У середині травня у фейсбуку з'явився профіль «Союз українців у Польщі – Краків», який закликав до пожертвувань нібито на підготовку до «Дня вишиванки». Допис був сформульований провокативно: українців представляли як тих, хто «вже багато дав Кракову», і просили фінансової підтримки. Розвінчали фальшивий профіль польські фактчекери Demagog.

Справжнє краківське відділення Союзу українців у Польщі спростувало цю інформацію: організація не є організатором жодного фестивалю вишиванки і не збирає коштів.

Про фейковий характер сторінки свідчить кілька ознак. Профіль було створено лише 16 квітня — менш ніж за місяць до появи шахрайського допису. Спочатку він копіював публікації з оригінального акаунту. Незважаючи на понад 4500 підписників, активність під дописами була мізерною — ознака того, що підписників, найімовірніше, накрутили. Фото до допису згенерував штучний інтелект.

Шахрайський допис активно просувався через платну рекламу у фейсбуку, орієнтовану на мешканців Кракова та Варшави, та зібрав понад 3000 реакцій і 2500 коментарів — переважно негативних. Окремі польські сторінки додатково поширили допис, супроводивши його антиукраїнською риторикою, посиливши хвилю ненависті.

Паралельно фактчекери Demagog виявили схожий фейковий профіль Краківської міської варти, також пов'язаний з цією кампанією.

У соцмережі Х масово поширюють відео, які мають вигляд сюжетів авторитетних європейських медіа та просувають наративи про нібито «загрозу українців» для країн Європи. Для цього автори фейків використовують логотипи відомих міжнародних видань, зокрема DW та EuroNews. Ролики оформлюють у стилі новинних відеонарізок із субтитрами, графікою та фірмовим оформленням медіа. Поширення таких підробок фіксує Центр досліджень «Детектора медіа».

У фейковjму ролику із логотипом DW поширюєть тезе, що «українські біженці, які нібито активно займаються наркоторгівлею, становлять серйозну проблему для Європи».

Водночас у відео, оформлених під EuroNews, просувають маніпулятивні повідомлення про «надзвичайно високий рівень злочинності серед українських біженців у Європі», заявляють, що українці нібито «викрадають домашніх тварин і вимагають викуп», а також поширюють фейкову статистику про те, що «понад 73% молоді до 25 років вважають помилкою прийняття мільйонів українських біженців до ЄС».

Для більшого охоплення та створення ілюзії достовірності автори таких публікацій додають до дописів хештеги інших відомих міжнародних медіа та суспільно-політичних тем, зокрема #EU, а також назви популярних видань. Це допомагає просувати контент у рекомендаціях соцмереж і створює враження, ніби йдеться про справжні журналістські матеріали.

Перевірка офіційних сторінок DW та EuroNews у соцмережах Х і Facebook засвідчила, що ці медіа не публікували відео з такими твердженнями. Відповідних сюжетів також немає на офіційних сайтах видань. Це свідчить про те, що виробники дезінформації використали логотипи медіа без їхнього відома, щоб надати фейкам більшої переконливості.

Подібні відео є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських біженців у країнах Європи та посилення антиукраїнських настроїв серед європейської аудиторії. Для цього пропагандисти систематично експлуатують теми злочинності, міграції та соціальної напруги, намагаючись створити образ українців як джерела небезпеки та дестабілізації.

Три рівні маніпуляції

В мережі Х поширюється відео, що тримує сотні тисяч переглядів, і яке імітує репортаж Deutsche Welle (DW) про судовий вирок у справі про зґвалтування в Мюнхені. У ролику стверджується, що засудженим є «Тарас Мельник» — 28-річний українець-біженець, якого нібито засуджено до 11 років і 3 місяців ув'язнення за зґвалтування сусідки з використанням медичних анестетиків. Окрім цього, у відео стверджується, що у месенджері WhatsApp існують групи «з тисячами учасників — українських біженців», які обмінюються порадами щодо вчинення подібних злочинів, а «зґвалтування німецьких жінок українськими мігрантами стало значною проблемою для Німеччини», яку «німецька влада не бажає вирішувати».

Аналітики "Детектора Медіа" розібрали цю фальсифікацію. Перевірку здійснено на підставі порівняльного аналізу транскрипту оригінального репортажу Deutsche Welle та транскрипту сфальсифікованого відео.

Перевірка. Що насправді

Рівень 1: Підміна особи засудженого

Оригінальний репортаж та стаття DW присвячені реальній кримінальній справі — у ній фігурує Zhongyi J., 28-річний студент із Китаю, який визнав свою вину в мюнхенському суді. Саме він застосовував великі дози медичних анестетиків, щоб ґвалтувати жертву, і саме він отримав 11 років і 3 місяці ув'язнення за дві спроби вбивства та сім епізодів кваліфікованого зґвалтування.

У сфальсифікованому відео цю реальну людину замінено на вигаданого «Тараса Мельника» — неіснуючого українського біженця. Ім'я, національність і статус — повністю вигадані. Вирок, хронологія справи та деталі злочину взяті з оригінального матеріалу DW і механічно «прикріплені» до фіктивного персонажа.

Рівень 2: Підробка під авторитетне ЗМІ

Для надання фейку видимості достовірності зловмисники використали реальні кадри та транскрипт репортажу DW — одного з найавторитетніших міжнародних медіа з потужною репутацією у сфері журналістських розслідувань. Логотип і формат оригінального матеріалу залишені без змін — щоб глядач сприйняв підробку як справжній журналістський матеріал.

Крім того, оригінальний сюжет DW помітно довший. Зловмисники цілеспрямовано обрізали його, видаливши весь контекст щодо системних проблем і способів протидії насильству над жінками — онлайн і офлайн, — а також роздуми експертів і представників влади про законодавчі прогалини. Залишили лише фрагменти, які можна було використати для маніпуляції.

Рівень 3: Дискредитація українських біженців і нагнітання ксенофобії

Ключові вставки, яких немає в оригінальному репортажі DW:

Ці вставки є не журналістикою, а цілеспрямованою дезінформаційною рамкою: вони формують образ українських чоловіків-біженців у Німеччині як колективної загрози та натякають на змову влади щодо приховування злочинів.

Висновок

Ця маніпуляція є типовим прикладом наративної зброї: реальна кримінальна справа використовується як «упаковка» для вигаданих тверджень, спрямованих на формування негативного ставлення до українських біженців у Німеччині та підрив суспільної довіри до них. Використання бренду Deutsche Welle надає фейку псевдолегітимності, розраховуючи на те, що глядач не буде перевіряти першоджерело.

Оригінальний репортаж Deutsche Welle присвячений системній проблемі насильства над жінками і не має жодного стосунку до українських біженців.

У соцмережах та на проросійських ресурсах поширюють маніпулятивні повідомлення, що «в Європі тисячі українських біженців залишаться без житла» через нову політику Ірландії щодо розміщення переселенців. Як на джерело цієї інформації пропагандисти посилаються на публікацію українського агентства УНІАН. Однак насправді йдеться лише про зміни в системі тимчасового розміщення в Ірландії, а не про загальноєвропейське рішення. Дезінформацію розвінчали StopFake.

У матеріалі УНІАН ішлося виключно про Ірландію, а не про всю Європу, як це подають пропагандистські ресурси. Станом на квітень 2026 року країна прийняла понад 125 тисяч українців у межах Директиви про тимчасовий захист. Жодних рішень про масове позбавлення українських біженців житла на рівні Європейського Союзу не ухвалювали.

Маніпулятивно також використали слова державного міністра Ірландії з питань міграції Колма Брофі. У соцмережах його цитату вирвали з контексту, створюючи враження, ніби уряд залишає українців напризволяще. Насправді під час ефірів на RTÉ Morning Ireland та Newstalk Breakfast 28 квітня 2026 року міністр наголосив, що українська громада в Ірландії демонструє високу здатність самостійно знаходити житло завдяки підтримці всередині спільноти.

Нова стратегія уряду Ірландії не передбачає виселення людей без альтернативи. 27–28 квітня 2026 року ірландський уряд ухвалив рішення поступово відмовлятися від комерційних контрактів з готелями та гостьовими будинками, де нині проживають близько 16 тисяч українців, які прибули до країни до березня 2024 року. Однак зміни стартують не раніше серпня 2026 року і триватимуть приблизно пів року.

Кожного українця, якого стосуватимуться зміни, попереджатимуть щонайменше за три місяці. Водночас уряд планує до кінця року побудувати 2500 модульних житлових одиниць і запустити окрему програму допомоги з пошуком приватної оренди.

Окремо влада наголосила, що нові правила не поширюватимуться на людей з високим рівнем уразливості або тих, хто не може самостійно забезпечити себе житлом. Міністр юстиції Джим О’Каллахан підтвердив, що такі категорії українців і надалі отримуватимуть державне житло.

Показовою є й статистика, наведена Колмом Брофі: близько половини українців, які раніше втратили доступ до державного розміщення, не скористалися новими безкоштовними пропозиціями, оскільки вже самостійно орендували житло. Це свідчить про те, що значна частина української громади в Ірландії вже інтегрувалася та живе незалежно від державної підтримки.

Активісти польської партії «Конфедерація Польської Корони» поширили твердження, що українці скоюють 58% злочинів серед іноземців у Польщі. Схожі матеріали без необхідного контексту публікувались у польських і українських медіа протягом останніх тижнів. Аналогічна маніпуляція вже фіксувалась у 2023 році — тоді її розвінчав VoxUkraine, тоді вона поширювалася у проросійських телеграм-каналах.   

Що не так із цим твердженням

Цифра технічно правильна, але подана без ключового контексту — а це і є маніпуляція. 58% злочинів серед іноземців — це лише 1,3% від усіх злочинів, зареєстрованих у Польщі. За даними Onet, які спираються на неопубліковану поліційну статистику, у 2025 році українці були причетні до 10 572 зареєстрованих злочинів із понад 800 000 загалом по країні.

Загальна кількість злочинів, скоєних іноземцями в Польщі у 2025 році, становила 28 386 — це 3,55% від усіх злочинів. Тобто іноземці загалом, попри постійне зростання їхньої кількості, залишаються відповідальними за менш ніж 4% правопорушень.

Чому пропорція така висока всередині групи іноземців?

Як зазначає в коментарі для Onet генеральний інспектор польської поліції Марек Боронь, пояснюється це просто: українці є найбільшою групою іноземців у країні. Тому їхня частка в статистиці злочинів серед іноземців природно вища — так само, як і їхня частка серед платників податків, пацієнтів лікарень чи покупців у супермаркетах.

«Цілком природно, що люди, які є частиною суспільства сьогодні, беруть активну участь як у позитивних, так і в негативних аспектах його функціонування», — наголосив начальник поліції.

Для порівняння: в Польщі проживає приблизно 1,5 мільйона людей з українським громадянством, і за відносними показниками лише 0,15% українців підозрюють у вчиненні злочинів у Польщі.

Перевернута картина: реальна жертва — це українці

Поки частина медіа акцентує на злочинах, скоєних українцями, за кадром залишається протилежна й тривожніша тенденція: зростання злочинів проти самих українців.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті проти українців — на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року (384 випадки).

Найпоширенішим лишаються погрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022-му. Суттєво зросла й кількість фізичних та психологічних нападів — майже на 73% за два роки. Ксенофобські та расистські злочини майже подвоїлись — з 113 до 188 випадків. 

Фундація «Альянс української молоді "24 серпня"» в межах проєкту «Обсерваторія ненависті» відстежує випадки расизму та ксенофобії у Польщі і також вказує зростання фізичних нападів на українців у 2024–2025 роках. Дослідники фіксують поширення в соцмережах образу «невдячного українця», що посідає чільне місце в антиукраїнських наративах. Щодвотижнева розсилка в межах проєкту включає моніторинг соціальних мереж та польських і українських медіа. 

Висновки

Маніпуляція полягає у вириванні статистики з контексту: виокремлення частки серед однієї підгрупи (іноземці) без загальної картини. Це класичний прийом, який перетворює нейтральні дані на інструмент розпалювання ксенофобії та ворожнечі до українських біженців.

У соцмережах, зокрема у фейсбуці, наприкінці квітня поширювалася маніпуляція про те, що переможець нещодавніх виборів та майбутній угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр нібито висунув ультиматум українцям: з 1 червня вони втратять право на роботу і будуть депортовані за межі ЄС. Насправді це перекручена передвиборча обіцянка, яка не стосується тих, хто вже перебуває в країні, а сам Мадяр ще навіть не має повноважень видавати такі «накази». Розвінчали маніпулятивні повідомлення польські факт-чекери Demagog.

У Facebook та месенджерах набуває розголосу повідомлення, що з 1 червня всі українці та іммігранти з країн поза ЄС нібито «зобов’язані покинути Угорщину». Автори дописів стверджують, що таке рішення ухвалив лідер опозиційної партії TISZA Петер Мадяр. Деякі публікації з цим фейком набрали десятки тисяч реакцій, сіючи паніку серед українських біженців.

Аналітики проєкту Demagog також звернулися до угорських факт-чекерів з видання Lakmusz, щоб розібралися, що стоїть за цими заявами.

Звідки взялася дата «1 червня»?

Джерелом маніпуляції стала давніша промова Петера Мадяра, в якій він озвучив свої передвиборчі плани. Політик заявив: 

«Уряд TISZA підтримуватиме громадян Угорщини та місцевий бізнес. З 1 червня 2026 року ми дозволимо ввезення нуля, тобто жодного, іноземного працівника з-поза меж ЄС».

Чому це маніпуляція?

Мадяр говорив про червень 2026 року, а не 2024 чи 2025-го. Це довгострокова обіцянка на випадок перемоги його сили на майбутніх парламентських виборах, а не свіжа ідея, що виникла після його перемоги.

Відсутність повноважень. Наразі Петер Мадяр є переможцем виборів, але поки офіційно не отримав повноваження прем’єр-міністра. Він не може видавати «накази» про депортацію чи скасування дозволів на роботу.

Зміна контексту. У промові йшлося про припинення залучення нових трудових мігрантів, а не про вигнання тих, хто вже працює в Угорщині або має статус тимчасового захисту.

Чому українців не можуть просто «вигнати»?

Як пояснив Сілард Течар, редактор угорського порталу Lakmusz, навіть якби такі заяви були реальністю, їх неможливо втілити одним указом. 

Тимчасовий захист. Більшість українців в Угорщині перебувають під захистом Директиви ЄС, яка гарантує право на проживання та роботу незалежно від внутрішньої політики окремих партій.

Подвійне громадянство. Частина закарпатських українців, які працюють в Угорщині, мають угорські паспорти, що робить їх повноправними громадянами ЄС, на яких жодні обмеження для іноземців не поширюються.

Контекст дезінформації

Це не перший випадок, коли постать Петера Мадяра використовується для дискредитації України або залякування біженців. Раніше російські та проорбанівські медіа поширювали абсурдні фейки про те, що Мадяр нібито «запік власну собаку в мікрохвильовці», або що українські військові нібито готували в Угорщині «державний переворот» на користь Мадяра.

Теперішня хвиля дезінформації має на меті створити відчуття ворожості до українців в Угорщині та спровокувати напругу між біженцями та угорським суспільством.

Твердження про те, що українці мають покинути Угорщину до 1 червня — є фейком. Це класичний приклад «клікбейту», де політична обіцянка була вирвана з контексту, спотворена та використана для створення штучної паніки.

Російські пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію про нібито рішення Європейського Союзу «посилити контроль за в’їздом українців» та впровадити «цифрове стеження» за ними з квітня 2026 року. Підставою для таких заяв стало впровадження Європейської системи в’їзду/виїзду (EES), однак подана інформація є маніпулятивною.

Про це повідомляє StopFake.

EES — це автоматизована система прикордонного контролю, яка застосовується до всіх громадян країн, що не входять до ЄС, і подорожують до Шенгенської зони з короткостроковою метою. Вона не є інструментом стеження за окремою національністю, зокрема українцями.

Система повноцінно запрацювала 10 квітня 2026 року. Вона фіксує стандартні дані мандрівників, зокрема ім’я, інформацію з проїзних документів, біометричні дані (відбитки пальців і фото), а також дату й місце в’їзду та виїзду. У ЄС наголошують, що обробка цієї інформації здійснюється з дотриманням норм захисту персональних даних і прав людини.

Запровадження EES має на меті модернізацію прикордонних процедур. Зокрема, система дозволяє відмовитися від ручного проставляння штампів у паспортах і частково автоматизувати перевірки.

Для власників біометричних паспортів це означає спрощення проходження контролю: після першої реєстрації, під час якої прикордонники збирають біометричні дані, у подальшому мандрівники зможуть користуватися зонами самообслуговування.

Під час наступних поїздок достатньо буде відсканувати паспорт у спеціальному терміналі, після чого прикордонні служби отримають необхідну інформацію з бази даних. У ЄС очікують, що така автоматизація допоможе зменшити черги на кордонах.

Таким чином, твердження про «цифрове стеження за українцями» є викривленням фактів і не відповідає реальній меті нової системи.

У мережі поширюють нібито сюжет французької газети Liberation, у якому стверджується, що за останні пів року у Франції приблизно 30 жінок постраждали від нападів з використанням кислоти. У публікації також заявляють, що до цих злочинів нібито причетні українські біженки, які з ревнощів нападали на дружин своїх французьких партнерів. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у VoxCheck.

Насправді це фейк. Видання Liberation не публікувало подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в інстаграмі, фейсбуку чи ютубі. Також французькі правоохоронні органи не повідомляли про серію таких нападів, а отже, описані події не мають підтвердження в жодних авторитетних джерелах.

Аналіз відео свідчить, що воно змонтоване з використанням сторонніх матеріалів. Зокрема, в ролику використано кадри з бельгійкою Патрісією Лефранк, яка стала жертвою нападу з облиттям кислотою ще у 2009 році. Тоді її атакував колишній партнер, і цей випадок не має жодного стосунку до України чи українських біженців.

За допомогою зворотного пошуку зображень встановлено, що ці кадри пропагандисти запозичили з відеосюжету агентства Reuters, опублікованого у 2024 році. Отже, у фейковому ролику використано реальні матеріали, вирвані з контексту та подані з вигаданим змістом.

Крім того, ані французькі медіа, ані місцеві правоохоронні органи не повідомляли про випадки масових нападів з використанням кислоти, пов’язаних з українськими біженками. Відсутність будь-яких підтверджень свідчить про те, що ця історія є вигаданою та спрямованою на дискредитацію українців за кордоном.

Отже, поширюваний сюжет є маніпулятивною підробкою, що використовує айдентику відомого медіа для створення ілюзії достовірності та поширення антиукраїнських наративів.

У соціальних мережах та на окремих сайтах поширюється інформація про нібито плани передавати прострочені продукти пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам та іншим соціально вразливим категоріям населення. У повідомленнях стверджується, що таким чином держава хоче зекономити на утилізації харчових відходів. Втім, ці твердження не відповідають дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Підґрунтям для появи таких заяв стала ініціатива щодо впровадження в Україні системи фудбанкінгу, про яку повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Йдеться про механізм передачі непроданих, але придатних до споживання продуктів від бізнесу до благодійних організацій — банків продовольства.

Система фудбанкінгу передбачає, що продукти проходять обов’язкове сортування, перевірку якості та належне зберігання. Лише після цього вони розподіляються серед людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вимоги до безпечності харчових продуктів залишаються чинними, а контроль за їх дотриманням здійснюють державні органи.

Таким чином, мова не йде про передачу зіпсованої чи небезпечної їжі. Маніпуляція виникає через підміну понять, коли «непродані продукти» ототожнюють із «простроченими» або «непридатними».

Варто зазначити, що практика фудбанкінгу не є новою для України. Подібні ініціативи діють уже понад десять років. Зокрема, організація FoodBank Ukraine працює з 2011 року та передала тисячі тонн продуктів людям, які потребують допомоги. Українська Федерація Банків Продовольства, створена у 2022 році, забезпечила мільйони порцій їжі, а продовольчий банк «Тарілка» реалізує аналогічні проєкти в різних містах країни.

У березні 2026 року Міністерство економіки спільно з профільними організаціями підписало меморандум про створення національної системи фудбанкінгу за європейською моделлю. Серед запланованих кроків — розробка законодавчої бази, впровадження податкових стимулів для бізнесу та створення прозорого механізму передачі продуктів людям, які цього потребують.

Подібні практики існують і в інших країнах, зокрема в Росії, де з 2014 року працює фонд «Банк еды “Русь”», який займається збором непроданих продуктів та їх подальшим розподілом серед нужденних.

Поширені твердження про «годування простроченими продуктами» є маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію соціальних ініціатив та викривлення реальної ситуації.

У соціальних мережах поширюється відеоролик, стилізований під матеріал міжнародного інформаційного агентства AFP, у якому стверджується, що в країнах Європейського Союзу нібито затримали понад 300 українських активістів. За версією авторів відео, йдеться про учасників протестів біля посольств США, які виступали проти спрямування американських коштів на військову операцію в Ірані замість підтримки України. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Фактчекери перевірили офіційні ресурси AFP і не виявили жодного підтвердження існування такого відеоматеріалу. Він відсутній як на офіційному сайті агентства, так і на його сторінках у соціальних мережах.

Крім того, відео має ознаки підробки. Воно не відповідає фірмовому стилю AFP: агентство не використовує логотипи у форматі Reels, супроводжує відео детальними підписами із зазначенням джерела та місця зйомки, а також не додає закадрових аудіокоментарів — лише субтитри та заголовки.

Жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про затримання українських активістів у Європі у зв’язку з протестами проти дій США в Ірані. Також відсутні будь-які офіційні підтвердження подібних інцидентів від правоохоронних органів країн ЄС.

Водночас у березні 2026 року в окремих європейських містах справді відбувалися акції протесту проти військової операції США «Epic Fury» в Ірані. Однак їх організовували місцеві антивоєнні рухи та ліві активісти. Українська громада в Європі не висувала вимог щодо перерозподілу фінансової допомоги у такий спосіб. Більше того, офіційний Київ підтримав дії союзників, спрямовані на протидію загрозам з боку Ірану.

Подібні фейки часто базуються на поєднанні правдивих і викривлених фактів. Реальні події — такі як протести в Європі чи значні витрати США на військові операції — використовуються для створення більш переконливого, але неправдивого наративу.

Раніше вже повідомлялося про хвилю дезінформації, замаскованої під матеріали авторитетних західних медіа. Такі кампанії, зокрема пов’язані з мережею «Матрьошка», спрямовані на дискредитацію українців за кордоном.

Метою подібних інформаційних операцій є формування негативного образу українських біженців у Європі та зниження рівня підтримки України серед європейської аудиторії. Цей фейк також вписується у ширший наратив російської пропаганди про те, що Захід «забув» про Україну на фоні подій на Близькому Сході.

У мережі зафіксовано відео, на якому федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито пропонує пом’якшити покарання для українських біженців за використання нацистської символіки.

Аналітики «Детектора Медіа» помітили відео, на якому розміщений логотип газети Bild, проте подібного  матеріалу не було виявлено ані в соціальних мережах видання, ані на його офіційному сайті. Жодне авторитетне медіа Німеччини також не публікувало інформації про подібну заяву.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовували штучний інтелект.

Твердження, що демонстрація забороненої символіки є лише «туристичною розвагою», прямо суперечить німецькому законодавству. Стаття 86a забороняє будь-яке публічне використання символів антиконституційних організацій (свастика, руни СС тощо). Покарання — штраф або до 3 років ув'язнення. У Німеччині виконавча влада (канцлер) не має права впливати на рішення судів щодо кримінальних вироків. Будь-яка спроба такого втручання призвела б до негайного конституційного скандалу.

Відео апелює до цифри у 3000 кримінальних справ проти українців, що є маніпулятивним викривленням реальних даних. Згідно з офіційним звітом Федерального відомства кримінальної поліції (BKA) «Кримінальність у контексті міграції 2024» українські біженці становлять 35,7% від усіх переміщених осіб, але лише 12,8% від загальної кількості підозрюваних. Це свідчить про їх значну недопредставленість у кримінальній статистиці. Понад 90% злочинів за цією статтею вчиняють громадяни Німеччини, місцеві ультраправі рухи. Дані BKA вказують, що кількість порушень цієї статті українцями є нікчемною (поодинокі випадки), а зростання загальної статистики злочинності пов'язане виключно з демографічним чинником (1,2 млн прибулих).  У розділі 4.3 звіту зазначено, що більшість політичних правопорушень, пов’язаних з українцями, стосуються конфліктів через війну (наприклад, суперечки з проросійськими активістами), а не пропаганди нацизму. А розділ про міжнародне кримінальне право свідчить, що українці виступають переважно не як порушники, а як цінні свідки, що допомагають збирати докази проти воєнних злочинців Росії.

Використання постаті Фрідріха Мерца, який відомий своєю рішучою проукраїнською позицією, має на меті створити ефект «удару в спину». Імовірна мета — спровокувати обурення німецького суспільства. В Німеччині тема нацизму під найсуворішим табу. Якщо пересічний німець повірить, що комусь дозволяють порушувати цей закон «через політику», це викличе миттєвий вибух протестів і ненависті до біженців, що вигідно російській стороні під час повномасштабного вторгнення. 

Проросійські ресурси та анонімні телеграм-канали поширюють сфабрикований відеоролик, стилізований під офіційне повідомлення Міністерства охорони здоров’я Італії. У «сюжеті» йдеться про те, що українські працівники італійського фудсервісу нібито готують протест до Зимових Олімпійських ігор 2026 року, який полягає в навмисному псуванні їжі клієнтів. Фейк розвінчали експерти VoxCheck. 

Першочергова перевірка офіційних каналів комунікації Ministero della Salute (МОЗ Італії) засвідчила:

Поширювачі фейку намагається посилити його переконливість, посилаючись на нібито аналогічний досвід літньої олімпіади в Парижі. У повідомленнях пропагандистів стверджується, що тоді подібні «акції» призвели до спалаху гепатиту А. Насправді, під час Олімпійських ігор у Франції тривали дискусії щодо екологічного стану річки Сена, проте жодних випадків масового зараження через «протести українських офіціантів» зафіксовано не було. Гепатит А не ставав темою епідеміологічних звітів, пов’язаних із навмисним псуванням їжі українцями.

Цей вкид має на меті створити образ «небезпечного українця» в очах європейського суспільства та дискредитувати українських біженців у ЄС. Поширюване відео є повністю сфальсифікованим, воно створене за допомогою монтажу стокових кадрів та накладання фальшивих титрів для розпалювання ксенофобії.

Маніпуляції на темі забруднення Сени та інші наративи агітпропу про Олімпійські ігри раніше аналізував Центр досліджень «Детектора Медіа»: «Навіть Макрон не ризикнув купатися у брудній Сені». Як російська пропаганда паразитує на темі Олімпійських ігор

У мережі поширюється відео, нібито організація Human Rights Watch зафіксувала випадки, коли Німеччина та Франція депортували понад 7 000 українців призовного віку протягом останніх двох місяців. У повідомленнях ідеться про те, що нібито ці країни цілеспрямовано відправляють українців додому через їхній вік, і ця «депортація» є сигналом нібито «посилення політики ЄС щодо українців».

Розвінчали маніпуляцію експерти VoxUkraine.

Це неправдива інформація, що не підтверджується жодними достовірними джерелами. Насправді Human Rights Watch не публікувала звітів про масову депортацію українців призовного віку з Франції чи Німеччини. Саме відео було створене зі стокових зображень. Адже на сайті організації немає жодних підготовлених документів, пресрелізів або заяв з такими твердженнями. 

Українці, які виїхали до країн ЄС після початку повномасштабної війни, перебувають під режимом тимчасового захисту, запровадженого рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року. У липні 2025 року дію цього механізму знову продовжили — тепер до 2027 року. Жоден з документів Євросоюзу, що регулює статус українських біженців, не містить положень про примусове повернення чоловіків до України.

Єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода» прямо заявила, що ЄС не планує повертати чоловіків мобілізаційного віку в Україну. Вона наголосила, що застосування різних підходів до біженців залежно від їхньої статі, віку чи військового статусу є неможливим. Тобто мова про жодні «спеціальні механізми повернення» чоловіків призовного віку не йде.

Щодо відео, в якому поширювали твердження про «депортацію 7000 українців», то використані там ілюстрації взято з відкритих джерел і вирвано з контексту. Зокрема, фото чоловіків на паспортному контролі походить з публікації Deutsche Welle, а кадри за участі Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона були зняті під час їхньої зустрічі в Лондоні у грудні 2025 року й не мають стосунку до теми депортацій.

У соцмережах та проросійських каналах почало ширитися відео, у якому стверджують, що в Іспанії нібито сталася диверсія на залізниці і правоохоронці «офіційно розшукують п’ятьох українських біженців» у зв’язку з цим «терактом». Кліп оформлений так, щоб імітувати випуск відомого європейського медіа Euronews — з подібним логотипом і стилем відеоряду. 

Це лиш фейк і маніпуляція. Попри те, що в Іспанії справді сталася масштабна залізнична катастрофа, де зіткнулися два швидкісні поїзди й загинули десятки людей, ця подія не класифікувалася як теракт, і жодних повідомлень про підозрюваних, тим паче «українських біженців», не надходило від іспанської поліції чи інших офіційних органів. Відео, яке поширюється в мережі, використовує кадри з реальної аварії, але вирвані з контексту й доповнені вигаданим коментарем про «п’ятьох українців у розшуку». Оригінальний сюжет Euronews або подібний матеріал із таким змістом не був опублікований на сайті чи соціальних сторінках цього медіа.

Раніше ми вже спростовували приклади маніпуляцій та фейків, пов'язаних з українськими біженцями в Іспанії, наприклад: 

Фейк: В Іспанії банда українців крала стільці з ресторанів

У польських соцмережах шириться відео пожежі в житловому будинку, підписи до якого звинувачують громадян України в навмисному підпалі. Насправді це старе відео, яке не має жодного стосунку ні до актуальних подій, ні до українців. Фактчекери Demagog розвінчали, як подію 5-річної давнини перетворили на інструмент пропаганди.

У соцмережах Facebook і TikTok (де відео набрало понад 100 000 переглядів) розповсюджується короткий ролик: на кадрах видно багатоповерхівку, охоплену густим чорним димом, та приїзд пожежників. Підпис стверджує: «Троє українців підпалили квартиру та втекли». Відео викликало хвилю агресивних коментарів та мову ворожнечі на адресу біженців.

Результати перевірки

1. Відео застаріле та зняте задовго до повномасштабної війни. За допомогою зворотної перевірки зображень було встановлено, що цей запис зроблений ще в березні 2021 року. Оригінальне відео належить редакції порталу «Nasz Racibórz» і зафіксувало пожежу в місті Рацибуж (Сілезьке воєводство) на вулиці Словацького.

2. Палієм був місцевий мешканець, а не іноземці. За даними поліції та місцевих медіа (зокрема nowiny.pl), пожежа сталася на першому поверсі. Винуватцем інциденту був орендар квартири — 70-річний поляк. Чоловік навмисно вчинив підпал і, на жаль, загинув у вогні, попри спроби рятувальників переконати його залишити приміщення.

3. Офіційне спростування поліції. Головне управління воєводської поліції в Катовіце виступило з офіційною заявою, щоб зупинити поширення дезінформації. Правоохоронці підтвердили: «Пожежу влаштував орендар квартири, 70-річний поляк. Громадяни України не мають жодного стосунку до цієї події».

Контекст: Чому це важливо?

Звинувачення українців у кримінальних злочинах (вбивствах, підпалах, ДТП) є класичним прийомом антиукраїнської дезінформації в Польщі. Раніше подібні фейки створювалися навколо реальних подій та інцидентів. Мета таких вкидів — спровокувати страх серед місцевого населення та підірвати суспільну підтримку біженців.

Повідомлення про «українців-паліїв» є фейком. Використано реальні кадри трагедії 2021 року, до яких додали вигаданий контекст для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

У соцмережах і проросійських медіа поширюють відео з логотипом BBC, у якому стверджується, нібито в Європі українських біженців масово викрадають, утримують і продають у трудове або сексуальне рабство. Автори ролика намагаються створити враження, що це масштабне явище, яке нібито замовчують європейські уряди та міжнародні організації. 

Про дезінформацію повідомили фактчекери VoxCheck.

Насправді це відео не має жодного стосунку до BBC. Медіа не публікувало подібних матеріалів ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах. Оформлений ролик лише імітує стиль BBC, однак містить маніпулятивну подачу інформації без жодних доказів. 

Відео побудоване на узагальненнях і страхітливих твердженнях, але не містить жодних перевірюваних фактів. Усе зводиться до емоційних формулювань і тверджень без підтвердження, що є типовою ознакою пропагандистських матеріалів.

Фактчекери з  VoxCheck також звертають увагу, що реальні випадки торгівлі людьми в Європі справді трапляються, однак вони не мають масового характеру й не пов’язані виключно з українськими біженцями. Такі злочини розслідуються правоохоронними органами окремих держав, а міжнародні організації постійно працюють над запобіганням експлуатації вразливих груп населення. 

Мета таких відеофейків — посіяти страх серед українських біженців, дискредитувати європейські країни як «небезпечні» та «ворожі», а також підірвати довіру до західних медіа, використовуючи ім’я BBC як авторитетне медіа.

Підготувала Віталіна Фурман

У соцмережах поширюється відео про начебто спеціальне будівництво муніципального житла у столиці Польщі для українських біженців. Автор допису стверджує, що українці мають пріоритет при отриманні квартир у Варшаві. Фактчекери Demagog перевірили цю інформацію та спростували маніпуляцію.

Відео показує житлові будинки у Варшаві із закадровим коментарем про те, що ці споруди призначені винятково для громадян України. У ролику також ідеться, що 90% мешканців нової муніципальної будівлі в районі Прага — українці, а для отримання житла достатньо мати українське громадянство та статус біженця.

Публікація набрала значну популярність: тисячу реакцій, понад тисячу поширень та сотні коментарів, багато з яких містять антиукраїнську риторику та критику польської влади. Коментарі містили сильний антиукраїнський наратив, наприклад: «Це скандал! Нехай вони нарешті забираються звідси до біса». Багато дописувачів також критикували польський уряд: «Наш уряд збожеволів», «Хто нами керує? Поляки вже другосортні», «Але це не польський уряд, це уряд зрадників, наймитів ЄС та України».

Що насправді

Офіційна пресслужба Варшавської міської ради спростувала цю інформацію. Представники мерії однозначно заявили:

«Інформація про кількість українських сімей, які проживають у щойно збудованому будинку в Празі-Пулноці, є неправдивою. Серед мешканців цього будинку немає громадян України».

Варшава не будує окремого житла спеціально для іноземців. Українці можуть претендувати на муніципальні квартири на тих самих умовах, що й польські громадяни.

Які реальні умови отримання соціального житла

Для подання заявки на муніципальне житло у Варшаві необхідно:

Єдина відмінність стосується іноземців: особам з дозволом на тимчасове проживання житлова допомога може надаватися лише на обмежений термін, тоді як для громадян Польщі таких обмежень немає.

Контекст поширення дезінформації

Це далеко не перший випадок неправдивих повідомлень про українців у Польщі. Регулярно з'являються фейки про начебто пільгове ставлення до біженців, впровадження української мови у польські школи, безкоштовну освіту та фінансові привілеї для українців.

Такі наративи систематично спростовуються фактчекерами, проте продовжують поширюватися соцмережами, формуючи хибне уявлення про ситуацію та провокуючи міжнаціональну ворожнечу.

Російські телеграм-канали поширюють фейкову інформацію про французького футболіста Кіліана Мбаппе, використовуючи підроблений відеоролик, стилізований під контент відомого спортивного видання L'Équipe.

Про це повідомляє «Укрінформ».

У дописах пропагандистських ресурсів стверджується, що українець, який нібито працював у будинку капітана збірної Франції та гравця «Реал Мадрид», пограбував футболіста на 2 мільйони євро. Також автори фейку заявляють, що після цього інциденту Мбаппе буцімто опублікував допис в Instagram зі словами «підтримки» президента РФ Володимира Путіна в контексті війни проти України.

Ця інформація не відповідає дійсності. Видання L'Équipe не публікувало подібного відео ані на своєму офіційному сайті, ані у соцмережах. Крім того, формат і стилістика поширюваного ролика не характерні для контенту медіа, яке зазвичай готує відеосюжети французькою мовою та дотримується чітких редакційних стандартів.

Остання новина L'Équipe, що стосувалася Кіліана Мбаппе на момент виходу фактчеку, датована 14 січня та була присвячена вильоту мадридського «Реалу» з Кубка Іспанії.

Також жодних дописів із підтримкою Володимира Путіна французький футболіст у своїх соціальних мережах не публікував. Останній пост Мбаппе в Instagram присвячений співпраці з французьким модним брендом.

Варто зазначити, що інформація про нібито пограбування та «інцидент» за участі українця не згадується в жодному авторитетному міжнародному медіа, що додатково підтверджує фейковий характер цієї історії.

Російські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють серію фейкових відео, нібито створених авторитетними міжнародними медіа та правозахисними організаціями, з метою дискредитації українських біженців у країнах Європейського Союзу.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зокрема, пропагандисти розповсюджують відео з логотипом телеканалу Euronews, у якому йдеться про трагедію на гірськолижному курорті Кран-Монтана у Швейцарії. У ролику стверджується, що пожежа в барі курорту, яка забрала життя 40 осіб, була нібито скоєна українським біженцем на ім’я Олег К. через ревнощі.

Насправді це фейк. Російська сторона використала оригінальний сюжет Euronews про пожежу, додавши до нього змонтовані кадри. Справжній відеоматеріал триває 1 хвилину 16 секунд, тоді як підроблений ролик має більший хронометраж і містить сцени, яких немає в оригінальному випуску новин.

За інформацією швейцарської прокуратури, найбільш імовірною причиною пожежі стали бенгальські вогні, від яких зайнялася покрівля будівлі. У справі перебувають під вартою двоє менеджерів бару, яких підозрюють у порушенні правил пожежної безпеки. Жодних згадок про причетність українських біженців слідство не робило.

Окрім цього, в соцмережах поширюється відео з логотипами міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, у якому стверджується, що під час новорічних свят українські біженці нібито вчинили в Європі стільки ж злочинів, як і мігранти з Близького Сходу.

Ця інформація також не відповідає дійсності. Такого відео немає ані на офіційному сайті Human Rights Watch, ані на сторінках організації в соціальних мережах. Від початку року HRW опублікувала лише два відеоматеріали, присвячені протестам в Ірані та питанням британського законодавства.

Крім того, російські боти в соцмережах Х і Telegram поширюють ще один сфабрикований ролик — цього разу з логотипом BBC. У ньому заявляється, що українські біженці нібито масово зникають у Європі та стають жертвами торгівлі людьми.

Як з’ясувалося, відео було підроблене на основі формату YouTube Shorts. У ролику вказана дата 5 січня, однак на офіційному ютуб-каналі BBC такого матеріалу немає.

Експерти зазначають, що поширення подібних фейків є частиною системної інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію українців за кордоном. Її мета — сформувати негативне ставлення до українських біженців у західної аудиторії та посилити антиукраїнські настрої в країнах ЄС.

Російські пропагандистські телеграм-канали стверджують, ніби через оновлення законів Португалія вижене 60 тисяч українських біженців. До того ж нібито додому мусять повернутися 5 тисяч білорусів, що мають політичний притулок. «Виглядає, що європейська привітність випарувалася саме в момент, коли за неї потрібно було розплачуватися», — з іронією коментують такі дописи. Фейк спростовують фактчекери stopfake. 

Але ця новина — фейк. Насправді Агентство з питань інтеграції, міграції та притулку (AIMA) в Португалії запустило перевірку дозволів на проживання (здебільшого для іноземних студентів), щоб відповідати нормам Єврокомісії. Цей процес не веде до автоматичного виселення: навпаки, він дозволить студентам перейти на альтернативні легальні статуси й залишитися для продовження навчання навіть після завершення тимчасового захисту. 

60 тисяч — це загальна чисельність українських біженців, які зараз перебувають у Португалії. Країна не збирається влаштовувати масові вислання, а лише планує впорядкувати юридичний статус мігрантів після закінчення періоду тимчасового захисту. На даний момент цей захист для українців у Португалії, як і в інших країнах ЄС, продовжено до березня 2027 року.

Португальський уряд справді вніс правки до законів, подовживши тимчасовий захист для українців аж до 4 березня 2027 року. Цей статус забезпечує права на проживання, працевлаштування, медичне обслуговування та освіту, як і було закладено в оригінальному законодавстві. Однак нові заявки на такий захист від українців більше не розглядаються: для в'їзду потрібно заздалегідь оформити візу в консульстві Португалії, як і для громадян інших держав, що планують переїзд.

З самого початку повномасштабної агресії Росія постійно фабрикує брехню про статус українських біженців за кордоном. Але всі ці похмурі передбачення про «тотальні депортації» чи «раптове скасування допомоги» так і не стали реальністю.

У проросійському сегменті мережі поширюється новина про те, що в Іспанії нібито затримали групу українців, які ночами нападали на ресторани, викрадали звідти стільці та продавали їх. Цей абсурдний інцидент пропагандисти подають як "доказ" того, що громадяни України за кордоном приносять суспільству лише шкоду. Розвінчали цей фейк експерти stopfake.

Однак ця публікація — чергова вигадка російської пропаганди. Хоча сама історія про банду є справжньою, жодне авторитетне медіа не вказує національність злочинців. Іспанська поліція дійсно повідомила, що в Мадриді затримали шістьох чоловіків та одну жінку — членів злочинної групи, яка в серпні та вересні 2025 року викрала з 18 ресторанів Мадрида та містечка Талавера-де-ла-Рейна понад тисячу стільців. Відомо, що здобич злодії перепродавали в Іспанії, Румунії та Марокко: тобто поліція жодним чином не згадує про будь-які зв'язки банди з Україною.

Російська пропаганда далеко не вперше використовує реальні кримінальні чи суперечливі інциденти, "вписуючи" в них українців з метою дискредитації українських громадян. Для цієї ж мети пропаганда поширює повністю вигадані історії.

Раніше "Детектор медіа" розвінчував вигадану історію про нібито затримання "українських терористів" у Єрусалимі. 

У російськомовному сегменті соціальних мереж поширилося відео, в якому нібито українка обурюється складом пакунку з польською гуманітарною допомогою. У ролику жінка говорить, що консерви, які передав благодійний фонд, вона «віддасть собакам», і шокована тим, що у коробці нібито не було «креветок і алкоголю в подарунок». Про поширення фейку розповіли у StopFake.

Російська аудиторія миттєво підхопила це відео, звинувачуючи українців у «невдячності» та навіть закликаючи поляків «влаштувати біженцям львівську різанину». 

Насправді це відео — черговий фейк. Аудіодоріжку наклали на запис за допомогою штучного інтелекту: голос у ролику звучить неприродно, із характерними для синтетичних систем наголосами. Так, «українка» говорить, що консерви «згодяться» лише собакам, і дивується, що в пакунок не поклали «якогось жалюгідно просекко». Такі мовні помилки одразу видають підробку.

Фактчекерам вдалося знайти оригінал відео. Його ще у 2023 році опублікувала в TikTok користувачка на ім’я Олена Татаренко. Насправді жінка зняла огляд пакунку, який отримала як внутрішньо переміщена особа з Херсона від польського фонду «Карітас», і щиро подякувала благодійникам. Вона зазначила, що приємно вражена кількістю продуктів у наборі. Її підписники погодилися — у коментарях люди висловлювали лише вдячність і захоплення підтримкою з боку польських партнерів.

У соціальних мережах поширюється фейкова інформація про нібито затримання двох українських біженців за участь у гучному пограбуванні Лувру, що сталося 19 жовтня 2025 року.

Про це повідомляє StopFake.

Російські акаунти публікують дописи з фотографіями двох чоловіків у кайданках, стверджуючи, що саме вони причетні до викрадення дев’яти коштовностей із так званої колекції Наполеона. Однак ці зображення не мають жодного стосунку до розслідування французької поліції.

На фото зображені двоє громадян України, яких польські правоохоронці затримали у ніч з 9 на 10 жовтня в місті Ополе-Любельське. Чоловіки перебували у стані алкогольного сп’яніння та намагалися викрасти трактор із приватного подвір’я. Це підтверджують не лише супровідні новини у польських медіа, але й уніформа на співробітниках поліції — на знімках чітко видно напис POLICJA, який вказує на польську, а не французьку правоохоронну службу.

Французька поліція, прокуратура Парижа, Міністерство культури Франції та провідні світові інформагентства не повідомляли про затримання українських громадян у справі про пограбування Лувру.

Експерти з дезінформації звертають увагу, що ця фейкова історія активно поширюється через проросійські телеграм-канали та інші ресурси, пов’язані з російською пропагандою. Подібні кампанії є частиною систематичної спроби дискредитації українських біженців за кордоном та створення негативного іміджу українців у країнах ЄС. Їхня мета — викликати недовіру та ворожість серед місцевого населення, посилюючи соціальну напругу.

У соціальних мережах (фейсбуку й тіктоку) поширюються повідомлення про нібито потрійне вбивство у Кракові, яке, за чутками, скоїв українець. Ця інформація швидко набула популярності в соціальних мережах, викликавши хвилю обурення та спекуляцій. Проте поліція Кракова офіційно спростувала ці повідомлення, назвавши їх фейковими. Фактчекери demagog розібралися, як виникла ця дезінформація.

Що сталося?

У соціальних мережах поширилося відео, на якому видно машини швидкої допомоги з увімкненими сиренами, що проїжджають перехрестям біля торгового центру Galeria Krakowska. Автори дописів стверджували, що 11 жовтня 2025 року в Кракові нібито сталося потрійне вбивство, скоєне українцем. У повідомленнях ішлося, що чоловік з напівавтоматичним пістолетом напав на групу людей, убивши 21-річного чоловіка та двох 19-річних дівчат. Зловмисника нібито заарештували та висунули йому звинувачення у вбивстві з особливою жорстокістю.

Відео на тіктоку зібрало майже 100 000 реакцій, 900 коментарів та понад 43 000 поширень. У коментарях користувачі висловлювали обурення, деякі навіть звинувачували українську громаду, посилаючись на історичні наративи та стереотипи. Наприклад, один із коментарів містив такі слова: «Маленька Волинь потихеньку починається», а інший стверджував, що «вони його випустять, і він на деякий час зникне, як граната. Наші уряди базуються на Бандері з 1945 року, і донині парламентська більшість — це бандерівські покидьки!».

Реакція поліції

Головне управління поліції Кракова оперативно відреагувало на поширення цих чуток. На офіційній сторінці у фейсбуку поліція опублікувала заяву, в якій категорично спростувала інформацію про вбивство:

«УВАГА! Перевірте факти, інформація про вбивство в Кракові – ФЕЙКОВІ НОВИНИ! В інтернеті поширюється чутка про нібито потрійне вбивство в Кракові, скоєне особою української національності. Ми категорично заперечуємо цю інформацію! Жодного подібного інциденту ні в Кракові, ні в Малопольському воєводстві не було».

Поліція закликала громадян не довіряти неперевіреним джерелам, перевіряти інформацію через офіційні канали та утримуватися від поширення фейків.

Чому це важливо?

Цей випадок є прикладом того, як дезінформація може швидко поширюватися в соціальних мережах, викликаючи паніку та ворожнечу. Неправдиві повідомлення про злочини, особливо пов’язані з іноземцями, можуть посилювати стереотипи та провокувати дискримінацію. Згідно зі звітом Центру дослідження громадської думки (CBOS), у 2025 році 38% поляків висловили антипатію до українців, що на 8% більше, ніж у 2024 році, та на 21% більше, ніж у 2023 році.

Історія про «потрійне вбивство» у Кракові є фейком, який не підтвердився жодними офіційними джерелами.

У соціальних мережах поширюються фейкові дописи, що нібито підозрюваного у вбивстві 23-річної української біженки Ірини Заруцької в США засудили до смертної кари. До таких публікацій додають відео, на якому темношкірий чоловік, схожий на обвинуваченого, отримує вирок, та супроводжують коментарями на кшталт: «Уся демократична Америка скиглила разом із ним». Як встановили фактчекери StopFake, насправді це відео не має жодного стосунку до справи Заруцької, а судовий процес ще навіть не почався.

Чому це фейк?

Наразі Декарлос Браун перебуває під слідством, йому висунуто звинувачення у вбивстві. Проте справа перебуває на етапі досудового розслідування, і жодних рішень щодо покарання ще не ухвалено.