Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа, а також в турецьких медіа, які поширюють меседжі, співзвучні з меседжами російської пропаганди. У повідомленнях ішлося про так званий «брудний план» США щодо приведення до влади в Туреччині «Зеленського». Тобто нібито маріонеткового президента, який виконуватиме всі накази своїх кураторів, як буцімто це робить український президент. Автори повідомлень стверджують, що в такий спосіб Вашингтон розв'язуватиме конфлікти з Москвою на всіх можливих фронтах.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони наголошують, що це повторюваний прокремлівський дезінформаційний меседж, який ставить під сумнів українську державність і суверенітет. У таких повідомленнях автори не надають жодних доказів на підтвердження тверджень, висунутих у контексті неспровокованого російського вторгнення в Україну.

Ця дезінформаційна заява намагається очорнити Президента України як маріонетку Сполучених Штатів і Заходу. 

Однак Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна має дійовий уряд та економіку, вона є членом багатьох міжнародних організацій (наприклад, ООН, Рада Європи також учасником міжнародних угод). З більшістю країн Україна має двосторонні дипломатичні відносини.

Таку тезу поширюють російські пропагандистські медіа. Мовляв, в Європі немає свободи слова, адже там блокують російські медіа й «не дають суспільству чути альтернативну думку». У повідомленнях також як приклад наводили ситуацію, коли Верховний представник ЄС Жозеп Боррель зреагував на арешт Евана Гершковича в Росії, заявивши, що «журналісти повинні мати свободу роботи й право на захист». Пропагандисти у своїх повідомленнях запитують, чи збирається Боррель закликати до звільнення журналіста Джуліана Ассанжа, якого помістили у британську в'язницю за викриття воєнних злочинів США та НАТО.

Насправді меседж, що в країнах ЄС, як й у США немає свободи слова, не новий. Російський агітпроп просуває його час від часу, щоб усталити думку, що тамтешнім медіа вірити не варто, оскільки всі вони нібито маріонеткові та просувають єдину позицію урядів країн. У таких меседжах агітпроп застосовує тактику віддзеркалення: насправді відсутність свободи слова є якраз в Росії, де більшість медіа поширюють позицію уряду країни і є пропагандистськими.

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Насправді порівняння американського журналіста Евана Гершковича, заарештованого в Росії 29 березня та звинуваченого в шпигунстві, з Джуліаном Ассанжем є типовим прийомом Whataboutism, риторичним прийомом для відвертання уваги. Еван Гершкович — журналіст WSJ, якого незаконно затримали в Росії. ЄС засудив його затримання, а генсек «Репортерів без кордонів» назвав затримання Гершковича «інституційним захопленням заручників». Натомість Джуліан Ассанж є засновником Wikileaks, який оприлюднив численні секретні документи та зараз утримується у Великій Британії.

За даними  «Репортерів без кордонів», найбільше свободи преси та слова мають країни Заходу, серед яких переважають європейські країни, а також Канада та Сполучені Штати. Натомість Росія, де посилюються  авторитарні тенденції, посідає 150 місце зі 180 у рейтингу свободи преси.

Таку тезу поширили у соцмережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що пробудження вулкана на Камчатці — це справа рук США, які створюють кліматичну зброю проти Росії, тож вулкан — «лише початок» лихих дій США. Автори додають, що Білий дім і Конгрес США ухвалили п'ятирічний план «кліматичних інтервенцій», який передбачає створення технологій клімат-контролю. Однією з цілей є боротьба з «новим домінуванням Росії».

За кейс взялися фактчекери проєкту EU vs Disinfo, які встановили, що існування «кліматичної зброї», яку хочуть застосувати проти Росії — чергова конспірологічна теорія Москви. Документ, який пропагандисти називають планом «кліматичних інтервенцій», насправді є «Запитом Білого дому щодо внеску в п’ятирічний план досліджень кліматичного втручання», і в документі немає жодних ознак, що США «керують кліматом, щоб боротися з Росією». 

Кліматична зброя — це гіпотетична фізична зброя, яка здатна керувати кліматичними умовами світу. Зокрема в контексті цього меседжу кліматична зброя здатна пробуджувати вулкани й накопичувати магму, щоб вбивати потім людей.

У ніч на 11 квітня на півострові Камчатка відбулося потужне виверження вулкана Шивелуч. Після виверження вулкана — найпівнічнішого активного вулкана Камчатки — на півострові зафіксували найсильніше за останні 60 років падіння попелу. Тоді хмара попелу здійнялася у небо на висоту від 15 до 20 кілометрів.

Нагадаємо, раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» розповідали про існування так званої «тектонічної зброї», яку застосував Захід проти Туреччини та Сирії під час руйнівних землетрусів.

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику, зокрема польською мовою, пропагандисти обурюються візитом прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Канади. Їм не подобається, що на літаку, яким прилетів Шмигаль, можна знайти наліпки у вигляді емодзі літака та рук, складених у молитві. Згідно з їхніми висновками, у такий спосіб українці наближуються до аборигенів. Мовляв, їм бракує слів, бо соромно принижуватися заради зброї, тому вони висловлюють думки за допомогою емодзі.

Хоч ідея з наліпками є дещо нестандартною, проте це не привід робити такі висновки на її підставі. Крім того, подібні ремарки є принизливими як для українців, так і для аборигенів, що вважаються особливою етнічною групою у низці країн у складі їхніх корінних народів. 

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть висміяти Україну та показати, що її ніхто нібито вже не сприймає серйозно. Мовляв, Україна знову жебракує та благає віддати все їй. Втім вони навмисно мовчать, що Україні не довелося б цього робити, якби Росія не напала на неї. Крім того, постачання зброї для України не зменшуються, що свідчить про подальшу зацікавленість іноземних країн у допомозі Україні.

Така теза з’явилася в угорських медіа. Автори повідомлень посилаються на слова російських посадовців, які заявляють, що ймовірність виряджання в Україну миротворців з країн Заходу є «дуже небезпечною ідеєю».

На це звернули увагу фахівці EU vs Disinfo. Вони розповідають, що прокремлівська дезінформаційна кампанія не втомлюється зображати ЄС як геополітичного гравця, який сприяє ескалації війни в Україні. Мовляв, замість того, щоб використовувати дипломатичні засоби врегулювання конфлікту, Європейський Союз надає Україні все більше летальної зброї, внаслідок чого бойові дії стають лише кривавіші та жорстокіші. Новий вкид на цю тему розповідає про те, що тепер ЄС нібито хоче не лише надавати зброю, але й ввести в Україну миротворчі війська.

Насправді деякі країни ЄС і НАТО виділяють військову та фінансову допомогу Україні для протидії збройній агресії Росії, західні інструктори навчають українських військових правильному користуванню новими зразками озброєння, але війська інших країн не беруть прямої участі у бойових діях на території України. Крім того, наразі немає затвердженого плану чи публічних дебатів щодо введення миротворчої місії в Україну.

Таку тезу поширюють кремлівські медіа. Мовляв, мета Вашингтона — вдарити по релігійній сфері України й розколоти православ'я. Для досягнення цієї мети США буцімто розробили механізми прямого та опосередкованого впливу на релігійну політику Києва, спрямовану на пригноблення православної церкви.

Водночас фахівці команди EU vs Disinfo зазначають, що хоча кремлівська пропаганда часто зображає Україну як ворога православ'я, це не відповідає дійсності. Українські правоохоронні органи справді провели низку обшуків на об’єктах Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Однак обшуки проводили не для того, щоб розколоти православ’я, а для того, щоб виявити підривну діяльність російських спецслужб у релігійному середовищі України, адже УПЦ МП вважається одним із ключових інструментів впливу Москви в Україні.

За допомогою подібних меседжів агітпроп прагне дискредитувати українську владу й звинуватити Україну в утисках віросповідання. Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» вже писав про схожі дезінформаційні вкиди щодо ситуації з православною церквою в Україні. Наприклад, про почорніння хрестів на храмі Києво-Печерської лаври через «українське богохульство» та нібито визнання факту дискримінації православної церкви в Україні з боку ООН.

Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа. Мовляв, евакуація дітей із зони бойових дій в Україні триває у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права й Конвенції про права дитини. У повідомленнях також ідеться, що західні медіа навмисно використовують термін «усиновлення» дітей, розповідаючи про вивезення їх з України, щоб дискредитувати Росію. Нібито росіяни евакуйовують українських дітей в безпечні місця й дозволяють своїм громадянам взяти їх лише під тимчасову опіку, щоб діти не жили в дитячих будинках.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту Eu vs Disinfo. Вони відзначають, що це повторюваний прокремлівський меседж, який заперечує військові злочини, скоєні російськими збройними силами в Україні. 

Насправді ж викрадення й примусове перевезення українських дітей до Росії задокументовано ООН, Human Rights Watch та Amnesty International. Україна вже повідомила про дії дитячої омбудсманки Росії Марії Львової-Бєлової до Міжнародного кримінального суду (ICC). 2 березня прокурор ICC Карім Хан вирішив отримати дозвіл на відкриття розслідування ситуації в Україні.. Він охоплює будь-які минулі та теперішні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, вчинених на будь-якій частині території України будь-якою особою. Нагадаємо, 17 березня 2023 року МКС видав ордери на арешт двох осіб у контексті ситуації в Україні: Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.

Більше про примусову депортацію дітей з України читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Російські пропагандистські медіа поширюють меседж, що лідер турецької партії «Батьківщина» Догу Перінчек, який є одним із кандидатів у президенти Туреччини, обіцяє змінити «правила гри» для США і НАТО, вивести країну з Північноатлантичного альянсу, а також визнати Крим та інші окуповані території частиною Росії. Мовляв, це спричинить політичні катаклізми в Туреччині та похитне позиції Заходу.

За цей кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони пояснили, що такі заяви з боку кремлівських медіа є лише спробою збільшити популярність маргінального турецького політика Догу Перінчека, який відомий своїми проросійськими та антизахідними висловлюваннями. Водночас Перінчек фактично немає шансів стати президентом Туреччини, оскільки його партія не змогла зібрати достатню кількість підписів за його кандидатуру в президенти, щоб офіційно представити його виборчій комісії.

Поширюючи цей меседж, російські пропагандисти намагаються продемонструвати відсутність єдності держав НАТО, зокрема щодо агресії Росії проти України. Крім того, вони усталюють думку про готовність інших країн визнати анексію Росією українських територій правомірною. Така дезінформація поширюється не вперше. «Детектор медіа» вже висвітлював кремлівські тези щодо неузгодженості країн-учасниць НАТО щодо надсилання Україні зброї, визнання помилковості підтримки України, неминучого розпаду НАТО у разі збереження антиросійського курсу, визнання країнами Заходу так званих «ЛДНР» тощо.

Такий меседж з’явився в пропагандистських кремлівських медіа. Мовляв, Росія воює не проти України, а проти НАТО. У повідомленнях ішлося, що торік російська армія вимушена була воювати самотужки проти блоку НАТО й у неї буцімто все вдалося, адже Україна та її союзники програють цю боротьбу. Автори повідомлень стверджували, що у війні загалом винні США, які думають про розміщення сил НАТО в Україні. Буцімто це частина плану Вашингтона щодо створення однополярного світу без урядів, які йому не подобаються. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Загалом теза, що Росія воює не з Україною, а з НАТО й країнами Заходу, — повторюваний дезінформаційний меседж. Мовляв, Україна — маріонетка Вашингтона, який прагне війни, а Росія лише воює проти «поганців».

Насправді ні США, ні НАТО не беруть участі у війні в Україні. Київ не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Україна діє в межах самооборони проти російського вторгнення, як це закріплено в  статті 51 Статуту ООН. Україна є  суверенною і незалежною державою  з демократично обраним президентом і парламентом. 

Країни Заходу лише підтримують Україну надаючи як військову, так і фінансову допомогу для ефективної самооборони. Однак війну проти України розпочала Росія й саме вона руйнує українські міста і села, вбиває цивільних тощо.  

За допомогою таких меседжів Росія намагається перекласти відповідальність за те, що відбувається на країни Заходу, на НАТО. Більше про те, як Росія виправдовує війну, читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна нібито порушує Женевські конвенції, коли скеровує на передову військових, які повернулися з полону. Мовляв, керівництву України байдуже до військових, тож вони роблять усе як їм заманеться. 

За кейс  узялися фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що така теза безпідставна. У міжнародному гуманітарному праві справді є варіант обміну полоненими, згідно з яким колишній військовополонений зобов'язаний НЕ повертатися на військову службу. Проте це один із варіантів, тож немає доказів, що Росія та Україна домовилися саме про таке звільнення з полону, адже існують й інші формати обміну полонених. 

У міжнародному праві немає єдиного правила, що всі колишні військовополонені зобов’язані відмовитися від участі в бойових діях. Як зазначає Йерун ван ден Бугард, дослідник, консультант із міжнародного права Юридичного департаменту МЗС Нідерландів, у міжнародному гуманітарному праві передбачені 4 опції звільнення військовополонених до завершення бойових дій:

Достеменно невідомо, який із цих варіантів обрали Росія та Україна. Українські органи, які займаються обміном військовополонених, не повідомляли, що звільнені бійці не зможуть знову повернутися у стрій, і не розкривали всіх деталей переговорів із Росією. Колишні полонені також не можуть публічно розповісти про всі подробиці. Водночас є підтвердження, що в Україні немає заборони на повернення колишніх полонених до військової служби.

Таку тезу поширили у соціальних мережах українського сегмента. У повідомленнях ідеться, що представники ЛГБТ-спільноти не служать в ЗСУ, а отже і законопроєкт №9103 про цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар «не потрібен».

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що теза, ніби представники ЛГБТ-спільноти не служать у лавах ЗСУ та не беруть участь у бойових діях не відповідає дійсності. У 2018 році в Україні створили об’єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права». Засновником цієї організації є тодішній доброволець батальйону «Донбас», а нині боєць 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Пилипенко, який зробив перший камінгаут як ветеран-учасник бойових дій.

У 2019 році ЛГБТ військові вперше пройшли колоною на Марші Рівності у Києві. Також у березні 2021 року об'єднання «Українські ЛГБТ військові за рівні права» оголосило про набір ЛГБТ-осіб, військових, фахівців, а також дружніх до ЛГБТ-спільноти осіб до лав однієї з мотопіхотних частин ЗСУ.

У разі прийняття законопроєкту про інститут реєстрованих партнерств дія документа поширюватиметься не лише на гомосексуальні, а й на гетеросексуальні пари. Однак реєстроване партнерство відрізняється від шлюбу.  Так партнери не змінюють прізвища, не можуть всиновлювати дітей та не обов'язково мають бути пов'язані романтичними стосунками. Як пояснював правозахисник Святослав Шеремет, батьківські права залишаються лише за біологічним батьком чи матірʼю, право опіки над дитиною надається другому партнеру лише на час перебування в партнерстві. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що ЄС програє у протистоянні з Росією. «Зростання інфляції та безробіття, неналагоджена  банківська система — ось результат політики Брюсселя в ЄС». Мовляв, економіка Європи «іде в прірву».

Над кейсом попрацювали фахівці проєкту EU vs Disinfo, які визначили, що теза про жахливу економічну ситуацію в західних країнах неправдива.  За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став поганим для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найоптимістичнішим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій. 

Крім того, у дослідженні Єльського університету детально розглянули вплив санкцій на російську економіку,  дійшовши висновку, що «санкції катастрофічно руйнують російську економіку».

Згідно з останніми даними Європейської комісії, економіка ЄС «стійко тримається та готова протистояти викликам, зокрема спричиненим війною Росії проти України».

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Зеленський почав останній «наступ на православ’я». Мовляв, «напад» на Києво-Печерську лавру та виселення священників свідчить про «сатаністські погляди української влади». 

За кейс взялися фахівці проєкту EU vs Disinfo, які пояснюють, що тема православної церкви в Україні загострилася після накладення на УПЦ МП санкцій Радою національної безпеки і оборони України, а також після розірвання права оренди частини приміщень Києво-Печерської лаври й низки обшуків і кримінальних справ проти священників. Російська пропаганда вважає такі дії України незаконними, однак не зважає на те, що загалом не має права втручатися у справи іншої суверенної держави. 

Україна «не захоплює» Києво-Печерську лавру, адже це завжди була державна власність. У 2013 році уряд Азарова передав приміщення Лаври в оренду УПЦ МП. Однак у 2022 році спеціальна комісія виявила, що УПЦ МП порушує умови договору оренди. Наприклад, на території Лаври велося незаконне будівництво та реконструкція історичних пам’яток. 

У такий спосіб пропаганда намагається переконати своїх споживачів у тому, що дії України суперечать релігійним канонам, а тому варто мобілізуватися й зі зброєю рятувати «канонічну православну церкву».

29 березня 2023 року закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та УПЦ МП. Представництво УПЦ МП має залишити Лавру, проте священнослужителі церкви відмовились виконувати рішення Мінкульту. 30 березня представники УПЦ МП провели у Лаврі богослужіння, яке транслювалося у прямому етері у соцмережах. Митрополит УПЦ МП Павло  поводився агресивно і погрожував побити палицею журналіста.

Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа. Мовляв, снаряд із збідненого урану не випромінює радіацію, але є дуже токсичним, адже його пил може потрапити в дихальні шляхи людини. Саме це на думку агітпропу є «брудною» ядерною бомбою, про використання якої російські пропагандисти писали ще навесні 2022 року.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. За словами аналітиків, цей меседж є частиною кремлівської дезінформаційної кампанії, яка нагнітає страх щодо використання ядерної зброї. У такий спосіб Росія прагне виставити Україну загрозою. Нібито саме через Україну й використання снарядів зі збідненим ураном станеться невиправне. Так агітпроп перекладає відповідальність за те, що вчиняє в Україні. Мовляв, агресором є сама Україна.

Однак снаряди зі збідненого урану не вважаються ядерною зброєю, й навіть так званою брудною.

«Вони не призначені для отруєння людей. Їх використовують через їхню здатність пробивати броню», — каже докторка Марина Мірон з Королівського коледжу Лондона. 

Збіднений уран має більшу щільність, ніж звичайна сталь: приблизно у 2,5 раза і приблизно в 1,5 раза щільніше свинцю. Саме це дає змогу танковому снаряду набирати більше обертів і ефективніше пробивати броню.

Така інформація з’явилася в російських пропагандистських медіа. Мовляв, використання снарядів, які Україні надає Велика Британія, є злочином проти людства й планети. У повідомленнях додають, що використання таких снарядів є неприпустимим і аморальним.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. За їхніми даними, такий меседж є частиною дезінформаційної кампанії Кремля проти постачання в Україну збідненого урану. 

Однак снаряди зі збідненим ураном, які Велика Британія надсилає в Україну, не заборонені жодною міжнародною угодою. Також злочини проти людства традиційно визначаються та переслідуються Міжнародним кримінальним судом (вбивство, винищення, поневолення, депортація, масове систематичне зґвалтування та сексуальне поневолення під час війни тощо). Застосування снарядів зі збідненого урану не можна вважати одним зі злочинів проти людства. У 2007 році Генеральна Асамблея ООН розпочала дослідження, щоб з’ясувати вплив зброї зі збідненим ураном на здоров’я людини. Науковий комітет ООН з вивчення впливу атомної радіації (UNSCEAR) виявив, що  вплив збідненого урану не спричинив значних отруєнь.

За допомогою таких меседжів російська пропаганда прагне виставити агресором саме Україну. Мовляв, саме Україна порушує правила ведення війни, використовує заборонену зброю, яка може спричинити катастрофу, а країни Заходу, зокрема, Велика Британія, лише допомагають їй.

Такі повідомлення з’явилися в російських пропагандистських медіа. Їхні автори стверджують, що санкції проти Росії нібито не працюють і все свідчить про те, що санкції досягли свого піку чи дна. Мовляв, на Заході в розпачі через неефективність санкцій, тому Міжнародний кримінальний суд і видав ордер на арешт Володимира Путіна.  

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Аналітики переконані: меседжі, що санкції не працюють, є елементом стратегії Росії, яка хоче уникнути відповідальності за власні воєнні злочини. Меседжі про те, що санкції Заходу не працюють, з’явилися в інформаційному просторі ще навесні минулого року. Тоді пропагандисти запевняли аудиторію, що санкції шкодять країнам, які їх накладають більше, ніж самій Росії. Мовляв, через ці санкції як Україна, так і країни ЄС взимку замерзнуть. Натомість у росіян все буде добре.

Західні експерти й справді досліджують ефективність санкцій. Однак ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна не є ескалацією тиску Заходу на Росію через те, що санкції нібито не працюють. Ордер на арешт видали у справі щодо депортації українських дітей до Росії. Тобто Європейський Союз висловив підтримку розслідуванням прокурора МКС.

У словацьких медіа з’явилися кремлівські пропагандистські меседжі, що після передання Україні винищувачів МІГ-29 Словаччина буде втягнута у війну з Росією. Мовляв, Словаччина втратить частину свого оборонного потенціалу, віддавши літаки Україні. За словами окремих словацьких політиків, із неназваних джерел їм відомо, що щонайменше «чотири літаки в бойовому стані, а решта ремонтуються у дві зміни». Це — маніпулятивні меседжі.

Команда словацького проєкту боротьби з дезінформацією Infosecurity.sk дослідила, що передання МІГів Україні не означає втягування Словаччини у війну. Йдеться лише про акт військової допомоги, яку надають десятки інших держав. За словами виконувача обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, «літаки вже багато місяців не перебувають на озброєнні, країна не має достатньо пілотів, а обслуговувати їх нікому, тому що російських інженерів Словаччина більше не запрошуватиме». Тобто передання МІГів Україні не має жодних негативних наслідків для Словаччини. Щобільше, держава отримає нові винищувачі замість переданих Україні. 

Поширюючи такі меседжі у європейських країнах, російський агітпроп прагне сповільнити чи зупинити постачання зброї до України, налаштовуючи суспільну думку у країнах-партнерах проти нашої держави. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» вже писав щодо маніпуляцій навколо теми передання Польщею та Словаччиною літаків для України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що наразі триває занепад міжнародних інституцій, адже вони некомпетентні у своїх рішеннях. Автори повідомлень додають, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, але цій організації «не варто довіряти».

За кейс взялися фахівці проєкту EU vs Disinfo, які дослідили, що міжнародний кримінальний суд — постійний світовий суд у справах про воєнні злочини. Його створили згідно з Римським статутом, угодою, яку ратифікували всі держави ЄС. Росія підписала Римський статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році після того, як Міжнародний кримінальний суд кваліфікував російську анексію українського Криму збройним конфліктом. Тобто ця організація цілком легітимна та компетентна в межах своїх повноважень. Згідно з рішенням суду країни, які підписали та ратифікували статут, підпорядковуються рішенню суддів. Станом на сьогодні 123 держави є учасницями Римського статуту. 

Україна підписала Римський статут, але його не ратифікувала. Однак Римський статут передбачає можливість, що навіть без ратифікації держава в певних справах може визнати юрисдикцію МКС. Тобто відповідно до Статуту, вже зараз і в повному обсязі Міжнародний кримінальний суд має право на притягнення до відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні окупантами на території України. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Рада Безпеки ООН відмовила у допущенні на засідання представника окупаційної влади, так званої «омбудсменки “ДНР”» Дар’ї Морозової. Відтак, автори почали ширити тези про те, що «ООН не сприймає жителів Донбасу за людей», а також  «Заходу начхати на страждання жителів Донбасу». Водночас автори наголошують, що в ООН буцімто не хочуть слухати «з перших вуст інформацію про катастрофічну гуманітарну ситуацію на Донбасі».

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що відмова Ради безпеки ООН у допущенні на засідання так званої «омбудсменки “ДНР”» не має нічого спільного нібито з «русофобією» чи «відмовою Заходу дізнатися про проблеми» мешканців на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Рада Безпеки ООН 17 березня проголосувала проти участі в засіданні представниці окупаційної влади в Україні через нелегітимність такої посади. «Омбудсмен “ДНР”» — це фіктивна посада, як і несправжнє, не визнане багатьма країнами світу політичне утворення. Аналітики наголошують, що представники окупаційної влади намагаються легітимізувати кремлівські «референдуми», які проводили під дулами автоматів на захоплених українських територіях. 

Саме Росія відповідальна за гуманітарну ситуацію, яка склалася на тимчасово окупованих територіях України у зв’язку з російською агресією. Україна відкрита для міжнародних слідчих комісій та на відміну від Росії всіляко сприяє розслідуванню злочинів, скоєних під час війни.

Нагадаємо, та аналітики «Детектора медіа» нещодавно аналізували кейс, у якому йшлося, що так звана російська «евакуація» українських дітей нібито «не є воєнним злочином». 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, часто публікують меседжі, що збігаються з позицією конспірологів щодо низки світових подій. Цього разу вони стверджують, що війна в Україні — це початок третьої світової війни у межах плану світових еліт зі знищення людства. Таких повідомлень стало більше після нещодавніх заяв Білла Гейтса щодо пандемії COVID-19.

У цьому разі конспірологи посилаються на теорію «таємного світового уряду», що охоплює бізнесменів та найбагатших людей світу. Вони нібито керують главами держав, щоб поширювати свої ідеї, та іноді вдаються до реалізації «масштабних планів». Ними часто називають пандемії, війни, великі стихійні лиха тощо. 

Зараз фанати теорій змов ставлять пандемію коронавірусу та війну проти України в один ланцюг, називаючи їх етапами «плану знищення людства». Мовляв, планету закрили на рік, нашпигували вакцинами, але цього було мало, тому треба всіх добити війною. Мету таких планів пропагандисти виокремлюють з теорії «золотого мільярда» — буцімто на планеті має залишитися лише один мільярд найвитривалішого населення, що змогло пережити усі ці перипетії.  

У такий спосіб російські пропагандисти знецінюють трагедії цих подій та намагаються перекласти відповідальність з агресора на жертву агресії. Мовляв, ми — лише пішки у цій грі, а війну почали західні еліти. Втім закордонний досвід показує, що таке поглиблення відірваності від реальності може містити небезпеку. Зокрема, у Сполучених Штатах зафіксовано випадки, коли фанати теорій змов намагалися вбити їх фігурантів. 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито майбутнє покоління українців уже втрачено. Мовляв, навіть по телебаченню найменших українців тепер вчать, що повітряна тривога — це норма життя, до якої треба звикати. Таку реакцію пропагандистів спричинила нещодавня поява тіктокера Ігоря Корчагіна (Руханкомена) в етері програми «Сніданок з 1+1» із живим виконанням його дитячої руханки «Скоро перемога». 

В офіційному релізі треку на ютубі зазначено, що це — дитяча пісня. У тексті треку розповідається про важливість спокою під час повітряної тривоги, порядок дій, необхідних під час сигналу, перелік предметів, які важливо взяти з собою в укриття. У пісні також згадуються Збройні сили України: «Я вірю в ЗСУ, а значить, скоро перемога». В ефірі телеканалу «1+1» її було презентовано спільно з руханкою, що допомагає запамʼятати правила цивільної безпеки. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть деморалізувати українське суспільство. Мовляв, треба негайно припинити війну та здатись, бо наших дітей перетворюють у мучеників і забирають у них дитинство. Крім того, насміхаючись з дитячої руханки, вони хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. Втім причиною того, що українські діти слухають пісні про повітряну тривогу, є війна Росії проти України. 

Пропагандисти активізували свою підтримку китайському уряду та його лідерові Сі Цзіньпіню після його візиту до Москви. Нібито у Китаю є конкретний план щодо примирення Росії та України, і він є найкращим можливим рішенням у ситуації. «Детектор медіа» проаналізував матеріали російських медіа й виокремив кілька меседжів щодо ролі Китаю у війні проти України. 

1. Китай повинен здійснити революцію в Україні, але для цього він має знищити Захід своєю військовою силою.

Пропагандисти стверджують, що нібито розмовляти з президентом України Володимиром Зеленським про мир немає сенсу, оскільки він — маріонетка США. У Сполучених Штатів нібито метою є не мир, а світове правління, бо для безпеки США добре, якщо небезпечно у всіх інших державах. У такий спосіб пропагандисти намагаються знецінити український уряд та зусилля Заходу з допомоги Україні. Мовляв, хто завгодно може вирішувати долю України, окрім самих українців, бо вони на це нездатні. На додаток до цього автори подібних дописів повторюють радянські кальки щодо «зовнішнього ворога», який хоче знищити увесь світ та «героїчний» СРСР, що «охороняє» світ від тотальної катастрофи.

2. Перемовини з Росією з ініціативи Китаю про перемирʼя в Україні — це поразка США. Вони програють у такий спосіб і Китаю, і Росії.

Пропагандисти вкотре приписують Росії уявні досягнення. Однак досвід свідчить, що Китай використовує війну проти України у власних інтересах і розглядає Росію як одну з її сторін, водночас дистанціюючи себе від війни у публічному полі. Крім того, автори таких дописів стверджують, що якщо Китаю вдасться реалізувати свій мирний план, то почнеться внутрішній розпад США. У такому разі ми можемо говорити про вигадки та видавання бажаного за дійсне. 

3. Метою Китаю у посередництві є моральна перемога над США

Пропагандисти намагаються знецінити Захід та його силу, описуючи «мирний план» Китаю як доктрину нового світового порядку, повторюючи меседжі Володимира Путіна про «багатополярний світ». Саме у цьому, на їхню думку, і полягає «пастка для США». Крім того, російський агітпроп у цьому сенсі використовує одну з головних тактик радянської пропаганди — наполягання на «моральний занепад» Заходу та «духовне піднесення» СРСР, а тепер  дружнього комуністичного Китаю. 

Досвід щодо нещодавніх військових конфліктів у світі показує, що посередництво є делікатним процесом, який потребує готовності країни-посередника до гнучкості та деталізованої роботи над врегулюванням конфлікту. Поки що зарано говорити про Китай як посередника — факт презентації мирного плану не обовʼязково означає готовність до такої ролі. Тому ми маємо справу з підміною понять у виконанні російських пропагандистів. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що так звана «евакуація» українських дітей із зони бойових дій та подальше їхнє переміщення до Росії нібито не може вважатися воєнним злочином.  

За цей кейс взялися фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що така теза неправдива. Насправді це не «евакуація», а депортація українців. Тобто Росія підмінює терміни й називає вимушену депортацію «порятунком». Натомість люди не повертаються, а надто можуть зникнути безвісти. Зокрема, діти. Водночас міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт, в якому наведено результати розслідування російської агресії проти України. У звіті описані воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. За межами Росії Путіна мають заарештувати та передати до суду.

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з решти окупованих територій України. Зокрема, дітей вивозили з Херсонщини. Станом на 29 грудня відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що «колективний Захід» змусив керівництво Сербії підписати угоду про нормалізацію відносин з Косово. Нібито президент Сербії Александр Вучич заявив, що Сербія «зазнала великого тиску під час переговорів». 

За кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo, які дослідили, що Європейський Союз представив обом сторонам пропозицію щодо нормалізації відносин, з якою керівництво країн погодилися. Косово та Сербія погодилися керуватися цілями та принципами, викладеними в Статуті ООН, насамперед принципами суверенної рівності всіх держав, поваги до їхньої незалежності, автономії та територіальної цілісності, права на самовизначення, захисту прав людини та недискримінації. Водночас будь-які суперечки між собою вони обіцяють розв'язувати винятково у мирний спосіб. Як кажуть аналітики, усі пропозиції сербської та косовської сторони були враховані. Тож про жодне «примушення» не йдеться.

Поширюючи цей меседж, пропагандисти хочуть дискредитувати керівників країн Заходу, які нібито вдаються до шантажу й відкритих погроз. Водночас підживлюють наратив про існування так званого «Колективного Заходу», який об’єднався проти багатьох країн,  зокрема Сербії.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» аналізував маніпуляцію, у якій стверджували, що Президент Сербії заявив, що Захід «погрожуючи та шантажуючи», змушує його долучитися до санкцій проти Росії. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські військові заморожують чоловіче сім’я за допомогою методу кріоконсервації. Як пояснюють автори повідомлень, це сплановано для «виведення армії українців із підвищеним рівнем русофобії».

За цей кейс взялися аналітики проєкту VoxCheck, які дослідили, що з 2014 року кріоконсервація стала популярною серед українських військовослужбовців. Після початку широкомасштабного вторгнення кількість охочих збільшилася. Деякі клініки пропонують безплатну кріоконсервацію для військових. Однак немає підтверджених даних, що завдяки цьому можна вивести цілу «армію» українців з підвищеним рівнем русофобії. Це конспірологічна теорія російської пропаганди, оскільки завдяки методу кріоконсервації не виводять «особливий тип людей», а заморожують чоловічі сперматозоїди у рідкому азоті для подальшого штучного запліднення «у пробірці».

Зберігання заморожених сперматозоїдів  не обмежено в часі. Здебільшого замороження чоловічої сперми асоціюють із процедурою екстракорпорального запліднення.  Це певний метод лікування безпліддя, тобто запліднення «у пробірці». Утім, кріоконсервацію ще радять провести перед хіміотерапією та операціями, які можуть вплинути на репродуктивну функцію людини. Кріоконсервацію можна провести не лише чоловікам, а й жінкам (замороження яйцеклітин).