Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що гасло «Слава Україні!» — нацистське, і його дотепер використовують українці, прославляючи так «нацизм». Про це заявила представниця МЗС Росії Марія Захарова у відповідь на зустріч Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Олафом Шольцом 15 травня. Під час брифінгу канцлер вигукнув «Слава Україні!».

Над кейсом попрацювали фахівці проєкту StopFake, які пояснили, що гасло «Слава Україні!» не є «нацистським гаслом». Історики фіксували використання українським національним рухом вітання «Слава Україні!» принаймні з кінця XIX ст. Крім того, масово почали вживати «Слава Україні!» під час української революції у період 1917-1921 років. Згодом це вітання запровадили в Армії УНР. А на Других великих зборах ОУН (під проводом Степана Бандери) в 1941 році затвердили постанову, в якій до вітання «Слава Україні!» додавалася обов’язкова відповідь: «Героям слава!». Саме ця формула й функціонує дотепер. З 2018 року гасло також використовують ЗСУ та Національна поліція України. Тобто жодного стосунку до так званого нацизму воно не має. Тим більше, це гасло існувало задовго до створення ОУН. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти вкотре спекулюють на темі українського націоналізму й перекручують це на «нацизм». Нібито бути українцем — це вже підстава отримати звинувачення в нацизмі з боку росіян. Нещодавно ми спростували подібний кейс, у якому йшлося, що Зеленський нібито одягнув джемпер із вишитим гербом ОУН, хоча це був український герб. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Згідно з нею, владні органи повідомляють про те, як в українців зменшилися «антиросійські» настрої. Мовляв, українці «раді» обстрілам та поступово намагаються перейти на російський бік. Автори додають, що, звісно «ситуація» кардинально не змінилася, адже Зеленський повсякчас тримає українців у своїх «пазурях» і підживлює ненависть до росіян, упроваджуючи політику «русофобії». 

Зазначена теза безпідставна. По-перше, органи влади не виходили з такою заявою і навіть не публікували якогось дослідження, яке могло б свідчити про зміну настроїв. Водночас пропагандисти кажуть про протилежне, щоб підсвідомо підштовхнути українців до «примирення». Нібито якщо більшість уже ставиться добре до росіян, то варто «все забути». До того ж вони ще наголошують на політиці так званої русофобії, яку начебто впроваджує Зеленський, щоб українці ставилися погано до росіян. Утім, і без жодної політичної кампанії «русофобії» зрозуміло, що росіяни — агресори, які щодня коять воєнні злочини проти мирних українців. Українські міста, містечка й села знищують, а людей — вбивають та ґвалтують. Так звана русофобія — це пряма реакція на нелюдські дії Росії проти України та українців. 

Крім того, за результатами соціологічного опитування групи «Рейтинг», проведеного в серпні 2022 року, 81% українців негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 року таких було 69%, у квітні 2021 – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно. Тобто про зменшення «антиросійських» настроїв не йдеться, рівень негативного ставлення до росіян лише збільшився в умовах повномасштабної війни.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в їх російському сегменті. У повідомленнях ідеться, що російська мова на 400 років старша за українську, яка взагалі виникла в XVI–XVII століттях під впливом польської мови.

Цей кейс розглянули фактчекери проєкту Myth Detector, які пояснили, що така теза — безпідставна. Українська мова походить від праслов’янської мови, яка зародилася на території Київської Русі. Хоча розвиток української гальмувався аж до XVIII століття, її основи закладено дуже давно. Східнослов’янська мовна група утворилася в XIII столітті після розпаду Київської Русі. Тоді відбувся поділ на українську, білоруську та російську мови. Вони формувалися паралельно у свій час. 

Польська мова належить до західнослов'янської мовної групи, і українська не може від неї походити. Звісно, деякий період українська мова не мала великого простору для розвитку, оскільки її народ-носій впродовж більшості своєї історії був політично залежний від чужих держав (Росії, Речі Посполитої). Як і польська, так і російська здійснили значний вплив на українську. 

Агітпроп уже не вперше натякає на «штучність» української мови, яка начебто  походить від російської/польської чи взагалі є «діалектом». У такий спосіб Москва прагне ментально об’єднати українців із росіянами, мовляв, у нас єдині мова, традиції та звичаї, тож усі ледь не «кровні брати й сестри». 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, 17 травня повідомили, що в Одесі пролунало орієнтовно 10 вибухів, були «прильоти у військові об’єкти». За словами телеграм-анонімів, «росіяни зрозуміли, що в Одесі немає хорошого ППО, усе в Київ потягнули», і тому атакують саме це місто.

Проте такі висновки безпідставні. З 17 на 18 травня Росія запустила 30 крилатих ракет, з яких 29 було знищено силами ППО. Про це заявили Повітряні сили ЗС України. Також в ефірі телемарафону «Єдині новини» речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат розповів, що під час сьогоднішнього ракетного удару над Одещиною було збито 8 ракет. Це спростовує меседж про те, що все ППО встановили в Києві.

Юрій Ігнат зазначив: «Столицю атакують найчастіше, тому й це місто, очевидно, потребує більше захисту». Також додав про «східні та північні регіони — там теж дуже серйозний вектор роботи й там також працює протиповітряна оборона. Тому ми розподіляємо наші сили там, де це найбільш необхідно».

Поширюючи такий меседж, агітпроп намагається залякати українців, викликати недовіру до влади та розколоти суспільство. Мовляв, кількості ППО не вистачає для того, щоб закрити всю Україну, отже, українська влада визначає «більш та менш важливі» області.

Пропагандисти поширюють цей меседж уже не вперше. Раніше його просували в телеграм-каналах Миколаївщини, Одещини та Харківщини. У жовтні 2022 року «Детектор медіа» розповідав про меседж, що з Івано-Франківщини та Львівщини забрали ППО, а Київ та Дніпро «надміру» захищені, бо вони «більш стратегічно важливі» для влади.

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику, зʼявилося повідомлення, що західні партнери втомилися від війни в Україні. І підтвердженням цьому є нібито те, що велику кількість вимог закордонні політики начебто «пропускають повз вуха» або взагалі відмовляються виконувати. Також автори меседжів називають візити Зеленського в Рим, Париж та Берлін невдалими. За словами телеграм-анонімів, єдиним упевненим партнером України лишається Велика Британія.

Насправді ж такі висновки безпідставні. Під час візиту до Берліна 14 травня 2023 року президент України і канцлер Німеччини виступили зі спільною декларацією. Також Німеччина оголосила про великий пакет допомоги. Федеральний канцлер Олаф Шольц написав у твіттері, що «Німеччина надає новий пакет військової допомоги загальною вартістю 2,7 мільярда євро, в тому числі — подальші бойові танки Leopard-1, БМП Marder та системи ППО Iris-T». 

13 травня під час зустрічі в Римі президент України та голова Ради міністрів Італійської Республіки виступили зі спільною декларацією. «У межах НАТО Італія продовжує зосереджуватися на безпосередній підтримці України, сприяючи значному розширенню Комплексного пакету допомоги НАТО Україні», — йдеться в декларації.

Під час зустрічі в Парижі 14 травня 2023 року Франція також підписала декларацію щодо підтримки руху України в НАТО. Зокрема, у декларації йдеться, що «Франція продовжує надавати рішучу підтримку зміцненню спроможності України захищатися та нагадує, що Україна має право обирати власні заходи безпеки».

Однак поширюючи такі меседжі, пропагандисти хочуть показати, що підтримка міжнародних партнерів ослабла, вони втомилися надавати допомогу Україні, та знецінюють результати закордонного візиту. Така риторика потрібна агітпропу, щоб деморалізувати українців; переконати, що невдовзі Україні ніхто не допомагатиме, тож вона залишиться одна в боротьбі проти Росії.

Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що Зеленський продав Україну західному фонду.

В анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, зʼявилися повідомлення, де можна знайти фото, зроблене в Харкові. На ньому зображена черга по безкоштовні обіди. Пропагандисти стверджують: Харків охоплений голодом, а їжі на всіх не вистачить. 

Хоч ситуація і не є такою гарною, як за мирних часів, подібні повідомлення навмисно її драматизують. Ба більше, навіть якщо є люди, що страждають від проблеми голоду, її спричинила саме агресія Росії. 

Пропагандисти постійно намагаються перебільшувати масштаб проблем в Україні, щоб показати нездатність української влади впоратися з кризовою ситуацією. У такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність з агресора на жертву агресії та схилити її до поступок. Мовляв, українці розуміють, що «київський режим» ні на що не спроможний, тому треба припинити їхні страждання та закінчити війну на російських умовах. Однак проблеми з постачанням їжі, підвищення рівня інфляції, нижчі врожаї є наслідками російської війни проти України, і саме Росія має нести за це відповідальність. 

В анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, зʼявилися повідомлення з фото, зробленим нібито в Камʼянці-Подільському, на якому при вході до веломайстерні написано, що «прихожан УПЦ МП» у ній не обслуговують. Поруч із ним пропагандисти додають фото оголошення на телефонній будці в Мюнхені в часи Третього рейху, що забороняє євреям користуватися телефоном. Пропагандисти стверджують: це ще один доказ того, що українці стали неонацистами. 

Під час спроби пошуку зображення нібито з Камʼянця-Подільського, яке публікують у таких дописах, його можна знайти лише у проросійських твіттер-акаунтах та реддіт-тредах. Знайти його в соцмережах неможливо. Відповідно, його достовірність є сумнівною, а першоджерело — незрозумілим. 

Цей меседж використовується не вперше. У такий спосіб пропагандисти хочуть виправдати злочини росіян та агресію проти України загалом. Мовляв, тому й кажуть про денацифікацію. Ототожнювання «утисків» прибічників УПЦ МП з геноцидом євреїв також знецінює масштаб трагедії часів Другої світової війни. 

Пропагандисти постійно поширюють інформацію на тему УПЦ МП, вигадуючи різні фейки. Зокрема, «Детектор медіа» писав про «почорнілі хрести» у храмі Києво-Печерської лаври через «богохульство українців». 

Цю тезу аналітикині й аналітики «Детектора медіа» неодноразово помічали під час моніторингу соціальних мереж, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Знову меседж виник в інфопросторі як реакція на інтерв’ю президента України для американського видання The Washington Post, у якому він заявив: «якщо матимемо воєнний стан, ми не зможемо провести вибори. Конституція забороняє проведення будь-яких виборів під час воєнного стану».

Російський агітпроп не дарма піднімає тему виборів в Україні, адже в самій Росії зараз гарячково намагаються знайти спосіб провести вибори на окупованих українських територіях — ОРДЛО, Херсонщині, Запоріжжі, де, за версією РФ, з жовтня 2022 року діє воєнний стан. 

Парламентські вибори в Україні мали би відбутися 29 жовтня 2023 року. Однак після оголошення воєнного стану, відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вибори президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування проводити заборонено. Для проведення виборів потрібно або оголосити про завершення воєнного стану, або ж внести відповідні зміни до українського законодавства та отримати згоду Конституційного Суду про легальність проведення виборів в умовах воєнного стану.

Активні воєнні дії та постійні атаки росіян на мирні міста і села України унеможливлюють акт волевиявлення — виборчі дільниці можуть стати легкою ціллю для російських ракет чи дронів. До того ж частина територіальних громад перебувають в окупації, тож потенційні вибори не врахували би голосів тамтешніх жителів. Мільйони українців зараз поза межами країни, і якщо проблема браку дільниць у закордонного виборчого округу виникала й раніше, то зараз процес голосування був би просто неможливим. Також постає проблема актуальності списків виборців через збільшення кількості ВПО. Окреме питання — українські виборці, які опинилися на території Росії. З міркувань безпеки Україна ліквідувала всі свої виборчі дільниці в РФ ще у 2018 році. Чи вдасться цій категорії громадян потрапити до посольств у Грузії, Казахстані або Фінляндії, щоби проголосувати, — питання відкрите. Окрім цього, у країну, що воює, навряд чи зможе приїхати достатня кількість міжнародних спостерігачів. Ба більше, вибори — це мільярди, витрачені з державної казни, з якої в нинішніх реаліях чи не половина йде на війну. Врешті, під час воєнного стану свобода слова та інформації може обмежуватися значно більше, ніж у мирний період. Росіяни чудово знають про ці аргументи, та все одно вдаються до тактики підміни понять. Мовляв, вибори неможливі не через повномасштабний напад Росії на Україну, а через особисту примху Зеленського. Буцімто він навмисно гальмує різні процеси, перешкоджає проведенню виборів, щоб залишитися при владі. Однак насправді відтермінуванню виборів в Україні сприяє якраз Росія, яка продовжує вести активні бойові дії проти неї. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що після початку «воєнної операції» українське керівництво закликало молодь та дітей утікати від війни у Європу. Мовляв, там вони зможуть знайти притулок чи опікунів. За словами авторів повідомлень, тепер європейці використовують юнаків та юначок як робочу силу й не спішать повертати дітей на рідні землі. 

Фактчекери EU vs Disinfo взялися за цей кейс і пояснили, що Європа не «викрадає» українських дітей, а навпаки — допомагає адаптуватися в новому середовищі, надає ресурси для навчання та спокійного життя. Всі українці, які втекли від війни, можуть отримати статус біженця. І діти, і сім’ї також. Європейські країни надають притулок, а люди можуть повернутися у будь-яких час без обмежень щодо пересування. Тобто ЄС не займається чи то «депортацією», чи то «викраденням».

Натомість Росія якраз-таки депортує українських дітей з тимчасово окупованих територій. Вона це називає порятунком, утім це лише підміна понять. Міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт з результатами розслідування російської агресії проти України. У звіті наведено воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це є справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. 

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з інших окупованих територій України, зокрема з Херсонщини. Станом на 29 грудня 2022 року відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут.

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, повідомляють, що Володимир Зеленський продав Україну, уклавши угоду з американською компанією BlackRock. У повідомленнях ідеться, що відтепер ця компанія нібито володіє «найбільшими підприємствами України, які було “націоналізовано” в українських олігархів». 

На кейс звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій. Меседж виник на тлі новин, що український уряд почав співпрацювати з найбільшою у світі інвестиційною компанією BlackRock. Однак насправді йдеться не про продаж України західному фонду, а про цінну співпрацю, завдяки якій в майбутньому наша країна зможе залучати іноземні інвестиції для відновлення своєї економіки після перемоги. Але основні фінансові витрати візьме на себе Україна. Залучені кошти спрямують на розвиток сільського господарства, енергетики, інфраструктури, виробництва, інформаційних технологій.

Поширюючи цей меседж, пропагандисти намагаються дискредитувати українську владу в очах українців та ще раз наголосити, що Україна залежить від Заходу. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що Україна — інструмент Заходу для підриву російської державності.

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику, просувають тезу, що людям краще емігрувати з України, адже життя тут ставатиме тільки гіршим, особливо після війни. Як приклад вони додають скриншот допису української письменниці Лариси Ніцой, де вона «засудила пораненого бійця ЗСУ за те, що він російською сказав “дякую”». А також відео, де перехожі роблять зауваження за прослуховування російської музики. Мовляв, після війни всі «неадекватні українці» так поводитимуться і знущатимуться з «адекватних». 

У телеграм-каналах також пишуть, що «якщо ви не збираєтеся носити в ресторані вишиванку або не говорите державною, то у вас інколи будуть виникати такі незручні ситуації».

Проте зауваження через використання російської мови в побуті — це не причина виїжджати за кордон. В Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, а тим паче у приватному спілкуванні. Також Верховна Рада підтримала законопроєкт про часткову заборону російської музики у громадському транспорті та публічних місцях, проте вона не стосується співаків, що входять до Переліку музичних виконавців, які засуджують війну проти України.

Поширюючи такі меседжі, пропагандисти вкотре намагаються розпалити ворожнечу через «мовне питання», дискримінацію російськомовних українців та розколоти українське суспільство. Також такі меседжі допомагають агітпропу створювати для українців образ нестерпних радикалів, які готові знущатися з усіх, хто не погоджується з їхньою думкою. Цей радикальний образ став одним із елементів виправдальної риторики Росії. Мовляв, росіяни напали, щоб врятувати російськомовних тощо. До слова, раніше пропагандисти поширювали меседж, що в Україні почалася війна через заборону російської мови.

Пропагандисти поширюють меседж, нібито США набрехали про зливи планів Кремля щодо країн Балтії. Вони стверджують: США це зробили, щоб відвернути увагу від зливу документів з Пентагону. Саме Штати нібито наганяють русофобську істерію у країнах Балтії.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. Вони зазначають, що це реакція пропагандистів на розслідування LRT, Delfi Estonia, Expressen, Centre “Dossier”, The Kyiv Independent, NDR, Frontstory.pl, Suddeutsche Zeitung, VSquare, WDR, Yahoo News і Re:Baltica. Журналісти цих медіа зʼясували, що російські високопосадовці планують збільшити свій вплив у країнах Балтії за допомогою різних стратегій. Плани були створені ще до повномасштабного вторгнення в Україну. 

Аналітики ресурсу наголошують, що немає жодних доказів того, що США стоять за витоком інформації, яку використали у розслідуванні. Крім того, на їхню думку, у США немає логічних приводів для відвертання уваги від зливів документів з Пентагону, оскільки підозрюваного у справі вже заарештували.

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини росіян на «колективний Захід». Мовляв, йому України мало, то тепер «розкачує» і Балтію. Крім того, агітпроп змальовує країни Балтії як «маріонеток Заходу» саме з використанням цього меседжу. 

Пропагандисти поширюють меседж, що «київський режим» нібито має на меті зібрати навколо себе нацистську еліту, а єдиним способом боротьби з ним є знищення всіх військових і техніки, яку використають у контрнаступі. Крім того, агітпроп відкрито закликає до повалення української влади зі згаданих вище причин. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. Вони помітили, що меседж насправді регулярно повторюється у російському агітпропі. Міф про «нацистську Україну» лежить в основі російської дезінформації ще з 2013-2014 років, коли в такий спосіб намагалися дискредитувати протестувальників на Євромайдані. Насправді ж праворадикальні групи не отримали великої популярності ані під час Євромайдану, ані під час парламентських виборів 2019 року. 

Крім того, у 2015 році в Україні ухвалили закон, що засуджує нацистську та комуністичну ідеології. Закон забороняє публічне використання та пропаганду нацистських та комуністичних символів. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть виправдати злочини росіян. Мовляв, Росія захищає світ від навали неонацизму. Втім, праворадикальні групи не мають значного політичного чи суспільного впливу в Україні.

Пропагандисти поширюють меседж, нібито українське зерно «зламало» Європейський Союз і структуру розподілу праці в ньому. Вони додають, що Європейська Комісія загрузла у перемовинах та лобіює позицію багатих країн Західної Європи. 

На цей меседж звернули увагу в проєкті EUvsDisinfo. Фахівці проєкту стверджують, що насправді ЄС працює спільно з Україною над вирішенням цієї ситуації. У варіантах розвʼязання намагаються врахувати як потреби України, так і потребу ЄС експортувати зерно власних країн-членкинь. Експорт з ЄС грає важливу роль у втриманні цін на харчові продукти на нижчому рівні. Після консультацій із Єврокомісією, 21 квітня Румунія та Польща зняли заборону на імпорт українських зернових. Аналітики проєкту наголошують, що ЄС вживає різних заходів для експорту українського зерна, зокрема через «коридори солідарності» та Чорноморську зернову ініціативу. 

Цей меседж є частиною масштабної інформаційної кампанії росіян проти ЄС. У її рамках пропагандисти поширюють меседжі, згідно з якими ЄС «розвалюється» на очах. У такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність за агресію та її наслідки з агресора на жертву і тих, хто їй допомагає. Фахівці проєкту наголошують, що саме Росія є винною у «харчовій кризі», яка склалася через логістичні проблеми, спричинені війною проти України. Крім того, саме Росія хоче знищити український агроринок, завдаючи аграріям мільярдних збитків. 

Пропагандисти поширюють меседж, нібито 2 травня 2014 року «нацистські угруповання» організували «жорстоке спалення» протестувальників у Будинку профспілок в Одесі та в такий спосіб убили 48 осіб. 

На нього звернули увагу в проєкті EUvsDisinfo. Фахівці проєкту стверджують, що судовий процес, який чітко визначав би відповідальних за події 2 травня 2014 року в Одесі, ще не відбувся. На цей момент відомо про 5 судових справ і 3 відкритих розслідування, повʼязаних із подіями. Крім того, справжню хронологію подій можна простежити за репортажами The Guardian та DW. Аналітики проєкту також рекомендують переглянути документальний фільм «2 травня. Без міфів» для кращого розуміння подій, що тоді сталися в Одесі.

Вони наголошують, що цей меседж не є новим і часто повторюється на річницю трагедії. У такий спосіб пропагандисти хочуть створити стереотип про «українців-нацистів» та виправдати злочини Росії, перекладаючи відповідальність з агресора на жертву агресії. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що «Гвардія наступу» — це «група ухилянтів для захисту режиму Зеленського». Мовляв, бригади «Гвардії наступу» підпорядковані МВС, а отже, вони захищатимуть українських високопосадовців від цивільних людей та від ЗСУ. Нібито «Гвардія наступу» працюватиме в разі масових протестів українців, перешкоджаючи свободі слова.

На кейс звернули увагу фактчекери VoxCheck, які встановили, що бригади «Гвардії наступу» створені для ведення бойових дій. Оскільки нацгвардійці, поліцейські та прикордонники воювали на фронті й до повномасштабного вторгнення Росії. Головна ціль «Гвардії наступу» — сформувати штурмові бригади, які будуть звільняти українську територію. Наразі формується 9 бригад. Усі ці підрозділи брали участь у бойових діях, але під іншою назвою чи в іншій структурі. 

Тобто «Гвардія наступу», як і ЗСУ, служить Україні та українцям. Це не ініціатива «окремих високопосадовців» задля запровадження свого порядку денного. Військові, навпаки, захищають кожного українця й кожну українку, а не перешкоджають їхній свободі. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема, в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито після зустрічі з Володимиром Зеленським багато політиків «пішли у відставку або померли». До публікації автори додають фото політиків та військовослужбовців, які раніше зустрічались із Зеленським. Автори допису додають, що, наприклад, Сі Цзиньпін не хоче повторювати долю попередників й зустрічатись з очільником України через «прокляте рукостискання Зеленського».

Над кейсом попрацювали фахівці проєкту VoxCheck, які встановили, що твердження про «прокляте рукостискання Зеленського» — безпідставне.    Водночас на фото пропагандисти навели як і чинних військовослужбовців чи політиків, так і колишніх. Тобто немає «певної закономірності» між зустріччю з президентом та «подальшою долею» іншої людини. Наприклад, на фото зображені такі чинні політики: виконавчий президент Державного генерального резервного фонду Султанату Оман Абдулсалам аль-Муршиді, прем'єрка Естонії Кая Каллас тощо. Інші — залишалися на своїй посаді ще довго після зустрічі із Володимиром Зеленським.   

Тобто, відставка політиків не пов`язана з Зеленським, вони пішли у відставку з різних причин та у різний проміжок часу після зустрічі з Президентом України.  

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, Латвія надіслала своїх громадян воювати в Україні, бо Захід змусив її це зробити. Відповідно, Латвії байдужі її громадяни, а «західним володарям» — люди в Європі в цілому. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що Латвія не надсилала своїх солдатів воювати до України. Міністерство оборони Латвії стверджувало, що держава надіслала кількох своїх військових до країни, однак лише для того, щоб убезпечити будівлю латвійського посольства та майно. Латвія та інші західні країни не є безпосередніми учасниками війни, а допомагають Україні оборонятися від російської агресії згідно зі статтею 51 Статуту ООН. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть представити Латвію «іграшкою» Заходу. Мовляв, латвійський уряд так активно підтримує Україну, бо ним керує Захід. Подібні наративи, що стосуються не лише України, можна було побачити в російському агітпропі й раніше. Зокрема, раніше пропагандисти писали про те, що в Україні воює 20 тисяч польських солдатів і що 2,5 тисячі з них вже вбито. 

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький — ідіот, бо каже, що Україна має право завдавати ударів на російській території та відкрито недооцінює Росію. Вони додають, що роль Польщі у НАТО — стати першою жертвою умовної масштабної війни з застосуванням ядерної зброї. Оскільки на їхню думку Польща зникне за першої ж нагоди, «недорозвинений» Моравецький не має морального права робити подібні заяви. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що польський премʼєр говорив, що Україна справді має право завдавати ударів по території Росії, оскільки обороняє себе від агресії. Також додають, що, на його думку, Кремль нібито розуміє, що Росія програла б війну з НАТО. Згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці у стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивного антиросійського «відлюдника в межах НАТО», що буцімто є загрозою для російської безпеки. Окрім цього, меседж є прикладом російського військового та ядерного шантажу щодо країн НАТО. 

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, відродження мілітаристської Польщі стало головною метою теперішнього польського уряду. Нібито Захід вже давно підштовхує країну до цього і вже за кілька років Польща отримає американську тактичну ядерну зброю. У повідомленнях йдеться, що Польща нібито готується замінити Францію та Німеччину у ролі «американського спостерігача» над Європою. Крім того, буцімто вже є плани збільшення чисельності солдат у польській армії до 1,5 мільйона. і що у такий спосіб НАТО готує країну до початку війни проти Росії та Білорусі. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що теперішня модернізація польської армії та купівля нового озброєння є відповіддю Польщі на російську агресію проти України. Крім того, згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивну та войовничу «анти-Росію», що готова піти війною у будь-який момент. Крім того, вони також хочуть не лише перекласти відповідальність за дії Росії на треті сили, але й відвернути увагу від злочинів росіян. 

Пропагандисти поширюють у соцмережах меседж, що, мовляв, Україна вбиває мирних жителів, поки Росія намагається відбудувати зруйновані міста. Буцімто Росія хоче повернути «звільнені» території Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини до мирного життя, а Україна намагається спричинити на тих території гуманітарну катастрофу. Втім насправді це не так.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що Україна не вбиває цивільних, а обороняється від російської агресії. Крім того, Росія анексувала частину території України, чим порушила міжнародне право. Ба більше, саме Росія зруйнувала багато українських міст як, наприклад, Маріуполь. Росія продовжує обстрілювати цивільну інфраструктуру навіть у Запорізькій та Херсонській областях. 

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть виправдати агресію проти України та анексію українських територій. Крім того, поширюючи інформацію, що ЗСУ нібито використовують західну зброю «проти цивільних», вони також хочуть підірвати процес передання міжнародної допомоги для України. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомлення ідеться, що США головний «спонсор» російсько-української війни, тому що у Вашингтоні налякані можливістю Росії «повстати знову» як світовий лідер. Тож США використовують Україну як буфер задля власної безпеки. Утім, на долю України американським високопосадовцям «начхати». Через те вони ведуть «непряму» війну з Росією через Україну. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту EU vs Disinfo, які визначили, що така теза безпідставна. США не ведуть війну з Росією, оскільки не оголошували їй нічого. Напротивагу Росії, яка здійснила широкомасштабний наступ на території України, й вчиняє воєнні злочини щодня. Тож це Росія напала на Україну, а вона лише захищається за допомогою внутрішніх ресурсів та західної допомоги.

Захід, зокрема і США, підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою для ефективної самооборони країни відповідно до статті 51 Статуту ООН, щоб зупинити агресивну війну Росії проти України. А не через те, що «Захід веде війну проти Росії». 

Поширюючи цей меседж, пропагандисти підживлюють наратив щодо існування так званого «колективного Заходу», який об’єднався проти Росії задля її знищення.

Пропагандисти стверджують, нібито американські медіа та державні інституції не можуть називати евакуацію дітей із зони «бойових дій» процесом, що порушує міжнародне право. Мовляв, Росія справді піклується про цих дітей, а виїхали вони добровільно. Однак це — неправда і це підтверджують щонайменше кілька доказів.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони стверджують, що у Конвенції з прав дитини немає положень, які дозволяють під час війни вивозити дітей на територію країни-окупанта. Однак Росія порушила щонайменше статті 9, 10, 11, 14, 21, 29 Конвенції. Росія не лише вивозила дітей на свою територію без згоди їхніх батьків/опікунів/родичів і влади, але й силоміць перевиховувала їх, змушуючи відмовитися від власної культурної ідентичності та цінностей. Про це свідчать висловлювання вповноваженої з прав дитини Росії Марії Львової-Бєлової та наявність президентського гранту у Ростовській області на суму близько 3 мільйонів рублів для проєкту «Допомога дітям-сиротам Донбасу». Згідно з описом проєкту, його створено на допомогу українським дітям у проходженні «процесу зміни Батьківщини». 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої злочини на інших та знецінити масштаб трагедії. Однак свідчення жертв депортації силоміць перекреслюють їхні спроби — зокрема, викрадені діти стверджували, що їм погрожували інтернатом, а росіяни казали їм, що батьки відмовилися від них. Крім того, діти кажуть, що їх били металевими палицями та казали, що вони назавжди залишаться «дітьми Росії». Подібні дії є порушенням міжнародного права, що підтверджено виданням Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.

Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа, а також в турецьких медіа, які поширюють меседжі, співзвучні з меседжами російської пропаганди. У повідомленнях ішлося про так званий «брудний план» США щодо приведення до влади в Туреччині «Зеленського». Тобто нібито маріонеткового президента, який виконуватиме всі накази своїх кураторів, як буцімто це робить український президент. Автори повідомлень стверджують, що в такий спосіб Вашингтон розв'язуватиме конфлікти з Москвою на всіх можливих фронтах.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони наголошують, що це повторюваний прокремлівський дезінформаційний меседж, який ставить під сумнів українську державність і суверенітет. У таких повідомленнях автори не надають жодних доказів на підтвердження тверджень, висунутих у контексті неспровокованого російського вторгнення в Україну.

Ця дезінформаційна заява намагається очорнити Президента України як маріонетку Сполучених Штатів і Заходу. 

Однак Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна має дійовий уряд та економіку, вона є членом багатьох міжнародних організацій (наприклад, ООН, Рада Європи також учасником міжнародних угод). З більшістю країн Україна має двосторонні дипломатичні відносини.

Таку тезу поширюють російські пропагандистські медіа. Мовляв, в Європі немає свободи слова, адже там блокують російські медіа й «не дають суспільству чути альтернативну думку». У повідомленнях також як приклад наводили ситуацію, коли Верховний представник ЄС Жозеп Боррель зреагував на арешт Евана Гершковича в Росії, заявивши, що «журналісти повинні мати свободу роботи й право на захист». Пропагандисти у своїх повідомленнях запитують, чи збирається Боррель закликати до звільнення журналіста Джуліана Ассанжа, якого помістили у британську в'язницю за викриття воєнних злочинів США та НАТО.

Насправді меседж, що в країнах ЄС, як й у США немає свободи слова, не новий. Російський агітпроп просуває його час від часу, щоб усталити думку, що тамтешнім медіа вірити не варто, оскільки всі вони нібито маріонеткові та просувають єдину позицію урядів країн. У таких меседжах агітпроп застосовує тактику віддзеркалення: насправді відсутність свободи слова є якраз в Росії, де більшість медіа поширюють позицію уряду країни і є пропагандистськими.

На кейс в мережі звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Насправді порівняння американського журналіста Евана Гершковича, заарештованого в Росії 29 березня та звинуваченого в шпигунстві, з Джуліаном Ассанжем є типовим прийомом Whataboutism, риторичним прийомом для відвертання уваги. Еван Гершкович — журналіст WSJ, якого незаконно затримали в Росії. ЄС засудив його затримання, а генсек «Репортерів без кордонів» назвав затримання Гершковича «інституційним захопленням заручників». Натомість Джуліан Ассанж є засновником Wikileaks, який оприлюднив численні секретні документи та зараз утримується у Великій Британії.

За даними  «Репортерів без кордонів», найбільше свободи преси та слова мають країни Заходу, серед яких переважають європейські країни, а також Канада та Сполучені Штати. Натомість Росія, де посилюються  авторитарні тенденції, посідає 150 місце зі 180 у рейтингу свободи преси.