Таку тезу поширили у соціальних мережах українського сегмента. У повідомленнях ідеться, що представники ЛГБТ-спільноти не служать в ЗСУ, а отже і законопроєкт №9103 про цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар «не потрібен».

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що теза, ніби представники ЛГБТ-спільноти не служать у лавах ЗСУ та не беруть участь у бойових діях не відповідає дійсності. У 2018 році в Україні створили об’єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права». Засновником цієї організації є тодішній доброволець батальйону «Донбас», а нині боєць 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Пилипенко, який зробив перший камінгаут як ветеран-учасник бойових дій.

У 2019 році ЛГБТ військові вперше пройшли колоною на Марші Рівності у Києві. Також у березні 2021 року об'єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права» оголосило про набір ЛГБТ-осіб, військових, фахівців, а також дружніх до ЛГБТ-спільноти осіб до лав однієї з мотопіхотних частин ЗСУ.

У разі прийняття законопроєкту про інститут реєстрованих партнерств дія документа поширюватиметься не лише на гомосексуальні, а й на гетеросексуальні пари. Однак реєстроване партнерство відрізняється від шлюбу.  Так партнери не змінюють прізвища, не можуть всиновлювати дітей та не обов'язково мають бути пов'язані романтичними стосунками. Як пояснював правозахисник Святослав Шеремет, батьківські права залишаються лише за біологічним батьком чи матірʼю, право опіки над дитиною надається другому партнеру лише на час перебування в партнерстві.