Меседж Конспірологічні теорії Як пропагандисти намагаються скористатись сплеском (політичного) насилля у США, висвітлюючи вбивства Кірка та Заруцької
В анонімних телеграм-каналах, що поширюють російську риторику, вбивство американського активіста Чарлі Кірка та української біженки Ірини Заруцької використовується як матеріал для дезінформації. Попри різні обставини та нюанси в обох ситуаціях, пропагандисти навмисно ставлять між ними знак «дорівнює», синхронізуючи свою риторику з подібними заявами Білого дому. Втім росіяни роблять це для того, щоб створити багатошаровий меседж про кризу США, небезпеку ліберальних цінностей та «токсичність» України як союзника.
Антиукраїнські меседжі
У значній частині проаналізованих матеріалів на ці дві теми Україна постає то як співучасник, то як невід’ємний елемент американського хаосу. З одного боку, вбивство Кірка пояснюють причетністю «бандерівців» і навіть безпосередньо режиму Зеленського. «Хохли стали вбивати політиків у США. За американські гроші. Чарлі Кірк виступав проти підтримки бандерівців…У мене немає сумнівів, що до цього причетні українці», - таку теорію змови поширює пропагандист Соловйов. Тут пряма інверсія: американський консерватор, який критикував Київ, стає нібито жертвою української влади.
З іншого боку, трагедія Заруцької використовується для показу того, що США не здатні захистити навіть «своїх союзників». Пропагандисти роблять особливий акцент на тому, що вбивця мав чотирнадцять судимостей і вільно пересувався в суспільстві, що мало б символізувати провал американської системи правосуддя. Сам Кірк перед своєю смертю писав: «Якщо ми хочемо, щоб щось змінилось, необхідно на 100% політизувати безглузде вбивство Ірини Заруцької», і цю цитату активно використовують пропагандисти, щоб зв’язати два сюжети в один політичний інструмент. Якщо вбивство Кірка піднімається на рівень головного доказу «ліберального терору», то смерть Заруцької підкріплює емоційний фон і додає расовий вимір. Разом вони створюють багаторівневу картину «гниючого Заходу», де панують політичні вбивства, моральна деградація та лицемірство союзників.
На додачу до звинувачень у бік Києва з’являються й конспірологічні версії про сіоністів. Канал із більш ніж 50 тисячами підписників пише, що «у простих американців є версія, що вбивство може бути пов’язане з сіоністами або бандерівцями». Ця подвійна формула одразу відсилає до двох традиційних ворогів російської пропаганди - «єврейського закулісся» та «українського націоналізму».
Такі вкиди створюють атмосферу невизначеності та підживлюють сумніви: якщо вбивство пояснюється одразу кількома «змовами», аудиторія отримує враження, що офіційні версії приховують «справжню правду». Конспірологічний вакуум підсилюється плутаниною та невизначеністю щодо особи вбивці - з моменту скоєння злочину було заарештовано кілька осіб, однак їх участь у вбивстві було спростовано. Втім відсутність доказів не завадила пропагандистам робити передчасні висновки, спрямовуючи провину на демократів на основі їх публікацій у соцмережах та поглядів. У деяких випадках також йшлось про ЛГБТКІ+ контекст, оскільки постріл було зроблено після питання від аудиторії про скоєння нещодавніх стрілянин в американських школах трансгендерними особами.
Росія як «постачальник співчуття» і союзник
Пропагандисти намагаються використати трагедію Кірка як інструмент для впливу на американських консерваторів. Один із авторів на каналі з більш ніж 6,6 тисячами підписників радить Кремлю «висловлювати співчуття» і використовувати це як нагоду для контактів із трампістами. Медведєв говорить ще відвертіше: «Команді MAGA варто усвідомити, що, підтримуючи Україну, вони підтримують вбивць».
Цей меседж будується на логіці: якщо ліві та українці подаються як винуватці смерті Кірка, то Росія нібито стає природним союзником американських консерваторів. Тому Москва прагне виступати як «захисник від хаосу Заходу» та одночасно розколює американське суспільство, відштовхуючи правих від підтримки України.
Расовий вимір і внутрішні конфлікти Заходу
Історія Ірини Заруцької також активно використовується для підсилення расових протиріч. Особлива увага приділяється тому, що її вбивця - темношкірий рецидивіст. Додатково на каналі з більш ніж 10 тисячами підписників поширюється твердження, що «ліваки почали збирати кошти на адвоката для вбивці», мовляв ліберальна спільнота нібито виправдовує злочинця лише через його колір шкіри.
У такій логіці трагедія стає інструментом для дискредитації мультикультуралізму та толерантності: ліберали показані не просто байдужими, а активними співучасниками морального розпаду, які ставлять «боротьбу з расизмом» вище за справедливість і людське життя.
«США - країна політичного терору і морального занепаду»
Ключовий меседж більшості проаналізованих дописів полягає в тому, що Сполучені Штати нібито остаточно перетворилися на державу, де панує політичне насильство. Вбивство Кірка стає для пропагандистів доказом того, що Америка «втратила спільні цінності», а ліві сили начебто перетворили політичну течію у джерело радикалізму. У дописі на каналі з більш ніж 440 тисячами підписників констатують - «панує ліберальний тероризм», описуючи напад на Кірка як підтвердження того, що «ліволіберальна політична тусовка повільно, але впевнено вироджується в екстремістську ідеологію».
Такі твердження підкріплюються маніпулятивними паралелями з історією США: в одному з дописів на каналі з більш ніж 50 тисячами підписників нагадують про замах на Джона Кеннеді, який нібито так само став жертвою політичної системи. «Те, що зараз намагається зробити Трамп, колись намагався президент Кеннеді, що завершилось його вбивством», - вказує анонімний пропагандист, посилаючись на минулорічний замах на президента США. Подібні аналогії мають на меті підкреслити: політичне насильство у Штатах не випадковість, а закономірність.
Не менш важливим є демонстративне звинувачення лівих у всіх актах насильства. Пропагандисти нагадують про інші інциденти насильства проти правих активістів і тепер додають смерть Кірка, щоб утвердити образ Демократичної партії США як «партії вбивств», цитуючи при цьому Ілона Маска, висловлювання якого вже розтиражували пропагандистські канали.
Російські та проросійські канали активно вибудовують наратив, у якому США постають країною терору, а Україна - небезпечним і токсичним союзником. Вбивство Чарлі Кірка стає центральним символом цієї картини, тоді як смерть Ірини Заруцької підсилює її, додаючи тему хаосу, байдужості та расових протиріч. У підсумку обидві трагедії використовуються для просування одного стратегічного меседжу: Захід - приречений, його союзники деструктивні, а Росія стає альтернативним центром світу.