Відео, в якому Зеленський нібито стверджує, що Каспійське море – на території Білорусі, поширюють анонімні телеграм-канали, які транслюють проросійську риторику. У ньому Президент України нібито каже: «Сьогодні я хочу звернутися до громадян Білорусі. Ми всіх вас знайдемо. Кожен з вас  відповідатиме за ці удари. І якщо хтось думає, що уникне відповідальності, сказавши, що такий був наказ — ви помиляєтеся. І ви не сховаєтесь ніде — ні на берегах Каспійського моря, над яким запускаються ваші ракети…». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони визначили, що для монтажу пропагандисти використали відео вечірнього звернення Володимира Зеленського від 26 червня 2022 року. У ньому президент з 3 хвилини 45 секунди звертається до росіян, де каже, що «коли ваші ракети б’ють по житлових будинках — це воєнні злочини. Суд — ось що на вас усіх чекає. І ви не сховаєтесь ніде: ні на берегах Каспійського моря, над яким запускаються ваші ракети, ні в Білорусі… Ніде».

З 4 хвилини 29 секунди Зеленський звертається до білорусів та каже: «і окремо хочу звернутись сьогодні до громадян Білорусі. До людей — і цивільних, і в погонах. Вас втягують у війну...». Автори ролика змонтували звернення Президента України у такий спосіб, що слова, адресовані білорусам, продовжує звернення до росіян.

Так агітпроп намагається виставити Президента України неосвіченим та дискредитувати його. Раніше «Детектор медіа» писав про те, як росіяни намагаються знищити імідж Зеленського.

Анонімні акаунти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, на якому президент Росії Володимир Путін нібито критикує стан демократії у США. Це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фактчекери видання USA TODAY. Вони зʼясували, що насправді відео створене у 2020 році з використанням технології діпфейку у рамках інформаційної кампанії громадської організації RepresentUs, щоб показати «крихкість демократії». У ньому «Путін» говорить, що Америка звинувачує Росію у втручанні у вибори, однак їй навіть не треба цього робити, бо американське суспільство перебуває у стані розколу. «Путін» додає, що хоч Росія і може використовувати це для своїх цілей, американці поглиблюють розкол самі, бо «не знають, кому довіряти». Подібне діпфейк-відео також було створене з головою КНДР Кім Чен Ином. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої проблеми на інших. Мовляв, всі критикують Росію, але Америка нічим не краща, а навіть гірша за Росію. Це не перший випадок, коли росіяни підганяють матеріали з гарними намірами під свій світогляд. Пропагандисти часто виривають цитати медійних осіб з контексту, зокрема висловлювання французького президента Макрона про майбутнє Росії. 

Російські новинні ресурси поширюють інформацію, нібито в Україні відвідування могил солдатів ЗСУ є платним. Вони стверджують, що у Дрогобичі на Львівщині не пускають на кладовище без внесення попередньої плати. Мовляв, у такий спосіб Україна хоче приховати справжню кількість загиблих. Це — фейк. 

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що фейк зʼявився на основі одного відео, яке поширювали в соцмережах. На ньому родичі загиблого військовослужбовця хочуть заїхати на кладовище і відмовляються платити, на що сторож відповідає, що може впускати на територію лише військових. Це відео підхопив російський агітпроп. 

У відповідь на обурення суспільства Дрогобицька міська рада опублікувала розʼяснення ситуації. Зокрема, міські чиновники стверджують, що платний вʼїзд на міське кладовище було започатковано ще за кілька років до повномасштабного вторгнення задля обмеження надмірного руху транспорту та забезпечення порядку на території. Зібрані кошти спрямовують на поліпшення загального стану кладовища. 

У такий спосіб Росія хоче дискредитувати українську владу та спричинити недовіру до неї серед українського суспільства. Мовляв, «київський режим» зовсім не шанує своїх героїв. Однак зневажливе ставлення до військовослужбовців є саме російською проблемою, про що зокрема свідчить   поширена практика анонімних та таємних захоронень серед Збройних сил Росії. 

Такі тези звучали в ефірі російських пропагандистських телеканалів. Мовляв, Байден приїхав із візитом до Ірландії та Великої Британії та начебто пройшов повз прем’єрміністра Великої Британії, «зневажливо відмахнувся від Ріші Сунака, прийнявши його чи то за лакея, чи то за носія. Замість прем'єра вітав якогось генерала». Це — фейк.

На фейк звернули увагу фахівці The Insider. У самому сюжеті російський кореспондент зазначає, що це був не «якийсь генерал», а лорд-лейтенант, і перебували вони не на аеродромі, а в міжнародному аеропорті Белфасту. Журналістка газети Chicago Sun-Times Руммана Хусейн в одній зі своїх статей зазначає, що це відео було відредаговане. Насправді в повному відео Джо Байден коротко поговорив із Ріші Сунаком та потиснув йому руку, а лише потім пішов привітатися з іншими високопосадовцями.

Як пише Руммана Хусейн, «американці правих поглядів раптово почали кричати про расизм, обурені тим, що демократ Байден мав нахабство зневажливо поставитися до людини індійського походження. Люди лівих поглядів були збентежені так само».

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть вкотре дискредитувати президента США, звинуватити його в расизмі та переконати всіх у тому, що він «неадекватно поводиться». Раніше «Детектор медіа» спростовував низку фейків про Джо Байдена, зокрема, що він нібито попросив «людину-невидимку» не стрибати під час свого виступу.

Пропагандисти поширюють відео, нібито у ранковій програмі американського телеканалу CBS під час репортажу про нову концепцію для унітазів, що дають змогу проводити менше часу в туалеті, випадково ввімкнули кадри з Президентом України Володимиром Зеленським, від чого ведуча програми починає сміятися. Це — фейк.

На неї звернули увагу аналітики проєкту MythDetector. Вони стверджують, що у відео, яке поширюють пропагандисти, кадри з Зеленським додали поверх оригінального відео завдяки монтажу. В оригінальній версії відео з Президентом України взагалі немає, а ведуча починає сміятись після репліки про те, що нові унітази врятують життя мільйонів людей. Ця новинна програма вийшла в ефір 19 грудня 2019 року на бостонській регіональній філії мережі каналів CBS News, а ведучою програми була Діана Кінг Холл.

Пропагандисти хочуть у такий спосіб знову спричинити сумніви у щирості підтримки американців та дискредитувати Зеленського особисто. Мовляв, навіщо вам такий президент, якщо вже навіть під час репортажів про туалети з нього сміються. Це далеко не перша особиста атака пропагандистів у бік Президента України — «Детектор медіа» неодноразово розвінчував фейкові обкладинки іноземних медіа, де нібито висміюють Володимира Зеленського.

Пропагандисти поширюють відео, на якому нібито українські військові стріляють у цивільне авто жінки з малою дитиною. Мовляв, такою була реакція на російську мову, почуту від них.  Згідно з сюжетом відео, військовий та водійка нібито належать до кримськотатарського народу. Це — фейк. 

Фейк спростували у Головному управління розвідки Міністерства оборони України. Його спеціалісти зʼясували, що локація, зображена на відео, міститься на тимчасово окупованій території між Донецьком і Макіївкою. Крім того, одним із першоджерел фейку є користувач мережі під ніком «Юрий Алексеич Z V». Українські військові наносять на свої автівки суцільні хрести, натомість на відео видно хрести Вермахту. Ба більше, використання реєстраторів в Україні є забороненим навіть у тилу. Фахівці ГУР також зʼясували, що кузов авто, яким буцімто їдуть українські військові, був виготовлений у Росії та не постачався до України. У відео також можна помітити ознаки невдалого монтажу.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ, показати їх жорстокими та неадекватними, а також спричинити конфлікт із представниками мусульманської спільноти, зокрема з кримськими татарами.

Пропагандисти поширюють відео, яке нібито зняли в одному із ТЦ Відня. На ньому показують екран телевізора, на якому зображений напис Nicht unser Krieg («Не наша війна») на фоні австрійського прапора. Мовляв, австрійці не хочуть підтримувати Україну. Це — фейк. 

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що на фото із написом присутні сліди невмілого монтажу. Зокрема, пікселі на «екрані» розташовані нерівно та зʼїхали, що є неможливим у реальному екрані. Ба більше, на інших екранах, що зображені на відео, можна побачити рекламу проєкту скорочення відходів у житловому центрі Турмштрассе району Мітте у місті Берлін. Крім того, один із користувачів твіттера зʼясував, що ТЦ, де зробили фото, знаходиться не у Відні, а у Берліні. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть переконати українців у втомі європейців від війни. Мовляв, австрійці не хочуть допомагати Україні. Втім українська діаспора у Відні активно реалізовує низку проєктів, що користуються високим інтересом серед пересічних австрійців. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українець нібито отримав «офіційне сповіщення про смерть сина» на рекламному буклеті. Мовляв, рекламний буклет використали як офіційний документ і на його задньому боці написали усю необхідну інформацію. Як доказ автори повідомлень додають до публікації відео, на якому нібито це видно. Це — неправда. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснили, що офіційні структури, наприклад, відомство Міністерства оборони такий «документ» не може надсилати, оскільки він скомпільований й оформлений неналежним чином: 

Фактчекери переконані: «сповіщення про смерть» несправжнє, і жодні офіційні структури не надсилали його. Водночас у «документі» не позначена чітка адреса, що унеможливлює його отримання. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що буцімто військові 128-ої бригади ЗСУ побили палицею по спині іншого чоловіка зі зв’язаними руками. Мовляв, це був бразильський доброволець, який намагався втекти з позиції. Зв’язаний чоловік у військовій формі португальською мовою просив «його не бити». Як доказ автори додають відео, на якому видно процес побиття нібито бразильського добровольця за участі українських військових. Водночас автори повідомлень наголошують, що відео нібито знайшли на телефоні в одного з військовополонених українських військових. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які дослідили, що відео несправжнє. Як пояснюють аналітики, це чергова постановка агітпропу. Оскільки бразильці, які справді є серед добровольців, не служать у 128-й бригаді ЗСУ. Як і решта добровольців з інших країн бразильці несуть службу лише у складі Іноземного легіону ЗСУ. 

Крім того, аналітики StopFake перевірили відео за допомогою інструментів для визначення мови. Так вони й з'ясували, що зв’язаний чоловік на відео розмовляє португальською. У Бразилії справді офіційна мова — португальська. Проте згодом фактчекери звернулися до бразильських колег, щоб уточнити, чи можна за вимовою чоловіка на відео визначити, що це бразилець. Їм відповіли, що чоловік точно не є носієм мови, і що він вивчав європейську португальську, а не бразильську португальську. Власне, європейською португальською розмовляють, зокрема, у Португалії, а не в Бразилії. Ці два варіанти португальської мови, наприклад,  суттєво різняться  у фонетиці, що можна легко почути й зафіксувати.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що подаровані латвійські автомобілі ЗСУ нібито перепродують на українських авторинках. Як доказ автори повідомлень наводять буцімто рекламний ролик із тіктока, на якому є напис «конфіскат з Латвії» та дата «13.03.2023». Це — неправда.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake, які попередньо вирішили перевірити автентичність відео. Аналітики знайшли справжнє відео на просторах тіктока. Однак в  оригінальному відео немає жодних написів, що є у фейковому. Голос за кадром розповідає лише про наявність автівок на авторинку. Аналітики переконані, що автори повідомлень просто наклали на відео напис «Конфіскат із Латвії» і для більшої переконливості дату — «13.03.2023».

Відтак, українці не перепродують подаровані Латвією автомобілі. Водночас фахівці пояснюють, що передані Україні автомобілі відрізняються від тих, що зображені на відео.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» розповідав, як пропагандисти використовують відео українських військових за схожою схемою, щоб поширювати антиукраїнські наративи. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під час звернення Джозефа Байдена до членів Міжнародної асоціації пожежників той заявив, що «лікарі перевіряли його черепну коробку, аби переконатися чи там є мозок». Як доказ до публікації додають відео самого звернення, де таку заяву можна нібито почути. Це — маніпуляція.

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що пропагандисти вирвали слова президента США з контексту, відтак спотворивши зміст сказаного. Як пояснюють фактчекери, на ютуб-каналі Білого Дому опублікували запис цієї промови Байдена. Президент США розказував, як пожежники врятували йому життя. Спершу він розповів жарт, ніби лікарі шукали у нього мозок, проте потім Байден продовжив розповідати справжню історію. «У мене були жахливі головні болі. Згодом мені встановили діагноз. Лікарям довелося кілька разів відрізати мені маківку та перевіряти, чи є в мене мозок», — сказав політик. Розповідаючи про мозок, Байден засміявся. Далі він наголосив, що варто «відкинути жарти» й продовжив розповідати реальну історію. Тобто Джо Байден переповідав жарт, про що й сказав потім. Однак пропагандисти вирізали цей момент з відео й не пояснили, що то був жарт. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських партнерів із метою їхньої дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що українських партнерів зневажають. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» спростовував низку фейків про президента США Джо Байдена, зокрема про нібито падіння Байдена з літака під час візиту до Варшави або про буцімто його заяву, де стверджували, що Путіна неможливо перемогти. Також аналітикині та аналітики спростували фейк про зустріч Байдена з «двійником Зеленського» у Києві та на тлі зустрічі пояснювали, що представники місцевих органів влади жодних вказівок «як поводитися під час зустрічі з американцем» не створювали. 

Про що писали російські пропагандисти під часу візиту Джо Байдена до Києва можна почитати тут. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що у німецькому ресторані запустили рекламну кампанію, у якій Володимир Зеленський зображений в образі «свинки-скарбнички». Як доказ пропагандисти додають відео нібито реклами на відеохостингу YouTube. На відео можна побачити також напис: «Ми втомилися годувати цю свиню — настав час готувати айсбан! [ред. м’ясна страва німецької кухні]». Це — неправда. 

За кейс взялися фактчекери проєкту StopFake, які звернулися по коментар до власника ресторану. Представник ресторану запевнив, що вони не запускали подібних рекламних кампаній у YouTube. Аналітики пояснюють, що відеоролик публікували в телеграм-каналах російського сегмента й немає жодних доказів, що «рекламу» тиражували на відеохостингу. Вони переконані, що відео змонтоване за допомогою спеціальної програми.

  Крім того, фактчекери додають, така «реклама», найімовірніше, не могла пройти модерацію в Google Ads, оскільки вона суперечить рекламній політиці компанії. На сайті Google Ads зазначено, що вони перевіряють всі елементи оголошення на предмет виявлення порушень. Якщо таки знайдуть, то статус оголошення зміниться на «Відхилено», і воно не відображатиметься. Наприклад, вони не дозволяють рекламувати контент, який розпалює ненависть, пропагує дискримінацію або принижує, містить образи, цькування чи утиски осіб або групи осіб. Як у разі з «рекламою» за участі Зеленського.  

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в німецькому та російському сегментах тіктока. У повідомленнях ідеться, що українським біженцям, які нещодавно підтвердили свій статус, надаватимуть 500 «вітальних» євро. Мовляв, це ініціатива Бундестагу, який нещодавно ухвалив резолюцію та видаватиме кошти українцям «з кишень німців».

Німецька група фактчекерів «Correctiv» вирішила перевірити інформацію та звернутися до офіційного представництва у Бундестазі по коментар. У Бундестазі заперечили таку інформацію і наголосили, що жодних додаткових виплат, зокрема й «вітальних грошей», українські біженці не отримують. У Бундестазі також наголосили, що вони не займаються процедурою отримання грошової виплати, а отже у  парламент навіть не може надійти подібний законопроєкт. 

У соціальних мережах поширюють відео нібито збиття гелікоптера, який НАТО надало Україні. Мовляв, щойно ці гелікоптери перетинають кордон України, вони мають справу з російськими ракетами. Нібито росіяни збили не один такий гвинтокрил. Мовляв, лише Китай показує ці відео, а решта країн приховують інформацію. Це — фейк.

Відео збиття гелікоптера — кадри з відеогри Arma 3. Фактчекери Reuters знайшли оригінал цього відео. Ймовірно, що ці кадри взяли з відео на YouTube, завантаженого у квітні 2022 року. Його позначили як зображення проходження відеогри, згодом ролики з ним були завантажені в нижчій роздільній здатності без такої інформації. За відеозаписом гіршої якості складно побачити анімацію, тож відео може сприйматись як справжнє.

Російська пропаганда й раніше поширювала карди з відеогри для ілюстрації воєнних подій. Зокрема, у такий спосіб переконували, що Росія «знищила» українську танкову дивізію. Також кадри з відеогри видавали за онлайнову трансляцію російського вторгнення в Україну.

У телеграм-каналах поширюють відео, на якому нібито підлітки (14—15 років) заряджають міномети, наводять та стріляють. У дописах стверджують, що українська армія не приховує, що підлітки беруть участь в бойових діях. Це — неправда.

На відео, яке поширюють у телеграм-каналах, повнолітній військовослужбовець Нацгвардії України. Фактчекери StopFake перевірили відео за допомогою програмного забезпечення та встановили особу військового. У особистому листуванні він надав фактчекерам підтвердження свого віку — світлину паспорта.

Російська пропаганда систематично маніпулює темою участі українських дітей чи підлітків у бойових діях. У такий спосіб вони застосовують тактику розлюднення ворога. Мовляв, українці вже навіть власних дітей не шкодують. Періодично вони поширюють фейки про бойовий вишкіл чи мобілізацію підлітків.

У мережі як на українську, так і на іноземну авдиторію поширюють повідомлення, що нібито Володимир Зеленський вважає, що США недостатньо допомагають Україні. Мовляв, Америка, як і Україна, має відрядити своїх доньок і синів на війну. Мовляв, якщо НАТО «не хоче давати достатньо зброї», то вони мають взяти участь у війні. Нібито таку заяву Зеленський зробив під час пресконференції до роковин великої війни. Це — неправда.

Відео, яке поширюють в мережі змонтоване та вирване з контексту. Володимир Зеленський не закликає США чи НАТО вступити в війну. Фактчекери StopFake пояснюють, що на відео фрагмент відповіді президента на запитання журналіста BBC про те, що хотів би сказати Володимир Зеленський тим американцям, які не підтримують воєнну допомогу Україні. У відповіді йшлося, що якщо Україна не виграє війну, то Росія почне війну з країнами НАТО, насамперед з країнами Балтії. У такому разі всім країнам НАТО, зокрема й США, доведеться відправляти своїх військових на війну. З цієї відповіді пропагандисти скомпілювали потрібний їм текст. До такого ж висновку дійшли фактчекери проєкту MythDetector.

Агітпроп від початку великої війни просуває наратив, що Україна намагається втягнути інші країни у війну з Росією.

У соціальних мережах поширюють відео колони танків, яку нібито транспортують в Україну. На одному з танків нібито можна побачити надпис «14/88», які символізують нацистський лозунг. Користувачі соцмереж пишуть, що це відео зняте в Німеччині, а символи наносять на танки перед виряджанням в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соціальних мережах, навмисно змінене. На оригінальному відео немає жодних символів на танках. У дописах також посилаються на фейк про зашифровані нацистські символи у кількості танків. Фактчекери StopFake з’ясували, що на відео американські танки «Abrams». Відео опублікували ще в березні 2022 року, тобто танки не могли транспортувати в Україну, оскільки на той час про їхнє постачання не йшлося. 

Російська пропаганда заздалегідь почала поширювати меседжі про «нацистські хрести» на танках для України, мовляв, «нацисти» можуть не приховувати свої погляди. У такий спосіб агітпроп підживлює наратив про повторну боротьбу Росії з нацизмом та фашизмом, апелюючи до подій Другої світової війни.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що мешканці американської Одеси в Техасі просять губернатора перейменувати їхнє місто. Мовляв, через війну в Україні жителі Одеси в Техасі не хочуть, аби їхнє місто мало нібито «російську» назву. Автори повідомлень додають, що, мовляв, «це передбачення», тобто американцям варто якнайшвидше змінити назву, щоб потім справді «російську Одесу» не сплутали з американською. У такий спосіб натякають, що нібито Росія скоро захопить Одесу. Як доказ до публікації додають імовірний сюжет від американського телеканалу ABS News. Це — неправда.

Аналітики проєкту VoxCheck взялися за цей кейс і дослідили, що мешканці міста не просили губернатора змінити назву, а сам репортаж змонтований із декількох різних фрагментів. Утім, у США є справді місто Одеса (Odessa). Проте на офіційному сайті та на сторінці міста у фейсбуку немає жодної інформації, що місцеві жителі хочуть його перейменувати. 

За допомогою зворотного пошуку у Google Images, аналітики дізналися, що перші кадри підробленого репортажу опублікували ще у 2018 році. Наступні кадри — також були раніше опубліковані. Аналітики кажуть, що вони не знайшли жодного схожого сюжету ні на офіційному сайті ABC News, ні на сторінках телеканалу у соціальних мережах. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях йдеться, що після прибуття Джо Байдена до Варшави, під час виходу із літака, він зачепився за східці й покотився униз. Автори повідомлень додають, що «ось така зовнішня політика президента». До публікації додають відео, де видно як буцімто Джо Байден скочується вниз сходами. Це — неправда. 

Аналітики проєкту MythDetector дослідили цей кейс і встановили, що на поширеному кадрі Джо Байден не зображений. На відео, яке транслював польський телеканал TVN24, можна побачити, що насправді це був один із членів делегації США, який впав, коли намагався спуститися вниз. Як пояснюють аналітики, цей кадр був вирізаний зі спеціального етеру TVN24, однак повна версія є у вільному доступі. Тож її можна переглянути та пересвідчитися в тому, що член делегації впав, коли виходив із задньої частини літака, а Джо Байден виходив із передньої без жодних пригод. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських партнерів із метою їхньої дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що українських партнерів зневажають. Проводячи паралелі з так званим падінням і результатами «зовнішньої політики», автори повідомлень хочуть наголосити, що рішення Заходу щодо Росії «безглузді й не варті уваги».

У закордонному сегменті соцмереж поширюють відео нібито протестів в Україні. Мовляв, українці протестують проти Зеленського, в якому розчарувались за рік війни. За версією дописувачів, мітинги відбувалися вдень і вночі. Це відео — фейк.

Протести на відео не мають жодного стосунку ні до України, ні до Зеленського. Це відео протестів у Словаччині 2018 та 2019 років внаслідок вбивства журналіста. На поширення фейку звернули увагу фактчекери проєкту Dpa-factchecking. Вони з’ясували, що 21 лютого 2018 року вбили словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену Мартіну Кушнірову. Це вбивство спричинило масові протести у Словаччині, зокрема 9 березня 2018 року, 16 березня 2018 року та 21 лютого 2019 року. Ці протести мали в наслідку відставку начальника поліції та міністрів юстиції, внутрішніх справ і культури. 

Нагадаємо, що в Україні під час воєнного стану запроваджені обмеження на проведення масових заходів та введена комендантська година.

Російська пропаганда в будь-який спосіб намагається дестабілізувати ситуацію всередині України та дискредитувати Україну й українців на міжнародному рівні.

У соціальних мережах поширюють відео нібито пожежі у «військкоматі» Шевченківського району Харкова. Мовляв, Харківські «військкомати» не витримують «спекотної» мобілізаційної кампанії. У дописах зазначають, що нібито будівлю навмисно підпалили «партизани». Це — неправда. 

Фактчекерам Харківського антикорупційного центру вдалось ідентифікувати відео із соціальних мереж. Результати перевірки свідчать, що це відео пожежі у Москві ще за 2014 рік. Тоді згорів будинок, у якому мешкали будівельники. Тобто це відео не має жодного стосунку ні до Харкова, ні до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів).

Російська пропаганда навмисно поширює фейки та маніпулює темою мобілізації в Україні. У такий спосіб вони чинять емоційний тиск на українців. Раніше пропагандисти стверджували, що Територіальні центри комплектування — незаконні структури, тому видавання повісток ними теж незаконне.

У соціальних мережах поширюють  відеозапис нібито з програми новин американського телеканалу. На ньому ведучі говорять про «цуценя з Огайо, яке привернуло увагу всієї країни». На тлі їхньої розмови йде сюжет про поїздку Володимира Зеленського до Великої Британії. У коментарях користувачі соцмереж пишуть, буцімто Зеленського відверто висміюють уже й на американському телебаченні. Це відео — фейк.

У соціальних мережах поширюють відеомонтаж новинного сюжету з відеозаписом Володимира Зеленського. Як зазначають фактчекери MythDetector, на справжньому відео ведучі телеканалу KCCI розповідають про цуценя, яке сигналило своєму господареві з машини. Воно стало вірусним у соціальних мережах у лютому 2017 року. Пропагандисти навмисно змонтували його із відеозаписом президента України. 

У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання для дискредитації Президента України. Раніше пропагандисти поширювали повідомлення про фейкові графіті з Зеленським у публічних місцях, фейкові обкладинки журналів тощо.

У соціальних мережах поширюють відео нібито з інтерв’ю  Голови  оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Вона каже, що німецьких солдатів потрібно відрядити на війну в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соцмережах, скомпільоване з вирваних з контексту фраз. Як зазначають фактчекери проєкту Correctiv, насправді в інтерв’ю політикиня пояснювала свої очікування до кандидата на посаду міністра оборони Німеччини після звільнення Крістін Ламбрехт. Зокрема, слова Штрак-Ціммерманн стосувалися того, що міністр відповідатиме за людей, які за його чи її рішенням йтимуть на війну. Тобто йшлося, що міністр оборони загалом відповідає за керівництво військом, а не про участь німецьких військових у російсько-українській війні. Ба більше  — Голова оборонного комітету Німеччини не ухвалює рішень щодо місії німецької армії. Також фактчекери не знайшли жодних доказів того, що Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн колись позитивно висловлювалася щодо розміщення німецьких солдатів в Україні. 

Російські пропагандисти поширюють низку фейків у межах однієї теми: нібито українська армія застосувала хімічну зброю на фронті. Російські медіа посилаються на заяви кількох «чиновників» так званої «ДНР». За їхніми словами, у російських бійців спостерігається «нудота, блювота, сильне запаморочення». Телеграм-канали поширюють відео, де нібито українці скидають гранату з дрона, і після її вибуху у російського солдата виникають конвульсії, через що він тоне. Крім того, росіяни кажуть, що нібито навіть український військовий «засвітив» у відео «хімічні боєприпаси». Пропагандисти також стверджують, що Україна нібито «не вперше» використовує хімічну зброю. Все це — безпідставні звинувачення.

Аналітики StopFake спростували ці фейки. Зокрема, якщо йдеться про відео зі скиданням гранати, то повна його версія показує, що насправді це атака двома гранатами. Перша з них посікла російських солдатів, дезорієнтувавши їх у воді. Цим пояснюються їхні конвульсії. Крім того, на відео немає забороненої зброї: військові застосували гранату Ф-1 та уламковий боєприпас ВОГ.

У разі з відео, де військовий «засвітив хімічну зброю», йдеться про відео командира окремої тактичної групи аеророзвідки «Птахи Мадяра» Роберта Бровді («Мадяра»). На відео можна побачити дозволені снаряди ВОГ (гранатометний постріл). Спільно з дроном FPV вони утворюють дрон-камікадзе.

На ці повідомлення пропагандистів звернули увагу і західні медіа. Зокрема, журналістам Reuters не вдалося підтвердити використання українською армією хімічної зброї. У коментарі для видання у Генштабі заявили, що українські військові «ніколи й ніде не застосовували хімічної зброї». 

StopFake також нагадує, що у 1998 році Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію щодо заборони хімічної зброї. Тоді ж було знищено весь хімічний арсенал, який Україна успадкувала від СРСР, що засвідчили міжнародні спостерігачі. 

Російський агітпроп поширює такі фейки, щоб звинуватити українських військових в ескалації війни та цілеспрямованому пошуку цивільними небезпеки. Це також вписується у загальну тенденцію пропагандистів перекладати відповідальність за злочини росіян на інших, оскільки саме російські військові часто використовують заборонені види озброєнь.

У соціальних мережах поширюють відео, нібито записане у Берліні. На рекламному екрані на стіні будівлі в центрі міста транслюють відео з закликом не надавати Україні танки. Буцімто у рекламі використали зображення танків 1943 та 2022 років і гасло «Може, ніколи знову?». Користувачі соцмереж додають, що нібито так німці намагаються нагадати своєму уряду про події Другої світової. Це — фейк.

Відео створене за допомогою програмного забезпечення. Автор і дата фільмування невідомі. Фактчекери проєкту Correctiv встановили, що екран справді міститься в Берліні. Його власники спростували трансляцію такого відео не лише на конкретному екрані, а й на будь-яких інших з їхньої власності.

У такий спосіб російська пропаганда продовжує протидіяти постачанню німецьких танків в Україну. Раніше поширювали фейки про схожу рекламу в аеропорту Штутгарта. Також агітпроп поширював меседжі, що західні танки не допоможуть Україні, буцімто росіяни їх спалять.