9–11 серпня 2025 року грузинськомовні та російськомовні акаунти у Facebook поширили відео, яке нібито знято на мітингу в Одесі, Україна. На відео видно групу людей із українськими прапорами, які, за твердженням авторів постів, скандують «Путін, допоможи нам!». Один із постів супроводжується підписом «Одеса — російське місто». Відео також було опубліковано 8 серпня в TikTok акаунтом sasha1111z, а згодом поширилося в Instagram та YouTube. На момент аналізу лише в TikTok воно зібрало 4,2 мільйона переглядів. У коментарях російськомовні акаунти стверджують, що «українці прокинулися». Відеофейк розвінчали експерти грузинського проєкту mythdetector. 

Насправді відео є сфабрикованим і не відображає реальних подій, які воно нібито ілюструє. Кадри взяті з «Вишиванкового мегамаршу», що відбувся в Одесі 28 червня 2014 року, у День Конституції України. Цей марш, у якому взяли участь до 1500 осіб, був проукраїнським заходом, де учасники в традиційному українському одязі скандували патріотичні гасла, такі як «Єдина, соборна, вільна Україна!», «Слава Україні! Слава героям!», а також виконували гімн України. Це підтверджують численні репортажі українських медіа.

Аудіозапис із криками «Путін, допоможи нам!» не належить до цього відео. Він був узятий із зовсім іншої події — мітингу в місті Орськ, Росія, що відбувся 8 квітня 2024 року, про що повідомляла Deutsche Welle. Аудіозапис штучно накладено на відео з Одеси, щоб створити хибне враження, ніби українці звертаються за допомогою до президента Росії.

Цей відеофейк є прикладом дезінформації, що використовує реальні кадри, але з маніпулятивно доданою аудіодоріжкою. Мета такої маніпуляції — створити хибне враження про настрої в Україні та просувати наратив про «російську Одесу». 

У мережі з’явилася інформація, що уряд нібито ухвалив рішення №395 про блокування SIM-карт без верифікації під час повітряної тривоги. Повідомляється, що Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами запустило систему, яка забезпечує доступ до зв’язку під час тривоги та захищає SIM-карти від блокування.

На це звернула увагу команда VoxCheck. 

Насправді це фейкове відео. Уряд не ухвалював жодних рішень щодо блокування SIM-карт під час повітряних тривог, а Мінцифри не розробляло систем для збереження зв’язку в таких умовах. Аудіодоріжка цього ролика була створена за допомогою штучного інтелекту.

Як стверджують аналітики, відео поширюється через тікток-канал «top_news_uaa», який регулярно публікує фейкові повідомлення про нібито грошові виплати від українських мобільних операторів. Для створення контенту автори використовують ШІ, включаючи згенероване аудіо, уривки новин та дипфейки з людьми, які нібито озвучують інформацію.

VoxCheck проаналізував ролик за допомогою сервісу Hive Moderation і підтвердив, що аудіодоріжка створена нейромережею.

На сайті Кабінету Міністрів є документи під номером 395, але вони стосуються, наприклад, оренди майна, призначення заступника міністра оборони чи присвоєння рангів держслужбовцям. Жоден із них не пов’язаний із блокуванням SIM-карт під час тривог.

Мінцифри також не повідомляло про співпрацю з операторами щодо спеціальних систем для зв’язку під час тривог. Хоча в Україні обговорюють можливість вибіркового відключення зв’язку через використання росіянами українських SIM-карт у БПЛА, конкретних рішень із цього питання ще не прийнято.

Мета поширення неправдивих новин — викликати паніку серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій, таких як уряд чи Мінцифри, та підірвати стабільність у суспільстві. Фейки часто вписуються в ширші російські наративи, наприклад, про «утиски» громадян чи «неефективність» Української держави.

Фатіма Квадрі, фактчекер The FactCheckHub

Те, що ви бачите в інтернеті, може виявитися неправдою — в епоху штучного інтелекту він може легко вас обдурити.

Ця стаття допоможе вам навчитися розпізнавати відео, створені за допомогою таких інструментів, як DALL·E (який генерує зображення, часто змонтовані у відеопослідовності) та Veo (який створює цілі відеосцени за запитом).

З швидким розвитком штучного інтелекту інтернет наповнюється відеороликами, які виглядають справжніми, але насправді такими не є. Від фейкових інтерв'ю до синтетичних новинних сюжетів — дипфейки стали настільки складними для виявлення, що вже не видають себе незграбними посмішками чи скутими жестами. Тепер вони настільки переконливі, що для їх розпізнання потрібно більше, ніж просто помічати нерівності або дивні посмішки.

Такі інструменти, як DALL·E та Veo 3, можуть створювати приголомшливі візуальні ефекти та кінематографічні відео лише за простим запитом. Хоча ця технологія відкриває нові творчі можливості, вона також несе значні ризики. Проблема полягає в тому, що ці відео часто майже неможливо відрізнити від справжніх.

Наприклад, уважний розгляд відео, опублікованого користувачем іксу в червні, яке показувало журналістку, що повідомляє про повінь у нігерійському місті Абеокута, виявляє окремі, але показові ознаки створення штучним інтелектом. Попри людиноподібні рухи та природне звучання мови, деякі невідповідності видали підробку. Зокрема, під час швидкого повороту ведучої в її руці раптом з'явилася парасолька, хоча секундою раніше її там не було.

Крім того, її байдужа реакція на падіння людини поруч — інцидент, який зазвичай викликав би занепокоєння — також свідчить про неавтентичну людську поведінку у відео. Існує багато прикладів таких відео, які стали вірусними.

Інший приклад — це відео, що показує обвал естакади. Хоча пейзаж і конструкція виглядають реалістично, поведінка білого автомобіля, що їде до обваленої ділянки, неправдоподібна — це не та поведінка, яку можна очікувати перед лицем небезпеки.

Розпізнання контенту, створеного штучним інтелектом, — це не просто корисна навичка, це критично важлива навичка.

Шукайте візуальні аномалії

Відео, створені штучним інтелектом, хоча й стають дедалі досконалішими, часто виявляють свою штучну природу через тонкі збої та невідповідності. Зверніть увагу на дивне освітлення або невідповідні тіні, спотворені руки або пальці (поширене явище в перетвореннях зображення у відео DALL·E), неприродні рухи очей або кліпання, а також деформовані об'єкти на задньому плані.

В інструментах на кшталт Veo 3 роботоподібні рухи тіла, надто плавні переходи, змінені або незв'язні субтитри та звук, який звучить надто ідеально або не має фонового шуму, — все це може сигналізувати про синтетичний контент. Навіть складні сцени можуть містити об'єкти, які непослідовно розміщені або освітлені, тому ретельне спостереження є важливим.

Бездоганно, але це підробка

Veo, особливо в останній версії (Veo 3), може генерувати кінематографічні сцени з гіперреалізмом, але результати часто містять тонкі ознаки підробки. Зверніть увагу на надто ідеальні середовища, такі як бездоганно чисте небо, дзеркально гладка вода або неприродно плавний рух.

Переходи між сценами або кутами камери також можуть здаватися різкими або роботоподібними. Самі актори можуть не кліпати, не дихати або рухатися не зовсім природно, створюючи моторошне відчуття. Veo 3 навіть може створювати сценарії, які суперечать логіці або фізиці — подумайте про неймовірні події, бездоганних персонажів або фони з дивними повторюваними візерунками, які не належать до реальних умов.

Контекст також важливий. Veo 3, наприклад, є платним інструментом, тому раптовий потік коротких високоякісних відео навколо екстрених новин може сигналізувати про залучення штучного інтелекту.

Недавнім прикладом є аварія на естакаді в місті Насарава у центральній Нігерії, де циркулювали зображення, створені штучним інтелектом, щоб підтвердити це твердження. Однак The FactCheckHub виявив, що ці візуальні матеріали були оманливими.

Аналогічно, якщо відео нібито показує важливу подію, але про неї не повідомляє жодне авторитетне видання, це може бути тривожним сигналом.

Перевіряйте метадані

Такі інструменти, як InVID, можуть допомогти перевірити автентичність відео шляхом витягування метаданих, таких як часові позначки, GPS-координати та інформація про пристрій. Відео, створені штучним інтелектом, часто не містять цих даних або включають розпливчасті, загальні теги. Якщо у вас є доступ до оригінального файлу відео, перевірте його метадані на предмет таких ознак, як «Veo», «Gemini» або «Google AI».

Пам'ятайте, що метадані можуть бути видалені або змінені, тому це не повинно бути єдиним способом перевірки.

Використовуйте інструменти виявлення ШІ

Кілька інструментів можуть допомогти виявити медіаконтент, створений або змінений штучним інтелектом. Deepware Scanner призначений для виявлення дипфейкових змін обличчя, тоді як Hive Moderation використовує виявлення штучного інтелекту для позначення ймовірно синтетичних зображень або кадрів відео. InVID особливо корисний для перевірки відео, уможливлюючи покадровий аналіз та витягування метаданих. Ще один зручний інструмент — AI or Not, який допомагає визначити, чи було зображення або відео створене за допомогою штучного інтелекту.

Шукайте дисклеймери

Деякі творці добровільно позначають або ставлять водяні знаки на контент, створений штучним інтелектом, тому варто уважно подивитися. Шукайте фрази на кшталт «створено за допомогою штучного інтелекту», «створено за допомогою DALL·E» або «Veo3» у підписах, назвах файлів або описах проєктів, особливо якщо вони містять мову у стилі запитів.

Google вбудовує як видимі, так і невидимі водяні знаки в кожне відео Veo 3. Ви можете помітити маленькі логотипи або текст «Створено штучним інтелектом» у кадрі. Більш тонко, відео Veo 3 містять SynthID — невидимий цифровий підпис, який можна виявити лише спеціалізованими інструментами. Хоча широка громадськість не має доступу до сканерів SynthID, деякі фактчекери та організації можуть використовувати їх для перевірки походження відео.

Висновок

Виявлення контенту, створеного штучним інтелектом, стає все складнішим, оскільки технологія продовжує розвиватися. Однак, поєднуючи пильне спостереження з правильними інструментами та ставлячи під сумнів контент, якому не вистачає достовірного контексту або джерел, ми можемо залишатися на крок попереду дезінформації, керованої штучним інтелектом. Пам'ятайте: бути поінформованим — це не лише споживання контенту, але і його перевірка.

Оригінал публікації на сайті The FactCheckHub

Пропагандистські телеграм-канали поширили підробний відеоролик нібито від видання Politico, в якому стверджується, що «у липні ТЦК стали на 72% частіше проникати у помешкання». З посиланням на начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрія Пуйка пропагандисти заявили, що це дало змогу збільшити показники мобілізації на 25%.

Втім, аналіз «Детектора медіа» показав, що поширюваний ролик є сфальшованим. 

Перевірка офіційного сайту Politico не виявила розслідувань чи публікацій про роботу ТЦК. У соцмережах як Politico, так і іншого медіа, що висвітлює європейську політику — Politico.EUROPE, зокрема сторінок у фейсбуку (Politico.EUROPE) та іксі (Politico.EUROPE) — подібних роликів також немає. 

Ба більше, стиль, який використали пропагандисти у підробному ролику, суттєво відрізняється від стилю справжніх роликів Politico та Politico.EUROPE. Білу букву P у червоному квадраті використано авторами анонімного телеграм-каналу, натомість оригінальне брендування містить повну назву видання у червоному кружечку. 

Оригінальне відео за участі начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрія Пуйка — це його інтерв'ю для медіа Ukrainian Witness від 23 вересня 2024 року. У ньому Пуйко не наводив згаданих пропагандистами цифр чи фактів. На відеоряд були накладені вигадані агітпропом показники мобілізації у відсотках. 

Дезінформація та відеофейки спрямовані на дискредитацію роботи ТЦК використовуються російською пропагандою для посилення соціального напруження в Україні та зменшення боєздатності Сил оборони. 

У соціальних мережах поширюють відео з камер спостереження, на якому нібито військовий представник ТЦК затримує жінку просто посеред житлового двору в Ужгороді. Автори стверджують, що це — приклад мобілізації жінок в Україні. Чому це фейк пояснили фактчекери VoxCheck.

На відео видно, як невідомий чоловік намагається силоміць заштовхати жінку в автомобіль кольору хакі. Його першим оприлюднив депутат Ужгородської міської ради Віталій Глагола. Інцидент стався 17 квітня 2025 року, а вже наступного дня поліція Закарпаття та місцеві медіа повідомили, що нападником виявився колишній чоловік постраждалої, з яким вона розлучилася за тиждень до події.

18 квітня Ужгородський міськрайонний суд, обираючи запобіжний захід підозрюваному, зазначив, що він є чинним військовослужбовцем. Однак жодної інформації про його зв’язок із ТЦК, так само як і про причетність жінки до армії, немає.

Крім того, норми чинного законодавства залишаються незмінними: жінки в Україні можуть проходити військову службу виключно на добровільних засадах. Жодних офіційних ініціатив чи планів щодо їх примусової мобілізації наразі не озвучувалося.

Цей випадок — не перша спроба маніпулювати темою «мобілізації жінок». Раніше вже неодноразово поширювали подібні фейки, які згодом спростовували незалежні фактчекери.

У соціальних мережах поширюють відео з твердженням, що нібито українців виключили з переліку корінних народів України, а корінними названо євреїв і татар. Автор відео заявляє, що українці нібито не мають відповідного статусу. Цей фейк спростували фактчекери VoxCheck.

Автор відео, пояснюють фактчекери, неправильно розуміє терміни. Українці — це державотворча нація. Тобто нація, яка утворила Українську державу і становить більшість її населення. Тимчасом за законом корінні народи — це етнічні спільноти, які сформувалися на території України, не мають власної держави і становлять меншість у її населенні. До них належать кримські татари, караїми та кримчаки.

ООН у своїх документах також зазначає, що корінні народи мають власні мову, культуру, релігію та соціальні інститути, які відрізняються від домінантної системи в країні проживання. Українці не відповідають цим критеріям, адже мають свою державу та не є етнічною меншиною в Україні.

Що ж до євреїв, яких згадує автор відео, то вони теж не належать до корінних народів України. Вони є етнічною меншиною. У своїх звітах ООН трактує етнічну меншину як групу, що не становить більшість населення країни, не має домінантного становища та відрізняється культурою, мовою чи релігією. Водночас не кожна етнічна меншина є корінним народом, але кожен корінний народ є етнічною меншиною.

Отже, твердження про «виключення українців з переліку корінних народів» є маніпулятивною дезінформацією, яка базується на хибному розумінні термінів.

Російська пропаганда поширює черговий фейковий відеоролик, у якому нібито військовослужбовець 100-ї окремої механізованої бригади ЗСУ стверджує, що поранених не евакуйовують із Донеччини, оскільки транспорт нібито заповнений майном, «вкраденим» у цивільних.

На вкид звернули увагу у Центрі протидії дезінформації.

Насправді відео має явні ознаки фальсифікації. Особу «бійця», який говорить, та його «побратимів» неможливо ідентифікувати, як і місце подій. Звук, імовірно, був штучно накладений, а якість відео настільки низька, що ускладнює перевірку його достовірності.

Зміст ролика відповідає стандартним пропагандистським наративам Росії про ЗСУ. Центр протидії дезінформації неодноразово спростовував подібні фейки, які звинувачують українських військових у «звірствах» чи «мародерстві» на Донбасі.

Поширюючи такі фейки, російська пропаганда прагне дискредитувати Сили оборони України, посіяти недовіру серед населення до захисників і відвернути увагу від численних злочинів російської армії на території України. Фейки про «звірства» чи «мародерство» ЗСУ мають на меті посіяти недовіру серед українців до власних захисників, послаблюючи єдність суспільства та армії, особливо в умовах війни.

Пропагандистські анонімні телеграм-канали поширюють новину нібито від музичного журналу NME про видалення гуртом Coldplay всіх публікацій на підтримку України після гучного скандалу зі зрадою на концерті. Команда VoxCheck спростувала цей фейк.

На офіційному сайті та в соцмережах NME такого відео немає. Крім того, в оригінальних відео NME використовується інакше оформлення: відсутній логотип, інакший розмір та шрифт субтитрів, чорне тло поза текстом.

Інформація про видалення гуртом Coldplay постів на підтримку України також не відповідає дійсності. На офіційній сторінці гурту є відео, опубліковане 9 липня 2022 року, де музиканти з українським прапором виконують пісню гурту «Океан Ельзи» «Обійми мене».

Поширенням цього фейку пропагандисти прагнуть зобразити міжнародну підтримку України як нестабільну та ненадійну.

Підготувала Анастасія Сизоненко

9 липня російське державне пропагандистське агентство ТАСС опублікувало відеозапис, стверджуючи, що на ньому зафіксовано кремацію українських солдатів у крематорії на Тернопільщині. За версією ТАСС, російські "правоохоронні органи" стверджують, що Київ спалює тіла своїх військових, щоб уникнути виплати компенсацій родинам загиблих. Цю дезінформацію миттєво підхопили інші російські пропагандистські видання, такі як Gazeta.ru, Lenta.ru, Вести, Ural.ru, Царьград, Российская газета, Погляд та Russia Today. Відео також поширили грузиномовні акаунти у Facebook, повідомляють фактчекери грузинського проєкту Mythdetector. 

Перевірка показала, що ТАСС поширює інформацію про кремацію тіл українських солдатів без жодних доказів. Ключовим фактом, що розвінчує цей фейк, є те, що у Тернопільській області взагалі немає крематорію. Протягом багатьох років в Україні функціонували лише три крематорії: у Києві (відкритий у 1975 році), Харкові (1977 рік) та Одесі (1988 рік). Спроба відкрити крематорій у Львові у 2021 році виявилася невдалою, і міська адміністрація відмовилася виділяти кошти на його будівництво. 

10 липня Центр протидії дезінформації відреагував на цю інформацію, зазначивши, що у Тернопільській області немає жодного діючого крематорію, де могло би було знято відео: "Мета такої брехні – дискредитувати державу та посіяти безнадію серед родин військовослужбовців", – йдеться у заяві ЦПД.

Пропагандисти не надають жодних додаткових доказів, окрім самого відео та загальної заяви російських "правоохоронних органів". Крім того, не повідомляється, як агентству вдалося отримати відео, яке нібито було знято у Тернопільській області, що розташована на заході України, далеко від лінії фронту. Відео, опубліковане ТАСС, візуально нагадує запис з камери спостереження, що може свідчити про зйомку в інфраструктурно справному крематорії, де встановлені аналогічні камери. З огляду на те, що кремація тіла потребує дуже високих температур та відповідної інфраструктури, малоймовірно, що нещодавно було збудовано новий крематорій для кремації військових тіл, і ця інформація не поширювалася.

Російські пропагандистські медіа та офіційні кремлівські агентства систематично, бездоказово, поширювали інформацію про те, що тіла загиблих в Україні солдатів спалюють, аби приховати втрати або уникнути виплати компенсацій. Цей випадок є черговим прикладом того, як російська пропаганда використовує фейки для дискредитації України та поширення паніки серед населення.

У мережі поширюють фейк про те, що Дональда Трампа нібито закликають депортувати його дружину Меланію. У темі розібрались фактчекери Snopes.com.

У липні 2025 року в соцмережах шириться твердження, що президента США Дональда Трампа нібито просять депортувати його дружину Меланію Трамп, яка народилася у Словенії та отримала американське громадянство в липні 2006 року. Поширювали цю заяву з підписом: «Дональда Трампа тепер просять депортувати власну дружину». У темі розібрались фактчекери Snopes.com.

Таке відео, наприклад, зʼявилось 15 липня на TikTok, де набрало понад 3,1 млн переглядів і 629 тис. лайків. У ролику йшлося:

«Дональда Трампа тепер просять депортувати власну дружину. Він каже, що не зробить цього, бо вона — родина. Це справедливо чи президент США має привілеї?»

При цьому у відео не вказано, хто саме нібито звертався з таким закликом.

Подібні публікації, пишуть Snopes, зʼявлялись також на Facebook, Instagram, TikTok і X. У частині із них згадували про «віральну петицію з тисячами підписів». Частина відео містила глибоко підроблені зображення (deepfake), синтетичний голос і візуалізацію, які нібито демонструють реакцію подружжя Трампів на цю новину.

Насправді, пишуть фактчекери, жоден орган державної влади, суд чи офіційна особа не вимагали депортації Меланії Трамп. Йшлося лише про онлайн-петицію, як зазначалося у деяких роликах. Станом на 18 липня ця петиція, опублікована на прогресивному сайті MoveOn.org, зібрала понад 12 700 підписів із ціллю у 15 000. Петиція має провокаційну назву — з помилкою в імені сина подружжя — «Депортувати Меланію, її батьків і Барона в першій хвилі депортацій!».

Автор петиції використав маніпулятивні твердження. Зокрема, назвав Барона Трампа принизливим терміном «anchor baby» (буквально — «якірна дитина») — це образливе позначення дітей, народжених у США іноземцями з метою отримання громадянства. Також у петиції звучить неправдива вимога, що мати матері дитини повинна бути народжена в США, щоб дитина мала право на громадянство — такого положення не існує в жодному законодавстві чи указі Трампа.

При цьому Меланія Трамп отримала «грінкарту» ще у 2001 році — за п’ять років до народження сина Барона, а громадянкою США стала в липні 2006-го. Тож твердження про нібито отримання нею громадянства через дитину — безпідставні.

Сервіс для створення онлайн-петацій MoveOn.org також додав на сторінку петиції дисклеймер:

«Волонтери MoveOn переглянули цю петицію й дійшли висновку, що вона може не відображати прогресивні цінності спільноти або викликає суперечки серед її учасників. MoveOn не просуватиме цю петицію, окрім як надавши платформу для її розміщення».

Фактчекери Snopes звернулися до Білого дому і до прессекретаря першої леді по коментар. У відповідь надійшло лише коротке повідомлення: «Це очевидна підробка».

Російські спецслужби вчергове вдались до інформаційної провокації, намагаючись звинуватити Україну у поширенні радіоактивних речовин на території Сирії.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

На сирійських майданчиках з'явилася неправдива інформація про нібито продаж військового обладнання, «придбаного» у Міністерства оборони України. Основою провокації став фальшивий контейнер із «радіоактивними речовинами», маркованими як PU.94244U (плутоній) та U.92 (уран). Вміст капсул не ідентифіковано, їхнє походження — вигадане.

Контейнер виготовлено кустарно, з грубими помилками у написах і невідповідною символікою. Для фіксації логотипа Повітряних сил України використано звичайну синю ізоляційну стрічку. Один з «ізотопів» — PU.94244U — є надзвичайно рідкісним і в природі практично не зустрічається. Його вміст у всій земній корі — декілька грамів.

Усередині контейнера також виявлено наручний механічний годинник, що лише підкреслює абсурдність російської постановки.

Крім контейнера, росіяни демонструють старий радянський прилад хімічної розвідки (ВПХР), який начебто «викуплено» у українських військових, які здійснювали радіаційно-хімічний захист у Сирії. На відео з «торговою пропозицією» стоїть дата арабською — 13 березня 2025 року.

За даними української розвідки, це не перша подібна кампанія: ще у 2023 році в одному з приватних блогів було опубліковано вигадану історію про «український контейнер із плутонієм». Тоді росіяни заявили, що «зірвали змову» США, які нібито хотіли звинуватити Росію у використанні хімічної зброї в Сирії.

Представник ГУР МО України Андрій Юсов наголосив, що російська дезінформаційна кампанія спрямована на підрив репутації України на міжнародній арені, особливо перед новим керівництвом Сирії, партнерами по антиядерній безпеці та МАГАТЕ.

«Це спроба завдати Україні репутаційного удару. Кремль продовжує маніпулювати темою глобальної ядерної безпеки, і вільний світ повинен реагувати на це жорстко», — зазначив Юсов.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) спростував нову спробу російської пропаганди дискредитувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). У мережі поширили постановочне відео, яке нібито знято в Павлограді, де показано, як чоловіка, що ховався в холодильнику, примусово мобілізують.

На відео видно кількох осіб у балаклавах, які заходять до будинку. Жіночий голос за кадром стверджує, що це представники військкомату «без документів» забирають її сина, який нібито непридатний до служби.

За даними ЦПД, відео є фальшивкою. Про це свідчать закриті обличчя осіб без будь-яких розпізнавальних знаків, що вказували б на їхню приналежність до офіційних структур, неможливість точно визначити місце зйомки, а також неприродна поведінка учасників.

У ЦПД наголосили, що це не перший випадок, коли російська пропаганда використовує подібні постановки для дискредитації працівників ТЦК та зриву мобілізації в Україні.

Такі фейки спрямовані на підрив довіри до територіальних центрів комплектування (ТЦК) та української армії. Зображуючи працівників ТЦК як «нелегітимних» чи «жорстоких», пропаганда намагається створити образ хаосу та несправедливості в процесі мобілізації.

Фейки, які показують українців у негативному світлі (наприклад, як жертв «примусової» мобілізації), використовуються для створення наративу, що Росія «рятує» українців від власної влади.

Росія посилила атаки на територіальні центри комплектування в Україні. Подібні відео є частиною широкомасштабної гібридної атаки на ТЦК.

Українці масово "радіють" російським атакам на ТЦК - фактчекери спростували дезінформацію.

Проросійські джерела поширюють відеосюжет із логотипом Fox News. У матеріалі стверджується, що після виходу з Оттавської конвенції Україна нібито планує замінувати не лише східний, а й західний кордон з метою запобігти втечі чоловіків призовного віку. 

Утім, і саме відео, і викладена в ньому інформація є вигадкою. Команда розвінчувачів фейків StopFake повідомляє: сюжет не знайдено ні на офіційному сайті, ні в соціальних мережах Fox News. Його поширення обмежується виключно російськими пропагандистськими ресурсами. Крім того, жодне авторитетне українське чи західне медіа не повідомляло про існування подібних планів з боку української влади.

Поштовхом до поширення цієї дезінформації стало рішення України вийти з Оттавської конвенції — міжнародної угоди, яка забороняє використання, зберігання, виробництво та передачу протипіхотних мін, а також передбачає їхнє знищення. 

Варто зазначити, що Росія не ратифікувала Оттавську конвенцію і від початку повномасштабної війни активно використовує протипіхотні міни. Рішення вийти з Конвенції стало відповіддю України на збройну агресію з боку Росії. На подібний крок наважилися також низка європейських країн, зокрема Латвія, Литва, Польща, Фінляндія та Естонія. Усі вони пояснюють свій вихід із Конвенції необхідністю подбати про свій захист, зважаючи на небезпеку, яка йде з боку Росії.

Поширення дезінформації подібного характеру — спроба посіяти ворожнечу між Україною та її західними сусідами.

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко 

Напередодні саміту ЄС — Молдова, який відбувся 4 липня 2025 року в Кишиневі, проросійська дезінформаційна мережа Matryoshka, підтримувана Кремлем, розгорнула нову інформаційну атаку. Кампанія спрямована на дискредитацію президентки Маї Санду та загалом — на послаблення довіри до європейського курсу Молдови. Про цю операцію впливу розповіли у проєкті EUvsDisinfo.

Напередодні саміту в соцмережах поширювали фейкові відео, зокрема від імені видання The Insider, у яких нібито повідомляється, що висока представниця ЄС Кая Каллас відмовилася від участі в саміті через «конфлікт» із Маєю Санду. Ще одне відео звинувачує Санду у спробах замінити Каллас на посаді очільниці європейської дипломатії — при цьому жодного реального «доказу» не наведено. Ці повідомлення є вигадкою, але подаються як «ексклюзиви» від імені західних медіа, щоб надати їм видимості достовірності.

Цей фейковий «конфлікт» між Санду та Каллас просувається в мережі ще з травня, а пік активності припав на 19 червня — саме напередодні саміту в Кишиневі. Паралельно поширюються й інші вигадки: про «терористичну загрозу» на саміті, на яку начебто вказує румунська розвідка (відео підроблено під Euronews), або про те, що ЄС готується усунути Санду з посади за «невдачі на євроінтеграційному шляху» (ця фейкова інформація нібито від Le Point).

Також Matryoshka-боти звинувачують уряд Санду в корупції, у витрачанні грошей на проведення саміту та у створенні «мертвих душ» для виборів — мовляв, Молдова нібито штучно затягує реєстрацію смертей, щоб збільшити кількість виборців.

Що таке мережа Matryoshka? Це довготривала дезінформаційна кампанія, яка стартувала у вересні 2023 року. Вона має двофазну структуру: спочатку фальшивий контент — підроблені новини, сфабриковані відео, змонтовані зображення — публікує невелика група акаунтів, а потім інші користувачі («цитувальники») масово поширюють цей контент у коментарях під постами журналістів, політиків, медіа, імітуючи «запит на перевірку».

Особливість мережі Matryoshka — копіювання стилю та брендів відомих західних медіа: логотипи, графіка, навіть голос закадру. Усе це створює враження, що інформація походить з надійного джерела. У минулому ця мережа вже використовувалася для дискредитації України, очорнення проєвропейських політиків, поширення антизахідних меседжів.

Мета кампанії — створити хаос, посіяти недовіру та підірвати демократичні інститути. Через кожне фальшиве відео, через кожну підробку Matryoshka намагається зірвати євроінтеграційний курс Молдови. Особливо це активізується напередодні виборів. Кремль знову показує готовність фабрикувати будь-який наратив, щоб підірвати довіру до демократичних процесів у країнах, які обрали шлях до ЄС.

Мережею шириться відеорепортаж, де нібито показано кількість загиблих та постраждалих внаслідок російського нападу на Україну. Увагу аудиторії привернув один із «трупів», який почав рухатися. Цей факт начебто свідчить, що відео було інсценоване. Однак дане відео є маніпуляцією. Чому — пояснює німецька команда фактчекерів Correctiv.

«Коли актори-трупи в пропагандистських роликах хочуть прикритися в невідповідний момент у прямому ефірі... Справжня приманка для очей!» — з таким коментарем поширив відео, зокрема, і невдалий кандидат від німецької політичної партії «АдН» Крістіан Абель. Станом на 4 липня 2025 року, тобто протягом місяця з моменту публікації, його допис переглянуло понад 300 000 користувачів X. Нагадаємо, що раніше цього року партія «Альтернатива для Німеччини» також відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну.

Насправді аналізований відеорепортаж був знятий 4 лютого 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його метою було привернути увагу аудиторії до кліматичного протесту у Відні, отож він ніяк не пов’язаний з Україною. Це вже не перше намагання використати ці відеоматеріали з метою дискредитації України — схожа спроба відбулася і в 2022 році.

Про те, як російська пропаганда просувала партію «Альтернатива для Німеччини» на виборах у лютому 2025 року, можна прочитати тут. 

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко

Російські телеграм-канали поширюють відео з логотипом телеканалу Freedom, у якому нібито звучить аудіокоментар віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. У записі вона начебто заявляє про намір запровадити законодавчу заборону на виїзд за кордон для жінок і дівчат віком від 18 до 27 років, мотивуючи це потребою зберегти генофонд країни.

Фейк розвінчала команда Укрінформ. У ході розслідування було з’ясовано, що аудіо, присутнє в ролику, було згенероване за допомогою штучного інтелекту, на що вказує, зокрема, погана якість звуку та нечітка вимова слів.

Крім того, телеканал Freedom є російськомовним каналом державного українського іномовлення, який орієнтується на російськомовну аудиторію за кордоном. Спікери ж у підробленому ролику ведуть трансляцію українською мовою. Відповідно, ролик не може мати нічого спільного з телеканалом Freedom.

Ба більше, ведучі, які нібито беруть коментар у Ольги Стефанішиної, насправді є журналістами телеканалу «Рада» — Назар Довгий та Катерина Федотенко — які беруть участь у телемарафоні «Єдині новини». Сама ж Катерина Федотенко припинила роботу на каналі ще у 2024 році. Водночас на телеканалі Freedom працює інша команда ведучих, і цей медіаресурс не бере участі у телемарафоні.

Даний фейк має намір підірвати довіру до української влади та посіяти паніку в суспільстві. 

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко

У соціальних мережах поширюють фейкову інформацію, нібито в Одесі відзначали «День Росії». Як доказ наводять відео, де з вікон житлового будинку вивішені російські прапори, а люди скандують «Слава Росії!».

На це звернули увагу розвінчувачі фейків із проєкту VoxCheck.

Фактчекери запевняють, що насправді це відео було знято не в Одесі, а в російському місті Хабаровськ. За допомогою зворотного пошуку встановлено, що ролик поширювали російські користувачі, зокрема Далекосхідний державний університет шляхів сполучення (ДВГУПС). У підписі до відео вказано, що зйомка відбувалася біля студентського гуртожитку цього університету під час святкування «дня росії».

Додатковий аналіз VoxCheck показав ще одне відео, зняте з іншого ракурсу, де видно табличку з написом «Далекосхідний державний університет шляхів сполучення, Гуртожиток №4/2».

За допомогою Google Maps підтверджено, що місце зйомки — територія біля гуртожитку ДВГУПС у Хабаровську. Фасад будівлі, вікна та під’їзд повністю збігаються з показаними на відео.

Поширюючи фейки про нібито проросійські настрої в Україні, особливо в таких містах, як Одеса, Росія намагається створити враження, що українське суспільство поділене, а підтримка Росії є значною.

Такі вкиди спрямовані на розпалювання конфліктів всередині України. Вони можуть викликати обурення патріотично налаштованих громадян, спровокувати звинувачення в «зраді» або недовіру до місцевої влади чи правоохоронних органів, які нібито «допустили» такі події.

Телеграм-канали, в тому числі проросійські, поширюють інформацію, що Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина нібито виступила з ініціативою законодавчо заборонити виїзд за кордон для жінок віком від 18 до 27 років, а Верховна Рада України начебто вже підтримала цю пропозицію. Однак насправді ця інформація не відповідає дійсності. 

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці зазначають, що Ольга Стефанішина не робила жодних подібних заяв. А відео, яке нібито підтверджує її слова, є фейком — воно було згенероване з використанням технології deepfake, тобто змонтоване за допомогою штучного інтелекту для імітації зовнішності та голосу посадовиці. Про це особисто повідомила сама Стефанішина, спростувавши фейк у дописі на своїй фейсбук-сторінці. Жодних законодавчих ініціатив щодо обмеження права жінок на виїзд з України на сьогодні у Верховній Раді не зареєстровано.

Основна мета подібних вкидів - підірвати довіру до українських державних інституцій, дискредитувати окремих посадовців, зокрема жінок у владі, та розпалити страхи й недовіру серед населення. Використання теми мобілізації чи обмежень прав жінок - це емоційно заряджений інструмент, який російська пропаганда активно експлуатує, щоб сіяти паніку, підбурювати суспільне обурення та створювати ілюзію внутрішнього хаосу. 

Зображення та відео вибухів, пожеж, протестів та різноманітних типів озброєння активно поширювалися після початку атаки Ізраїлю на Іран і стали вірусними після удару Сполучених Штатів 21 червня по трьох іранських ядерних об'єктах. Але багато з них не показували того, що насправді відбувалося. Натомість вони були згенеровані штучним інтелектом, вирвані з контексту або записані з відеоігор чи авіасимуляторів. Багато з них були поширені акаунтами X із синіми галочками, які раніше асоціювалися з акаунтами людей або організацій з підтвердженою ідентичністю, але тепер їх можна придбати. Видання PolitiFact перевірило деякі оманливі зображення та відео про атаку США та реакцію на неї.

Згенеровані ШІ зображення часто містять візуальні невідповідності

Акаунт із синьою галочкою на X під назвою "Ukraine Front Line" опублікував 22 червня відео, яке показує блискавку, що вдаряє у стовп диму, після вибуху. Підпис попереджав про ядерну війну: «Будь ласка, зверніть увагу на блискавку! Це найвірніша ознака того, що вибух справді був ядерним». Але відео не показує реальну подію. Воно було завантажене 18 червня на ютуб з підписом «ai video». В описі акаунту зазначено: «Всі відео на цьому каналі створені за допомогою штучного інтелекту».

Деякі генеративні моделі ШІ дозволяють людям писати запити для створення реалістичних відео, і результати стають усе більш досконалими. Але вони не ідеальні, і уважний погляд на відео часто виявить візуальні невідповідності. Одне відео з підписом «Готуємося до (сьогоднішнього) удару» показувало вантажівки з іранськими прапорами, що везуть ракети. Ближчий погляд показав, що лінії на дорозі були нерівними, шина на другій вантажівці, здавалося, мала вирваний шматок, і символи на прапорах також не відповідали справжньому іранському прапору.

Хані Фарід, професор Каліфорнійського університету в Берклі, який спеціалізується на цифровій криміналістиці, написав у LinkedIn, що багато згенерованих ШІ відео часто тривають вісім секунд чи менше або складаються з восьмисекундних кліпів, змонтованих разом. Це тому, що Google Veo 3, модель перетворення тексту на відео, має обмеження у вісім секунд. Деякі відео мають видимі водяні знаки, але користувачі можуть їх обрізати.

Під час цієї війни і проізраїльські, і проіранські акаунти поширювали зображення ШІ. Емманюель Саліба, головний офіцер з розслідувань компанії цифрової криміналістики Get Real Labs, сказала BBC Verify, що це «перший раз, коли ми побачили генеративний ШІ, який використовується в такому масштабі під час збройного конфлікту».

Дезінформатори продовжують поширювати старі зображення та відео поза контекстом

Поряд зі збільшенням використання ШІ не бракувало зображень та відео, які поширювалися з неправильним контекстом.

«Масові протести спалахнули по всій Америці, коли громадяни вийшли на вулиці в обуренні після того, як США завдали удару по Ірану», — таким був підпис до публікації в X від 22 червня. Але відео було завантажено 14 червня, в день протестів «No Kings» по всій країні.

Інше відео в X, поширене вночі після атак США, показувало великий стовп вогню та диму. «Більше кадрів БОМБ, що падають на Іран раніше», — таким був підпис до відео. Але це неправда; відео було взято з новини про атаку українських безпілотників у 2024 році.

Зворотний пошук зображень може розкрити, чи публікувалося відео в інтернеті раніше і який був оригінальний контекст. Інструменти як Google Lens та TinEye можуть показати, де зображення або відео поширювалися на платформах, хто їх публікував і коли була зроблена найраніша публікація. Підписи до зображень, опублікованих новинними виданнями, ймовірно, покажуть, коли і де вони були зроблені.

Кадри з відеоігор використовують сценарії попередніх конфліктів

Зображення, записані з авіасимуляторів та військових відеоігор, також неправильно представляють конфлікт. «Це B2 Spirit Stealth Bomber злітає в Каліфорнії!» — із таким підписом був зроблений пост у X від 21 червня акаунту з синьою галочкою, перед атакою на Іран. За винятком того, що це не був справжній бомбардувальник B2. Перевірка водяного знаку відео веде до акаунту в тіктоку, який опублікував відео 15 травня з хештегом #microsoftflightsimulator, симуляційною грою, доступною на Xbox.

Геймплей з відеогри «Arma» також піддається неправильному використанню під час збройних конфліктів. PolitiFact перевірив твердження, які використовували кадри «Arma» під час війни Росії з Україною та війни Ізраїлю з ХАМАСом. Пошук за ключовими словами на відеоплатформах, таких як ютуб, може показати, чи відповідають відео кадрам з відеоігор, які раніше були завантажені.

Прості способи аналізу акаунтів на предмет надійності

Перевірка профілю та біографії акаунту допоможе розкрити, чи є він надійним. Багато хибних та оманливих тверджень надходили від акаунтів з іранським прапором як фото профілю та іменами, які можна сплутати з тими, що дають легітимні новинні оновлення.

Такі акаунти включають «Iran Updaes Commentary» (з помилкою) та «Iran News Daily Commentary». Інший акаунт — з синьою галочкою — називається «Iran's Reply».

Але вони не пов'язані з іранським урядом або будь-яким надійним джерелом. PolitiFact виявив, що публікації на цих акаунтах отримують сотні тисяч, якщо не мільйони переглядів, але містять низькоякісний контент, такий як згенеровані ШІ зображення.

Авторка публікації на PolitiFact —  Loreben Tuquero

Наприкінці травня в соціальних мережах масово поширилося відео, на якому російський лідер Володимир Путін нібито оголошує про скасування заборони на бомбардування території Німеччини. Проте це відео є фейком, створеним за допомогою штучного інтелекту. Поширення таких відео зафіксувала команда фактчекерів з Грузії Mythdetector. 

27-28 травня, зокрема у фейсбуку, фактчекери зафіксували появу публікацій із цим відео, на якому Путін начебто заявляє про скасування заборони на бомбардування території Німеччини та готовність до нападу на неї як відповідь на рішення західних країн дозволити Україні використовувати передані ракети для ударів по російській території. У відео також згадувалося, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв'ю виданню «Москва ніколи не бреше» висловив шок від рішення Путіна.

Результати перевірки Mythdetector показали, що відео є дипфейком. Жодне авторитетне російське чи міжнародне медіа не повідомляло про таку заяву Путіна. Джерело цього фейку — телеграм-канал Moscow Never Lies, що позиціює себе як сатиричний проєкт, який створює фейкові новини за допомогою штучного інтелекту та пропонує послуги зі створення замовних відео. 

Фейкове відео стало доволі популярним, зокрема в тіктоку набрало 1,8 мільйона переглядів, у ютубі — 3,7 мільйона переглядів та численні репости у фейсбуку та інших соцмережах

Це черговий приклад того, як дипфейк-технології можуть використовуватися для створення дезінформації та маніпулювання громадською думкою. Важливо завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела та бути обачним із вірусним контентом, що швидко поширюється в соціальних мережах.

Кремлівські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про нібито втечу українського перекладача Олега Головка під час перемовин між Україною та Росією в Туреччині.

Про це повідомляє  фактчекінгова платформа «Проверено.Медиа».

Як джерело згадується англомовне відео телеканалу CNN Türk. Однак насправді жодного англомовного відео з подібним змістом на офіційних ресурсах CNN Türk не існує. На сайті телеканалу та його верифікованих сторінках у соцмережах (Instagram, YouTube, Facebook, X) такого матеріалу немає. До того ж CNN Türk транслює новини виключно турецькою мовою.

Представники телеканалу вже заявили, що не мають жодного стосунку до цього відео. Як відмічають аналітики, фейк є погано сфабрикованим. Зокрема, у ньому Стамбул названо столицею Туреччини замість Анкари, а для ілюстрації нібито коментаря від влади використане фото застарілого аеропорту імені Ататюрка, який не функціонує вже понад шість років.

Це черговий приклад російської дезінформації, яка використовує підроблені джерела та очевидні помилки, щоб дискредитувати українських представників на міжнародній арені.

У соціальних мережах користувачі поширюють інформацію, нібито понад 300 полонених українців розстріляли у в’язниці. Зазначають, що перед цим вони записали своє останнє відео, яке нібито опублікували в приватному телеграм-каналі. Використання дезінформації для реклами телеграм-каналу викрили Вокс Чек.

Однак, це неправда. Такого відео не існує. Клікбейтний пост поширили для реклами телеграм-каналу. У описі закликають перейти за посиланням на телеграм-канал, у якому є «останнє відео перед розстрілом». За цим посиланням немає такого ролика.

За зворотним пошуком у Google ми знайшли джерела зображень із допису. Перше фото військовополонених — це кадр з українськими військовополоненими, відео з якими окупанти опублікували у квітні 2022 року. На другому фото — російські військові, які здалися в полон у Курській області у серпні 2024 року. Зображення жодним чином не пов’язані з українськими військовополоненими у 2025 році.

Цей фейк поширюють анонімні сторінки у Facebook, котрі регулярно публікують неперевірену інформацію, згенеровані ШІ фото, закликаючи користувачів підписуватися на приватні телеграм-канали. Це роблять з метою залучити більше аудиторії та прорекламувати канал, який не містить дописів, про які пишуть у подібних публікаціях.

Росіяни і справді не соромляться демонструвати у соціальних медіа свою жорстокість щодо українських військовополонених. Як і чому вони це роблять читайте за посиланням.

У мережі поширюється відео з логотипом Euronews, в якому стверджується, що рейтинги президента Сербії Александра Вучича та прем'єр-міністрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана відповідно зросли після їхнього візиту до Росії на 9 травня. Цей вчинок нібито оцінили громадяни, які «підтримують мир і діалог з Росією», внаслідок чого рейтинг підтримки лідерів постсоціалістичних держав нібито зріс на 10 відсотків.

Однак ця новина, як довели у StopFake, є повністю сфабрикованою, і Euronews не випускав такого відео: його не можна знайти на сайті або в соціальних мережах медіа. Жодне інше надійне джерело також не писало про таку тенденцію — навпаки, інформація поширювалася виключно пропагандистськими та російськомовними ресурсами.

Немає даних про те, як саме поїздка до Москви вплинула на підтримку громадян цих країн своїми урядами. Проте твердження про те, що рейтинги Фіцо, Орбана та Вучича зросли, явно хибне. Орбан взагалі вирішив не відвідувати парад у Москві. Він просто не був там, і тому його рейтинг ніяк не постраждав. Водночас існують інші причини зниження рейтингу Орбана та політичних протестів у країні. Наприклад, 14 травня Financial Times писала, що підтримка Віктором Орбаном ультранаціоналістичного кандидата на виборах у Румунії викликала обурення серед угорської діаспори та ще більше посилила довіру до його конкурента, Петера Мадяра, який зараз швидко набирає популярності. За опитуваннями, він зараз найпопулярніший політичний діяч Угорщини.

Рейтинги Роберта Фіцо також не на найвищому рівні: 14 травня місцеві ЗМІ повідомили, що більше третини словаків вважають, що Фіцо інсценував торік замах на себе заради політичних балів,. І що опитування думки словаків демонструють зростання недовіри до уряду. Крім того, попередня поїздка Фіцо до Москви — у грудні 2024 року — викликала обурення не лише серед громадян, а й серед його власних союзників. Тоді чотири коаліційні депутати від соціал-демократичної партії «Глас» (Голос) дистанціювалися від поїздки, заблокували деякі пропозиції коаліції та оголосили про візит до Києва. «Поїздка Фіцо до Москви була ганьбою для Словаччини», — сказав у інтерв’ю POLITICO лідер партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка. «Але це частина більшої історії про прем’єр-міністра, який, здається, не… цікавиться вирішенням реальних проблем, які турбують людей у Словаччині. Замість цього він літає по всьому світу, зустрічаючись з диктаторами».

Сербія взагалі охоплена масованими антиурядовими протестами з листопада 2024 року. 12 травня лідер Сербської демократичної партії заявив, що Вучич не планує призначати дострокові парламентські вибори, попри вимоги протестувальників, оскільки підтримка політика швидко та стабільно падає. Таким чином, рейтинги Орбана, Фіцо та Вучича серед власних громадян досить низькі, не в останню чергу через проросійські позиції цих політиків.

Так званий Парад Перемоги в Москві став ще одним приводом для російської пропаганди поширювати дезінформацію. Більше про ІІ світову у російській пропаганді читайте за посиланням.

У проросійських телеграм-каналах шириться відео з логотипом американського медіа USA Today, в якому стверджується, що в Чикаго нібито затримали українця під час спроби підпалу ресторану «МакДональдз». Мовляв, він намагався це зробити на знак протесту через можливе повернення мережі до Росії.

Це — фейк. USA Today не публікувало подібного відео — ані на своєму сайті, ані в соціальних мережах. Про це повідомляє Укрінформ.

Відео є монтажем: воно складене з випадкових фотографій «МакДональдзів» у США та Росії, знайдених у відкритому доступі.

Крім того, твердження про повернення «МакДональдзу» до Росії не відповідає дійсності. Цю дезінформацію почали поширювати російські пропагандистські медіа. Проте сама компанія офіційно спростувала такі заяви: після початку повномасштабного вторгнення в Україну «МакДональдз» призупинив роботу в Росії, а 16 травня 2022 року повністю вийшов з російського ринку, продавши бізнес.

Мета подібних вкидів — дискредитація українських біженців за кордоном. Російська пропаганда намагається сформувати у західної аудиторії образ «агресивного українця», що не відповідає реальності, і посіяти недовіру до українців у країнах, які надають їм підтримку.

У соцмережах набирає популярності відео, яке російська пропаганда подає як доказ нібито «нових язичницьких традицій» в Україні. На кадрах видно, як група хлопців із топірцями заходить до храму. Агітпроп поширює його з провокаційним підписом: «Чому українські школярі озброїлися сокирами і побігли до церкви?»

Про це повідомляє Stopfake.

Насправді ж ідеться про давній український християнський обряд — зміну почесної варти біля Плащаниці, яка відбувається у храмах у Страсну п’ятницю та Страсну суботу перед Великоднем. Такі церемонії — традиційна частина богослужінь, присвячених спогадам про страждання, смерть і поховання Ісуса Христа.

Оригінальне відео було знайдене в тіктоку — його зняли в місті Яворів. На ньому видно урочисту зміну варти: молоді парафіяни з гуцульськими топірцями по черзі стоять біля Плащаниці в храмі.

Цей обряд, символічно відтворюючи варту біля гробу Христа, відомий у багатьох регіонах України. Почесну варту зазвичай несуть молодь, скаути, кадети чи представники молодіжних християнських організацій. Їхня зміна супроводжується молитвою, читанням Євангелія і часто має урочистий характер.