Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров знову вдався до дезінформації — цього разу він нібито передав держсекретарю США Марко Рубіо добірку цитат українських високопосадовців, у яких ті начебто закликають до знищення «русні». Насправді ці заяви вирвані з контексту, перекручені або вигадані. Пропагандистські потуги головного російського дипломата спростували фактчекери з проєкту «Без брехні».

У своїй заяві Лавров стверджував, що українське керівництво — зокрема президент Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, прем’єр-міністр Денис Шмигаль і радник Михайло Подоляк — нібито відкрито говорили про потребу фізично знищувати росіян.

Проте фактчекери наголошують: подібні заяви — типова спроба Кремля перекласти відповідальність за війну на Україну, виставивши її владу «терористичною», «нацистською» та «антиросійською». Ці заяви є  підміною причин і наслідків: жорстка риторика українських посадовців — не причина, а наслідок повномасштабної війни, розв’язаної Росією. Заяви українських лідерів — відповідь на масові вбивства, бомбардування та геноцид, що триває з лютого 2022 року.

Як підтверджує звіт Моніторингової місії ООН, станом на липень 2025 року внаслідок вторгнення Росії в Україні загинуло щонайменше 13 580 цивільних осіб, серед них 716 дітей, і ще понад 34 тисячі було поранено. У червні 2025-го кількість загиблих цивільних стала рекордною за останні три роки.

Ще одна маніпуляція Лаврова — спроба прирівняти будь-яку критику дій РФ до «русофобії». Така риторика ігнорує ключове: йдеться не про ворожість до культури чи народу, а про осудження або протидію агресії, воєнним злочинам і геноциду, скоєним державою-агресором.

Цинізм Лаврова особливо кричущий на тлі справжніх закликів до геноциду з боку російських пропагандистів. Зокрема:

Антон Красовський, ексдиректор RT, заявляв, що українських дітей «треба топити». Його вже засудили в Україні.

Володимир Соловйов неодноразово закликав до масових ударів по українських містах і «карання» всіх українців без винятку.

А сам Лавров порівнював Зеленського з Гітлером, заявляв, що український президент — «нацист» і «зрадник єврейського народу».

Ці приклади демонструють справжнє джерело мови ненависті та закликів до знищення — не Київ, а Москва. Кремль не просто воює — він намагається виправдати злочини через брехню, яка щоразу дедалі більше втрачає переконливість у очах світу.

Росія перетворює пісенний конкурс Євробачення не просто на об’єкт критики, а на інструмент «культурної війни». Пропагандисти десятиліттями намагалися поєднати популярність конкурсу серед росіян з наративами про нібито моральну перевагу Росії над «західним занепадом». Як Росія систематично намагається дискредитувати Євробачення, використовує музику як платформу для ідеологічної боротьби, та відроджує радянську «альтернативу» конкурсу у вигляді «Інтербачення», розбиралися аналітики проєкту EUvsDisInfo.

Від веселкових прапорів до «Гейропи»

У проросійській риториці Європа це не просто географічне об'єднання, а символ морального падіння. Ключовим мемом стала вигадана Кремлем назва «Гейропа», яка в їхній інтерпретації уособлює усю «збоченість» Заходу. І Євробачення, із його інклюзивністю та відкритістю до ЛГБТК+ спільноти, у цій картині світу стало символом «західної дегенерації».

Ця риторика активно почала використовуватися ще з 2014 року, коли термін «Гейропа» був вперше прив'язаний саме до Євробачення. Відтоді конкурс стабільно фігурує у кремлівських кампаніях дискредитації західних цінностей.

Ображений глядач: реакція Росії після відсторонення

У 2022 році Росія була виключена з Євробачення через повномасштабне вторгнення в Україну. Втративши можливість брати участь у конкурсі, Кремль активізував інформаційні атаки на нього. У 2024-му, після конкурсу в шведському Мальме, російські державні медіа вибухнули агресивною риторикою. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що конкурс «перевершив будь-які оргії, шабаші та блюзнірства».

Пропагандистські ресурси заявили, що перемога «гомосексуаліста зі Швейцарії» є черговим доказом морального занепаду Європи, а сам конкурс назвали «болотом аморальності й антикультурних цінностей».

Інтербачення як «анти-Євробачення»

У лютому 2025 року Володимир Путін видав указ про створення «Інтербачення», альтернативного конкурсу пісні, який має стати відповіддю Євробаченню. За задумом, новий конкурс має пропагувати «традиційні духовно-моральні цінності» та бути вільним від будь-яких «перверсій», як висловився очільник російського МЗС Сергій Лавров. У часи Холодної війни СРСР уже створював схожий проєкт, конкурс «Інтербачення» проводився з 1965 по 1980 роки. Тепер його відродження є не просто спробою створити культурну альтернативу, а прямим відлунням радянського минулого. Очолив підготовку конкурсу особисто заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, який відкрито заявляє, що суспільство треба «програмувати». Він відомий як один з архітекторів сучасної кремлівської дезінформаційної машини.

Співати буде не будь-хто

Участь у новому конкурсі вже підтвердила Білорусь. Серед потенційних учасників також розглядаються Китай, Азербайджан, Бразилія, Куба, Киргизстан та країни Близького Сходу. Від Росії, як очікується, виступатиме співак Шаман (Ярослав Дронов), палкий прихильник Путіна та автор пісні «Встанем», що стала музичним тлом прокремлівських мітингів. Його інший хіт «Я русский» із націоналістичними мотивами викликав паралелі з естетикою Третього рейху.

Війна не лише зброєю, а й піснею

Історія з Шаманом це лише ілюстрація ширшого процесу: Кремль дедалі частіше використовує культуру як арену ідеологічного протистояння. Якщо у 2003 році Росія ще могла відправити на Євробачення поп-дует t.A.T.u, що позиціонувався як лесбійська пара, то сьогодні ті самі ідентичності стали об’єктами заборон. У 2023 році Росія навіть оголосила міжнародний ЛГБТ-рух «екстремістською організацією».

Відродження Інтербачення це нав’язування російського бачення «норми», відмежування від Європи, підсилення уявлень про «духовну перевагу» та просування авторитарної культурної політики. Пісенний конкурс стає частиною гібридної війни Кремля, війни за уми, цінності та ідентичність.  

Російська влада поступово трансформує свою пропагандистську риторику, яка раніше слугувала для виправдання вторгнення в Україну. Тепер ці наративи використовуються для глибшої мілітаризації російського суспільства та підготовки до потенційно затяжного конфлікту з НАТО. Про це йдеться у новому щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики ISW звернули увагу на інтерв’ю російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, яке 20 квітня провів пропагандист Павло Зарубін. Під час розмови Лавров відреагував на заклик Європейського Союзу до лідерів європейських країн утриматися від участі в параді до Дня перемоги 9 травня в Москві. Він, зокрема, заявив: «Європейські еліти розпалюють неонацистську ідеологію. Росія докладе всіх зусиль, аби знищити нацизм раз і назавжди».

У звіті ISW зазначається, що ця заява є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля, яка має на меті зміцнити ворожість до Заходу серед росіян і водночас підвищити рівень підтримки мілітаристської політики. Як наголошують аналітики, російська влада свідомо апелює до символіки та міфів Великої Вітчизняної війни, щоб легітимізувати теперішні економічні й соціальні жертви населення, пояснюючи їх боротьбою проти «нацизму».

«Такі історичні паралелі дозволяють Кремлю представляти нинішню війну проти України як продовження священної боротьби проти фашизму», — йдеться у звіті.

ISW також пише, що російське керівництво не полишає риторику «денацифікації», яку Путін активно використовував як одне з ключових виправдань повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Цей термін продовжує служити ідеологічним обґрунтуванням агресії проти українського суверенітету та спроб нав’язати країні проросійський політичний курс.

Крім того, у звіті ISW зазначено, що Москва починає застосовувати подібні інформаційні методи й до інших держав — зокрема, до Фінляндії, Естонії та Молдови. На думку аналітиків, це може бути спробою підготувати російське суспільство до сприйняття можливої ескалації або навіть майбутньої агресії проти цих країн.

«Розширення пропагандистського наративу про «боротьбу з нацизмом» на інші суверенні держави свідчить про прагнення Кремля створити нові зовнішні загрози та виправдати подальшу мілітаризацію», — резюмують експерти ISW.

Російська пропаганда знову атакує ЮНЕСКО, звинувачуючи організацію в «замовчуванні злочинів України» та «відкритій підтримці Києва», зокрема через заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Утім ці заяви є частиною масштабної інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію міжнародних інституцій, які викривають воєнні злочини Москви. 

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що у такий спосіб Росія хоче приховати систематичне знищення культурної спадщини України - станом на 2024 рік країна-агресорка пошкодила або зруйнувала понад 2 250 культурних об'єктів, включаючи історичні будівлі, музеї, театри, церкви.  Росіянами викрадено понад 1,7 млн артефактів, багато з яких незаконно вивезені в російські музеї. Доведено, що до цих злочинів причетні співробітники Державного Ермітажу та інших російських установ. Також у 2023 році ЮНЕСКО офіційно визнала, що Росія навмисно атакувала історичну частину Одеси, зруйнувавши об'єкти, що перебували під її охороною.  

Російський агітпроп розгорнув цю кампанію саме зараз, оскільки у січні у Львові відкрився Культурний хаб ЮНЕСКО – перший подібний проєкт в Україні.  Крім цього, міжнародні організації обговорюють механізми відповідальності за воєнні злочини проти культурної спадщини. У такий спосіб Росія намагається створити хибний «баланс провини», щоб відволікти увагу від своїх злочинів і знизити рівень підтримки України.  Ця дезінформаційна кампанія є частиною загальної стратегії Москви щодо руйнування міжнародного правопорядку та спроби виставити себе «жертвою» у конфлікті, який вона сама розпочала.

Російські пропагандистські джерела поширюють у мережі відео, у якому нібито українські військові з бригади «Азов» демонстративно спалюють кілька книжок авторства Дональда Трампа та Тоні Шварца «Мистецтво укладати угоди». На відео нібито українські бійці називають Трампа «зрадником» і «боягузом» і кажуть, що їм не потрібен його мирний план. Пропагандисти коментують це відео, мовляв, в українській армії Трампа визнали «фейковим президентом» і в знак протесту почали палити його книги. 

Насправді відео, яке поширюють у мережі, є постановним. На це вказує кілька фактів. По-перше, закадровий голос звучить ламаною українською й відчутний акцент у мові чоловіка. По-друге, вдалося зʼясувати, що це відео поширюють переважно саме в проросійському сегменті мережі. 

Також український доброволець Михайло Лавровський на своїй сторінці у соцмережі X, вказуючи на абсурдність цієї відеопостанови, справедливо зауважує, що у чоловіка на відео в українській військовій формі помітно старий шеврон бригади «Азов», який уже давно не використовується. Тобто, імовірно, це трофейна форма, яку російські військові колись здобули в бою та одягли для створення цього відеофейку. 

Зрештою, ми вже фіксували низку подібних російських постанов, у яких нібито українські військові протестували проти Трампа. Зокрема, спростовували інформацію, що українські бійці не відео нібито спалюють опудало Трампа, а також, що військові ЗСУ нібито записали відеозвернення з погрозами Трампу.

Російська пропаганда в черговий раз поширює інформацію, що українські інструктори разом зі США нібито навчають міжнародних терористів у Сирії. Тепер до поширення цього повідомлення долучився міністр закордонних справ Росії Лавров.

Проте це ― фейк, пишуть у Центрі протидії дезінформації. Цю дезінформацію вже неодноразово поширювали по лінії служби зовнішньої розвідки Росії, при цьому не наводячи жодних доказів. 

Керівник ЦПД, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко вважає, що основний фокус цієї кампанії спрямований на Близький Схід, країни Глобального Півдня, а також американське інфополе. Він додав, що це ключова інформаційна загроза на міжнародному рівні. 

У такий спосіб росіяни намагаються ствердити, що Україна ― «держава-терористка». Однак насправді саме Росія підтримує бойовиків у Сирії, які використовували, зокрема, хімічну зброю. Також Москва підтримує відносини з «Талібаном», «Хезболлою», ХАМАС та ІДІЛ.

Раніше ми спростовували інформацію, що Україна та НАТО готують провокації в Сирії.

Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив набір типових кремлівських тез, спрямованих на дискредитацію Заходу, ЄС та виправдання російської агресії. Його промова стала черговою спробою поширити дезінформацію на міжнародній арені, звинувачуючи Захід у всіх світових проблемах. Підбірку головних меседжів із неї зробив проєкт EUvsDisInfo.

Лавров намагався перекласти відповідальність за повномасштабне вторгнення Росії в Україну на Захід, зокрема через міф про «експансію НАТО». Ця дезінформація є класичним прикладом того, як Росія багаторазово повторює неправдиві твердження з метою зробити їх більш правдоподібними. Кремль стверджує, що Захід провокує Росію, коли незалежні країни, зокрема Україна, реалізують своє право обирати власну зовнішню політику і приєднуватися до НАТО.

Росія також маніпулює принципом самовизначення, стверджуючи, що жителі тимчасово окупованих територій України нібито «обрали» стати частиною Росії. Це твердження використовується для виправдання агресії проти України, хоча насправді Росія порушує права українців і силоміць анексує їхні території, зокрема у Криму та на сході.

Одним із головних інструментів Росії є просування меседжу про «неонацистський режим» у Києві, який нібито загрожував жителям окупованих територій. Такі заяви спрямовані на виправдання агресії та зміщення фокусу з російських воєнних злочинів, які здійснюються в Україні. Цей міф використовується для того, щоб дискредитувати підтримку Заходом України та виставити Росію «захисником» нібито пригноблених.

Росія намагається перекласти відповідальність за свої дії на Захід, стверджуючи, що Україна нібито готувалася до нападу на схід і Крим за підтримки західних країн. У такий спосіб Кремль виправдовує своє вторгнення як превентивну дію. Звинувачення на адресу НАТО, США та ЄС покликані посіяти недовіру до цих країн і розколоти міжнародну підтримку України. Росія поширює міфи про «неоколоніальні практики» Заходу, намагаючись отримати підтримку серед країн Африки, Азії та Латинської Америки. Російська дезінформація орієнтована на створення хибної картини конфлікту на міжнародній арені, виставляючи Росію як жертву агресивних дій Заходу та України.

Прокремлівські ресурси поширюють меседж, що нібито якби в лютому 2014 року прозахідною опозицією не була зірвана угода про врегулювання, на яку погодилась Росія, то Україна зараз була б у кордонах 1991 року, про які вона так мріє. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на відповідну заяву глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова. 

Однак слова Лаврова ― це брехня. Підготовка Росією окупації Криму та організації серії російських заколотів на території південних та східних областей України розпочались задовго до укладення 21 лютого 2014 року домовленостей між Януковичем та лідерами Майдану. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

Домовленості були зірвані саме Януковичем, позаяк той самоусунувся від виконання своїх обов’язків одразу після підписання угоди та став на шлях неприхованої державної зради, допомагаючи Росії в окупації суверенної території України.

У Центрі додають, що маячня, поширена Лавровим, є частиною базового російського наративу, який намагається подати російську агресію проти України як нібито «реакцію» на перемогу Революції Гідності. Насправді ж Росія виношувала свої загарбницькі плани задовго до того, як стало відомо, чим закінчаться події на Майдані Незалежності в Києві. Раніше ми писали про те, як Лавров намагається дискредитувати Українську формулу миру у світі.

На тлі наступу в Харківській області Росія вдалася до більш войовничої риторики щодо Української Формули миру. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Наприклад, очільник МЗС РФ Лавров, коментуючи саміт щодо Української Формули миру, який має відбутися у Швейцарії вже в червні цього року, робив такі маніпулятивні заяви: 

У Центрі додають, що РФ бачить загрозу в Українській Формулі миру, тож, як наслідок, докладає зусиль для її дискредитації напередодні саміту у Швейцарії. Ба більше, Кремль повторює тезу про нібито готовність до перемовин і водночас підвищує градус погроз. А також хоче змусити держави Заходу зменшити військову й дипломатичну підтримку України, намагаючись залякати та схилити їх до поступок. 

• Читайте також: У Ватикані нібито назвали Українську Формулу миру «провокацією»

Очільник МЗС РФ Лавров в інтерв’ю боснійському телеканалу зробив низку пропагандистських заяв, щоб дискредитувати Українську формулу миру на міжнародній арені. Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Зокрема, Лавров вважає, що Захід нібито бреше, коли стверджує, що РФ відмовляється від переговорів, адже «РФ насправді відкрита до переговорів на основі реалій». Заявляв він і про те, що «Україна і Захід не готові до серйозної розмови про мир», а «Формула миру – це “ультиматум РФ”» й «абсолютно тупиковий формат» тощо. Сама ж Росія не братиме участі в жодних заходах, які просувають Українську формулу миру, наголошував очільник МЗС РФ.

Такими взаємосуперечливими заявами РФ намагається ввести світову спільноту в оману. Говорячи про нібито готовність до миру, РФ лише прагне зняти з себе відповідальність за війну. У Кремлі бачать загрозу в просуванні Української формули миру, тож напередодні швейцарського саміту інформаційні атаки посилилися, додають у Центрі. Кінцева мета цієї кампанії – зробити так, щоб Формулу миру підтримало якомога менше країн. 

• Читайте також: Фейк Україна нібито хоче почати перемовини з Росією наприкінці 2024 року

Російські медіа поширили дезінформаційну заяву свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова про «відродження нацизму» у світі. Мовляв, результати голосування Німеччини, Італії, Японії та низки інших країн в ООН проти резолюції із засудженням нацизму «піддають сумніву щирість їх розкаяння за події Другої світової війни». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що йдеться про проєкт резолюції «Протидія героїзації нацизму, неонацизму та іншим практикам, які сприяють розпалюванню сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості», запропонований для розгляду країн-членів ООН під час кількох листопадових засідань Третього комітету ООН (соціальний, гуманітарний та культурний). Авторами резолюції «про героїзацію нацизму» виступили Росія, Білорусь і Сирія.

Кілька країн категорично виступили проти прийняття російського документа. Під час дебатів деякі дипломати відзначили, що кремлівська резолюція є інструментом політичного тиску, оскільки сама Росія намагається виправдати свою агресію проти України химерним приводом «ліквідації неонацизму» та міфічною необхідністю «денацифікації» України. Декілька країн підкреслили, що дії Росії в Україні, так само як і лобіювання псевдодемократичних резолюцій, серйозно підривають реальні зусилля боротьби з неонацизмом. Під час дебатів і численних голосувань за внесення змін до проєкту резолюції Третій комітет ООН рекомендував Генеральній Асамблеї ООН прийняти документ з внесеними змінами. Зокрема, із пунктом про російську агресію проти України:

«[Генеральна Асамблея ООН] із тривогою відзначає, що Російська Федерація намагається виправдати свою територіальну агресію проти України химерним приводом ліквідації неонацизму, і підкреслює, що використання неонацизму як приводу для виправдання територіальної агресії серйозно підриває реальні зусилля боротьби з неонацизмом», — зазначено в рекомендованому до прийняття проєкті резолюції.

Також під час обговорення проєкту резолюції низка країн закликала Росію негайно припинити агресію проти України та відмовитися від хибних наративів, «за допомогою яких Росія використовує один із найтемніших моментів історії для досягнення своїх цинічних цілей». Країни ООН рішуче засудили російське зловживання антинацистською риторикою та «однозначно відхилили неточне та недоречне використання терміна «денацифікація» для виправдання нелюдських, жорстоких та незаконних дій Росії в Україні». Саме тому декілька країн, зокрема Україна, США, ЄС та Японія, відмовились голосувати за запропоновану Росією резолюцію і виступили за внесення змін до документа. 

Антиколоніалізм — термін, що використовується для опису різних рухів опору, спрямованих проти колоніалізму та імперіалізму. Це протидія політиці підкорення однієї країни іншою, її території та народів, політичного, економічного та культурного поневолення. Аби стати лідеркою Глобального Півдня та антиколоніалізму, Росія дискредитує Україну, хоча сама по суті є першою серед ізольованих диктатур.

Росія інструменталізує позитивні спогади про Радянський Союз та його підтримку африканських війн за незалежність проти західних колонізаторів. Вона використовує позитивні спогади про минуле, аби посилити свій вплив зараз. 2 грудня 2022 року, у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, на офіційному твітер-акаунті посольства Росії в ПАР виклали текст: «Росія була однією з небагатьох світових держав, які не мали колоній в Африці чи інших місцях і не брала участі в работоргівлі за всю свою історію. Росія всіляко допомагала народам Африканського континенту здобути свободу і суверенітет». Проте інформацію про підкорення народів Азії та Східної Європи вони замовчують, адже це суперечить порядку денному Росії, яка позиціонує себе як борчиню проти колоніалізму. Вже не кажучи про загарбницьку війну в Україні. Ба більше, агітпроп не згадує і про значну присутність на африканському континенті бойовиків ПВК «Вагнер», які представляють інтереси Росії та відстоюють задуми Кремля.

Після того, як Німеччина оголосила про готовність передати танки Leopard Україні, Путін заявив, що Росія змушена «давати відсіч агресії колективного Заходу».  У риториці Путіна цей термін з’явився у 2021 році, проте у публічному просторі — ще на початку 2000-х. Протиставляючи себе заходу, агітпроп давить на болюче минуле африканських країн, яких у свій час поневолювали європейські імперії. Російська пропаганда змогла представити війну Росії в Україні не як загарбницьку, а як оборонну, у відповідь на агресію Заходу. Нібито російський народ має особливе завдання врятувати українців, адже протистоїть йому та веде антиімперську боротьбу проти «західного гніту» — таку саму, як ведуть країни Африки.

Наприкінці січня 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Анголи з робочим візитом. Тоді він зробив заяву для медіа, в якій війну в Україні порівняв із війною в Анголі. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Анголи Тете Антоніо Лавров наголосив, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви, адже до них упереджено ставиться Київ.

3 серпня 2023 року спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін написав у своєму телеграм-каналі, що «США, Велика Британія та Франція мають компенсувати африканським державам завдані збитки» і це питання має розглянути ООН. А ще він звинувачує США та низку західних країн у тому, що «колоніальні інтереси нікуди не зникли. Міняються тільки методи». Російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення, аби висунути такі ж звинувачення Заходу, які висувають самій Росії, та відвернути увагу від предмета обговорення, тобто війни в Україні та окупації Росією українських територій і поневолення українського народу.

Варто згадати й про зерно. Росія не тільки нібито «захищає» Україну, але й знецінює її як партнерку. Для африканських республік агітпроп поширює наративи про те, що українське зерно, яке має врятувати від голоду, не доїжджає до держав, які її потребують, а осідає в Європі як корм для тварин. Такі заяви просувалися зокрема під час Другого саміту Росія — Африка, що відбувся 27-28 липня в Санкт-Петербурзі. У такий спосіб агітпроп дискредитує Україну та Чорноморську зернову угоду й прагне погіршити її відносини з Африкою.

Росія грає роль бідної спадкоємиці колишньої імперії СРСР. Вона ніколи не визнавала, що території, захоплені нею, є колоніями, а свої дії завжди виправдовує «добровільним приєднанням», як-от у випадку з тимчасово окупованими Росією Донецькою, Запорізькою, Луганською та Херсонською областями, або поширенням так званої «прогресивної російської культури», боротьбою з нацизмом тощо. Проте хоч би які слова агітпроп добирав, насправді політика Москви полягає в геноциді українців, знищенні української культури та загарбанні територій.

Журналіст Тhe Guardian опублікував матеріал про те, як російська пропаганда просочується в італійський медіапростір і чому місцеві телеканали потурають цьому. На підтримку тези про поширення дезінформації серед італійських телеглядачів медійник наводить результати дослідження: майже 50% італійців обирають не підтримувати жодну сторону в російсько-українській війні. Нібито «не все так однозначно». 

Зрештою, така ситуація виникає, бо італійці запускають у свій медіапростір типових проросійських гостей, представників російської «влади», які, у свою чергу, поширюють вигідні їм наративи. До прикладу, з початку повномасштабного вторгнення в Україну такі росіяни ставали запрошеними гостями на італійському телебаченні, серед них: міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і його прессекретарка Марія Захарова (яка свого часу пояснювала нібито бажання українців, аби їхньою державою керував Путін), російський ідеолог Олександр Дугін, який неодноразово закликав до знищення України та її розділу тощо. Повний список російських гостей знаходьте в дослідженні тут. 

У аналітичному матеріалі також зазначено, що порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, Італія більш сприйнятлива до російської дезінформації просто тому, що медійники допускають росіян у найпопулярніші телешоу для надання коментарів. Тому що більше свободи італійські журналісти дають противникам свободи слова (адже такими і є російські пропагандисти), то більше суспільство стає вразливим до будь-яких кремлівських наративів. З пропагандистами неможливо дотримуватися балансу думок.

Такі дії призводять до того, що громадськість не стає зацікавленою в допомозі України, а надто — може заперечувати існування війни, загибель мирних українців та обстріли цивільної інфраструктури росіянами. Та й у свідомості людей може закладатися думка, що якщо російських пропагандистів запрошують як експертів, то вони варті уваги або, щонайменше, потрібно до них також дослухатися. Що, звісно, неправильно. Журналіст навів чергове дослідження, у якому пояснюють, що Італія входить до числа країн ЄС, де люди найменше довіряють Зеленському. За даними Європейської ради з міжнародних відносин, італійці найбільше симпатизували Росії з опитаних країн-членів, а 27% з них ще й звинуватили Україну та США у війні. Такі результати свідчать про надто ліберальну політику Італії щодо росіян, які цим якраз користаються у своїх цілях. 

В оптиці російської пропаганди БРІКС перетворюється в ООН 2.0. без Заходу та з провідною роллю Росії. Розповідаємо, як Кремль інформаційно прикриває свою міжнародну ізоляцію. 

24 серпня у найбільшому місті ПАР Йоганнесбурзі завершився триденний 15-й саміт БРІКС — об'єднання, до якого поки входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР. Члени БРІКС наразі представляють понад 40% населення Землі та більше чверті світового ВВП. 

На саміті в Йоганнесбурзі були особисто присутні чотири з п'яти лідерів країн БРІКС. Росія була представлена міністром закордонних справ Лавровим. ПАР є учасницею Римського статуту і в разі прибуття лідера Росії на її територію зобов'язана затримати його за ордером Міжнародного кримінального суду і видати Гаазі. Після тривалих юридичних консультацій влада ПАР так і не поступилася міжнародними принципами, тож Путін мусив задовольнитися онлайн-виступом. 

Ключовою подією саміту стало запрошення шести нових країн приєднатись до БРІКС: Аргентини, Ефіопії, Єгипту, Ірану, ОАЕ та Саудівської Аравії. Раніше організація розширювалась лише у 2010 році, коли до неї і доєдналася нинішня господарка саміту — ПАР. Найбільшими лобістами розширення виступили Китай та Росія. Китай, як найпотужніший член організації, прагне ще більше посилити свій світовий вплив на тлі зростання суперництва зі США. Росія потребує розширення задля подолання часткової міжнародної ізоляції. При цьому онлайн-участь Путіна цього року цю ізоляцію лише символічно підкреслювала. Інші три країни БРІКС мають значно тепліші взаємини із західними демократіями і не зацікавлені у перетворенні організації на ворожий Заходу блок. 

Розповімо про ключові меседжі, які поширювала Москва в контексті саміту. 

«Ізоляція зруйнована назавжди»

Москва прагне скористатись будь-якою міжнародною взаємодією задля просування тези про марність спроб її ізолювати. Саміт БРІКС не став винятком. Наприклад, офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова так підсумувала хід саміту у своєму телеграмі: «Результати блискучі. “Ізоляція” як американська зброя зруйнована назавжди». Та відсутність Путіна на саміті значно ускладнила агітпропу просування відповідної тези. Російським офіційним ЗМІ доводилось наголошували на повноцінності участі Путіна у зустрічі, нехай навіть і в онлайн-форматі: «Володимир Путін бере участь дистанційно, у форматі відеоконференції, що не завадило нашому президенту виступити з об'ємною промовою про роль БРІКС у формуванні багатополярного світопорядку...». А та ж Захарова в інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову вирішила апелювати навіть до успіхів Індії в космосі, тільки б довести, що у відсутності Путіна немає нічого страшного: «Конкретний приклад – вчора було закрите засідання членів БРІКСу. Кожен виступив, триває дискусія. Прем'єр-міністр Індії просить вибачення і каже, що йому потрібно особисто дистанційно стежити за посадкою на Місяць індійського космічного апарата. Він вийшов із зали засідань, його місце зайняв міністр закордонних справ Індії. Настільки сьогодні світ переповнений подіями, що формальна, протокольна частина підлаштовується». Тож для Захарової ордер на арешт від Міжнародного суду і підкорення Місяця є однаково поважними причинами відлучитись. 

«БРІКС більш впливова версія Великої сімки»

Російський агітпроп прагнув протиставити БРІКС Групі семи (G7), об’єднанню великих ліберальних демократій, з якого Москва була виключена у 2014 році після анексії Криму. Через факт розширення БРІКС пропаганда переконувала, що організація, до якої Росія продовжує належати, стала тепер набагато впливовішою за організацію, з якої Москву вигнали. Тож пропагандистські соцмережі наповнилися цифрами, які мають переконати у ключовій ролі розширеного БРІКС у майбутньому світі: «БРІКС тепер у чотири рази більша за G7 за населенням»,  «На БРІКС тепер припадає 36% площі земної кулі, і це удвічі більше, ніж у Групи семи», «БРІКС стане господарем 44,35% світових запасів нафти» тощо.  Потенційних нових членів БРІКС в окремому порядку спіткало порівняння із західними країнами з боку проросійських соціальних мереж: «У цих шести державах проживає понад 400 млн осіб, що можна порівняти з населенням усього ЄС. Розмір ВВП за ПКС нових учасників БРІКС перевищує $8 трлн: це можна порівняти з розмірами економік "локомотивів" Старої Європи — Франції та Німеччини». Нарешті в одному з анонімних каналів припускалося, що БРІКС у майбутньому замінить і ООН: «БРІКС поступово перетворюється на ООН 2.0. лише без Заходу».

Хоча наведені цифри є формально правильними, більшість старих і нових членів БРІКС зовсім не збираються на догоду Москві протистояти Заходу. До того ж країни БРІКС є значно більш строкатими за характером своїх культур, економік та політичних режимів порівняно з постіндустріальними демократіями Великої сімки. Країни G7 також об’єднані тривалою військово-політичною співпрацею у форматі НАТО чи двосторонніх договорів з Японією. Між ключовими ж членами БРІКС, Індією і Китаєм, точиться тривале прикордонне протистояння. Новозапрошені члени Іран і Саудівська Аравія вже давно ведуть холодну війну на Близькому Сході з гарячими проксівійнами, як-от у Ємені чи Сирії.  І лише нещодавно за посередництва Китаю домовились про тимчасовий холодний мир. Тож БРІКС є передусім консультативним майданчиком держав з часто дуже різними інтересами, і така форма взаємодії в організації, ймовірно, збережеться й у розширеному форматі. 

«БРІКС дедоларизує світ і Росію»

Російські пропагандисти давно пророкують швидкий кінець пануванню долара у міжнародній торгівлі, що мало б убезпечити Росію від впливу міжнародних санкцій. Тож і в контексті саміту агітпроп активізував мрії про єдину валюту БРІКС як альтернативу долару. Цю думку просував і Путін у своєму виступі. Через строкатість політичних режимів та економік членів БРІКС і їх не надто тісну економічну взаємодію єдина валюта є цілком нереалістичним проєктом наразі, який не стояв навіть на порядку денному цьогорічного саміту. Сторони лише домовились консультуватись задля збільшення розрахунків у місцевих валютах. Та в російських ЗМІ вірять, що, незважаючи на складнощі, Путін досягне прогресу у створенні єдиної валюти: «Путін має намір позбавити США їхньої головної зброї у зовнішній економічній політиці — можливості використати долар для впливу на інші країни».

Російські медіа поширили повідомлення про «утиски російськомовних» в Україні.  У повідомленнях посилаються на слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Він сказав, що нібито в Україні заборонили міжособистісне спілкування російською мовою. Ба більше — за використання російської в побуті нібито передбачене кримінальне покарання. Це — фейк.

Як зазначають фактчекери Stop Fake, в Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, тим паче — за міжособистісне спілкування. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не регулює сфери релігійних обрядів та приватного  спілкування — це зазначено у статті 2 Закону. В законі російська мова взагалі не згадується і не виділяється в окрему категорію — йдеться виключно про державну українську мову. Не існує «заборон» на російську мову і в інших законах та нормативних актах України. 

У такий спосіб агітпроп намагається просувати наративи про утиски російськомовних для штучного розпалювання ворожнечі між українцями, а також поділу українців за місцем проживання. Раніше пропагандисти поширювали меседж,  що в Україні почалася війна через заборону російської мови, а також писали, що Міністерство культури України планує вилучити російську літературу з бібліотек.

Телеграм-канали з мережі, що курує російська розвідка, поширюють меседж, що начебто президент Зеленський міг ще в лютому провести перемовини з Путіним під час Олімпіади в Пекіні. З огляду на це війна не почалася б. Але західні партери України начебто заборонили Зеленському їхати до Пекіна оскільки «мали на Україну власні плани». Це — маніпуляція.

Інформацію, що Зеленському начебто заборонили їхати до Пекіна, поширюють із посиланням на статтю в Financial Times, в якій на основі певних джерел повідомляється: Путін не попередив очільника Китаю Сі Цзіньпіня про плани російського вторгнення в Україну. А заступника глави МЗС Китаю Ле Юйчена навіть понизили на посаді, оскільки він не зміг передбачити вторгнення. Цей матеріал Financial Times заперечує раніше поширену точку зору, що Китай попросив Путіна не починати війну в Україні до завершення Олімпійських ігор.

У цьому матеріалі взагалі немає жодних згадок про можливий візит чи перемовини Зеленського та Путіна. І жодних фактів чи аргументів на користь теорії, що Зеленський хотів поїхати до Пекіна чи планував це зробити, але йому хтось чи щось завадило.

Натомість відомо, що напередодні поїздки до Пекіна Путіна його прессекретар Пєсков повідомляв, що Путін не планує зустрічатися з будь-ким, окрім очільника Китаю — зокрема через ковідні обмеження. За декілька днів до візиту Путіна до Китаю очільник МЗС Росії Сергій Лавров пропонував Зеленському зустрітися з Путіним у Москві, Санкт-Петербурзі чи Сочі, але  одразу попереджав, що темами обговорення не можуть бути Донбас чи приналежність Криму. Зеленський відмовився від такої пропозиції та пізніше  заявив, що не планує візит до Пекіна. Замість цього в нього були заплановані зустрічі в Києві з представниками країн-союзників України.

Немає жодних підстав вважати, що зустріч Зеленського взагалі планувалася в Кремлі під час візиту Путіна до Китаю, а також немає жодних фактів, які б свідчили про бажання Путіна домовитися з Зеленським. Навпаки, існує сотні доказів того, що 4 лютого, тобто за 20 днів до вторгнення, Путін вже ухвалив рішення почати війну з Україною, і висував заздалегідь неприйнятні ультиматуми до НАТО чи США, в яких вимагав нереалістичних поступок. Одночасно російська пропаганда із самого початку намагається перекласти відповідальність на Україну та її керівництво за війну, і навіть заперечує, що взагалі напала на Україну.

Ця заява прозвучала з вуст російського пропагандиста Сергія Лаврова. У його зверненні йдеться, що ОБСЄ займається коректуванням вогню на території Луганської та Донецької областей. Мовляв, це ще одна організація Заходу, проти якої Росія веде війну. Проте це — неправда. 

Як повідомляють фахівці Центру протидії дезінформації, жодних фактів та доказів у заяві не наведено. 

ОБСЄ — організація, яка спрямована на розвиток політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки. Ще з 2014 року, після військового вторгнення Росії до України, ОБСЄ відрядило до України Спеціальну моніторингову місію. Відповідно до звітів Місії, її роботі на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Донецькій та Луганській областях, незаконно перешкоджала Росія. 

 Тож організація, яка займається моніторингом безпекової ситуації та сприяє врегулюванню конфлікту, не може брати участі у війні. 

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб підживлювати наратив, що насправді Росія воює не з Україною, а проти колективного Заходу. 

Про таке пишуть російські медіа з посиланням на міністра закордонних справ Росії Лаврова. Він вкотре говорить про те, що події у Бучі — «постановка української влади». Нібито українська влада умисно приховує список постраждалих, бо «насправді» їх нема. Це — фейк.

Насправді списки загиблих були у відкритому доступі ще навесні, їх публікував та періодично оновлював Інформаційний центр Ритуальної служби Бучанської міської ради. Однак, ця інформація була попередньою, адже в  списках було багато неідентифікованих жертв. За повідомленнями місцевої влади, 76 мешканців Бучі та Бучанського району зрештою поховали неідентифікованими. Надалі планують ідентифікувати загиблих через зразки ДНК. Загалом за час окупації загинуло понад 400 мешканців. Могили жертв російської армії все ще знаходять під час ліквідації наслідків окупації. Тому надати остаточні списки загиблих, як того вимагає Лавров, неможливо. На поширення фейку звернули увагу фактчекери проєкту The Insider.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров постійно поширює фейки та історичні міфи, через які президенту Путіну навіть доводиться перепрошувати. Так, наприклад, було у разі, коли Лавров заявив, що у «Гітлера була єврейська кров». Тепер Лавров знову поширив фейк – про те, що «Гітлер об’єднав більшість країн Європи» для нападу на СРСР, а тепер «та сама група країн, за деякими варіаціями, підтримує Україну».

По-перше, жодного об’єднання більшості країн Європи на боці Гітлера не існувало: країнами «осі», тобто союзниками Німеччини були Італія, Румунія, Угорщина та Болгарія. Ще дві країни – Словаччина та Хорватія – утворені у 1939 та 1941 році відповідно, і були під контролем гітлерівської Німеччини. А ось проти Гітлера воювали Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Люксембург, Нідерланди, Польща, Франція, Чехословаччина, Югославія і Норвегія (яка була окупована, але уряд в екзилі й підписав приєднання до антигітлерівської коаліції). Тож навпаки більшість країн Європи саме воювала проти Гітлера. Так само зараз більшість країн Європи підтримує Україну тією чи іншою мірою – і навіть Угорщина та Сербія, які формально вважаються союзниками Росії в Європі, підтримали територіальну цілісність України та не визнали ані анексії Криму, а ні спроби «приєднати» Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.

Російська пропаганда постійно чинить спроби маніпулювати  або прямо брехати про історичні події, аби обґрунтувати війну та вигадки про «відновлення історичної справедливості».

Про таке пишуть російські медіа з посиланням на міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Мовляв, Міжнародний кримінальний суд «знехтував» розслідуванням злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних на території тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей. Нібито туди направили понад 3000 повідомлень про злочини проти жителів Донбасу, і ніякої реакції не було. Це — неправда.

З 2014 року Міжнародний кримінальний суд  розслідує ймовірні злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в Україні у зв’язку з російською агресією. Зокрема йдеться про справу «Ймовірні злочини, здійснені у контексті ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року». МКС бере до уваги українські та російські дані, докази від третіх країн та інформацію від громадянської спільноти. 

Як пише StopFake, перше звернення України до МКС стосувалося злочинів, скоєних на території України у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. У вересні 2015 року Україна подала друге звернення, в якому просила розслідувати злочини на території України, скоєні з 20 лютого 2014 року та без зазначеної дати закінчення.

У грудні 2020 року в  МКС повідомили про свою готовність розпочати кримінальне розслідування за фактом скоєння воєнних злочинів у тимчасово окупованому Криму та на Сході України. Офіс прокурора МКС дійшов висновку, що в контексті російської агресії в Україні відбувалися злочини проти людяності та воєнні злочини. У Міжнародному кримінальному суді наголосили: попри те, що ініціатором розслідування стала Україна, МКС під час попереднього розслідування брав до уваги також дані Росії.

Зараз в Україні працює найбільша в історії група експертів Міжнародного кримінального суду — загалом 42 слідчі, судових експертів та допоміжний персонал для розслідування злочинів, які підпадають під юрисдикцію органу. Офіс прокурора МКС навесні 2022 року приєднався до Спільної слідчої групи із розслідування воєнних злочинів Росії в Україні (JIT). JIT створили Україна, Литва, Польща, Естонія, Латвія та Словаччина. Також до групи входить Агентство ЄС із кримінального правосуддя (Євроюст), де представлено 27 держав-членів ЄС та 10 інших держав.

У такий спосіб Росія намагається маніпулювати інформацією задля приховування своїх злочинів або  на випередження поширює меседжі, щоб відкинути висунуті звинувачення за результатами міжнародного розслідування.

Окупанти вигадують нові виправдання і пояснення своїх псевдореферендумів на Донбасі, Запоріжжі і Херсонщині — Лавров каже, що вони мають право "на самовизначення згідно зі Статутом ООН". Розбираємося, чи це справді так. А також розбираємо новий фейк про те, що начебто за даними RAND Corporation США "спланували" війну в Україні задля "руйнування економіки ЄС".

Наш подкаст номіновано на премію «Слушно» від MEGOGO Audio. Вирішальними є голоси аудиторії. Допоможіть нам перемогти, щоб якомога більше людей дізналися про проект та навчилися критично споживати інформацію. Проголосувати за подкаст можна за лінком, у категорії «журналістські розслідування». Кожен ваш голос — додає сил нищити російську дезу!

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цю тезу поширюють російські пропагандисти соціальними мережами, зокрема її згадав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. У таких повідомленнях ідеться, що жителі тимчасово окупованих територій України можуть самостійно вирішувати, що робити з їхнім суверенітетом разом з окупаційною владою. Однак це неправда. 

Насправді як повідомляють фактчекери StopFake, повномасштабне вторгнення Росії на території України є грубим порушенням Статуту ООН. Згідно з документом, Росія не має права проводити жодних так званих «референдумів» в Україні, оскільки «кожна держава має утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на часткове чи повне порушення національної єдності та територіальної цілісності будь-якої іншої держави чи країни».

Навіть якщо українці захочуть провести референдум, це повинно відбуватися під егідою української влади, а не окупаційної. Відповідно до Розділу III Конституції України Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України.

Фейк поширили у спробі виправдати проведення на тимчасово окупованих українських територіях так званих «референдумів» та підтвердити «законність» такого «голосування» під дулами російських автоматів. Проте такі референдуми не визнає жодна демократична держава світу. Представники Європейського Союзу, а також Сполучені Штати заявили, що голосування чи спроби проголошення нових «народних республік» або «приєднання» до Росії вважатимуть нелегітимними.

Російська пропаганда створює для росіян враження поміркованого оптимізму Кремля щодо показників економіки внаслідок антиросійських санкцій. Росія звинувачує Захід у «ірраціональності та нелогічності санкцій, що спровокували хаос і дестабілізацію світових економічних зв’язків» і наполягає на їх скасуванні. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у невиконанні обіцянки анулювати санкції на експорт російського зерна та добрив на світові ринки в межах «зернової угоди» з Україною.

Як пише Центр протидії дезінформації, через війну економіка Росії йде до одного з найтриваліших спадів за всю свою історію. Ймовірними є кілька сценаріїв багаторічної депресії російської економіки. Перший варіант — «інерційний»: дно буде досягнуто у 2023 році на 8,3% нижче рівня 2021 року. Другий — «стресовий»: максимальне падіння ВВП у 2024 році на 11,9% від довоєнного року. Третій — «цільовий»: у 2022 падіння на 2,9% та відновлення зростання економіки в 16,9% у 2030 році.

Російська пропаганда постійно намагається переконати світ у тому, що санкції не дієві, мовляв, тому їх потрібно скасувати. Якби санкції справді не діяли, то Росії не потрібно було б докладати стільки зусиль для їх скасування. Раніше пропагандисти вдавалися до енергетичного шантажу та переконували, що Європа отримає дешевий російський газ в обмін на лояльність до Росії. Також пропагандисти переконані, що країни Європи, що намагаються «покарати» Росію, вже активно платять за це.

Російські ЗМІ написали, що Єгипет скасував контракти на купівлю 240 тисяч тонн українського зерна, які мали бути поставлені в лютому-березні, але так і не були відвантажені через російське вторгнення в Україну. Нібито це вирішили після візиту очільника МЗС РФ Сергія Лаврова до Єгипту. Причина, мовляв, недостовірна інформація України про обсяги зернових сховищ.

За даними Reuters, Єгипет справді розірвав контракт, але причина в тому, що українська сторона у березні-квітні 2022 року не виконала договірні зобов’язання через блокаду портів військами РФ. Єгипет офіційно запевнив українського посла, що не відмовляється від співпраці й готовий і надалі закуповувати зерно, пише StopFake.

«Єгипет укладе з Україною новий контракт на постачання зерна, оскільки українська сторона не змогла у березні-квітні цього року виконати договірні зобов’язання внаслідок блокади портів військами Росії», — розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран. Він додав, що в попередній угоді не передбачили пункт про форсмажорні обставини, тому розірвали контракт, який неможливо виконати, щоб укласти новий і здійснити закупівлю за ним.  

Багато років російська пропаганда поширює наратив про те, що начебто керівництво України – нелегітимне. З 2014 року він стосувався президента Петра Порошенка, але після початку повномасштабного вторгнення Росії так само пропагандисти заявляють, що і Зеленський не є «справжнім» президентом. Востаннє цей меседж поширив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в інтерв’ю пропагандистці Маргариті Симоньян. «Путін сказав Макрону: ваш Зеленський – породження державного перевороту».

Це – відверта брехня. Після Революції Гідності 2014 року в Україні вільні, демократичні вибори відбулися вже двічі – у 2014 році, відповідність яких всім нормам законодавства та процедурам визнав весь світ, і у 2019 році – коли до влади шляхом так само визнаних всім світом виборів прийшов Володимир Зеленський. Росія і сама визнавали ці вибори легітимним обидва рази.

При цьому в самій РФ кожні вибори є результатом масштабних маніпуляцій та порушень демократичних процедур – на відміну від Росії в Україні на виборах завжди є представники опозиції, і в одному випадку саме опозиційний кандидат став наступним президентом.

Роспропаганда постійно використовує викривлення історичних фактів, аби довести, що «мають право на Україну» та інші країни колишнього Радянського Союзу. Але, за їхньою викривленою логікою, і сам Путін не є легітимним президентом: на відміну від України, в Росії справді стався переворот – у 1991 році, наслідком якого стали вибори Бориса Єльцина й надалі набуття влади його наступником Путіним.

Про таке заявив очільник російського МЗС Сергій Лавров. Мовляв, російський та український народи продовжать жити разом.

Відповідно до Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Користуючись своїми правами народ України обрав президентом Володимира Зеленського. Тож результати народного волевиявлення спростовують тезу про «антинародний режим» в Україні. Росія, як іноземна держава, взагалі не повинна втручатись у внутрішні процеси в Україні. Слова Лаврова «історичну єдність українського і російського народів» є одним із кліше російської пропаганди, побудованих на переписаній радянською владою історії та комуністичній  ідеології. 

За результатами соціологічного опитування  лише 2% українців добре ставляться до Росії, у той час як 92% – погано. Тож твердження Лаврова про подальше «спільне життя» українців та росіян не відповідає дійсності.

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що через постачання Україні далекобійної зброї Росія змінила задачі наступу на українські території, розширила географію бойових дій і вирішила не обмежуватися лише захопленням Луганської та Донецької областей. Зокрема, він згадав про HIMARS, мовляв через цю зброю Росії треба «відсунутися від нинішньої лінії» фронту.

Насправді бої нині точаться в тих областях України, які російські військові атакували ще в лютому-березні 2022 року, окрім Київщини. Тобто йдеться про Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку та Харківську області. Тож тези про «розширення географії» через HIMARS — це маніпуляція, яка є частиною меседжу, що постачання зброї Заходом буцімто свідчить про бажання західних країн «продовжувати війну в України заради власних вигод». Таким чином Росія намагається демонізувати «колективний Захід» та виставити себе в «позитивному» контексті, мовляв «захищається, а не нападає».  

Російські ЗМІ та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поширюють інформацію про те, що начебто мер Києва Віталій Кличко виступив із пропозицією хоронити «неонацистів та бойовиків ЗСУ у Бабиному Яру». Це – неправда. 14 липня Київська міська рада схвалила рішення про створення військового кладовища і місць почесних поховань захисників України поряд з Бабиним Яром, а не в самому Бабиному Яру – місці найбільшого масового поховання жертв нацизму в Україні, розстріляних у 1941—1943 роках.За словами Кличка, дозвіл на розробку проєкту землеустрою надано вздовж вулиці Олени Теліги у Шевченківському районі Києва – йдеться про місце поряд з урочищем Бабин Яр. Кличко сказав, що Київ готовий взяти на себе всі витрати, що пов’язані з облаштуванням військового кладовища. Але потрібна підтримка проєкту на національному рівні.  

Росія намагається легітимізувати цей наратив в інформаційному просторі, адже пояснити росіянам затяжний характер бойових дій стає дедалі важче, пише Центр протидії дезінформації. Йдеться, що одним з перших тезу про те, що Росія воює з усім світом, озвучив генерал-майор РФ Міннєкаєв у кінці квітня. Він порівняв «спецоперацію» з Другою світовою, зазначивши, що «і тоді, і зараз весь світ ополчився проти Росії». Пізніше міністр закордонних справ РФ Лавров заявив, що «НАТО вступив у проксі-війну з Росією», а голова держдуми РФ Володін запропонував притягнути до відповідальності як військових злочинців лідерів країн, які постачають зброю в Україну.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю агентству «Синьхуа» заявив, що з 24 лютого з України в Росію евакуйовали 1,02 млн осіб, з яких понад 120 тис. громадян третіх країн, у тому числі понад 300 громадян Китаю. За його словами, на гарячу лінію Міжвідомчого координаційного штабу Російської Федерації з гуманітарного реагування надійшли звернення про сприяння в евакуації до Росії 2,8 млн. осіб, з яких 16 тис. – іноземні громадяни та співробітники міжнародних місій ООН та ОБСЄ.

Його заяву поширила низка іноземних медіа, зокрема Reuters.

Насправді Лавров говорить неправду.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців з України виїхали понад 5,3 мільйона біженців після вторгнення Росії. Більшість із них поїхала до Польщі — понад 2,9 млн людей. До Румунії виїхали понад 801 тис. осіб, до Росії – понад 647 тис., Угорщини — 507 тис., до Молдови — понад 439 тис., до Словаччини — більше 363 тис. і до Білорусі — понад 24 тис. осіб.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця повідомив, що що понад 500 000 українців, з яких 121 000 – діти, примусово вивезли на територію Росії з тимчасово захоплених територій України. Він зазначив, що близько 20 000 українців утримують у фільтраційних таборах на лінії Мангуш – Нікольське – Ялта та близько 5000–7000 – у Безіменному Донецької області. Уповноважена Верховної Ради з прав людини України Людмила Денісова розповіла, що після таборів українців везуть автобусами до російського Таганрога, а звідти вже потягами розвозять по Росії – до Омської, Томської областей, Пермського краю. Є випадки вивезення українців на Сахалін.

«На жаль, у нас немає списків цих людей. Є тільки окремі свідчення родичів або самих людей, які зателефонували нам на гарячу лінію й повідомили, що їх примусово вивезли і вони перебувають там у якомусь дитячому садочку міста Таганрог, сплять на підлозі… Ну, і всі ці жахи їх пересувань до тих пір, поки у них є зв’язок», – сказала Денісова, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода» про наявність списків українців, вивезених до Росії.

За її словами, за якийсь час після перетину кордону з Росією зв’язок із вивезеними обривається, у них забирають телефону та «надають їм посвідку про те, що вони два роки не можуть виїхати з території Російської Федерації додому».

Російська сторона не пускає або розстрілює гуманітарні коридори з заблокованих міст, серед яких Маріуполь. За словами президента України Володимира Зеленського, у Маріуполі залишаються заблокованими тисячі людей – військових та цивільних. Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук додала, що росіяни не хочуть йти на будь-які перемовини по підприємству «Азовсталь», д знаходяться більше тисячі жінок, дітей та понад 500 поранених. «Зараз туди неможливо підійти і тим паче – створити гуманітарний коридор: Росія бомбардує, наносить ракетні удари, обстрілює підходи», – сказала вона.

У цьому випуску говоримо про криптошахраїв, які прикриваються ім'ям Нацбанку, чи бувають "навчальні" сирени під час війни та чи можуть їх "не увімнути", чергову брехню Лаврова про "кривавий план України" із повернення Донбасу, чи торгують хмельничани гуманітаркою в магазинах, а також про те, як російська клавіатура зіпсувала пропагандистам фейк.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поширив фейкове повідомлення, що Україна нібито не змогла реалізувати Мінські угоди, тому готувала захоплення своїх тимчасово непідконтрольних територій, що мало супроводжуватися «жахливим кровопролиттям». Насправді це Путін «розірвав Мінські угоди на шматки», як сказала посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд, коли визнав терористичні угрупування «Л/ДНР». Сама фейкова теза про «захоплення» окупованих територій уже поширювалися раніше. Зокрема, як буцімто доказ «підготовки Україну наступу на Донбас на березень 2022 року» поширювали документ про навчальний збір у Львівській області. Або, що нібито Джо Байден віддав наказ наступати на Донбас тощо.

Складно повірити, але Міністерство оборони Росії продовжує повідомляти про «знахідки», які начебто підтверджують «розробку біологічної зброї» в лабораторіях, які начебто створив Пентагон в Україні. 10 березня в МО РФ повідомили, що знайшли докази «експериментів з коронавірусом кажанів» - фактично натякаючи, що саме в Україні могли створити ковід. Раніше про те, що ковід був створений в Україні за допомогою Пентагону багато писали проросійські анонімні телеграм-канали та російські ЗМІ – остання хвиля таких фейків приходилася на кінець 2020 року. Але цього разу МО РФ додало ще фантастичних деталей. Тепер вони вигадали «проєкт з вивчення переносу патогенів мігруючих між Україною та Росією птахів», за допомогою яких Пентагон намагався створити птахів, які б переносили в Росію «африканську чуму свиней та сибірку». Більше того, ці всі віруси, на думку МО РФ, міністра закордонних справ Лаврова та пропагандистки Тіни Канділакі, були «адаптовані під слов’янський етнос»: для цього начебто з Україну в США надсилали зібрані в Україні біологічні зразки. А взагалі США планували використовувати як зброю проти росіян не лише птахів, а й комах: «Адаптация вирусов под славянский этнос в украинских лабораториях — самая жуткая и опасная угроза для нашей страны. Нет войны страшней: против ракеты, летящей в нашу сторону, защита есть, а вот против комарика, заражённого полиомиелитом или менингитом (немає)…» - пише Канділакі. Лавров також заявив сьогодні про створення в Україні «етнічно орієнтованої» біологічної зброї. Як комари будуть відрізняти слов’ян-росіян від слов’ян-українців та як саме мігруючи птахи визначають державні кордони Канделакі, Лавров та Міноборони РФ ще не вирішили.

Нагадаємо, що в Україні ніколи не існувало «американських біолабораторій Пентагону» - це російський фейк, який розповсюджується з 2010 року, і був багато разів розвінчаний. Лише за часи війни в Україні його спростовували і Пентагон, і Держдеп США, і представники ЄС, і МЗС, і МОЗ України.