Російські пропагандистські медіа поширюють відео з тест-драйвом техніки Stryker і Cougar, яку Україні передали США, де голос за кадром нібито каже: «Ця зброя допоможе нам окупувати територію України». Це – фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на оригінальному відео, яке виклав у твітері Міністр оборони України Олексій Резніков, немає закадрового голосу. Також на відео міністра у написі є слово «liberate» («визволити»), а у відео пропагандистів це слово замінили на «occupy» («окупувати»). Пізніше російські медіа зазначили, що Міноборони видалило ролик зі словом «occupy», але доказів цьому немає.

Агітпроп намагається дискредитувати Міністерство оборони України та переконати Захід у тому, що зброя, яку партнери надають для боротьби з російськими окупантами, насправді використовується нібито не за призначенням. Раніше «Детектор медіа спростовував фейк про те, що зброя, яку надають Україні країни Заходу, потрапляє в руки злочинців в Африці.

20 квітня 2023 року Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до Києва з неанонсованим візитом — першим після початку повномасштабної війни. Несподівані відвідини відбулися на тлі наполягань Києва надати чіткіші перспективи членства в НАТО й на тлі інтенсивних перемовин про надання Україні додаткового озброєння.

У вересні 2022 року Україна офіційно подала запит на «прискорений вступ» до НАТО. У 2008 році Альянс обіцяв, що Україна врешті стане членом, але нині більшість союзників, включаючи США, досить обережні щодо будь-якої конкретики — принаймні, поки триває війна. Втім, дебати щодо членства України в НАТО посилюються напередодні Вільнюського саміту, запланованого на липень 2023 року, на який Президент Зеленський уже отримав запрошення.  

Будь-які теми, пов’язані з НАТО, неабияк непокоять Росію; пропагандисти не приховували свого роздратування після вступу Фінляндії до Альянсу 4 березня 2023 року. А ось як анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, зреагували на знаковий візит Столтенберга:

1. У НАТО можуть робити будь-які заяви, а Кремль і далі перешкоджатиме членству України в Альянсі, запевняють пропагандисти. Єнс Столтенберг на брифінгу в Києві запевнив, що майбутнє України — в Альянсі, а жодна із країн-учасників не противиться цьому. Однак ця рішучість організації страшенно непокоїть Кремль: членство України в НАТО ознаменує один із найбільших геополітичних провалів Росії. Путін ніяк не хоче миритися з неминучістю цього та продовжує робити все, щоб не допустити членства України в Альянсі. Подібними меседжами він демонструє, що не прагне миру та не готовий іти на жодні компроміси.

2. Столтенберг приїхав у Київ, бо Зеленський почав шантажувати західних партнерів. Мовляв, Україна не буде починати контрнаступу, доки не отримає винищувачі F-16 і великі об’єми боєприпасів. Пропаганда намагається позиціювати штучний розкол у відносинах НАТО й України, показати, що нібито держава надто багато вимагає у партнерів. Кремль розуміє, що чим більше в Україні зброї, тим менше часу йому залишилося на окупованих територіях. Київ активно комунікує із Заходом про зміцнення оборонної здатності; ті види озброєння, які ще пів року тому здавалися недосяжними (приміром, танки), нині вже в Україні. Україна зараз перебуває в стані, коли здатна змінювати позицію тих чи інших держав, і це не «шантаж», а партнерські відносини.

3. Відвідини Генсека НАТО — звичайна робоча поїздка, яка нічого не означає для України. Буцімто держава однаково не стане членом організації, а її очікування від Альянсу — завищені. Так агітпроп намагається знецінити візит Столтенберга, його символізм і практичне значення, особливо в переддень Вільнюського саміту, який багато значить для Києва. Цей крок означає підтримку України та її збройних сил. Зокрема, після скандального витоку секретних документів США, який оприявнив низку воєнних викликів і дещо знизив рівень довіри між партнерами.

4. Поки Столтенберг у Києві, Україна «бомбить Донбас». Цим меседжем агітпроп вочевидь намагається відвернути увагу від знакової для відносин України й Альянсу події. Оскільки однакових за значущістю подій, щоб парирувати, не було, пропагандисти вдалися до наративу, який повторюють уже впродовж дев’яти років. Подібні меседжі лише доводять, що росіянам бракує аргументів, щоб заперечувати очевидне.

З 6 квітня у грузинському сегменті Facebook почали поширювати відео, на якому зафіксовано пересування міжконтинентального балістичного ракетного комплексу РС-24 «Ярс». Згідно з описом, мобільні ядерні установки з’явилися у прикордонному місті Виборг після того, як Фінляндія вступила в НАТО. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Myth Detector. Відео поширилося у Twitter, де кілька акаунтів змогли визначити розташування техніки за допомогою геолокації. Порівнявши локацію на відео з картою Google, визначили, що відео техніки зняте у місті Кольчугине Володимирської області, що неподалік від Москви, а не в місті Виборг біля кордону з Фінляндією. Також Myth Detector звернулися до фахівця з озброєння Гіги Інашвілі. За його словами, зона дії ракетного комплексу РС-24 «Ярс» становить до 12 000 км, «система не призначена для прилеглих країн, а комплекси, зображені на відео, ймовірно, готувалися до параду 9 травня».

Поширення відео, на якому зафіксоване переміщення техніки нібито до кордону з Фінляндією, — було задля залякування. Раніше перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський наголошував, що «Якщо на цих територіях [Швеції та Фінляндії] з’являться підрозділи НАТО, ці території стануть мішенню — або можливою мішенню — для удару». «Детектор медіа» досліджував, що писали анонімні телеграм-канали про вступ Фінляндії до НАТО та як Путін звинуватив НАТО у «порушенні» обіцянки не розширюватися на Схід.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у США нібито планують створити міжнародний військовий блок як НАТО для виряджання військ до України. Як доказ автори повідомлень посилаються на матеріал видання «Foreign Affairs», в якому нібито йдеться, що «аби закінчити війну в Україні, необхідно ввести на її територію війська західних країн». Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери команди StopFake, які дослідили, що у матеріалі «Foreign Affairs» аналітики розмірковують про один із можливих сценаріїв запровадження безпекових заходів в Україні після закінчення війни. Автори публікації наголошують, що дебати про нове бачення безпеки в регіоні та післявоєнні заходи щодо стримування Росії «мають розпочатися зараз», щоб можна обговорити та розробити концепції до початку переговорів між Україною та Росією.

Тож нібито аналогом НАТО для аналітиків «Foreign Affairs» може стати організація Атлантико-Азійська спільнота безпеки (AASC). До складу організації можуть увійти члени Північноатлантичного альянсу, Україна, її союзники та інші нейтральні держави. Цілями альянсу AASC мають бути «зміцнення обороноздатності України» та «стримування будь-якого відродження російської імперіалістичної агресії».

Тобто про жоден заклик «ввести на територію України війська західних країн для закінчення війни» не йдеться. Аналітики «Foreign Affairs» розмірковували про один із можливих сценаріїв запровадження безпеки в Україні після закінчення війни.

Фінляндія — нейтральна держава, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кардинально змінила свій статус і стала 31-м членом найбільшого військово-політичного альянсу. Відтепер Росія межує з НАТО на всьому західному кордоні (крім України та маріонеткової Білорусі), і Альянс контролює переважну більшість узбережжя Балтійського моря. Якщо бажання України вступити до НАТО нібито змусило Росію завдати превентивного удару у вигляді вторгнення (спочатку у 2014, тоді у 2022 році), то реальне приєднання сусідньої Фінляндії до Альянсу спричинило в рази слабшу реакцію. Відтак Путін заявив, що у Москви немає таких проблем із Гельсінкі, як із Києвом. Тобто немає ні територіальних суперечок, ні інших видів конфронтацій, тому й реакція на вступ Фінляндії до НАТО така м’яка. Подібні заяви з боку Кремля звучать як спроби виправдатися та згладити кути. Росія зреагувала на вступ Фінляндії до НАТО низкою пропагандистських меседжів. Зокрема, вони з'явилися в телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Ми виокремили деякі з них.

1. Російські пропагандисти висловили низку «суворих зауважень». Мовляв, Фінляндія стала недружньою до Росії державою, тож Кремль «вживатиме військово-технічних заходів» у відповідь на розширення НАТО. Цей меседж покликаний запевнити внутрішню аудиторію, що у Росії готові до різних сценаріїв розвитку подій. Нібито Росія робить симетричний (насправді радше символічний) крок у відповідь. І хоча кордон НАТО та Росії удвоє збільшився, у разі потреби Кремль може дати відсіч. Та чи справді зміна геополітичного вектора означає «антиросійський поворот»? Вступ до НАТО — це про власну безпеку та безпеку регіону, а не про ворожість до Росії.

2. Пропагандисти стверджують, що членство Фінляндії в НАТО означає втрату фінського суверенітету та геополітичної ваги. За їхньою версією, Фінляндія стала одним зі слабких світових гравців, які нічого не вирішують у міжнародних справах. Насправді вступ до НАТО означає зміцнення оборонної здатності, а колективна безпека лише закріплює синергію та взаємодоповнюваність сил союзників. Подібні зауваження з боку кремлівських пропагандистів — це спроба змістити увагу й подати найбільшу проблему Москви — вступ сусідньої держави до недружнього (за версією Росії) військово-політичного союзу як проблему самої Фінляндії. 

3. Вступ до Альянсу дорого обійдеться Фінляндії. Цільовий показник військових витрат союзників сягає 2% ВВП, тож економіка держави ледь «потягне» оборонний бюджет, це неабияк ударить по кишені пересічних фінів, — запевняє російський агітпроп. Після початку російської воєнної агресії проти України країни НАТО постали перед потребою у збільшенні витрат на  оборону, тож наступний саміт у Вільнюсі може погодити мінімальний рівень оборонних витрат для членів НАТО на рівні 2%, що раніше вважалося бажаним показником. Насправді у 2022 році оборонний бюджет Фінляндії вже майже сягнув бажаної позначки — 1,96%, тож маніпуляція росіян має непереконливий вигляд. Радше це чергова спроба темою економіки відвернути увагу від основного питання — факту вступу.

4. НАТО не планує розміщувати свої війська у Фінляндії. Пропаганда намагається заспокоїти, що у Росії все під контролем, а дії Альянсу на його східному фланзі будуть узгоджуватися з Кремлем. Знову ж таки, це гра на внутрішню аудиторію й спроба заспокоїти збентежених росіян, яким втовкмачували, що чергова хвиля розширення НАТО на схід неприйнятна, але коли це відбулося, агітпроп став запевняти, що нічого страшного не сталося, адже натовські солдати у Скандинавії не наблизяться до російського кордону. 

5. Фінляндія — в НАТО, а Україну водять за ніс обіцянками. Мовляв, Фінляндія з легкістю вступила в Альянс, тоді як Україна йде тернистим шляхом — через війну, величезні втрати та непопулярні реформи. У такий спосіб російський агітпроп хоче знецінити євроатлантичний курс України й переконати, що сподівання Києва на вступ до НАТО — марні. Насправді ж до організації не можуть прийняти державу у стані війни, адже це автоматично означатиме активізацію п’ятої статті Вашингтонського договору (напад на будь-яку союзницю розцінюється як напад на увесь Альянс). У 2018 році Україна визнана aspiring country (державою, що має намір стати членом Альянсу). А у 2022 році Україна заявила, що подає заявку про вступ до НАТО, втім цей документ є винятково політичним і не має юридичного значення. Попри це, Україна є кандидатом на вступ, і ми маємо всі шанси реалізувати наш намір після остаточної перемоги України у війні.

Така теза з’явилася в угорських медіа. Автори повідомлень посилаються на слова російських посадовців, які заявляють, що ймовірність виряджання в Україну миротворців з країн Заходу є «дуже небезпечною ідеєю».

На це звернули увагу фахівці EU vs Disinfo. Вони розповідають, що прокремлівська дезінформаційна кампанія не втомлюється зображати ЄС як геополітичного гравця, який сприяє ескалації війни в Україні. Мовляв, замість того, щоб використовувати дипломатичні засоби врегулювання конфлікту, Європейський Союз надає Україні все більше летальної зброї, внаслідок чого бойові дії стають лише кривавіші та жорстокіші. Новий вкид на цю тему розповідає про те, що тепер ЄС нібито хоче не лише надавати зброю, але й ввести в Україну миротворчі війська.

Насправді деякі країни ЄС і НАТО виділяють військову та фінансову допомогу Україні для протидії збройній агресії Росії, західні інструктори навчають українських військових правильному користуванню новими зразками озброєння, але війська інших країн не беруть прямої участі у бойових діях на території України. Крім того, наразі немає затвердженого плану чи публічних дебатів щодо введення миротворчої місії в Україну.

Російські пропагандистські медіа поширюють меседж, що лідер турецької партії «Батьківщина» Догу Перінчек, який є одним із кандидатів у президенти Туреччини, обіцяє змінити «правила гри» для США і НАТО, вивести країну з Північноатлантичного альянсу, а також визнати Крим та інші окуповані території частиною Росії. Мовляв, це спричинить політичні катаклізми в Туреччині та похитне позиції Заходу.

За цей кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони пояснили, що такі заяви з боку кремлівських медіа є лише спробою збільшити популярність маргінального турецького політика Догу Перінчека, який відомий своїми проросійськими та антизахідними висловлюваннями. Водночас Перінчек фактично немає шансів стати президентом Туреччини, оскільки його партія не змогла зібрати достатню кількість підписів за його кандидатуру в президенти, щоб офіційно представити його виборчій комісії.

Поширюючи цей меседж, російські пропагандисти намагаються продемонструвати відсутність єдності держав НАТО, зокрема щодо агресії Росії проти України. Крім того, вони усталюють думку про готовність інших країн визнати анексію Росією українських територій правомірною. Така дезінформація поширюється не вперше. «Детектор медіа» вже висвітлював кремлівські тези щодо неузгодженості країн-учасниць НАТО щодо надсилання Україні зброї, визнання помилковості підтримки України, неминучого розпаду НАТО у разі збереження антиросійського курсу, визнання країнами Заходу так званих «ЛДНР» тощо.

Такий меседж з’явився в пропагандистських кремлівських медіа. Мовляв, Росія воює не проти України, а проти НАТО. У повідомленнях ішлося, що торік російська армія вимушена була воювати самотужки проти блоку НАТО й у неї буцімто все вдалося, адже Україна та її союзники програють цю боротьбу. Автори повідомлень стверджували, що у війні загалом винні США, які думають про розміщення сил НАТО в Україні. Буцімто це частина плану Вашингтона щодо створення однополярного світу без урядів, які йому не подобаються. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Загалом теза, що Росія воює не з Україною, а з НАТО й країнами Заходу, — повторюваний дезінформаційний меседж. Мовляв, Україна — маріонетка Вашингтона, який прагне війни, а Росія лише воює проти «поганців».

Насправді ні США, ні НАТО не беруть участі у війні в Україні. Київ не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Україна діє в межах самооборони проти російського вторгнення, як це закріплено в  статті 51 Статуту ООН. Україна є  суверенною і незалежною державою  з демократично обраним президентом і парламентом. 

Країни Заходу лише підтримують Україну надаючи як військову, так і фінансову допомогу для ефективної самооборони. Однак війну проти України розпочала Росія й саме вона руйнує українські міста і села, вбиває цивільних тощо.  

За допомогою таких меседжів Росія намагається перекласти відповідальність за те, що відбувається на країни Заходу, на НАТО. Більше про те, як Росія виправдовує війну, читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що, мовляв, російські військові ракетами «Кинжал» влучили в місце дислокації військових НАТО, які секретно керують Генштабом ЗСУ. Водночас автори посилаються на іноземне видання «The Intel Drop». Це — неправда. 

За кейс взялися фахівці проєкту VoxCheck, які пояснюють, що військові НАТО не беруть участі у війні в Україні, а ще й надто не керують Генштабом ЗСУ. Також фактчекери розповіли, що автором статті у «The Intel Drop» є один із російських пропагандистів. У матеріалі «The Intel Drop» присутні кремлівські наративи та фейки. Наприклад, видання пише, мовляв, українці не довіряють Валерію Залужному щодо кількості збитих ракет, а їхні настрої в соціальних мережах видають зневіру до президента. Серед публікацій «The Intel Drop» можна також побачити й інші матеріали  пропагандистів — наприклад, дописи про так званих «іноземних найманців».

У січні 2023 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вкотре наголосив, що НАТО не відряджає своїх військових на війну, натомість Альянс підтримує Україну озброєнням. 

У словацьких медіа з’явилися кремлівські пропагандистські меседжі, що після передання Україні винищувачів МІГ-29 Словаччина буде втягнута у війну з Росією. Мовляв, Словаччина втратить частину свого оборонного потенціалу, віддавши літаки Україні. За словами окремих словацьких політиків, із неназваних джерел їм відомо, що щонайменше «чотири літаки в бойовому стані, а решта ремонтуються у дві зміни». Це — маніпулятивні меседжі.

Команда словацького проєкту боротьби з дезінформацією Infosecurity.sk дослідила, що передання МІГів Україні не означає втягування Словаччини у війну. Йдеться лише про акт військової допомоги, яку надають десятки інших держав. За словами виконувача обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, «літаки вже багато місяців не перебувають на озброєнні, країна не має достатньо пілотів, а обслуговувати їх нікому, тому що російських інженерів Словаччина більше не запрошуватиме». Тобто передання МІГів Україні не має жодних негативних наслідків для Словаччини. Щобільше, держава отримає нові винищувачі замість переданих Україні. 

Поширюючи такі меседжі у європейських країнах, російський агітпроп прагне сповільнити чи зупинити постачання зброї до України, налаштовуючи суспільну думку у країнах-партнерах проти нашої держави. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» вже писав щодо маніпуляцій навколо теми передання Польщею та Словаччиною літаків для України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що Естонія — країна-послідовник «нацистської Німеччини», оскільки керівництво країни заборонило носити зброю «окремим етнічним групам». Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту «По той бік новин», які дослідили, що підґрунтям до створення цієї маніпуляції стали поправки до закону про зброю, згідно з якими з 15 березня 2023 року дозволи на видачу зброї будуть недійсні для громадян країн, які не входять до ЄС та НАТО. Зміни торкнуться не лише етнічних росіян чи білорусів, які проживають на території Естонії. Утім, наведеним категоріям також припинять видавати нові дозволи. Нововведення торкнеться майже 1 300 жителів країни, наголошують у МВС Естонії.

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс не приховує: обмеження — прямий наслідок неспровокованої російської агресії в Україні та загалом політики, яку Росія проводить проти країн, які не підтримують так звану «спецоперацію». У відозві від міністерства не приховують, що серед 1 300 осіб справді є чимало росіян або білорусів. Проте обмеження стосуватимуться цих людей не тому, що вони росіяни чи білоруси, а через проведення агресивної політики країн щодо України.

Поширюючи цю маніпуляцію, пропагандисти підживлюють наратив про існування так званої «русофобії» — ненависті до росіян та усього російського. Нібито в країнах, які не підтримують агресивну політику Росії, сповідують ксенофобські настрої. Однак так звана «русофобія» — це відповідь на дії російської армії, керівництва та народу, адже росіяни несуть колективну відповідальність за агресію проти України, яку вони підтримали відповідними висловлюваннями чи мовчанням.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у Німеччині провели соціологічне опитування, яке проілюструвало ставлення німців щодо вступу України до НАТО. Мовляв, багато німців рішуче виступили проти вступу. Автори повідомлень посилаються на матеріал німецького видання «Die Welt», у якому нібито наведені результати опитування. Це — неправда. 

За кейс узялися фахівці проєкту StopFake, які дослідили, що жодного соціологічного опитування журналісти видання «Die Welt» не проводили, а результати пропагандисти вигадали. Аналітики переконані, що підґрунтям до створення цього фейку став матеріал під назвою «Ми маємо серйозно замислитися над членством України в НАТО». Оскільки пропагандисти навели у приклад коментарі звичайних користувачів сайту «Die Welt», які не репрезентують «ставлення німців до членства України в НАТО». Під статтею опубліковано понад 800 коментарів різного змісту, але російські ЗМІ цитують лише кілька з них, щоб проілюструвати прийнятну для російської пропаганди точку зору.

Щодо самого матеріалу, то там наведені прогнози надання гарантій безпеки Україні, і взагалі не йшлося про жодне  «соціологічне опитування».

Російська пропаганда систематично поширює меседжі, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, опираючись на неавторитетні джерела інформації чи спотворені цитати. У такий спосіб Росія намагається підірвати авторитет України на міжнародному рівні, спотворити реальність та показати нібито, що європейська спільнота не зважає на Україну та не хоче бачити її ні в НАТО, ні, наприклад, у ЄС. 

У соціальних мережах поширюють відео нібито збиття гелікоптера, який НАТО надало Україні. Мовляв, щойно ці гелікоптери перетинають кордон України, вони мають справу з російськими ракетами. Нібито росіяни збили не один такий гвинтокрил. Мовляв, лише Китай показує ці відео, а решта країн приховують інформацію. Це — фейк.

Відео збиття гелікоптера — кадри з відеогри Arma 3. Фактчекери Reuters знайшли оригінал цього відео. Ймовірно, що ці кадри взяли з відео на YouTube, завантаженого у квітні 2022 року. Його позначили як зображення проходження відеогри, згодом ролики з ним були завантажені в нижчій роздільній здатності без такої інформації. За відеозаписом гіршої якості складно побачити анімацію, тож відео може сприйматись як справжнє.

Російська пропаганда й раніше поширювала карди з відеогри для ілюстрації воєнних подій. Зокрема, у такий спосіб переконували, що Росія «знищила» українську танкову дивізію. Також кадри з відеогри видавали за онлайнову трансляцію російського вторгнення в Україну.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито екскомандувач британського контингенту в Афганістані, полковник Річард Кемп у своїй авторській колонці для The Daily Telegraph заявив, що Україна не зможе захопити Крим. Мовляв, Кемп «розвіяв мрії України». Це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики StopFake. Вони зʼясували, що матеріал Кемпа під назвою «Повний крах Росії є дивовижно близьким» немає згадок про те, що Україна не зможе повернути анексований раніше Крим. Навпаки — полковник підсумовує, що Україна зможе повернути півострів та «досягти повного краху путінських сил, але лише за умов нашої підтримки». У колонці Кемп наголошує. що всупереч очікуванням багатьох, українці й надалі успішно чинять спротив проти російських солдатів. Він здивований тим, що багато західних спостерігачів все ще недооцінюють Україну та зазначає, що «уряд Зеленського не злякався, а підбадьорився. Київ відкрито готує власний великий удар проти російських сухопутних військ цієї весни». Також полковник каже, що «дуже шкода, що можливість повного краху Росії залишається в межах досяжності». 

У такий спосіб пропагандисти намагаються деморалізувати українське суспільство та переконати у тому, що Європа втомилася від допомоги Україні. Мовляв, Захід не бачить прогресу, а українські збройні сили  некомпетентні. «Детектор медіа» вже писав про те, як росіяни неодноразово намагалися використовувати проти України висловлювання та матеріали іноземців, вириваючи слова з контексту.

Пропагандисти поширюють інформацію, мовляв, Румунія накопичує війська та техніку на кордоні з Молдовою і готується напасти на неї у будь-яку хвилину. найактивніше такі дописи поширювали у твіттері. Це — фейк. 

Про це пише «Радіо Свобода». У виданні отримали коментар речника Міністерства оборони Румунії Констянтина Спану стосовно цього. Високопосадовець сказав, що «не було жодних змін у розгортанні румунських сил і протиповітряних систем». Це — важлива деталь, оскільки у низці дописів пропагандисти також згадували й про нібито розгортання румунських зенітних комплексів. Спану додав, що румунські військові стежать за хвилею фейків від початку повномасштабної війни проти України за допомогою власної платформи Inforadar. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у Європі. Мовляв, Молдова мусить бути обачнішою, водночас лояльнішою до Росії, інакше буде як в Україні. Зокрема, подібні повідомлення є частиною масштабної інформаційної кампанії російської пропаганди проти Молдови. «Детектор медіа» писав про тактику залякування, яку активно використовують у її межах. 

Російський агітпроп вибудовує уявну завісу між усім світом та Росією, говорячи, що по інший бік — вороги. Саме для цього пропагандисти використовують термін «колективний Захід», аби натякнути нібито на ворожість інших країн, надто країн Заходу, до Росії.

Насамперед у публічній риториці Путіна «колективний Захід» вперше з’явився у посланні до Федеральних зборів 2021 року. Відтоді агітпроп використовує термін «колективний Захід» на позначення усіх нібито небезпек, які може нести Захід для Росії. Прикметно, що під «колективним Заходом» російська пропаганда має на увазі як і керівників європейських країн, так і європейців, які є носіями «ворожих західних цінностей».

Утім, використовуючи цей термін, пропагандисти найчастіше апелюють до європейських високопосадовців чи до великих організацій, як-от НАТО. У такий спосіб російська пропаганда хоче показати, як нібито всі країни об’єдналися проти Росії та жадають її знищення. Проте насправді це Росія виховує у росіян ненависть та ворожість до інших країн, нетерпимість до народів, легітимізує ксенофобію. Водночас називає себе «тихою гаванню» — країною, яка здатна захистити своїх людей від «усіх бід та негараздів».

Це десятий текст для нової рубрики «Новомова», яку «Детектор медіа» запустив у межах проєкту «Хроніки дезінформації», де розповідатиме та розтлумачуватиме нові лексеми, які агітпроп використовує для викривлення реальності.

У російських медіа та окупаційних телеграм-каналах поширюють повідомлення, що нібито Україна масово звозить до Харкова закордонних найманців. У повідомленнях посилаються на «військового експерта» Андрія Марочка та так звану «луганську розвідку». Пишуть, що нібито всі «найманці» одягнені в цивільний одяг, але при собі мають однакові рюкзаки армійського типу. Ці люди нібито розмовляють англійською, німецькою, французькою та польською мовами. Також у повідомленнях пишуть, що удаючи «найманців», приїжджають кадрові військові інших держав. Це — фейк.

Немає жодних доказів, що підтверджують такі повідомлення. На поширення фейку звернули увагу фактчекери Харківського антикорупційного центру. Іноземці, які підписали відповідний контракт, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Інакше іноземці воюють як волонтери, тобто не отримують жодної фінансової винагороди від України. Росія використовує термін «найманці»  для підміни понять. 

Також російська пропаганда систематично підживлює наратив, що в Україні воюють кадрові військові інших держав. Нещодавно пропагандисти писали, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення; нібито зі зброєю Західні країни скеровують до України й солдатів. У такий спосіб російська пропаганда намагається також виправдати невдачі російської армії, зокрема під час звільнення Харківщини. Мовляв, вони воюють не зі «слабкими» українцями, а зі «спеціально тренованими натовцями» чи американцями.

У неділю у соцмережах повʼязана з Росією хакерська група Killnet анонсувала кібератаки на сайти НАТО. Після цього перестала відкриватись сторінка штаб-квартири Сил спеціальних операцій Альянсу (NSNQ). 

Речниця НАТО у коментарі для dpa підтвердила, що Альянс мав справу з «інцидентом, спрямованим проти сайтів» організації, додавши, що НАТО серйозно ставиться до своєї кібербезпеки. Станом на понеділок, усі сайти Альянсу вже були доступні.

Росія часто використовує кібератаки, щоб показати технологічну «вразливість» Заходу й продемонструвати свою «силу». Також подібні кібератаки використовують для зливання очорнювальних даних проти українських та європейських політиків, щоб дестабілізувати ситуацію всередині європейських країн та викликати недовіру до їхніх урядів.

Російські та закордонні медіа, що транслюють прокремлівську риторику, використовують нещодавню заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца проти України. Мовляв, канцлер проти того, щоб НАТО постачав зброю Україні, бо це послаблює Альянс. Як наслідок, на думку авторів повідомлень, Німеччина більше не постачатиме Україні збройову допомогу. 

Аналітики проєкту EUvsDisInfo зʼясували, що насправді у своїй заяві Шольц критикував не постачання зброї Україні, а те, що члени Альянсу перетворили цей процес на «публічне змагання». Саме це на думку канцлера послаблює НАТО, загрожуючи його єдності. Шольц заявив, що єдність допомогла Україні у перші дні війни, й країни не мають сперечатись щодо постачання зброї Україні. 

Пропагандисти всіляко намагаються засудити країни Заходу за надання військової допомоги Україні, використовуючи для цього різні способи. Вони або називають це «нечесною грою», або безпосереднім втручанням у війну. Дуже часто це поєднується з маніпуляціями на тему ставлення суспільства у країнах-членах НАТО до надання Україні зброї. 

У етері одного з грузинських телеканалів прозвучала теза, співзвучна з російськими наративами. Мовляв, Україна мала відмовитися від вступу до НАТО згідно з умовами Мінських домовленостей. В обмін на це Росія нібито мала б повернути Україні окуповані території. Але через те, що Україна порушила ці умови, у Росії не було іншого вибору, як напасти. На кейс звернули увагу аналітики грузинського проєкту Mythdetector.

Насправді у Мінських угодах немає положень, що стосувалися б вступу України до НАТО. Крім того, саме Росія та її сили саботували присутність ОБСЄ на окупованих територіях, що було основною частиною Мінських домовленостей. За даними Mythdetector, грузинські медіа, які поширили цю тезу, контролюються проросійськими силами. 

Російська пропаганда використовує тему Мінських домовленостей, зокрема через висловлювання проросійських політиків. У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за початок війни з агресора на жертву й звинуватити Україну у зриві міжнародних угод. Однак саме Росія часто не дотримується міжнародних зобовʼязань і початок війни є доказом цьому.

Такий фейк поширили у соціальних мережах та пропагандистських ЗМІ, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Румунія та Молдова розпочали термінове будівництво дороги до Одеси. Проєкт будівництва, на думку авторів, нібито спрямований на подальше перекидання сил НАТО в Україну. У дописах посилаються на слова міністра транспорту та інфраструктури Румунії, який ніби про це розказав. Це — неправда. 

Фактчекери проєкту StopFake звернули увагу на кейс та дослідили, що 26 січня за підсумками зустрічі міністрів інфраструктури Румунії та Молдови, представництво Румунії справді повідомило, що обидві країни розглядають можливість продовження румуно-молдовської траси, що будується до території України, до Одеси. Жодних заяв, що траса необхідна для «перекидання сил НАТО в Україну» або що дорога будується в межах військової допомоги Україні, міністри не робили. Зокрема, заява про «продовження траси до Одеси» лише звучала як можливий варіант проєкту та не є офіційно затвердженим пунктом, адже жодних домовленостей з Україною не було. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти вкотре підживлюють наратив як нібито Росія бореться не лише проти України, але й колективного Заходу на чолі з НАТО. У такий спосіб пропагандисти виправдовують війну та свої поразки на полі бою.

Такий меседж нещодавно прозвучав в одному із ток-шоу на російському пропагандистському каналі. На думку пропагандистів, Україна нагадує «глечик для квітів», якому немає сенсу взагалі щось пояснювати, і домовляння щодо перемовин — теж марна справа. Мовляв, це навіть не країна, а іграшка в руках «західних кураторів». Ба більше — буцімто це Захід напав на Росію і що, мовляв, тепер пересічним росіянам зрозуміло, хто справді є ворогом. 

Насправді пропагандисти навмисно спотворюють реальність. Напала на Україну саме Росія, яка вже впродовж мінімум кількох десятиліть веде агресивну політику щодо сусідніх країн та їхніх партнерів. Росія також викривлює історію і активно це використовує навіть у таких випадках, як цей. Крім того, Росія створює видимість, що з Україною немає сенсу домовлятися, адже буцімто саме українська влада не хоче цього. 

У такий спосіб Росія підживлює одразу два великі наративи. Першим із них є наратив про «західне управління». Мовляв, домовлятися з Україною немає сенсу, адже за неї все вирішують західні куратори. Другим є наратив, що агресор насправді не Росія, а Україна, з якою немає сенсу домовлятися, адже саме українську владу нібито не цікавить мирне врегулювання війни. Проте насправді Україна не готова до перемовин на російських умовах, які передбачають анексію української території.  

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у французькому сегменті твіттеру. У повідомленні йдеться, що Володимир Зеленський закликає НАТО завдати превентивного ядерного удару по Росії. Автори повідомлень цитують епізод з онлайн-виступу Зеленського в австралійському інституті Лоуї та додають короткий відеоролик. Публікації у твіттері підхопили пропагандистські ЗМІ, які назвали слова Зеленського «закликом до початку світової війни з непередбачуваними жахливими наслідками». Проте це — маніпуляція.

Аналітики проєкту StopFake дослідили цей кейс та виявили, що значення цитати спотворили, бо насправді Зеленський не закликав до ядерного удару по Росії. У короткому ролику є слова президента про те, що НАТО необхідно було завдати «превентивних ударів» по Росії, щоби втримати її від використання ядерної зброї.

Однак того ж дня його слова пояснив прессекретар Сергій Никифоров, сказавши, що Володимир Зеленський мав на увазі період до 24 лютого. Оскільки тоді, на думку президента, варто було  вжити превентивних заходів, щоби не допустити ескалації. Та й про ядерний удар з боку України взагалі не йшлося. 

Поширюючи цю маніпуляцію пропагандисти намагаються просувати наратив, що Росія нібито бореться не тільки з Україною, але й з великими організаціями, як-от НАТО. Мовляв, росіяни захищають світ від війни, яку нібито розгортає Україна. 

У соціальних мережах та телеграм-каналах поширюють інформацію, що літак-розвідник НАТО Boeing E-3 Sentry, який нещодавно прибув до Румунії, нібито братиме участь в операції Польщі щодо захоплення території західних областей України. Одним із  джерел таких повідомлень є телеграм-канал Іллі Киви. Це — маніпуляція.

Американський літак Boeing E-3 Sentry, який використовують для дальнього радіолокаційного виявлення, справді нещодавно прибув до Румунії. Він моніторитиме російську військову активність на східному кордоні НАТО. «Операції з захоплення території Заходу України» — вигадка агітпропу. Як зазначає StopFake, саме російська агресія та повномасштабне вторгнення в Україну змусили НАТО посилити безпекові заходи на своєму східному кордоні.

Російська пропаганда постійно просуває наратив, що Польща має намір захопити Захід України. Раніше в межах цього наративу пропагандисти розповідали, що Польща вважає Захід України своєю «колонією». Також агітпроп поширював фейки про референдум щодо приєднання Заходу України до Польщі та переконував, що Захід України віддадуть Польщі, якщо Варшава виплатить США борг замість Києва.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У ньому йдеться, що ЄС і НАТО хочуть розв'язати світову війну. Декларація про співпрацю, нещодавно підписана між ЄС і НАТО, однозначно нібито свідчить, що НАТО керує Європейським Союзом. Пропагандисти запевняють, що керівники цих організацій хочуть розв'язати широкомасштабну війну, спрямовану на агресію проти Росії. Проте — це неправда. 

За словами аналітиків EU vs Disinfo, 10 січня 2023 року ЄС і НАТО підписали Спільну декларацію про співпрацю, яка акцентувала стратегічне партнерство між НАТО та ЄС, засудила російську агресію проти України та представила НАТО як основу європейської та американської колективної оборони. Декларація про співпрацю ЄС — НАТО спрямована на посилення механізму колективної оборони — цей документ не передбачає жодних агресивних дій проти Росії.

Відтоді, як Росія розпочала агресивні дії проти України, російські офіційні особи звинуватили НАТО у серії погроз і ворожих дій. НАТО є оборонним альянсом, основними цілями якого є підтримка миру та захист незалежності, безпеки та територіальної цілісності його членів.