У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

Російські медіа та користувачі соцмереж активно поширюють дезінформацію, стверджуючи, що Президент України Володимир Зеленський нібито відмовився обговорювати «швидке мирне врегулювання» війни з новообраним Папою Римським Львом XIV. На цей фейк звернули увагу аналітики проєкту StopFake. 

Скриншот сайту ZOV Харьков 

Скриншот — facebook.com 

За версією пропагандистів, через це їхня перша телефонна розмова тривала лише 5 хвилин замість запланованої години. Як доказ агітпроп використовує підроблений скриншот новини з сайту Vatican News, офіційного інформаційного порталу Святого Престолу.

Фактчекери StopFake перевірили цю інформацію та встановили, що новина є неправдивою. Справжня публікація Vatican News від 12 травня 2025 року, присвячена розмові Зеленського з Папою Львом XIV, не містить жодних згадок про «відмову» Президента України чи скорочення тривалості розмови. У ній ідеться про заклик Папи «докласти всіх зусиль» для міцного миру в Україні та повернення депортованих дітей. Директор пресслужби Святого Престолу Маттео Бруні зазначив, що Лев XIV виступає за припинення війни.

Скриншот сайту Vatican News 

Сам Зеленський, коментуючи розмову, наголосив: «Україна прагне завершити цю війну та робить усе можливе для цього». Російські пропагандисти, ймовірно, сфабрикували скриншот, змінивши текст новини Vatican News, щоб дискредитувати Україну та її лідера. Фейк про «відмову» Зеленського вести діалог із Папою Римським, авторитетною релігійною фігурою, намагається представити його як політика, який відкидає мирні ініціативи.

Використання імені Ватикану, відомого своєю миротворчою роллю, у фейковій новині має на меті створити враження, що навіть нейтральні або гуманітарні актори не можуть знайти спільної мови з Україною.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширили чергову фейкову обкладинку німецького щомісячного сатирично-політичного журналу Titanic. Цього разу автори фейку зобразили президента України, який сидить на пагорбі із черепів, та підписали її «Цар гори: Перемога на горизонті. Але не перемога України». Таким чином пропагандисти намагалися висміяти неухильну вимогу України про 30-денне перемир'я та припинення вогню з Росією без жодних додаткових умов. 

Утім це фейк. Архів офіційного сайту часопису Titanic дає змогу переглянути всі актуальні обкладинки номерів, що вийшли у 2025 році. Зокрема, справжня обкладинка журналу за травень зображає маківку голови новообраного канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та підписана «Haarinsel im Bodensee aufgetaucht», що в перекладі з німецької означає гру слів «Острівець із волосся сплив у Боденському озері» та стосується історичного обрання нового канцлера не з першої спроби. 

Такі фейки продукуються агітпропом напередодні зустрічі представників України та Росії у Стамбулі 15 травня 2025 року з метою дискредитації української та європейської позиції про необхідність безумовного припинення вогню як передумови до будь-яких мирних перемовин та для посилення аргументації тез пропаганди. Президент України Володимир Зеленський підтвердив свій візит до Стамбулу. Від США очікується прибуття представників президента Дональда Трампа Стівена Віткоффа та Кіта Келлога. Склад російської делегації станом на 13 травня невідомий. 

Titanic — німецький сатиричний журнал, який виходить раз на місяць та публікує на обкладинках зображення на здебільшого політичну тематику.

За час створення «Хронік дезінформації» це щонайменше восьмий зафіксований випадок використання пропагандистами фейкових обкладинок саме німецького часопису Titanic. Детальний розбір кожної сфабрикованої обкладинки можна знайти тут.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах меседж про те, що «Радіо Свобода» для свого нового відеоматеріалу нібито спеціально обирає найбільш радикально налаштованих матерів загиблих українських військових, які виступають проти мирних переговорів. Вони заявляють, що такі жінки буцімто або «зациклені на ідеології», або просто «ненавидять тих, хто вижив». Пропагандисти стверджують, що подібні матері становлять лише «маленьку частину суспільства», але «Радіо Свобода» навмисно створює ілюзію того, що українці масово підтримують війну «до останнього». Такі повідомлення супроводжуються тезою, що «Захід використовує Україну» для війни, а «Радіо Свобода» діє в інтересах так званих «інвесторів війни». 

Українські матері мають право говорити про війну і втрати своїх дітей. Зневажливе ставлення до їхнього горя — це типовий прийом, щоб знецінити їхні думки. Боротьба України — це боротьба за існування, а не бажання «воювати до останнього». Українці хочуть миру, але не капітуляції, яка означала б знищення державності, репресії та геноцид. Ідея «переговорів будь-якою ціною» нав’язується російською пропагандою, щоб змусити Україну поступитися територіями та піти на умови агресора. Усі попередні спроби «миру» показали, що Росія використовує переговори лише як паузу для перегрупування і нових атак. Російська пропаганда постійно намагається переконати Захід, що Україна нібито «сама винна» у війні, щоб підірвати міжнародну підтримку. Але саме Росія розв’язала свою агресію у 2014 році та розпочала повномасштабне вторгнення у 2022-му.

Цей меседж є класичним прикладом російської пропаганди, що намагається дискредитувати голоси українських матерів, які втратили своїх синів на війні, — в оригінальному повідомленні пропагандисти називають їх «упоротими ідіотками». У такий спосіб вони також хочуть спотворити реальну позицію українців щодо війни, виставляючи прагнення до перемоги як «небажання миру». Крім того, агітпроп маніпулює емоціями, протиставляючи тих, хто загинув, і тих, хто вижив, щоб розпалювати внутрішні конфлікти. Такі повідомлення — це чергова спроба дискредитувати Україну, викривити її позицію та підірвати єдність суспільства. Насправді ж українці прагнуть не безконечної війни, а справедливого миру, який неможливий без поразки агресора.

Російські пропагандисти поширюють у медіа, особливо в анонімних телеграм-каналах, повідомлення, які стверджують, що головною метою дій Росії проти України нібито є «відновлення поваги до міжнародного права». Мовляв, Захід зробив усе для того, щоб його норми та принципи було зруйновано. Втім це не так.

Цей меседж є прикладом пропагандистського викривлення, спрямованого на виправдання агресивної політики Росії та дискредитацію Заходу. У ньому стверджується, що метою Росії є відновлення міжнародного права, проте її власні дії демонструють протилежне. Антиукраїнська агресія, розпочата Росією у 2014 році, порушує Статут ООН, який забороняє використання сили проти територіальної цілісності інших держав. Анексія Криму є елементом цього систематичного порушення. Спроба Росії позиціонувати себе як захисника міжнародного права виглядає суперечливою, враховуючи її агресивну політику. Звинувачення Заходу в руйнуванні міжнародного порядку через «подвійні стандарти» є необґрунтованими. Такі аргументи є гіперболізованими і використовуються для виправдання дій Росії, які систематично підривають міжнародні норми.

Теза про те, що Мінські угоди були «обманом» для приспання пильності Росії, також є маніпулятивною. Ці угоди були спрямовані на припинення бойових дій на Донбасі, і їх реалізація залежала від усіх сторін, включно з Росією, яка була підписантом угод. Вони дали Україні час для зміцнення обороноздатності. Більше того, саме Росія систематично порушувала ці домовленості.

Риторика цього меседжу базується на емоційно забарвлених фразах і викривлених фактах. Використання термінів накшталт «великий обман» створює емоційний контекст, який відволікає від об’єктивного аналізу. Це є типовою тактикою для формування громадської думки в потрібному напрямку.

Міжнародний порядок справді перебуває під загрозою, але основною причиною цього є порушення суверенітету держав і нехтування міжнародними зобов’язаннями. Російська агресія проти України, втручання Росії у внутрішні справи інших країн та дестабілізація нею регіонів є ключовими факторами, які підривають глобальну стабільність. Заяви про захист міжнародного права з боку країни, яка його порушує, є лише способом відвернути увагу від власних дій. Відновлення міжнародного порядку можливе лише через дотримання його норм усіма державами, включно з Росією, яка наразі залишається однією з головних загроз для глобальної безпеки.

Російська дезінформаційна кампанія активно поширює ідею, що уряд України нібито здатен укласти мир із Росією, обійшовши президента України Володимира Зеленського. Подібні тези, як-от слова депутатки Держдуми Світлани Журової, спрямовані на створення образу хаосу в управлінні Україною та підрив довіри до її лідерів. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Росія також намагається пропонувати альтернативних переговорників, як, наприклад, спікера Руслана Стефанчука, хоча ці спроби зазнали поразки. Путін пішов далі, називаючи всю виконавчу владу України «нелегітимною». Росія намагається створити ілюзію того, що хоче домовитися з будь-якими структурами — парламентом, урядом, військовими або лояльними політичними діячами, — але ці плани повністю ігнорують реальність. Український уряд діє злагоджено, відстоюючи інтереси держави, а міжнародна спільнота підтримує його як легітимну владу.

Суть цієї дезінформації — ослабити Україну, дискредитувати її керівництво та зменшити довіру до Зеленського, але міцна єдність суспільства й міжнародна підтримка позбавляють Кремль можливості реалізувати ці маніпуляції.

В «українському» проросійському телеграм-каналі поширюють інформацію, що 77% громадян України нібито готові відмовитися від окупованих Росією українських територій. Пропагандисти стверджують, що наводять дані реального, а не «купленого й намальованого» соціологічного опитування. 

Водночас вони не вказують, яка саме соціологічна компанія чи організація проводила це опитування та в який період. Імовірно, ці дані просто вигадали, пишуть у проєкті VoxCheck. До того ж «інсайдерські» дані проросійського телеграм-каналу не можна вважати надійним джерелом інформації. СБУ ще до повномасштабного вторгнення довела, що телеграм-канал «Легитимный», який є першоджерелом поширення цих даних, займається дестабілізацією суспільно-політичної ситуації та сіянням панічних настроїв в Україні. 

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) ще з травня 2022 року регулярно проводить опитування щодо готовності українців піти на територіальні поступки для якнайшвидшого досягнення миру. Згідно з результатами нещодавнього соцопитування, яке проводили в період із 20 вересня по 3 жовтня 2024 року, більшість українців виступають проти територіальних поступок Росії. 58% респондентів відповіли, що Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше й будуть загрози збереженню незалежності. Соціологи інститут зауважують, що частка готових до територіальних поступок не змінюється від травня 2024 року — це 32%. Своєю чергою, частка тих, хто проти поступок, зросла з 55% до 58% з травня до жовтня цього року. 

Згідно з іншим опитуванням КМІС, проведеним у той самий період, 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. 

Дещо раніше ми аналізували подібний пропагандистський меседж, мовляв, абсолютна більшість українців нібито готова до капітуляції.

Проросійські анонімні телеграм-канали заявляють, що нібито «абсолютна більшість українців готова до капітуляції». У якості «доказу» цього вони наводять результати анонімного опитування, опублікованого підозрюваним у держзраді Олександром Дубінським. Втім це не так. 

Про це повідомляє StopFake. Його фахівці вказують на те, що 17 листопада 2024 року він опублікував у своєму телеграм-каналі опитування з питанням: «Чи готові ви до миру в обмін на території?». На вечір 18 листопада проголосувало понад 15 тисяч осіб, 62% з яких відповіли «так». Однак результати цього опитування не є репрезентативними, адже його проводили анонімно серед аудиторії Дубінського, який відомий проросійською риторикою. Без належної вибірки такі дані не відображають реальну думку українців. Зокрема, Дубінський перебуває в СІЗО за підозрою у держзраді. Слідство встановило його участь у проросійській організації, яка займалася дискредитацією України за гроші російської розвідки. 

Водночас реальні соціологічні дослідження, проведені Фондом «Демократичні ініціативи» спільно із Центром Разумкова та КМІС, показують, що більшість українців не готові до жодних територіальних поступок навіть заради завершення війни.

Мета поширення цієї дезінформації полягає у створенні хибного враження про готовність українського суспільства до капітуляції та територіальних поступок. Це спрямовано на підрив морального духу українців, дискредитацію політичного керівництва та створення ілюзії про підтримку проросійських ідей в Україні. Такі меседжі також мають на меті послабити міжнародну підтримку України та сприяти поширенню серед громадськості наративів, вигідних Росії.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, що колишній заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма нібито закликав завершити війну на умовах Росії та припинити «марне знищення солдатів». Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що відео, яке розповсюдили фейкороби, є діпфейком, створеним з низькою якістю. Міміка «Шурми» не синхронізується з його голосом, а російські пропагандистські гасла, які приписані йому, озвучені недбало – речення українською мовою перемежовуються з російськими фразами.

Через такі діпфейки російська пропаганда намагається просувати наратив про те, що єдиний вихід для України – це «капітуляція на умовах Путіна». Використання діпфейків із вигаданими заявами колишніх чи діючих посадовців, таких як Ростислав Шурма, спрямоване на дискредитацію української влади. Поширюючи фальшиві звернення, пропаганда намагається створити враження, що навіть високопосадовці начебто готові здатися або схиляються до капітуляції. Фальшиві заяви, зроблені з використанням діпфейків, мають на меті спровокувати розкол між населенням та владою. Це може підірвати підтримку уряду та створити враження, що українське керівництво нібито відходить від своєї стратегії захисту суверенітету. Поширення таких фейків серед міжнародної спільноти може посіяти сумніви серед союзників України, показуючи нібито внутрішню готовність до капітуляції або втому від боротьби. Це може зменшити підтримку України з боку західних партнерів.

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Письменниця Кейтлін Джонстон у своїй публікації стверджує, що війна в Україні нібито триває через дії США та їх союзників, які навмисно затягують збройне протистояння, відмовляючись від можливості «легкого виходу». Вона стверджує, що війни можна було б легко уникнути або завершити ще на початкових етапах, але Захід, на її думку, навмисно продовжує підтримувати бойові дії, оскільки ця війна йому вигідна. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО.

Ці заяви є класичною маніпуляцією, яка базується на кількох ключових пропагандистських прийомах і має на меті зміщення відповідальності за війну з Росії на Захід, зокрема на США. Основна маніпуляція полягає в тому, щоб перекласти відповідальність за конфлікт із Росії на Захід. Однак реальні факти чітко свідчать, що саме Росія розпочала агресію проти України в 2014 році. Російська армія порушила міжнародне право і суверенітет України, а тому несе повну відповідальність за ескалацію конфлікту та всі воєнні злочини, скоєні на тимчасово окупованих територіях.

Джонстон у своєму дописі свідомо ігнорує передісторію агресію, зокрема анексію Криму Росією у 2014 році та підтримку проросійських сепаратистів на сході України. Її твердження про «легкий вихід» абсолютно не враховують ролі Росії у розв'язанні цієї війни та її відмову від мирного врегулювання через дипломатію. Україна захищає власну незалежність, а не виконує роль «маріонетки» Заходу, як це подають у російській пропаганді.

Твердження про «легке завершення війни» — це спрощення реальної картини. Росія неодноразово ігнорувала можливості для дипломатичних рішень і мирних переговорів, висуваючи ультиматуми, які є неприйнятними для України. Водночас українська влада і міжнародні партнери постійно закликають до справедливого миру, який би поважав суверенітет України, але Росія продовжує агресивну політику і не демонструє реальної готовності до припинення війни на таких умовах.

Ця риторика спрямована на те, щоб викликати сумніви щодо моральної правоти дій США та їхніх союзників і підсилити антиамериканські настрої серед певних груп населення. Заяви Кейтлін Джонстон відображають ключові тези російської пропаганди про те, що війна в Україні є «проксі-конфліктом», у якому Україна нібито використовується як поле бою для протистояння між США та Росією. Це вигідно Москві для виправдання власної агресії та створення враження, що Україна не є самостійним суб’єктом міжнародної політики, а лише інструментом у руках Заходу. Це твердження цілковито ігнорує волю українського народу захищати свою незалежність.

Російські пропагандисти намагаються перекрутити слова колишньої заступниці Держсекретаря США Вікторії Нуланд, стверджуючи, що її коментарі про відмову України від умов «Стамбульських угод» після консультацій із західними партнерами нібито є доказом того, що США та Британія зірвали мирні переговори. Водночас для української аудиторії поширюється інший меседж на основі цього коментаря: мовляв, переговірники в Стамбулі були готові «здати Україну», але Захід втрутився і завадив цьому. 

Насправді Вікторія Нуланд зазначила, що Україна правильно оцінила загрозу від стамбульських «мирних угод», адже вони включали обмеження на певні види озброєнь, що ослабило б оборонні можливості країни перед російською агресією. Водночас до Росії згідно з ними не висувалося жодних вимог, навіть щодо виведення військ. Про це нагадує Центр протидії дезінформації при РНБО.

Російські пропагандисти активно поширюють такі маніпуляції з кількох причин. По-перше, їхня головна мета — перекласти відповідальність за тривалу війну з Росії на Захід. Вони намагаються створити враження, що війна продовжується через дії США та Великої Британії, а не через агресивну політику Росії. Це допомагає посилити антизахідні настрої. По-друге, ці повідомлення спрямовані на підрив довіри до української влади. Створюючи враження, що українське керівництво, нібито під тиском Заходу, відмовилося від «мирних угод», пропагандисти намагаються сіяти недовіру серед українців і підірвати їхню віру в західну підтримку. Крім того, такі меседжі використовуються для внутрішньої мобілізації російського суспільства, показуючи війну як боротьбу не лише з Україною, але й із Заходом, що «втручається» у війну. Це дозволяє Росії обґрунтовувати необхідність продовження війни та репресивних заходів усередині країни.

Російська пропаганда активно використовує головування Росії у Раді Безпеки ООН для просування власних наративів щодо України. На це звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО України, коли 25 липня Росія скликала засідання через «проблему постачання зброї Україні», де дипломати країни-агресора поширювали пропагандистські меседжі.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя повторив декілька пропагандистських кліше, які виявив ЦПД та роз’яснює «Детектор медіа».

«Захід грабує Україну колоніальними схемами»

За допомогою цього кліше агітпроп намагається показати, що Захід нібито насправді не допомагає Україні, а лише використовує її ресурси та можливості. Це твердження спрямоване на підрив довіри українців до західної допомоги та підтримки, представляючи її не як допомогу, а як експлуатацію. У такий спосіб, Росія намагається посіяти сумніви серед населення України та міжнародної спільноти щодо чесності та безкорисливості допомоги від Заходу. Пропагандисти також хочуть вплинути на настрої у західних країнах, щоб їх населення почало сумніватися в доцільності підтримки України.

«Корупція в Україні досягла небачених масштабів»

Ця бездоказова заява намагається дискредитувати український уряд, підриваючи його легітимність і довіру до нього з боку міжнародних партнерів. Метою її поширення є переконати світову спільноту у тому, що підтримка України є марнотратною та неефективною. Перебільшення масштабів корупції на високих рівнях покликане знизити бажання інших держав продовжувати надавати допомогу.

«Володимир Зеленський втратив легітимність»

Пропагандисти вкотре прагнуть представити Президента України як нелегітимного лідера, щоб послабити його внутрішню та міжнародну підтримку. Це робиться для того, щоб зменшити його вплив та авторитет. Росія намагається підсилити дестабілізаційні настрої в Україні та створити враження хаосу, що може використовується нею як виправдання своїх злочинів проти України та її мешканців.

«Українська формула миру не має сенсу»

Це кліше спрямоване на дискредитацію українських мирних ініціатив, щоб представити саму Україну як перешкоду на шляху до миру. Мета – нав’язати світовій спільноті думку, що українські пропозиції не є вдалими, і таким чином змусити прийняти умови, вигідні для Росії. У такий спосіб, Росія прагне нав’язати своє бачення сценаріїв закінчення війни та свої умови миру, які б забезпечили виключно її стратегічні інтереси.

Останнє засідання Радбезу ООН вкотре показало, що Росія використовує міжнародну трибуну та дипломатів як інструмент пропаганди, уникаючи конструктивного діалогу. Вона прагне переконати міжнародну спільноту у своїй правоті та виправдати свої агресивні дії в Україні, поширюючи викривлену інформацію та маніпулюючи.

Прокремлівські джерела поширюють інформацію, мовляв, Україна різко змінила риторику на тлі військових поразок, невдач на фронті й нібито заявила про готовність до проведення мирних переговорів із Росією. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на главу МЗС України Дмитра Кулебу.

Насправді словами Дмитра Кулеби зманіпулювали, спотворивши контекст сказаного. Про це пишуть журналісти з проєкту StopFake. 

23 липня 2024 року міністр закордонних справ України прилетів до Китаю для переговорів із головою зовнішньополітичного відомства КНР Ван Ї. Головною темою обговорення став пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ​​ролі Китаю в досягненні миру в Україні. За підсумками перемовин із китайським колегою Дмитро Кулеба зазначив: Україна не відмовляється від переговорів з Росією, проте процес варто розпочинати тоді, коли «Росія буде готова вести переговори сумлінно», а нині «такої готовності з російської сторони не спостерігається».

Напередодні візиту до Китаю Кулеба також зробив заяву про мирні переговори з Росією, вкотре наголосивши, що однією з цілей візиту до Китаю є усунення «конкуренції між мирними планами». Цю заяву зроблено в контексті мирного саміту щодо України, який відбувся в червні 2024 року у Швейцарії. У ньому взяли участь багато країн світу, однак були відсутніми як Росія, так і Китай. 

Україна розглядає дипломатичне врегулювання війни проти Росії, однак воно має бути справедливим і враховувати Українську Формулу миру. Українська сторона запрошує Китай взяти участь у другому саміті миру, та докладає зусиль для залучення російських представників.

• Читайте також: Китайське попередження: як російська пропаганда намагається дискредитувати українсько-китайський діалог щодо сталого миру в Україні - Детектор медіа. 

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, нібито 47% українців підтримують переговори між США та Росією про мир без участі України. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на дані соцопитування Європейської ради з міжнародних відносин. 

Однак росіяни зманіпулювали інформацією, пишуть фахівці з проєкту VoxCheck. 3 липня 2024 року Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) справді опублікувала доповідь під назвою «Значення суверенітету: український та європейський погляд на війну Росії проти України», для якого провели опитування громадської думки в 15 країнах Європи, включно з Україною. І ці опитування, на які посилаються в дописах, дійсно проводилися. Однак пропагандисти неправильно переклали питання про переговори США та Росії без України. У доповіді не написано, що 47% українців підтримують такий формат перемовин. 

Насправді там зазначають, що українці занепокоєні проведенням перемовин між США та Росією про мир без участі України. Дослівно формулювання питання звучить так: «Занепокоєння тим, що США будуть вести переговори про мирну угоду з Росією без участі українського уряду». 47% опитаних українців погоджуються з цим твердженням повністю або частково, тобто дійсно занепокоєні можливістю мирних перемовин без України. 49% (37% повністю та 12% частково) такого занепокоєння не мають. Однак у респондентів не питали, чи підтримали б вони такий формат переговорів.

Цією маніпуляцією пропагандисти прагнуть схилити українське суспільство до якнайшвидших перемовин, до того ж на умовах Росії. Так, апелюючи до нібито громадської думки про «підтримку перемовин між США та Росією про мир без участі України», агітпроп прагне досягти цієї цілі.

Проросійські телеграм-канали поширюють меседж, мовляв, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не вірить у перемогу й щиро вважає, що Україна не здатна завоювати перевагу над росіянами на власній землі. Сирський і його оточення начебто готові підписувати «режим припинення вогню» та всякі варіації на тему капітуляції та примусу до миру. 

Пропагандисти стверджують, що головнокомандувач ЗСУ перестав слухати Офіс Президента й відмовляється реалізовувати наступ у тому вигляді, в якому його пропонують. А вимоги ОП нібито полягають у тому, щоб «закидати фронт мʼясом». Водночас ще пів року тому пропагандисти називали Сирського «генералом-мʼясником», який не цінує особовий склад. Однак сьогодні він уже нібито став чи не найбільшим прихильником капітуляції. 

З огляду на ці повідомлення, можна зробити висновок, що агітпроп вкотре намагається внести розкол між політичним і військовим керівництвом країни. З одного боку, пропагандисти відправляють Сирського в «самостійне політичне плавання», мовляв, той не слухає Верховного Головнокомандувача та веде свою гру. З іншого боку, військове керівництво нібито хоче миру та капітуляції, а політичне – ні. 

У 2023 році Росія також просувала меседж, мовляв, в Україні існує конфлікт між військовим і політичним керівництвом. Тоді головним об’єктом пропаганди був Валерій Залужний, тепер – Олександр Сирський.

На початку липня 2024 року в інтервʼю для Bloomberg президент України Володимир Зеленський нібито заявив, що в Україні може бути винесений на референдум «корейський» або інший сценарій закінчення війни, і народ на референдумі скаже, що важливіше – «втома від війни» чи «кордони 1991 року». Таку інформацію поширюють російські пропагандисти.

Насправді словами Зеленського зманіпулювали, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Його відповідь журналістці Bloomberg на запитання: «Чи необхідно союзникам починати думати про німецьку модель, тобто дозволити Україні членство [в НАТО. – ред.] поки не вся територія України під її контролем?», ― вирвали з контексту.

Володимир Зеленський сказав, що насамперед Україні така пропозиція офіційно ніколи не надходила. Також президент України послався на Конституцію, заявивши, що будь-які зміни українських територій ― «це зміни Конституції, і це злочин». До цього він додав: «Якщо нам пропонують німецьку модель, або ще якусь, або «корейську» або тощо… В будь-якому випадку то треба розуміти, що нам пропонують, хто нам пропонує, для чого це робиться, а після цього зрозуміти думку всіх нас. Не тільки мою, а передусім всього суспільства. Бо суспільство, народ України є власником України».

Поширюючи цю маніпуляцію, російський агітпроп намагається схилити українців до думки, що Україні потрібно якнайшвидше починати мирні перемовини про закінчення війни, до того ж на умовах Росії.

У своєму дайджесті антиукраїнських меседжів у російських медіа Центр протидії дезінформації РНБО України висвітлив маніпуляцію та фейк, що поширюються російськими пропагандистами.   

Росія нібито пропонує «мирну угоду», а не висуває Україні ультиматум

Російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що Росія пропонує Україні «мирну угоду» для закінчення війни. Таким чином Росія висвітлюється як миротворець, сторона, що хоче миру. Разом із цим, пропагандисти стверджують про “небажання” України або Заходу, який «керує Україною», завершувати війну. 

Насправді ж Росія висунула Україні ультиматум. До вимог росіян входили: передача Росії окупованих нею територій та міжнародне визнання українських територій у складі Росії, позаблоковий та безʼядерний статус України, скасування санкцій проти Росії.

Російські пропагандисти вдалися до підміни понять з метою висвітлення Росії не як агресора, а як миротворця. Така пропаганда діє як на російську, так і на зарубіжну аудиторію. Вона демонізує Захід, висвітлюючи Росію як морально вищу, і навʼязує західному суспільству сумніви стосовно доцільності продовження підтримки України.

Україна нібито використовує вантажні судна у воєнних цілях 

Пропагандисти безпідставно стверджують, що ЗСУ нібито завдають ракетних ударів по Севастополю і Криму за допомогою суховантажів, на які розміщують пускові установки з ракетами ATACMS. У такий спосіб корабель нібито здатний після атаки зайти в Чорноморський або Одеський вантажний порт і злитися з іншими суховантажами, які там стоять. 

Втім це - фейк, оскільки суховантаж — транспортне судно, призначене для перевезення сухих грузів і не пристосоване для встановлення на ньому зброї. До того ж російські пропагандисти не можуть надати жодних доказів використання таких суден Україною.

Поширення такого фейку є спробою легітимізувати російські удари по не воєнним суднам, які нібито використовують у воєнних цілях. Так росіяни підривають морську безпеку та ставлять під загрозу один з торговельних шляхів для України. На додачу у такий спосіб російські пропагандисти поширюють страх серед українців та, загалом, підривають довіру до України.

Прокремлівські ресурси поширюють меседж, що нібито якби в лютому 2014 року прозахідною опозицією не була зірвана угода про врегулювання, на яку погодилась Росія, то Україна зараз була б у кордонах 1991 року, про які вона так мріє. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на відповідну заяву глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова. 

Однак слова Лаврова ― це брехня. Підготовка Росією окупації Криму та організації серії російських заколотів на території південних та східних областей України розпочались задовго до укладення 21 лютого 2014 року домовленостей між Януковичем та лідерами Майдану. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

Домовленості були зірвані саме Януковичем, позаяк той самоусунувся від виконання своїх обов’язків одразу після підписання угоди та став на шлях неприхованої державної зради, допомагаючи Росії в окупації суверенної території України.

У Центрі додають, що маячня, поширена Лавровим, є частиною базового російського наративу, який намагається подати російську агресію проти України як нібито «реакцію» на перемогу Революції Гідності. Насправді ж Росія виношувала свої загарбницькі плани задовго до того, як стало відомо, чим закінчаться події на Майдані Незалежності в Києві. Раніше ми писали про те, як Лавров намагається дискредитувати Українську формулу миру у світі.

Російське джерело поширило таке повідомлення: «”Мирна” конференція у Швейцарії — це пропагандистський хід, метою якого є приховати факт нелегітимності Київського режиму. Усім відомо, що конференція у Швейцарії — це жарт і шахрайство, яке базується на мирній програмі Зеленського. Швейцарський саміт буде просто антиросійським пропагандистським трюком, покликаним ще більше очорнити Росію в очах світу». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у проєкті EUvsDisinfo. Це превентивна спроба дискредитувати мирний саміт, який Швейцарія прийматиме 15–16 червня 2024 року. На прохання України Швейцарія запросила понад 160 делегацій з усього світу приєднатися до першого Саміту щодо миру в Україні. Серед запрошених — члени G7, G20, БРІКС, багато інших країн з усіх континентів, а також ЄС, три міжнародні організації та релігійні представники. За словами уряду Швейцарії, саміт має на меті створити рамки, сприятливі для всеосяжного і тривалого миру в Україні, а також «конкретну дорожню карту для участі Росії в мирному процесі».

Попри те, що Володимир Зеленський був обраний Президентом України навесні 2019 року, він залишається легітимним главою держави навіть після п’яти років правління, які спливли 20 травня 2024 року. Оскільки в Україні немає практичної можливості обрати його наступника, то продовжуються повноваження чинного президента. До того ж Конституція України забороняє проводити вибори під час дії правового режиму воєнного стану. 

Дещо раніше ми писали про те, що Кремль активізував дезінформаційну кампанію проти Зеленського.

На тлі наступу в Харківській області Росія вдалася до більш войовничої риторики щодо Української Формули миру. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Наприклад, очільник МЗС РФ Лавров, коментуючи саміт щодо Української Формули миру, який має відбутися у Швейцарії вже в червні цього року, робив такі маніпулятивні заяви: 

У Центрі додають, що РФ бачить загрозу в Українській Формулі миру, тож, як наслідок, докладає зусиль для її дискредитації напередодні саміту у Швейцарії. Ба більше, Кремль повторює тезу про нібито готовність до перемовин і водночас підвищує градус погроз. А також хоче змусити держави Заходу зменшити військову й дипломатичну підтримку України, намагаючись залякати та схилити їх до поступок. 

• Читайте також: У Ватикані нібито назвали Українську Формулу миру «провокацією»

У російських телеграм-каналах пишуть, що Москва та Київ «провели перші очні переговори» щодо обміну дітей у Катарі. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на уповноважену з прав дитини в Росії Марію Львову-Бєлову.

Насправді прямих перемовин між Україною та Росією не було, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Повернення українських дітей і переговори відбуваються за посередництва Катару й катарських дипломатів. Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець: «Україна веде перемовини з Катаром. У мене була зустріч із делегацією Катару. Саме за посередництва Катару ми повернули й продовжуємо повертати українських дітей».

Крім того, американський Інститут вивчення війни також спростував цю інформацію, назвавши її спробою Росії зменшити свою відповідальність за викрадення та депортацію українських дітей. 

• Читайте також: Виконавчий директор УГСПЛ нібито заявив, що врятовані з викрадення Росією діти хочуть туди повернутись

Російські пропагандисти поширюють інформацію, нібито Україна висловила готовність «відмовитися від Криму та Донбасу», ініціювавши мирні переговори. Вони посилаються на заяви українського президента Володимира Зеленського під час його інтерв'ю американському каналу CBS. Пропагандисти стверджують, що «Країна 404» пропонує почати мирний діалог з Росією без вимоги повернення кордонів 1991 року, хоча до цього Київ наполягав на цій умові для відновлення переговорів з Москвою. Однак ці твердження ґрунтуються на спотворенні реальності.

На цю маніпуляцію звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що реальний зміст інтерв'ю Володимира Зеленського каналу CBS News був зведений до неправильних висновків для просування хибних наративів.

Насправді в інтерв'ю Зеленський, відповідаючи на питання про віру в можливість повернення Україною всіх територій, включаючи Крим, наголосив, що за достатньої підтримки партнерів, а також повного економічного блокування Росії Україна зможе відновити свою територіальну цілісність не лише військовим шляхом. Він висловив упевненість, що поразка Росії призведе до втрати її підтримки навіть державами, які сумніваються щодо України, та ослабить позиції всередині самої Росії, що змусить її до діалогу. Важливою умовою такого діалогу Зеленський назвав звільнення українських територій та відновлення територіальної цілісності України в межах до анексії Криму Росією.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Президента України та викликати розкол в українському суспільстві.  «Детектор медіа» раніше спростовував й інші вигадки росіян щодо Зеленського.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що після «державного перевороту» 2014 року в Україні вбивали людей, які були прихильниками мирних перемовин із Росією. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на Путіна, який зробив відповідну заяву. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У 2014 році в Україні не було «держперевороту». Цим виразом пропаганда називає Революцію гідності, оскільки в Росії не можуть змиритися з силою та рішучістю українців у боротьбі за незалежність. Тоді, як і сьогодні, українці обстоювали європейський вектор розвитку, демократичні цінності, свої права та свободу.  

Ніякого ж винищення українців, які прагнули діалогу з Росією, не було. Доказом цього може слугувати той факт, що до початку повномасштабної війни в Україні функціонували проросійські політичні партії. Ба більше, 38 проросійських політиків з «ОПЗЖ» досі мають мандати. Прокремлівські медіа також були та є в Україні. Зараз там просто залишилися клікбейт і маніпуляції, у тому числі про «внутрішні проблеми України», однак після початку великої війни вони перестали цитувати російську дезінформацію, з них зникла явна джинса в інтересах росіян.

Зрештою, про жодні «мирні взаємини Росії з Україною» не може йтися, позаяк у 2014 році Росія анексувала Крим і почала війну в Донецькій та Луганській областях. Агітпроп укотре звинувачує Україну в неготовності до переговорів, проте причиною відмови є відсутність довіри до Росії, адже та неодноразово порушувала домовленості.

• Читайте також: Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися»

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, що українська делегація їде на Всесвітній економічний форум у Давос «випрошувати у світового бізнесу нові воєнні кредити». Натомість за них українська влада буцімто хоче віддати державні «землі та активи».

Насправді ключова мета участі української делегації в Давоському форумі — це використання цього майданчика для просування реалізації Української формули миру. Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. У Давосі, зокрема, запланована зустріч радників із національної безпеки та політичних радників лідерів України та Великої Британії з питання реалізації Української формули миру. 

Варто зауважити, що меседжі росіян на тему «розпродажу української землі» з'явилися ще у 2020 році. Можна стверджувати, що агітпроп продовжує озвучувати свій старий «темник». Раніше ми аналізували меседж пропагандистів про те, що Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися».