподібності відео. 

Російські фейкороби регулярно продукують відеофейки від імені авторитетних організацій чи медіа, щоб максимізувати ефективність своїх вкидів. Так, ми неодноразово фіксували схожі сфабриковані відео, які росіяни подавали від імені BBC, Euronews чи інших знаних західних ресурсів. І всі вони мають подібний стиль оформлення.

Цим вкидом російські пропагандисти підживлюють свій наратив про те, що на Заході «всі давно зійшли з глузду», адже йдуть «проти природи», коли завʼязують одностатеві романтичні стосунки, змінюють стать хірургічним шляхом (список можна продовжувати). А Росія, навпаки, захищає «традиційні цінності», тому є прихистком для «нормальних людей».

Раніше ми спростовували інформацію, що ХарківПрайд створив рекламну кампанію «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал».

Теорія змови про «ЛГБТ-хімікати» стверджує, що певні хімічні речовини, які додаються до продуктів харчування, водопостачання або вакцин, нібито мають здатність змінювати сексуальну орієнтацію людини, роблячи її гомосексуальною або бісексуальною. Зазначається, що ці хімікати навмисно розповсюджуються урядами або міжнародними організаціями з метою зменшення народжуваності або контролю над населенням. Прихильники цієї теорії змови часто використовують терміни на кшталт «гей-бомби» або «фторидизація» для опису таких речовин.

Немає жодних науково обґрунтованих доказів, які підтверджували б існування хімічних речовин, здатних змінювати сексуальну орієнтацію людини. Сексуальна орієнтація є складним феноменом, що формується під впливом генетичних, біологічних, психологічних і соціальних чинників. Наукове співтовариство широко визнає, що немає хімікатів, які могли б суттєво впливати на орієнтацію.

Медичні організації, такі як Американська психіатрична асоціація (APA), заперечують можливість «впливу хімікатів» на сексуальну орієнтацію. Вони наголошують на тому, що сексуальна орієнтація не піддається змінам через зовнішні впливи такого типу. Ця теорія змови побудована на маніпуляції страхом і упередженнями людей щодо ЛГБТ-спільноти. Замість реальних фактів, її прихильники використовують емоційні аргументи та фальшиві дані, щоб викликати паніку й недовіру до наукових і медичних установ.

Російська пропаганда використовує теорію змови про «ЛГБТ-хімікати» для кількох цілей. Вона намагається створити образ західних країн як таких, що навмисно розповсюджують небезпечні речовини, щоб зруйнувати традиційні цінності та суспільний лад. Це сприяє підриву довіри до західних урядів і міжнародних організацій. Російська пропаганда традиційно виступає проти ЛГБТ-прав, використовуючи такі теорії змови для дискредитації ЛГБТ-спільноти та посилення гомофобії в суспільстві. Пропаганда активно використовує цю теорію для підтримки націоналістичних настроїв, представляючи Захід як загрозу традиційним цінностям і культурній ідентичності.

У соціальних мережах поширюють фото, яке є нібито частиною рекламної кампанії ХарківПрайду, що закликає людей приєднатися до майбутнього Прайду, який пройде у вересні. 

В оголошенні нібито написано: «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал. Бери участь у Прайді! Країна пишається тобою». 

Водночас пропагандисти висміюють представників ЛГБТКІА-спільноти, кажучи, що буцімто «гомосексуальних військових» просто не існує. 

По-перше, такого оголошення від ХарківПрайду не існує. На їхніх сторінках у соціальних мережах неможливо побачити таку світлину. А за допомогою зворотного пошуку в Google вдалося встановити, що цю світлину публікували лише в анонімних телеграм-каналах. 

Гомофобія — одна з ознак російського суспільства, яку воно войовничо відстоює. Зокрема, за версією Путіна, повномасштабне вторгнення буцімто мало стати засобом захисту традиційних цінностей від західних норм, які безпосередньо ведуть до деградації та виродження, оскільки вони «суперечать природі людини». Уряд Росії підживлює ненависть до ЛГБТКІА-спільноти, зокрема прийнявши у 2013 році закон про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. Пізніше, наприкінці 2022 року, Путін підписав пакет законів, що забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків» та «пропаганду зміни статі та педофілії». Так законодавча ініціатива заборонила «пропаганду ЛГБТ» в будь-яких товарах, що продаються в Росії. 

Читайте ще: Як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України

Власне, Москва показує, що належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим. Таким, що дискредитує людину; або через що людину визнають  «неправильною». За допомогою таких меседжів пропагандисти висміюють та принижують мешканців Європи. До прикладу, російський агітпроп систематично дискредитує посадовців Європи, які є всі «геями та лесбійками». Нібито гомосексуальна орієнтація є вадою і така людина не може обіймати високі посади, бути популярною тощо.   

У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Хоча гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. 

Пропагандисти поширюють у проросійських анонімних телеграм-каналах інформацію про те, що слоганом Харків-Прайду нібито є фраза «Краще ЗСУшник — гей ніж ухильник натурал» (оригінальну орфографію збережено). Втім це — фейк.

На офіційних акаунтах Харків-Прайду в соцмережах немає цього гасла. Ба більше, на фейковість вказує те, що пропагандисти припустилися низки граматичних помилок. В українській мові правильним є написання «ухилянт», а не «ухильник», що є калькою з російської та не використовується українцями. Крім того, сам лозунг має провокативний характер і створений з метою маніпуляції громадською думкою.

Цей фейк є частиною інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію українських військових та подальше розділення суспільства. Використання таких лозунгів має на меті посіяти розбрат серед громадян, викликати негативне ставлення до ЛГБТКплюс-спільноти та дискредитувати українську армію. Росіяни всіляко намагаються підсилити гомофобію за допомогою різних маніпуляцій та фейків. У такий спосіб вони хочуть виправдати свою агресію проти України. Мовляв, Росія бореться за справжні цінності,  яких немає на Заході.

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

Пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію про те, що в Києві нібито був представлений новий дизайн проїздного для громадського транспорту з зображенням прапорів ЛГБТК+ та чоловіків, що цілуються.  Агітпроп жартує, що українські солдати нібито «гинуть заради нового дизайну проїздного», та запитує українців, «чи справді вам була потрібна незалежність від Росії заради цього?». Але насправді ця інформація - це фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що інформація про новий дизайн проїздного виявилася неправдою, яку поширюють вкупі з гомофобними заявами. Насправді такого дизайну не було прийнято для проїзного. Твердження агітпропу спростували в «Київ цифровий», де надали коментар StopFake щодо цієї справи.

Варто зауважити, що низка українських компаній, проєктів та органіазацій, як у багатьох інших країнах світу, долучилася до святкування місяця прайду, що присвячений підтримці ЛГБТК+ та захисту їхніх прав.

Російська пропаганда активно використовує тему ЛГБТК+ щодо України з метою дискредитації членів ЛГБТК+ у країні та мобілізації консервативних шарів населення Росії проти них. Усе це - задля виправдання злочинів Росії проти українців. «Детектор медіа» писав і про інші російські вигадки на цю тему.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео з твердженням, нібито «Арка свободи українського народу» (колишня «Арка дружби народів)» у Києві була остаточно розфарбована в кольори прапора ЛГБТК+. На відео показано, як арку розмальовують веселковими кольорами. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту MythDetector. Вони зʼясували, що відео, де арку перефарбовують в Україні, насправді зняте у 2017 році і показує підготовку до проведення пісенного конкурсу «Євробачення» в Україні. Темою конкурсу того року була різноманітність, тому арку розфарбували в кольори веселки, а потім повернули до її початкового вигляду.

Крім того, тоді процес розфарбовування арки веселковими кольорами був перерваний праворадикальними групами, тому арку не вдалося розфарбувати в кольори веселки повністю. Після закінчення «Євробачення» арка була відновлена до свого первинного вигляду з металевим кольором.

Дезінформація проти ЛГБТК+ часто поширюється з метою дискредитації України або її чинного уряду, а також процесу декомунізації.

У соціальних мережах дописують ніби представникам ЛГБТ-спільноти заборонили здавати донорську кров. Як «доказ» користувачі наводять дані з сайту Тернопільського обласного центру служби крові щодо протипоказань до донорства. Гомосексуальні стосунки ввели до так званої форми «ризикованої поведінки» й унаслідок чого «заборонили» таким особам буцім здавати кров. 

Аналітики VoxCheck дослідили, що на офіційному сайті Тернопільського обласного центру служби крові справді опублікована інформація про перелік захворювань, протипоказання до донорства та форми ризикованої поведінки. Серед протипоказань відсутня категорія представників ЛГБТ-спільноти. Хоча у вебархіві збереглася попередня версія сторінки (за 2023 рік), де справді зазначали про заборону донорства через гомосексуальні стосунки.

Стати донором крові представник ЛГБТ-спільноти міг не завжди. Лише у 2021 році цю категорію прибрали з критеріїв протипоказання до донорства. Натомість гомосексуальні стосунки віднесли до форми ризикованої сексуальної поведінки, яка насправді може бути притаманна будь-яким людям.

У мережі поширюють інформацію, нібито в українських спортзалах з’явилася нова акція «Жіночий день». На тренування у такі акційні дні начебто пускають лише жінок та чоловіків із гомосексуальною орієнтацією, а тренерами працюють представники ЛГБТ-спільноти. Як доказ до допису додають оголошення з інстаграму одного з фітнес-клубів Житомира SportFit. 

«Невже це та Європа, в яку так прагнули?», — коментують пропагандисти.

Аналітики VoxCheck визначили, що на сторінці фітнес-клубу SportFit в інстаграмі немає оголошення про проведення акційних «Жіночих днів». У пропагандистському дописі можна побачити дату, у яку нібито було опубліковане оголошення, — 10 квітня. Сторінка спортивного залу публікувала тільки один допис у цей день — і жодного так званого оголошення. 

Російський агітпроп подає будь-які намагання України створювати толерантне середовище як загрозу для молодого покоління. Нібито діти страждають від засилля «содомії», через що, за висновками Кремля, українців перетворюють на гомосексуалів. Жахи західної «гомодиктатури» та як у такий спосіб Європа нібито впливає на Україну ми описали у великому дослідженні про гомофобію в соціальних мережах.

Понад те, гомосексуальність така ж природня як і гетеросексуальність.

До речі, як Росія намагається захистити дітей від «небажаного впливу ЛГБТ» — читайте тут. А яким чином вона ще й виправдовує своє вторгнення «ЛГБТ-навалою» — дізнайтеся в дослідженні за результатами аналізу меседжів упродовж року повномасштабного вторгнення.  

У російському сегменті соцмереж дописують, що «американський олігархічний клан» просуває тему трансгендерного переходу серед дітей та заробляє на цьому. І зараховують до числа таких «пройдисвітів» Пенні Пріцкер, яка, мовляв, стала «наглядати» за Україною й скоро впроваджуватиме свої реформи. 

Фахівці VoxCheck дослідили цей кейс і пояснили, що Пенні Пріцкер — спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України, вона не займатиметься проведенням медичних реформ. Також про намір змінити правила щодо трансгендерного переходу не повідомляла українська влада.

Міжнародні партнери України, наприклад, США та ЄС, також публічно не закликали змінити політику в галузі трансгендерного переходу для дітей. Але натомість партнери закликають боротися з дискримінацією ЛГБТ-спільноти в Україні, як-от включити до статті 161 Кримінального кодексу покарання за розпалювання ненависті чи насильства на підставі сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, а також покращити представництво жінок на всіх рівнях політичного та суспільного життя.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні теорії для виправдання агресії Росії проти України. Одним із таких прикладів є ідеї про «гей-пропаганду» та «блакитну мафію». «Гей-пропаганда», або «гомосексуальна пропаганда» — це термін, який використовують у колах релігійної правиці, щоб презирливо описувати просування культурного прийняття та нормалізації негетеросексуальних орієнтацій і стосунків. Мовляв, у західних країнах є коло гей-еліт — «блакитна мафія», яка «силоміць» просуває «перевагу» ЛГБТ-пар над гетеросексуальними. Діти нібито стають ЛГБТ-особами після перегляду контенту, що стосується ЛГБТ. До таких методів, за версією конспірологів, вдаються задля зменшення кількості населення Землі. Хоч теорія «блакитної мафії» на початку стосувалася лише шоубізу та моди, згодом консервативні активісти та особливо Росія перетягли її в галузь політики. 

Термін «гей-пропаганда» (gay agenda) насправді походить зі Сполучених Штатів і активно використовується в інших країнах з активними анти-ЛГБТ рухами, таких як Угорщина та Уганда. Він став популярним завдяки відеосерії, що була випущена релігійною групою Springs of Life Ministries із Каліфорнії в 1992 році. Серія цих відео була поширена в багатьох християнських організаціях та говорила про «гей-пропаганду».

До «гей-пропаганди» консервативні активісти та конспірологи також відносять зусилля змінити політику уряду та закони, що стосуються прав ЛГБТ. Зокрема, американські консервативні активісти використовують цей термін для посилання на зміни в законодавстві щодо прав ЛГБТ, такі як одностатеві шлюби та захист від дискримінації. Це собі на озброєння взяли і підлаштували під місцевий контекст російські пропагандисти. Мовляв, ліберальні сили в США та ЄС змушують Україну визнавати ЛГБТ-пари важливішими в правовому полі за гетеросексуальні, від чого Росія нібито повинна нас рятувати. Мовляв, ми не можемо допустити майбутнього, де ЛГБТ-пари мають більше прав за гетеросексуальні. 

Росія адаптувала ці теорії не лише в своїй пропаганді, але і в своєму законодавстві. Зокрема, 11 червня 2013 року Державна Дума РФ прийняла закон, який забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх. Цей закон доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення (КоАП РФ) статтею, яка передбачає адміністративну відповідальність за «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх, а також вносить зміни до федерального закону «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку», згідно з яким до інформації, забороненої для поширення серед дітей, належить також інформація, що «пропагує нетрадиційні сексуальні відносини». Крім того, закон вносить поправки, подібні до закону «Про основні гарантії прав дитини в РФ».

30 листопада 2023 року суддя Верховного суду РФ Олег Нефьодов оголосив «екстремістською організацією» і заборонив «міжнародний громадський рух ЛГБТ». Цим рішенням Верховний суд задовольнив позов російського Мін'юсту, направлений 17 листопада 2023 року. З початком російської агресії проти України стан ЛГБТ-спільноти в РФ значно погіршився. Так, у 2022 році був прийнятий закон про заборону «ЛГБТ-пропаганди» серед дорослих, а в липні 2023 року — про заборону трансгендерного переходу. На думку правозахисників, російська влада таким чином намагалася відволікти консервативний електорат від невдач у війні з Україною, зміцнюючи в суспільстві гомофобію і трансфобію.

Сексуальна орієнтація (незалежно від того, чи це гетеросексуальність, чи гомосексуальність) має природний характер і не залежить від роботи медіа, моди, ідеології або активності будь-яких громадських груп. «Детектор медіа» неодноразово спростовував абсурдні російські фейки, спрямовані на посилення наративу про «гей-пропаганду».

Пропагандисти поширюють у соцмережах скриншот нібито реальної вакансії від Благодійної організації «Вільні», де шукають артиста хору чи вокаліста, який має проповідувати важливість і толерантність ЛГБТ-ідеології для парафіян. Однак це — фотофейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що судячи з дизайну вакансії, оголошення було розміщено на сайті з пошуку роботи Work.ua. Але вони не змогли знайти цієї вакансії на платформі. Більше того, адреса, зазначена на офіційному сайті фонду, відрізняється від адреси на скриншоті. Додатково фото було перевірено за допомогою інструменту FotoForensics, який показав ознаки редагування.

Також на офіційній сторінці Благодійної організації «Вільні» у фейсбуку зазначено, що цей скриншот є фейковим і організація не шукає вокалістів. Це ще одна спроба дискредитувати діяльність організації недобросовісними користувачами, як і викликати скепсис щодо ЛГБТ-руху в Україні.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які поширюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, що український Благодійний фонд «Вільні» шукає людину, яка проповідуватиме «ЛГБТ-ідеологію». Автори повідомлення дописують, що працівники фонду нібито опублікували таку вакансію на українському сайті для пошуку роботи Work.ua. До публікацій додають фотодоказ — скриншот вакансії. Це — неправда. 

Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector узялися аналізували кейс і з’ясували, що благодійний фонд не створював такої вакансії і не шукав жодного «ЛГБТ-проповідника». Про це вони написали на своїх сторінках у соціальних мережах. У постах організації наголошено, що основна мета вкиду — дискредитувати їхню діяльність. Фахівці також перевірили, чи справді вакансія існує на сайті для пошуку роботи, і не виявили її там. Найбільш імовірно, що скриншот скомпілювали за допомогою фотошопу.

Жодної  «ЛГБТ-пропаганди» просто не існує. У нашій рубриці «Новомова» ми пояснили, чому країна-терорист жахається розмаїття та плекає у своїх громадян винятково «традиційні цінності». Якщо коротко, то Москва показує, як належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим, таким, що дискредитує людину, або через що людину визнають  «неправильною». У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. 

Російський агітпроп подає будь-які намагання України створювати толерантне середовище як пряму загрозу для людей. Нібито вони страждатимуть від засилля «содомії»,  за висновками Кремля, українців перетворюють на гомосексуалів. Жахи західної «гомодиктатури» та як Європа нібито впливає на Україну — ми описали у великому дослідженні про гомофобію в соціальних мережах. 

До речі, як Росія намагається захистити дітей від «небажаного впливу ЛГБТ», читайте тут. А яким чином вона ще й виправдовує своє вторгнення «ЛГБТ-навалою» — дізнайтеся в дослідженні за результатами аналізу меседжів упродовж року повномасштабного вторгнення.  

У російському сегменті соцмережі Х (колишній твітер) поширюється інформація про те, що спікерка Територіальної оборони ЗСУ Сара Ештон-Сірілло нібито отримала позитивний тест на ВІЛ. Користувачі соцмережі посилаються буцімто на статтю видання Breitbart News, де зазначають, що Сара Ештон-Сірілло раніше перебувала під слідством через звинувачення в педофілії та зґвалтуванні військових ЗСУ. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Вони встановили, що статті про ВІЛ, на яку посилається агітпроп, немає на сайті, в соцмережах та у вебархіві видання Breitbart News. Ба більше, першоджерелом цієї публікації є російський телеграм-канал. Видання Breitbart News написало статтю про те, що спікерку відсторонили на час розслідування щодо її висловлювань на адресу російських пропагандистів. Отож агітпроп створив фотофейк на основі цієї публікації.

Ба більше, фактчекери не знайшли інформації про звинувачення посадовиці в педофілії та зґвалтуванні. А результати тестування на ВІЛ-інфекцію є конфіденційними, тож якби Сара Ештон-Сірілло справді отримала позитивний тест, то його результати не розголошувалися б.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати спікерку ТрО ЗСУ Сару Ештон-Сірілло, яка належить до спільноти ЛГБТК+. Російські пропагандисти підживлюють хибну інформацію про те, що особи ЛГБТК+ є головними носіями ВІЛу та СНІДу, педофілами та ґвалтівниками. Усе це є частиною російської кампанії з дискредитації спільноти ЛГБТК+ та України, яка нібито відійшла від традиційних цінностей. Раніше «Детектор медіа» публікував дослідження щодо російської ЛГБТ-дезінформації в соціальних мережах та пояснював, як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України.

Російські телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Президент України Володимир Зеленський та міністр оборони Рустем Умеров нібито «дали згоду на одностатеві шлюби в Україні». Агітпроп також повідомляє, що через це рішення в ЗСУ створять «блакитну бригаду», що складатиметься з представників ЛГБТКІАплюс-спільноти. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій та проєкту «БезБрехні». Вони зазначають, що у 51 статті Конституції України прописано, що «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка». Тобто дозвіл на шлюб не може дати президент, а міністр оборони не має стосунку до законодавчих ініціатив.

Російський агітпроп подає належність людей до ЛГБТКІАплюс-спільноти як щось неправильне, неприпустиме, що насувається з Заходу. Російські пропагандисти виправдовують повномасштабне вторгнення в Україну тим, що вони борються за традиційні цінності та захищають нашу країну від західної пропаганди ЛГБТ-культури. Раніше ми робили дослідження українського сегменту соцмереж, де виокремили ключові тенденції риторики, спрямованої проти ЛГБТКІА та їхніх симпатиків, — «Гомофобія в соціальних мережах: між російською пропагандою та суперечками українців про цінності».

Таку тезу поширили у прокремлівських медіа. У повідомленнях пишуть, що в поляків дедалі більше зростає неприязнь до українців, яких не хочуть, мовляв, бачити на території Польщі. Автори стверджують, що антиукраїнські настрої в Польщі збільшилися, і навіть політичні партії з такою риторикою стають усе популярнішими серед громадян. На підкріплення такої тези в публікаціях посилаються на матеріал CNN. Це — маніпуляція. 

Аналітики StopFake узялися за цей кейс і визначили, що загалом журналістський матеріал висвітлював події передвиборчої кампанії в Польщі, а саме мітинг партії «Конфедерація» в Любліні напередодні виборів. Це ультраправа політична сила, яка проголошує націоналістичні погляди, антимігрантські настрої та радикальний євроскептицизм. Відповідно, події та герої, висвітлені в репортажі CNN, закономірно висловлюють своє ставлення щодо того чи того питання. Адже це симпатики ультраправої партії. 

Наприклад, п’ятнадцятирічний юнак розповів медійникам американської телерадіокомпанії, що він допомагає організовувати захід, тому що «він проти ЛГБТ, проти Європейського Союзу та проти абортів». Або ж інший герой масового заходу стверджував, що «деякі українці відчувають себе надто як удома».

Це не дивно, що прихильники партії, яка висловлює праву риторику, ретранслюють її. Тобто це і показали журналісти CNN. Однак вони не схиляли глядачів до висновку і не створювали власні судження, що, мовляв, поляки «не хочуть бачити» українських біженців. Медійники чітко вказували, чия це риторика і чи вона взагалі збігається з позицією держави. Водночас пропагандисти не подавали повної інформації та бекграунду події. Використавши мітинг ультраправої партії, маніпулятори легітимізували свої тези й поширили такі висновки на все польське населення.

Щодо тези про повсюдну популярність партій з антиукраїнською риторикою, то вона неправдива. Та ж сама «Конфедерація» отримала найнижчий результат на парламентських виборах — 18 місць у Сеймі та 7,16% голосів виборців. 

У польському Центрі дослідження громадської думки нещодавно провели дослідження з приводу підтримки українців. 65% поляків висловилися за прийом українських біженців у Польщі. До того ж 64% вважають, що російська агресія є прямою загрозою безпеці Польщі. Отже, і теза про відсутність підтримки українських біженців серед поляків також неправдива. 

Агітпроп вчергове намагається показати «зниження підтримки українців» у країнах ЄС та інших, котрі прийняли українських біженців. Зокрема, часто звертаються й до поляків — одного із найближчих українських сусідів та стратегічних партнерів. 

Прочитайте останні наші кейси на цю тему: як нібито в Польщі звинувачують українців у «проявах нацизму» та про буцімто антиукраїнський флешмоб, ініційований поляками.

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, маскуючи свою неприязнь до західних держав змовами. Прикладом цього є теорія «золотого мільярду». 

Теорію вигадали в Росії. Вперше вона зʼявилася у статтях радянського конспіролога А. Кузьміча наприкінці 80-х років ХХ століття. Згідно з нею, «західні еліти» в різний спосіб намагаються перерозподілити світове багатство на користь одного мільярду населення Землі, переважно західних країн. В іншій версії розповідають, що нібито згідно з планом еліт на планеті має залишитись лише один мільярд людей. Мовляв, саме тому на Заході і «пропагують» ЛГБТ, і змушують їсти комах, і відмовляються від тваринних продуктів, а також відбуваються війни. Теорія «золотого мільярду» тісно переплітається з теорією «нового світового порядку», про яку ми писали раніше. Згідно з нею, світові еліти навмисно стабільно роблять світ гіршим у різних формах.

Російські пропагандисти використовують теорію «золотого мільярду» для пояснення ледь не кожного рішення урядів західних країн, що в той чи інший спосіб суперечить усталеним у Росії нормам і традиціям. Будь-яка прогресивна ідея в їхніх дописах перетворюється на всесвітню загрозу, а Росія — на рятівницю світу від таких поганих ідей. Очевидно, що війна в Україні для них є теж результатом дій саме Заходу. Крім того, теорією «золотого мільярду» намагаються виправдати і всі невдачі Росії. Мовляв, у неї погана економіка, бо Захід хоче знищити всіх росіян. Не випадково теорія виникла на фоні економічної кризи в Росії. 

Використовуючи теорію про «золотий мільярд», Росія хоче стерти відчуття реальності та посилити свій образ жертви в цій ситуації. Окрім того, в такий спосіб вона намагається перекласти відповідальність за свої дії з агресора на жертву агресії та її партнерів. Усе це допомагає Росії підтримувати наратив про ідеологічну війну з Заходом та виправдовувати агресію проти України «боротьбою за справжні цінності». 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський нещодавно нібито підписав закон, який дозволяє представникам ЛГБТКІА-спільноти безперешкодно виїжджати за кордон. До публікацій автори додають скриншот «новини» із сайту «Громадське». Це — неправда. 

Дослідили кейс аналітики StopFake, які насамперед перевірили автентичність самого скриншоту і виявили, що він несправжній. Автори фейкової публікації просто заскринили іншу новину із зображенням Зеленського та змінили заголовок у фоторедакторі. Крім того, на офіційному сайті президента та в спеціальному розділі «Укази» нема жодної інформації про таку законодавчу ініціативу. Якщо здійснювати там пошук стосовно самої ЛГБТКІА-ком'юніті, є лише петиції з різноманітними закликами, зокрема й про дозвіл на виїзд за кордон. Та все ж петиції — це спроба приватних осіб звернутися до влади й адвокатувати якісь ініціативи. До створення цієї петиції Володимир Зеленський жодного стосунку не має. 

Фактчекери нагадали, що з країни наразі заборонено виїжджати чоловікам від 18 до 60 років згідно із законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо є документи, які підтверджують стан таких осіб як нездатних до військової служби, то й вони можуть виїхати за кордон. Але це, звісно,  не єдина умова. Також трансгендерні люди мають право виїхати за кордон, якщо матимуть при собі низку документів. Про це йдеться у звіті правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ». Потрібно мати довідку про здійснення трансгендерного переходу, після чого звернутися до органів реєстрації цивільного стану та отримати нове свідоцтво про народження й потім біометричний паспорт. Правозахисники пояснили, що без наявності відповідних документів та висновку медичної комісії — якщо у трансгендерних жінок вказано у документах  стать «чоловік» — така особа підлягатиме мобілізації. 

Російський агітпроп вкотре інструменталізує ЛГБТКІА-спільноту та зображає людей слабкими, недолугими й такими, що хочуть «втекти за кордон» і не нести військову службу. У цьому кейсі Кремль апелював до усієї спільноти — лесбійок, геїв, бісексуалів та бісексуалок, трансгендерних людей, інтерсекс-людей та інших і так натякнув на «немічність» цих людей, що аж Володимир Зеленський нібито ладен відправити їх з країни. Однак присутність ЛГБТ-людей у соціумі, і в армії зокрема, свідчить про протилежне ставлення до цієї спільноти в українському дискурсі. 

Наприклад, ще у 2018 році в Україні створили об’єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права». Засновником цієї організації є тодішній доброволець батальйону «Донбас», а нині боєць 72-гої окремої механізованої бригади, Віктор Пилипенко, який зробив перший камінаут як ветеран-учасник бойових дій. У самій організації кажуть, що вона налічує 300 ЛГБТКІА-військових, серед яких – 20 пар, і це лише ті, хто має активну соціальну позицію. 

Таку тезу поширили в російському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що «ЛГБТзація» українського суспільства йде повним ходом, навіть в українських школах створюють спеціальні гуртки «ЛГБТ-просвіти». У повідомленнях пропагандисти дописують, що українські освітяни потурають європейцям, аби ті побачили «рівень розвитку» українських школярів та їхню «любов» до гомосексуальності. Власне, так автори натякають, що держава примусово займається «ЛГБТзацією» українців. До публікації додають нібито скриншот із сайту Івано-франківського ліцею, де розповідають про відповідний гурток і наводять переваги його відвідування. Серед них — висока ймовірність «успішного працевлаштування» в європейські компанії. 

Аналітики StopFake проаналізували цей кейс і встановили, що така інформація є неправдивою. Вони звернулися до керівництва ліцею, які підтвердили, що такого гуртка не існує. На офіційному сайті закладу освіти також немає оголошення про набір дітей в позаурочні гуртки та секції. Останні оголошення стосуються організації харчування. Тобто фейкороби скомпілювали скриншот сайту та вкинули неправдиву інформацію. 

Утім, дезінформатори подають створення такого гуртка як щось небезпечне та непотрібне Україні. Хоча це адекватна практика розвивати в дітей свідомість та прийняття різноманіття. Адже жодної  «ЛГБТ-пропаганди» просто не існує. У нашій рубриці «Новомова» ми пояснили, чому країна-терорист жахається розмаїття та плекає у своїх громадян винятково «традиційні цінності». Якщо коротко, то Москва показує, як належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим, таким, що дискредитує людину, або через що людину визнають  «неправильною». У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. 

Російський агітпроп подає будь-які намагання України створювати толерантне середовище як загрозу для молодого покоління. Нібито діти страждають від засилля «содомії», через що, за висновками Кремля, українців перетворюють на гомосексуалів. Жахи західної «гомодиктатури» та як у такий спосіб Європа нібито впливає на Україну ми описали у великому дослідженні про гомофобію в соціальних мережах. 

До речі, як Росія намагається захистити дітей від «небажаного впливу ЛГБТ» — читайте тут. А яким чином вона ще й виправдовує своє вторгнення «ЛГБТ-навалою» — дізнайтеся в дослідженні за результатами аналізу меседжів упродовж року повномасштабного вторгнення.  

Пропагандисти постійно намагаються виправдати дії Росії в різні способи, використовуючи та підживлюючи для цього теорії та концепції, створені праворадикальними рухами.

Ми вже писали про теорію «світової єврейської змови» та іншу конспірологію антисемітського характеру. Теорія «культурного марксизму» не є винятком, оскільки змальовує марксизм та його «творців» як головну загрозу для світу. Зокрема, її прихильники вважають, що у ХХ столітті низка євреїв-інтелектуалів нібито змовилася для того, щоб знищити «західну культуру та традиції». Мовляв, ЛГБТКІ+, фемінізм, мультикультуралізм та інші прогресивні явища насправді пропагуються як частина процесу «знищення» та штучно насаджуються у всьому світі. 

Ця теорія є прикладом того, як конспірологія може шкодити суспільству і ставати причиною трагедій. Вона інспірувала теракти в Осло 2011 року — тоді Андерс Брейвік підклав вибухівку в урядовому кварталі столиці та розстріляв молодь, що брала участь у молодіжному таборі на острові Утойя. Для пояснення власних намірів перед скоєнням терактів Брейвік оприлюднив свій маніфест «звільнення Європи», зокрема від «культурного марксизму», де цитував книги 1990-х років, які поширювали теорію. Теракти Брейвіка намагались повторити в низці країн світу, зокрема у Польщі та Чехії, а терорист, що влаштував стрілянину в мечетях новозеландського Крайстчерча, називав себе послідовником ідей Брейвіка. Тепер же «навалу культурного марксизму» постійно використовують у своїх публічних виступах праворадикальні діячі у США та Європі. 

Згадки теорії можна знайти й у російських анонімних телеграм-каналах, особливо серед «воєнкорів». Агресію Росії проти України вони виправдовують боротьбою із західними цінностями, узагальнюючи їх терміном «культурного марксизму». Мовляв, в Україні навмисно насаджують політику мультикультуралізму й толерантності, а це суперечить «традиційним цінностям». Російський агітпроп не соромиться використовувати висловлювання праворадикальних діячів на цю тему, підживлюючи антиукраїнську риторику. Попри те, що вона позиціонує себе як правонаступницю СРСР та оголошує курс на «денацифікацію», у такий спосіб Росія водночас бореться з лівою ідеологією та «проявами марксизму». Вдаючись до поширення ідей цієї теорії, Росія вкотре підтверджує свої імперські амбіції та зневагу до українського народу. 

Гомофобія — одна з ознак російського суспільства, яку воно войовничо відстоює. Зокрема, за версією Путіна, повномасштабне вторгнення буцімто мало стати засобом захисту традиційних цінностей від західних норм, які безпосередньо ведуть до деградації та виродження, оскільки вони «суперечать природі людини». Уряд Росії підживлює ненависть до ЛГБТКІА-спільноти, зокрема прийнявши у 2013 році закон про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. Пізніше, наприкінці 2022 року, Путін підписав пакет законів, що забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків» та «пропаганду зміни статі та педофілії». Так законодавча ініціатива заборонила «пропаганду ЛГБТ» в будь-яких товарах, що продаються в Росії. Пропагандисти ж переконували, що Росія «йде правильним курсом», захищаючи так звані традиційні цінності. 

Задовго до великої війни Росія формувала свій образ як країни-берегині, зокрема, яка готова захистити людей від «небажаного впливу». Уже в умовах повномасштабного вторгнення Росія описувала себе як «шматочок раю» для усіх людей. Звісно, для всіх, хто сповідує «традиційні цінності». Агітпроп навіть вкидав фейки, як європейці та американці буцімто втікають до Росії, бо мріють зберегти себе від «ЛГБТ-навали». Ця ж «навала» стала однією з причин кривавої російської агресії. 

Проте Кремль транслює  свої «цінності» не лише на російське суспільство, а й назовні. Такі повідомлення вигідні російській пропаганді, адже вони підживлюють наратив, що Захід загниває: там «керують ненависні російському суспільству» ЛГБТ-люди, там повний занепад моралі, адже всі ігнорують так звані традиційні цінності. 

«Президент Росії пишається багатодітними сім’ями в Росії й тими якостями, якими володіють їхні представники в дусі традиційних цінностей», — коментували рупори пропаганди ставлення Путіна до інституту сім’ї. І наголосили, що диктатор «протиставляє західному егоїзму традиційні російські цінності колективізму, любові та взаємодопомоги». 

Власне, Москва показує, що належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим. Таким, що дискредитує людину; або через що людину визнають  «неправильною». За допомогою таких меседжів пропагандисти висміюють та принижують мешканців Європи. До прикладу, російський агітпроп систематично дискредитує посадовців Європи, які є всі «геями та лесбійками». Нібито гомосексуальна орієнтація є вадою і така людина не може обіймати високі посади, бути популярною тощо.   

У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Хоча гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. Тож тут ідеться не про «традиційні цінності», а про заперечення Росією різноманіття серед людей. Так Кремль будує уявну завісу зі світом, говорячи, «який у них рай на землі».

На контрасті з погіршенням ситуації на полі бою та стану економіки російським пропагандистам треба подати населенню щось позитивне. Часто його доводиться висмоктувати з повітря, оскільки потрібно підтримувати відчуття національної гордості без причин для цього. Саме тому російський агітпроп намагається посилено грати на відчутті того, що «в Росії все найкраще».

Зокрема, це стосується «імпортозаміщення», яким у Росії відреагували на міжнародні санкції. Російські виробники намагаються сформувати враження, що Захід просто заздрить якості російських товарів. Також у цьому контексті йдеться про те, що західні бренди нібито не хочуть іти з Росії, оскільки їх віддано любить російська аудиторія. Пропагандисти навіть створюють та поширюють фейки, щоб підтримати цей меседж, як-от із фальсифікованою упаковкою чипсів Pringles зі «смаком перемоги».

Не обходиться Росія і без того, що називає себе  найкращою і в духовному плані. Боротьбою «за традиційні цінності» Росія, зокрема, виправдовує свою агресію проти України. Це є кульмінацією того, що російські пропагандисти кілька років змальовували «колективний Захід» «гей-пеклом», де дітям силоміць хочуть змінювати стать. 

Такі формулювання токсичні. Гра на своїй винятковості — ще одне підтвердження імперських амбіцій Росії. Крім того, часто російські товари є найкращими лише на словах — багато продуктів від західних виробників, які пішли з російського ринку, так і не вдалося відтворити через санкції на ресурси й технології. Демонізуючи людей із відмінним стилем життя, Росія лише поглиблює свій комплекс меншовартості, наслідком якого є спроба самоствердитись коштом жертв серед українців. «Детектор медіа» вже писав про російську дезінформацію, спрямовану проти ЛГБТ-людей, та її загрози. 

Тактика «розширення діапазону прийнятного» використовується у тих випадках, якщо пропагандистський меседж є неприйнятним для цільової аудиторії. Її застосовують тоді, коли більшість технік переконання можуть дати зворотний ефект: аудиторія почне сприймати меседж іще гірше.

Існує два способи розширення меж прийняття. По-перше, можна зайняти більш екстремальну позицію, щоб змусити аудиторію прийняти без спротиву помірніші позиції, які вона до «підвищення ставок» пропагандистами не схвалила б. По-друге, висунути скромніші вимоги, а потім поступово підвести аудиторію до сприйняття бажаної позиції.

Ця тактика заснована на соціологічній концепції «Вікно Овертона». Згідно з моделлю Овертона, у кожен момент часу певні ідеї становлять чинну норму в суспільстві, утворюючи точку відліку. Решта ідей можуть або входити в діапазон допустимих, або ні. Межами вікна нейтрального політичного дискурсу вважаються ідеї, що потрапляють у розряд прийнятних. Прийнятні висловлювання можна вважати політично безпечними для озвучення на публіці чи політиками, які дбають про свій імідж та продовження політичної кар'єри. Підтримку ж ідей за рамками вікна сам Овертон вважав ризикованою і потенційно шкідливою для політичної кар'єри.

Тактику «розширення діапазону прийнятного» використовувала пропаганда в нацистській Німеччині. Після приходу до влади Гітлера відносно демократичним шляхом вони разом з Геббельсом примножували ненависть і ксенофобію в політично розколотому німецькому суспільстві часів Веймарської республіки. Нацисти робили це для утримання своєї влади та консолідації прихильників проти «спільного ворога». А ворога на різних стадіях консолідації влади нацисти змінювали. Спочатку під репресії потрапили свої ж націонал-соціалісти. Знищення керівництва штурмових загонів «СА» стало відомим як «Ніч довгих ножів». Далі жертвами репресій стали політичні опоненти нацистів: комуністи, соціалісти та соціал-демократи. Потім черга дійшла до різних соціальних та національних груп у Німеччині: представників ЛГБТ-спільноти, «франкмасонів», євреїв, ромів, афронімців, людей з інвалідністю та ментальними розладами, свідків Єгови тощо. У результаті, німецьке суспільство без істотного опору сприйняло початок Другої світової війни, «фабрики смерті» і знищення мільйонів людей. Підготовка до сприйняття жорстокості як належного зайняла кілька десятиліть. 

Росіяни теж використовують тактику «розширення діапазону прийнятного» і схвалення військової агресії проти інших держав. Різні одіозні заяви, які не може прямо транслювати Путін, щоб зберегти респектабельність як голова держави, транслюють інші російські політики, такі як уже покійний Володимир Жириновський, а також ексголова «Роскосмосу» Дмитро Рогозін та заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. Не відстають від них і так звані ідеологи, такі як Олександр Дугін і Тимофій Сергєйцев, які неодноразово закликали до знищення та розділу України і вбивства українців. У такий спосіб усі вони поступово морально готують російське суспільство та міжнародну спільноту до найгірших сценаріїв.

Тактику «розширення діапазону прийнятного» використовує й Україна під час лобіювання збільшення військової допомоги від союзників. Наші дипломати поступово домоглись того, щоб союзники погодились постачати Україні сучасні артилерійські системи та комплекси протиповітряної оборони, танки і касетні боєприпаси. Тоді як у перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні суспільства і політики не були готові надавати Україні нічого з цього. 

В Україні цю тактику застосовують і щодо контроверсійних внутрішньополітичних питань. Шляхом постійної комунікації і в Україні стали можливими медична та виборча реформи, відкриття ринку землі, легалізація медичного канабісу та узаконення цивільних партнерств для ЛГБТ-пар. Адвокація та подальша імплементація цих реформ здійснювалися поступово через значний спротив усередині України, але зміни перестали сприйматись як неможливе.

Цей документ зафіксували фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО.  У ньому йдеться, що через високу «небоєздатність» української армії у військових підрозділах рекомендують провести профілактичні роботи щодо так званої «нетрадиційної сексуальної орієнтації». Автори дописують, що військові, які належать до ЛГБТКІАплюс-спільноти, «підривають» боєздатність армії. 

Фактчекери пояснюють, що такий документ несправжній. Це фахівцям підтвердила й очільниця Національного агентства України з питань держслужби Наталя Алюшина. Оскільки імовірний «документ» взагалі є дискримінаційним, він апріорі не може існувати. Ба більше, автори фейкового документа припустилися багатьох орфографічних і стилістичних помилок. 

Наприклад, терміна «нетрадиційна сексуальна орієнтація» не існує, він стигматизує представників ЛГБТКІАплюс-спільноти. Натомість рекомендовано вживати термін «гомосексуальна орієнтація». 

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, стверджують, що на одному з сайтів для пошуку роботи з'явилася вакансія «ментора з толерантності для фронту». Мовляв, серед вимог до кандидатів є «активне статеве життя» та «відсутність венеричних захворювань», а у списку обов'язків є такі позиції як «виявляти прихованих геїв, проводити з ними психологічну роботу» та «для бажаючих проводити фізичні вправи для зміцнення м'язів анального сфінктера». Це — фейк.

За пошуком в інтернеті це оголошення знайти неможливо. Крім того, його спростував Яр Бірзул, співзасновник Фонду Kolo UA, куди нібито шукали «ментора» згідно з «оголошенням». У своєму твітері він написав, що «менторів з толерантності для фронту» у Фонді не шукають.

В «оголошенні» можна знайти низку речень, що вказують на шкідливі стереотипи щодо спільноти ЛГБТК+. Наприклад, одним із завдань на «посаді» мала би бути «профілактика поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу». Такі твердження є дискримінаційними, оскільки підтримують хибну інформацію про осіб ЛГБТК+ як нібито головних носіїв вищезгаданих захворювань, навіть попри те, що статистика доводить протилежне. Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть посилити шкідливі стереотипи про спільноту ЛГБТК+ та вкотре показати, що в обмін на допомогу західних партнерів вони нібито змушують Україну «зраджувати традиційним цінностям». Все це є частиною масштабної дезінформаційної кампанії Росії проти спільноти ЛГБТК+, про яку вже писав «Детектор медіа».

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях розповідається, нібито в українській армії не служать представники ЛГБТКІплюс-спільноти, адже українське керівництво просто вдає, що підтримує так звані «західні цінності» щодо ЛГБТКІ. Мовляв, це все спроби Заходу затягнути Україну в «ЛГБТКІ-пастку». Автори кажуть, що Україна з неї не вибереться. 

Така теза безпідставна. В українській армії служать особи з гомосексуальною орієнтацією. У 2018 році в Україні створили об’єднання «Українські ЛГБТ-військові за рівні права». Засновником цієї організації є тодішній доброволець батальйону «Донбас», а нині боєць 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Пилипенко, який першим зробив камінаут як ветеран-учасник бойових дій. В організації кажуть, що вона налічує 300 ЛГБТКІплюс-військових, серед яких – 20 пар, і це лише ті, хто має активну соціальну позицію. 

Водночас в Україні всіляко підтримують ЛГБТКІплюс-спільноту, зокрема зареєструвавши законопроєкт про реєстровані партнерства. Згідно з ним люди будь-якої статі можуть зареєструвати стосунки, тобто партнери набувають статусу близьких родичів.

Стигматизація — негативне виділення людини або ж групи людей в суспільстві за якоюсь ознакою. Найчастіше більшість стигматизує людину чи групу за ознакою, яка відрізняє їх від загалу. Наприклад, це працює з людьми з ЛГБТКІА-спільноти чи з людьми з інвалідністю тощо. На стигматизацію впливають забобони, ідеологеми, які історично встановилися в конкретному суспільстві і стали частиною світогляду його членів. При цьому певні характеристики конкретної людини не беруться до уваги. Стигма — властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Тому практично всі стигми є за своєю суттю стереотипами. Наприклад, «усі геї вдягаються, як жінки» тощо. Тобто йдеться про стереотипи, які формуються на узагальненнях і переважно не мають підтвердження в реальному житті. 

Стигматизувати можна різні групи людей, і російська пропаганда також використовує стигматизацію як інструмент. Наприклад, говорячи й пишучи про ментальне здоров’я. «Досить скиглити, слабак!» — саме в такий спосіб можна коротко описати, як ментальне здоровʼя представлене в російській пропаганді. До прикладу, агітпроп поширює фейки, що українські військові нібито скуповують антидепресанти, називаючи їх слабкими й нездатними воювати. Мовляв, українські військові не витримують ситуації на фронті, а після повернення додому не можуть пристосуватися до нормального життя і становлять небезпеку для цивільних. Зокрема, для підтримки цих меседжів у мережі поширювали фейк щодо дефіциту антидепресантів в Україні. Буцімто він виник через те, що їх скупили українські військові. 

«Слабкодухим» українським військовим агітпроп протиставляє російських — витривалих морально. Проте замовчування проблеми не означає її відсутність, і Росія, на відміну від України, продовжує її поглиблювати ігноруванням. Ще задовго до повномасштабної війни в російській армії були поширеними самогубства, спричинені дідівщиною. Сама ж дідівщина має у своїй основі приниження осіб за віком або субʼєктивними критеріями, які для себе визначають особи-агресори. Однак офіційна статистика, навпаки, ігнорує проблему та применшує її значення. Імовірно, активні бойові дії, які веде російська армія, лише погіршили ситуацію. 

Обкладання ганебними «епітетами» — тактика, яку використовують пропагандисти, звертаючись до людей. Це лайливі й образливі слова, які стосуються конкретної групи осіб або однієї людини, з метою сформувати «правильне бачення» явища чи процесу за версією агітпропу. Тож якщо пропагандист хоче змінити думку про ту чи іншу людину та сформувати у глядача\слухача і читача бажаний ефект (негативне ставлення), він використовує ненормативну лексику, обкладає опонента прізвиськами та ганебними «епітетами». 

Неодноразово пропагандисти зверталися до постаті Володимира Зеленського, намагаючись його принизити та знецінити в очах українців. За допомогою російського агітпропу Зеленський зміг постати у різноманітних ролях, зокрема: 

Такі «епітети» покликані сформувати у громадськості негативний образ Зеленського, який підкріплюється нібито його вчинками. Пропагандисти навмисне вибудовують образ «Зєлі» як посланця Заходу, щоб підірвати його авторитет як у європейців, так і в українців. 

Щодо формування негативного ставлення до окремої групи осіб у нашому дослідженні «Ти або росіянин, або гей» ми описали використання Росією образливих слів для поширення ЛГБТ-дезінформації. Наприклад, під час нашого аналізу як у російському, так і в українському сегментах соціальних мереж часто траплялися слова «гейропа», «єврогейці», «гейасамблея ООН», «гейсек Ради Європи», «хохлопедики». Такі слова — мова ворожнечі до представниць чи представників ЛГБТІ+ спільноти. 

Пропагандисти використовують перекручені фрази, щоб висміяти й принизити ЛГБТ-осіб. У читачів формується враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Ба більше, коли автори ширять фейки та використовують лайку про ЛГБТ-осіб на позначення українського чи західного керівництва, у такий спосіб вони асоціюють гомосексуальність із чимось принизливим, ознакою слабкості або некомпетентності тощо. Хоча гомосексуальність така ж звичайна орієнтація, як і гетеросексуальність.

Таку тезу поширили у соціальних мережах українського сегмента. У повідомленнях ідеться, що представники ЛГБТ-спільноти не служать в ЗСУ, а отже і законопроєкт №9103 про цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар «не потрібен».

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що теза, ніби представники ЛГБТ-спільноти не служать у лавах ЗСУ та не беруть участь у бойових діях не відповідає дійсності. У 2018 році в Україні створили об’єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права». Засновником цієї організації є тодішній доброволець батальйону «Донбас», а нині боєць 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Пилипенко, який зробив перший камінгаут як ветеран-учасник бойових дій.

У 2019 році ЛГБТ військові вперше пройшли колоною на Марші Рівності у Києві. Також у березні 2021 року об'єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права» оголосило про набір ЛГБТ-осіб, військових, фахівців, а також дружніх до ЛГБТ-спільноти осіб до лав однієї з мотопіхотних частин ЗСУ.

У разі прийняття законопроєкту про інститут реєстрованих партнерств дія документа поширюватиметься не лише на гомосексуальні, а й на гетеросексуальні пари. Однак реєстроване партнерство відрізняється від шлюбу.  Так партнери не змінюють прізвища, не можуть всиновлювати дітей та не обов'язково мають бути пов'язані романтичними стосунками. Як пояснював правозахисник Святослав Шеремет, батьківські права залишаються лише за біологічним батьком чи матірʼю, право опіки над дитиною надається другому партнеру лише на час перебування в партнерстві. 

У мережі поширюють нібито слова віцеспікера Сенату Польщі Міхала Камінського, сказаних в ефірі радіо Zet. Буцімто, зараз українці помирають за право бути геями. У дописах додають, що це нібито ключова мотивація українських військовослужбовців. Це — маніпуляція.

Слова Міхала Камінського вирвали з контексту. Загалом він говорив, що російсько-українська війна — це війна цінностей. Фактчекери VoxCheck наводять цитату повністю: «Сьогодні українці помирають за право бути гомосексуалами, право бути лівими, правими, католиками, православними або атеїстами, за право обирати власного президента, посла, сенатора чи будь-кого іншого. Помирають за свободу, демократію та європейську інтеграцію». Тобто йшлося, що Україна зараз виборює право залишатися самобутньою державою, де поважають права людини. 

Російська пропаганда систематично маніпулює темами, повʼязаними із ЛГБТ-спільнотою в Україні. Раніше «Детектор медіа» спростовував головні міфи щодо представників ЛГБТ-спільноти. Детальніше про російську ЛГБТ-дезінформацію у соціальних мережах читайте у дослідженні.

Кремлівські видання впродовж тривалого часу поширюють меседж, що, мовляв, «колективний Захід» загруз у власній бездуховності й тягне за собою Україну. Як «докази» пропагандисти вигадують різні історії — як от, наприклад, про легалізацію педофілії та зоофілії в Іспанії. Вони також виривають рішення та ідеї з контексту, як от  нібито рішення англіканської церкви про гендерно-нейтральне визначення Бога. Меседж у своєму щорічному Федеральному посланні повторив президент Росії Володимир Путін. Зокрема, він заявляв, що «лише чоловік та жінка можуть бути родиною», «моральній деградації» в Росії не місце і що однією з причин для війни проти України є «захист світової моралі». 

Подібні дописи є очевидною спекуляцією, оскільки поняття духовності є субʼєктивним, а проблема дискримінації за будь-якою ознакою, включно з сексуальною та гендерною ідентифікацією — ні. Якщо говорити про фейки щодо педофілії та зоофілії, то у такому разі йдеться про нещодавно прийнятий пакет прогресивних законів у Іспанії. Зокрема, вони забезпечують права жінок йти в оплачувану «менструальну відпустку» та знімають низку обмежень щодо абортів. Однак ці закони не стосуються зоофілії чи педофілії. Якщо розібрати історію про гендерно-нейтральне визначення Бога, то головні інституції англіканської церкви лише оголосили про бажання розглянути це питання цієї весни. Крім того, заклики Європи та США у цьому контексті мають лише рекомендаційний характер,  і уряд України має вирішальне слово щодо того, чи впроваджувати їх у життя, чи ні.

У такий спосіб Росія знову звертається до приниження та висміювання представників ЛГБТ-спільноти. Крім того, так агітпроп вкотре виправдовує свою агресію проти України. Однак досвід свідчить, що якщо аналізувати статистику щодо ступеня сексуального насилля у країнах ЄС та Росії, то саме Росія має гірше становище. «Детектор медіа» раніше пояснював чому тема російської дезінформації щодо представників ЛГБТ-спільноти важлива для висвітлення.

У мережі поширюють нібито нову обкладинку німецького гумористичного журналу «Eulenspiegel». На «обкладинці» проілюстрували представників ЛГБТІ-спільноти та українців, які тримаються за Олімпійські кільця з написом: «Перетягуємо канат під час Олімпійських ігор!». Це — неправда. 

Аналітики проєкту VoxCheck дослідили цей кейс та встановили, що на сайті видання журналу, а також на сторінках у соціальних мережах немає випусків із такою обкладинкою.

Україна може бойкотувати майбутні літні Олімпійські ігри-2024 в Парижі через позицію Міжнародного олімпійського комітету й допущення до участі в міжнародних змаганнях спортсменів з Росії та Білорусі. Володимир Зеленський написав листа президентові Франції Еммануелю Макрону і закликав організаторів не дозволити Росії використовувати «будь-яку іншу міжнародну спортивну подію для пропаганди агресії чи свого державного шовінізму».

Пропагандисти поширили цей фейк, щоби показати, як Україну не підтримують іноземні країни та вважають, що вона «перетягує канат на себе», тобто хоче отримати більше уваги, наприклад, задля збільшення міжнародної підтримки.

Така теза зʼявилася в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях використали допис ГО Gender Zed щодо одностатевого сексу серед запорізьких козаків. Мовляв, українська ЛГБТ-спільнота намагається спотворити «справжню» українську історію та чинить спроби виставити всіх козаків «збоченцями». Ба більше — агітпроп насамперед акцентував на частині допису щодо трансгендерних осіб у православній церкві того часу. Це — маніпуляція.

Допис організації не є науковим і не може сприйматись як достеменна інформація, про що свідчать самі автори. Крім того, у матеріалі йдеться, що на Запорізькій Січі існували жорстокі покарання за одностатеві сексуальні практики. Автори допису не стверджують, що всі козаки були геї, а просто пояснюють, що те, що геї серед козаків були — цілком реально. Згідно з низкою досліджень, у населення людства містить 7-10% осіб   гомосексуальної орієнтації. Відтак цілком зрозуміло, що вони могли бути й на Січі. 

Російська пропаганда активно маніпулює темами, повʼязаними із ЛГБТ-спільнотою в Україні і не тільки. Росія, використовуючи ЛГБТ-дезінформацію зневажає демократичний устрій, протиставляючи його русскому міру. «Детектор медіа» спростовував головні міфи щодо представників ЛГБТ-спільноти, а також розповідав як українські ЛГБТ-активісти допомагають у боротьбі з російськими окупантами. 

У грузинському сегменті соцмереж поширюють фотографію рожевого танка. Підпис до цього фото зроблений російською. Мовляв, європейські феміністки зібрали гроші та купили для України танк. Його пофарбували в рожевий колір, оскільки зелений був надто образливим. Також нібито ствол танку відтяли, оскільки він виглядав сексистським. Це — неправда.

Фотографія рожевого танку зроблена на Манчестерському прайді у 2007 році та не має жодного стосунку до України. Фактчекерам Myth Detector  не вдалося знайти у відкритих джерелах інформацію про закупівлю європейськими феміністками рожевого танка для України.

Поширюючи такі фейки російська пропаганда переслідує кілька цілей — висміює й знецінює волонтерську допомогу та західні поставки зброї Україні, а також намагається дискредитувати ЛГБТК спільноту. 

«Детектор медіа» розповідав про російську дезінформацію щодо ЛГБТ-людей.

Цей меседж поширюють російські пропагандистські та анонімні телеграм-канали, зокрема телеграм-канал російського пропагандиста “СОЛОВЬЁВ”. У повідомленнях ідеться, що території Харківщини нібито захоплені військами НАТО. Мовляв, українська армія прирікає іноземців на неминучу смерть.

Насправді війська НАТО не беруть участі у війні, яку розв’язала Росія проти України. У відозві НАТО “У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії на Україну” йдеться, що дії НАТО є оборонними, спрямованими не на провокацію конфлікту, а на його запобігання. Альянс несе відповідальність за те, щоб ця війна не розгорнулася та не поширилася за межі України. Це означає, що країни-члени НАТО запобігають розширенню кордонів війни, захищаючи свої території та надаючи необхідну зброю Україні. 

Саме з цієї причини війська НАТО не можуть брати участі у війні.

Пропагандисти поширюють такий меседж, аби виправдати свої поразки на фронті. Нібито Росія воює проти колективного Заходу. Також Росія неодноразово намагалася дискредитувати Альянс: стверджувала, що військові слабкі та недієздатні, називає НАТО — ЛГБТ організацією тощо.

Російські ЗМІ масово поширюють інформацію про те, що начебто конгресмен Джеймі Раскін закликав знищити Росію через те, що  це православна країна з традиційними цінностями. І це – фейк. Хоча вигадали його не російські ЗМІ, а американські.

Про те, що Раскін закликає вести «релігійну» війну проти Росії, православ’я та її традиційних цінностей,  в ефірі каналу FoxNews  сказав ведучий Такер Карлсон. І саме він збрехав, оскільки відомий своєю прихильністю до Росії та неодноразово поширював маніпулятивні тези.  Ось повністю текст заяви Раскіна, але в короткому переказі він звучить так: Росія – світовий центр корупції, тоталітаризму, антифемінізму та порушення прав ЛГБТ. У той самий час Україна – демократична країна, яка відстоює ідеї толерантності, прав та свобод людей. Тому будь-кому, демократу чи республіканцю зрозуміло, чому Америка повинна підтримати Україну та зробити все, аби Росія програла цю війну.

Ні слова про православ’я чи релігійну війну в тексті Раскіна не було – їх вигадав Карлсон на радість місцевим трампістам та російським пропагандистам.  Нагадаємо, що саме Росія намагається представити свою агресію як «священну війну»  проти «сатаністів Заходу та України».

Таку інформацію поширили російські медіа з посиланням на інтерв’ю ексголови Служби зовнішньої розвідки України Миколи Маломужа. Це — фейк.

Насправді Микола Маломуж, відповідаючи на запитання говорив про те, що для підготовки стратегічного наступу треба підготувати резерви. Йшлося про мобілізацію військовослужбовців запасу з військовим досвідом. Про мобілізацію пенсіонерів не йшлося.

Як пише VoxCheck, для військовозобов’язаних запасу встановлено граничний вік перебування в запасі. Він залежить від звання військового: від 60 років для молодшого та старшого офіцерського складу до 65 років для вищого офіцерського складу. Під час воєнного стану в Україні можуть мобілізувати громадян віком від 18 до 60 років. Пенсійний вік чоловіків в Україні — 60 років за умови наявності необхідного страхового стажу (якщо людині не вистачає страхового стажу, вона може вийти на пенсію пізніше). Тобто, пенсійний вік і граничний вік перебування в запасі однакові. 

Раніше пропагандисти поширювали фейки про те, що в Україні нікому воювати, а тому до війська призивають ЛГБТ-людей. Також пропагандисти намагались  дискредитувати та зірвати мобілізаційні заходи в Україні поширюючи інші повідомлення. У такий спосіб вони намагаються відвернути увагу авдиторії від прихованої мобілізації в Росії.

Російські медіа вкотре маніпулюють темою ЛГБТ-військових. Цього разу поширюють меседжі, нібито в Україні вже немає кому воювати, тому на службу набирають геїв, лесбійок, трансгендерних осіб. Російське суспільство знане своєю нетерпимістю та гомофобією. На теренах північного сусіда України представників та представниць ЛГБТ-спільноти заведено вважати «збоченцями», людьми, що не варті поваги. ЛГБТ-осіб в Росії часто дискримінують, причому винних у таких діях, згідно із законодавством, неможливо притягнути до відповідальності. Говорячи про ЛГБТ-осіб, пропагандисти звертають увагу суто на їхню сексуальну орієнтацію, нівелюючи те, що гомосексуальні люди так само можуть бути фахівцями та фахівчинями в різних сферах, як і гетеросексуальні. Зокрема й у воєнній.

ЛГБТ-особи служать в українській армії давно. На їхню участь в обороні країни від агресії РФ українська преса почала активно звертати увагу ще на початку російсько-української війни, із 2014 року. У Конституції України прямо зазначено: «всі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними». Варто також знати, що у військкоматах не питають про сексуальну орієнтацію, адже до війська людей відбирають не за цією ознакою. Навпаки, звернення уваги на цей аспект можна розцінювати як дискримінацію.

В українському суспільстві, як й у війську, ще є певні проблеми з булінгом і нетерпимістю до ЛГБТ-осіб. Попри це, українські ЛГБТ-військові виконують свій обов’язок із захисту держави. Маніпуляції російської пропаганди щодо того, що в Україні «нікому служити», — це бажання, яке видають за дійсність.

Фейк про українських «геїв в армії» насправді не новий. Раніше російська пропагандистка Ольга Скабеєва озвучувала в ефірі своєї програми тезу про те, що нібито президент України Володимир Зеленський за наказом президента США Джо Байдена відрядив на Донбас «колони українських гомосексуалістів».

Нагадаємо, «Детектор медіа» раніше спростовував поширені в українських медіа та суспільстві міфи щодо ЛГБТ-спільноти, а також розповідав про те, як ЛГБТ-активісти беруть активну участь у військовому спротиві російським окупантам.

Цю тезу в соціальних мережах поширюють разом з картинкою прапора ЛГБТК(ІА+)-спільноти, до якої додали кольори українського прапору — сині та жовті смуги. Також деякі користувачі поширюють нібито заяву радника керівника Офісу президента України Олексія Арестовича, у якій він буцімто говорить, що «включення кольорів українського прапора означатиме визнання доблесних ЗСУ з боку ЛГБТК(ІА+)-спільноти та уособлюватиме безпрецедентну перемогу над світовим злом», передає Myth Detector.

Насправді жодні офіційні джерела не публікували цієї цитати Арестовича, а прапор ЛГБТК(ІА+)-спільноти не містить кольорів державного прапора України. Як передає Reuters, про змінений прапор писав портал Know Your Meme, який документує меми та інтернет-культуру. Там уточнили, що фото спочатку мало іронічне зміст, але згодом різні користувачі стали поширювати його без контексту, як реальну інформацію.

Американський онлайн-журнал LGBTQ Nation зазначив, що пропаганда проти ЛГБТК(ІА+)-спільноти «є важливою частиною військових зусиль Росії». «Зосередженість путінського режиму на приниженні ЛГБТ-спільноти всередині Росії використовується як частина його військових дій проти українського населення», — пише видання.

Цей фейк спровокував хвилю висміювання та критики України з боку іноземної авдиторії соцмереж. Зокрема, згадували про напади під час прайдів у різних українських містах. Тож, очевидно, що цей фейк поширювали, щоб підірвати підтримку України серед іноземців.