Російські інструменти так званої «м'якої сили» спрямовані не тільки на молодь, але й на неповнолітніх європейців. Програма «Здравствуй, Россия», організована російською державною агенцією «Россотрудничество», пропонує дітям і підліткам віком від 14 до 19 років тижневі поїздки в російські міста з оплатою всіх витрат, що супроводжуються патріотичними заходами. Цільова аудиторія — діти з російським корінням, які виросли за кордоном і володіють російською як другою рідною мовою. Щороку у програмі беруть участь близько тисячі молодих людей з усього світу, зокрема з Чехії, Словаччини та Польщі. Про це повідомляють чеські розслідувачі з проєкту Investigace.  

Вони зʼясували, що програма включає в себе відвідування історичних і культурних пам'яток Росії, а також елементи патріотичного виховання. Молодь бере участь у заходах, де вшановується пам'ять радянських солдатів, відвідує музеї, присвячені російській історії та зброї, а також зустрічається з релігійними діячами, які пропагують «традиційні сімейні цінності». Окрім культурних активностей, для старших учасників програма пропонує дві спеціалізації: медійну, де молодь відвідує редакції державних медіа, або історичну, де проводяться екскурсії в архіви і наукові установи. Головна мета програми — зміцнення зв'язків між молодими людьми російського походження, які живуть за кордоном, і Росією за допомогою культурних, історичних та патріотичних заходів для залучення нових поколінь до ідеї «русского міра».

Ця програма є частиною ширшої стратегії Росії з поширення свого впливу за кордоном і зміцнення проросійських настроїв серед молоді, яка має російське коріння. Такі ініціативи сприяють формуванню позитивного образу Росії серед молодих європейців, навіть в умовах, коли країна здійснює військову агресію проти України. Програма є прикладом використання «м'якої сили» для підготовки нового покоління до підтримки російської пропаганди і «традиційних цінностей», які Москва просуває як альтернативу «ліберальному західному світу». У такий спосіб Росія також намагається легітимізувати свої дії на міжнародній арені, створюючи мережу молодих людей, які підтримуватимуть її політику та поширюватимуть проросійські погляди у своїх країнах.

Російські ресурси поширюють відеосюжет від імені Euronews про трагічну історію, яка нібито сталася в Польщі. Так, у відео йдеться, що 2 жовтня 2024 року польський військовий з Інтернаціонального легіону начебто вбив свою дружину та її «коханця-українця», а згодом підпалив власну квартиру та скоїв самогубство. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у проєкті StopFake. Пропагандисти підробили відеосюжет Euronews на цю тему. Адже такого ролика немає ні на сайті, ні в жодній з соціальних мереж видання. Також інформацію про цей інцидент не вдалося знайти в жодному з польських видань, ні в місцевій групі села Хохлув, де нібито розгорталися відповідні події. У цьому невеликому туристичному містечку проживає всього 1200 осіб, тож подвійне вбивство та підпал житла не могли залишитися непоміченими. Проте відсутність обговорень цієї події в досить активній місцевій групі додатково свідчить про те, що ця «новина» повністю вигадана.

Зрештою, «новина» про побутове вбивство на тлі ревнощів у Польщі не відповідає звичному редакційному контенту на Euronews, де зазвичай повідомляють лише про значущі для Європи та світу події.

Подібними вкидами російські пропагандисти намагаються принизити українських біженців за кордоном і погіршити польсько-українські взаємини.

Сфабриковані ж сюжети від імені Euronews пропагандисти поширюють уже не вперше. Раніше ми документували схожі вкиди:

Російські пропагандисти використала повінь у Польщі, щоб створити антиукраїнські настрої та посіяти розбрат між українцями й поляками. Одним із головних меседжів було те, що підтримка України нібито послаблює здатність Польщі допомагати власним громадянам. Пропагандисти поширювали інформацію, що українські біженці отримали більше допомоги, ніж постраждалі поляки, що викликало негативні емоції та підживлювало невдоволення. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Приклади маніпуляцій:

Згідно з даними прес-агенції PAP, з 13 по 25 вересня в інтернеті було зафіксовано 23 тисячі дезінформаційних повідомлень, які охопили приблизно вісім мільйонів користувачів. Кампанія також мала на меті розпалити ворожнечу, послабити стратегічний союз Польщі й України та підірвати єдність у протистоянні російській агресії. Це частина ширшої інформаційної війни, спрямованої на ізоляцію України на міжнародній арені та зменшення підтримки серед ключових партнерів. У відповідь польська влада наголошує на продовженні всебічної допомоги Україні у боротьбі з агресором.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про знесення пам'ятника воїнам УПА в польському селі Верхрата (Підкарпатське воєводство) із відповідними фото. Втім це - маніпуляція. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що насправді це - стара новина з 2016 року. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити враження, що Польща не підтримує Україну, провокуючи напруженість між народами. Такі інформаційні атаки спрямовані на ослаблення польсько-українських відносин і розпалювання національної ворожнечі, що є частиною стратегії ізоляції України. Однак Польща продовжує підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність, попри ці деструктивні меседжі.

Проросійський ресурс поширив інформацію, що в польському центрі видачі допомоги в Любліні нібито розмістили рекламу для українців про вступ до Українського легіону. На ній написано, що серед тих, хто вступив до Українського легіону, буцімто розіграють планшет Apple iPad. Як «доказ» пропагандисти публікують відповідне зображення. 

Насправді жодне надійне польське та українське медіа не повідомляло про існування такої реклами. Пошук цього фото за допомогою функції зворотного зображення від Google також не дав результатів. 

У польському місті Люблін у День захисників і захисниць 1 жовтня 2024 року справді запрацював рекрутинговий центр Українського легіону. Проте ні на сайті Українського легіону, ні в соцмережах Міноборони України немає інформації про розіграш «планшета від Apple». Імовірно, пропагандисти просто вигадали цю новину, реагуючи на відкриття першого рекрутингового центру Українського легіону за кордоном. 

Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, мовляв, Україна вербує психічно нестабільних іноземців.

Пропагандисти стверджують, що Варшава нібито має територіальні претензії на Західну Україну. Мовляв, якщо польська армія введе війська на Волинь, режим Лукашенка підтримає місцеве населення, оскільки, мовляв, наступними стануть білоруси. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Вони вказують на те, що цей меседж використовується пропагандистами з самого початку повномасштабного вторгнення. Польща від початку війни є надійним союзником України, і немає жодних доказів, які б підтверджували територіальні претензії з її боку. Натомість, з початку повномасштабного вторгнення Білорусь стала базою для російських атак на Україну. До того ж, так звані союзницькі відносини між Москвою і Мінськом є «дипломатичною окупацією Білорусі», оскільки Путін фактично контролює як силовий блок, так і військові структури в Білорусі, що свідчить про втрату її суверенітету.

Ця дезінформація поширюється з метою створення недовіри та напруги між Україною та Польщею, двома ключовими союзниками у протистоянні російській агресії. Росія і Білорусь використовують цей меседж, щоб послабити підтримку України з боку Польщі та інших західних країн, які надають значну військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цей фейк також намагається підірвати внутрішню єдність в Україні. Окрім цього, його поширення має на меті відволікти увагу від реальної ролі Білорусі у війні як союзника Росії та учасника агресії проти України. У ширшому контексті, такі фейки допомагають створити образ зовнішнього ворога для білоруського суспільства, посилюючи риторику страху та мобілізації навколо загроз суверенітету, щоб виправдати політичні дії Лукашенка та посилити залежність Білорусі від Росії.

У проросійському сегменті мережі масово поширили інформацію про те, що 395 депутатів Європарламенту під час пленарного засідання в четвер, 19 вересня 2024 року, проголосували проти поправки, що зобовʼязує Україну перепросити в Польщі за Волинську трагедію. Відповідну поправку до резолюції Європарламенту щодо подальшої фінансової та військової підтримки України з боку країн Євросоюзу нібито внесла група «Європа суверенних націй». Своєю чергою, російські пропагандисти відмову голосувати за цю поправку прокоментували так: «Бандерівцям дозволили не перепрошувати за дикі звірства, які ОУН-УПА творили на Волині».

Група «Європа суверенних націй», яка є схильною до проросійських ініціатив і підконтрольною проросійській німецькій ультраправій партії «Альтернатива для Німеччини», дійсно внесла цю поправку до резолюції, про що писали деякі польські медіа. Однак, як стверджують самі пропагандисти, навіть четверо польських європарламентарів (троє від «Лівих» і один від «Третього шляху») проголосували проти відповідної поправки. 

Окрім цього, Україна офіційно вже попросила вибачення в Польщі за Волинську трагедію та простила злочини, скоєні поляками проти українців. У 2014 році тодішній президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед обома палатами польського парламенту та за присутності тодішнього польського президента Броніслава Коморовського в контексті Волинської трагедії сказав: «Прощаємо та просимо прощення». Згодом у 2016 році Кравчук, Ющенко, голови УПЦ КП і УГКЦ попросили вибачення в поляків за Волинську трагедію, підписавши відкрите звернення до Польщі та польського суспільства. У тексті, зокрема, ішлося: «Просимо пробачення за скоєні злочини й образи ― це наш головний мотив. Просимо вибачення і такою самою мірою прощаємо злочини та несправедливості, скоєні проти нас».

Російські пропагандисти регулярно спекулюють на чутливій для українського та польського суспільства темі Волинської трагедії. Вони маніпулюють та інформацією та поширюють відповідні фейки, щоб розсварити громадян обох країн між собою та зіпсувати дипломатичні відносини між Україною та Польщею. Раніше ми спростовували інформацію, що видання «Бабель» нібито опублікувало цитату української режисерки з ідеєю фільму «Волинська різанина бензопилою».

Російські телеграм-канали та проросійські користувачі соцмережі X поширюють відеосюжет, який нібито оприлюднило BBC. У матеріалі йдеться, що польські школярі начебто не хочуть навчатися разом з українськими дітьми через «низьку успішність і погану поведінку» останніх. Своєю чергою польські батьки нібито навіть готові дати хабаря директорам місцевих шкіл, аби тільки вберегти своїх дітей від навчання в змішаних класах. Проте це ― фейк.

Відеосюжет, який поширюють у мережі, не має нічого спільного з BBC. Про це повідомляють журналісти Укрінформу. На сайті британської телерадіомовної корпорації, а також на її офіційних сторінках у соцмережах немає відповідного сюжету.

Крім того, останнім часом усі відео BBC у YouTube Shorts містять інформацію про те, коли вони були оприлюдненні. Однак на фейковому відеосюжеті дата публікації відсутня.

Агітпроп підробив відеосюжет за допомогою знайдених в Інтернеті фото та відео. Деякі з них навіть не стосуються України. Наприклад, кадр, з якого починається відео, з’явився в мережі ще у 2021 році ― його можна знайти на іноземних сайтах.

Також варто зауважити, що раніше росіяни поширили відеофейк від імені BBC, який стосувався «масового використання нацистської символіки» ЗСУ на Курщині. Авдіодоріжка в тому відео збігається з авдіодоріжкою, яка присутня у відео про негативне ставлення до українських школярів у Польщі.

Цим фейком агітпроп прагне посіяти розбрат між українцями та поляками, а також послабити взаємовідносини відносини між Україною та Польщею. Раніше ми спростовували інформацію, що в польських школах, де навчаються українські діти, не вивчатимуть Волинську трагедію.

Низка проросійських джерел поширила «новину», що евакуйованим унаслідок повені в Польщі немає куди поселитися, адже «всі місця зайняті українцями». Як «доказ» пропагандисти навели публікацію нібито постраждалої польки на ім’я Дагмара Малиновська, яка разом зі своєю дитиною хотіла евакуюватися в готель, однак їм буцімто відмовили.

Через це жінка з донькою начебто була змушена заночувати в таборі на місці школи, де дитина підхопила запалення легень. Зрештою, як стверджують росіяни, Дагмара закликала владу перевірити, чому українським біженцям надаються кращі умови, ніж громадянам Польщі. 

Однак російські пропагандисти підробили публікацію. Журналісти StopFake знайшли оригінальний допис Дагмари Маліновської з такою світлиною. У пості жінка нічого не писала про українців, які нібито зайняли всі місця в готелях. Насправді Дагмара публікувала інформацію, що початкова школа №3 приймає евакуйованих, а також потребує гуманітарної допомоги: води, теплої їжі та ковдр. 

Згодом полька особисто спростувала російський вкид, повідомивши, що вона не писала такого. Окрім цього, вона додала, що її не евакуювали та що в неї немає доньки.

Цим фейком росіяни хочуть зіпсувати ставлення поляків до українських біженців і посварити між собою мешканців сусідніх країн. Дещо раніше ми фіксували російський меседж про «можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України».

Пропагандисти поширюють у польському сегменті соцмереж інформацію про можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України. Фахівці з Demagog вирішили звернутися до Міністерства освіти Польщі, щоб перевірити ці заяви.

Воно у своїй відповіді заявило, що прийняття до шкіл українських дітей «не призводить до втрати роботи польськими вчителями». Чинні правила не передбачають, що українські вчителі будуть проводити уроки для українських дітей у польських школах. За даними Міністерства освіти, з початку війни в Україну до Польщі приїхало 3 мільйони людей, серед яких 43% — це діти та молодь. Скільки з них залишилося на постійне проживання, точно невідомо. Міністерство зазначає, що «ці діти можуть у майбутньому допомогти у відбудові України або стати частиною польського суспільства, якщо вирішать залишитися». Міністерство підкреслює, що всі учні, включаючи українців, повинні навчатися за польською навчальною програмою, а це означає, що вчителі мають знати польську мову на достатньому рівні для проведення уроків.

Поширення неправдивої інформації про те, що українські вчителі можуть витіснити польських з роботи, спрямоване на підбурювання соціальних конфліктів і напруження між двома народами. Це може викликати страх і невдоволення серед поляків, особливо у професійній сфері. Такі фейки також мають на меті зменшити суспільну підтримку українських біженців і допомогу Україні загалом. Створення враження, що українці «забирають» робочі місця або впливають на бюджет, може підштовхнути людей до думки, що підтримка України шкодить польському суспільству. Пропагандисти можуть використовувати ці фейки, щоб створити враження некомпетентності або зради з боку уряду, який нібито ставить інтереси українців вище за поляків. Це може підірвати довіру до державних інституцій та чинної влади.

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Російські ресурси поширюють інформацію, що в школах Польщі Волинську трагедію не будуть вивчати в класах, де польські діти навчаються разом з українськими школярами. Причиною рішення нібито стало небажання створювати напругу та міжнаціональні конфлікти серед учнів. Відповідну «новину» поширюють пропагандисти, посилаючись на англомовне медіа про Україну United24. 

Однак це ― фейк, стверджують журналісти StopFake. Такий сюжет відсутній на сайті, а також у фейсбуці та інстаграмі ресурсу United24. «Новину» також не публікували ні в польських медіа, ні на сайті Міністерства національної освіти Польщі. Тобто подібне рішення насправді ніхто не ухвалював.

Волинська трагедія (у польській історіографії — Волинська різанина) відбулася влітку 1943 та досі є предметом суперечок істориків. Водночас після повномасштабного вторгнення Україна та Польща схилилася до політики примирення й пам’яті. «Ми проводимо спокійну політику. Не політика біганини з вилами, а політика спокійного пошуку згоди в історично складних питаннях, багатодесятилітніх, дуже складних, надзвичайно болючих для значної групи наших співвітчизників», — заявляв президент Польщі Анджей Дуда у червні 2023. У липні того ж року, на 80-ті роковини трагедії, він разом із Володимиром Зеленським прибув до Луцька, аби вшанувати пам’ять жертв трагедії. 

Росія регулярно спекулює на темі Волинської трагедії. Наприклад, дещо раніше ми фіксували російський фейк про те, що «Бабель» опублікував цитату української режисерки з ідеєю фільму «Волинська різанина бензопилою».

Українські та російські ЗМІ поширили інформацію про лісову пожежу в районі Чорнобильської зони відчуження. Пропагандисти підхопили цю новину та використали її для залякування західної авдиторії, мовляв, Україна загрожує світові ядерним забрудненням, адже радіоактивні частки з України вже рухаються на Польщу. Однак це ― фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake.

Справді, 3 вересня 2024 року на території зони відчуження спалахнула лісова підстилка. Станом на 9 вересня ліквідація пожежі триває. «Наразі на місці працюють 399 рятувальників, 103 одиниці техніки від ДСНС, залучених із різних куточків України, а також 17 одиниць техніки від лісового господарства», ― ідеться в сьогоднішньому повідомленні ДСНС у телеграмі.

Проте радіаційний фон у зоні відчуження в нормі ― на території країни посилено контроль за радіаційними показниками, зазначає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Автоматизована система контролю радіаційного стану здійснює безперервний моніторинг у 39 пунктах, передаючи дані до диспетчерського центру щогодини, а в умовах надзвичайної ситуації – щохвилини. Також радіаційний фон контролює оперативна група радіаційної розвідки ДСП «Екоцентр». Усі показники радіаційного фону перебувають у нормі. 

У Київській міській державній адміністрації також не фіксують жодних відхилень від норми. Станом на сьогодні, 9 вересня, рівень забрудненості атмосферного повітря в столиці низький, а радіаційний фон по всьому місту – у нормі. 

Українські дані підтверджує й незалежний чеський ресурс моніторингу погоди Windy. Згідно з інтерактивною картою, що працює в режимі реального часу, в Україні основні параметри забруднення повітря, а також рівень радіаційного фону перебувають у допустимих межах. Над Україною немає жодних «радіоактивних хмар».

Цим фейком росіяни прагнуть дискредитувати Україну, стверджуючи, що вона несе загрозу ядерного забруднення для світу. Мета подібних заяв ― змусити країни-партнерки відмовитися від України та залишити її без будь-якої допомоги у війні проти Росії. 

Нещодавно ми вже фіксували схожий російський фейк. Тоді пропагандисти писали, що на Чорнобильській АЕС нібито стався викид радіоактивних елементів і хмара рухалася на Київ.

Останнім часом у польському сегменті соцмережі TikTok активізували поширення антиукраїнських матеріалів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Серед великої кількості TikTok-акаунтів, що дублюють співзвучні російській пропаганді наративи, можна виділити такі:

Martwyobywatel – профіль містить багато відео, що дискредитують українських біженців, а також відео, спрямованих проти української мови. Тут поширюють наративи про «українізацію Польщі», «витіснення» польської культури та мови українцями.

19_illegal_06 (SIEWCA_PRAWDY) – на сторінці поширюють антиукраїнські дописи й меми, щоб принизити українців і дискредитувати українське політичне керівництво. Підживлюють наратив про «бандеризацію Польщі», пропагують ненависть до українських біженців.

Asherbur (Asher Burov-Şǔraev) – сторінку веде громадянин Росії, що жив у Любліні, а зараз, імовірно, проживає в Ізраїлі. На профілі публікує відео на тему спротиву «українізації Польщі», а також намагається зобразити українців з якнайгіршої сторони. Також тут є відео, які возвеличують Путіна та виправдовують агресію Росію проти України.

Polakpatriotaa – профіль містить вигідні Росії наративи, спрямовані проти керівництва Польщі, політиків ЄС та українців. Деякими публікаціями автори акаунту намагаються залякати поляків можливістю участі Польщі у війні проти Росії. Поширюють гасло «То не наша війна» й заклики не допомагати Україні. 

Дещо раніше ми писали, як праворадикальні рухи країн ЄС використовують TikTok для підтримки меседжів російської пропаганди.

Пропагандисти поширюють у соцмережах фейкову цитату режисерки Ірини Цілик, яку нібито опублікувало видання «Бабель». У ній ідеться: «З нами вів переговори американський режисер. Він хотів зняти фільм “Волинська різанина бензопилою”. Ми відмовилися, але зараз я вже думаю, що дарма. Підлі поляки тикатимуть нас у різанину носом, як кошенят, поки їм це вигідно, і блокуватимуть наш вступ до ЄС до останнього». Проте головна редакторка видання підтвердила в соцмережах, що такої цитати у виданні ніколи не було.

Польща є важливим союзником України, особливо в контексті російської агресії та інтеграції України до ЄС. Підсилення конфліктів на основі історичних подій, таких як Волинська трагедія, покликана погіршити дипломатичні відносини та співпрацю між країнами. Це може вплинути на суспільну думку, створюючи негативний образ сусідньої Польщі та її політики

Поширення фейкових цитат і дезінформації про українських діячів культури може знизити рівень підтримки України з боку Польщі та інших європейських країн. Росія хоче в такий спосіб ускладнити процес вступу України до ЄС та інших міжнародних організацій. Такі фейки допомагають відвернути увагу від реальних проблем, пов'язаних з російською агресією, та перенести фокус на інші проблеми.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах фото листа нібито від АТ «НАЕК «Енергоатом», адресованого міністерці клімату та навколишнього середовища Польщі Пауліні Хенніг-Клосці, про готовність експортувати електроенергію до Польщі. Утім це - фейк.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці перевірили інформацію в АТ «НАЕК «Енергоатом» та зʼясували, що поширюваний лист є підробкою. На це вказує кілька деталей. По-перше, у тексті «листа» є очевидні лексичні та граматичні помилки, непритаманні українській мові, особливо в останньому його реченні. Крім того, керівник «Енергоатома» не направляє офіційну кореспонденцію органам державної влади іноземних країн, оскільки це порушує етику та правила міжнародного листування. Підпис у так званому документі також є підробленим. Також наприкінці 2023 року «Енергоатом» став акціонерним товариством, а не державним підприємством, як зазначено в «документі».

Поширюючи такі фейки, пропагандисти намагаються викликати суспільне невдоволення та знівелювати роль Росії у кризі енергетичної системи в Україні. Мовляв, українці сидять без світла не тому що, Росія здійснює цілеспрямовані атаки на українські енергообʼєкти, а тому що Україна нібито продає електроенергію за кордон.

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

У соцмережах з'явилися дописи про напад з ножем у Кракові, а також спекуляції, що нападник нібито є українцем. Цю інформацію швидко підхопили пропагандисти, проте це — неправда.

На неї звернули увагу польські фактчекери з Demagog. Вони з'ясували, що 27 червня на фейсбуці було опубліковано допис, на якому видно двох чоловіків у бійці, один з яких тримає ніж.

Інцидент стався, коли велосипедист збив собаку. Після суперечки з власником тварини велосипедист кілька разів ударив його ножем і втік. Поліція швидко встановила особу злочинця, який забарикадувався у своєму помешканні. Завдяки діям переговірників і контртерористів нападника затримали під час спроби втечі через вікно. Злочинець виявився 24-річним мешканцем Кракова, який уже раніше був відомий поліції.

Для з’ясування національності злочинця фактчекери зв’язалися з Воєводською комендатурою поліції в Кракові. Речниця-підінспекторка Катажина Чісло спростувала інформацію про те, що нападник був українцем:

«З матеріалів, якими ми володіємо, чітко випливає, що злочинець є польської національності».

Вони нагадують, що у випадку сенсаційних повідомлень про напади варто звертати особливу увагу на достовірність таких відомостей. Пропагандисти ж підхоплюють таку інформацію, щоб дискредитувати українських біженців та викликати до них скептицизм.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, що польських медиків буцімто відправлять в Україну в прифронтові госпіталі та для участі в бойових діях. За словами російських пропагандистів, це відбудеться найближчим часом і до того ж примусово. Як «доказ» росіяни наводять скриншоти одного з польських сайтів з відповідною статтею. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. У статті насправді йдеться про те, що до України 15 польських медиків прибудуть саме з навчальною метою. У матеріалі взагалі не згадується про їхню участь у бойових діях. 

Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда просуває наратив про «іноземних найманців», які буцімто воюють проти росіян у лавах Збройних сил України. Раніше ми спростовували інформацію, що «українець» закликав поляків йти воювати проти Росії.

Російські пропагандисти розповсюджують інформацію, нібито українці підпалили хмарочос Spektrum Tower у Варшаві. Мовляв, західні країни мовчать про участь українців та виправдовують це "несправністю електропроводки". Самі ж українці, за словами пропагандистів, мстяться у такий спосіб за те, що Польща та країни Балтії депортують їх назад на війну. Проте це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що справді, 8 травня 2024 року у Варшаві сталася пожежа в офісній будівлі Spektrum Tower. Проте Державна пожежна охорона тоді не оприлюднила причини пожежі та імена або національність осіб, які можуть бути причетними до неї. Про це не повідомляли й польські медіа. Крім того, команді VoxCheck не надійшла відповідь від польської поліції щодо цієї події.

20 травня 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські правоохоронні органи затримали 9 підозрюваних, які, найімовірніше, є членами російської шпигунської групи та причетні до підпалів у Польщі. Проте Туск не зазначив, що саме українці були причетні до пожежі у Spektrum Tower у Варшаві.

Також важливо зауважити, що Польща та країни Балтії не депортують українців на війну, як стверджують росіяни. Посол Польщі в Україні свого часу наголосив, що польська влада не змусить чоловіків призовного віку повертатися в Україну примусово.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та українських біженців у Європі. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.

Польськомовні користувачі фейсбуку опублікували картинку про Україну. У ній зазначено: «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, брати участь у "Євробаченні", брати участь у спортивних змаганнях, торгувати з усім світом, розважатися в Києві та інших місцях, де ховаються боягузи? Щось тут не сходиться, і при цьому вимагати допомоги від усього світу. Брехня, погоджуєтеся?». На цей кейс звернули увагу польські фактчекери з проєкту Demagog.

У відповідь на питання «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, [...] торгувати з усім світом?» вони посилаються на дослідження докторки Марії Грінберг з MIT. Вона стверджує, що зв'язок між торгівлею та збройним конфліктом є складним і неоднозначним. Війна руйнує торговельні зв'язки між країнами, але не ліквідує їх повністю. Україна експортує метали, машини, хімікати, але головним чином – сільськогосподарську продукцію. Війна призвела до зниження експорту цих товарів і підвищення їх цін. За даними Світового банку, експорт товарів і послуг в Україні значно знизився у 2022 році. Однак у 2023 році Україна досягла певної стабілізації, хоча експорт зменшився приблизно на 20% через нижчі ціни на світових ринках, а не через зменшення обсягу продажів.

Щодо участі у спортивних і музичних змаганнях, є багато прикладів країн, які відправляли свої команди на різні турніри під час збройних конфліктів. Наприклад, на Олімпіаді 2012 року в Лондоні брала участь команда Сирії, де тривала громадянська війна. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро змагалися команди Іраку та Лівії. У 2020 році (яка фактично відбулася в 2021 році через пандемію COVID-19) на Олімпіаді в Токіо брали участь команди М'янми та Сомалі.

Україна також не перша країна, яка брала участь у "Євробаченні" під час війни. Наприклад, Хорватія та Боснія і Герцеговина — в першій половині 90-х років під час воєн у Югославії. У 2022 році переможцем конкурсу став український гурт Kalush Orchestra, але через війну він 2023 року був проведений у Ліверпулі (Великобританія).

Фотографії українців, які прогулюються вулицями Києва, не є доказом відсутності війни. Наприклад, під час Другої світової війни люди також продовжували займатися своїми справами, як свідчать архівні фотографії.

Війна в Україні залишається реальною загрозою для багатьох людей. За даними Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, впродовж двох років війни було підтверджено понад 10 тисяч смертей серед цивільного населення внаслідок російських атак. Найважчі бої йдуть на сході країни, але атаки відбуваються і в інших регіонах.

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб викликати серед поляків скепсис щодо допомоги та підтримки Україні та її громадянам. 

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Російські медіа поширюють інформацію, наче польський прем’єр Дональд Туск підтвердив введення війсь НАТО в Україну. Про це посадовець нібито повідомив під час спілкування з пресою у Сеймі (польському парламенті). 

Аналітики StopFake пишуть, що під час спілкування з пресою панові Туску поставили запитання, чи може НАТО допомогти Україні протистояти російській агресії, ввівши війська на територію країни? У відповідь прем'єр-міністр пояснив, що Альянс уже надає Україні всеосяжну військову допомогу, але не хоче втручатися у війну безпосередньо і тому не відправляє свої війська в Україну. 

При цьому польський прем’єр також зазначив, що невеликий технічний контингент в Україні присутній — це спостерігачі та інженерні фахівці, які залишаються далеко від лінії фронту і не беруть участі в боях. Найчастіше такі фахівці спостерігають за розподілом військової допомоги союзників, займаються охороною посольств держав-членів або представляють апарат військових аташе.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відеоролик з символікою європейського інформаційного телеканалу Euronews, у якому заявляється, що біженка з України нібито створила в Польщі салон краси з комарами, укус яких мав позбавити її клієнтів від целюліту. У відеоролику повідомляється, що після того, як один з пацієнтів потрапив до лікарні Гданська з алергією, польська поліція нібито затримала за шахрайство Катерину Іванченко — жінку, яка, за свідченнями пропагандистів, організувала цей бізнес. «На звичайних комарах, які, як вважалося, відсмоктують жир, українка заробила 1 мільйон злотих», — зазначається в публікаціях. Насправді ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що розповсюджуване в мережі відео імітує дизайн відеороликів Euronews — зокрема, в правому верхньому куті відео можна помітити логотип компанії. Однак ні на офіційному вебсайті, ні в соціальних мережах медіакомпанії немає подібного сюжету. На те, що ця історія є повністю вигаданою, вказує і той факт, що жодне з польських медіа також не повідомляло про подібні випадки шахрайства з боку українки.

Для створення фейкового відео зловмисники використали відеофрагменти з безкоштовних стокових відео. Для ілюстрації вигаданого затримання власниці салону краси був узятий відеофрагмент затримання підозрюваної у підпалі торгового центру в Гданську. Цей випадок стався в липні 2020 року і не має жодного стосунку до описаного у фейковому ролику інциденту.

Мета цього фейку — дискредитувати біженців з України в очах поляків. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки щодо українських біженців.

У соціальних мережах та російських пабліках пропагандисти активно поширюють повідомлення про те, що "група українських біженців, незадоволена політикою влади Польщі щодо поставок українських товарів та недостатньої військової допомоги, влаштувала акт помсти й підпалила фармацевтичний склад Farmacol у Катовице ввечері 8 квітня". Пропагандисти також поширюють два коротких відеоролики з місця подій, на одному з яких видно горіння будівлі з написом Farmacol. У соцмережах вже традиційно використовують мову ненависті та звинувачення у бік українських біженців. Однак це є ще одним фейком російської пропаганди.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що ввечері 8 квітня 2024 року у польському місті Катовіце дійсно горів склад, що належить фармацевтичній компанії Farmacol, проте українські біженці не мають жодного стосунку до цього інциденту. Жодні польські медіа або будь-яке інше достовірне джерело не має інформації про підпал складу саме українцями.

Більше того, польський сайт Fakehunter також спростував цей фейк та цитує заступника глави прокуратури Південного району Катовіце Славомира Барнаса: "Попередні висновки, зроблені на етапі візуального огляду, виключають можливість підпалу в цьому місці, не кажучи вже про те, що винуватцями були іноземці". Прокуратура поки не бажає коментувати справжню причину пожежі, оскільки у неї ще немає експертної думки, проте вона називає версію, згідно з якою до інциденту причетні громадяни України, необґрунтованою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть демонізувати українських біженців у Польщі та викликати негативне до них ставлення. У такий спосіб вони також хочуть, щоб Польща припинила допомагати Україні та її мешканцям. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші російські вигадки про українських біженців.