Про таке пишуть проросійські телеграм-канали в контексті прийнятого рішення щодо знесення пам’ятника Катерині Другій в Одесі. Мовляв, зараз в Україні відбувається «зачистка» залишків російської культури. Далі нібито відбуватиметься «зміна реальності»: перейменування міст, заміна пам’ятників та імен героїв, російську мову заборонять «всюди», ба більше — штрафуватимуть за її використання. 

Насправді Росія (СРСР) протягом багатьох років переписувала історію та чинила зросійщення українців. Зараз Україна відновлює історичну правду та українську культуру. Через російську агресію українці за власним бажанням відмовляються послуговуватися російською мовою, асоціюючи її з мовою окупанта. Натомість російська пропаганда маніпулює мовним питанням та використовує насаджені радянським періодом «комплекси меншовартості» української культури та українців.

Таку інформацію поширювали проросійські користувачі соціальних мереж та кремлівські пропагандистські медіа. У повідомленнях йшлося, що під час демонтажу пам'ятника російському поету Олександру Пушкіну, в українському Житомирі стався нещасний випадок. Мовляв, одному з активістів, який виступав за зняття пам'ятника, бюст поета впав на голову, від чого чоловік загинув.

Пропагандисти додавали яскраві цитати до своїх текстів. Наприклад, стверджували, що бюст «розтрощив голову ватажку русофобів, як яйце». Проте все це — фейк.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту Myth Detector. Насправді ж інформація про поранення та смерть людини під час демонтажу бюста Пушкіна є неправдивою. З фото- та відеоматеріалів, оприлюднених різними ЗМІ, видно, що під час демонтажу пам'ятника ніхто не постраждав. Хоча сам пам'ятник у Житомирі справді демонтували 11 листопада. Відео події оприлюднила пресслужба Житомирської міської ради у фейсбуку.

На відео видно, як комунальники знімають бронзовий бюст і стирають ім'я російського письменника з постаменту. Бюст, який переклали у вантажівку, не пошкоджений. А людина, яка брала участь у демонтажі, сходить з драбини та відсуває драбину вбік. На кадрах видно, що ця людина не постраждала.

Таку тезу поширюють російські пропаганди, як у кремлівських ЗМІ, так і у соцмережах. Зокрема, таке повідомлення час від часу зринає у прокремлівських анонімних телеграм-каналах.

Автори таких повідомлень стверджують, що українці — неосвічені вандали, які забувають свою історію, й готові руйнувати всі пам'ятники та меморіали, пов'язані із Радянським Союзом чи Росією виключно за вказівкою влади. Цього разу меседж з'явився в інфопросторі на тлі новин щодо демонтажу пам'ятника Катерині Другій в Одесі. До того такі повідомлення поширювали, наприклад, коли в українських містах по черзі демонтовували пам'ятники російському поету Олександру Пушкіну.

Аргумент у пропагандистів один: в українців погано з освітою, вони затьмарені ідеями "нацизму" й готові руйнувати все, що суперечить їхній ідеології, зокрема, й дуже цінні пам'ятки, як от статуя Катерини Другої. Росіяни дуже переймаються руйнуванням "цінностей" в Україні, тому навіть слідчий комітет Росії висловив готовність «розслідувати» випадки руйнування.

Проте росіяни, стверджуючи про цінність багаторічного пам'ятника Катерині замовчують, що це насправді монумент — лише репліка, відновлена 2007 року, а не сторічна бронзова скульптура. За даними "По той бік новин", пам’ятник 1900-го року, встановлений на честь нібито сторіччя міста, демонтували у 1920 році: чотири скульптури сподвижників імператриці зберігались у краєзнавчому музеї, а від статуї російської цариці залишилася лише голова. Монумент відтворили під назвою «Пам'ятник засновникам міста» у 2007 році.

Та й після демонтажу пам'ятника його не планують руйнувати. За словами речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука, чотири фігури так званої композиції "Засновникам Одеси" повернуться до музею.

Однак саме росіяни на тимчасово окупованій території займаються вандалізмом й зокрема з ідеологічних міркувань. Наприклад, як пише "По той бік новин", у Маріуполі демонтували пам'ятник Жертвам Голодомору 1932–1933 років та політичних репресій, знищили Художній музей імені Архипа Куїнджі та навіть мурал, присвячений дівчинці Мілані, яка вижила після російських обстрілів у 2015 році. Крім цього, росіяни не приховують, що вивезли усе цінне з Херсонського художнього музею, а в Мелітополі окупанти спочатку пограбували краєзнавчий музей, а потім наново відкрили його, при цьому невідомо, що сталося з найціннішим експонатами – скіфським золотом. 

Мовне питання є одним із ключових приводів для маніпуляцій російської пропаганди. Найчастіше меседжі щодо української мови просувають з негативним емоційним забарвленням. Мовляв, українська мова «смішна», «сільська», «штучно створена» тощо. 

Центр протидії дезінформації опублікував низку найпоширеніших фейків щодо української мови. Зокрема російська пропаганда часто пише про те, що мова нібито не має значення, що російська та українська є найспорідненішими мовами. Нібито мова не впливає на національну та культурну ідентичність.

Насправді мовні утиски століттями були одним із головних інструментів боротьби Росії проти України. Українська мова самобутня, природна слов'янська мова. Вона ніколи не була штучною, ба більше — при формуванні літературної української мови намагалися всіляко уникати штучних конструкцій. Діалекти української мови ніколи не були діалектами російської. 

За результатами опитування у лютому 2022 року 56% українців назвали українською мову повсякденного спілкування, рідною назвали українську майже 68%. Російська агресія проти України сприяла тому, що все більше російськомовних громадян України відмовляються від російської й переходять на спілкування українською.

Українцям російська пропаганда давно намагається начепити українцям ярлик меншовартісності, а Україну зображає як недолугу державу.

Про таке пишуть анонімні проросійські телеграм-канали. Свідченням меседжу слугує нібито рішення про демонтаж пам’ятника Катерині II. У повідомленнях стверджують, що рішення ухвалено на основі «фіктивного» голосування. Мовляв, Офіс президента дав чітку вказівку меру Одеси Труханову знести пам’ятник, тож останній нібито робить все можливе задля цього.

Насправді монумент, про який ідеться, називається пам’ятником «Засновникам Одеси», а не Катерині як такій. Однак, саме постаттю Катерини, чия кам'яна статуя є центральною фігурою монумента, російська пропаганда найбільше маніпулює. Російський міф про Катерину II як «засновницю Одеси» поширює зокрема й Володимир Путін. 

Власне рішення про демонтаж поки також немає. На сайті Президента України зареєстрували кілька петицій щодо подальшої долі цього монумента. Окремі з них набрали необхідні 25 тисяч голосів. Відповідно до чинного законодавства Володимир Зеленський передав петицію до Одеської міської ради з проханням розглянути відповідно до компетенції. 

Відповідно до розпорядження Одеського міського голови № 404 від 20 вересня 2022 року містяни протягом місяця мали змогу висловити свою думку щодо цього питання. На вибір було запропоновано сім можливих варіантів. У голосуванні взяли участь майже 8 тисяч одеситів. Ще близько 1800 голосів було заблоковано, найімовірніше через проблеми з ідентифікацією. Результати голосування передали до Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради для подальшого опрацювання та підготовки проєкту рішення міськради.

Російська пропаганда маніпулює не лише питаннями української культури й історії, а й намагається дискредитувати сучасні демократичні державно-управлінські процеси в Україні.

У телеграм-каналах поширюють повідомлення про те, що нібито у Твіттері почали застосовувати спеціальні позначки не лише для російських, а й для українських державних медіа. У такий спосіб натякають на те, що українські державні медіа такі ж пропагандистські, як і російські. Це маніпуляція.

У серпні 2020 року у Twitter справді задля протидії російській дезінформації та пропаганді почали позначати та зменшувати охоплення акаунтів, які контролює російська влада. У 2021 році соцмережа розширила перелік країн та акаунтів, які обмежує й позначає. До нього також увійшли й білоруські державні медіа.

Зараз, відповідно до правил компанії, мітки з’являються в облікових записах із Китаю, Франції, Росії, Великої Британії, США, Білорусі, Канади, Німеччини, Італії, Японії, Куби, Еквадору, Єгипту, Гондурасу, Індонезії, Ірану, Саудівської Аравії, Сербії, Іспанії, Таїланду, Туреччини, України та Об’єднаних Арабських Еміратів. У такий спосіб позначають акаунти: державних установ та організацій; державних медіа, на редакційну політику та контент яких впливає держава; осіб (журналістів, редакторів), які пов’язані із зазначеними медіа. Разом з тим, у Twitter зазначають, що такі позначення не застосовують до державних медіа, що мають незалежну редакційну політику, як то BBC у Великій Британії чи NPR у США.

Тобто компанія інформує своїх користувачів про те, що цей акаунт має стосунок до влади у певній країні. Для українських медіа застосовують таку ж політику, як і до акаунтів решти країн, не лише Росії. Детальніше про боротьбу соцмереж із російською пропагандою та дезінформацією.

Російські медіа та проросійські акаунти в соцмережах поширюють відеоз логотипом Euronews та з використанням схожого стилю англійських субтитрів. У сюжеті йдеться про те, що нібито аукціонний дім Bolland & Marotz проводить аукціон, на якому учасники зможуть придбати листи Достоєвського, рукописні нотатки Чайковського, серію ескізів Врубеля та інші експонати. Ба бальше, після продажу всі ці екпонати нібито будуть знищені, адже Росія дискредитувала себе у війні з Україною. Тож знищення російської культурної спадщини є логічним наслідком. Це — неправда.

Як пишуть грузинські фактчекери проєкту MythDetector, сюжет, який поширюють від імені Euronews, вигаданий. Відео змінено за допомогою комп'ютерного програмного забезпечення, медіа не готувало такого сюжету. Аукціонний дім Bolland & Marotz також спростував організацію подібного аукціону. Також у компанії повідомили, що ідея проведення такого заходу суперечить внутрішній політиці.

У такий спосіб російська пропаганда намагається просувати меседж про русофобію та дискримінацію росіян за кордоном.

Таку інформацію поширили російські медіа. Нібито іноземці рятуються від холоду у місцевих представництвах Російського співробітництва під назвою «Російські доми».

Напередодні міністерство закордонних справ Росії запустило пропагандистську акцію, покликану показати, що Європа нібито замерзає без російського газу. Про перші результати цієї акції відзвітували вже наступного дня.

Нібито у Фінляндії та Люксембурзі вже грілися у «Російських домах».

Аналітики The Insider з’ясували, що у Люксембурзі минулого тижня було досить тепло — від 17 до 21 градуса вдень, 10–14 градусів уночі. Водночас доказом «обігріву» фінів і люксембуржців пропагандисти використали відео з показу мультфільму «Альоша Попович і Тугарін Змій» у «Російському домі» в Копенгагені, столиці Данії.

Ця дезінформація спрямована на те, щоб показати, що Європа замерзне без російського газу, але цього можна уникнути, якщо європейці забудуть про війну Росії в Україні, виступлять проти антиросійських санкцій і почнуть масово споживати російську культуру.  

У російському та грузинському сегменті Фейсбук поширюють відео з тіктоку, на якому чоловік, одягнений в українську військову форму, йде по лісу, а також зображує страждання на камеру. У постах, що супроводжують це відео, пояснюють:  так працює українська пропаганда, яка намагається переконати Європу в успіхах ЗСУ та героїчній боротьбі українських військових, знімаючи постановні відео. Насправді як з’ясував фактчекерний проєкт Mythdetector, відео – фрагмент фільмування кліпу  української співачки Ганни Ханіної.  На відео – справді український актор, його звуть Петро Шерекин, він проживає в Німеччині. На відео видно, що це дійсно постановні кадри, але їх не намагаються видати за реальні фільмування українських військових, чи використати з  пропагандистською метою. Це просто фільмування процесу під час роботи над кліпом  на пісню, що має назву «Колискова».

З таким меседжем проросійські телеграм-канали поширюють відео як люди намагаються під час тривоги потрапити нібито в укриття, однак їх не пускають. Відео супроводжується коментарями, що буцімто появились «сховища для обраних», а українці замість того щоб допомагати в скрутний час «виштовхують одне одного під кулі». Також у дописах йдеться про те, що «в країні бардак», а чиновники лише «пилять відео як все чудово». 

На відео справді видно як група осіб силоміць проривається до приміщення з криками «ми в укриття». Однак, далі зі слів працівників закладу стає зрозуміло, що це шкільне укриття і там перебувають діти. Дівчина, яка опублікувала відео, стверджує, що вона «знає законодавство», а тому її й решту людей «зобов’язані» пустити в укриття під час повітряної тривоги. 

Відповідно до нормативно встановлених вимог та рекомендацій, сторонні особи не можуть користуватись шкільним укриттям. Шкільне укриття має бути організоване у такий спосіб, щоб діти могли безпечно і комфортно перебувати там під час повітряної тривоги навіть протягом тривалого часу. Нормативами регламентується площа шкільного укриття, запаси води та їжі, медикаменти, система вентиляції й решта життєво важливих речей. Отже, не пускаючи сторонніх до шкільного укриття, працівники закладу діяли відповідно до вимог і дбали передусім про безпеку дітей.

Емоційне відео ймовірно переляканої через ракетні обстріли дівчини проросійські телеграм-канали використали для просування меседжу про те, що українці в момент небезпеки нібито дбають лише про себе. Однак, це спростовують численні відео та фото із загальних місць укриття під час повітряної тривоги 10 жовтня, яка  тривала понад п'ять годин. Кияни, перебуваючи на підземних станціях метрополітену, підтримували один одного співами, декламацією віршів тощо.

Як повідомляє Центр протидії дезінформації, проросійські телеграм-канали поширили інформацію щодо проведення масштабного «святкового концерту» з нагоди завершення «народного волевиявлення» на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей та їх «возз’єднання» з Росією. Концерт заплановано на 30 вересня. 

Однак, для створення картинки «захоплених» глядачів, які публічно «радітимуть» окупації, росіяни використовуватимуть «адмінресурс» — списки глядачів попередньо затверджені, а явка на «святкування» обов’язкова. Також за результатами «святкування» чоловікам надаватимуть відстрочку від мобілізації. 

У соціальних мережах поширюють нібито відео з метро Вільнюса, де встановили плакати на підтримку України, які зневажливо ілюструють російську армію. Також на відео нібито видно дискримінаційні написи щодо росіян. Це — неправда.

У Вільнюсі немає метрополітену. У 2018 році Сейм Литовської Республіки  ухвалив закон, який дозволяє будівництво метро. Утім, тодішня президентка Литви Даля Грибаускайте наклала вето на цей закон. Як встановили фактчекери VoxCheck, найімовірніше на відео метрополітен Гонконгу. Для створення фейку використали кліп мексиканського гурту Montez De Durango. Фото, які поширюють у соцмережах, відредаговані через спеціальні програми.

Російська пропаганда використовує фейкові відео та фото для просування наративу про русофобію в західних країнах. Раніше пропагандисти писали, що через русофобію у Латвії заборонили співати «Катюшу» на родинних застіллях.

Мовляв, їм просто «вручили українські паспорти», тож зараз вони лише хочуть повернутись «до свого коріння». Такий меседж поширюють російські медіа в контексті проведення незаконних референдумів на окупованих територіях та наративу про «исконно русские територи».

За даними фактчекерів проєкту The Insider, у 2001 році у Запорізькій області проживало майже 1 мільйон 927 тисяч мешканців, з них 70,1% — українці й 24,7% росіян. Українську назвали рідною мовою 73,6% опитаних, натомість російську — лише 24,6%.

Російська пропаганда не вперше маніпулює етнонаціональними питаннями. Раніше вони розповідали, що Україна не має «історичних прав» на «Північне Причорномор'я» або про те, що Донбас, Запоріжжя і Херсонщина мають право на самовизначення згідно зі Статутом ООН. У такий спосіб вони намагаються виправдати вторгнення в Україну.

Російська пропаганда вигадала новий фейк, аби довести «нелюдськість» українців. Задля цього вони використали відео жінки, яка ходить по супермаркету, підходить до великого контейнера та каже: «Ой як цікаво! “Орки” в прозорому пакеті. Новинка».

Де саме було зроблено відео, і коли – невідомо. Але судячи з оформлення контейнера, на яке звернув увагу StopFake, це іграшки, які вже почали продавати до Гелловіну, який відзначають в ніч проти 1 листопада. Російська ж пропаганда використала назву іграшок, аби довести що українським дітям пропонують грати «кістками російських солдат, яких в Україні називають орками».

У повідомленнях до відео пропагандисти додавали, що «українство – невиліковна хвороба», адже саме українці, мовляв, розпалюють ворожнечу. 

Таку інформацію поширюють у російських медіа. Мовляв, за виконання «Катюші» передбачено суттєвий штраф, адже вона прославляє тоталітарний режим. Нібито, про це повідомили в поліції Риги у відповідь на звернення групи російськомовних пенсіонерів. Нібито латвійська влада обрала русофобський курс та розв’язала війну з монументами, що вшановують подвиг радянських солдатів. Це не так.

Як повідомляють фактчекери видання The Insider, насправді жодного списку заборонених пісень у Латвії немає. Заборонено лише виконувати у публічних місцях гімни СРСР та колишньої Латвійської РСР як офіційні символи тоталітарної держави. У «новинах» російські медіа маніпулюють словами керівника відділу громадських зв’язків Ризької муніципальної поліції Тома Садовскіса, опублікованими в онлайн-виданні  Baltijas Balss  («Голос Балтії»). У його коментарі не було жодних згадок про виконання пісень у сімейному колі, пропагандисти самостійно додали цю тезу.

Портал  Baltijas Balss  двомовний, але відповідь Садовскіса на запитання пенсіонерів опублікована лише в російській версії, у латиській такого матеріалу немає. Як встановили фактчекери, ніде в інтернеті, окрім російської версії  Baltijas Balss  та кремлівських пропагандистських видань, заборона «Катюші» не згадується. Повідомлень про порушення адміністративних справ за таку провину також немає.

Російська пропаганда часто звинувачує інші країни у русофобії. Про таке говорили в контексті заборони громадянам Росії в'їжджати до країн Євросоюзу, мовляв, це прояв нацистської політики та русофобії. Також агітпроп розповідав, що нібито Оксфордський університет відкликав понад 10 тисяч дипломів дітей російських чиновників через русофобію в Європі. У такий спосіб пропагандисти намагаються переконати росіян, що всі злочинні дії російської влади — це захист росіян через погане ставлення до них за кордоном.

Про таке пишуть російські медіа та проросійські ресурси. Нібито є класична українська мова, яка дуже близька до російської мови і яку розуміє кожен росіянин. Мовляв, це просто варіант російської мови. Натомість сучасна українська мова нібито є витвором політтехнологів. Буцімто російські слова замінюються великою кількістю польських та англійських слів. І цієї «штучної, тоталітарної та терористичної»  сучасної української мови навчають школярів. Саме тому, на думку росіян, вкрай необхідно повністю ліквідувати цю «штучно створену мову», оскільки вона бере початок від «терористичних методів» українських націоналістів.

Українська – це справжня мова, яка багато століть відрізняється від російської. Вона більше схожа на інші слов'янські мови, ніж на російську. 

Українську мову неодноразово намагалися знищити, а українців примусово русифікувати. Цілеспрямовані заборони та утиски української мови з метою її знищення й асиміляції в Україні називають лінгвоцидом. 

На тимчасово окупованих територіях України росіяни також проводять примусову русифікацію, змінюючи мову навчання на російську, а «класичну» українську залишають як факультатив. Також Росія використовує початок навчального року як поштовх до дій з ліквідації української ідентичності. Детальніше.

Також нібито у них є великий попит на літературу російською мовою. Про таке повідомляють російські медіа на анонімні телеграм-канали. Це не так. 

Насправді окупанти знищують українські підручники та методичні посібники, книги з історії України, книги українських письменників, а українську мову в школах роблять факультативом. Знищували навіть казки та дитячі ілюстровані книжки, де майже немає тексту. Як пише Харківський антикорупційний центр, про те, якою мовою буде  навчання у школах, росіяни вирішили самостійно. 

Ще з травня окупанти на Харківщині наголошували, що навчання в школах буде за російськими програмами та російськими стандартами. Для цього делегації вчителів з окупованих територій Харківської області їздили на так звану перекваліфікацію до Росії. Наприкінці серпня пропагандисти повідомляли, що партія “Єдина Росія” поставила завдання розробити план поетапної русифікації шкіл і дитячих садків тимчасово окупованого Вовчанська, що на Харківщині. Зокрема, предмет «Історія України» замінять на «Історію Російської Федерації». Класи з навчанням українською будуть замінені на «російськомовні» класи. Українську літературу викладатимуть виключно російською й окремо буде «російська творчість (російська література)». Усі записи в журналах та щоденниках учнів робитимуть російською.

У серпні Путін доручив уряду Росії виплатити 10 тисяч рублів одночасно одному з батьків школярів на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Харківської, Луганської та Донецької областей за умови, що дитина до 15 вересня почне навчання за російськими програмами. 

У такий спосіб окупанти намагаються знищити все українське на окупованих територіях прикриваючись наративом про «захист російськомовних» від «утисків».

З таким прихованим сенсом відбулися першовересневі уроки «Розмови про важливе» Володимира Путіна та «Історична пам’ять — дорога в майбутнє» Олександра Лукашенка. Нібито ці заходи мали стосуватися Росії й Білорусі відповідно, але говорили там і про Україну. 

Володимир Путін розповідав, що нібито школярі на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважають Кримський міст вигадкою. Також нібито діти не знають про те, що «Україна й Росія колись були однією країною — Радянським Союзом». Мовляв, їх цьому в школі не вчили. У такий спосіб Путін вкотре продемонтсрував російський шовінзм, що базується на маніпуляціях та спотворенні дійсності. 

Насправді автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили 15 травня 2018 року, залізничну — 25 грудня 2019 року для пасажирського транспорту і 30 червня 2020 року для вантажного. Росія окупувала Крим та частину територій Донецької та Луганської у 2014 році. Тому питання щодо «якості» освіти на окупованих територіях варто поставити саме окупаційній «владі», а не українській.

Також Путін вкотре розповідав про сучасну місію Росії — «припинити цю війну», «захистити й людей, і саму Росію», адже на території сьогоднішньої України «почали створювати антиросійський анклав». Насправді Путін цілком може припинити війну, яку сам і розпочав. Для цього потрібно віддати наказ і вивести війська з території України. Натомість він перекладає відповідальність за початок війни та скоєні злочини на Україну й Захід.

Олександр Лукашенко розповідав білоруським школярам про те, що нібито події в Бучі — це штучно створена картинка. Мовляв, у Білорусі «вичислили» номери машин і встановили особи тих, хто привозив «трупи в поліетиленових пакетах», для «провокацій». Також Лукашенко згадав давній фейк про те, що нібито зараз з України вивозять «зерно і чорнозем» до «багатої Європи». Як пишуть фактчекери The Insider, востаннє цей фейк в інформаційному просторі виникав у квітні, на сайті пародійних новин.

Російська пропаганда формує «правильний» світогляд у громадян з раннього віку. Приклади, які використовували обидва президенти для розповідей про події в Україні, покликані створити зневажливе ставлення до України й українців та переконати в меншовартісності українців як окремої нації. Агітпроп використовує початок навчального року як поштовх для ліквідації української ідентичності та створив методички для проведення першого уроку на окупованих територіях.

Російські медіа пишуть, що нібито Одеса, Миколаїв. Херсон і Запоріжжя, які входять до «Північного Причорномор’я», ніколи не були українськими землями, тож Україна не має жодних «історичних і моральних прав на цей регіон». Тож Росія лише «повертає додому Новоросію». Це — неправда.

Ці території ніколи не були  «исконно русской землей» з «коренным русским населением». Як пише StopFake, починаючи з раннього Середньовіччя південно-східні території України пережили кілька етапів колонізації. Однак, навіть у XIX столітті демографічні дослідження засвідчили, що на цій території проживало 70% українців. За результатами першої «ревизии» (перепису населення) в Російській імперії 85% так званої «Новоросії» також були українцями. У 1851 році в Херсонській губернії, до складу якої входили теперішні Херсонська, Миколаївська, Одеська, частина Кіровоградської та Дніпропетровської областей, а також Придністров'я, понад 70% населення були українцями та лише 3% — росіянами. Найпоширенішою мовою на цих територіях також була українська. Результати наступних переписів населення також вказують на те, що переважна більшість мешканців цих територій були українцями.

Під час Всеукраїнського референдуму 1991 року 90,13% мешканців Херсонської, 90,66% – Запорізької, 85,38% – Одеської, 89,45% — Миколаївської областей підтримали  Акт проголошення незалежності України. 

Таку інформацію з відповідними фото поширили у російських медіа та соціальних мережах. Мовляв, покарання жінка отримала за спілкування російською мовою. Нібито все це прояви русофобії в Україні. Це не так. 

Фото перевірили фактчекери проєкту VoxCheck. Насправді у Дніпрі кілька видань опублікували його з новиною про те, що жінка намагалася вкрасти саджанці із клумб. ЇЇ спіймали й «покарали» місцеві жителі. Перевірити, чи справді жінка вчинила правопорушення, на основі відкритих джерел наразі неможливо. Проте у жодній новині про її затримання не йдеться про покарання через «спілкування російською мовою».

Російські пропагандисти використовують «мовне питання» та «дискримінацію російськомовних» для штучного розпалювання ворожнечі між українцями. Раніше пропагандисти поширювали фейки про те, що Міністерство культури України планує вилучити російську літературу з бібліотек.

Зокрема, за нею проводитимуть уроки першого вересня на тему «Моя історія». Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Як пише ГУР, запропонований «план» містить псевдоісторичні факти та «божевільні» ідеї. У ньому дослівно повторюють пропагандистські виступи російських телевізійних ідеологів: «Україну створив Ленін», «української мови не існує», «всі українські герої – злочинці», «Україну має бути знищено».

Більшість тез цього документа суперечать не лише історичним фактам, але й здоровому глузду. Пропагандисти стверджують, що «Захід, що почувається світовою геополітичною периферією, прагне підірвати єдність і стабільність “Серцевинної Землі”» – Росії, понад 80% її громадян належать до одного триєдиного народу – це росіяни (великороси), українці (малороси) та білоруси, – східні слов'яни, спадкоємці Древньої хрещеної у Херсонесі князем Володимиром». Насправді хрещення Русі відбулося в Києві, у Херсонесі хрестили власне Володимира.

Акцентуючи російський імперіалізм, окупанти розповідатимуть, що «Стародавній Русі, Російській імперії та сучасній Росії була уготована доля спадкоємиці великої Візантії, яка колись була центром всього цивілізованого світу, мала найбільшу культуру і глибоку релігійну традицію». Нібито спершу в Старій Ладозі та Новгороді виникли центри ранньої російської державності, а згодом і в Києві. Хоча насправді обидва російських міста молодші ніж Київ.

Також за «планом» передбачено розповідати, що «Грушевський почав конструювати український історичний міф, що обертався навколо Галичини, і видавати українською мовою газету, для кожного випуску якої винаходив кілька нових “українських» слів”».

«Більшовики вирішили створити свою Україну, але на комуністичний лад. Так виникла “Україна імені Володимира Ілліча Леніна”… Українська мова нав'язувалась людям насильно». Насправді саме радянська влада продовжувала політику російської імперії та цілеспрямовано обмежувала використання української мови.

За альтернативною історією «багато хто переписався в українці з кар'єрних міркувань». Насправді єдина національність, яка сприяла кар’єрі в радянському союзі – росіянин.

Не оминули й міфу про «бандерівців», які нібито після Другої світової «осіли в Канаді» та «роздували в післявоєнній радянській Україні зло». Щодо сучасності, то США, ЄС та НАТО «тиснули на українську владу для перетворення України на “антиросію”».

Саме тому для окупантів «напружена боротьба має закінчитися перемогою і звільненням наших земель і наших людей від терору бандерівців».

Окупаційна влада у Херсоні та області на пропагандистських білбордах використала світлини дітей з Київщини. Мешканка Київської області, професійна фотографиня Ганна Пасічник впізнала своїх дітей на проросійських плакатах, які з'явилися в Херсоні не пізніше 18 липня, пише BBC Україна.

Ганна Пасічник продавала фотосесію зі своїм сином та його найкращою подругою на сайті фотобанку «Шаттерсток». Діти стояли на квітучому ріпаковому полі у вишиванках. «Діти просять підтримки для України», – значилося в описі фото англійською.

Кадри з дітьми у вишиванках пізніше з'являться на білбордах в окупованому Херсоні. Російська пропаганда без дозволу використала її фото. «Росія тут назавжди!», «Херсон – навіки з Росією», «Херсон – російське місто», – фотографії білбордів з такими гаслами через кілька тижнів опублікував проросійський паблік Херсон.ру.

За спини дітям прифотошопили російський прапор, а жовті квіти ріпаку замінили на квітковий луг.

Згодом у мережі з'явилися фотографії зіпсованого білборда у Херсоні. У написі «Херсон — навіки з Росією» невідомі зафарбували літери «сон» у назві міста.

24 серпня Ганна опублікувала в інстаграмі пост, у якому публічно висловилася проти використання її фотографій в окупованому Херсоні: «[Росія] бере фото моїх щасливих діток у вишиванках, підло фотошопить свій кривавий брудний прапорець, пише брехливий, ненависний лозунг і вішає в Українському Херсоні банер, від якого хочеться, вибачте, блюнути…»

Після цієї публікації, каже Ганна, їй почали писати мешканці окупованого Херсона, які, переказує вона, розлютилися: мовляв, росіяни одягли своїх дітей у наші вишиванки й тепер розповідають, що ми хочемо до Росії.

«Зараз вони мені пишуть: дякую, що ви все це розповіли, тому що нам було дуже гидко це бачити. А тепер ми розуміємо, що вони навіть нічого не фотографували», – каже вона. 

Про таке пишуть в анонімних телеграм-каналах. Нібито Роджера Вотерса внесли до списку «Миротворця» та засудили до смертної кари за його висловлювання про Крим. Це не так.

Музиканта справді внесли до списку «Миротворця» за його висловлювання щодо статусу Криму. Вотерс говорив про те, що нібито Росія має всі права на Крим, а зміна влади в Україні спланована Вашингтоном. Це і стало причиною внесення до списку. Однак, Центр «Миротворець» — українська неурядова організація, що займається дослідженням злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Організація просить правоохоронні органи розглядати інформацію, яку вони публікують на сайті, як заяву про вчинення злочину проти національної безпеки. Тож, потрапляння публічних осіб до списку зазвичай спричиняє репутаційні втрати. Щодо смертної кари, то цей вид покарання вилучений з переліку тих, які застосовуються в Україні, ще з 2000 року.

Російські пропагандисти поширюють «новини» з тимчасово окупованого Куп’янська, що на Харківщині. Нібито містяни тішаться тому, що росіяни прийшли до їхнього міста. Це не так.

Як пише Харківський антикорупційний центр, картинку для російських медіа створюють самі ж росіяни. Фактчекери ідентифікували учасників святкувань. За їхніми дописами дійшли висновку, що участь у регулярних виїздах на окуповану територію України взяли вже понад 700 волонтерів «Молодої гвардії Єдиної Росії». У волонтерських таборах раз на два тижні проводиться ротація, понад 100 добровольців перебувають там постійно. Саме вони й створюють картинку для російських медіа. Одна з «волонтерок» у дописі в соцмережах розповідає, що «Куп’янськ — столиця Харківської області поки Харків не звільнений».

На загальній фотографії, зробленій 22 серпня у Куп’янську, є й куратор так званих «гуманітарних центрів», які на окупованих територіях Харківської області відкрила політична партія «Єдина Росія», росіянин Олександр Мещанінов, що використовує псевдонім «Александр Куликов». На фото також є депутат Ненецького автономного округу від «Єдиної Росії» Андрій Попов. Насправді за такими повідомленнями оцінити наскільки масово взяли участь у «святкуванні» містяни, які залишились в окупації, неможливо.

Таку тактику пропагандисти застосовують не вперше. ЇЇ мета — переконати українців у тому, що мешканці окупованих територій зрадники. Натомість тих, хто залишився з різних причин в окупації, переконують, що в Україні вони не потрібні. Раніше пропагандисти поширювали схожі повідомлення про святкування Дня металурга в тимчасово окупованому Маріуполі Також окупанти поширюють пропагандистські фільми «Маріуполь: хроніки російського міста» та «Русский Херсон. Мы ждали этого 30 лет».

Про це  йдеться у листі нібито за підписом заступника міністра закордонних справ Польщі Марціна Пшидача. Це — неправда.

Лист польського МЗС — фейкова відповідь на фейковий лист українського МЗС. У «листі-відповіді» йдеться про позитивне рішення щодо перейменування на честь Степана Бандери вулиці у Варшаві, на якій розташовано посольство Росії. Крім цього, у «листі» йдеться про шляхи майбутньої популяризації Бандери серед польського населення. Як пише Центр протидії дезінформації, ймовірним першоджерелом виступив бот-акаунт у соціальній мережі Facebook, який майже не містить інших повідомлень. 

Поширення фейкових листів від Міністерств закордонних справ України та Польщі спрямоване на дискредитацію партнерських відносин та на емоційну реакцію українців і поляків на такі «ініціативи влади».