Як штучний інтелект стає зброєю інформаційної війни проти України
Росія використовує китайські мовні моделі, щоб просувати наративи про «втому від України» в Європі та на Балканах
Поки по Києву б'ють ракети, у європейському інформаційному просторі триває паралельна атака — цифрова. Її інструмент — штучний інтелект, а мета — переконати європейців, що підтримка України їм не по кишені.
Матеріал підготовлено на основі статті Клари Влахчевіч Лісінскі «How AI-Driven Influence Operations Attack Ukraine», опублікованої на сайті CEPA (cepa.org).
Зміна мішені
Коли у 2025 році військова допомога США Україні впала майже до нуля, а основний тягар підтримки взяли на себе європейські країни, проросійська мережа Storm-1516 (пов'язана з «Агентством інтернет-досліджень», більш відомим як «фабрика тролів» Пригожина) переорієнтувала свою пропаганду. Головними цілями стали Німеччина — новий найбільший військовий донор України з 9 млрд євро допомоги — та Франція, чий президент послідовно виступає на боці Києва.
За даними лютневого (2026 р.) розслідування NewsGuard, з січня 2025 року Storm-1516 поширила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які сумарно зібрали 274 млн переглядів. Спільний меседж усіх цих фейків: Україна нібито розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.
Китайський слід
Показово, що Росія тепер діє не сама. За даними жовтневого (2025 р.) звіту OpenAI про загрози, пов'язані з Кремлем актори використовували для інформаційних кампаній китайську модель DeepSeek. Незалежні аналітики CEPA також фіксували, що китайські мовні моделі мають вбудовані механізми контенту, які відтворюють кремлівські наративи щодо війни в Україні. Європейська комісія у своєму звіті за 2025 рік про іноземні маніпуляції інформацією також дійшла висновку, що і російські, і китайські актори вже повноцінно застосовують інструменти ШІ для таких операцій.
Як пропаганда обходить європейські правила
Формально в ЄС діє Закон про цифрові послуги (DSA), який зобов'язує великі платформи — зокрема X (колишній Twitter) — виявляти й блокувати подібну пропаганду. У грудні 2025 року регулятори оштрафували X на 120 млн євро за порушення вимог прозорості за DSA, а місяцем пізніше розширили розслідування щодо рекомендаційних алгоритмів платформи.
Але ті самі наративи за лічені години перетікають у Telegram — месенджер, який не підпадає під статус «дуже великої онлайн-платформи», не приєднався до Кодексу практик ЄС щодо дезінформації і не має жодного механізму для скарг на дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права зафіксував, що санкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокуються лише частково — а частина дублікатів з ідентичним контентом продовжує вільно працювати під зміненими назвами.
Ще одна прогалина — трансатлантична: DSA діє лише на майданчики, що працюють у ЄС, тоді як платформи, розміщені в США, жодних подібних зобов'язань не мають. Наратив про «втому від України», сфабрикований у Москві, безперешкодно проходить через американські сервіси, а потім повертається в європейські медіа вже як нібито «органічна» громадська думка.
Балканський фронт
Третя, найменш обговорювана прогалина — на кордонах самого ЄС. Країни-кандидати Західних Балкан не зобов'язані виконувати DSA і мають обмежені можливості для моніторингу контенту, згенерованого ШІ. Тут наратив про «втому від України» працює подвійно: та сама пропаганда, яка переконує французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марно витрачають гроші на Київ, перепаковується для балканської аудиторії як доказ того, що ЄС не здатен виконувати власні обіцянки — тож навіщо вірити його обіцянкам щодо розширення. За даними лондонського Institute for Strategic Dialogue та барселонського центру CIDOB, антиєвропейські наративи з проросійських і пов'язаних із Китаєм джерел вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських медіа.
Угорський тест
Усі три прогалини зійшлися воєдино під час квітневих (2026 р.) виборів в Угорщині. Правляча партія Fidesz побудувала кампанію на «втомі від України», підкріпленій згенерованими ШІ зображеннями, синтетичними «ведучими новин» і дипфейковими «підтримками» у TikTok, X і Telegram.
Пропаганда провалилась. Угорські виборці не повірили фейкам і на історичних виборах відправили у відставку Віктора Орбана: партія «Тиса» Петера Мадяра здобула 141 місце зі 199, поклавши край 16-рокам правління Fidesz.
Головний висновок
Найголовніший урок Угорщини: найефективніша протидія ШІ-пропаганді — не жорсткіше регулювання, а сильніша демократична дискусія. Достовірні контрнаративи від незалежних медіа, фактчекерів і політиків, які прямо говорять на підтримку України, зробили для поразки наративної машини Fidesz більше, ніж будь-яке правило платформ.
Це не означає, що регулювання не потрібне — поширення дії DSA на Telegram, реальне впровадження вимог прозорості AI Act, підтримка медіаграмотності та фактчекінгу на Західних Балканах здатні звузити простір для маніпуляцій. Але статистика застосування DSA — лише два штрафи за понад два роки — нагадує: правила на папері мало важать без політичної волі їх застосовувати.
Зрештою, у Угорщині пропаганду перемогла не якась технологія чи закон. Її перемогли громадяни, які відмовились вірити брехні.