Російські пропагандистські ресурси поширюють повідомлення про нібито рішення Міністерства охорони здоров’я України перетворити єдину дитячу лікарню в Краматорську на військовий шпиталь. Вони посилаються на «документ» МОЗ України, де це вказано. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що документ, який буцімто є наказом МОЗ України, є несправжнім. МОЗ підтвердило, що таких наказів не існує, і МОЗ не має подібних планів. Документ містить орфографічні помилки та не відповідає нормам українського документообігу. Крім того, МОЗ не має повноважень на видачу таких наказів.

У такий спосіб вони хочуть дискредитувати українські державні установи, зокрема Міністерство охорони здоров’я України. Вони також хочуть паніки та недовіри серед українського населення, особливо серед мешканців Краматорська, щодо функціонування медичних закладів у їхньому регіоні. Крім того, пропагандисти хочуть теж досягти негативного міжнародного сприйняття України, показуючи її як державу, яка не дбає про своїх громадян і дітей, а нібито використовує медичні заклади для військових цілей. Це має на меті ослаблення внутрішньої стабільності та міжнародної підтримки України. 

Пропагандисти поширюють інформацію, що російська авіація нібито знищила групу британського спецназу SAS в Одесі. Вони посилаються на твіт нідерландської журналістки Соні ван ден Енде, де вона вказала, що «в результаті російського удару загинули 18 британських спецпризначенців, і ще 25 отримали поранення». Вони також посилаються на схожі висловлювання російського військового експерта Валентина Сивкова. Втім ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони верифікували цю інформацію у пресслужбі ОУВ «Таврія», де заперечили присутність британських спецпризначенців в Одесі та саму подію. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук також спростував цю інформацію.

Пропагандисти поширюють такі фейки з метою підтримати свою інформаційну кампанію про «іноземних найманців» у лавах Збройних Сил України. Вона спрямована на дискредитацію українських військових, поширення паніки та недовіри серед населення, а також виправдання агресивних дій Росії на міжнародній арені.

Пропагандисти поширюють у медіа та соцмережах інформацію, що військові Збройних Сил України нібито відбирають транспорт у медичних служб, комунальників, поліції та цивільного населення для пересування по Куп'янську. Мовляв, це є виправданням для ударів російської армії по цивільній інфраструктурі України. Втім це - фейк.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці перевірили інформацію в Куп'янській міській військовій адміністрації і з’ясували, що це - неправда. Вся спеціальна техніка комунальних підприємств, поліції та медичних служб насправді використовується виключно для мирних цілей, зокрема для ліквідації та відновлення наслідків обстрілів російських військ.

Пропагандисти поширюють такі фейки з декількох причин. По-перше, за їх допомогою вони хочуть виправдати атаки на цивільні об'єкти. Такі повідомлення також намагаються створити негативний імідж Збройних Сил України, звинувачуючи їх у порушеннях прав цивільного населення. Крім цього, поширення цієї інформації сприяє нагнітанню страху та недовіри серед місцевого населення у бік України. У цілому, така пропаганда має на меті деморалізацію українського суспільства.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах, що в Україні нібито хочуть створити по меморіальному військовому кладовищу у кожному регіоні. Мовляв, про це повідомив т.в.о. міністра зі справ ветеранів Олександр Порхун. Агітпроп стверджує, що нібито вже готують 100 тисяч місць для захоронення традиційним способом, а 60 тисяч - колумбарним. Це нібито дає підстави оцінювати реальну кількість жертв війни з українського боку. Втім це - маніпуляція.

Насправді йдеться про створення Національного військового меморіального кладовища. для поховання всіх ветеранів. Заступник директора відповідної держустанови Ярослав Старущенко заявив у коментарі для Інтерфакс-Україна, що на цьому кладовищі ховатимуть всіх ветеранів, а не лише тих, хто загинув у боях з моменту повномасштабного вторгнення. Це включає ветеранів, які загинуть через багато років після закінчення своєї служби, але матимуть статус учасників бойових дій. Крім того, військове меморіальне кладовище не передбачає поховання цивільних осіб, які не брали участі у бойових діях. 

Ідея створення меморіального кладовища була схвалена Кабінетом Міністрів України в жовтні 2022 року. У серпні 2023 року Кабмін затвердив реалізацію проєкту у Гатненській громаді під Києвом. Перша черга будівництва має завершитися до кінця 2024 року, а повне завершення комплексу планується до 2027 року.

Пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про цю ідею, щоб створити паніку серед населення та знизити його моральний дух. Вони прагнуть показати, що втрати серед українських військових є настільки великими, що потрібні нові кладовища в кожному регіоні, хоч офіційні дані й свідчать про інше. У такий спосіб вони також намагаються саботувати підтримку серед населення щодо продовження боротьби та зірвати процес мобілізації в Україні.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, нібито «щонайменше 13 військових 123 бригади Збройних Сил України померли, і приблизно 80 перебувають у критичному стані після спалаху невстановленої шлунково-кишкової інфекції». Утім це - російський фейк, який неодноразово спростовував Центр протидії дезінформації при РНБО України. 

Санітарно-епідемічна ситуація в Херсонській області стабільна і контрольована. Спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь не зареєстровано. Додаткові перевірки інформації, проведені місцевими та національними органами охорони здоров'я, підтверджують, що жодних випадків масових захворювань серед військових або цивільних у Херсонській області зафіксовано не було. 

Поширення подібних фейків є частиною інформаційної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні, підрив довіри до ЗСУ та створення паніки серед населення. Такий крок є стандартною тактикою пропаганди, яку використовує російська сторона для дискредитації українських органів влади. Мовляв, Київ нехтує справжніми проблемами та не думає про своїх військових. 

Пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію, що українське підпілля нібито підпалює автомобілі військовослужбовців ЗСУ та працівників ТЦК. У такий спосіб українці нібито намагаються «боротися з диктатурою Зеленського».

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

Насправді те, що пропаганда намагається видати за діяльність «підпілля», є роботою російських спецслужб. Так, 10 липня 2024 року СБУ та Нацполіція затримали мешканку Кіровоградщини, яка підпалила автомобіль нацгвардійця й готувала диверсії проти ТЦК. Як виявилося згодом, її мотивацією були гроші, які жінці обіцяли спецслужби РФ. Також у червні цього року СБУ затримала в Одесі двох чоловіків, які підпалили авто військового. За це куратор із Росії їм пообіцяв дві тисячі доларів.

Росія намагається видати за акти «народного спротиву» злочини, вчинені підкупленими нею ж особами, аби створити враження, що українці повстають проти «диктатури Зеленського». Тобто такими діями Москва прагне дестабілізувати ситуацію всередині української держави.

Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах, де розповсюджують проросійську риторику, відео, на якому чоловіки у військовій формі кудись ведуть жінку, що активно чинить опір. Публікації підписуються словами «ТЦК взялося за жінок», натякаючи на нібито примусову мобілізацію жінок в Україні.

У цьому випадку пропагандисти просто використали відео з іншим контекстом для створення фейка. Насправді на поширеному відео знято конфлікт між жінкою та працівниками Державної прикордонної служби України, який стався на Закарпатті, як з'ясували фахівці проєкту StopFake.

Прессекретарка Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова в коментарі Суспільному уточнила, що інцидент стався 30 червня 2024 року на околиці села Нижня Апша Тячівського району. Водій мікроавтобуса Mercedes-Benz Vito, перебуваючи в черзі автомобілів на контрольному посту, виїхала на зустрічну смугу і спробувала уникнути перевірки.

«Законні вимоги прикордонників жінка проігнорувала, аргументуючи свою відмову небажанням стояти в черзі, оскільки поспішала на відпочинок. Під час спілкування з 19-річною прикордонницею жінка поводилася грубо і зневажливо, використовуючи нецензурну лексику та образливі вислови. Потім, здійснивши маневр, небезпечний для життя і здоров'я військовослужбовця, на високій швидкості зникла з місця події», – розповіла прессекретарка Мукачівського прикордонного загону. Прикордонники переслідували автомобіль, що порушив правила, і, незважаючи на опір жінки, затримали її та доставили до прикордонного підрозділу, де склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-10 КУпАП.

Мобілізація в Україні є однією з головних тем, яку активно використовує російська пропаганда для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації в країні. Зокрема, агітпроп не лише поширює інформацію про зловживання під час мобілізації, представляючи їх як «звичайне явище», але й створює відверті фейки та постановочні відео для деморалізації українців. Наратив про те, що в Україні вже не вистачає чоловіків і тому мобілізують жінок, також є одним із поширених.

Пропагандисти поширюють у соцмережах «новинний» сюжет, у якому стверджується, що Данія нібито відмовила у навчанні українських пілотів на літаках F-16 через їх «їх нездатність до навчання». 42-секундний відеоролик змонтований у форматі новинного сюжету з назвою каналу NewsFlash та підписом "Літаки не летять". Вгорі відео зазначено live, що мало б вказувати на прямий ефір. Втім це - маніпуляція.

Фахівці проєкту StopFake намагались встановити, чи існує насправді новинний канал NewsFlash. На ютубі знайдено декілька акаунтів із такою назвою, але жодна з них не розповсюджувала це відео. Найранішу версію цього сюжету можна знайти на ютуб-каналі Moscow Never Lies від 25 червня 2024 року. На сторінці зазначено, що це "сатиричні новини Росії №1 від Дмитра Медведєва та Пескова у Telegram!". Там також розміщено численні подібні відео з написом "NewsFlash". Хоча автором цього відео, ймовірно, є сатиричний канал, сюжет широко поширювали серед проросійських Telegram-каналів, користувачів X (колишній твіттер) та фейсбук.

Аналіз сюжету показав, що він складається з різних відеороликів. Наприклад, для коментаря, який нібито належить генералу НАТО, що заявляє про ступень "навченості" українських військових, використано відеоролик Місії України при НАТО, який вони опублікували 1 травня 2024 року на своїй офіційній сторінці у фейсбуці. На відео зображено українського військового пілота з прізвиськом "Мунфіш". Наразі цей військовий проходить навчання на F-16 в Великобританії.

Також у фейковому відео фігурує генерал Ян Дам, командувач Королівськими Повітряними Силами Данії, який нібито заявляє про "падіння" всіх літаків F-16 у симуляторі. У реальному ж відеоролику, з якого взято цей фрагмент, датський генерал говорить про переваги F-16 для України.

Саме заява про те, що Данія відмовилась навчати українських пілотів на F-16 через їх "нездатність до навчання", не відповідає дійсності. 24 червня міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен під час спільної пресконференції зі своїм колегою з Норвегії Бьорном Арільдом Грамом заявив, що до кінця 2024 року Данія припинить навчання українських пілотів на літаках F-16. Проте навчання припиняється через перехід Данії на більш сучасні винищувачі F-35, для яких використовуватиметься авіабаза Скридструп, де зараз тренуються українські пілоти. Також міністр оборони Данії відзначив, що країна зможе сприяти в навчанні українських пілотів на території інших країн.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Збройні сили України та припинити поставки зброї від союзників України. Мовляв, українські військові не здатні керувати західною зброєю, а отже сенсу її передавати немає.

«Білорусь може застосувати ядерну зброю у випадку загрози своїй незалежності», — заявив начальник Генштабу збройних сил країни Муравейко. Ця заява є продовженням попередніх подібних висловлювань з боку Мінська, спрямованих на змалювання хибної загрози з боку України. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що це викликає занепокоєння і в Москви.

На цей меседж звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони зазначають, що насправді єдиною загрозою для «незалежності» Лукашенка та його режиму є сама Росія.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявив 1 липня: «Білорусь не вперше заявляє про загрозу з боку України. Це черговий виток інформаційної операції». Коментуючи заяви Мінська про підготовку до протидії «українським провокаціям», речник ДПСУ зазначив, що Білорусь здійснила найбільшу провокацію ще 24 лютого 2022 року, відкривши свій кордон для російських військ.

Пропагандисти поширюють подібні меседжі, щоб перевернути ролі в ситуації, що склалася, — з жертви роблять агресора. Створюючи уявну загрозу, Росія та Білорусь також намагаються виправдати свою спільну агресію проти України.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах відео удару по Харкову 22 червня 2024 року, стверджуючи, що на кадрах нібито зображена французька бомба AASM HAMMER, а не російська авіабомба. Втім це - неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони нагадали, що 22 червня 2024 року російські війська завдали чотири авіаудари по Харкову. Одне з влучань було в житловий будинок біля залізничної станції «Левада». За попередніми даними, обстріл здійснили з населеного пункту Строїтель Білгородської області за допомогою Су-34 та авіабомб УМПБ Д-30.

На відео видно будівлю з частково сферичною формою, куди снаряд прилітає ззаду автомобіля. Карти показують, що приліт снаряда відбувся з півночі, де пролягає кордон з РФ.

При порівнянні AASM HAMMER і снаряду на відео видно, що вони мають різне хвостове і носове оперення, а також різну форму. AASM HAMMER має по чотири невеликі крила спереду та ззаду, розміщених симетрично, тоді як на відео видно крила лише у хвостовій частині.

Керівник Харківської облпрокуратури Олександр Фільчаков стверджує, що Харків обстріляли бомбою УМПБ Д-30. Це підтверджують начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов та голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. УМПБ Д-30 теж відрізняється від бомби на відео, яка могла бути однією з модифікацій ФАБ-500, але точно не французькою AASM HAMMER.

Пропагандисти поширюють подібну інформацію, щоб відвести відповідальність від Росії за її злочини та перекинути її на союзників України.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, нібито шестеро увʼязнених, які встали до лав Збройних Сил України, втекли зі зброєю навчального центру. Втім це - фейк.

Журналісти з “Радіо Свобода” заперечують цю інформацію, посилаючись на отриманий ними коментар від Сухопутних військ ЗСУ. У такий спосіб пропагандисти хочуть дискредитувати Закон, прийнятий 8 травня 2024 року. Він передбачає умовно-дострокове звільнення деяких груп увʼязнених у випадку, якщо ті долучаються до ЗСУ. Втім його вже підписав Президент України і згідно з його положеннями, добровільно мобілізованими не можуть стати особи, засуджені за вбивство, зґвалтування, тероризм, державну зраду, посягання на життя правоохоронців та за деякими іншими статтями. Це забезпечує безпеку як військових, які знаходяться в одному формуванні з колишніми увʼязненими, так і безпеку цивільних, що матимуть з ними контакт як під час, так і після бойових дій.

Російські пропагандисти спекулюють на темі перебування увʼязнених в українських військових формуваннях, вдаючись до їх стигматизації серед українського населення. Підігріває недовіру до залучення цієї групи осіб і рецидивна поведінка російських умовно-достроково звільнених увʼязнених, які після участі у бойових діях скоюють злочини у цивільному просторі.

Росія активно заявляє, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Пропаганда також використовує військовополонених для створення різних відео, в яких просувається теза, що українцям «у полоні краще, ніж вдома».

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що з моменту повномасштабного вторгнення Росія використовує українських військовополонених для своїх пропагандистських цілей. У такий спосіб Росія вкотре порушує міжнародне право та Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості та честі, повинні бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та надмірної уваги з боку публіки. Крім того, Росія порушує міжнародне право, не допускаючи такі організації як Червоний Хрест, до українських військовополонених, що перешкоджає об'єктивній оцінці умов їх утримання.

Меседж про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «всіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця концепція обговорювалася на нещодавньому Саміті миру в Швейцарії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що по кожному з питань будуть створені робочі групи, і вже є країни, які організують окремі зустрічі з цих тем. Тимчасом Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець стверджує, що єдина проблема в реалізації цієї ідеї — небажання саме російської сторони. Небажання Росії проводити такий обмін підтверджується і тим, що Україна нещодавно була змушена відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених.

Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у них за першої ж можливості. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону було повернуто вже понад 3 тисячі українців, а 25 червня відбувся черговий обмін.

Також не відповідає дійсності меседж про те, що українським військовим у російському полоні «краще, ніж вдома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за період з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року йдеться, що «катування українських військовополонених і жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування є поширеним і систематичним, а умови утримання не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права». «85% з 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали детальну інформацію про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх або жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Найпоширенішими методами катувань були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування в незручних позах», — зазначається у звіті. Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць утримання російських військовополонених, чого не робить Росія.

Поширюючи подібну дезінформацію, Росія хоче виправдати вторгнення в Україну та дискредитувати українську владу.

Пропагандисти поширюють в соціальних мережах інформацію англійською та російською мовами про сімнадцятирічних студенток, яких нібито готують до мобілізації та “м’ясних штурмів”. Втім це - фейк. 

На нього звернули увагу фактчекери видання Reuters. Вони з’ясували, що фейк створили на основі заходу 11 червня у військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка, на якому вшанували пам’ять загиблих випускників - майора Олексія Чубашева та старшого лейтенанта Олександра Марчука. На ньому були присутні військові, капелани, курсанти та інші. 

Втім пропагандисти у своїх дописах вирішили сконцентрувати увагу саме на кадетках. У коментарі, який отримали фактчекери Reuters від пресофісу університету виявилося, що всім кадетам, які були присутні на заході, вже виповнилося 18 років та жодної агітації до вступу до армії на ньому не проводилося.

Окрім англомовного сегменту соцмереж, пропагандисти також поширювали цей фейк і в російськомовних анонімних телеграм-каналах, втім із сексуалізованим підтекстом. Вони підкріплюють цю інформацію вигаданою цитатою неназваного офіцера про важливість “жіночих якостей” у Збройних Силах. 

Російські пропагандисти поширюють подібні фейки з метою дискредитації України. Мовляв, вона мобілізовує дітей, а отже порушує міжнародне право, бо їй не вистачає сил. Окрім того, у такий спосіб агітпроп поширює мізогінію та сексизм, наголошуючи не на професійних якостях військовослужбовиць в Україні, а на інших суб’єктивних речах. Все це робиться для дискредитації Збройних Сил України.

Пропагандисти поширюють в анонімних проросійських телеграм-каналах відео з нібито українськими військовими, що розстрілюють африканських найманців за дезертирство. У поганій якості показано двох чоловіків у військовій формі з синіми повʼязками на рукавах та чотирьох чоловіків, що стоять на колінах біля стінки. Втім це відео - фейк.

На нього звернули увагу фахівці StopFake. Вони припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Фактчекери з’ясували, що хоча для достовірності у відео використовується українська мова, у чоловіків у кадрі не виходить приховати, що вони не є її носіями. Замість «не сиділося» чоловік у формі каже «нє сіділося», а перед пострілом кричить: «Закінчуй їх!», що є прямим перекладом російського «Кончай их!» — фрази, непритаманної українській у цьому контексті. До того ж на відео не видно жодного обличчя, а на військових не можна побачити жодного шеврона. Хоч на перший погляд здається, що зйомка відбувається у підвальному приміщенні, кімната насправді має двері та вікна. Складається враження, що їх навмисно завісили тканиною для зйомки. 

Зрештою, після так званого «розстрілу» відео заблюрено, але однаково помітно, що цегляна стіна, перед якою чоловіки стояли на колінах, не зазнала жодних ушкоджень. Цегла досить крихка і після такої кількості пострілів мали б зʼявитися уламки та пил. 

Росіяни не вперше вдаються до whataboutism — тактики пропаганди, що допомагає відвернути увагу від Росії. Фахівці StopFake припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Таким чином російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про свавілля в українській армії, чим відвертають увагу від злочинів росіян. Згідно з українським законодавством, іноземці, що доєдналися до ЗСУ, не є найманцями, а дезертирство в лавах армії карається позбавленням волі.

Російські телеграм-канали та посольство Росії в ПАР поширили відео, на якому кілька російських бійців нібито беруть у полон «громадянина Франції, який воював на боці ЗСУ». 

Однак насправді це відеофейк, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Ролик зрежисований російськими пропагандистами задля просування наративу про буцімто присутність французьких найманців в Україні. Зокрема, про підробку відео свідчить дуже сильний акцент «полоненого», на чому також наголосило Посольство Франції в ПАР під дописом своїх колег із РФ: 

«Ви вже давно поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї досить недипломатичної практики. Однак ця новина особливо безглузда. Пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом на уроках французької мови в “Alliance française”».  

Також у Центрі зауважили, що публікування подібних фейкових відео представниками російських дипломатичних відомств укотре підтверджує, що дипломатія РФ є всього лише інструментом поширення російської пропаганди. Раніше ми аналізували російський відеофейк, згідно з яким тільки-но мобілізовані три українські чоловіки нібито відразу ж загинули на війні.

Російські пропагандисти поширюють у медіа інформацію, згідно з якою українських солдат нібито "зомбують" перед боєм та навчають "відчувати радість від вбивства". Пропагандисти стверджують, що це свідчить про "жорстокі методи навчання" у Збройних силах України. Мовляв, так зване "зомбування" солдатів має місце на навчальних заняттях в Києві, які проводить експерт з бойової психології, підполковник армії США Дейв Гроссман. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Гроссман пояснив свої методики під час навчання в ефірі українського телеканалу, відповідаючи на питання про те, чи здатний кожен солдат вбити ворога на полі бою. Він зазначив, що сучасні методи тренування роблять вбивство практично умовною реакцією, а реакція більшості людей на це є випромінюванням радості. Однак після бою можуть виникати моральні сумніви, які потім раціоналізуються.

Пропаганда намагається негативно вплинути на уявлення про українську армію, розповсюджуючи цей та подібні міфи, намагаючись звинуватити у всьому Захід і зокрема НАТО. У такий спосіб вони хочуть показати умовну "вищу мораль" Росії та виправдати її злочини проти українців.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, що в ніч з 28 на 29 травня 2024 року армія РФ запустила ракету «Кинджал» по Яворівському полігону на Львівщині. Як результат ― нібито загинуло багато військовослужбовців ЗСУ, а також іноземних інструкторів. 

Проте це ― фейк, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. У зазначений пропагандистами час російські ракети не залітали на територію Львівщини. Крім того, у ніч з 28 на 29 травня у Львівській області не оголошували повітряну тривогу (виняток – проміжок з 20:17 до 20:31 28 травня, однак пуски не фіксувалися). Також Львівська ОВА, яка під час повітряних тривог повідомляє про влучання, не фіксувала ударів по об’єктах будь-якої інфраструктури в межах області. Не фіксували влучань і в Міжнародному центрі миротворчості та воєнних відомствах країн-партнерок.

Станом на 30 травня 2024 року востаннє ракети залітали в повітряний простір Львівської області в ніч на 26 травня, але згодом вони зникли з радарів. Згодом, вже в ніч з 31 травня на 1 червня шість ракет влучили в три об'єкти критичної інфраструктури на Львівщині. Проте з 27 по 31 травня ракет у повітряному просторі Львівщини не фіксувалося. Раніше ми спростовували інформацію, що 180 іноземців нібито було вбито біля Львова російськими ракетами.

Пропагандисти поширюють у соцмережах цитату, яку нібито сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, коментуючи ситуацію на фронті: «ЗСУ не відступають. Земля кругла, ми таким чином наступаємо у тил ворога», — нібито заявив Сирський. Насправді це чергова вигадка російської пропаганди.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Головнокомандувач Сирський таких заяв не робив. Натомість 23 травня він заявляв щодо ситуації на Харківщині, що після перших незначних успіхів у ході наступальних боїв у регіоні противник "повністю погруз у вуличних боях за Вовчанськ і зазнав дуже великих втрат у особовому складі штурмових підрозділів". Крім того, за його словами зараз ворог з різних напрямків перекидає резерви, намагаючись "підтримати активні штурмові дії, але безуспішно". Наступальні дії ведуться й на інших ділянках фронту, але ніде у своїх заявах Сирський не говорив того, що поширює пропаганда.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати українську армію та її керівництво, а також викривити реальну ситуацію на фронті.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, в якому нібито український військовослужбовець розповідає, що за три дні до зйомки його «побратимів» схопили на вулиці представники ТЦК та відправили на передову, де вони одразу загинули. Підпис до відео такий: «Покажіть це всім, поки ще залишилися чоловіки, щоб і не думали туди йти!!!!! Твари хазарські і тцкашники продажні гниди... Ось вам мобілізація… Ще три-чотири дні були вдома, а тепер… Їх одразу відправляють на вірну смерть!!! Без жодної підготовки, просто як м'ясо». Відео вже переглянули понад 200 тисяч разів у Meta й поширили більш ніж 3,4 тисячі разів.

Насправді цей відеоролик є постановним і, ймовірно, створеним російською пропагандою для дискредитації мобілізаційної кампанії в Україні. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що відео має кілька явних ознак постановки. По-перше, голос за кадром намагається говорити українською, але для носіїв мови зрозуміло, що рідна мова автора відео — російська. Закадровий текст, начитаний спокійним та беземоційним голосом, насичений антиукраїнською пропагандою.

Автор відео стверджує, що показує наслідки мобілізації, демонструючи нібито тіла трьох загиблих «побратимів», яких начебто мобілізували лише кілька днів тому. Проте впізнати «загиблих» за відео дуже складно — тіла лежать на значній відстані від камери, а їхні обличчя приховані. Також автор відео стверджує, що групу військових накрив артилерійський обстріл, але на тілах не видно ні крові, ні осколків. У всіх «загиблих» типові українські прізвища — Морозенко, Гонтаренко, Сидоренко, але позивні не називаються.

Крім того, новобранців не могли відправити на передову через три-чотири дні після отримання повісток, як стверджується у відео. Після мобілізації всі новобранці проходять військову підготовку на полігонах, яка може тривати кілька тижнів. Також у відео не вказано назву військової частини, де служили ці солдати, на них немає шевронів чи інших особливих знаків. Дата й місце зйомки також залишаються незрозумілими. Замість трави, характерної для травня в Україні, видно, що ролик знято ранньою весною, але опубліковано чомусь лише зараз.

На відео є титр російською мовою «Валькирия света», а в центрі кадру видно порожню пляшку з-під горілки, поставлену для дискредитації української армії. Незрозуміло, чому "справжній український військовий", який нібито знімав цей ролик, не прибрав пляшку. Відео було поширене з акаунту, який маскується під український, але регулярно публікує російські наративи про мобілізацію в Україні.

Пропагандисти поширюють подібні фейки для підриву мобілізаційної кампанії та дискредитації Збройних сил України. «Детектор медіа» спростовував і інші фейки на цю тему.

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію, що генсек НАТО Єнс Столтенберг нібито назвав військових ЗСУ «гарматним м’ясом». Втім це — неправда.

Фахівці проєкту VoxCheck з'ясували, що Столтенберг такого не казав. Вони знайшли той виступ, який цитують росіяни. Ці тези генсек озвучив на пресконференції з прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком 23 квітня 2024 року. Його слова вирвали з контексту.

У промові Столтенберг не називав військових ЗСУ «гарматним м’ясом». Натомість він казав, що країни НАТО мають сплатити певну ціну, тобто надати допомогу Україні, щоб жити у безпечнішому світі. Столтенберг наголошував на необхідності підтримки України. На його думку, це є інвестицією у безпеку інших країн, яким загрожує Росія.

Представники НАТО заявляють, що організація створена для оборони, не для участі у війнах. Хоча НАТО не втручається напряму у війну з Росією, країни-члени НАТО засуджують агресію та надають Україні допомогу.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати західних партнерів України та знецінити українську владу. Мовляв, НАТО не відправляє своїх бійців на війну, а «використовує» українців задля своїх забаганок. Мовляв, тому Україні варто йти по дорозі з Росією.

Російські пропагандистські ресурси, а також деякі іноземні медіа поширюють інформацію про нібито офіційне рішення Франції відправити свої війська в Україну. Ба більше, солдати Іноземного легіону Франції буцімто вже прибули у Слов’янськ для допомоги українським військовим.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Першоджерело цього фейку ― стаття у виданні Аsia Times. Її автор ― колишній чиновник Пентагону Стівен Браєн, який раніше вже попадався на «підігруванні» російським наративам, публікував чимало проросійських матеріалів у соцмережі Substack, звідки їх і брало Asia Times. У цій статті Браєн посилається на інформацію з російських пропагандистських ресурсів, які публікували цей фейк. Крім того, інформацію про рішення ввести французькі війська в Україну вже спростували в МЗС Франції. Про це написали на офіційній сторінці відомства в соцмережі Х: «Дезінформаційні кампанії щодо підтримки Францією України як ніколи активні. Франція не надсилала війська в Україну».

Агітпроп справді активізував створення фейків про французькі війська на Донбасі, повідомляють в «Укрінформі». Ця кампанія має на меті посилити антизахідні й мобілізаційні настрої серед росіян. Раніше «Детектор медіа» аналізував фейк російської пропаганди про те, що французькі війська нібито прямують до Румунії, щоб потім прибути до України.

Пропагандисти в соцмережах та медіа поширюють інформацію про те, що один з ресторанів у Луцьку нібито відмовив у проведенні поминального обіду вдові українського військового. Зазначалося, що причиною цієї відмови було те, що військовий був з Харкова. Розповсюджуючи ці новини, агітпроп або посилався на сюжет українського медіа — 12 каналу, або взагалі не вказував першоджерело.

Фахівці StopFake вирішили перевірити, чи це правда. Вони з'ясували, що в сюжеті 12 каналу, на який посилаються пропагандисти, йдеться , що вдова українського військового Іванна Цюх скаржилася на те, що луцький ресторан відмовив їй у проведенні поминального обіду. За її словами, почувши про поминки, представники ресторану запропонували провести його в «бесідці» закладу, а не в основному приміщенні. У сюжеті Цюх висловила думку, що причиною відмови став саме траурний характер обіду, проведення якого, за її словами, суперечило правилам ресторану. Проте в сюжеті українського медіа не згадується, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік був з Харкова.

Фахівці StopFake також знайшли відеозвернення дружини військового Іванни Цюх щодо цього інциденту на її сторінці у фейсбуці. У ньому вона розповідає історію, подібну до тієї, яку повідомила 12 каналу. Проте навіть тут вона жодного разу не згадує, що відмова була пов'язана з тим, що її чоловік мав зв'язок з Харковом. На офіційній сторінці ресторану у фейсбуці також є повідомлення, в якому вони пояснюють свою відмову Цюх тим, що в них немає можливості розділити зал.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб створити враження, ніби українці зневажають свою армію та вважають її злочинною.

Пропагандисти звинуватили українських військових у плагіаті. Вони розпочали розповсюджувати інформацію, що Третя окрема штурмова бригада ЗСУ нібито використала у своїй рекрутинговій рекламі слова самопроголошеного президента Росії Володимира Путіна. Публікуючи цю "новину", агітпроп додає фотографію реклами бригади зі словами "Навіщо нам такий світ, якщо там не буде України?" і інтерв'ю Путіна з майже ідентичними словами.

Після поширення цієї інформації StopFake перевірив, чи дійсно одна з бригад ЗСУ взяла слова Путіна для своєї рекламної кампанії. Вони з'ясували, що пропагандисти самі додали "цитату" на рекламі, звинувачуючи українських військових у плагіаті.

Зворотний пошук за зображенням в TinEye показав, що фотографія, яку поширюють пропагандисти, з'явилася в Інтернеті наприкінці квітня 2024 року на французькому новинному сайті France24. На сайті можна побачити, що її зробила кореспондент Reuters Аліна Смутко 23 квітня 2024 року в київському метро. Її оригінал також є в фотобанку Reuters з повним описом. Оригінальна фотографія відрізняється від тієї, яку використовує агітпроп. Цитата Путіна була додана на зображення в фоторедакторі. На оригінальній фотографії видно зовсім інші слова: "Зажигай в Третій штурмовій (Запалюй у Третій штурмовій)".

StopFake також виключив можливість того, що фото, яке використовували пропагандисти, могло випадково засвідчити рекламу в різних місцях київського метро. Якщо порівняти деталі фейкового фото та фото Reuters, то можна переконатися, що це - одне і те ж зображення. Придивившись до стіни на тлі, можна побачити підфарбовані елементи, які розташовані однаково на обох фотографіях.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати хибну близькість українців та росіян. Мовляв, ми мислимо однаково і діємо однаково. Однак насправді Україна та Росія є зовсім різними.

Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.