Росія перетворює пісенний конкурс Євробачення не просто на об’єкт критики, а на інструмент «культурної війни». Пропагандисти десятиліттями намагалися поєднати популярність конкурсу серед росіян з наративами про нібито моральну перевагу Росії над «західним занепадом». Як Росія систематично намагається дискредитувати Євробачення, використовує музику як платформу для ідеологічної боротьби, та відроджує радянську «альтернативу» конкурсу у вигляді «Інтербачення», розбиралися аналітики проєкту EUvsDisInfo.

Від веселкових прапорів до «Гейропи»

У проросійській риториці Європа це не просто географічне об'єднання, а символ морального падіння. Ключовим мемом стала вигадана Кремлем назва «Гейропа», яка в їхній інтерпретації уособлює усю «збоченість» Заходу. І Євробачення, із його інклюзивністю та відкритістю до ЛГБТК+ спільноти, у цій картині світу стало символом «західної дегенерації».

Ця риторика активно почала використовуватися ще з 2014 року, коли термін «Гейропа» був вперше прив'язаний саме до Євробачення. Відтоді конкурс стабільно фігурує у кремлівських кампаніях дискредитації західних цінностей.

Ображений глядач: реакція Росії після відсторонення

У 2022 році Росія була виключена з Євробачення через повномасштабне вторгнення в Україну. Втративши можливість брати участь у конкурсі, Кремль активізував інформаційні атаки на нього. У 2024-му, після конкурсу в шведському Мальме, російські державні медіа вибухнули агресивною риторикою. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що конкурс «перевершив будь-які оргії, шабаші та блюзнірства».

Пропагандистські ресурси заявили, що перемога «гомосексуаліста зі Швейцарії» є черговим доказом морального занепаду Європи, а сам конкурс назвали «болотом аморальності й антикультурних цінностей».

Інтербачення як «анти-Євробачення»

У лютому 2025 року Володимир Путін видав указ про створення «Інтербачення», альтернативного конкурсу пісні, який має стати відповіддю Євробаченню. За задумом, новий конкурс має пропагувати «традиційні духовно-моральні цінності» та бути вільним від будь-яких «перверсій», як висловився очільник російського МЗС Сергій Лавров. У часи Холодної війни СРСР уже створював схожий проєкт, конкурс «Інтербачення» проводився з 1965 по 1980 роки. Тепер його відродження є не просто спробою створити культурну альтернативу, а прямим відлунням радянського минулого. Очолив підготовку конкурсу особисто заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, який відкрито заявляє, що суспільство треба «програмувати». Він відомий як один з архітекторів сучасної кремлівської дезінформаційної машини.

Співати буде не будь-хто

Участь у новому конкурсі вже підтвердила Білорусь. Серед потенційних учасників також розглядаються Китай, Азербайджан, Бразилія, Куба, Киргизстан та країни Близького Сходу. Від Росії, як очікується, виступатиме співак Шаман (Ярослав Дронов), палкий прихильник Путіна та автор пісні «Встанем», що стала музичним тлом прокремлівських мітингів. Його інший хіт «Я русский» із націоналістичними мотивами викликав паралелі з естетикою Третього рейху.

Війна не лише зброєю, а й піснею

Історія з Шаманом це лише ілюстрація ширшого процесу: Кремль дедалі частіше використовує культуру як арену ідеологічного протистояння. Якщо у 2003 році Росія ще могла відправити на Євробачення поп-дует t.A.T.u, що позиціонувався як лесбійська пара, то сьогодні ті самі ідентичності стали об’єктами заборон. У 2023 році Росія навіть оголосила міжнародний ЛГБТ-рух «екстремістською організацією».

Відродження Інтербачення це нав’язування російського бачення «норми», відмежування від Європи, підсилення уявлень про «духовну перевагу» та просування авторитарної культурної політики. Пісенний конкурс стає частиною гібридної війни Кремля, війни за уми, цінності та ідентичність.