Жодної статті з таким твердженням на сайті Politico не існує. Навпаки, вже 15 липня, у День української державності, до Києва прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду та президент Сербії Александар Вучич. Проте російський агітпроп переконував в іншому, пише StopFake.

У проросійському сегменті мережі з посиланням на видання Politico поширюють новину про те, що після раптової смерті американського сенатора Ліндсі Грема — який незадовго до того відвідав Київ і відстоював українські інтереси перед Трампом — одразу кілька західних дипломатів нібито скасували заплановані візити в Україну. За версією пропагандистів, це начебто доводить: справжньою причиною смерті Грема стала не раптова хвороба, як заявили в його прес-офісі, а російський ракетний удар, і європейські політики злякалися стати наступною ціллю.

Статті не існує

Жодного матеріалу на сайті Politico з твердженням про скасування візитів західних політиків через смерть Грема не існує. Аналогічної інформації не публікували й провідні західні медіа — New York Times, Washington Post, BBC, Reuters, AP, Financial Times, The Guardian, CNN, Bloomberg. Жоден офіційний представник західних дипломатичних служб також не оголошував про скасування поїздки в Україну у зв'язку зі смертю Грема.

Про смерть Грема в контексті України справді писали багато, але переважно йшлося про наслідки для зовнішньої політики США: редакція AP вважає, що смерть Грема залишає Київ без ключового «містка» до Трампа, адже саме сенатор був одним із найефективніших посередників між Україною та Білим домом.

Конспірологію в соцмережах уже спростував PBS

Громадський мовник PBS опублікував матеріал про хвилю конспірологічних теорій у соцмережах, спричинену раптовою смертю Грема, — саме ці теорії й використовують пропагандисти в цьому фейку. Різні користувачі звинуватили в його смерті Росію, Іран, Україну та Ізраїль. В одному з найпоширеніших дописів у X стверджувалося, що Росія «підірвала Грема» одразу після відвідин заводу з виробництва дронів в Україні, а потім атакувала цей об'єкт. Інші конспірологи писали, що сенатор фізично не встиг би дістатися з України до Вашингтона за такий короткий час, або що присутність ФБР у його домі — доказ злочину.

Жодну з цих версій не підтверджує попередній висновок судмедексперта: 73-річний Грем помер унаслідок розриву аорти. Офіційний висновок оголосять після токсикологічних і мікроскопічних досліджень. ФБР, своєю чергою, надає стандартну допомогу місцевим правоохоронцям — це рутинна практика у випадках резонансних смертей.

Лідери приїхали саме тоді, коли їх нібито «злякали»

15 липня в Києві відбулася низка запланованих заздалегідь візитів світових і європейських лідерів, приурочених до Дня української державності. Серед присутніх — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду, президент Сербії Александар Вучич. За словами фон дер Ляєн, під час зустрічі планували обговорити нові ініціативи з інтеграції оборонних галузей України та ЄС і підготовку до зими. Отже, інформація про скасування європейськими лідерами запланованих поїздок в Україну не підтвердилася.

Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що «майже вся Європа» разом із Третім рейхом брала участь у нападі на Радянський Союз. Насправді на боці Німеччини у війні проти СРСР офіційно виступили уряди лише шести європейських держав, тоді як більшість континенту до червня 1941 року сама перебувала під нацистською окупацією, а мільйони європейців воювали проти Гітлера — зокрема пліч-о-пліч із Червоною армією, пише StopFake.

Російські медіа поширили заяву Небензі про те, що «до нас у гості прийшла практично вся Європа під прапорами Гітлера» і що «хто тільки з нами не воював». Повідомлення розтиражували РІА Новини, «Российская газета», «Победа РФ» та інші видання.

Шість союзників замість «майже всієї Європи»

Формальними союзниками Німеччини у війні проти СРСР були Румунія, Фінляндія, Угорщина, Італія, Словаччина та Хорватія — шість держав, а не «практично вся Європа». Абсолютна більшість європейських країн на момент нападу вже перебувала під нацистською окупацією й не мала ні урядів, здатних оголосити війну, ні власних армій. Водночас Велика Британія на той час уже майже два роки воювала з Німеччиною, а з липня 1941-го стала союзницею Москви; поляки, французи, чехи та інші європейці воювали проти Гітлера — зокрема на радянсько-німецькому фронті.

За даними військових істориків, 22 червня 1941 року кордон СРСР перетнули понад 3,8 мільйона солдатів країн «осі», проте ядро цього угруповання становив саме вермахт — понад три мільйони людей. Бойовий розклад операції «Барбаросса» фіксує, що на липень 1941 року поряд із приблизно 150 німецькими дивізіями у кампанії брали участь 15 румунських і 16 фінських дивізій, 3 італійські та 2 словацькі дивізії, а також 12 угорських бригад. Тобто внесок союзників Гітлера, попри його значущість на окремих ділянках фронту, був на порядок меншим за німецький. Колишній науковий директор Центру воєнної історії бундесверу Рольф-Дітер Мюллер у праці «The Unknown Eastern Front: The Wehrmacht and Hitler's Foreign Soldiers» показує: іноземні контингенти на Східному фронті були різнорідними, часто погано озброєними й підпорядкованими інтересам Берліна, а не результатом «загальноєвропейського походу» рівноправних партнерів.

Більшість Європи була жертвою, а не спільником

На момент нападу на СРСР Німеччина вже окупувала Польщу, Чехію, Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію та Грецію. Історик Колумбійського університету Марк Мейзауер у книзі «Hitler's Empire: Nazi Rule in Occupied Europe» описує нацистське панування в Європі як жорстоку колоніальну імперію, побудовану на терорі, грабежі та масових убивствах, — окуповані народи були об'єктом експлуатації, а не добровільними учасниками гітлерівської війни.

Прирівнювати окуповану країну до союзника агресора означає підміну понять: за такою логікою «пособником нацистів» довелося б визнати й сам СРСР — на окупованій території якого, за оцінками істориків, від 600 тисяч до 1,4 мільйона радянських громадян служили в німецьких збройних силах як «хіві» та бійці «східних формувань» — більше, ніж дали вермахту всі західноєвропейські країни разом узяті.

Європейці масово воювали проти Гітлера

Велика Британія перебувала у стані війни з Німеччиною із вересня 1939 року, а вже 12 липня 1941-го підписала угоду про спільні дії з СРСР. У межах арктичних конвоїв близько 1400 транспортів доставили до Мурманська й Архангельська мільйони тонн військових вантажів, і британські моряки гинули, захищаючи ці поставки для Червоної армії. Польські збройні сили — четверті за чисельністю серед союзників після СРСР, США та Великої Британії — воювали з Німеччиною і на заході, і на сході: сформовані в СРСР польські армії дійшли до Берліна. Французький авіаполк «Нормандія — Німан» воював у складі радянської 1-ї повітряної армії, здійснивши понад 5000 бойових вильотів і знищивши близько 270 німецьких літаків. Рухи Опору діяли практично в усіх окупованих країнах. Натомість західноєвропейські добровольці у частинах СС нараховували лише десятки тисяч — маргінальна цифра на тлі мільйонів європейців, які воювали проти рейху.

Пакт Молотова — Ріббентропа як незручний факт

Риторика про «напад усієї Європи» оминає й те, що з серпня 1939-го до червня 1941-го Москва була пов'язана з Берліном пактом Молотова — Ріббентропа. Британський історик Роджер Мурхаус у дослідженні «The Devils' Alliance: Hitler's Pact with Stalin, 1939–1941» показує, що радянсько-німецька співпраця включала поділ Польщі, анексію балтійських держав і масштабні поставки сировини, які допомогли Гітлеру вести війну проти тих самих європейських країн, чию «провину» тепер підкреслює російська дипломатія.

Заява Небензі підміняє історичні факти пропагандистським узагальненням: реальну коаліцію з шести держав «осі» вона перетворює на «практично всю Європу», окупованих жертв нацизму — на «пособників», а участь мільйонів європейців у розгромі рейху, включно із союзницькою допомогою СРСР, просто викреслює. Мета цієї риторики — перенести колективну «спадкову провину» на сучасні європейські держави, які підтримують Україну, і представити нинішнє протистояння продовженням Другої світової війни.

У мережі поширюють твердження, нібито Європейський Союз розлютився через відкрите звернення президента України до російського диктатора й «терміново викликав на килим» Володимира Зеленського в Лондон, а потім ще й «відчитав» його на саміті G7 «за самодіяльність». Насправді лідери ЄС жодних негативних заяв на адресу України не робили, а привітали українські зусилля щодо завершення війни й переходу до дипломатичних переговорів з Росією, пише StopFake.

Російський агітпроп навмисно змішав три окремі події: лист президента України до Путіна, наступний візит Зеленського до Лондона та саміт лідерів «Великої сімки». На цій основі пропагандисти стверджують, що лідери ЄС нібито обурилися відкритим зверненням Зеленського до диктатора, через що українського президента терміново викликали до Лондона, а згодом розкритикували на G7.

На початку червня український президент оприлюднив відкритий лист до російського диктатора, у якому запропонував Путіну особисту зустріч для завершення війни проти України, а до прямих переговорів на рівні лідерів держав — залучити Європейський Союз і Сполучені Штати. У Кремлі, як і очікувано, відмовилися від переговорів з Україною, вкотре підтвердивши курс на ескалацію агресії.

Лідери ЄС, спростовуючи наративи агітпропу, зустріли відкритий лист Зеленського позитивно: у Єврокомісії заявили, що це ще одне підтвердження намірів України завершити війну і перейти до реальних мирних переговорів. Через кілька днів після публікації листа лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини на зустрічі в Лондоні фіналізували своє бачення завершення війни в Україні, високо оцінивши заклик Зеленського перейти до дипломатичних переговорів.

Лідери України та ЄС представили мирний план з п'яти пунктів: припинення бойових дій — негайне й повне припинення вогню; відправною точкою для переговорів має стати нинішня лінія зіткнення; реальні гарантії безпеки для України — розгортання Багатонаціональних сил – Україна; російські активи залишаться замороженими, доки Росія не припинить агресивну війну і не компенсує завдані Україні збитки; у будь-якій угоді мають бути захищені європейські інтереси безпеки, а для переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, знадобиться згода Євросоюзу та його держав-членів, а також союзників по НАТО.

Таким чином, ЄС повністю підтримує ініціативу України щодо безумовного припинення вогню й переходу до дипломатії. Що більше Росія загрузає у війні проти України, то вигадливіше діє російська пропаганда: безуспішно намагаючись зламати збройний опір українців, Кремль дедалі більше зміщує дезінформаційний фокус не лише на внутрішню дестабілізацію України, а й на розрив її зв'язків із союзниками.

У соцмережах шириться повідомлення про те, що на матчі донецького «Шахтаря» з польською «Легією» польські вболівальники нібито розгорнули банер «Львів — польське місто», і подають цей епізод як частину «територіальних претензій Польщі» на тлі війни та розмов про «розвал України». Дописи та анонімні канали здебільшого не вказують дату матчу й описують подію як свіжу, натякаючи, що це реакція Варшави на нинішню ситуацію у відносинах двох країн, пише StopFake.

Насправді йдеться про матч Ліги конференцій УЄФА «Шахтар» — «Легія», який відбувся в Кракові в жовтні 2025 року, — не у 2026-му і не «під час нового загострення», як стверджують поширювачі наративу. Під час того матчу польські ультрас справді влаштували політичну провокацію: вони намагалися — і на короткий час це вдалося — розгорнути банер про Волинську трагедію з написом «Волинь. Ми пам'ятаємо» / «Wołyń. Pamiętamy», а також банер із зображенням Львова на тлі польської символіки. Частина української та польської преси тоді описала цей банер як спробу «приєднати» Львів до Польщі.

Посол України в Польщі Василь Боднар прямо назвав ці банери провокацією, яка не має стосунку ні до спорту, ні до офіційної позиції польської держави. УЄФА оштрафувала «Легію» на 25 тисяч євро за поведінку вболівальників, що не відповідає духу спортивного заходу, а служба безпеки «Шахтаря» ще до матчу заборонила проносити на стадіон банер «Пам'ятаємо Волинь».

У «Шахтарі» тоді подякували за гостинність, зазначивши, що попри інцидент відчули підтримку й позитивну енергію з боку польських уболівальників.

Кордони між Україною та Польщею закріплені двостороннім Договором між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво 1992 року, а також визнані міжнародним правом, зокрема Гельсінським заключним актом 1975 року про непорушність повоєнних кордонів у Європі. Львів — адміністративний центр Львівської області України, і жодна офіційна особа Польщі — ні уряд, ні президент, ні МЗС — ніколи не висувала й не визнавала територіальних претензій на це місто.

Спекуляції на тему «Польща забере Львів» — не новий прийом: подібні наративи російська пропаганда регулярно просуває з 2014 року, намагаючись вбити клин між Україною та Польщею як одним із ключових союзників Києва. StopFake також писав про це в окремому матеріалі про те, як Росія перетворює польсько-український конфлікт на чергову інформаційну операцію.

Проросійські акаунти у Facebook поширюють конспірологічну версію про те, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито домовився із Зеленським атакувати румунський порт Констанца в інтересах нідерландського Роттердаму. Жодних доказів на підтвердження цього немає — натомість є типовий набір прийомів кремлівської дезінформації, пише румунський фактчекінгвий проєкт Veridică.

Стверджується, що вибух безпілотника в порту Констанца 5 червня 2026 року був не випадковістю, а скоординованою операцією. Її нібито санкціонував особисто Марк Рютте, домовившись із Зеленським «вивести порт Констанца з комерційного обігу» в інтересах нідерландського Роттердаму. Як «докази» наводяться: нібито навмисне відключення освітлення в порту тієї ночі, наказ «не втручатися» від вищого командування бази НАТО Міхаїл Когелнічану, а також версія про те, що Україна, яка «програє на фронті», шукала компенсацій у вигляді економічних поступок від союзників.

Чому це маніпуляція.

По-перше, нарратив про «змову Нідерландів проти порту Констанца» не новий — його запустив ще Sputnik (тоді «Голос Росії») у 2012 році, в контексті блокування Румунії у Шенгені. Він не мав підстав тоді і не має їх тепер. Порт Роттердам посідає 13-те місце у світовому рейтингу за вантажообігом, Констанца — 244-те. Говорити про «конкуренцію», яка вартувала б дипломатичного скандалу в межах НАТО, просто безглуздо.

По-друге, версія про навмисний удар України по союзній Румунії позбавлена будь-якої стратегічної логіки. Київ критично залежить від підтримки країн НАТО — фінансової, військової, політичної. Навмисна атака на союзника унеможливила б цю підтримку в найгостріший момент війни. Аналогічні фейки про «атаки України на Румунію» вже спростовувались після інцидентів із безпілотниками в Галаці й мінами в Чорному морі.

По-третє, технічні «аргументи» допису розсипаються при найповерховішій перевірці. Авіабаза Міхаїл Когелнічану — це засіб повітряного спостереження, інтегрований у мережу НАТО для відстеження повітряних цілей. Перехоплення морських дронів потребує принципово інших засобів — корабельних, вертолітних або берегових. Що стосується нібито «відключеного освітлення» в порту: за інформацією, підтвердженою румунськими портовими структурами, освітлення в Констанці не координується централізовано — кожен оператор має власну систему. Синхронне відключення всіх джерел світла фізично неможливе без залучення десятків незалежних осіб. Крім того, портове освітлення не підвищує видимість для безпілотників — воно слугує орієнтиром для суден при швартуванні.

По-четверте, твердження про «деградацію позицій України на фронті» і «інтенсифікацію ударів ракетами «Оreshnik»» не відповідають дійсності. За даними аналітичного порталу DeepState, у травні 2026 року Україна вперше з часів контрнаступу 2023 року отримала більше територій, ніж втратила. «Орєшнік» — експериментальна і вкрай дорога зброя, що застосовується точково для стратегічного ефекту, а не для масованих ударів.

Про джерело

Акаунт, що поширив допис, як пишуть автори матеріалу, створений у березні 2020 року. Перші місяці він публікував вірші Емінеску й народні пісні, після чого перетворився на рупор «суверенністської» пропаганди — з усім стандартним набором: антизахідні наративи, конспірологія, православний проселітизм, антисемітизм, ксенофобія. Фотографія профілю й обкладинка не змінювалися з дня створення. В інформації про освіту вказано, що власник «закінчив ліцей Бухарестський університет» — формулювання, яке не відповідає жодній реальній освітній установі.

Висновок

Допис поєднує дві давні проросійські наративні лінії — «Нідерланди проти Констанци» і «Україна атакує Румунію» — і накладає їх на реальний інцидент із безпілотником, щоб посіяти антиукраїнські й антинатівські настрої. Жодне з конкретних технічних, логістичних і стратегічних тверджень допису не витримує перевірки фактами.

Анонімні російські Telegram-канали поширюють твердження про те, що українська поліція нібито залучає підлітків до затримання військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації. На підтвердження публікуються зображення «оголошення» про літню практику в ТЦК для черкаських школярів і відео з дітьми у поліцейській формі. Усі три «докази» виявилися сфабрикованими або виривають контент з контексту, пише StopFake.

Що стверджує пропаганда

Анонімні російські Telegram-канали поширюють матеріал про те, що українська поліція нібито почала залучати підлітків до затримання військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації, — через їхню фізичну витривалість і швидкість. На підтвердження стверджується, що у черкаських школах з'явилися оголошення про «літню практику» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для дітей, «які люблять спорт і хочуть підзаробити». Як «докази» публікуються зображення такого оголошення та відео у форматі TikTok із дітьми у поліцейській формі в автомобілі з підписом «Їдемо пакувати ухилянтів».

Офіційне спростування поліції

Головне управління Національної поліції в Черкаській області офіційно спростувало будь-яку причетність до подібного набору. У дописі на сторінці відомства у Facebook зазначено, що інформація є недостовірною: Національна поліція України не проводила і не ініціювала набір неповнолітніх для виконання будь-яких службових функцій.

Відео знято на кінознімальному майданчику

Оригінальне відео з дітьми у поліцейській формі опубліковано в TikTok 16 травня акаунтом stillerror404 і не містить жодного підпису — напис «Їдемо пакувати ухилянтів» пропагандисти додали поверх відео вже пізніше. У коментарях до відео на запитання про форму хлопці пояснюють, що беруть участь у зйомках фільму і знаходяться на знімальному майданчику.

Ознаки ШІ-редагування на зображенні «оголошення»

Зображення оголошення про набір на «літню практику» містить характерні ознаки редагування або генерації за допомогою штучного інтелекту. На правому краї знімка, де в кадр потрапив кут таблички з іншого оголошення, при збільшенні видно, що літери зливаються у спотворені форми, а окремі секції таблиці накладаються на текст — що свідчить про те, що зображення або його частину було відредаговано чи згенеровано засобами ШІ.

Законодавча заборона

Залучення неповнолітніх до виконання будь-яких функцій Національної поліції є прямим порушенням чинного законодавства України. Відповідно до статті 49 Закону України «Про Національну поліцію», на службу в поліції можуть бути прийняті виключно громадяни віком від 18 років із повною загальною середньою освітою.

У російських медіа й телеграм-каналах поширюється твердження, що в одній з лікарень Латвії нібито знеструмилося реанімаційне відділення через падіння українських безпілотників. Першоджерело — координатор проросійського руху «Антифашисти Прибалтики», який посилається на анонімний дзвінок «місцевих мешканців». Ані латвійська влада, ані лікарні, ані оператори електромереж жодного подібного інциденту не підтверджували, пише StopFake.

Що поширюють

У публікаціях стверджується, що українські дрони «розбомбили електростанції» в Латвії, унаслідок чого в одній з лікарень зупинилася реанімація. Назв міста, медичного закладу та об'єкта енергетики не наводять.

Що відбулося насправді

На початку травня 2026 року кілька безпілотників справді порушили повітряний простір Латвії — вони прилетіли з боку Росії. За даними латвійської армії та поліції, два дрони впали, ще один спричинив короткочасну пожежу на нафтобазі в Резекне, яку швидко ліквідували пожежники (Euronews, Liga.net). Жодних даних про пошкодження електростанцій чи збої в роботі лікарень офіційні джерела не повідомляли.

Чому це фейк

Твердження не містить жодної перевірюваної деталі: немає назв міста, лікарні та пошкодженого об'єкта — тоді як у будь-якій реальній надзвичайній ситуації, що загрожує життю пацієнтів, такі відомості негайно з'являються в офіційних повідомленнях.

Єдиним «джерелом» є координатор «Антифашистів Прибалтики» — структури, пов'язаної з проросійськими медіаресурсами й телеграм-каналами, що системно просувають антибалтійські й антиукраїнські наративи (Novaya Gazeta Europe). Він, своєю чергою, переказує анонімний дзвінок — без документів, фото та офіційних коментарів.

Окрему проблему становить сам сценарій: лікарні країн ЄС, і особливо відділення інтенсивної терапії, належать до критичної інфраструктури та зобов'язані мати резервне електропостачання й протоколи дій при аваріях у мережі. Ситуація, за якої реанімація повністю припиняє роботу через короткочасне знеструмлення, є вкрай малоймовірною — і саме тому подібні інциденти, якби вони траплялися, неодмінно ставали б предметом публічного розслідування.

Фейк вписується у звичний пропагандистський шаблон: представити Україну загрозою для мирного населення Європи, а уряди країн Балтії — безпорадними і байдужими до власних громадян.

У соцмережах активно поширюється новина про те, що школяра з Вінниці нібито змусили написати на дошці «Я не буду говорить на русском» як покарання. Пропагандисти не уточнюють, у якій саме школі мав статися інцидент, і не наводять посилання на джерело, пише StopFake.

Насправді цей випадок — повний вимисел пропагандистів. На це вказує те, що ілюстраціями до новини слугують або очевидно згенероване нейромережею зображення, або правдоподібніша світлина з української школи, яка теж створена штучним інтелектом, адже справжніх доказів інциденту немає.

На першому знімку помітні не лише жовтуваті відтінки й неприродно гладка текстура, характерні для нейромережевих зображень, а й те, що текст на дошці виведений типовим для ШІ заокругленим почерком — до того ж чомусь російською.

На другому знімку розпізнати підробку складніше: чимало елементів виглядають доволі переконливо — волосся дітей за партою, складки одягу тощо. Водночас сама парта перед дітьми абсолютно нереалістична: радше нагадує суміш випадкових текстур і фрагментів, а позаду дівчинки розташована незрозуміла коричнева фігура. До того ж напис на дошці зроблено значно вище, ніж міг би дотягнутися учень.

Підробку підтверджує і те, що новина поширювалася винятково прокремлівськими ресурсами. Жодне українське медіа про цей випадок не написало, що вкрай підозріло. За даними інструменту Osavul, першим про інцидент повідомив маргінальний російський канал «База 18+», який і раніше поширював згенеровані штучним інтелектом фейки на українську тематику.

Чинне законодавство зобов'язує всі державні заклади загальної середньої освіти надавати освітні послуги виключно українською мовою. Утім чи поширюється ця вимога на позаурочний час — перерви, їдальню, шкільне подвір'я — досі законодавчо не врегульовано. Саме цю прогалину прагнуть закрити одразу два законопроєкти. Перший — №12086, зареєстрований у жовтні 2024 року народною депутаткою від «Голосу» Наталією Пипою, — запроваджує поняття «україномовного освітнього середовища» й зобов'язує вчителів та адміністрацію підтримувати його впродовж усього навчального дня. Другий — №13072, зареєстрований у березні 2025 року за підписами першого віцеспікера Олександра Корнієнка, голови освітнього комітету Сергія Бабака та низки інших депутатів, — іде далі й прямо забороняє російську мову навіть на перервах, спортивних майданчиках та в укриттях під час повітряних тривог; водночас він враховує права національних меншин на користування рідними мовами. Обидва законопроєкти досі перебувають на розгляді парламенту й не ухвалені.

За результатами моніторингу Державної служби якості освіти за 2024–2025 навчальний рік, кожен десятий школяр продовжує користуватися російською в спілкуванні з однолітками — як на уроках, так і на перервах. Штрафувати чи карати учнів за порушення мовного законодавства не планують: натомість їм надаватимуть підтримку для поступового переходу, запроваджуватимуть міжрегіональні партнерства між школами, спільні мовні проєкти та обміни учнями.

Подібні маніпуляції ми нещодавно вже спростовували в матеріалах «Маніпуляція: Україна закриває школи Херсонщини через брак грошей» та «Маніпуляція: Понад 40 000 дітей у Львові не відвідують школу через "мовне цькування"».

У проросійських телеграм-каналах (@new_militarycolumnist, Приграничье, Nina VATT, Морская пехота России та інших) одночасно з'явилися однотипні дописи: «Не менше п'яти громадян Латвії загинули в результаті сьогоднішнього падіння українських дронів поблизу Резекне». Деякі канали додавали: «НАТО помститься». Аналітики «Детектора медіа» розібрали цей синхронний вкид. 

Що сталося насправді 

7 травня 2025 року два безпілотники, що залетіли на територію Латвії з боку Росії, порушили повітряний простір країни. Один із них упав на нафтобазі Резекне й влучив у порожній резервуар, як повідомляє «Мілітарний». Пожежу оперативно загасили. Жодних жертв серед цивільного населення не було — ні латвійська поліція, ні пожежна служба, ні уряд цього не підтверджували.

Естонія водночас закликала Україну посилити контроль над дронами на тлі інцидентів з порушенням повітряного простору держав Балтії. Втім, право Києва завдавати ударів по російських цілях Естонія підтримує — про це заявив міністр оборони країни Ханно Певкур. 

Наративи та маніпуляції

Публікація містить три елементи координованої дезінформації:

Висновок

У проросійських телеграм-каналах відбулася скоординована дезінформаційна кампанія з метою посіяти розкол між Україною та союзниками по НАТО й відновити наратив про «Росію-жертву».

Російські медіа поширили повідомлення про те, що берлінська поліція нібито розігнала «проукраїнських провокаторів» біля радянського меморіалу 9 травня. Насправді берлінська поліція зафіксувала вшанування без жодних інцидентів. Прапори України та НАТО, на відміну від російської символіки, до меморіалів приносити не забороняли, пояснює StopFake.

Що поширюють

Російські медіа розповсюдили повідомлення про те, що в Берліні українці нібито організовано приїхали автобусами до одного з радянських меморіалів, щоб влаштувати провокацію 9 травня, — із прапорами України та НАТО, — але поліція їх розігнала під схвальні вигуки натовпу. RT, який першим запустив цю «новину», не вказав жодного джерела й не надав ані фото, ані відеодоказів: публікацію проілюстрували стоковими знімками і згенерованими штучним інтелектом зображеннями.

Що відбулося насправді

Жодне німецьке медіа не підтвердило цієї історії. Видання Berliner Zeitung, яке опублікувало детальний репортаж про вшанування пам'яті жертв Другої світової, зазначає: за словами берлінської поліції, яка охороняла заходи силами 380 офіцерів, до полудня все проходило мирно і без жодних ексцесів.

Головними місцями збору стали три радянські меморіали: у Трептов-парку, Тіргартені та Шонгольцер Гайде. Поліція заздалегідь видала спеціальне заборонне постановою: з 6:00 8 травня до 22:00 9 травня на їхній території були заборонені російська символіка, георгіївські стрічки, літери V і Z, військова форма та російські маршові пісні.

Прапори України — дозволені

Водночас прапори України не забороняли — і багато учасників ними скористалися. Серед них була 54-річна українка Людмила Зелке, яка мешкає в Берліні вже 20 років: вона прийшла вшанувати загиблих і водночас висловити протест проти російського вторгнення. У Трептов-парку, де зібралося найбільше людей, панувала спокійна атмосфера — квіти, вінки, тихе вшанування.

Певне напруження виникло біля меморіалу в Тіргартені, коли один з учасників розгорнув прапор НАТО поруч з українським. Поліціянти попросили його відійти вбік, щоб не перешкоджати іншим покласти квіти, — ситуацію вирішили швидко. Жодних «автобусів з провокаторами», яких нібито розганяла поліція, не було.

9 травня як щорічний привід для фейків

Щороку 9 травня Росія використовує як масштабний привід для дезінформаційних кампаній. Зокрема, торік «Детектор медіа» спростовував фейки про те, що на білбордах у Берліні з'явилася реклама акції «Безсмертний полк», що «День перемоги» став найпопулярнішим запитом в українському сегменті Google Trends і що Фрідріх Мерц нібито приїде до Росії на парад.

У мережі поширюється відеоролик із брендингом Euronews, де стверджується, що українські злочинні угруповання масово обкрадають європейців через підроблені сайти бронювання авіаквитків. Відео є фейком: пропагандисти взяли реальний сюжет Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку, пише StopFake.

У Telegram та інших платформах поширюється ролик із символікою відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, що компанія Microsoft нібито зафіксувала різке зростання випадків шахрайства з бронюванням авіаквитків, пов'язаного з діяльністю українських злочинних угруповань, які створюють клони популярних сервісів. Також зазначається, що французька поліція отримала вже понад 50 тисяч звернень від постраждалих.

Підроблена озвучка реального сюжету

Відео є фальшивкою. Пропагандисти використали реальний матеріал Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку. В оригінальному сюжеті йдеться виключно про зростання цін на авіаквитки та скорочення кількості рейсів через конфлікт на Близькому Сході — жодної згадки про українців чи кібершахрайство там немає.

На офіційному сайті Euronews та у верифікованих акаунтах каналу в соціальних мережах будь-які матеріали про причетність українців до подібних схем відсутні.

Microsoft про реальні кіберзагрози

Компанія Microsoft справді досліджує кіберзагрози та фішингові схеми. Однак у звітах за 2025–2026 роки Україна фігурує передусім як одна з головних цілей кібератак, а не як їхнє джерело. Зокрема, Microsoft Digital Defense Report 2025 підкреслює: Україна належить до найбільш атакованих країн, а значна частина загроз походить від російських державних угруповань, зокрема Midnight Blizzard, які використовують фішинг для кібершпіонажу.

Окремо Microsoft відзначає високий рівень розвитку українських практик кіберзахисту, зокрема впровадження рішень на основі штучного інтелекту. Твердження про «50 тисяч звернень до французької поліції» та прямий зв'язок цих випадків з українськими угрупованнями не підкріплені жодними офіційними даними і є вигадкою.

Дискредитація через впізнаваний бренд

Цей фейк є елементом системної інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України за кордоном. Мета — сформувати образ українців як загрози для європейського суспільства, підірвати довіру до українських біженців і цифрових сервісів, а також переключити увагу з реальних джерел кіберзагроз, передусім пов'язаних із діяльністю російських угруповань. Використання впізнаваного бренду міжнародного медіа підвищує довіру до фейку і полегшує його поширення.

Раніше StopFake спростовував схожу фальшивку про те, що «українські телефонні шахраї» нібито виманили 40 мільйонів доларів у жертв пожеж у Лос-Анджелесі — її також поширювали під виглядом матеріалу авторитетного видання USA Today.

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширюють матеріали про те, що в Одесі нібито запровадили «примусовий режим трудової мобілізації жителів». Насправді йдеться про добровільну оплачувану програму «Армія відновлення», яка діє в Україні з 2022 року, йдеться у спростуванні StopFake.

Що стверджують пропагандисти

Посилаючись на публікацію одеського видання «Думська», російські ресурси написали про «примусову трудову повинність» і «примусові роботи» в Одесі — «як при Гітлері». «Від лопати до гвинтівки, а там і до братської могили — лише один крок», — пишуть пропагандисти. Емоційно забарвлені формулювання в заголовках додали самі російські медіа — в оригінальній публікації «Думської» їх не було.

Що відбувається насправді

Програма «Армія відновлення» запроваджена в Україні 2022 року. Вона передбачає залучення офіційно зареєстрованих безробітних до суспільно корисних робіт з відновлення країни — на добровільних засадах і з оплатою. З 1 січня 2026 року виплата становить 12 970,5 грн за повний місяць, на прифронтових територіях — до 17 000 грн.

В одеській міській військовій адміністрації підтвердили, що участь у програмі є добровільною та оплачуваною. З 2026 року до неї можуть долучитися не лише безробітні, а й переселенці, ветерани та інші незайняті мешканці. Аналогічні програми вже реалізуються в Харкові, Дніпрі, Миколаєві та інших містах — це стандартна практика для українських громад в умовах воєнного стану.

Російські інформаційні ресурси поширюють твердження, що за три місяці на території країн Балтії та Фінляндії впало 304 українські безпілотники, а місцева влада приховує інциденти, руйнування й постраждалих. Матеріали супроводжує відео, стилізоване під сюжет одного з відомих європейських медіа, і посилання нібито на Інститут вивчення війни (ISW).

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України (ЦПД).

Відео відсутнє на офіційних ресурсах видання, логотип якого використано. ISW не публікував ані відповідних заяв, ані досліджень із такими даними.

ЦПД кваліфікує матеріал як повністю сфабрикований.

Використання підроблених сюжетів із логотипами міжнародних медіа та аналітичних інституцій — характерний інструмент російської дезінформаційної мережі «Матрьошка».

Мета вкиду — перекласти відповідальність за провали російської протиповітряної оборони на треті держави та створити інформаційне підґрунтя для виправдання гібридних атак і агресивної риторики проти країн Північної Європи.

Контекст. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна володіє розвідданими: Росія цілеспрямовано відхиляє власні дрони у бік країн Балтії та Фінляндії для подальших інформаційних провокацій. 29 березня на південному сході Фінляндії впали два безпілотники — походження одного не встановлено, другий підтверджено як український.

МЗС України передало фінській стороні всю необхідну інформацію, принісши вибачення за інцидент, і наголосило, що жоден український дрон не був спрямований у бік Фінляндії. Раніше Оперативне командування Збройних сил Польщі офіційно спростувало твердження про надання польського повітряного простору для дронових атак по Росії.

У ніч на 7 березня 2026 року Росія завдала ракетно-дронового удару по Дністровській ГЕС у Чернівецькій області. Атака спровокувала масштабне забруднення річки Дністер нафтопродуктами, що безпосередньо вплинуло на водопостачання Молдови. Упродовж березня 2026 року проросійські медіа поширили десятки матеріалів, спрямованих на переформатування відповідальності за техногенні наслідки удару. StopFake зафіксував три основні наративи.

Фейк 1. Росія не завдавала ударів по Дністровській ГЕС — там сталася велика аварія

Факт російської атаки задокументували уряди України та Молдови, Євросоюз, Єврокомісія (Висновки Європейської ради від 19 березня 2026 року), а також американська організація Armed Conflict Location & Event Data (ACLED), що спеціалізується на аналізі збройних конфліктів у режимі реального часу. Ліквідація наслідків атаки відбувається спільними зусиллями України, ЄС і Молдови.

Самі представники Росії спочатку поширювали переможні заяви про удар по ГЕС — і лише після того, як трансгранична екологічна катастрофа привернула міжнародну увагу, риторика змінилася.

Атаки на Дністровську ГЕС не є прецедентом: 31 жовтня 2022 року Росія вперше одночасно вдарила по трьох українських гідроелектростанціях — Дніпровській, Кременчуцькій і Дністровській; 29 березня 2024 року атаку на Дністровську та Канівську ГЕС повторили. За даними на 2025 рік, по машинному залу ДніпроГЕС завдано 46 ударів.

Фейк 2. Забруднення Дністра спричинила дорожня пригода з вантажівкою, що перевозила мастило

Після удару по ГЕС у річку потрапило понад 1,5 тонни нафтопродуктів. Лабораторні аналізи Міністерства довкілля України зафіксували перевищення допустимого рівня нафтопродуктів у 2,5 раза, барію — у 3–6 разів, що вказує на зв'язок із вибуховими речовинами.

Через три тижні після атаки на молдовській ділянці річки продовжують виявляти залишки нафтопродуктів. 26 березня міністр довкілля Молдови Георге Хайдер пояснив, що хоча джерело забруднення вже ліквідовано, нафтові плями, що осіли в прибережній рослинності, виявлятимуть ще деякий час.

МЗС Молдови викликало посла Росії та вручило йому ноту протесту разом із пляшкою забрудненої річкової води. Генеральна прокуратура Молдови порушила кримінальне провадження за фактом масштабного забруднення Дністра.

Фейк 3. Київ навмисно забруднив річку, щоб поширити кризу на сусідні держави

26 березня 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія переходить до другого етапу операції ударів по критичній інфраструктурі: під загрозою — об'єкти водної інфраструктури, дамби, системи водозабезпечення, логістичні маршрути.

Удар по Дністровській ГЕС слугує щонайменше двом стратегічним цілям: позбавити Україну електроенергії й водопостачання та дестабілізувати Молдову — державу, що перебуває в полі постійного кремлівського тиску. Атаки на прикордонну енергетичну інфраструктуру України за принципом доміно впливають на суміжні держави.

На сьогодні в Молдові діють два режими надзвичайного стану: через забруднення Дністра та через 60-денний енергетичний НС, запроваджений унаслідок тривалих атак на українські підстанції й розподільчі потужності. За час повномасштабного вторження Молдова тричі зазнала блекауту — востаннє 31 січня 2026 року.

На російських платформах поширюється  відео з логотипом телекомпанії Al Jazeera. У ролику йдеться, буцімто один зі співробітників телеканалу під час детального перегляду відео розмови віцепрезидента США Джей Ді Венса з проукраїнськими активістами в місті Цинциннаті, штат Огайо, помітив, що один з протестувальників плюнув у дитячий візок, де була донька політика. У відео також вказується, що американські медіа проігнорували цей факт. Насправді цей нібито відеосюжет Al Jazeera є фейковим. 

Дезінформацію розвінчали фактчекери Укрінформу. Такого відео немає ані на офіційному сайті Al Jazeera, ані в соцмережах каналу. Пропагандисти змонтували ролик за допомогою відеоредакторів з кадрів Al Jazeera про сім’ю Джей Ді Венса за 30 липня 2024 року та зустрічі політика з активістами від CNN. Пропагандисти також погіршили якість відео та зробили його чорно-білим, щоб створити враження плювка, якого насправді не було. 

Венс  справді пожалівся в мережі Х, що під час прогулянки 8 березня зустрів проукраїнських протестувальників, крики яких налякали його 3-річну дочку. Водночас він зазначив, що після цього підійшов до протестувальників і мав «переважно шанобливу розмову з ними».  

В соціальних мережах розповсюджується англомовний відеоролик з логотипом United24, в якому нібито викривається хибна інфографіка Euronews.  У відеоролику стверджується, що за даними Euronews 89% українських біженців у Європі вважають обрання Володимира Зеленського президентом України помилкою. Натомість у ролику пропонується нібито правдива інформація, що насправді лише 54% українських біженців у Європі вважають обрання Зеленського президентом помилкою. Обидві наведені у відеоролику цифри є фейковою соціологією, і ані  Euronews, ані United24  ніколи не поширювали таких даних. 

На поширення цієї дезінформації звернули увагу фактчекери StopFake. 

«Падіння лояльності пов’язане з втратою території, підписанням угоди про рідкісноземельні метали, рекордним рівнем корупції та зменшенням населення України», — стверджується у відео. 

Згадане в ролику європейське видання Euronews ніколи не публікувало такої статистики — ні на своєму сайті, ні в соціальних мережах. Англомовна платформа United24, місія якої — поширення достовірної інформації про Україну для міжнародної аудиторії, ніколи не публікувала такого відеоматеріалу. Його немає ні на офіційному сайті медіа, ні в соцмережах X (колишній Twitter), Facebook або YouTube. Відео є підробленим продуктом United24. 

Соціології про те, що 89% або 54% українських біженців у Європі вважають обрання Зеленського президентом помилкою, не існує, такі дані трапляються виключно на російських пропагандистських ресурсах.

Росія систематично вдається до фейків задля дискредитації Зеленського. Дискредитувати, підважити військово-політичне лідерство України є одним із завдань інформаційної складової агресії Росії.

Раніше ми розповідали про фейк, що Зеленський нібито придбав будинок, який належав Гітлеру.

Збройні сили Російської Федерації 12 березня здійснили ракетний удар по порту міста Одеса. Як повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, російські пропагандистські джерела назвали ціллю ракетної атаки судно, що буцімто перевозило «військовий вантаж».

Проте, як написав голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, об'єктом атаки стало цивільне судно MJ PINA, яке на момент удару здійснювало завантаження пшениці, призначеної для експорту до Алжиру.

Також відомо, що внаслідок ракетного удару загинули четверо громадян Сирії й отримали поранення двоє людей – громадянин України та громадянин Сирії. Крім того, було завдано пошкоджень ще одному судну, причалам та складським приміщенням, де зберігалося зерно.

Російська Федерація неодноразово виправдовувала свої атаки, спрямовані на руйнування критичної інфраструктури України, тим, що завдає ударів «виключно по військових цілях». Українські порти відіграють вагому роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки, тому такі атаки можна класифікувати як воєнні злочини з далекосяжними гуманітарними наслідками.

На низці сайтів у Болгарії опублікували повідомлення, буцімто президент України Володимир Зеленський заблокував соціальну мережу Дональда Трампа Truth Social. Це начебто сталося у відповідь на слова Трампа про Зеленського — «диктатора без виборів». Після цього українські користувачі Truth Social нібито втратили доступ до соцмережі. При спробі увійти з'являлось повідомлення про те, що сайт недоступний у їхньому регіоні.

Фактчекери із Factcheck.bg спростували фейк, який циркулює в болгарському інфопросторі. І довели, що Truth Social ніколи не була доступною в Україні. А речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував, що ці повідомлення є неправдивими, оскільки доступ до Truth Social в Україні не був заблокований — платформа просто не працює в Україні.

Цю інформацію також підтвердили представники Trump Media & Technology Group, власника платформи Truth Social, які пояснили, що соцмережа доступна лише в кількох країнах, серед яких США, Канада, Бразилія та Австралія.

Дезінформація почала поширюватися 20 лютого і була підхоплена різними соціальними мережами, включаючи ікс, фейсбук та інстаграм. Вона також з'явилася на російських новинних сайтах, таких як «РИА Новости», Lenta.ru, Gazeta.ru та інших, що є частиною ширшої кампанії, спрямованої на зображення українського уряду як авторитарного.

Раніше аналітик «Детектора медіа» Артур Колдомасов через VPN зареєструвався у Truth Social. Як працює ця соцмережа і що там публікують, можна почитати за посиланням.

Серед іспанськомовних користувачів соцмереж знову поширюється фейковий лист Володимира Путіна, де він нібито пояснює причини воєнної агресії Росії проти України.

Фактчекери венесуельського порталу Cotejo.Info зафіксували поширення фейку 3 березня 2025 року. Його поширювали користувачі соцмереж у Колумбії та Венесуелі. 

Команда Cotejo.Info з'ясувала, що текст "листа Путіна" почали поширювати ще у 2022 році, як публікацію від блогера. Автор початкової публікації зазначив, що "лист" не писав президент Росії.

Перевірка на офіційних сайтах Кремля не виявила жодних згадок або публікацій, які відповідали б змісту такого фейкового "листа".

Цей же фейк у 2022 році розвінчало іспанське медіа Newtral, а потім і AFP Factual.

Естонські фактчекери з «Проверено.Медиа» спростували поширену в соціальних мережах дезінформацію, що адміністрація Дональда Трампа відмовилася оплачувати візит української делегації до США в лютому 2025 року. Повідомлення про те, що Україна нібито самостійно покрила всі витрати, пов'язані з підписанням угоди про рідкісноземельні метали, почали поширюватися в день візиту — 28 лютого.

У соціальних мережах з'явилися скриншоти нібито з матеріалу The Wall Street Journal, в якому стверджувалося, що це був перший випадок в історії, коли США відмовилися фінансувати прибуття іноземної делегації. Однак пошук цього матеріалу на офіційному сайті видання не дав результатів, а архівні версії сторінки також не містять таких публікацій. Як виявилося, скриншот з Wall Street Journal був підроблений.

Крім того, поширювалось і фейкове відео з посиланням на агентство Bloomberg. У ньому стверджувалося, що зустріч з Трампом коштувала американському бюджету 4–7 мільйонів доларів. Це відео також виявилось підробленим, оскільки Bloomberg не публікував такої інформації, а експерт, згадуваний у ролику, є професором, який не має жодного стосунку до оцінювання витрат на дипломатичні візити.

Пропагандисти поширюють у соцмережах фейкове відео, в якому людина у військовій формі, що нібито є військовослужбовцем 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України, закликає до повалення конституційного ладу в країні. Це відео поширюють прокремлівські телеграм-канали, а також анонімні акаунти в соцмережах, які систематично беруть участь у російських інформаційних операціях.  

Центр протидії дезінформації при РНБО провів верифікацію та встановив, що це відео є повністю сфабрикованим. Представники 95-ї ОДШБр офіційно підтвердили, що жоден військовослужбовець підрозділу не записував подібного звернення. Аналіз кадрів свідчить про використання технологій штучного інтелекту (дипфейк), що дозволяє створювати реалістичні, але фейкові відео із імітацією голосу та зовнішності конкретної людини. Також були виявлені ознаки монтажу, зокрема неприродна артикуляція, розбіжності між рухами губ і озвученим текстом.  

Цей фейк є частиною інформаційної війни, яку веде Росія проти України. Використання таких технологій дозволяє противнику створювати правдоподібні маніпуляції, які важко відрізнити від реальних відео, особливо для аудиторії, що сприймає інформацію без перевірки джерел. У такий спосіб російська пропаганда намагається створити образ української армії як нестабільної. Це спрямовано на підрив довіри громадян до власного війська та послаблення морального духу як військових, так і цивільного населення. Ворог прагне посіяти недовіру між військовими та громадянським суспільством, представити військовослужбовців як загрозу для державного ладу. У такий спосіб Росія намагається посилити напругу всередині України та дестабілізувати ситуацію в країні. Оскільки цей фейк активно поширюється на англомовну аудиторію, це може використовуватися для дискредитації України на міжнародній арені та спроб вплинути на зниження рівня військової та фінансової підтримки. Російські спецслужби можуть використовувати подібні вкиди як частину масштабнішої кампанії, зокрема для виправдання нових військових або політичних кроків проти України. Подібні маніпуляції можуть також використовуватися для підготовки майбутніх провокацій. Цей фейк є черговим доказом того, що Кремль продовжує застосовувати новітні технології в інформаційній війні, намагаючись впливати на українське суспільство та міжнародну спільноту.

Пропагандисти поширюють у соціальних мережах інформацію, що один із провідних приватних інвестиційних банків Франції – Milleis Banques – начебто був придбаний компанією, яка має зв’язки з Президентом України Володимиром Зеленським. Втім це - фейк.

Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Перевірка фактів, проведена фахівцями Центру, підтвердила, що ця інформація є фейком. Посилання на так звані «французькі ЗМІ» не мають жодних підтверджень, оскільки жодне авторитетне французьке медіа не повідомляло про таку угоду. Як «доказ» поширюється відеоматеріал, стилізований під новинний репортаж, але він містить логотип неіснуючого телеканалу, що свідчить про його сфабрикованість.

Ця дезінформація активно поширюється в англомовному сегменті соцмережі X (Twitter) через акаунти, які вже неодноразово були зафіксовані у розповсюдженні фейків та участі в інформаційних кампаніях, спрямованих проти України. Окрім цього, вигадана історія про «придбання банку» циркулює у мережі через російську дезінформаційну платформу Pravda. Також російські телеграм-канали супроводжують свої публікації на цю тему скриншотом заголовка, що нібито належить новинному сайту, хоча такий матеріал насправді ніколи не існував.

Цей фейк є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Президента України в міжнародному інформаційному просторі. Паралельно з ним у соцмережах англомовного сегмента поширюються й інші неправдиві твердження про Зеленського. Наприклад, знову активізувалася дезінформація про те, що він нібито володіє розкішним маєтком у Флориді вартістю 35 мільйонів доларів та має 1,2 мільярда доларів на рахунках у закордонному банку. Ця неправдива інформація була вигадана російською пропагандою ще в лютому 2022 року та неодноразово спростовувалася незалежними фактчекерами. Поширення таких фейків має на меті не лише дискредитацію керівництва України, а й підрив довіри міжнародної спільноти до української влади, створення інформаційного шуму та формування негативного іміджу України на міжнародній арені.

На початку березня 2025 року в соцмережах поширилися кілька відео, які нібито демонструють постановні зйомки роликів про війну в Україні. Проросійські ресурси стверджували, що ці записи є доказами фальсифікації інформації про подвиги українських військових. Проте перевірка фактчекерами естонської фактчекінгової платформи «Проверено.Медиа» показала, що це черговий фейк російської пропаганди.

2 березня в телеграм-каналах «Саня во Флориде», «Шейх Тамир», «Александр Семченко» та інших почали з’являтися відео, на яких нібито актори у військовій формі з українськими шевронами беруть участь у постановних зйомках. Одне з відео показує, як члени знімальної групи гримують акторів, а на іншому видно чоловіка, який імітує надання допомоги пораненому. Автори публікацій заявляли, що це доказ фальсифікації відео про війну в Україні.

Фейки почали поширюватися на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. 28 лютого в Овальному кабінеті відбулася напружена розмова між президентом США Дональдом Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Вансом і президентом України Володимиром Зеленським, яка закінчилася достроковим виходом Зеленського із зустрічі.

Що показала перевірка

У соцмережах вдалося знайти повні версії відео, які містять логотип TikTok та ім’я користувача @vitsikkkk2, де зазначено, що це фрагменти музичного кліпу. Цей блогер – український військовий, який веде тікток-канал із 270 тисячами підписників. Відео, на яких видно процес зйомок, є частиною кліпу «Брати», записаного разом з виконавцем Мішею Скорпіоном. Прем’єра кліпу відбулася 24 лютого 2025 року – в річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.

У кліпі знімалися реальні українські військові та захисники «Азовсталі», серед яких Мар’яна Чечелюк, Асан Ісенаджієв, Микита Шастун і Олександр Бевз. Чечелюк, яка стала об’єктом фейкових звинувачень, – колишня слідча, що пережила російський полон і була звільнена в рамках обміну у 2024 році.

Реакція авторів

2 березня блогер @vitsikkkk2 записав звернення, у якому спростував фейкові твердження. Він наголосив, що сам є військовим медиком і працює на евакуаційному напрямку поблизу Курахового. Мар’яна Чечелюк також назвала інформацію фейком.

Пропагандистські телеграм-канали використовували відео з вотермаркою «Александр Семченко», а першоджерелом дезінформації став англомовний користувач іксу (твітеру) @LibTearCreator1, відомий публікаціями фейків та антиукраїнською риторикою. Його допис зібрав понад 8 мільйонів переглядів.

Російська пропаганда вже неодноразово намагалася дискредитувати правдиві свідчення про війну в Україні, поширюючи подібні маніпуляції. Так було із запереченням російських злочинів у Бучі, а також зі спробами назвати постановкою наслідки удару по київській лікарні «Охматдит».

Насправді ж відео, які були використані для створення фейку, є частиною музичного кліпу і жодним чином не видавалися за реальні кадри бойових дій. Учасники цих відео – не актори, а справжні українські військові, які борються за свободу своєї країни.

В українському та міжнародному інформаційному просторі поширилися одразу дві вигадані новини, що стосуються відносин громад України і США. У першому фейку йдеться, що депутати Житомирської міської ради одноголосно позбавили його звання «Почесний громадянин Житомира», а інша — що місто Дрогобич Львівської області відмовилось від партнерства з американським містом Баффало через «політику Трампа». Обидві заяви не відповідають дійсності і є фейками. Їх розвінчали українські фактчекери із StopFake i VoxCheck.

«Позбавлення» Дональда Трампа звання почесного громадянина Житомира

Чутки про те, що Житомирська міськрада ухвалила рішення про скасування звання «Почесний громадянин міста» для Дональда Трампа, виявилися вигадкою. Жодних офіційних рішень про це не ухвалювали, оскільки Трамп ніколи не отримував цього звання.

Вигадка, як повідомили у VoxCheck, спочатку з’явилася на сатиричному російському сайті «Панорама», який публікує вигадані новини. Видання відоме своїми пародійними матеріалами, про що відкрито попереджає на своєму сайті. Однак жарт швидко поширився в інформаційному просторі, його підхопили новинні ресурси, а згодом навіть озвучили в ефірі російського телебачення як реальну подію.

Додаткові перевірки архівних версій сайту Житомирської міськради підтвердили, що з 2021 по 2024 рік жодного запису про надання цього звання Дональду Трампу не було. Тож його позбавлення просто неможливе.

Фейкове рішення про розрив партнерства між Дрогобичем і Баффало

Ще один фейк стосується міста Дрогобич, яке нібито вирішило розірвати партнерські відносини з американським містом Баффало через «хамську і безрозсудну політику Дональда Трампа». У мережі поширилися підроблені документи з рішенням мера Дрогобича Тараса Кучми, однак перевірка StopFake показала, що такого рішення не існує.

Ані на офіційному сайті Дрогобицької міськради, ані на її сторінці у фейсбуку, ані в акаунтах мера міста немає жодних підтверджень цього факту. Сам Тарас Кучма назвав поширюваний «документ» фейком та зазначив, що це «дурниця якась».

Фейк спрямований на висміювання України та її позиції щодо міжнародних питань. Російська пропаганда часто використовує підроблені документи, листи й цитати, щоб створити враження абсурдності та недолугості рішень української влади.

Отже, жодне з поширених тверджень не є правдивим. Це ще один приклад дезінформації, яка має на меті ввести громадськість в оману та дискредитувати Україну на міжнародній арені.

Російська пропаганда поширює неправдиву інформацію про нібито масові протести в Києві з вимогою повернути українських військових із Курської області. Однак насправді таких протестів не було.

Фактчекери StopFake встановили, що на відео, яке розповсюджують кремлівські медіа, знята акція родичів військовослужбовців під Верховною Радою. Її мета — привернути увагу до долі зниклих безвісти бійців, які перебували в Курській області. Учасники заходу наголошують, що не можуть отримати повної інформації про своїх рідних та необхідну документацію.

Російська пропаганда систематично спотворює інформацію про українську операцію в Курській області, намагаючись применшити масштаби наступу ЗСУ та його наслідки для російської армії. Подібні дезінформаційні матеріали спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та підрив довіри до військово-політичного керівництва.

Варто також зазначити, що доступ до урядового кварталу в Києві обмежений з міркувань безпеки. Хоча невеликі акції родичів військових справді відбуваються, вони не є масовими протестами, як це намагаються подати пропагандисти.

Курщина залишається одним із напрямків, де відбуваються активні бойові дії. За зведенням Генерального штабу Збройних сил України на ранок 10 березня:
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України вчора відбили 27 атак російських загарбників. Крім цього, ворог завдав 29 авіаційних ударів із застосуванням 35 керованих бомб, а також здійснив 422 артилерійських обстріли позицій наших військ та населених пунктів, зокрема 17 — із реактивних систем залпового вогню».

У недержавній ініціативі DeepState підтверджують просування росіян на певних напрямках на Курщині. 

Росіяни маніпулюють новинами із зони бойових дій і намагаються розвинути сприйняття ситуації як незворотне чи катастрофічне. Фейки про вигадані мітинги є одним із засобів формування такого ставлення.