У російських телеграм-каналах та медіа поширюють пост підприємця Девіда Сакса, який заявив, що США начебто більше не зможуть постачати системи ППО Україні. Причиною він називає те, що «вони просто закінчилися». 

Аналітики VoxCheck розібрали цей кейс і пояснили, що американський підприємець не може бути до кінця обізнаним у кількості наявних систем ППО в резерві США. Щобільше, передача будь-якого озброєння залежить від Конгресу. Тобто така інформація не відповідає дійсності, сам Девід Сакс не навів жодних доказів щодо «малої кількості резервів».

А ще підприємець та інвестор Девід Сакс неодноразово поширював проросійські наративи. Наприклад, він репостив відео, яке нібито вказує на зв’язок України та ІДІЛ. На ньому українській військовий носить нібито шеврон терористичної організації, хоча насправді це трофей, здобутий бійцями ЗСУ у штурмі позицій російських «вагнерівців». 

В анонімних телеграм-каналах російського сегмента поширюють фото нібито українського військового квитка «іноземного найманця» — Брайана Боєнджера. У документі зафіксовані особисті дані бійця, а також у ньому є окрема фотокартка, де двоє хлопців цілуються. Так автори переконують, що це світлина американця. Дописують також, що цей квиток знайшли на Запорізькому напрямку і що військового «не дочекається його любий друг», натякаючи на ймовірне знищення американського військового. 

Аналітики проєкту VoxCheck узялися аналізувати кейс і встановили, що фото військового квитка частково скомпілювали. Особа американського бійця Брайана Боєнджера справжня, і він воював в Україні. За допомогою зворотного пошуку фактчекери з’ясували, що зображення військового квитка американського бійця справді публікували в журналістських матеріалах ще у 2016 році. 

А вже для створення фейкової світлини пропагандисти наклали на зображення справжнього військового квитка фото іншої людини та фотокартку з двома хлопцями, що цілуються. 

Причому Брайан Боєнджер ніякий не «іноземний найманець»: у квітні 2016 року він уклав офіційний контракт зі Збройними силами України. Указ, який дозволяє іноземцям або особам без громадянства служити в ЗСУ, тодішній Президент України Петро Порошенко підписав ще в листопаді 2015 року.

Фактчекери пишуть, що у 2019 році Брайан Боєджер повернувся до США. З того часу він не був в Україні — малоймовірно, що його військовий квиток могли знайти на лінії фронту.   

Російська пропаганда систематично підживлює наратив, що в Україні воюють кадрові військові інших держав — так звані «іноземні найманці». У такий спосіб російська пропаганда намагається також виправдати невдачі російської армії. Мовляв, вони воюють не зі «слабкими» українцями, а зі «спеціально тренованими натівцями» чи американцями. Більш того, агітпроп вкидає фейки про найм студентів, безробітних тощо, аби показати, що в Україні вже нікому воювати й набирають «всіх підряд». 

До речі, в нашій рубриці «Новомова» ми розповідали, що це саме Росія набирає до себе найманців, зокрема вагнерівців. Адже це по суті терористична організація у складі російської армії. 

Антиколоніалізм — термін, що використовується для опису різних рухів опору, спрямованих проти колоніалізму та імперіалізму. Це протидія політиці підкорення однієї країни іншою, її території та народів, політичного, економічного та культурного поневолення. Аби стати лідеркою Глобального Півдня та антиколоніалізму, Росія дискредитує Україну, хоча сама по суті є першою серед ізольованих диктатур.

Росія інструменталізує позитивні спогади про Радянський Союз та його підтримку африканських війн за незалежність проти західних колонізаторів. Вона використовує позитивні спогади про минуле, аби посилити свій вплив зараз. 2 грудня 2022 року, у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, на офіційному твітер-акаунті посольства Росії в ПАР виклали текст: «Росія була однією з небагатьох світових держав, які не мали колоній в Африці чи інших місцях і не брала участі в работоргівлі за всю свою історію. Росія всіляко допомагала народам Африканського континенту здобути свободу і суверенітет». Проте інформацію про підкорення народів Азії та Східної Європи вони замовчують, адже це суперечить порядку денному Росії, яка позиціонує себе як борчиню проти колоніалізму. Вже не кажучи про загарбницьку війну в Україні. Ба більше, агітпроп не згадує і про значну присутність на африканському континенті бойовиків ПВК «Вагнер», які представляють інтереси Росії та відстоюють задуми Кремля.

Після того, як Німеччина оголосила про готовність передати танки Leopard Україні, Путін заявив, що Росія змушена «давати відсіч агресії колективного Заходу».  У риториці Путіна цей термін з’явився у 2021 році, проте у публічному просторі — ще на початку 2000-х. Протиставляючи себе заходу, агітпроп давить на болюче минуле африканських країн, яких у свій час поневолювали європейські імперії. Російська пропаганда змогла представити війну Росії в Україні не як загарбницьку, а як оборонну, у відповідь на агресію Заходу. Нібито російський народ має особливе завдання врятувати українців, адже протистоїть йому та веде антиімперську боротьбу проти «західного гніту» — таку саму, як ведуть країни Африки.

Наприкінці січня 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Анголи з робочим візитом. Тоді він зробив заяву для медіа, в якій війну в Україні порівняв із війною в Анголі. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Анголи Тете Антоніо Лавров наголосив, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви, адже до них упереджено ставиться Київ.

3 серпня 2023 року спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін написав у своєму телеграм-каналі, що «США, Велика Британія та Франція мають компенсувати африканським державам завдані збитки» і це питання має розглянути ООН. А ще він звинувачує США та низку західних країн у тому, що «колоніальні інтереси нікуди не зникли. Міняються тільки методи». Російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення, аби висунути такі ж звинувачення Заходу, які висувають самій Росії, та відвернути увагу від предмета обговорення, тобто війни в Україні та окупації Росією українських територій і поневолення українського народу.

Варто згадати й про зерно. Росія не тільки нібито «захищає» Україну, але й знецінює її як партнерку. Для африканських республік агітпроп поширює наративи про те, що українське зерно, яке має врятувати від голоду, не доїжджає до держав, які її потребують, а осідає в Європі як корм для тварин. Такі заяви просувалися зокрема під час Другого саміту Росія — Африка, що відбувся 27-28 липня в Санкт-Петербурзі. У такий спосіб агітпроп дискредитує Україну та Чорноморську зернову угоду й прагне погіршити її відносини з Африкою.

Росія грає роль бідної спадкоємиці колишньої імперії СРСР. Вона ніколи не визнавала, що території, захоплені нею, є колоніями, а свої дії завжди виправдовує «добровільним приєднанням», як-от у випадку з тимчасово окупованими Росією Донецькою, Запорізькою, Луганською та Херсонською областями, або поширенням так званої «прогресивної російської культури», боротьбою з нацизмом тощо. Проте хоч би які слова агітпроп добирав, насправді політика Москви полягає в геноциді українців, знищенні української культури та загарбанні територій.

У соціальній мережі «Х», раніше відомій як «Твіттер», російському сегменті фейсбуку, тіктоку та забороненій в Україні соцмережі «ВКонтакте», анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють нібито репортаж BBC News про главу угруповання «Вагнер» Євгенія Пригожина. На відео з кадрами з місця катастрофи та фотографіями Пригожина розміщено текст: «Джерело ВВС спростовує інформацію про загибель власника ПВК “Вагнер”. Згідно з інформацією, авіакатастрофа була інсценуванням російської влади, а Євгеній Пригожин живий». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери видання Reuters. Таке відео не поширювалося на офіційних сторінках BBC в соцмережі «Х», в облікових записах мовника англійською мовою в інстаграмі та фейсбуці. У коментарі фактчекерам Reuters представник BBC повідомив: «Ми знаємо про це фейкове відео, і наші юристи терміново займаються розслідуванням. У світі, де зростає дезінформація, ми закликаємо всіх перевіряти посилання та URL-адреси, щоб переконатися, що вони отримують новини з надійного джерела».

Агітпроп намагається підживити конспірологічну теорію про те, що насправді Пригожин живий, а його загибель була інсценуванням. Така міфологізація потрібна росіянам, щоб героїзувати лідера «Вагнера», підняти бойовий дух росіян та зняти з себе відповідальність за ймовірне збиття літака. «Детектор медіа» розповідав про меседжі, які поширювали російські пропагандисти, автори анонімних телеграм-каналів та прокремлівські медіа після смерті лідера «вагнерівців» Євгенія Пригожина.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські біженці нібито нанесли напис «орк» біля меморіальної дошки композитору Ріхарду Вагнеру в Дрездені. До публікацій автори додають фотодоказ. Це — неправда. 

Кейс опрацювали фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що фото пропагандисти відредагували й насправді такого напису не існує. Фактчекери наголосили, що фото з написом поширюють лише в російському сегменті соціальних мереж. І при чому воно завжди однакове: без змін ракурсів, періоду доби тощо. Більш того, у німецьких медіа не знайдено згадок про ймовірний вандалізм з боку українців. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівцям вдалося знайти фото, яке використовували автори фейкових повідомлень. Найбільш імовірно, що саме ця світлина слугувала для створення фейку. 

До того ж українське інформаційне агентство «Укрінформ» зв’язалося з місцевою владою Дрездена, щоб отримати актуальне фото меморіалу. На актуальному фото також нема жодних написів. 

Російські пропагандисти поширили інформацію про те, що «це точно Україна вбила Пригожина (...) Це теракт України до Дня Незалежності». Агітпроп звинувачує Україну у збитті бізнесджету Embraer, який належав Євгенію Пригожину, 23 серпня 2023 року біля села Куженкіно Бологівського району Тверської області. Це — фейк.

Під час пресконференції з Президентом Португалії Марсело Ребелу де Соуза Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не має стосунку до катастрофи приватного літака у Тверській області Росії, у списках пасажирів якого був Євгеній Пригожин.

Також американський Інститут вивчення війни повідомив на своєму сайті, що «Путін майже напевно наказав російському військовому командуванню збити літак Пригожина». Президент Росії міг помститися ватажку терористичного угруповання «Вагнер» за спробу заколоту, що відбулася наприкінці червня 2023 року.

Поширюючи таку версію загибелі Пригожина, агітпроп намагається звинуватити Україну у втручанні у внутрішні справи Росії та перекласти відповідальність за його смерть на українців. Також росіяни прагнуть відвернути увагу від внутрішньополітичних проблем усередині Росії. Раніше ми розповідали, як у мережі поширили відео авіакатастрофи у Воронезькій області Росії та заявили, що це нібито момент збиття літака, на борту якого був Євгеній Пригожин.

В американському сегменті фейсбуку та соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», в українському і російському сегменті тіктоку поширюють відео, на якому нібито зафіксовано момент збиття літака Embraer, що належить ватажку ПВК «Вагнер» Євгенію Пригожину. Літак розбився 23 серпня 2023 року біля села Куженкіно Бологівського району Тверської області. На борту з ним також перебував командир групи Дмитро Уткін. Це — неправда.

Фактчекери видання Reuters дослідили кейс. На відео зафіксовано падіння іншого літака, яке сталося за два місяці до 23 серпня. Вперше це відео з’явилося 24 червня 2023 року, на ньому зображено авіакатастрофу у Воронезькій області Росії під час припинення повстання «Вагнера». На відео знято падіння Іл-22 біля Кантемирівки.

Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що боєць ПВК «Вагнер» виклав фото, яке доводить, що він на польському кордоні.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширили фотографію бійця ПВК «Вагнер», який нібито стоїть на польському кордоні. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Вони встановили, що фото було відредаговано за допомогою фоторедактора — додано вагнерівський шеврон та російський прапор. Насправді ж на оригінальному фото зображено польського військового. Це фактчекери визначили завдяки зворотному пошуку Google. Також уповноважений уряду Польщі з безпеки інформаційного простору Станіслав Жарин заявив, що фото є несправжнім та може бути використане для розповсюдження паніки.

Використовуючи передислокацію ПВК «Вагнер» та ватажка Пригожина до Білорусі після невдалого заколоту в Росії, агітпроп намагається посіяти паніку та створити приводи для нападу на Польщу. Раніше ми спростовували фейк про те, що Польща просить відкрити кордон із Росією для торгівлі.

Ця тактика пропаганди англійською мовою називається «sockpuppet», тобто «лялька зі шкарпетки» і полягає у створенні в соціальних мережах профайлів вигаданих людей, які нібито мають власну думку та погляди й діляться ними. Для цього таким акаунтам надають ознаки справжності: завантажують фото, додають інших користувачів до друзів, роблять репости різного контенту та, подекуди, пишуть власні авторські дописи від імені вигаданого персонажа. Тим самим ці профілі через коментарі в обговореннях різних питань у соціальних мережах чинять психологічний вплив на інших людей для того, щоб вони прийняли меседж та позицію, які просувають пропагандисти.

Боти — це несправжні профілі користувачів соцмереж, які створюються зазвичай у великих масштабах за допомогою автоматичних програм або штучного інтелекту. Вони об'єднуються у так звані «ботоферми». Тоді як тролі — це реальні люди, користувачі соціальних мереж, що використовують несправжні профілі. Їх мета – провокувати інших користувачів на конфлікти та образи. Тролінг є професійною діяльністю, вони об'єднуються у так звані «фабрики тролів». Акаунти тролів також можуть бути автоматизовані. Наприклад, вони можуть ставити лайки під постами та фотографіями. Боти і тролі часто працюють у зв'язці одні з одними.

Несправжні профілі часто використовуються в політиці та бізнесі, щоб створити ілюзію значно поширених думок про соціальні проблеми чи продукти. Часто саме так замовники прагнуть створити видимість масової активності, хоча насправді її немає. Ця тактика працює, тому що на нас сильно впливають думки інших людей, особливо коли здається, що більшість із ними погоджується. Чинити всупереч думці більшості — значить піддаватися остракізму.

Взяв їх на озброєння і агітпроп. Так, у 2013 році російські журналісти викрили велику «фабрику тролів», що працювала на кремлівську пропаганду. Її головний офіс тоді розташовувався в районі Санкт-Петербурга Ольгіно, через це організація дістала назву «Ольгінська фабрика тролів». Агенція займається російською пропагандою в таких країнах, як Росія, Україна, Сирія, США та інших. 14 лютого 2023 року «кухар Путіна» та засновник ПВК «Вагнер» Євгеній Пригожин офіційно підтвердив, що не лише фінансував «Агентство інтернет-досліджень», а й був його творцем, ідеологом та керівником тривалий час. Раніше Пригожин спростовував цю інформацію і навіть судився з журналістами, що її поширювали.

За різними оцінками, у різні роки в агентстві працювали від 250 до 600 людей. «Фабрика тролів» неодноразово піддавалася публічним викриттям, в тому числі і з боку чинних та колишніх співробітників. Викриття були як анонімними, так і публічними. Людмила Савчук та Ольга Мальцева, що працювали в агентстві, подавали на нього до суду у 2015 та 2016 роках відповідно. Проте через наближеність «фабрики тролів» до російської влади жодні позови не завадили організації продовжити роботу.

Влада США неодноразово звинувачувала «Агентство інтернет-досліджень» у втручанні у виборчі процеси під час виборів президента 2016 та 2020 років, а також проміжних виборів у Конгрес 2018 року. Найбільш серйозне розслідування проводилося за мотивами 2016 року і привело до накладення персональних санкцій США на Євгенія Пригожина та його оточення. У 2018 році американські спецслужби за наказом президента Трампа провели превентивну хакерську атаку на сервери «АІД» для запобігання втручанню у вибори.

Але напевно найбільш системно російські боти і тролі працюють в Україні. Вони регулярно розганяють потрібні їм наративи і меседжі переважно через Facebook, Twitter, Youtube, Telegram та Viber. Сьогодні агітпроп продовжує використовувати цей метод, розганяючи відверто абсурдні меседжі, особливо для висвітлення тематики війни — «Українські солдати – генетично модифіковані», «в Україні знаходяться секретні біолабораторії США», «у цих біолабораторіях виводять птахів, заражених вірусом, що вбиває лише росіян», так і більш тонкі – зазвичай повʼязані із загрозою атак на певні міста або з поширенням «зради» щодо того, що Україну нібито «зливають» власна влада, Захід, Туреччина, Китай тощо.

Подекуди пропагандисти використовують гугл-перекладач, не володіючи українською мовою, цим самим породжуючи масу комічних виразів та фраз. Згадаймо меми про «бавовну», «немає сечі терпіти ці пекельні борошна», «півкраїни без електрохарчування», «пика у гарматі» тощо.

У фейсбуці на сторінці освітнього та документального каналу поширили відео, в якому розповідають, що ватажка ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина заарештували в Білорусі. Нібито президент Білорусі Олександр Лукашенко наказав заарештувати Пригожина і передати його НАТО. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту Check Your Fact. Найманці ПВК «Вагнер» перебувають у Білорусі та навчають білоруських військових, а Лукашенко не віддавав наказу заарештувати ватажка Пригожина. Ні в НАТО, ні в МЗС Білорусі не підтвердили, що Пригожина заарештували і передали НАТО. 

В Інституті вивчення війни (ISW) 10 серпня зазначили, що «Вагнер» продовжує свою присутність на об’єктах у Білорусі, і за чутками, статус виведення угруповання до Росії залишається неясним.

У такий спосіб агітпроп намагається переконати весь світ у тому, що між Лукашенком, Путіним та Пригожиним є конфлікт, а білорусів — відбілити, нібито вони не причетні до війни. Раніше ми спростовували фейк, що Держсекретар США привітав Пригожина із взяттям Бахмута.

В італійському сегменті тіктоку поширюють відео, в якому президент Володимир Путін говорить, що «той, хто організував і підготував військовий заколот, хто підняв зброю на своїх товаришів по зброї, той зрадив Росію». На відео також накладено текст, де йдеться про те, що ЦРУ нібито заплатило 6,2 мільярда доларів «за лояльність бійців Вагнера» і це буцімто може призвести до громадянської війни в Росії. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Facta. У жодній іноземній газеті та серед офіційних заяв ЦРУ немає інформації про те, що ЦРУ виплатило 6,2 мільярда доларів ПВК «Вагнер». Сам ватажок найманців ПВК «Вагнер» протягом кількох місяців критикував російське військове керівництво.

Насправді вартість зброї, надісланої в Україну за останні два роки, була завищена на 6,2 мільярда доларів. Цифра про фінансування ПВК «Вагнер» випливає з цієї новини про військову допомогу Україні. Ба більше, почалося все з того, що кілька перевірених користувачів популярної китайської соціальної медіаплатформи Weibo про це заявили. У дописі, поширеному на Weibo, насправді неправильний переклад з англійської на китайську назви статті Los Angeles Times і міститься фото воєнізованого угруповання, якого насправді немає в статті американської газети.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати США та заявити про причетність американців до заколоту в Росії. Мовляв, Росія є жертвою змови та неправомірних дій. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що заколот Пригожина нібито спланували на Заході.

27-28 липня у Санкт-Петербурзі відбудеться економічний форум у межах саміту Росія—Африка. Згадка про форум у медіа почала з’являтися за кілька днів до саміту й лише після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди. Ба більше, спочатку про саміт повідомляли тільки нішеві ЗМІ.

Brand Ukraine проаналізував такі світові медіа, як New York Times, Associated Press, The Washington Post, Politico, Independent, Newsweek, Voice of America, Financial Times, The Guardian, та виокремив основні меседжі про цю подію.

1. У Путіна хитка позиція у відносинах з африканськими країнами

Про те, що Росія перебуває під великим тиском, писали видання Politico та Voice of America. За їхніми словами, хитка позиція Росії у відносинах з африканськими країнами зумовлена трьома подіями, які сталися напередодні: вихід Росії з Чорноморської зернової угоди, спроба заколоту ПВК «Вагнер» та рішення Вищого суду ПАР про арешт Володимира Путіна в разі його появи на саміті в Йоганнесбурзі.

2. Росія не відіграє важливої економічної ролі для Африки

Попри всі заяви Кремля та високий статус в Африці, Росія інвестує в її країни мало, не надає гуманітарної допомоги. А за словами аналітика Південноафриканського інституту міжнародних відносин у Йоганнесбурзі Стівена Грузда, «Китай та Європейський Союз є набагато більшими торговельними партнерами з Африкою», ніж Росія. Про це писали видання Associated Press та Voice of America.

3. Африканські країни прагнуть бути повноцінними гравцями на політичній арені

Лідери африканських країн «не можуть дозволити собі виглядати так, наче сидять на узбіччі», попри те, що вони не мають важелів впливу ні на Москву, ні тим паче на Київ. «Вони [африканські країни] мають сприйматися як проактивні». Про це заявив старший науковий співробітник південноафриканського Інституту досліджень безпеки Пріял Сінгх виданню Financial Times. А аналітик Кемерон Хадсон з американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначив виданню Associated Press, що «континент з населенням 1,3 млрд осіб стає все більш упевненим на світовій арені», тож якщо африканські країни покинуть саміт із відчуттям, що до них Росія не прислухається, то можуть від неї дистанціюватися.

4. Президент ПАР Сиріл Рамафоса використає саміт для просування мирного плану

Видання Financial Times писало про те, що «президент Південної Африки Сиріл Рамафоса використає свою присутність на саміті для просування мирного плану». Саме цей план Рамафоса разом із трьома іншими африканськими президентами представляв під час візиту до Києва та Москви. Він передбачає не тільки вільну торгівлю в Чорному морі, але й важливість територіального суверенітету.

5. Після виходу із зернової угоди Росія може опинитися під критикою африканських країн через зростання цін на продовольство

Через вихід із зернової угоди світові ціни на продовольство зростатимуть, тож лідери африканських країн, можливо, почнуть критикувати Росію за цей крок. Також завдяки цьому деякі африканські країни стають ще більш залежними від Росії. Про це писало видання Politico. Також The Guardian писало про саміт Росія—Африка та зазначало, що Володимир Путін остерігається публічної критики.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що засновник терористичної організації у складі російської армії «Вагнер», яка визнана українським парламентом міжнародною злочинною організацією, Євгеній Пригожин насправді служить Заходу та Києву. Відповідно виконує накази західних посадовців. Автори дописують, що насправді заколот спланували на Заході, щоб «вкотре спробувати знищити» Росію. 

Кейс опрацювали фактчекери проєкту EU vs Disinfo, які пояснили, що це безпідставна конспірологічна теорія. Зрештою, автори не навели жодних доказів, що заколот спланували на Заході. Звинувачуючи Захід, пропагандисти намагаються зобразити Росію жертвою змови та неправомірного зовнішнього втручання. Мовляв, росіяни настільки свідомі та згуртовані, що не здатні на жоден заколот. Тобто подібні речі відбуваються лише з волі зовнішніх ворожих сил, а саме — ворожих західних посадовців. 

Як російська пропаганда реагувала на бунт Пригожина, читайте в матеріалі аналітикинь та аналітиків «Детектора медіа».

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та користувачі російського сегменту соцмереж поширюють фотографію нібито рекламного плакату керівника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина з написом: «Польща — це щит Європи. Захистіть Польщу від божевільного росіянина!». Після того, як угруповання «Вагнер» перебазувалося до Білорусі, Міністерство національної оборони Польщі буцімто розпочало рекламну кампанію служби за контрактом у польській армії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Зображення було відредаговане. На запит фахівців пресслужба Міноборони Польщі повідомила, що жодне з їхніх відомств, відповідальних за набір кандидатів до Війська Польського, не є авторами цього плаката. Вони зазначили, що логотип було «незаконно використано або сфальсифіковано». Також у пресслужбі додали, що вступати до Війська Польського Міноборони заохочує тільки добровільно.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються посіяти паніку серед поляків перед «божевільним росіянином» та його бойовиками, а також дискредитувати їх. Мовляв, поляки агресивні та готові піти війною. Раніше «Детектор медіа» спростовував маніпуляцію, що Польща готується до військового перевороту в Білорусі.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють обкладинку нібито іспанського сатиричного журналу El jueves, на якій зображені президент України Володимир Зеленський та екоактивістка Грета Тунберг, котра сварить його через велику кількість втрат під час контрнаступу. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації. На офіційних сторінках видання El jueves у соцмережах неможливо знайти випуск із такою обкладинкою. На обкладинці останнього випуску журналу, що вийшов 28 червня під №2.389 — 03, зображено президента Росії Путіна та ватажка ПВК «Вагнер» Пригожина.

Висміюючи президента України, російський агітпроп намагається показати, що його зневажають на Заході. Також російські пропагандисти прагнуть посіяти паніку серед українців через контрнаступ, з якого нібито сміються у Європі. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що журнал El jueves опублікував обкладинку, на якій українські військові відмовляються від контрнаступу.

Музика та пісні здавна слугують знаряддям пропаганди для багатьох держав, політичних режимів, партій та правителів. Російська пропаганда використовує музичні твори різного жанру для досягнення своїх цілей, підняття рівня «патріотизму» серед народу й армії.

Ностальгія за радянським минулим — одна з ключових тем у російській музиці, яка використовується для пропаганди в часи повномасштабної війни проти України. Так, співак Олег Газманов на концерті на підтримку так званої «спеціальної військової операції» 18 березня 2022 року виконав пісню «Народжені в СРСР». А пісня гурту «Ми з 90-х» «Хочу назад до СРСР» на початку повномасштабної війни була хітом у російському сегменті соціальних мереж і стала вірусною.

Також у музиці, яку використовує російський агітпроп, нерідко романтизують та пропагандують війну. Наприклад, часто використовуються пісні того ж Олега Газманова, такі як «Офіцери» та «Солдати Росії», або ж популярною є «творчість» гурту «Любе», який називають улюбленим гуртом Путіна. Більше половини їхніх пісень належать якраз до цього жанру, і цей гурт, як і Газманов, є постійним учасником пропагандистських концертів. На таких заходах часто звучить пісня гурту «Кіно» «Зозуля» у виконанні Поліни Гагаріної. Пісня стала офіційним саундтреком пропагандистського фільму «Битва за Севастополь» — спільного українсько-російського проєкту. В українському прокаті стрічка виходила під назвою «Незламна».

Після початку повномасштабної війни з'явилися й нові твори, просякнуті ненавистю до українців. Зокрема, із закликами до вбивства. Прикладами є витвір ПВК «Вагнер» під назвою «СVиноріZ» та пісня, що має як назву нецензурну форму слова «вдаримо».

Російська пропаганда «не забуває» і про молодь. Так, ще до повномасштабної агресії 2022 року вийшли треки в стилі «хіп-хоп», як «Мій найкращий друг — президент Путін» у виконанні Тіматі та «Владімір Путін» від Слави КПСС, якому ще з 2017 року заборонено в'їзд до нашої країни через антиукраїнські висловлювання. Найбільш свіжим прикладом пропаганди серед молоді є «творчість» співака Shaman, образ якого спеціально підігнаний під цю вікову групу. Його пісні «Встанемо», «Я — росіянин», «Сповідь» та «Моя Росія» набирають мільйони переглядів на ютубі серед зараженої злочинною ідеологією «рашизму» аудиторії. Співак поєднує у своїй творчості образ «молодої та сучасної рок-зірки» з дредами на голові і з «патріотичною» риторикою та тематикою пісень, яка більше характерна для таких співаків із аудиторією «за 50 років», як Олег Газманов та Григорій Лепс.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому українські військові разом із солдатами НАТО під час навчання нібито втопили бронетранспортер Piranha 3C. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що відео не має жодного стосунку ані до навчання українських військових за кордоном, ані до ЗСУ загалом. Подія на відео відбулася 3 червня під час міжнародних навчань НАТО Saber Guardian. Тоді бронетранспортер потонув при спробі переходу через річку Борча. Пресслужба Міністерства оборони Румунії (оскільки техніка перебуває на озброєнні цієї країни), як зазначають фахівці StopFake, повідомила, що бронеавтомобіль затонув через проникнення води всередину. Його вже підняли з дна та почали лагодити. Крім того, Швейцарія як виробник цього виду бронеавтомобілів заблокувала надання їх ЗСУ після того, як ідею про це виголосила Данія. А отже, навчатись керувати ними не було потреби.

У такий спосіб пропагандисти хочуть звинуватити українців у псуванні іноземного озброєння та нездатності української армії до швидкого засвоєння методів управління технікою. Все це є черговою спробою дискредитувати ЗСУ, про що також свідчить те, що пропагандисти почали поширювати відео після його публікації на одному з тікток-акаунтів терористичної організації «ПВК "Вагнер"».

Вибіркова правда — це тактика пропаганди, за якої частково використовується правда для введення людей в оману та досягнення власних цілей. Твердження може бути частково правдивим, може бути повністю правдивим, але не включати всю правду, або може містити декілька оманливих елементів, як-то: неправильна пунктуація, подвійні значення, спотворення правди.

Російський агітпроп часто використовує цю тактику. Свіжим прикладом є твердження дезінформаторів, що Каховська ГЕС була зруйнована під тиском води через її пошкодження у 2022 році внаслідок обстрілів американськими РСЗВ HIMARS. Обстріли справді були, але внаслідок них було пошкоджено тільки дорожнє полотно на мосту, що вів до греблі, й вони точно не могли спричинити таких масштабних руйнувань самої дамби. Західні експерти схиляються до того, що Каховська ГЕС була зруйнована внаслідок підриву зсередини.

Іншим прикладом є численні дописи проросійських анонімних телеграм-каналів щодо втрат у битві за Бахмут. Пропагандисти пишуть лише про нібито великі втрати Сил оборони, зовсім «забуваючи» про втрати збройних сил Росії та «вагнерівців», які західні посадовці оцінюють приблизно в 60 тисяч людей. Безумовно, на жаль, Сили оборони зазнали значних втрат у Бахмуті, але окупантам ця «піррова перемога» коштувала в рази дорожче.

Одним із головних дезінформаційних меседжів російської пропаганди є твердження, що західні санкції не справлять негативного впливу на економіку Росії. Серед них є меседж, що рубль зростає, зміцнюється та є ледь не найстабільнішою валютою світу. Його особливо активно просували на початку повномасштабного вторгнення. У цьому була частина правди, але російські пропагандисти свідомо замовчували той факт, що їхня валюта стрімко й дуже сильно впала у березні 2022 року на тлі запровадження західних санкцій за агресію проти України й тільки у квітні почала відновлюватися. 

Також варто розуміти, що від подальшого стрімкого падіння російську валюту врятувало ручне регулювання економіки, яке в майбутньому завжди призводить до вкрай негативних наслідків. Дезінформатори «забули» і про те, що рубль у квітні 2022 року дещо зріс лише відносно долара США, але це був аж ніяк не абсолютний показник.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому державний секретар США Ентоні Блінкен нібито вітає голову терористичної організації «ПВК "Вагнер"» Євгена Пригожина з отриманням контролю над Бахмутом. У відео Блінкен ніби каже таку репліку: «Я лише хочу привітати Пригожина з блискучою перемогою минулого вечора в Україні, боротьба була дуже запеклою». Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту MythDetector. Вони переглянули відео і дійшли висновку, що, швидше за все, його створили за допомогою дипфейку. Оригінальне відео, що стало основою для його створення, оприлюднене в листопаді 2022 року, і на ньому Блінкен вітає збірну США з футболу з успішним матчем на Чемпіонаті світу. Цитату зі справжнім привітанням можна знайти в офіційній стенограмі виступу під час зустрічей міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Бухаресті 30 листопада минулого року.

У такий спосіб пропагандисти хочуть переконати всіх у тому, що російські війська зайняли Бахмут. Мовляв, навіть високопосадовці США це вже визнали. Проте в таких випадках важливо довіряти лише офіційним українським джерелам інформації.

Російські пропагандисти вживають різні визначення, щоб помʼякшити або взагалі уникнути згадки злочинів російської армії в медіа, де поширюють проросійську риторику. Одним із таких термінів є «зачистка». 

Слово утворене від дієслова «зачищати» і в оригінальному трактуванні означає блокаду житлових районів, перевірку документів у всіх їхніх жителів, виявлення та ліквідацію «небажаних елементів». 

Російські збройні сили почали використовувати цей термін ще у воєнній кампанії радянської армії в Афганістані у ХХ столітті. Найбільшого поширення до моменту повномасштабного вторгнення в Україну він набув під час Чеченських воєн. Прикладом «зачистки» у війні проти України є дії терористичної організації «ПВК “Вагнер”», де командир наказував «зачистити», тобто ліквідувати всіх (навіть цивільних), кого побачать солдати на певній території, включно з жінками й дітьми. 

Використовуючи таке формулювання, пропагандисти хочуть виправдати злочини російської армії та надати їм правильного значення. Мовляв, російські солдати вбивають не всіх підряд, а лише «небезпечні елементи». Однак саме цивільні найбільше страждають від їхніх дій. 

Тактика героїзації — невід’ємна частина воєнної пропаганди, а у випадку російського суспільства — і повоєнної теж. Приміром, культ героїв німецько-радянської війни 1941–1945 років, так званої Великої Вітчизняної, зберігається й досі. Сьогодні ми говоримо про те, як ліплять героїв із «вагнерівців», а також про культ «побєдобєсія» в Росії. Більше у матеріалі ДМ⁠.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

«”Іноземні найманці” — посланці НАТО», «Росія воює проти Заходу» — такі меседжі просуває агітпроп щодо іноземних бійців, які стали на захист України. Мовляв, в Україні все погано, нікому воювати, тому й вербують «найманців». 

Утім, російська пропаганда підмінює поняття й називає іноземний легіон найманцями. Іноземний легіон юридично є частиною ЗСУ, точна цифра його учасників не повідомляється, як і всіх решти бійців. Відповідно агітпроп хоче применшити важливість української армії, протиставляючи її так званим «найманцям», яких нібито на полі бою більше. Водночас Москва прирівнює «найманців» до злочинців у контексті України. Проте справді найманці воюють з боку Росії, наприклад, вагнерівці. 

Узагалі термін «найманець» означає, що людина бере участь у війні, однак не є частиною збройних сил тієї чи іншої країни. Найманців зазвичай вербують треті сторони, а згодом вони отримують за роботу грошову винагороду. У статті 47 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року зазначається, що найманець керується основним принципом — отримати грошову винагороду, яка істотно перевищує винагороду бійців того ж самого рангу, які офіційно входять до збройних сил. Тож російська пропаганда намагається показати, що Україна вербує іноземців, аби ті воювали за неї. Проте інтернаціональний легіон — військова частина ЗСУ, у якій служать винятково військові-добровольці.

Пропагандисти стверджували, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення або ж що кількість іноземців в українській армії невдовзі перевищить 50%. У такий спосіб агітпропаганда хоче створити видимість, що насправді воює не з Україною, а з так званим «колективним Заходом». Аналітики та аналітикині «Детектора медіа» у своєму дослідженні аналізували тактики, за допомогою яких агітпроп формує образ «іноземного найманця» в Україні. 

Така інформація з’явилася у російських пропагандистських медіа. Зокрема, у повідомленнях йшлося, що видання The Times нібито опублікувало інформацію про втрати в ЗСУ, які шокували громадськість. Мовляв, втрати настільки великі, що шокують не лише громадськість, а й інструкторів НАТО. Нібито Альянс раніше з таким не стикався. Автори повідомлень також додають, що британське видання нібито стверджує, що характер поранень тяжкий, і медикам потрібно постійно обирати, «кому жити, а кому помирати». Проте це — фейк. Видання не публікувало матеріалів подібного змісту.

На кейс звернули увагу фактчекери The Insider. Насправді в The Time вийшов матеріал із назвою «Путінські війська на Донбасі зайдуть у глухий кут, стверджує Київ». У статті йдеться, що Зеленський заявив, що його солдати щодня вбивають сотні бойовиків «Вагнера», коли вони намагаються обійти місто з флангу, водночас починаючи лобову атаку. «Менше ніж за тиждень, починаючи з 6 березня, тільки на Бахмутському напрямку нам вдалося знищити понад 1100 солдатів супротивника, безповоротна втрата Росії прямо там, під Бахмутом», — стверджував Зеленський. Також у статті йшлося, що українські сили також зазнають втрат, зокрема, росіяни повідомили, що за 24 години вбили понад 220 українських солдатів. «Проте жодна з цих цифр не може бути перевірена незалежно», — йшлося у тексті.

Тобто The Time не писало про надмірні й приголомшливі втрати в ЗСУ. Журналісти лише описали, що Україна й Росія повідомляють щодо втрат противника. Проте такі фейки потрібні Росі задля створення видимості, що ситуація на фронті постійно погіршується, а українська армія слабка й небоєздатна.

«Підміна понять» — одна з найпоширеніших тактик російської пропаганди. Пропагандисти штучно замінюють загальновживані терміни (поняття), які  спричиняють здебільшого негативні емоції, новими, які сприймаються нейтрально чи позитивно. 

Цю тактику пропагандисти використовують передусім для формування сучасної новомови. З 2014 року агітпроп розповідав про  «громадянську війну» в Україні. За цим терміном приховували участь Росії у бойових діях на Сході України. Мовляв, воюють громадяни однієї країни. Термін «війна» має стійкі негативні асоціації. Щоб уникнути різкого незадоволення росіян тим, що Росія розпочинає повномасштабну війну проти України, вигадали новий, більш нейтральний термін — «спеціальна воєнна операція». У такий спосіб підміну понять використали для заспокоєння росіян.

Використовуючи тактику підміни понять, російська пропаганда називала «жестом доброї волі» відступ з Київщини, Чернігівщини, звільнення острова Зміїний тощо. Тобто поразку на полі бою російські медіа висвітлювали як добровільне відведення військ, ба більше — як послугу, зроблену супротивнику (тобто Україні). У такий спосіб емоції сильного розчарування підміняли нейтральнішими.

Агітпроп широко використовує підміну понять для висвітлення участі іноземців у війні на стороні України. Вони називають всіх іноземців, які воюють в Україні, — найманцями. Насправді іноземні громадяни, які отримують фінансову винагороду за участь у військових діях, обов’язково  вступають на службу до Збройних Сил України та підпорядковуються його командуванню. В іншому разі вони воюють як волонтери. Натомість зараз агітпроп розповідає, що нібито бійці ПВК «Вагнер» — «мужні самовіддані волонтери». Власне, бойовики ПВК  «Вагнер» є найманцями. Приватна компанія не є частиною російської армії, проте отримує фінансову винагороду від Росії за участь у війні проти України та координує свої операції з російським військовим командуванням. Тобто агітпроп умисно підміняє одне поняття іншим, щоб заплутати та видозмінити ставлення до українських військовослужбовців-іноземців і російських найманців.

Цей текст є першим у рубриці «Тактики й інструменти», яку «Детектор медіа» запускає в межах проєкту «Хроніки дезінформації». У ній ми пояснюватимемо як працюють найпоширеніші тактики, технології та інструменти, які використовує російська пропаганда для поширення дезінформації.

Такий меседж поширює російська пропаганда на закордонну авдиторію, зокрема висвітлюючи події у Соледарі. Мовляв, завдяки «сміливим та самовідданим» діям «добровольців» ударних груп приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер» було здійснено штурм «окупованих» Збройними Силами України міських кварталів Соледара. 

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Насправді ПВК «Вагнер» — це нелегальне збройне формування, яке веде бойові дії в Україні. Формально про участь «вагнерівців» Росія не повідомляла. Проте, їх операції тісно пов’язані з регулярною російською армією та її зовнішньою політикою. Обладнання надходить з російських державних арсеналів, і група повністю залежить від постачання через матеріально-технічне забезпечення російської армії.

Як пишуть аналітики, «Вагнер» настільки «приватний», наскільки це потрібно Кремлю, щоб уникнути командної відповідальності за звірства, скоєні групою, або її таємну участь у конфліктах по всьому світу. Групу можна сприймати як чергове допоміжне збройне формування під кремлівською парасолькою.

Від офіційного статусу військових, які воюють, залежать їхні права, зокрема щодо перебування у полоні. Російська пропаганда застосовує тактику підміни понять, називаючи «найманцями» українських добровольців. Натомість справжніх найманців, які воюють в рядах російської армії, видає за добровольців. 

Раніше агітпроп стверджував, що на боці України воюватиме група ісламістів із Сирії або ж розповідав про польських найманців, які нібито воювали й загинули в Україні.

Російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на видання The Wall Street Journal повідомили, що західні та українські чиновники та аналітики закликали Збройні сили України залишити Бахмут і відійти на нову лінію оборони, поки такий відхід ще можливий. Мовляв, битва за Бахмут відбувається на умовах Росії, через що Збройні сили України втратили сили, необхідні для весняного наступу.

Насправді стаття у The Wall Street Journal під назвою «Росія зміцнює свої позиції на сході України, оскільки боротьба за Бахмут посилюється» («Russia gains ground in east Ukraine as fight for Bakhmut intensifies»), на яку посилаються російські ресурси, не містить жодних закликів до української армії залишити Бахмут. Стаття описує ситуацію на цій ділянці фронту, де за даними Міноборони Великої Британії російські війська та члени ПВК Вагнера «найімовірніше контролюють більшу частину Соледара за 6 миль на північний схід від Бахмута». WSJ пише, що оточення ЗСУ росіянами в Бахмуті наразі малоймовірне.

У статті наведені цитати президента Володимира Зеленського, військового журналіста Юрія Бутусова та заступниці міністра оборони України Ганни Маляр. Їхні слова зводяться до того, що навіть із захопленням Соледара російська армія нічого не досягне і що битва за Соледар триває. Ніхто з українських представників не сказав, що ЗСУ нібито «продовжують зазнавати невдач».

Бахмут і Соледар у Донецькій області залишаються місцем, де ведуться одні з найзапекліших боїв між Збройними силами України та російськими окупантами. Російські пропагандисти використовують інформаційне поле в цих битвах, поширюючи фейки про нереальні пересування або використовуючи фейкові заклики про відступ, як у разі зі статтею WSJ. Це їм потрібно для демонстрації успіхів у війні після серії поразок від ЗСУ.  Детальніше. 

Військове командування Росії створило для пропагандистів спеціальний документ про висвітлювання події війни проти України. Тепер вони мають вихваляти Сергія Шойгу і не згадувати проо вагнерівців. 

Документ проаналізували в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

Загальні рекомендації вміщують одинадцять пунктів, основний зміст яких полягає в:

1) Орієнтуванні на інформацію виключно з погоджених міноборони рф джерел;

2) Акцентуванні в інформаційних матеріалах та коментарях «незалежних» експертів на провідній та позитивній ролі особисто Сергія Шойгу та Валерія Герасимова;

3) Виправданні ударів по критичній енергетичній інфраструктурі України, посилаючись на «вимушеність» таких дій;

4) Акцентуванні теми надання Україні західного озброєння. В цьому сенсі окремо рекомендується зосереджувати увагу на тому, що «Росія проводить воєнну операцію не проти України, а проти всього НАТО»;

5) Відмові від згадування ПВК «Вагнер» у позитивному контексті. Робити акцент на надмірних людських втратах та беззмістовних атаках ПВК;

6) Відстеженні та цитуванні публікацій в іноземних ЗМІ про успіхи збройних сил російської федерації та невдачі Збройних сил України.

Особливу увагу пропонується зосередити на заявах західних і українських політиків, які можна інтерпретувати в подібному ключі.

Як пояснили в Головному управлінні розвідки, документ свідчить про кардинальну зміну акцентів щодо висвітлення перебігу подій у війні проти України та загострення політичної боротьби всередині Росії. 

Російське міністерство оборони стверджує, що «помстилося» за вбитих російських мобілізованих, які загинули в гуртожитку професійно-технічного училища в Макіївці в ніч на 1 січня 2023 року. Російські пропагандисти пишуть про «удар відплати» по Краматорську, внаслідок якого начебто загинуло 600 українських солдатів. Але ці заяви міністерства оборони Росії — фейк, який спростували іноземні медіа, українське армійське керівництво та навіть російські «патріотичні канали».

Як заявив представник російського міністерства оборони Ігор Конашенков, російська артилерія влучила у гуртожитки № 28 та у № 47 у Краматорську. Але відразу чотири знімальні групи іноземних медіа — фінський журналіст телерадіокомпанії Yle Антті Куронен,  журналісти CNN, кореспондентка італійської газети La Repubblica Даніеле Раїнері та журналісти агенції Reuters  — побували біля цих двох будівель і не знайшли жодних доказів загибелі чи поранення українських військових, або цивільних громадян. Щобільше, обидві будівлі майже неушкоджені — лише в одній вибило шибки, інша будівля зовсім не зазнала пошкоджень. Місцеві жителі чули вибухи, але не бачили ані швидких, ані роботи рятувальників.  Російські ракети точно  влучили поруч із будівлями — одна вирва є біля училища, інша  ракета, судячи з фотографій, влучила в гараж.  Телеграм-канал Grey Zone, близький до приватної військової компанії Вагнера, написав, що хоча самі будівлі гуртожитків, по яких стріляли, не були зруйновані, російському командуванню «не слід вішати носа, оскільки пункт прийняття рішень, мабуть, розташований у гаражі». Інші z-патріотичні канали назвали  заяви Конашенкова  брехнею. В  українській армії також заявили, що  російське міністерство оборони бреше.

Нагадаємо, що після ракетного обстрілу  гуртожитку училища в Макіївці російська армія визнала загибель 89 мобілізованих. Пропагандистські канали писали про сотні загиблих військових — від чотирьохсот до шестисот. Російська пропаганда  обіцяла «помсту» за «невинних» убитих, хоча ці люди — комбатанти, які перебувають на окупованій українській території зі зброєю, тому не можуть бути жертвами чи невинними, а є законною ціллю для української армії.

Інформацію про це поширюють пропагандистські медіа з посиланням на Міноборони Росії. Нібито Збройні сили України могли отримати невірну інформацію і вдарити по колонії в окупованій Росією до 24 лютого 2022 році Оленівці Донецької області. Це — неправда.

Вранці 29 липня російські медіа заявили про обстріл колонії в Оленівці. Пропагандисти повідомляють, що київським режимом вбито і покалічено велику частину з 193-х військовополонених українців, які здалися у полон у Маріуполі і знаходилися там.

Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що Росія здійснила артобстріл колонії в окупованій Оленівці, щоб приховати катування і вбивства полонених та звинуватити ЗСУ у скоєнні «воєнних злочинів».

За інформацією Генштабу, Україна не завдавала ні ракетних, ні артилерійських ударів по району Оленівки. Народний депутат та член Комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський пояснив, що будь-які ракетні та артилерійські удари, які наносять ЗСУ, відбуваються в дуже тісній взаємодії з усім розвідувальним співтовариством. Випадкового влучання бути не могло. Закономірного – тим більше.

СБУ перехопила телефонні розмови, в яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у вибуху в колонії Оленівки. Таких аудіоперехоплень у розпорядженні СБУ є декілька – усі вони будуть долучені в якості доказів до відповідного кримінального провадження.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України вважають, що вбивство українських полонених в Оленівці організували найманці приватної військової компанії «Вагнера» за особистою вказівкою Євгена Пригожина, не узгодивши це з керівництвом Міноборони Росії.

Спонсороване Кремлем новинне агентство «РІА Новости» опублікувало відео з колонії, на яких видно пошкодження від пожежі. В Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що пошкодження від пожежі не притаманні принципу роботи «Хімарсами» (HIMARS) і що пропаганлисти не надали доказів того, що фрагменти були виявлені в Оленівці.