Spilnota Detector Media
Русскій фейк, іді на***!

«В'єтнамський спам»: як азійські ферми лайків штучно розпалюють ворожнечу між українцями та поляками

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у Facebook та X, якими адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганда самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обираються відповідно.

Скриншот правил використання одного із сайтів на які наганяють трафік за допомогою маніпулятивних постів. Джерело: Demagog

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, збираючи під ними потік образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють як на Волині».

Кейси зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнама. 

Скриншот допису в фейсбуці, що поширив фейк 

«Українець викрав і сім днів катував польку» Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунта, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

Скриншот з посту в фейсбуці, що використав фото з іншого затримання

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського» Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії Альтернатива для Німеччини Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання таку заяву не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Скриншот фейкового допису на фейсбуці

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробляють гроші на рекламних кліках і водночас підживлюють реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони, як правило, узяті з зовсім інших подій.

Із перших днів повномасштабного вторгнення експерти «Детектора медіа» щодня протистоять російській дезінформації. Ми спростовуємо фейкові новини, деконструюємо російські наративи та меседжі. І гартуємо медіаграмотність читачів.

Наша команда закликає долучитися до Спільноти «Детектора медіа», щоб разом боротися з російською пропагандою.

Долучитись