У мережі поширюється інформація, нібито троє громадян України здійснили кібератаку на Європейську комісію: буцімто вони влаштувалися туди на роботу, заразили комп’ютери шкідливим програмним забезпеченням і зникли. Стверджується також, що правоохоронці не змогли їх затримати, а самі підозрювані переховуються в Єгипті та перебувають у міжнародному розшуку Інтерполу. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.

Першоджерелом цієї історії став відеоролик із логотипом видання WIRED, у якому також наводитьс00я нібито коментар фахівця з кібербезпеки Лоренса-Яна Клоппенбурга. У ньому стверджується, що українці, які вчиняють кіберзлочини в Європі, уникають відповідальності через поблажливе ставлення до них як до жертв війни, а також що вони нібито формують злочинні мережі на території ЄС.

Насправді  видання WIRED, яке спеціалізується на темах технологій, політики та міжнародної безпеки, не публікувало такого відео і не використовує подібний формат подачі матеріалів. Сам ролик є сфальшованим і створений для імітації авторитетного джерела.

Крім того, жодних підтверджень цієї історії немає в офіційних повідомленнях Європейської комісії чи інших авторитетних міжнародних інституцій. Перевірка бази Інтерполу також не підтверджує ці твердження: станом на зараз громадяни України не перебувають у міжнародному розшуку в Бельгії за кіберзлочини, як це стверджується у фейковому сюжеті.

Особа, яку цитують у ролику, також використана маніпулятивно. Лоренс-Ян Клоппенбург не є публічним експертом чи коментатором із політичних питань. Він працює в приватному секторі в нідерландській організації Cyber Campus, що займається розвитком цифрової стійкості малого та середнього бізнесу. Його фото було взяте з відкритих джерел, а приписані йому слова — вигадані. Жодних коментарів щодо цієї історії він не робив.

Варто зазначити, що використання айдентики відомих медіа, зокрема WIRED, є типовим прийомом пропаганди для створення ілюзії достовірності. Про що розіповідають Хроніки дезінформації.

У соціальних мережах поширюють відео з логотипом видання WIRED, у якому стверджується, нібито українці запустили в TikTok флешмоб зі спалювання прапорів Угорщини. Відео подають як матеріал авторитетного західного медіа, щоб створити ілюзію достовірності. Насправді ця інформація не відповідає дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували VoxCheck.

Жодних підтверджень існування такого флешмобу немає. WIRED не публікував подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook, YouTube, TikTok чи X. Відсутність будь-яких згадок у надійних джерелах свідчить про те, що відео є вигаданим.

Аналіз ролика показує, що пропагандисти намагалися відтворити стиль відео WIRED, однак допустили характерні помилки. У справжніх відео журналу на початку обов’язково зазначають ім’я людини, яка озвучує текст, а також тему ролика на чорному тлі. Крім того, усі матеріали озвучуються реальними дикторами, тоді як формат із музикою та субтитрами без голосу для цього медіа не характерний.

Отже, поширюване відео є підробкою, створеною для маніпуляції аудиторією та дискредитації українців. Використання логотипів відомих міжнародних медіа — типовий прийом дезінформації, покликаний надати фейковому контенту вигляду достовірності.

У соціальних мережах розпочалося поширення сфальсифікованого відеоролика з логотипом авторитетного німецького видання Deutsche Welle, у якому стверджується про масові протести в Італії. Згідно з фейковим сюжетом, мешканці Мілана напередодні Олімпійських ігор нібито вимагали відсторонити збірну України від змагань через підтримку українською владою продовження війни. Насправді це відео є технічною підробкою, де реальні кадри змонтовані з вигаданими субтитрами та закадровим текстом для створення хибного наративу про міжнародну ізоляцію України. Про дезінформаційні повідомлення розповіли VoxCheck.

Викрити маніпуляцію вдалося завдяки інструментам зворотного пошуку відео, які дозволили знайти оригінальний матеріал Deutsche Welle. Справжній сюжет справді описував протести в Мілані після церемонії відкриття Ігор, проте їхні причини не мали жодного стосунку до України. Мітингувальники висловлювали занепокоєння екологічними наслідками Олімпіади, навантаженням на державний бюджет Італії, а також критикували присутність американських спецслужб, що супроводжували команду США. Закликів щодо недопуску українських атлетів під час цих акцій не звучало.

Технологія створення цього фейку полягала у використанні перших трьох кадрів справжнього репортажу для введення глядача в оману щодо автентичності джерела. Після цього автори підробки змінили зміст ролика, додавши кадри з відкритих джерел, які супроводжувалися субтитрами з абсолютно вигаданими тезами. Використання впізнаваного бренду міжнародного медіа є класичним прийомом дезінформації, що має на меті підвищити рівень довіри до неправдивого контенту та спровокувати внутрішні конфлікти в українському суспільстві.

В проросійських телеграм-каналах поширюється відео, опубліковане нібито іранським каналом SNN. Це відео — опитування учасників демонстрації у Мюнхені за повернення монархії та бомбардування Ірану. Опитування показало, що учасниками мітингу є переважно сирійці та українці, яким заплатили за присутність. Однак, як зазначає Вокс Україна, це відео є фейком.

У ході розслідування завдяки методу зворотного пошуку з’ясувалося, що відео було опубліковано іранським державним каналом SNN 10 лютого 2926 року. Мітинг, що є на відео, справжній, проте відбувається він не в Мюнхені, а в Берліні.

Промонархічна демонстрація в Мюнхені відбулася 14 лютого — вже після публікації відео на SNN.

7 лютого 2026 року в Берліні, поблизу Бранденбурзьких воріт, іранська діаспора провела масштабну акцію протесту, яка, за оцінками поліції, зібрала близько 8 тисяч учасників. Організатором виступила опозиційна Національна рада опору Ірану (NCRI), що діє у вигнанні під гаслом «Ні шаху, ні мулам». Активісти вимагають побудови в Ірані демократичної республіки, виступаючи одночасно проти чинної релігійної диктатури та ідеї відновлення монархії. Водночас провладні іранські ресурси, зокрема SNN, намагалися дискредитувати демонстрацію, стверджуючи, що масовість була штучною, а людей нібито заманювали на захід безкоштовною їжею.

Медійні звіти підтверджують, що до берлінського мітингу, окрім іранської діаспори, долучалися й інші перехожі, зокрема українці та сирійці, які зупинялися з цікавості чи солідарності. Проте вибіркові опитування кількох випадкових осіб щодо їхнього походження не можуть бути доказом того, що більшість присутніх не були іранцями. Вперше це відео з’явилося в іранських державних медіа, що дає підстави вважати його інсценованим спеціально для дискредитації іранських опозиційних сил за кордоном.

У соцмережах поширюють відеоролик з логотипом німецького медіа Deutsche Welle, у якому нібито стверджується, що загальні втрати української армії становлять 2 мільйони осіб. У фейковому сюжеті звучить твердження, що 1,5 мільйона тіл уже ідентифіковано, а ще 500 тисяч залишаються неопізнаними. На це звернули увагу аналітики проєкту  VoxCheck.

Насправді це змонтований відеофейк. Оригінальний матеріал Deutsche Welle не містить жодних подібних цифр. Пропагандисти використали справжній сюжет і додали до нього сфабриковані фрагменти.

За допомогою зворотного пошуку вдалося встановити, що DW дійсно публікувало відео про роботу українських судово-медичних експертів після обміну тілами загиблих. У ньому йшлося про процедури ідентифікації та складність цієї роботи. Однак жодних заяв про «1,5 мільйона ідентифікованих» чи «500 тисяч неопізнаних» тіл в оригінальному матеріалі немає.

Перші 33 секунди підробленого ролика повністю повторюють справжнє відео. Далі в оригіналі починається інтерв’ю із судово-медичним експертом, який пояснює, як за станом зубів можна приблизно визначити вік загиблого. У фейковій версії цей фрагмент замінили: використали ті самі кадри, але наклали іншу озвучку та субтитри з вигаданими даними про сотні тисяч і мільйони жертв.

Ймовірно, аудіодоріжку змонтували із застосуванням технологій штучного інтелекту. У підробленому фрагменті змінюється інтонація дикторки, її голос звучить неприродно рівно та має ознаки синтетичного відтворення.

Перебільшені втрати мають створити враження «безперспективності» опору України. Це сигнал для західної аудиторії: мовляв, допомога не змінює ситуацію, а війна нібито вже програна. Астрономічні цифри втрат покликані викликати шок, відчай і зневіру — як серед цивільних, так і серед військових та їхніх родин. Мета — послабити внутрішню стійкість.

Фактчекери VoxCheck звернули увагу на відео, яке ширилося з логотипом агентства новин Reuters, з нібито промовою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. На плашці на відео був напис, нібито політикиня «підтвердила інсайдерську інформацію про швидкий розпад ЄС». 

Фактчекери наголошують, що Reuters не публікувало такого відео в жодній зі своїх соціальних мереж чи на сайті, а президентка Європейської комісії не робила заяв про розпад ЄС. 

Автори фейкового відео намагались відтворити оформлення оригінальних відеороликів агентства Reuters. Однак у своїх відео видання не використовує логотипу, при цьому на фейковому ролику він був присутній. 

У соцмережах активно шириться відео, на якому нібито українські військовослужбовці та ветерани приходять до сесійної зали Верховної Ради України, щоб вимагати від народних депутатів вирішення питання їх бездіяльності. На кадрах чоловік у формі, який втратив ногу у війні, звертається до парламентарів з емоційними звинуваченнями, заявляючи, що в захисників «нічим воювати», немає боєприпасів, турнікетів, дронів чи палива.

Фактчекери зі StopFake виявили численні ознаки штучного походження відео.

Однак ця інформація – відеофейк. Відеоматеріали були згенеровані за допомогою штучного інтелекту, а не зняті під час реальної події. Розмиті й неприродні обличчя, неприродна міміка, дефекти в зображенні інтер’єру зали Верховної Ради і помилки у військовій символіці – наприклад, невірні кольори прапора України та неправильно нанесені шеврони, – видають підроблене відео. 

Технічна перевірка за допомогою детекторів типу DeepFake‑O‑Meter підтвердила високу ймовірність генерації з використанням ШІ – від 90% до 100% за різними алгоритмами. Особливо помітними є зафіксовані провали в синхронізації руху губ із голосом, а також «плавний», нереалістичний рух фігур у кадрі, що не характерно для справжнього запису.

Подібні відео поширюються однотипно на кількох платформах, зокрема TikTok та Threads, і повторюють однаковий сюжет про «військових, що йдуть на розбірки» у Верховну Раду. Це свідчить не про випадковий контент, а про цілеспрямовану інформаційну кампанію, спрямовану на підірвання довіри між суспільством, Збройними силами України та органами влади.

Раніше поширення схожих ШІ-згенерованих відео у тіктоці із лейтмотивом "ветерани у Верховній Раді" вже фіксували грузинські фактчекери з Myth Detector.

Підготувала Віталіна Фурман 

У соцмережах і проросійських медіа поширюють відео з логотипом BBC, у якому стверджується, нібито в Європі українських біженців масово викрадають, утримують і продають у трудове або сексуальне рабство. Автори ролика намагаються створити враження, що це масштабне явище, яке нібито замовчують європейські уряди та міжнародні організації. 

Про дезінформацію повідомили фактчекери VoxCheck.

Насправді це відео не має жодного стосунку до BBC. Медіа не публікувало подібних матеріалів ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах. Оформлений ролик лише імітує стиль BBC, однак містить маніпулятивну подачу інформації без жодних доказів. 

Відео побудоване на узагальненнях і страхітливих твердженнях, але не містить жодних перевірюваних фактів. Усе зводиться до емоційних формулювань і тверджень без підтвердження, що є типовою ознакою пропагандистських матеріалів.

Фактчекери з  VoxCheck також звертають увагу, що реальні випадки торгівлі людьми в Європі справді трапляються, однак вони не мають масового характеру й не пов’язані виключно з українськими біженцями. Такі злочини розслідуються правоохоронними органами окремих держав, а міжнародні організації постійно працюють над запобіганням експлуатації вразливих груп населення. 

Мета таких відеофейків — посіяти страх серед українських біженців, дискредитувати європейські країни як «небезпечні» та «ворожі», а також підірвати довіру до західних медіа, використовуючи ім’я BBC як авторитетне медіа.

Підготувала Віталіна Фурман

Кремлівські пропагандисти підробили звукову доріжку сюжету регіонального данського телебачення - дезінформацію розвінчали фактчекери Укрінформу. 

Російські медіа, проросійські телеграм-канали та бот-акаунти в соцмережі X розповсюджують відеоролик із символікою данської телекомпанії TV2 Nord. У цьому відео ведуча, посилаючись на «інсайдерів» із данського Міноборони, заявляє, що раніше передані Україні данські винищувачі F-16 начебто планують повернути та перекинути для захисту Гренландії через територіальні домагання США до цього острова.

Це брехня. Дезінформатори за допомогою програм для редагування підмінили звукову доріжку в одному з випусків новин за участю ведучої TV2 Nord Пії Белтофт.

Інформації про те, що Україну нібито позбавлять F-16 для їх передислокації до Гренландії немає ні на офіційному веб-сайті телеканалу, ні в його соціальних мережах. Подібних повідомлень також немає на офіційних платформах Міністерства оборони Данії.

TV2 Nord — це регіональна медіакомпанія, яка працює в північних областях Данії та на Фарерських островах. Більшість її новинного контенту зосереджена на регіональних подіях. Хоча на сайті цього медіа є секція про війну в Україні, таких матеріалів небагато. Телеканал переважно орієнтується на розважальні програми, а не на політичну чи міжнародну аналітику.

Ба більше, TV2 Nord поширили новину зі спростуванням цього фейку, яку розповідає сама ведуча Пія Белтофт.  

Данія справді нарощує військовий контингент у Гренландії через загострення відносин із США, зокрема направляє туди винищувачі F-16. Проте ці винищувачі виділяються з власних данських резервів, а не вилучаються з України.

Водночас Данія продовжує постачання F-16 Україні: вже були поставлені 12 із 19 обіцяних бойових машин.

Фальшивка російських пропагандистів має на меті показати вигадану «втрату ентузіазму» західних партнерів щодо підтримки України через власні проблеми.

У соціальних мережах, зокрема у TikTok, активно циркулює відеоролик, де жінка емоційно розповідає, нібито її чоловік-військовослужбовець зник безвісти, а командування ЗСУ повністю замовчує цю ситуацію. Жінка також стверджує, що нібито у його бригаді зникла половина особового складу. Це є високоякісний відеофейк (Deepfake), створений за допомогою технологій штучного інтелекту. Відеофейк розвінчали експерти VoxCheck. 

Експерти VoxCheck провели ретельний аналіз відео,  щ засвідчив його несправжність:

Акаунт у TikTok, на якому було розміщено цей фейковий ролик, систематично використовується для поширення ШІ-згенерованих відео, спрямованих на дискредитацію Сил Оборони України.

Пропагандисти використовують однакові маніпулятивні теми та образи, аби викликати максимальний суспільний резонанс та недовіру до командування:

Це відео є частиною скоординованої інформаційної операції ворога, мета якої — деморалізувати суспільство, підірвати довіру до військового керівництва та поширити паніку, використовуючи для цього реалістичні, але повністю фейкові "свідчення" від ШІ-персонажів.   

Російська пропаганда запустила новий відеофейк для дискредитації ЗСУ. У ворожих Telegram-каналах поширюють ролик, де «український військовий», прив’язаний до дерева, нібито карається командуванням «за пияцтво».

На це звернули увагу розвінчувачі брехні Центру протидії дезінформації РНБО.

Це фальшивка, як зазначають аналітики. Сервіси виявлення дипфейків підтверджують — обличчя чоловіка згенероване ШІ. Насправді подібні «покарання» — типова практика саме в російській армії. У мережі є численні відео, де солдатів РФ зв’язують і б’ють за порушення дисципліни.

Такі ролики, поширювані ворожими телеграм-каналами, розраховані на українців, які вагаються щодо призову, родичів військових і жителів прифронтових регіонів. Показуючи нібито «покарання» за пияцтво прив’язуванням до дерева, ворог намагається посіяти страх і недовіру до командування, змушуючи людей уникати служби.

Для міжнародної спільноти — через перекладені версії — створюється наратив «обидві сторони однаково жорстокі», що розмиває моральну різницю між агресором і жертвою та зменшує підтримку України.

У соціальних мережах, зокрема у фейсбуці, активно поширюються відео, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ), з метою підірвати репутацію українських Збройних сил, поліції та Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Відеофейки виявили фактчекери mythdetector.

Анонімний україномовний акаунт у фейсбуці під назвою «Правда ТВ» публікує відео, на яких зображені нібито українські військовослужбовці, співробітники поліції та представники ТЦК, які цілуються з чоловіками. 

Ці відео швидко набрали поширення, але детальний аналіз показав, що вони створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ) для маніпуляції громадською думкою.

Фактчекери mythdetector проаналізували кілька роликів за допомогою інструменту розпізнавання ШІ від Invid та виявили низку ознак, які вказують на використання ШІ для їх створення:

На інших відео на цьому ж акаунті чітко видно вотермарку Sora - це модель перетворення тексту у відео, створена американською дослідницькою організацією зі штучного інтелекту OpenAI (розробниця ChatGPT). Центр протидії дезінформації раніше попереджав про поширення відеофейків, які дискредитують мобілізацію, створених за допомогою Sora, в різних соцмережах. 

Акаунт «Правда ТВ» був створений 4 липня 2022 року. Згідно з розділом «Прозорість профілю» у фейсбуці, він ведеться з території Чеської Республіки. Це анонімний профіль, який регулярно публікує контент, спрямований на критику української влади, зокрема ТЦК. Багато матеріалів включають ШІ-генеровані відео, що свідчить про систематичну кампанію дезінформації.

Такі акаунти часто є частиною ширшої мережі, яка поширює пропаганду, ігноруючи факти й маніпулюючи емоціями. 

На початку жовтня в соціальних мережах, зокрема у грузиномовних та російськомовних акаунтах у фейсбуку й тіктоку, активно поширювалися два відео, які нібито демонструють проросійський мітинг в Україні. На кадрах видно людей з українськими прапорами та в одязі кольорів прапора. На відео можна почути скандування: «Батьківщина, свобода, Путін!» та «Путін — наш найкращий друг!». 

Утім це відеофабрикація та груба дезінформація. В обох випадках використано архівні кадри проукраїнських патріотичних мітингів, до яких додано змінену (сфальшовану) звукову доріжку. Цей відеофейк розвінчали фактчекери із mythdetector.

Розслідування експертів mythdetector виявило, що обидва відео є старими та маніпулятивно відредагованими:

Перше відео (Мітинг на Хрещатику):

Друге відео (Мітинг в Одесі):

Обидва сфабриковані відео супроводжувалися тікток-нікнеймом  @sasha1111z. Цей акаунт систематично публікує фейкові відео про Україну у схожому маніпулятивному стилі, деякі з них уже були раніше спростовані.

Поширення таких відеофейків є класичним прикладом, коли пропагандисти беруть автентичні кадри, зняті багато років тому, і накладають на них фейкову звукову доріжку з проросійськими гаслами з метою створити хибне враження про нібито наявність масових проросійських настроїв серед громадян України.

У соціальних мережах (зокрема, грузинськомовні та російськомовні акаунти у фейсбуку) 12-13 жовтня поширили відео, яке зняте в київському метрополітені. Згідно з описами, на кадрах зафіксовано, як кияни під час російського обстрілу нібито скандують: «Зе, спускайся до нас», нібито вимагаючи від Володимира Зеленського спуститися в метро замість  «приватного комфортабельного бункера». Цю маніпуляцію спростовують грузинські фактчекери Mythderector. 

Утім, це фейк. Перевірка фактчекерів із Грузії встановила, що це відео не є актуальним і поширюється зі зміненою аудіодоріжкою. Його оригінальна версія була оприлюднена ще 10 жовтня 2022 року.

Відеофейк, що поширюється в соцмережах, є класичним прикладом дезінформації, де використовуються автентичні кадри (українці в метро), але до них додається сфабрикований звук з вигаданими гаслами, щоб створити хибне враження про нібито масові протести та невдоволення українців президентом під час війни.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють фейк, у якому український військовий нібито допитує іншого про вбивство побратима через вкрадене золото. Експерти VoxCheck розвінчали цей відеофейк.

Походження фейку

Відео, яке активно поширюється російськими джерелами, зображує сцену, де один військовий нібито розпитує іншого про вбивство їхнього товариша через конфлікт щодо поділу вкраденого золота. Проте в українському інформаційному просторі жодних згадок про такий інцидент немає. Відео з’явилося виключно в російських джерелах, що вказує на його пропагандистське походження.

Ознаки фейку

Експерти VoxCheck наводять такі докази того, що відео створене за допомогою штучного інтелекту (ШІ):

Це відео є частиною російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних сил України. Щотижня фактчекери знаходять приклади фейків, спрямованих проти українських військових. 

9–11 серпня 2025 року грузинськомовні та російськомовні акаунти у Facebook поширили відео, яке нібито знято на мітингу в Одесі, Україна. На відео видно групу людей із українськими прапорами, які, за твердженням авторів постів, скандують «Путін, допоможи нам!». Один із постів супроводжується підписом «Одеса — російське місто». Відео також було опубліковано 8 серпня в TikTok акаунтом sasha1111z, а згодом поширилося в Instagram та YouTube. На момент аналізу лише в TikTok воно зібрало 4,2 мільйона переглядів. У коментарях російськомовні акаунти стверджують, що «українці прокинулися». Відеофейк розвінчали експерти грузинського проєкту mythdetector. 

Насправді відео є сфабрикованим і не відображає реальних подій, які воно нібито ілюструє. Кадри взяті з «Вишиванкового мегамаршу», що відбувся в Одесі 28 червня 2014 року, у День Конституції України. Цей марш, у якому взяли участь до 1500 осіб, був проукраїнським заходом, де учасники в традиційному українському одязі скандували патріотичні гасла, такі як «Єдина, соборна, вільна Україна!», «Слава Україні! Слава героям!», а також виконували гімн України. Це підтверджують численні репортажі українських медіа.

Аудіозапис із криками «Путін, допоможи нам!» не належить до цього відео. Він був узятий із зовсім іншої події — мітингу в місті Орськ, Росія, що відбувся 8 квітня 2024 року, про що повідомляла Deutsche Welle. Аудіозапис штучно накладено на відео з Одеси, щоб створити хибне враження, ніби українці звертаються за допомогою до президента Росії.

Цей відеофейк є прикладом дезінформації, що використовує реальні кадри, але з маніпулятивно доданою аудіодоріжкою. Мета такої маніпуляції — створити хибне враження про настрої в Україні та просувати наратив про «російську Одесу». 

Пропагандистські телеграм-канали поширили підробний відеоролик нібито від видання Politico, в якому стверджується, що «у липні ТЦК стали на 72% частіше проникати у помешкання». З посиланням на начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрія Пуйка пропагандисти заявили, що це дало змогу збільшити показники мобілізації на 25%.

Втім, аналіз «Детектора медіа» показав, що поширюваний ролик є сфальшованим. 

Перевірка офіційного сайту Politico не виявила розслідувань чи публікацій про роботу ТЦК. У соцмережах як Politico, так і іншого медіа, що висвітлює європейську політику — Politico.EUROPE, зокрема сторінок у фейсбуку (Politico.EUROPE) та іксі (Politico.EUROPE) — подібних роликів також немає. 

Ба більше, стиль, який використали пропагандисти у підробному ролику, суттєво відрізняється від стилю справжніх роликів Politico та Politico.EUROPE. Білу букву P у червоному квадраті використано авторами анонімного телеграм-каналу, натомість оригінальне брендування містить повну назву видання у червоному кружечку. 

Оригінальне відео за участі начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрія Пуйка — це його інтерв'ю для медіа Ukrainian Witness від 23 вересня 2024 року. У ньому Пуйко не наводив згаданих пропагандистами цифр чи фактів. На відеоряд були накладені вигадані агітпропом показники мобілізації у відсотках. 

Дезінформація та відеофейки спрямовані на дискредитацію роботи ТЦК використовуються російською пропагандою для посилення соціального напруження в Україні та зменшення боєздатності Сил оборони. 

9 липня російське державне пропагандистське агентство ТАСС опублікувало відеозапис, стверджуючи, що на ньому зафіксовано кремацію українських солдатів у крематорії на Тернопільщині. За версією ТАСС, російські "правоохоронні органи" стверджують, що Київ спалює тіла своїх військових, щоб уникнути виплати компенсацій родинам загиблих. Цю дезінформацію миттєво підхопили інші російські пропагандистські видання, такі як Gazeta.ru, Lenta.ru, Вести, Ural.ru, Царьград, Российская газета, Погляд та Russia Today. Відео також поширили грузиномовні акаунти у Facebook, повідомляють фактчекери грузинського проєкту Mythdetector. 

Перевірка показала, що ТАСС поширює інформацію про кремацію тіл українських солдатів без жодних доказів. Ключовим фактом, що розвінчує цей фейк, є те, що у Тернопільській області взагалі немає крематорію. Протягом багатьох років в Україні функціонували лише три крематорії: у Києві (відкритий у 1975 році), Харкові (1977 рік) та Одесі (1988 рік). Спроба відкрити крематорій у Львові у 2021 році виявилася невдалою, і міська адміністрація відмовилася виділяти кошти на його будівництво. 

10 липня Центр протидії дезінформації відреагував на цю інформацію, зазначивши, що у Тернопільській області немає жодного діючого крематорію, де могло би було знято відео: "Мета такої брехні – дискредитувати державу та посіяти безнадію серед родин військовослужбовців", – йдеться у заяві ЦПД.

Пропагандисти не надають жодних додаткових доказів, окрім самого відео та загальної заяви російських "правоохоронних органів". Крім того, не повідомляється, як агентству вдалося отримати відео, яке нібито було знято у Тернопільській області, що розташована на заході України, далеко від лінії фронту. Відео, опубліковане ТАСС, візуально нагадує запис з камери спостереження, що може свідчити про зйомку в інфраструктурно справному крематорії, де встановлені аналогічні камери. З огляду на те, що кремація тіла потребує дуже високих температур та відповідної інфраструктури, малоймовірно, що нещодавно було збудовано новий крематорій для кремації військових тіл, і ця інформація не поширювалася.

Російські пропагандистські медіа та офіційні кремлівські агентства систематично, бездоказово, поширювали інформацію про те, що тіла загиблих в Україні солдатів спалюють, аби приховати втрати або уникнути виплати компенсацій. Цей випадок є черговим прикладом того, як російська пропаганда використовує фейки для дискредитації України та поширення паніки серед населення.

Мережею шириться відеорепортаж, де нібито показано кількість загиблих та постраждалих внаслідок російського нападу на Україну. Увагу аудиторії привернув один із «трупів», який почав рухатися. Цей факт начебто свідчить, що відео було інсценоване. Однак дане відео є маніпуляцією. Чому — пояснює німецька команда фактчекерів Correctiv.

«Коли актори-трупи в пропагандистських роликах хочуть прикритися в невідповідний момент у прямому ефірі... Справжня приманка для очей!» — з таким коментарем поширив відео, зокрема, і невдалий кандидат від німецької політичної партії «АдН» Крістіан Абель. Станом на 4 липня 2025 року, тобто протягом місяця з моменту публікації, його допис переглянуло понад 300 000 користувачів X. Нагадаємо, що раніше цього року партія «Альтернатива для Німеччини» також відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну.

Насправді аналізований відеорепортаж був знятий 4 лютого 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його метою було привернути увагу аудиторії до кліматичного протесту у Відні, отож він ніяк не пов’язаний з Україною. Це вже не перше намагання використати ці відеоматеріали з метою дискредитації України — схожа спроба відбулася і в 2022 році.

Про те, як російська пропаганда просувала партію «Альтернатива для Німеччини» на виборах у лютому 2025 року, можна прочитати тут. 

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко

Російські телеграм-канали поширюють відео з логотипом телеканалу Freedom, у якому нібито звучить аудіокоментар віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. У записі вона начебто заявляє про намір запровадити законодавчу заборону на виїзд за кордон для жінок і дівчат віком від 18 до 27 років, мотивуючи це потребою зберегти генофонд країни.

Фейк розвінчала команда Укрінформ. У ході розслідування було з’ясовано, що аудіо, присутнє в ролику, було згенероване за допомогою штучного інтелекту, на що вказує, зокрема, погана якість звуку та нечітка вимова слів.

Крім того, телеканал Freedom є російськомовним каналом державного українського іномовлення, який орієнтується на російськомовну аудиторію за кордоном. Спікери ж у підробленому ролику ведуть трансляцію українською мовою. Відповідно, ролик не може мати нічого спільного з телеканалом Freedom.

Ба більше, ведучі, які нібито беруть коментар у Ольги Стефанішиної, насправді є журналістами телеканалу «Рада» — Назар Довгий та Катерина Федотенко — які беруть участь у телемарафоні «Єдині новини». Сама ж Катерина Федотенко припинила роботу на каналі ще у 2024 році. Водночас на телеканалі Freedom працює інша команда ведучих, і цей медіаресурс не бере участі у телемарафоні.

Даний фейк має намір підірвати довіру до української влади та посіяти паніку в суспільстві. 

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко

Наприкінці травня в соціальних мережах масово поширилося відео, на якому російський лідер Володимир Путін нібито оголошує про скасування заборони на бомбардування території Німеччини. Проте це відео є фейком, створеним за допомогою штучного інтелекту. Поширення таких відео зафіксувала команда фактчекерів з Грузії Mythdetector. 

27-28 травня, зокрема у фейсбуку, фактчекери зафіксували появу публікацій із цим відео, на якому Путін начебто заявляє про скасування заборони на бомбардування території Німеччини та готовність до нападу на неї як відповідь на рішення західних країн дозволити Україні використовувати передані ракети для ударів по російській території. У відео також згадувалося, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв'ю виданню «Москва ніколи не бреше» висловив шок від рішення Путіна.

Результати перевірки Mythdetector показали, що відео є дипфейком. Жодне авторитетне російське чи міжнародне медіа не повідомляло про таку заяву Путіна. Джерело цього фейку — телеграм-канал Moscow Never Lies, що позиціює себе як сатиричний проєкт, який створює фейкові новини за допомогою штучного інтелекту та пропонує послуги зі створення замовних відео. 

Фейкове відео стало доволі популярним, зокрема в тіктоку набрало 1,8 мільйона переглядів, у ютубі — 3,7 мільйона переглядів та численні репости у фейсбуку та інших соцмережах

Це черговий приклад того, як дипфейк-технології можуть використовуватися для створення дезінформації та маніпулювання громадською думкою. Важливо завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела та бути обачним із вірусним контентом, що швидко поширюється в соціальних мережах.

Російські пропагандисти поширюють фейк, спрямований на дискредитацію української влади, використовуючи підробне відео нібито з логотипом відомого британського таблоїда The Sun. Фактчекери Укрінформу дослідили поширення цього відеофейку російськими медіа, телеграм-каналами, бот-акаунтами в іксі (твітері) та на ютубі.

У відеоролику стверджується, що під час свого гуманітарного візиту до України принц Гаррі нібито продав першій леді Олені Зеленській сукню принцеси Діани за суму у 2,9 мільйона доларів. Пропагандисти навіть вигадали «мотивацію» для такого кроку, заявляючи про фінансові труднощі в родині принца Гаррі та Меган Маркл.

Утім це – відеофейк. Британське видання The Sun не публікувало подібного відео ані на своєму сайті, ані в соціальних мережах. Крім того, візуальне оформлення поширеного російськими пропагандистами ролика відрізняється від стилю, який зазвичай використовує The Sun у своїх відеоматеріалах. 

Аналіз відео показав, що воно змонтоване з різних фото та відеофрагментів, а саму ж історію про «продаж» сукні вигадали російські пропагандисти, наклавши на сфабрикований сюжет субтитри та відповідне озвучення. 

Для більшої правдоподібності автори фейку додали до ролика фрагмент з коментарем британського експерта та консультанта Річарда Фіцвільямса, який нібито розмірковує про «мотиви» продажу сукні. Для створення фейку було використане оригінальне відео, в якому Фіцвільямс коментував інтерв'ю принца Гаррі та Меган Маркл ще у 2021 році.

Поширення подібних фейків є черговою спробою російської пропаганди дискредитувати українську владу як перед західною аудиторією, так і перед українським суспільством, поширюючи наративи про «корупцію та збагачення влади під час війни». А також з метою посіяти сумніви щодо прозорості та ефективності використання міжнародної допомоги, яку отримує Україна.

«Детектор медіа» писав про інші фейки про Олену Зеленську, зокрема фейк нібито Олена Зеленська купила автомобіль Bugatti, або вигадану пропагандистами історію, буцімто під час візиту до Нью-Йорка Олена Зеленська купила ювелірні прикраси на понад мільйон доларів.

У фейсбуці й телеграмі поширюється фейкове відео з логотипом USA Today, за допомогою якого пропагандисти намагаються дискредитувати українських біженців у США. Фактчекери проєкту StopFake звернули увагу на відеоролик, у якому стверджується, що американські поліціянти під час спроби затримання застрелили українського біженця, підозрюваного у вчиненні кишенькових крадіжок на антитрампівських мітингах. 

Втім це відео — фейк. Пропагандисти скористалися фірмовим стилем USA Today для створення підробного відео, щоб дискредитувати українських біженців у США. Що не так із цим відео? 

✔️ Цей сюжет жодного разу не публікувався на жодній з офіційних платформ USA Today — ані на сайті, ані в соцмережах (X, Facebook, Instagram, YouTube).

✔️ Вперше відео з’явилось 9 квітня на проросійському телеграм-каналі «Медведь», що регулярно поширює дезінформацію.

✔️ Жодне авторитетне американське ЗМІ не повідомляло про інцидент, описаний у фейковому сюжеті. Немає підтвердження і в офіційних звітах поліції Далласа — перестрілки з українським біженцем не було.

✔️ У відео немає посилань на джерела, а також спостерігаються візуальні помилки, що не відповідають оформленню та стилю USA Today. Це свідчить про підробку, створену з метою маніпуляції.

Такі відеофейки — елемент інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію українців, які змушені залишити домівку через війну Росії проти України. Пропагандисти намагаються створити образ українців як загрози громадській безпеці країн, у яких вони перебувають, посіяти недовіру до українських біженців у країнах Заходу і зрештою знизити рівень підтримки України серед іноземної аудиторії. 

Пропагандистські російські медіа на ТОТ і проросійські телеграм-канали поширили відеофейк, нібито «в США порушили понад 12 тисяч кримінальних справ проти українських біженців за псування автомобілів Tesla», з посиланням на міжнародне агентство новин Reuters. Про це повідомляють фахівці проєкту StopFake. 

Пропагандисти використали фірмовий стиль Reuters, від імені якого нібито й поширюється відео з такою інформацією, для створення чергового фейку, який дискредитує українців за кордоном.

У фейковому відео логотип Reuters використано у правому верхньому куті відеоролика, натомість у справжніх відео замість нього у спливній комірці зазвичай розміщено інформацію про місце або дату події. Перевірка фактчекерами показала, що ні на офіційному сайті, ні в соціальних мережах Reuters такого відео також немає. Фахівці StopFake також не знайшли коментарів американського адвоката Клея Дженкінса (Clay Jenkins) на сайті Reuters, від імені якого у відео описується ситуація з нібито масовим порушенням кримінальних справ проти українських біженців. 

Видання Newsweek зібрало офіційні заяви американських силових структур щодо пошкодження майна компанії Tesla у США. Перелічуючи десятки таких випадків, але аж ніяк не десятки тисяч, журналісти видання не пишуть про конкретну кількість порушених кримінальних справ. З посиланням на Федеральне бюро розслідувань (FBI), яке розслідує атаки на об’єкти та автомобілі Tesla, йдеться лише про кількох підозрюваних без згадки про те, чи це були українські біженці.

Активне поширення таких відеофейків через різні платформи свідчить про прагнення російського агітпропу вплинути на сприйняття українців за кордоном, зобразивши їх як небезпечний чи кримінальний елемент. Раніше ми вже писали про фейк щодо «депортації українських біженців із США». 

Проросійські телеграм-канали запустили черговий відеофейк, спрямований на дискредитацію українських біженців у Європі. Про фейковий відеосюжет, нібито опублікований відомим німецьким новинним порталом t-online, повідомляє команда VoxCheck. У сфабрикованому відео стверджується, що українські біженці «причетні до підготовки терористичних актів з метою отримання грошей», а німецька поліція нібито вже «затримала сімох таких злочинців».

Перевірка офіційних ресурсів t-online – сайту і сторінок у соціальних мережах – не виявила жодного відео або статті з подібним змістом. Також про ознаки підробки свідчить нехарактерний для оригінальних відео німецького медіа стиль: у відеофейку використано інший шрифт для субтитрів, а логотип порталу розміщений протягом усього відео, тоді як справжній t-online використовує його лише на заставці. Важливим фактом є і те, що t-online не публікує відео англійською мовою, оскільки орієнтований на німецькомовну аудиторію. А фейковий сюжет поширюється саме англійською.

Дослідники VoxCheck вказують і на відсутність підтверджень від німецької поліції. Жодного повідомлення на офіційних ресурсах федеральної поліції та Міністерства внутрішніх справ Німеччини про «затримання семи українських терористів» немає. Про такі випадки також не повідомляли жодні авторитетні німецькі медіа.

Поширення подібних фейків має чітку мету – створити негативний образ українських біженців в очах європейської спільноти. Пропагандисти намагаються зобразити їх як кримінальних елементів та потенційних терористів, що може призвести до погіршення ставлення до українців, які знайшли прихисток у Європі через російську агресію.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють дезінформацію про те, що Міністерство закордонних справ Франції нібито спростувало факт дзвінка між президентами Емманюелем Макроном та Володимиром Зеленським, під час спілкування українського президента з журналістами. Фактчекери проєкту StopFake проаналізували фейковий ролик французького телеканалу BFMTV, щоб це спростувати. 

Зокрема цей відеофейк поширив у своєму телеграм-каналі з аудиторією понад 370 тисяч підписників колишній народний депутат Олег Царьов, засуджений за фінансування збройної агресії Росії. 

19 березня під час онлайн-брифінгу Володимир Зеленський отримав телефонний дзвінок від Емманюеля Макрона. Президент України перепросив та пообіцяв передзвонити через 15-20 хвилин. Цей момент потрапив у пряму трансляцію.

Російські пропагандисти створили фейковий відеоролик, де стверджується, що МЗС Франції «поняття не має, з ким говорив Зеленський». Однак жодних підтверджень цієї заяви на офіційних ресурсах МЗС Франції не знайдено. Також відео, яке поширюють різні проросійські телеграм-канали, неможливо знайти на офіційному сайті BFMTV або їхніх сторінках у соціальних мережах.  

Поширення фейку про спростування дзвінка Макрона Зеленському є черговою спробою російської пропаганди дискредитувати українську владу та посіяти сумніви щодо реальності міжнародної підтримки України. Цей випадок підкреслює важливість перевірки інформації в офіційних джерелах.

У соцмережах поширюють фальшиве відео, яке приписують «Репортерам без кордонів» (RSF). У ньому стверджують, що за час війни в Україні загинули 54 журналісти, а 167 зникли безвісти, нібито через «режим Зеленського». На фейк звернула увагу команда VoxCheck та спростувала його.

«Це відеофейк. В оригінальному ролику не згадували про Україну чи Володимира Зеленського. Для створення аудіодоріжки використали штучний інтелект», — йдеться в матеріалі.

Оригінальне відео RSF від 20 грудня 2024 року, знайдене через зворотний пошук, повідомляє про 54 загиблих журналістів у світі за 2024 рік через напади в зонах конфліктів, без згадки України чи Зеленського. Аудіодоріжку фейку створив штучний інтелект (99,7% за Hive Moderation).

Використання назви авторитетної організації, як RSF, та штучного інтелекту додає фейкам правдоподібності, щоб обдурити аудиторію і посіяти сумніви в офіційних джерелах. Компрометація міжнародних організацій через фальшивки послаблює їхній авторитет, підтримуючи російський наратив про «упередженість» Заходу.

Експерти проєкту StopFake зафіксували поширення відеофейків у проросійському сегменті мережі X (раніше Twitter), в якому «режим Зеленського» звинувачують у вбивствах журналістів. Для створення цього відео пропагандисти використали штучний інтелект, що робить його особливо небезпечним.

Відео, що видають за оригінальний звіт відомої організації «Репортери без кордонів» (RSF), демонструє генерального директора організації Тібо Бруттена, який нібито заявляє про 54 журналістів, убитих в Україні «режимом Зеленського». У відеоряді згадується також Гонсало Ліра, чий арешт, як стверджують пропагандисти, пов'язаний з «критикою Зеленського» – наратив, що вже був спростований фактчекерами. Згодом було зафіксовано поширення ще одного фейкового ролика, в якому стверджується, нібито «Репортери без кордонів» разом із 120 європейськими редакціями подали до суду на Офіс Президента України.

Утім, обидва ролики є грубою підробкою. Жоден з них не був опублікований на офіційних каналах чи соцмережах RSF. Відео про судовий позов було створено шляхом накладання тексту на стокові кадри. А для ролика про «жертв режиму Зеленського» пропагандисти використали технології штучного інтелекту (ШІ). Було використано реальне відео з Тібо Бруттеном, де він розповідає про підсумки роботи RSF за 2024 рік, і за допомогою інструментів ШІ підроблено його голос, додавши звинувачення на адресу української влади.

Мета таких фейків очевидна – дискредитувати Україну на міжнародній арені, створити образ «режиму», що порушує права людини, та виправдати російську агресію.

Насправді саме Росія є причетною до загибелі та тортур журналістів. За даними Інституту масової інформації, за три роки повномасштабного вторгнення в Україні загинули 97 медійників, 12 із них безпосередньо під час виконання журналістської діяльності. Ще щонайменше 30 медійників перебувають у російському полоні та піддаються тортурам. 

На початку березня 2025 року в соцмережах поширилися кілька відео, які нібито демонструють постановні зйомки роликів про війну в Україні. Проросійські ресурси стверджували, що ці записи є доказами фальсифікації інформації про подвиги українських військових. Проте перевірка фактчекерами естонської фактчекінгової платформи «Проверено.Медиа» показала, що це черговий фейк російської пропаганди.

2 березня в телеграм-каналах «Саня во Флориде», «Шейх Тамир», «Александр Семченко» та інших почали з’являтися відео, на яких нібито актори у військовій формі з українськими шевронами беруть участь у постановних зйомках. Одне з відео показує, як члени знімальної групи гримують акторів, а на іншому видно чоловіка, який імітує надання допомоги пораненому. Автори публікацій заявляли, що це доказ фальсифікації відео про війну в Україні.

Фейки почали поширюватися на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. 28 лютого в Овальному кабінеті відбулася напружена розмова між президентом США Дональдом Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Вансом і президентом України Володимиром Зеленським, яка закінчилася достроковим виходом Зеленського із зустрічі.

Що показала перевірка

У соцмережах вдалося знайти повні версії відео, які містять логотип TikTok та ім’я користувача @vitsikkkk2, де зазначено, що це фрагменти музичного кліпу. Цей блогер – український військовий, який веде тікток-канал із 270 тисячами підписників. Відео, на яких видно процес зйомок, є частиною кліпу «Брати», записаного разом з виконавцем Мішею Скорпіоном. Прем’єра кліпу відбулася 24 лютого 2025 року – в річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.

У кліпі знімалися реальні українські військові та захисники «Азовсталі», серед яких Мар’яна Чечелюк, Асан Ісенаджієв, Микита Шастун і Олександр Бевз. Чечелюк, яка стала об’єктом фейкових звинувачень, – колишня слідча, що пережила російський полон і була звільнена в рамках обміну у 2024 році.

Реакція авторів

2 березня блогер @vitsikkkk2 записав звернення, у якому спростував фейкові твердження. Він наголосив, що сам є військовим медиком і працює на евакуаційному напрямку поблизу Курахового. Мар’яна Чечелюк також назвала інформацію фейком.

Пропагандистські телеграм-канали використовували відео з вотермаркою «Александр Семченко», а першоджерелом дезінформації став англомовний користувач іксу (твітеру) @LibTearCreator1, відомий публікаціями фейків та антиукраїнською риторикою. Його допис зібрав понад 8 мільйонів переглядів.

Російська пропаганда вже неодноразово намагалася дискредитувати правдиві свідчення про війну в Україні, поширюючи подібні маніпуляції. Так було із запереченням російських злочинів у Бучі, а також зі спробами назвати постановкою наслідки удару по київській лікарні «Охматдит».

Насправді ж відео, які були використані для створення фейку, є частиною музичного кліпу і жодним чином не видавалися за реальні кадри бойових дій. Учасники цих відео – не актори, а справжні українські військові, які борються за свободу своєї країни.

Російські пропагандистські канали поширюють зрежисоване відео, яке демонструє нібито розстріл «українського військовослужбовця», затриманого після спроби самовільного залишення військової частини. 

Про це повідомив Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своїй сторінці у фейсбуці.

Експерти Центру протидії дезінформації звернули увагу на те, що відео зняте таким чином, що неможливо ідентифікувати місце події та осіб, які беруть у ньому участь. Крім того, поведінка людей на відео виглядає неприродною, що свідчить про його постановний характер.

Поширення згаданого відеоматеріалу здійснюється виключно через пропагандистські ресурси. Жодних незалежних підтверджень того, що інцидент міг справді статися, немає. 

У Центрі протидії дезінформації підкреслили, що подібні зрежисовані відео, які нібито зображують українських військових, уже неодноразово фіксувалися. За даними відомства, до виробництва таких фейкових матеріалів причетна студія «Крылья», пов'язана з Міністерством оборони Російської Федерації, а також підрядники, афілійовані з «Новороссия ТБ». 

Такі відеофейки поширюються з метою дискредитації та деморалізації Збройних сил України та для формування уявлень, що українці не хочуть служити в Силах оборони.

Російські ресурси поширюють відео, на якому українська школярка, що зараз проживає в Нью-Йорку, нібито скаржиться на свою нову школу. Дівчина нібито говорить, що їй було важко звикнути до «великої кількості темношкірих однокласників», позаяк вони постійно пропонували їй купити наркотики, і скаржиться на те, що уроки багато разів скасовували через загрозу стрілянини. Наприкінці відео вона нібито каже, що з державної школи перейшла в приватну: дівчина говорить, що це дорого, однак за навчання платить не її родина, а американські платники податків ― вона вважає це цілком справедливим.  

Насправді відео було підроблене пропагандистами, пишуть у проєкті StopFake. 

Наприкінці грудня 2024 року «Голос Америки» дійсно випустив невеликий відеосюжет про українських школярів, які через повномасштабну війну переїхали до Нью-Йорка й були вимушені звикати до навчання в новому середовищі. 

Дівчину на відео звати Софія Голіней, і вона навчається в приватній академії Сент-Джордж. Проте той фрагмент, де дівчина нібито скаржиться на темношкірих учнів, наркодилерів і стрілянину, а також каже, що має вчитися безплатно, пропагандисти створили за допомогою штучного інтелекту ― в оригінальному сюжеті такого немає. Сфабрикований авдіофрагмент пропагандисти заповнили нарізкою стокових кадрів, яких також немає в справжньому сюжеті. 

Раніше ми аналізували фейк про те, що українських дітей нібито б’ють у польських школах за розмови українською.

Російські пропагандистські джерела поширюють фейкове відео нібито від United 24 про те, що в Києві жінки вийшли на акцію протесту з вимогою скасувати пріоритетні списки обміну для бійців «націоналістичних батальйонів», через які інші військові довше перебувають у полоні. У відео додали кадри з депутатом Олександром Куницьким, який буцімто порадив жінкам «повернутися до своїх жіночих справ» та виховувати дітей, а рішення щодо обміну «залишити керівництву Збройних сил України».

Однак платформа United 24 не публікувала такого відео, а Олександр Куницький не робив подібних заяв. Пропагандисти вкотре створили відеофейк задля поширення російських наративів шляхом використання авторитетних джерел. 

Агітпроп систематично використовує дезінформацію, спрямовану на маніпуляцію суспільною думкою та звинувачення України, наприклад, у зриві або затягуванні переговорів щодо обміну військовополоненими. До того ж дискредитує представників української влади, щоб підірвати довіру до політичної верхівки серед українців та сформувати нестабільні суспільно-політичні настрої.

Російські пропагандистські джерела поширюють фейкове відео американського онлайн-видання Wall Street Journal про те, що першочергово медичну допомогу на фронті отримують українські військові з «націоналістичних батальйонів». Про це нібито повідомив журналіст WSJ Бен Соломон. 

«Сотні звичайних солдатів ЗСУ гинуть на полі бою через це негласне правило», — пишуть у відео. 

Однак ця інформація не є правдивою, і про це повідомляють у VoxCheck. Wall Street Journal не публікувало таке відео, а Бен Соломон не робив подібних заяв. Тобто російські пропагандисти створили черговий відеофейк з посиланням на відоме надійне медіа задля просування наративів, спрямованих на дискредитацію української армії.

Так, агітпроп спекулює на темі непрофесійності ЗСУ та зневажливого ставлення українського командування до солдатів, аби підірвати довіру українців до армії. До того ж пропагандисти демонізують термін «націоналізм» у контексті вибору свідомого шляху українського суспільства. Перш за все, щоб розколоти населення України на табори «своїх» та «чужих.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, мовляв, на фронті загинуло 76 тисяч українських військових із Львівської області. Окрім цього, пропагандисти пишуть, що нібито за оцінками Китаю, загальні втрати ЗСУ перевищили 1,8 млн людей загиблими. 

Однак це дезінформація, повідомляють у проєкті VoxCheck. Насправді російські ресурси не надають жодних підтверджень цим даним ― вони не вказують джерело статистики загиблих бійців із Львівщини. Тобто невідомо, звідки надійшла інформація, що кількість загиблих перевищує 76 тисяч лише з одного регіону. 

Варто зазначити, що Львівська обласна військова адміністрація чи інші представники місцевої влади не коментували втрати військових зі свого регіону. Своєю чергою, тезу «Китай підтвердив 1,8 млн втрат ЗСУ» поширюють у російських каналах щонайменше з квітня 2024 року. Однак і тут схожа ситуація ― у відкритих джерелах немає офіційних коментарів Китаю щодо втрат ЗСУ. 

8 грудня 2024 року у своєму телеграм-каналі президент України Володимир Зеленський написав, що від початку російського повномасштабного вторгнення загинуло 43 тисячі українських військових, ще 370 тисяч ― отримали поранення. 

Ще втрати у російсько-українській війні рахують міжнародні медіа. Крайню оцінку опублікували в The Economist 26 листопада 2024 року. За підрахунками журналістів видання, на війні загинуло щонайменше 60-100 тисяч українських військових і, ймовірно, ще близько 400 тисяч — були поранені. За основу підрахунків журналісти брали дані про загибель військових зі злитих або опублікованих звітів розвідувальних служб, коментарів представників оборонних структур, дослідників, осінтерів.

Проте наразі майже неможливо перевірити ні дані президента Зеленського, ні дані міжнародних аналітиків з відкритих джерел. The Economist не надає посилання на всі джерела, які враховувало під час підрахунку, та вказує, що їх важко перевірити незалежно. 

Раніше ми фіксували відеофейк про те, що ведучі американської телепередачі «сміялися» над сюжетом про втрати ЗСУ.

У мережі поширюють так званий уривок із сюжету Euronews про візит Володимира Зеленського до Парижа. У ньому буцімто транслювали глузливі світлини з українським президентом, опубліковані у твітері з гештегом #MerryChristmasEuronews2024.

Але це — відеофейк. Імовірно, фейкороби відредагували ролик, використавши офіційне відео Euronews. У твітері за гештегом #MerryChristmasEuronews2024 також немає жодної публікації. Справді, видання публікувало новину про візит Володимира Зеленського до Парижа і в публікації є відео, використане у фейку. Так, кадри та написи (крім стрічки з твітером) у справжньому ролику збігаються з тими, що у фейковому відео.

У прямих ефірах Euronews справді є стрічка з твітером. Проте канал не транслює дописів анонімних користувачів. Натомість там є дописи самого Euronews, журналістів, політиків, організацій тощо. Крім того, у твітері немає жодної публікації з гештегом #MerryChristmasEuronews2024. Euronews також нічого не повідомляло про подібну акцію на своїх офіційних ресурсах. 

Нагадаємо, в Парижі 7 грудня 2024 року Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Це перша їхня зустріч після перемоги Трампа на виборах президента США 4 листопада. У зустрічі, яка тривала 35 хвилин, також брав участь президент Франції Емманюель Макрон. Він і запросив політиків на відкриття реставрованого собору Нотр-Дам де Парі.

За інформацією Reuters, за пів години розмови Зеленський пояснював Трампові потребу України в гарантіях безпеки для завершення повномасштабної війни з Росією. Але розмова не містила конкретних деталей щодо будь-якого бачення миру.

Читайте ще: Пропагандисти — про зустрічі Зеленського, Трампа й Орбана.

У мережі поширюють уривок сюжету на американському каналі KMAX 31. У ньому ведучі «Good Day» нібито розсміялись після репортажу про колосальні втрати ЗСУ.

Але це — відеофейк. В оригінальному сюжеті ведуча сміялась через обмовку під час прогнозу погоди. Фейкороби відредагували відео.

Пошук за назвою каналу й телепередачі показав, що повна назва шоу — «Good Day Sacramento». Його справді транслюють на телеканалі KMAX 31. Перевіривши офіційний ютуб-канал «Good Day Sacramento», можна знайти той самий сюжет, який пропагандисти використали для фейкового відео. 

Оригінальний ролик опублікували ще у грудні 2019 року. У ньому ведуча сміється не з начебто колосальних втрат ЗСУ, а через обмовку під час прогнозу погоди. Замість «visibility» (переклад з англ. — видимість) вона сказала «disability» (переклад з англ. — непрацездатність).

Російські пропагандистські джерела поширюють у мережі відео, у якому нібито українські військові з бригади «Азов» демонстративно спалюють кілька книжок авторства Дональда Трампа та Тоні Шварца «Мистецтво укладати угоди». На відео нібито українські бійці називають Трампа «зрадником» і «боягузом» і кажуть, що їм не потрібен його мирний план. Пропагандисти коментують це відео, мовляв, в українській армії Трампа визнали «фейковим президентом» і в знак протесту почали палити його книги. 

Насправді відео, яке поширюють у мережі, є постановним. На це вказує кілька фактів. По-перше, закадровий голос звучить ламаною українською й відчутний акцент у мові чоловіка. По-друге, вдалося зʼясувати, що це відео поширюють переважно саме в проросійському сегменті мережі. 

Також український доброволець Михайло Лавровський на своїй сторінці у соцмережі X, вказуючи на абсурдність цієї відеопостанови, справедливо зауважує, що у чоловіка на відео в українській військовій формі помітно старий шеврон бригади «Азов», який уже давно не використовується. Тобто, імовірно, це трофейна форма, яку російські військові колись здобули в бою та одягли для створення цього відеофейку. 

Зрештою, ми вже фіксували низку подібних російських постанов, у яких нібито українські військові протестували проти Трампа. Зокрема, спростовували інформацію, що українські бійці не відео нібито спалюють опудало Трампа, а також, що військові ЗСУ нібито записали відеозвернення з погрозами Трампу.

Проросійські пропагандистські акаунти поширюють фейковий відеоролик у соціальній мережі Х, де нібито військові ЗСУ розстріляли та спалили манекен у кепці MAGA («Make America Great Again» — «Зробімо Америку великою знову») — політичне гасло Дональда Трампа. Така інформація почала з’являтись після його перемоги на виборах Президента США. 

«Це — меседж, який ми отримуємо від України після всіх тих грошей, які ми їм дали — мільярди і мільярди доларів, яких ми потребуємо більше вдома», — пишуть американські акаунти з проросійськими поглядами. 

Утім, це — чергова російська постановка, яка є частиною спланованої інформаційної операції, і про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Раніше пропагандисти поширювали схожий відеофейк, де нібито українські військові спалили опудало Трампа зі словами «Ти більше ніколи не будеш президентом». Це було під час передвиборчих кампаній кандидатів у Президенти США. 

Тепер, коли результати виборів відомі, агітпроп працює над створенням образу «невдячних українців» в очах прихильників Трампа. Насамперед задля вкорінення думки про потребу припинити підтримку України в російсько-українській війні.

У мережі поширюють відео, у якому жінка скаржиться на запис у щоденнику сина «Одягайте дітей тепліше! У школі немає опалення!» Жінка обурена тим, що здавала гроші на генератор, а опалення у школі так і не з’явилось. 

Але це — фейк. Імовірно, відео є постановою. У низці міст школи вже опалюються, а в генераторах поки нема потреби, оскільки відсутні відключення світла.

Традиційно опалювальний сезон в Україні стартує з середини жовтня. Проте початок підключення тепла у різних містах може відрізнятись. Фактична дата початку залежить від погодних умов, а також готовності інфраструктури. Зокрема, опалювальний період починається, якщо температура повітря протягом 3 діб у середньому становить +8 градусів та нижче. Утім, обʼєктам соціальної сфери, зокрема закладам освіти, тепло зазвичай підключають раніше, ніж житловим будинкам. 

Наприклад, на кінець жовтня вже розпочали опалення шкіл у низці міст. Зокрема, у Києві, Львові, Ужгороді, Тернополі, Вінниці та інших містах. 

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії, високі ціни на комунальні послуги; або через різноманітні хвороби, пандемії, які ширяться винятково Україною через війну. У такий спосіб автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоби дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться».

У соцмережах російського сегменту поширюють відео, де демонструють військову техніку, яка розташована вздовж дороги. У публікації вказують, що вона начебто належить Україні, її уразили в Курській області, де вона й залишилась.   

Але насправді на відео російська техніка, яку українські війська захопили у 2022 році. OSINT-аналітики геолокували місце запису відео — це село Мирне Донецької області.   

А на самому відео є водяний знак одного з російських пропагандистських телеграм-каналів. У публікації ролика на каналі його підписали просто як «кладовище знищеної у зоні сво української бронетехніки» та не згадують про Курщину.

І, власне, OSINT-аналітик «EjShahid» встановив, що відео зняли у селі Мирне Донецької області. Воно знаходиться на великій відстані від російсько-українського кордону. Аналітик підтверджує, що на відео — трофейні російські танки.

Українські війська прорвали російський кордон на Сумщині у вівторок 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини. Станом на 21 серпня під контролем України перебувають 93 населені пункти Росії. 

Читайте ще: США начебто причетні до операції в Курській області. 

У російському сегменті соціальних мереж поширюють відео, на якому українські військовослужбовці пакують речі. Пропагандисти стверджують, що ролик нібито є доказом «мародерства» українських військових у Курській області.  

«Селюки грабують Курську область. Нацисти не можуть чинити інакше», — коментують відео користувачі.  

Але за допомогою інструментів пошуку за зображеннями фактчекери StopFake виявили, що відео, на якому військовослужбовці пакують речі, опублікували  15 вересня на каналі українського військовослужбовця з 58-ї окремої мотопіхотної бригади.  

Також в описі до відео вказано локацію — Донбас. З наступних відео на цьому каналі можна побачити, що військові переїжджають на інше місце.  

Російська пропаганда звинувачує українських військових у мародерстві з багатьох причин — як для дискредитації іміджу українських збройних сил, так і для відвернення уваги від проблем із мародерством серед російських солдатів, що неодноразово доводили.  

Проросійські телеграм-канали поширюють відео, в якому йдеться, що працівник кладовища на похоронах українського військового начебто вкрав з труни ігрову консоль PS5, яку туди поставили близькі загиблого. Родичі солдата ЗСУ нібито побачили ігрову консоль на маркет-плейсі OLX, упізнавши її за наліпками на ній. Продавцем же буцімто виявився працівник кладовища, який закопував труну військового.

Насправді це відео є черговим фейком російської пропаганди. Саме відео є низькопробним. Наприклад, спочатку у ньому йдеться, що загиблим бійцем, у якого нібито вкрали PS5, є «Валерій Шпирко», але далі у відео вже помилково називають його «Віталієм». Окрім цього, у надійних і верифікованих українських медіа не має жодної інформації про те, що подібний інцидент справді стався. Зрештою, незрозуміло, як працівник кладовища під час закопування труни міг викрасти ігрову консоль, розмір якої складає 39x26х10,4 см (тобто доволі обʼємна), щоб це залишилося непомітним.

Цим фейком росіяни прагнуть посіяти недовіру та розбрат з-поміж українського суспільства. До того ж стверджуючи, що цей військовослужбовець ЗСУ нібито брав участь у Курській операції, «у ході якої й украв консоль і згодом загинув», російські пропагандисти підживлюють наратив про нібито мародерство бійців ЗСУ на Курщині. Раніше ми аналізували подібний за форматом відеофейк, який полягав у тому, працівники ТЦК нібито вбили студента зі Львова, а потім його тіло викинули в Тису.

Російські телеграм-канали та проросійські користувачі соцмережі X поширюють відеосюжет, який нібито оприлюднило BBC. У матеріалі йдеться, що польські школярі начебто не хочуть навчатися разом з українськими дітьми через «низьку успішність і погану поведінку» останніх. Своєю чергою польські батьки нібито навіть готові дати хабаря директорам місцевих шкіл, аби тільки вберегти своїх дітей від навчання в змішаних класах. Проте це ― фейк.

Відеосюжет, який поширюють у мережі, не має нічого спільного з BBC. Про це повідомляють журналісти Укрінформу. На сайті британської телерадіомовної корпорації, а також на її офіційних сторінках у соцмережах немає відповідного сюжету.

Крім того, останнім часом усі відео BBC у YouTube Shorts містять інформацію про те, коли вони були оприлюдненні. Однак на фейковому відеосюжеті дата публікації відсутня.

Агітпроп підробив відеосюжет за допомогою знайдених в Інтернеті фото та відео. Деякі з них навіть не стосуються України. Наприклад, кадр, з якого починається відео, з’явився в мережі ще у 2021 році ― його можна знайти на іноземних сайтах.

Також варто зауважити, що раніше росіяни поширили відеофейк від імені BBC, який стосувався «масового використання нацистської символіки» ЗСУ на Курщині. Авдіодоріжка в тому відео збігається з авдіодоріжкою, яка присутня у відео про негативне ставлення до українських школярів у Польщі.

Цим фейком агітпроп прагне посіяти розбрат між українцями та поляками, а також послабити взаємовідносини відносини між Україною та Польщею. Раніше ми спростовували інформацію, що в польських школах, де навчаються українські діти, не вивчатимуть Волинську трагедію.

У російському телеграм-каналі пишуть, що у Федерального бюро розслідувань США є рубрика, де вони спростовують різні фейки. І ось ФБР нібито звинуватило іранські канали в поширенні фейку, що 100% працівників ФБР є представниками ЛГБТК+ спільноти. Водночас у відеоспростуванні буцімто було сказано: «не 100% співробітників ФБР є представниками ЛГБТК+ спільноти, а тільки 40%, згідно з правилами інклюзивності в агентстві». Пропагандисти додають, що це той випадок, коли «краще було промовчати».

Насправді ні на сайті ФБР США, ні в соцмережах агентства немає відеоспростування, яке поширюють у російських телеграм-каналах. Імовірно, його створили самі росіяни, наклавши водяний знак ФБР для підвищення правдоподібності відео. 

Російські фейкороби регулярно продукують відеофейки від імені авторитетних організацій чи медіа, щоб максимізувати ефективність своїх вкидів. Так, ми неодноразово фіксували схожі сфабриковані відео, які росіяни подавали від імені BBC, Euronews чи інших знаних західних ресурсів. І всі вони мають подібний стиль оформлення.

Цим вкидом російські пропагандисти підживлюють свій наратив про те, що на Заході «всі давно зійшли з глузду», адже йдуть «проти природи», коли завʼязують одностатеві романтичні стосунки, змінюють стать хірургічним шляхом (список можна продовжувати). А Росія, навпаки, захищає «традиційні цінності», тому є прихистком для «нормальних людей».

Раніше ми спростовували інформацію, що ХарківПрайд створив рекламну кампанію «Краще ЗСУшник — гей, ніж ухилянт — натурал».

Прокремлівські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито військові ЗСУ знущаються з полонених російських солдатів у Курській області. На оприлюднених кадрах присутні декілька зв’язаних чоловіків у російській військовій формі. Також на відео є буцімто український військовий, який катує електричним струмом одного з чоловіків, прив’язаного до металевого стільця.

Центр протидії дезінформації провів дослідження щодо поширення цього відео та з’ясував, що низка російських «воєнкорів» отримали пропозицію його опублікувати від анонімних користувачів в особистих повідомленнях. Проте через очевидний постановний характер відео навіть найвідданіші пропагандисти відмовилися розміщувати цей фейк на своїх ресурсах і висміяли його, додають у ЦПД. Як наслідок, відео з «катуванням російських полонених» опублікували лише низькорейтингові ресурси. 

Цим фейковим відеоматеріалом росіяни прагнуть звинуватити ЗСУ у воєнних злочинах і порушенні міжнародного гуманітарного права під час Курської операції. Також російська пропаганда створює подібні постановні відео для залякування власних військових, аби ті не здавалися в полон. 

Ми вже неодноразово документували російські відеофейки за участі «українських військових». Так, раніше аналізували подібний відеофейк, на якому нібито українські військові розстріляли росіян, які хотіли здатися в полон.

У соціальних мережах поширюють відеоролик, у якому стверджується, що  у серпні 2024 року Президент України підписав законопроєкт, який передбачає «виплату військовим у розмірі 100 тисяч гривень».

Аналітики VoxCheck підтвердили, що відео — несправжнє. Воно створене за допомогою інструментів ШІ, у програмі ElevenLabs, що дозволяє накласти голос на відео. Також ведучий ТСН Святослав Гринчук, який фігурує у ролику, у оригінальному сюжеті не закликав глядачів переходити у анонімний телеграм-канал за невідомим посиланням. Ймовірно йдеться про шахрайську схему зі збору персональних даних користувачів, з використанням недоброчесних методів. Або з метою нарощування кількості підписників певних анонімних телеграм-каналів через іншу соцмережу, в якій поширюється відеофейк. 

Ще у 2023 році у ВРУ дійсно розглядали законопроєкт №9342, за яким військовослужбовцям, які виконують бойові завдання поблизу лінії фронту, щомісячно мають виплачувати додаткову винагороду у розмірі 30-100 тис. грн. Цей законопроєкт Президент України підписав ще у червні 2023 року.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що з української сторони на Харківський напрямок буцімто перекинули найманців із Колумбії. Як «доказ» цього пропагандисти додають відповідний відеозапис від першої особи, яка нібито є колумбійцем і веде вогонь із бліндажа.

Проте в Центрі протидії дезінформації при РНБО повідомляють, що цей відеозапис є зрежисованим фейком російської пропаганди. Насамперед, у відео немає жодних прямих доказів чи символів, що вказують на належність людини до «колумбійських найманців». Також немає ні документів, ні символіки, ні свідчень, які могли б підтвердити цю інформацію. А ще місце фільмування не дає жодних підстав стверджувати, що це саме Харківський напрямок. Зрештою, на відео не видно обличчя людини, яка веде знімкування, і також її акцент не схожий на колумбійський.

Цей відеофейк створили в рамках російської дезінформаційної кампанії щодо «іноземних найманців» у лавах Збройних сил України. Раніше ми спростовували інформацію, що Посольство України в Республіці Кот-д’Івуар нібито вербує найманців для участі у війні проти Росії.

Російські телеграм-канали та посольство Росії в ПАР поширили відео, на якому кілька російських бійців нібито беруть у полон «громадянина Франції, який воював на боці ЗСУ». 

Однак насправді це відеофейк, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Ролик зрежисований російськими пропагандистами задля просування наративу про буцімто присутність французьких найманців в Україні. Зокрема, про підробку відео свідчить дуже сильний акцент «полоненого», на чому також наголосило Посольство Франції в ПАР під дописом своїх колег із РФ: 

«Ви вже давно поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї досить недипломатичної практики. Однак ця новина особливо безглузда. Пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом на уроках французької мови в “Alliance française”».  

Також у Центрі зауважили, що публікування подібних фейкових відео представниками російських дипломатичних відомств укотре підтверджує, що дипломатія РФ є всього лише інструментом поширення російської пропаганди. Раніше ми аналізували російський відеофейк, згідно з яким тільки-но мобілізовані три українські чоловіки нібито відразу ж загинули на війні.

Російські ресурси поширюють сюжет від імені BBC про те, що нібито журналісти Bellingcat з'ясували наступне: «похоронний бізнес в Україні монополізувала компанія, основним акціонером якої є персональний ексасистент Хантера Байдена, другого сина Джо Байдена». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Насправді цей сюжет є черговим фейком російських пропагандистів. На офіційних сторінках Bellingcat відсутні будь-які матеріали щодо згаданої теми. Крім того, відповідного сюжету немає й на офіційних ресурсах BBC. 

Вже не вперше російська пропаганда поширює свої фейки від імені авторитетних західних видань у намаганнях надати їм більшої правдоподібності. Так, усі фейкові відео мають схожі шаблони з використанням графіки міжнародних медіа й титрів без озвучування тексту. Раніше ми аналізували подібний відеофейк від імені того ж BBC про розслідування Bellingcat, в якому журналісти нібито зʼясували, що голова ОП президента Андрій Єрмак заплатив 27 мільйонів доларів за місце в рейтингу 100 найвпливовіших людей світу Time.

Російські телеграм-канали поширюють відеозапис, на якому нібито зображено мертвих українських військовослужбовців, мобілізованих у різних містах України за 3-4 дні до того, як вони загинули.

Однак, проаналізувавши цей відеозапис, Центр протидії дезінформації при РНБО виявив, що це ― фейк. Насправді відео було зрежисоване та змонтоване російськими пропагандистами з метою дискредитації мобілізаційного процесу в Україні. 

По-перше, у нібито загиблих «мобілізованих» занадто чистий військовий одяг та відсутня кров на формі. По-друге, якість зображення вказує на те, що відео знімалося на професійну камеру, а не на телефон. Крім того, неможливо ідентифікувати місце зйомки. А ще існує ймовірність того, що звуки вибухів на фоні накладено окремою звуковою доріжкою. 

Зрештою, мобілізовані українці спочатку проходять навчання перед відправленням на фронт, додають у Центрі. Раніше ми аналізували пропагандистський відеофейк, який полягав у тому, що російські військові нібито взяли в полон вагітну українську військовослужбовицю.

Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.

У соцмережах поширюють ролик, де українці «просять прихистку» у країнах-членах Євросоюзу і НАТО, при цьому всі троє учасників представляються у свинячій подобі. За сюжетом США виявляються м’ясником, який нажився на біді поросят. «Які круті мультики в ЄС», — коментують пропагандисти. Це — неправда. 

Аналітики VoxCheck дослідили кейс і встановили, що так званий мультфільм — відеофейк. Адже насправді це анімація казки, на яку пропагандисти наклали текстовий супровід. 

За пошуком за ключовими словами у YouTube вдалося встановити, що анімаційний ролик ще у 2020 році створив користувач із ніком Frame Order. Автор створює розважальні анімації за мотивами відомих фільмів та казок із використанням чорного гумору.

В оригінальному відео відсутні написи про Україну, НАТО, ЄС, на відміну від пропагандистського «мультфільму».  

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, публікують відео з нібито мітингом львів'ян проти керівника Офісу Президента Андрія Єрмака в березні 2024 року. Проте це — відеофейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. За допомогою ключових слів у мережі їм вдалося знайти оригінальне відео. Воно було опубліковане на ютубі ще 28 листопада 2014 року під назвою «Майдан у Львові — 1 грудня 2013». Того дня понад 50 тисяч львів'ян справді вийшли на протест у центрі міста, вимагаючи відставки Януковича, уряду і парламенту.

Аудіодоріжку з вигуками проти Єрмака вони виявили на іншому записі, який поширювали 13 березня 2020 року. Тоді під Офісом Президента зібралися представники та прихильники партії «Голос», які були обурені підписанням нових домовленостей у Мінську.

Раніше українська розвідка повідомляла про спецоперацію «Майдан-3», яка має на меті дискредитувати українську владу, поширювати панічні настрої серед населення та підсилювати ворожнечу з іноземними союзниками. Ці дії супроводжуються фейковими повідомленнями, й основний пік цієї ІПСО прогнозують на березень-квітень 2024 року. Таким чином, ці повідомлення, ймовірно, також належать до спецоперації «Майдан-3».

В мережі поширюється відео, яке нібито належить британському журналу New Musical Express. Мовляв, згідно зі статистикою YouTube Music на 2023 рік, українських музикантів витіснили російські виконавці, зокрема Баста, Аигел, Катя Лель, Інстасамка, та американська співачка Тейлор Свіфт. Проте це виявилось відеофейком.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що журнал New Musical Express не оприлюднював таких рейтингів. Фактично українські виконавці тримають лідерські позиції в офіційному рейтингу YouTube Music в Україні. Важливо відзначити, що Тейлор Свіфт не з'являється в цьому рейтингу.

Дослідження VoxCheck за 2023 рік показало, що в січні та лютому російські виконавці тимчасово потрапили до п'ятірки фаворитів, але протягом року лідерство належало українським артистам. Це вказує на те, що твердження про перевагу російських музикантів не є об'єктивним. Також, відповідно до громадського дослідження, більшість українців уникала російськомовного контенту, що свідчить про зміни в культурних уподобаннях під час війни. 

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб створити хибне враження кращого статусу російської культури у порівнянні з українською навіть в умовах війни. Мовляв, українці насправді люблять російське більше, бо українське - сурогат. 

У мережі поширюється відеоролик з  американського видання Wired, яке спеціалізується на темах IT та інновацій, де заявляється, що українські військові нібито використовують супутниковий інтернет від Starlink переважно для азартних ігор онлайн. У відео йдеться, що приблизно 35% від усіх підключень буцімто вели на українські сайти казино. Відеофейк викрили фактчечери Stop Fake.

Є три докази, чому це відео сфабриковане. 

По-перше, американське видання Wired у своїх соціальних мережах ніколи не публікувало зазначеного відео. Журналісти StopFake перевірили останні публікації на сайтах Wired (wired.co.uk та wired.com), у яких згадується Україна. У них немає жодних згадок про те, що українські військові нібито використовують Starlink для гри в онлайн-казино. Натомість на сайті Wired можна знайти безліч публікацій, присвячених російським дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України, наприклад: «Elijah Wood and Mike Tyson Cameo Videos Were Used in a Russian Disinformation Campaign», «Elon Musk Mocked Ukraine, and Russian Trolls Went Wild», «Fake Taylor Swift Quotes Are Being Used to Spread Anti-Ukraine Propaganda».

По-друге, хоча зловмисники намагалися наслідувати фірмовий стиль Wired, проте можна помітити безліч відмінностей при порівнянні цього ролика зі справжніми відео Wired. Зокрема, всі відео Wired на перших секундах мають заголовок — напис на чорному тлі, зроблений іншим шрифтом. У фейковому відео такого заголовка немає. Також треба зазначити, що зловмисники для створення підробки використовували відео з відкритих джерел низької якості, чого не допускається в автентичних відеоматеріалах Wired.

По-третє, не вдалося виявити у відкритих джерелах жодного дослідження, в якому аналізувався б інтернет-трафік зі станцій Starlink, що їх використовують українські військові.

Такими публікаціями пропагандисти намагаються дискредитувати ефективність допомоги Україні. І виставити українців як недалекоглядних людей, які начебто зловживають допомогою міжнародної спільноти. 

Пропагандисти кажуть, що німецька благодійна організація нібито розмістила рекламу, в якій порівняла вартість танка Leopard, відправленого до України, із вартістю операцій для 10 хворих дітей. Мовляв, про це написали в Reuters. Деякі особи також заявляють, що після оприлюднення цієї інформації «захисники українських біженців» критикували благодійників та називали їх нацистами через те, що німецькі діти виявились важливішими за українських. Однак це — відеофейк.

На нього звернули увагу аналітики VoxCheck. Вони зʼясували, що фото та відео, які поширюють пропагандисти, є відредагованими. Благодійна організація Bunter Kreis Rheinland, проти якої і було створено фейк, заявила, що не розміщувала подібної реклами. Фейк також було спростовано шляхом зворотного пошуку кадрів через Google Images, який показав, що фото розповсюджують лише російськомовні ресурси або користувачі, що поширюють проросійську риторику. Субтитри на відео також мають вигляд, наче їх додали під час редагування, оскільки вони містять помилки в узгодженні слів, а на деяких кадрах є зайві відступи між словами.

Deutsche Welle звернулася до благодійної організації Bunter Kreis Rheinland, яка вказана автором реклами, і отримала підтвердження від фінансового директора Ральфа Орта, що організація не має стосунку до цієї кампанії, оскільки їхні кошти базуються на пожертвах і вони не мають змоги фінансувати подібні речі в Берліні.

На фейкових плакатах також з'явилися логотипи Paritätische Wohlfahrtsverband та Aktion Mensch, обидві організації заперечили свою причетність до реклами та повідомили, що логотипи були використані без їхнього дозволу.

Синій напис на білборді належить компанії Wall GmbH, представники якої заявили, що таких білбордів вона взагалі не продукувала.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати скептицизм європейської аудиторії щодо питання війни в Україні. Мовляв, чому європейці мають витрачати свої ресурси задля чужих дітей, коли є проблеми зі своїми? Однак такі порівняння недоречні, оскільки життя кожної дитини є безцінним.

Російські пропагандисти стверджують, буцімто в Україні почали поширювати рекламу для гомосексуалів із закликом вступати до лав ЗСУ. У першій половині 10-секундного відео показані гетеросексуальна та гомосексуальна пари, що цілуються, а в другій — кадри з військовослужбовцями. Ролик супроводжується чоловічим голосом, який промовляє: «Зовсім неважливо, кохаєш ти жінок чи чоловіків. Важливо, щоб ти кохав Україну. Вступай до ЗСУ». Втім це — фейк.

Цей кейс проаналізували фактчекери з проєкту StopFake. Вони зʼясували, що відео є фейковим через низку причин. По-перше, кадри з поцілунками запозичені з репортажу, що був опублікований на ютуб-каналі «i-D» ще у 2020 році. У другій частині відео вже використані кадри із соціальної реклами Сухопутних військ України «Балада про піхоту», опублікованої ще у 2016 році. По-друге, використання у відео слова «кохати» щодо України вказує на те, що його автори, імовірно, погано володіють українською мовою. Слово «кохання» описує саме романтичну любов, тоді як Україну, або, наприклад, тварин чи кольори, можна «любити». 

Цим відеофейком агітпроп підживлює наратив, буцімто українські війська зазнають величезних втрат на полі бою і як результат — люди закінчуються. Тому, зрештою, до ЗСУ тепер мобілізують «навіть» гомосексуалів. Проте спроби дискредитувати українське військо — марні, позаяк у Збройних силах служать представники різних гендерних та сексуальних ідентичностей, які захищають Україну на рівні з іншими військовими. Раніше ми аналізували дезінформацію, нібито українці помирають за право бути гомосексуалами.

Медіа, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують фейковий новинний сюжет щодо прийняття українським парламентом закону, який нібито має на меті «приховати тортури у тюрмах». Згідно з ним, оскільки інші країни відмовляються екстрадувати затриманих українців до України через «недотримання прав людини» там, то в Раді вирішили прийняти закон, який захищатиме таких ув'язнених. Це, мовляв, виконується з метою «переконати партнерів видавати неонацистам неприємних» режиму осіб. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони вказують на те, що пропагандисти не лише неправильно написали ім'я депутата Верховної Ради, який є співавтором законопроєкту — не Вадим Божик, а Валерій Божик, але також спотворили зміст законодавчої ініціативи задля пропагандистських цілей. Ідеться про законопроєкт №9451, метою якого є забезпечення дотримання прав і свобод засуджених українців, яких екстрадують до України для притягнення до відповідальності або виконання вироку. У пояснювальній записці зазначено, що закон був запропонований через відмову багатьох країн у виконанні запитів про екстрадицію до України через порушення в установах виконання покарань України статті 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо заборони тортур, а також через неможливість гарантувати безпеку під час перебування осіб в установах виконання покарань в умовах воєнного стану.

Божик пояснив, що через цей закон Мін'юст отримує повноваження затверджувати перелік виправно-трудових або виховних колоній, куди будуть передаватися українці з екстрадиції. Також вказано, що такі установи повністю відповідатимуть як вимогам національного законодавства, так і міжнародним зобов'язанням України в галузі прав людини.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Україну та зобразити її як країну, що нібито систематично порушує міжнародне право. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував інші відеофейки росіян.

Відео, на якому гіперзвукова ракета «Кинджал» нібито влучає у склад ЗСУ на глибині 136 метрів, поширюють російські користувачі соціальних мереж. Нібито подія сталася ще у травні. Проте це — відеофейк. Як пише VoxCheck, поширене відео з’явилося в мережі ще у лютому цього року. Автор відео — художник візуальних ефектів, відомий у соцмережах як InsanePatient2. Відео має підпис: «What if Russia Started Nuclear War?» («Що, якби Росія розпочала ядерну війну?»). В описі до відео вказано: «What if Russia/Putin Started Nuclear War with Ukraine and the rest of the world?» («Що, якби Росія/Путін розпочали ядерну війну з Україною та рештою світу?»). «В акаунтах художника в ютубі та тіктоці можна подивитися інші його роботи, створені за допомогою комп’ютерної графіки. 9 травня 2022 року Росія справді випускала по Одещині три ракети “Кинджал”, як зазначає ОК “Південь”, тоді зруйнувало 5 будівель. А також 19 березня 2022 року по селу Делятин Івано-Франківської області. В результаті удару зруйнований склад боєприпасів», — пишуть фактчекери.

Детальніше.