У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

Під час масштабних повеней, що охопили Валенсію восени 2024 року, Росія здійснювала дезінформаційну атаку з метою посіяти паніку серед населення та підірвати довіру до іспанської влади.

Про це повідомляє El Pais з посиланням на звіт іспанського департаменту національної безпеки.

За даними звіту, проросійські акаунти в соціальних мережах, а також контрольовані Кремлем медіа, зокрема Sputnik і Russia Today, поширювали фейкову інформацію про неефективність іспанських служб у реагуванні на стихійне лихо. Водночас у цих повідомленнях критикувалася позиція Іспанії щодо підтримки України, а сама країна зображувалася як держава, що не справляється з внутрішніми кризами.

Експерти Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зазначають, що це є ще одним прикладом систематичного використання Росією гуманітарних криз для дестабілізації демократичних суспільств.

Звіт підкреслює потребу в зміцненні інформаційної безпеки та підвищенні стійкості до зовнішнього втручання в часи надзвичайних ситуацій.

У мережі поширюється відео з логотипом Euronews, в якому стверджується, що рейтинги президента Сербії Александра Вучича та прем'єр-міністрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана відповідно зросли після їхнього візиту до Росії на 9 травня. Цей вчинок нібито оцінили громадяни, які «підтримують мир і діалог з Росією», внаслідок чого рейтинг підтримки лідерів постсоціалістичних держав нібито зріс на 10 відсотків.

Однак ця новина, як довели у StopFake, є повністю сфабрикованою, і Euronews не випускав такого відео: його не можна знайти на сайті або в соціальних мережах медіа. Жодне інше надійне джерело також не писало про таку тенденцію — навпаки, інформація поширювалася виключно пропагандистськими та російськомовними ресурсами.

Немає даних про те, як саме поїздка до Москви вплинула на підтримку громадян цих країн своїми урядами. Проте твердження про те, що рейтинги Фіцо, Орбана та Вучича зросли, явно хибне. Орбан взагалі вирішив не відвідувати парад у Москві. Він просто не був там, і тому його рейтинг ніяк не постраждав. Водночас існують інші причини зниження рейтингу Орбана та політичних протестів у країні. Наприклад, 14 травня Financial Times писала, що підтримка Віктором Орбаном ультранаціоналістичного кандидата на виборах у Румунії викликала обурення серед угорської діаспори та ще більше посилила довіру до його конкурента, Петера Мадяра, який зараз швидко набирає популярності. За опитуваннями, він зараз найпопулярніший політичний діяч Угорщини.

Рейтинги Роберта Фіцо також не на найвищому рівні: 14 травня місцеві ЗМІ повідомили, що більше третини словаків вважають, що Фіцо інсценував торік замах на себе заради політичних балів,. І що опитування думки словаків демонструють зростання недовіри до уряду. Крім того, попередня поїздка Фіцо до Москви — у грудні 2024 року — викликала обурення не лише серед громадян, а й серед його власних союзників. Тоді чотири коаліційні депутати від соціал-демократичної партії «Глас» (Голос) дистанціювалися від поїздки, заблокували деякі пропозиції коаліції та оголосили про візит до Києва. «Поїздка Фіцо до Москви була ганьбою для Словаччини», — сказав у інтерв’ю POLITICO лідер партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка. «Але це частина більшої історії про прем’єр-міністра, який, здається, не… цікавиться вирішенням реальних проблем, які турбують людей у Словаччині. Замість цього він літає по всьому світу, зустрічаючись з диктаторами».

Сербія взагалі охоплена масованими антиурядовими протестами з листопада 2024 року. 12 травня лідер Сербської демократичної партії заявив, що Вучич не планує призначати дострокові парламентські вибори, попри вимоги протестувальників, оскільки підтримка політика швидко та стабільно падає. Таким чином, рейтинги Орбана, Фіцо та Вучича серед власних громадян досить низькі, не в останню чергу через проросійські позиції цих політиків.

Так званий Парад Перемоги в Москві став ще одним приводом для російської пропаганди поширювати дезінформацію. Більше про ІІ світову у російській пропаганді читайте за посиланням.

Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

Американський блогер Такер Карлсон заявив, що Україна нібито укладає збройні угоди з мексиканськими наркокартелями. У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки стверджують, що слова блогера є черговою спробою дискредитувати українську державу та її партнерські відносини зі США.

Такер Карлсон уже не вперше поширює тези, що очорнюють Україну. У Центрі пояснили, що його заява про продаж зброї мексиканським наркокартелям є продовженням кремлівської інформаційної атаки, яка почалась ще у 2022 році, коли наші західні союзники почали активно постачати Україні озброєння та військову амуніцію.

Головна мета таких вкидів — підірвати довіру до української влади, дискредитувати Збройні сили України та зірвати військову допомогу Україні від міжнародних партнерів, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Ба більше, протягом повномасштабної війни в Україні неодноразово проводилися перевірки щодо використання іноземної зброї. У 2024 році попередня адміністрація США офіційно заявила, що жодних випадків зловживань чи незаконного використання озброєння, переданого Україні, виявлено не було.

Більше фейків про перепродаж допомоги від партнерів України ви можете почитати за посиланням.

У черговому випуску пропагандистської програми «Время покажет» на російському «Першому каналі» речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала заплановану на 9 травня зустріч президента України Володимира Зеленського з лідерами держав ЄС у Києві «реінкарнацією нацизму». На її думку, захід є не актом дипломатії, а «дипломатично-силовим заходом», який нібито пов’язаний із популяризацією нацистської символіки в Україні. Фейк пояснюють у StopFake.

Насправді, нічого спільного із нацизмом ця ініціатива не має. Як повідомив заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга, який передав офіційні запрошення партнерам під час зустрічі голів МЗС ЄС у Люксембурзі, мета зустрічі — «демонстрація солідарності та рішучості перед обличчям найбільшої агресії в Європі з часів Другої світової війни».

Також варто наголосити, що подія 9 травня не пов’язана з Днем Перемоги — як в Україні, так і в країнах ЄС його відзначають 8 травня. А 9 травня у цих державах — це День Європи, що припадає на річницю Декларації Шумана 1950 року. Саме ця декларація започаткувала процес європейської інтеграції, що згодом привів до створення Європейського Союзу. Для України як країни-кандидатки це свято має глибокий символізм європейської єдності та спільного майбутнього.

Що ж до заяв про популяризацію нацистської символіки, то це також  неправда. В Україні з 2015 року діє закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» та заборону їхньої символіки. Українське законодавство чітко засуджує будь-які прояви нацизму — на відміну від російських практик героїзації радянського минулого.

Мета таких заяв — дискредитувати міжнародну підтримку України та відвернути увагу від факту, що 9 травня в Москві проходитиме військовий парад, який дедалі більше виглядає ізольованим — адже більшість європейських лідерів проігнорують його. Єдиним підтвердженим учасником з ЄС поки є прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Хіт-парад брехні від Марії Захарової читайте за посиланням.

У мережі поширюють фейкову новину, нібито президент Володимир Зеленський в ефірі телемаратону заявив, що Захід повинен оплатити утилізацію «застарілої техніки», наданої Україні, додавши цитату: «Ми вам не звалище для вашого металу!» Також стверджується, що в Україні готують законопроєкт про утилізацію «Джавелінів» і демонтаж танків М60.

На вкид звернули увагу фактчекери із VoxCheck. 

Насправді це дезінформація. Зеленський не робив таких заяв, а на сайті Верховної Ради відсутній подібний законопроєкт. Жодні медіа не повідомляли про такі ініціативи. Пошук за цитатою не дав результатів, а на офіційних сторінках президента немає згадок про це.

Автори фейку заявили, що «заява» Зеленського викликала паніку в Брюсселі та Вашингтоні, але надійні медіа цього не підтверджують. Новину вперше опублікував користувач Eternity на польському порталі Salon24 без джерел чи посилань. Цей автор також просуває наративи, подібні до російських, називаючи війну «проксі-війною».

Текст містить нелогічні твердження, як-от про українських фермерів, які нібито роблять клумби з німецьких танків, чи про інструкції до зброї, написані латиною — мовою, яка не використовується в таких контекстах.

Зображуючи українців «невдячними» за західну допомогу, вони намагаються підірвати міжнародну підтримку, зокрема від країн, як Польща, які є ключовими союзниками. Фейки часто просувають ідеї, співзвучні російській пропаганді, наприклад, що війна — це «проксі-війна» Заходу, а Україна — лише інструмент, що залежить від зовнішньої допомоги.

Перед федеральними виборами в Канаді, які відбудуться 28 квітня 2025 року, у мережі X (колишній Twitter) зросла активність ботоподібних акаунтів, що масово поширюють політичний контент, особливо у вигляді спам-повідомлень. Ці акаунти активно відповідають на публікації федеральних партій та їхніх лідерів, інколи також атакуючи політичних коментаторів. У проєкті DFRLab довели неавтентичність такої активності.

Дослідники нагадали, що боти і ботоподібні акаунти давно розглядаються як інструменти маніпуляції платформами, розповсюдження спаму та деструктивного впливу на онлайн-дискурс, особливо у виборчий період. Саме тому правила платформи X щодо цілісності платформи та автентичності забороняють «спам контенту та спам залучення», кваліфікуючи це як неавтентичну поведінку.

Нижче - приклади таких масово поширюваних повідомлень від DFRLab:

«Під час критичних періодів, таких як федеральні вибори, присутність та вплив ботоподібних акаунтів можуть серйозно зашкодити цілісності інформаційного простору та виборчого процесу», — зазначають автори дослідження DFRLab.

Національна безпека Канади раніше вже висловлювала занепокоєння через ризики маніпуляцій та дезінформації, здатних підірвати демократичні інститути країни. Комісарка громадського розслідування Марі-Жозе Хоуг наголосила: «Дезінформація є потужною загрозою для демократії Канади. Якщо ми не знайдемо способу протистояти їй, вона зможе спотворити наші погляди та трансформувати суспільство. На мою думку, інформаційна маніпуляція зараз є найбільшою екзистенційною загрозою для нашої демократії».

Як виявили ботоподібну активність

DFRLab проаналізував акаунти основних політичних партій Канади — Консервативної партії, Ліберальної партії, Нової демократичної партії (NDP) та Блоку Квебеку — а також сторінки їхніх лідерів. Усього дослідники зібрали понад 3500 постів за період із 1 січня по 17 квітня 2025 року та близько 2,4 мільйона взаємодій (перепостів, відповідей і цитат).

Аналіз показав характерні ознаки ботоподібної поведінки: надмірна кількість репостів і відповідей, швидкі реакції на нові пости, нерегулярна активність і низька складність текстів у коментарях. З особливою увагою DFRLab вивчав акаунти, створені у 2025 році, припускаючи, що їх створили саме для впливу на вибори.

Із загальної кількості 329 598 акаунтів було відібрано 150 найбільш підозрілих, з яких 65 створені саме у 2025 році. Деякі з них мали типові для масової реєстрації шаблонні імена — ім'я, за яким іде довгий ряд цифр.

Основні цілі ботоподібних акаунтів

Більшість ботоподібних акаунтів атакували Ліберальну партію та її лідера, прем’єр-міністра Марка Карні. Пропорція атак на Лібералів до атак на Консерваторів складала приблизно 4 до 1. Блок Квебеку майже не згадувався, ймовірно, через те, що аналіз охоплював переважно англомовні акаунти.

Анти-ліберальні акаунти часто поширювали зображення з критикою Карні, стверджуючи, що він є продовженням політики Джастіна Трюдо, має зв'язки з Китаєм, а також з Джеффрі Епштейном і Гіслейн Максвелл. Часто поширювалися й твердження про зв'язок Карні з Всесвітнім економічним форумом у Давосі, який є об'єктом багатьох конспіративних теорій.

Ці акаунти здебільшого не створювали власного контенту, а поширювали графіку, створену правими організаціями на кшталт «Canada Proud» або офіційним акаунтом лідера Консерваторів П'єра Полівра.

Наприклад, 11 квітня 2025 року після паузи у кампанії Карні через торговельний конфлікт із США, «Canada Proud» опублікувала зображення із твердженням про його зв'язки з Китаєм. Акаунт @NorthernSlide почав масово поширювати це зображення у відповідях до різних політичних постів — лише за період із 11 до 23 квітня таких постів було понад сорок.

Також виявлено ознаки використання штучного інтелекту для генерації коментарів: деякі акаунти постійно залишали однакові відповіді з типовими помилками пунктуації, такими як зайві пробіли перед знаками пунктуації — типовий артефакт старих моделей штучного інтелекту.

Висновки

Вибори 2025 року відбуваються в умовах загострених відносин із США, що супроводжуються торговельною війною та загрозами анексії з боку президента Дональда Трампа. На тлі рекордної явки на дострокових виборах канадці демонструють високу зацікавленість у результатах голосування.

Водночас у таких напружених умовах зростає ризик маніпуляцій інформаційним середовищем. «Використання ботів і ботоподібної поведінки є одним із методів забруднення інформаційного простору, шляхом штучного збільшення видимості певного контенту», — підсумовують експерти DFRLab.

У соцмережах поширюють фейкову інформацію про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нібито оголосив про офіційне рішення залишити Європейський Союз, а Брюссель нібито перебуває «в шоці». Насправді жодної заяви про вихід з ЄС з боку Орбана не було. Цей фейк спростували фактчекери з балканського проєкту «Вистиномер».

Остання офіційна заява Віктора Орбана, що стосувалася Європейського Союзу, була присвячена можливому членству України в ЄС. У цій заяві Орбан критикував розширення Союзу, проте жодним чином не згадував про вихід Угорщини. Як наголошують фактчекери, «Орбан лише обговорював наслідки вступу України для ЄС, не згадуючи жодних намірів залишити об'єднання».

Також варто зазначити, що хоча Орбан часто критикує інституції ЄС, звинувачуючи їх у «підриві угорського суверенітету» та «знищенні малого і середнього бізнесу та фермерства», він ніколи публічно не заявляв про намір вивести країну з Союзу. «Саме тому ми їдемо до Брюсселя, щоб там розворушити структури влади», — говорив Орбан, наголошуючи на необхідності реформування ЄС, а не його залишення.

Подібні дезінформаційні кампанії із поширенням правдивих і вигиданих слів Орбана мали місце раніше. Вони стосувались Закарпатської області України, допомоги Україні від ЄС, підходів до завершення війни в Україні і не тільки. 

Отже, можна підсумувати: поширювана інформація про нібито вихід Угорщини з ЄС є неправдивою. Угорщина продовжує залишатися членом Європейського Союзу, а заяви Віктора Орбана свідчать лише про бажання реформувати структуру об’єднання, а не покидати його.

4 квітня в англомовному сегменті мережі Х поширили допис з відеосюжетом від нібито суспільного мовника Південно-Африканської Республіки SABC News. У сюжеті стверджується, що президент України Володимир Зеленський придбав 51% акцій гірничодобувної компанії Northam Platinum, що, зокрема, спеціалізується на виробництві платини. На 10 квітня відповідний пост набрав 4,3 мільйона переглядів. Пізніше інформацію з відео почали тиражувати російські медіа та соціальні мережі. Та наведена інформація є фейком,  SABC News також відповідного відеосюжету не робив. 

«Якщо вам цікаво, як витрачаються ваші податкові долари, Зеленський щойно придбав 51% акцій однієї з найбільших компаній з видобутку платини в Південній Африці – Northam Platinum. Вважається, що ціна становить близько 1,6 мільярда доларів», – коментується в пості фейковий відеосюжет. 

Фактчекери Lead Stories за допомогою ресурсів  DeepFake-o-Meter та Hiya виявили високу ймовірність фальсифікації аудіодоріжки до відео за допомогою ШІ. Ані подібної новини, ані подібного відеосюжету не виявилось і на сайті SABC News. Представники компанії Northam Platinum повідомили в електронних листах Lead Stories та PolitiFact, що інформація про зміни у структурі власності компанії є хибною. 

Дискредитувати, підважити військово-політичне керівництво України є одним із завдань інформаційної складової агресії Росії. Особливістю цього фейку є його направленість на західні аудиторії. Раніше ми розповідали про фейк, що Зеленський нібито придбав будинок, який належав Гітлеру.

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

У соцмережах серед громадян держав ЄС поширюється інформація, нібито прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликав до розпуску Європейського Союзу, заявивши, що «європейський проєкт повністю провалився». Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція, яка виникла через помилковий переклад. Фейк спростували фактчекери German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Насправді у статті, на яку посилається дезінформація, йдеться не про Крістерссона, а про Густава Кассельстранда — лідера правопопулістської партії «Альтернатива для Швеції» (AfS). Ця партія виступає за вихід Швеції з ЄС, але не має представництва ні в шведському парламенті, ні в Європарламенті.

Фейк поширився через неправильний переклад слова leader в одному з англомовних матеріалів. Його помилково переклали як «голова уряду», хоча в оригіналі йшлося про «лідера партії».

Крістерссон, який є чинним прем'єром Швеції з жовтня 2022 року, жодних заяв про розпуск ЄС не робив. Навпаки, він підтримує європейські оборонні ініціативи, зокрема збільшення інвестицій у безпеку.

У соцмережах поширюється неправдива інформація про те, що з 6 березня 2025 року ЄС та США нібито розпочали часткову депортацію українців та вже підготували відповідні списки. У повідомленнях також містяться посилання для перевірки, чи є людина в цих «списках». 

Жодних рішень про депортацію українців ні Євросоюз, ні Сполучені Штати не ухвалювали. Фейк спростували фактчекери проєкту VoxCheck.

Пошук за ключовими словами показав, що жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про примусове виселення українців з ЄС.

Водночас 6 березня Reuters, посилаючись на неназвані джерела в адміністрації президента США Дональда Трампа, опублікувало матеріал, у якому стверджувалося, що американська влада нібито планує у квітні скасувати тимчасовий захист для 240 тисяч українців.

Проте цю інформацію згодом спростувала прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт. Вона заявила, що рішення про зміну статусу українців наразі не ухвалено. Сам Трамп того ж дня в Овальному кабінеті на запитання журналістів відповів, що остаточного рішення ще немає. Після цього Reuters відредагувало матеріал та змінило заголовок.

Німецькі журналісти-розслідувачі і фактчекери з проєкту Mimikama довели, що так званий «Ballet of Ukraine», який гастролював Швецією у 2024 році, є російським. Розслідування показало, що ансамбль є частиною схеми так званих «клон-груп» — організацій, які видають себе за українські, але контролюються з Москви.

Балетна трупа використовувала українську символіку, щоб створити ілюзію підтримки української культури в часи війни. 

За розслідуванням, у «Ballet of Ukraine» була фальшива адреса в ТРЦ у Києві. Бронювання приміщень для виступів здійснювала компанія з російським власником, а половина танцівників працює в Росії. Кошти за виступи перераховувалися швейцарській фірмі, яку очолює колишній менеджер російського «Сбербанку». Як наслідок, гроші, заплачені європейськими глядачами, могли потрапити до росіян.

Такі випадки, пишуть у Mimikama, – частина ширшої стратегії пропаганди, яка використовує культуру як інструмент маніпуляції.

Російська пропаганда знову намагається дискредитувати Україну, цього разу — підробленим скриншотом новини відомого українського ЗМІ «Цензор.НЕТ». У фейковій «новині» стверджується, що радник голови Офісу президента Михайло Подоляк нібито заявив, що країни Європейського Союзу «винні» Україні за безпеку не менше 1% ВВП.

StopFake провів перевірку і з’ясував, що така новина насправді ніколи не публікувалася на «Цензор.НЕТ». Скриншот, що поширюється мережею, — підробка російських пропагандистів. Насправді Подоляк казав, що кожна держава самостійно визначає обсяг допомоги Україні, зокрема військової.

Цей фейк — ще одна спроба підірвати довіру до України серед партнерів у Європі та посіяти розбрат між Києвом і Брюсселем. Він узгоджується з поглядами представників адміністрації президента США Дональда Трампа. Кремлівські телеграм-канали регулярно вдаються до подібних маніпуляцій, намагаючись вплинути на громадську думку.

У соцмережах поширюють фальшиве відео, яке приписують «Репортерам без кордонів» (RSF). У ньому стверджують, що за час війни в Україні загинули 54 журналісти, а 167 зникли безвісти, нібито через «режим Зеленського». На фейк звернула увагу команда VoxCheck та спростувала його.

«Це відеофейк. В оригінальному ролику не згадували про Україну чи Володимира Зеленського. Для створення аудіодоріжки використали штучний інтелект», — йдеться в матеріалі.

Оригінальне відео RSF від 20 грудня 2024 року, знайдене через зворотний пошук, повідомляє про 54 загиблих журналістів у світі за 2024 рік через напади в зонах конфліктів, без згадки України чи Зеленського. Аудіодоріжку фейку створив штучний інтелект (99,7% за Hive Moderation).

Використання назви авторитетної організації, як RSF, та штучного інтелекту додає фейкам правдоподібності, щоб обдурити аудиторію і посіяти сумніви в офіційних джерелах. Компрометація міжнародних організацій через фальшивки послаблює їхній авторитет, підтримуючи російський наратив про «упередженість» Заходу.

Словацькі фактчекери з Infosecurity.sk проаналізували найбільш популярні дописи у фейсбуку, що стосувалися війни в Україні та можливих мирних переговорів. Використовуючи аналітичний інструмент Gerulata Juno, вони виявили, що найпоширеніші повідомлення містили маніпулятивні твердження та проросійські наративи.

Найбільше взаємодій набрав допис прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, де він звинуватив українського президента Володимира Зеленського у створенні енергетичної кризи в ЄС. Фактчекери встановили, що такі твердження є безпідставними та відображають кремлівську риторику про «енергетичний шантаж» з боку України.

Ще одним дезінформаційним дописом стало висловлювання євродепутата Мілана Угріка, який назвав плани ЄС щодо посилення оборони «мегакрадіжкою». Фактчекери зазначили, що такі заяви є маніпулятивними та спотворюють реальні наміри Євросоюзу щодо безпеки та підтримки України.

Також Фіцо неодноразово використовував риторику, що знецінює загрози з боку Росії. У відео він заявив, що український президент нібито свідомо затягує війну, щоб отримувати фінансову допомогу, що, за висновками фактчекерів, є маніпулятивним і не відповідає дійсності.

Серед інших поширених маніпуляцій — твердження представників ультраправих сил, які дискредитували Зеленського, поширюючи заяви Ілона Маска про нібито «розкішне життя» українського лідера на тлі війни.

Фактчекери наголошують, що подібні повідомлення мають на меті спотворити реальність, підірвати довіру до України та підтримку з боку ЄС, а також просунути проросійські наративи серед словацької аудиторії.

21 березня 2025 року в соціальних мережах почало поширюватися відео, нібито створене французькою газетою Le Figaro, в якому стверджується, що 71% французів хочуть, щоб президентом їхньої країни став Володимир Путін. Однак ця інформація виявилась фейком.

Фейк був створений російськими пропагандистами, які використали символіку Le Figaro, щоб надати відео вигляду достовірного джерела. Як з'ясували фактчекери зі StopFake, у французькому медіа не публікували такого ролика, і жодного опитування з подібними результатами не проводилось. StopFake перевірив усі офіційні канали Le Figaro та соціологічні організації Франції, однак не знайшов жодних даних, що підтверджують це твердження.

Натомість, справжні опитування громадської думки у Франції показують зовсім іншу картину. Згідно з дослідженнями, проведеними у березні 2025 року, лише 10% французів висловлюють позитивну думку про Володимира Путіна, тоді як 84% мають негативне ставлення, а 66% — вкрай негативне. Це свідчить про широке неприязне ставлення до політики Росії та її очільника серед французького населення.

Отже, інформація в підробленому відео, яке стало вірусним у соцмережах, не має нічого спільного з реальними соціологічними даними та є черговим прикладом маніпуляції за допомогою фейків.

У російських телеграм-каналах активно поширюють фальшивий «репортаж» від імені видання WIRED. Фейк було розвінчано аналітиками VoxCheck.

У пропагандистському матеріалі стверджується, що YouTube нібито заблокував понад 800 тисяч бот-акаунтів з України. За даними цього «дослідження», платформа виявила 10 мільйонів коментарів, створених штучним інтелектом, у яких боти прославляли президента Володимира Зеленського після його нещодавньої зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом в Овальному кабінеті. Повідомляється, що організація цієї спам-атаки коштувала $16 мільйонів.

Як зазначають фактчекери, насправді WIRED не публікував такого матеріалу, а представники YouTube не заявляли про масштабне блокування українських ботів. Стиль оформлення відео суттєво відрізняється від офіційних роликів WIRED: в оригінальних матеріалах зазвичай зазначають ім’я диктора та на початку чітко оголошують тему.

Окрім цього, перевірка за ключовими словами не виявила подібної інформації на офіційному сайті WIRED чи в їхніх соцмережах. До того ж, YouTube не робив жодних офіційних заяв про такі дії на своїх платформах, а достовірні ЗМІ також не згадують про цей інцидент. 

Про зустріч в Овальному кабінеті та реакцію агітпропу ми писали в цьому матеріалі.

Розповсюджуючи історії про «мільйони ботів» чи масштабні операції, пропагандисти можуть намагатися переконати аудиторію, що їхній наратив має широку підтримку або що супротивник витрачає величезні ресурси на «фальшиву» боротьбу. 

До того ж, використання назв відомих видань, як WIRED, або платформ, як YouTube, у фальшивих повідомленнях сприяє ерозії довіри до незалежних джерел інформації.

Росіяни поширюють інформацію, начебто міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у інтерв'ю японському виданню NHK пригрозив продовженням військових операцій у Курській області, незважаючи на прохання президента США Дональда Трампа до російського лідера Володимира Путіна "пощадити" солдатів ЗСУ, які потрапили там в оточення. 

У перекладеній із японської на російську версії відповідей цитати Сибіги на питання про Курщину виглядає так, ніби Україна проводить воєнну операцію у Курській області, і буде проводити її у майбутньому.".

Однак Сибіга такого не казав. У інтерв'ю NHK йому поставили три питання про воєнну операцію на Курщині. Перше стосувалось оцінки Сибігою ситуації на Курщині. На що він відповів:

"У нас є офіційні коментарі наших головнокомандувачів, наприклад, генерала Сирського. Ми все ще проводимо, продовжуємо проводити нашу військову операцію в Курській області. Президент Зеленський вчора згадав, що в основному цілі цієї військової операції були досягнуті. Але ця операція все ще триває. Наші воїни мужньо виконують свою місію."

Друге питання було сформульоване як: "Були дискусії про те, що Курська область, яка належить Україні, є розмінною монетою на переговорах. Якщо Україна піде звідти, чи перестане вона бути такою?".

На нього міністр закордонних справ України відповів:

"Тим не менш, ця ситуація є важливим елементом, важливим фактором у наших можливих переговорах. Тому що, все ж таки, операція там триває."

Нарешті, третє питання було сформульоване як: "Чи існує ризик того, що Росія використає виведення військ з Курська як умову для припинення вогню?". Відповідь Сибіги на нього була:

"Розумієте, ми очікуємо, і світ очікує, що ми почуємо безумовне «так» від Росії щодо цієї пропозиції встановити тимчасове припинення вогню."

Вимоги скласти зброю усім українським військовослужбовцям, які беруть у воєнній операції на Курщині є частиною аргументації росіян, чому вони не можуть погодитись на зупинку вогню на місяць, яке тиждень перед тим запропонували росіянам представники делегацій України і США під час переговорів у місті Джидда, що у Саудівській Аравії. 

Президент США Дональд Трамп перебільшує масштаби американської допомоги Україні та неправдиво стверджує, що Європа надає переважно кредити, тоді як США нібито фінансують Україну безповоротно.

Як повідомляє портал FactCheck.org, Трамп заявив 22 лютого на конференції CPAC:

“Європа дала 100 мільярдів доларів. США дали 350 мільярдів. Але ще гірше — Європа надала гроші у вигляді кредиту, вони їх повернуть. Ми ж дали безповоротно, тож я хочу, щоб нам щось дали натомість за ці кошти”.

Аналітики FactCheck.org довели, що ці твердження не відповідають дійсності.

Фактично Конгрес США схвалив близько 174,2 мільярда доларів допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Загальна сума виділених коштів на підтримку України та пов’язані з цим витрати — 182,75 мільярда доларів. Водночас не всі ці кошти вже надано.

До того ж значна частина американської військової допомоги залишається в США. Близько 66 мільярдів доларів пішли на виробництво та поповнення озброєнь американських компаній.

Щодо допомоги Європи, то за даними Інституту світової економіки Кіля, ЄС та європейські країни вже виділили близько 140 мільярдів доларів — більше, ніж США. Крім того, ЄС уже заклав у бюджет додаткові 122 мільярди доларів на майбутню підтримку України.

Трамп стверджує, що європейська допомога надається у формі кредитів, але це перебільшення. Лише близько 35% зі 145 мільярдів доларів європейської допомоги були виділені у вигляді пільгових кредитів. Вони мають довгі терміни погашення та субсидовані ставки. Наприклад, один із пакетів передбачає 10-річний пільговий період і 35-річний термін погашення.

У США ж більшість допомоги справді надавали у вигляді грантів. Проте останній пакет допомоги на 9 мільярдів доларів уже містив і кредити. Половину цієї суми президент Джо Байден списав у листопаді 2024 року, а доля решти залежить від рішень адміністрації Трампа.

Окремо від цих програм країни G7 (США, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Велика Британія) погодили у 2024 році 50 мільярдів доларів кредиту для України, які мають бути виплачені з прибутків від заморожених активів Росії.

Трамп має рацію, що Європа частково використовує кредитні механізми, але більшість її допомоги Україні не є позиками. Водночас самі США також почали застосовувати кредитні механізми у фінансуванні Києва. Твердження про те, що американська допомога становить 350 мільярдів доларів — неправдиве і суттєво завищене.

Серед користувачів інтернету зі США циркулює фальшивий аудіозапис, де нібито син президента США Дональд Трамп-молодший заявив, що США мали б надавати зброю Росії замість України. Як встановили американські фактчекери із проєкту FactCheck.org, це аудіо — підробка, створена за допомогою штучного інтелекту.

В аудіозаписі, який поширюється як нібито уривок із подкасту Трампа-молодшого «Triggered with Donald Trump Jr.» від 25 лютого, можна почути фразу: «Я чесно не можу уявити, щоб хтось при здоровому глузді обрав Україну як союзника, коли Росія є іншим варіантом... США мали б відправляти зброю Росії».

Проте експерти з виявлення дипфейків підтвердили, що аудіо було згенероване за допомогою штучного інтелекту. Хані Фарід, науковий директор компанії GetReal Labs, яка аналізує штучно створений контент, зазначив, що аудіо було проаналізовано двома моделями, які розрізняють природні та згенеровані ШІ голоси. Обидві моделі з високою вірогідністю класифікували голоси як створені штучним інтелектом.

Представник Дональда Трампа-молодшого Ендрю Сурабіан офіційно спростував автентичність запису, написавши у соціальній мережі «Ікс»: «Це 100% фейкове аудіо, згенероване штучним інтелектом».

Випуск подкасту за участі Трампа-молодшого від 25 лютого на платформі Rumble не містить фрагмента з подібними словами.

Російські телеграм-канали поширюють опитування, нібито опубліковане на офіційній сторінці президента США Дональда Трампа в соцмережі X. На питання «Чи підтримуєте ви Україну?» 95% коментаторів нібито відповіли «Ні».

Однак насправді опитування опублікували на фан-сторінці Трампа в соцмережі X (наразі акаунт забанений), тоді як на офіційній сторінці президента США його немає. Про це повідомляють у проєкті VoxCheck.

Більшість коментаторів висловлювала негативне ставлення до підтримки України: частина користувачів писала просто «Ні», інші обґрунтовували свою позицію. Імовірно, більшість підписників — прихильники Трампа. Вони необов’язково відображають загальну громадську думку американців. Ба більше, неможливо верифікувати всі профілі ― серед користувачів могли бути громадяни інших держав або боти.

У листопаді 2024 року Pew Research Center провів опитування серед американців щодо російсько-української війни. На запитання «Чи зобов’язані США допомагати Україні захиститися від вторгнення Росії?» 50% респондентів відповіли «Так», 47% — «Ні». Аналітичний центр зазначає, що ці дані майже не змінилися протягом останніх кількох місяців. Опитування охопило 9 609 американців, обраних за допомогою випадкової вибірки. Похибка вибірки становила близько 1,3%. Дослідження репрезентує доросле населення США за статтю, расою, етнічним походженням, партійною належністю, рівнем освіти й іншими ознаками.

Цим фейком пропагандисти прагнуть створити уявлення, мовляв, американці не підтримують Україну у війні проти Росії. У такий спосіб, зокрема, агітпроп намагається зменшити будь-яку підтримку України від Сполучених Штатів. Раніше ми аналізували брехню про те, що українськомовна версія сайту Білого дому зникла.

Російська пропаганда знову атакує ЮНЕСКО, звинувачуючи організацію в «замовчуванні злочинів України» та «відкритій підтримці Києва», зокрема через заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Утім ці заяви є частиною масштабної інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію міжнародних інституцій, які викривають воєнні злочини Москви. 

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що у такий спосіб Росія хоче приховати систематичне знищення культурної спадщини України - станом на 2024 рік країна-агресорка пошкодила або зруйнувала понад 2 250 культурних об'єктів, включаючи історичні будівлі, музеї, театри, церкви.  Росіянами викрадено понад 1,7 млн артефактів, багато з яких незаконно вивезені в російські музеї. Доведено, що до цих злочинів причетні співробітники Державного Ермітажу та інших російських установ. Також у 2023 році ЮНЕСКО офіційно визнала, що Росія навмисно атакувала історичну частину Одеси, зруйнувавши об'єкти, що перебували під її охороною.  

Російський агітпроп розгорнув цю кампанію саме зараз, оскільки у січні у Львові відкрився Культурний хаб ЮНЕСКО – перший подібний проєкт в Україні.  Крім цього, міжнародні організації обговорюють механізми відповідальності за воєнні злочини проти культурної спадщини. У такий спосіб Росія намагається створити хибний «баланс провини», щоб відволікти увагу від своїх злочинів і знизити рівень підтримки України.  Ця дезінформаційна кампанія є частиною загальної стратегії Москви щодо руйнування міжнародного правопорядку та спроби виставити себе «жертвою» у конфлікті, який вона сама розпочала.

У російських телеграм-каналах пишуть, що 62% британців нібито вважають угоду про 100-річне партнерство між Сполученим Королівством та Україною «загрозою» для інтересів Лондона. Як доказ цієї тези пропагандисти посилаються на «опитування», проведене буцімто британською компанією GLPOR.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, стверджують експерти Укрінформу. GLPOR ― це неіснуюча соціологічна фірма, чий сайт створено виключно для поширення фальшивих опитувань, які використовуються в російських дезінформаційних кампаніях.

На сайті GLPOR вказано, що це британська компанія з міжнародних ринкових і політичних досліджень, яка нібито співпрацює з Оксфордським університетом та працює на британський уряд. Однак, попри ці заяви, сайт GLPOR не можна знайти в жодній пошуковій системі, а авторитетні міжнародні ЗМІ ніколи не публікували «досліджень» цієї компанії, на відміну від російських пропагандистських ресурсів.

Домен сайту був зареєстрований лише у 2023 році, і з того часу контент почали наповнювати матеріалами заднім числом, аби створити видимість багаторічної діяльності компанії.

Це вже не перший випадок, коли пропагандисти намагаються використати фальшиву компанію GLPOR для поширення дезінформації. Раніше ми аналізували фейк про нібито 88% українців, які не підтримують «рішення Зеленського скасувати президентські вибори».

Російська пропаганда використовує фальшиві опитування та вигадані компанії, як-от GLPOR, для маніпулювання громадською думкою і створення враження негативного ставлення в західних країнах до співпраці з Україною. Це частина стратегії дезінформації, спрямованої на ослаблення міжнародної підтримки України та підрив її позицій на світовій арені.