У соціальних мережах поширюють відео колони танків, яку нібито транспортують в Україну. На одному з танків нібито можна побачити надпис «14/88», які символізують нацистський лозунг. Користувачі соцмереж пишуть, що це відео зняте в Німеччині, а символи наносять на танки перед виряджанням в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соціальних мережах, навмисно змінене. На оригінальному відео немає жодних символів на танках. У дописах також посилаються на фейк про зашифровані нацистські символи у кількості танків. Фактчекери StopFake з’ясували, що на відео американські танки «Abrams». Відео опублікували ще в березні 2022 року, тобто танки не могли транспортувати в Україну, оскільки на той час про їхнє постачання не йшлося. 

Російська пропаганда заздалегідь почала поширювати меседжі про «нацистські хрести» на танках для України, мовляв, «нацисти» можуть не приховувати свої погляди. У такий спосіб агітпроп підживлює наратив про повторну боротьбу Росії з нацизмом та фашизмом, апелюючи до подій Другої світової війни.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що мешканці американської Одеси в Техасі просять губернатора перейменувати їхнє місто. Мовляв, через війну в Україні жителі Одеси в Техасі не хочуть, аби їхнє місто мало нібито «російську» назву. Автори повідомлень додають, що, мовляв, «це передбачення», тобто американцям варто якнайшвидше змінити назву, щоб потім справді «російську Одесу» не сплутали з американською. У такий спосіб натякають, що нібито Росія скоро захопить Одесу. Як доказ до публікації додають імовірний сюжет від американського телеканалу ABS News. Це — неправда.

Аналітики проєкту VoxCheck взялися за цей кейс і дослідили, що мешканці міста не просили губернатора змінити назву, а сам репортаж змонтований із декількох різних фрагментів. Утім, у США є справді місто Одеса (Odessa). Проте на офіційному сайті та на сторінці міста у фейсбуку немає жодної інформації, що місцеві жителі хочуть його перейменувати. 

За допомогою зворотного пошуку у Google Images, аналітики дізналися, що перші кадри підробленого репортажу опублікували ще у 2018 році. Наступні кадри — також були раніше опубліковані. Аналітики кажуть, що вони не знайшли жодного схожого сюжету ні на офіційному сайті ABC News, ні на сторінках телеканалу у соціальних мережах. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях йдеться, що після прибуття Джо Байдена до Варшави, під час виходу із літака, він зачепився за східці й покотився униз. Автори повідомлень додають, що «ось така зовнішня політика президента». До публікації додають відео, де видно як буцімто Джо Байден скочується вниз сходами. Це — неправда. 

Аналітики проєкту MythDetector дослідили цей кейс і встановили, що на поширеному кадрі Джо Байден не зображений. На відео, яке транслював польський телеканал TVN24, можна побачити, що насправді це був один із членів делегації США, який впав, коли намагався спуститися вниз. Як пояснюють аналітики, цей кадр був вирізаний зі спеціального етеру TVN24, однак повна версія є у вільному доступі. Тож її можна переглянути та пересвідчитися в тому, що член делегації впав, коли виходив із задньої частини літака, а Джо Байден виходив із передньої без жодних пригод. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських партнерів із метою їхньої дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що українських партнерів зневажають. Проводячи паралелі з так званим падінням і результатами «зовнішньої політики», автори повідомлень хочуть наголосити, що рішення Заходу щодо Росії «безглузді й не варті уваги».

У закордонному сегменті соцмереж поширюють відео нібито протестів в Україні. Мовляв, українці протестують проти Зеленського, в якому розчарувались за рік війни. За версією дописувачів, мітинги відбувалися вдень і вночі. Це відео — фейк.

Протести на відео не мають жодного стосунку ні до України, ні до Зеленського. Це відео протестів у Словаччині 2018 та 2019 років внаслідок вбивства журналіста. На поширення фейку звернули увагу фактчекери проєкту Dpa-factchecking. Вони з’ясували, що 21 лютого 2018 року вбили словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену Мартіну Кушнірову. Це вбивство спричинило масові протести у Словаччині, зокрема 9 березня 2018 року, 16 березня 2018 року та 21 лютого 2019 року. Ці протести мали в наслідку відставку начальника поліції та міністрів юстиції, внутрішніх справ і культури. 

Нагадаємо, що в Україні під час воєнного стану запроваджені обмеження на проведення масових заходів та введена комендантська година.

Російська пропаганда в будь-який спосіб намагається дестабілізувати ситуацію всередині України та дискредитувати Україну й українців на міжнародному рівні.

У соціальних мережах поширюють відео нібито пожежі у «військкоматі» Шевченківського району Харкова. Мовляв, Харківські «військкомати» не витримують «спекотної» мобілізаційної кампанії. У дописах зазначають, що нібито будівлю навмисно підпалили «партизани». Це — неправда. 

Фактчекерам Харківського антикорупційного центру вдалось ідентифікувати відео із соціальних мереж. Результати перевірки свідчать, що це відео пожежі у Москві ще за 2014 рік. Тоді згорів будинок, у якому мешкали будівельники. Тобто це відео не має жодного стосунку ні до Харкова, ні до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів).

Російська пропаганда навмисно поширює фейки та маніпулює темою мобілізації в Україні. У такий спосіб вони чинять емоційний тиск на українців. Раніше пропагандисти стверджували, що Територіальні центри комплектування — незаконні структури, тому видавання повісток ними теж незаконне.

У соціальних мережах поширюють  відеозапис нібито з програми новин американського телеканалу. На ньому ведучі говорять про «цуценя з Огайо, яке привернуло увагу всієї країни». На тлі їхньої розмови йде сюжет про поїздку Володимира Зеленського до Великої Британії. У коментарях користувачі соцмереж пишуть, буцімто Зеленського відверто висміюють уже й на американському телебаченні. Це відео — фейк.

У соціальних мережах поширюють відеомонтаж новинного сюжету з відеозаписом Володимира Зеленського. Як зазначають фактчекери MythDetector, на справжньому відео ведучі телеканалу KCCI розповідають про цуценя, яке сигналило своєму господареві з машини. Воно стало вірусним у соціальних мережах у лютому 2017 року. Пропагандисти навмисно змонтували його із відеозаписом президента України. 

У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання для дискредитації Президента України. Раніше пропагандисти поширювали повідомлення про фейкові графіті з Зеленським у публічних місцях, фейкові обкладинки журналів тощо.

У соціальних мережах поширюють відео нібито з інтерв’ю  Голови  оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Вона каже, що німецьких солдатів потрібно відрядити на війну в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соцмережах, скомпільоване з вирваних з контексту фраз. Як зазначають фактчекери проєкту Correctiv, насправді в інтерв’ю політикиня пояснювала свої очікування до кандидата на посаду міністра оборони Німеччини після звільнення Крістін Ламбрехт. Зокрема, слова Штрак-Ціммерманн стосувалися того, що міністр відповідатиме за людей, які за його чи її рішенням йтимуть на війну. Тобто йшлося, що міністр оборони загалом відповідає за керівництво військом, а не про участь німецьких військових у російсько-українській війні. Ба більше  — Голова оборонного комітету Німеччини не ухвалює рішень щодо місії німецької армії. Також фактчекери не знайшли жодних доказів того, що Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн колись позитивно висловлювалася щодо розміщення німецьких солдатів в Україні. 

Російські пропагандисти поширюють низку фейків у межах однієї теми: нібито українська армія застосувала хімічну зброю на фронті. Російські медіа посилаються на заяви кількох «чиновників» так званої «ДНР». За їхніми словами, у російських бійців спостерігається «нудота, блювота, сильне запаморочення». Телеграм-канали поширюють відео, де нібито українці скидають гранату з дрона, і після її вибуху у російського солдата виникають конвульсії, через що він тоне. Крім того, росіяни кажуть, що нібито навіть український військовий «засвітив» у відео «хімічні боєприпаси». Пропагандисти також стверджують, що Україна нібито «не вперше» використовує хімічну зброю. Все це — безпідставні звинувачення.

Аналітики StopFake спростували ці фейки. Зокрема, якщо йдеться про відео зі скиданням гранати, то повна його версія показує, що насправді це атака двома гранатами. Перша з них посікла російських солдатів, дезорієнтувавши їх у воді. Цим пояснюються їхні конвульсії. Крім того, на відео немає забороненої зброї: військові застосували гранату Ф-1 та уламковий боєприпас ВОГ.

У разі з відео, де військовий «засвітив хімічну зброю», йдеться про відео командира окремої тактичної групи аеророзвідки «Птахи Мадяра» Роберта Бровді («Мадяра»). На відео можна побачити дозволені снаряди ВОГ (гранатометний постріл). Спільно з дроном FPV вони утворюють дрон-камікадзе.

На ці повідомлення пропагандистів звернули увагу і західні медіа. Зокрема, журналістам Reuters не вдалося підтвердити використання українською армією хімічної зброї. У коментарі для видання у Генштабі заявили, що українські військові «ніколи й ніде не застосовували хімічної зброї». 

StopFake також нагадує, що у 1998 році Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію щодо заборони хімічної зброї. Тоді ж було знищено весь хімічний арсенал, який Україна успадкувала від СРСР, що засвідчили міжнародні спостерігачі. 

Російський агітпроп поширює такі фейки, щоб звинуватити українських військових в ескалації війни та цілеспрямованому пошуку цивільними небезпеки. Це також вписується у загальну тенденцію пропагандистів перекладати відповідальність за злочини росіян на інших, оскільки саме російські військові часто використовують заборонені види озброєнь.

У соціальних мережах поширюють відео, нібито записане у Берліні. На рекламному екрані на стіні будівлі в центрі міста транслюють відео з закликом не надавати Україні танки. Буцімто у рекламі використали зображення танків 1943 та 2022 років і гасло «Може, ніколи знову?». Користувачі соцмереж додають, що нібито так німці намагаються нагадати своєму уряду про події Другої світової. Це — фейк.

Відео створене за допомогою програмного забезпечення. Автор і дата фільмування невідомі. Фактчекери проєкту Correctiv встановили, що екран справді міститься в Берліні. Його власники спростували трансляцію такого відео не лише на конкретному екрані, а й на будь-яких інших з їхньої власності.

У такий спосіб російська пропаганда продовжує протидіяти постачанню німецьких танків в Україну. Раніше поширювали фейки про схожу рекламу в аеропорту Штутгарта. Також агітпроп поширював меседжі, що західні танки не допоможуть Україні, буцімто росіяни їх спалять.

Про це повідомили у Центрі національного спротиву. Російський пропагандист Пєгов 22 січня поширив відео, яке нібито зняте в боях за Білогорівку. Пропагандист стверджує, що він перебуває «безпосередньо у Білогорівці». Мовляв, росіяни чинять спроби проривати лінію оборони «Сіверськ – Соледар – Бахмут – Часів Яр». Насправді ж відео зняте на тимчасово окупованій території, на підступах до села Шипилівка, що розташоване майже за вісім кілометрів від Білогорівки, яка під контролем ЗСУ. Ба більше — на відео видно, як росіяни тікають від українського обстрілу.

Ще один російський пропагандист Дамбієв  24 січня у своєму телеграм-каналі поширив відео, на якому нібито зафіксовані бої в селі Красна Гора під Бахмутом. Однак, це відео — постановче, його зняли в Маріуполі. Про це свідчать результати OSINT-перевірки цього відео.

На цих ділянках фронту зараз справді складна ситуація, тривають бої. Ймовірно, російська пропаганда через поширення фейкових відео намагається деморалізувати українців та приписати собі чергові «досягнення».

Російська пропаганда систематично використовує фейкові відео для просування своїх інтересів. Раніше поширювали відеозаписи як російські військові буцімто знищили підрозділ ЗСУ, а насправді — розстріляли соняшники; як росіяни нібито затримали «українських диверсантів» на території Росії; як «знищили» українську танкову дивізію тощо.

Російські медіа поширюють інформацію, що в Україні нібито планують заборонити називати зайця «русаком». Мовляв, така назва асоціюється з росіянами та Росією. Як доказ пропагандисти наводять нібито відеозапис прямого ефіру на українському телеканалі «1+1». На ньому під час сюжету про оборону Донецького аеропорту у 2014–2015 роках у стрічці новин нібито зазначили: «Сірого зайця» заборонять називати «зайцем-русаком» — Верховна Рада України». Це — фейк.

Фактчекери StopFake виявили, що уривок, що ширився мережею, був відредагований. В офіційному акаунті програми «ТСН» на фейсбуці є повна версія трансляції марафону новин за 16 січня з сюжетом журналістів телеканалу «Рада» про бої за Донецький аеропорт, який використали пропагандисти. Оригінальне відео у стрічці новин містить інформацію з посиланням на CNN, що у Білому домі вважають спроби Росії деморалізувати українців вкотре проваленими.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються підживити наратив, що українці — нацисти та русофоби, які ненавидять все, що пов’язано з росіянами.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику на польську аудиторію. У повідомленні йдеться, що Польща зрозуміла, хто справжній у війні в Україні й готова допомогти поневоленій Росії: надіслала майже 100 тисяч злотих, або 1,5 мільйона рублів на допомогу російській армії. Автор повідомлення додає до публікації відео, в якому нібито збираються гроші. Проте це — маніпуляція. 

Насправді жодних офіційних заяв від Польщі щодо допомоги країні-агресору не було. Ми не можемо стверджувати, що людина справді не переказала кошти, проте це точно не є офіційною позицією країни. Як і польське керівництво, так і громадяни Польщі рішуче засудили широкомасштабну війну, спровоковану Росією проти України. Польща є і залишається відданим партнером України. 

Щодо відео, то воно опубліковане на пропагандистському ресурсі й демонструє процес зняття готівки з банкомата. Відео не супроводжується чи то коментарями героя, чи то самим героєм, адже відеодоробок містить змонтовані між собою частини відео, де показано як люди знімають готівку.

Поширюючи цю маніпуляцію, пропагандисти намагаються викривити реальність та показати, що Україна поступово втрачає підтримку навіть від найвідданіших партнерів. Мовляв, Україна скоро залишиться сама, оскільки нарешті весь світ дізнався, хто справжній агресор. Однак наші партнери не перестають засуджувати, санкціонувати країну-терориста, яка щодня вчиняє воєнні злочини проти українців. Також партнери продовжують підтримувати Україну, постачаючи зброю для боротьби з ворогом. 

В українському сегменті соціальних мереж поширюють відео із начебто Юрієм Луценком після тяжкого бою в Соледарі на Донеччині. Зокрема, на своїй особистій сторінці опублікував скрін з відео й волинський політик Володимир Бондар. Проте за даними фактчекерів проєкту  «Брехунець», це відео — діпфейк. 

Як ідеться у повідомленні фактчекерів, за допомогою спеціальних програм автори створили так званий діпфейк, адже на кадрах відео зображений чоловік у військовій формі, справді  схожий на українського політика Юрія Луценка. Протягом відео обличчя героя сильно рухається, воно збільшується чи зменшується у розмірах, що не властиво для живого, не підсобного відео. Аналітики переконані: автори ролика взяли фотографію військового й за допомогою комп'ютерних технологій наклали на нього обличчя Луценка. 

Ба більше, відео записане на кілька секунд та в ньому присутній лише музичний супровід, хоча сам військовий на відео мовчить і жодного коментаря не додає.

Проте Юрій Луценко справді бере участь у бойових діях на сході України й виконує завдання в районі Бахмута та Соледара. Про це на своїй сторінці у фейсбуці нещодавно написала його дружина Ірина Луценко. 

«Однак на відео, яке так активно поширюють користувачі соцмереж, зображений насправді не політик», — пишуть фактчекери. 

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширюють інформацію про флешмоб «Зустрінемося на полі бою», який нібито запустили вагітні українки. У мережі поширюють фото та відео, на яких буцімто жінки на животі пишуть «зустрінемося на полі бою». Мовляв, так українки демонструють, що готові виховувати майбутніх військових. За іншою версією, нібито так ненароджені діти звертаються до батьків, які воюють. Це — фейк.

Російська пропаганда вигадала цей флешмоб. Як пише StopFake, фото жінки, яка нібито вагітна виїхала в Італію через повномаштабне вторгнення, є в загальному доступі. Вперше воно з’явилося в російській соціальній мережі ще у 2021 році. На животі у жінки немає жодних написів, вони були зроблені пізніше для створення фотофейку. 

У відеосюжеті, який нібито належить італійському виданню Il resto del Carlino, також застосовано монтаж. Ці кадри взяті з документального фільму «Мати Україна / Вагітна під час війни». Фільм розповідає історію дівчини, яка переживає вагітність, а її чоловік військовий ЗСУ.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються показати міжнародній спільноті, що українці агресивна нація.  Раніше пропагандисти маніпулювали темою мобілізації жінок і дітей, а також розповідали, що вагітним українкам вручають повістки.

У соціальних мережах та телеграм-каналах обговорюють новорічний відпочинок дітей російських чиновників за кордоном, зокрема в Дубаї, на Балі, Мальдівах та Сейшелах. Матеріал на цю тему опублікували фактчекери видання The Insider.

Для відвернення уваги російські та проросійські телеграм-канали почали поширювати уривки відео, на яких люди танцюють з українськими прапорами нібито під час відпочинку в Куршевелі. У дописах стверджують, що це «українські айтівці, які виїхали з країни ще до великої війни». Або розповідають, що це — «діти українських олігархів, які святкують “гори убитих солдатів ЗСУ” в Бахмуті». 

Насправді, на цих відео фігуранти журналістських розслідувань. Ба більше — один із них перебуває у розшуку МВС України. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач.

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику відвернення уваги від поведінки та статків російських чиновників і їх дітей через маніпулювання вирваними з контексту відео.

У мережі поширюють відео, на якому жінка похилого віку нібито скаржиться польській владі на те, що її «пограбували» українські біженці, яких вона поселила у свою квартиру. У різних варіантах історії чи то діти жінки, чи то міська влада вмовила 73-річну польку дати притулок українській родині. Натомість нібито українці пограбували жінку, розгромили квартиру, наробили боргів за житло і втекли. Потерпіла нібито марно вимагає від влади відшкодування збитків. Це — неправда. 

Відео не має жодного стосунку до України. Фактчекери StopFake з’ясували, що вперше це відео з’явилося в мережі 24 квітня 2018 року. Літня жінка на відео скаржиться, що їй не надали обіцяних послуг — заміни всього обладнання на інтернет і телебачення. Ймовірно, що відео зняте в офісі обслуговування клієнтів компанії «Vectra», яка надає в Польщі телекомунікаційні послуги. 

Російська пропаганда систематично звинувачує українських біженців у різноманітних злочинах. Буцімто, через наплив українців, у Польщі зросла кількість інфікованих ВІЛ; український біженець намалював свастику в торговому центрі Великої Британії; через українців у Німеччині «гостро бракує вчителів». У такий спосіб агітпроп намагається переконати світ, що українські біженці не варті допомоги.

Таке повідомлення ширяться соціальними мережами й ворожими телеграм-каналами. У ньому йдеться, що нещодавно в одному з районів Києва згорів Пункт незламності. Мовляв, через недбалість організаторів вкотре стаються прикрі ситуації, як-от пожежа. Як доказ пропагандисти прикріплюють відео, яке нібито свідчить про пожежу у Пункті незламності. Проте це — неправда. 

За повідомленням фактчекерів Voxcheck, поліція Київщини рішуче спростувала інформацію про пожежу. Виявилося, що це відео з Росії. За інформацією Нацполіції, біле авто, яке можна побачити на фрагменті відео, схоже на російську машину служби порятунку. Друге авто — нагадує машину дорожньо-патрульної служби Росії. Окрім того, в Нацполіції наголосили, що не фіксували випадків пожежі в Пунктах незламності. 

«Детектор медіа» уже неодноразово спростовував фейки про Пункти незламності. За допомогою таких кейсів пропагандисти підсилюють наратив про некомпетентну владу, яка через свою недбалість шкодить людям.