Прокремлівські джерела поширюють інформацію, мовляв, Україна різко змінила риторику на тлі військових поразок, невдач на фронті й нібито заявила про готовність до проведення мирних переговорів із Росією. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на главу МЗС України Дмитра Кулебу.

Насправді словами Дмитра Кулеби зманіпулювали, спотворивши контекст сказаного. Про це пишуть журналісти з проєкту StopFake. 

23 липня 2024 року міністр закордонних справ України прилетів до Китаю для переговорів із головою зовнішньополітичного відомства КНР Ван Ї. Головною темою обговорення став пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ​​ролі Китаю в досягненні миру в Україні. За підсумками перемовин із китайським колегою Дмитро Кулеба зазначив: Україна не відмовляється від переговорів з Росією, проте процес варто розпочинати тоді, коли «Росія буде готова вести переговори сумлінно», а нині «такої готовності з російської сторони не спостерігається».

Напередодні візиту до Китаю Кулеба також зробив заяву про мирні переговори з Росією, вкотре наголосивши, що однією з цілей візиту до Китаю є усунення «конкуренції між мирними планами». Цю заяву зроблено в контексті мирного саміту щодо України, який відбувся в червні 2024 року у Швейцарії. У ньому взяли участь багато країн світу, однак були відсутніми як Росія, так і Китай. 

Україна розглядає дипломатичне врегулювання війни проти Росії, однак воно має бути справедливим і враховувати Українську Формулу миру. Українська сторона запрошує Китай взяти участь у другому саміті миру, та докладає зусиль для залучення російських представників.

• Читайте також: Китайське попередження: як російська пропаганда намагається дискредитувати українсько-китайський діалог щодо сталого миру в Україні - Детектор медіа. 

9-11 липня 2024 року відбувся Вашингтонський саміт НАТО. Згодом китайські журналісти почали писати про підсумки саміту. Зокрема, деякі з них критикували рішення допомагати Україні та поширювали співзвучний російській пропаганді наратив: «НАТО розпалює конфронтацію». Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Крім того, китайське видання Global Times опублікувало інтерв’ю з американським економістом Джеффрі Саксом, який озвучив вигідні Росії тези щодо України. Тут варто зауважити, що він не вперше поширює проросійську риторику. 

Щодо Індії, то її медіа велику увагу приділяють візиту прем’єр-міністра країни Нарендри Моді до Москви, який відбувся 8-9 липня 2024 року, та вбачають вигоду від відносин із Росією. Однак в Індії незадоволені, що не виконується домовленість про звільнення зі служби в Росії їхніх громадян.

Також окремі індійські видання без контексту поширюють коментарі представників Росії щодо замаху на Дональда Трампа та ретранслюють заклики Москви до Вашингтона припинити постачання зброї Україні й зосередитись на внутрішній безпеці. 

З початком повномасштабного вторгнення Росії Україна почала активно розвивати відносини з країнами Глобального Півдня. Передусім контакти відбуваються в контексті реалізації Української Формули миру, адже вона має світовий контекст. Проте Росії це не дуже подобається, тому вона всіляко намагається зіпсувати ці відносини.

Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні прокремлівські ЗМІ поширювали нібито заяву генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберга, який сказав, що «ніхто не давав гарантій вступу України до НАТО». Також генсек буцімто назвав Китай «головним організатором» війни Росії в Україні. Пропагандисти стверджували, що відповідні заяви Столтенберга нібито пролунали в інтервʼю, яке той нещодавно дав американському телеканалу СBS.

Однак насправді словами Столтенберга зманіпулювали, спотворивши контекст сказаного, пишуть у проєкті StopFake. 

Щодо звинувачень у нібито відсутності обіцянок прийняти Україну в НАТО, то тут важливе розуміння контексту. Столтенберг насправді відповідав на запитання журналістки: «Чому такий довгий термін для вступу України, ви говорили про 10-річний період, чому саме 10 років, а не один-два-три роки, адже вони зіткнулися з війною?». На що генсек сказав: «Ну, ніхто не говорив про 10 років, але очевидно, що це дуже серйозне питання для України. Тому що Україна зараз перебуває у стані війни. Україна зазнала нападу з боку Росії. Тому найважливіше, що ми маємо зробити, це посилити нашу підтримку України, щоб забезпечити її перемогу. Це попередня умова для будь-якого майбутнього членства України». Тобто Столтенберг нічого не говорив про відсутність гарантій вступу до НАТО для України, твердження було вигадане пропагандистами. Він сказав про відсутність чітких часових рамок вступу України до альянсу, і що наразі важливішою є підтримка України у війні з Росією. 

Що ж до Китаю, то Столтенберг назвав країну «головним посібником війни Росії в Україні», а не її організатором: «Війна в Україні демонструє, наскільки тісно пов’язані між собою Росія та Китай, Північна Корея та Іран. Китай є головним посібником російської військової агресії проти України. Президент Сі та президент Путін — усі вони хочуть, щоб НАТО, Сполучені Штати зазнали поразки в Україні».

Росія намагається протидіяти євроатлантичній інтеграції України, поширюючи дезінформацію про вступ України до НАТО. Що стосується Китаю, то маніпулюючи інформацією, агітпроп прагне «розсварити» між собою НАТО та Пекін задля своєї вигоди.

Пропагандисти поширюють у соцмережах зображення нібито обкладинки турецького сатиричного журналу LeMan, де намальовано мертвого Байдена та спокійного Сі Цзіньпіня і фразу: «Якщо довго сидіти біля річки, можна побачити, як повз пропливає тіло вашого ворога». Ці дописи з'явились після зустрічі Байдена з лідером Китаю Сі Цзіньпінем, що відбулася з 15 по 17 листопада в Сан-Франциско, під час якої американський президент назвав Сі диктатором. Однак це зображення є фейком.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що журнал LeMan не публікував випуску з такою обкладинкою. На ній вказані такі дані: дата — 17 листопада 2023 року, 45 випуск від початку року, а також ще один номер випуску — 1652. Проте на офіційних сторінках LeMan у соціальних мережах вони не знайшли цієї обкладинки. У VoxCheck також перевірили, чи було опубліковано випуск із номером 45 або 1652 17 листопада, і виявили, що на той момент LeMan не публікував жодного нового випуску. Випуск з номером 45 (або 1652) з'явився лише 22 листопада і мав іншу обкладинку, присвячену умовам проживання в гуртожитках.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть створити враження, буцімто іноземна преса скептично ставиться не лише до Сполучених Штатів, а й до Заходу загалом. Створення несправжніх обкладинок закордонних видань є регулярною практикою російських пропагандистів, про що неодноразово писав «Детектор медіа».

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, нібито з розширенням блоку БРІКС за рахунок шести нових членів (Саудівської Аравії, Обʼєднаних Арабських Еміратів, Ірану, Аргентини, Єгипту та Ефіопії) він зможе контролювати 80% світового видобутку нафти. 

На меседж звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що згідно з даними Управління енергетичної інформації США (ЕІА) станом на 2022 рік, на блок БРІКС припадало близько 19% світового видобутку нафти (в оригінальному складі з Бразилією, Індією, Китаєм, ПАР та Росією). Нові ж дані цієї організації вказують, що після розширення виробництва сирих нафтових продуктів БРІКС зросте до приблизно 41% світового виробництва. Дані Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) станом на 2022 рік свідчать, що після приєднання нових членів частка БРІКС становитиме приблизно 47% світового виробництва сирих нафтових продуктів. Згідно з оцінками Енергетичного інституту (Велика Британія), на розширений склад групи припадатиме 43,1% світового видобутку нафти. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть показати «слабкість» союзників України та викликати занепокоєння серед українців щодо того, чи варто й надалі відповідати на російську агресію. «Детектор медіа» вже писав про те, як російська пропаганда штучно возвеличує БРІКС та представляє блок як геополітичну перемогу Росії, на прикладі матеріалів про саміт блоку. 

Російські медіа поширюють інформацію, що Україна нібито звинуватила Китай і соцмережу TikTok у «провалі» контрнаступу. Мовляв, ЗСУ «заважали наступати китайські хакери» та соцмережа. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що Україна не робила жодних заяв щодо «провалу контрнаступу» і звинувачень проти Китаю. Фейк створили на основі великого інтервʼю з українським експертом з кібербезпеки Віталієм Якушевим на каналі «Ми — Україна». Зокрема, він не робив заяв щодо контрнаступу, а говорив лише про безпеку в цифровому світі. Якушев зазначив, що додаток TikTok має доступ до всієї інформації на смартфонах як звичайних користувачів, так і військових. Представники західних служб безпеки та уряди західних країн неодноразово наголошували, що китайська компанія ByteDance, що є власницею соцмережі, підлягає дії низки китайських законів у галузі нацбезпеки, що зобовʼязують бізнес співпрацювати з розвідкою держави. 

Створюючи та поширюючи фейки щодо контрнаступу, пропагандисти хочуть створити хибне враження програшу українців на полі бою. «Детектор медіа» неодноразово писав про те, як російський агітпроп бреше про українських військових та ситуацію на фронті, зокрема про те, що Україна нібито вбила російського журналіста американськими касетними снарядами. 

В оптиці російської пропаганди БРІКС перетворюється в ООН 2.0. без Заходу та з провідною роллю Росії. Розповідаємо, як Кремль інформаційно прикриває свою міжнародну ізоляцію. 

24 серпня у найбільшому місті ПАР Йоганнесбурзі завершився триденний 15-й саміт БРІКС — об'єднання, до якого поки входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР. Члени БРІКС наразі представляють понад 40% населення Землі та більше чверті світового ВВП. 

На саміті в Йоганнесбурзі були особисто присутні чотири з п'яти лідерів країн БРІКС. Росія була представлена міністром закордонних справ Лавровим. ПАР є учасницею Римського статуту і в разі прибуття лідера Росії на її територію зобов'язана затримати його за ордером Міжнародного кримінального суду і видати Гаазі. Після тривалих юридичних консультацій влада ПАР так і не поступилася міжнародними принципами, тож Путін мусив задовольнитися онлайн-виступом. 

Ключовою подією саміту стало запрошення шести нових країн приєднатись до БРІКС: Аргентини, Ефіопії, Єгипту, Ірану, ОАЕ та Саудівської Аравії. Раніше організація розширювалась лише у 2010 році, коли до неї і доєдналася нинішня господарка саміту — ПАР. Найбільшими лобістами розширення виступили Китай та Росія. Китай, як найпотужніший член організації, прагне ще більше посилити свій світовий вплив на тлі зростання суперництва зі США. Росія потребує розширення задля подолання часткової міжнародної ізоляції. При цьому онлайн-участь Путіна цього року цю ізоляцію лише символічно підкреслювала. Інші три країни БРІКС мають значно тепліші взаємини із західними демократіями і не зацікавлені у перетворенні організації на ворожий Заходу блок. 

Розповімо про ключові меседжі, які поширювала Москва в контексті саміту. 

«Ізоляція зруйнована назавжди»

Москва прагне скористатись будь-якою міжнародною взаємодією задля просування тези про марність спроб її ізолювати. Саміт БРІКС не став винятком. Наприклад, офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова так підсумувала хід саміту у своєму телеграмі: «Результати блискучі. “Ізоляція” як американська зброя зруйнована назавжди». Та відсутність Путіна на саміті значно ускладнила агітпропу просування відповідної тези. Російським офіційним ЗМІ доводилось наголошували на повноцінності участі Путіна у зустрічі, нехай навіть і в онлайн-форматі: «Володимир Путін бере участь дистанційно, у форматі відеоконференції, що не завадило нашому президенту виступити з об'ємною промовою про роль БРІКС у формуванні багатополярного світопорядку...». А та ж Захарова в інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову вирішила апелювати навіть до успіхів Індії в космосі, тільки б довести, що у відсутності Путіна немає нічого страшного: «Конкретний приклад – вчора було закрите засідання членів БРІКСу. Кожен виступив, триває дискусія. Прем'єр-міністр Індії просить вибачення і каже, що йому потрібно особисто дистанційно стежити за посадкою на Місяць індійського космічного апарата. Він вийшов із зали засідань, його місце зайняв міністр закордонних справ Індії. Настільки сьогодні світ переповнений подіями, що формальна, протокольна частина підлаштовується». Тож для Захарової ордер на арешт від Міжнародного суду і підкорення Місяця є однаково поважними причинами відлучитись. 

«БРІКС більш впливова версія Великої сімки»

Російський агітпроп прагнув протиставити БРІКС Групі семи (G7), об’єднанню великих ліберальних демократій, з якого Москва була виключена у 2014 році після анексії Криму. Через факт розширення БРІКС пропаганда переконувала, що організація, до якої Росія продовжує належати, стала тепер набагато впливовішою за організацію, з якої Москву вигнали. Тож пропагандистські соцмережі наповнилися цифрами, які мають переконати у ключовій ролі розширеного БРІКС у майбутньому світі: «БРІКС тепер у чотири рази більша за G7 за населенням»,  «На БРІКС тепер припадає 36% площі земної кулі, і це удвічі більше, ніж у Групи семи», «БРІКС стане господарем 44,35% світових запасів нафти» тощо.  Потенційних нових членів БРІКС в окремому порядку спіткало порівняння із західними країнами з боку проросійських соціальних мереж: «У цих шести державах проживає понад 400 млн осіб, що можна порівняти з населенням усього ЄС. Розмір ВВП за ПКС нових учасників БРІКС перевищує $8 трлн: це можна порівняти з розмірами економік "локомотивів" Старої Європи — Франції та Німеччини». Нарешті в одному з анонімних каналів припускалося, що БРІКС у майбутньому замінить і ООН: «БРІКС поступово перетворюється на ООН 2.0. лише без Заходу».

Хоча наведені цифри є формально правильними, більшість старих і нових членів БРІКС зовсім не збираються на догоду Москві протистояти Заходу. До того ж країни БРІКС є значно більш строкатими за характером своїх культур, економік та політичних режимів порівняно з постіндустріальними демократіями Великої сімки. Країни G7 також об’єднані тривалою військово-політичною співпрацею у форматі НАТО чи двосторонніх договорів з Японією. Між ключовими ж членами БРІКС, Індією і Китаєм, точиться тривале прикордонне протистояння. Новозапрошені члени Іран і Саудівська Аравія вже давно ведуть холодну війну на Близькому Сході з гарячими проксівійнами, як-от у Ємені чи Сирії.  І лише нещодавно за посередництва Китаю домовились про тимчасовий холодний мир. Тож БРІКС є передусім консультативним майданчиком держав з часто дуже різними інтересами, і така форма взаємодії в організації, ймовірно, збережеться й у розширеному форматі. 

«БРІКС дедоларизує світ і Росію»

Російські пропагандисти давно пророкують швидкий кінець пануванню долара у міжнародній торгівлі, що мало б убезпечити Росію від впливу міжнародних санкцій. Тож і в контексті саміту агітпроп активізував мрії про єдину валюту БРІКС як альтернативу долару. Цю думку просував і Путін у своєму виступі. Через строкатість політичних режимів та економік членів БРІКС і їх не надто тісну економічну взаємодію єдина валюта є цілком нереалістичним проєктом наразі, який не стояв навіть на порядку денному цьогорічного саміту. Сторони лише домовились консультуватись задля збільшення розрахунків у місцевих валютах. Та в російських ЗМІ вірять, що, незважаючи на складнощі, Путін досягне прогресу у створенні єдиної валюти: «Путін має намір позбавити США їхньої головної зброї у зовнішній економічній політиці — можливості використати долар для впливу на інші країни».

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, як Сі Цзіньпін заявив про готовність підтримати Росію «у ході» Третьої світової війни. Мовляв, Україні допомагає весь світ, а ось Росії ніхто. Їй також варто допомогти. Автори дописують, що Сі Цзіньпін упевнений, що Росія керуватиме «світовим порядком». Це — брехня. 

Аналітики проєкту VoxCheck проаналізували кейс і з’ясували, що цитата просто вигадана. Сі Цзіньпін такого не говорив. Фактчекери перевірили інформацію за допомогою пошуку в Google за ключовими словами про підтримку Росії та Третю світову війну. У жодних авторитетних виданнях такої інформації вони не знайшли. 

Такий фейк є частиною конспірологічної теорії, що Третя світова уже триває або ось-ось розпочнеться. Це вигідно агітпропу, зокрема й для пояснення тривалості та невдач російської армії на території України. Мовляв, Росія воює не лише з Україною, а ще й «колективним Заходом». 

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють кремлівську риторику, поширюють відео з представницею Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін. Вона нібито посміхнулася після запитання, чи визнає Китай суверенітет України. Це — маніпуляція.

Як зазначають фахівці VoxCheck, відео вирвали з контексту. 24 квітня 2023 року відбулася пресконференція речниці МЗС Китаю Мао Нін, де більшість запитань були про Україну. На запитання журналістки Reuters про те, чи визнає Китай суверенітет України, речниця відповіла, що «Україна є повноправним членом ООН», та зазначила, що Китай встановив і розвиває міцні відносини з нею.

Також Мао Нін відповіла на запитання журналіста російського медіа про Крим, який нібито «історично» був частиною Росії. Вона сказала, що Китай поважає «суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн та дотримується цілей і принципів Статуту ООН».

У такий спосіб агітпроп намагається переконати українців у тому, що Україна не є суверенною державою, мовляв, навіть за кордоном її не визнають. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що на міжнародному фестивалі в Китаї український гопак нібито назвали російським танцем.

Пропагандисти поширюють фото, нібито іноземні видання, а саме американський журнал Newsweek та французький журнал FRANC-TIREUR 21 березня вийшли з обкладинками, що висміюють Президента України Володимира Зеленського. Мовляв, зустріч президента Росії та лідера КНР залишила його за бортом геополітичних трендів. Це — фейк. 

На нього звернули увагу аналітики грузинського проєкту MythDetector. Вони зʼясували, що спеціальне видання Newsweek, як це зазначено на фейковій обкладинці, не виходило 21 березня. Ба більше, з цією датою немає і звичайних випусків журналу, як свідчить офіційний сайт американського Newsweek. На сайті FRANC-TIREUR також неможливо знайти обкладинку, яку поширюють пропагандисти.

У такий спосіб агітпроп чинить спроби дискредитувати Президента України та показати, що навіть на Заході нібито розуміють якою геополітичною поразкою став для них візит Сі Цзіньпіня до Москви. Подібна гра з обкладинками є частиною дезінформаційної кампанії, повʼязаної з цим візитом. «Детектор медіа» писав про її головні меседжі, зокрема про те, як Росія намагається подати його як ознаку продуктивного зближення.