Російські медіа, а також анонімні телеграм-канали, де поширюють проросійську риторику, стверджують, ніби 47% одеситів виступають проти вступу України до НАТО. Мовляв, такі дані опублікували в результатах соцопитування, проведеного Міжнародним республіканським інститутом (США). Це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що насправді 53% одеситів проголосували б за вступ до НАТО і лише 18% проти. Наприкінці червня Міжнародний республіканський інститут дійсно опублікував результати соцопитування, де у респондентів запитували, чи проголосували б вони за вступ України до НАТО, якби «зараз» відбувався референдум щодо цього питання. У ньому не вказано, що інші 47% респондентів з Одеси виступають проти вступу України. Якщо ретельніше прочитати оригінальний документ із дослідженням, то на сторінці 136 можна знайти, що лише 18% одеситів відкрито виступають проти. Ще 21% респондентів відповіли, що не голосували б узагалі, а 8% воліли не відповідати або не змогли відповісти. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть показати, що українці нібито виступають проти інтеграції України до НАТО, особливо у південних та східних регіонах країни. Минулого тижня «Детектор медіа» писав, що ще пропагандисти говорили про нещодавній саміт НАТО у Вільнюсі. 

Інформацію поширили у грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що під час саміту НАТО Зеленський зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Столтенбергом. За результатами зустрічі український президент простягнув руку, а Єнс Столтенберг нібито відмовився потиснути її. Автори дописують, що сотні камер зафіксували цей момент, і як доказ наводять буцімто світлину одного з фотокореспондентів. Це — маніпуляція. 

Грузинські фактчекери проєкту Myth Detector дослідили цей кейс і з’ясували, що це фото зроблене не на саміті НАТО, а 20 квітня в Києві. Це також була зустріч посадовців. На відео зустрічі можна помітити, як президент простягає руку Столтенбергу, котрий у цей момент дивиться на камери і як тільки помічає руку Зеленського, то відразу тисне її. Тобто пропагандисти використали старе відео зустрічі та зробили скриншот вигідного їм моменту. Однак у підсумку Єнс Столтенберг не відмовив Зеленському в рукостисканні. 

Поширюючи цю маніпуляцію, автори прагнуть показати, як  Зеленського нібито не шанують у політичних колах і що його взагалі ігнорують. У такий спосіб вони прагнуть підірвати авторитет українського президента.  

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, 12 липня опублікували добірку обкладинок британських таблоїдів, де головною темою став секс-скандал за участю журналіста BBC. Агітпроп ставить риторичне питання: «Знайдіть хоча б слово про Україну та саміт НАТО…». Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Вони зазначають, що видання The Sun, Daily Mirror, Daily Star та інші «традиційно віддають перевагу саме "жовтій" тематиці». А одні з найпопулярніших та авторитетних суспільно-політичних видань, як-от The Times, The Independent, The Daily Telegraph і The Guardian, не тільки написали статті, а й на перших шпальтах висвітлили анонси матеріалів про Україну та саміт НАТО.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати Велику Британію та просувати думку про те, що Захід втомився від війни в Україні та ігнорує новини, пов’язані з нею. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що німецьке видання Handelsblatt опублікувало обкладинку з Володимиром Зеленським, який не може потрапити у двері НАТО.

Пропагандисти знецінювали новини й маніпулювали інформаційними приводами, щоб збільшити недовіру України до партнерів.  

Дванадцятого липня у Вільнюсі закінчився дводенний саміт НАТО. На ньому було ухвалено пакет рішень із трьох елементів щодо України. Зокрема, союзники підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, і погодились вилучити з процедури вступу вимогу про виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). За їхніми словами, це змінить шлях України з двокрокового процесу на однокроковий. Пропагандисти не змогли оминути такий великий інфопривід. «Детектор медіа» підготував добірку їхніх меседжів.

На заяви західних лідерів на саміті російські пропагандисти реагували з криками «Провал!» та звинувачували в цьому Президента України Володимира Зеленського. Пропагандисти просували думку, що саміт Альянсу нічого не приніс Україні. Мовляв, у НАТО не пустили, нової зброї не дали, а Зеленський своїми різкими заявами всіх відштовхнув настільки, що з ним навіть фотографуватися не хотіли. Пропагандисти вихоплювали з потоку новин лише ті, які були зручними для них. 

Нагадаємо, що, хоча на саміті й не прозвучало конкретики щодо того, коли та за яким чітким планом Україна може приєднатися до НАТО, проте нашій державі дозволили оминути процедуру Плану дій щодо членства. Тобто теоретично прискорити вступ. Крім того, на саміті ухвалили Декларацію країн «великої сімки», де йдеться про гарантії безпеки для України, на що пропагандисти відреагували криками про «зовнішнє управління» та «здачу» України Заходу. Також ми отримали нові види зброї від низки країн-учасниць НАТО. 

2. Іноземна преса проігнорувала саміт

Пропагандисти намагались показати, нібито іноземна преса  проігнорувала саміт, а отже взагалі втомилась від теми України. 

Вони регулярно використовують добірки фейкових і справжніх обкладинок іноземних медіа чи перекручують матеріали закордонних видань. Головна мета таких добірок — підтвердити нібито незалежними джерелами, що картина світу, яку малюють пропагандисти, є правдивою. Напередодні саміту НАТО вони, наприклад, цитували статтю фінського суспільного мовника Yle про українських біженців, яких хочуть позбавити соціальної допомоги. При цьому пропагандисти не давали посилання на першоджерело. А насправді останні публікації на сайті Yle були прихильними до українців, які отримали притулок у Фінляндії.

Загалом, тема саміту НАТО в іноземних медіа стала помітним інфоприводом. І про неї писали би, навіть якби там не говорили про Україну, оскільки це міжнародна зустріч найвищого рівня. Зокрема, про цей захід активно писали медіа як у США, так і в країнах Європи.

3. Зеленський лобіював на саміті введення військ Польщі та Литви до України, однак НАТО на це не погодилось

Під час саміту НАТО традиційний меседж пропагандистів про Польщу, яка нібито хоче захопити Україну, набув нового відтінку. Зокрема, вони лякали свої аудиторії ймовірним введенням польських та литовських військ до України. Мовляв, Зеленський вимагав цього в НАТО, але йому відмовили. 

Це — чергова вигадка пропагандистів. По-перше, вони намагаються переконати прихильників Росії в тому, що не лише Росія — агресор. По-друге, наголосити на тому, що в Сил оборони України більше немає можливості протистояти Росії, а отже, перемога Росії — близько. По-третє, зіграти на страхах українців втратити незалежність. По-четверте, знецінити допомогу Польщі й Литви, які є одними з головних партнерів України у протидії агресії Росії. «Детектор медіа» писав про це раніше.

4. НАТО зменшує фінансування для України внаслідок «провального контрнаступу»

Пропагандисти стверджували, що західні лідери, чиїх імен вони так і не назвали, начебто заявили під час саміту НАТО, що планують скоротити розміри допомоги Україні. Мовляв, це результат «провального контрнаступу», що почався в лютому. 

Це — фейк. Інформації про подібні заяви ані в українських, ані в іноземних медіа немає. Крім того, тема контрнаступу рідко звучала в офіційних виступах і публікаціях учасників саміту НАТО. Поширюючи такі фейки, їхні автори намагалися підірвати довіру українців до НАТО. 

5. Громадяни країн НАТО не хочуть бачити Україну в Альянсі

Пропагандисти поширювали твердження, начебто Україна не отримала гарантій вступу до Альянсу, тому що громадяни країн-членів НАТО не хочуть її там бачити.

У таких публікаціях пропагандисти посилаються на результати соціологічних опитувань. У цьому випадку, зокрема, вони маніпулювали опитуванням, проведеним на замовлення польської газети Rzeczpospolita. В оригінальній статті з результатами опитування, 47% респондентів не погодилися, щоб Україну негайно прийняли в НАТО. Однак інфографіка зі статті у Rzeczpospolita є лише ілюстрацією одного питання із соціологічного опитування. І далі в оригінальній статті йдеться про те, що поляки усвідомлюють важливість України як частини архітектури безпеки НАТО і не проти того, щоб Україна ввійшла до Альянсу згодом. Це цілком співзвучно з позиціями перших осіб держав-членів НАТО. На саміті у Вільнюсі Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що всі члени Альянсу та їхні союзники одноголосні в тому, що Україна рано чи пізно стане членом НАТО.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють обкладинку німецького сатиричного видання Handelsblatt із зображенням Володимира Зеленського. Президент України стоїть перед дверима, на яких намальована емблема НАТО. Пропагандисти просувають меседж, що Україні туди ніколи не потрапити. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. На офіційному сайті газети такої обкладинки немає. Штрихкод, позначений на номері з Володимиром Зеленським, належить іншому випуску. Ба більше, на обкладинці зазначено номер 134, проте такого випуску не існує.

Агітпроп систематично поширює фейкові обкладинки іноземних журналів та газет. У такий спосіб російські пропагандисти прагнуть показати, що Захід насправді не підтримує Україну, не поважає та висміює Зеленського, а український порядок денний — хороший привід посміятися. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що американський журнал The Nation присвятив обкладинку Зеленському, назвавши його «злим хлопчиком».

Анонімні телеграм-канали та російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють повідомлення про те, що НАТО нібито розглядає можливість залучити батальйони «Азов» та «Кракен» для того, щоби придушити протести у Франції. Про це буцімто написали на офіційній сторінці Альянсу з посиланням на генсека НАТО Єнса Столтенберга. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації. Для поширення пропаганди агітпроп використав фейкову сторінку Альянсу. Ба більше, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг не робив подібних заяв.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати батальйони «Азов» та «Кракен», а також наголосити на тому, що Україна є маріонеткою в руках Заходу. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що у Полтаві продавали великодні набори «із символікою нацистів» та полку «Азов».

У російських медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нібито заявив про проблеми українських військових із контрнаступом. Пропагандисти посилаються на його нещодавнє інтерв’ю для видання Politico та пишуть, буцімто НАТО довелося визнати, що «розпіарений контрнаступ не приносить очікуваних результатів». Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake. В інтерв’ю виданню Politico Єнс Столтенберг не говорив про невиправдані очікування від контрнаступу. Навпаки, він оптимістично оцінив дії українських військових та зазначив, що попри труднощі вони просуваються вперед.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються переконати українців у тому, що контрнаступ неуспішний, а західні партнери не вірять у перемогу України. Також вони хочуть дискредитувати НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що 92-гу бригаду розформують, а військових переведуть в інші підрозділи.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють фото оголеного чоловіка на вулицях Лондона та видають його за Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck. Видання Daily Mail справді опублікувало фото оголеного чоловіка в Лондоні та вказало, що його зробили 27 червня. Проте ніде немає згадок, що це Єнс Столтенберг. На самій світлині також помітно, що це не він. Ба більше, 27 червня Генеральний секретар НАТО перебував на конференції у Гаазі.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються висміяти Генсека НАТО та дискредитувати його. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що в Байдена три руки.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому українські військові разом із солдатами НАТО під час навчання нібито втопили бронетранспортер Piranha 3C. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що відео не має жодного стосунку ані до навчання українських військових за кордоном, ані до ЗСУ загалом. Подія на відео відбулася 3 червня під час міжнародних навчань НАТО Saber Guardian. Тоді бронетранспортер потонув при спробі переходу через річку Борча. Пресслужба Міністерства оборони Румунії (оскільки техніка перебуває на озброєнні цієї країни), як зазначають фахівці StopFake, повідомила, що бронеавтомобіль затонув через проникнення води всередину. Його вже підняли з дна та почали лагодити. Крім того, Швейцарія як виробник цього виду бронеавтомобілів заблокувала надання їх ЗСУ після того, як ідею про це виголосила Данія. А отже, навчатись керувати ними не було потреби.

У такий спосіб пропагандисти хочуть звинуватити українців у псуванні іноземного озброєння та нездатності української армії до швидкого засвоєння методів управління технікою. Все це є черговою спробою дискредитувати ЗСУ, про що також свідчить те, що пропагандисти почали поширювати відео після його публікації на одному з тікток-акаунтів терористичної організації «ПВК "Вагнер"».

Російські пропагандистські медіа поширили публікації, згідно з якими генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та ексгенсек Андерс Фог Расмуссен нібито заявили, що в 2023 році «миру не буде», Україна втратить свою державність і що її не візьмуть до Альянсу. Пропагандисти зловтішаються — мовляв, НАТО проводить «денацифікацію та демілітаризацію України», як цього вимагала Росія. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони спростували його, знайшовши два інтервʼю, на які посилаються автори фейку. Зокрема, Столтенберг у розмові з Center for a New American Security, навпаки, вказав на готовність українців до контрнаступу та потребу посилити їхні позиції задля гарантії незалежності України. Крім того, він наголошує, що союзники згідні з тим, що рано чи пізно Україна стане членом НАТО. 

Расмуссен у своєму інтервʼю для The Guardian сказав, що якщо на саміті у Вільнюсі Україні не запропонують чіткого шляху до членства в НАТО, деякі держави можуть ввести свої війська в Україну на основі індивідуального рішення. Ба більше, він наголосив, що Україні важливо отримати гарантії безпеки від НАТО у письмовому вигляді і до саміту. На думку ексгенсека, вони повинні передбачати обмін розвідданими, спільні військові навчання, нарощування виробництва зброї, сумісність зі стандартами Альянсу та постачання зброї в тій кількості, яка дасть змогу стримувати Росію від майбутніх атак. Підсумовуючи, Расмуссен наголосив, що залишати Україну без відповіді на її запити щодо членства впродовж невизначеного терміну небезпечно. Прогнозів щодо строків завершення війни жоден з них не робив.

Маніпулюючи словами іноземних політиків, пропагандисти хочуть змінити ставлення українців до західних партнерів та змусити сумніватись у їхніх намірах. Крім того, це чергова спроба показати, що Україні зась до НАТО, а шансів на перемогу проти Росії в неї немає. Все це спрямовано на деморалізацію українського суспільства. 

Анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію, що Євросоюз готовий обговорити відправлення миротворців з Польщі та Румунії в Україну. Агітпроп посилається на заяву прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Також українські медіа з посиланням на видання The Guardian пишуть, що ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що деякі члени Альянсу, як-от Польща, можуть погодитись ввести війська в Україну. Це — маніпуляція.

8 червня 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в етері програми «Сніданок з 1+1» прокоментував висловлювання ексгенсека НАТО. Він сказав, що до «завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої держави. Більше того, ми цього не просимо. Ми кажемо: дайте зброю». Міністр наголосив, що «членство України в НАТО не може завершити цю війну, але воно запобігатиме новим війнам».

У такий спосіб пропагандисти хочуть показати, що Росія воює з НАТО на території України, а інші країни — агресивні та готові піти війною у будь-який момент. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейки, що, на думку Зеленського, надії на вступ України в НАТО згасають, і що Україна начебто може вступити в НАТО, якщо відмовиться від захоплених Росією територій.

Таку інформацію поширюють у російських медіа, що транслюють прокремлівську риторику, та в російському сегменті фейсбуку. На саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) у Молдові Зеленський нібито заявив, що надії на вступ України в НАТО «стають дедалі віддаленішими». Це — маніпуляція.

Як зазначають фактчекери проєкту Stop Fake, цитата, яку використовують російські пропагандисти, є неточною, скороченою та вирваною з контексту. А Зеленський не заявляв про «згасання надій» на вступ України в НАТО. Однак президент справді говорив про перспективу вступу України та інших країн до Північноатлантичного альянсу. За його словами, кожна європейська країна, яка межує з Росією і хоче бути від неї захищеною, має вступити до Європейського союзу та НАТО.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати президента України, посіяти паніку та зневіру серед населення. Російські пропагандисти систематично поширюють фейки про те, що західні партнери не хочуть допомагати Україні та не хочуть бачити її в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Україну не чекають в НАТО.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому в репортажі мексиканського телеканалу Milenio нібито згадується про те, що мексиканські наркокартелі отримують зброю, яку передають Україні в якості військової допомоги. Це — маніпуляція.

На відео звернули увагу аналітики проєкту AP Fact Check. Вони зʼясували, що пропагандисти навмисно неправильно переклали коментар з нього. Насправді там сказано, що члени «Картелю Гольфо» «володіють джавелінами». Ведуча цієї новинної програми лише згадує, що це — тип зброї, який використовують ЗСУ, однак не каже про те, що наркокартель отримав її за участі українців чи що конкретно зброя з відео мала б бути на озброєнні в української армії. Крім того, журналісти телеканалу неправильно ідентифікували зброю в репортажі — насправді там показано не «Джавелін», а «АТ4», інший вид протитанкової зброї.

У такий спосіб пропагандисти намагаються дискредитувати українську владу та зірвати поставки збройної допомоги з країн НАТО. Мовляв, українці перепродають її на чорному ринку і вона потрапляє в руки злочинцям. Проте військові експерти на запит фахівців AP Fact Check відповіли, що, ймовірно, наркоторгівці купили зброю у спосіб, не пов’язаний з Україною. 

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що Україна може вступити в НАТО, якщо відмовиться від повернення тимчасово окупованих територій. Про це нібито йшлося в статті американського видання The New York Times, яку написав кореспондент Стівен Ерлангер. Це — фейк.

Фахівці проєкту Stop Fake проаналізували статтю The New York Times, на яку посилаються пропагандисти. Вони з’ясували, що в статті немає згадок, що НАТО висунуло якісь вимоги Україні. Стівен Ерлангер написав матеріал, у якому розмірковує про можливість вступу України в НАТО без тимчасово окупованих територій та проводить паралелі з Німеччиною у 1955 році. Тоді до Альянсу приєдналася Федеративна Республіка Німеччина, а в 1990 році — колишня Німецька Демократична Республіка. Тобто це відбулося після возз'єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року.

Разом з тим, журналіст пише, що тему цілісності України не буде знято з порядку денного, а експерти, яких він опитав, наголошують, що припинення вогню — невдале рішення, оскільки в такому разі війна може початися знову через деякий час.

Російські пропагандисти систематично поширюють інформацію, що західні партнери не хочуть допомагати Україні та не хочуть бачити її в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Україну не чекають в НАТО.

Кремлівські пропагандистські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють інформацію про те, що Україну не чекають в НАТО. Про це нібито заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю виданню Welt. Це — маніпуляція.

Насправді Олаф Шольц заявив, що після війни Україна буде оснащена зброєю західного виробництва і потім доведеться обговорювати гарантії безпеки, які можна надати в післявоєнній ситуації. «Але ми ще не там. Тепер давайте зосередимося на тому, що нас чекає», — додав Шольц. Він не говорив, що Україну не чекають в НАТО.

На запитання журналіста, чи «ви теоретично підтримали б членство України в НАТО після закінчення війни?», Шольц відповів, що в Бухаресті в 2008 році НАТО ухвалив рішення, які сформулювали довгострокову перспективу. «Усім зрозуміло, що в осяжному майбутньому цього не станеться. Ще й тому, що в критеріях НАТО є цілий ряд умов, які Україна наразі не може виконати», — зазначив Шольц.

Агітпроп систематично поширює інформацію про те, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, та намагається показати, що західні партнери не зважають на Україну та не хочуть її бачити в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що німці виступили «проти вступу України до НАТО».

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію про те, що українські союзники нібито впевнені у провалі контрнаступу. Агітпроп посилається на слова колишнього командувача силами НАТО в Європі Бена Годжеса, який буцімто вважає, що «західні країни насправді усвідомлюють катастрофічне становище України на фронті. Тому вони не сумніваються, що рано чи пізно ЗСУ програють». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Насправді Бен Годжес в інтерв’ю Business Insider, на яке посилається агітпроп, не говорив про провал українського контрнаступу, а навпаки — висловив «стриманий оптимізм» щодо ефективності української армії, «з урахуванням ослаблених, дезорганізованих сил Росії та переважаючої сили волі України».

Також він зазначив, що необхідно відмовитися від думки про те, що майбутній контрнаступ має вирішальне значення для перемоги. І на його погляд, єдине, що все може зіпсувати, це «якщо Захід буде справляти такий сильний тиск на Україну, що це змусить їх зупинитися перед повною перемогою».

У такий спосіб пропагандисти намагаються посіяти зневіру серед українців перед майбутнім контрнаступом. Мовляв, перемогти Росію не вдасться, у це вірять і західні партнери. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що в разі, якщо українські військові провалять контрнаступ, Захід припинить підтримку України.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, начебто після вступу Фінляндії до НАТО Росія перевозить ядерну зброю до прикордонного міста Виборг. Як доказ автори прикріплюють відео та додають, мовляв, на цьому записі везуть ядерні установки «Тополь-М» або «Ярс». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що насправді відео зняли у Володимирській області. За допомогою зворотного пошуку фактчекери також з'ясували, що воно зняте в місті Кольчугіно, яке розташоване неподалік Москви. Тобто це відео не могли зняти біля кордону з Фінляндією. Аналітики якраз знайшли запис перевезення ядерної зброї через Кольчугіно від 26 лютого 2022 року. І це відео могли використати пропагандисти, щоб нібито підтвердити перевезення ядерної зброї до міста Виборг. 

Раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» досліджували, як реагували анонімні телеграм-канали на вступ Фінляндії до НАТО.

Такі тези звучали в ефірі російських пропагандистських телеканалів. Мовляв, українська влада продемонструвала Генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенбергу українську зброю під виглядом російської. Цією зброєю Україна буцімто обстрілювала мирне населення Донбасу, Бєлгородської, Брянської та Курської областей. «Доведено, що ракета, якою обстріляли залізничний вокзал [у Краматорську], була українська. Та сама ракета «Точка У», яку ми [Росія] вже давно зняли з озброєння». Це — фейк.

Як зазначають аналітики EUvsDiDiNFo, існують переконливі докази того, що російські війська атакували залізничний вокзал Краматорська 8 квітня 2022 року ракетою «Точка-У». Всупереч заявам агітпропу, радянський ракетний комплекс «Точка-У» все ще використовується російською армією. Про це свідчать відеозаписи перевезень через Білорусь станом на березень 2022 року, які виклали у телеграм-каналі «Беларускі Гаюн».

Також за даними військових експертів організації Conflict Intelligence Team, аналіз траєкторії польоту «Точки-У» доводить, що ракету по Краматорську випустили з південно-західного району, де розташовані російська армія та незаконні збройні формування окупованих районів Донецької та Луганської областей.

У такий спосіб кремлівські пропагандисти намагаються приховати свої обстріли мирного населення та цивільних об’єктів України. Вони називають це черговою «провокацією України» з метою дискредитації російських військ. Раніше «Детектор медіа» розповідав, як росіяни вихвалялись у соцмережах обстрілом вокзалу в Краматорську, а потім видалили свої дописи.

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький — ідіот, бо каже, що Україна має право завдавати ударів на російській території та відкрито недооцінює Росію. Вони додають, що роль Польщі у НАТО — стати першою жертвою умовної масштабної війни з застосуванням ядерної зброї. Оскільки на їхню думку Польща зникне за першої ж нагоди, «недорозвинений» Моравецький не має морального права робити подібні заяви. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що польський премʼєр говорив, що Україна справді має право завдавати ударів по території Росії, оскільки обороняє себе від агресії. Також додають, що, на його думку, Кремль нібито розуміє, що Росія програла б війну з НАТО. Згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці у стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивного антиросійського «відлюдника в межах НАТО», що буцімто є загрозою для російської безпеки. Окрім цього, меседж є прикладом російського військового та ядерного шантажу щодо країн НАТО. 

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, відродження мілітаристської Польщі стало головною метою теперішнього польського уряду. Нібито Захід вже давно підштовхує країну до цього і вже за кілька років Польща отримає американську тактичну ядерну зброю. У повідомленнях йдеться, що Польща нібито готується замінити Францію та Німеччину у ролі «американського спостерігача» над Європою. Крім того, буцімто вже є плани збільшення чисельності солдат у польській армії до 1,5 мільйона. і що у такий спосіб НАТО готує країну до початку війни проти Росії та Білорусі. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що теперішня модернізація польської армії та купівля нового озброєння є відповіддю Польщі на російську агресію проти України. Крім того, згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивну та войовничу «анти-Росію», що готова піти війною у будь-який момент. Крім того, вони також хочуть не лише перекласти відповідальність за дії Росії на треті сили, але й відвернути увагу від злочинів росіян. 

Російські пропагандистські медіа поширюють відео з тест-драйвом техніки Stryker і Cougar, яку Україні передали США, де голос за кадром нібито каже: «Ця зброя допоможе нам окупувати територію України». Це – фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на оригінальному відео, яке виклав у твітері Міністр оборони України Олексій Резніков, немає закадрового голосу. Також на відео міністра у написі є слово «liberate» («визволити»), а у відео пропагандистів це слово замінили на «occupy» («окупувати»). Пізніше російські медіа зазначили, що Міноборони видалило ролик зі словом «occupy», але доказів цьому немає.

Агітпроп намагається дискредитувати Міністерство оборони України та переконати Захід у тому, що зброя, яку партнери надають для боротьби з російськими окупантами, насправді використовується нібито не за призначенням. Раніше «Детектор медіа спростовував фейк про те, що зброя, яку надають Україні країни Заходу, потрапляє в руки злочинців в Африці.

20 квітня 2023 року Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до Києва з неанонсованим візитом — першим після початку повномасштабної війни. Несподівані відвідини відбулися на тлі наполягань Києва надати чіткіші перспективи членства в НАТО й на тлі інтенсивних перемовин про надання Україні додаткового озброєння.

У вересні 2022 року Україна офіційно подала запит на «прискорений вступ» до НАТО. У 2008 році Альянс обіцяв, що Україна врешті стане членом, але нині більшість союзників, включаючи США, досить обережні щодо будь-якої конкретики — принаймні, поки триває війна. Втім, дебати щодо членства України в НАТО посилюються напередодні Вільнюського саміту, запланованого на липень 2023 року, на який Президент Зеленський уже отримав запрошення.  

Будь-які теми, пов’язані з НАТО, неабияк непокоять Росію; пропагандисти не приховували свого роздратування після вступу Фінляндії до Альянсу 4 березня 2023 року. А ось як анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, зреагували на знаковий візит Столтенберга:

1. У НАТО можуть робити будь-які заяви, а Кремль і далі перешкоджатиме членству України в Альянсі, запевняють пропагандисти. Єнс Столтенберг на брифінгу в Києві запевнив, що майбутнє України — в Альянсі, а жодна із країн-учасників не противиться цьому. Однак ця рішучість організації страшенно непокоїть Кремль: членство України в НАТО ознаменує один із найбільших геополітичних провалів Росії. Путін ніяк не хоче миритися з неминучістю цього та продовжує робити все, щоб не допустити членства України в Альянсі. Подібними меседжами він демонструє, що не прагне миру та не готовий іти на жодні компроміси.

2. Столтенберг приїхав у Київ, бо Зеленський почав шантажувати західних партнерів. Мовляв, Україна не буде починати контрнаступу, доки не отримає винищувачі F-16 і великі об’єми боєприпасів. Пропаганда намагається позиціювати штучний розкол у відносинах НАТО й України, показати, що нібито держава надто багато вимагає у партнерів. Кремль розуміє, що чим більше в Україні зброї, тим менше часу йому залишилося на окупованих територіях. Київ активно комунікує із Заходом про зміцнення оборонної здатності; ті види озброєння, які ще пів року тому здавалися недосяжними (приміром, танки), нині вже в Україні. Україна зараз перебуває в стані, коли здатна змінювати позицію тих чи інших держав, і це не «шантаж», а партнерські відносини.

3. Відвідини Генсека НАТО — звичайна робоча поїздка, яка нічого не означає для України. Буцімто держава однаково не стане членом організації, а її очікування від Альянсу — завищені. Так агітпроп намагається знецінити візит Столтенберга, його символізм і практичне значення, особливо в переддень Вільнюського саміту, який багато значить для Києва. Цей крок означає підтримку України та її збройних сил. Зокрема, після скандального витоку секретних документів США, який оприявнив низку воєнних викликів і дещо знизив рівень довіри між партнерами.

4. Поки Столтенберг у Києві, Україна «бомбить Донбас». Цим меседжем агітпроп вочевидь намагається відвернути увагу від знакової для відносин України й Альянсу події. Оскільки однакових за значущістю подій, щоб парирувати, не було, пропагандисти вдалися до наративу, який повторюють уже впродовж дев’яти років. Подібні меседжі лише доводять, що росіянам бракує аргументів, щоб заперечувати очевидне.

З 6 квітня у грузинському сегменті Facebook почали поширювати відео, на якому зафіксовано пересування міжконтинентального балістичного ракетного комплексу РС-24 «Ярс». Згідно з описом, мобільні ядерні установки з’явилися у прикордонному місті Виборг після того, як Фінляндія вступила в НАТО. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Myth Detector. Відео поширилося у Twitter, де кілька акаунтів змогли визначити розташування техніки за допомогою геолокації. Порівнявши локацію на відео з картою Google, визначили, що відео техніки зняте у місті Кольчугине Володимирської області, що неподалік від Москви, а не в місті Виборг біля кордону з Фінляндією. Також Myth Detector звернулися до фахівця з озброєння Гіги Інашвілі. За його словами, зона дії ракетного комплексу РС-24 «Ярс» становить до 12 000 км, «система не призначена для прилеглих країн, а комплекси, зображені на відео, ймовірно, готувалися до параду 9 травня».

Поширення відео, на якому зафіксоване переміщення техніки нібито до кордону з Фінляндією, — було задля залякування. Раніше перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський наголошував, що «Якщо на цих територіях [Швеції та Фінляндії] з’являться підрозділи НАТО, ці території стануть мішенню — або можливою мішенню — для удару». «Детектор медіа» досліджував, що писали анонімні телеграм-канали про вступ Фінляндії до НАТО та як Путін звинуватив НАТО у «порушенні» обіцянки не розширюватися на Схід.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у США нібито планують створити міжнародний військовий блок як НАТО для виряджання військ до України. Як доказ автори повідомлень посилаються на матеріал видання «Foreign Affairs», в якому нібито йдеться, що «аби закінчити війну в Україні, необхідно ввести на її територію війська західних країн». Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери команди StopFake, які дослідили, що у матеріалі «Foreign Affairs» аналітики розмірковують про один із можливих сценаріїв запровадження безпекових заходів в Україні після закінчення війни. Автори публікації наголошують, що дебати про нове бачення безпеки в регіоні та післявоєнні заходи щодо стримування Росії «мають розпочатися зараз», щоб можна обговорити та розробити концепції до початку переговорів між Україною та Росією.

Тож нібито аналогом НАТО для аналітиків «Foreign Affairs» може стати організація Атлантико-Азійська спільнота безпеки (AASC). До складу організації можуть увійти члени Північноатлантичного альянсу, Україна, її союзники та інші нейтральні держави. Цілями альянсу AASC мають бути «зміцнення обороноздатності України» та «стримування будь-якого відродження російської імперіалістичної агресії».

Тобто про жоден заклик «ввести на територію України війська західних країн для закінчення війни» не йдеться. Аналітики «Foreign Affairs» розмірковували про один із можливих сценаріїв запровадження безпеки в Україні після закінчення війни.

Фінляндія — нейтральна держава, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кардинально змінила свій статус і стала 31-м членом найбільшого військово-політичного альянсу. Відтепер Росія межує з НАТО на всьому західному кордоні (крім України та маріонеткової Білорусі), і Альянс контролює переважну більшість узбережжя Балтійського моря. Якщо бажання України вступити до НАТО нібито змусило Росію завдати превентивного удару у вигляді вторгнення (спочатку у 2014, тоді у 2022 році), то реальне приєднання сусідньої Фінляндії до Альянсу спричинило в рази слабшу реакцію. Відтак Путін заявив, що у Москви немає таких проблем із Гельсінкі, як із Києвом. Тобто немає ні територіальних суперечок, ні інших видів конфронтацій, тому й реакція на вступ Фінляндії до НАТО така м’яка. Подібні заяви з боку Кремля звучать як спроби виправдатися та згладити кути. Росія зреагувала на вступ Фінляндії до НАТО низкою пропагандистських меседжів. Зокрема, вони з'явилися в телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Ми виокремили деякі з них.

1. Російські пропагандисти висловили низку «суворих зауважень». Мовляв, Фінляндія стала недружньою до Росії державою, тож Кремль «вживатиме військово-технічних заходів» у відповідь на розширення НАТО. Цей меседж покликаний запевнити внутрішню аудиторію, що у Росії готові до різних сценаріїв розвитку подій. Нібито Росія робить симетричний (насправді радше символічний) крок у відповідь. І хоча кордон НАТО та Росії удвоє збільшився, у разі потреби Кремль може дати відсіч. Та чи справді зміна геополітичного вектора означає «антиросійський поворот»? Вступ до НАТО — це про власну безпеку та безпеку регіону, а не про ворожість до Росії.

2. Пропагандисти стверджують, що членство Фінляндії в НАТО означає втрату фінського суверенітету та геополітичної ваги. За їхньою версією, Фінляндія стала одним зі слабких світових гравців, які нічого не вирішують у міжнародних справах. Насправді вступ до НАТО означає зміцнення оборонної здатності, а колективна безпека лише закріплює синергію та взаємодоповнюваність сил союзників. Подібні зауваження з боку кремлівських пропагандистів — це спроба змістити увагу й подати найбільшу проблему Москви — вступ сусідньої держави до недружнього (за версією Росії) військово-політичного союзу як проблему самої Фінляндії. 

3. Вступ до Альянсу дорого обійдеться Фінляндії. Цільовий показник військових витрат союзників сягає 2% ВВП, тож економіка держави ледь «потягне» оборонний бюджет, це неабияк ударить по кишені пересічних фінів, — запевняє російський агітпроп. Після початку російської воєнної агресії проти України країни НАТО постали перед потребою у збільшенні витрат на  оборону, тож наступний саміт у Вільнюсі може погодити мінімальний рівень оборонних витрат для членів НАТО на рівні 2%, що раніше вважалося бажаним показником. Насправді у 2022 році оборонний бюджет Фінляндії вже майже сягнув бажаної позначки — 1,96%, тож маніпуляція росіян має непереконливий вигляд. Радше це чергова спроба темою економіки відвернути увагу від основного питання — факту вступу.

4. НАТО не планує розміщувати свої війська у Фінляндії. Пропаганда намагається заспокоїти, що у Росії все під контролем, а дії Альянсу на його східному фланзі будуть узгоджуватися з Кремлем. Знову ж таки, це гра на внутрішню аудиторію й спроба заспокоїти збентежених росіян, яким втовкмачували, що чергова хвиля розширення НАТО на схід неприйнятна, але коли це відбулося, агітпроп став запевняти, що нічого страшного не сталося, адже натовські солдати у Скандинавії не наблизяться до російського кордону. 

5. Фінляндія — в НАТО, а Україну водять за ніс обіцянками. Мовляв, Фінляндія з легкістю вступила в Альянс, тоді як Україна йде тернистим шляхом — через війну, величезні втрати та непопулярні реформи. У такий спосіб російський агітпроп хоче знецінити євроатлантичний курс України й переконати, що сподівання Києва на вступ до НАТО — марні. Насправді ж до організації не можуть прийняти державу у стані війни, адже це автоматично означатиме активізацію п’ятої статті Вашингтонського договору (напад на будь-яку союзницю розцінюється як напад на увесь Альянс). У 2018 році Україна визнана aspiring country (державою, що має намір стати членом Альянсу). А у 2022 році Україна заявила, що подає заявку про вступ до НАТО, втім цей документ є винятково політичним і не має юридичного значення. Попри це, Україна є кандидатом на вступ, і ми маємо всі шанси реалізувати наш намір після остаточної перемоги України у війні.