Російська пропаганда активно поширює неправдиву інформацію, мовляв, українські військові навмисно розміщують склади зі зброєю та боєприпасами на перших поверхах багатоквартирних житлових будинків у Краматорську та інших населених пунктах Донеччини. Згідно з цими вигадками, військові також начебто забороняють цивільному населенню евакуюватися, щоб використати людей як «живий щит». Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації.

У Центрі наголошують, що подібні заяви не мають жодного підтвердження та не відповідають дійсності. Вони можуть бути частиною інформаційної операції, спрямованої на створення підстав для нових провокацій або ударів по цивільних об’єктах на сході України. Це типова тактика інформаційного алібі, до якої постійно вдається Росія: звинувачення України в діях, які сама ж планує здійснити.

Зокрема, вигадки про «склади боєприпасів у багатоповерхівках» покликані зняти з Росії відповідальність за чергові атаки на житлову та соціальну інфраструктуру у прифронтових містах, а також виправдати ці злочини в очах власного населення та міжнародної спільноти.

Раніше пропагандисти писали про Краматорськ, що там розкрадаються підприємства, приховують кількість загиблих українських військових і що місцеву лікарню перепрофілюють під військовий госпіталь.

На білоруському телеканалі «Білорусь 1» вийшов сюжет, у якому стверджували, ніби в Україні «під гнітом розрухи» за роки незалежності закрилися великі промислові підприємства. Глядачам показали 18 заводів, які начебто припинили роботу. Однак фактчекери з Білоруського розслідувального центру розповіли, що щонайменше п'ять із них насправді досі працюють.

У програмі «Зрозуміла політика» ведучий Сергій Гусаченко заявив: «За роки незалежності в країні деградували цілі галузі. Промислові флагмани, що гучно звучали на весь Союз, нині мовчать під гнітом розрухи». Проте ця інформація виявилася маніпулятивною і не відповідала дійсності.

Наприклад, Дніпровський металургійний завод імені Дзержинського, який у сюжеті вказали як закритий із 2008 року, насправді працює. У 2022 році він об’єднався з Дніпровським коксохімічним заводом і увійшов до складу міжнародної групи компаній «Метінвест» під новою назвою «Камет-Сталь». «За підсумками 2024 року підприємство повідомило про зростання виробництва сталі та залізорудного концентрату», — наголосили фактчекери.

Краматорський завод важкого верстатобудування теж продовжує роботу, хоча за твердженням білоруського каналу він мав би бути закритий із 2017 року. Насправді завод, попри збитковість, не припинив діяльність: після початку повномасштабної війни виробництво евакуювали в Закарпаття. «Зараз підприємство, окрім вітроенергетичних установок, виготовляє для фронту самохідні артилерійські установки "Богдана" та машину для розмінування Germina, яка вже пройшла випробування», — зазначили розслідувачі.

Запорізький трансформаторний завод також працює, хоча у сюжеті стверджували, що його закрили у 2015 році. «Після банкрутства підприємство було націоналізоване й нині виготовляє трансформатори для української енергосистеми», — повідомили фактчекери.

Кіровоградський завод сільськогосподарських машин «Червона Зірка» переіменували у «Ельворті» у 2016 році. Попри заяви білоруських пропагандистів, що завод припинив роботу у 2009 році, насправді він активно працює й навіть здобув національну премію «Вибір країни» у 2021 році.

Кременчуцький сталеливарний завод також функціонує, незважаючи на кілька періодів простою у 2011, 2014 та 2020 роках. Згідно з фінансовими звітами, підприємство не тільки працює, а й демонструє прибутковість у останні роки.

Таким чином, спроба білоруського державного телебачення очорнити Україну за допомогою неправдивої інформації була викрита. Як підкреслили в Білоруському розслідувальному центрі, «навіть поверхнева перевірка показала, що реальний стан української промисловості значно відрізняється від пропагандистських штампів».

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало очевидним, що атаки на мирне населення є ключовою стратегією агресора. На Forum For Ukrainian Studies викладачка Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталія Стеблина проаналізувала як навіть «незалежні» російські медіа, такі як Meduza і «Новая газета Европа», вдаються до маніпуляцій, що сприяють зняттю відповідальності з російської армії.

Попри численні докази, зібрані журналістами та міжнародними організаціями, Meduza і «Новая газета Европа» часто подають удари по українських містах як частину ширшого військового конфлікту, уникаючи прямих звинувачень Росії. Вони висвітлюють руйнування житлових будинків у Дніпрі, Умані, Краматорську та інших містах, але водночас додають повідомлення про нібито обстріли окупованих територій українськими військами, де джерелами є колаборанти і пропагандисти, яких не можна назвати надійними джерелами інформації. Таке подання інформації створює враження, що обидві сторони рівною мірою винні у стражданнях цивільного населення, а не що Росія є єдиним агресором.

Ще однією тактикою є посилання на російські джерела, навіть коли вони очевидно дезінформують. Наприклад, у випадку з атакою на драмтеатр у Маріуполі у 2022 році «Новая газета» подала заяву Міністерства оборони Росії, що вибух нібито влаштували українські військові. Жодного спростування цієї брехні не було надано. Так само в статтях Meduza про обстріли цивільних об’єктів поруч із позицією України завжди публікується думка російської влади, яка заперечує свою причетність. Це не об'єктивна журналістика, а відтворення російських пропагандистських тез, які можна здобути і в пропагандистських джерелах, пише Наталія Стеблина.

Особливо небезпечним є поширення версій, що деякі атаки могли бути здійснені самою Україною. Так сталося після удару по житловому будинку в Дніпрі у січні 2023 року, коли тодішній радник Офісу президента Олексій Арестович помилково припустив, що влучення могло бути результатом роботи української ППО. Попри те, що Арестович швидко спростував свої слова, Meduza і «Новая газета» продовжували використовувати цей фрагмент як нібито альтернативну версію подій. Російські чиновники підхопили цю заяву, а незалежні медіа фактично допомогли їм поширити її серед аудиторії.

Інший прийом — створення ілюзії масового осуду війни серед росіян. Після кожного масштабного удару по українських містах Meduza і «Новая газета» публікують матеріали про «спонтанні меморіали» в Москві чи Петербурзі, де люди нібито масово приносять квіти до пам'ятників українським діячам. Це створює хибне враження, ніби значна частина російського суспільства проти війни, хоча насправді реальні протести жорстко придушуються, а більшість росіян підтримує агресію або пасивно її приймає.
«Я не вважаю, що такі уривки відображають реальну картину, оскільки вони ігнорують численні докази підтримки російським суспільством повномасштабного вторгнення. Звичайно, ми вдячні тим, хто не побоявся виступити проти жорстоких воєнних злочинів Росії, але здається, що це скоріше виняток, ніж типова поведінка», — пише Наталія Стеблина.

Таким чином, навіть незалежні російські медіа не є надійними джерелами інформації. Вони використовують методи, які знімають відповідальність із Росії, применшують злочини її армії та створюють хибний баланс між агресором і жертвою. Це не просто журналістські помилки — це цілеспрямовані інформаційні маніпуляції, які в підсумку грають на руку Кремлю.

Відомий фотограф Ян Доброносов оприлюднив світлини могил із номерами на кладовищі в Краматорську, що викликало хвилю помилкових припущень і маніпуляцій у російських та проросійських медіа. У коментарях до його посту почали з'являтися різні припущення про призначення цих могил. Деякі користувачі запитували, чи можуть це бути могили невпізнаних місцевих мешканців. Про це пише KramatorskPost. 

Журналісти видання запевняють, що ці поховання не мають жодного стосунку до війни. Як пояснив начальник управління інформаційної політики Краматорської міськради Ігор Єськов, перші поховання на цьому секторі з'явилися ще у 2020 році, і він був спеціально відведений для безрідних осіб, чиї імена та прізвища неможливо було встановити на момент погребіння. Зазвичай, це могили людей без постійного місця проживання, яких часто неможливо ідентифікувати через відсутність документів або зв'язків із рідними. Єськов пояснив, що час від часу у місті виявляють померлих безхатьків, і знайти їхніх родичів буває вкрай складно, навіть для поліції, але поховання все одно необхідне. Такі особи ховаються на визначеній території кладовища, їхні дані вносяться до спеціальної картотеки, яка ведеться ще з радянських часів. Їм присвоюється номер поховання, і якщо згодом знаходяться родичі, за цим номером можна знайти місце, де похована людина. 

Додатково, у Краматорську було створено окремий сектор для почесних поховань загиблих військових, відомий як Алея героїв, з чітко визначеними правилами щодо того, кого можна там ховати. На додаток до коментарів, висловлювались також думки, що ці поховання можуть належати неопізнаним людям, можливо, військовим, медичним працівникам або волонтерам, яких важко ідентифікувати через відсутність документів чи свідків подій. На жаль, подібні поховання є і в інших регіонах України, особливо у зонах, де відбувалися бої.

Поширення маніпулятивних повідомлень про могили з номерами у Краматорську мало на меті створення негативного емоційного фону навколо України та посіяти недовіру до української влади. Через перекручування фактів такі вкиди використовуються для того, щоб представити Україну в невигідному світлі, породити страхи та підозри серед населення, а також зміцнити наративи про «знущання над своїми громадянами».

Російські джерела поширюють відеосюжет нібито BBC, у якому йдеться, що українські військовослужбовці понад 1000 разів використали нацистську символіку (включно зі слоганами та жестами) у ході проведення Курської операції. Таке дослідження буцімто провела організація «Репортери без кордонів» (RSF). Директор з адвокації та стратегічних судових процесів організації Антуан Бернар нібито закликав міжнародну спільноту звернути увагу на глорифікацію нацизму в Збройних Силах України. «Країна, яка вимагає в ООН захисту, не має права підступно порушувати резолюції організації, а тим більше демонструвати символи людоненависницьких режимів», —  таку заяву зробив Бернар, як стверджують пропагандисти.    

Насправді ні BBC, ні «Репортери без кордонів» не повідомляли про результати відповідного дослідження. Про це пишуть журналісти з проєкту StopFake. Відеосюжет не є доступним ні на сайті, ні в соцмережах британського медіа. 

Останні тексти на тему України на сайті «Репортерів без кордонів» засуджують російський удар по Краматорську, унаслідок якого загинуло двоє журналістів Reuters, і викривають мережу кремлівської пропаганди, засновану Євгенієм Пригожиним. 

Окрім цього, нещодавно Україна приєдналася до започаткованого організацією Міжнародного партнерства за інформацію та демократію. Антуан Бернар, чию фейкову цитату пропагандисти використали у своєму відео, позитивно оцінив це рішення та заявив, що Україна «демонструє глобальну прихильність до надійної та якісної інформації, важливої для належного функціонування демократії», попри випробування війною. 

Журналісти StopFake додають, що переважна більшість повідомлень про використання українськими військовими нацистської символіки є російською провокацією.

У ніч 24 серпня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по готелю «Сапфір» у Краматорську. В цей час в ньому проживали іноземні та українські журналісти. Внаслідок ворожої атаки четверо журналістів отримали поранення, один британський медіапрацівник загинув. Згодом з повідомлення агентства Reuters з’ясувалося, що загиблим виявився їхній радник з безпеки, 38-річний британець Раян Еванс. Еванс – колишній британський військовий, який почав працювати з Reuters у 2022 році. Одразу після того, як інформація про обстріл була винесена на загал, російська пропаганда  почала поширювати маніпуляції довкола загибелі співробітника британського інформагентства, намагаючись виправдати цей злочин. Про це попередив Центр протидії дезінформації.

В своїх дописах в телеграм-каналах росіяни брешуть, що Еванс нібито був агентом британської розвідки МІ6, апелюючи до його військового минулого. Також поширюється дезінформація, нібито всі «військові інструктори з країн-членів НАТО» прибувають в Україну у статусі журналіста, а атакований готель був «місцем дислокації іноземних найманців». Насправді загиблий прибув в Україну у складі команди іноземних журналістів як цивільний радник з безпеки для репортерів, які працюють у зоні проведення бойових дій. Він вже консультував журналістів Reuters щодо безпеки в Україні, Ізраїлі та на Олімпіаді в Парижі.

Поширюючи подібні фейки, ворожа пропаганда намагається приховати свої злочини проти цивільних та представити готель в першу чергу, як «військову ціль». Завданням цілеспрямованого удару по «Сапфір» ворог прагне залякати іноземних журналістів, які приїхали в Україну та висвітлюють правду про збройну агресію Росії проти нашої держави.

Кремлівські телеграм-канали поширюють фото наказу нібито від Міністерства охорони здоров’я України за 15 липня 2024 року. З посиланням на рішення Міноборони у «документі» пишуть про переформатування дитячої лікарні в Краматорську на військовий госпіталь для бійців та їхніх сімей. Унаслідок цього прийом дітей нібито заборонять.

Аналітики VoxCheck проаналізували кейс і з’ясували, що так званий «наказ» підробили, на це вказують численні помилки. До прикладу, у першому ж реченні автори «документа» не узгодили слова. Крім того, Міністерство оборони України не публікувало жодних наказів 4 липня 2024 року. У пресслужбі Міноборони теж не повідомляли про накази від 4 липня. 

Помилилися росіяни й у номері самого документа, адже останній наказ під номером 476 Міністерство охорони здоров’я України видало 20 березня 2024 року. Документ пов’язаний із внесенням змін до Плану діяльності міністерства з підготовки проєктів регуляторних актів на 2024 рік. В оригінальних наказах внизу має стояти підпис уповноваженої особи, наприклад, міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. 

Проросійські ресурси поширюють «наказ» від імені Міністерства оборони України, який стосується змін у роботі військово-лікарських комісій (ВЛК) при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Зокрема, у відповідному документі йдеться, що рішення ВЛК, видані в Київській, Одеській, Львівській, Вінницькій, Житомирській областях місцевими ТЦК з 2022 року, «визнані недійсними».

Центр протидії дезінформації РНБО верифікував цей «наказ» у Міноборони та з’ясував, що він фейковий. Документ написали з грубим порушенням вимог щодо оформлення. Також він містить чимало помилок. Наприклад, правильною є назва Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ без додавання прийменника «при».

У Центрі наголошують, що мета таких вкидів ― дискредитувати Міністерство оборони України, посіяти панічні настрої серед населення та зірвати процес мобілізації. 

Дещо раніше ми аналізували фейковий наказ від імені Міністерства охорони здоров'я України про перетворення дитячої лікарні в Краматорську на військовий шпиталь.

Російські пропагандистські ресурси поширюють повідомлення про нібито рішення Міністерства охорони здоров’я України перетворити єдину дитячу лікарню в Краматорську на військовий шпиталь. Вони посилаються на «документ» МОЗ України, де це вказано. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що документ, який буцімто є наказом МОЗ України, є несправжнім. МОЗ підтвердило, що таких наказів не існує, і МОЗ не має подібних планів. Документ містить орфографічні помилки та не відповідає нормам українського документообігу. Крім того, МОЗ не має повноважень на видачу таких наказів.

У такий спосіб вони хочуть дискредитувати українські державні установи, зокрема Міністерство охорони здоров’я України. Вони також хочуть паніки та недовіри серед українського населення, особливо серед мешканців Краматорська, щодо функціонування медичних закладів у їхньому регіоні. Крім того, пропагандисти хочуть теж досягти негативного міжнародного сприйняття України, показуючи її як державу, яка не дбає про своїх громадян і дітей, а нібито використовує медичні заклади для військових цілей. Це має на меті ослаблення внутрішньої стабільності та міжнародної підтримки України. 

Метод «інформаційного алібі» полягає у превентивному звинуваченні іншої сторони у діях, які фактично буде вчинено самими обвинувачувачами. Цей метод використовують для приховування або виправдання своїх злочинних дій, створюючи випереджувальний меседж, щоб заплутати аудиторію та зняти з себе відповідальність. Детальніше про його використання розповів Центр протидії дезінформації при РНБО.

Його фахівці показали на реальних прикладах як це працює. Російські війська у квітні 2022 року завдали ракетного удару по залізничній станції у Краматорську, внаслідок чого загинули цивільні. Напередодні цієї атаки російські телеграм-канали поширювали попередження про небезпеку евакуації залізницею, звинувачуючи ЗСУ у скупченні бойовиків на вокзалі. Це створило передумови для звинувачення України в організації нападу. За кілька тижнів до того, як Росія підірвала колонію № 120 в Оленівці, де утримували українських полонених, у телеграмі поширювали інформацію про те, що Україна нібито готується обтріл колонії. Коли Росія готувала та вчиняла масові вбивства цивільних у Ізюмі та Умані, пропаганда наперед поширювала інформацію про «провокації» України в цих містах. Росіяни також досі поширюють «інформаційні алібі», формування яких ще не завершено, наприклад, щодо інсценізації масової загибелі місцевих у Херсоні.

Випереджаючи можливі звинувачення, Росія намагається заплутати міжнародну спільноту і відвернути увагу від своїх дій. Звинувачуючи Україну в майбутніх або вже скоєних злочинах, агітпроп також намагається підірвати довіру до української влади і Збройних сил України як всередині країни, так і за кордоном. Створення альтернативних версій подій допомагає Росії поширювати сумніви серед міжнародної аудиторії, що ускладнює однозначне засудження її дій і подальші санкції. Російська пропаганда цілеспрямовано робить складнішим встановлення істини, що вигідно агресору для продовження своїх злочинних дій без належної відповідальності.

Російські медіа використали річницю ще однієї трагедії в Україні, яка сталася через ракетний обстріл Краматорська, для поширення фейку про «ліквідацію групи американських найманців». Пропагандисти стверджують, що наявність серед фотографій загиблих чоловіка у військовій формі нібито підтверджує заяву армії РФ про те, що мета удару була військовою і легітимною.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Міноборони Росії постійно намагається переконати міжнародну спільноту, що, запускаючи ракети по Україні, вони цілеспрямовано знищують лише військові цілі. Однак навіть сам факт військової агресії проти іншої країни є порушенням міжнародного права, а Росія порушує багато правил ведення війни, обстрілюючи мирні українські міста та цивільні об’єкти.

Обстріл піцерії Ria Pizza в Краматорську стався 27 червня 2023 року. Тоді російські війська завдали ракетного удару по кафе, внаслідок чого загинули 13 людей, серед них 4 дитини, а 59 осіб було поранено. Серед загиблих військових було лише двоє: бойовий парамедик 3-ї ОШБр Артем Суховий та доброволець Інтернаціонального легіону, колишній морський піхотинець США Ян Торторичі. Саме смерть Яна Торторичі російська пропаганда використала як доказ того, що мета армії Росії була нібито легітимною. У день обстрілу Торторичі, як і багато інших військових у прифронтовому місті, зайшов у піцерію поїсти, про що згадує його друг, Ед Флорес. StopFake також раніше писав, чому не можна називати воюючих за Україну іноземців «найманцями», як це робить російська пропаганда.

Розслідування цього злочину Росії окремо проводили експерти правозахисної організації Truth Hounds, оскільки серед загиблих у кафе була і їхня колега, письменниця Вікторія Амеліна. Експерти встановили, що атака на Краматорськ є воєнним злочином — невибірковою атакою, яка призвела до страшних наслідків серед цивільних. Також у Truth Hounds зазначили, що Росія нав’язує українцям думку, що присутність українських захисників у цивільних місцях дозволяє Кремлю вдаватися до смертоносних ракетних атак, але насправді «присутність військових у кафе не виправдовує і не гуманізує росіян. А навпаки додатково підкреслює той самий шаблон їхніх злочинів».

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що Військова служба правопорядку в ЗСУ нібито затримала в Сумській області кількох покупців наркотиків. Після затримання покупці начебто заявили, що придбали наркотичні речовини в мобілізованих в’язнів із трьох бригад ЗСУ — 150 ОМБр, 32 ОМБр і 53 ОМБр. Як «доказ» пропагандисти додають відповідні фотографії. Проте це — фейк. 

Фахівці з проєкту VoxCheck знайшли світлини з допису пропагандистів на фейсбук-сторінці Військової служби правопорядку в ЗСУ. Як виявилося, творці цього фейку показали фотографії не з Сумщини, а з відділення «Нової пошти» в Краматорську, де військові правоохоронці спільно з кінологічним розрахунком і працівниками Національної поліції здійснюють огляди поштових відправлень. 

У результаті двох таких оглядів 21 та 22 червня 2024 року виявили пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, схожою на «канабіс». Ще одне фото з допису зробили 20 червня під час огляду в Донецькій області особистих речей іншого військовослужбовця — тоді в нього виявили паперовий згорток з порошкоподібною білою речовиною.

У всіх перелічених випадках наркотики знаходили у військовослужбовців, а не в цивільних осіб, як стверджують у дописах. Зрештою, у звітах Військової служби правопорядку відсутні жодні згадки про особу або групу осіб, у яких придбали речовини. Відповідно, немає жодних підстав стверджувати, що вони отримали ці відправлення від мобілізованих в’язнів із трьох згаданих бригад ЗСУ. 

• Читайте також: Шестеро увʼязнених, які доєдналися до ЗСУ, нібито втекли з навчального центру (фейк)

Російські пропагандисти поширюють інформацію, що українським чоловікам видають повістки біля пунктів видачі товарів Prom.ua. Як «доказ» вони додають скриншоти з сайту відгуків про ці магазини, де обурені користувачі нібито скаржаться на свавілля ТЦК.

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть фахівці проєкту VoxCheck. По-перше, компанія Prom.ua не має власних пунктів видачі товарів ― доставка здійснюється логістичними компаніями або ж товар можна забрати на пунктах самовивозу інтернет-магазинів, які продають товари на Prom.ua.

Також на обох скриншотах вище можна побачити текст «Перший незалежний сайт відгуків України». Це сайт OtzyvUA.net. З огляду на те, що відповіді на гнівні коментарі пишуть про компанію Prom.ua, для створення фейку пропагандисти використали розділ сайту із відгуками саме на цю компанію. На першому скриншоті можна побачити скаргу «Свавілля ТЦК!» від користувачки з нікнеймом «Марина» за 28 травня. Однак такого відгуку насправді не існує. На платформі є один відгук за 28 травня, від іншої користувачки, і він не стосується ТЦК. 

На скриншоті пропагандистів унизу під фейковим відгуком є інший, із темою «ДІЧ ТА ЖУТЬ. СЛІВ НЕМА.» від 14 травня від користувача з нікнеймом «Сергій». Цей відгук справжній, втім між ним і відгуком за 28 травня є девʼять інших відгуків користувачів, яких немає на скриншоті з посту пропагандистів. Це означає, що фейкороби зробили скриншот відгуку з сайту, який був одразу після відгуку «ДІЧ ТА ЖУТЬ. СЛІВ НЕМА.» та замінили його на фейковий, в якому описуються «грубі дії представників ТЦК». Це підтверджує також той факт, що і фейковий коментар, і справжній, який був одразу після «ДІЧ ТА ЖУТЬ. СЛІВ НЕМА.», написала користувачка з нікнеймом «Марина» і оцінила сервіс на одну зірку з пʼяти.

На другому скриншоті — скарга з темою «дали повістку» за 27 травня від користувачки з нікнеймом «Віка». Такого відгуку теж не існує. На сайті OtzyvUA взагалі немає відгуків на Prom.ua від 27 травня. Фейковий відгук мав одну зірку оцінки якості роботи магазину, дві відповіді, три вподобання від інших користувачів та містить адресу — Столичне шосе в Києві. За такими характеристиками підходить лише один відгук — від 22 травня, і в ньому не згадується ТЦК та видача повісток. Тобто, пропагандисти зробили скриншот оригінального відгуку за 22 травня, змінили дату та текст, написавши скаргу про нібито роздачу повісток. Підтвердженням цього є те, що текст відповіді сервісу на оригінальний і фейковий відгуки починається однаково: «Добрий день, Віко! Шкода, що у вас склалася така думка про Prom».

Ба більше, фахівці з VoxCheck проаналізували всі відгуки на Prom.ua на платформі за 2024 рік і не знайшли жодної згадки про повістки, фронт та ТЦК. Раніше ми спростовували інформацію, що працівники ТЦК оголосили евакуацію з Краматорська та Слов’янська, а потім роздали повістки.

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Кремлівські медіа дописують, нібито територіальні центри комплектування (ТЦК) оголосили безплатну евакуацію з Краматорська та Слов’янська, а потім працівники роздали повістки чоловікам на виїзді з цих міст. У дописі автори прикріплюють скриншот із евакуаційними машинами та номером телефону — 050 444 1005.

Фахівці VoxCheck проаналізували кейс і дійшли до висновку, що на скриншоті номер належить благодійній організації «Добра справа». Організація займається безплатною евакуацією людей із прифронтових територій (Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей тощо) до міста Дніпра. На світлині видно машини із назвою організації. Машини з цими ж наліпками з’являлись у відео, опублікованих на сторінках у соцмережах «Доброї справи».

Тобто саме благодійна організація організовує процес евакуації й про жодні «видачі» повісток не йдеться, це вигадка пропагандистів. 

Згідно з російською версією Вікіпедії, «удар відплати» (або другий удар) — це поняття ядерної стратегії, що означає масований ядерний удар у відповідь по агресору. Проте кремлівська пропаганда радше використовує цей термін, а також словосполучення «операція відплати», не в ядерному контексті. Москва вдається до такої риторики, коли говорить про обстріли території України своєю «високоточною зброєю», які нібито є відповіддю на «неспровоковані» дії ЗСУ. 

Так, Міноборони Росії назвало «операцією відплати» російський масований ракетний удар по пунктах тимчасової дислокації підрозділів ЗСУ в Краматорську в ніч на восьме січня 2023 року. Як результат, їм нібито вдалося ліквідувати понад 600 військовослужбовців ЗСУ. Ця атака Росії буцімто була відповіддю на «підступний удар київського режиму» по будівлі ПТУ в Макіївці в ніч на перше січня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 400 російських військових. 

Втім радник тодішнього міністра оборони України Олексій Копитько сказав, що заява Росії про «удар відплати» — це ІПсО. Вона була спрямована на те, щоб «перебити негатив» від удару по Макіївці. У цьому випадку росіяни вдалися до тактики віддзеркалення. Сама ж інформація про загибель у Краматорську понад 600 воїнів ЗСУ була фейковою — її спростували іноземні медіа, українське військове керівництво та навіть російські «патріотичні канали». 

Атаку ракетами та дронами по Миколаєву та Одесі вже в ніч на 18 липня 2023 року Міноборони Росії назвало «груповим ударом відплати» у відповідь на вибухи на Кримському мосту в попередню ніч. Однак тоді військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що після вибухів на Кримському мосту минуло занадто мало часу (одна доба), аби Росія змогла підготувати таку атаку як «удар відплати». Насправді Кремль видав її як таку. Крилатим ракетам і дронам-камікадзе, які тоді летіли на два українські міста, потрібно було задати координати й цільові об'єкти, збудувати маршрут — на це мало б піти близько 48 годин, додав Коваленко. 

Тобто, після того, як Кремль зазнає будь-якого нищівного удару, він вдається до риторики, мовляв, «у нас все під контролем» — ось «удар відплати». Таким чином, пропагандисти втішають внутрішнє населення Росії, замилюють йому очі й насправді перекривають поразки російської армії на фронті новими так званими «досягненнями».

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під час обстрілу України 25 вересня 2023 року росіяни нібито влучили в штаб дислокації ВМС України на Одещині. За словами пропагандистів, штаб створили в одному з одеських готелів. Це — брехня. 

Фактчекери VoxCheck опрацювали цей кейс і пояснили, що саме Росія атакувала Одесу 25 вересня 2023 року дев'ятнадцятьома дронами типу «Shahed». За даними слідства, пошкоджень зазнали об’єкти припортової інфраструктури, зерносховища, складські приміщення приватного підприємства. Значних руйнувань було завдано одеському морвокзалу та готелю поряд. Водночас пропагандисти не навели якихось доказів на захист своєї тези про перебування силовиків у цивільних об’єктах інфраструктури. Тут вони типово використовують риторику про «штаби НАТО/українського військового керівництва», аби просто вибілити себе.

Тобто намагаються заперечити власні обстріли та влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди вони влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення на свою адресу.  Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше.

До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками за схожою тематикою, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО у Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був спрямований по місцях виробництва зброї, а не по культурних об’єктах України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це є насправді. Або ж як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані, — ми з’ясували, що влучили росіяни в промисловий об’єкт та автомийку. А також як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Росія обстрілює Україну ледь не щодня, нищачи цивільну інфраструктуру, житлові будинки, лікарні, школи та дитсадки. Натомість пропагандисти пояснюють, що Москва нібито не вдається до терористичних атак, а цілиться в «центри прийняття рішень». Мовляв, Кремль атакує лише об’єкти, де розміщена військова техніка чи перебувають військовослужбовці, а отже, «не порушує» жодних норм та звичаїв ведення війни. 

Росія намагається приховати свої злочинні дії щодо мирних українців, прикриваючись терміном «центри прийняття рішень». Та знаходить собі виправдання, що обстріл військових об’єктів — це норма для війни. Проте українські міста потерпають від російських ракет та дронів. 

Наприклад, ось так пропагандистський канал коментував терористичний обстріл драмтеатру в Чернігові: «У Чернігові не відбулося влучання у театр з мирними українцями. Ми влучили у місце перемовин офіцерів ЗСУ та НАТО. Жодна мирна особа не постраждала». Але, за даними голови Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, внаслідок ракетного удару росіян по центру Чернігова 19 серпня постраждала 181 людина, із яких семеро загинуло. 41 людина перебуває в лікарні, серед них чотири в тяжкому стані, і ще 16 людей прооперували. 

Тобто автори намагаються заперечити власні обстріли та влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: куди б вони не влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. 

Утім, це не поодинокі випадки заперечення росіянами своїх же обстрілів. На початку 2023 року росіяни обстріляли житловий квартал Дніпра, де загинуло 46 людей, а дев’ятеро зникло безвісти. Окупанти завдавали ракетних ударів про Краматорську, знищивши житлові будинки. Вони влучили в багатоповерховий будинок у Запоріжжі: в обласній адміністрації підтвердили, що жодних військових об’єктів поблизу будинку нема. У Миколаєві росіяни також поцілили у багатоповерхівку, вбивши одну людину та поранивши 23. Через ракетний обстріл житлових будинків в Умані загинуло 23 людей, серед яких шестеро — діти. І це далеко не повний список обстрілів, а ще Одеси, Кривого Рогу, Києва, Львова й багатьох інших мирних українських міст, містечок та сіл. 

Тобто окупанти не ціляться в «центри прийняття рішень», а цілеспрямовано займаються геноцидом українців, убиваючи їх у своїх будинках, у громадських місцях. Водночас Москва намагається себе вибілити та заперечити будь-які злочини. Але задокументовані випадки російського терору показують, чим країна-терорист займається насправді. 

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що «Росія з гуманітарних міркувань не застосовує касетні боєприпаси, але може переглянути це рішення». Це — фейк.

Росія неодноразово обстрілювала касетними боєприпасами територію України. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла, що удар по лікарні у Вугледарі було здійснено російською балістичною ракетою 9M79, випущеною комплексом «Точка-У». Наприкінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. 8 квітня 2022 року росіяни завдали удару по Краматорському вокзалу «Точкою-У». Тоді загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100 осіб.

Російський агітпроп намагається перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну. Мовляв, Україна провокує Росію, і та вимушена давати відповідь. Раніше ми спростовували схожий фейк про те, що Путін заявив, нібито Росія не обстрілювала касетними боєприпасами Україну.

Російські медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Путін заявив, нібито Росія досі не застосовувала касетні боєприпаси в Україні. «Якщо їх застосовуватимуть проти нас, ми залишаємо за собою право на дзеркальні дії», — заявив президент Росії. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери медіа The Insider. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла про удар російської балістичної ракети 9M79, випущеної комплексом «Точка-У», по лікарні у Вугледарі. Вона була обладнана боєголовкою, начиненою касетними боєприпасами 9N123K. Внаслідок цього загинуло 4 людини.

28 лютого 2022 року журналісти-розслідувачі Bellingcat відстежили застосування Росією касетних боєприпасів на території України. А вже в кінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. Удар по Краматорському вокзалу 8 квітня 2022 року, коли загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100, також було здійснено «Точкою-У».

Росія дискредитує Україну та намагається зробити винною у війні. Мовляв, саме українці є агресорами, а Росія була вимушена вступити у війну та застосовувати касетні боєприпаси. Раніше ми спростовували фейк про те, що Україна не має права застосовувати касетні боєприпаси, бо у 2008 році підписала конвенцію.

Анонімні телеграм-канали та російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, повідомляють, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив в інтерв’ю, що «в разі постачання США касетних боєприпасів Україні ЗС РФ будуть змушені використовувати аналогічні засоби ураження». Це — маніпуляція.

Фактчекери Центру стратегічних комунікацій дослідили цей кейс. У травні 2022 року правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала звіт, у якому йдеться про те, що росіяни застосовують на території України щонайменше 6 видів касетних боєприпасів. Росія обстрілювала ними Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста. 8 квітня 2022 року росіяни використали балістичну ракету «Точка-У» з касетною бойовою частиною та завдали нею удару по залізничному вокзалу Краматорська. Тоді загинуло 54 дорослих і 7 дітей.

У такий спосіб російські пропагандисти перекладають відповідальність за злочини Росії на Україну та виставляють себе постійною жертвою «агресії». Мовляв, Україна атакує першою, тож Росії доведеться застосовувати касетні боєприпаси у відповідь. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що Україна здійснює фальшиві атаки на ядерні об’єкти, щоб дискредитувати російські війська.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що росіяни успішно знищують українські склади з боєприпасами. Мовляв, Україна втрачає свою боєздатність і програє. Як доказ автори наводять у приклад відео нібито зі «знищеним» складом боєприпасів в Умані. Автори дописують, що це відбулося 8 червня 2023 року під час ракетного обстрілу. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які встановили, що насправді 8 червня 2023 року росіяни влучили в промисловий об’єкт та автомийку, а не в склад з боєприпасами. Крім цього, тоді росіяни  поцілили і в супермаркет. У результаті є постраждалі. Теза про знищення складів безпідставна, пропагандисти не наводять доказів.

Тобто автори використовують риторику про знищення військових об’єктів, аби приховати свої воєнні злочини. Бо обстрілюють окупанти цивільну інфраструктуру, громадські місця, де можуть перебувати люди. Наприклад, 27 червня 2023 росіяни обстріляли центр Краматорська на Донеччині, поцілили поблизу кафе та магазинів. Це не поодинокий випадок. 

У такий спосіб пропагандисти прагнуть вибілити росіян, нібито вони не вбивають мирних людей та не чинять геноциду. Водночас намагаються переконати, що обстрілюють військові об’єкти (що також не виправдовує їхню агресію), хоча насправді російська армія нищить і цивільну інфраструктуру, вбиваючи людей. 

У російських медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що 27 червня російські військові завдали ракетного удару по місцю проживання «натовських інструкторів» у Краматорську. Це — неправда.

Як зазначають фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО, росіяни обстріляли ракетами «Іскандер» кафе, де перебувала велика кількість цивільних людей. Мер міста Олександр Гончаренко повідомив, що станом на 28 червня в результаті удару загинуло 11 людей, серед них — троє дітей.

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за черговий теракт, скоєний росіянами, на жертву, тобто Україну. Також росіяни намагаються довести, що «не завдають ударів по цивільній інфраструктурі». Раніше «Детектор медіа» розповідав про викриття того, як росіяни поширюють інформацію, що Україна нібито створює «брудну ядерну бомбу».

Такі тези звучали в ефірі російських пропагандистських телеканалів. Мовляв, українська влада продемонструвала Генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенбергу українську зброю під виглядом російської. Цією зброєю Україна буцімто обстрілювала мирне населення Донбасу, Бєлгородської, Брянської та Курської областей. «Доведено, що ракета, якою обстріляли залізничний вокзал [у Краматорську], була українська. Та сама ракета «Точка У», яку ми [Росія] вже давно зняли з озброєння». Це — фейк.

Як зазначають аналітики EUvsDiDiNFo, існують переконливі докази того, що російські війська атакували залізничний вокзал Краматорська 8 квітня 2022 року ракетою «Точка-У». Всупереч заявам агітпропу, радянський ракетний комплекс «Точка-У» все ще використовується російською армією. Про це свідчать відеозаписи перевезень через Білорусь станом на березень 2022 року, які виклали у телеграм-каналі «Беларускі Гаюн».

Також за даними військових експертів організації Conflict Intelligence Team, аналіз траєкторії польоту «Точки-У» доводить, що ракету по Краматорську випустили з південно-західного району, де розташовані російська армія та незаконні збройні формування окупованих районів Донецької та Луганської областей.

У такий спосіб кремлівські пропагандисти намагаються приховати свої обстріли мирного населення та цивільних об’єктів України. Вони називають це черговою «провокацією України» з метою дискредитації російських військ. Раніше «Детектор медіа» розповідав, як росіяни вихвалялись у соцмережах обстрілом вокзалу в Краматорську, а потім видалили свої дописи.

Звірства росіян у Бучі та Гостомелі на Київщині, в Ізюмі на Харківщині, знищення Маріупольського пологового будинку та драмтеатру, вбивство українців на вокзалі у Краматорську — усі ці та інші злочини проти мирних українців російський агітпроп називає «постановкою». 

Використовуючи цей термін, пропагандисти хочуть приховати свої терористичні дії та зняти з себе відповідальність. Мовляв, Росія не чинить жодних воєнних злочинів, її просто хочуть дискредитувати. Нібито для того, щоб виставити Росію агресором, Україна бреше. Ба більше, російський агітпроп усіляко намагається виправдати вбивство українців, кажучи про так зване інсценування подій: усі тіла загиблих, що знаходять на звільнених від окупантів територіях, називають «фейком за участі професійних акторів». Наприклад, після звільнення Бучі російський агітпроп просував різноманітні тези, серед яких: «Україна здійснює провокацію» чи «жоден мирний мешканець не постраждав» тощо. Інші ж звільнені території вважаються «Бучею 2.0» (Харківщина), «Бучею 3.0» (Херсонщина). У такий спосіб пропагандисти вкотре акцентують нібито непричетність Росії та її окупаційних військ до усіх воєнних злочинів на території України. Щодо терористичних обстрілів, то російський агітпроп також знаходить собі виправдання, шукаючи у всьому так звану «воєнну ціль». Нібито в об’єктах цивільної інфраструктури, в лікарнях, у школах і в пологових будинках розташований «штаб нацистів» чи «центри прийняття рішень».

Проте під терміном «постановка» насправді приховано інший — геноцид українського народу. Геноцид, який вчиняє щодня російська армія на території України. Знищуючи українські міста й села, вбиваючи тисячі українців. Зокрема, дітей. 

Такі повідомлення поширює російська пропаганда на іноземну аудиторію. У повідомленнях посилаються на слова начальника російських військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Ігоря Кирилова. Він стверджує, що «підготовка до злочину йде повним ходом». Мовляв, психотропну зброю вже завезли на територію України. Зокрема нібито у Краматорськ у вагоні залізничного складу у супроводі іноземців доставили шістнадцять герметичних металевих ящиків, половина з них мала знак хімічної небезпеки BZ (Хінукліділ-3-бензилат). Також нібито на ящиках є маркування двома червоними лініями, що відповідає певному класу отруйних речовин. Це — неправда.

На поширення фейку звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Вони зазначають, що Росія не надала жодних доказів, що підтверджували б сказане. Натомість такі повідомлення підживлюють російські наративи про нібито застосування Україною біологічної, хімічної та ядерної зброї проти Росії. Також агітпроп нещодавно поширював повідомлення, що в Україну  завезли радіоактивні речовини для провокацій проти Росії.

У такий спосіб російська пропаганда намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, адже у разі застосування будь-якого з цих видів озброєння на небезпеку наражаються і цивільні, які мешкають поблизу лінії фронту. Росіяни залякують українців та намагаються спричинити недовіру до української влади та держав-партнерів.

У випуску спростовуємо такі фейки: житловий будинок у Краматорську уразила «українська система ППО», Зеленський закликає завдати «превентивного ядерного удару» по Росії.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цей випуск підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст випуску є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширили інформацію, що нібито у житловий будинок в Краматорську 1 лютого влучила ракета української системи протиповітряної оборони. Також писали, що цю атаку нібито Україна організувала навмисно. Мовляв, щоб «Зеленському і компанії» простіше було просити винищувачі та іншу західну зброю. Один із представників самопроголошеної влади на тимчасово окупованих територіях сказав, що цей вибух нібито влаштувала українська армія заради формування «вдалого» порядку денного на саміті щодо вступу України до ЄС. Це — неправда.

Як зазначають фактчекери Stop Fake, влучання російської ракети у житловий будинок в центрі Краматорська зафіксувала  команда CNN. Внаслідок удару російської ракети типу «Іскандер-К» по житловому будинку загинули чотири людини, ще вісім поранено.

Таку саму тактику пропагандисти використовували під час влучання ракети у багатоповерхівку в Дніпрі. Тоді пропагандисти також стверджували, що будинок зруйнувала ракета української системи ППО. Насправдіпричиною трагедії стала російська надзвукова крилата ракета Х-22. 

Цей фейк є частиною кампанії щодо дискредитації української армії та української системи ППО. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за наслідки обстрілів з Росії на Україну. Також росіяни намагаються ще більше залякати українців, нівелювати довіру до української армії та змусити здатися.

14 січня внаслідок ракетного удару російських військових по 18-під’їздному будинку в Дніпрі, де мешкало понад 1100 людей, щонайменше 10 осіб загинуло, серед яких 15-річна дівчина, і 64 дістали поранень. Російські пропагандисти поширили низку меседжів, які відбілюють злочин Росії і звинувачують у трагедії українських військових і владу.

Росія жодного разу не завдавала удару по мирних жителях

Проросійські блогери запевняють, що ракетні удари російських військових — точні та завжди потрапляють у ціль. Цього разу цілями були об’єкти енергетичної інфраструктури та позиції протиповітряної оборони України.

У будинок потрапила ракета ППО

Мовляв, ракета ППО зруйнувала цілий під'їзд багатоповерхового житлового будинку у Дніпрі. Нібито внаслідок попадання сталася вторинна детонація, найімовірніше, це результат вибуху газу. 

Ніхто не дізнається правду, незалежних експертів не запросять

Мовляв, Україна звинуватила росіян, а Росія — Україну. Цей спірний кейс можна було б розв'язати,  надіславши незалежних експертів, але під час війни цього ніхто не робитиме і кожен звинувачуватиме один одного.

За жертовну смерть українців ЗСУ отримають від Заходу новітні танки

Нібито удар по будинку українська влада використає для того, щоб випросити у Заходу військову допомогу. Мовляв, Зеленський у безпеці й він готовий воювати до останнього мирного українця.

Насправді будинок в Дніпрі зруйнувало ударом російської балістичної ракети. За даними голови Дніпропетровської облради Миколи Лукашука, її випустили з дальнього бомбардувальника Ту-22м3. Саме в цей час в усій Україні тривала повітряна тривога, й влучання російських ракет були не лише в Дніпрі, а й в інших населених пунктах України. Зокрема, на Львівщині. Проте російська пропаганда укотре прагне виправдати злочини росіян проти мирних українців й звинуватити у вбивстві цивільних Україну. Такий метод пропагандисти застосовують чи не щоразу після того, як внаслідок російських ударів гинуть люди. Наприклад, Росія заперечувала свою причетність до смерті людей в Краматорську чи Вінниці, які загинули внаслідок падіння ракет на публічні місця. Крім цього, Росія регулярно стверджує, що б’є лише по інфраструктурних об’єктах. Однак це — неправда, адже російські ракети неодноразово влучали як в житлові будинки та спричиняли трагедії, так і в торговельні центри, вокзали тощо.

До слова, в одному з пропагандистських телеграм-каналів у час, коли в Україні тривала повітряна тривога, з’явилося повідомлення, що в небі над Україною на той момент було 80 ракет. У повідомленні також йшлося, що не всі вони влучатимуть в інфраструктурні об’єкти.

Пізніше пропагандисти почали ширити слова радника Офісу президента Олексія Арестовича, який нібито погодився з тим, що вибух у будинку стався через роботу ППО. Буцімто ракету, яка летіла над Дніпром, збили й вона вибухнула при падінні на під'їзд житлового будинку. Ці слова Арестовича масово розтиражували російські пропагандисти, стверджуючи, що Україна сама визнала свою провину в смерті цивільних. Однак слова Олексія Арестовича не є офіційною позицією України в цьому питанні. Як пише проєкт «НотаЄнота», за словами речника Повітряних Сил України Юрія Ігната, запуск ракети над Дніпром відбувався з бомбардувальника дальньої дії Ту-22М3 з Курської області та Азовського моря. Загалом було 5 пусків таких ракет. Х-22 називають «убивцею авіаносців». Ракета, бойовою частиною 950 кілограмів, може оснащуватись ядерною боєголовкою. Вона призначена для знищення авіаносних груп у морі. Такі ракети не застосовують у містах, проте саме її Росія запустила над Дніпром. 

За кілька годин Арестович висловився щодо своїх слів на сторінці у фейсбуку. Радник Офісу президента не заперечував, що справді казав в ефірі про падіння ракети ППО. Проте зазначив, що ніхто не звинуватить Україну в підриві будинку, адже світ все зрозуміє правильно. Такі слова радника сприйняли неоднозначно, то ж у коментарях до допису його запитали, чи справді трагедія виникла через українську ППО. Арестович зазначив, що вибух трапився внаслідок дій Росії. 

На ситуацію ще раз  зреагували й у Командуванні повітряних сил України й повідомили, що радіолокаційні засоби виявили приблизне місце запуску, висоту, швидкість польоту. «Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 – немає. У Збройних силах України немає вогневих засобів, здатних збивати цей тип ракет», — заявили у відомстві. 

У випуску спротовуємо фейки про «успішний удар відплати» росіян по Краматорську начебто за вбитих російських мобілізованих, які загинули в гуртожитку професійно-технічного училища в Макіївці в ніч на 1 січня 2023 року. А також розбираємо маніпуляції і вигадки про «радощі» Міністра оборони Резнікова з приводу того, що українці стали щитом для НАТО, і «погрози депортацією» чоловікам закордоном з боку СБУ.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить з перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цей випуск підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст випуску є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

Колаборант Володимир Сальдо, який називає себе «тимчасовим губернатором» Херсонської області, в інтерв’ю на каналі Володимира Соловйова поширив фейк, що українські військові хаотично обстрілюють Херсон, а російська армія до обстрілів не має стосунку. Окрім того, він сказав, що обстрілюють українські військові українське місто «мобільними мінометними групами».

Що таке «мобільні мінометні групи» зі слів Сальдо не зрозуміло, як і не зрозуміло, нащо взагалі українській армії обстрілювати місто з цивільними українськими громадянами. При цьому Сальдо стверджує, що обстрілюють українські «мінометні групи» лише «знакові об’єкти», роблять це вночі і виключно тому, що бояться «заставних загонів», які начебто розстрілюють тих, хто не виконує вказівок «обстрілювати Херсон».

«Заставні загони», які їздять містом за «мобільними групами», — це вигадка самого Сальдо. А ось фейк про «мінометні мобільні групи» української армії з’явився ще за часів першого етапу російсько-української війни у 2014 році. Про це пише видання «Мост».

 Тоді російська пропаганда поширювала такі ж самі історії про українські «мінометні мобільні групи», які начебто обстрілювали Луганськ, Донецьк та інші окуповані міста Донбасу. Зрозуміло, що жодних «мобільних груп» не було, а Луганськ, Донецьк та, наприклад, Шахтарськ обстрілювали бойовики  різних злочинних угрупувань на кшталт батальйону «Заря». Про це в інтерв’ю російським медіа розповідав очільник так званої «ЛНР» Валерій Болотов у 2016 році. Є й інші свідоцтва того, що Луганськ обстрілювали самі луганчани, що вступили до незаконних збройних формувань.  Детальніше про це можна почитати тут.

Російська армія регулярно обстрілює українські міста й прикладів тому тисячі. Зокрема, йдеться про Харків, Маріуполь, Волноваха, Бахмут, Соледар, Київ, Ізюм, Краматорськ, Запоріжжя, Миколаїв. Херсон також обстрілюють з першого дня, як туди зайшли українські військові. Майже щоразу після обстрілів українських міст російська пропаганда чинить спроби дискредитувати ЗСУ фейками, що це саме українські військові винні в загибелі мирних громадян чи руйнуванні будинків, лікарень, торгових центрів та садочків. 

Російське міністерство оборони стверджує, що «помстилося» за вбитих російських мобілізованих, які загинули в гуртожитку професійно-технічного училища в Макіївці в ніч на 1 січня 2023 року. Російські пропагандисти пишуть про «удар відплати» по Краматорську, внаслідок якого начебто загинуло 600 українських солдатів. Але ці заяви міністерства оборони Росії — фейк, який спростували іноземні медіа, українське армійське керівництво та навіть російські «патріотичні канали».

Як заявив представник російського міністерства оборони Ігор Конашенков, російська артилерія влучила у гуртожитки № 28 та у № 47 у Краматорську. Але відразу чотири знімальні групи іноземних медіа — фінський журналіст телерадіокомпанії Yle Антті Куронен,  журналісти CNN, кореспондентка італійської газети La Repubblica Даніеле Раїнері та журналісти агенції Reuters  — побували біля цих двох будівель і не знайшли жодних доказів загибелі чи поранення українських військових, або цивільних громадян. Щобільше, обидві будівлі майже неушкоджені — лише в одній вибило шибки, інша будівля зовсім не зазнала пошкоджень. Місцеві жителі чули вибухи, але не бачили ані швидких, ані роботи рятувальників.  Російські ракети точно  влучили поруч із будівлями — одна вирва є біля училища, інша  ракета, судячи з фотографій, влучила в гараж.  Телеграм-канал Grey Zone, близький до приватної військової компанії Вагнера, написав, що хоча самі будівлі гуртожитків, по яких стріляли, не були зруйновані, російському командуванню «не слід вішати носа, оскільки пункт прийняття рішень, мабуть, розташований у гаражі». Інші z-патріотичні канали назвали  заяви Конашенкова  брехнею. В  українській армії також заявили, що  російське міністерство оборони бреше.

Нагадаємо, що після ракетного обстрілу  гуртожитку училища в Макіївці російська армія визнала загибель 89 мобілізованих. Пропагандистські канали писали про сотні загиблих військових — від чотирьохсот до шестисот. Російська пропаганда  обіцяла «помсту» за «невинних» убитих, хоча ці люди — комбатанти, які перебувають на окупованій українській території зі зброєю, тому не можуть бути жертвами чи невинними, а є законною ціллю для української армії.

Про це пишуть анонімні телеграм-канали після масованого обстрілу Херсона вранці 24 грудня.

За однією версію пропагандистів, українські військові обстріляли центр Херсона з HIMARS, а за іншою – вдарили по місту з реактивних систем залпового вогню «Град». Проте жодна з цих версій не відповідає дійсності.

Пропагандисти запевняють, що про обстріл із HIMARS свідчать знайдені елементи враження у вигляді шрапнелей і доказують це фотографіями.

Як з’ясували фактчекери Stop Fake, поряд із реальною фотографією з автомобілем пропагандисти опублікували фото з кульками, яке було зроблене у 2016 році в Кувейті.

На ньому справді зображено вольфрамові кульки від реактивної системи залпового вогню M30A1.

Версію пропагандистів про удар з реактивних систем залпового вогню «Град» спростували як заступник очільника Офісу президента України Кирило Тимошенко, так і іноземні експерти.

Пропагандисти поширили «аналіз» фотографій однієї з вирв від «Граду», який нібито доводить, що вогонь вівся з півночі, з підконтрольної ЗСУ території. Мовляв, воронку на фото підчистили, але не прибрали борозни від уламків на асфальті. За ними легко можна встановити звідки прилетів снаряд, а саме — з півночі, звідти, де російських солдатів  немає.

Фотографії, які використовуються пропагандистами, справді було зроблено на місці трагедії, сам аналіз обстрілу було сфальшовано. Про це йдеться у розслідуванні OSINT-аналітика DefMon.

Аналітик доводить, що снаряд було випущено з південного сходу, і найімовірніше російськими військовими.

Його висновки підтверджує журналіст Bild Джуліан Репке, який раніше розслідував подібні випадки обстрілів на Донбасі у 2015 році.

Репке також обчислив напрямок пуску снаряда, що збігається з результатами DefMon – імовірно, снаряд був випущений з лівого берега Дніпра, який наразі під контролем російських військ.

На цей час внаслідок російського обстрілу центру Херсона загинуло 13 осіб, 64 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Це не перший випадок, коли кремлівські пропагандисти намагаються приховати свої обстріли мирного населення та цивільних об’єктів України, назвавши їх «черговою провокацією України», здійсненою з метою дискредитації російських військових. Саме такі фейки пропагандисти поширювали після ракетного удару по вокзалу Краматорська, по Запоріжжю та інших містах України, де загинули десятки мирних людей.

Таку інформацію систематично поширюють російські медіа. Повідомляли про проблеми водопостачання в тимчасово окупованій Макіївці на Донеччині: там місцеві жителі стоять у великих чергах біля пунктів роздачі води, на одну людину видають лише 6 літрів. За словами росіян, водопостачання не вдасться відновити, оскільки канал Сіверський Донець – Донбас, єдина водна артерія, залишається під контролем України. Це — маніпуляція. 

Частина каналу Сіверський Донець – Донбас справді залишається під контролем України, однак жителі окупованих міст не мають нормального доступу до питної води не тому. Як пише VoxCheck, водна інфраструктура Донеччини була застарілою й до 2014 року, а після зазнала додаткових пошкоджень через дії російської армії. 19 лютого 2022 року росіяни обстріляли помпову станцію Південно-Донбаського водоводу, у квітні неодноразово обстрілювали канал Сіверський Донець – Донбас. Саме тому міста тимчасово окупованої Донеччини та Луганщини залишилися без водопостачання. Активні бойові дії та окупація частини Донбасу не дають змоги відремонтувати канал та інші об’єкти.

Брак води є не лише на окупованих, але й підконтрольних Україні територіях. З 2014 року роботу каналу Сіверський Донець – Донбас кілька разів зупиняли на окремих ділянках після російських обстрілів. Сьогодні воду періодично відмикають у Слов’янську, Краматорську та інших містах через потребу в ремонті.

У такий спосіб росіяни намагаються перекласти відповідальність за неналежні умови проживання на окупованих територіях на Україну. Раніше вони намагалися так само перекласти відповідальність за ситуацію в тимчасово окупованому Криму та стверджували, що Україна вчинила воєнний злочин вимкнувши електро- та водопостачання на півострові.

Пропагандистські ЗМІ написали, що Україна виселяє жителів міста, вимикає воду, газ і електрику. Мовляв, українська влада силоміць виганяє містян із територій, де скоро пануватимуть росіяни. Так пропагандисти називають «примусовою» евакуацію, яку українська влада назвала «обов'язковою».

2 серпня Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про проведення обов’язкової евакуації населення Донецької області». Згідно з ним, обов'язкова евакуація відбувається відповідно за Порядком проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, який уряд ухвалив ще в 2013 році.

Окрім випадків техногенних катастроф і природних лих, у документі згадані військові конфлікти з уточненням, що йдеться про обов'язкову евакуацію із районів можливих бойових дій у безпечні райони. Документ прописує відповідальні за евакуацію установи, її черговість відносно території, виплати та порядок розселення евакуйованих. Про примус чи санкції щодо тих, хто відмовляється їхати, в Порядку не йдеться. Володимир Зеленський у відеозверненні також наголосив, що все залежить від рішення людей.

Натомість відсутність базових комунікацій на Донеччині є наслідком бойових дій, а не методом примусу до евакуації, як стверджують пропагандисти. Зокрема, проблеми з газопостачанням почалися ще в травні через напружені бої, пише MythDetector. У липні мер Краматорська Олексій Гончаров пояснив містянам, що слід готуватися до суворої зими з огляду на проблеми з комунікаціями. Станом на 2 серпня, за даними місцевої адміністрації, без електроживлення лишалися 342 населені пункти Донеччини.  

Звертаємо увагу, що слова «примусовий», «силоміць», «виселяти», використані пропагандистами, мають на меті вплинути на емоційний стан читача.

У епізоді розбираємо такі фейки: бюджетом Херсона "розпоряджаються росіяни", тому херсонські підприємці "мають сплачувати податки їм"; Офіс ООН у Краматорську "захопила українська армія"; ООН та Червоний хрест "за гроші проводять евакуацію" з Маріуполя; Польща створює 70-тисячне угруповання "для окупації Волині та Галичини"; Болгарія "визнала", що дарма відмовилася від російського газу та "планує передумати".

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Про це написали російські пропагандистські ЗМІ. У своїх повідомленнях російські медіа посилаються на штаб територіальної оборони так званої Донецької Народної Республіки й стверджують, що українські військові нібито захопили офіс Організації Об'єднаних Націй у Краматорську та забрали три службові машини з дипломатичними номерами. У повідомленні уточнюють, що військові нібито не допускають співробітників до свого майна та забороняють робити фото та відеофіксацію. Проте це — неправда.

Як пише Stopfake, представник ООН в Україні спростував цю інформацію. Наразі ООН більше не орендує офіс у Краматорську, у приміщенні немає працівників, а всі автомобілі організації під обліком.

Міністерство оборони Росії заявило, що місто Лиман у Краматорському районі Донецької області повністю «звільнене від українських націоналістів». Цю новину масово поширили російські медіа. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр в ефірі національного телемарафону сказала, що ситуація у Лимані дуже складна, але говорити про окупацію рано. «Це війна. Противник сильний і ЗСУ теж сильні. Тому бої запеклі», – наголосила чиновниця. Вона пояснила, поки не завершиться певний етап боїв, некоректно говорити про якісь остаточні результати та робити висновки. У процесі боїв певна частина населеного пункту може тимчасово перебувати під контролем однієї сторони. Пізніше ця ситуація може кардинально змінитися.

Маляр розповіла, що Лимані розташований великий залізничний вузол тому дехто вважає, що захоплення цього міста значно посилить ворожі позиції на Донбасі. Однак, якщо зважувати усі фактори, зокрема співвідношення сил та шляхи доставки провіанту, то так говорити не доречно. Адже має бути налагоджена логістика та нормальний моральний стан війська. Тому, за словами Маляр, один Лиман суттєво на спроможність ворожого війська не вплине.

У свою чергу, голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко 27 травня зазначив, що Лиман здебільшого перебуває під контролем російських військових.

Водночас українським захисникам вдалося зайняти та укріпити нові позиції.

Росіяни намагаються захопити Лиман вже тривалий час. 24 травня Кириленко казав, що вони заходять у місто, а ЗСУ їх вибивають. Ворог заїжджав на околиці та намагався пробитися до центру населеного пункту.

У епізоді розбираємо такі фейки: українців у ЄС «перевіряють на туберкульоз через біорозробки НАТО»; Україна начебто «не збережеться в нинішніх кордонах» через «грубі порушення прав» російськомовного населення країни; окупанти через лояльних іноземних експертів просуває наратив, що світу та Україні «треба йти на поступки та домовлятися» з росіянами. А також розповідаємо про нові відкриття СБУ у справі обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську, про яку багато брехала російська пропаганда.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Служба безпеки України отримала беззаперечні докази причетності російських окупантів до обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську 8 квітня, в результаті якого загинула 61 особа, 121 людина отримала поранення.

Завдяки низці досліджень траєкторії польоту ракети та аналізу інших аспектів вдалося встановити, що удар було здійснено з території Донецької області, яка ще з 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росії.

Експерти підтвердили, що для обстрілу застосували керовану одноступінчасту твердопаливну ракету 9М79-1 із зарядом касет. На широкий загал вона відома як «Точка У».

За інформацією СБУ, декілька комплексів із «Точкою У» розміщені на окупованих територіях Донбасу та використовуються загарбниками вже протягом 8 років.

Слідчі СБУ продовжують свою роботу і поповнюють доказову базу у межах кримінального провадження за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України.

Міністерство оборони Росії заявило про провокації з боку України 8 травня, що нібито «київський режим» готує обстріл «Точкою-У» скупчення людей у Львівській та Волинській областях. Цей «анонс» поширили російські ЗМІ, зокрема пропагандистське видання РІА «Новості». Звісно, що за версією росіян, Київ «планує здійснити чергові витончені провокації із загибеллю мирних громадян для подальшого звинувачення збройних сил Росії в невиборчих ракетних ударах» і додають, що «як це вже було на залізничному вокзалі у Краматорську».

Мер Львова Андрій Садовий закликає жителів не піддаватися на провокації росіян і не виїжджати з міста.

«Ніколи не довіряйте м*скальським новинам, повідомленням і телеграм-каналам. Давайте домовимось, що для нас їх не існує», – наголосив Садовий.

«Нікуди з міста їхати не треба. Не витрачайте пальне. Краще подбайте про укриття на випадок тривоги», – додав він.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що 9 травня українцям варто бути дуже обережними через загрозу обстрілів і провокацій з боку російських окупантів. «Я не очікую щось таке нетрадиційне, яке може створити певні панічні настрої. Я очікую від росіян поведінку класичного росіянина. Це вдарити ножем в спину. В даному випадку кинути ще одну зайву ракету на якесь мирне наше місто», – сказав він в інтерв’ю для «Радіо НВ».

Детальніше читайте тут про те, як російська пропаганда застосовує методи, випробувані після збиття малайзійського боїнга 2014 року, в історії з обстрілом краматорського вокзалу.

Анонімні телеграм-канали, підконтрольні російським спецслужбам, поширюють маніпулятивну тезу, що Генштаб ЗСУ нібито вирішив стягувати мирне населення Сєвєродонецька в підвали заводу «Азот», де розташовані ЗСУ. Зокрема, це поширює «Легитимний», який у цьому контексті згадував «Азовсталь» у Маріуполі. Ця маніпуляція є частиною історії, що українські військові буцімто «використовують мирних жителів, як "живий щит"». Схожі маніпуляції поширювали про Краматорськ, де по вокзалу, з якого йшла евакуація цивільного населення, російські військові завдали удару; а також про іноземців та Маріуполь. Щодо «Азовсталі», до речі, російські медіа поширювали фейки, переконуючи, що на заводі в Маріуполі взагалі немає цивільних. Загалом ці повідомлення російська пропаганда та офіційні відомства потім використовують, щоб виправдати удари по цивільним об’єктам та жертви серед мирного населення. Насправді голова Луганської ОВА Сергій Гайдай раніше попередив, що Росія спробує оточити Сєверодонецьк. Тоді ж він сказав, що мирному населенню краще евакуюватися з міста.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють анонімні «викриття», нібито СБУ вже підготувала точки для обстрілів, у яких звинуватять російських миротворців, а далі слідуватиме ракетний удар у відповідь. Нагадуємо, метод звинувачень України в нападі на свої ж території став уже класичним для роспропаганди. У такий спосіб намагаються перевести відповідальність за свої плани. За таким же сценарієм спрацювали після обстрілів Одеси, Краматорська; в ОРДЛО це триває вже вісім років.

Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що 23 квітня по Одесі росіяни випустили не менше 6 ракет. Повітряне командування «Південь» повідомило на фейсбук-сторінці, що збило дві ракети та два безпілотники оперативно-тактичного рівня, «які імовірно здійснювали корекцію польоту крилатих ракет». Інші ракети влучили в житлові й інфраструктурний об'єкти. Команда StopFake помітила зміну в риториці пропагандистських телеграм-каналів: «Спочатку російські пропагандисти, використовуючи фото та відео палаючої будівлі, поспішали відзвітуватися про те, що російські ракети потрапили куди потрібно. Коли з'ясувалося, що одна з крилатих ракет потрапила в житловий будинок далеко від військових об'єктів, деякі телеграм-канали почали видаляти свої дописи та повідомляти читачам про нібито потрапляння української ракети ППО чи уламків збитої крилатої ракети». Нагадаємо, російська пропаганда уже вдалася до методу «замітання слідів» після ракетного обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську. Детальніше

У епізоді розвінчуємо такі російські фейки та маніпуляції за 13 квітня: Україна «змирилася» з тим, що Росія окупує Харків, Зеленський «наказав» перенести бойові дії «до Росії»,  на супутникових знімках зафіксували «30 тисяч мішків» із «загиблими бійцями “Азову”», BBC «зняло відео» про причетність України до обстрілу Краматорська, фейкова лажа: проросійський екснардеп, який загинув від рук п'яного російського солдата в Бучі, досі «робить заяви» у російських ЗМІ, «мертва» дівчина на фото із Бучі виявилися живою.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У мережі розповсюджують фейкове відео з логотипом BBC News, у якому йдеться про те, що Україна начебто несе відповідальність за ракетний обстріл залізничного вокзалу в Краматорську, унаслідок якого загинуло близько 60 цивільних мешканців. ВВС заперечило причетність до цього відео та повідомило, що вживає кроків, щоби це відео було видалено. Раніше російські пропагандисти поширювали фейки, що нібито «українські військові обстріляли вокзал в Краматорську», «Росія не використовує комплекси "Точка-У"», «ЗСУ використовують мирне населення як "живий щит", тому розстріляли вокзал у Краматорську», «серійний номер доводить, що ракета, яку випустили по вокзалу в Краматорську, належить ЗСУ» — спростування читайте нижче.

У епізоді спростовуємо фейки та маніпуляції про те, як російські війська «знищили» оборонну систему С-300, передану Україні Словаччиною та інші фейки росіян про поставки зброї Україні, «винуватість» українців у здорожчанні продуктів у Європі, «масові акції підтримки» Росії в різних країнах, а також нову брехню про «українськість» ракети, що вдарила по вокзалу в Краматорську.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Російські ЗМІ та прокремлівські телеграм-канали розповсюджують повідомлення, що серійний номер ракети 9М79-1, яку випустили по вокзалу в Краматорську 8 квітня, «точно вказує на належність снаряда Україні». Пропагандисти використовують кадри з сюжету італійського телеканалу «TG La7», присвяченому російській атаці на Краматорськ. StopFake пише, що маркування на ракеті 9М79-1 означає приналежність ракети до класу «Точка-У», а номер «Ш91579» ніяк не може ідентифікувати належність ракети до української військової частини. Це заводське маркування, яке наносили на всі снаряди на Воткінському машинобудівному заводі, де вироблялися ці ракети за часів СРСР. Наразі «Точка-У» значиться на озброєнні 8 країн.Російські ЗМІ також пишуть, що ракети партії «Ш915» вже нібито використовувалися ЗСУ під час обстрілу Алчевська у 2 лютого 2015 року.

Однак Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ тоді не підтвердила застосування українськими військовими комплексами «Точка-У» по Алчевську. Підконтрольні Росії бойовики в Алчевську не змогли надати спеціалістам ОБСЄ ні самої ракети, ні її уламків.Детальніше

У епізоді розбираємо постановочні розмови "західних журналістів", які "не знайшли" убитих в Бородянці, брехню Киви і Царьова брешуть про обстріл краматорського вокзалу, а також переживання Соловйова про продаж органів загиблих та поранених солдатів.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У епізоді розбираємо такі фейки та маніпуляції: вокзал в Краматорську обстріляли "українці", "16 мільйонів" біженців з України, у Дніпрі СБУ буцімто "побила людей, які підтримували Росію", Росія "добровільно" вивела війська з території Київщини, а також говоримо про створену Соловйовим армію інтернет-брехунів, які пишуть світовим ЗМІ про "знущання" українців над полоненими, нову фішингову атаку російських хакерів та невдале "спростування українського фейку" на каналі "Россія 24".

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Російськи пропагандисти, а також колишні українські депутати, серед яких Олег Царьов та Ілля Кива у власних телеграм-каналах поширюють фейк, що ЗСУ обстріляли вокзал в Краматорську, аби завадити евакуації мирних жителів.

Це – відвертий фейк, адже українська влада неодноразово закликала жителів Луганської і Донецької областей евакуюватися та продовжує організовувати виїзд жителів з міст, у тому числі, з Краматорська вже після ракетного обстрілу, але іншими шляхами, зокрема автомобільним транспортом.

Після загибелі щонайменше 39 мирних жителів України на вокзалі в Краматорську під час евакуації, російськи ЗМІ та офіційні особи намагаються перекласти відповідальність за обстріл на українські збройні сили. Основний меседж – «Росія не використовує комплексы Точка-У».

Але насправді це не так. Попри повідомлення, що з 2022 року не використовує «такий тип озброєння», Росія використовувала «Точки-У» під час «навчань» з білоруськими військами саме перед вторгненням в Україну у лютому. Також волонтери IndormNapalm фіксували, що Росія розконсервувала власні комплекси «Точка-У» саме для сил вторгнення. Про це нагадує медіа-експерт Віктор Трегубов. 

В російських телеграм-каналах масово поширюють фейк про те, начебто ВСУ обстріляли вокзал в Краматорську, де відбувається евакуація цивільних. Вони пишуть про те, що начебто у вокзал влучили «Точкою У». Але ці повідомлення з’явилися лише після того, як офіційні органи України, у тому числі, Укрзалізниця, повідомили про щонайменше 30 загиблих та 100 поранених мирних громадян.

Натомість за деякий час до того російськи та сепаратистські телеграм-канали повідомляли, що влучили по вокзалу в Краматорську, де «скупчення ВСУ». Скріни з оригінальними повідомленнями зробив журналіст Денис Казанський. Тепер ці повідомлення видалені або виправлені. Тепер, намагаючись приховати свій черговий військовий злочин, ті самі телеграм-канали, черед яких канал російського пропагандиста Дмитра Стешина, звинувачують українські війська в «спланованому вбивстві цивільних громадян». На фото і відео, яке зняте біля вокзалу, на боці снаряду видно надпис російською «За детей». Як пише Казанцев, саме так росіяни вже робили – коли спочатку похвалилися збиттям «українського транспортного » літака, а потім, коли виявилося, що це пасажирський рейс МН 17, намагалися звинуватити Україну.

Міський голова міста Олександр Гончаренко закликає містян не вестися на ці повідомлення та одразу видаляти їх, а сам додаток встановлювати виключно через Google Play Market та AppStore. Натомість мер наголошує, що черпати інформацію краматорчани можуть з офіційних джерел: сайту Краматорської міської ради, фейсбук-сторінки установи, телеграм-каналу та додатку “єКраматорськ”.

Таку інформацію ширять користувачі соціальних мереж. У повідомленнях йдеться, що Збройні Сили України викрали представника Організації Об’єднаних Націй у Харкові, а ще — прибули на базу ООН у Краматорську і відібрали автотранспорт у співробітників.

Це — неправда. Фейк вже спростували фактчекери із VoxCheck. Бійці ЗСУ не викрадали представника ООН в Харкові. Детальніше.

Як повідомляє фактчекінгова організація StopFake, така інформація не відповідає дійсності. У коментарі для StopFake представник Місії ОБСЄ у Краматорську спростував це повідомлення.