Фактчекери проєєкту StopFake звернули увагу на те, що у проросійському сегменті соцмереж поширюють відредагований скриншот нібито публікації «Радіо Свобода». У фейковому заголовку стверджується, що президент України Володимир Зеленський готовий провести вибори за умови отримання реальних гарантій безпеки від США, але лише якщо підрахунок голосів здійснюватиме сам уряд. Цей вигаданий меседж пропагандисти супроводжують насмішками на кшталт: «Грошей на вибори дайте, але на слово повірте».

У реальному тексті йдеться про те, що Володимир Зеленський заявив про готовність організувати президентські вибори в Україні протягом двох–трьох місяців за умови гарантування безпеки їх проведення. Президент наголосив, що очікує допомоги від США, зокрема у координації з європейськими партнерами, для забезпечення належних умов голосування. Жодних згадок про особливий або контрольований урядом підрахунок голосів у його заяві не було.

Паралельно тему виборів в Україні активно коментує Дональд Трамп, який вважає їх одним із можливих елементів мирного врегулювання війни. В одному з інтерв’ю президент США заявив, що тривале перебування Зеленського на посаді є «недемократичним», водночас визнавши, що українці можуть переобрати його на другий термін. 

З 30 вересня в російськомовному сегменті Facebook почала поширюватися нібито обкладинка сатиричного французького журналу Charlie Hebdo, яка начебто стосується парламентських виборів у Молдові. Однак ця обкладинка — фейкова.

Про це повідомляє грузинський фактчекінговий проєкт "Детектор міфів".

На зображенні — карикатурні зомбі, один з яких тримає прапор Молдови, а інший — біле полотнище з логотипом проєвропейської партії PAS (Партія дії та солідарності). Заголовок карикатури звучить як: «Мертві молдовани знову обрали PAS».

Насправді номер Charlie Hebdo із зазначеним номером 1732 вийшов 1 вересня і не мав жодного стосунку до виборів у Молдові. На справжній обкладинці зображено карикатуру на колишнього президента Франції Ніколя Саркозі.

У Facebook-постах поширюється теза, що карикатура нібито «викриває» махінації з голосами померлих виборців на користь PAS — партії, очолюваної президенткою Майєю Санду. Джерелом фейкової обкладинки зазначають Telegram-канал «Гагаузская Республика», де її опублікували 30 вересня. Наступного дня зображення з’явилося і в Telegram-каналі «Шкварка 2.0».

Фальшиві обкладинки Charlie Hebdo не є новинкою — подібні маніпуляції регулярно використовуються для дискредитації політиків, особливо з проєвропейських країн. Такі вкиди часто створюють і поширюють задля дезінформації та посилення політичної напруги в суспільстві.

Прокремлівські джерела поширюють дезінформацію, стверджуючи, що Україна нібито планує зібрати дрони з уламків російських дронів "Герань", які впали на її території, щоб атакувати транспортні хаби НАТО в Польщі та Румунії, звинувативши в цьому Росію. Інцидент 10 вересня 2025 року, за їхніми твердженнями, був "тестуванням" протиповітряної оборони НАТО.

На це звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. 

Ця дезінформаційна кампанія є частиною прокремлівської наративної стратегії, яка зображує Україну як агресивну державу, що прагне втягнути НАТО у війну з Росією.

Твердження про те, що Україна готує провокації проти НАТО, є безпідставними та частиною російської гібридної війни. Факти вказують на Росію як на джерело дронних атак і порушень повітряного простору, що підтверджується офіційними заявами лідерів НАТО, резюмують аналітики.

Російська служба зовнішньої розвідки стверджує, що ЄС нібито планує «сербський майдан», щоб привести до влади «підконтрольне» керівництво.

На це звернули увагу аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Протести в Сербії викликані внутрішніми політичними проблемами, а не «втручанням» ззовні. Жодних доказів організації Євросоюзом «майдану» немає.

Російська пропаганда традиційно пояснює будь-які народні протести «впливом Заходу», зображаючи їх як сплановані спецоперації.

Мета таких маніпуляцій: дискредитувати ЄС і переконати сербське суспільство у «змові Заходу». Насправді ж люди протестують через власні проблеми та невдоволення владою, а не через «вказівки з Брюсселя».

Подібні наративи росія використовує не вперше. Наприклад, уже понад 10 років вона називає українську Революцію гідності «переворотом, організованим США», щоб спотворити її суть.

У Сербії тривають масові антикорупційні протести, що почалися в листопаді 2024 року після обвалу даху вокзалу в Новий Сад, де загинуло 16 людей. Студенти звинувачують владу президента Вучича в корупції та недбалості щодо інфраструктури. До березня 2025-го акції поширилися на 400 міст, зібравши сотні тисяч учасників – найбільший мітинг у Белграді налічував до 325 тис. осіб.

Вимоги: розслідування трагедії, дострокові вибори, боротьба з корупцією та авторитаризмом. Протести мирні, але в серпні 2025-го ескалювали в сутички з поліцією та прихильниками влади: підпали офісів партії SNS, травми, арешти. Вучич називає демонстрантів «терористами» та звинувачує в «іноземному змові». Рух не вщухає, вимагаючи справедливості.

Російська пропаганда активно поширює дезінформацію про українського політика Андрія Парубія, якого було убито 30 вересня у Львові, звинувачуючи колишнього спікера Верховної Ради в організації розстрілів на Майдані, підпалі Будинку профспілок в Одесі та нібито «державному перевороті» в Україні. Ці наративи є частиною скоординованої інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію України та її діячів. StopFake розвінчав ключові фейки пропаганди про Андрія Парубія. 

Фейк 1: Андрій Парубій «керував снайперами» на Майдані

Спростування: Жодних доказів причетності Андрія Парубія до розстрілів протестувальників під час Революції гідності у 2013–2014 роках немає. За даними Офісу Генерального прокурора України, насильницькі злочини та вбивства на Майдані вчинили українські правоохоронці за наказом тодішньої влади під значним впливом Росії. Начальник департаменту у справах Майдану Олексій Донський зазначив, що Росія мала «величезний вплив» на ці події, зокрема через взаємодію співробітників російської ФСБ та СБУ в інформаційній сфері.

Один із поширених фейків – фото та відео, де Парубій нібито допомагає снайперам залишити готель «Україна». Насправді ці матеріали стосуються подій 1 квітня 2014 року в готелі «Дніпро», а не лютого 2014 року, як стверджує пропаганда. Цю дезінформацію неодноразово спростовував проєкт StopFake.

Фейк 2: Парубій «організував підпал» Будинку профспілок в Одесі 2 травня 2014 року

Спростування: Слідство Генеральної прокуратури України не знайшло жодних доказів причетності Андрія Парубія до подій в Одесі 2 травня 2014 року. Пожежа в Будинку профспілок стала наслідком масових заворушень, а не спланованим актом. За даними ГПУ, вогонь спалахнув із внутрішньої сторони будівлі через дії осіб, які кидали пляшки із запалювальною сумішшю, щоб перешкодити проникненню супротивників. Ефект «димоходу» призвів до швидкого поширення диму, що стало причиною загибелі людей на сходах та в прилеглих приміщеннях.

У 2019 році Державне бюро розслідувань відкривало провадження за заявою проросійського політика Андрія Портнова, але воно не призвело до жодних обвинувачень проти Парубія. Європейський суд з прав людини у 2025 році у справі «В'ячеславов та інші проти України» вказав на бездіяльність місцевої влади під час заворушень, а також на роль російської дезінформації у трагедії, але не згадував Парубія.

Фейк 3: Парубій був «архітектором державного перевороту» в Україні

Спростування: Наратив про «держпереворот» – один із ключових елементів російської пропаганди, який використовується для виправдання агресії проти України. Революція гідності 2013–2014 років була народним протестом проти корумпованого режиму Віктора Януковича. Після його втечі вибори в Україні були визнані легітимними міжнародною спільнотою, включно з Росією. Жодних доказів існування «держперевороту» чи причетності Парубія до нього немає.

Фейки про Андрія Парубія є частиною ширшої кампанії російської пропаганди, яка намагається спотворити історію Революції гідності та подій в Одесі. Аналіз платформи Osavul виявив сплеск однакових коментарів у соціальних мережах, що вказує на скоординовану роботу ботів або тролів. Закликаємо перевіряти інформацію та довіряти лише надійним джерелам, щоб протистояти дезінформації.

Читайте також: Некролог від ворогів. Російські провладні медіа й пропагандисти — про вбивство Андрія Парубія

Фактчекери з проєкту «Вистиномер» викрили два фейки про «конфігурацію миру» в Україні та легітимність влади України, які ширяться у македонському сегменті соцмереж.

«Зеленський нелегітимний»

У проросійських дописах висміюють пропозицію Емманюеля Макрона щодо переговорів між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним у Швейцарії. Автори поширюють твердження, що «Зеленський нелегітимний президент» і його «мандат закінчився», тож Путін нібито не сяде з ним за стіл переговорів. Це неправда. Відповідно до закону України про воєнний стан, повноваження президента автоматично продовжуються на час дії воєнного стану, а вибори не проводяться. Зеленський залишається легітимним главою держави. У «Вистиномер» наголошують: саме Кремль роками поширює цю вигадку. При цьому набагато доречніший приклад нелегітимності – це сам Путін, адже за чверть століття його правління Росія не бачила ані вільних, ані чесних виборів, а більшість опонентів режиму опинилися за ґратами, були вбиті чи змушені емігрувати.

«ЄС та Україна не фактор у переговорах»

Інший фейк стверджує, що долю миру нібито вирішують лише Дональд Трамп і Володимир Путін, ані Україна, ані Євросоюз не мають впливу. Насправді це маніпуляція. Перед самітом у США канцлер Німеччини Фрідріх Мерц організував у Берліні підготовчу конференцію за участю європейських лідерів, представників Єврокомісії, НАТО й самого Зеленського. Згодом у Вашингтоні відбулася широка зустріч, де США, ЄС, НАТО та Україна узгоджували питання безпеки. Тож твердження про «відсутність ролі» України та ЄС – відверта неправда. Фактчекери нагадують: саме Україна є жертвою агресії й реалізує своє право на самооборону, а європейські партнери системно підтримують її в цьому.

Таким чином, обидва приклади демонструють єдність наборів тем для маніпуляцій, які російські пропагандисти застосовують на світовій арені. 

Російський політик Дмитро Медведєв знову оприлюднив пропагандистські заяви, вигадуючи нові терміни на кшталт «депаразитизація» та «дебандерізація» України. У своїх висловлюваннях він цинічно говорить про «демократизацію», хоча сам мешкає у країні, де знищено політичну опозицію, вільні медіа працюють в еміграції, а вибори давно втратили конкуренцію. Цю дезінформацію викрили фактчекери проєкту «БезБрехні».

Як зазначив керівник проєкту Олександр Гороховський, нова термінологія, яку просуває Медведєв, — це пропагандистська абракадабра, покликана приховати справжню мету російської агресії. За словами експерта, під виглядом «оздоровлення» Кремль намагається виправдати геноцид українського народу, знищення національної ідентичності, поневолення економіки та насадження власної диктаторської моделі.

Такі словесні конструкції, як «дебандерізація», по суті означають спробу стерти історичну пам’ять українців, а «депаразитизація» — звинувачення України у надмірній залежності від Заходу. Під терміном «демілітаризація» ховається прагнення роззброїти державу, щоби легше її захопити. А «демократизація» в уявленні російської верхівки — це фактично нав’язування авторитарного режиму.

Медведєв виступає з пропагандою про демократичні цінності, але сам представляє систему, в якій придушено будь-які прояви політичної конкуренції, опозиція ліквідована, незалежна преса змушена рятуватися за кордоном, а Конституцію країни переписали під одну особу. Він також звинувачує Україну в «превентивних ударах», водночас закликаючи до них сам і забуваючи, що саме Росія розв’язала війну.

Паралелі, які Медведєв проводить між Україною та нацистською Німеччиною, не витримують критики. Справжні воєнні злочини відбуваються з боку Росії: трагедії Бучі, Ірпеня, Ізюма, масові катування, депортація українських дітей — усе це повторює практики СС та концтаборів. Заявами про «остаточне вирішення українського питання» російська влада демонструє геноцидні наміри.

Попри звинувачення в «паразитизмі», саме Україна протягом трьох десятиліть будувала незалежну економіку, тоді як Росія залишається залежною від експорту нафти, газу та військової допомоги з боку авторитарних режимів. Водночас Росія скуповує дрони в Ірані та боєприпаси в КНДР, тоді як Україні намагаються заборонити навіть оборонятись.

У підсумку, Медведєв не просто вигадує нові слова — він намагається створити концептуальну основу для геноциду під виглядом «оздоровлення». Справжній «Третій Рейх» сьогодні — не в Києві, а у Москві, де влада, як колись Гітлер, обіцяє мир лише в обмін на території, життя та покору.

 Фактчекери із проєкту «Demagog.pl» опублікували підсумковий звіт щодо дезінформації та операцій впливу в період президентських виборів 2025 року. У документі описані наймасштабніші маніпуляції у медіа та соцмережах, атаки на кандидатів, поширення мови ворожнечі й фейкових новин, а також використання штучного інтелекту у політичній агітації.

Команда Demagog пише, що протягом виборчої кампанії зафіксувала 242 випадки поширення фейків, з яких 23 безпосередньо стосувалися кандидатів та процесу голосування. Також вони перевірили  185 публічних заяв політиків — понад половина з них виявилася неправдивою або маніпулятивною.

Основною метою операцій впливу було делегітимізувати окремих кандидатів, зокрема Рафала Тшасковського, Артура Бартосевича, Кароля Навроцького та Шимона Головню. Їх звинувачували у співпраці з "глобалістами", Європейським Союзом чи єврейськими організаціями, що подавалося як «загроза для польського суверенітету». Кампанія супроводжувалась масштабним поширенням мови ворожнечі: у публікаціях фігурували расистські та ксенофобські висловлювання, зокрема щодо мусульман, людей з африканським походженням та євреїв. У публічний обіг активно вкидали інвективи на кшталт «субсахарські інженери», популяризовані зокрема акаунтом Boston Tea.

Увагу автори звіту приділили і проросійським тезам. Серед таких вони навели повідомлення про Україну, президента Володимира Зеленського та українських біженців, які перебувають у Польщі. Пропаганда зображувала їх як загрозу чи фінансовий тягар для держави. Також маніпулювали страхами щодо війни: з’являлися фейки про нібито плани польської влади відновити обов’язкову військову службу або відправити армію до України. Ці меседжі використовувались для просування політиків із виразною антиукраїнською риторикою, зокрема Мацея Мацяка, як «єдиного антивоєнного кандидата» з «антибандерівською» позицією.

Звіт також розкриває випадки підриву довіри до виборчого процесу — поширювались змонтовані фальшиві соцопитування, які нібито демонстрували перевагу кандидата Ґжеґожа Брауна, а також конспірологічні теорії про те, що влада планує скасувати вибори у разі його перемоги, посилаючись на вигадане «російське втручання».

Окремим напрямом дезінформаційної кампанії стало використання штучного інтелекту. За його допомогою створювались зображення та відео, які нібито демонстрували підтримку певних кандидатів або дискредитували опонентів. Часто ці матеріали виглядали реалістично і вводили в оману виборців. Зокрема, зафіксовано приклади використання AI для фабрикації знімків, які пізніше поширювали навіть під час виборчої тиші. Таким чином, штучний інтелект став одним із нових інструментів політичної маніпуляції у цифровому просторі.

«Детектор медіа» зафіксував чергові випадки поширення проросійськими пропагандистськими анонімними телеграм-каналами підробних обкладинок західних видань. Цього разу німецького сатиричного видання Titanic та французького Charlie Hebdo. 

Зокрема, агітпроп маніпулює результатами саміту НАТО в Гаазі, нібито підсилюючи свої аргументи, спираючись на фейкову обкладинку Titanic, на якій Володимир Зеленський «стукає у двері Альянсу», а його не пускають, ні у 2025, ні у 2050, ні у 2150 році. У підсумковій декларації саміту, справді, не йдеться про запрошення України до вступу в НАТО. Проте тепер держави-учасниці Альянсу домовилися включати допомогу Україні в ліміт збільшення витрат на оборону, який поступово зростатиме до 5% ВВП. Перевірка офіційного сайту видання Titanic показала, що такої обкладинки не існує. Останні номери видання присвячені взаєминам між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним і спробі активістки Грети Тунберг відвідати Газу.

Інший зафіксований «Детектором медіа» приклад — нова фейкова обкладинка французького сатиричного видання Charlie Hebdo, спрямована на дискредитацію президентки Молдови Маї Санду. На підробній обкладинці розміщена карикатура на політикиню та підпис «Санду готова прийняти у себе всіх». Пропагандисти просувають тезу, мовляв, влада намагається перетворити Молдову на «притулок для біженців з усієї Європи». Перевіривши офіційний сайт видання, «Детектор медіа» встановив, що номер за 25 червня, який підробили пропагандисти, зображає Дональда Трампа, а не Маю Санду. 

Насправді Молдова у червні 2025 року відмовила у в'їзді майже двомстам громадянам Росії та Білорусі, які намагалися потрапити на її територію під приводом змагань із кікбоксингу. Восени цього року в Молдові відбудуться важливі вибори до парламенту, до яких російська пропаганда вже розгорнула кампанію з дезінформації та поширення впливу на користь проросійських партій. 

На «Хроніках дезінформації» ми розповіли про понад 30 випадків поширень фейків начебто від імені Charlie Hebdo та сотню фейкових обкладинок відомих медіа.  

Проросійські медіа та телеграм-канали поширюють маніпулятивну інформацію про нібито «першу заяву нового президента Південної Кореї» Лі Чже Мьона щодо України. Як з'ясували експерти StopFake насправді ці висловлювання датуються 2022 роком, а політик згодом вибачився за них.

Лі Чже Мьон буцімто заявив, що Володимир Зеленський «спровокував» Росію, а український лідер нібито «не розбирається в політиці та дипломатії». Деякі публікації також згадують замах на Лі Чже Мьона в 2024 році, спекулюючи, що політика атакували за його нібито проросійську позицію та підтримку скасування санкцій проти РФ. 

Цитата, яку поширюють як «першу заяву нового президента», насправді датується 2022 роком. Тоді Лі Чже Мьон справді зробив подібну заяву під час телевізійних дебатів у рамках президентської кампанії. Однак важливо зазначити, що одразу після цих висловлювань політик публічно вибачився. У своєму пості у Facebook він написав: «Якщо мої слова, на противагу моїм намірам, викликали непорозуміння в українців, то мені не вдалося правильно висловитися».

Тоді Лі Чже Мьон пояснював, що його критичні зауваження були спрямовані головним чином проти свого головного суперника у президентських перегонах Юн Сок Йоля. Політик критикував «необґрунтовані дипломатичні та безпекові погляди» опонента, а не намагався принизити українського лідера чи український народ.

Дострокові президентські вибори в Південній Кореї відбулися 3 червня 2024 року після усунення з посади Юн Сок Йоля, який незаконно оголосив воєнний стан у країні. Парламент проголосував за його імпічмент. Лі Чже Мьон від ліберальної "Демократичної партії" переміг, набравши 48,83% голосів виборців. Хоча новий президент і залишається проти передачі зброї Україні (Південна Корея й раніше надавала винятково гуманітарну допомогу), він висловив готовність долучитися до повоєнного відновлення української держави. Також Лі Чже Мьон планує продовжувати продаж зброї європейським країнам.

Поширювана проросійськими джерелами інформація є класичним прикладом маніпуляції: застарілі висловлювання 2022 року подаються як актуальну позицію новообраного президента, при цьому замовчуються як вибачення політика, так і контекст його заяв. Мотиви замаху на Лі Чже Мьона також спотворюються для підтримки хибного наративу про його нібито проросійську позицію.

У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

На тлі поширення фейків та дезінформації щодо результатів виборів президента Румунії російські пропагандистські телеграм-канали підробили обкладинку журналу L'Hémicycle. На фейковій обкладинці розмішена карикатура Емманюеля Макрона між черевиками чоловічої фігури, яка значно переважає за розміром зображеного президента Франції. Такі фейки з'явилися водночас із твітами засновника телеграму Павла Дурова в іксі, в яких він звинуватив «розвідку однієї із західних держав» у втручанні у вибори в Румунії. Підпис на підробній обкладинці «Макрон vs. Дуров. Розмір має значення» пропагандисти прокоментували так: «з обкладинки ми відразу бачимо, у кого, на думку французів, немає проблем із розміром». 

Утім це фейк. Перевірка офіційного сайту журналу спростувала наявність схожої обкладинки в останнього або попередніх, друкованих чи електронних випусків L'Hémicycle.

Вже 20 травня Дуров у своєму дописі в іксі відповів на твіт кандидата у президенти Джордже Сіміона про рішення оскаржити в Конституційному суді результати другого туру президентських виборів у Румунії: «Я готовий приїхати і свідчити, якщо це допоможе румунській демократії». 

22 травня Конституційний суд Румунії відхилив прохання Джордже Сіміона про анулювання президентських виборів, на яких виграв його опонент Нікушор Дан.

Подібні фейки є частиною ширшої дезінформаційній кампанії, що має на меті дискредитувати вибори в Румунії, представити вибори у країнах ЄС як «змову еліт» і стимулювати недовіру до демократичних інститутів у країнах Східної Європи. 

У російських пропагандистських медіа та телеграм-каналах поширюється цитата засновника месенджера Телеграм Павла Дурова, яка нібито викриває «змову за участі французьких спецслужб» щодо нещодавніх президентських виборів у Румунії. Як підкреслюють експерти проєкту EUvsDisInfo, це класичний приклад маніпуляції та перекручування фактів із метою підриву довіри до демократичних процесів.

Пропагандисти стверджують, що Дуров буцімто публічно викрив спробу впливу французьких спецслужб на вибори в Румунії. За версією агітпропу Париж хотів змусити Телеграм «блокувати консервативні голоси». Це, на думку розповсюджувачів фейку, дозволило європейській «мафії» фальсифікувати результати виборів і не допустити до влади кандидата Джордже Сіміона. Ключовий меседж цієї дезінформаційної кампанії: «народ ніколи нічого не вирішує, усе контролюють еліти». Цим кремлівська пропаганда намагається підірвати віру громадян у чесність виборів не лише в Румунії, а й загалом у демократичних країнах.

Що сталося насправді?

Павло Дуров справді заявив, що представники французьких спецслужб зверталися до нього з проханням обмежити певний контент у Telegram. Проте у своєму дописі на платформі X 18 травня 2025 року він уточнив: «Цієї весни в Hôtel de Crillon у Парижі глава французької розвідки Ніколя Лернер попросив мене заблокувати консервативні акаунти в Румунії перед виборами. Я відмовився. Але ця заява була зроблена людиною, яка не надала жодних доказів». Тобто йдеться не про офіційне втручання, а про непідтверджене прохання, яке Дуров, за його ж словами, не виконав.

Генеральна дирекція зовнішньої безпеки (DGSE), розвідслужба Франції, публічно спростувала слова Дурова: «DGSE справді зверталася до Павла Дурова з питань, що стосуються боротьби з тероризмом та розповсюдженням дитячої порнографії, але категорично спростовує будь-які прохання про блокування акаунтів у зв’язку з виборчими процесами». Тобто жодного підтвердження тиску на Телеграм для цензури політичного контенту не було надано.

Подібні фейки це частина ширшої дезінформаційній кампанії, що має на меті дискредитувати вибори в Румунії, представити вибори у країнах ЄС як «змову еліт» та стимулювати недовіру до демократичних інститутів у країнах Східної Європи. 

У мережі поширюється відео з логотипом Euronews, в якому стверджується, що рейтинги президента Сербії Александра Вучича та прем'єр-міністрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана відповідно зросли після їхнього візиту до Росії на 9 травня. Цей вчинок нібито оцінили громадяни, які «підтримують мир і діалог з Росією», внаслідок чого рейтинг підтримки лідерів постсоціалістичних держав нібито зріс на 10 відсотків.

Однак ця новина, як довели у StopFake, є повністю сфабрикованою, і Euronews не випускав такого відео: його не можна знайти на сайті або в соціальних мережах медіа. Жодне інше надійне джерело також не писало про таку тенденцію — навпаки, інформація поширювалася виключно пропагандистськими та російськомовними ресурсами.

Немає даних про те, як саме поїздка до Москви вплинула на підтримку громадян цих країн своїми урядами. Проте твердження про те, що рейтинги Фіцо, Орбана та Вучича зросли, явно хибне. Орбан взагалі вирішив не відвідувати парад у Москві. Він просто не був там, і тому його рейтинг ніяк не постраждав. Водночас існують інші причини зниження рейтингу Орбана та політичних протестів у країні. Наприклад, 14 травня Financial Times писала, що підтримка Віктором Орбаном ультранаціоналістичного кандидата на виборах у Румунії викликала обурення серед угорської діаспори та ще більше посилила довіру до його конкурента, Петера Мадяра, який зараз швидко набирає популярності. За опитуваннями, він зараз найпопулярніший політичний діяч Угорщини.

Рейтинги Роберта Фіцо також не на найвищому рівні: 14 травня місцеві ЗМІ повідомили, що більше третини словаків вважають, що Фіцо інсценував торік замах на себе заради політичних балів,. І що опитування думки словаків демонструють зростання недовіри до уряду. Крім того, попередня поїздка Фіцо до Москви — у грудні 2024 року — викликала обурення не лише серед громадян, а й серед його власних союзників. Тоді чотири коаліційні депутати від соціал-демократичної партії «Глас» (Голос) дистанціювалися від поїздки, заблокували деякі пропозиції коаліції та оголосили про візит до Києва. «Поїздка Фіцо до Москви була ганьбою для Словаччини», — сказав у інтерв’ю POLITICO лідер партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка. «Але це частина більшої історії про прем’єр-міністра, який, здається, не… цікавиться вирішенням реальних проблем, які турбують людей у Словаччині. Замість цього він літає по всьому світу, зустрічаючись з диктаторами».

Сербія взагалі охоплена масованими антиурядовими протестами з листопада 2024 року. 12 травня лідер Сербської демократичної партії заявив, що Вучич не планує призначати дострокові парламентські вибори, попри вимоги протестувальників, оскільки підтримка політика швидко та стабільно падає. Таким чином, рейтинги Орбана, Фіцо та Вучича серед власних громадян досить низькі, не в останню чергу через проросійські позиції цих політиків.

Так званий Парад Перемоги в Москві став ще одним приводом для російської пропаганди поширювати дезінформацію. Більше про ІІ світову у російській пропаганді читайте за посиланням.

28 квітня 2025 року лідер Ліберальної партії Марк Карні переміг на виборах прем’єр-міністра Канади, випередивши свого суперника з Консервативної партії П’єра Пуальєвра. Ключовою темою кампанії несподівано стала проблема суверенітету — на тлі суперечливих заяв колишнього президента США Дональда Трампа про бажаність Канади як «51-го штату Америки». У ситуації зростаючої міжнародної напруги та внутрішньої економічної кризи роль соціальних медіа у виборчому процесі виявилася критичною. У темі розібрались аналітики DFRLab.

Блокування новин Meta створило інформаційний вакуум

З червня 2023 року Meta заблокувала доступ до новин для користувачів у Канаді — у відповідь на закон Bill C-18, що зобов'язує техгігантів платити місцевим медіа за контент. Це рішення, яке залишилося чинним до дня виборів, призвело до серйозних змін у медіапейзажі: канадці бачили менше достовірної інформації, натомість переважала емоційна й часто маніпулятивна риторика.

«Ми спостерігали падіння новинного трафіку на понад 11 мільйонів переглядів щодня у Facebook та Instagram», — йдеться у звіті Media Ecosystem Observatory.

У січні 2025 року Meta також припинила програму фактчекінгу, що ще більше ускладнило боротьбу з фейками. Попри формальне партнерство з виборчою комісією Канади, компанія не змогла (чи не захотіла) заблокувати фальшиві новини — в той час як справжні джерела інформації залишались недоступними.

Штучний інтелект та шахрайство на основі фейкових ЗМІ

Кампанія, яка поєднувала використання ІІ, фейкових сайтів та шахрайських схем, поширювалась на платформах X (колишній Twitter) і Facebook. Зокрема, у мережі ширився фейковий інтерв’ю з Пуальєвром, де той нібито рекламує «Quantum AI» — шахрайську криптоплатформу.

Також виявлено щонайменше сім deepfake-відео з Марком Карні, стилізованих під інтерв’ю CBC або CTV, які перенаправляли користувачів на фішингові сайти. Фальшиві заголовки повідомляли, що Карні, Пуальєвр або Джагміт Сінг заарештовані чи поранені.

«25% опитаних канадців бачили ці фейкові новини, і хоча 59% розпізнали їх як підробку, інші могли сприйняти дезінформацію за правду», — зазначають у звіті CDMRN.

Роль Canada Proud та ботів на X

Правоконсервативна мережа Canada Proud виявилася потужним інструментом впливу: до виборів вона витратила близько 270 тисяч CAD на рекламу, що спрямовувалась проти Карні. Після офіційного початку виборчої кампанії платна реклама припинилась, але контент мережі продовжував ширитись у формі скриншотів, мемів та дописів — без жодних обмежень.

Паралельно, на платформі X діяла мережа ботів, що поширювали дезінформацію, спрямовану переважно проти Ліберальної партії. Особливої популярності набули фейкові зображення, що нібито пов’язували Карні з Джеффрі Епштейном і Гіслейн Максвелл — включаючи ІІ-згенеровані фото з басейнів та ресторанів.

Іноземне втручання: Китай, Індія та Росія

Хоча домінували внутрішні інформаційні кампанії, іноземне втручання теж було зафіксоване. Зокрема, китайський акаунт Youli-Youmian на WeChat — пов’язаний із Компартією Китаю — поширював маніпулятивні наративи, спрямовані на китайську діаспору Канади. Утім, аналітики CDMRN виявили, що Канада була лише одним із багатьох об’єктів його публікацій.

Також Китай, за повідомленням SITE, провів онлайн-кампанію проти кандидата-консерватора Джо Тея, який публічно підтримував демократичні рухи в Гонконгу.

Нові виклики для демократій

Аналітики наголошують: канадські вибори стали прикладом того, як цифрове середовище може викривлювати політичний процес. Поєднання алгоритмічного посилення, брак прозорості з боку платформ, маніпулятивного контенту й потенційного іноземного втручання створює серйозну загрозу для виборчої цілісності.

«Це не просто виклик безпеки — це виклик демократії», — підсумовує команда DFRLab.

Перед федеральними виборами в Канаді, які відбудуться 28 квітня 2025 року, у мережі X (колишній Twitter) зросла активність ботоподібних акаунтів, що масово поширюють політичний контент, особливо у вигляді спам-повідомлень. Ці акаунти активно відповідають на публікації федеральних партій та їхніх лідерів, інколи також атакуючи політичних коментаторів. У проєкті DFRLab довели неавтентичність такої активності.

Дослідники нагадали, що боти і ботоподібні акаунти давно розглядаються як інструменти маніпуляції платформами, розповсюдження спаму та деструктивного впливу на онлайн-дискурс, особливо у виборчий період. Саме тому правила платформи X щодо цілісності платформи та автентичності забороняють «спам контенту та спам залучення», кваліфікуючи це як неавтентичну поведінку.

Нижче - приклади таких масово поширюваних повідомлень від DFRLab:

«Під час критичних періодів, таких як федеральні вибори, присутність та вплив ботоподібних акаунтів можуть серйозно зашкодити цілісності інформаційного простору та виборчого процесу», — зазначають автори дослідження DFRLab.

Національна безпека Канади раніше вже висловлювала занепокоєння через ризики маніпуляцій та дезінформації, здатних підірвати демократичні інститути країни. Комісарка громадського розслідування Марі-Жозе Хоуг наголосила: «Дезінформація є потужною загрозою для демократії Канади. Якщо ми не знайдемо способу протистояти їй, вона зможе спотворити наші погляди та трансформувати суспільство. На мою думку, інформаційна маніпуляція зараз є найбільшою екзистенційною загрозою для нашої демократії».

Як виявили ботоподібну активність

DFRLab проаналізував акаунти основних політичних партій Канади — Консервативної партії, Ліберальної партії, Нової демократичної партії (NDP) та Блоку Квебеку — а також сторінки їхніх лідерів. Усього дослідники зібрали понад 3500 постів за період із 1 січня по 17 квітня 2025 року та близько 2,4 мільйона взаємодій (перепостів, відповідей і цитат).

Аналіз показав характерні ознаки ботоподібної поведінки: надмірна кількість репостів і відповідей, швидкі реакції на нові пости, нерегулярна активність і низька складність текстів у коментарях. З особливою увагою DFRLab вивчав акаунти, створені у 2025 році, припускаючи, що їх створили саме для впливу на вибори.

Із загальної кількості 329 598 акаунтів було відібрано 150 найбільш підозрілих, з яких 65 створені саме у 2025 році. Деякі з них мали типові для масової реєстрації шаблонні імена — ім'я, за яким іде довгий ряд цифр.

Основні цілі ботоподібних акаунтів

Більшість ботоподібних акаунтів атакували Ліберальну партію та її лідера, прем’єр-міністра Марка Карні. Пропорція атак на Лібералів до атак на Консерваторів складала приблизно 4 до 1. Блок Квебеку майже не згадувався, ймовірно, через те, що аналіз охоплював переважно англомовні акаунти.

Анти-ліберальні акаунти часто поширювали зображення з критикою Карні, стверджуючи, що він є продовженням політики Джастіна Трюдо, має зв'язки з Китаєм, а також з Джеффрі Епштейном і Гіслейн Максвелл. Часто поширювалися й твердження про зв'язок Карні з Всесвітнім економічним форумом у Давосі, який є об'єктом багатьох конспіративних теорій.

Ці акаунти здебільшого не створювали власного контенту, а поширювали графіку, створену правими організаціями на кшталт «Canada Proud» або офіційним акаунтом лідера Консерваторів П'єра Полівра.

Наприклад, 11 квітня 2025 року після паузи у кампанії Карні через торговельний конфлікт із США, «Canada Proud» опублікувала зображення із твердженням про його зв'язки з Китаєм. Акаунт @NorthernSlide почав масово поширювати це зображення у відповідях до різних політичних постів — лише за період із 11 до 23 квітня таких постів було понад сорок.

Також виявлено ознаки використання штучного інтелекту для генерації коментарів: деякі акаунти постійно залишали однакові відповіді з типовими помилками пунктуації, такими як зайві пробіли перед знаками пунктуації — типовий артефакт старих моделей штучного інтелекту.

Висновки

Вибори 2025 року відбуваються в умовах загострених відносин із США, що супроводжуються торговельною війною та загрозами анексії з боку президента Дональда Трампа. На тлі рекордної явки на дострокових виборах канадці демонструють високу зацікавленість у результатах голосування.

Водночас у таких напружених умовах зростає ризик маніпуляцій інформаційним середовищем. «Використання ботів і ботоподібної поведінки є одним із методів забруднення інформаційного простору, шляхом штучного збільшення видимості певного контенту», — підсумовують експерти DFRLab.

Російські пропагандисти та конспірологи використовують теорії змови, маніпулюючи ними проти України, як і в цьому випадку. Пропагандисти поширювали новини про смерть Папи Римського Франциска разом із інформацією про «Пророцтво про пап». «Пророцтво про пап» (лат. Prophetia Sancti Malachiae Archiepiscopi, de Summis Pontificibus) — це список із 112 коротких латинських фраз, які нібито описують усіх пап Римських від Целестина II (1143 р.) до останнього понтифіка, що має правити перед кінцем світу. Цей текст приписують ірландському архієпископу Малахії, який жив у XII столітті. Однак уперше пророцтво було опубліковане лише в 1595 році бенедиктинським монахом Арнольдом де Віоном, що викликає сумніви щодо його автентичності.

Останній фрагмент пророцтва описує Папу під ім’ям «Петро Римський» (Petrus Romanus), який «пастиме свою паству серед багатьох скорбот», після чого «місто на семи пагорбах буде зруйноване, і страшний Суддя буде судити людей». «Місто на семи пагорбах» традиційно асоціюється з Римом. Деякі інтерпретації стверджують, що після понтифікату Франциска настане кінець світу, який нібито має відбутися у 2027 році. Конспірологи вважають, що він є 112-м папою в списку, а отже — останнім перед апокаліпсисом. Це призвело до численних спекуляцій у медіа та соціальних мережах.

Багато істориків вважають, що пророцтво є пізнішою підробкою, створеною з політичними цілями, зокрема для впливу на вибори папи в 1590 році. Доказом цього є те, що описані в пророцтві папи до 1590 року мають точні відповідності, тоді як після — значно менш чіткі. ​Католицька Церква не визнає це пророцтво офіційним і не вважає його частиною доктрини. Прогнози про кінець світу в 2027 році базуються на сумнівних інтерпретаціях і не мають наукового чи богословського підґрунтя. Церква застерігає вірян від спроб передбачити дату кінця світу, посилаючись на Євангеліє від Матвія 24:36: «Про день же той і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, ані Син, тільки Отець». Крім того, у біографії святого Малахії, написаній його сучасником святим Бернардом Клервоським, немає жодної згадки про це пророцтво. 

Пропагандисти використовують ідею близького кінця світу, щоб знецінити будь-які зусилля українців у війні, реформах чи підтримці Заходу. Вони часто згадували, що Франциск — останній Папа, а отже обранець «антихриста» або «посланець глобалістів». Це пов’язується з Заходом як осередком «сатанинського порядку», що нав’язує Україні чужі цінності. У такий спосіб агітпроп намагається підірвати довіру українців до західних партнерів, міжнародної підтримки та демократичних інститутів. Російські конспірологи також представляють війну в Україні як частину «передапокаліптичного сценарію». Це спроба виправдати агресію і зняти відповідальність із Росії за неї.

Польські спецслужби та уряд попереджають: Росія активно намагається вплинути на результати майбутніх президентських виборів у Польщі. За словами урядовців, російські структури вербують громадян Польщі через даркнет, пропонуючи їм 3–4 тисячі євро за поширення дезінформації у соцмережах. Про це повідомили у словацькому проєкті протидії дезінформації Infosecurity.

Згідно з інформацією, яку надає віцепрем’єр і міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський, вербування здійснюється безпосередньо перед виборами, які відбудуться у травні 2025 року. «Росія пропонує полякам гроші за маніпулювання виборчим процесом зсередини країни», — заявив він наприкінці січня в інтерв’ю для польських медіа.

Особливу увагу привертає те, що вербування нібито відбувається саме через даркнет — закриту частину інтернету, доступ до якої можливий лише через спеціальні браузери. Цей інструмент дає змогу уникати ідентифікації завдяки високому рівню анонімності та шифруванню. «Росія шукає підтримки для свого контенту, використовуючи ресурси GRU та ФСБ», — уточнив Гавковський у коментарі Reuters.

Він також повідомив, що ідентифікована нова російська група, яка, за його словами, була «натхненна і підготовлена російською військовою розвідкою» і має чітку мету — вплинути на вибори в Польщі через поширення фейків та вербування осіб, які зможуть «підірвати єдність польської політичної сцени».

Спроби впливу Росії на виборчі процеси в Європі не є новими. Нещодавній приклад — Румунія, де в грудні 2024 року Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів. За офіційною інформацією, причиною стали «агресивні гібридні атаки з боку Росії», що включали спроби маніпуляції голосами виборців, злам офіційних виборчих сайтів і непрозоре фінансування кампанії. Як повідомили румунські спецслужби, з російських кіберплатформ було здійснено понад 85 000 спроб зламати виборчу інфраструктуру.

Особливо підозрілим виглядав і результат виборів: у першому турі несподівано переміг крайній правий проросійський кандидат Калін Джорджеску, який до того мав лише однозначну підтримку в соцопитуваннях, але раптом набрав 23% голосів. Враховуючи це, Конституційний суд скасував не лише результати першого туру, а й проведення другого. Джорджеску вдруге не зможе балотуватися.

Як наголошують в Infosecurity, Польща, яка послідовно підтримує Україну у війні проти Росії — як військово, так і гуманітарно, — стала однією з головних мішеней російських інформаційних та кібероперацій. «Польща сьогодні — найчастіше атакована країна ЄС у сфері кібербезпеки», — наголосив Гавковський.

Нагадаємо, що в Польщі 18 травня відбудуться вибори президента держави. І проблеми стосунків Польщі та України використовуються російськими пропагандистами.

Фактчекери з австрійського проєкту «Mimikama» спростували поширене в німецькомовних соцмережах відео, в якому нібито показані масові протести українців проти президента Володимира Зеленського. Насправді автори фейку використали кадри понад десятирічної давності — з часів Революції гідності 2013–2014 років.

«Alte Bilder, neue Lügen» — так назвали цей випадок автори розслідування, що перекладається як «Старі фото — нова брехня».

У ролику показані начебто багатотисячні мітинги в Києві, Львові та Одесі з коментарями про нібито «повстання народу проти Зеленського». Проте фактчекери наголошують, що більшість із зображень стосуються подій 2013-2014 років.

Кілька фото з відео дійсно зроблені у 2023 році — але це невеликі акції у грудні, під час яких вимагали демобілізації військових.

«Немає жодних доказів сучасних загальнонаціональних масових протестів», — пишуть у Mimikama.

Мета цього фейку — посіяти сумніви в легітимності президента Зеленського. Автори відео просувають наративи про те, що буцімто «українці його більше не підтримують» і «вибори не проводилися». Втім, фактчекери нагадують, що в Україні діє воєнний стан, а за міжнародними нормами у такій ситуації вибори законно відкладаються.

Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненими у березні 2025 року, рівень довіри до президента Зеленського в лютому 2025 року становив 57%.

Намагаючись схарактеризувати сучасну Україну, пропагандисти вдаються до терміну «Коротка антидержава Зеленського». Це визначення віддзеркалює концепцію ідеолога «русского міра» Владислава Суркова «Довга держава Путіна», згідно з якою Росія — це антипод Заходу, і під керівництвом Путіна вона нібито повернула собі роль «наддержави». 

Україна ж, навпаки, як стверджують пропагандисти, зробила все, щоб стати «анти-Росією»: пройшла цей шлях від Української РСР, через Україну «не-Росію» і прийшла в стан України «анти-Росії». 

«Антидержава», позаяк все, що роблять органи української влади, нібито спрямоване на руйнування загального добробуту, а не на його покращення. Так, за версією агітпропу, Міносвіти — знищує освіту, Мінкульт — просуває «архаїчне хуторянство», Міненергетики — хвалиться закриттям енергетичних проєктів континентального масштабу і т.д. Як наслідок, українці буцімто намагаються розірвати всі можливі зв'язки з цією «антидержавою», поїхати якнайдалі й не повертатися. 

«Антидержава Зеленського», оскільки влада президента України нібито нічим необмежена: ні Конституцією, ні мораллю, ні суспільством, — вона безстрокова й безапеляційна. За словами пропагандистів, Володимир Зеленський пройшов шлях від «всіма улюбленого коміка» до людини, яку начебто ненавидять усі, окрім невеликої когорти бенефіціарів його «режиму».

Зрештою, «Коротка антидержава» — тому що нібито довго такий проєкт «саморуйнування» жити не може. Як пишуть росіяни: «Сьогодні одна правда — завтра інша, сьогодні одні герої — завтра інші, сьогодні один план перемоги — завтра інший. Все максимально емоційно та швидко змінюється». 

Насправді ж така риторика пропагандистів переносить російське повномасштабне вторгнення на другий план і не дає відстежити причинно-наслідкові звʼязки між описаними процесами. Те, що такі профільні міністерства, як Міносвіти чи Міненергетики можуть не завжди належно виконувати свою роботу, часто безпосередньо повʼязано з обмеженнями війни, що триває — у багатьох українських дітей освіта є дистанційною через загрозу російських обстрілів, а енергетична система України ледь встигає оговтуватися між регулярними «прильотами». Своєю чергою, президент Зеленський залишається легітимним главою України навіть після п’яти років правління. В Україні немає практичної можливості обрати його наступника, а Конституція забороняє проводити вибори під час дії правового режиму воєнного стану. 

Термін «Коротка антидержава Зеленського» вписується в російський наратив про Україну як «країну 404», тобто країну-помилку. Зображаючи Україну таким чином, агітпроп переконує в принциповій переможності України, її слабкості та непереможності Росії, протиставляючи цю концепцію іншій, а саме «Довга держава Путіна».

У російських телеграм-каналах пишуть, що 62% британців нібито вважають угоду про 100-річне партнерство між Сполученим Королівством та Україною «загрозою» для інтересів Лондона. Як доказ цієї тези пропагандисти посилаються на «опитування», проведене буцімто британською компанією GLPOR.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, стверджують експерти Укрінформу. GLPOR ― це неіснуюча соціологічна фірма, чий сайт створено виключно для поширення фальшивих опитувань, які використовуються в російських дезінформаційних кампаніях.

На сайті GLPOR вказано, що це британська компанія з міжнародних ринкових і політичних досліджень, яка нібито співпрацює з Оксфордським університетом та працює на британський уряд. Однак, попри ці заяви, сайт GLPOR не можна знайти в жодній пошуковій системі, а авторитетні міжнародні ЗМІ ніколи не публікували «досліджень» цієї компанії, на відміну від російських пропагандистських ресурсів.

Домен сайту був зареєстрований лише у 2023 році, і з того часу контент почали наповнювати матеріалами заднім числом, аби створити видимість багаторічної діяльності компанії.

Це вже не перший випадок, коли пропагандисти намагаються використати фальшиву компанію GLPOR для поширення дезінформації. Раніше ми аналізували фейк про нібито 88% українців, які не підтримують «рішення Зеленського скасувати президентські вибори».

Російська пропаганда використовує фальшиві опитування та вигадані компанії, як-от GLPOR, для маніпулювання громадською думкою і створення враження негативного ставлення в західних країнах до співпраці з Україною. Це частина стратегії дезінформації, спрямованої на ослаблення міжнародної підтримки України та підрив її позицій на світовій арені.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що лідер німецького опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі сказав: «Ми повинні працювати більше, тому що Україні потрібні гроші».

Насправді слова Мерца перекрутили, про що повідомляють журналісти-розслідувачі з німецького Correctiv. Відеофрагмент, який поширюють у мережі, походить із виступу Мерца на голосуванні щодо вотуму довіри 16 грудня 2024 року. У ньому той сказав, що німцям потрібно більше працювати для зміцнення економіки Німеччини. Україну ж у цьому контексті Мерц не згадував. Водночас у своїй промові в Бундестазі Мерц говорив про єдину волю якомога швидше припинити агресивну війну Росії.

ХДС і ХСС хочуть підтримати Україну «дипломатичними, фінансовими та гуманітарними засобами, а також постачанням зброї», як зазначено в їхній передвиборчій програмі на вибори до Бундестагу 2025 року.

Цією маніпуляцією пропагандисти намагаються запевнити громадян європейських держав, що їхні чиновники більше турбуються про Україну, ніж про них самих. Відповідно, у такий спосіб Росія прагне налаштувати європейців проти підтримки України та повпливати на скорочення допомоги.

Раніше ми аналізували російську маніпуляцію про те, що українських біженців у Німеччині примусово повертатимуть в Україну.

Напередодні другого туру президентських виборів у Молдові тамтешні проросійські телеграм-канали поширювали відео Олексія Арестовича, де той говорить, що якщо молдовські громадяни не проголосують за Маю Санду, то «українська армія прийде в Молдову з війною». Місцеві пропагандистські телеграм-канали трактували це відео таким чином, що нібито Київ погрожує громадянам Молдови й, відповідно, втручається у вибори. 

Насправді ж слова Олексія Арестовича не відображають офіційну позицію української влади, адже сьогодні він не є її представником. Ще 17 січня 2023 року його звільнили з посади радника Офісу Президента України. Передувала цьому заява нардепки Тетяни Циби зі зверненням до голови ОПУ Андрія Єрмака з проханням звільнити Арестовича після його висловлювань про те, що трагедія 14 січня 2023 року в Дніпрі нібито сталася через збиття російської ракети засобами ППО ЗСУ. Окрім цього, тоді ж нардепи колективно звернулися до СБУ, звинувачуючи Арестовича в державній зраді. 

Зрештою, Україна поважає міжнародне право та територіальну цілісність Молдови, а ще обидві держави мають статус кандидатів на вступ до Європейського союзу, тому заява Арестовича про вторгнення української армії до цієї сусідньої країни також є безпідставною.

Напередодні президентських виборів у США російські ресурси поширювали інформацію, що уряд штату Пенсільванія примушує виборців з української громади штату голосувати за Камалу Гарріс, а не за Дональда Трампа. Якщо вони цього не зроблять, то уряд Пенсільванії нібито припинить фінансування церкви «Тризуб» та інших українських проєктів. Повідомляючи це, пропагандисти посилалися на відео нібито американського видання PennLive, у якому начебто лідер української громади зробив відповідну заяву.

Насправді ж ця інформація є фейковою. Про це пишуть у проєкті VoxCheck. PennLive не публікувало подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні на своїх сторінках у фейсбуці, іксі чи інстаграмі.

Варто зауважити, що штат Пенсільванія справді має одну з найбільших українських діаспор — щонайменше 112 тисяч людей, а також мережу українських церков. Проте пошук у відкритих джерелах, зокрема в американських медіа та Google Maps, показав, що в Пенсільванії немає церкви під назвою «Тризуб».

Цим фейком росіяни прагнуть заявити, що українців у Пенсільванії нібито шантажували й, по суті, не залишали вибору, за кого голосувати. Водночас уже відомо, що в штаті Пенсільванія переміг Трамп, отримавши таким чином аж 19 електоральних голосів.

Раніше ми писали про фейковий відеосюжет, згідно з яким вибори в США стали головною мішенню «української дезінформаційної кампанії».

Реагуючи на результати другого туру президентських виборів у Молдові, які відбулися 3 листопада 2024 року та на яких перемогла Мая Санду, проросійські медіа та політики назвали її «президентом діаспори». Таке формулювання вони виправдовують тим, що без голосів молдовської діаспори чинна президентка програла б вибори.

За даними Центральної виборчої комісії, усередині Молдови висуванець проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло, який отримав 51,19% голосів, справді випередив Санду (48,81%) на 32 тисячі голосів. Однак з урахуванням голосів діаспори переконливу перемогу в другому турі президентських виборів із відставанням майже в 11% (55.35% проти 44.65%) здобула саме Мая Санду. 

Подібні закиди в сторону Маї Санду є частиною російського інформаційного впливу та своєрідного протесту, адже вочевидь перемога проєвропейської та прозахідної кандидатки в президенти не входила до планів Кремля. 

Напередодні Росія втручалася у вибори в Молдові, намагаючись вплинути на їхні результати. Зокрема, у Молдові по телебаченню показали розслідування журналістів порталу Ziarul de Gardă ​​про те, як проросійська партія «Шор» підкуповувала громадян за гроші з Москви. Що стосується російського інформаційного впливу в Молдові, то в Центрі протидії дезінформації писали, що упродовж усієї виборчої кампанії Росія здійснювала інформаційні атаки на владу Молдови та різноманітні провокації.

Використання проросійськими а́кторами терміну «президент діаспори» має на меті дискредитувати перемогу президентки Молдови Маї Санду. Ствердити, мовляв, вона тепер є «нелегітимним президентом». 

Джон Марк Дуган, ексзаступник шерифа округу Палм-Біч, після втечі до Москви став активним пропагандистом. Його фінансує московський інститут, створений ідеологом «русского мира» Олександром Дугіним. Це з’ясували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Нині Дуган зосередився на дискредитації віцепрезидентки США Камали Гарріс, створюючи фейки та дезінформацію з метою послабити позиції Демократичної партії напередодні виборів у США. Його контакт у Центрі геополітичних експертиз, Валерій Коровін, відзначений особисто Путіним, а розслідування показали, що Москва використовує фейкові новини та штучний інтелект для впливу на виборців у США, створені за активної участі Дугана.

Така дезінформація має на меті підірвати довіру до американських лідерів, спровокувати розбіжності між громадянами та підвищити шанси на прихід до влади кандидатів, лояльних до російських інтересів. Це частина ширшої кампанії, спрямованої на поширення російського впливу та послаблення демократичних установ США.

9-10 жовтня 2024 року в Ризі, столиці Латвії, відбулася конференція присвячена боротьбі з дезінформацією «EU DisinfoLab annual conference». Реагуючи на цю подію, у польському проросійському телеграм-каналі поширили інформацію, мовляв, на конференції повідомили, що українська дезінформація стала проблемою перед виборами в США. Головною метою Києва нібито є зміцнення позицій Камали Гарріс як основного прихильника продовження війни та постачання зброї в Україну. А за останні 4 місяці кількість дезінформації від «українських агентів впливу» нібито зросла на 55-60%. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на відеосюжет, який нібито випустив американський журнал WIRED.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності ― відеосюжет є сфабрикованим. Його не знайти ні на офіційному сайті WIRED, ні на сторінках журналу в соцмережах. Імовірно, пропагандисти просто наклали логотип WIRED на відео, а сам сюжет підробили.

Окрім цього, у відеосюжеті згадується звіт під назвою «Disinfo 2024: Ukrainian November», але такого звіту не публікували в мережі. Найімовірніше, інформацію про його існування вигадали.

Зрештою, на сайті та в соцмережах організації EU DisinfoLab, яка проводила згадану конференцію, також немає жодної інформації про «українську дезінформаційну кампанію» напередодні президентських виборів у США.

Цим дезінформаційний вкидом пропагандисти намагаються віддзеркалити звинувачення, які висувають до Росії, щодо втручання у вибори в США. Раніше ми писали про дослідження BBC, яке показало, що Кремль за допомогою ШІ та фейкових сайтів намагається втрутитися у вибори в США.

Пропагандисти включно з посадовими особами російського уряду поширюють у медіа інформацію, нібито Росія не погрожує іншим країнам, на відміну від НАТО. Цей меседж спростували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Упродовж останніх років Росія не лише вела військові кампанії проти сусідніх країн, але й вдавалася до прямої та непрямої агресії проти західних держав. Диверсії в Польщі та Балтії, отруєння в Солсбері, кібератаки та втручання у вибори є доказами активної агресивної політики Росії. Вона також намагається розколоти західне суспільство, просуваючи наративи про нібито провокативну роль НАТО. Паралельно озвучуються погрози застосування ядерної зброї, як-от плани удару по Польщі або Лондону, щоби посіяти страх і зменшити підтримку оборонних стратегій.

Подібні заяви спрямовані на те, щоб представити Росію як державу, яку «провокують» західні країни, виправдовуючи таким чином власні агресивні дії в Україні та інших регіонах. Це має на меті пом’якшення міжнародних санкцій і відновлення бізнес-зв’язків із західними компаніями. У такий спосіб пропагандисти також намагаються переконати європейське суспільство, що допомога Україні та підтримка НАТО є економічно невигідними й провокують конфлікти. Цей меседж спрямований на зменшення рівня підтримки серед громадян європейських держав. А ці інформаційні операції мають на меті послаблення міжнародної підтримки України, ізоляцію країни на дипломатичній арені та формування недовіри до західних оборонних ініціатив.

CopyCop — це нещодавно створена мережа новинних вебсайтів, яка вже неодноразово привертала увагу медіаспільноти через свої проросійські та контроверсійні публікації, написанні з використанням штучного інтелекту. Так, розслідувачі Recorded Future в травні вже публікували звіт, у якому зазначили, що за місяць CopyCop опублікувала 19 тисяч неправдивих текстів. На початку березня ця мережа вебсайтів стала публікувати статті англійською та французькою мовами щодо низки спірних питань. Зокрема, із звинуваченнями в бік Ізраїлю у воєнних злочинах, емоційні матеріали щодо політичних дебатів в Америці щодо імміграції та репарацій за рабство, а також поширювала історії про нібито польських найманців в Україні. Новим було те, що статті брали з легальних новинних агентств і модифікували з використанням штучного інтелекту — швидше за все, ChatGPT. Recorded Future вважали, що CopyCop може бути пов’язана з російським урядом.

Згодом було опубліковано звіт від Insikt Group, який показує, що CopyCop змістила свою увагу на вибори в США 2024 року. Використовуючи штучний інтелект та неавтентичні вебсайти, CopyCop масово продукує проросійський політичний контент. Так у період з 10 по 12 травня 2024 року мережа зареєструвала 120 нових вебсайтів з метою просування новин, пов’язаних з виборами у США, дарма що контент цих вебсайтів отримав обмежене поширення в соціальних мережах.

CopyCop змістив свою увагу насамперед на президентські вибори у США 2024 року, поширюючи через відео на ютубі цільовий контент, спрямований на дискредитацію політичних лідерів Франції, України та Європейського Союзу (ЄС). Ця мережа вебсайтів використовує контент провідних новинних агентств США, Великої Британії та російських державних медіа. Протягом 24 годин після публікації оригінальних статей CopyCop вилучає, модифікує та поширює їх на тематичні вебсайти США, використовуючи понад 1000 фальшивих журналістів.

Мережа адаптувалася до нещодавніх перевірок, перемістивши свою інфраструктуру на хости, що базуються у США, що, ймовірно, зведе до мінімуму докази про зв’язки з російським урядом. Крім того, менша кількість слідів використання генеративного ШІ вказує на спробу приховати використання великих мовних моделей (LLM).

На думку Insikt Group, мережі впливу, що використовують штучний інтелект, такі як CopyCop, імовірно, стануть більш помітними напередодні виборів у США 2024 року. Існує ймовірність, що як тільки ці вебсайти випрацюють стабільний алгоритм своєї дії, CopyCop, публікуватиме більше проросійського контенту, прихованого серед великого обсягу інших медіа, що ускладнить їх ідентифікацію та аналіз. Це є доказом того, що наразі Росія, імовірно, досліджує можливості використання штучного інтелекту для розширення шляхів впливу в інформаційній війні на Україну та її країни-партнерів. Зокрема це стосується втручання у вибори в США, одному з головних постачальників військової та грошової допомоги для нашої держави.

Анонімні телеграм-канали поширюють фото так званого проєкту рішення Сумської районної ради щодо включення російського міста Суджа та Суджанського району до складу Сумського району однойменної області України. У документі вказано, що у Суджанському районі проведуть референдум та вибори.

Але фахівці VoxCheck встановили, що 8 серпня (як вказано в документі) Сумська районна рада не проводила 29 сесію, на якій нібито ухвалили рішення про приєднання російського міста та області до України. У пресслужбі райради фактчекерам повідомили, що документ підроблений.

Також у фейсбук-сторінці Сумська районна рада повідомила, що документ є підробкою. «Сумська районна рада не розглядає рішення про включення міста Суджа та Суджанського району рф до складу Сумського району Сумської області», — вказали у дописі. 

Власне, Україна не порушує міжнародне право та не анексує території сусідніх держав. Усі дії Збройних сил України на території сучасної Росії не виходять за межі Женевських конвенцій та правил ведення війни. На противагу Росії, яка ще з 2014 року окуповує українську територію та проводить псевдореферендуми.

От Насправді Фіктивні референдуми на тимчасово окупованих територіях є не волевиявленням українців, а свідчать про бажання Росії додати легітимності своїм злочинним діям. Зокрема захопленню українських областей. Це абсолютно не легітимне голосування. Його результати, окрім самої Росії, визнають такі ж її «держави-побратими», як-от КНДР. Тобто і це окупація чужих територій Москвою. 

Читайте ще: Новомова «нові регіони Росії»

Мережа російських вебсайтів поширює фейкові історії в рамках інформаційної операції, яка все більше спрямована на вибори в США, повідомляють у BBC. Кремль використовує штучний інтелект для створення тисяч новинних статей, опублікованих на десятках сайтів із назвами, які мають виглядати по-американськи: Houston Post, Chicago Crier, Boston Times, DC Weekly та інші. Використовують назви й справжніх газет, які припинили роботу кілька років чи десятиліть тому, додають у BBC.

Однією з ключових фігур у цій кампанії є ексофіцер поліції Флориди, який переїхав до Москви, Джон Марк Дуган. За даними BBC, велика кількість цифрових доказів свідчить про зв’язки між Дуганом і російськими фейковими вебсайтами – експерти, з якими консультувалися розслідувачі, відстежили IP-адреси та іншу цифрову інформацію на вебсайтах, якими керує Дуган. 

Вигадані історії, які відстежили в BBC, схоже, спрямовані на те, щоб вплинути на американських виборців і посіяти недовіру перед виборами в листопаді. Деякі з фейків були повністю проігноровані, однак низку все ж поширили впливові особи та члени Конгресу США. 

Агітпроп може вдаватися до масштабних дезінформаційних кампаній перед ключовими подіями в тому чи іншому регіоні світу та ставити собі за мету повпливати на них. Наприклад, існують докази, що Кремль вже втручався у вибори президента США як у 2016, так і у 2020 році. Також нещодавно ми писали, що Росія цілеспрямовано створювала фейки для впливу на вибори до Європарламенту, які відбувалися 6-9 червня 2024 року.

Російське джерело поширило таке повідомлення: «”Мирна” конференція у Швейцарії — це пропагандистський хід, метою якого є приховати факт нелегітимності Київського режиму. Усім відомо, що конференція у Швейцарії — це жарт і шахрайство, яке базується на мирній програмі Зеленського. Швейцарський саміт буде просто антиросійським пропагандистським трюком, покликаним ще більше очорнити Росію в очах світу». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у проєкті EUvsDisinfo. Це превентивна спроба дискредитувати мирний саміт, який Швейцарія прийматиме 15–16 червня 2024 року. На прохання України Швейцарія запросила понад 160 делегацій з усього світу приєднатися до першого Саміту щодо миру в Україні. Серед запрошених — члени G7, G20, БРІКС, багато інших країн з усіх континентів, а також ЄС, три міжнародні організації та релігійні представники. За словами уряду Швейцарії, саміт має на меті створити рамки, сприятливі для всеосяжного і тривалого миру в Україні, а також «конкретну дорожню карту для участі Росії в мирному процесі».

Попри те, що Володимир Зеленський був обраний Президентом України навесні 2019 року, він залишається легітимним главою держави навіть після п’яти років правління, які спливли 20 травня 2024 року. Оскільки в Україні немає практичної можливості обрати його наступника, то продовжуються повноваження чинного президента. До того ж Конституція України забороняє проводити вибори під час дії правового режиму воєнного стану. 

Дещо раніше ми писали про те, що Кремль активізував дезінформаційну кампанію проти Зеленського.

Euractiv з посиланням на Комітет із закордонних справ, оборони й безпеки Сенату Чехії пише, що російське втручання становить значну загрозу для виборів до Європарламенту.

Такі висновки зробили після нещодавніх викриттів щодо діяльності проросійського інформагентства Voice of Europe, яке, зрештою, заборонили на всій території ЄС.

«Ця медіакомпанія намагалася впливати на публічні дебати в Чехії та інших країнах ЄС за гроші РФ, працювала проти інтересів Чеської Республіки й систематично поширювала російську пропаганду», – заявляв чеський сенатор Павел Фішер.

Нагадаємо, що вибори до Європарламенту заплановані на 6-9 червня 2024 року. Вони стануть першими після виходу Британії зі складу Європейського Союзу. Раніше ми аналізували російський меседж, що ЄС нібито зникне після виборів до Європарламенту.

Російська пропаганда продовжує поширювати дезінформацію, намагаючись втрутитися в демократичні процеси Європейського Союзу. Росіяни стверджують, що вибори до Європарламенту, які відбудуться цього червня, нібито призведуть до ситуації, подібної до розпаду СРСР. Мовляв, незалежно від того, які партії переможуть на них, новий розклад сил призведе до розпаду ЄС, оскільки він уже давно вийшов за рамки «клубу за інтересами». «Чи означає це, що перемога глобалістів принесе стабільність Європі? Зовсім ні. Все буде навпаки. Якщо "євроєретики" просто розвалять ЄС, то "євроінквізиція" знищить Європу, перетворивши її на економічну та політичну периферію, відкинуту на узбіччя глобальних історичних процесів», — пишуть пропагандисти.

Ці заяви російської пропаганди — неправда, спрямована на підрив довіри громадян до національних інститутів. Фахівці проєкту StopFake спростували їх за допомогою статистичних даних. Вони з'ясували, що згідно з дослідженням міжнародного проєкту «Євробарометр», який регулярно проводить опитування громадської думки від імені європейських інституцій, позитивний імідж ЄС серед громадян країн-членів досяг найвищого історичного рівня. Це сталося на тлі російського вторгнення в Україну, йдеться в дослідженні за квітень 2024 року.

За даними опитування, майже три чверті громадян (73%) країн ЄС зазначають, що дії ЄС мають безпосередній вплив на їхнє повсякденне життя. Крім того, переважна більшість європейців згодні з тим, що їхня країна виграє від членства в ЄС (71%). Ці результати залишаються високими по всьому ЄС, відзначають автори дослідження.

Опитування «Євробарометра» також зафіксувало значний інтерес громадян ЄС до майбутніх виборів до Європарламенту. Зокрема, європейці хочуть бачити боротьбу з бідністю та соціальною ізоляцією (33%), а також підтримку громадського здоров'я (32%) серед основних питань, що обговорюються під час виборчої кампанії. Оборона і безпека ЄС перебувають на третьому місці (31%) — значення цього пункту для європейців істотно зросло у світлі російської агресії проти України, йдеться в дослідженні.

«Глибинна держава», або ж як її називають deep state, за уявленнями конспірологів є прихованою мережею членів федерального уряду (зокрема в американських спецслужбах), які співпрацюють з високопоставленими фінансовими та промисловими установами, щоб керувати обраним урядом Сполучених Штатів зсередини.

Однак спершу цей термін виник у 1990-х роках як референс на «глибинну державу» в Туреччині. Він також має свої коріння щонайменше з 1950-х років, але тоді означав радше концепцію військово-промислового комплексу, яка передбачає змову генералів і виробників оборонного устаткування, які збагачуються через нескінченні війни в інших країнах. Згодом його почали використовувати і для американського уряду, особливо під час адміністрації президента Барака Обами в дещо іншому контексті. Теорія набула широкого розголосу під час президентства Дональда Трампа, який згадував про «глибоку державу», яка нібито діє проти нього та його політики. Використання Трампом свого облікового запису у соцмереж Твітер (нині Х) разом з іншими елементами правопопулістських рухів під час його президентства допомогло перерости цій теорії в один із фундаментальних елементів руху QAnon.

Опитування громадської думки, проведені у 2017 і 2018 роках, свідчать про те, що приблизно половина всіх американців вірить у наявність deep state.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в різних контекстах щодо теми України. Зокрема, вони намагаються виправдати дії росіян тим, що, мовляв, це насправді Сполучені Штати підкорюються елітам та штучно продовжують війну. Прихильники конспірологічної теорії стверджують, що багатії та спецслужби підштовхують сторони до війни та визначають навіть політику США, тому вибори нібито не мають сенсу, а Україна не може завершити війну перемогою. Або що взагалі і Росія, і Україна нібито є пішаками в їх руках і того треба йти і домовлятися про мир. Крім того, у такий спосіб вони також висловлюють свою недовіру не лише до США, але й посилюють недовіру й до українських інституцій та держави у цілому. Мовляв, якщо вже так працюють Штати, то в Україні тим паче всім контролює обмежена еліта та спецслужби. 

Пропагандисти вже доволі давно спекулюють на темі проведення виборів в Україні, оскільки термін правління Володимира Зеленського, буцімто, закінчиться, тому його керування державою буде незаконним. Мовляв, що західні країни у найближчий час винесуть це питання на обговорення.

Фахівці з StopFake з’ясували, що цей наратив посилився наприкінці весни 2024 року, коли мали відбутися вибори, якщо не було б повномасштабної війни.  Також Центр протидії дезінформації при РНБО підкреслює, що цей меседж є конструктом російських спецслужб, розповсюдженим за допомогою блогерів, які покинули Україну. Ця дезінформаційна кампанія, відома як "Майдан-3", спрямована на ослаблення довіри українців до влади та дискредитацію чинної влади, а також зміцнення недовіри до України серед її союзників. 

Стосовно думки ЄС у цьому випадку, жодної заяви від західних політиків на цю тему поки не було. Проте так звані президентські вибори у Росії, які відбувалися 15-17 квітня, Європарламент визнав  фарсом, ухваливши резолюцію. «Оскільки вони проводилися на незаконно окупованих територіях України та в Росії, це не було ні вільно, ні справедливо», – зазначається в тексті резолюції. 

Російська пропаганда використовує цей меседж для поширення дезінформації та створення враження несправжності української влади. Це допомагає російському режиму підштовхувати населення на внутрішні міжусобиці  та  створювати умови, за яких Україна в подальшому може піде на поступки. 

У мережі поширюють скриншот нібито статті Politico, в якій ідеться, що в кулуарах Білого дому починають сумніватися в легітимності Президента України Володимира Зеленського. Причина цього — скасування президентських виборів. «У країні відсутні базові демократичні процедури», — нібито такі фрази невдоволення лунають у приватних розмовах американських чиновників.

Однак це неправда. На жодній зі сторінок Politico в соціальних мережах та на сайті медіа не публікували подібної статті. Один і той самий скриншот поширюють лише російські та проросійські ресурси. Про це пишуть фахівці з проєкту VoxCheck. 

Наразі в Україні введений воєнний стан, тому відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вибори проводити заборонено. Це означає, що на час дії воєнного стану Президент України залишиться на посаді на законних підставах, а чергові вибори проведуть після скасування дії воєнного стану. 

Проблемою у проведенні виборів в Україні є й безпека громадян. Адже частина території країни тимчасово окупована, деякі міста перебувають у межах досяжності ворожої артилерії, а вся країна загалом — під загрозою ракетних атак. Крім того, у воєнний час витрати на проведення виборів є невиправданими, адже Україна бореться за своє існування і кошти на проведення голосування можна спрямувати на закупівлю військового обладнання.

Зрештою, Зеленський не втратив своєї легітимності після скасування виборів. Попри падіння рейтингів, чинний президент зберігає відносно високий рівень підтримки. Дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать, що станом на лютий 2024 року довіра до Зеленського становила 64%. Перед повномасштабним вторгненням Росії йому довіряли 37% громадян, а відразу після 24 лютого 2022 року рівень збільшився до 90%. Також дослідження КМІС показує, що в лютому 2024 року 69% українців підтримувало думку, що Зеленський має працювати на посаді президента до завершення воєнного стану. 

Раніше ми спростовували інформацію, що в Києві нібито зʼявилися «плакати з простроченим Зеленським».

Аноніми поширюють інформацію, нібито експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ (ЦППР) Андрій Магера заявив виданню Deutsche Welle, що через відмову від проведення президентських виборів в Україні західні партнери можуть звинуватити Зеленського в узурпації влади. Це — брехня.

Фахівці VoxCheck дійшли висновку, що в коментарях Deutsche Welle Андрій Магера взагалі не згадує західних партнерів та їхні думки щодо законності перебування Зеленського на посаді. 

У матеріалі експерт також пояснив, що, згідно зі статтею 108 Конституції України, повноваження президента не припиняються після закінчення п'ятирічного терміну, він залишається на посаді до моменту інавгурації наступного очільника держави. Обрати нового президента можна буде лише після закінчення війни. 

Колишній суддя Конституційного суду Микола Мельник вказав, що хоча Конституція прямо не забороняє проводити президентські вибори під час воєнного стану, ця норма вказана в чинному законі «Про правовий режим воєнного стану». 

Магера також підтвердив цю думку, зазначивши, що в умовах воєнного стану деякі конституційні права й свободи, як-от право на свободу слова, на мирні зібрання, можуть бути обмежені.

За даними Microsoft, упродовж останніх 45 днів російські хакери активізувалися. Водночас поки що ця активність менша в порівнянні з американськими виборами 2020 року. Про це повідомляє Reuters.

Повідомлення через традиційні медіа та соцмережі транслюють не менш як 70 кібергруп. Повʼязані з Росією облікові записи поширюють суперечливий контент, наприклад, критикують американську підтримку України. Ба більше, хакери поширюють дезінформацію різними мовами й нібито від імені «викривача» або «журналіста».

Потім фейкові дописи публікують на низці вебсайтів, зокрема DC Weekly, Miami Chronical і The Intel Drop. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Варто зауважити, що згадані ресурси є фейковими, створеними росіянами й, відповідно, на них поширюють інформацію в інтересах Росії. Раніше ми аналізували маніпуляцію російського агітпропу, мовляв, Захід та ПАРЄ «втручаються» у вибори президента Росії.

Пропагандисти вже багато років активно поширюють слова, приписані обвинуваченому у численних воєнних злочинах і геноциді політику з Сербії Слободану Мілошевичу. Мовляв, він сказав, що Захід - це «скажений пес на ланцюзі», який вкусився у горло Югославії, і росіяни повинні також не допустити того самого з Росією, Білоруссю та Україною. «Росіяни! Я звертаюся до всіх росіян, мешканців України та Білорусі, також тих, хто на Балканах вважають себе росіянами. Подивіться на нас і запам’ятайте - з вами зроблять те ж саме, коли ви роз’єднаєтесь і дамете слабкість. Захід - це скажений пес на ланцюгу, який вкусить вас у горло. Браття, пам’ятайте долю Югославії! Не дайте зробити того самого з вами!», - це попередження, як стверджують деякі користувачі мережі, Мілошевич нібито залишив Росії перед своєю смертю. На цей випадок звернули увагу фахівці StopFake.

Вони нагадують, що влітку 1999 року після бомбардування військами НАТО Югославії Слободан Мілошевич погодився вивести сербські війська з Косова та провести президентські вибори. У 2000 році президентські вибори в Югославії переросли в революцію, і президента Слободана Мілошевича було знесено сторонниками його опонента Войслава Коштуниці. Через деякий час Мілошевича арештували і видали Гаазькому міжнародному трибуналу - його судили за злочини проти людства під час війни в Югославії. Судовий процес тривав п'ять років і так і не завершився - Слободан Мілошевич помер у в'язниці від інфаркту міокарда 11 березня 2006 року.

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну все частіше можна було побачити в мережі цю "цитату". Було і багато версій, коли саме Мілошевич зробив подібне заявлення - у своєму останньому інтерв'ю, у листі до президента Росії або на смертному одрі. Проте "цитата" Мілошевича про "скаженого пса на ланцюгу" поширюється виключно в російськомовному сегменті мережі - журналістам StopFake не вдалося знайти жодного згадування про таке висловлювання Мілошевича англійською, німецькою або французькою мовами. Більше того, сербською мовою цю "цитату" можна зустріти лише двічі - в новині Rtvbn від липня 2014 року про те, що плакат з цим висловлюванням з'явився в одному з московських кінотеатрів, та в публікації проросійської сторінки в Facebook Глас Поморавља Інфо. Македонською та словенською мовами (якими, ймовірно, Мілошевич міг залишити своє останнє інтерв'ю), цитата не зустрічається.

Незадовго до своєї смерті Мілошевич написав лист Міністерству закордонних справ Росії. У ньому політик розповів про свої підозри щодо того, що лікарі нібито намагаються свідомо підірвати його здоров'я. Проте в цьому листі немає згаданих висловлювань щодо Заходу.

Подальший пошук в мережі показує, що цитата почала масово поширюватися в російськомовному сегменті мережі лише восени 2012 року в публікаціях під назвою «Привіт з колишньої Югославії». Автором цієї публікації є Лесь Іванів.

Варто відзначити, що з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну російські медіа все частіше використовують це висловлювання для підтримки своєї антизахідної риторики. Разом із цим, навіть у самій російських медіа можна зустріти безліч публікацій про те, що цитата ця не має жодного стосунку до Слободана Мілошевича. Наприклад, у листопаді 2017 року видання MK.ru писало про те, що депутатка Держдуми РФ Наталя Поклонська використовувала фейкову цитату Мілошевича про Захід як про "скаженого пса". Вони пишуть, що «незважаючи на її (цитати - прим.ред.) популярність в російських націоналістичних колах, вона невідома в оригіналі, як невідомим є і її джерело». Але вже в березні 2023 року MK.ru опублікували матеріал під назвою «В Держдумі і Радфеді згадали про пророче звернення Мілошевича до росіян після бомбардувань Югославії», в якому ця ж фейкова цитата представлялася вже під видом справжньої, - ці слова, як кажуть в матеріалі, Мілошевич нібито сказав під час свого останнього звернення.

Фахівці проєкту «НотаЄнота» з'ясували, що останнім часом на українському фейсбуці пропагандисти ведуть антиукраїнську інформаційну кампанію, маскуючись під державні структури. Наприкінці грудня 2023 року з'явилася сторінка під назвою «Центр інформаційної оборони» (абревіатура ЦІО). Ця сторінка не має жодного стосунку до державних організацій, але створює ілюзію офіційності. Насправді вона м’яко дискредитує ЗСУ та владу. Хоча кількість підписників на сторінці невелика, але публікації мають значне охоплення, а коментарі залишають реальні користувачі, а не боти.

Автори сторінки використовують болючі теми для українського суспільства, такі як мобілізація, телемарафон, вибори й інші. Поширюються правдиві факти, які потім перетворюються на абсурд та підтримують довіру тільки до телемарафону. Наприклад, одна з публікацій про конфлікти між ТЦК та цивільними. Тема дискусійна і скандальна, але в дописах на сторінці стверджується, що всі інциденти, пов'язані з ТЦК, — це вигадка та російська пропаганда.

Також дискредитуються медіа, які публікують правдиві факти, додаючи коментарі в стилі доведення до абсурду, щоб стверджувати, що це нібито лише наратив російської пропаганди.

Проблеми, які обговорюються на сторінці, справді існують, і їх важко спростувати. Тому фахівці «НотиЄнота» закликають зберігати холодний розум і не вестися на провокації.

Таку інформацію поширюють пропагандистські телеграм-канали з посиланням на опитування буцімто британської компанії GLPOR. Крім цього, у проросійських ресурсах пишуть, що в травні 2024 року в Україні розпочнеться «кампанія громадянської непокори режиму Зеленського». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. У Центрі протидії дезінформації при РНБО проаналізували сайт компанії GLPOR і зʼясували, що він фейковий. За результатами пошуку в Google не вдалося знайти будь-яку інформацію про компанію з абревіатурою GLPOR, окрім як публікацій на російських пропагандистських ресурсах. Також більшість посилань на сайті неактивні. А домен сайту було зареєстровано не так давно ― лише у вересні 2023 року. 

Агітпроп використовує створення фейкових сайтів повідних світових видань або соціологічних компаній як один зі способів поширення дезінформації. Такі «опитування», як у цьому випадку, мають на меті розколоти українське суспільство, підірвати довіру українців одне до одного. Раніше ми спростовували інформацію, що згідно з результатами нібито «соціологічного опитування» компаній Global Service та Euporean Migration Support Bureau третина української молоді мігрувала до Росії. Насправді таке опитування ніколи не проводилося.

Російські медіа пишуть, буцімто Папа Римський Франциск привітав Володимира з Путіна з так званою перемогою на «виборах» у Росії. Проте це — брехня. 

Фактчекери StopFake дослідили цей кейс і з’ясували, що пресслужба Ватикану  спростувала цю інформацію у пропагандистському виданні RIA News, яке саме й опублікувало цей фейк. Згодом цю інформацію розтиражували й інші медіа. 

Тоді як увесь демократичний світ одноголосно засуджує такі «вибори», називаючи їх авторитарними й репресивними, — знайшлися й ті, хто визнав легітимність «громадянського волевиявлення». Це такі «дружні країни» як КНДР, Куба, Венесуела, Білорусь, Болівія, Узбекистан, Таджикистан. А лідер Китаю навіть надіслав вітання-телеграму Путіну. 

Росія замовчує ситуацію в Бєлгородській та Курській областях — режим Путіна не здатний забезпечити безпеку на прикордонних територіях. Російська влада приховує спроби тамтешніх мешканців евакуюватися самостійно, а також блокує евакуацію. 

Тобто, пропаганда робить усе можливе, щоб приховати правду про безпекову ситуацію в країні. Мета Росії — використати населення як «живий щит» і за будь-яку ціну провести «вибори». Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

У Центрі національного спротиву та Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомили, що росіяни прагнуть змусити українців взяти участь в голосуванні за Путіна.

Окупаційна псевдоадміністрація оголосила про проведення флешмобу під назвою "Вся сім'я - на вибори", у рамках якого учасники мають публікувати фотографії своїх родин із "виборчих дільниць" у соціальних мережах. Таким чином, росіяни сподіваються створити ілюзію масовості на "виборах".

Центр національного спротиву додає, що окупанти повідомили про обов'язкову участь у флешмобі всім працівникам фейкових державних установ на окупованій Луганщині. Прочитати про те як іще російська пропаганда використовує жителів (де)окупованих територій і що з цим робити також можна і в іншому матеріалі "Детектора медіа".

Пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у світі, підтримуючи різні конспірологічні рухи та використовуючи їх у рамках російської агресії проти України. Часто теорії змов створюють навколо постатей популярних осіб. Приклад цього — теорія про те, що американська співачка Тейлор Свіфт нібито є шпигункою Пентагону, що своїми піснями «бореться проти дезінформації».

У січні в ефірі програми «Jesse Watters Primetime» телеканалу Fox News її ведучий Джес Воттерз запитав у глядачів, як, на їхню думку, Свіфт стала такою популярною. Наголосивши, що в нього «немає доказів», він висловив теорію: «Близько чотирьох років тому психологічна операційна група Пентагону розглядала можливість перетворення Тейлор Свіфт на свій інструмент під час зустрічі НАТО. Якого виду інструмент? Психологічну операцію для боротьби з онлайн-дезінформацією». Він назвав її psy-op, тобто особою, яка таємно бере участь у психологічних операціях, зазвичай наймана урядом, військовими чи поліцією, для впливу на переконання, емоції та поведінку мас. Воттерз показав відеоролик, де хтось говорить про вплив Свіфт, коментуючи: «Так, це реальність. Психологічна операційна група Пентагону запропонувала НАТО перетворити Тейлор Свіфт на інструмент для допомоги адміністрації Байдена». Ведучий неодноразово поширював наративи щодо війни в Україні, співзвучні з російською пропагандою, до прикладу називаючи її «проксі-війною».

Насправді відео було взяте з академічної конференції з дезінформації, організованої НАТО у 2019 році. Жінка, яка виступала, — Алісія Марі Баргар — не пов'язана з Пентагоном чи НАТО, але була інженеркою у Прикладній фізичній лабораторії Університету Джонса Гопкінса. Баргар розповіла виданню Business Insider, що її слова вирвали з контексту. Вона обговорювала виклики кібербезпеки і використовувала Свіфт як «випадковий приклад відомої особи для пояснення концепції аналізу соціальних мереж аудиторії».

Представник Пентагону прокоментував теорію для Politico, зазначивши: «Щодо цієї теорії змови, ми будемо від неї відштовхуватися (shake it off)», натякаючи на пісню Тейлор Свіфт «Shake It off».

Ця теорія не виникла з повітря. Праворадикальні коментатори зі  США звинувачували Свіфт у ключових поразках політиків-республіканців. Хоча Свіфт не підтримувала жодного кандидата на цих виборах, вона публічно підтримувала Байдена у 2020 році і нагадала своїм прихильникам про голосування у 2022 році. 

Після того, як Свіфт була названа «Людиною року 2023 року» журналом Time, знову з'явилися подібні твердження від консервативних коментаторів, які вказували на те, що вона нібито є частиною великої виборчої змови. Ексрадник Трампа Стівен Міллер заявив, що слава Свіфт «не є органічною». Активістка крайніх правих Лаура Лумер сказала, що Свіфт — це та, «на кого розраховують демократи для втручання у вибори президента 2024 року». Анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, теж поширюють дописи з подібним меседжем.

Російські пропагандисти використовують цю теорію, щоб спробувати втрутитись у справи внутрішньої американської політики та знівелювати вплив американської попкультури в Європі. Крім того, у такий спосіб вони підтримують осіб, прихильних до російського світогляду, в американських політичних колах. 

У соціальних мережах, зокрема, в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють фото агітаційних листівок із закликом «голосувати» за Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та проти Володимира Зеленського. Автори дописують, що такі листівки буцімто розповсюджують у Житомирі. Це — брехня.

Аналітики проєкту VoxCheck узялися за цей кейс і пояснили, що ці листівки — несправжні, адже жодне місцеве чи національне медіа не виходило з такою новиною. Водночас інформацію про агітки поширювали лише в соціальних мережах російського сегменту. Понад те, жодної офіційної агітаційної кампанії в умовах воєнного стану не може бути. Фактчекери доповнюють, що згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану» заборонено проводити вибори. А 6 листопада Володимир Зеленський заявляв, що проведення виборів «не на часі».

Однак відсутність офіційної агітаційної кампанії не означає, що будь-хто, зокрема й поплічники Кремля, не можуть створити таку листівку за допомогою графічних редакторів, а згодом — новину про «розповсюдження» агіток. Аналітики не встановлювали автентичність самого фото.

Нещодавно ми аналізували меседж російського агітпропу, де стверджували, що Захід нібито готує державний переворот проти Зеленського і якраз на його місце хочуть поставити Валерія Залужного, який, мовляв, більш прихильний західним лідерам. Такі вкиди загалом покликані переконати споживачів дезінформації в тому, що буцімто  у військово-політичному керівництві України стався розкол.

Флоріан Філіппо, лідер французької партії «Патріоти», розповів у соціальній мережі про те, що, відмовившись від проведення виборів Президента України, Володимир Зеленський нібито влаштував державний переворот. Мовляв, це зумовлено тим, що громадяни напевно його не переобрали б. 

На цей меседж звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони зазначають, що Філіппо є лідером євроскептичної партії, яка не досягала успіху на виборах. Він уже відомий своїми виступами з антиукраїнською риторикою, а його тези активно поширюють російські медіа

Сама ідея «державного перевороту» полягає в тому, що Зеленський дотримується законів України, які забороняють проведення виборів під час воєнного стану. Аналітики The Insider зазначають, що шанси на гіпотетичну поразку Зеленського на виборах важко вважати високими, оскільки він залишається найпопулярнішим політиком в країні. Наприклад, результати опитування телеграм-каналу «ПолітиКум» вказують на електоральний рейтинг Зеленського на рівні 45%. Згідно з даними Центру Разумкова, опублікованими у жовтні, зараз рейтинг довіри до президента є найвищим в країні — 75%.

Пропагандисти поширюють подібні заяви, щоб особисто дискредитувати Президента України. «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші закиди росіян проти Володимира Зеленського. 

У соціальних мережах російського сегмента поширюють відео, у якому нібито мер Києва Віталій Клично запропонував проголосувати за те, щоб не вважати окуповані території частиною України. Це — маніпуляція. 

Аналітики VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що цю цитату вирвали з контексту всього відео. Насправді ж Кличко говорив про причини, які унеможливлюють проведення виборів. Серед них, зокрема, й те, що частина людей перебуває на окупованих територіях і не зможе проголосувати. Про це він говорив в етері телеканалу «Київ». 

«Ті території, які окуповані, вони вже не Україна, тому що представників [України на виборчих дільницях] не буде. Яким чином ми враховуємо ці території чи не враховуємо?» — сказав посадовець. 

Тобто він не стверджував, що окуповані території не українські, а пояснював, що вибори там наразі не можливі. Зокрема через те, що представники України не зможуть встановити виборчі дільниці через активні бойові дії. 

Використовуючи цитати громадських діячів, військових, політиків та інших публічних особистостей, російський агітпроп намагається переконати споживачів дезінформації в автентичності такого висловлювання. Мовляв, якщо це заявив сам український посадовець, отже, йому можна довіряти, адже він авторитетне джерело. Хоча наскільки достовірна інформація, викладена в маніпулятивній публікації, автори не пояснюють. Так пропагандисти використовують тактику апелювання до авторитету. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, що США та «їхніі європейські сателіти» нібито втручаються у внутрішні справи Росії та президентські вибори 2024 року. Так вони відреагували на прийняття 13 жовтня Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) резолюції про визнання нелегітимним Володимира Путіна після закінчення його теперішнього президентського терміну. Твердження про «втручання у внутрішні справи Росії» є недостовірним. 

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що це маніпуляція, оскільки резолюція має рекомендаційний характер для виконання та не може безпосередньо вплинути на вибори президента Росії. Асамблея лише порекомендувала країнам-членам Ради Європи визнати Путіна нелегітимним після завершення його теперішнього президентського терміну та обірвати всі контакти з ним, окрім контактів задля гуманітарних потреб та досягнення миру. У документі зазначають, що Росія ігнорує норми міжнародного права та всі рекомендації Венеційської комісії (органу з конституційного права при Раді Європи), зокрема зміни до Конституції 2021 року. Згідно з цими змінами, Путін обнулив свої попередні президентські терміни та може правити країною до 2036 року. 

У StopFake наголошують, що росіяни неодноразово дорікають іншим країнам за «невиконання» рекомендацій Венеційської комісії. Наприклад, як у ситуації із Законом України «Про освіту» 2017 року. Тоді Росія активно просувала наратив про «утиски російськомовних». 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть створити образ «жертви» та виправдати злочини росіян. Мовляв, Росія почала війну, щоб боротися проти лицемірності західних держав, бо вони хочуть знищити Росію. Росія постійно віктимізує себе у стінах міжнародних інституцій. Наприклад, «Детектор медіа» вже писав про те, як російські дипломати регулярно поширюють пропаганду в ОБСЄ. 

Олександр Лукашенко безперервно виконує обовʼязки президента Білорусі з 1994 року до сьогодні. Для тамтешньої влади немає жодного сумніву, що єдиним легітимним і мало не довічним головою держави є і має залишатися Лукашенко. Крайні вибори білоруського президента відбулися в серпні 2020 року. 

Вибори хоч і були визнані владою Білорусі , але не її народом, західними демократіями та Україною в тому числі. Європейський Союз також не визнав легітимність виборного процесу, позаяк він не був «ані вільним, ані чесним». Під час виборів у Білорусі були перебої з інтернетом, у роботі соціальних мереж і месенджерів, а також великих інтернет-медіа. Лукашенко стверджував, що інтернет у країні вимкнули нібито з-за кордону, щоб «викликати невдоволення в населення». 

Самопроголошений президент Білорусі, готуючись тоді до передвиборчих перегонів, заздалегідь «зняв» трьох потенційно сильних опонентів – блогера Сергія Тіхановського, ексбанкіра Віктора Бабарика й дипломата Валерія Цепкала. Проти перших двох порушили кримінальні справи, а третій виїхав з країни, побоюючись кримінального переслідування. Згодом штаби трьох опозиціонерів, яким не вдалося зареєструватися кандидатами в президенти, об'єдналися та почали просувати кандидатуру дружини блогера Тіхановського – Світлани. Майже одразу після виборів президента вона була змушена покинути Білорусь через погрози й тиск із боку влади.

Після таємної інавгурації Олександра Лукашенка, яка відбулася 23 вересня 2020 року в Мінську, на вулиці білоруських міст вийшли тисячі протестувальників. Одразу після церемонії в центр Мінська почали стягувати військові вантажівки, автозаки й водомети. Трохи згодом там з'явилися бійці в зеленій формі без розпізнавальних знаків, як у Криму у 2014 році. Міліція почала поливати людей з водометів водою, змішаною з помаранчевим барвником. Колишній міністр культури Павло Латушко сказав: «Для нас, громадян Білорусі, для світової спільноти, він тепер ніхто. Прикра помилка історії і ганьба цивілізованого світу».

Ще у 2021 році Володимир Путін та Олександр Лукашенко підписали декрет Союзної держави. Ідеться про наддержавне утворення Росії та Білорусі з поетапно організованим єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним, ринковим та культурним просторами. Вже у 2022 році Лукашенко заявив, що повністю підтримує російську агресію проти України та є союзником Росії в цій війні, яку він, як і Путін, називає «спецоперацією». Самопроголошений президент Білорусі постає перед світом у ролі військового поплічника Путіна та диктатора, підконтрольного Кремлю.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, буцімто Захід визнав, що Україна може зникнути з карти світу, оскільки «втомився і більше не хоче боротися з катастрофічними наслідками, спричиненими провалом контрнаступу ЗСУ». Вони посилаються на статтю автора видання Al-Ayyam Абделя Маджида Суайлема і поширюють зображення «карти», згідно з якою західні партнери нібито ведуть свою політику. Це — фейк. 

На нього звернули увагу фактчекери проєкту The Insider. Вони зʼясували, що автор статті є співробітником не відомого марокканського журналу з цією назвою, а однойменного меншого палестинського видання. Суайлем не вказав у своєму матеріалі жодного західного політика, який говорив про можливе зникнення України з карти світу, а посилається лише на висловлювання однієї особи, а саме — заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва. Висловлювання західних політиків про «зникнення України» в мережі знайти не вдалося. Фахівці проєкту також проаналізували інші матеріали автора, зокрема про майбутні парламентські вибори в Польщі, та виявили купу недостовірної інформації. 

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати в українців паніку та зневіру в підтримці західних партнерів. Мовляв, Захід кинув Україну напризволяще, тому треба «брататися» з Росією. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки, що стосуються підтримки країн Заходу. 

10 вересня 2023 року Росія провела вибори різного рівня з довиборами «депутатів» до Держдуми та голів низки регіонів до місцевих органів влади. Вибори відбулися й на тимчасово окупованих Росією територіях України — у частині Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей, а також у Криму. Телеграм-аноніми стверджували, що явка по українських областях «висока», а отже люди нібито проявляють неабиякий інтерес до формування російської політики — «конкурентної, чесної та неупередженої». І дописують, що волевиявлення народу свідчить про так звану легітимність проведених виборів. 

Як і ці вибори, так і будь-які попередні разом із псевдореферендумами — це несправжні вибори й не абсолютне волевиявлення українського народу. Раніше Верховна Рада звернулася із закликом до іноземних держав, аби ті визнали незаконність проведених виборів. Зокрема й прийняла постанову № 9581 за результатами пленарного засідання. У ній ідеться, що окупаційна влада залякує, шантажує і примусово залучає до виборів громадян України шляхом незаконної паспортизації та заміни українських ідентифікаційних документів на російські аналоги. 

Такі вибори суперечать загальним нормам міжнародного права та порушують українське законодавство. Ба більше, такі дії з боку Росії насамперед загрожують безпеці українців — адже під дулами автоматів їх змушують голосувати. Європейський Союз так само (ще у червні) засудив намагання Росії щодо проведення псевдовиборів на ТОТ. Тоді речник ЄС Петер Стано заявив, що в Москви нема жодних юридичних прав на захоплені українські території і по суті Росія діє свавільно, нехтуючи всіма нормами й правами. У результаті Росія прагне лишень додати легітимності своїм діям, прикриваючись благими цілями. Нібито прагнення голосувати, бути частиною Росії йде від самих українців, і їм, відповідно, надають простір для «самовизначення».

Голова Луганської ОВА Артем Лисогор також зазначив, що окупаційна влада таки визнала провал своєї примусової паспортизації та дозволяла людям голосувати без російського паспорта. І місцевим колаборантам дозволили не відкривати виборчі дільниці, а проводити голосування по домівках.

Тобто такий підхід до проведення «виборів», навпаки, є результатом низької явки на дільниці, незацікавленості українців голосувати та загального спротиву окупаційній владі. Проте Кремль намагається всіляко себе вибілити та продемонструвати «демократію» серед повсюдного хаосу: навіть запросили так званих «іноземних наглядачів», які високо оцінюють роботу окупаційних екзитполів. Але  ті «спостерігачі» виявилися прибічниками Росії й, очевидно, висвітлювали роботу гауляйтерів упереджено.

Ця тактика пропаганди англійською мовою називається «sockpuppet», тобто «лялька зі шкарпетки» і полягає у створенні в соціальних мережах профайлів вигаданих людей, які нібито мають власну думку та погляди й діляться ними. Для цього таким акаунтам надають ознаки справжності: завантажують фото, додають інших користувачів до друзів, роблять репости різного контенту та, подекуди, пишуть власні авторські дописи від імені вигаданого персонажа. Тим самим ці профілі через коментарі в обговореннях різних питань у соціальних мережах чинять психологічний вплив на інших людей для того, щоб вони прийняли меседж та позицію, які просувають пропагандисти.

Боти — це несправжні профілі користувачів соцмереж, які створюються зазвичай у великих масштабах за допомогою автоматичних програм або штучного інтелекту. Вони об'єднуються у так звані «ботоферми». Тоді як тролі — це реальні люди, користувачі соціальних мереж, що використовують несправжні профілі. Їх мета – провокувати інших користувачів на конфлікти та образи. Тролінг є професійною діяльністю, вони об'єднуються у так звані «фабрики тролів». Акаунти тролів також можуть бути автоматизовані. Наприклад, вони можуть ставити лайки під постами та фотографіями. Боти і тролі часто працюють у зв'язці одні з одними.

Несправжні профілі часто використовуються в політиці та бізнесі, щоб створити ілюзію значно поширених думок про соціальні проблеми чи продукти. Часто саме так замовники прагнуть створити видимість масової активності, хоча насправді її немає. Ця тактика працює, тому що на нас сильно впливають думки інших людей, особливо коли здається, що більшість із ними погоджується. Чинити всупереч думці більшості — значить піддаватися остракізму.

Взяв їх на озброєння і агітпроп. Так, у 2013 році російські журналісти викрили велику «фабрику тролів», що працювала на кремлівську пропаганду. Її головний офіс тоді розташовувався в районі Санкт-Петербурга Ольгіно, через це організація дістала назву «Ольгінська фабрика тролів». Агенція займається російською пропагандою в таких країнах, як Росія, Україна, Сирія, США та інших. 14 лютого 2023 року «кухар Путіна» та засновник ПВК «Вагнер» Євгеній Пригожин офіційно підтвердив, що не лише фінансував «Агентство інтернет-досліджень», а й був його творцем, ідеологом та керівником тривалий час. Раніше Пригожин спростовував цю інформацію і навіть судився з журналістами, що її поширювали.

За різними оцінками, у різні роки в агентстві працювали від 250 до 600 людей. «Фабрика тролів» неодноразово піддавалася публічним викриттям, в тому числі і з боку чинних та колишніх співробітників. Викриття були як анонімними, так і публічними. Людмила Савчук та Ольга Мальцева, що працювали в агентстві, подавали на нього до суду у 2015 та 2016 роках відповідно. Проте через наближеність «фабрики тролів» до російської влади жодні позови не завадили організації продовжити роботу.

Влада США неодноразово звинувачувала «Агентство інтернет-досліджень» у втручанні у виборчі процеси під час виборів президента 2016 та 2020 років, а також проміжних виборів у Конгрес 2018 року. Найбільш серйозне розслідування проводилося за мотивами 2016 року і привело до накладення персональних санкцій США на Євгенія Пригожина та його оточення. У 2018 році американські спецслужби за наказом президента Трампа провели превентивну хакерську атаку на сервери «АІД» для запобігання втручанню у вибори.

Але напевно найбільш системно російські боти і тролі працюють в Україні. Вони регулярно розганяють потрібні їм наративи і меседжі переважно через Facebook, Twitter, Youtube, Telegram та Viber. Сьогодні агітпроп продовжує використовувати цей метод, розганяючи відверто абсурдні меседжі, особливо для висвітлення тематики війни — «Українські солдати – генетично модифіковані», «в Україні знаходяться секретні біолабораторії США», «у цих біолабораторіях виводять птахів, заражених вірусом, що вбиває лише росіян», так і більш тонкі – зазвичай повʼязані із загрозою атак на певні міста або з поширенням «зради» щодо того, що Україну нібито «зливають» власна влада, Захід, Туреччина, Китай тощо.

Подекуди пропагандисти використовують гугл-перекладач, не володіючи українською мовою, цим самим породжуючи масу комічних виразів та фраз. Згадаймо меми про «бавовну», «немає сечі терпіти ці пекельні борошна», «півкраїни без електрохарчування», «пика у гарматі» тощо.

Пропагандисти в російських медіа стверджують, що президент Володимир Зеленський «відмовився» від проведення виборів в Україні. Мовляв, у такий спосіб він «узурпував» владу та «начхав» на демократичні норми. Крім того, вони також наголошують, що Україна не йде на мирні перемовини з Росією нібито заради того, щоб «зберегти владу Зеленського». Це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що проведення будь-яких виборів під час воєнного стану заборонене Конституцією України (статтею 83 розділу IV) та Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (статтею 19). Пропагандисти перекрутили коментар Зеленського у нещодавньому інтервʼю ВВС. Зеленський у ньому сказав, що виборів під час війни бути не може згідно із законодавством, однак він хоче, щоб у наступному році був мир. 

Аналітики проєкту також наголошують, що проведення виборів під час війни не є можливим з низки інших причин, серед яких, зокрема, знищена Росією інфраструктура, складність організації голосування для українських біженців за кордоном, а також безпекові ризики в разі ракетного удару в день голосування. За умови скасування воєнного стану наступні парламентські вибори мають відбутись у жовтні 2023 року, а президентські — навесні 2024.

Поширюючи меседжі про «узурпацію» влади, пропагандисти хочуть особисто дискредитувати Зеленського та викликати недовіру до нього. Крім того, у такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність за дії росіян на жертву російської агресії. Мовляв, у тому, що війна досі триває, винен лише Зеленський та його політичні амбіції. Однак саме російський злочинний режим є справжнім прикладом узурпації влади, адже нехтує своїм законодавством задля перебування однієї людини на посаді голови держави. 

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що ПАРЄ нібито наполягає на необхідності проведення Україною парламентських виборів попри воєнний стан. Руслан Стефанчук, спікер Верховної Ради України, заявив, що це «розірве державу», до того ж у теперішніх умовах організувати вибори дуже складно. Також агітпроп пише, що експерти вважають, буцімто «в Києві не зацікавлені у швидкій організації голосування, оскільки воно може підірвати позиції нинішньої влади». Це — фейк.

Фактчекери видання The Insider дослідили кейс. Позиція ПАРЄ була висловлена 12 червня в аналітичній статті проєктної координаторки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Олени Давліканової. Вона пояснює, що парламентські вибори мають відбутися у жовтні 2023 року, а президентські — у березні 2024, проте через окупацію Росією території України та повені, спричинені діями росіян, «доцільність всенародного голосування перебуває під питанням».

З юридичного погляду — згідно з Конституцією, під час воєнного стану вибори в Україні не можуть бути проведені. З погляду безпеки та практичності теж існує низка причин, чому вибори не можна провести зараз: окупанти можуть обстріляти пункти голосування разом із виборцями, близько 20% українців стали біженцями й голосування в інших країнах буде складно організувати, частина території перебуває під окупацією, а частина — зруйнована.

Щодо тези, буцімто в Києві не хочуть проводити вибори, адже це підірве позиції чинної влади, то в статті Олени Давліканової, навпаки, зазначають, що проведення виборів могло би допомогти і Володимиру Зеленському, і панівній партії «Слуга народу». Зеленський перевищує популярність партії, і це могло би зіграти їм на руку.

Російські пропагандисти використовують тактику підміни понять та намагаються дискредитувати Володимира Зеленського. Мовляв, він тримається за владу, тому вибори в Україні не будуть проводитися. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Україна переносить парламентські вибори 2023 року через політичні амбіції Зеленського.

Низка українських медіа з посиланням на польське видання Rzeczpospolita поширюють інформацію про те, що в Польщі зменшується готовність допомагати біженцям з України. Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту InfoLight.UA. Вони дослідили статті Rzeczpospolita та інших польських видань, у яких були публікації «дослідження громадського сприйняття українських біженців та мігрантів, проведеного наприкінці травня – на початку червня Дослідницькою лабораторією Варшавського університету та Економічно-гуманітарною академією у Варшаві».

За словами фактчекерів, дослідження має нерепрезентативну вибірку, адже в ньому взяли участь усього 584 особи (в Україні беруть участь від 1000 осіб) віком 16-65 років, опитування проводилося за змішаною методикою. Також реальна цифра опитуваних, у яких зменшилася підтримка України, — 26%. До всього 85% респондентів вважають, що Польща повинна допомагати Україні у війні з Росією — це немаленька цифра. За даними опитування, «5% респондентів виступають проти прийняття біженців з України до Польщі, і цей відсоток суттєво не змінився від початку опитування».

Фахівці звертають увагу на те, що це дослідження називається «Сприйняття громадськістю біженців з України, мігрантів та заходів, вжитих урядом Матеуша Моравецького», і воно має політичний та передвиборчий підтекст. «Вибори в Польщі – восени, й вочевидь це артпідготовка», — зазначають фактчекери.

Як ми зазначали у попередньому тексті рубрики, конспірологія набула більшого значення та впливу на політику за часів президентської каденції Дональда Трампа. Саме він неодноразово публічно підтримував усілякі теорії змов та використовував платформи конспірологів для своїх передвиборчих кампаній. Як наслідок, теорії змов почали активніше поширювати російські пропагандисти, використовуючи заяви Трампа в якості хибної верифікації. Найбільш потужною з цих платформ є система різних теорій змов під назвою QAnon.

Політичний рух та система теорій змов QAnon виникла у 2017 році. Її назва пов’язана з історією походження. На іміджборді 4chan користувач під ніком Q опублікував низку дописів, у яких стверджував, що має доступ до секретної інформації щодо роботи Дональда Трампа на посаді президента. Згодом користувач повністю перейшов на 8chan, де теорія набула найбільшого поширення.

Основною ідеєю руху QAnon є те, що нібито «кабала сатаністів, канібалів та педофілів» керує «глобальним ринком торгівлі дітьми». QAnon є рухом, оскільки поєднує в собі низку різних теорій. Зокрема, у цьому випадку йдеться про теорію «піцагейту» (демократи ґвалтують дітей у ресторанах), але QAnon додає до неї образ Трампа як борця проти цього явища. Прихильники руху вірять у те, що 45-й президент особисто заарештовував учасників «кабали», серед яких нібито були політики Демократичної партії США, представники бізнесу та навіть медичні фахівці. 

Згадуючи про теорію «українського втручання» у вибори президента США 2016 року, QAnon пропагує ідею, що Дональд Трамп нібито навмисно схвалив версію про російське походження цього втручання та закрив очі на українське втручання. Усе, щоб залучити спеціального радника з розслідування по цій справі Роберта Мюллера до викриття «ринку торгівлі дітьми» та запобігти «військовому перевороту», нібито запланованому Бараком Обамою, Гілларі Клінтоном та Джорджем Соросом. QAnon також вважається антисемітським рухом через свою фіксацію на Соросі та родині Ротшильдів. 

Рух набув значного поширення під час пандемії коронавірусу, оскільки його прихильники по всьому світу найактивніше протестували проти вакцинації та карантину. Втім спроба силового захоплення американського Капітолію 6 січня 2021 року вважається піком QAnon. Після неї великі інтернет-платформи почали масово блокувати акаунти, повʼязані з рухом, оскільки через них велась трансляція подій або заклики приєднатись до незаконних дій.

Навіть попри це рух залишається глобально активним і не припиняє спроб пояснити війну Росії проти України у свій спосіб. Зокрема, представники QAnon вважають російську агресію частиною світової змови задля розширення «ринку збуту дітей та американської зброї». Крім того, у цих дискусіях Україна має роль радше заблудлої сестри, — QAnon вважають претензії Росії щодо «небезпеки» членства України в НАТО цілком виправданими та підтримують версію про провокування війни з боку України. Такі меседжі можна побачити, наприклад, на регулярних мітингах «за нейтралітет» у Відні, де прихильники руху виступають одразу і проти торгівлі дітьми, і проти вакцинації. Та водночас звинувачують Україну в підіграванні «педофільській сатаністській кабалі». 

Російські пропагандисти активно використовують надбання QAnon. Зокрема, вони дублюють наративи руху та перекручують їх під себе залежно від ситуації. Як наприклад, із фейком щодо документалки про торгівлю дітьми в Україні, яку нібито погодився зняти Мел Гібсон. Особливо актуалізувалося це у зв'язку з арештом Дональда Трампа — анонімні проросійські телеграм-канали вже почали жалітися на американську судову систему. Мовляв, ось так демократи-педофіли знищують політичних конкурентів. При цьому вони додають штампи руху щодо особи Трампа. 

Попри те, що всі ці тези були неодноразово спростовані, це не заважає QAnon. 

Конспірологія набула більшого значення та впливу на політику за часів президентської каденції Дональда Трампа. Саме він неодноразово публічно підтримував усілякі теорії змов та використовував платформи конспірологів для своїх передвиборчих кампаній. З його офіційної подачі їх почали активніше поширювати російські пропагандисти, застосовуючи його заяви в якості хибної верифікації тих теорій, що підсилювали кремлівські наративи. 

Трамп активно використовував «теорію змови Байдена та України». Її прихильники вірять, що Джо Байден за часів перебування на посаді віцепрезидента США нібито намагався замʼяти корупційні оборудки свого сина Гантера в українській газовій компанії Burisma. Мовляв, Байден і визнає, що навіть погрожував припинити фінансову допомогу Україні, якщо не вбереже сина від кримінального провадження. Втім, насправді кілька конгресових розслідувань показали, що він мав право припинити фінансову допомогу, оскільки тоді йшлося про недоцільність перебування Віктора Шокіна на посаді генерального прокурора України. Трамп скористався цією теорією, коли тиснув на президента України Володимира Зеленського, щоб він почав розслідування проти Гантера Байдена в обмін на військову та фінансову допомогу. Це стало причиною першого імпічменту Дональда Трампа.

Крім того, у рамках цього скандалу Трамп фактично створив ще одну теорію. Згідно з нею, Україна та її уряд нібито навмисно втрутились у президентські вибори США 2016 року, щоб сфальсифікувати результати на користь тодішньої кандидатки від демократів Гілларі Клінтон. Мовляв, компанією, що займалась аналізом даних у рамках справи щодо втручання Росії у вибори, керує невідомий український олігарх (що було спростовано), і що саме з його подачі Росію «підставили». Втім, американська розвідка ствердила, що саме Росія втрутилась у тодішні вибори та намагалась використати Україну для власних цілей.

Російські пропагандисти активно взяли до озброєння ці дві теорії. Використовуючи їх, вони хочуть відвернути увагу від власних незаконних дій та виставити Україну в образі шалено корумпованої та недалекої країни, яка хоче перекроїти світовий устрій і втручається у внутрішні справи інших держав. Усі ці меседжі використовують зараз для виправдовування війни проти України. Однак розслідування показали, що саме Росія втручається у внутрішню політику США та намагається дестабілізувати її на користь політичного актора, що є до неї більш прихильним.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що скасування майбутніх виборів — очікуваний крок від Зеленського, який жадає щонайдовше залишитися при владі. За словами авторів, він розуміє, що не зможе собі забезпечити перемогу в президентських виборах, оскільки суспільство ним «вкрай незадоволене». Мовляв, Володимир Зеленський втрачає українські землі й заразом підтримку українців. Автори переконують, що Зеленський хоче захопити всю владу в Україні. 

Утім, така теза безпідставна. Згідно з українським законодавством, в умовах воєнного стану вибори не можна проводити. Тобто Зеленський залишатиметься президентом до закінчення війни. Це не його бажання, а вимушений крок, щоб уникнути порушень закону та різноманітних колізій. Тим більше, ніхто не «затягує» війну, якщо росіяни обстрілюють Україну щодня. Нещодавно Глава ПАРЄ Тіні Кокс розповів про можливість проведення виборів в Україні. Він пояснив, що  це потрібно зробити, проте, швидше за все, після завершення активних військових дій, коли воєнний стан ще буде зберігатися. Кокс визнав, що провести вибори в таких умовах буде складно. Натомість представники України на заході ПАРЄ розповіли, що вибори мають відбутися у 2024 році. Очільниця української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева заявила, що українська влада наразі прагне дотримуватися звичайного календаря. Тобто 2024 рік, як заплановано, — рік президентських та парламентських виборів, а 2025 — місцевих  виборів. 

Українська влада не відмовляється від виборів, а навпаки, шукає шляхи їх проведення. Проте політикині та політики враховують усі ризики, пов’язані з війною, яку розв’язала Росія проти України. За таких умов Росія перешкоджає у проведенні виборів, оскільки щодня обстрілює українські міста й села, а росіяни — вбивають мирних українців. 

14 травня 2023 року в Туреччині відбувся перший тур президентських виборів, за результатами якого лідирують два кандидати — чинний глава держави Реджеп Тайїп Ердоган, який набрав 49,51%, та очільник опозиційної сили «Національний альянс» Кемаль Киличдароглу, який здобув симпатії 44,88% виборців. Другий тур відбудеться 28 травня, і незважаючи на те, що Ердоган обігнав суперника, нема гарантій, що йому вдасться це зробити вдруге. Російський агітпроп, відпрацьовуючи тему протистояння Ердогана та Киличдароглу, не обійшов увагою українське питання в контексті турецьких виборів. «Детектор медіа» виділив три ключові дезінформаційні меседжі щодо впливу виборів у Туреччині на розвиток подій в Україні.

Ердоган та його команда підтримують офіційну позицію Росії, резюмує агітпроп із посиланням на нещодавнє інтерв’ю прессекретаря президента Ібрагіма Калина. Позицію Туреччини не можна назвати однозначною. У деяких питаннях Анкара є більш прихильною до Києва. По-перше, визнає Крим українським. По-друге, надала Україні ударні оперативно-тактичні БПЛА «Байрактар» та бронетранспортери Kipri. По-третє, є стримувачем Чорноморського флоту Росії, — на початку повномасштабної війни Туреччина дотрималася конвенції Монтре, закривши протоки Босфор і Дарданелли від проходження військових кораблів Росії (що зіграло на користь України). З іншого боку, Туреччина не приєднується до антиросійських санкцій, посилаючись на особливості «національних інтересів», а також висловлює певну критику щодо ролі Заходу в допомозі Україні, заявляючи, що «Захід дотримується політики, заснованої на провокаціях». Утім, складно назвати це «підтримкою офіційної позиції Росії». Ердоган радше відіграє роль посередника та регіонального лідера, адже він надав майданчик для «зернових торгів» між Україною та Росією. Також Туреччина зіграла роль в обміні полоненими та прийняла 420 тисяч біженців з України (за даними українського посла Василя Боднара, з них у Туреччині залишилося 50 тисяч). Про роль Ердогана у миротворчих процесах між Україною та Росією ми детально писали тут.

Москва продовжила «зернову угоду», бо не хоче допустити продовольчої кризи в країнах, що розвиваються. У липні 2022 року Україна підписала угоду з ООН і Туреччиною, Росія уклала дзеркальну з ООН і Туреччиною щодо безпечного проходження української аграрної продукції з трьох портів («Південний», «Одеса» та «Чорноморськ») по Чорному морю. Спершу ці правила діяли 120 днів, згодом угоду продовжували, черговий пролонгований період діяв до 18 травня 2023 року, а Росія всіляко шантажувала Україну та її партнерів, намагаючись зірвати угоду про «зерновий коридор». За версією «Європейської правди», Москва обрала цю дату (18 травня) не випадково: у Кремлі розраховували, що Ердоган 14 травня переможе у першому турі (як це часто буває в самій Росії), тож із перемовинами щодо українського зерна не буде поспіху, бо вибори вже позаду, і Москві буде легше «виторгувати» свої умови угоди. Та оскільки за результатами першого туру в Туреччині не було переможця, то Ердогану дуже важливо не зазнати жодних репутаційних ризиків напередодні другого туру. Якби Москва не продовжила зернову угоду, це стало би неабияким ударом у спину — Ердоган навряд чи подарував би це Путіну. Тож Кремль не мав іншого вибору, як покірно погодитися на пролонгацію. Після довгих тижнів шантажу та залякувань Росія погодилася продовжити угоду, тож тепер вимушено виправдовується вустами своїх пропагандистів. Нібито рішення було ухвалене не через політичну безвихідь, а через надмірну турботу про продовольчу безпеку. У цій ситуації бачимо спробу підміни понять, черговий «жест доброї волі», коли, прикриваючись благими намірами, Кремль виправдовує свою непослідовну позицію перед внутрішньою аудиторією.

Зеленський зробив «програшну ставку» — підтримав Кемаля Киличдароглу. Цей меседж поширювали анонімні телеграм-канали, але не надавали жодних доказів — відповідних цитат українського президента, коментарів його офісу чи представників МЗС. Україна уважно стежила за передвиборчими перегонами, але жодних заяв на підтримку того чи іншого кандидата не робила. Втім, навіть якби Київ зробив ставку на опозиційного політика, його виграш має низку переваг для України. Експерти вважають його прозахідним політиком, який ставить собі за мету повернути справжню демократію та зробити Туреччину більш відкритою в економічному плані, що може стати неабияким шансом для України. Також очікується, що Киличдароглу буде більше дослуховуватися до західних партнерів та не наполягатиме на нейтральній позиції Туреччини щодо російської агресії.  

Цю тезу аналітикині й аналітики «Детектора медіа» неодноразово помічали під час моніторингу соціальних мереж, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Знову меседж виник в інфопросторі як реакція на інтерв’ю президента України для американського видання The Washington Post, у якому він заявив: «якщо матимемо воєнний стан, ми не зможемо провести вибори. Конституція забороняє проведення будь-яких виборів під час воєнного стану».

Російський агітпроп не дарма піднімає тему виборів в Україні, адже в самій Росії зараз гарячково намагаються знайти спосіб провести вибори на окупованих українських територіях — ОРДЛО, Херсонщині, Запоріжжі, де, за версією РФ, з жовтня 2022 року діє воєнний стан. 

Парламентські вибори в Україні мали би відбутися 29 жовтня 2023 року. Однак після оголошення воєнного стану, відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вибори президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування проводити заборонено. Для проведення виборів потрібно або оголосити про завершення воєнного стану, або ж внести відповідні зміни до українського законодавства та отримати згоду Конституційного Суду про легальність проведення виборів в умовах воєнного стану.

Активні воєнні дії та постійні атаки росіян на мирні міста і села України унеможливлюють акт волевиявлення — виборчі дільниці можуть стати легкою ціллю для російських ракет чи дронів. До того ж частина територіальних громад перебувають в окупації, тож потенційні вибори не врахували би голосів тамтешніх жителів. Мільйони українців зараз поза межами країни, і якщо проблема браку дільниць у закордонного виборчого округу виникала й раніше, то зараз процес голосування був би просто неможливим. Також постає проблема актуальності списків виборців через збільшення кількості ВПО. Окреме питання — українські виборці, які опинилися на території Росії. З міркувань безпеки Україна ліквідувала всі свої виборчі дільниці в РФ ще у 2018 році. Чи вдасться цій категорії громадян потрапити до посольств у Грузії, Казахстані або Фінляндії, щоби проголосувати, — питання відкрите. Окрім цього, у країну, що воює, навряд чи зможе приїхати достатня кількість міжнародних спостерігачів. Ба більше, вибори — це мільярди, витрачені з державної казни, з якої в нинішніх реаліях чи не половина йде на війну. Врешті, під час воєнного стану свобода слова та інформації може обмежуватися значно більше, ніж у мирний період. Росіяни чудово знають про ці аргументи, та все одно вдаються до тактики підміни понять. Мовляв, вибори неможливі не через повномасштабний напад Росії на Україну, а через особисту примху Зеленського. Буцімто він навмисно гальмує різні процеси, перешкоджає проведенню виборів, щоб залишитися при владі. Однак насправді відтермінуванню виборів в Україні сприяє якраз Росія, яка продовжує вести активні бойові дії проти неї. 

Анонімні акаунти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, на якому президент Росії Володимир Путін нібито критикує стан демократії у США. Це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фактчекери видання USA TODAY. Вони зʼясували, що насправді відео створене у 2020 році з використанням технології діпфейку у рамках інформаційної кампанії громадської організації RepresentUs, щоб показати «крихкість демократії». У ньому «Путін» говорить, що Америка звинувачує Росію у втручанні у вибори, однак їй навіть не треба цього робити, бо американське суспільство перебуває у стані розколу. «Путін» додає, що хоч Росія і може використовувати це для своїх цілей, американці поглиблюють розкол самі, бо «не знають, кому довіряти». Подібне діпфейк-відео також було створене з головою КНДР Кім Чен Ином. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої проблеми на інших. Мовляв, всі критикують Росію, але Америка нічим не краща, а навіть гірша за Росію. Це не перший випадок, коли росіяни підганяють матеріали з гарними намірами під свій світогляд. Пропагандисти часто виривають цитати медійних осіб з контексту, зокрема висловлювання французького президента Макрона про майбутнє Росії. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в польському сегменті фейсбука. У повідомленнях ідеться, що українці зможуть голосувати на майбутніх виборах, адже у них є відповідний документ — PESEL. Автори повідомлень додають, що результат виборів наперед визначений, і що «справжнім полякам» уже не варто йти на вибори. Це — неправда. 

За кейс узялися фактчекери польського проєкту Demagog, які пояснюють, що наявність PESEL не надає право людям брати участь у виборах: і обирати, і бути обраними. Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności (PESEL), тобто Універсальна електронна система реєстрації населення, — це одинадцятизначний цифровий символ, який ідентифікує фізичну особу. Утім, наявність PESEL не гарантує громадянство країни, і особа не набуває його при отриманні саме цього документа. А голосувати на парламентських чи президентських виборах можуть лише громадяни Польщі. 

Іноземець може отримати польське громадянство після виконання низки умов, зокрема визначеного періоду безперервного перебування в Польщі. І лише за такої умови, коли особа набуває громадянства, вона може проголосувати. Інакше — ніяк.

4 квітня експрезидента США Дональда Трампа формально заарештували, щоб у суді предʼявити йому обвинувачення за 34 пунктами у межах кримінального провадження щодо фінансових махінацій. Ідеться про маніпуляції коштами, призначеними для кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Випадок став першим в історії кримінальним провадженням, відкритим проти президента США. Цей інфопривід зацікавив авторів анонімних телеграм-каналів, що поширюють проросійську риторику. «Детектор медіа» виокремив із їхніх дописів головні меседжі. 

1. Арешт Трампа варто розцінювати як втручання американської влади у президентські вибори

Пропагандисти стверджують, що арешт Дональда Трампа є витівкою демократів при владі. Мовляв, опоненти бояться сильнішого конкурента, а процес невипадково припав саме на початок його нової передвиборчої кампанії.

У такий спосіб автори подібних дописів підігрують меседжу самого Трампа, що результати американських президентських виборів легко підтасувати. Це він стверджував під час свого програшу на виборах 2020 року, називаючи їх сфальшованими. Станом на 2021 рік Дональд Трамп фігурував у низці кримінальних справ не лише як свідок, тому нове кримінальне провадження проти нього не можна назвати раптовим. Зокрема, йдеться про справи щодо фінансових махінацій у фонді Trump Organization, махінації з податковими документами, нехтування Конституцією США під час перебування на посаді президента, перевищення повноважень, сексуальні домагання та шахрайство під час розподілу сімейного спадку. Однак американське законодавство не забороняє вести передвиборчу кампанію навіть із підозрою у кримінальній справі, чим зараз і користується Дональд Трамп. 

2. Якщо Трамп переможе на наступних виборах, треба заарештувати Джо Байдена за махінації його сина в Україні та зняти санкції з Деркача й Дубінського

Пропагандисти стверджують, що чинний президент США Джо Байден має значно більше гріхів ніж Трамп. Мовляв, прикладом цьому є ситуація з українською компанією Burisma, якою керував Хантер Байден — син американського президента. Ба більше, за словами пропагандистів, Трамп за умови свого повернення у Білий дім мусить зняти санкції з українських екснардепів Андрія Деркача та Олександра Дубінського, бо буцімто вони мали рацію й намагалися викрити оборудки Байдена.

У такий спосіб пропагандисти підмінюють поняття й відвертають увагу від дій Трампа. Мовляв, Трамп поганий, але інші — ще гірші. Деталі скандалу щодо Burisma вже активно обговорювалися під час оголошення імпічменту Дональду Трампу у 2019 році, коли він намагався тиснути на Президента України Володимира Зеленського. Трамп вимагав пришвидшення розслідування у справі Burisma в обмін на військову та фінансову допомогу. 

3. Суддя, який веде справу Трампа, некомпетентний

У своїх повідомленнях пропагандисти посилаються на матеріали Politico про те, що суддя, який веде теперішнє провадження проти експрезидента США, упереджений, тому розгляд справи є несправедливим і його не можна визнавати легітимним. Такі висновки автори повідомлень роблять на основі того, що суддя виніс невтішні для Трампа вироки у низці інших справ, повʼязаних із фінансами експрезидента та його установ. Однак вони надумані, оскільки зроблені суто на основі вищезгаданих тверджень. 

Поширюючи такі меседжі, пропагандисти хочуть показати, що американська судова система корумпована і що їй не можна довіряти. Мовляв, США нас повчають, а у самих купа проблем. Утім пропагандисти знову виривають конкретні висловлювання з контексту. В оригінальних матеріалах на цю тему йдеться, що суддя не є упередженим. Навпаки розповідається, що він ліпше підходить для цієї справи через значний досвід зі справами, де фігурує Трамп. 

4. Тепер у США забудуть про війну в Україні

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику, стверджують, що справа Дональда Трампа приверне увагу в інфопросторі Сполучених Штатів, тож українці вже можуть забути про підтримку з боку США. Мовляв, усі тепер думатимуть про вибори 2024 року й про долю Трампа. 

Так автори меседжів прагнуть показати, що Сполучені Штати поступово дистанціюються від війни в Україні. Однак наступне очне засідання по цій справі Трампа відбудеться аж у грудні цього року. Відповідно, далі Трамп привертатиме увагу світу лише в межах своєї президентської кампанії. Натомість війна в Україні є одним із головних питань серед програм потенційних кандидатів і навіть Трамп його не оминає. 

5. Навіть якщо Трампа визнають винним, максимум, що він отримає — це штраф

Пропагандисти стверджують: Трампа ніхто не посадить, за фінансові махінації ув'язнень не дають, тому хвилюватися не варто. 

У цьому випадку вони применшують проблему та залишають сподівання на повернення Трампа до Білого дому. Під час перших днів повномасштабного вторгнення Росії експрезидент хвалив Путіна, а зараз під час своєї передвиборчої кампанії повторює, що закінчив би війну за 24 години. Численні розслідування під час його президентської каденції доводили звʼязки Трампа із Росією, що впливало на його політичні рішення. Цим і пояснюються надії росіян — Трамп може ізолювати США від війни в Україні та грати на користь Росії. Втім, теперішнє провадження є кримінальним, а не адміністративним, і у його результаті експрезидента справді можуть запроторити за ґрати. Однак американське законодавство не забороняє вести передвиборчу кампанію навіть звідти.

У телеграм-каналах поширили повідомлення, що нібито після візиту президента України Володимира Зеленського до Лондона британські газети Evening Standard і The Times на перших шпальтах опублікували карикатури на нього.

Мовляв, газета Evening Standard опублікувала, як Зеленський після візиту тягне літак, а The Times — карикатуру, яка показує лицемірство прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака і президента Франції Еммануеля Макрона. Нібито їхнє «так» на благання Зеленського про надання винищувачів означає насправді одне велике «Ні».

Насправді жодне з цих британських видань не публікувало карикатур на Зеленського на першій шпальті. 

Газета Evening Standard на першій шпальті опублікувала, як Ріші Сунак привітно обіймає Зеленського. На ще одній фотографії вони спільно йдуть Лондоном.

Газета The Times на своїй першій шпальті номера за 9 лютого опублікувала портрет Зеленського з жестом перемоги, який колись показав Вінстон Черчилль.

10 лютого у The Times у розділі «Коментарі» вийшла колонка Роса Кларка, яку проілюстрували карикатурою, де зображений Зеленський з європейськими лідерами, але її не винесли на першу шпальту. 

За допомогою таких фейкових перших шпальт Росія нав’язує аудиторії власне трактування візиту Зеленського до Великої Британії, Франції та Бельгії. Відразу після візиту в телеграм-каналах пропагандисти писали, що Зеленський сфотографувався на тлі британського танка — це максимум того, що він може отримати від поїздки; візит до Європарламенту не матиме результатів; Зеленський у 2023 більше їздитиме Європою, зокрема через вибори; Поїздкою Зеленського по Європі «гасять» корупційний скандал в Україні тощо.

«Детектор медіа» зібрав ілюстрації усіх перших шпальт британських видань, де зобразили візит президента України до Лондона.

На тлі новин про візит українського президента Володимира Зеленського до Великої Британії, Франції та Бельгії у проросійських анонімних телеграм-каналах поширювали чимало дезінформаційних меседжів, за допомогою яких Росія нав’язує аудиторії власне трактування подій. Аналітикині й аналітики «Детектора медіа» виокремили найпоширеніші з них.

1. Візитом Зеленського відволікають увагу від ситуації в Бахмуті

У грудні, під час візиту Зеленського до США, пропагандисти писали, що Зеленський навмисно вилетів з країни, щоб здавання Бахмута «повісити» на Головнокомандувача української армії Валерія Залужного. Мовляв, між Зеленським і Залужним давній конфлікт, й таке рішення — його наслідки. Нібито «провина» дасть змогу змінити головнокомандувача. Однак Бахмут й досі перебуває під контролем української армії. Цього разу пропагандисти теж користуються складною ситуацією, яка виникла у місті  через вторгнення Росії. На їхню думку, Зеленський хоче виглядати героєм й особисто поїхав домовлятись за зброю. Однак для цього йому нібито треба переконати західних партнерів, що до української армії мобілізують ще «як мінімум» триста тисяч людей. Нібито така цифра «обгрунтована» втратами особового складу. Однак такі твердження — лише припущення пропагандистів. Жодних доказів вони не наводять. У цьому випадку агітпроп просуває одразу кілька маніпулятивних меседжів: західна підтримка України слабне; в українському війську величезні втрати, які будуть перекривати примусовою мобілізацією; Зеленський «грається в героя». Насправді Володимир Зеленський виконує обов’язки президента країни, яка перебуває у стані війни, й веде перемовини із партнерами щодо подальшої співпраці.

2. Поїздкою Зеленського по Європі «гасять» корупційний скандал в Україні

Мовляв, корупційний скандал із закупівлями Міністерством оборони значно підірвав імідж України. Нібито Україні зараз необхідно створити позитивну  «мотиваційну» картинку для європейців. На думку авторів анонімних телеграм-каналів,  візит Зеленського, мовляв, зможе змінити заголовки на перших шпальтах західної преси. Такі тези — маніпуляція, бо вони не мають причинно-наслідкового зв’язку.  Звісно, медіа висвітлюватимуть візит президента України, ми бачимо багато позитивних відгуків, однак однак жодних гарантій, що не буде й негативних для України заголовків -  немає. 

3. Зеленський перестав бути «бункерним правителем» після того, як спростували міф, що Путін хоче його вбити

У таких повідомленнях автори-аноніми посилаються на нещодавнє інтервʼю експремʼєра Ізраїля Нафталі Беннетта, яке російська пропаганда використала для поширення дезінформації. Пропагандисти стверджують, що Путін проявив «милосердя» й «пообіцяв» не вбивати Зеленського. Однак це твердження придумали пропагандисти, спотворивши сенс сказаного Беннеттом.

Поширюючи цей меседж, російська пропаганда використовує тактику підміни понять. Насправді «бункерним дідом» називають російського президента, і не лише українці, а й білоруси та росіяни. На відміну від Путіна, який рідко відвідує будь-які заходи, Володимир Зеленський від перших днів великої війни записував відео на тлі будівлі Офісу президента та демонстрував українцям, що він в Україні. Поїздки у звільнені  Бахмут, Херсон, Ізюм та інші міста, візит до США також спростовують версію пропагандистів про «переховування» Володимира Зеленського.

4. Зеленський у 2023 буде більше їздити Європою, зокрема через вибори

В анонімних телеграм-каналах пишуть, що нібито Зеленський готується до майбутніх виборів, тому найближчим часом матиме більше закордонних робочих поїздок. У такий спосіб пропагандисти намагаються діяти на випередження й прагнуть переконати українців, що влада нібито більше переймається майбутніми виборами та своїм подальшим перебуванням на посадах, ніж війною й теперішніми проблемами українців. Однак відповідно до законодавства України, в умовах воєнного стану вибори не проводять. Поки що воєнний стан продовжили до 20 травня 2023 року. Тобто вибори до Верховної Ради, вибори президента України чи місцеві вибори відбудуться лише після завершення війни. 

5. Зеленський сфотографувався на тлі британського танка — це максимум того, що він може отримати від поїздки

У дописах йдеться, що нібито британці дали можливість Зеленському сфотографуватись на тлі танка Challenger 2 виключно для реклами танка у світових медіа. Буцімто ці танки ніколи не з’являться на передовій в Україні. Мовляв, їх пообіцяли дати протягом місяця, але за умови розміщення у столиці для «піару». На фронт їх не передаватимуть. Насправді українські військові вже прибули до Великої Британії й вчаться працювати з цими танками. Ба більше — британський прем’єрміністр Ріші Сунак запевнив Володимира Зеленського, що Велика Британія прискорить відправлення свого обладнання й обладнання союзників до України, «щоб забезпечити його доставку на фронт найближчими днями й тижнями, а не місяцями чи роками».

6. Візит до Європарламенту не матиме результатів

Також в анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, є дописи. автори яких стверджують, що «крім оплесків божевільних маразматиків» візит до Європарламенту нічого не дасть Україні. Мовляв, Зеленському поаплодують, сфотографуються з ним й на тому все завершиться. У такий спосіб російська пропаганда намагається просувати меседжі про «нікчемну Європу» та «недолугість і безпорадність європейських інституцій». Мовляв, насправді вони нічого не вирішують й ні на що не здатні. Проте, очільниця Європарламенту Роберта Мецола у своєму виступі зауважила, що Євросоюз має перейти до наступного кроку і розглянути можливість надати Україні винищувачі. Візит президента України ще триває, тож підбивати підсумки, як те роблять пропагандисти, поки рано. 

7. Меседжі,  метою яких є висміювання особисто Володимира Зеленського

В анонімних телеграм-каналах пропагандисти також застосовують тактику висміювання й дискредитують Володимира Зеленського. Це потрібно пропагандистам, щоб знецінити результати закордонного візиту. Зокрема, пишуть, що нібито Зеленського привезли у Велику Британію «як диковинну мавпочку» для британського монарха. Мовляв, Зеленський як «попрошайка» поїхав клянчити допомогу, ба більше — він плакав у Європарламенті, а це для пропагандистів ознака слабкості. У такий спосіб російська пропаганда намагається викликати в українців почуття сорому за свого лідера та його поведінку за кордоном. 

Другий закордонний візит Володимира Зеленського від початку повномасштабного вторгення вже став історичним: українського президента вшанував аудієнцією британський монарх. На тлі візиту Зеленського Велика Британія запровадила нові санкції проти Росії. Також президент Франції нагородив Володимира Зеленського орденом Почесного легіону — найвищою нагородою у Франції, яку можна отримати за цивільні заслуги.

Про таке пишуть проросійські анонімні телеграм-канали. Нібито, Зеленський сказав, що залишатиметься президентом України до перемоги у війні, а про подальші плани поки не готовий говорити. Мовляв, це свідчить про те, що Зеленський хоче використати війну, щоб залишитись при владі максимально довго. 

Насправді, пропагандисти маніпулюють цитатою з інтерв’ю Володимира Зеленського проєкту Netflix. Вони використали цитату, вирвану з контексту, для просування наративу про те, що українській владі вигідна війна в Україні. 

Насправді, за українським законодавством вибори під час дії воєнного стану не проводять. Тобто, відповідно до законодавства, Зеленський залишатиметься президентом України до завершення війни. Натомість, російська пропаганда бездоказово додає  власне трактування «мотивів» Володимира Зеленського. У такий спосіб агітпроп також «підігріває» внутрішні емоційні дискусії між українцями щодо оцінки дій Володимира Зеленського як президента, додатково дестабілізує ситуацію та перекладає відповідальність за війну з російського президента на українського.

Про таке пишуть російські медіа з посиланням на прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова. Мовляв, це не Росія проводить референдум, а місцеві мешканці. У такий спосіб Кремль намагається легалізувати процеси на окупованих територіях. 

Відповідно до Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу й виключно всеукраїнським референдумом розв'язуються питання щодо зміни території України. Українське законодавство забороняє проводити вибори чи референдуми під час воєнного стану. Будь-які спроби провести референдум на тимчасово окупованих територіях є незаконними та порушують норми міжнародного права. Рішення щодо приналежності українських територій може бути ухвалено та визнано іншими державами винятково за умови дотриманням всіх норм чинного українського законодавства.

За такими ж сценаріями, прикриваючись «бажанням місцевих», Росія проводила псевдореферендум на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, які не визнала жодна демократична країна. Детальніше.

Багато років російська пропаганда поширює наратив про те, що начебто керівництво України – нелегітимне. З 2014 року він стосувався президента Петра Порошенка, але після початку повномасштабного вторгнення Росії так само пропагандисти заявляють, що і Зеленський не є «справжнім» президентом. Востаннє цей меседж поширив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в інтерв’ю пропагандистці Маргариті Симоньян. «Путін сказав Макрону: ваш Зеленський – породження державного перевороту».

Це – відверта брехня. Після Революції Гідності 2014 року в Україні вільні, демократичні вибори відбулися вже двічі – у 2014 році, відповідність яких всім нормам законодавства та процедурам визнав весь світ, і у 2019 році – коли до влади шляхом так само визнаних всім світом виборів прийшов Володимир Зеленський. Росія і сама визнавали ці вибори легітимним обидва рази.

При цьому в самій РФ кожні вибори є результатом масштабних маніпуляцій та порушень демократичних процедур – на відміну від Росії в Україні на виборах завжди є представники опозиції, і в одному випадку саме опозиційний кандидат став наступним президентом.

Роспропаганда постійно використовує викривлення історичних фактів, аби довести, що «мають право на Україну» та інші країни колишнього Радянського Союзу. Але, за їхньою викривленою логікою, і сам Путін не є легітимним президентом: на відміну від України, в Росії справді стався переворот – у 1991 році, наслідком якого стали вибори Бориса Єльцина й надалі набуття влади його наступником Путіним.